Запит ≪Торнадо≫ перенаправля? сюди; див. також Торнадо (значення) .

Смерч
Вим?рю?ться в	Enhanced Fujita Scale d
Смерч у В?к?сховищ?

Смерч (також, торнадо , тромб ) ? атмосферне явище , що ? стр?мким вихором велико? руйн?вно? сили, який виника? в грозов?й хмар? ? пот?м поширю?ться згори донизу у вигляд? стовпа або хобота, захоплюючи п?сок, воду ? т. ?н. ^[1] Величезний смерч на суш? з сильним в?тром, опадами ? грозовими явищами ма? назву тромб. ^[2] Смерч може складатися з одного стовпа вихору або дек?лька, як? можуть по?днуватися або в?докремлюватися.

Можуть бути за розм?рами по горизонтал? до 50 км ? по вертикал? до 10 км, ?з швидк?стю в?тру понад 33 м/с, який витягу?ться в?д купчасто-дощово? хмари до поверхн? та за метеоролог?чними характеристиками явля? собою циклон . Смерч? можуть бути р?зно? форми ? колона, конус, келих, бочка, бичепод?бна мотузка, п?сочний годинник, роги ≪диявола≫ тощо, але найчаст?ше вони мають форму обертового хобота, труби чи л?йки, що звиса? з материнсько? хмари ^[3] . Слово ≪смерч≫ походить в?д праслов'янського моркъ  ? ≪морок, хмара≫, за походженням пов'язане з аналог?чними або схожими за зм?стом терм?нами у слов'янських мовах рос. ? б?л. смерч , дав.-рус. смьрчь (съмьрчь) , болг. смерч , чеськ. smr??  ? ≪(водяний) смерч≫ ^[4] .

Загальна характеристика [ ред. | ред. код ]

Усередин? воронки смерчу пов?тря п?дн?ма?ться вгору, створю?ться розр?дження до 0,4 атм ^{[ джерело не вказане 1330 дн?в ]} . Коли воронкопод?бний в?дросток хмари досяга? земл?, його ширина становить 50-500 м. Швидк?сть руху пов?тря всередин? смерчу б?ля земл? зазвичай склада? до 200 км/год при сильн?й висх?дн?й складов?й, що створю?ться через дек?лька хвилин оп?сля торкання земл? воронкою, з-за створення локального мезоциклону ^{[ru] [ джерело не вказане 1330 дн?в ]} , а шлях ?х руйн?вно? д?? на земл? не перевищу? дек?лькох к?лометр?в, оп?сля чого воронка в?дрива?ться в?д поверхн? й зника? у хмарах. У в?хорах найпотужн?ших смерч?в в?тер б?ля земл? може досягати швидкост? понад 480 км/год, а сами в?хори ? мати д?аметр, що перевищу? 3 км, й збер?гати руйн?вну силу б?ля земл? протягом понад 100 км. Швидк?сть перем?щення воронки смерчу б?ля земл?, що колись було заре?стровано, не перевищувало 120 км/год ^{[5] [6] [7]} . В?дом? випадки, коли воронки смерч?в збер?гали свою руйн?вну силу б?ля земл? впродовж 350 км та 3,5 годин (не один ? той самий) ^[8] .

Виникнення смерч?в пов'язане з локальною неоднор?дн?стю атмосфери, з?ткненн? неоднор?дних за волог?стю та температурою пов?тряних мас, теплих (внизу) ? холодних (угор?) шар?в пов?тря та сильному боковому в?тр? п?д час грозово? погоди .

Знижений тиск усередин? смерч?в створю? ≪ефект насосу≫, тобто всмоктування навколишнього пов?тря, води, пилу, предмет?в, людей ? тварин усередин? воронки. Цей же ефект призводить до зривання дах?в ? руйнування будинк?в, що потрапляють до середини смерчу. Смерч? часто наносять втрати ?нфраструктур? м?ських поселень (можуть переносити з м?сця на м?сце нав?ть так? велик? предмети, як автомоб?л?).

У П?вн?чн?й Америц? смерч? в?дом? п?д назвою ≪торнадо≫ ( ?сп. tornado  ? обертовий) ^[9] . У Франц?? (й ще дек?лькох кра?нах ?вропи) смерч? мають назву ≪тромб≫ ( фр. tromb  ? труба).

Кра?ною з найпоширен?шою заре?строваною активн?стю смерч?в ? США ? там щороку ре?стру?ться близько 1170 руйн?вних смерч?в ^[10] . У 2011 ж роц?, п?д час так званого супер-спалаху смерч?в ^[en] , з 25 по 28 кв?тня протягом трохи б?льш, н?ж 3 доби, було заре?стровано появу 360 окремих торнадо, 216 з яких з'явились протягом одн??? доби.

У той же час кра?ною з найб?льшою к?льк?стю людських жертв в?д активност? смерч?в залиша?ться Бангладеш з усередненою к?льк?стю загиблих в?д торнадо у 179 людей на р?к ^[11] . Саме у ц?й кра?н? заре?стровано найсмертоносн?ше торнадо ^[en] за всю ?стор?ю спостереження за ними, що 26 кв?тня 1989 року забрало життя у близька 1300 людей, нанесло поранення ще 12000 людей та зруйнувало житло близька 80000 людей ^[12] .

У м?сц? контакту основи смерчево? воронки з поверхнею може виникати каскад ? хмара або стовп ? пилу, уламк?в ? п?днятих з земл? предмет?в або водяних бризок. При формуванн? смерчу спостер?гач бачить, як назустр?ч воронц?, що опуска?ться з неба, з земл? п?дн?ма?ться каскад, який пот?м охоплю? нижню частину воронки. Терм?н походить в?д того, що уламки, п?днявшись до деяко? незначно? висоти, не можуть вже утримуватися потоком пов?тря ? падають на землю. Воронку, не торкаючись ?з землею, може огортати футляр. Зливаючись, каскад, футляр ? материнська хмара створюють ?люз?ю ширшо?, н?ж ? насправд?, смерчево? воронки ^[13] .

Причини утворення та стад?? ?снування [ ред. | ред. код ]

Причини утворення смерч?в повн?стю не вивчен? дос?. Можна вказати лише деяк? загальн? в?домост?, найхарактерн?ш? для типових смерч?в.

Смерч? часто утворюються на тропосферних фронтах ? границях розд?лу в нижньому 10-к?лометровому шар? атмосфери, як? в?докремлюють пов?трян? маси з р?зними швидкостями в?тру, температурою та волог?стю пов?тря. В област? холодного фронту (холодне пов?тря наплива? на тепле) атмосфера ? особливо нест?йкою ? форму? у материнськ?й хмар? смерчу та нижче в?д не? безл?ч турбулентних вихор?в, що швидко обертаються. Сильн? холодн? фронти утворюються у весняно-л?тн?й та ос?нн?й пер?оди. Вони в?докремлюють, наприклад, холодне ? сухе пов?тря з Канади в?д теплого ? вологого пов?тря з Мексикансько? затоки або з Атлантичного чи Тихого океану над територ??ю США . В?дом? випадки виникнення невеликих смерч?в у ясну погоду за в?дсутност? хмар над перегр?тою поверхнею пустел? чи океану. Вони можуть бути абсолютно прозорими ? лише нижня частина, запилена п?ском або водою, робить ?х видимими ^[3] .

Смерч? у сво?му розвитку проходять три основн? стад??. На початков?й стад?? з грозово? хмари з'явля?ться початкова воронка, що висить над землею. Холодн? шари пов?тря, що розташован? безпосередньо п?д хмарою спрямовуються вниз на зм?ну теплим, як?, в свою чергу п?дн?маються вгору. (Така нест?йка система утворю?ться зазвичай при вза?мод?? двох атмосферних фронт?в ? теплого ? холодного). Потенц?йна енерг?я ц??? системи переходить у к?нетичну енерг?ю обертального руху пов?тря. Швидк?сть цього руху зроста?, ? в?н набува? свого класичного вигляду.

Обертальна швидк?сть зроста? з плином часу, при цьому в центр? торнадо пов?тря почина? ?нтенсивно п?д?йматися вгору. Так прот?ка? друга стад?я ?снування смерчу ? стад?я формування вихору максимально? потужност?. Смерч повн?стю форму?ться ? руха?ться пост?йно зм?нюючи напрями свого руху.

Завершальна стад?я  ? руйнування вихору. Потужн?сть торнадо слабша?, воронка звужу?ться ? в?дрива?ться в?д поверхн? земл?, поступово п?дн?маючись назад у материнську хмару.

Час ?снування кожно? стад?? р?зний ? колива?ться в?д дек?лькох хвилин до дек?лькох годин (у виняткових випадках). Швидк?сть просування смерч?в також р?зна, у середньому ? 40 ? 60 км/год (в дуже р?дк?сних випадках може досягати 210 км/год).

М?сця утворення смерч?в [ ред. | ред. код ]

Грози бувають в б?льш?й частин? земно? кул?, за винятком рег?он?в з субарктичним кл?матом ? арктичним кл?матом, проте смерч? можуть супроводжувати т?льки т? грози, як? знаходяться на стику атмосферних фронт?в.

Найб?льша к?льк?сть смерч?в ф?ксу?ться на п?вн?чноамериканському континент?, особливо в центральних штатах США, менше ? в сх?дних штатах США.

Другим рег?оном земно? кул?, де виникають умови для формування смерч?в, ? ?вропа.

Таким чином, смерч? в основному спостер?гаються в пом?рних поясах обох п?вкуль, приблизно з 60-? паралел? по 45 паралель в ?вроп? ? 30 паралель в США. Також смерч? ф?ксуються на сход? Аргентини, ПАР, заход? ? сход? Австрал?? ? ряду ?нших рег?он?в, де також можуть бути умови з?ткнення атмосферних фронт?в.

Класиф?кац?я [ ред. | ред. код ]

За характерними ознаками вид?ляють так? види смерч?в:

• складен? смерч? можуть складатися з двох ? б?льше окремих тромб?в навколо головного центрального смерчу. Под?бн? торнадо можуть бути практично будь-яко? потужност?, однак, найчаст?ше це дуже потужн? смерч?, що призводять до найб?льших збитк?в;
• бичепод?бн?  ? найпоширен?ш?, мають тонку, гладку, л?йкопод?бну форму. Довжина л?йки значно перевищу? ?? д?аметр. Зазвичай ? слабкими смерчами;
• Розпливчаст? смерч? ? виглядають як кошлат? хмари, що обертаються, досягаючи поверхн? земл?. Часто д?аметр смерчу може бути б?льшим за його висоту. Д?аметр л?йки може перевищувати 0,5 км. Зазвичай це дуже потужн? вихори, часто складен?. Завдають величезно? шкоди через велик? розм?ри ? дуже високу швидк?сть в?тру.

Шкали визначення ?нтенсивност? смерч?в (торнадо) [ ред. | ред. код ]

Шкала Фудз?ти [ ред. | ред. код ]

Для характеристики сили торнадо (на основ? спричинених ним руйнувань, а не його ф?зичних параметр?в) у б?льшост? кра?н використову?ться шкала Фудз?ти , що ма? значення в?д F0 до F5 ^[14] .

• F0  ? швидк?сть в?тру в?д 64 до 116 км/год ;
• F1  ? швидк?сть в?тру в?д 117 до 180 км/год (може знищити дерев'ян? господарськ? буд?вл? та елементи дах?в, перекидати легк? транспортн? засоби з великими поверхнями, наприклад кемп?нгов? причепи ? нап?впричепи, штовхати автомоб?л? у рус?);
• F2  ? швидк?сть в?тру в?д 181 до 253 км/год (може зривати дахи, виривати з коренем велик? дерева, перекидати автомоб?л?);
• F3  ? швидк?сть в?тру в?д 254 до 332 км/год (може виривати дерева ? повн?стю нищити нав?ть велик? будинки, спричиняти сходження по?зд?в з рейок, п?дн?мати у пов?тря важк? автомоб?л?);
• F4  ? швидк?сть в?тру в?д 333 до 418 км/год (може рухати як ?грашков? велик? та важк? транспортн? засоби та п?дн?мати у пов?тря будинки ?з слабшими фундаментами);
• F5  ? швидк?сть в?тру в?д 419 до 512 км/год (в?н може п?дн?мати дуже важк? предмети ? переносити ?х на дек?лька сотень метр?в та зр?вню? ?з землею усе, що трапля?ться на його шляху).
• F6  ? швидк?сть в?тру понад 512 км/год (жодного разу не було заф?ксовано).

75 % смерч?в мають силу в?д F0 до F1, a 24 % смерч?в ? F2 або F3. Лише 1 % в?д ус?х смерч?в мають силу F4 або F5, з яких лише 0,1 % ? це смерч? силою F5.

Удосконалена шкала Фудз?ти [ ред. | ред. код ]

У США в?д лютого 2007 та Канад? в?д кв?тня 2013 року уведено до використання нову модиф?ковану шкалу Фудз?ти ( англ. Enhanced Fujita, EF ) ^{[15] [16] [17]} . Цю шкалу, також, запропоновано використовувати у Франц?? ^[18] . Под?бно до стар?шо? верс??, ця шкала також визнача? силу торнадо на основ? пошкоджень. Було внесено певн? покращення: зб?льшено р?зноман?тн?сть конструкц?й, як? можуть зазнати ушкоджень або руйнувань в?д торнадо. Враховано також над?йн?сть та як?сть конструкц??. Розрахунков? значення швидкост? в?тру на окремих ступенях шкали також були дещо скоригован?. Шкала познача?ться символами в?д EF0 до EF5 :

• EF0  ? швидк?сть в?тру в?д 105 до 137 км/год (ушкодження дах?в будинк?в, виламування г?лок дерев);
• EF1  ? швидк?сть в?тру в?д 138 до 178 км/год (з?рван? дахи, перекинут? та знищен? кемп?нгов? причепи);
• EF2  ? швидк?сть в?тру в?д 179 до 218 км/год (з?рван? дахи з великих буд?вель, велик? дерева вирван? з кор?нням, легк? автомоб?л? п?днят? у пов?тря);
• EF3  ? швидк?сть в?тру в?д 219 до 266 км/год (знищен? ц?л? поверхи багатоповерх?вок, пошкоджен? велик? буд?вл?, сходження з рейок по?зд?в, п?днят? у пов?тря вантаж?вки);
• EF4  ? швидк?сть в?тру в?д 267 до 322 км/год (багатоповерх?вки зр?внян? ?з землею, автомоб?л? п?дкинут? у пов?тря);
• EF5  ? швидк?сть в?тру понад 322 км/год (ус? м?цн? споруди зр?внян? ?з землею до фундаменту, автомоб?л? перетворюються на л?таюч? до 100 метр?в снаряди, буд?вельн? конструкц?? хмарочос?в зазнають деформац??).

Шкала TORRO [ ред. | ред. код ]

Шкала для вим?рювання сили торнадо, яка на в?дм?ну в?д описаних вище, врахову? перш за все швидк?сть в?тру у вихор?, а не спричинен? руйнування. Орган?зац??ю TORRO ( Велика Британ?я ) було розроблено шкалу, що ма? градац?ю в?д T0 до T11 , ? яка знайшла застосування у першу чергу на британських островах ^[19] . Ця шкала пов'язана з? шкалою Бофорта р?внянням T = ( B /2-4) (наприклад, 12B в?дпов?да? 12/2-4= 2 балам за шкалою TORRO) ^[20] .

Швидк?сть в?тру у вихор? залежно в?д числа бал?в за шкалою TORRO ма? так? значення:

Бали за шкалою TORRO	T0	T1	T2	T3	T4	T5	T6	T7	T8	T9	T10	T11
Нижня границя д?апазону швидкост? в?тру (км/год)	61	87	116	148	185	221	260	300	343	386	433	483
Верхня границя д?апазону швидкост? в?тру (км/год)	86	115	147	184	220	259	299	342	385	432	482	515

?нколи на практиц? вказують на силу торнадо комб?нац??ю шкали Фудз?ти ? шкали TORRO. Наприклад, торнадо силою F3/T7 це ? вихор, що спричиня? руйнування, як? квал?ф?куються як F3, але оц?ночна швидк?сть в?тру в?дпов?да? верхн?й частин? цього д?апазону ? близька до ступеня F4.

Напрям обертання [ ред. | ред. код ]

У П?вн?чн?й п?вкул? обертання пов?тря в смерч? в?дбува?ться, як правило, проти годинниково? стр?лки (як в циклонах ). Це може бути пов'язано з напрямками вза?мних перем?щень мас пов?тря по боках в?д атмосферного фронту, на якому форму?ться смерч. У той час як велик? бур? завжди обертаються в такому напрям? за рахунок ефекту Кор?ол?са , грози ? торнадо наст?льки мал?, що прямий вплив сили Кор?ол?са не ма? значення, про що св?дчать ?х велик? числа Россб? . Торнадо обертаються проти годинниково? стр?лки в чисельних експериментах, нав?ть якщо ефект Кор?ол?са не врахову?ться ^{[21] [22]} В?дом? й випадки зворотного обертання невеликих смерч?в. ^{[23] [24]} .

Ц?кав? факти [ ред. | ред. код ]

• Найб?льша к?льк?сть смерч?в, 148 за одну добу, пройшла 3-4 кв?тня 1974 року над п?вденними штатами США .
• Найб?льша швидк?сть перем?щення смерч?в була заф?ксована 2 кв?тня 1958 року поблизу В?чита-Фолс , Техас . Вона становила 450 км/год.
• Найвища швидк?сть в?тру б?ля поверхн? Земл? було заре?стровано п?д час смерчу у США, що прон?сся територ?ями Оклахоми ? Канзасу 3 травня 1999 року ? 511 км/год ^[25] .
• Найб?льш? смерч? за всю ?стор?ю спостережень виникали у штат? Оклахома (США) п?д час сер?? торнадо у друг?й половин? травня 2013 року. 20 травня ураган сформувався б?ля п?вденного передм?стя Оклахома-С?т?  ? м?ста Мур . Швидк?сть в?тру у ньому досягла 322 км/год, д?аметр л?йки був близько 3 км (присво?на найвища категор?я EF5 за удосконаленою шкалою Фудз?ти). Ще потужн?шим виявився смерч, що пройшов 31 травня 2013 року по ?ншому передм?ст? Оклахома-С?т? ? м?стечку Ель-Р?но. Швидк?сть в?тру у ньому сягала 485 км/год при д?аметр? л?йки 4,2 км (категор?я EF5). П?д час цього торнадо загинули найв?дом?ший у ≪мисливець за торнадо≫ Т?м Самарас разом з? сво?м сином Полом, а також ?хн?й колега Карл Янг ^[26] .
• Швидк?сть руху пов?тря в ст?нках торнадо може перевищувати швидк?сть звуку (1300 км/год/), а тиск в самому центр? може знижуватися нав?ть до 500 мм.рт.ст. ? нижче.
• Найтривал?ше торнадо було заф?ксоване 26 травня 1917 в США, де Меттунский торнадо (смерч) пройшовся по територ?? США в 500 км за 7 годин 20 хвилин, в результат? чого загинули 110 ос?б.
• Найсильн?ш? смерч? на Британських островах були заф?ксован? 1091 року в Лондон? , 14 грудня 1810 року в Портсмут? .
• Смерч в м?ст? Шатурш в Бангладеш 26 кв?тня 1989 року потрапив у книгу рекорд?в Г?ннеса як найтраг?чн?ший за всю ?стор?ю людства. Жител? цього м?ста, отримавши попередження про те, що насува?ться смерч, про?гнорували його. В результат? ? загинуло 1300 ос?б. ^{[27] [28]}

Потужн? смерч? в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

Смерч? на територ?? Укра?н? спостер?гаються давно ? майже щороку та ?х сила в багатьох випадках може бути руйн?вною. ?х к?льк?сть зб?льшилася в саме в останн? роки, в тому числ? ^{[29] [30] [31] [32]} :

1. 26 травня 1948 року над селами Б?логор?вка та Берестове Донецько? област? промчав смерч, д?аметр якого в основ? становив близько 30 м. Смерч обрушився на пасажирський потяг та скинув 7 вагон?в з полотна зал?зниц? ^[33] . Це ун?кальний випадок, де смерч став категор??ю EF3 на територ?? Укра?ни.
2. 11 травня 2016 року було заф?ксовано торнадо м?ж селами Плотича та ?вач?в Дол?шн?й , а також на околицях Тернополя .
3. 02 травня 2019 року, в с. Злинка К?ровоградсько? област? м?сцевий житель зняв на в?део смерч ^[34] . У той же день смерч зняли очевидц? ^[35] ? на Буковин?. Також у травн? бикопод?бн? смерч? утворювались на Житомирщин? ^[36] та у Запор?зьк?й област?.
4. 03.08.2019 року, о 16:10, мешканц? зняли на камеру смерч ? ця був досить високий вихор в неб? в денний час, який утворився поблизу Одеси недалеко в?д меж? м?ста ^[37] .
5. 09 червня 2020 року, близько 17:20, з боку с. Озерна Терноп?льсько? област? очевидцем було знято на в?део смерч, який рухався в напрямку на смт Козл?в ^{[38] [39] [40]} .
6. 27 вересня 2020 року, в смт Велика Олександр?вка Херсонсько? област? торнадо категор?? EF2 частково знищив близько 300 домогосподарств та прилеглу до них комунальну ?нфраструктуру, також був значно пошкоджений л?с Летюч? п?ски ^{[41] [42] [43]} .
7. 17 жовтня 2020 року, смерч пройшов в м. Кропивницькому , в результат? якого було зруйновано понад 200 будинк?в та к?лька автомоб?л?в ^[44] .

Причини активних смерч?в за останн? спостереження в Укра?н? досить очевидн? ? це глобальне потепл?ння та зм?на кл?мату на територ?? Укра?ни .

Зазначен? смерч? в?дносяться переважно до категор?? Фудз?ти EF0, але можуть бути ? EF1,EF2 нав?ть EF3, та вони стали все част?ше формуватись на територ?? Укра?ни, що ? дзв?ночком для розвитку центр?в спостережень за смерчами ? ?х можливим утворення ? центр?в швидкого опов?щення населення. Адже в Укра?н? вже починають формуватися власн? сезони смерч?в (у весняний переважно травень та л?тн? пер?оди).

В Укра?н? можна побачити водяний смерч  ? воронкопод?бний вихор пов?тря ? води, що утворю?ться над поверхнею великого водойми ? з'?днаний з купчастих хмар. За сво?ю природою под?бний до звичайного смерчу. Водяний смерч може утворитися в раз? проходження звичайного смерчу над водною поверхнею. На в?дм?ну в?д класичного смерчу, водяний смерч ?сну? всього 15-30 хвилин, набагато менше в д?аметр?, швидк?сть руху ? обертання нижче в два-три рази, не зобов'язаний супроводжуватися ураганним в?тром. ?снують ? додатков? в?дм?нност?.

Водян? смерч? в Укра?н? можуть утворюватися та спостер?гаються щор?чно в акватор?? мор?в, водосховищ, на озерах, руслах р?к та ?нших водних ресурсах, наприклад:

1. Вл?тку 2018 року водяний смерч було заф?ксовано в Азовському мор? б?ля м. Бердянська .
2. 17 червня 2021 року, над акватор??ю Чорного моря поблизу берег?в м. Одеси прон?сся потужний водяний смерч, який заф?ксували на в?део моряки суховантажу на рейд?, що перебував на стоянц? навпроти м. Чорноморська на в?дстан? приблизно в 20 к?лометр?в в?д узбережжя м?ста. За пов?домленням м?сцевих ЗМ?, з посиланням на очевидц?в, вихор?в було дек?лька, смерч засмоктував воду в хмари. Процес тривав недовго ? через к?лька хвилин смерч втратив свою силу ? розсмоктався ^[45] .
3. 12 вересня 2022 року, водяний смерч спостер?гався у Чорному мор? ближче до узбережжя Микола?всько? област? спостер?гався досить потужний водяний смерч ^[46] .
4. 5 червня 2023 року, на озер? Вербне, що в Оболонському район? м. Ки?ва, було пом?чено незвичне для ц??? м?сцевост? явище - водяний смерч ^[47] .

Незважаючи на те, що в основному водян? смерч? народжуються в троп?чних широтах, вони можуть з'явитися ? в пом?рних широтах. ?х можна часто спостер?гати на зах?дному узбережж? ?вропи, на Британських островах ? в деяких районах Середземномор'я. Водян? смерч? не обмежен? солоними водоймами ? безл?ч спостер?галися над озерами та р?чками, наприклад, над Великими озерами. Також водяний смерч був пом?чений на Волз? в пер?од л?тньо? спеки 2010 року. Найчаст?шими так? смерч? стали утворюватись на узбережж? Азовського ? Чорного моря .

К?льк?сть смерч?в за областями Укра?ни [ ред. | ред. код ]

?нформац?я, наведена нижче - це к?льк?сть заф?ксованих смерч?в в областях Укра?ни за останн? десять рок?в (справжня к?льк?сть може в?др?знятися).

• Одеська область - 13 смерч?в. Ця область залиша?ться л?дером за к?льк?стю смерч?в, вони трапляються част?ше, н?ж в ?нших областях Укра?ни.
• Крим - 8 смерч?в. Б?льш?сть стих?й трапилися давн?ше (2013-2015 роки).
• Запор?зька область - 7 смерч?в.
• Дн?пропетровська та Херсонська област? - 5 смерч?в.
• Донецька , К?ровоградська та Терноп?льська област? - 3 смерч?. У Терноп?льськ?й област? смерч? стають все част?шими явищами, деяк? сталися в?дносно нещодавно : у 2020 та 2022 роках.
• Полтавська , Черкаська та Черн?вецька област? - 2 смерч?.
• В?нницька , Житомирська , ?вано-Франк?вська , Ки?вська , Микола?вська , Р?вненська , Харк?вська та Черн?г?вська област? - 1 смерч. У Харк?вськ?й област? був другий неп?дтверджений випадок стих?йного лиха.

Правила повед?нки п?д час смерчу [ ред. | ред. код ]

Смерч застав у прим?щенн? [ ред. | ред. код ]

• Щ?льно зачин?ть ус? двер?, в?кна, вентиляц?йн? отвори. Також варто зв?льнити балкон в?д пожежонебезпечних предмет?в.
• Вимкн?ть електропобутов? прилади, газ.
• Якщо у вас ? п?двал або льох: в?зьм?ть необх?дн? реч?, документи, воду, л?хтарик ? сховайтеся там.
• У випадку якщо у вас нема? п?двалу, то залишайтеся вдома, бажано ? у внутр?шн?х к?мнатах, комор? або ванн?й.

Смерч застав на вулиц? [ ред. | ред. код ]

• Не наближайтеся до неукр?плених будов, дерев, стовп?в, банер?в , мост?в, естакад, машин .
• Уникайте пагорб?в, станц?й електропередач ? заправок.
• Необх?дно знайти яму або ?нше заглиблення в земл?, лягти ? прикрити руками голову.
• Сховатися можна в метро, ??п?дземних переходах або м?цних буд?влях .
• У випадку якщо смерч наздогнав вас в автомоб?л?, то краще його залишити п?д ст?нкою по ходу в?тру ? сховатися в кювет? або м?цн?й буд?вл?.

Що робити п?сля смерчу [ ред. | ред. код ]

• Не ч?пайте об?рван? дроти. Користуватися електрикою можна буде т?льки п?сля дозволу спец?ал?ст?в.
• На вулиц? ? уникайте дерев, вони могли тр?снути ? можуть на вас впасти. Те ж саме стосу?ться вив?сок ? банер?в.
• У жодному раз? не входьте у пошкоджен? буд?вл?, нав?ть якщо це ваш будинок. Зробити це ви зможете т?льки п?сля перев?рки ? дозволу сп?вроб?тник?в ДСНС. ^[48]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Вибух смерч?в
• Шкала Фудз?ти
• Списки катастроф

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Гумницький Я. М. Метеоролог?я та кл?матолог?я : навч. пос?б. [для студент?в ун-т?в екол. спец.] / Я. М. Гумницький. ? Льв?в : Вид-во Льв?в. пол?техн?ки, 2014. ? 204 с. ? ISBN 978-617-607-671-1 .
• Наливкин Д. В. Смерчи / отв. ред. М. И. Будыко. ? М. : Наука, 1984. ? 112 с. ? (Человек и окружвющая среда)
• Хромов С. П. Маломасштабные вихри // Метеорология и климатология: учебник / С. П. Хромов, М. А. Петросянц. ? 7-е изд. ? М. : Издательство Московского университета & Наука, 2006. ? С. 448-450. ? (Классический университетский учебник) ? ISBN 5-211-05207-2 .
• Торнадо // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Тромб метеоролог?чний // Словник-дов?дник з еколог??  : навч.-метод. пос?б. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остап?шина. ? Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. ? С. 178.

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Tornado

• Атмосферн? явища . (рос.)
• Торнадо в ?вроп? . (англ.)
• Смерч в Красногорську 3 серпня 2007 року на сайт? Meteoweb.ru 19.07.2008. (рос.)
• Смерч? на теренах колишнього СРСР . (рос.)
• В?д спеки до смерчу // Zbruch, 24.06.2016 .

п о р Метеоролог?я Розд?ли Аеролог?я Аероном?я Б?окл?матолог?я Г?дрометеоролог?я Динам?чна метеоролог?я Кл?матолог?я Наука про рад?оактивн?сть атмосфери Атмосферна ф?зика Атмосферна х?м?я Синоптична метеоролог?я Прикладн? Ав?ац?йна Аграрна Медична Морська Л?сова Елементи Атмосферний тиск Волог?сть пов?тря Напрямок в?тру Опади Температура Точка роси Хмарн?сть Швидк?сть в?тру Прилади ? пристро? Актинометр Гел?ограф П?ргел?ометр П?ранометр Анемометр Анемограф Барометр Анеро?д Барограф Г?грометр Г?грограф Психрометр Г?дрограф Метеозонд Опадом?р Радар Супутник Термометр Термограф Атмосферн? явища Блискавка Буря Веселка В?тер Гало Глобальне затемнення Глобальне потепл?ння Град Гроза Дощ Ель-Н?ньйо ?мла Обледен?ння Паморозь Парниковий ефект П?вн?чноатлантична осциляц?я Погода Роса Серпанок Смерч Сн?г Троп?чний циклон Фронт Хмара Орган?зац?? ВМО Всесв?тн?й метеоролог?чний день День укра?нського г?дрометеоролога Укрг?дрометцентр УкрНДГМ? ЦГО Категор?я ? Портал

п о р Погода Пори року (сезони) Весна Л?то Ос?нь Зима Троп?чн? Вологий Сухий Специф?чн? Туман?в Мусон?в Ураган?в Стан атмосфери Видим?сть Дим ?мла Пилова Сн?гова Серпанок Туман Крижаний Смог Волог?сть Абсолютна В?дносна Точка роси Густина Жорстк?сть В?трохолодовий ?ндекс Посуха Температура ?нверс?я Приморозки / В?длига Спека / Холод / Мороз ( Безморозний пер?од ) Тиск Град??нт Хмарн?сть Хмара Атмосферна циркуляц?я Адвекц?я Атмосферний фронт Теплий Холодний Оклюз?я Ком?рки циркуляц?? Гадл? Полярна Феррела Моделювання Струменева теч?я Пов?тряна маса Атмосферн? вихори Антициклон Смерч Вихор Вогняний Водяний Суперком?рка Турбулентн?сть Ясного неба Циклон Позатроп?чний Троп?чний Тайфун ? Ураган Субтроп?чний В?три Град??нт Напрямок Роза в?тр?в Сила Буря Шквал Штиль М?кропорив Пан?вн? Зах?дн? Мусони Пасати Сх?дн? полярн? М?сцев? Анабатичн? Бора Бриз Г?рськодолинн? Катабатичн? Льодовиков? Сухов?й Фен Хамсин Харматан Шкали Бофорта Троп?чних циклон?в Сафф?ра ? Симпсона Фудз?ти Покращена Атмосферн? опади Г?дрометеори Р?дк? В?рга Дощ Злива Крижаний Мряка Роса Тверд? Град Крижан? голки Крупа Обледен?ння ?н?й Ожеледь Паморозь Мегакр?ометеор Сн?г Буран Зав?рюха Сн?говий покрив Сн?говий поземок Л?тометеори Пилова буря Самум Хабуб Пиловий вихор Пиловий поземок Атмосферн? явища Електричн? Блискавка Блискавиця Кататумбо Кульова Темна Вогн? святого Ельма Гр?м Гроза Брудна Сн?гова Суха Джет Електричне поле Земл? Спрайт Оптичн? Брокенський привид Веселка Вогняна М?сячна Туманна Смуга Александра В?нц? Гало Глор?я Паргел?й / Антигел?й Парселена Сонячний стовп П?слясв?т?ння М?раж Фата-моргана Промен? Зелений Сут?нков? / Протисут?нков? Полярне сяйво Пояс Венери Син?й м?сяць Ст?в Прогноз Метеоролог?я Ав?ац?йна Синоптична Метеозонд Метеостанц?я Метесупутник Народн? прикмети Синоптична карта PIREP Орган?зац?? ВМО Укрг?дрометцентр УкрНДГМ? NOAA NWS Росг?дромет Австрал?йське метеобюро KNMI Метео-Франс Метеоуправл?ння Япон?? Сайти AccuWeather Meteoprog.ua Sinoptik.ua Weather.com ?нше Кл?матолог?я Агрокл?матолог?я Кл?мат Зм?на кл?мату Палеокл?матолог?я Косм?чна погода Всесв?тн?й метеодень День прац?вник?в Укрг?дрометслужби Погодн? рекорди Управл?ння погодою Категор?я ? Портал ? Про?кт

У соц?альних мережах Сабредд?т Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · Giant Bomb Тематичн? сайти Quora · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Proleksis Encyclopedia Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario · Англ?йська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/09c5_ · GND :  4185727-6 · J9U :  987007541461605171 · LCCN :  sh85136123 · NDL :  00572733 · NKC :  ph173800

п о р Стих?йн? лиха Г?дролог?чн? Л?мнолог?чна катастрофа Мегацунам? Паводок Пов?дь Пов?нь П?дтоплення Цунам? Штормовий приплив Атмосферн? Гроза Град Зав?рюха Заморозки Злива Ожеледь Посуха Пилова буря Смерч Смог Спека Троп?чний циклон Шторм Геолог?чн? Виверження вулкана Землетрус Зсув ?рунту Каменепад Карстов? явища Лавина Лахар Сель Косм?чн? ?мпакт Магн?тна буря Наднова Сонячний спалах ?нш? Пожежа л?сова п?дземна степова торф'яна

Науки про Землю    Географ?я    Метеоролог?я та кл?матолог?я    Ф?зика