Садда?м Хусе?йн
[5]
Абд аль-Маджи?д аль-Т?кри?т?
(
араб.
???? ???? ??? ?????? ????????
?add?m ?usayn ?Abd al-Maj?d al-Tikr?t?
; *
28 кв?тня
1937
?
30 грудня
2006
,
Багдад
) ?
?ракський
пол?тик,
диктатор
, 5-й
президент
?раку
(
1979
?
2003
). Голова
Парт?? арабського соц?ал?стичного в?дродження
, п?зн?ше голова Арабсько? Соц?ал?стично? Баасько? парт??.
Саддам Хусейн народився в сел? Аль-Авджа неподал?к в?д ?ракського м?ста
Т?крит
(за оф?ц?йною верс??ю в самому Т?крит?)
[6]
. За оф?ц?йною верс??ю, родина Хусейна вела св?й родов?д до ?мама
Ал?
? зятя пророка
Магомета
. Його батько, Хусейн Абд Аль-Маджид, помер, коли сину було лише 9 м?сяц?в. Дядько Саддама Аль-Гадж ?браг?м одружився з вдовою та взяв сироту до власно? родини. Тож Саддам р?с у багатод?тн?й с?м'? дядька. Родина Саддама та в?н сам були
сун?тами
, в той час як б?льш?сть ?ракц?в ?
ши?ти
.
До школи п?шов у 9 рок?в. По зак?нченн? школи в 1955 роц? спробував вступити до ел?тарно? в?йськово? академ?? в
Багдад?
, але провалився на першому ж екзамен?, що стало сильним ударом для честолюбного юнака. За допомогою дядька в?н пере?хав до Багдада, де вступив до коледжу ≪Аль-Гарк≫.
У 1957 (за ?ншими даними у 1956)
[7]
роц? Саддам, на той час студент коледжу ≪Аль-Харк≫ вступив до парт??
Баас
. Сл?д зазначити, що на той час парт?я д?яла п?дп?льно. Того ж року Хусейн брав участь у невдал?й спроб? повстання проти короля
Фейсала
.
У
1959
роц? серед 10 актив?ст?в брав участь у замаху на диктатора
Абдель Кер?ма Касема
(захопив владу в
1958
р.)
[8]
. Хоч нападникам вдалося вбити вод?я та ад'ютанта, але сам Касем врятувався, сховавшись на дн? автомоб?ля. Б?льш?сть нападник?в загинули п?д час нападу, а Саддама було поранено в ногу. В?н був заочно засуджений до смертно? кари, але вт?к до
Сир??
. Президент
?гипту
?амаль Абдель Насер
допом?г молодому революц?онеру перебратися до
Ка?ра
.
У
1962
?
1963
рр. навчався на юридичному факультет?
Ка?рського ун?верситету
.
У 1963 роц?, п?сля пад?ння режиму Касема внасл?док лютневого перевороту, зд?йсненого парт??ю Баас, повернувся до ?раку. Його перша посада ? сл?дчий у табор? для приб?чник?в Касема, де в?н сво?ю д?яльн?стю привернув увагу людей з верх?вки парт??. Однак невдовз?, в листопад? 1963, Баас втратила владу. Нова влада вир?шила взяти п?д контроль небезпечних людей. Саддам був арештований. За оф?ц?йною верс??ю, арешт супроводжувався довгою перестр?лкою. Два роки Хусейн просид?в у в'язниц?, зв?дки вт?к ? п?шов у п?дп?лля. Брав участь у наступному переворот?, зд?йсненому Баас 17 липня
1968
року. Вважа?ться, що особистий досв?д того, як учорашн?й в'язень досяга? влади, посприяв тому, що в роки свого правл?ння Саддам сво?х ворог?в знищував, не залишаючи ?м жодних шанс?в на реванш.
У 1968 роц? став членом Ради революц?йного командування.
Впродовж 11 рок?в (1968?1979) Саддам Хусейн оф?ц?йно вважався ≪другою людиною≫ та правою рукою тод?шнього президента (? родича)
Ахмеда Хасана аль-Бакра
. Однак насправд? вже тод? реальним правителем ?раку був радше Саддам, а не старий президент аль-Бакр.
У
1969
роц? Хусейн зак?нчив багдадський ун?верситет Мунтас?р?я, отримав диплом юриста та об?йняв посаду заступника голови Ради революц?йного командування та заступника генерального секретаря кер?вництва Баас. Пам'ятаючи про св?й невдалий вступ до ун?верситету в юност?, цього разу Саддам добре п?дготувався до екзамену ? прийшов ?з табельною збро?ю та чотирма особистими охоронцями.
У
1971
?
1973
та в
1976
?
1978
роках навчався у в?йськов?й академ?? в Багдад?. В ц? роки з ?ракського Курдистану депортували не менше 300?350 тисяч людей. Було спалено 250 курдських с?л. Вздовж кордону з ?раном створили так званий ≪арабський пояс≫ завширшки 25 км, куди переселяли ?ракц?в арабського походження. Керував цими операц?ями Саддам.
У
1979
роц? президент аль-Бакр ?де у в?дставку за станом здоров'я. З
16 червня
того року Саддам ? президент та головнокомандувач
Збройних сил ?раксько? Республ?ки
, голова Ради революц?йного командування та генеральний секретар рег?онального кер?вництва Баас. Першими ж д?ями нового президента стали масштабн? репрес?? проти кер?вних парт?йц?в Баасу, майже вс?х м?н?стр?в та друз?в, за допомогою яких в?н прийшов до влади.
22 вересня
1980
року в?ддав наказ про вторгнення на нафтов? поля
?рану
(
остан
Хузестан
), що стало одн??ю з причин довго? та криваво?
?рано-?раксько? в?йни
, яка завершилася лише в серпн?
1988
року й коштувала кра?н? понад п?вм?льйона житт?в. П?д час в?йни ?ракц? використовували
х?м?чну зброю
?
?прит
у ≪Безумн?й битв?≫ за остр?вц? Меджнун б?ля м?стечка Ель-Курна в
1984
роц?. Через в?йну дуже зр?с зовн?шн?й борг ?раку, який сягнув за р?зними оц?нками 60?80 м?льярд?в долар?в США.
У серпн?
1990
року Саддам Хусейн зд?йснив
спробу анексувати
Кувейт
та оголосити його 19 пров?нц??ю ?раку, однак св?това сп?льнота вкрай негативно сприйняла таке в?дверте загарбання.
ООН
засудила агрес?ю,
США
та багато ?нших кра?н над?слали в?йська, а сус?ди ?раку, багат? нафтов? арабськ? кра?ни рег?ону
Персько? затоки
, проф?нансували в?йну, тож у лютому
1991
року багатонац?ональн? сили
вибили
?ракц?в з ем?рату.
У березн?
2003
року США розпочали
в?йну проти ?раку
, що мала на мет? повалення режиму Саддама
[9]
. В м?ру просування американц?в до Багдада в?н почав переховуватися, ? довгий час його не могли знайти, оск?льки в?н пост?йно пересувався по кра?н?
[10]
.
14 грудня
в
Т?крит?
колишнього диктатора затримали та заарештували
[11]
.
Саддам Хусейн невдовз? п?сля арешту
30 червня
2004
року Саддама Хусейна та 11 ?нших член?в баасистського режиму, серед яких були й колишн? прем'?р-м?н?стр
Тар?к Аз?з
та м?н?стр оборони
Султан Хашим?
, передали ?ракськ?й влад?.
1 липня
в?дбулося перше зас?дання суду у справ? колишнього диктатора. Йому були висунут? звинувачення в злочинах проти людства та во?нних злочинах. Серед звинувачень: знищення близько 5 тисяч курд?в з племен?
барзан?
в
1983
роц?;
використання х?м?чно? збро? проти мешканц?в Халабдж?
в 1988 роц?, внасл?док чого загинуло також близько 5 тисяч людей; в?йськова операц?я
≪Аль-Анфаль≫
того ж 1988 року, коли було знищено близько 80 курдських с?л; розв'язання ?рано-?раксько? в?йни (1980?1988) та агрес?я проти
Кувейту
в 1990 роц?.
Суд проходив у Багдад? на територ?? в?йськово? американсько? бази ≪Кемп В?ктор?≫, розташовано? в закрит?й зон? м?жнародного аеропорту.
5 листопада
2006
року Вищий крим?нальний трибунал ?раку засудив Саддама Хусейна до смерт? через
пов?шення
за звинуваченням в розправ? над 148 ши?тами в Ед-Дуджейл?
1982
року. Також через к?лька дн?в був розпочатий ще один процес над диктатором ? у справ? про геноцид курд?в наприк?нц?
1980-х
рок?в. Адвокати подали апеляц?ю, але суд ?? в?дхилив.
26 грудня
2006 року апеляц?йний суд ?раку залишив вирок у сил? ? наказав виконати його протягом 30 д?б, а
29 грудня
опубл?кував оф?ц?йну постанову про страту.
У суботу
30 грудня
, на св?танку, за дек?лька хвилин до шосто? години, в день
Курбан-байраму
, ?ракц? без участ? солдат?в США стратили Саддама Хусейна через пов?шення
[12]
. Вся процедура була знята на в?део за допомогою моб?льного телефону. Страта в?дбулася на ?ракськ?й в?йськов?й баз? в
Кад?м??
.
За словами очевидц?в, Саддам Хусейн виглядав спок?йним, хоч ? пригн?ченим, не тремт?в та не опирався, не кричав ? не просив помилування.
Страту
колишнього президента ?раку Саддама Хусейна ледве не зупинили через образи, котр? один з? св?дк?в почав викрикати на його адресу. За словами Мунк?та Фаруна, оф?ц?йного представника звинувачення на процес? Саддама, незадовго перед стратою в?н заявив, що може залишити прим?щення.
|
Я пригрозив п?ти. Вони знали, що без мене страта не може в?дбутися.
|
|
На шию Саддаму одягли чорну хустку, а тод? мотузку. П?д час страти в?н провалився на п?вметра в люк п?д ногами ? вис?в так 10 хвилин, п?сля чого л?кар п?дтвердив його загибель. Смерть Саддама була митт?вою ? очевидц? почули легкий хруск?т та побачили крапл? кров? на мотузц?. Т?ло зняли не одразу. На запису чути як хтось вимагав, щоб т?ло повис?ло, аби вс? охоч? могли насолодитися видовищем.
Саддам Хусейн був одружений чотири рази. Перша дружина,
Саджида Тульфах
, була його двоюр?дною сестрою. Друга дружина, Сам?ра Шахбандар, ран?ше була зам?жня, ?? чолов?ком був президент ?раксько? ав?акомпан?? ≪?рак Ейрвейз≫, але в 1988 роц? Саддам побачив ?? та ≪запропонував≫ чолов?ков? дати дружин? розлучення. З останньою дружиною, дочкою м?н?стра оборонно? промисловост?, в?н одружився в жовтн? 2002 року.
В?д першого шлюбу мав трьох дочок та двох син?в. Сини Саддама ? Кусай та Удай загинули в 2004 роц? в
Мосул?
п?д час спецоперац?? в?йськ анти?раксько? коал?ц??.
Л?тературна творч?сть
[
ред.
|
ред. код
]
Саддам Хусейн ? автором к?лькох роб?т з в?йськово? стратег??, романтично? пов?ст? ≪Заб?ба та король≫ (
2001
), книжки ≪Неприступна фортеця≫ (
2001
), новели ≪Люди та м?сто≫ (
2002
).
- Саддам Хусейн найб?льш в?домий як диктатор ?раку.
- Деяк? експерти вважають його режим нацистським, оск?льки його родич видав книгу ≪Кого Бог не повинен був створити…≫ (зм?ст схожий на ≪Мою боротьбу≫), а також використовував по?днання радикального етн?чного нац?онал?зму та державного кап?тал?зму
[13]
[14]
.
- ↑
а
б
Deutsche Nationalbibliothek
Record #118835300
// Gemeinsame Normdatei
? 2012?2016.
- ↑
а
б
Bibliotheque nationale de France
BNF
: платформа в?дкритих даних
? 2011.
- ↑
SNAC
? 2010.
- ↑
http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/middle_east/6218485.stm
- ↑
Кривонос Р.
Хусейн Саддам // Пол?тична енциклопед?я / Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ?
К
. : Парламентське видавництво, 2011. ? Т. 2. ? С. 707. ?
ISBN 978-966-611-818-2
.
- ↑
У Багдад? терорист-самогубець п?д?рвав себе на блокпосту в центр? м?ста. Поранен? четверо американських морських п?хотинц?в
- ↑
М?ж р?зними джерелами ? розб?жност?, одн? датують вступ до
Баасу
1954
, ?нш?
1956
чи
1957
роком. В?домо, що Саддам вступив до парт??, будучи студентом коледжу ≪Аль-Харк≫. Причому деяк? джерела уточнюють, що це сталося через р?к навчання. З ?ншого боку ? в?домост?, що вступити до в?йськово? академ?? Саддам пробував у
1955
роц?. Якщо ця цифра в?рна, то в?н н?як не м?г уже вчитися в коледж? у
1954
роц?
- ↑
Образ парт?? БААС в анал?тичних документах ЦРУ та ДерждепартаментуСША (1961?1963 рр.)
Науков? зошити ?сторичного факультету Льв?вського ун?верситету. 2017. Випуск 18.
- ↑
Президент ?раку Саддам Хусейн виступив сьогодн? зранку на ?ракському телебаченн?
≪Рад?о Свобода≫
- ↑
Саддам Хуссейн перебува? в ?раку ? пост?йно пересува?ться кра?ною, ? заявив л?дер ?ракського нац?онального конгресу
≪Рад?о Свобода≫
21 кв?тня 2003
- ↑
Саддам Хусейн арештований. 2003-12-15
≪Голос Америки≫
- ↑
Саддама Хусейна страчено через пов?шення
≪Голос Америки≫
- ↑
Shraibman, Michael (16 травня 2018).
Арабский Гитлер: Саддам Хуссейн и курдский Холокост
.
Автономное Действие
(рос.)
. Процитовано 30 червня 2023
.
- ↑
Saddam Hussein ‘acted like Hitler’ during Kuwait invasion, former UK PM Thatcher said
.
Arab News
(англ.)
. Процитовано 30 червня 2023
.
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|