Томас Алва Ед?сон
англ. Thomas Alva Edison
?м'я при народженн?	англ. Thomas Alva Edison
Народився	11 лютого 1847 ( 1847-02-11 ) [2] [3] […] Майлен , Огайо , США [5]
Помер	18 жовтня 1931 ( 1931-10-18 ) [1] [2] […] (84 роки) Вест-Орандж , Ессекс , Нью-Джерс? , США [1] [5] · цукровий д?абет 2-го типу [5]
Поховання	Thomas Edison National Historical Park d [6]
Громадянство	США
Нац?ональн?сть	н?дерландець
Д?яльн?сть	?нженер , винах?дник , математик , п?дпри?мець , сценарист , п?дпри?мець , к?норежисер , ф?зик
Галузь	винах?д [5] , п?дпри?мництво [5] , електротехн?ка [5] , ?нженер?я , сценаристика d , винах?дник ? п?дпри?мець
Alma mater	Купер Юн?он ( 1879 )
Знання мов	англ?йська [2] [5] [7]
Заклад	General Electric ? Continental Edison d
Членство	Шведська корол?вська академ?я наук , Американське ф?лософське товариство , Академ?я наук СРСР , Рос?йська академ?я наук , Нац?ональна академ?я наук США ? Naval Advisory Board of Inventions d
Роки активност?	1877-1931
Magnum opus	лампа розжарення ? Фонограф
Конфес?я	де?зм
Батько	Samuel Ogden Edison d [8]
Мати	Nancy Elliott d [8]
Родич?	Lewis Miller d
Брати, сестри	Carlisle Snow Edison d
У шлюб? з	Mary Stilwell Edison d [5] ? Mina Miller d [5]
Д?ти	Чарльз Ед?сон d , Theodore Miller Edison d , Thomas Alva Edison Jr. d [5] , Marion Estelle Edison Oeser d , Madeleine Edison d ? William Leslie Edison d [5]
Автограф
Нагороди	прем?я оп?кунсько? ради ≪Гремм?≫ d ( 1977 ) Медаль Бенджам?на Франкл?на медаль Маттеучч? ( 1887 ) прем?я Румфорда ( 1895 ) медаль Джона Скотта ( 1889 ) Зала слави Нью-Джерс? d ( 2008 ) медаль Франкл?на ( 1915 ) Золота медаль Конгресу ( 1928 ) Нац?ональна зала слави винах?дник?в США ( 1973 ) медаль Альберта ( 1892 ) Edward Longstreth Medal d ( 1899 ) Technical Grammy Award d ( 2010 ) медаль Джона Фр?ца ( 1908 ) honorary doctor of Rutgers University d з?рка на голл?вудськ?й Але? слави [d] медаль Джона Скотта ( 1929 )
IMDb	ID 0249379
Роботи у  В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах   Мед?афайли у В?к?сховищ?

То?мас А?лва Е?д?сон ( англ. Thomas Alva Edison ; 11 лютого 1847 Майлен , Огайо , США ? 18 жовтня 1931 , Вест-Орандж , Нью-Джерс? , США)  ? американський науковець ? винах?дник , автор винаход?в , на як? видано 1093 патенти США та 1239 патент?в ?нших кра?н ^[9] . Б?льш?сть сво?х винаход?в зробив у лаборатор?? в Менло-Парк у штат? Нью-Джерс?, протягом 1876 ? 1887 рок?в, включаючи створення лампи розжарення у 1879 роц?. Створив систему розпод?лу електроенерг?? споживачам, м?крофон для телефону , диктофон ? фонограф . В?н запропонував використовувати на початку телефонно? розмови слово ≪алло≫.

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Походження [ ред. | ред. код ]

Близько 1730 року з Н?дерланд?в до П?вн?чно? Америки перебралася с?м'я м?рошника Ед?сона. ?м було вид?лено д?лянку земл? в невеликому сел? Колдвелл у Нью-Джерс? . Перш? точн? в?домост? про предк?в Ед?сона належать до пер?оду в?йни за незалежн?сть (1775?1783 роки) ^[10] . Джон Ед?сон, заможний землевласник ? прад?д винах?дника, брав участь у в?йн? на боц? Велико? Британ?? , однак в?н був сп?йманий революц?онерами ? засуджений. Лише завдяки родичам Джон зм?г уникнути серйозного покарання, його вигнали ?з США, через що оселився з родиною в Канад? ^[11] .

У 1804 роц? в с?м'? старшого сина Джона Семюеля народився син Семюель-молодший, майбутн?й батько Томаса А. Ед?сона. 1811 року недалеко в?д нин?шнього Порт-Барвелла в Канад? с?м'я Ед?сон?в отримала велику д?лянку земл? ? остаточно облаштувалася в поселенн? В'?нна , пров?нц?я Онтар?о . У 1812?1814 роках кап?тан Семюель Ед?сон-старший, майбутн?й д?д Томаса Алви, узяв участь в англо-американськ?й в?йн?. У наступн? роки с?м'я Ед?сон?в процв?тала, ? ?хня гостинна садиба на берез? р?чки була в?дома вс?й окруз? ^[12] .

У 1828 роц? Семюель-молодший одружився з Ненс? Ел?от, дочкою священника, що отримала гарне виховання ? осв?ту та працювала вчителькою у школ?. 1837 року в Канад? п?д впливом економ?чно? кризи та неврожаю спалахнуло повстання, в якому взяв участь Семюель-молодший. Однак урядов? в?йська придушили заколот ? Семюель, щоб уникнути покарання, змушений був втекти до Майлена, штат Огайо ). 1839 року йому вдалося перевезти дружину з д?тьми. Справи надал? п?шли усп?шно, вони мали крамничку з продажу столярських вироб?в. Саме в цей пер?од життя Ед?сон?в у них народився (11 лютого 1847) син Томас Алва.

Дитяч? та юнацьк? роки [ ред. | ред. код ]

Коли Томасов? виповнилося 7 рок?в, родина покинула д?м у Майлен? та пере?хала в Порт-Гурон (округ Сент-Клер , штат М?чиган ).

Незабаром п?сля пере?зду Томас захвор?в на скарлатину ? частково втратив слух, що й спричинило проблеми у навчанн? ? в?н став погано чути, через що недостатньо розум?в пояснення вчителя, в?дставав в?д однол?тк?в. Батьки огорнули сина турботою, адже до цього втратили двох д?тей. У церковн?й школ?, яку в?н в?дв?дував, Томаса стали вважати ≪важкою дитиною≫ ? ? справа зак?нчилася тим, що уже через три м?сяц? Ед?сон покинув школу. Проте батьки не примушували його вертатися до школи, адже бачили, що Томас зд?бний, ? вважали, що всього необх?дного хлопець зможе навчитися ? вдома. В?н почав читати доросл? книжки, зокрема ≪Короткий огляд природно? та експериментально? ф?лософ??≫ Р?чарда Паркера та ?нш?. З азами шк?льних наук Ед?сона познайомила мама, Ненс? Ел?от, дочка священника з блискучими вихованням ? осв?тою. Томас р?с допитливою дитиною, жваво ц?кавився тим, що в?дбува?ться навколо ? любив дивитися на пароплави, часто крутився б?ля платник?в, спостер?гаючи за ?хньою роботою. Ще одне незвичайне заняття, якому присвячував години ? коп?ювання напис?в на вив?сках склад?в.

З пере?здом Ед?сон?в до м?ста Порто-Гурон семир?чний Томас познайомився з ц?кавим св?том читання ? вперше спробував сили в винах?дництв?. У той час хлопчик разом з мат?р'ю торгував фруктами ? овочами, а у в?льний час т?кав до Народно? б?бл?отеки м?стечка по книжки.

Згодом Томас Ед?сон сказав: ≪Я зм?г стати винах?дником тому, що в дитинств? не ходив до школи≫. В?н вивчив ≪азбуку Морзе≫ , ? вже тод? придбав соб? р?зн? прилади й х?м?кати та влаштував у п?двал? власного дому маленьку лаборатор?ю. В?дтод? в?н почав проводити сво? перш? досл?ди.

У 12 рок?в Томас став заробляти продажем газет, журнал?в, солодощ?в ? фрукт?в у потягу, що курсував м?ж Порт-Гуроном ? Детройтом , як? розташован? за 200 км один в?д одного. Згодом в?н роздобув старий друкарський верстат ? почав видавати першу газету в потягу, яку друкував п?д час руху. Цей щотижневий листок розм?ром 30x40 см називався ≪Великий зал?зничний в?сник≫. П?дл?ток познайомився з працями Едварда Г?ббона, Дев?да Юма, Р?чарда Бертона, але першу наукову книжку прочитав ? застосував на практиц? ще у в?ц? 9 рок?в. ≪Природна ? експериментальна ф?лософ?я≫ авторства Р?чарда Гр?на Паркера об'?днала науково-техн?чн? досягнення ? приклади експеримент?в, як? Томас повторив.

У 15 рок?в Томас навчився телеграфно? справи та протягом п'яти рок?в пропрацював у р?зних м?стах ≪бродячим телеграф?стом≫, досягнувши в?ртуозно? майстерност? в передач? та прийманн? пов?домлень за допомогою азбуки Морзе.

Зр?ле життя [ ред. | ред. код ]

У в?ц? 22 рок?в в?н отримав перший патент на апарат для автоматичного п?драхунку голос?в при балотуванн?. На заход? юност? Томас понев?рявся по Америц? в пошуках м?сця в житт?: пожив в ?нд?анапол?с?, в Нешв?лл?, Цинциннат?, повернувся в р?дний штат, але в 1868 роц? опинився в Бостон?, а пот?м ? в Нью-Йорку. Весь цей час ледь зводив к?нц? з к?нцями, тому що левову частку доход?в витрачав на книги ? досл?ди.

Другий винах?д ( 1869  р.) ? друкувальний телеграфний прилад для автоматичного запису ? швидко? передач? б?ржових курс?в на в?дстань (≪б?ржовий тикер≫) прин?с йому нечуваний на т? часи гонорар в 40 тисяч долар?в . На ц? грош? в?н спочатку орган?зував у Нью-Йорку разом з компаньйонами консультац?йне бюро з електрики ? телеграф??, а пот?м в?дкрив власну майстерню. У 23 роки Ед?сон очолив колектив у 150 прац?вник?в.

Протягом 1871 ? 1874 рок?в в?н працював над удосконаленням телеграфно? передач? й, зокрема, отримав патент на ≪подв?йний дуплекс≫, або ≪квадруплекс≫ ? передачу по однодротов?й л?н?? двох пар депеш у зустр?чних напрямах.

Заснування лаборатор?? [ ред. | ред. код ]

У скарбничц? Ед?сона ? 1093 патенти, отриманих в Сполучених Штатах, ? 3 тисяч? документ?в про авторство винаход?в, як? видан? в ?нших кра?нах. При цьому перш? твор?ння у чолов?ка не купували. Наприклад, сп?вв?тчизники порахували непотр?бним л?чильник голос?в на виборах.

Вдача посм?хнулася в пер?од роботи в компан?? ≪Голд енд Сток телеграф компан??≫. Томас влаштувався в штат завдяки тому, що полагодив телеграфний апарат ? з цим завданням н?хто не м?г впоратися, нав?ть запрошен? майстри. А в 1870 роц? вдосконалену ?м систему телеграфування б?ржових бюлетен?в про курс золота ? акц?й ф?рма з рад?стю викупила. Грош? винах?дник витратив на в?дкриття власно? майстерн? з виробництва токар?в для б?рж, через р?к Ед?сон волод?в вже трьома такими майстернями.

Незабаром справи п?шли ще усп?шн?ше. Томас заснував компан?ю ≪Pope, Edison & Co≫, наступн? п'ять рок?в були врожайними, зокрема, з'явився найб?льший винах?д ? квадруплексний телеграф, за допомогою якого стало можливим передавати одночасно до чотирьох пов?домлень по одному дроту.

У 1876 роц? в селищ? Рар?тан, в його район? Менло Парк , що за 38 км в?д Нью-Йорка, Ед?сон орган?зував першокласну лаборатор?ю, оснащену найдосконал?шим устаткуванням, з обширною науково-техн?чною б?бл?отекою. То був перший у св?т? центр винах?дницько? д?яльност? та необх?дних для не? промислових досл?джень. 1876 року Томас Ед?сон вперше в Америц? зд?йснив прийомопередачу ЕМХ на 30 м.

Протягом 1877?1878 рок?в в?н займався вдосконаленням телефону А. Белла . Запатентував десятки вар?ант?в вуг?льного м?крофона (зам?сть електромагн?тного) ?, головне, для зб?льшення дальност? телефонно? передач? вбудував у м?крофонне коло ?ндукц?йну котушку , що п?двищу? силу струму .

У серпн? 1877 року Ед?сон винайшов фонограф ? попередник грамофона , патефона ? взагал? пристро?в звукозапису ? звуков?дтворення . На початку 1878 року фонографи демонструвались на виставках в США ? ?вроп? ? вони привернули увагу широко? публ?ки. Б?ля експонат?в спостер?галося, як писали газети, ≪вавилонське стовпотвор?ння≫ . Тисяч? в?дв?дувач?в годинами стояли в черз?, щоб прослухати запис. Дотепно висловився Отто фон Б?смарк : ≪Фонограф ? небезпечна р?ч для дипломат?в , але в?н стане надзвичайно хорошим, якщо дипломати почнуть говорити правду≫.

Через два роки св?т прийняв найв?дом?ший винах?д Томаса Ед?сона ? в?н примудрився вдосконалити електричну лампочку, продовживши час ?? роботи ? спростивши виробництво. ?снуюч? лампи перегорали через пару годин, споживали багато струму або коштували дорого. Ед?сон заявив, що незабаром весь Нью-Йорк висв?тлюватимуть вогнетривк? лампочки, а ц?на електрики стане доступною, ? взявся за експеримент. Для нитки розжарювання випробував 6000 матер?ал?в ?, нарешт?, зупинився на вуг?льному стрижн?, яке гор?ло 13,5 годин. П?зн?ше терм?н служби зб?льшився до 1200 годин.

Фонограф був улюбленим твор?нням Ед?сона. Впродовж 40 рок?в в?н вносив до його конструкц?? все нов? удосконалення, на як? отримав 80 патент?в. Один з сво?х прилад?в в?н прислав на знак пошани Льву Толстому для запису голосу великого письменника.

Внесок у розвиток електротехн?ки [ ред. | ред. код ]

У 1878 роц? Ед?сон заснував компан?ю ≪Edison Electric Light≫ (тепер General Electric ).

У 1880?1882 роках Ед?сон розпочав електриф?кувати транспорт, спорудивши в Менло-Парку електриф?ковану д?лянку зал?зниц? завдовжки спочатку 0,5 км, пот?м 1,5 ? 4 км. Електровоз м?г тягнути 6-8 навантажених платформ. Ед?сон не був фах?вцем у ц?й галуз?, але в?н був одним з перших, хто перейшов в?д ?дей ? нам?р?в до реального застосування електрично? тяги на практиц?.

Багато рок?в присвятив Ед?сон удосконаленню акумулятор?в для електриф?кованого транспорту, зокрема для електромоб?л?в . В?н розгорнув масштабн? досл?дження, в результат? яких був створений зал?зо-н?келевий акумулятор з електрол?том  ? розчином ?дкого кал?ю , що перевершував за сво?ми техн?ко-економ?чними параметрами свинцев? акумулятори. Новинкою оснащувалися прогулянков? катери , використовувалася вона ? в акумуляторних в?зках. Був сконструйований ? невеликий св?тильник з низьковольтною електролампою, що кр?питься на касц? шахтаря ; акумулятор для не? п?дв?шувався на пояс?. Копальнев? електролампи дозволили в?дмовитися в?д полум'яних ламп, що сприяло зменшенню числа нещасних випадк?в. Загалом, лужн? акумулятори знайшли широке застосування.

Ед?сону належить багато винаход?в у р?зних галузях техн?ки, але один з них, з часом вдосконалений, пост?йно знаходиться перед очима сучасно? людини. В?н швидко ? надзвичайно широко розповсюдився по вс?й земн?й кул? ? значною м?рою сприяв соц?альному ? культурному прогресу. Цей винах?д ? електрична лампа розжарення.

Сконструювати ?? намагалися починаючи з 1838 року два десятки ентуз?аст?в. Але б?льш?сть ?хн?х ламп не вийшли за меж? лаборатор?й ? лише два типи ламп розжарювання демонструвалися публ?чно: одну з них створив ем?грант з Н?меччини Генр?х Гебель , що жив у Нью-Йорку , другу ? рос?йський електротехн?к Олександр Лодиг?н . Але ? ц? лампи були недостатньо над?йн? та довгов?чн?.

У п?дход? Ед?сона до розв'язання дано? проблеми виявилися його широка ерудиц?я, вм?ння точно оц?нювати назр?л? потреби сусп?льства ? бачити реальну перспективу застосування нового. В?н добивався того, щоб електричне осв?тлення стало загальнодоступним, дешевим, легко регульованим, простим в обслуговуванн? й над?йним.

Були виконан? десятки тисяч досл?д?в, знайдений оптимальний матер?ал для вуг?льно? нитки ? р?зновид японського бамбука , застосовано глибоке вакуумування скляних колб. До к?нця 1879 року лампа розжарення практично була створена, ? 1 жовтня 1880 в Менло-Парку почала працювати перша у св?т? фабрика по виробництву електроламп.

Але Ед?сон цим не обмежився. В?н розробив всю систему електроосв?тлення, що включала парогенераторн? електростанц??, п?дземн? кабел? та внутр?шню проводку, електрол?тичн? л?чильники витрати електроенерг??, розгалужувальн? коробки, яка ?рунтувалась на трипров?дному п?дключенн? (нуль ? ±110 вольт) при пост?йному струм?, що знижувало матер?алом?стк?сть при тих же втратах енерг??. Одночасно було продемонстровано небачений на той час терм?н д?? лампочки ? 1200 годин. Якраз тод? Ед?сон сказав: ≪Ми зробимо електричне осв?тлення наст?льки дешевим, що лише багат?? будуть палити св?чки≫.

У с?чн? 1882 року Ед?сон запустив першу теплову електростанц?ю у Лондон? , а к?лькома м?сяцями п?зн?ше ? у Мангеттен? , що забезпечувала живленням до 10 тисяч електричних ламп. До 1887 року у США працювало б?льше сотн? електростанц?й пост?йного струму, що базувались на трипров?дн?й систем? Ед?сона.

В?йна струм?в [ ред. | ред. код ]

На в?дм?ну в?д Ед?сона, що проявив себе невтомним експериментатором ? вм?лим б?знесменом, прихильники зм?нного струму спирались на математику та закони ф?зики. Ознайомившись з патентом Ед?сона, Джордж Вест?нгауз виявив слабку ланку його системи ? велик? втрати потужност? у пров?дниках при передач? електрично? енерг?? на велик? в?дстан?.

В?дмова в?д пост?йного струму вела до ф?нансово? поразки Ед?сона, який заробляв немалу частину кошт?в на патентних в?драхуваннях ^[13] . Передчуваючи свою поразку, Ед?сон подав у суд за порушення б?льше десятка патент?в, але р?шення суду були не на його користь.

Це протистояння Томаса Ед?сона ? Джорджа Вест?нгауза та його партнера Н?коли Тесли у боротьб? за використання пост?йного чи зм?нного струм?в отримало назву ≪в?йна струм?в≫. Н?кола Тесла, що поступив на роботу в лаборатор?ю Томаса, намагався довести, що ефективн?ше зм?нний струм ? переда?ться на сотн? к?лометр?в. Майбутн?й легендарний винах?дник пропонував використовувати його для силових установок ? генератор?в, але не знаходив п?дтримки. Ця ≪в?йна≫ м?ж конкуруючими ф?рмами ≪Edison Electric Light≫ та ≪Westinghouse Electric Corporation≫ тривала понад сто рок?в ? зак?нчилась наприк?нц? листопада 2007 року з остаточним переходом споживач?в Нью-Йорка з пост?йного струму на зм?нний ^[14] .

Заслуги та в?дзнаки [ ред. | ред. код ]

У 1887 роц? Ед?сона за видатний вклад у прогрес науки нагородили медаллю Маттеучч? ^[15] . 1890 року його обрали членом Шведсько? корол?всько? академ?? наук . 1895 року Ед?сон отримав прем?ю Румфорда ^[16] за проведен? досл?дження у сфер? розвитку обладнання та технолог?й електричного осв?тлення. 1915 року став першим лауреатом медал? Франкл?на за видатний вклад в ?нженерну справу ^[17] . 1927 року в?н отримав членство у Нац?ональн?й академ?? наук ^[18] . 1928 року нагороджений вищою нагородою США Золотою медаллю Конгресу ^[19] .

Ед?сон був винятково працелюбним, м?г працювати по 20 годин на добу, мав надзвичайно широкий св?тогляд, що дозволяв охопити всю проблему в ц?лому, ? феноменальною винах?дницькою ?нту?ц??ю. В?н був фанатом прац?, але не ?? рабом. Любив музику, сам в?дм?нно грав на скрипц?. Щодня переглядав по с?м-в?с?м газет. Читав науков? та загальнол?тературн? журнали. З письменник?в б?льше за ?нших ц?нував В?льяма Шексп?ра ? В?ктора Гюго . Його особиста б?бл?отека складалася з 60 тисяч книг ? журнал?в англ?йською, французькою, ?тал?йською та н?мецькою мовами.

На рубеж? XIX ? XX стол?ть американський електротехн?чний журнал запропонував читачам визначити рейтинг 25 найвидатн?ших електротехн?к?в. Ед?сон зайняв почесне четверте м?сце п?сля Майкла Фарадея , лорда Кельв?на , Джеймса Максвелла . В?н подарував людству масу винаход?в, як? сприяли прогресу сусп?льства.

Ун?кальн?сть Ед?сона не т?льки в його багатогранн?й ? пл?дн?й винах?дницьк?й д?яльност? ? ним отримано понад 2300 патент?в на винаходи, тако? к?лькост? до нього н?коли не отримувала жодна людина, ? але ? в р?дк?сному по?днанн? таланту винах?дника з талантом перспективного ? масштабно мислячого орган?затора. В?н створив ?ндустр?ю винаход?в, орган?зував ряд науково-досл?дних ? виробничих комплекс?в по масовому випуску ? впровадженню розроблених в його лаборатор?ях вироб?в, заклав основи електротехн?чно? промисловост? США ? багато в чому сприяв розвитку ц??? галуз? в ?вроп? . ≪Наш великий недол?к к тому, що ми занадто швидко опуска?мо руки. Найв?рн?ший шлях до усп?ху ? весь час пробувати ще один раз≫ ^{[ джерело? ]} .

Особисте життя [ ред. | ред. код ]

Особисте життя Томаса теж склалася вдало ? встиг одружитися два рази ? обзавестися ш?стьма д?тьми. З першою дружиною, телеграф?сткою Мер? Ст?ллвел, винах?дник ледь не п?шов п?д в?нець через два м?сяц? п?сля знайомства. Однак одруження довелося в?дкласти у зв'язку з? смертю мами Ед?сона. Вес?лля з?грали в грудн? 1871 року. З торжеством пов'язана забавна под?я: Томас в?дразу п?сля гулянь поринув у роботу ? забув про шлюбну н?ч.

У цьому союз? на св?т з'явилися дочка ? дво? син?в, старш? д?ти ? Мер?от ? Томас ? з легко? руки батька вдома носили клички Точка ? Тире, на честь азбуки Морзе. Мер? померла у 29 рок?в в?д пухлини головного мозку.

Незабаром Ед?сон знову одружився, як стверджують ?сторики, по велик?й закоханост?. Обраницею стала 20-р?чна М?на М?ллер, яку винах?дник навчив азбуки Морзе, ? ц??ю мовою нав?ть запропонував руку ? серце. У Ед?сона в?д М?ни теж народилися дво? син?в ? дочка ? ?дина спадко?миця, яка подарувала батьков? онук?в.

Смерть [ ред. | ред. код ]

18 жовтня 1931 у в?ц? 84 рок?в винах?дник помер в?д насл?дк?в цукрового д?абету . На його могил? в Менло-Парку, де створено мемор?альний ?сторичний парк його ?мен? ^[en] , в якому об'?днано його першу лаборатор?ю ? резиденц?ю, в кам'яну брилу вр?зана бронзова дошка з написом:

≪Тут Томас Алва Ед?сон почав свою службу людству з метою полегшити йому шлях до прогресу≫

Ц?кав? факти [ ред. | ред. код ]

• Ед?сонов? приписують винах?д найпрост?шо? машинки для нанесення татуювань. Приводом послужили п'ять точок на л?вому передпл?чч? Томаса, а пот?м грав?рувальний прилад Stencil-Pens, який був запатентований в 1876 роц?. Однак батьком тату-машини вважа?ться Самуель О'Рейл?.
• На сов?ст? винах?дника смерть слонихи Топс? . З вини тварини загинули три людини, тому ?? вир?шили вбити. У над?? виграти ≪в?йну струм?в≫ Ед?сон запропонував страчувати слониху зм?нним струмом 6000 вольт?в, а ≪уявлення≫ заф?ксував на к?нопл?вку.
• У б?ограф?? американського ген?я ? провальний про?кт, для вт?лення якого нав?ть побудували ц?лий завод ? по вилученню зал?за з руди низького сорту. Сп?вв?тчизники см?ялися над винах?дником, доводячи, що прост?ше ? дешевше вкладати грош? в родовища руди. ? мали рац?ю.
• У 1911 роц? Ед?сон побудував непридатний для життя будинок, що склада?ться з бетону, включаючи п?дв?коння ? електротруби. Тод? ж чолов?к спробував себе в рол? дизайнера мебл?в, представивши на суд потенц?йних покупц?в бетонн? предмети ?нтер'?ру. ? знову зазнав ф?аско.
• Одн??ю з диких ?дей стало створення гвинтокрила, що працю? на порос?.
• Винах?д лампи з тривалим терм?ном роботи надав людству ведмежу послугу ? сон людей скоротився у середньому на 2 години. До реч?, при удосконаленн? лампочки обчислення зайняли 40 000 стор?нок зошит?в.
• Слово ≪hello≫, що почина? телефонну розмову ? теж ?дея Ед?сона. Саме це слово 15 серпня 1877 Ед?сон запропонував використовувати як прив?тання, коли писав лист президентов? телеграфно? компан?? П?ттсбурга. У цьому ≪баттл?≫ йому протистояв Олександр Белл, основоположник американсько? телефон??, який запропонував в?тання при розмов? телефоном словом ≪ahoy≫ (використовувалося при зустр?ч? корабл?в). Але слово ≪Hullo≫ (пох?дне в?д ≪Hello≫) прижилося краще, чому ми з вами св?дки.

Винаходи [ ред. | ред. код ]

• 1860  ? Аерофон
• 1868  ? електричний л?чильник голос?в на виборах
• 1869  ? т?керний апарат. Хоча цей винах?д не було першим (спочатку з'явився ≪Електричний л?чильник голос?в на виборах≫) запатентованим Ед?соном, воно було першим, що вплинув на економ?чну складову США ? ф?нансовий стан самого Ед?сона. Т?керний апарат був пристр?й для в?дображення поточних котирувань акц?й на б?рж?. На одному к?нц? телеграфно? л?н?? людина на друкарськ?й машинц? писав котирування, а в т?керном апарат? з'являлася вузька смужка паперу з надрукованими цифрами. Швидк?сть друку становила приблизно 1 символ в секунду. За цей винах?д Ед?сона заплатили 40 тисяч долар?в, що стало серйозним стартовим кап?талом для розвитку його компан??.
• 1870  ? вуг?льна телефонна мембрана
• 1873  ? квадруплексний телеграф
• 1876  ? м?меограф. М?меограф або ротатор призначався для швидкого (на т? часи) коп?ювання ? розмноження книг ? журнал?в. В?н складався з коп?ювального ящика ? електричного пера, яким спочатку створювався трафарет (потр?бно було писати вручну). Створена матриця на вощеному папер? використовувалася для друку пол?граф??. М?меограф Ед?сона був досить складною конструкц??ю, яка пот?м удосконалилася ? спрощувалася.
• 1877  ? фонограф. Фонограф, представлений винах?дником 21 листопада 1877 роки (патент на нього отримано 19 лютого 1878 роки), став справжн?м проривом в св?т? звукозапису. В?н м?г записувати ? в?дтворювати музику. Нос?й мав сп?ралепод?бну дор?жку, яка в р?зних частинах могла мати р?зну глибину, пропорц?йну гучност? звуку. Коли голка рухалася по канавц?, вона передавала коливання на мембрану, яка сво?ю чергою в?дтворювала звук. Фонограф став прабатьком патефона ? грамофона, як? використовувалися наступн? к?лька десятил?ть.
• 1877  ? вуг?льний м?крофон. Сам по соб? вуг?льний м?крофон для телефон?в Олександра Белла придумав ? винайшов не Ед?сон. Однак в?н перший вир?шив використовувати вуг?льний порошок зам?сть стрижн?в. Порошок розташовувався м?ж двома пластинами, одна з яких по?днувалася з мембраною. Працював м?крофон в?д пост?йного струму. Завдяки вдосконаленню Ед?сона, м?крофон п?двищив дальн?сть сигналу. На цей прилад Ед?сон отримав патент 9 грудня 1879 року. Ц?каво, що надал? м?крофон дещо удосконалився Ентон? Уайтом, однак вуг?льний порошок так ? продовжував використовуватися в прилад?.
• 1879 ? лампа розжарювання з вуг?льною ниткою
• 1880  ? магн?тний сепаратор зал?зно? руди
• 1889  ? к?нетоскоп. Це був к?нотеатр для одн??? людини. К?нетоскоп був оптичний прилад для показу рухомих картинок на пл?вц?. К?нопл?вку пропускали через цей прилад ? людина могла бачити знят? кадри. Саму перфоровану пл?вку використовували пот?м брати Люм'?р для сво?х ф?льм?в.
• 1908  ? зал?зно-н?келевий акумулятор. 1901 року Томас Ед?сон винайшов зал?зо-н?келевий акумулятор, який став основою для електромоб?л?в Detroit Electric ? Baker Electric. Однак в пошуках продуктивн?шого акумулятора Ед?сон почав експериментувати з лужними розчинами ? створив Алкалинову батарею. В?н запатентував ?? 31 липня 1906 року. Продаж? цих батарей принесли компан?? Ед?сона десятки м?льйон?в долар?в.

Вшанування пам'ят? [ ред. | ред. код ]

Нагороди з ?менем Ед?сона [ ред. | ред. код ]

Медаль Ед?сона ( англ. IEEE Edison Medal ) ? нагорода, яку заснували у 1904 роц? на честь Томаса Ед?сона його друзями. ?? вруча? ?нститутом ?нженер?в електротехн?ки та електрон?ки (IEEE) за видатний внесок у науку або техн?ку в одн?й з областей ?нтересу ?нституту. Ця медаль найстар?ша та найбажан?ша серед нагород в галуз? техн?ки у США ^[20] .

У Н?дерландах заснована найстар?ша (з 1960 року) ? найпрестижн?ша музична прем?я Edison Award названа на честь винах?дника. Переможц? отримують латунн? статуетки Томаса Ед?сона, виконан? голландським скульптором П?тер де Гонтом.

Ед?сон?вська патентна прем?я ( англ. The Thomas A. Edison Patent Award ) ^[21] , яку 1997 року заснувало Американське товариство ?нженер?в-механ?к?в для в?дзначення запатентованого пристрою чи способу у галуз? ?нженерно? механ?ки з великим творчим потенц?алом.

Установи та об'?кти, яким присво?но ?м'я Ед?сона [ ред. | ред. код ]

Дек?лька об'?кт?в називаються на честь Ед?сона. У першу чергу, це м?сто Ед?сон у штат? Нью-Джерс? .

Навчальн? заклади:

• Державний коледж Томаса Ед?сона ( англ. Thomas Edison State College ) ? загальнов?домий у США навчальний заклад для дорослих студент?в, в Трентон? ( Нью-Джерс? );
• Ед?сон?вський державний коледж ( англ. Edison State College ) в м?ст? Форт-Майерс ( Флорида );
• Ед?сон?вський громадський коледж у П?ква, ( Огайо ). ^[22] ;
• велика к?льк?сть шк?льних заклад?в у США мають ?м'я Т. Ед?сона.

У 1922 ≪С?т?-готель≫ у Санбер? ( Пенс?льван?я ), що став першою буд?влею, яку було електриф?ковано (1883 р?к) з використанням трипров?дних мереж розробки Ед?сона, перейменовано на ≪Готель Ед?сона≫ ^[23] .

Озеро Томаса Ед?сона ^[en] ( англ. Lake Thomas A Edison ) у Кал?форн?? було названо на честь 75 р?чниц? в?д створення лампочки розжарювання ^[24] .

Три мости у США мають ?м'я Ед?сона ( англ. Edison Bridge ) у штатах: Нью-Джерс? ^[25] , Флорида ^[26] ? Огайо ^[27] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Edison Studios
• 742 Ед?сона  ? астеро?д головного поясу , якого в?дкрили 23 лютого 1913 року ? назвали на честь винах?дника.
• Ед?сонада

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Лапиров-Скобло М. Я. Эдисон. ? Жизнь замечательных людей. ? М.: Молодая Гвардия, 1960. ? Т. 305. ? 252 с. (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

у сестринських В?к?про?ктах
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Теми у В?к?джерелах ?
	[1] у В?к?сховищ? ?

Музе? та виставки, присвячен? винах?днику:

• Menlo Park Museum and Edison Memorial Tower (англ.)
• Thomas Edison National Historical Park (National Park Service) (англ.)
• Edison exhibit and Menlo Park Laboratory at Henry Ford Museum (англ.)
• Edison Museum (англ.)
• Edison Depot Museum (англ.)
• Edison Birthplace Museum (англ.)
• Thomas Edison House (англ.)

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво CineMagia · Comic Vine · Discogs · Internet Movie Database · MusicBrainz · muziekweb.nl · MyMovies.it · The Movie Database · WhoSampled · Дискограф?я американських ?сторичних запис?в · Artsy · Музей Джорджа ?стмана · MutualArt.com · The Trading Card Database · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Бриджменська б?бл?отека мистецтв · Музей мистецтв Ф?ладельф?? · Музей Ново? Зеланд?? Te Papa Tongarewa · Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк) · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) Генеалог?я та некропол?стика FamilySearch Family Tree · Find a Grave · Genealogics.org · GeneaStar · Geni.com · Gravsted.dk · Roglo · The Academic Family Tree · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Archivio Storico Ricordi · Babelio · Digital Mechanism and Gear Library · Hoopla · Internet Speculative Fiction Database · Isidore · Open Library · Open Library · openMLOL.it · The Unz Review · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?отека Александера Тернбулла · Про?кт Гутенберг · Про?кт Рунеберг Наука Mathematical Reviews · Нац?ональна академ?я наук США Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language · Quora · Quora · Quora · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Appletons' (1887?1901) · Britannica (11-th) · Britannica (12-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · The Encyclopedia of Science Fiction · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Alvin · Collaborative InterLingual Index · Collective Biographies of Women · Deutsche Biographie · Evene · Google Arts & Culture · Google Doodle · KBpedia · NNDB · Open Plaques · SNAC · SNAC · WordNet · NobelPrize.org · Англ?йська В?к?д?я · Баскська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Fandom   (англ.) · Vienna History Wiki Нормативний контроль AAR :  11522231 · Autoritats UB :  a1225530 · BanQ :  0000049555 · BAV :  ADV11522231 · BIBSYS :  90089750 · BLBNB :  000191841 · BNC :  a10583488 · BNCHL :  000273312 · BNE :  XX913688 · BNF :  12407892h · CANTIC :  981058523462406706 · CCAB :  000094741 · CiNii :  DA03566915 · CONOR.SI :  103012451 · CUT :  111747 · EGAXA :  vtls002792379 · FAST :  61561 · Freebase :  /m/07bty · GND :  118528912 · GTAA :  96032 · ISNI :  0000000121373760 · J9U :  987007277700505171 · KRNLK :  KAC199607829 · LCCN :  n80126308 · LIBRIS :  sq46649b16hj3md · LIH :  LNB:V*347353;=BL · LNB :  000295047 · MAK :  9810683066105606 · Museo Galileo :  180611 · NCF :  ncf10141806 · NDL :  00542495 · NKC :  jn20000700470 · NLA :  814017 · NLG :  241474 · NLI :  000431599 · NLP : a0000001228408 · NTA :  069721580 ,  18294834X · NUKAT :  n01196962 · PTBNP :  1179447 · RERO :  02-A003208868 · RILM :  25288 · SEARCH :  23560 · SELIBR :  184480 · SKMASNL :  vtls010593351 · SNK :  163741 · SUDOC :  067719627 · UCAL :  31832 · ULAN :  500066589 · UPSA :  1403894 · VcBA :  495/44809 · VIAF :  66552944 · WorldCat :  lccn-n80126308 · РНБ :  7795735