Координати : 32° пн. ш. 53° сх. д.  /  32° пн. ш. 53° сх. д.  / 32; 53

?сламська республ?ка ?ран перс. ?????? ?????? ????? ‎ Jomh?r?-ye Esl?m?-ye ?r?n
Прапор Державна емблема
Дев?з : ???????. ?????. ?????? ?????? ≪Esteql?l, ?z?d?, jomh?r?-ye esl?m?≫ ≪Незалежн?сть, Воля, ?сламська Республ?ка≫
Г?мн : ≪?? ?? ?? ??? ??? ???????≫ ( Сонце зд?йма?ться з? сходу )
Столиця (та найб?льше м?сто)	Тегеран 35°41′ пн. ш. 51°25′ сх. д. country H G O
Оф?ц?йн? мови	Перська (фарс?)
Форма правл?ння	Ун?тарна теократична президентська ?сламська республ?ка
- Верховний л?дер (Рахбар)	Аятола Се?д Ал? Хосейн? Хамене?
- Президент	?браг?м Райс?
Незалежн?сть
- ?сламська Революц?я	1 кв?тня 1979
Площа
- Загалом	1 648 195 км² ( 17-та )
- Внутр. води	0.7 %
Населення
- перепис 2017	79 966 230 [1] ( 18-та )
- Густота	48/км² ( 124-та )
ВВП ( ПКС )	2017 р., оц?нка
- Повний	1.551 трлн $ [2]  ( 18-та )
- На душу населення	19 050 $ [2]  ( 70-те )
?ЛР  (2014)	▲ 0.766 ( середн?й ) ( 69-та )
Валюта	?ранський р?ал ( IRR )
Часовий пояс	IRST ( UTC+3:30 )
Коди ISO 3166	IR / IRN / 364
Домен	.ir
Телефонний код	+98
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ?ран

?ра?н ( перс. ????? ‎ [?i??n]  ? Кра?на ар??в ), оф?ц?йна назва ? ?сла?мська Респу?бл?ка ?ра?н ( перс. ?????? ?????? ????? ‎ ? Джомгур?-? Еслам?-? ?ран ) або застар?ла назва Пе?рс?я ^[3]  ? держава у Зах?дн?й Аз?? . ^{[4] [5]} з? столицею у Тегеран? . З 83 м?льйонами населення, це 17-та за чисельн?стю населення кра?на св?ту . ^[6] Територ?я площею 1 648 195 км², робить ?? другою за розм?ром кра?ною Близького Сходу та 17-ю у св?т? . Межу? на заход? з ?раком , на п?вн?чному заход? ? з Азербайджаном , В?рмен??ю , Туреччиною , на п?вноч? ? з Туркмен?станом , на сход? ? з Афган?станом та Пакистаном . На п?вноч? омива?ться Касп?йським морем , на п?вдн? ? п?вденному сход? ? Перською затокою . ?? центральне розташування в ?враз?? та Зах?дн?й Аз?? та близьк?сть до Ормузько? протоки надають ?й геостратег?чного значення. ^[7] Тегеран  ? пол?тичний та економ?чний центр ?рану, ? найб?льше ? найнаселен?ше м?сто Зах?дно? Аз??, яке ма? понад 8,8 м?льйон?в жител?в у м?ст? та 15 м?льйон?в у метропол??. ^[8]

На територ?? сучасного ?рану була створена одна з найдавн?ших у св?т? цив?л?зац?й , ^{[9] [10]} ?стор?я яко? почина?ться з утворення елам?тських царств у IV тисячол?тт? до н. е. , як? вперше були об'?днан? ?ранськими народами у VII стол?тт? до н. е. ^[11] , досягла п?ку сво?х територ?альних волод?нь у VI стол?тт? до н. е. за Кира Великого , чия ?мпер?я Ахемен?д?в простягнулася в?д Сх?дно? ?вропи до долини ?нду , ? була одн??ю з найб?льших ?мпер?й в ?стор??. ^[12] ?мпер?я потрапила п?д правл?ння Олександра Македонського у IV стол?тт? до н. е. ? була под?лена на к?лька елл?н?стичних держав . ?ранський заколот у III стол?тт? до н. е. встановив Парф?йське царство , п?сля якого у III стол?тт? сл?дувала Сасан?йська ?мпер?я , пров?дна св?това держава протягом наступних чотирьох стол?ть. ^{[13] [14]}

Арабськ? мусульмани завоювали ?мпер?ю в VII стол?тт? , а подальша ?слам?зац?я ?рану призвела до занепаду колись дом?нуючо? рел?г?? зороастризму . Внесок ?рану в мистецтво, ф?лософ?ю та науку поширився на увесь мусульманський св?т та за його меж? п?д час золото? доби ?сламу . Протягом наступних двох стол?ть перед тим, як турки-сельджуки та хулагу?дськ? монголи завоювали рег?он, виникла низка м?сцевих мусульманських династ?й. П?днесення кор?нних сефев?д?в у XV стол?тт? призвело до в?дновлення ?дино? ?рансько? держави та нац?онально? ?дентичност?, а також перех?д кра?ни до ши?тського ?сламу , що ознаменувало перелом у ?ранськ?й та мусульманськ?й ?стор?? . ^{[15] [16]}

За Надер Шаха ?ран був одн??ю з найпотужн?ших держав XVIII стол?ття , ^[17] хоча до XIX стол?ття низка конфл?кт?в ?з Рос?йською ?мпер??ю призвела до значних територ?альних втрат. ^[18] Перська конституц?йна революц?я на початку XX стол?ття створила конституц?йну монарх?ю та перший законодавчий орган кра?ни. Переворот 1953 року спровокований Великою Британ??ю та США , призв?в до б?льш автократичного правл?ння Мохаммеда Рези Пахлав? та посилення пол?тичного впливу Заходу. ^[19] Шах розпочав у 1963 роц? широкомасштабну сер?ю реформ, в?дому як Б?ла революц?я , що сприяло зростанню промисловост?, земельним реформам та розширенню прав ж?нок. ^[20] Водночас, повсюдне невдоволення монарх??ю збер?галося, що призвело до ?сламсько? революц?? , ^[21] яка встановила нин?шню ?сламську Республ?ку . Б?льшу частину 1980-х, ?ран в?в в?йну з ?раком , що призвело до м?льйонних жертв та економ?чних спустошень для обох стор?н.

Пол?тична система ?рану м?стить елементи президентсько? демократ?? та ?сламсько? теократ?? п?д управл?нням автократичного ≪Верховного л?дера≫ . ^[22] ?ран вважа?ться авторитарною державою з? значними обмеженнями та зловживаннями щодо прав людини , ^{[23] [24] [25] [26]} включаючи жорстоке придушення масових протест?в, несправедлив? вибори та обмежен? права ж?нок ? д?тей.

?ран ? членом-засновником ООН , ЕОС , О?С та ОПЕК . Кра?на вважа?ться рег?ональною ? середньою потугою, ^{[27] [28]} а ?? велик? запаси викопного палива, включаючи найб?льш? св?тов? запаси природного газу та трет? за величиною заре?строван? запаси нафти, ^[29] надають ?й значного впливу на м?жнародну енергетичну безпеку та св?тову економ?ку. ^{[30] [31]} Багата культурна спадщина кра?ни частково в?дображена на 22-х об'?ктах св?тово? спадщини ЮНЕСКО , третьою за чисельн?стю в Аз?? та десятою у св?т?. ^[32] ?сторично багатоетн?чна кра?на, ?ран залиша?ться плюрал?стичним сусп?льством, яке склада?ться з численних етн?чних, мовних та рел?г?йних груп , найб?льш? з яких ? перси , азербайджанц? , курди , мазендеранц? та лури . ^[31]

Укра?на оф?ц?йно вважа? ?ран сп?вучасником Рос?? у злочин? агрес?? , во?нних злочинах та терористичних актах проти не?. ^[33] За це у травн? 2023 року проти республ?ки на 50 рок?в було введено секторальн? спец?альн? економ?чн? та ?нш? обмежувальн? заходи (санкц??). ^[34]

Походження назви [ ред. | ред. код ]

Сучасна назва ?рану ( перс. ????? ‎) через пехл. Er?n сходить до авест. Airy?na , що утворене в?д самоназви давн?х ?ндо?ранц?в  ? ≪arya≫ ? ? або прикметником ≪Ар?йська кра?на≫, або генетивою ≪Кра?на ар??в≫ у вираз? типу авест. airyanam dahyunam  ? ≪кра?ни ар??в≫ ^[35] .

В епоху Ахемен?д?в (550?327 рр. до н. е.) давньо?ранське поняття ≪ Ary?nam Dahyunam ≫ трансформувалося в давньоперс. ≪ Ary?nam X?aθram ≫  ? ≪Держава ар??в≫, яке згодом дало назву держав? Аршак?д?в (250 до н. е. ? 224 н. е.) ? Ary?n?aθr / Ary?n?ahr .

Назва держави Сасан?д?в (224?651 рр. н. е.) ? пехл. Er?n?ahr ( ) походить в?д авест. ≪ Airy?nam X?aθram ≫ , означа? ≪Царство ар??в≫. Авест?йський дифтонг ≪ai≫ трансформувався в середньоперський ≪е≫ ^[36] .

Самоназва ?ранц?в ? ?ран? . Попри те, що ?ранц? називають свою кра?ну ?раном з давн?х час?в, в ?ншому св?т? застар?ле ?менування ≪Перс?я≫ залишалося загальноприйнятим до 1935 року, поки шах Реза не зажадав в?д ?нших також називати його кра?ну ?раном.

Географ?я [ ред. | ред. код ]

?ран розташований у п?вденно-зах?дн?й Аз?? . За площею (1648 тис. км²) кра?на займа? с?мнадцяте м?сце у св?т?. ?ран межу? з Азербайджаном (протяжн?сть кордону ? 432 км) ? В?рмен??ю (35 км) на п?вн?чному заход?, з Туркмен?станом (992 км) на п?вн?чному сход?, з Пакистаном (909 км) ? Афган?станом (936 км) на сход?, з Туреччиною (499 км) та ?раком (1458 км) на заход?. На п?вноч? омива?ться Касп?йським морем , на п?вдн? ? Перською ? Оманською затоками Арав?йського моря .

Рель?ф [ ред. | ред. код ]

Понад 4/5 територ?? ?рану займають гори ? висок? наг?р'я . Б?льшу частину територ?? кра?ни займа? велике внутр?шн? ?ранське наг?р'я середньою висотою 1200 м. Його утворюють велик? плато , г?рськ? ланцюги ? м?жг?рськ? улоговини. На заход? п?дносяться гори Загрос , на сход? ? сильно розчленован? Сх?дно-?ранськ? гори , на п?вноч? ? могутн? дуги Ельбурсу , на п?вдн? ? Макрану . Вздовж узбережжя Касп?йського моря, Персько? ? Омансько? заток простяглися вузьк? смуги берегових низовин, а саме П?вденно-Касп?йська низовина та частина Кура-Араксинсько? низовини та р?внина Хузестан .

Основними г?рським масивом ?рану ? Загрос, який форму?ться з ряду паралельних хребт?в , як? чергуються з р?внинами , цей весь масив д?лить навп?л кра?ну, простягаючись ?з п?вн?чного заходу на п?вденний сх?д. Б?льш?сть вершин Загросу перевищу? 3000 метр?в над р?внем моря, а в п?вденних ? центральних рег?онах кра?ни ? щонайменше п'ять вершин заввишки понад 4000 м. Загальне пониження ц??? г?рсько? системи в?дбува?ться в п?вденно-сх?дному напрямку, середня висота тамтешн?х п?к?в доходить до 1500 метр?в. З? сторони узбережжя Касп?йського моря на п?вноч? ?рану розташувалися вузьк?, але висок? гори Ельбурс . А вулкан?чна гора Демавенд з висотою 5610 м, розташована в центр? цих г?р, ? найвищою вершиною кра?ни.

Центр ?рану склада?ться з к?лькох закритих наг?р'?в, як? в сукупност? ?менуються Центральним плато або ?ранським наг?р'ям . Середня висота плато становить близько 900 метр?в, але деяк? з г?р, як? п?дносяться над плато, перевищують 3000 метр?в. Сх?д ?рану в основному покритий солончаковими пустелями ? нап?впустелями Маранджаб , Деште-Лут . Панування пустель в цьому рег?он? поясню?ться тим, що гори зупиняють проникнення вологих пов?тряних мас з Арав?йського ? Середземного мор?в . За винятком дек?лькох оаз , ц? пустел? практично не заселен?.

?ран ма? т?льки дв? простор? низовини ? р?внина Хузестан на п?вденному заход? кра?ни ? П?вденно-Касп?йська низовина на п?вноч? кра?ни. Перша з них, приблизно трикутно? форми, ? продовженням Месопотамсько? низовини ? становить, в середньому, близько 160 к?лометр?в завширшки. Вона розтягнулася на 120 км й висота ?? заледве перевищу? р?вень моря , а наприк?нц? р?зко впира?ться в передг?р'я За?росу. Б?льша частина р?внин Хузестану вкрита болотами . П?вденно-Касп?йська низовина ? набагато довшою й розтягнулася на 640 к?лометр?в уздовж узбережжя Касп?ю, але в сво?му найширшому м?сц? становить менше 50 км, а в деяких м?сцях менш н?ж 2 км, а в окремих частинах передг?р'я Ельбурсу виходять до самого узбережжя. На узбережж? Персько? затоки на п?вдень в?д р?внини Хузестан ? на узбережж? Омансько? затоки спостер?гаються т?льки локальн? р?внинн? д?лянки, оск?льки г?рськ? нагромадження За?росу в цих областях п?дходять прямо до берегово? л?н??.

• 
  ?ран вноч?. Видно, що терени на п?вденний сх?д в?д Тегерану погано заселен? та малорозвинен?
• 
  Тегеран
• 
  Гори Дамаванд
• Обм?л?ння озера Урм?я
• 
  Пустеля Деште-Кев?р
• 
  Мазандаран
• 
  П?вн?чно-сх?дний Ельбурс

Кл?мат [ ред. | ред. код ]

В ?ран? переважа? посушливий кл?мат . Уздовж узбережжя Касп?йського моря ? субтроп?чний . На п?вноч? кра?ни взимку температура часто опуска?ться нижче 0°, в липн? зр?дка досяга? 30°. Середньор?чна к?льк?сть опад?в становить 1700 мм у вологих зах?дних областях ? 680 мм у посушливих сх?дних. Вл?тку температура в пустелях може перевищувати 40°. На заход? ?рану, в горах За?рос взимку температура практично завжди нижча в?д 0°, характерн? рясн? сн?гопади та сильний в?тер. На р?внинах уздовж берега Персько? затоки зима в основному м'яка, а л?то спекотне ? вологе.

Флора ? фауна кра?ни [ ред. | ред. код ]

В ар?дних умовах ?рану розпод?л рослинного покриву залежить в?д ступеня зволоження територ?? та господарсько? д?яльност? людини, особливо, землеробства ? випасу худоби. П?вн?чн?, найб?льш зволожен?, схили Ельбрусу до висоти 2500 м вкрит? густими широколистяними л?сами з перевагою дуба , граба , клена , бука , зал?зного дерева , в'яза , платана , ясена , волоського гор?ха , сливи . На узбережж? Касп?йського моря м?сцями зустр?чаються перевит? л?анами непрох?дн? субтроп?чн? л?си.

Загалом, покрито л?сами б?льше 1/10 частини терену кра?ни. На плато здеб?льшого зустр?чаються чагарников? райони, а дубов? га? з'являються на краще обводнених г?рських схилах. В ц?й м?сцевост? м?сцев? жител? плекають сво? сади. Звичайними ? дерева чинари , топол? , верби , гор?ха , бука, клена ? шовковиц? . Вегетац?йний сезон трав ? чагарник?в активний навесн?, створюючи таким чином на короткий час умовн? пасовища, але л?тн? сонце спалю? ?х. За даними допов?дей ФАО ( FAO reports ) ^[37] , основн? типи л?с?в, як? ?снують в ?ран? ? ?х в?дпов?дна класиф?кац?я:

• Касп?йськ? л?си й Гирканськ? зм?шан? л?си ( Hyrcanian forests ) на п?вноч? кра?ни ? 19 000 км².
• Вапняков? г?рськ? л?сов? масиви в п?вн?чно-сх?дних районах ( ял?вцевий л?с) ? 13 000 км².
• Ф?сташков? л?си в сх?дних, п?вденних та п?вденно-сх?дних районах ? 26 000 км².
• Дубов? л?си в центральних ? зах?дних районах ? 35 000 км².
• Кущ? й чагарники в пустел? Кев?р та у центральн?й ? п?вн?чно-сх?дн?й частин? кра?ни ? 10 000 км².
• Субтроп?чн? л?си п?вденного узбережжя, як л?си Гара  ? 5000 км².

П?вн?чн? та центральн? райони За?роса, у недалекому минулому були зайнят? дубовими л?сами, нин? значною м?рою знищен? в ход? ?нтенсивних безладних рубок ? через непом?рного випасу овець та к?з. ?х зм?нили р?дколистян? чагарники з? значною участю дуба, роль якого поступово скорочу?ться у м?ру просування на п?вдень, де випада? менше опад?в, тутешньою особлив?стю стають ксероф?льн? р?дкол?сся з ф?сташки , алич? , мигдалю , а також степова ? нап?впустельна рослинн?сть. По долинах р?чок на п?вденному заход? кра?ни поширен? тугайна ? болотна рослинн?сть, а на узбережж? Персько? затоки м?сцями зустр?чаються мангров? зарост? . Степова ? пустельна рослинн?сть характерна для багатьох невисоких г?р, у степах переважають багатор?чн? та однор?чн? злаки , полини , астрагали . Нер?дко степи чергуються з д?лянками чагарникових заростей. У пустелях дом?нують саксаул , верблюжа колючка , солянки . Велик? райони внутр?шн?х плоског?р'?в ?рану внасл?док нестач? вологи ? ?рунтового засолення практично позбавлен? рослинного покриву, безпл?дн? також д?лянки сипучих п?ск?в.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

?стор?я державност? в ?ран? ? одна з найдавн?ших у св?т?. Протягом стол?ть ця кра?на в?д?гравала ключову роль на Сход? . Перська ?мпер?я при Дар?? I простягалася в?д Грец?? ? Л?в?? до р?чки ?нд . ?ран був сильною та впливовою державою в XVII ? XVIII стол?ттях , але п?д к?нець XIX стол?ття перетворився на нап?вколон?альну державу.

У 1935 у зах?дних кра?нах назву Перс?я зам?нено на ?ран.

У 1979 п?сля ?сламсько? революц?? ?ран проголошений ?сламською республ?кою.

Стародавн?й ?ран [ ред. | ред. код ]

Заселення територ?? ?рану припада? на глибоку давнину (див. Зарз?йська культура ). ?ранськ? народи стають пан?вними на його терен? до початку I тисячол?ття до н. е.. Частина племен ( перси , м?д?йц? , бактр?йц? , парфяни ) ос?ла в зах?дн?й частин? плоског?р'я; к?мер?йц? , сармати , алани , белудж? оселилися на сход? ? вздовж узбережжя Омансько? затоки .

Першою значною ?ранською державою стало М?д?йське царство , засноване наприк?нц? VIII ? початку VII стол?ття до н. е., з? столицею в Хамадан? . М?д?йц? швидко встановили контроль над ус?м зах?дним ?раном ? частково над сх?дним. Сп?льно з вавилонянами м?д?йц? розгромили Ассир?ю , захопили п?вн?чне Межир?ччя й Урарту , а п?зн?ше ? В?рменське наг?р'я .

Ахемен?ди [ ред. | ред. код ]

У 553 до н. е. молодий перський цар Аншана ? Парси Кир з роду Ахемен?д?в виступив проти м?д?йц?в. Кир захопив Екбатани ? оголосив себе царем Перс?? та М?д??. При цьому м?д?йський цар ?штувегу був полонений, але п?зн?ше зв?льнений та призначений нам?сником в одну з сатрап?й . До сво?? смерт? в 529 до н. е. Кир II Великий п?дпорядкував ?мпер?? Ахемен?д?в всю Зах?дну Аз?ю в?д Середземномор'я й Анатол?? до Сирдар'? . Ран?ше, в 546 до н. е. , Кир заснував у Фарс? столицю свого царства ? Пасаргади , де ? був похований.

Син Кира Камб?с II розширив волод?ння ?мпер?? батька до ?гипту ? Еф?оп?? . В епоху розкв?ту Перська ?мпер?я займала територ?ю в?д р?чки ?нд до середземноморського узбережжя, вглиб ?гипту по долин? Н?лу до Судану , Анатол?ю до Фрак?? ? Македон??.

Парф?я та Сасан?ди [ ред. | ред. код ]

П?сля смерт? Олександра Македонського в 323 до н. е. його ?мпер?я розпалася на к?лька окремих держав. Велика частина територ?? сучасного ?рану в?д?йшла до Селевк?? , однак парфянський цар М?тр?дат незабаром почав завойовницьк? походи проти селевк?д?в ? включив до складу сво?? держави ?ран, а також Межир?ччя.

У 92 до н. е. м?ж Парф??ю та Римом проведена межа по руслу ?вфрату , але римляни майже в?дразу вторглися в меж? зах?дних парфянських сатрап?й та зазнали поразки. У в?дпов?дному поход? парфяни захопили весь Левант ? Анатол?ю, але були в?дкинут? в?йськами Марка Антон?я назад до ?вфрату. Незабаром п?сля цього в Парф?? одна за одною спалахували громадянськ? в?йни, викликан? втручанням Риму в боротьбу м?ж парфянською та грецькою знаттю.

У 224 Ардашир Папакан , син правителя невеликого м?стечка Хейр в Парс? , розгромив арм?ю парфян Артабана IV ? заснував другу ?ранську ?мпер?ю ? ?раншахр (≪Царство ар??в≫) ? з? столицею в Ф?рузабад? , ставши засновником ново? династ?? ? Сасан?д?в . Посилився вплив аристократ?? та зороастр?йського дух?вництва, почалися гон?ння на ?нов?рц?в. Проведено адм?н?стративну реформу. Сасан?ди продовжили боротьбу з римлянами та з коч?вниками Центрально? Аз??.

За царя Хосрова I ( 531 ? 579 ) почалася активна експанс?я: в 540 захоплена Ант?ох?я , в 562  ? ?гипет. В?зант?йська ?мпер?я потрапила до податково? залежност? в?д ?ранц?в. Були зайнят? прибережн? област? Арав?йського п?вострова , в тому числ? ?мен . У цей же час Хосров розгромив ефтал?тську держава на територ?? сучасного Таджикистану . В?йськов? усп?хи Хосрова привели до розкв?ту торг?вл? ? культури в ?ран?.

Онук Хосрова I, Хосров II ( 590 ? 628 ) в?дновив в?йну з В?зант??ю , але п?сля дуже вдалого початку наприк?нц? зазнавав поразки за поразкою. В?йськов? витрати покривалися за рахунок непом?рних податк?в з торговц?в ? побор?в з б?дняк?в. У результат? по вс?й кра?н? почали спалахувати повстання, Хосров був схоплений ? страчений. Його онук, Йез?герд III ( 632 ? 651 ) став останн?м сасан?дським царем. Незважаючи на припинення в?йни з В?зант??ю, розпад ?мпер?? тривав. На п?вдн? ?ранц? з?ткнулися з новим супротивником ? арабами .

Арабськ? та тюркськ? завоювання [ ред. | ред. код ]

Арабськ? наб?ги на Сасан?дський ?ран почалися в 632 роц?. Найнищ?вн?шо? поразки ?ранська арм?я зазнала в битв? при Кад?с?? в 637 роц?. Арабське завоювання ?рану тривало до 652 року, ? в?н був включений до Хал?фату Омеяд?в . Араби поширили в ?ран? ?слам , який сильно зм?нив ?ранську культуру. П?сля ?слам?зац?? ?рану бурхливо розвивалися в Хал?фат? л?тература , ф?лософ?я , мистецтво , медицина . ?ранська культура стала основою для початку золото? доби ?сламу .

У 750 роц? ?ранський генерал Абу Мосл?-Хорасан? очолив пох?д Аббасид?в проти Омеяд?в на Дамаск , а пот?м на столицю Хал?фату ? Багдад . У подяку новий хал?ф дарував ?ранським губернаторам певну самост?йн?сть, а також взяв к?лькох ?ранц?в як в?зир?в . Однак у 822 роц? Тах?р I ?бн Хусейн , губернатор Хорасану , проголосив незалежн?сть пров?нц?? ? оголосив себе родоначальником ново? ?рансько? династ?? ? Тах?рид?в .

Вже до початку правл?ння Саман?д?в ?ран практично в?дновив свою незалежн?сть в?д араб?в.

Незважаючи на прийняття ?ранським сусп?льством ?сламу, араб?зац?я в ?ран? не мала усп?ху. Насадження арабсько? культури зустр?ло оп?р ?ранц?в ? стало поштовхом до боротьби за незалежн?сть в?д араб?в. Важливу роль у в?дновленн? нац?онально? самосв?домост? ?ранц?в в?д?грало в?дродження персько? мови ? л?тератури, п?к якого припав на IX ? X стол?ття . У зв'язку з цим здобула популярн?сть епопея Ф?рдоус? ≪Шахнаме≫ , ц?лком написана на фарс?.

У 962 роц? тюркський полководець Алп-тег?н виступив проти Саман?д?в ? заснував державу Газнев?д?в з? столицею в Газн? ( Афган?стан ). При Газнев?дах культурний розкв?т ?рану продовжився. ?х посл?довники Сельджуки перенесли столицю в ?сфахан .

У 1220 роц? п?вн?чний сх?д ?рану, що перебував у склад? Хорезмського царства, зазнав вторгнення в?йськ Чинг?з-хана . Розорення зазнав весь Хорасан , а також територ?? сх?дних пров?нц?й сучасного ?рану. Близько 50 % населення було вбито монголами. У результат? голоду та в?йн до 1260 року населення ?рану скоротилося з 2,5 млн до 250 тисяч ос?б. Завершив завоювання ?рану онук Чинг?з-хана Хулагу-хан . У заснован?й ним держав? його нащадки ?льхани правили до середини XIV стол?ття .

Тамерлан заснував столицю сво?? ?мпер?? в Самарканд? , однак в?н, як ? його посл?довники, вол?в в?дмовитися в?д насадження монгольсько? культури в ?ран?.

Централ?зац?я ?рансько? держави поновилася з приходом до влади династ?? Сефев?д?в , що поклали к?нець правл?нню нащадк?в монгольських завойовник?в.

?сламський ?ран [ ред. | ред. код ]

Сефев?ди [ ред. | ред. код ]

?слам ши?тського напрямку був прийнятий в ?ран? як державна рел?г?я при шаху ?сма?л? I з династ?? Сефев?д?в в 1501 роц?. У 1503 роц? ?сма?л розгромив Ак-Коюнлу ? побудував на ?? ру?нах нову державу з? столицею в Тебриз? . Найвищого розкв?ту ?мпер?я Сефев?д?в досягла при Аббас? I , розгромивши Османську ?мпер?ю та при?днавши до себе територ?? сучасного ?раку , Афган?стану , частини Пакистану , територ?? Азербайджану , частини В?рмен?? ? Груз?? , а також пров?нц?й Г?лян ? Мазендеран на берез? Касп?йського моря. Таким чином, волод?ння ?рану простягалися вже в?д Тигру до ?нду.

Столиця була перенесена з Тебризу в Казв?н , а пот?м в ?сфахан . Завойован? територ?? принесли ?рану багатство та процв?тання, почався розкв?т культури. ?ран став централ?зованою державою, проведено осучаснення збройних сил. Однак п?сля смерт? Аббаса Великого ?мпер?я занепала. Невм?ле кер?вництво привело до втрати Кандагара та Багдада.

У 1722 афганц? зд?йснили наб?г на ?ран, з ходу взявши ?сфахан, ? звели на престол Махмуд-хана . Тод? Над?р-шах , полководець останнього правителя з Сефев?д?в, Тахмаспа II , вбив його разом ?з сином ? встановив в ?ран? владу Афшар?д?в .

Афшар?ди [ ред. | ред. код ]

Першим д?лом Над?р-шах зм?нив державну рел?г?ю на сун?зм , а пот?м розгромив Афган?стан ? повернув ?рану Кандагар. В?дступаюч? афганськ? в?йська б?гли в ?нд?ю . Над?р-шах закликав ?нд?йського могола , Мохаммед-шаха , не приймати ?х, але той не погодився, тод? шах вдерся в ?нд?ю. У 1739 роц? в?йська Над?р-шаха ув?йшли в Дел? , однак незабаром там спалахнуло повстання. ?ранц? влаштували в м?ст? справжню р?занину, а пот?м повернулися в ?ран, повн?стю розграбувавши кра?ну.

У 1740 роц? Над?р-шах зд?йснив пох?д у Туркестан , у результат? якого кордону ?рану просунулися до Амудар'? . На Кавказ? перси д?йшли до Дагестану . У 1747 роц? Над?р-шах убитий.

Зенди та Каджари [ ред. | ред. код ]

Перська ?мпер?я в 1850 роц?.

У 1750 роц? влада перейшла до династ?? Зенд?в на чол? з Кар?м-ханом . В?н став першим за 700 рок?в персом, який став на чол? держави. В?н перен?с столицю в Шираз . Пер?од його правл?ння характеризу?ться практично в?дсутн?стю в?йн ? культурним розкв?том. Хоча тод? й в?дбулася спустошлива еп?дем?я чуми . Влада Зенд?в тривала лише три покол?ння, ? в 1781 роц? перейшла до династ?? Каджар?в . Засновник династ??, ?внух Ага-Мохаммед-хан , вчинив розправу над Зендами та нащадками Афшар?д?в. Зм?цнивши владу Каджар?в в ?ран?, Мохаммед-хан влаштову? пох?д на Груз?ю, розгромивши Тб?л?с? ? знищивши понад 20 тисяч жител?в м?ста. Другий пох?д на Груз?ю в 1797 роц? не в?дбувся, оск?льки шах був убитий власними слугами (грузином ? курдом) у Карабас? . Незадовго до сво?? смерт? Мохаммед-хан перен?с столицю ?рану в Тегеран .

У результат? сер?? невдалих в?йн з Рос??ю ?ран при Каджарах втратила майже 50 % сво?? територ??. Процв?тала корупц?я, втрачався контроль над околицями кра?ни. П?сля тривалих акц?й протесту в 1906 роц? в кра?н? в?дбулася Конституц?йна революц?я , в результат? чого ?ран став конституц?йною монарх??ю .

У 1920 роц? в остан? Г?лян проголошена Г?лянська Радянська Республ?ка , яка про?снувала до вересня 1921 року.

Пахлав? [ ред. | ред. код ]

У 1921 роц? Реза Шах Пахлав? скинув Ахмед-шаха ? в 1925 роц? оголошений новим шахом.

Пахлав? вв?в в об?г терм?н ≪шахиншах≫ (≪цар цар?в≫). При ньому почалася масштабна ?ндустр?ал?зац?я ?рану , була повн?стю осучаснена ?нфраструктура.

У ход? Друго? св?тово? в?йни шахиншах в?дмовив Велик?й Британ?? та СРСР в ?хньому проханн? розм?стити сво? в?йська в ?ран?. Тод? союзники вторглися в ?ран у ход? операц?? ≪Сп?вчуття≫ , скинули шаха та встановили контроль над зал?зницями та нафтовими родовищами.

У 1942 роц? суверен?тет ?рану в?дновлений, влада перейшла до сина шаха ? Мохаммеда . Однак СРСР, побоюючись можливо? агрес?? з боку Туреччини , тримав сво? в?йська в п?вн?чному ?ран? до травня 1946 року.

П?сля в?йни шах Мохаммед Реза проводив пол?тику активно? вестерн?зац?? ? де?слам?зац?? (див. ще св?тська держава ?сламу ), що не завжди знаходило розум?ння в народ?. В?дбувалися численн? м?тинги та страйки.

У 1951 роц? головою Уряду ?рану став Мохаммед Мосаддик , який активно займався реформаторством, домагаючись перегляду домовленостей щодо розпод?лу прибутк?в компан?? ≪British Petroleum≫ . В?дбулася нац?онал?зац?я нафтово? промисловост? ?рану . Однак у США негайно ? за активно? участ? британських спецслужб розробляено план перевороту , зд?йснений в серпн? 1953 року онуком президента Теодора Рузвельта  ? Керм?том Рузвельтом. Мохаммед Мосаддик був зм?щений з? свого посту та пом?щений у в'язницю. Через 3 роки в?н був зв?льнений ? посаджений п?д домашн?й арешт, де й перебував до сво?? смерт? в 1967 роц?.

У 1963 роц? з кра?ни був висланий аятола Хомейн? . У 1965 роц? учасниками групи ≪Ф?даян? ?слам≫ був смертельно поранений прем'?р-м?н?стр Хасан Ал? Мансур .

У 1973 роц? заборонен? вс? пол?тичн? парт?? та об'?днання, заснована та?мна пол?ц?я . До к?нця 1970-х ?ран охопили масов? протести, як? вилилися у повалення режиму Пахлав? ? остаточне скасування монарх??. У 1979 роц? в кра?н? в?дбулася ?сламська революц?я ? була заснована ?сламська республ?ка .

?сламська республ?ка [ ред. | ред. код ]

?сламська революц?я в ?ран? стала переходом в?д шахського монарх?чного режиму Пахлав? до ?сламсько? республ?ки на чол? з аятолою Хомейн?  ? пров?дником революц?? та засновником нового порядку. Початком революц?? прийнято вважати масов? антишахськ? протести в с?чн? 1978 року, придушен? урядовими в?йськами. У с?чн? 1979 року, п?сля того як кра?ну парал?зували пост?йн? страйки та м?тинги, шах з родиною залишив ?ран, ? 1 лютого в Тегеран прибув Хомейн?, який перебував у вигнанн? у Франц?? . Аятоллу зустр?ли м?льйони тр?умфуючих ?ранц?в. 1 кв?тня 1979 року п?сля проведення всенародного референдуму ?ран оф?ц?йно проголошений ?сламською республ?кою. 3 грудня того ж року була прийнята нова конституц?я .

Внутр?шньопол?тичн? насл?дки революц?? проявилися у встановленн? в кра?н? теократичного режиму мусульманського духовенства, п?двищення рол? ?сламу абсолютно у вс?х сферах життя. В?дбулися кардинальн? зм?ни ? в зовн?шн?й пол?тиц?. В?дносини ?рану з? США стали вкрай напруженими. Дипломатичн? в?дносини роз?рван? 4 листопада 1979 року, коли в Тегеран? було захоплено посольство США , а дипломати провели в заручниках 444 дн?. Ватажки терористично? акц?? захоплення заручник?в (студенти, серед яких, за деякими даними, можливо, був майбутн?й президент ?рану , тод? ? оф?цер спецп?дрозд?лу КП?Р ? актив?ст молод?жно? орган?зац?? ≪Установа згуртування ?дност?≫  ? Махмуд Ахмад?нежад ) стверджували, що пересл?дували агент?в ЦРУ , як? н?бито планували повалення революц?йного уряду. Вони також вимагали видач? шаха. Лише в 1981 роц? за посередництва Алжиру криза була розв'язана, ? заручники в?дпущен? на батьк?вщину. Не покращилися в?дносини ? з СРСР  ? ?сламська революц?я практично зб?глася за часом з введенням радянських в?йськ в Афган?стан . За деякими в?домостями, спочатку планувалося захоплення саме радянського, а не американського посольства.

Тим часом президент сус?днього ?раку Саддам Хусейн вир?шив скористатися внутр?шньою нестаб?льн?стю в ?ран? ? його натягнутими в?дносинами з кра?нами Заходу. ?рану були (не вперше) пред'явлен? територ?альн? претенз?? щодо нафтоносних район?в уздовж берега Персько? затоки на сх?д в?д р?чки Шатт-ель-Араб . Зокрема Хусейн зажадав передач? ?раку зах?дного Хузестану , де б?льш?сть населення становили араби ? були величезн? запаси нафти. Ц? вимоги були знехтуван? ?раном ? Хусейн почав п?дготовку до повномасштабно? в?йни. 22 вересня 1980 року арм?я ?раку форсувала Шатт-ель-Араб ? вторглася в Хузестан, що стало для ?ранського кер?вництва повною неспод?ванкою.

Хоча в перш? м?сяц? в?йни Саддаму Хусейну вдалося досягти чималих усп?х?в, наступ ?раксько? арм?? було невдовз? зупинено, ?ранськ? в?йська перейшли в контрнаступ ? до середини 1982 року вибили ?ракц?в з кра?ни. Хомейн? вир?шив не зупиняти в?йну, плануючи ≪експортувати≫ революц?ю ? в ?рак. Цей план спирався в першу чергу на ши?тську б?льш?сть сх?дного ?раку. Однак п?сля 6 рок?в невдалих спроб наступу з обох стор?н було п?дписано мирну угоду. ?рано-?ракський кордон залишився незм?нним.

Протягом в?йни ?рак користувався пол?тичною, ф?нансовою та в?йськовою п?дтримкою б?льшост? арабських кра?н, СРСР, а також США ? ?х союзник?в. У ход? бойових д?й ?ракська арм?я неодноразово застосовувала х?м?чну зброю , в тому числ? проти мирних ?ранц?в. Понад 100 000 ос?б в ?ран? загинули в?д д?? отруйних речовин. Загальн? втрати ?рану у восьмир?чн?й в?йн? перевищують 500 000 ос?б.

У 1997 роц? президентом ?рану був обраний Мухаммад Хатам? , що проголосив початок проведення пол?тики терпимого ставлення до культури ? встановлення т?сн?ших зв'язк?в з кра?нами Заходу. Наприк?нц? 1990-х ?вропейськ? держави почали в?дновлювати перерван? революц??ю економ?чн? зв'язки з ?раном. Тим не менше США залишилися незм?нн? у сво?й позиц??. Американське кер?вництво висунуло ?рану звинувачення в спонсоруванн? тероризму ? розробках збро? масового знищення. П?зн?ше президент США Джордж Вокер Буш закр?пив за ?раном ярлик кра?ни ≪Ос? зла≫ .

На початку 2024 року кра?на стала членом БР?КС ^[38] .

• 
  Масов? демонстрац?? в Тегеран?
• 
  Плакат поряд з колишн?м посольством США . Блакитний текст внизу: Марг бар Амрико ? ≪Смерть Америц?≫
• 
  Масов? демонстрац??, 1979
• 
  Чорна п'ятниця, 1978 ^[en] , масов? протести через стр?лянину.
• 
• 
• 
• 
  Аятола Хомейн? сходить трапом з л?така в аеропорту Мехрабад , ранок 1 лютого 1979

Державний устр?й ?рану [ ред. | ред. код ]

За конституц??ю , прийнятою в 1979 роц?, ?ран ? ?сламською республ?кою.

Главою держави ? Вищий кер?вник  ? рахбар. В?н визнача? загальну пол?тику кра?ни. Рахбар   ? верховний головнокомандувач збройними силами ?рану , кер?вник в?йськово? розв?дки. Вищий кер?вник признача? людей на ключов? пости в держав?: гол?в суд?в, кер?вника пол?ц?? ? командувач?в ус?ма родами в?йськ, а також ш?стьох ?з дванадцяти член?в Ради вартових ?сламсько? Революц??. Вищий кер?вник обира?ться Асамбле?ю експерт?в ? п?дзв?тний ?й.

Другою за значим?стю посадовою особою в ?ран? ? президент . Президент ? гарантом конституц?? ^[39] ? главою виконавчо? влади . Р?шення з ключових питань приймаються т?льки п?сля схвалення Вищого кер?вника. Президент признача? член?в Ради м?н?стр?в ? координу? роботу уряду . Десять в?цепрезидент?в ? 21 м?н?стр уряду затверджуються на посаду парламентом . Хоча президент признача? м?н?стр?в оборони та розв?дки, кандидатури повинн? бути заздалег?дь схвален? Вищим кер?вником. Президент обира?ться прямим всенародним голосуванням на чотирир?чний терм?н. Кандидати в президенти повинн? бути попередньо схвален? Радою вартових. На президентських виборах 2013 року перемогу здобув Хассан Рохан? ^[40] .

Законодавча влада представлена однопалатним парламентом  ? Меджл?сом ( перс. ???? ????? ????? ‎ ? ≪?сламська консультативна рада≫). Верхня палата була розформована п?сля революц?? у 1979 роц?. Меджл?с склада?ться з 290 член?в, що обираються всенародним голосуванням на чотирир?чний терм?н. До обов'язк?в парламенту входить розробка законопро?кт?в, ратиф?кац?я м?жнародних договор?в та складання бюджету . Ус? кандидати у депутати Меджл?су також затверджуються Радою вартових.

Рада вартових конституц?? склада?ться з 12 член?в, 6 з яких признача? Вищий кер?вник, а ?нших 6 член?в ? парламент за поданням голови Верховного суду. Рада вартових затверджу? кандидат?в на ключов? пости, в тому числ? кандидат?в у президенти, член?в уряду ? парламенту. Основний обов'язок Ради ? перев?рка законопро?кт?в на в?дпов?дн?сть ?сламському праву . У випадку, якщо ? розб?жност? з шар?атом, законопро?кт в?дправля?ться на доопрацювання. Кр?м того, Рада ма? право накласти вето на будь-яке р?шення Меджл?су.

Рада доц?льност? вир?шу? сп?рн? питання, що виникають м?ж Меджл?сом ? Радою вартових. Рада доц?льност? ? також дорадчим органом при Вищому кер?вников?. Голова Ради ? колишн?й президент ?рану Ал? Акбар Хашем? Рафсанджан?  ? особистий радник рахбара.

Рада експерт?в склада?ться з 86 представник?в ?сламського духовенства ? збира?ться на тиждень кожен р?к. Рада експерт?в обира? Вищого кер?вника ? ма? право зм?стити його з посади у будь-який час (хоча такого прецеденту ще не було: нин?шн?й Вищий кер?вник ― Ал? Хамене?  ? лише другий в ?стор?? кра?ни, тод? як перший, Хомейн? , помер, будучи ще на посад?). Зас?дання Ради проходять у закритому режим?. Члени Ради обираються всенародним голосуванням на восьмир?чний терм?н.

Органи м?сцевого самоврядування присутн? в ус?х м?стах ? селах ?рану ? обираються всенародним голосуванням на чотирир?чний терм?н. М?ськ? (с?льськ?) ради обирають мера, стежать за роботою чиновницького апарату, в?дпов?дають за розвиток осв?ти, медицини, житлово-комунального господарства та ?нш? побутов? питання. Вперше вибори до м?сцевих рад пройшли в 1999 роц?. Оск?льки д?яльн?сть рад носить виключно адм?н?стративно-виконавчий характер, кандидати у члени ради не потребують затвердження Радою експерт?в.

Судова система склада?ться з Народного суду , займа?ться цив?льними ? крим?нальними справами, ? Революц?йного суду , в компетенц?ю якого входять особлив? злочини, в тому числ? проти держави. Вердикт Революц?йного суду не п?дляга? апеляц??. Кр?м того, ?сну? Особливий духовний суд . Р?шення цього суду також не п?длягають оскарженню, в?н д?? окремо в?д загально? судово? системи. Вищою ?нстанц??ю Духовного суду ? рахбар . В?н також признача? ? гол?в Народного та Революц?йного суд?в.

Права людини [ ред. | ред. код ]

Закони ?сламсько? республ?ки заснован? на ?сламському прав?. Державний апарат т?сно переплетений з ?сламським дух?вництвом. У зв'язку з цим присутн? обмеження прав людини, пов'язан? насамперед з рел?г??ю. Зокрема, в систем? державного устрою ?сну? спец?альний орган ? Рада вартових конституц??, д?яльн?сть якого забороня? немусульманам об?ймати вищ? державн? посади, а членам парламенту ? складати законопро?кти, що суперечать шар?ату ^[41] . Зг?дно з Конституц??ю (стаття 13), кр?м ?сламу визнаються т?льки три рел?г??: християнство , юда?зм ? зороастризм , в?ряни вс?х ?нших рел?г?й ( буддисти , бага? та ?н.) вважаються ≪незахищеними нев?рними≫, вони не можуть бути представлен? в парламент? ? не мають практично жодних юридичних прав ^[42] .

Обмеження в правах часто в?дчувають ж?нки. Найяскрав?ший тому приклад ? особливост? одягу. Зокрема, вс? ж?нки в ?ран?, в тому числ? при?ждж?, зобов'язан? носити х?джаб , плащ або сп?дницю не вище кол?н. В ?ншому випадку наста? адм?н?стративна або дисципл?нарна в?дпов?дальн?сть ^[43] . Сексуальн? меншини також зазнають пересл?дування. Гомосексуальн?сть ? крим?нально караним злочином, який передбача? смертну кару. Нер?дк? випадки страти неповнол?тн?х: найб?льш широкого розголосу набула справа двох 16-р?чних п?дл?тк?в Махмуд Асгар? ? Айаз Мархон? , яких було звинувачено в з?валтуванн? неповнол?тнього ? публ?чно пов?шено на м?ськ?й площ? у присутност? величезно? к?лькост? глядач?в (також ?м ?нкрим?нувалося розпивання алкогольних напо?в, порушення громадського порядку ? злод?йство на центральн?й площ? в Мешхед? .) ^[44] . Характерно, що страта в?дбулась через два тижн? п?сля перемоги на президентських виборах вкрай консервативного пол?тика Ахмад?нежада.

Один з л?дер?в опозиц?? (Мехд? Каруб?) звинуватив ?ранську владу у використанн? тортур щодо пол?тичних ув'язнених. У статт?, розм?щен?й на сайт? його парт??, згадуються випадки жорстокого з?валтування ув'язнених ^[45] .

?ран пос?да? друге м?сце у св?т? (п?сля Китаю ) за к?льк?стю виконання смертних вирок?в. У 2006 роц? в кра?н? були страчен? не менше 215 ос?б, у тому числ? семеро неповнол?тн?х, що ? порушенням м?жнародно? конвенц?? про права д?тей . Зг?дно з? статистикою правозахисно? групи Amnesty International , в 2007 роц? за тяжк? злочини в ?ран? страчено понад 200 чолов?к.

Присутн? деяк? обмеження свободи преси: п?сля приходу до влади консервативного крила було закрито б?льш?сть прореформ?стських газет. Заборонена трансляц?я зах?дно? музики. Обмеження стосуються не лише друкованих засоб?в масово? ?нформац?? та телебачення. ?нтернет також п?дпада? п?д цензуру ^[46] . Д?яльн?сть провайдер?в , у тому числ? комерц?йних, контролю?ться м?н?стерством ?нформац?? . Перев?рц? п?длягають вс? нов? заре?строван? вебсайти в домен? .ir , ?сну? автоматична ф?льтрац?я електронно? пошти. Заборонен? порнограф?чн? та анти?сламськ? сайти. Сайти опозиц?йних орган?зац?й в основному розм?щен? на заруб?жних серверах .

Пересл?дувань в ?ран? зазнають ? правозахисн? орган?зац?? . Наприклад, широкий м?жнародний резонанс отримав випадок вилучення владою ц??? кра?ни Нобел?всько? прем?? миру ? Ордена Почесного Лег?ону у в?домо? ?рансько? правозахисниц? Шир?н Ебад? ^[47] , а також закриття ?? Центру захисту прав людини ^[48] .

Зовн?шня пол?тика [ ред. | ред. код ]

До 1979 року ?ран був у ц?лому прозах?дною державою. ?сламська революц?я 1979 року, яка в?дбулася на хвил? антиамерикан?зму, радикально зм?нила зовн?шню пол?тику кра?ни. Перемога ?сламсько? революц?? ознаменувалася м?жнародним скандалом з захопленням заручник?в в американському посольств? в Тегеран? . Ця криза спричинила пог?ршення в?дносин з ус?ма зах?дними кра?нами, а також послужила приводом до розриву дипломатичних в?дносин з? США , як? не в?дновлен? дос?.

Революц?я зб?глася за часом ? з введенням радянських в?йськ до Афган?стану , що вкрай негативно позначилося на стосунках з СРСР. ?ран п?дтримував дипломатичн? в?дносини з Радянським Союзом, однак пропозиц?? СРСР про проведення двосторонньо? зустр?ч? ?гнорувалися. В?домо також, що 1988 року Аятолла послав Горбачову телеграму, в як?й пропонував йому будувати ?сламську республ?ку в СРСР.

Революц?я з?псувала в?дносини не т?льки з Заходом, а й з арабським св?том . 1980 року ?рак вдерся в багатий нафтою Хузестан , поклавши початок ?рано-?ракськ?й в?йн? . Вибивши ?ракськ? в?йська з ?рану, кер?вництво кра?ни планувало з допомогою контрнаступу ≪експортувати≫ ?сламську революц?ю в ?рак. Однак через швидке виснаження в?йськ ? застосування ?ракською арм??ю х?м?чно? збро? ц? плани не ув?нчалися усп?хом. Тим часом ?рано-американськ? в?дносини ускладнилися ще б?льше п?сля того, як американський ракетний крейсер, який перебував у Перськ?й затоц?, збив ?ранський пасажирський л?так .

П?сля зак?нчення ?рано-?раксько? в?йни ? з? смертю Хомейн? в?дносини ?рану з ?вропою стали поступово налагоджуватися, цьому багато в чому сприяла прагматична пол?тика Рафсанджан? . Були налагоджен? нов? в?дносини з незалежними республ?ками СРСР. Зокрема, ?ран засудив боротьбу чеченського народу за свою незалежн?сть, надавши тим самим негласну п?дтримку Рос?? у цьому питанн?. Сьогодн? ?ран бере участь у в?дновленн? економ?ки Чечн? . ^[49] Багато в чому завдяки дипломатичним зусиллям ?рану Рос?я отримала можлив?сть частково в?дновити втрачений вплив на Близькому Сход? ? в Центральн?й Аз?? . Рос?я погодилася продовжувати розпочате ще за Пахлав? буд?вництво атомно? електростанц?? в Бушир? .

Тим не менше, в?дносини ?рану з? США, як ? ран?ше, залишаються напруженими. Цьому багато в чому сприяла перемога на президентських виборах в ?ран? в 2005 роц? ультраконсерватора Махмуда Ахмад?нежада . Його р?зк? заяви проти ?зра?лю з?псували в?дносини ? з ц??ю державою.

?ран ма? дипломатичн? представництва в б?льшост? кра?н св?ту. У той же час, як ? багато ?нших ?сламських держав, ?ран не визна? держави ?зра?ль. В оф?ц?йних заявах ?ранського МЗС ?зра?ль ?мену?ться ≪с?он?стським режимом≫. Нема? дипломатичних в?дносин ? з США. ?ран ? член ООН (з 1945 року), О?К , ОПЕК , SAARC , а також ? спостер?гачем при ШОС .

Дипломатичн? в?дносини м?ж ?раном та Укра?ною були встановлен? 22 с?чня 1992  року ^[50] .

17 жовтня 2022 року МЗС Укра?ни зробило оф?ц?йну заяву щодо сп?вучаст? ?рану в злочинах Рос?? проти Укра?ни ^[51] п?сля того як Рос?я завдала понад сотню удар?в ?ранськими дронами-кам?кадзе по житлових будинках, електростанц?ях, очисних спорудах, мостах ? дитячих майданчиках в низц? укра?нських м?ст. Загинули та отримали поранення десятки людей, в тому числ? д?ти.

Територ?альн? суперечки [ ред. | ред. код ]

?снують територ?альн? суперечки м?ж ?раном ? ОАЕ в?дносно трьох остров?в в Ормузьк?й протоц? , що контролюють вх?д у Перську затоку . Наприк?нц? 1940-х островами поперем?нно волод?ли шейхи Абу-Даб? ? Дубая , що знаходилися п?д британським протекторатом . У 1971 роц?, п?сля в?дходу Велико? Британ?? з рег?ону, острови повинн? були д?статися ОАЕ, до складу яких ув?йшли обидва цих ем?рати , але ?х захопив ?ран. На островах донин? розташований значний в?йськовий контингент.

27 травня 2023 року, зг?дно пов?домлення ?нформац?йного агентства IRNA, яке циту? заступника командувача нац?онально? пол?ц?? ?рану ? його заяву, що прикордонна застава на п?вденному сход? ?рану зазнала ≪сильно? атаки≫ з боку Тал?бану , це спонукало до ≪р?шучо? та см?ливо? протид??≫ з боку ?ранського кордону. У результат? стр?лянини б?ля прикордонного посту м?ж ?раном на Афган?станом було вбито двох ?ранських прикордонник?в та одного б?йця Тал?бану. В?домо, що ?нцидент трапився ≪на тл? напруженост? м?ж двома кра?нами через права на воду≫ з р?чки Г?льменд , яка тече з Афган?стану в посушлив? сх?дн? прикордонн? рег?они ?рану. Обидв? сторони звинуватили одна одну в початку стр?лянини ^{[52] [53]} .

Конфл?кти [ ред. | ред. код ]

19 липня 2019 року патруль Корпусу вартових ?сламсько? революц?? в Ормузьк?й протоц? захопив британський нафтовий танкер Stena Impero, який за даними в?йськових порушив територ?альн? води кра?ни ^[54] . 22 липня прем'?р Британ?? Тереза Мей провела екстрене зас?дання щодо можливо? реакц?? оф?ц?йного Лондона ^[55] . Представники Британ?? у пояснювальному лист? до ООН наполягають, що танкер не входив у територ?альн? води ?рану, а ?нцидент стався на тл? загострення в?дносин м?ж ?раном та зах?дними кра?нами ^[56] .

4 серпня ?ранський корпус вартових ?сламсько? революц?? захопив у Перськ?й затоц? ще один танкер, який перевозив нафту до арабських кра?н. Танкер було звинувачено в контрабанд? палива. Вс? 7 член?в ек?пажу затриман? ^[57] .

Ядерна програма [ ред. | ред. код ]

США звинувачують ?ран у спонсоруванн? терористичних орган?зац?й (у США, ?зра?л? та ?С Хезболла , зокрема, вважа?ться терористичною орган?зац??ю) ? розробц? ядерно? збро?. Через розробку ядерно? програми проти ?рану було введено санкц?? .

Президент США Трамп вл?тку 2019 року заявляв, що незважаючи на угоду м?ж Джоном Керр? та адм?н?страц??ю Обами з ?раном, кра?на продовжувала приховано поповнювати запаси урану (≪?ран збагачувався ураном≫, ? заявив Трамп). Зг?дно з умовами договору, для ?рану встановлювався л?м?т на збагачення урану. 7 липня Аббас Аракш?, м?н?стр МЗС ?рану, заявив, що кра?на почне збагачення урану вище концентрац?? 3,67 % для забезпечення паливом електростанц?? в Бушер?. Для урану, що використову?ться в ядерн?й збро?, р?вень збагачення ма? сягати 90 % ^[58] . Це викликало обурення оф?ц?йного Вашин?тону й об?цянки посилити санкц?? проти ?рану ^[59] .

В липн? 2019 року кер?вник ?рансько? Орган?зац?? з атомно? енерг?? Ал? Акбар Салех? заявив, що ?ран плану? в?дновити роботу ядерного реактора на важк?й вод? . Це поясню?ться необх?дн?стю отримання електроенерг?? для кра?ни, ? мова не йде про ядерну зброю ^{[60] [61]} .

Незважаючи на обмеження св?тово? сп?льноти, в листопад? 2019-го ?ран зб?льшив р?вень збагачення урану до 5 % ^[62] .

Косм?чна програма [ ред. | ред. код ]

Перший ?ранський супутник ≪Синах-1≫ був запущений у космос 28 жовтня 2005 року ракетою-нос??м Космос-3М з космодрому ≪Плесецьк≫ (РФ). Тобто, ?ран став 43-ю кра?ною з? сво?м власним супутником у космос?. Другий супутник ≪Синах-2≫ був запущений в 2008 роц? ^[63] .

27 вересня 2023 року, зг?дно пов?домлення Al Jazeera, ?ранський супутник ≪Nour-3≫ був усп?шно виведений на орб?ту, яка знаходиться за 450 к?лометр?в в?д поверхн? Земл?. Перша верс?я супутника ≪Nour≫ була запущена у кв?тн? 2020 року, що стало першим усп?шним запуском ?рану в?йськового супутника-розв?дника. Другий супутник ≪Nour-2≫ був запущений в космос на початку 2022 року ^{[64] [65]} .

20 с?чня 2024 року, державн? ЗМ? ?рану пов?домили, що кра?на усп?шно запустила св?й супутник ≪Sorayya≫ на низьку навколоземну орб?ту висотою 750 км ^[66] .

Адм?н?стративний под?л [ ред. | ред. код ]

Основною адм?н?стративною одиницею ?рану ? остани ( перс. ????? ‎ ? ost?n ; множ. ? ??????? ? ost?nh? ), як? под?ляються на шагрестани ( перс. ??????? ‎), а т? в свою чергу ? на бахши ( перс. ??? ‎). Найб?льше м?сто остану найчаст?ше всього ? його столицею ( перс. ???? ‎ ? markaz ). Кожний остан управля?ться губернатором (остандаром ? ????????). ?ран под?ля?ться на 31 остан:

До 1950 року ?ран був розд?лений лише на 12 остан?в: Ардалян, Азербайджан, Белуджистан, Фарс, ??лян, Арак?-Аджаму, Хорасан, Хузестан, Керман, Ларестан, Лурестан ? Мазендеран. У 1950 ? 1960-х роках ?х було 10, а пот?м в пер?од з 1960 по 1981 р?к зб?льшилася до 28.

У 1979 остан Керманшах був перейменований в Бахтаран. У 1986 роц? Центральний остан був розд?лений на Тегеран та Меркез? .

У 1990 остан Бахтаран був перейменований у Керманшах.

У 1993 з остану Сх?дний Азербайджан був вид?лений остан Ардеб?ль .

У 1995 з остану Тегеран був вид?лений остан Кум .

У 1996 ?з Зенджану був вид?лений остан Казв?н .

У 1997 з Мазендерану був вид?лений остан Голестан .

У 2004 роц? найб?льший остан Хорасан був розд?лений на 3 остани ? П?вн?чний Хорасан , Хорасан-Резав? та П?вденний Хорасан . Невелика територ?я, що залишилася, була при?днана до остану ?зд .

23 червня 2010 року з? складу остану Тегеран вид?лений новий остан Альборз ?з центром у Кередж? ^[68] .

Зараз розглядаються про?кти створення нових остан?в: Талиш (з Г?ляну ? Ардеб?лю), Тебес (з ?зду), Середн?й Азербайджан (?з Зах?дного ? Сх?дного Азербайджану), Ердестан (з ?сфахану ), под?лу остану Систан ? Белуджистан на остан Систан ? остан Белуджистан , Фарсу на Зах?дний ? Сх?дний Фарс , а також створення столичного округу з Тегерана ? ?нш? про?кти.

Основн? м?ста [ ред. | ред. код ]

67,5 % населення ?рану живе в м?стах. До 2030 року це значення, ?мов?рно, досягне 80 %. Найб?льше м?сто ? Тегеран з населенням 7,1 млн чолов?к (14 млн в агломерац??). У Тегеран? зосереджено б?льше половини промислово? могутност? кра?ни, в тому числ? ? автомоб?льне, електронне, збройне, х?м?чне, харчове виробництво. Друге за величиною м?сто ? Мешхед , священне м?сто ши?т?в .

п о р Найб?льш? м?ста ?рану Дан? оф?ц?йного перепису 2011 року.
	№	Назва	Остан	Населення	№	Назва	Остан	Населення
Тегеран Мешхед	1	Тегеран	Тегеран	8 154 051	11	Решт	??лян	639 951	?сфаган Кередж
	2	Мешхед	Хорасан-Резав?	2 749 374	12	Захедан	Систан ? Белуджистан	560 725
	3	?сфаган	?сфаган	1 756 126	13	Керман	Керман	534 441
	4	Кередж	Альборз	1 614 626	14	Ерак	Меркез?	526 182
	5	Тебриз	Сх?дний Азербайджан	1 494 988	15	Хамадан	Хамадан	525 794
	6	Шираз	Фарс	1 460 665	16	?зд	?зд	486 152
	7	Ахваз	Хузестан	1 112 021	17	Ардеб?ль	Ардеб?ль	482 632
	8	Кум	Кум	1 074 036	18	Бендер-Аббас	Хормоз?ан	435 751
	9	Керманшах	Керманшах	851 405	19	Есламшахр	Тегеран	389 102
	10	Урм?я	Зах?дний Азербайджан	667 499	20	Зенджан	Зенджан	386 851

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

Переваги : друге у св?т? м?сце з видобутку нафти серед кра?н ОПЕК ; з 2000 року на св?товому ринку ростуть ц?ни на нафту. Потенц?ал для пов'язаних з цим промислових сектор?в ? для зб?льшення виробництва традиц?йних експортних товар?в ? килим?в, ф?сташок та ?кри.

Слабк? сторони : Санкц?? накладен? на ?ран з 1979 року, обмежують контакти з ?раном ? доступ до технолог?й. Високе безроб?ття (12 %) та ?нфляц?я (в 2004 роц? ? 11,3 %; у 2008 роц? ? 28,2 %).

У 2009 роц? ?нфляц?я р?зко впала ? на жовтень м?сяць склала 16,7 %. ?нфляц?я в кра?н? ? одн??ю з ?? найб?льших економ?чних проблем, в як?й звинувачують, в тому числ? президента Махмуда Ахмад?нежада, який вклада? величезн? грош? в розвиток м?сцево? економ?ки, шляхом надання позик п?д низьк? в?дсотки.

?ран ? найб?льшою економ?кою Середнього Сходу , поступаючись в Аз?? за обсягом ВВП лише Китаю , Япон?? , ?нд?? , Туреччин? , ?ндонез?? ? П?вденн?й Коре? .

?ран ? ?ндустр?альна кра?на з розвиненою нафтовою промислов?стю. ? нафтопереробн?, нафтох?м?чн? п?дпри?мства. Видобуток нафти , вуг?лля , газу , м?дних , зал?зних , марганцевих ? свинцево - цинкових руд. Широко представлене машинобудування ? металообробка, а також харчова ? текстильна промислов?сть . Розвинене кустарне виробництво килим?в, металовироб?в. Серед найважлив?ших с?льськогосподарських культур: пшениця , ячм?нь , рис , бобов? , бавовник , цукров? буряки , цукрова тростина , тютюн, чай , гор?хи , ф?сташки . Тваринництво базу?ться на розведенн? овець , к?з, верблюд?в , велико? рогато? худоби . Зрошу?ться 7,5 млн га земель.

Майже 40 % п?дпри?мств обробних галузей зосереджен? в Тегеран? . Важливими промисловими центрами ? також ?сфахан (текстильна промислов?сть ? чорна металург?я), Тебриз (машинобудування, в тому числ? важке), Казв?н ? Саве (р?зн? галуз? легко? ?ндустр??), Решт (електротехн?чна ? електронна промислов?сть), Ерак (виплавка алюм?н?ю ? машинобудування), Ахваз (машинобудування ? металообробка), Шираз (нафтох?м?чна ? електронна промислов?сть), Абадан ? Бендер-Хомейн? (нафтох?м?я ? нафтопереробка).

У середин? 1990-х рок?в с?льське господарство давало приблизно 29?30 % ВВП . Важливе м?сце в економ?ц? ?рану займають традиц?йн? кустарн? промисли ? ремесла, зокрема килимарство. Експорт килим?в ?стотно скоротився через припинення ?х збуту в США ? конкуренц?? виробник?в ?нших кра?н.

?ран ? ключовим членом Орган?зац?? економ?чного сп?вроб?тництва, до яко? входять кра?ни п?вденно-зах?дно? Аз??, а також центральноаз?йськ? республ?ки колишнього СРСР . ?ран активно розвива? економ?чн? зв'язки з кра?нами рег?ону ? ставить за мету формування зони в?льно? торг?вл? за типом ?С . Розвиваються в?льн? торгово-промислов? зони в Чабахар ? на остров? К?ш .

Енергетика [ ред. | ред. код ]

?ран волод?? 16 % св?тових запас?в природного газу . Основн? родовища розташован? на шельф? Персько? затоки ? на п?вн?чному сход? кра?ни.

2005 року ?ран поставляв щор?чно 7 млрд кубометр?в газу до Туреччини . Ведеться буд?вництво газопроводу в?д родовища П?вденний Парс до заводу з? зр?дження природного газу на остров? К?ш у Перськ?й затоц?. Обговорю?ться буд?вництво газопроводу ≪?ран ? Пакистан  ? ?нд?я≫ . У 2005 роц? був в?дкритий газопров?д ≪?ран ? В?рмен?я≫.

Для розширення експорту газу може бути зроблена спроба в?дновити мережу газопровод?в IGAT, у тому числ? IGAT-1 потужн?стю 9,6 млрд кубометр?в на р?к, побудований у 1970 роц? для зд?йснення поставок газу до В?рмен?? ? Азербайджану , ? IGAT-2 потужн?стю 27 млрд кубометр?в на р?к, буд?вництво якого не було завершено у зв'язку з ?сламською революц??ю в 1979 роц?. Обидва газопроводи потребують реконструкц??. ?х розконсервац?я може дозволити ?рану постачати газ через Укра?ну в ?С . Як альтернатива розгляда?ться розширення д?ючого газопроводу з ?рану до Туреччини ? дал? до Грец?? .

У 2005 роц? в ?ран? нал?чувалося 132 млрд барел?в доведених запас?в нафти (близько 10 % в?д св?тових запас?в). ?ран добува? 4,2 млн барел?в на добу, з них експорту? близько 2,7 млн барел?в. ?ран був четвертим експортером нафти у св?т? (другим в ОПЕК ), а також найб?льшим постачальником нафти до Китаю .

Зг?дно з ?ранською конституц??ю, забороня?ться продаж ?ноземним компан?ям акц?й нац?ональних нафтовидобувних п?дпри?мств або надання ?м концес?й на видобуток нафти. Розробку нафтових родовищ веде державна ?ранська нац?ональна нафтова компан?я (?ННК). З к?нця 1990-х , однак, у нафтову галузь прийшли ?ноземн? ?нвестори (французьк? Total ? Elf Aquitaine , малайз?йська Petronas , ?тал?йська Eni , Китайська нац?ональна нафтова компан?я, а також б?лоруський ≪Белнефтехим≫), як? за компенсац?йними контрактами отримують частину видобуто? нафти, а п?сля зак?нчення терм?ну контракту передають родовища п?д контроль ?ННК.

Незважаючи на сво? колосальн? запаси вуглеводн?в ?ран в?дчува? деф?цит електроенерг??. ?мпорт електрики на 500 млн к?ловат-годин перевищу? експорт. Розроблена в зв'язку з цим нац?ональна програма ма? на мет? досягнення р?вня в 53 тисяч? мегават встановлених потужностей. Програма передбача? розвиток г?дроелектроенергетики та ядерно? енергетики. Перша ?ранська атомна електростанц?я побудована в Бушер? за сприяння Рос?? .

Туризм [ ред. | ред. код ]

Туристична ?ндустр?я ?рану серйозно постраждала в результат? ?рано-?раксько? в?йни , проте в наш час ^{[ коли? ]} в?дроджу?ться. У 2003 роц? було видано 300 тисяч туристичних в?з, б?льш?сть ? паломникам з сус?дн?х ?сламських держав, що прямують до Мешхеда ? Кума . У 2004 роц? ?ран в?дв?дали вже 1,7 млн ?ноземних турист?в. Якщо для мусульман основний ?нтерес становлять священн? м?сця, то ?вропейц?в ц?кавлять головним чином археолог?чн? розкопки ? стародавн? пам'ятники. У 2004 роц? доходи тур?ндустр?? перевищили 2 м?льярди долар?в. У 2014 роц? 5 млн турист?в принесли 7,5 млрд долар?в до скарбниц? кра?ни.

Розвитку туризму сильно перешкоджа? недосконал?сть ?нфраструктури.

За доходами бюджету в?д туризму ?ран розташову?ться на 68 м?сц?. 1,8 % населення зайнято в туристичному б?знес?. За прогнозами цей сектор економ?ки ? одним з найперспективн?ших у кра?н?; у найближч? роки оч?ку?ться його прир?ст на 10 %.

• 
  Площа Азад? з баштою в Тегеран?
• 
  ?нтер'?р мечет? Шейха Лютфалли
• 
  Голова коня, Сасан?ди, Керман
• 
  Бахрам V , 12-13 стол?ття
• 
  Диван Хаф?са
• 
  Тегеранський музей сучасного мистецтва
• 
  Шираз

Транспорт [ ред. | ред. код ]

В ?ран? д?? правосторонн?й рух (кермо л?воруч).

?ран ма? розвинену транспортну ?нфраструктуру. Загальна протяжн?сть автомоб?льних дор?г становить 178 000 км, з них 2/3 ? з твердим покриттям. На 1 000 ос?б припада? 30 особистих автомоб?л?в.

Протяжн?сть зал?зниць ? 8 400 км ( 2005 ). Зал?зничне сполучення ? з Пакистаном , Туреччиною , Туркмен?станом та Нах?чеванською АР Азербайджану (не ма? сполучення з рештою держави). Ведеться буд?вництво г?лки Хорремшехр  ? Басра ( ?рак ). Плану?ться буд?вництво зал?зниць до В?рмен?? та до Азербайджану . Ширина кол?? ? 1435 мм.

Найб?льший порт ? Бендер-Аббас на берез? Персько? затоки , на берез? Касп?йського моря  ? Бандар-Анзал? .

В ?ран? д?? 321 аеропорт , 129 мають зл?тно-посадков? смуги з твердим покриттям.

У шести найб?льших м?стах ведеться буд?вництво метро .

Протяжн?сть трубопровод?в ? 34 000 км, з них 17 000 ? газопроводи, 16 000 ? нафтопроводи, 1 000 ? для перегонки скрапленого газу ? газоконденсату.

Населення [ ред. | ред. код ]

П?сля ?сламсько? революц?? кра?на пережива? пост?йний демограф?чний вибух. З 1979 року населення подво?лося ? в 2006 роц? досягло 70,5 млн ос?б ^[70] . Однак в 1990-х народжуван?сть пом?тно знизилася. Понад 61 % населення не досягли 30 рок?в (травень 2009). Р?вень грамотност? становить 84 %, урбан?зац?я  ? 71 % ^[71] . Сумарний коеф?ц??нт народжуваност?  ? 1,87 (для в?дтворення покол?нь необх?дно 2,15). ^[72]

Число ?ранц?в за кордоном перевищу? 4 м?льйони людей. Б?льш?сть з них ем?грували в Австрал?ю , П?вн?чну Америку ? ?вропу п?сля ?сламсько? революц?? 1979 року. Кр?м того, станом на 1996 р?к у самому ?ран? проживало б?льше м?льйона б?женц?в ? в основному з Афган?стану ? Вазиристану ^[73] .

Конституц?я ?рану гаранту? кожному громадянинов?, незалежно в?д нац?ональност? та в?роспов?дання соц?альний захист : пенс?я , допомога по безроб?ттю, ?нвал?дност?, медичну страховку. Осв?та ? медичн? послуги ? безкоштовн?. Середньор?чний дох?д на душу населення ? 2700 долар?в США (2006). Близько 18 % населення проживають за межею б?дност?. ^[74]

?ран ? багатонац?ональна держава ^[75] . Перси складають б?льш?сть населення кра?ни. Понад 70 % населення належать до ?ранських народ?в ? представник?в ?рансько? групи . У кра?н? проживають, за р?зними даними в?д 25 тис. до 65 тис. таджик?в. Б?льш?сть населення кр?м оф?ц?йно? мови ( персько? ) волод?? ще хоча б одн??ю з ?ранських мов . Перси становлять 50 % населення, азербайджанц? ? близьк? ?м тюркомовн? народност? ? 25 %, курди  ? 7 %, араби  ? 3 %; талиш?, г?лянц?, мазендаранц?, лури ? бахт?яри ? 10 %, белудж? та туркмени  ? по 2 % ^[76] . Кр?м того, присутн? нац?ональн? меншини (1 %) в?рмен , черкес?в , ассир?йц?в та грузин?в .

Рел?г?я [ ред. | ред. код ]

Б?льш?сть ?ранц?в ? мусульмани . 89 % населення ? мусульмани-ши?ти (державна рел?г?я). Одночасно з ?раком , Азербайджаном ? Бахрейном , ?ран ? одн??ю з держав, де ши?ти складають б?льше половини населення. В ?ран? розташован? два священн? м?ста ши?т?в: Мешхед (мавзолей ?мама Рези) ? Кум . Кум ? найважлив?шим рел?г?йним центром ши?зму з безл?ччю ши?тських сем?нар?й та ун?верситет?в.

Серед ши?т?в д?? низка рел?г?йних теч?й:

• ?мам?я  ? державне в?роспов?дання, якого дотриму?ться понад 85 % ус?х ши?т?в ?рану. ?мам?ти ? практично у вс?х пров?нц?ях кра?ни де ? перське ? азербайджанське населення. Частково приб?чниками ?мам?? ? араби та деяк? мал? народи ?рану. В ?мам?? вид?ля?ться два рел?г?йно-правов? вчення. Понад 80 % ?мам?т?в ? посл?довниками вчення усул?йун. Вони визнають не лише Коран та хадиси , але й канон?чн? р?шення муджтах?д?в . посл?довники вчення ахбар?йун (15?20 % ?мам?т?в) визнають лише Коран та хадиси. Серед ?мам?т?в мають вплив суф?йськ? братства ? н?маталлах?я, гайдар?я, кубрав?я, накшбанд?я.
• Шейх?ти (трохи б?льше 3 % ши?т?в) живуть переважно в п?вн?чно-зах?дн?й частин? ?рану.
• Невелик? групи езел?т?в можна зустр?ти в Тегеран? , Керман? , Шираз? , особливо в м?ст? Немриз? .
• Ноктав?ти (1?1,25 % ши?т?в) живуть у прикасп?йських районах ? ??лян? та Мазендеран? . Це переважно ??лянц? , частково мазендеранц? та перси .
• ?сма?л?ти становлять 1,5?1,9 % ши?т?в. У м?ст? Верам?н знаходиться ?х кафедральна мечеть . Тут, за переказами ?сма?л?т?в, народився перший Ага-хан .
• Ал?-?лахи  ? переважно курди , лури , частково перси та араби. Головн? м?сця ?х концентрац?? ? Сердешт-Бане та райони на п?вдень в?д Курдистану .

Мусульмани-сун?ти складають близько 9 % населення. Вони живуть переважно в зах?дних, п?вденно-зах?дних, п?вн?чно-сх?дних, та п?вденно-сх?дних районах ?рану. В етн?чному в?дношенн? це переважна б?льш?сть курд?в, араб?в, а також туркмени , белудж? , брагу? та невелик? групи азербайджанц?в ? перс?в; з ?ноземц?в ? частина пакистанц?в, афганц?. Серед сун?т?в найпоширен?ш? два мазхаби  ? шаф??тський (60 %) та хан?ф?тський (40 %).

До ?нших 2 % належать бага? , манде? , ?ндуси, ?зиди , зороастр?йц? , юде? ? християни . Три останн? визнан? оф?ц?йно ? захищен? конституц??ю. Для представник?в цих рел?г?й зарезервован? м?сця в Меджл?с? , тод? як нав?ть сун?ти не мають под?бного прив?лею. У той же час, бага? (найб?льше рел?г?йна меншина) зазнають пересл?дувань. ^[77] Державний лад ?рану, заснований на рел?г??, передбача? обмеження деяких прав ? свобод.

За п?дсумками досл?дження м?жнародно? благод?йно? християнсько? орган?зац?? ≪Open Doors≫ за 2010 р?к, ?ран займа? 2 м?сце у списку кра?н, де найчаст?ше утискають права християн ^[78] .

Християнства в ?ран? дотримуються нац?ональн? меншини та ?ноземн? громадяни, як? живуть переважно у м?стах. Православн? грузини проживають у селах остан?в ??лян, Мазендеран та ?сфаган.

?ранськ? ?вре?  ? залишки першо? д?аспори. П?сля 1979 року ?хня чисельн?сть не зроста? ? ма? тенденц?ю до скорочення через ем?грац?ю. ?вре? ? м?ськ? жител? ? представники ?нтел?генц??, буржуаз??, торговц?. У Шираз? д?? Раб?н?стична Школа. У рел?г?йному в?дношенн? 85 % юде?в ? ортодокси, решта ? кара?ми .

Зороастризм спов?дують перси та парси (реем?гранти з Мумбаю ). Мешкають у м?стах Йезда, Керман, Тегеран, ?сфаган.

Баха?зм поширений в ?ранському Азербайджан?, Хорасан?, Шираз?, Фарс?. Його спов?дують азербайджанц?, мазендеранц?, ??лянц?, перси. Чисельн?сть баха?т?в становить 300 тис., але з 1983 року вс? ?х ?нституц?? заборонен?. ^[79]

• 
  Мечеть, ?сфахан
• 
  Зороастр?йський храм вогню, ?зд
• 
  В?рменська апостольська церква, ?сфахан
• 
  ?врейський мавзолей королеви, Хамадан

Культура [ ред. | ред. код ]

Газети ? телерад?омовлення [ ред. | ред. код ]

Газети:

• Кейхан
• Еттелаат

Телерад?омовлення:

• Нац?ональне ?нформац?йне агентство ? ≪IRNA≫
• ?ранський телев?з?йний канал ? ≪PressTV≫
• Урядове рад?о ? телебачення ? ≪Голос ?сламсько? Республ?ки ?ран≫

?нформагентства:

• Нац?ональне ?нформац?йне агентство ? ≪ISNA≫
• Нац?ональне ?нформац?йне агентство ? ≪FARS≫

?ранська кухня [ ред. | ред. код ]

?ранська кухня  ? нац?ональна кухня ?ран у. Одна з найдавн?ших кухонь св?ту. ? самобутньою, але ма? певний вплив турецько?, азербайджансько?, курдсько?, арабсько? ?, частково, грецько? та рос?йсько? кухонь. Базу?ться на рис?, хл?б?, св?жих овочах, зелен? та фруктах.

• 
  Плов в ?ранському вар?ант?
• 
  Тах-чин
• 
  Приготування кебаб?в на мангал?
• 
  Кебаб
• 
  Фесенджан з рисом
• 
  Лявянг? з риби
• 
  Лявянг? з курчати
• 
  Абгушт
• 
  Кюкю
• 
  Долма
• 
  ?ранська ?кра
• 
  Р?зн? вар?анти лаваша
• 
  Барбар?
• 
  Сангак
• 
  Тафтан

?ранська музика [ ред. | ред. код ]

Цей розд?л потребу? доповнення . (жовтень 2016)

Рок-музика в ?ран? зазнала впливу багатьох традиц?йних форм ?рансько? музики та таких популярних рок-гурт?в як Pink Floyd , The Doors , Dire Straits , AC/DC , Metallica та Pantera . ?ранський рок вперше отримав розвиток у 1970-х (знаковим представником того пер?оду ? Курош Ягмае? ), але протягом 1980-х не був популярним, знову зазвучав у 1990-х. Серед в?домих груп, що грали важкий рок , вид?ля?ться Angband ^[81] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Список м?ст ?рану
• ?ранська кухня
• М?н?стерство с?льськогосподарського джихаду (?ран)
• Енциклопед?я мистецтва (?ран)

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

?ран у сестринських В?к?про?ктах
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Новини у В?к?новинах ?
	?ран у В?к?мандрах ?
	Файли у В?к?сховищ? ?

• М. С. Бур'ян, Я. Л. Шолох . ?ран, ?сламська Республ?ка ?ран [ Арх?вовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2005. ? Т. 3 : Е ? Й. ? С. 533. ? ISBN 966-00-0610-1 .
• С. ?. Данилов . ?ран, ?сламська Республ?ка ?ран [ Арх?вовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни  / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни , НТШ . ? К . : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни , 2001­?2023. ? ISBN 966-02-2074-X .
• С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. О. Люб?цева. Географ?я рел?г?й. ? К., 1999. ? С. 185?188
• Christopher de Bellaigue : Im Rosengarten der Martyrer. Ein Portrait des Iran. Munchen: C.H. Beck, 2006.-1. Auflage. ? ISBN 3-406-54374-X
• Bruno Schirra : Iran ? Sprengstoff fur Europa. Berlin: Econ, Marz 2006. ? ISBN 3-430-17957-2
• Lilli Gruber : Tschador. Im geteilten Herzen des Iran. Munchen: Karl Blessing Verlag, Marz 2006. ? ISBN 3-89667-299-1
• Ray Takeyh : Hidden Iran ? Paradox and Power in the Islamic Republic , New York 2006, ISBN 978-0-8050-7976-0
• Luise Rinser : Khomeini und der islamische Gottesstaat. Eine große Idee, ein großer Irrtum? Starnberg: R. S. Schulz, 1979. ? ISBN 3-7962-0111-3
• Katajun Amirpur, Reinhard Witzke : Schauplatz Iran ? Ein Report. Freiburg 2004, Herder Verlag, ISBN 3-451-05535-X
• Columbia University  : Encyclopædia Iranica [ Арх?вовано 16 кв?тня 2019 у Wayback Machine .] . (Das ausfuhrlichste Nachschlagewerk zum Iran, von dem bisher 12 Bande erschienen sind.)
• Navid Kermani : Iran. Die Revolution der Kinder . Munchen: Verlag C.H. Beck, 2001. ? ISBN 3-406-47625-2
• W. G. Lerch : Iranische Traumata. Persien ist im vorigen Jahrhundert von vielen angegriffen oder fremdbestimmt worden. FAZ v. 21. Juni 2003. (Beleuchtet die Rolle des Iran als Opfer des Imperialismus)
• Ralf Rettig : URSACHEN DER SOZIALEN REVOLUTION IM IRAN [ Арх?вовано 27 вересня 2009 у Wayback Machine .] , Diplomarbeit an der Universitat Konstanz 1998.
• Kirsten Winkler : KulturSchock Iran : Reise Know-How Verlag, 2005. ? ISBN 3-8317-1390-1
• Eckhart Ehlers : Iran, Wissenschaftliche Landerkunden Bd. 18, Darmstadt 1980
• Ari Fridman, Maxine Kaye : Human Rights in Iran (PDF; 512 KB), American Jewish Committee, Marz 2007
• Volker Perthes : Iran ? Eine politische Herausforderung . Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 2008. ? ISBN 978-3-518-12572-4
• Stephan Grigat/Simone Dinah Hartmann : Der Iran ? Analyse einer islamischen Diktatur und ihrer europaischen Forderer. Studienverlag; Innsbruck ? Wien ? Bozen 2008 [1]
• Benjamin Walker, Persian Pageant : A Cultural History of Iran, Arya Press, Calcutta, 1950.
• Pierre Briant, Histoire de l'empire Perse , Fayard, Paris, 2003, 1247 p. ISBN 2-213-59667-0
• Yves Porter, Les Iraniens , Armand Colin, septembre 2006, ISBN 2-200-26825-4 .
• Philip Huyse, La Perse antique, Editions Les Belles Lettres, Paris, 2005, 298 p. ISBN 2-251-41031-7
• Bernard Hourcade, L'Iran. Nouvelles identites d'une republique. Paris, Belin, 2002, 223 p. (coll. Asie plurielle)
• J. A. Boyle, The Cambridge History of Iran , Cambridge University Press, 1968, 778 p. ISBN 0-521-06936-X
• Ferdowsi, Shah Nameh (traduit en anglais par Reuben Levy), Yassavoli, Teheran, 2003, 212 p. ISBN 964-306-208-2
• Farah Pahlavi, Memoires , XO editions, Paris, 2003, 428 p. ISBN 2-84563-065-4
• Jean-Pierre Digard, Bernard Hourcade, Yann Richard, L'Iran au XX , Paris, Fayard 2007 (Edition revue et augmentee)
• Ramine Kamrane, Iran, l'islamisme dans l'impasse , Buchet-Chastel, Paris, 2003, 159 p. ISBN 2-283-01976-1
• Fariba Abdelkah, Etre moderne en Iran , CERI ? KARTHALA, Paris, 2006, ISBN 2-84586-782-4
• Omar Khayyam, Cent et un quatrains de libre pensee (Rob?iat) , tr. et ed. par G. Lazard, Gallimard, Paris, 2002, ed. bilingue, 98 p. ISBN 2-07-076720-5
• Mohammad-Reza Djalili, Geopolitique de l'Iran , Editions Complexe, Bruxelles, 2005 ISBN 2-8048-0040-7
• Colonel David Smiley, Irregular regular , 1994, Chapitre 5 (traduction de Thierry Le Breton sous le titre Au cœur de l'action clandestine. Des Commandos au MI6 , L'Esprit du Livre Editions, 2008) sur a l'intervention britannique de 1941.
• Ramine Kamrane et Frederic Tellier, ≪Iran: les coulisses d'un totalitarisme≫, Climats, 2007, ISBN 978-2-08-120055-5
• Briongos, Ana, La cueva de Ali Baba. Iran, dia a dia , Lumen, Barcelona, 2002.
• Negro sobre negro. Iran, cuaderno de viaje , Laertes, Barcelona, 1997. Web de la escritora [ Арх?вовано 11 с?чня 2010 у Wayback Machine .] .
• Crowther, Yasmin, La cocina del azafran , Madrid, Siruela, 2006
• Ebadi, Shirin, El despertar de Iran , Aguilar, Madrid, 2007.
• Kapuscinsky, R., El sha , Anagrama, Barcelona, 2004
• Keddie, Nikki R., Las raices del Iran moderno , Belcqua, Barcelona, 2006
• Kinzer, Stephen, Todos los hombres del sha , Barcelona, Debate, 2005.
• Merino Martin, Maria Jesus, La Republica Islamica de Iran. Dinamicas socio-politicas y relevo de las elites , Los Libros de la Catarata, Madrid, 2004
• Nemat, Maria, La prisionera de Teheran , Espasa, Barcelona, 2008
• Robles, Rafael, Leer El Quijote en Teheran , Texto editores, Madrid, 2007. Web del libro [ Арх?вовано 27 листопада 2009 у Wayback Machine .] .
• Sofer, Dalia, Otono en Shiraz , Grijalbo, Barcelona, 2007
• Vives, Toni, Iran , Laertes, Barcelona, 2002.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Урядов?:

• The President of Iran [ Арх?вовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine .]
• Iran.ir [ Арх?вовано 17 травня 2009 у Wayback Machine .]
• Вища рада ?рану [ Арх?вовано 5 жовтня 2020 у Wayback Machine .]
• Рада охоронц?в революц??
• ?сламський консультативна рада [ Арх?вовано 7 грудня 2007 у Wayback Machine .]
• Рада експерт?в [ Арх?вовано 13 травня 2007 у Wayback Machine .]
• [2]
• Мандр?вки ?раном
• М?н?стерство юстиц??
• Орган?зац?я з атомно? енергетики

Загальн?:

• Iran at UCB Libraries GovPubs
• Site officiel du Parlement iranien [ Арх?вовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine .]
• L'Iran sur le World Factbook de la CIA [ Арх?вовано 13 грудня 2006 у Wayback Machine .]
• Video : L'Iran, 30 ans de revolution islamique , archives de la Television suisse romande
• Constitution iranienne de 1979 (traduction en francais non officielle sur le site jurispolis.com )
• Enquete sur les caracteristiques socio-economiques des menages iraniens , Centre de Statistiques d'Iran (2003), etude traduite par le CNRS.
• ?нформац?я про ?ран [ Арх?вовано 2 вересня 2011 у Wayback Machine .] (англ.)

?нш?:

• Amazing Iran
• Contemporary Iranian Architecture
• Photography gallery: People, roads and landscapes of Iran [ Арх?вовано 4 березня 2010 у Wayback Machine .]
• James Whitaker speaks about his life in Iran , a discussion about Iran
• What You Know About Iran is Wrong [ Арх?вовано 17 вересня 2009 у Wayback Machine .] by Fareed Zakaria, Newsweek , May 23, 2009
• Landerprofil [ Арх?вовано 17 листопада 2010 у Wayback Machine .]
• ecoi.net ? Schwerpunktlander " Iran [ Арх?вовано 7 грудня 2009 у Wayback Machine .] European Country of Origin Information Network
• Country Analysis Brief: Iran , Energy Information Administration
• Monatliche Iran-Reporte der Heinrich-Boll-Stiftung seit 2002 zum Download
• Iran Weekly Press Digest (Englisch)
• Seite des Iran Touring and Tourist Online mit umfangreicher Artikelauswahl zu Sehenswurdigkeiten des Landes
• ?нформац?йне агентство IRNA
• РИА IRAN news
• Про с?м'ю останнього шаха
• Мистецтво ?ранУ
• Туризм, природа, ?стор?я, культура ?рану

Азербайджан   В?рмен?я   Туреччина	Касп?йське море	Туркмен?стан
?рак		Афган?стан
Перська затока	Баб-ель-Мандебська протока	Пакистан Оманська затока

п о р Орган?зац?я кра?н-експортер?в нафти (ОПЕК)   Алжир ·   Ангола ·   Венесуела ·   Габон ·   Екватор?альна Гв?нея ·   ?рак ·   ?ран ·   Республ?ка Конго ·   Кувейт ·   Л?в?я ·   Н?гер?я ·   ОАЕ ·   Сауд?вська Арав?я

п о р Шанхайська орган?зац?я сп?вроб?тництва (ШОС) члени   ?нд?я ?   ?ран ?   Казахстан ?   Киргизстан ?   КНР ?   Пакистан ?   Рос?я ?   Таджикистан ?   Узбекистан спостер?гач?   Афган?стан ?   Б?лорусь ?   Монгол?я партнери по д?алогу   Азербайджан ?   В?рмен?я ?   ?гипет ?   Камбоджа ?   Катар ?   Непал ?   Сауд?вська Арав?я ?   Туреччина ?   Шр?-Ланка

У соц?альних мережах Сабредд?т   (англ.) Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz · Швейцарський арх?в виконавських мистецтв Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Л?тература та б?бл?ограф?я Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Edition humboldt digital · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · ?сторичний словник Швейцар?? · Православная энциклопедия · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · TDV ?slam Ansiklopedisi · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Британський музей · Collaborative InterLingual Index · KBpedia · National Historical Museums of Sweden · UK Parliament thesaurus · WordNet · Англ?йська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Каталанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Namuwiki · RationalWiki Нормативний контроль BNE :  XX451360 · BNF :  153420449 · FAST :  1204889 · Freebase :  /m/03shp · GND :  4027653-3 · ISNI :  0000000404539679 · J9U :  987007559654805171 · LCCN :  n79039880 · LIH :  LNB:V*10258;=BC · N6I :  vtls001136786 · NDL :  00564213 · NKC :  ge131735 · NLI :  000975032 · SKMASNL :  vtls001307304 · SUDOC :  026488655 ,  026488930 · UIY :  000074564 · VcBA :  497/633 · VIAF :  149669363 · WorldCat :  lccn-n79039880