Н?дерланди н?д. Nederland
Прапор Герб
Дев?з : Je Maintiendrai ( ≪Я вистою≫ )
Г?мн : Het Wilhelmus ( ≪В?льгельмова п?сня≫ )
Столиця (та найб?льше м?сто)	Амстердам 52°21′ пн. ш. 04°52′ сх. д. country H G O
Оф?ц?йн? мови	н?дерландська , зах?днофризька мова (друга оф?ц?йна, т?льки в пров?нц?? Фрисланд?я)
Суверенна держава	Корол?вство Н?дерланд?в
Форма правл?ння	Конституц?йна монарх?я
- Король	В?ллем-Олександр
- Прем'?р м?н?стр	Марк Рютте (з 2010 )
Незалежн?сть в?д ?спан??
- Задекларована	23 травня 1568
- Визнана	30 с?чня 1648
Площа
- Загалом	41 526 км² ( 134 )
- Внутр. води	18,41 %
Населення
- оц?нка 2019	17 333 790 ( 61 )
- Густота	412 ос?б/км² ( 15 )
ВВП ( ПКС )	2006 р., оц?нка
- Повний	$670 929 млрд. ( 16 )
- На душу населення	$35 078 ( 10 )
ВВП (ном.)	2005 р?к, оц?нка
- Повний	$625 271 млрд. ( 16 )
- На душу населення	$38 618 ( 10 )
Валюта	?вро ( EUR )
Часовий пояс	CET ( UTC+1 )
- Л?тн?й час	CEST ( UTC +2)
Коди ISO 3166	NED
Домен	.nl
Телефонний код	+31
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Н?дерланди

Запит ≪Голланд?я≫ перенаправля? сюди; див. також ?нш? значення .

Н?дерла?нди ( н?д. Nederland  ? Нижн? Земл? , МФА :  [?neːd?r?l?nt] ^[a] ), ?нод? Голланд?я ^[b]  ? установча кра?на в Зах?дн?й ?вроп? на берез? П?вн?чного моря , яка ? найб?льшою з чотирьох кра?н, що входять до складу К орол?вства Н?дерланд?в ( н?д. Koninkrijk der Nederlanden ). Склада?ться з 12 пров?нц?й , що межують ?з Н?меччиною на сход? та Бельг??ю на п?вдн?. Омива?ться П?вн?чним морем на п?вн?чному заход?, ? розд?ля? морський кордон ?з Великою Британ??ю ^[2] . Оф?ц?йна мова ? н?дерландська , з англ?йською та пап'яменто у статус? оф?ц?йних на Карибських Н?дерландах, а також зах?днофризькою у Фрисланд?? . Нижньон?мецький д?алект та л?мбурзька визнан? рег?ональними мовами (вживан? в?дпов?дно на сход? та п?вденному сход?).

Чотири найб?льш? м?ста Н?дерланд?в ? Амстердам , Роттердам , Гаага та Утрехт ^[3] . Амстердам ? найпопулярн?шим м?стом та ном?нальною столицею кра?ни ^[4] , а Гаага прийма? парламент , Каб?нет М?н?стр?в ? Верховний суд ^[5] . Порт Роттердам  ? це найзавантажен?ший морський порт ?вропи, ? найзавантажен?ший порт за межами Аз?? ^[6] . Аеропорт Амстердама Сх?пгол  ? найзайнят?ший аеропорт у Н?дерландах ? трет?й за зайнят?стю в ?вроп?. Кра?на ? членом-засновником ?С , ?врозони , G10 , НАТО , ОЕСР та СОТ , а також ? частиною Шенгенсько? зони та тристороннього Союзу Бенелюксу . Кра?на прийма? низку м?журядових орган?зац?й та м?жнародних суд?в , багато з яких знаходяться в Гааз?, яка, отже через це назива?ться ≪св?товою юридичною столицею≫ ^[7] .

Назва Н?дерланди буквально означа? ≪ нижн? кра?ни ≫, що ? посиланням на ?? низьк? висоти та р?внинний рель?ф: лише 50 % ?? суш? розташован? вище 1 метра над р?внем моря , а майже 17 % ? нижче р?вня моря ^[8] . Б?льш?сть район?в нижче р?вня моря, в?домих як польдери , ? результатом утворення земель , яке почалася в XVI стол?тт? . Кра?ну часто неоф?ц?йно називають Голланд??ю за назвою одн??? з семи пров?нц?й, що спочатку входили до Голландсько? республ?ки у XVI стол?тт? ^[9] .

Н?дерланди ? парламентською конституц?йною монарх??ю з ун?тарною структурою з 1848 року. Кра?на ма? довгу традиц?ю п?ларизац?? та тривалу ?стор?ю соц?ально? толерантност? , узаконивши аборти , проституц?ю та евтаназ?ю людини, а також п?дтримуючи л?беральну пол?тику щодо наркотик?в. Н?дерланди скасували смертну кару в цив?льному прав? у 1870 роц?. Щоправда, вона залишилась у Закон? в?йни та в?йськовому прав? , а також було тимчасово в?дновлено п?сля Друго? св?тово? в?йни судом, який мав справу з в?йськовими злочинцями. Смертну кару п?зн?ше було повн?стю вилучено з Конституц?? у 1983 роц?. Н?дерланди дозволили ж?ноче виборче право у 1919 роц?, перш н?ж стати першою в св?т? кра?ною, яка узаконила одностатев? шлюби у 2001 роц?. Розвинена економ?ка кра?ни з? зм?шаним ринком мала тринадцятий найвищий дох?д на душу населення у св?т?. Н?дерланди пос?дають одн? з найвищих сходинок у св?т? у м?жнародних рейтингах свободи преси ^[10] , економ?чно? свободи ^[11] , людського розвитку та якост? життя , а також щастя ^[12] . Станом на 2019 р?к, Н?дерланди мали одинадцяту за розм?ром економ?ку, вим?ряну у ВВП на душу населення ^[13] . У 2019 роц? кра?на пос?ла десяте м?сце в ?ндекс? людського розвитку ^[14] .

Етимолог?я [ ред. | ред. код ]

До 2020 року кра?на використовувала також назву Голланд?я, але в?дтод? припинила ?? використання ^[15] . З 1 с?чня 2020 року оф?ц?йн? установи, компан??, друкован? видання та ВНЗ Н?дерланд?в стали позначати свою кра?ну т?льки п?д назвою ≪Н?дерланди≫, в?дмовившись в?д назви ≪Голланд?я≫ (М?н?стерство закордонних справ Н?дерланд?в пояснило, що це зроблено з метою формування ун?ф?кованого нац?онального бренду) ^[16] .

Назва ≪Н?дерланди≫ в переклад? означа? ≪нижн? земл?≫ , проте перекладати його буквально неправильно, оск?льки з ?сторичних причин цим терм?ном заведено називати територ?ю, приблизно в?дпов?дну сучасним Н?дерландам, Бельг?? та Люксембургу ( Бен?люкс ). Наприк?нц? епохи Середньов?ччя область, розташована в низинах р?чок Рейн , Маас , Шельда , уздовж узбережжя П?вн?чного моря стала ?менуватися ≪Приморськими низинними землями≫ або ≪Нижн?ми Землями≫ ( н?д. de Lage Landen bij de zee, de Nederlanden ). Перша оф?ц?йна згадка про вживання назви ≪Н?дерланди≫ дату?ться XIV?XV стол?ттями.

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Географ?чне розташування [ ред. | ред. код ]

Н?дерланди розташован? в зах?дн?й частин? Середньо?вропейсько? р?внини . З п?вноч? та заходу кра?на омива?ться водами П?вн?чного моря . Уздовж берег?в тягнуться п?щан? дюни , вати , марш? та розташован? польдери (осушен? людиною морськ? територ??). Ун?кальн?сть Н?дерланд?в поляга? в тому, що досить велику частину територ?? кра?ни було отримано шляхом осушення. Приблизно 50 % територ??, на як?й прожива? 60 % населення, лежить нижче р?вня моря, а ще третина ма? висоту всього до 1 м. Сама назва кра?ни в переклад? означа? низинн? земл? , що й поясню?ться розташуванням кра?ни в пласких низовинах дельт р?чок.

Загальна довжина кордон?в становить 1027 км, з них: кордон ?з Н?меччиною  ? 577 км, з Бельг??ю  ? 450 км ^[17] . На заход? та п?вноч? омива?ться водами П?вн?чного моря , берегова л?н?я ма? довжину 451 км ^[17] . Загальна площа територ?? кра?ни становить 41 543 км², з них суход?л займа? 33 893 км², внутр?шн? води ? 7650 км² ^[17] .

Крайн? точки:

• п?вн?чна ? остр?в Роттюмерплат 53°33′21″ пн. ш. 06°28′35″ сх. д. ^{H G O}
• п?вденна ? м?сто З?ппенакен 50°45′01″ пн. ш. 05°54′55″ сх. д. ^{H G O}
• зах?дна ? м?сто С?нт-Анна-тер-Мейден 51°18′54″ пн. ш. 03°21′30″ сх. д. ^{H G O}
• сх?дна ? м?сто Н?весханс 53°10′49″ пн. ш. 07°13′39″ сх. д. ^{H G O}

Рель?ф [ ред. | ред. код ]

За рель?фом кра?на под?ля?ться на 2 частини. На п?вноч? та заход? знаходяться низько лежач? земл?, б?льша частина яких розташован? в дельт? р?чок Рейн , Маас та Шельда . Вздовж берега моря тягнеться смуга п?щаних дюн шириною до 405 м та висотою до 60 м, як? разом з системою гребель , дамб та шлюз?в захищають низинн? родюч? земл? ( марш? ) в?д затоплення.

П?вденна та сх?дна частина кра?ни лежить вище р?вня моря. На сход? переважають горбист? ландшафти, а п?вденний район займають п?щано-глинист? р?внини, як? переходять у горбисто-лесов? ландшафти передг?рно? частини Арденн . У найп?вденн?ш?й частин? Л?мбургу м?сцев?сть п?двищу?ться до 300?320 м. Тут, на вапняковому плато, яке розчленоване р?чковими долинами, знаходиться ? найвища точка Н?дерланд?в ? гора Валсерберг заввишки 321 м. На сх?д в?д марш?в розташован? горбист? д?лянки р?внини ( гести ), складен? льодовиковими в?дкладами. На п?вденний сх?д в?д озера Ейсселмер збер?гся моренний рель?ф ? гряди висотою до 106 м.

Геолог?я [ ред. | ред. код ]

На п?вноч? Н?дерланд?в переважають сучасн? та плейстоценов? п?щано - глинист? морськ? та р?чков? в?дклади. З? сходу розташован? льодовиков? та флюв?огляц?альн? в?дклади . Дельти р?чок складен? р?чковими в?дкладами, а земл? п?вденно? пров?нц?? Л?мбург складаються переважно з вапняк?в , мергел?в та крейди п?знього мезозою , палеогену та неогену . В?д Рейнських Сланцевих г?р через територ?ю колишньо? затоки Зейдерзе в п?вн?чно-зах?дному напрямку тягнеться Центральнон?дерландський вал осадових пор?д. В ?нших м?сцях прошарки залягають спок?йно.

Кра?на ма? досить значн? запаси природного газу та нафти , родовища яких розташован? в областях в?дносних западин на зах?д та сх?д в?д озера Ейсселмер , а також на шельф? П?вн?чного моря . Також ? запаси кам'яного та бурого вуг?лля на п?вдн? Л?мбургу, торфу , кухонно? сол? та каол?ну .

Г?дрограф?я [ ред. | ред. код ]

На територ?? Н?дерланд?в розташован? гирла великих ?вропейських р?чок: Рейн , Маас та Шельда . Вони утворюють сп?льну величезну дельту . Р?чки повноводн? протягом року, ?хн? русла спрямлен? та з'?днан? каналами, а ст?к зарегульований. Наноси приводять до того, що русла р?чок пов?льно п?дн?маються над навколишн?ми низовинами, через що б?льш?сть р?чок обнесен? захисними валами. Рукава та естуар?? р?чок, а також озера, з'?днан? м?ж собою численними каналами , найб?льш? серед яких: Корбулона , Гент-Терньозен , Амстердам-Рейн , Нордзее-канал та Юл?ана-канал .

М?ж Зах?дно-Фризькими островами та континентальною частиною Н?дерланд?в розташована затока Ваддензе , яка ? частиною П?вн?чного моря ? ма? невелик? глибини. У кра?н? розташовано досить багато озер. У п?вденно-зах?дн?й частин? знаходиться озеро Гревел?нген . У Фрисланд?? ? група озер, як? розташован? нижче р?вня моря. До не? входять Флюссен , Слотермер , Тьокемер , Снекермер . На п?вноч? кра?ни розташоване озеро Лауверсзе , яке ран?ше було затокою моря.

Осушення моря [ ред. | ред. код ]

На початку XXI стол?ття нижче за р?вень моря було розташовано понад 50 % територ?? кра?ни, включаючи майже вс? зах?дн? земл?. Б?льшу ?х частину н?дерландц? почали в?двойовувати у моря ще у XIII стол?тт? ? зум?ли перетворити на продуктивн? орн? уг?ддя. Д?лянки бол?т ? м?лководь були обгороджен? греблями, вода викачувалася спочатку за допомогою енерг?? в?тряк?в, а п?зн?ше паровими ? електричними насосами. Пов?дь у день Свято? Люс?? 1287 року призвела до утворення затоки Зьойдерзе , яка п?сля буд?вництва гребл? Афсльойтдейк перетворилась на пр?сноводне озеро Ейсселмер . Р?вн? великих р?чок кра?ни в ?х нижн?х теч?ях нер?дко розташован? вище навколишн?х межир?чч?в, складених пухкими осадовими породами, ? природним захистом в?д повеней ? берегов? вали, як? зм?цнюють греблями. З 1927 року в Н?дерландах почалося зд?йснення великого г?дротехн?чного про?кту з осушення затоки Зьойдерзе . До 1932 року було завершене буд?вництво основно? гребл? довжиною 29 км. Так був створений перший польдер В?р?нгермер на п?вн?чному заход?, пот?м Уркерланд на п?вн?чному сход?. Таким же чином були осушен? територ?? сх?дного ? п?вденного Флеволанду. Наприк?нц? 1980-х рок?в завершилося створення Маркерварду . На них в 1985 роц? утворили пров?нц?ю Флеволанд . З? сх?дного та п?вденного бок?в залишили протоку, яка явля? собою низку з'?днаних м?ж собою озер. У 1975 роц? була збудована дамба Гавтрибдейк , яка в?докремила в?д озера Ейсселмер п?вденно-зах?дну частину ? озеро Маркермер . П?сля повного зак?нчення про?кту у моря буде в?двойовано понад 60 % початково? площ? затоки.

Ще один про?кт п?д назвою ≪Дельта≫ , зак?нчений у 1986 роц?, призначався головним чином для захисту зовн?шн?х частин дельти Рейна ? Мааса з численними островами в?д повеней. Сьогодн? в Н?дерландах розгляда?ться про?кт буд?вництва гребель м?ж Фризькими островами , як? обрамовують п?вн?чне узбережжя кра?ни. Так, плану?ться осушити м?лководну затоку Ваддензе , що тягнеться м?ж островами ? материком. У 1990-х роках стратег?я г?дротехн?чних ? мел?оративних роб?т, що нал?чували тисячол?тню ?стор?ю, неабияк зм?нилася. Тепер плану?ться перетворити близько 240 тис. га, або приблизно 1/10 вс?х с?льськогосподарських уг?дь кра?ни, в л?си, луки ? озера з метою охорони навколишнього середовища.

Кл?мат [ ред. | ред. код ]

Кл?мат у Н?дерландах морський, пом?рно-теплий. Перес?чн? температури с?чня становлять +1…+3 °C, липня ? +16…+17 °C. Сонячних дн?в мало, погода м?нлива, часто виникають сильн? тумани ^[18] . При потраплянн? холодного пов?тря з? сходу нижня теч?я р?чки Рейн та озеро Ейсселмер замерзають. Опад?в випада? 650?750 мм за р?к, в основному у вигляд? дощу. Сн?гопади дуже р?дк?сн?.

?рунти [ ред. | ред. код ]

На територ?? Н?дерланд?в переважають п?дзолист? ?рунти , в прибережних районах розвинен? родюч? мулист? ?рунти марш?в , а по долинах р?чок ? алюв?ально-лучн?. Дерново-п?дзолист? ?рунти та торфов? болота поширен? на п?вноч? та сход? кра?ни, а в район? п?вденного Л?мбургу збер?гся лес еолового походження .

Рослинн?сть [ ред. | ред. код ]

Високий ступ?нь засоленост? територ?? та ?? залюдненост? призвело до знищення л?с?в . Л?си та чагарники , а це переважно посадки сосни та топол? на дюнах, займають 7?8 % площ?. Понад 40 % територ?? кра?ни займають земл? п?д пасовища, 35 % ? р?лля, теплиц? та сади, б?льш як 10 % ? забудови та дороги. Л?си представлен? головним чином окремими гаями та парками, також багато декоративно? зелен?. Основн? породи дерев ? дуб , бук , граб , ясен , тис , по берегах р?чок зростають верби . На дюнах поширен? сосни та обл?пиха звичайна , п?щан? райони зайнят? вересовими пустками та чагарниками.

Тваринний св?т [ ред. | ред. код ]

Через велику густоту населення тваринний св?т кра?ни дуже б?дний. Серед ссавц?в збереглись олен? , борсуки та лисиц? , на дюнах водяться дик? крол? . Кра?на лежить на шляху щор?чно? м?грац?? численних птах?в ( гуси , казарки , чайки та кулики , всього 180 вид?в). У дельтах Рейну , Маасу та Шельди орган?зован? охоронн? м?сця та зимовники. П?вн?чне море багате на промислову рибу: оселедець , тр?ска , макрель тощо.

Охорона природи [ ред. | ред. код ]

У Н?дерландах нал?чу?ться 20 нац?ональних парк?в, а також дек?лька запов?дник?в , загальна площа яких становить 127 тис. га. З ц??? територ?? б?льшу частину займають м?лководдя, на яких зд?йсню?ться охорона м?д??вих банок та м?сць проживання тюлен?в . Найб?льший нац?ональний парк кра?ни розташований у колишньому естуар?? Сх?дно? Шельди й ма? площу в 37 тис. га.

Державний устр?й [ ред. | ред. код ]

Адм?н?стративний под?л [ ред. | ред. код ]

Корол?вство Н?дерланд?в склада?ться з 12 пров?нц?й:

Прапор	Пров?нц?я	Площа, км²	Населення, тис. ос?б (2018) [19]	Столиця
	Гелдерланд	4975	2 060 103	Арнем
	Грон?нген	2336	582 944	Грон?нген
	Дренте	2642	492 100	Ассен
	Зеланд?я	1788	382 304	М?дделбург
	Л?мбург	2153	1 117 198	Маастрихт
	Оверейсел	3327	1 151 501	Зволле
	П?вденна Голланд?я	2818	3 681 044	Гаага
	П?вн?чна Голланд?я	2670	2 831 182	Гарлем
	П?вн?чний Брабант	4919	2 528 286	Гертогенбос
	Утрехт	1386	1 295 484	Утрехт
	Флеволанд	1419	411 670	Лел?стад
	Фрисланд?я	3349	647 268	Леуварден

До Корол?вства ще входять спец?альн? мун?ципал?тети Бонайре , Саба та С?нт-Естат?ус у Карибському мор? . За конституц??ю головне м?сто кра?ни ? Амстердам , проте парламент, уряд кра?ни та посольства м?стяться в Гааз? .

Пол?тична структура [ ред. | ред. код ]

Н?дерланди ? це Конституц?йна монарх?я. Перша конституц?я Н?дерланд?в була прийнята 1815 року ? над?ляла основною владою в кра?н? монарха, але давала й законодавч? повноваження двопалатному парламенту ( Генеральним штатам ). Сучасну конституц?ю кра?ни було прийнято в 1848 роц? з ?н?ц?ативи короля В?ллема II ? в?домого л?берала Йогана Рудольфа Торбеке . Цю конституц?ю можна вважати ≪мирною революц??ю≫, тому що вона р?зко обмежила владу короля ? передала виконавчу владу каб?нету м?н?стр?в. Парламент в?дтод? обирався на прямих виборах ? отримав великий вплив на р?шення уряду. Таким чином, Н?дерланди стали одн??ю з перших кра?н у ?вроп?, що зробили перех?д в?д абсолютно? монарх?? до конституц?йно? ? парламентсько? демократ??.

У 1917 роц? зм?на в конституц?? дала виборч? права вс?м чолов?кам, що досягли 23 рок?в, у 1919 роц? право голосу отримали вс? ж?нки. З 1971 року право голосу мають вс? громадяни, що досягли 18 рок?в. Найб?льший перегляд конституц?? стався в 1983 роц?. В?дтод? населенню гарантувалися не лише пол?тичн?, але ? соц?альн? права: захист в?д дискрим?нац?? (на п?дстав? рел?г??, пол?тичних переконань, раси, стат? тощо), заборона на смертну кару ? право на прожитковий м?н?мум. Уряд отримав обов'язок захищати населення в?д безроб?ття ? охороняти довк?лля. Дек?лька зм?н у конституц?? п?сля 1983 року скасували строкову службу в арм?? ? дозволили використовувати збройн? сили для миротворчих операц?й за кордоном.

Монарх Н?дерланд?в оф?ц?йно ? голова держави. З 1980 року королевою була Беатрикс В?льгельм?на Армгард ?з старовинно? орансько? династ?? . Монарх нер?дко в?др?ка?ться в?д престолу на користь спадко?мця п?сля досягнення л?тнього в?ку. На практиц? монарх майже не втруча?ться в пол?тичне життя, обмежуючись оф?ц?йними церемон?ями, але в той же час ма? певний вплив на формування нового уряду п?сля парламентських вибор?в ? на призначення корол?вських ком?сар?в у пров?нц?ях. 28 с?чня 2013 року королева Беатр?кс (1938 року народження) спов?стила по нац?ональному телебаченню, що зречеться престолу 30 кв?тня 2013 року на користь старшого сина, спадко?мця престолу В?ллема-Олександра, принца Оранського. 30 кв?тня 2013 року принц Оранський вступив на престол ? став королем

Законодавчою владою волод?ють Генеральн? штати (парламент) ? меншою м?рою уряд. Парламент склада?ться з двох палат: перша (75 м?сць) ? друга (150 м?сць). Друга палата, що волод?? основною владою, обира?ться загальним прямим голосуванням на 4 роки за пропорц?йною виборчою системою, причому для здобуття м?сць у палат? парт?я ма? набрати принаймн? 1/150 в?д числа поданих голос?в (це один ?з найменших у св?т? прох?дних бар'?р?в); останн? вибори в?дбулися 9 червня 2010 року. Перша палата обира?ться непрямим чином пров?нц?йними парламентами. ?? функц?? зводяться до ратиф?кац?? законопро?кт?в, вже розроблених ? прийнятих другою палатою. Основними пол?тичними парт?ями Н?дерланд?в ? Народна парт?я за свободу ? демократ?ю (31 м?сце в друг?й палат? парламенту ?з 150), Парт?я прац? (30 м?сць), Парт?я Свободи (24 м?сця), Християнсько-демократичний заклик (21 м?сце), Соц?ал?стична парт?я (15 м?сць) ? Демократи 66 (10 м?сць).

Виконавча влада зосереджена в руках каб?нету м?н?стр?в ( уряд ). Уряд зобов'язаний погоджувати основн? р?шення з парламентом, ? тому форму?ться на основ? парламентсько? б?льшост?. Жодна парт?я в недавн?й ?стор?? Н?дерланд?в не мала б?льшост? в парламент?, тому уряди завжди мали коал?ц?йний характер. Прем'?р-м?н?стром з 22 липня 2002 року був л?дер Християнсько-демократичного заклику Ян-Петер Балкененде . 22 лютого 2007 року в?н сформував св?й четвертий каб?нет м?н?стр?в: коал?ц?ю Християнсько-демократичного заклику, Парт?? прац? ? мало? парт?? Християнський союз (6 м?сць у парламент?). Заступниками Балкененде в уряд? були л?дер Парт?? прац? Вавтер Бос ? л?дер Християнського союзу Андре Раввут. На парламентських виборах 2010 року перемогу здобула Народна парт?я за свободу ? демократ?ю. Прем'?р-м?н?стром став Марк Рютте .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Територ?я Н?дерланд?в була заселена ще з останнього льодовикового пер?оду , коли на ?? територ?? була тундра з б?дною рослинн?стю. Найстар?шим сл?дам людсько? д?яльност? нарахову?ться приблизно 100 тисяч рок?в. Перш? жител? були мисливц? та збирач? . У к?нц? льодовикового пер?оду територ?я була заселена р?зноман?тними палеол?тичними групами. Близько 10 тисяч рок?в тому на територ?? кра?ни проживали мезол?тичн? племена, а в останн? дек?лька тисячол?ть настала зал?зна доба з в?дносно високим р?внем життя ^[20] .

П?д час приходу в ц? кра? римлян, Н?дерланди були заселен? германськими племенами . Це були тубанти , кан?нефати та фризи , як? оселились тут близько 600 рок?в до н. е. Кельтськ? племена , як-от ебурони та менап?? , заселили п?вдень кра?ни. На початку римсько? колон?зац?? в кра?ну також прибули н?мецьк? племена батави та токсандри . У пер?од Римсько? ?мпер?? п?вденна частина сучасних Н?дерланд?в була окупована римлянами й стала частиною пров?нц?? Белг?ка , а п?зн?ше ? пров?нц??ю Нижня Герман?я .

Територ?я Н?дерланд?в знаходиться на невелик?й висот? над р?внем моря ? впродовж середньов?ччя морськ? шторми та повен? з регулярною частотою спричинювали величезн? матер?альн? збитки та нав?ть зм?нювали м?сцевий ландшафт. Наприклад, в середин? XII ? наприк?нц? XIII ст. процеси ероз?? прибережно? смуги та катастроф?чн? пов?дь Вс?х святих 1170 року та пов?дь Свято? Люс?? 1287 року зруйнували сухопутний бар'?р м?ж П?вн?чним морем та внутр?шн?ми озерами, внасл?док чого пр?сноводне озеро Флево на 700 рок?в перетворилося на солоний морський лиман Зейдерзее . ? лише в XX стол?тт? з винайденням нових ?нженерних технолог?й кра?на в?двоювала у моря велику к?льк?сть нових територ?й у ход? однойменного про?кту Зейдерзе , перетворивши морську затоку на пр?сноводне озеро Ейсселмер .

У  середньов?ччя , Нижн? кра?ни , як? приблизно включають сучасн? Бельг?ю та Н?дерланди, включали в себе р?зн? графства , герцогства та ?парх?? , що входили до складу Священно? Римсько? ?мпер?? . Вони були об'?днан? в одну державу п?д владою Габсбург?в в XVI стол?тт?. П?сля поширення кальв?н?зму настала Контрреформац?я , що привела до розпаду кра?ни. Намагання ?спанського короля Ф?л?па II централ?зувати державу призвели до повстання проти ?спанського панування п?д кер?вництвом В?льгельма I Оранського . 26 липня 1581 року була проголошена незалежн?сть кра?ни, оф?ц?йно визнана ?ншими державами т?льки п?сля Восьмидесятил?тньо? в?йни 1568?1648 рок?в. У роки в?йни за незалежн?сть почалася Золота доба Н?дерланд?в, пер?од економ?чного та культурного процв?тання, яке продовжувалось все XVII стол?ття .

П?сля припинення французько? окупац?? на початку XIX стол?ття , Н?дерланди перетворились на монарх?ю п?д владою Орансько? династ?? . У 1830 роц? Бельг?я остаточно в?дд?лилась в?д Н?дерланд?в й стала самост?йним корол?вством. Люксембург набув незалежност? в 1890 роц?. П?д тиском л?беральних пол?тик?в кра?на в 1848 роц? була перетворена в парламентську демократ?ю з конституц?йним монархом . Такий пол?тичний устр?й збер?гся ? дос?, з невеликою перервою п?д час н?мецько? нацистсько? окупац??.

У ход? Першо? св?тово? в?йни Н?дерланди збер?гали нейтрал?тет .

П?д час Друго? св?тово? в?йни Н?дерланди протягом 5 рок?в були окупован? Н?меччиною . П?д час н?мецького вторгнення Роттердам зазнав бомбардування, був майже повн?стю зруйнований центр м?ста. В роки окупац?? жертвами голокосту стало близько 50 тисяч н?дерландських ?вре?в . П?сля в?йни почалось швидке в?дновлення кра?ни, чому допомагав план Маршалла , орган?зований США . Завдяки цьому Н?дерландам швидко вдалось стати сучасною ?ндустр?альною державою. Державну незалежн?сть набули й колишн? колон?? ? ?ндонез?я та Суринам . У результат? масово? ?мм?грац?? з ?ндонез??, Туреччини , Марокко , Суринама та Н?дерландських Антильських остров?в кра?на стала ≪плавильним котлом≫ культур з великою часткою мусульман серед населення.

25 березня 1957 року Н?дерланди стали одними ?з засновник?в ?вропейського Союзу . У 1960?1970-т? роки пройшли велик? соц?альн? та культурн? зм?ни, населення отримало широк? соц?альн? права, п?льгов? виплати стали одними з найб?льших у св?т?. У червн? 2005 року на референдум? по ?вроконституц?? б?льше половини н?дерландц?в проголосували проти ?? прийняття. Таким чином держава стала другою, що в?дкинула про?кт ?дино? Конституц?? ?С п?сля Франц?? .

Населення [ ред. | ред. код ]

Демограф?я [ ред. | ред. код ]

Населення Н?дерланд?в на липень 2009 року склало 16 715 999 ос?б ^[17] , через що кра?на займа? 60 м?сце у св?т?, п?сля Камеруну (18,9 млн ос?б) та попереду Чил? (16,6 млн ос?б) ^[21] . Природний прир?ст населення додатн?й ? становить 0,4 % ^[17] .

Б?льш?сть населення Н?дерланд?в складають н?дерландц?  ? 80,7 %, ?вропейц?  ? 5 %, ?ндонез?йц?  ? 2,4 %, турки  ? 2,2 %, марокканц?  ? 2 %, суринамц?  ? 2 %, антильц?  ? 0,8 % та ?нш? народи ? 4,8 % (2008) ^[17] .

Статева структура: д?ти до 14 рок?в становлять 17,4 %, пенс?онери за 65 рок?в ? 14,9 %, середнього ж в?ку становлять 67,7 %. Тому середн?й в?к н?дерландц?в становить 40,4 роки, хоча у ж?нок в?н дещо менший ? 39,6 рок?в, у чолов?к?в в?дпов?дно б?льший ? 41,2 роки ^[17] .

Щодо мов, то держава ма? дв? оф?ц?йн? мови ? н?дерландську та зах?днофризьку (зах?днофризька мова править за одну з двох оф?ц?йних мов т?льки в пров?нц?? Фрисланд?я).

Мови [ ред. | ред. код ]

Найб?льш? м?ста [ ред. | ред. код ]

У таблиц? подано дан? про найб?льш? м?ста, населення яких становить понад 100 тисяч ос?б:

Герб	М?сто	Пров?нц?я	Населення, ос?б ( 2009 ) [22]
	Амстердам	П?вн?чна Голланд?я	755605
	Роттердам	П?вденна Голланд?я	587134
	Гаага	П?вденна Голланд?я	481864
	Утрехт	Утрехт	299891
	Ейндговен	П?вн?чний Брабант	212269
	Т?лбург	П?вн?чний Брабант	203464
	Алмере	Флеволанд	185746
	Грон?нген	Грон?нген	184227
	Бреда	П?вн?чний Брабант	171916
	Неймеген	Гелдерланд	161817
	Енсхеде	Оверейсел	156071
	Апелдорн	Гелдерланд	155332
	Гарлем	П?вн?чна Голланд?я	148191
	Арнем	Гелдерланд	145574
	Занстад	П?вн?чна Голланд?я	144055
	Амерсфорт	Утрехт	143212
	Гофддорп	П?вн?чна Голланд?я	142042
	Гертогенбос	П?вн?чний Брабант	137775
	Зутермер	П?вденна Голланд?я	120881
	Дордрехт	П?вденна Голланд?я	118408
	Маастрихт	Л?мбург	118286
	Зволле	Оверейсел	117703
	Лейден	П?вденна Голланд?я	116787
	Еммен	Дренте	109441
	Еде	Гелдерланд	107623

Рел?г?я [ ред. | ред. код ]

?сторично в Н?дерландах переважа? християнство . Християнська м?с?онерська д?яльн?сть на територ?? сучасних Н?дерланд?в почалася в к?нц? VII  ? початку VIII стол?ття ? до початку IX стол?ття Голланд?я була повн?стю християн?зована, Утрехтська кафедра в цей же пер?од п?днялася до статусу пров?дно? в кра?н?.

Реформац?я мала в Н?дерландах значн? насл?дки ? значна частина н?дерландц?в, особливо на п?вноч? кра?ни, прийняла кальв?н?зм . Здобуття незалежност? в?д ?спан?? було значною м?рою вмотивовано рел?г?йними мотивами, в результат?, в Республ?ц? Об'?днаних пров?нц?й кальв?н?зм став державною рел?г??ю, тод? як католицька церква зазнавала гон?нь. 1848 року Н?дерланди прийняли нову Конституц?ю, що гаранту? свободу д?яльност? будь-яких рел?г?йних орган?зац?й.

Окр?м християн, в Н?дерландах досить значна к?льк?сть мусульман, головним чином з-пом?ж ем?грант?в, з давн?х час?в ?сну? в Н?дерландах ?врейська сп?льнота. Сучасн? Н?дерланди за рел?г?йними поглядами населення розпод?ля?ться таким чином: римо-католики  ? 30 %, протестанти  ? 20 % (з них н?дерландськ? реформ?сти ? 11 %, кальв?н?сти  ? 6 %, ?нш? протестанти ? 3 %), мусульмани  ? 5,8 %, ?ншого в?роспов?дання ? 2,2 %, ате?ст?в  ? 42 % ( 2006 ). ^[17]

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

Н?дерланди ? високорозвинена ?ндустр?альна кра?на з ?нтенсивним високопродуктивним с?льським господарством . Основн? галуз? економ?ки: агро?ндустр?я , машино- ? суднобуд?вна, авто- та л?такобуд?вна , електротехн?чна та рад?оелектронна , нафтова та нафтох?м?чна, чорна та кольорова металург?я , легка промислов?сть, алмазообробна . Транспорт ? зал?зничний, автомоб?льний, морський, пов?тряний. Головний морський порт ? Роттердам та Амстердам. М?жнародне летовище знаходиться в Амстердам?.

За ?нформац??ю Index of Economic Freedom , The Heritage Foundation , U.S.A. 2001:

• ВВП  ? $ 442 млрд.
• Темп зростання ВВП ? 3,8 %.
• ВВП на душу населення ? $ 28 154.
• Прям? закордонн? ?нвестиц?? ? $ 6 млрд.
• ?мпорт (нафта, продовольч? товари, зерно, корм, транспортне обладнання ? машини) ? $ 188 млрд (Н?меччина ? 20,7 %; Бельг?я та Люксембур? ? 10,6 %; Велика Британ?я ? 9,7 %; США ? 9,4 %; Франц?я ? 7 %).
• Експорт (продукти харчування (особливо м'ясн? ? молочн?), х?м?чн? продукти, нафтопродукти, машини ? транспортне обладнання) ? $ 210 млрд (г. ч. Н?меччина ? 26 %; Бельг?я та Люксембур? ? 12,8 %; Франц?я ? 10,6 %; Велика Британ?я ? 10,1 %; ?тал?я ? 5,8 %).

Н?дерланди ? невелика держава, однак ?? валовий нац?ональний продукт в абсолютному ? в?дносному (на душу населення) вим?р? св?дчить, що Н?дерланди ? одна з найбагатших кра?н у св?т?, пос?да? 12-те м?сце серед кра?н, що входять в Орган?зац?ю економ?чно? сп?впрац? ? розвитку.

С?льськогосподарськ? товари: зерно, картопля, цукровий буряк, садовина, городина, худоба та птиця.

Промислов?сть: С?льськогосподарська промислов?сть, металев? вироби та машинобудування, електротовари, х?м?кати, нафтодобування, буд?вництво, м?кроелектрон?ка, рибальство.

Експорту?: Механ?зми, машини та прилади, х?м?кати, паливо, харч?.

Партнери: Н?меччина 25 %, Бельг?я 12,4 %, Велика Британ?я 10,1 %, Франц?я 9,9 %, ?тал?я 6 %, США 4,3 % (2004)

?мпорту?: Механ?зми, машини та транспортне обладнання, х?м?кати, паливо, харч?, одяг. Партнери в ?мпорт?: Н?меччина 17,9 %, Бельг?я 9,9 %, США 7,9 %, Китай 7,4 %, Велика Британ?я 6,4 %, Франц?я 4,8 % (2004)

• 
  Всередин? аукц?она кв?т?в
• 
• 
  Кекенгоф ? парк тюльпан?в

Див. також: Корисн? копалини Н?дерланд?в , ?стор?я осво?ння м?неральних ресурс?в Н?дерланд?в , Г?рнича промислов?сть Н?дерланд?в .

Культура [ ред. | ред. код ]

З Н?дерландами зазвичай асоц?юються в?трян? млини , тюльпани , дерев'ян? черевики кломпи , вишуканий порцеляновий посуд ?з Делфта ( порцеляна з Делфта ).

У Н?дерландах працювало багато всесв?тньо в?домих художник?в. XVII стол?ття , найвидатн?ша доба в живопису в Голланд?, нав?ть отримала назву Золота доба голландського живопису . В цей пер?од творили так? майстри, як Рембрандт , Ян Вермер , Ян Стен та багато ?нших. У XIX ? XX стол?ттях були знаменит? В?нсент Ван Гог ? П?т Мондр?ан . Маур?ц Корнел?с Ешер в?домий як художник-граф?к. В?ллем де Кон?нг, в?домий американський художник, навчався в Роттердам? . Нан ван Мейгерен прославився сво?ми п?дробками класичних картин.

У Н?дерландах жили ф?лософи Еразм Роттердамський ? Сп?ноза , там були виконан? вс? основн? роботи Декарта . Науковець Хр?ст?ан Гюйгенс в?дкрив супутник Сатурна Титан ? винайшов маятниковий годинник.

Л?тература [ ред. | ред. код ]

≪ Золота доба ≫ Н?дерланд?в також привела до розкв?ту л?тератури, визначними письменниками того часу були Йост ван ден Вондел та П?тер Корнел?с Гофт . У XIX стол?тт? Едуард Даувес Деккер написав про погане поводження з аборигенами в н?дерландських колон?ях. Важливими письменниками XX стол?ття були Гарр? Мюл?ш , Ян Гендр?к Волкерс , С?мон Вестдейк , Герард Реве , В?ллем Фредер?к Германс ? Кес Нотебом . Анна Франк написала знаменитий ≪Щоденник Анни Франк≫ , який був виданий п?сля ?? смерт? у нацистському концтабор? та перекладений з н?дерландсько? на вс? основн? мови св?ту.

Арх?тектура [ ред. | ред. код ]

Н?дерланди в?дом? як кра?на, в як?й в?д час?в Ренесансу активно розвивались власн? арх?тектурн? школи ? н?дерландське (або п?вн?чне) В?дродження , н?дерландський класицизм, н?дерландський ?сторичний стиль (по сут? еклектична неоготика ). По-справжньому модерною, новаторською ? пров?дною в межах ц?лого св?ту стала арх?тектура Н?дерланд?в у ХХ стол?тт?  ? тут формувалися ч?льн? мистецьк? теч?? модерн?зму ? конструктив?зму , а вже по ?? Св?тов?й в?йн?  ? постмодерн?зму, деконструктив?зму .

Музика [ ред. | ред. код ]

В музичн?й культур? Н?дерланд?в велике ?сторичне значення ма? н?дерландська школа  ? найб?льша композиторська школа епохи В?дродження , в як?й викристал?зувались пол?фон?чн? жанри церковно? ? св?тсько? ?вропейсько? музики. З XVIII стол?ття н?дерландська музика знаходиться переважно п?д впливом ?ноземних музичних культур. У сучасних Н?дерландах д?? Н?дерландська опера , оркестри Консертгебау , ф?лармон?чний , рад?о , та Резиденц-оркестр , консерватор?? у Гааз? , Амстердам? , Роттердам? .

К?нематограф [ ред. | ред. код ]

Найв?дом?ший к?норежисер Н?дерланд?в ? Пол Верговен , що зняв н?дерландськ? ф?льми ≪Рахат-Лукум≫ ? ≪Чорна книга≫, а також голл?вудськ? блокбастери ≪Робот-пол?цейський≫, ≪Пригадати все≫ ? ≪Основний ?нстинкт≫ . Сучасним в?домим, зокрема ? в Укра?н?, н?дерландським артхаусним к?норежисером ? Йос Стелл?нг . Серед актор?в найв?дом?ший ? Рутгер Гауер (≪Турецьк? насолоди≫, ≪Солдат Оранських≫, ≪Той, що б?жить по лезу бритви≫), а серед акторок ? С?льв?я Кр?стель (сер?я еротичних французьких ф?льм?в ≪Еммануель≫) ? Фамке Янссен ( ≪Золоте око≫ ? три ф?льми ≪Люди ?кс≫).

Кухня [ ред. | ред. код ]

Традиц?йна н?дерландська кухня рясн?? рибними стравами, включаючи св?жий оселедець, оброблений ? очищений особливим способом. У Н?дерландах популярн? супи , без них р?дко обходиться яка-небудь вечеря у будн? або об?д у вих?дн?. Як основна страва ф?гурують р?зноман?тн? рагу : комб?нац?? тушкованих овоч?в ? м'яса ?з багатьма прянощами.

Нац?ональний нап?й н?дерландц?в ? ял?вцева гор?лка, яку заведено пити стоячи у невеликих закладах ?з с?льським ?нтер'?ром.

Мешканц? Н?дерланд?в ?дять п'ять раз?в на день: рано вранц? ? сн?данок, об 11:00 обов'язкова перерва для кави , п?сля полудня ? об?д, о 15:00?16:00 обов'язкова перерва для чаю ? близько 18:00 ? вечеря.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Укра?нц? в Н?дерландах

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Коментар?

1. ↑ До 1 с?чня 2020 року кра?на мала дв? оф?ц?йн? назви ? Н?дерланди та Голланд?я ^[1]
2. ↑ До 1 с?чня 2020 року кра?на мала дв? оф?ц?йн? назви ? Н?дерланди та Голланд?я ^[1]

Джерела

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Kurth, Godefroid. The Netherlands // The Catholic Encyclopedia . Vol. 10. New York: Robert Appleton Company, 1911.
• В?дкриваю Н?дерланди по-укра?нськи: дорожн? есе? / В. Вознюк. ? Черн?вц?: Книги-ХХ?, 2009. ? 232 с.
• Опорний конспект лекц?й. Тема ≪Адм?н?стративно-територ?альний устр?й кра?н ?вропейського Союзу: Естон?я, Н?дерланди, Хорват?я, Чех?я≫ / Нац. акад. держ. упр. при Президентов? Укра?ни ; [авт.-упоряд.: П. В. Ворона та ?н.]. ? Ки?в: НАДУ, 2015. ? 94 с.
• Пут?вник кра?нами Зах?дно? ?вропи: Вип. 1 : Австр?я. Бельг?я. Дан?я. Н?дерланди. Н?меччина. Швейцар?я / уклад. Л. Демська ; ред. Е. Пастух. ? Л. : Курсор-Плюс, 1998. ? 222 с. ? (Пройди св?т).
• Популярна культура ранньомодерних Н?дерланд?в (1480-т? ? 1580-т? рр.): дис. … канд. ?ст. наук : 07.00.02 / Ковбасюк Стефан?я Андр??вна ; М-во осв?ти ? науки Укра?ни, Ки?в. нац. ун-т ?м. Тараса Шевченка. ? Ки?в, 2016. ? 278 арк. ? Додатки: арк. 223?278. ? Б?бл?огр.: арк. 198?222.
• Система державного управл?ння Корол?вства Н?дерланди: досв?д для Укра?ни / Нац. акад. держ. упр. при Президентов? Укра?ни ; [уклад. Л. А. Пустовойт ; за заг. ред. : Ю. В. Ковбасюка, С. В. Загороднюка]. ? Ки?в: НАДУ, 2011. ? 46 с.
• Мак Г. Нидерланды. Каприз истории. Пер. с нидерл. А. К. Игнатенко. М.: Издательство ≪Весь Мир≫, 2013. (Национальная история)
• Meerkerk F. van N. Women, Work and Colonialism in the Netherlands and Java: Comparisons, Contrasts, and Connections, 1830?1940. Springer International Publishing; Palgrave Macmillan, 2019.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Н?дерланди зац?кавлен? в подальшому зм?цненн? в?йськово? сп?впрац? з Укра?ною ? Жан Блак'?р
• Н?дерланди // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2002. ? Т. 4 : Н ? П. ? 720 с. ? ISBN 966-7492-04-4 .

Н?дерланди у сестринських В?к?про?ктах
	Означення у В?к?словнику ?
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Новини у В?к?новинах ?
	Н?дерланди у В?к?мандрах ?
	Н?дерланди у В?к?сховищ? ?

	П?вн?чне море
протока Ла-Манш		Н?меччина
	Бельг?я

п о р Н?дерланди в темах Азартн? ?гри Герб Прапор Г?мн Державний лад Конституц?я Парламент Адм?н?стративний под?л Географ?я М?ста Столиця Населення Мови ?стор?я Економ?ка Валюта Культура ? Рел?г?я К?нематограф Л?тература Музика Права людини Свята Спорт Осв?та Наука Транспорт Туризм Уряд Пошта ( ?стор?я та марки ) ?нтернет Збройн? сили Зовн?шня пол?тика Портал ≪Н?дерланди≫

Пов'язан? статт? п о р Кра?ни ?вропи Незалежн? Австр?я · Азербайджан 1 · Албан?я · Андорра · Бельг?я · Б?лорусь · Болгар?я · Босн?я ? Герцеговина · Ватикан · Велика Британ?я · В?рмен?я 1 · Грец?я · Груз?я 1 · Дан?я · Естон?я · ?рланд?я · ?сланд?я · ?спан?я · ?тал?я · Казахстан 1 · К?пр 1 · Латв?я · Литва · Л?хтенштейн · Люксембург · Мальта · Молдова · Монако · Н?дерланди · Н?меччина · Норвег?я · П?вн?чна Македон?я · Польща · Португал?я · Рос?я 1 · Румун?я · Сан-Марино · Серб?я · Словаччина · Словен?я · Туреччина 1 · Угорщина · Укра?на · Ф?нлянд?я · Франц?я · Хорват?я · Чех?я · Чорногор?я · Швейцар?я · Швец?я Залежн? та ?нш? територ?? Дан?я Фарерськ? острови ( установча земля ) Ф?нлянд?я Аландськ? острови ( автономний рег?он ) Норвег?я Свальбард · Ян-Ма?н ( невключен? територ?? ) Велика Британ?я Акротир? ? Декел?я 1 ( суверенн? в?йськов? бази ) · Г?бралтар ( заморська територ?я ) · Гернс? · Джерс? · Остр?в Мен ( коронн? волод?ння ) Невизнан? Республ?ка Абхаз?я 1 · Косово · П?вденна Осет?я 1 · Турецька Республ?ка П?вн?чного К?пру 1 · Придн?стровська Молдавська Республ?ка 1 Частково в Аз?? , або ц?лком у Аз?? з культурними зв'язками в ?вроп?. п о р Рада ?вропи Кра?ни-члени Австр?я ? Азербайджан ? Албан?я ? Андорра ? Бельг?я ? Болгар?я ? Босн?я ? Герцеговина ? Велика Британ?я ? В?рмен?я ? Грец?я ? Груз?я ? Дан?я ? Естон?я ? ?рланд?я ? ?сланд?я ? К?пр ? ?спан?я ? ?тал?я ? Латв?я ? Литва ? Л?хтенштейн ? Люксембург ? Мальта ? Молдова ? Монако ? Н?дерланди ? Н?меччина ? Норвег?я ? П?вн?чна Македон?я ? Польща ? Португал?я ? Румун?я ? Сан-Марино ? Серб?я ? Словаччина ? Словен?я ? Туреччина ? Угорщина ? Укра?на ? Ф?нлянд?я ? Франц?я ? Хорват?я ? Чех?я ? Швейцар?я ? Швец?я ? Чорногор?я Кра?ни-спостер?гач? Ватикан ? ?зра?ль ? Канада ? Мексика ? США ? Япон?я Члени у минулому Чехословаччина (1991?1992) ? Саар (1950?1956) ? Рос?я (1992-2022) ?нституц?? Генеральний секретар ? Ком?тет м?н?стр?в ? Парламентська асамблея ( Список гол?в , Список депутат?в ) ? Конгрес ? Ком?сар з прав людини ? Ком?с?я боротьби з расизмом ? нетерпим?стю ? ?вропейський суд з прав людини п о р Кра?ни ?вропейського Союзу Австр?я ? Бельг?я ? Болгар?я ? Грец?я ? Дан?я ? Естон?я ? ?рланд?я ? ?спан?я ? ?тал?я ? К?пр ? Латв?я ? Литва ? Люксембург ? Мальта ? Н?дерланди ? Н?меччина ? Польща ? Португал?я ? Румун?я ? Словаччина ? Словен?я ? Угорщина ? Ф?нлянд?я ? Франц?я ? Хорват?я ? Чех?я ? Швец?я п о р НАТО Кра?ни-члени Албан?я  • Бельг?я  • Болгар?я  • Британ?я  • Грец?я  • Дан?я  • Естон?я  • ?сланд?я  • ?спан?я  • ?тал?я  • Канада  • Латв?я  • Литва  • Люксембург  • Н?дерланди  • Н?меччина  • Норвег?я  • П?вн?чна Македон?я  • Польща  • Португал?я  • Румун?я  • Словаччина  • Словен?я  • США  • Туреччина  • Угорщина  • Ф?нлянд?я  • Франц?я  • Хорват?я  • Чех?я  • Чорногор?я  • Швец?я Кер?вництво В?йськова структура НАТО ? Центральна група арм?й ? П?вн?чноатлантична рада ? Парламентська асамблея НАТО ? Верховний штаб НАТО в ?вроп? ? Командування з трансформац?? НАТО ? Штаб-квартира ? Цив?льна структура ? М?жнародний секретар?ат ? Ком?тет оборонного планування ? Група ядерного планування ? ГК з питань надзвичайного планування Особи Генеральний секретар НАТО ? Голова В?йськового ком?тету НАТО ? Верховний головнокомандувач Об'?днаних збройних сил НАТО в ?вроп? ? Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО з питань трансформац?? П?дрозд?ли СК ОЗС в ?вроп? ? ACO ? Командування ОЗС з питань трансформац?? ? IMS ? ОК ОЗС Брюнсюм ? ОК ОЗС Неаполь ? ОК ОЗС Л?сабон ? В?йськовий ком?тет ? ОЗС НАТО ? KFOR ? SFOR ? IFOR ? ISAF ? NRF ? RDC ? Ударн? в?йськово-морськ? сили ? Система ПРО ? NATINADS ? LANDCOM ? Друге об'?днане тактичне ав?ац?йне командування ? Четверте об'?днане тактичне ав?ац?йне командування ? Медична служба НАТО ? Капеланство НАТО ? Засоби стратег?чних ав?аперевезень ? К?берцентр НАТО ? Агентство стандартизац?? ? NCI ? Орган?зац?я наукових досл?джень ? технолог?й ? Центр анал?зу та накопиченого досв?ду ? Центр анал?зу ?нформац?? про безпеку бо?припас?в ? Досл?дницько-експериментальний морський центр ? ?вроатлантичний координац?йний центр реагування на природн? лиха та катастрофи ? Агентство з управл?ння розробкою, розвитком, виробництвом ? ACCS ? Агенц?я з п?дтримки та постачання ? ДРЛВ?У ? Агентство консультац?й, командування й управл?ння ? Союзне командування Моб?льними Силами ?вропа ? БАЛТРОН ? Ав?абаза Рамштайн Операц?? Операц?? та м?с?? ? Активн? зусилля  • Обдумана сила  • Орел охоронець  • Союзницький захисник  • Океанський щит  • Союзницький постачальник  • Окаб  • Червоний кинджал  • Перс  • Патруль над ?сланд??ю  • Денай флайт  • Ект?в ?ндевор  • Ах?ллес  • ?глс самм?т  • Шарп ?ард  • Скай мон?тор  • Денай флайт  • Карез  • Маритайм гард ? Дизель ? Септентр?он ? Шах? тандар ? Г?рська лють ? Елайд гарвест ? Харекате Йоло ? Есеншал харвест ? Молот ? Маритайм мон?тор ? Маритайм ?ард ? Страйкбек ? Глад?о ? Патрулювання над кра?нами Балт?? ? Тренувальна м?с?я в ?раку ? Допомога Африканському Союзу в Дарфур? ? Есеншал гарвест ? Конфл?кт у П?вденн?й Серб?? ? П?какс-гендл ? Криптон?т ? ≪Елайд хармон?≫ ? Гн?в Кобри Оф?ц?йна емблема НАТО ? Г?мн НАТО ? П?вн?чноатлантичний догов?р ? Розширення НАТО п о р Кра?ни Шенгенсько? зони Члени ?С Австр?я ? Бельг?я ? Грец?я ? Дан?я ? Естон?я ? ?спан?я ? ?тал?я ? Латв?я ? Литва ? Люксембург ? Мальта ? Н?дерланди ? Н?меччина ? Польща ? Португал?я ? Словаччина ? Словен?я ? Угорщина ? Ф?нлянд?я ? Франц?я ? Хорват?я ? Чех?я ? Швец?я Не члени ?С ?сланд?я ? Л?хтенштейн ? Норвег?я ? Швейцар?я Члени ?С, що не входять до зони: Болгар?я ? Велика Британ?я ? ?рланд?я ? К?пр ? Румун?я п о р Орган?зац?я економ?чного сп?вроб?тництва та розвитку (OECD) Кра?ни-члени   Австрал?я   Австр?я   Бельг?я   Велика Британ?я Дан?я   Естон?я   Грец?я   ?сланд?я   ?рланд?я   ?зра?ль   ?спан?я   ?тал?я   Канада   Колумб?я Латв?я   Литва   Люксембург   Мексика   Н?дерланди   Н?меччина   Нова Зеланд?я Норвег?я   П?вденна Корея   Польща   Португал?я   Словаччина Словен?я   США   Туреччина   Угорщина   Ф?нлянд?я   Франц?я   Чех?я   Чил?   Швец?я   Швейцар?я Япон?я п о р Зах?дно?вропейський союз Члени Бельг?я Велика Британ?я Грец?я ?спан?я ?тал?я К?пр Люксембург Мальта Н?дерланди Н?меччина Португал?я Франц?я Асоц?йован? члени ?сланд?я Норвег?я Польща Туреччина Угорщина Чех?я Асоц?йован? партнери Болгар?я Естон?я Латв?я Литва Румун?я Словаччина Словен?я Спостер?гач? Австр?я Дан?я Ф?нлянд?я ?рланд?я Швец?я ?нше Прапор Асамблея Брюссельський догов?р

У соц?альних мережах Сабредд?т    (англ.) · Сабредд?т Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · C-SPAN Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво MusicBrainz · Giant Bomb · Gyldendals Teaterleksikon · Швейцарський арх?в виконавських мистецтв Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Л?тература та б?бл?ограф?я Provenio · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Башкирська енциклопед?я · Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Православная энциклопедия · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic (1907?13) · Catholic Encyclopedia · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Klexikon · NicoNicoPedia · Osterreichisches Musiklexikon Online · TDV ?slam Ansiklopedisi · The Encyclopedia of Science Fiction · The Encyclopedia of Science Fiction Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project · TV Tropes · UK Parliament thesaurus · WordNet · Каталанська В?к?д?я · Fandom   (англ.) · в?к? Fandom   (англ.) · Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online · Namuwiki Нормативний контроль BIBSYS :  90546878 · BLBNB :  000002924 · BNCHL :  000289780 · BNE :  XX451224 · BNF :  11862083x · CiNii :  DA03480434 · FAST :  1204034 · Freebase :  /m/059j2 · GND :  4042203-3 · ICCU :  CFIV048226 · ISNI :  000000012369754X · J9U :  987007550359005171 · LCCN :  n78085423 · LIBRIS :  fcrtsp7z3dl9s7q · LIH :  LNB:YsO;=Bx · N6I :  vtls001424102 · NDL :  00568908 · NKC :  ge128525 · PTBNP :  120508 · RERO :  02-A000121117 · RRL :  136162 · SELIBR :  155069 · SUDOC :  026357240 · VIAF :  156652814 · WorldCat :  lccn-n78085423