М?жнаро?дна систе?ма одини?ць (SI) (абрев?атура ус?ма мовами SI з фр. Systeme International d'Unites ) ^[1]  ? система одиниць ф?зичних величин, сучасний вар?ант метрично? системи. Система одиниць SI використову?ться найчаст?ше як у повсякденному житт?, так ? в науц? та техн?ц?. М?жнародна система одиниць базу?ться на М?жнародн?й систем? величин , разом ?з найменуваннями та позначеннями, а також набором преф?кс?в та ?х найменуваннями й позначеннями разом ?з правилами ?х застосування, прийнятими Генеральною конференц??ю м?р ? ваг ^[2] .

Загальний опис [ ред. | ред. код ]

Система SI ? найуживан?шою системою одиниць для вим?рювань та розрахунк?в у р?зних галузях науки , техн?ки , торг?вл? тощо.

У 1960  роц? 11-ю Генеральною конференц??ю з м?р ? ваг М?жнародна система одиниць була рекомендована як практична система одиниць для вим?рювань ф?зичних величин . Головна мета впровадження тако? системи ? об'?днання велико? к?лькост? систем одиниць ( СГС , МКГСС, МКС тощо) з р?зних галузей науки й техн?ки та усунення труднощ?в, пов'язаних ?з використанням значно? к?лькост? коеф?ц??нт?в при перерахунках м?ж ними ? створенням велико? к?лькост? еталон?в для забезпечення необх?дно? точност? . Переваги SI забезпечують п?двищення продуктивност? прац? про?ктант?в, виробник?в, науковц?в; спрощують та полегшують навчальний процес, а також практику м?жнародних контакт?в м?ж державами.

М?жнародна система одиниць склада?ться з набору одиниць вим?рювання та набору кратних ? часткових преф?кс?в до них. Система також визнача? стандартн? скорочен? позначення для одиниць та правила запису пох?дних одиниць.

Система SI не ? незм?нною, вона ? набором стандарт?в , у якому створюються одиниц? вим?рювання та коригуються ?хн? означення зг?дно з м?жнародними угодами залежно в?д р?вня сучасного розвитку вим?рювальних технолог?й.

Одиниц? вим?рювання [ ред. | ред. код ]

В основ? SI лежать незалежн? одна в?д одно? основн? одиниц? , а ?нш?, пох?дн? одиниц? , встановлюються з допомогою основних та визначальних формул , що виражають у найч?тк?шому вигляд? функц?ональн? зв'язки м?ж ф?зичними величинами. При побудов? SI були вибран? основн? одиниц?, як? забезпечують всеосяжне охоплення галузей науки та техн?ки, причому як б?льш?сть пох?дних одиниць використано одиниц?, що застосовувалися ран?ше та мають зручн? розм?рност?.

У наш час у М?жнародн?й систем? величин ( ISQ ) визначено с?м основних ф?зичних величин  ? довжина , маса , час , електричний струм , термодинам?чна температура , к?льк?сть речовини та сила св?тла  ? як?, за домовлен?стю, вважаються незалежними. В?дпов?дними до цього основними одиницями вим?рювання в систем? SI ? одиниц? вим?рювання основних величин: метр , к?лограм , секунда , ампер , кельв?н , моль та кандела . У систем? SI значення основних одиниць, на баз? яких будуються пох?дн? одиниц? , також вважаються незалежними. Але треба зазначити, що означення основних одиниць пов'язан? м?ж собою. Так означення метра м?стить у соб? секунду; означення ампера ? м?стить метр, к?лограм та секунду; означення моля ? к?лограм; кандели ? метр, к?лограм та секунду.

Основн? одиниц? [ ред. | ред. код ]

Назва		Позначення		Ф?зична величина'	Означення [3]
укра?нська	м?жнародна	укра?нське	м?жнародне
метр	metre (meter)	м	m	довжина	Попередн? (1983) : Метр дор?вню? довжин? шляху, який св?тло проходить у вакуум? за 1/299 792 458 секунди. Чинне (2019) [4] : Метр визнача?ться ф?ксац??ю числового значення швидкост? св?тла у вакуум? c = 299 792 458 в одиницях м с ?1 , де секунда визнача?ться через частоту випром?нювання ${\displaystyle \Delta \nu _{Cs}}$ що в?дпов?да? переходу м?ж двома надтонкими р?внями основного стану атома цез?ю-133 .
к?лограм	kilogram	кг	kg	маса	Попередн? (1889) : к?лограм точно дор?вню? мас? м?жнародного прототипу к?лограма (платино-?рид??вого цил?ндра), що збер?га?ться в М?жнародному бюро м?р ? ваг у м?ст? Севр ( Франц?я ). Чинне (2019) [4] [5] : к?лограм визнача?ться через сталу Планка h, яка точно дор?вню? 6,62607015×10 ?34 Дж?с (Дж = кг?м 2 ?с ?2 ), та визначення метра ? секунди. [6]
секунда	second	с	s	час	Попередн? (1967) : Секунда дор?вню? часу, за який в?дбуваються точно 9 192 631 770 пер?од?в випром?нювання, що в?дпов?дають переходу м?ж двома надтонкими р?внями незбудженого атома цез?ю-133 за температури 0 К. Чинне (2019) [4] : Секунда визнача?ться прийняттям ф?ксованого числового значення частоти надтонкого розщеплення основного стану атома цез?ю-133 ${\displaystyle \Delta \nu _{Cs}}$, що дор?вню? точно 9192631770, коли вона виражена одиницею SI Гц , яка екв?валентна с ?1
ампер	ampere	А	А	електричний струм	Попередн? (1948) : ампер ? це сила пост?йного електричного струму, що, прот?каючи по двох прямих паралельних пров?дниках неск?нченно? довжини з незначним поперечним перетином, розташованих на в?дстан? 1 м один в?д одного у вакуум? , створю? м?ж цими пров?дниками силу , яка дор?вню? 2×10 ?7 Н на 1 м довжини. Чинне (2019) [4] : ампер встановлю?ться ф?ксац??ю числового значення елементарного електричного заряду e , коли в?н виражений одиницею Кл , що в?дпов?да? А? с , де секунда визнача?ться через частоту ${\displaystyle \Delta \nu _{\mathrm {Cs} }}$ випром?нювання, що в?дпов?да? переходу м?ж двома надтонкими р?внями основного стану атома цез?ю-133
кельв?н	kelvin	К	K	термодинам?чна температура	Попередн? (1967) : кельв?н точно дор?вню? 1/273,16 термодинам?чно? температури потр?йно? точки води Чинне (2019) [4] : кельв?н визнача?ться через встановлення ф?ксованого числового значення стало? Больцмана k р?вним 1,380 649 × 10 ?23 в одиницях Дж К ? 1 , або в основних одиницях SI кг м 2 с ? 2 К ? 1 , де к?лограм, метр ? секунда визначаються через h , c ? Δν Cs . ( h  ? стала Планка, c  ? швидк?сть св?тла у вакуум?, Δν Cs  ? частота , що в?дпов?да? переходу м?ж двома надтонкими р?внями незбуреного основного стану атома цез?ю-133)
моль	mole	моль	mol	к?льк?сть речовини	Попередн? (1971) : Моль ? к?льк?сть речовини, що м?стить ст?льки ж елементарних частинок ( атом?в , молекул , електрон?в тощо), ск?льки атом?в м?ститься в 0,012 к?лограмах вуглецю-12 Чинне (2019) [4] : Один моль м?стить точно 6,02214076 × 10 23 формульних одиниць. Це число ? ф?ксованим значенням стало? Авогадро (N A ), коли виража?ться в одиниц? моль ?1 ? назива?ться числом Авогадро.
кандела	candela	кд	cd	сила св?тла	Попередн? (1979) : кандела ? це сила св?тла у визначеному напрямку в?д джерела , що випром?ню? монохроматичне випром?нювання з частотою 540 × 10 12 герц та ма? ?нтенсивн?сть випром?нювання в цьому напрямку 1/683 ват на стерад?ан Чинне (2019) [4] : кандела визнача?ться прийняттям ф?ксованого числового значення сили св?тла монохроматичного випром?нювання частотою 540×10 12 Гц, з? св?тловою в?ддачею K cd , яка дор?вню? 683 лм · Вт ? 1 , що ? екв?валентним кд·ср·Вт ?1 або в основних одиницях SI кд·ср·кг ? 1 ·м ?2 с 3 , де к?лограм, метр ? секунда визначаються через h , c ? Δν Cs ( h  ? стала Планка, c  ? швидк?сть св?тла у вакуум?, Δν Cs  ? частота, що в?дпов?да? переходу м?ж двома надтонкими р?внями незбуреного основного стану атома цез?ю-133)

Пох?дн? одиниц?, що мають власн? назви [ ред. | ред. код ]

Пох?дн? одиниц? SI ? добутками ц?лих степен?в основних одиниць. Математичний вираз для розм?рност? пох?дно? одиниц? виходить ?з ф?зичного закону або визначення в?дпов?дно? ф?зично? величини. Деяк? з пох?дних одиниць вим?рювання мають власн? назви, котр? теж можна використовувати при визначенн? ?нших пох?дних одиниць. У наш час ^{[ коли? ]} ?сну? 22 так? одиниц? вим?рювання ^[7] .

Назва		Позначення		Ф?зична величина	Вираження
укра?нська	м?жнародна	укра?нське	м?жнародне		через ?нш? одиниц? SI	через основн? одиниц? SI
рад?ан	radian	рад	rad	плоский кут	1	м·м ?1
стерад?ан	steradian	ср	sr	просторовий кут	1	м²·м ?2
герц	hertz	Гц	Hz	частота		с ?1
ньютон	newton	Н	N	сила		м·кг·с ?2
паскаль	pascal	Па	Pa	тиск	Н·м ?2	м ?1 ·кг·с ?2
джоуль	joule	Дж	J	енерг?я , робота	Н·м	м²·кг·с ?2
ват	watt	Вт	W	потужн?сть , пот?к енерг??	Дж·с ?1	м²·кг·с ?3
кулон	coulomb	Кл	C	електричний заряд		А·с
вольт	volt	В	V	напруга , електричний потенц?ал	Вт·А ?1	м²·кг·с ?3 ·А ?1
фарад	farad	Ф	F	електрична ?мн?сть	Кл·В ?1	м ?2 ·кг ?1 ·с 4 ·А 2
ом	ohm	Ом	Ω	електричний оп?р	В·А ?1	м²·кг·с ?3 ·А ?2
с?менс	siemens	См	S	електропров?дн?сть	А·В ?1	м ?2 ·кг ?1 ·с 3 ·А 2
вебер	weber	Вб	Wb	магн?тний пот?к	В·с	м²·кг·с ?2 ·А ?1
тесла	tesla	Тл	T	магн?тна ?ндукц?я	Вб·м ?2	кг·с ?2 ·А ?1
генр?	henry	Гн	H	?ндуктивн?сть	Вб·А ?1	м²·кг·с ?2 ·А ?2
градус Цельс?я	degree Celsius	°С	°C	термодинам?чна температура		K + 273.15
люмен	lumen	лм	lm	св?тловий пот?к	кд·ср	кд
люкс	lux	лк	lx	осв?тлен?сть	лм·м ?2	кд·м ?2
бекерель	becquerel	Бк	Bq	рад?оактивн?сть		с ?1
грей	gray	Гр	Gy	поглинена доза ?он?зуючого випром?нювання	Дж·кг ?1	м²·с ?2
з?верт	sievert	Зв	Sv	ефективна доза ?он?зуючого випром?нювання	Дж·кг ?1	м²·с ?2
катал	katal	кат	kat	активн?сть катал?затора		c ?1 ·моль

За допомогою вищезазначених семи основних та двадцяти двох пох?дних одиниць можна побудувати одиницю вим?рювання будь-яко? ф?зично? величини. Але через те, що загальна к?льк?сть ф?зичних величин у науц? необмежена, навести повний перел?к пох?дних одиниць вим?рювання неможливо.

Якщо при визначенн? пох?дно? одиниц? виявля?ться, що вона може бути виражена за допомогою основних та пох?дних одиниць р?зними способами, на практиц? використовують вирази, що найкраще в?дображають ф?зичний сенс ц??? величини. Наприклад, одиниця вим?рювання моменту сили ? Н·м, а не м·Н або Дж.

Множники та преф?кси для утворення кратних та частинних одиниць [ ред. | ред. код ]

Для докладн?шо? ?нформац?? дивись статт? Преф?кси одиниць вим?рювання та Дв?йков? преф?кси

У систем? SI ?снують десятков? множники, за допомогою яких можна утворювати кратн? та частинн? одиниц?. Вс? числов? преф?кси ? степенями десяти й не повинн? використовуватись для позначення степен?в дв?йки. Наприклад, один к?лоб?т познача? 1000 б?т, а не 1024.

У систем? SI забороня?ться використовувати преф?кси, що складаються з двох або б?льше основних. Так величина 10 ^?9  м завжди познача?ться нм ( нанометр ), а не, наприклад, ммкм (м?л?м?крометр). Зг?дно з цим правилом для утворення кратних та часткових одиниць к?лограма , ?дино? одиниц?, що з ?сторичних причин вже ма? у сво?му ?мен? преф?кс, використову?ться частинна одиниця грам . Тобто величина 10 ^?6  кг познача?ться як 1 мг (м?л?грам), а не 1 мккг (м?крок?лограм).

Преф?кси SI
кратн?					частинн?
Множник	Назва	Позначення			Множник	Назва	Позначення
		укра?нське	м?жнародне				укра?нське	м?жнародне
10 1	(дека)	да	da		10 ?1	(деци)	д	d
10 2	(гекто)	г	h		10 ?2	(санти)	с	c
10 3	к?ло	к	k		10 ?3	м?л?	м	m
10 6	мега	М	M		10 ?6	м?кро	мк	μ
10 9	г?га	Г	G		10 ?9	нано	н	n
10 12	тера	Т	T		10 ?12	п?ко	п	p
10 15	пета	П	P		10 ?15	фемто	ф	f
10 18	екса	Е	E		10 ?18	ато	а	a
10 21	зета	З	Z		10 ?21	зепто	з	z
10 24	йота	Й	Y		10 ?24	йокто	й	y

У дужках позначен? преф?кси, як? припуска?ться використовувати т?льки в назвах одиниць, що вже мають широке розповсюдження, наприклад, гектар , декал?тр , дециметр , сантиметр .

Одиниц?, що не входять до SI [ ред. | ред. код ]

Деяк? одиниц?, що не входять до SI, за р?шенням ГКМВ ≪допускаються для використання сп?льно з SI≫.

Одиниця	Французька/англ?йська назва	Позначення		Величина в одиницях С?
		укра?нське	м?жнародне
хвилина	minute	хв	min	60 с
година	heure/hour	год	h	60 хв = 3600 с
доба	jour/day	доба	d	24 год = 86 400 с
кутовий градус	degre/degree	°	°	(π/180) рад
кутова м?нута	minute	′	′	(1/60)° = (π/10 800) рад
кутова секунда	seconde/second	″	″	(1/60)' = (π/648 000) рад
л?тр	litre	л	l, L	0,001 м 3
тонна	tonne	т	t	1000 кг
непер	neper/neper	Нп	Np	безрозм?рний
бел	bel	Б	B	безрозм?рний
електронвольт	electronvolt/electronvolt	еВ	eV	1,602 176 634× 10^ ?19 Дж (точно)
атомна одиниця маси , дальтон	unite de masse atomique unifiee, dalton/unified atomic mass unit, dalton	а. о. м.	u, Da	?1,660 539 0× 10^ ?27 кг
астроном?чна одиниця	unite astronomique/astronomical unit	а. о.	au	149 597 870 700 м (точно) [8] [9]
гектар	hectare	га	ha	10000 м 2

Гал не входить до числа одиниць, що допускаються для використання сп?льно з SI, проте його вид?лено окремо на полях брошури SI 2019 року. Наведено його визначення як одиниц?, що д?? в геодез?? ? геоф?зиц?.

Сп?вв?дношення одиниць SI з одиницями ?нших систем та позасистемними одиницями [ ред. | ред. код ]

Одиниц? довжини [ ред. | ред. код ]

1 м?крон = 10 ?6 м	1 м = 10 6 м?крон?в
1 дюйм = 2,54·10 ?2 м	1 м = 39,4 дюйма
1 фут = 0,305 м	1 м = 3, 28 фута
1 миля = 1,61·10 3 м	1 м = 6,21·10 ?4 миль
1 миля морська = 1,85·10 3 м	1 м = 5,41·10 ?4 миль морських

Одиниц? об'?му, м?сткост? [ ред. | ред. код ]

1 л = 10 ?3 м³	1 м³ = 10 3 л
1 мл = 10 ?6 м³	1 м³ = 10 6 мл

Одиниц? маси [ ред. | ред. код ]

1 г = 10 ?3 кг	1 кг = 1000 г
1 ц = 100 кг	1 кг = 10 ?2 ц
1 т = 10 3 кг	1 кг = 10 ?3 т
1 Мт = 10 9 кг	1 кг = 10 ?9 Мт

Одиниц? сили [ ред. | ред. код ]

1 Н = 10 5 дин
1 кгс = 9,81 Н	1 Н = 0,102 кгс
1 к?лопонд = 9,81 Н	1 Н = 0,102 к?лопонда (к?лограма-сили в Н?меччин? та ?нших ?вропейських державах)
1 тс = 9,81·10 3 Н	1 Н = 1,02·10 ?4 тс
1 паундаль = 0,138 Н	1 Н = 7,25 паундаля (англ?йська система одиниць)

Одиниц? швидкост? [ ред. | ред. код ]

1 км/ год = 0,278 м/с

1 м/с = 3,6 км/год

Одиниц? кутово? швидкост? [ ред. | ред. код ]

1 об/ хв = 0,105 рад /с

1 рад/с = 9,55 об/хв

Одиниц? потужност? [ ред. | ред. код ]

1 кгс ·м/с = 9,81 Вт	1 Вт = 0,102 кгс·м/с
1  к. с. = 736 Вт	1 Вт = 1,36·10 ?3 к. с.

Одиниц? тиску [ ред. | ред. код ]

1  кгс /м² = 9,81 Па	1 Па = 0,102 кгс/м²
1 кгс/см² = 9,81·10 4  Па	1 Па = 1,02·10 ?5  кгс/см²
1  атм = 9,81·10 4  Па	1 Па = 1,02·10 ?5  атм
1  мм рт. ст. = 133 Па	1 Па = 7,50·10 ?3 мм рт. ст.
1 мм вод. ст. = 9,81 Па	1 Па = 0,102 мм вод. ст.

Одиниц? динам?чно? в'язкост? [ ред. | ред. код ]

1 П = 0,1 Па·с

1 Па·с = 10 П

Одиниц? к?нематично? в'язкост? [ ред. | ред. код ]

1 Ст = 10 ?4 м²/с

1 м²/с = 10 4 Ст

Правопис [ ред. | ред. код ]

Основн? правила правопису одиниць були введен? 6-ю Генеральною конференц??ю м?р ? ваг у 1948 роц?. Як результат, тепер ?сну? загальна м?жнародна згода щодо написання та використання позначень ? назв одиниць та ?хн?х преф?кс?в. Дотримування правил сприя? п?двищенню прочитност? текст?в.

• Позначення одиниць пишуться звичайним прямим шрифтом , на в?дм?ну в?д позначень ф?зичних величин , що пишуться курсивом. Наприклад, м ( метр ) та m ( маса ).
• Позначення одиниць завжди пишуться з мало? букви, якщо вони не утворен? в?д особових ?мен. Якщо одиниця названа на честь людини, то перша буква позначення завжди ? великою, але при написанн? назви повн?стю ця назва пишеться з мало? букви. Наприклад, 15 кг; 60 с; 2 Н, але 2  ньютона ; 200 мкФ, але 200  м?крофарад .
• Якщо використовуються преф?кси, вони передують базов?й одиниц? й пишуться з нею разом. Преф?кс н?коли не використову?ться сам, також забороня?ться використовувати складен? преф?кси.
• Позначення одиниць ? математичними виразами, а не скороченнями. Тому п?сля них не ставиться крапка, за винятком позначення в к?нц? речення .
• При формуванн? добутк?в та часток одиниць використовуються звичайн? алгебра?чн? правила множення та д?лення. Множення повинне позначатись пропуском або крапкою на середин? висоти рядка (·). Д?лення повинне позначатись горизонтальною або ск?сною рискою, або в?д'?мним показником степеня . Наприклад, для множення: Н м, або Н·м; для д?лення: м/с, м·с ^?1 , або ${\displaystyle {\frac {\text{м}}{\text{с}}}}$. Коли по?днуються дек?лька позначень одиниць, необх?дно використовувати дужки або в?д'?мн? показники степен?в для запоб?гання невизначеност? запису. Кр?м того, ск?сна риска не повинна використовуватись у вираз? дв?ч? та б?льше раз?в. Наприклад, правильним записом буде кг/(м·с ² ), або кг·м ^?1 ·с ^?2 (= Па ), а не кг/м/с/c.
• Забороня?ться використовувати скорочен? назви одиниць SI, наприклад сек. зам?сть с, або кв. м, зам?сть м². Використовування правильних позначень одиниць SI ? обов'язковим, т?льки в такому випадку можна уникнути невизначеностей та непорозум?нь.
• Зг?дно з м?жнародними документами, позначення мають писатися однаково в текстах ус?ма мовами, наприклад: m, kg, s. Однак державн? стандарти деяких кра?н (Укра?на, Рос?я) допускають так само написання позначень л?терами нац?онально? абетки, наприклад: м, кг, с.

?сторична дов?дка [ ред. | ред. код ]

Першим кроком на шляху створення метрично? системи було введення двох платинових стандарт?в метра та к?лограма в середин? 1799 року. П?зн?ше, в 1832 роц?, Карл Гаусс рекомендував використання тако? метрично? системи, як узгоджено? системи одиниць для ф?зичних обчислень. Гаусс першим зд?йснив вим?рювання магн?тного поля Земл? , використовуючи метричну систему, засновану на трьох механ?чних одиницях ? м?л?метр?, грам? та секунд? , що в?дпов?дали ф?зичним величинам довжини, маси й часу.

Розширення метрично? системи в?дбулося завдяки Джеймсу Максвеллу та В?льяму Томсону , котр? в 60-х роках XIX ст. сформулювали вимоги для узгоджено? системи одиниць , засновану на основних та пох?дних одиницях. Як насл?док, в 1874 роц? була введена система СГС , що базувалась на трьох механ?чних одиницях ? сантиметр? , грам? та секунд? й використовувала д?апазон преф?кс?в в?д м?кро до мега для створення кратних ? частинних одиниць. Наступний розвиток ф?зики як експериментально? науки значною м?рою пов'язаний ?з ц??ю системою: на ?? основ? були побудован? магн?тна (СГСМ) та електрична (СГСЕ) системи, св?тлова система одиниць СГСЛ (сантиметр, грам, секунда, люмен ), система теплових одиниць СГС°С (сантиметр, грам, секунда, градус Цельс?я) та ?нш?.

П?сля створення в 1875 роц? М?жнародного бюро м?р ? ваг почалась робота по створенню нових м?жнародних еталон?в метра та к?лограма. У 1889 перша Генеральна конференц?я м?р ? ваг запропонувала нову, схожу з СГС систему, але засновану на метр?, к?лограм? та секунд? ? систему МКС .

Незручний розм?р у системах СГС електромагн?тних одиниць, як? не мали власних назв, а виражались через основн? одиниц?, ?н?ц?ював роботи з об'?днання механ?чних та електромагн?тних одиниць в одну узгоджену систему. Так, у 1939 роц? було зроблено наступний крок ? створення системи МКСА, засновано? на метр?, к?лограм?, секунд? та ампер? .

Виходячи з досл?джень М?жнародного бюро з м?р та ваг, котр? почались в 1948 роц?, на 10-й Генеральн?й конференц?? з м?р та ваг в 1954 роц? було прийнято введення ампера, кельв?на та кандели як базових одиниць , котр? в?дпов?дають електричному струму, термодинам?чн?й температур? та сил? св?тла. У 1960 роц? на 11-й Генеральн?й конференц?? з м?р та ваг ця система була оф?ц?йно названа М?жнародною системою одиниць з абрев?атурою SI .

В 1971 роц? п?сля довгих дискус?й м?ж ф?зиками та х?м?ками, сучасна система SI була сформована додаванням моля як базово? одиниц? для к?лькост? речовини.

Сучасне становище [ ред. | ред. код ]

На сьогодн? SI оф?ц?йно затверджена основною або ?диною системою одиниць у вс?х кра?нах св?ту, за винятком США , Л?бер?? та М'янми . Сполучене Корол?вство прийняло систему SI, але без нам?ру вит?снення традиц?йних одиниць.

Одиниц?, в?дм?нн? в?д SI, застосовуються в окремих видах д?яльност?, наприклад, моряки дос? використовують для вим?рювання в?дстаней морськ? мил? , а швидкостей ? вузли .

Зм?ни визначень основних одиниць (SI) [ ред. | ред. код ]

На 23-й Генеральн?й конференц?? м?р ? ваг, що в?дбулася у 2007 роц?, конференц?я дала мандат М?жнародному ком?тету м?р ? ваг досл?дити можлив?сть використання природних сталих як основи ус?х одиниць зам?сть еталон?в-артефакт?в, що використовуються тепер. Наступного року це р?шення п?дтримав М?жнародний союз чисто? та прикладно? ф?зики. На зас?данн? М?жнародного ком?тету м?р ? ваг, що проходив у жовтн? 2010 року, про?кт зм?н був схвалений у принцип?. Зас?дання, однак, вир?шило, що ус? вимоги, як? поставила 23-тя Генеральна конференц?я, ще не виконано в повному обсяз?. У зв'язку з цим М?жнародний ком?тет не може прийняти зм?ни до одиниць SI негайно, однак Ком?тет представив ?? на 24-й Генеральн?й конференц?? м?р ? ваг, що в?дбулася 17?21 жовтня 2011 року ? ухвалила погодитися з? зм?нами в принцип?, але не впроваджувати ?х, доки не будуть розроблен? вс? детал?. Кр?м того, дата 25-? Генерально? конференц?? була перенесена з 2015 на 2018 р?к.

Зм?ни визначень основних одиниць М?жнародно? системи одиниць (SI) , як? набули чинност? у 2019 роц?, полягають у тому, що ус? основн? одиниц? SI стали визначатись через ф?ксован? значення фундаментальних ф?зичних констант. При цьому величини цих одиниць залишились незм?нними, однак ?з ?х визначень остаточно зникли прив'язки до матер?альних еталон?в. Зм?ни такого роду пропонувались давно, однак лише на початку XXI стол?ття це стало можливим. Остаточне р?шення про зм?ни було ухвалене XXVI Генеральною конференц??ю з м?р ? ваг у 2018 роц?.

Суть зм?н [ ред. | ред. код ]

Пропону?ться визначити чотири природн? фундаментальн? стал? так, щоб вони мали наступн? значення ^[10] :

• стала Планка h дор?внюватиме точно 6,626 070 15 × 10 ^?34 джоуль-секунд (Дж·с) ;
• елементарний електричний заряд e дор?внюватиме точно 1,602 176 634 × 10 ^?19 кулон?в (Кл) ;
• стала Больцмана k дор?внюватиме точно 1,380 649 × 10 ^?23 джоул?в на кельв?н (Дж·K ^?1 ) ;
• число Авогадро N _A дор?внюватиме точно 6,022 140 76 × 10 ²³ обернених мол?в (моль ^?1 ) .

В?дпов?дно, базов? одиниц? SI отримали нов? означення:

К?лограм [ ред. | ред. код ]

К?лограм, кг, одиниця маси; його значення встановлю?ться так, щоб стала Планка дор?внювало точно 6,626 070 15 × 10 ^?34 , якщо ?? виразити в одиницях с ^?1 ·м²·кг, що дор?вню? Дж·с.

Ампер [ ред. | ред. код ]

Ампер, А, одинця електричного струму; його значення встановлю?ться так, щоб елементарний заряд дор?внював точно 1,602 176 634 x 10 ^?19 , якщо його виразити в одиницях А·с, що дор?вню? Кл.

Кельв?н [ ред. | ред. код ]

Кельв?н, К, одиниця термодинам?чно? температури; його значення встановлю?ться так, щоб стала Больцмана дор?внювала точно 1,380 649 x 10 ^?23 , якщо ?? виразити в одиницях с ^?1 ·м²·кг· K ^?1 , що дор?вню? Дж·K ^?1 .

Моль [ ред. | ред. код ]

Моль, моль, одиниця к?лькост? речовини, що склада?ться з х?м?чних одиниць певного виду, як? можуть бути атомами, молекулами, ?онами, електронами й будь-якими ?ншими частинками чи визначеними групами таких частинок; його значення встановлю?ться так, щоб число Авогадро дор?внювало точно 6,022 140 76 × 10 ²³ , якщо воно виражене в одиницях моль ^?1 .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Зм?ни визначень основних одиниць (SI)
• Метролог?я
• Всесв?тн?й координований час (UTC)
• Англ?йська система м?р
• Руська система м?р
• Французька система одиниць
• Японська система м?р
• Китайська система м?р
• Стародавн? одиниц? вим?рювання
• Одиниц? вим?рювання часу

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

1. Наказ М?н?стерства економ?чного розвитку та торг?вл? Укра?ни в?д 25.08.2015 № 914. [ Арх?вовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine .] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень пох?дних одиниць SI, десяткових кратних ? частинних в?д одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також ?х позначень та Правил застосування одиниць вим?рювання ? написання назв та позначень одиниць вим?рювання ? символ?в величин.
2. Брошура SI М?жнародного бюро з м?р та ваг. 8-а редакц?я. [ Арх?вовано 13 серпня 2006 у Wayback Machine .]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• SI // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: М?жнародна система одиниць (SI)

• Одиниц? м?ри ? ваги [ Арх?вовано 12 березня 2017 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2002. ? Т. 4 : Н ? П. ? 720 с. ? ISBN 966-7492-04-4 .
• М?ЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ Ф?ЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН [ Арх?вовано 17 березня 2016 у Wayback Machine .] // Фармацевтична енциклопед?я
• Онлайн конвертер [ Арх?вовано 2 кв?тня 2022 у Wayback Machine .]
• Сайт М?жнародного бюро з м?р та ваг [ Арх?вовано 2 кв?тня 2004 у Wayback Machine .]
• Онлайн переклад ф?зичних одиниць вим?рювання
• Convertworld.com [ Арх?вовано 9 серпня 2006 у Wayback Machine .]
• Митт?ва конвертац?я велико? к?лькост? ф?зичних одиниць [ Арх?вовано 5 лютого 2009 у Wayback Machine .]
• Одиниц? вим?рювання, що прийнят? в р?зних кра?нах.
• ?мперське ? метричне перетворення [ Арх?вовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine .]
• Наб?р калькулятор?в для перерахунку одиниць. [ Арх?вовано 10 травня 2010 у Wayback Machine .]
• Одиниц? вим?рювання [ Арх?вовано 7 лютого 2010 у Wayback Machine .]

Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопед?я · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · Nuovo soggettario · Англ?йська В?к?д?я · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Namuwiki Нормативний контроль BNE :  XX526956 · BNF :  11941225t · Freebase :  /m/0c13h · GND :  4077436-3 · J9U :  987007529310905171 · LCCN :  sh85084442 · NDL :  00566445 · NKC :  ph153429

п о р Одиниц? SI Основн? ампер · кандела · кельв?н · к?лограм · метр · моль · секунда Пох?дн? одиниц?, що мають спец?альн? назви бекерель · ват · вебер · вольт · генр? · герц · градус Цельс?я · грей · джоуль · з?верт · люмен · катал · кулон · люкс · ньютон · паскаль · ом · рад?ан · с?менс · стерад?ан · тесла · фарад