Республ?ка Союзу М'янма б?рм. ??????????? ????? ?????????????????
Прапор Державна печатка
Г?мн : Gba Majay Bma
Столиця	Найп'?до   [1]
Найб?льше м?сто	Янгон (Рангун)
Оф?ц?йн? мови	б?рманська
Форма правл?ння	Ун?тарна Парламентська республ?ка
Президент	М'?н Шве
- Державний радник	Аун Сан Су Чж?
Незалежн?сть в?д Сполученого Корол?вства	4 с?чня 1948
Площа
- Загалом	676 578 км² ( 40 )
- Внутр. води	3,06 %
Населення
- оц?нка 2020	54 409 800 ( 26 )
- перепис ( 2006 )	55,39 млн чол.
- Густота	83 чол./км² ( 124 )
ВВП ( ПКС )	2014 р., оц?нка
- Повний	366,079 млрд.$ ( 50 )
- На душу населення	6,511$ ( 127 )
ВВП (ном.)	2014 р?к, оц?нка
- Повний	65,290 млрд.$ ( 70 )
- На душу населення	1 298 ( 154 )
?ЛР  (2016)	0,551 (середн?й) ( 145 )
Валюта	м'янмський к'ят ( Класиф?кац?я валют (ISO 4217) )
Часовий пояс	+6:30
Коди ISO 3166	MYA
Домен	.mm
Телефонний код	+95
↑ До листопада 2005 Янгон (Рангун) до 27 березня 2006  ? П'?нмана .
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: М'янма

М'я?нма ( б?рм. ?????? , трансл?т.   М'?(н)ма? , латин?з.   Myanmar, Myanmah ; МФА :  [/mj?ma/] ), оф?ц?йна назва ? Респу?бл?ка Сою?зу М'я?нма ( б?рм. ??????????? ????? ????????????????? ); до 1989 року ? Б?рма  ? кра?на на п?вденному сход? Аз??, що межу? на заход? з Бангладеш , на п?вн?чному заход? з ?нд??ю , на п?вн?чному сход? з Кита?м , на п?вденному сход? з Лаосом ? Та?ландом , а також на п?вденному заход? омива?ться водами Андаманського моря ? Бенгальсько? затоки . Площа кра?ни ? 676 578 км²; столиця кра?ни ? м?сто Найп'?до ; ?? найб?льше м?сто та головний порт ? колишня столиця Янгон (ран?ше Рангун).

М'янма ? членом ООН з 1948 , Всесв?тнього банку , М?жнародного валютного фонду , Всесв?тньо? торгово? орган?зац??, Асоц?ац?? держав П?вденно-Сх?дно? Аз?? ( АСЕАН ). Кр?м того, вона входить до групи економ?чно? сп?впрац? Б?МСТЕК ( Бангладеш , ?нд?я , М'янма, Шр?-Ланка , Та?ланд ) ? п?дтриму? т?сн? економ?чн? в?дносини з КНР .

Назва [ ред. | ред. код ]

Слово ≪М'янма≫ ( б?рм. ?????? ) означа? ≪швидкий≫, ≪сильний≫ ? перегуку?ться з? словом ≪М'я≫, яке ма? значення ≪смарагд≫. На походження особистих ?мен та географ?чних назв в М'янм? традиц?йно вплива? думка м'янмарських астролог?в. Б?рманцями , як? складають б?льш?сть населення кра?ни, використову?ться самоназва ≪Бама≫ ( б?рм. ??? ). До 1989 року держава оф?ц?йно ?менувалася Б?рманський Союз , а скорочено ? Б?рмою . Назва ≪Б?рма≫ ма? зовн?шн? походження ? всередин? кра?ни непопулярна.

У жовтн? 2010 року М'янма зм?нила назву кра?ни з ≪Союзу М'янма≫ на ≪Республ?ка Союзу М'янма≫, також були зм?нен? герб ? прапор держави ^[1] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Б?рманська ?стор?я т?сно пов'язана з ?стор??ю сус?дн?х кра?н ? Китаю, ?нд??, Бангладеш, Лаосу та Та?ланду. З 1824 колон?я Британсько? ?мпер?? до 1937 року, входила до складу Британсько? ?нд?? .

У 1943 проголосила незалежн?сть як Б?рманська держава . П?д час Друго? св?тово? в?йни японц?, намагаючись в?др?зати постачання Китаю, окупували ?ндокитай . Японська окупац?я була жорстокою, тому адм?н?страц?я не мала п?дтримки серед населення. У 1945 роц? британц? зв?льнили Мандалай й окупували кра?ну.

У 1948 повторно здобула незалежн?сть ? вийшла з? Сп?вдружност? нац?й .

У 1962 генерал У Не В?н вчинив в?йськовий переворот ? встановив власну диктатуру (1962?1988).

У 1973?1974 прийнято ≪цив?л?зовано≫ конституц?ю за зразком держав ?з президентським правл?нням.

Ул?тку 1988 в кра?н? почались протести проти диктатури в?йськових, але вони були придушен?. Генерал Со Маунг захопив владу в результат? в?йськового перевороту 1988 року; у 1989 роц? введено во?нний стан; кра?на перейменована в М'янму, а столиця ? в Янгон . У 1990 роц? опозиц?йна група, що в?дкололася, сформувала ≪паралельний уряд≫ на територ??, захоплен?й заколотниками. Продовжувались в?йськов? сутички, порушення прав людини, збер?гався во?нний стан. Опозиц?йна л?дерка Аун Сан Су Чж? отримала у 1991 роц? Нобел?вську прем?ю миру . У 1992 роц? в?йськов? учинили погром мусульман у пров?нц?? Аракан ; во?нний стан скасований, хоча пол?тична воля залиша?ться обмеженою. У 1992 роц? генерал Тан Шве зм?нив Со Маунга на чол? кер?вно? хунти.

Через в?йськову диктатуру кра?на виявилася закритою для Заходу . Централ?зац?я економ?ки з великою часткою державного регулювання та соц?ал?зму призвело до сутт?вих зм?н. У серпн? ? вересн? 2007 в Янгон? спалахнули масов? заворушення, в ход? яких було вбито близько 100 ос?б.

Наприк?нц? 2011 нам?тилася тенденц?я до пол?пшення в?дносин М'янми з кра?нами Заходу . З 1 с?чня 2012 року скасовано в?зов? санкц?? ?вросоюзу щодо кер?вництва кра?ни. 1 кв?тня 2012 року в М'янм? пройшли довибори в парламент на 46 мандат?в. З 43 округ?в, 41 мандат отримала Нац?ональна л?га за демократ?ю на чол? з Аун Сан Су Чж?. Загальн? вибори в парламент у 2015 роц? виявилися вкрай вдалими для НЛД, вона виборола б?льш?сть у парламент? та обрала нового президента в березн? 2016 року.

1 лютого 2021 року у М'янм? стався державний переворот  ? в?йськов? затримали оч?льницю МЗС ? фактичну л?дерку кра?ни Аун Сан Су Чж? , президента М'янми В?н М'?на та ?нших кер?вник?в. Державна влада надана головнокомандувачу збройними силами М?н Аун Хлайну . У кра?н? на р?к оголошено надзвичайний стан ^[2] .

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Географ?чне положення [ ред. | ред. код ]

М'янма межу? з ?нд??ю (1463 км) ? Бангладеш (193 км) на заход?, з Кита?м (2185 км) на п?вн?чному сход?, з Лаосом (235 км) на сход? та Та?ландом (1800 км) на п?вденному сход?. З п?вдня ? п?вденного заходу ?? береги омиваються водами Бенгальсько? затоки та затоки Моутама (Мартабан), а також Андаманського моря . Площа кра?ни, включаючи прилегл? острови, становить 678 тис. км², довжина берегово? л?н?? ? 1930 км.

Рель?ф [ ред. | ред. код ]

Майже половину територ?? займають мусонн? л?си, р?чки ?равад? ? Салу?н у центральн?й низинн?й частин? оточен? горами на п?вноч?, сход? та заход?.

Зах?дн? та сх?дн? райони М'янми ? г?рськ?. На заход? простяглися хребти Паткай , Нага , Чин , Аракан з висотами переважно 500?2000 м (максимальна висота 5866 м ? вершина Кхакабо-Яз? ). Всю сх?дну частину М'янми займа? Шанське наг?р'я  ? середня висота близько 1000 м. М?ж зах?дними г?рськими хребтами та Шанським наг?р'ям лежить центральна низовина, якою прот?кають р?чки ?равад? та С?таун (С?ттанг). Надра М'янми багат? на корисн? копалини: вольфрамово-олов'ян?, свинцево-ср?бн? та свинцево-цинков? руди. ? також родовища нафти, вуг?лля, зал?зно? руди, коштовного кам?ння ( руб?н?в , сапф?р?в , опал?в ), бурштину тощо. Л?си займають близько 60 % територ??. Нал?чу?ться понад 250 пор?д дерев. На узбережж? та на вологих схилах г?р ? в?чнозелен? троп?чн? л?си , у б?льш посушливих г?рських зонах ? л?си широколистян? (дуб, каштан та ?нш?), у високог?рн?й м?сцевост? ? хвойн? . Тваринний св?т М'янми багатий: слони , носороги , мавпи , олен? , буйволи , антилопи , тигри , леопарди ,

Кл?мат [ ред. | ред. код ]

Переважа? в основному троп?чний ? субекватор?альний кл?мат . Вид?ляються три сезони:

• Вологий ? з к?нця травня по к?нець жовтня;
• Прохолодний ? з к?нця жовтня по середину лютого;
• Жаркий ? з середини лютого по к?нець травня.

У с?чн? середньом?сячна температура становить +24 °C, в Янгон? , +21 °C в Мандала? , максимальна температура вл?тку зазвичай становить +41 °C. Проте, мають м?сце ? сплески температури навколишнього середовища. Так, 7 травня 2023 року, б?рманськ? ЗМ? пов?домили, що в одному з м?ст на сход? кра?ни було заф?ксовано температуру 43,8 °C - найвищу за останн? десятил?ття ^[3] . У г?рських районах набагато прохолодн?ше (зокрема, на Шанському наг?р'? температури вноч? в зимовий пер?од можуть ?нод? опускатися нижче нуля), в долинах температури с?чня не перевищують +15 °C.

Максимум опад?в випада? в липн?. К?льк?сть опад?в залежить в?д висоти та експозиц?? схил?в щодо вологонесучих мусонних в?тр?в, що дмуть з п?вденного заходу. На узбережж? областей Ракхайн ? Тан?нта? за р?к випада? в середньому 4600-5100 мм опад?в, а на центральн?й р?внин? ? всього 635 мм. У С?туе (Акьяб) середня р?чна к?льк?сть опад?в досяга? 4950 мм, у М?нбу , в дощов?й т?н? хребта Ракхайн в Сухому пояс? ? лише 740 мм, в Янгон? ? 2510 мм.

Г?дролог?я [ ред. | ред. код ]

Основн? р?чки беруть початок у горах ? належать до басейну ?нд?йського океану . Максимум р?чкового стоку припада? на сезон мусонних дощ?в, в цей пер?од часто в?дбуваються повен?, в решту часу багато р?чок м?л?ють ? пересихають. Прибережн? низовини заболочен?, в результат? чого морськ? припливи в?дчуваються деколи на в?дстан? 100 км ? б?льше в?д берега.

Найб?льшими р?чками М'янми ? ?равад? , Меконг , Салу?н , С?таун ? Чинду?н . Озер небагато, найб?льше з них ? озеро ?нле на Шанському наг?р'? .

Адм?н?стративний под?л [ ред. | ред. код ]

За конституц??ю 2008 року М'янма ? федеративною державою . Кра?на розд?лена на 7 адм?н?стративних областей (та?нг), 7 штат?в (пуй-н?) ? 5 самоврядних зон.

Штати:

• Качин ;
• Кая ;
• Мон ;
• Ракхайн ;
• Чин ;
• Шан .

Адм?н?стративн? област?:

• ?равад? ;
• Магуе ;
• Мандалай ;
• Пегу ;
• С?кайн ;
• Тан?нта? ;
• Янгон .

Самоврядн? зони:

• Ва ;
• Дану ;
• Кокан ;
• Нага ;
• Палаунг ;
• Пао .

Област? й штати д?ляться на райони (мьоне), як? складаються з м?ст (мьо) ? с?льських волостей (п?драйон?в), як? об'?днують м?ськ? квартали (якве) ? групи с?л (чейюа).

Столиця [ ред. | ред. код ]

Столиця М'янми ? м?сто Найп'?до ( Мандалайський адм?н?стративний округ ), утворене за три к?лометри на зах?д в?д м?ста П'?нмана .

Питання про перенесення столиц? з Рангуна (Янгона) в П'?нману розглядалося з 2001 року, проте остаточне р?шення було прийнято 6 листопада 2005 року. Точний час початку перем?щення столиц? в П'?нману ? нед?ля, о 6:37 ? вибрано в?дпов?дно до астролог?чних прогноз?в. Перенесення корол?всько? столиц? в ?стор?? Б?рмансько? ?мпер?? в?дбувалися часто, традиц?йно вони мотивувалися несприятливими прогнозами астролог?в. Проте цього разу, на думку експерт?в, р?шення про перенесення резиденц?? уряду було прийнято з м?ркувань геостратег?чно? безпеки. Рангун, найб?льше м?сто кра?ни, розташоване поблизу узбережжя та в?дкрите для потенц?йно? атаки з моря. П'?нмана, розташована в горист?й м?сцевост? на 500 км п?вн?чн?ше, ? добре укр?пленим стратег?чним в?йськовим центром, де за час?в японсько? окупац?? (1942?1945) розташовувався штаб Б?рмансько? нац?онально? арм??, очолювано? генералом Аун Саном . Це перше перенесення столиц? з моменту здобуття кра?ною незалежност?.

27 березня 2006 столицею назване нове м?сто Найп'?до , утворене на м?сц? невеликого селища в безпосередн?й близькост? в?д П'?нмани.

Населення [ ред. | ред. код ]

Республ?ка Союз М'янма ? пол?етн?чна кра?на, серед громадян республ?ки ? представники б?льш н?ж ста народностей .

Населення М'янми становить 54 409 800 ос?б та пос?да? 26-те м?сце у св?т?. Проте вс? оц?нки ? грубими, оск?льки останн?й повний перепис населення проводилася в 1931 роц?, а частковий ? в 1983 роц?. Останн?й повний перепис пройшов у 2014 роц? ^[4] . Фертильн?сть на 2014 р?к ? 2,18 ^[5] . Середн?й в?к ? 27,9 рок?в ^[6] .

Основн? етноси:

• б?рманц?  ? 68 %
• шани  ? 9 %
• карени  ? 7 %
• араканц?  ? 4 %
• китайц?  ? 3 %
• ?нд?йц?  ? 2 %
• мони  ? 2 %
• качини  ? 1,5 %
• ?нш? народност? ? 3,5 % ^[7] .

Рел?г?я [ ред. | ред. код ]

М'янма ? багатоконфес?йна кра?на, проте переважна б?льш?сть населення ? буддисти (школа Тхеравада ). Конфес?йний склад населення:

• буддисти  ? 89 %
• християни  ? 4 %
• мусульмани  ? 4 %
• ан?м?сти  ? 1 %
• ?нш? ? 2 %.

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

Валюта ? М'янмський к'ят . Найменша купюра в оборот? 50, а найб?льша ? 10 000. 1 м'янмський к'ят = 100 п'я.

М'янма ? аграрно-?ндустр?альна кра?на з перевагою аграрного сектора. Основн? галуз? промисловост?: переробка с?льськогосподарських продукт?в, текстильна ? взутт?ва, деревна, м?дна, вольфрамова, зал?зоробна, конструкц?йних матер?ал?в, фармацевтична та м?неральних добрив.

За даними Index of Economic Freedom , The Heritage Foundation , U.S.A. 2001: внутр?шн?й валовий продукт ? $41 млрд (1993). Темп зростання внутр?шнього валового продукту ? 5 % (тут ? дал? ? 2001). Прям? закордонн? ?нвестиц?? ? $ 131,5 млн. ?мпорт  ? $ 1,2 млрд (головним чином С?нгапур ? 31,2 %; Та?ланд ? 12,4 %; Япон?я ? 12,3 %; Китай ? 9,1 %; Малайз?я ? 8,0 %). Експорт  ? $ 746 млн (головним чином ?нд?я ? 13,1 %; Китай ? 10,9 %; С?нгапур 9,9 %; Та?ланд ? 8,2 %). Головна експортна культура ? рис.

Експорт: рис , каучук , джут , тикове дерево , нефрит , руб?ни , сапф?ри .

Див. також: Корисн? копалини М'янми , ?стор?я осво?ння м?неральних ресурс?в М'янми , Г?рнича промислов?сть М'янми .

Транспорт [ ред. | ред. код ]

Головний морський порт ? Янгон . ? внутр?шн? ? м?жнародне ав?асполучення. Державна ав?акомпан?я ≪Myanmar Airways≫ обслугову? внутр?шн? л?н??, а державна компан?я ≪Myanmar International Airways≫  ? рейси в ?нш? держави П?вденно-Сх?дно? та П?вденно? Аз??. У середин? 1990-х рок?в було засновано дек?лька приватних ф?рм, л?таки яких працюють на л?н?ях, що зв'язують велик? м?ста кра?ни.

Пол?тика [ ред. | ред. код ]

Пол?тична система: в?йськова республ?ка.

Глава держави й уряду генерал Кх?н Ньют з 1993 року.

? ?нформац?я щодо встановлення в Б?рм? во?нно? диктатури з жорстким режимом, повним ?гноруванням владою прав людини та жорстоким (розстр?ли, численн? побо?, що наносяться громадянам не зважаючи на м?жнародн? правов? норми) придушенням будь-яких спроб населення виказати сво? обурення щодо ситуац??, створювано? генерал?тетом ^[8]

1 лютого 2021 року в?дбувся в?йськовий переворот. Було вбито щонайменше 138 людей ^[9] . Пояснюючи сво? д?? фальсиф?кац?ями на останн?х виборах, в?йськов? зм?стили цив?льний уряд на чол? з л?дером нац?? Аун Сан Су Чж? . ??, як ? ?нших держслужбовц?в республ?ки, в?дправили п?д арешт. ?С готу? санкц?? проти компан?й в М'янм?, управл?нням якими займа?ться в?йськова хунта .

М?жнародн? в?дносини [ ред. | ред. код ]

В?дносини з Укра?ною [ ред. | ред. код ]

Осв?та ? наука [ ред. | ред. код ]

Кра?на ма? дуже давню нац?ональну культуру, писемн?сть виникла ще в XI?XII стол?ттях. Основним типом шк?л були будд?йськ? школи. У друг?й половин? XIX стол?ття вони майже вс? були закрит? англ?йськими колон?заторами. На початку XX стол?ття п?д тиском нац?онально-визвольного руху англ?йськ? колон?затори змушен? були в?дкрити деяк? державн? школи. Починаючи з 1948 року, коли Б?рманський Союз вийшов з? складу Британсько? ?мпер??, розгорнулась боротьба за загальне обов'язкове початкове навчання, за доступн?сть ? ?дн?сть шк?льно? осв?ти. У 1955/56 роках було:

• початкових шк?л ? 11 075 (1 186 288 учн?в)
• неповних середн?х ? 415 (143 448 учн?в)
• середн?х ? 221 (41 252 учн?в).

У систем? осв?ти пров?дну роль в?д?гра? Рангунський ун?верситет (заснований 1920 року), побудований за типом англ?йського, з ш?стьма коледжами (1956 було понад 12 тисяч студент?в). ? ряд профес?йних навчальних заклад?в, де готуються кадри для р?зних галузей народного господарства. Ще 1911 роц? в Рангун? створено Науково-досл?дне товариство Б?рми, яке вивча? ?стор?ю, етнограф?ю ? мови, ма? св?й друкований орган.

Культура [ ред. | ред. код ]

Арх?тектура й образотворче мистецтво [ ред. | ред. код ]

Арх?тектура й образотворче мистецтво М'янми зв'язан? з мистецтвом ?нд??. У X?XIII стол?тт? тут створився св?й стиль, близький до мистецтва сус?дн?х кра?н ? Та? та Кхмеру . Розвиток традиц?й ?нд?йського мистецтва бачимо в храмах давнього м?ста Паган . Пров?дний арх?тектурний тип ? ступа. Самобутню форму храму-ступи вироблено в X стол?тт?. Це широке дзвонопод?бне завершення на квадратно-уступчаст?й основ? (наприклад так званий Вуликовий храм у Паган?). Головним пам'ятником нац?онального б?рманського мистецтва ? храмовий ансамбль Шв?-Дагон у м?ст? Рангун?. Нижня його частина забудована храмами-ступами, великими статуями Будд ? фантастичних ?стот, у виконанн? яких ? дещо сп?льне з мистецтвом П?вденного Китаю (багатоярусн? ажурн? п?рам?дальн? дахи, примхлив? орнаменти). Проте обличчя в?дтворюють ц?лком м?сцевий етн?чний тип, а декоративна дерев'яна р?зьба позбавлена химерност?. Кон?, люди, в?зки невимушено розташован? на фон? рослинного орнаменту, вони ц?лком реал?стичн?. Завершу? ансамбль колосальна ступа головного храму, що формою нагаду? дзв?н; красиво перер?заний посередин?, в?н зак?нчу?ться шпилем. Мистецтво Б?рми було п?дпорядковане пропаганд? ?дей буддизму .

Сучасн? художники М'янми звертаються до зображення навколишнього життя, до народних тем (художник Маун Тун Т?н та ?нш?). Збер?гаються ? розвиваються традиц?? прикладного мистецтва, пам'ятники давнини дбайливо реставруються.

• 
  Пагода Ботатаунг
• 
  Ресторан на озер? Кандавгуй
• 
  Пагода Шв?-Дагон у Янгон? .
• 
  Вх?д у готель Sein Lae Tin
• 
  Кафедральний собор, Янгон

Музика [ ред. | ред. код ]

Музика М'янми нац?онально сво?р?дна, ма? в?ков? традиц??. Народн? мелод?? та ритми зазнавали певного впливу музики сус?дн?х кра?н (Китай, ?нд?я), але зберегли нац?ональну самобутн?сть. З народних оркестр?в найпоширен?ший са?нг, в склад? якого близько 30 барабан?в (1956 року гастролював у Москв?). Для народних танц?в М'янми характерне по?днання р?зних ритм?чних малюнк?в музики ? танц?в. Розвива?ться профес?ональна музика. В?дома п?сня на тему б?рмано-радянсько? дружби композитора У По Увей .

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Л?тература в М'янм? зародилася у Середньов?чч? : найдавн?ш? писемн? пам'ятки належать до XI?XII стол?ть; розвивалася двома мовами: ≪ пал? ≫ ? священною, нин? мертвою мовою буддизму, ? б?рманською. Кр?м того, М'янма ма? багату, але мало досл?джену народну творч?сть. До XIX стол?ття класична л?тература мала виключно рел?г?йний (буддистський) характер. У н?й усталилися певн? жанров? форми ( пйо , джатак, ечин та ?нш?). З XV по XIX стол?ття найповн?ше розвивалася поез?я ; найвидатн?ш? поети ? Шин Магат?лавунта (XV стол?ття), Таунгб?ла (XVII стол?ття), Сейндачоту (XVIII стол?ття) та ?нш?. У народ? була з давн?х час?в дуже популярна драма ; в?дом? драматурги XVIII?XIX стол?ть: М'явад? М?ндж? У Са , У Ч?н У , У Поун Нья та ?нш?. Проза почала розвиватися лише на початку XX стол?ття, коли з'явилися перш? романи б?рманських автор?в: У Ч? , Маун Ба Т?на , У Ла , У Луна (п?зн?ше в?домого як Так?н Кодо Хма?нг), а також переклади ?вропейських письменник?в.

У 20-30-х роках XX стол?ття посилився нац?онально-визвольний рух, що викликав бурхливий розвиток нац?онально? л?тератури, поклав початок нов?й л?тератур?. Серед ?нтел?генц?? виник просв?тницький рух ≪Кх?сан≫ (≪В?к експеримент?в≫). 1937 року передов? письменники заснували видавництво ≪Наган?≫ (≪Червоний дракон≫), що ставило перед собою пол?тичну мету. Обидв? групи об'?дналися й створили асоц?ац?ю письменник?в, яка в?д?гра? велику роль у культурному ? громадському житт? кра?ни. Популярн? сучасн? письменники: Так?н Кодо Хма?нг, М?нтувун, Ма Ма Ле, Дагон Тая , БамоТ?нАун, Таду, Тукха, Аун Л?н та ?нш?.

Охорона здоров'я [ ред. | ред. код ]

У 1956 роц? було 196 л?кувальних заклад?в на 9809 л?жок, у тому числ? 180 загальних л?карень на 7241 л?жко, 5 ?нфекц?йних, 1 пологовий будинок, 1 псих?атрична л?карня, 7 лепрозор??в ; л?кар?в ? 1200 (6 л?кар?в на 100 тисяч жител?в), л?карських пом?чник?в ? 350. На державн?й служб? було 393 л?кар?, 654 акушерки , 371 фармацевт . За неповними даними 1956 року народжуван?сть становила 35,9 на 1 тисячу жител?в, смертн?сть ? 21,8, дитяча смертн?сть  ? 166,8. Поширен? захворювання ? маляр?я , проказа , туберкульоз , холера , бер?-бер? та ?нш?.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Список м?ст М'янми
• Циклон Нарг?з
• У-Бейн
• Тх?н Чжо
• М?н Аун Хлайн
• Арм?я незалежност? Б?рми

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• М'янма [ Арх?вовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2001. ? Т. 3 : К ? М. ? 792 с. ? ISBN 966-7492-03-6 .

border у сестринських В?к?про?ктах
	Портал ≪М'янма≫
	Новини у В?к?новинах ?
	М'янма у В?к?мандрах ?
	Про?кт ≪М'янма≫
	[ https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Myanmar?uselang=uk border ] у В?к?сховищ? ?

• Кер?вництво М'янми
• Укр?нформ ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]}
• Мусульмани спалюють ф?льми [ Арх?вовано 25 липня 2012 у Wayback Machine .]
• Хронолог?чний список цар?в [ Арх?вовано 28 жовтня 2015 у Wayback Machine .] (англ.)

Ця стаття потребу? упорядкування для в?дпов?дност? стандартам якост? В?к?пед?? . Будь ласка, допомож?ть пол?пшити цю статтю. Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н.

?нд?я	КНР	КНР
Бангладеш		Лаос
Бенгальська затока	Андаманське море	Та?ланд

п о р М'янма в темах Азартн? ?гри Герб Прапор Г?мн Державний лад Конституц?я Парламент Адм?н?стративний под?л Географ?я М?ста Столиця Населення Мови ?стор?я Економ?ка Валюта Культура ? Рел?г?я К?нематограф Л?тература Музика Права людини Свята Спорт Осв?та Наука Транспорт Туризм Уряд Пошта ( ?стор?я та марки ) ?нтернет Збройн? сили Зовн?шня пол?тика Портал ≪М'янма≫

Пов'язан? статт? п о р Кра?ни Аз?? Незалежн? Азербайджан · Афган?стан · Бангладеш · Бахрейн · Бруней · Бутан · В'?тнам · В?рмен?я · Груз?я · ?гипет ¹ · ?мен · Йордан?я · ?зра?ль · ?нд?я · ?ндонез?я · ?рак · ?ран · Казахстан ¹ · Камбоджа · Катар · Киргизстан · К?пр · КНР · Кувейт · Лаос · Л?ван · Малайз?я · Мальд?ви · Монгол?я · М'янма · Непал · ОАЕ · Оман · Пакистан · П?вденна Корея · П?вн?чна Корея · Рос?я ¹ · Сауд?вська Арав?я · Сир?я · С?нгапур · Сх?дний Тимор · Таджикистан · Та?ланд · Туреччина ¹ · Туркмен?стан · Узбекистан · Ф?л?пп?ни · Шр?-Ланка · Япон?я Невизнан? Республ?ка Абхаз?я ² · Тайвань · Палестинська держава ² ( Зах?дний берег р?чки Йордан ? Сектор Гази ) · П?вденна Осет?я ² · Турецька Республ?ка П?вн?чного К?пру ² ¹ Частково розташована в ?нш?й частин? св?ту чи на ?ншому материку | ² Визнана деякими кра?нами п о р Кра?ни П?вденно-Сх?дно? Аз?? Суверенн? держави   Бруней ?   В'?тнам ?   ?ндонез?я ?   Камбоджа ?   Лаос ?   Малайз?я ?   М'янма ?   С?нгапур ?   Сх?дний Тимор ?   Та?ланд ?   Ф?л?пп?ни Залежн? територ?? Андаманськ? ? Н?кобарськ? острови (   ?нд?я ) ?   Остр?в Р?здва ?   Кокосов? острови (   Австрал?я ) ?   Гонконг ?   Макао (   КНР ) ? Ланьюй (   Тайвань ) Сп?рн? територ?? Острови Ашмор ? Карть? (   Австрал?я /   ?ндонез?я ) ? Острови на р?чц? Наф (   Бангладеш /   М'янма ) ? Острови Макклесф?лд (   В'?тнам /   КНР /   Тайвань ) ? Парасельськ? острови (   В'?тнам /   КНР /   Тайвань ) ? Острови Пратас (   КНР /   Тайвань ) ? Риф Скарбороу (   КНР /   Тайвань /   Ф?л?пп?ни ) ? Острови Спратл? (   Бруней /   В'?тнам /   КНР /   Малайз?я /   Тайвань /   Ф?л?пп?ни ) п о р Асоц?ац?я держав П?вденно-Сх?дно? Аз?? (ASEAN) ?стор?я ? пол?тика Заснування ? Статут ? Генеральний секретар?ат ? Орган?зац?? ? Догов?р ? В?зова пол?тика ? Сп?льний час ? Економ?ка В?льна торг?вля: АСЕАН ? АСЕАН ? ?нд?я ? АСЕАН ? Китай Символ?ка Емблема ? Прапор ? Г?мн Кра?ни-учасниц?   Бруней ?   В'?тнам ?   ?ндонез?я ?   Камбоджа ?   Лаос ?   Малайз?я ?   М'янма ?   С?нгапур ?   Та?ланд ?   Ф?л?пп?ни Спостер?гач? та кандидати   Папуа Нова Гв?нея ?   Сх?дний Тимор Под?? Аз?йська валютна одиниця ? АСЕАН+3 ? Форум ≪Аз?я ? ?вропа≫ ? Комплексне економ?чне партнерство: CEPEA ? RCEP ? Ч?ангмайська ?н?ц?атива Сам?ти АСЕАН ? Кра?н Сх?дно? Аз?? Спорт ?гри П?вденно-Сх?дно? Аз?? ? Ун?верситетськ? ?гри ? Шк?льн? ?гри ? Пара-?гри ? Чемп?онат з футболу ( Федерац?я ) ? Змагання з? стр?льби п о р Сам?т кра?н Сх?дно? Аз?? (EAS) Кра?ни-учасниц?   Австрал?я   Бруней В'?тнам   ?нд?я   ?ндонез?я   Камбоджа   КНР   Лаос   Малайз?я   М'янма   Нова Зеланд?я   П?вденна Корея   Рос?я   С?нгапур   США   Та?ланд   Ф?л?пп?ни Япон?я Сам?ти 1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й 9-й 10-й 11-й 12-й 13-й

У соц?альних мережах Сабредд?т   (англ.) · Сабредд?т   (англ.) · Сабредд?т Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти The Ark · Wolfram Language · Google Новини · Omni · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · ?сторичний словник Швейцар?? · Православная энциклопедия · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · American Cycl. (1879) · BabelNet · Britannica (9-th) · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic Encyclopedia · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · TDV ?slam Ansiklopedisi · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · Collaborative InterLingual Index · KBpedia · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project · TV Tropes · UK Parliament thesaurus · WordNet · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Namuwiki Нормативний контроль BLBNB :  000149749 · BNE :  XX452097 · BNF :  11987879p · CiNii :  DA04627389 · FAST :  1207835 · Freebase :  /m/04xn_ · GND :  1193111315 · ISNI :  0000000121582415 · J9U :  987007561937305171 · LCCN :  n80021691 · LIH :  LNB:V*9645;=BK · N6I :  vtls001422342 · NDL :  00560675 · NKC :  ge128718 · NLG :  216761 · NSK :  000572505 · RERO :  02-A000020462 · SKMASNL :  vtls001698942 · SUDOC :  027944913 · VIAF :  130916366 · WorldCat :  lccn-n80021691