Бал?стична ракета

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Тра?ктор?? трьох об'?кт?в (кут запуску ? 70°. Чорний об'?кт не в?дчува? жодного опору ? руха?ться по парабол?, на блакитний об'?кт д?? сила, величина яко? визнача?ться зг?дно ?з законом Стокса , на зелений об'?кт д?? сила, що визнача?ться законом в'язкост? Ньютона

Бал?сти?чна раке?та  ? р?зновид ракетно? збро? . Велику частину польоту зд?йсню? некеровано бал?стичною тра?ктор??ю , на яку вплива? лише аерог?дродинам?чний оп?р .

Потр?бн? швидк?сть ? напрямок польоту бал?стичн?й ракет? нада? на активн?й д?лянц? польоту система керування польотом ракети. Велика дальн?сть (понад 5000 км) зумовлю? вих?д за меж? атмосфери в середн?й д?лянц? тра?ктор??. П?сля вимкнення двигуна залишок шляху бойова частина, що ? корисним навантаженням ракети, руха?ться бал?стичною тра?ктор??ю. Бал?стичн? ракети можуть бути багатоступеневими, у цьому раз? п?сля досягнення задано? швидкост?, в?дпрацьован? ступен? в?дкидаються. Така схема дозволя? зменшити поточну вагу ракети, тим самим дозволяючи зб?льшити ?? швидк?сть.

Балістична ракета підводних човнів UGM-73 «Посейдон»
Бал?стична ракета п?дводних човн?в UGM-73 ≪Посейдон≫

Бал?стичн? ракети можуть запускатися з р?зноман?тних пускових установок : стац?онарних ? шахтних або в?дкритих, моб?льних ? на баз? кол?сного або гусеничного шас?, л?так?в , корабл?в ? п?дводних човн?в .

За в?дстанню застосування бал?стичн? ракети под?ляються на стратег?чн? ? тактичн?. Приблизний под?л ракет за дальн?стю польоту:

М?жконтинентальн? ракети ? ракети середньо? дальност? часто використовують як стратег?чн? та оснащують ядерними бо?головками . ?хньою перевагою перед л?таками ? малий час п?дльоту (менш н?ж п?в години за м?жконтинентально? дальност?) ? велика швидк?сть головно? частини, що дуже ускладню? ?хн? перехоплення нав?ть сучасною системою ПРО.

Перш? теоретичн? роботи, пов'язан? ?з зазначеним класом ракет, пров?в К. Е. Ц?олковський , що з 1896 року систематично розробляв теор??ю руху реактивних апарат?в. 10 травня 1897 року в рукопис? ≪Ракета≫ К. Е. Ц?олковський вив?в формулу [1] ( формула Ц?олковського ), яка встановила залежн?сть м?ж:

  • швидк?стю ракети в будь-яку мить, що розвива?ться п?д впливом тяги ракетного двигуна;
  • питомим ?мпульсом ракетного двигуна;
  • масою ракети в початковий ? к?нцевий мит? часу.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

У 1917 Роберт Годдард з См?тсон?вського ?нституту у США запатентував винах?д, що значно п?двищував ефективн?сть роботи силово? установки за рахунок застосування на р?динному ракетному двигун? сопла Лаваля . Це р?шення вдв?ч? п?двищувало ефективн?сть ракетного двигуна ? мало величезний вплив на подальш? роботи Германа Оберта ? команди Вернера фон Брауна .

У 1920-х роках науков? досл?дження та експериментальн? роботи з розроблення ракетних технолог?й вели к?лька держав. Однак, завдяки експериментам у галуз? р?динних ракетних двигун?в ? систем управл?ння, у л?дери з розроблення технолог?й бал?стичних ракет вийшла Н?меччина .

Робота команди Вернера фон Брауна дозволила н?мцям розробити ? осво?ти повний цикл технолог?й, необх?дних для виробництва бал?стично? ракети Фау-2 (V2), що стала не т?льки першою у св?т? бойовою бал?стичною ракетою сер?йного виготовлення [2] , а й першою отримала бойове застосування (8 вересня 1944 року). Надал?, Фау-2 стала в?дправною точкою та основою для розвитку технолог?й ракет-нос??в народногосподарського призначення ? бойових бал?стичних ракет, як в колишньому СРСР , так ? в США , як? незабаром стали л?дерами в ц?й галуз?.

Створення радянських бал?стичних ракет також базувалося спочатку на коп?юванн? н?мецько? техн?ки. Другим етапом була модерн?зац?я н?мецьких ракет (потр?бно було забезпечити вдв?ч? б?льшу польотну дальн?сть), а трет?й етап - ?хн? подальше вдосконалення. [3] Уже в перших вдосконалених радянських ракетах Р-2 ? Р-5 водний етанол , який використовували н?мц?, було зам?нено б?льш енерго?мною сум?шшю ?зопропанол а та метанол а. З? створенням першо? радянсько? стратег?чно? ракети Р-5М ресурси вдосконалення трофейного н?мецького двигуна було повн?стю вичерпано, м?жконтинентальна Р-7 була вже принципово новим виробом. [4]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Арх?в Рос?йсько? академ?? наук (АРАН). Ф.555. Оп.1. Д.32. ЛЛ. 1 [ Арх?вовано 1 березня 2008 у Wayback Machine .] , 2 [ Арх?вовано 1 березня 2008 у Wayback Machine .] , 5 [ Арх?вовано 1 березня 2008 у Wayback Machine .] , 11 [ Арх?вовано 1 березня 2008 у Wayback Machine .] , 20 [ Арх?вовано 1 березня 2008 у Wayback Machine .]
  2. http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/0/07/1001141.htm?text=фау-2&encid=krugosvet&stpar3=1.3 [ недоступне посилання з серпня 2019 ]
  3. ?вк?н В. ?.' . Ракетна спадщина фашистсько? Н?меччини. // В?йськово-?сторичний журнал . - 1997. - № 3. - С. 32-34.
  4. Судар?ков А. М.' Розвиток радянських бал?стичних ракет ? палива до них у пово?нний пер?од 1945-1960 рр. // В?йськово-?сторичний журнал . - 2005. - № 9. - С. 53-56.

Див. також [ ред. | ред. код ]


Л?тература [ ред. | ред. код ]