Л?вонська в?йна

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Л?вон?я (значення) .
Л?вонська в?йна
московсько-литовськ? , московсько-польськ? , московсько-шведськ? , н?мецько-рос?йськ? в?йни
«Стефан Баторій під Псковом» (Ян Матейко, 1872, Королівський замок у Варшаві)
≪Стефан Батор?й п?д Псковом≫ ( Ян Матейко , 1872 , Корол?вський замок у Варшав? )

≪Стефан Батор?й п?д Псковом≫ ( Ян Матейко , 1872 , Корол?вський замок у Варшав? )
Дата: 17 с?чня 1558 ? 1583
М?сце: Л?вон?я , ?нгр?я , Литва , Московське царство
Прив?д: Боротьба за Л?вон?ю :
Результат: поразка Москов??:
Територ?альн? зм?ни: под?л Л?вон??:
Сторони
Л?вон?я

Литва (до 1569)
Р?ч Посполита (з 1569)
Швец?я
Дан?я-Норвег?я
Трансильван?я (з 1557)

Москов?я

Л?вонське корол?вство
Касимовське ханство

Командувач?
Готтгард Кеттлер
Сиг?змунд II Август
Стефан Батор?й
Ер?к XIV
Фр?др?х ?? 		?ван IV Грозний
Магнус
Симеон Бекбулатович

Л?во?нська в?йна?  ? у 1558?1583 роках велика в?йна сх?дно?вропейських ? скандинавських держав за контроль над Л?вон??ю . В?дбувалася на територ?? сучасних Естон??, Латв??, Б?лорус? та Рос??. Учасниками в?йни були Московське царство , Л?вонська Конфедерац?я , Велике Княз?вство Литовське ? Руське (з 1569 року ? Р?ч Посполита ), Союз Корол?вств Дан?? та Норвег?? , а також Корол?вство Швец?я .

В?йна почалася в с?чн? 1558 року з нападу Москов?? на Л?вонську конфедерац?ю ? захоплення Дерпта , Нарви та ?нших м?ст. Майже одночасно, 1561 року, до п?вн?чно? Л?вон?? вторглися шведи , як? заснували в н?й Естонське герцогство . Члени конфедерац?? виявилися неспроможними зупинити загарбник?в й 1561 року уклали В?ленську ун?ю з Великим княз?вством Литовським ? Руським. За умовами цього союзу Велике княз?вство Литовське ? Руське вступило у в?йну на боц? л?вонц?в. Зам?сть конфедерац?? створювали протекторати ? Л?вонське герцогство ? Герцогство Курлянд?? ? Семигал?? .

Внасл?док п?дписання литовсько-л?вонського союзу Московське царство розпочало наступ на Велике Княз?вство Литовське ? Руське й 1563 року захопило Полоцьк . П?д тиском ворога Велике Княз?вство Литовське ? Руське було змушене укласти 1569 року Любл?нську ун?ю з Польським корол?вством , об'?днавшись у конфедерац?ю  - Р?ч Посполиту. Москов?я, намагаючись закр?пити сво? усп?хи в Л?вон??, 1570 року створила на завойованих землях власний протекторат ? Л?вонське корол?вство . Того ж року проти Московського царства виступила Швец?я й завдала йому поразок на московськ?й територ??.

1578 року союзне польсько-литовсько-русько-шведське в?йсько розбило московську арм?ю у битв? п?д Венденом , внасл?док яко? Москва втратила наступальну ?н?ц?ативу у в?йн?. Союзники вторглися у волод?ння супротивника й взяли в облогу Псков . 1582 року цар ?ван Грозний здався Реч? Посполит?й на умовах Ям-Запольського миру та в?дмовився в?д ус?х завоювань у Л?вон?? та Полоцьку. 1583 року Москва п?дписала Плюсський мир з? шведами, як? отримали ?нгр?ю та п?вн?чну Л?вон?ю з Естонським герцогством. Внасл?док в?йни припинила ?снування Л?вонська конфедерац?я , земл? яко? опинилися розпод?леними м?ж Р?ччю Посполитою, Швец??ю та Дан??ю-Норвег??ю. Р?ч Посполита ? Швец?я поступово стали л?дерами рег?ону, а Московське царство вступило в пер?од тривало? пол?тично-економ?чно? кризи та смутн? часи .

Передумови [ ред. | ред. код ]

Дово?нна Л?вон?я [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Л?вонська конфедерац?я , Л?вонський орден та Ризьке арх??пископство
Л?вон?я напередодн? в?йни:
    Л?вонський орден
    Ризьке арх??пископство
    Курляндське ?пископство
    Езель-В?цьке ?пископство
    Дерптське ?пископство
    Рига

Станом на середину XVI стол?ття Л?вон?я була економ?чно розвиненим [1] , але пол?тично дуже нестаб?льним ? рел?г?йно строкатим рег?оном. ?? незалежн? св?тськ? й духовн? пол?т?? утворювали так звану Л?вонську конфедерац?ю [2] , що перебувала п?д ном?нальним патронатом ?мператора Священно? Римсько? ?мпер?? та Папи Римського . До цього союзу входили власне Л?вонський орден (Л?вонський в?дд?л Тевтонського Ордену), княз?вства-?пископства Дерпту , Езеля-В?ка ? Курлянд?? , а також Ризьке арх??пископство та в?льне м?сто Рига [1] [3] . Численн? лицарськ? ма?тки ? м?ста конфедерац??, так? як Дерпт ? Ревель (Талл?нн), мали широк? самоврядн? права й були майже самост?йними [3] . ?диною адм?н?стративною установою, що об'?днувала ус? л?вонськ? пол?т??, була загальна Крайова рада, в?дома п?д назвою ландтаг [1] .

Пол?тична роздроблен?сть робила конфедерац?ю вразливою до атак ззовн?, а пост?йна боротьба м?ж арх??пископом Риги та маг?стром Л?вонського ордену за верховенство у рег?он? ослаблювала ?? зсередини [nb 1] [1] [3] . Б?льш?сть ченц?в-лицар?в ордену лишалася в?рною римо-католицьк?й церкв?, проте в самому орден? зр?в рел?г?йний розкол, спричинений поширенням в 1520-х роках реформац?йних ?дей та лютеранства [4] . Таким чином, напередодн? в?йни Л?вон?я не становила потужно? сили, ?? роздирали внутр?шн? чвари, вона не мала н? належного захисту, н? п?дтримки, за винятком густо? мереж? укр?плених замк?в ? фортець [5] . Край оточували монарх??, що пересл?дували винятково сво? експанс?он?стськ? плани ? Московське царство , Швец?я , Дан?я-Норвег?я , Литва ? Польща [6]

Л?вон?я не мала потужно? в?йськово-пол?тично? орган?зац??. Маг?стр Л?вонського ордену, його обласн? голови, лицар? й власники ма?тностей належали до др?бно? н?мецько? шляхти. Охороняючи сво? прив?ле?, вони перешкоджали появ? л?вонсько? магнатер?? або монарх?чного ?нституту [7] . Лише арх??пископ Риги спром?гся подолати шляхетську анарх?ю ? посилити вертикаль влади у сво?х волод?ннях [8] . Ризький арх??пископ В?льгельм та його коад'ютор Христоф фон Макленбург намагалися створити спадкове Л?вонське герцогство за прусською моделлю [9] . Вони обидва отримали посади за допомоги Альбрехта Прусського , колишнього великого маг?стра Тевтонського Ордену , який секуляризував орденськ? волод?ння в Прусс?? ? заснував 1525 року св?тське герцогство [9] . Арх??пископу ? коад'ютору протистояв Л?вонський орден, який виступав за ≪в?дновлення≫ орденсько? орган?зац?? в Прусс?? [10] . В?н був противником секуляризац?? та ?де? створення герцогства [8] .

Сус?ди Л?вон?? [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Ганза , Дан?я-Норвег?я , Швец?я , Московське царство , Велике княз?вство Литовське та Герцогство Прусс?я

Напередодн? Л?вонсько? в?йни п?вн?чно?вропейськ? м?ста Ганзейсько? ун?? втратили монопол?ю на прибуткову торг?влю в Балт?йському мор? [11] . Вони були змушен? д?лити цей ринок ?з ?вропейськими найманими флотами, переважно з голландських С?мнадцяти пров?нц?й ? Франц?? [11] . Ганзейськ? корабл? поступалися тогочасним в?йськовим суднам [12] . Ун?я була неспроможна утримувати велик? в?йськово-морськ? сили через занепад торг?вл? [13] , тому л?вонськ? члени Ганзи ? Рига , Ревель , а також ?хн?й торговельний партнер Нарва лишилися без належного захисту [14] . Наймогутн?шою силою на теренах Балт?йського моря середини XVI стол?ття був флот корол?вства Дан?? ? Норвег?? . В?н контролював вх?д до моря через Данськ? протоки , зокрема Ересунн [12] , збирав ?з купц?в зундське мито [13] й утримував стратег?чно важлив? балт?йськ? острови ? Борнгольм ? Готланд [12] .

Швец?я мала дуже обмежений доступ до торг?вл? на Балт?йському мор?. ?? стримували данц? на п?вдн? та нестача власних порт?в, як? б не замерзали впродовж ц?лого року [15] . Тим не менш, шведська корол?вська скарбниця збагачувалася завдяки контактам ?з заможними л?вонськими м?стами. Шведи експортували через ф?нську затоку зал?зо, деревину ?, насамперед, ц?нну м?дь [15] [16] . У перш?й половин? XVI стол?ття Шведське корол?вство мало нам?ри п?дкорити Л?вон?ю. Проте ц? плани були перекреслен? московсько-шведською в?йною 1554?1557 рок?в, що завершилася Новгородським перемир'ям [15] .

Фрагмент Carta Marina  ? мапи П?вн?чно? ?вропи та Балт?йського моря (1539).

Сх?дним сус?дом Л?вонсько? конфедерац?? було Московське царство. Воно постало у 1480 роц? на основ? п?вн?чно-сх?дних руських княз?вств, ран?ше залежних в?д Золото? Орди , й проводило експансивну пол?тику. 1478 року московити захопили Новгородську республ?ку , а 1510 року п?дкорили Псков [17] . 1547 року московський князь ?ван Грозний прийняв титул царя. В?н заволод?в Казанським (1552) ? Астраханським ханствами (1556), а також долучив до сво?х волод?нь колишню Велику Орду (1556). Московське царство було ?зольованим в?д ?вропейсько? торг?вл?. Хоча воно й волод?ло значною частиною сх?дного ? п?вденного узбережжя Ф?нсько? затоки , вимагались значн? зусилля для його облаштування, буд?вництва гаваней, верфей ? дор?г до них, що не надто вабило монарха. ?ван Грозний, зац?кавлений у ?мпорт? нов?тнього зах?дного озбро?ння, а також створенн? торгового шляху до Касп?йського моря [18] , вибрав легший шлях ? п?дкорення Л?вон??, яка вже мала налагоджен? ?нфраструктуру й мореплавство [19] .

1492 року московити спорудили на правому берез? р?чки Нарва , б?ля кордону з Л?вон??ю, фортецю ?вангород . Планувалося, що вона стане осередком торг?вл? Москов?? на Балт?йському мор?, але через бойкот л?вонських купц?в та м?лководн?сть порту м?сто не розвивалося [18] . Тод? 1554 року ?ван Грозний поставив вимогу Л?вонськ?й конфедерац?? сплатити йому данину у розм?р? 6 тисяч марок (колишня данина Дерптського ?пископства незалежному Пскову з 1504 року) [18] . Л?вонц? не зробили цього, хоча об?цяли виплатити ?? до 1557 року [18] . Цар став погрожувати Л?вон?? в?йною у випадку подальшо? несплати, а також вимагав роз?рвання л?вонських договор?в з Литвою ? Швец??ю [18] . Зрештою, безпл?дн? переговори зайшли в глухий кут, й в?йськове вир?шення конфл?кту, до якого Москва готувалася заздалег?дь, стало нев?дворотним.

Московська експанс?я турбувала Сиг?змунда ?? Августа , польського короля й великого князя литовського ? руського. Перех?д Л?вон?? п?д владу Москви означав не лише ?? пол?тичне дом?нування в рег?он?, а й втрату литовцями торгових шлях?в до Балтики [20] . В Л?вон?? Сиг?змунд ?? п?дтримував свого кузена В?льгельма , ризького арх??пископа, у його боротьб? з В?льгельмом фон Фюрстенбергом, маг?стром Л?вонського ордену [21] . Король спод?вався, що Л?вон?я, так само як ? Прусське герцогство на чол? з герцогом Альбертом , стане васалом Польщ? [22] . Ризький арх??пископ не мав достатньо? п?дтримки в Л?вон?? [21] й був змушений покладатися на сили ззовн?. Серед його л?вонських приб?чник?в був маршал Ордену Яспер фон Мюнстер. Разом ?з ним арх??пископ та?мно планував атакувати сво?х опонент?в в кв?тн? 1556 року, залучивши литово-пруську в?йськову п?дмогу [23] .

Проте Сиг?змунд ?? вагався, побоюючись, що у випадку його в?дсутност? московити завдадуть удару по Ки?вському во?водству [23] . Тим часом маг?стр Ордену Фюрстенберг д?знався про плани арх??пископа й в червн? 1556 року захопив його цитадел? Кокенгузен ? Ронненбург [23] . Маршал Яспер вт?к до Литви, але арх??пископа та його коадютора полонили ? ув'язнили в Адзел? й Трейден? . Внасл?док цього померанськ? герцоги, король Дан?? та Норвег?? Христ?ан ??? [23] , ?мператор Священно? Римсько? ?мпер?? Фердинанд ? та його васали вислали дипломат?в з петиц??ю зв?льнити полонених [24] . Планувалося, що вир?шення конфл?кту в?дбудеться 1 кв?тня 1557 року в Любеку , але угода була з?рвана через сварки м?ж литовськими ? данськими послами [24] . П?д приводом того, що син маг?стра Л?вонського Ордена вбив польського посла, Сиг?змунд ?? Август вислав до Л?вон?? 80-тисячне в?йсько, яке захопило частину орденських земель на п?вдн? краю. У вересн? 1557 року, в Позвол? , в?н змусив л?вонськ? ворогуюч? парт?? арх??пископа ? маг?стра примиритися [16] . Вони п?дписали Позвольський догов?р [en] , що створив наступально-оборонний союз ?з Польсько-Литовською Сп?вдруж?нстю. Цей союз п?дштовхнув Московське царство до розв'язання Л?вонсько? в?йни [16] .

Монархи сус?дн?х з Л?вон??ю держав перед початком Л?вонсько? в?йни (1557)

Перший пер?од (1558?1562) [ ред. | ред. код ]

Вторгнення Москов??. Розпад Л?вонсько? конфедерац?? [ ред. | ред. код ]

Л?вон?я в 1558?1561 роках:
    Московськ? походи 1558, 1559 ? 1560 рок?в.
    Литовська п?дмога 1561 року.
Докладн?ше: В?ленська ун?я

?ван Грозний розц?нив п?дписання Позвольського договору м?ж Л?вонською конфедерац??ю та Польсько-Литовською Сп?вдружн?стю як casus belli [25]  ? ще 1554 року Л?вон?я уклала з Москвою 15-р?чну мирну угоду, за якою об?цяла не вступати у союз з поляками ? литовцями [26] . 17 с?чня 1558 року 40-тисячне в?йсько п?д командуванням касимовського хана Шаха-Ал? , во?вод Глинського та Захар?на-Юр'?ва, у склад? московит?в, татар ? козак?в вдерлося до Л?вон?? [27] [28] . У Москв? оголошення народу про початок в?йни супроводжувався добовим дзвоном церковних дзв?ниць. За деякими даними, м?сцеве балт?йське населення практично не чинило опору нападникам, а навпаки повставало проти м?сцево? н?мецько? знат? [29] . Водночас, залиша?ться безсумн?вним ? те, що московсько-татарске во?нство зд?йснювали грабування ? вбивства м?сцевого населення, вина якого пояснювалась категор?ями в?ров?дступництва [30] .

11 травня московити здобули Нарву , а 18 липня ? Дерпт . Ревель було взято в облогу [31] . Л?вонська конфедерац?я змогла виставити проти агресора лише 10 тисяч лицар?в ? найманц?в. Л?вонц? в?дбили Везенберг ( Раквере ) ? ряд невеликих фортець ? нав?ть зд?йснили рейд на територ?ю супротивника, але Дерпт ? Нарва лишалися п?д московським контролем [32] . Таким чином, ?ван Грозний здобув плацдарм для розвитку наступних во?нних д?й у 1559 ? 1560 роках [32] . В с?чн? 1559 року московити вдруге вторглися до Л?вон?? [33] . Проте через напад Кримського ханства на п?вдн? Московського царства, нападники були змушен? укласти 6-м?сячне перемир'я з л?вонцями з травня по листопад [34] .

Шукаючи порятунку, Л?вонська конфедерац?я звернулася до свого патрона ? ?мператора Священно? Римсько? ?мпер?? Фердинанда ? з проханнями в?йськово? п?дмоги. Але той обмежився лише словесною п?дтримкою. Старий маг?стр Л?вонського Ордену фон Фюрстенберг спод?вався на п?дтримку Швец?? ? Дан??, проте вони так само в?дмовили. В результат? його коад'ютор ? л?дер пролитовсько? парт?? Готтгард Кеттлер попрохав допомоги у короля Сиг?змунда ?? Августа [35] . В червн? 1559 року л?вонц? п?дписали ?з королем В?ленський догов?р , за яким Л?вон?я переходила п?д захист Великого княз?вства Литовського . Вт?м, сейм Корони Польсько? в?дмовився ратиф?кувати дану угоду, не бажаючи втручатися у в?йну ? вважаючи Л?вонську справу винятково проблемою Литви [16] . В с?чн? 1560 року Сиг?змунд ?? в?дправив свого посла Мартина Володкова до двору ?вана Грозного в Москв?, намагаючись спинити безчинства московських в?йськ у л?вонськ?й пров?нц?? [36] .

≪Зв?рства московит?в у Л?вон??≫ ( Zeyttung , Нюрнберг , 1561).

Московськ? перемоги в Л?вон?? були здобут? завдяки стр?льцям та артилер??, як? легко руйнували дерев'ян? укр?плення [27] . Царськ? в?йська змогли здобути фортецю Фелл?на ( В?лянд? ), але ?м бракувало засоб?в для захоплення головних великих м?ст ? Риги, Ревеля й Пернау [32] . В серпн? 1560 року л?вонськ? лицар? зазнали розгромно? поразки в?д московит?в у битв? при Ермес? [34] . Сам маг?стр фон Фюрстенберг потрапив у полон.

З жовтня 1559 року новим маг?стром Ордену став Готтгард Кеттлер. Не отримавши в?йськ в?д нового шведського короля Ер?ка XIV , в?н знову звернувся по допомогу до Сиг?змунда ?? Августа [37] . 28 листопада 1561 року представники Л?вонсько? конфедерац??, очолюван? Кеттлером, уклали В?ленську ун?ю ?з польським королем ? великим князем литовським. За умовами ун?? земл? Ордену та л?вонських княз?вств-?пископств секуляризувалися. На ?хньому м?ст? створювалися два св?тськ? литовськ? протекторати  ? Л?вонське герцогство ? герцогство Курлянд?? ? Семигал?? . Кеттлер, що перед цим прийняв лютеранство , став першим головою обох герцогств [16] . Сиг?змунд ?? Август об?цяв л?вонським землевласникам ? м?стам збереження майнових ? станових прав, рел?г?йн? свободи на основ? Аугсбурського в?роспов?дання , дотримання н?мецьких звича?в ? незм?нн?сть н?мецько? адм?н?страц?? [38] [39] .

Частина литовсько? шляхти виступала проти посилення польсько-литовського союзу й пропонувала литовську княз?вську корону ?вану Грозному [40] . Той сприйняв пропозиц?ю аби виграти час ? п?дсилити сво? в?йська в Л?вон? [41] . Протягом 1561 року литовсько-московське перемир'я, що зак?нчувалося наступного року, не порушувалося обома сторонами [41] .

Шведська ? данська ?нтервенц?? [ ред. | ред. код ]

26 вересня 1559 року, в обм?н на позику та гарант?? дансько? протекц??, Йоганн фон Мюнхгаузен , ?пископ Езель-В?ка , п?дписав угоду ?з Фредер?ком ?? , королем Дан?? ? Норвег?? , за якою передав йому право призначати нового голову ?парх?? . Фактично княз?вство-?пископство було продане за 30 тисяч талер?в [42] . Фредер?к ?? поставив новим ?пископом Езель-В?ка свого брата, герцога Магнуса Гольштейнського , який очолив кафедру в кв?тн? 1560 року. Швец?я могла розц?нити д?? Дан?? як втручання у Л?вонську в?йну, тому данський король, аби не дратувати сус?да, спробував виступити посередником у мирному процес? в рег?он? [43] . Проте Магнус пересл?дував власн? ?нтереси ? в?н придбав Курляндське ?пископство без згоди Фр?др?ха ?? й намагався поширити св?й вплив на п?вн?чну Л?вон?ю, район Гарр??на ? В?рланда ( Гар'юмаа ? В?румаа ). Це спричинило конфл?кт ?з Ер?ком XIV , молодим шведським королем [32] .

1561 року шведськ? в?йська висадилися у п?вн?чн?й Л?вон??. Н?мецька шляхта Гарр??на, В?рланда та ?рвена ( Ярвамаа ) п?дкорилася ?м й визнала сво?м правителем Ер?ка XIV. На територ??, окупован?й шведами, було створено Естонське герцогство [44] . М?сто Ревель (Талл?нн) так само визнав верховенство короля-завойовника [32] . Шведський уряд про?гнорував протести данц?в, як? наполягали на ?сторичн?й приналежност? Ревеля до Дансько? Естон?? [41] . Захопивши частину Л?вон??, Ер?к XIV порушив монопол?ю Дан??-Норвег?? на Балт?йському мор? [45] . В?н також поставив п?д св?й контроль торг?влю Москви ?з Заходом , що згодом спричинило розв'язання П?вн?чно? семир?чно? в?йни у 1563?1570 роках ?з данцями [45] . Кр?м цього, коли в червн? 1562 року шведи захопили Пернау й спробували свою протекц?ю Риз?, Польсько-Литовська держава розц?нила це як втручання у сво? справи [41] .

Сиг?змунд ?? Август п?дтримував т?сн? зв'язки ?з братом Ер?ка XIV ? Йоганном , герцогом Ф?нлянд?? (майбутн?м шведським королем Йоганном ??? ). У жовтн? 1562 року польський король одружив його з? сво?ю сестрою Катериною , перешкодивши ?? шлюбу з ?ваном Грозним [46] . Ер?к XIV схвалив шлюб, але був розлючений тим, що Йоганн позичив Сиг?змунду 120 тисяч далер?в ? отримав за це с?м л?вонських замк?в п?д заставу [47] . Через це в серпн? 1563 року шведський король заарештував ? ув'язнив свого брата Йоганна. У в?дпов?дь, в жовтн? того ж року, Сиг?змунд ?? Август уклав союз ?з данцями ? Любеком проти Шведсько? ?мпер?? [41] .

Д?йов? особи Л?вонсько? в?йни (1561)

Другий пер?од (1562?1570) [ ред. | ред. код ]

Втручання Московського царства, Дан??, Шведсько? ?мпер?? та Польсько-Литовсько? держави у Л?вонськ? справи дало початок боротьб? за контроль над Балт?йським морем, в?дом?й у ?стор?ограф?? як dominium maris baltici [48] [48] . Якщо перш? роки Л?вонсько? в?йни супроводжувалися жорстокими боями, то пер?од з 1562 по 1570 роки позначився ослабленням протистояння [49] . Хоча Дан?я-Норвег?я, Шведська ?мпер?я ?, до певно? м?ри, Польсько-Литовська держава були зайнят? П?вн?чною семир?чною в?йною (1563?1570), що розгорнулася на заход? Балтики [50] , Л?вон?я продовжувала лишатися для них стратег?чно важливим рег?оном [32] . 1562 року данц? й московити уклали Можайський догов?р , за яким визнали претенз?? один одного в Л?вон?? й зобов'язалися п?дтримувати дружн? в?дносини [51] . Згодом, 1564 року, шведи уклали ?з Московським царством семир?чне перемир'я [52] . Шведський Ер?к XIV та, особливо, московський ?ван Грозний мали псих?чн? розлади [53] . Останн?й розв'язав терор проти власного дворянства ? народу руками опричник?в , внасл?док чого на початок 1565 року Московське царство поринуло у пол?тичний хаос та внутр?шн? м?жусобиц? [41] .

Московсько-литовська в?йна [ ред. | ред. код ]

Московити беруть Полоцьк (1563)

1562 року, п?сля зак?нчення чинност? московсько-литовського перемир'я, ?ван Грозний в?дмовився продовжити його д?ю, хоча Сиг?змунд ?? Август прохав його про це [41] . Цар скористався часом аби орган?зувати сво? в?йська й напав на Велике княз?вство Литовське [41] . Того ж року московити атакували В?тебськ , а п?сля сер?? прикордонних бо?в, в 1563 роц?, захопили старовинне м?сто Полоцьк [41] . Попри втрату м?ст, литовське в?йсько розбило загарбник?в у битвах на р?чц? Ул? (1564) та при Чашниках (1567). Одночасно, московськ? сили змогли завоювати м?стечка й села центрально? Л?вон??, але в район? Балт?йського узбережжя ?х спинили литовсько-л?вонськ? в?йська [54] . Поразка Москви на Ул? та при Чашниках, а також втеча до Литви князя Андр?я Курбського , ≪першого москов?тського пол?тичного б?женця≫, змусила ?вана Грозного перем?стити свою столицю до Александр?вського кремля ( Александров , Владимирська область ) й посилити нищення опозиц?? руками опричник?в [41] .

В травн? 1566 року Велике княз?вство Литовське в?дправило велике посольство до Москви [55] . Литовц? були готов? под?лити Л?вон?ю ?з московитами, аби сп?льними силами вигнати ?з рег?ону Шведську ?мпер?ю. Проте московська сторона розц?нила ц? пропозиц?? як прояв слабкост? княз?вства. Москва наполягала на повному при?днанн? до не? Л?вон??, включаючи незалежну Ригу, герцогство Курляндське ? Семигальське, а також литовський Полоцьк [56] . Литовц? не могли пристати на ц? вимоги, оск?льки укр?плена ними Рига була важливим осередком торг?вл? ?з Заходом по Зах?дн?й Дв?н? та Балт?йському морю [56] . В липн? 1566 року московський цар розширив список претенз?й, заявивши послам права на остр?в Езель, окр?м Дерпта ? Нарви. Оск?льки переговори зайшли у глухий кут, була оголошена 10-денна перерва, п?д час яко? московити скликали Земський собор для вир?шення зовн?шньопол?тичних питань [56] . На ньому представники Православно? церкви наполягали на ≪збереженн?≫ за собою Риги (хоча саме м?сто не було завойоване) [57] , в той час як б?льш?сть бояр схилялися до укладання миру з Литвою, боючись посилення останньо? через ун?ю з Польщею. Попри вс? зусилля перемовини зак?нчилися н?чим й в?йна поновилася п?сля повернення посл?в до Литви [56] .

    васали Реч? Посполито?

1569 року, за результатами Любл?нсько? ун?? , Велике княз?вство Литовське й Корона Польська були об'?днан? в одну федеративну державу ? Р?ч Посполиту . Складов? старо? Л?вон?? ? Л?вонське герцогство ? герцогство Курлянд?? ? Семигал??  ? що зг?дно з Гродненською ун??ю 1566 року були васалами Литви, стали кондом?н?умом Литви ? Польщ? [58] . Внасл?док посилення Литви, у червн? 1570 року Москов?я уклала ?з Р?ччю Посполитою трир?чний мир [59] .

1572 року помер Сиг?змунд ?? Август, перший король Реч? Посполито?. В?н не залишив по соб? спадко?мця, тому шляхта кра?ни вир?шила обирати нового монарха. Частина литовц?в, що намагалися зберегти литовську незалежн?сть, пропонували на трон Реч? Посполито? московського царя. ?ван Грозний, натом?сть, ставив жорстк? умови ? здач? Москв? Ки?ва , проведення коронац?? за православним обрядом та встановлення спадково?, а не виборно? монарх?? на чол? з? сво?м сином Федором [60] . Шляхта в?дкинула ц? вимоги й обрала новим королем Реч? Посполито? Генр?ха Валуа , брата французького короля Карла ?Х [61] .

Московсько-шведськ? в?дносини [ ред. | ред. код ]

1564 року Шведська ?мпер?я ? Московське царство уклали Дерптський догов?р , за яким московська сторона визнавала шведськ? права на Ревель та ?нш? замки. З? свого боку шведи п?дтверджували законн?сть панування московит?в над рештою Л?вон?? [62] . Наступного 1565 року обидв? сторони п?дписали семир?чний мир [55] . Проте 1568 року Ер?ка XIV скинули з? шведського престолу п?сля того, як роком ран?ше його гвард?йц? з дому Стуре безжально вбили к?лькох шведських аристократ?в . Трон пос?в Йоганн ???, брат Ер?ка, що був ув'язнений ним й мав т?сн? стосунки ?з Р?ччю Посполитою [63] . Шведська ?мпер?я ? Московське царство мали ?нш? внутр?шн? та зовн?шн? проблеми, намагаючись уникати ескалац?? конфл?кту в Л?вон?? [64] . Проте ?ван Грозний поставив шведам вимогу в?ддати йому дружину Йоганна ? Катерину Ягелонку , за руку яко? в?н свого часу змагався з Йоганном. В липн? 1569 року Йоганн в?дправив делегац?ю до Московського царства на чол? з Павлом Юустеном , ?пископом Або [65] , який прибув до Новгороду у вересн?, п?сля прибуття московського посла до Шведсько? ?мпер?? в 1567 роц? з вимогою в?ддати Катерину. ?ван Грозний в?дмовився зустр?чатися з делегац??ю особисто й змусив новгородського нам?сника вести переговори в?д його ?мен? [65] . Цар вимагав, аби шведи в?тали нам?сника як ≪брата ?хнього короля≫, але Юуустен в?дмовився це зробити. Тод? нам?сник наказав слугам об?брати шведських посл?в, роздягти ?х ? провести голими по вулицях м?ста [65] . Швед?в мусили в?двести до Москви, але ?ван з? сво?ми опричниками рушив до Новгорода, аби напасти на м?сто [59] .

В травн? 1570 року, п?сля повернення до Москви, ?ван Грозний в?дмовився зустр?чатися ?з шведською делегац??ю. В червн? того ж року, п?сля п?дписання 3-р?чного миру ?з Р?ччю Посполитою [59] , в?н погодився обговорити в Новгород? передачу Катерини з? Шведсько? ?мпер?? [59] . П?д час зустр?ч? московити вимагали в?д швед?в здати Ревель, надавати 200?300 к?ннотник?в на вимогу Москви, плати у 10 тисяч талер?в компенсац??, здати ф?нськ? ср?бн? копальн? на кордон? з Московським царством, а також визнати за ?ваном Грозним титул ≪государя Швец??≫. Шведська делегац?я покинула м?сце переговор?в п?сля ультиматуму царя ? здача шведсько? Л?вон?? або в?йна [66] . Йоганн в?дхилив вимоги московит?в й почалася в?йна [67] .

Вплив П?вн?чно? семир?чно? в?йни [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: П?вн?чна семир?чна в?йна та Штетт?нський догов?р

Суперечки м?ж Дан??ю-Норвег??ю ? Шведською ?мпер??ю призвели до П?вн?чно? семир?чно? в?йни , що спалахнула 1563 року й зак?нчилася Штетт?нським договором 1570 року [68] . Бойов? д?? вели перв?сно на заход? й п?вдн? Скандинав?? , за участ? Балт?йських флот?в обох стор?н [68] . 1565 року шведи взяли в облогу Варберг , який утримували данц?. Напередодн? пад?ння фортец? 150 вояк?в гарн?зону фортец? перейшли на б?к противника [69] . Серед переб?жчик?в був Понтус Делагард? [69] , що згодом став шведським командувачем у Л?вонськ?й в?йн? [70] . У ход? П?вн?чно? семир?чно? в?йни частково постраждала й Л?вон?я: у липн? 1569 року данськ? корабл? п?д командуванням адм?рала Пера Мунка бомбардували п?дконтрольний шведам Ревель [71] .

За Штетт?нським договором Дан?я перетворювалася на найвпливов?шу державу П?вн?чно? ?вропи , але вона була неспроможна в?дновити Кальмарську ун?ю . Шведи прийняли несприятлив? умови договору, що призвело до збройних конфл?кт?в, як? зак?нчилися лише 1720 року п?сля Велико? П?вн?чно? в?йни [72] . Шведська ?мпер?я погодилася передати сво? волод?ння в Л?вон?? в обм?н на грош? в?д ?мператора Максим?л?ана ?? . Останн?й, однак, не заплатив об?цяно? компенсац??, внасл?док чого втратив уплив на балт?йськ? справи [72] . Умови Штетт?нського договору щодо Л?вон?? були про?гнорован?, тому Л?вонська в?йна продовжилася [73] . Для Москви це було небезпечним, оск?льки зац?кавлен? в л?вонських землях держави-сус?ди, що воювали м?ж собою могли, тепер укласти союз скерований проти царя [74] .

Д?йов? особи Л?вонсько? в?йни (1570)

Трет?й пер?од (1570?1578) [ ред. | ред. код ]

≪Новий опис Л?вон??≫ (1573-1578).
Л?вон?я у 1570?1577 роках.
    Московськ? завоювання 1570
    Московськ? завоювання 1572?1577
    Литовськ? завоювання

На початку 1570-х рок?в ?ван Грозний розпочав спробу завоювання Естон??, що належала шведам [75] . Ревель витримав облогу московит?в у 1570 ? 1571 роках [76] , але менш? м?ста потрапили до рук нападник?в. Вони також вдалися до рейду у Ф?нлянд?ю й 1572 року досягли Гельс?нгфорса (Гельс?нк?) [77] . Шведська сторона спинила московський натиск 23 с?чня 1573 року в битв? при Лоде, у як?й шведськ? сили числом у 700 п?хотинц?в ? 600 к?ннотник?в, очолюван? Класом Акессоном Тоттом (старшим), розбили 16-тисячну московсько-татарську арм?ю п?д командуванням хана Са?на Булата. Наступ Москви зак?нчився 1573 року на здобутт? естонського Вайссенштайну ( Пайде ), де переможц? заживо спалили командувача й оф?цер?в шведського гарн?зону м?ста [75] .

У в?дпов?дь у листопад? 1573 року шведський король Йоганн ??? в?дправив в?йська на визволення Вайссенштайну [78] . ?х очолили головнокомандувач Клас Акессон Тотт ? польовий командир Понтус Делагард? [75] . Проте контрнаступ затягнувся ? сувора зима [79] та ворожнеча м?ж н?мецькими та шотландськими найманцями знесилювали шведську арм?ю [80] . На к?нець 1573 року Шведська ?мпер?я заборгувала н?мецьким солдатам 200 000 талер?в [77] ? Йоганн ??? передав ?м п?д заставу замки Гапсаль, Леаль ? Лоде; коли ж в?н не зм?г повернути боргу, т? продали замки Дан?? [77] . Под?? розвивалися з перем?нним усп?хом, тому шведи та московити уклали 2-р?чне перемир'я в 1575 роц? [77] .

Тим часом, 1570 року езельський ?пископ Магнус отримав в?д московського царя титул короля Л?вон?? та став васалом Москви [63] . В?н намагався здобути Ревель, але не отримав п?дмоги н? в?д ?вана IV, н? в?д свого брата Фр?др?ха ?? Данського [74] . Перший не хот?в займатися справами ?пископа, а другий був у союз? з? шведами й не бажав п?дкорювати край для московського васала. У березн? 1571 року Магнус був змушений зняти облогу з Ревеля [74] та вступити в боротьбу з? шведами, яких п?дтримував польський король Сиг?змунд ?? Август , свояк Йоганна ??? [74] .

Одночасно кримськ? татари зд?йснили ряд кампан?й у Московське царство ? спалили царську столицю [75] . Посуха та еп?дем?? сильно вразили московське господарство, а опричнина парал?зувала роботу уряду. П?сля поразок в?д кримсько-ногайських орд в 1572 роц? опричник?в скасували, а московське в?йсько реформували [81] . Цар спирався на десятки тисяч московських в?йськ, козак?в ? татар, зам?сть тисяч профес?йних в?йськ ? найманц?в, яких використовували в арм?ях його противник?в [82] .

П?к московсько? кампан?? в Л?вон?? припав на 1576 р?к. 30-тисячне московське в?йсько вдерлося на п?дконтрольн? данцям терени та спустошило ?х на знак помсти за здобуття Дан??ю укр?плень Напсаля, Леля та Лоде [63] . Данц? остаточно полишили Л?вон?ю, коли Фр?др?х ?? уклав з? Шведською ?мпер??ю та Р?ччю Посполитою договори про невтручання [83] . Шведи оточили Ревель й просунулися в центральну Л?вон?ю, досягши Дюнабурга (Даугавп?лса), що з 1561 року перебував п?д протекц??ю польського короля [80] .

Тим часом з 1570 року, озельський ?пископ Магнус [80] самов?льно розпочав захоплювати замки в рег?он?, не консультуючись ?з царем [84] . Це спричинило розкол ?з Москвою. Зокрема, коли замок Кокенгузен (Кокнесе) здався Магнусу, аби не потрапити до московських рух, московити взяли його штурмом ? стратили н?мецьке командування, що присягнуло ?пископу [63] . Подальша кампан?я була сконцентрована довкола Вендена ( Цес?са ), ≪серця Л?вон??≫, колишньо? столиц? Л?вонського Ордену, яка мала не лише стратег?чне, а й символ?чне значення [80] .

Останн?й пер?од (1578?1583) [ ред. | ред. код ]

Союз Шведсько? ?мпер?? з Р?ччю Посполитою та ?хн?й контрнаступ [ ред. | ред. код ]

1576 року трансильванський князь Стефан Батор?й був обраний королем польським ? великим князем литовським внасл?док р?шучого спротиву коронного канцлера Яна Замойського та частини середньо? шляхти, хоча на шляхетських виборах перем?г римський ?мператор Максим?л?ан II Габсбург . Новий король прагнув вигнати ?вана Грозного з Л?вон??, але був скутий опозиц??ю з Данц?га (Гданська), яка в?дмовлялася визнати Батор?я. 1577 року спалахнула Данц?зька (Гданська) в?йна, яка зак?нчилася поразкою м?стян: король Стефан п?дтвердив самоврядн?сть м?ста в обм?н на 200 000 злотих. З?брати ?х мусив Георг-Фр?др?х Гогенцоллерн, васал польського короля й правитель Прусс??, який надав Реч? Посполит?й в?йськову п?дтримку у майбутн?й в?йн? з Московським царством.

Батор?й отримав в?д польсько? та литовсько? шляхти незначн? в?йськов? контингенти, тому був змушений набирати до в?йська найманц?в ? чех?в, н?мц?в, секе?в , валах?в, козак?в , а також поляк?в ? литовц?в. У грудн? 1577 року в?н також уклав ?з Йоганном ???, королем Швец??, в?йськовий союз проти Московського царства, незважаючи на ряд серйозних проблем: шведи претендували на трон Реч? Посполито? через Катерину Ягеллонку, дружину Йоганна ? сестру останнього польського короля Сиг?змунда ?? Августа; вимагали в?д Реч? Посполито? земельних поступок у Л?вон??, а також повернення борг?в за шведську позику 120 000 талер?в .

У листопад? 1577 року литовське в?йсько вступило до Л?вон?? й захопило Дюнабург , а на початку 1578 року польсько-шведськ? сили здобули Венден . У лютому 1578 року московити спробували в?двоювати Венденський замок , але зазнали поразки. Тим часом шведи зд?йснили наступ на Пернау , Дерпт ? Новгород. У вересн? ?ван IV вислав у в?дпов?дь 18-тисячне в?йсько, яке в?двоювало у шведсько? сторони Оберпаглен ( Пилтсамаа ) й рушило до Вендена (Цес?с). Коли московити п?д?йшли до м?ста й обступили замок, ?х зустр?ла 6-тисячна польсько-литовсько-шведська арм?я. У битв? п?д Венденом в?йська ?вана IV були вщент розбит?, а сама поразка стала першою великою поразкою московит?в у Л?вон??.

Батор?й пришвидшив формування гусар?в ? ново? добре орган?зовано? шляхетсько? кавалер??, що зам?нила феодальне ополчення. В?н також реформував артилер?ю й започаткував ре?строве козацтво в Укра?н?. Загалом польський король з?брав 56-тисячну арм?ю, дв? третини яко? походила з Литви, й рушив на окупований московитами Полоцьк. Резерви московит?в були зад?ян? у Псков? й Новгород? для в?дбиття можливого шведського наступу, тому 30 серпня 1579 року Полоцьк безперешкодно опанували сили Батор?я. Але найдокучлив?шого удару ворогов? завдав Ф?лон Км?та , який, маючи к?лька присланих хоругов, та сам з?бравши величезну дружину, рушив до Смоленська ?, спаливши близько 2 000 с?л, перетворив замкове передм?стя на поп?л; де пройшов ? все зр?вняв ?з землею, без вагань, ц?лу колону, завантажену награбованим, натовпи полонених ? стада худоби прив?в до Орш? . Згодом польський король призначив Яна Замойського командувачем 48-тисячно? арм??, що наполовину складалася з литовц?в, й в?дправив обложити московську фортецю Велик? Луки . Остання впала 5 вересня 1580 року.

Невдача швед?в здобути Нарву в 1579 роц? змусила ?хнього короля призначити головнокомандувачем Понтуса Делагард?. 1580 року в?н здобув м?ста Кексгольм ? Пад?с , а 1581 року, п?сля пад?ння окупованого московитами Весенберга, в?двоював з? сво?ми найманцями Нарву. П?д час кампан?? шведи активно використовували св?й численний флот, проте бажання п?дкорити Л?вон?ю призводило до розриву з Р?ччю Посполитою. П?сля усп?х?в Делагард?, який за хрон?кою Руссова вир?зав 7-тисячний московський гарн?зон, впали московськ? м?ста ?вангород , Яма ? Копор'? , внасл?док чого п?вн?чна Л?вон?я опинилася у шведських руках.

Ям-Запольський ? Плюсський договори [ ред. | ред. код ]

Розд?л Л?вон?? Дан??ю, Швец??ю ? Р?ччю Посполитою.

Ям-Запольський мир м?ж Москов??ю та Р?ччю Посполитою було укладено 1582 року, завдяки старанням папського легата, ?зу?та Антон?о Поссев?но. Мир був особливо прикрим для московит?в, оск?льки його запросив особисто сам цар. За ц??ю угодою Московське царство в?дмовлялося в?д ус?х надбань в Л?вон??, як? мало на час п?дписання. Дерпт ? Полоцьк переходили п?д контроль Реч? Посполито?. Остання також отримувала Велик? Луки. Проте земл? зайнят? шведами, особливо Нарва, лишалися зг?дно з договором за московитами. Поссев?но частково намагався врахувати ?нтереси шведського короля Йоганна ???, але цар в?дмовився задовольняти ?х. Перемир'я, що наступило п?сля укладання повноц?нного миру, тривало 10 рок?в й поновлювалося в 1591 ? 1601 роках. Стефан Батор?й не зм?г переконати Шведську ?мпер?ю в?дмовитися в?д здобутк?в у п?вн?чн?й Л?вон??, зокрема Нарви.

В?йна Московського царства з? шведами зак?нчилася 1583 року за р?шенням Йоганна ???. Цар був змушений укласти ?з ним Плюсський мир. Московити здали шведам усю ?нгр?ю, а також визнали за ними Нарву ? ?вангород. Плюсський мир укладався на 3 роки, але згодом був подовжений до 1590 року. П?д час переговор?в Шведська ?мпер?я вимагала передач? ?й велико? частини земель, включно ?з Новгородом. Ц? претенз?? були висунут? лише для виторговування виг?дно? позиц?? п?д час дебат?в з московитами. Проте з часом п?вн?чно-зах?дн? територ?? Московського царства були об'?ктом шведських ?нтерес?в в рег?он?.

Насл?дки [ ред. | ред. код ]

Пово?нне герцогство Курлянд?? ? Семигал??, розташоване на п?вдень в?д р?чки Зах?дна Дв?на, здобуло пол?тичну стаб?льн?сть за умовами В?ленсько? ун?? 1561 року. Положення ун?? були частково зм?нен? 1617 року документами Formula regiminis й Statuta Curlandiæ , що надавали м?сцев?й н?мецьк?й шляхт? додатков? права за рахунок герцога. На п?вн?ч в?д Зах?дно? Дв?ни, в Л?вонському герцогств?, король Стефан Батор?й ур?зав права шляхти, що були надан? його попередником Сиг?змундом ?? Августом, мотивуючи це руйнац?ями, спричиненими в?йною. Прив?ле? в?льного м?ста Рига були скорочен? 1581 року за умовами Дрог?чинського договору. Польська мова поступово вит?сняла н?мецьку в адм?н?страц?? Л?вонського герцогства, а п?сля заснування на його територ?? во?водств почався процес зам?щення балт?йсько? н?мецько? шляхти польською. Польське духовенство й зокрема ?зу?ти, яких п?дтримував Стефан Батор?й, були пров?дниками католицько? реформи в Л?вон??. Король конф?скував частину протестантських волод?нь на користь Католицько? церкви, а також розпочав неусп?шну, але масштабну кампан?ю по заселенню Л?вон?? католицькими переселенцями. Попри ц? заходи б?льша частина л?вонського населення не прийняла католицтва, а л?вонськ? ма?тки в Реч? Посполит? опинилися в?дчуженими.

1590 року московсько-шведський мир в Плюсс? зак?нчився й боротьба м?ж двома державами поновилася. Вона тривала до 1595 року, завершившись Теус?нським договором. П?дсумком в?йни став перех?д ?нгр?? до Шведсько? ?мпер??, а Кексгольма до Московського царства. Польсько-шведський союз розпався за правл?ння Сиг?змунда ??? Вази, нового короля польського ? великого князя литовського, що був сином Йоганна ??? й Катерини Ягеллонки, й претендував на шведський трон, що належав його дядьков? Карлу IX. 1597 року Шведська ?мпер?я поринула у громадянську в?йну, а в 1598?1599 роках ? в?йну ?з Р?ччю Посполитою, що зак?нчилася в?дмовою шведського парламенту визнати Сиг?змунда ??? шведським королем.

1600 року, п?д час спроби Сиг?змунда ??? при?днати шведську Естон?ю до Л?вонського герцогства, м?сцева знать звернулася до Карла IX за протекц??ю. Шведський король зм?г вигнати польсько-литовськ? сили з Естон??, вторгся у польську Л?вон?ю й тим самим розпочав сер?ю польсько-шведських во?н. Одночасно, внасл?док вимирання царсько? династ?? в Московському царств?, остання поринула у громадянську в?йну (Смутний час), в як?й р?зн? претенденти змагалися за царський трон. Р?ч Посполита втрутилася у цей конфл?кт, розпочавши нову московсько-польську в?йну. Сили Карла IX були вит?снен? з Л?вон?? внасл?док поразок п?д К?рхольмом (1605) та Клушино (1610). П?д час п?зн?шо? ?нгр?йсько? в?йни, наступник Карла ? Густав Адольф ? повернув ?нгр?ю та Кексхольм, як? формально ув?йшли до складу Шведсько? держави за Столбовицьким миром 1617 року. Шведи також спромоглися захопити значну частину польського Л?вонського герцогства. 1617 року, коли Шведська ?мпер?я оправилася п?сля Кальмарсько? в?йни з Дан??ю, дек?лька л?вонських м?ст опинилися окупованими поляками, проте Пернау лишився за шведами. 1621 року шведський король почав другу л?вонську кампан?ю, в ход? яко? в?дт?снив в?йська Реч? Посполито? з б?льшо? частини Л?вон?? й заснував дом?н?он шведська Л?вон?я. Шведи також розвернули наступ в Прусс?? й Р?ч Посполита була змушена визнати шведськ? здобутки в Л?вон?? за Альтмаркським договором 1629 року.

Данська пров?нц?я Езель перейшла до Шведсько? ?мпер?? 1645 року за Бремсеброським договором, який зак?нчив Торстенсонську в?йну, складову Тридцятил?тньо? в?йни. Шведи продовжували утримувати Езель п?сля 1660 року за Ольв?йським миром ? Копенгагенським договором . Ситуац?я зм?нилася 1710 року, коли в ход? Велико? п?вн?чно? в?йни, Естон?я та Л?вон?я кап?тулювали перед Московським царством, й ув?йшли до ?? складу за умовами Н?штадського миру 1721 року.

В?йська стор?н [ ред. | ред. код ]

  • Військо Речі Посполитої 1576-1586
    В?йсько Реч? Посполито? 1576-1586
  • Польська піхота 1548-72
    Польська п?хота 1548-72
  • Литовські вояки XVI ст.
    Литовськ? вояки XVI ст.
  • Московська кіннота XVI ст.
    Московська к?ннота XVI ст.
  • Московит і татарин
    Московит ? татарин
  • Московський вершник
    Московський вершник
  • Лівонський обладунок
    Л?вонський обладунок

Участь козацтва [ ред. | ред. код ]

З 1568 року участь у в?йськових д?ях брали укра?нськ? козаки, як? виступали на боц? Реч? Посполито?. Вони брали участь в облоз? фортець Ула та Пскова . Л?вонська в?йна ? першою оф?ц?йною в?йною в ?стор?? запорозького козацтва .

  • 1559 року за даними московсько? Розрядно? книги 1475?1598 рок?в отаман Петруша Пронець ?з донськими козаками воював у Л?вон?? на московському боц? й здобув фортецю Смельтину [85] .
  • 1577 року за даними ≪Повести о прихождении Стефана Батория под град Псков≫ донськ? козаки перебували у склад? Псковського гарн?зону. Ними командував отаман укра?нського походження Михайло Черкащанин (Черкашенин), який загинув у бою [86] .
  • 1581 року загони козак?в ? татар д?яли п?д Могильовим на Дн?пр?, руйнуючи за московськими наказами литовськ? поселення. Зг?дно з донесенням Страв?нського польському королю цими загонами командував во?вода Василь Яров та отаман ?рмак Тимоф??в [87] [88] .

Початок в?йни засв?дчив в?йськову слабк?сть Великого княз?вства Литовського. З поширенням вогнепально? збро? стара система загально? в?йськово? повинност? виявилася неефективною ? тому сейм вибрав пол?тику широкого залучення до арм?? добровольц?в з населення. Поширеним явищем, запровадженим ще Дмитром Вишневецьким , став найм козак?в на службу. Також сприяла цьому й та обставина, що тогочасн? литовськ? гетьмани ? Григор?й Ходкевич ? Роман Сангушко  ? походили з Укра?ни ? добре знали можливост? та вм?ння козак?в.

?дея найму козак?в на службу виникла десь ул?тку 1561 р., коли людей Дмитра Вишневецького, як? повернулися з Московського царства, було запрошено на службу в Л?вон?ю. Тому вже в листопад? 1561 р. король Сиг?змунд Август був змушений роз?слати пов?домлення про вербування на службу ≪людей служебних козак?в≫ за грошову винагороду. Це був перший урядовий документ, в?д якого почалась пол?тика регулярного залучення козацтва до державно? служби. Незабаром козацьк? загони, як? стояли в Остр?, Любеч?, Черкасах, отримали першу, заф?ксовану в документах, платню з державного скарбу. Козацьк? загони поступово посуваються на п?вн?ч уздовж литовсько-московського кордону в Б?лорус?, аж до В?тебська, ? нав?ть у Л?вон??. Вони охороняють замки, ведуть розв?дку, вчиняють рейди вглиб територ?? противника, насамперед на С?верщин?. Козаки згадуються як пост?йн? учасники литовсько-московського конфл?кту ? частина збройних сил Великого княз?вства Литовського.

З 1570 р. Л?вонська в?йна перейшла в довготривалу фазу затишшя, але без пост?йного миру, оск?льки жодна сторона не в?дмовилася в?д сво?х нам?р?в. Укра?нськ? козаки, зокрема, брали участь в облоз? фортец? Ула. 1581 року вони взяли участь в облоз? Пскова . Водночас в оборон? Пскова на боц? московських в?йськ виступав заг?н донських козак?в на чол? з Миськом Черкаським.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Тевтонський Орден очолювали велик? маг?стри ( hochmeister ), як? з 1525 року займали посаду дойчмейстер?в ( deutschmeister ), в?дпов?дальних за бейл?в?ки Священно? Римсько? ?мпер?? . Тевтонський орден в Л?вон?? (Л?вонський орден) очолював крайовий маг?стр ? ландмейстер ( landmeister ), якого обирали з гол?в орденських областей ( gebietigers ).

Виноски [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ а б в г Rabe, 1989 , с. 306
  2. ↑ Dyba?, 2009 , с. 193
  3. ↑ а б в Bulow, 2003 , с. 73
  4. ↑ Kreem, 2006 , с. 46, 51?53
  5. ↑ Шапран, 2009 , с. 115.
  6. ↑ Frost, 2000 , с. 2
  7. ↑ Kreem, 2006 , с. 50
  8. ↑ а б Kreem, 2006 , с. 51
  9. ↑ а б Korber, 1998 , с. 26
  10. ↑ Kreem, 2006 , с. 46
  11. ↑ а б Frost, 2000 , с. 3
  12. ↑ а б в Frost, 2000 , с. 5
  13. ↑ а б Frost, 2000 , с. 6
  14. ↑ Frost, 2000 , с. 4
  15. ↑ а б в Frost, 2000 , с. 7
  16. ↑ а б в г д Bain, 1971 , с. 84
  17. ↑ Frost, 2000 , с. 10
  18. ↑ а б в г д De Madariaga, 2006 , с. 124
  19. ↑ Шапран, 2009 , с. 116-119.
  20. ↑ Cynarski, 2007 , с. 203?204
  21. ↑ а б Hartmann, 2005 , с. XIII
  22. ↑ Cynarski, 2007 , с. 204
  23. ↑ а б в г Hartmann, 2005 , с. XIV
  24. ↑ а б Hartmann, 2005 , с. XV
  25. ↑ De Madariaga, 2006 , с. 127
  26. ↑ Cynarski, 2007 , с. 205
  27. ↑ а б Stevens, 2007 , с. 85
  28. ↑ Frost, 2000 , с. 50
  29. ↑ Oakley, 1993 , с. 26 ( online [ Арх?вовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine .] )
  30. ↑ Шапран, 2009 , с. 168-170.
  31. ↑ De Madariaga, 2006 , с. 128
  32. ↑ а б в г д е Frost, 2000 , с. 25
  33. ↑ De Madariaga, 2006 , с. 129
  34. ↑ а б De Madariaga, 2006 , с. 130
  35. ↑ Cynarski, 2007 , с. 207
  36. ↑ Bain, 1971 , с. 117
  37. ↑ Bain, 2006 , с. 118 ( online [ Арх?вовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine .] )
  38. ↑ Tuchtenhagen, 2005 , с. 36
  39. ↑ Kahle, 1984 , с. 17
  40. ↑ Frost, 2000 , с. 25?26
  41. ↑ а б в г д е ж и к л Frost, 2000 , с. 26
  42. ↑ Pauker, 1854 , с. 289
  43. ↑ Bain, 2006 , с. 56
  44. ↑ Eriksson, 2007 , с. 45?46
  45. ↑ а б Elliott, 2000 , с. 14 ( online [ Арх?вовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine .] )
  46. ↑ Oakley, 1993 , с. 27 ( online [ Арх?вовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine .] )
  47. ↑ Roberts, 1968 , с. 209 ( online [ Арх?вовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine .] )
  48. ↑ а б Oakley, 1993 , с. 24 ( online )
  49. ↑ Frost, 2000 , с. 77
  50. ↑ Frost, 2000 , с. 30ff
  51. ↑ Hubner, 1998 , с. 317?318
  52. ↑ Hubner, 1998 , с. 318
  53. ↑ Frost, 2000 , с. 26?27
  54. ↑ Bain, 1971 , с. 123
  55. ↑ а б De Madariaga, 2006 , с. 195
  56. ↑ а б в г De Madariaga, 2006 , с. 196
  57. ↑ De Madariaga, 2006 , с. 202 ( online [ Арх?вовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine .] )
  58. ↑ Dyba?, 2006 , с. 109
  59. ↑ а б в г De Madariaga, 2006 , с. 262
  60. ↑ Stone, 2001 , с. 119 ( online )
  61. ↑ Bain, 1971 , с. 90?91
  62. ↑ De Madariaga, 2006 , с. 192 ( online [ Арх?вовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine .] )
  63. ↑ а б в г Frost, 2000 , с. 27
  64. ↑ Roberts, 1968 , с. 255 ( online [ Арх?вовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine .] )
  65. ↑ а б в De Madariaga, 2006 , с. 261
  66. ↑ De Madariaga, 2006 , с. 271
  67. ↑ De Madariaga, 2006 , с. 272
  68. ↑ а б Frost, 2000 , с. 29?37
  69. ↑ а б Frost, 2000 , с. 76
  70. ↑ Frost, 2000 , с. 44, 51
  71. ↑ Frost, 2000 , с. 36
  72. ↑ а б Nordstrom, 2000 , с. 36
  73. ↑ Peterson, 2007 , с. 90 ( online )
  74. ↑ а б в г De Madariaga, 2006 , с. 264
  75. ↑ а б в г Peterson, 2007 , с. 91 ( online [ Арх?вовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine .] )
  76. ↑ Black, 1996 , с. 59
  77. ↑ а б в г Roberts, 1968 , с. 258 ( online [ Арх?вовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine .] )
  78. ↑ Fischer, 1907 , с. 63
  79. ↑ Frost, 2000 , с. 51
  80. ↑ а б в г Peterson, 2007 , с. 92?93
  81. ↑ De Madariaga, 2006 , с. 277?278
  82. ↑ Peterson, 2007 , с. 93
  83. ↑ Roberts, 1968 , с. 258?259 ( online [ Арх?вовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine .] )
  84. ↑ Oakley, 1993 , с. 37
  85. ↑ История Донского казачества [ Арх?вовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine .] : учебник / под ред. Венкова А. В. ? Ростов-на-Дону: Издательство Южного федерального университета, 2008. ? С. 24
  86. ↑ История Донского казачества: учебник / под ред. Венкова А. В. ? Ростов-на-Дону: Издательство Южного федерального университета, 2008. ? С. 38.
  87. ↑ История Донского казачества: учебник / под ред. Венкова А. В. ? Ростов-на-Дону: Издательство Южного федерального университета, 2008. ? С. 25.
  88. ↑ Евграф Савельев. История казачества с древнейших времен до конца XVIII века. Историческое исследование в трех частях. Часть ??. Розыскание о начале русского казачества [ Арх?вовано 10 травня 2012 у Wayback Machine .]  ? С. 249?250.

Б?бл?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Першоджерела [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Англ?йською [ ред. | ред. код ]

  • Bain, Robert Nisbet (2006) [1905], Scandinavia: a Political History of Denmark, Norway and Sweden from 1513 to 1900 , Boston: Adamant Media Corp., ISBN   0-543-93899-9 , арх?в ориг?налу за 23 лютого 2014 , процитовано 17 лютого 2014
  • Bain, Robert Nisbet (1971) [1908], Slavonic Europe , Cambridge historical, Cambridge: Cambridge University Press, арх?в ориг?налу за 23 лютого 2014 , процитовано 17 лютого 2014
  • Black, Jeremy (1996), Warfare. Renaissance to revolution, 1492?1792 , Cambridge Illustrated Atlases, т. II, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN   0-521-47033-1
  • Cynarski, Stanisław (2007), ?ygimantas Augustas (Lithuanian) , Vilnius: Versus aureus, ISBN   978-9955-699-59-0 (лит.)
  • Elliott, John Huxtable (2000), Europe divided, 1559?1598 , Blackwell classic histories of Europe (вид. 2nd), Hoboken, New Jersey: Wiley-Blackwell, ISBN   978-0-631-21780-0 , арх?в ориг?налу за 23 лютого 2014 , процитовано 17 лютого 2014
  • Eriksson, Bo (2007), Lutzen 1632 (Swedish) , Stockholm: Norstedts Pocket, ISBN   978-91-7263-790-0 (швед.)
  • Fischer, Ernst Ludwig aka Thomas A. Fischer (pseud.); Kirkpatrick, John (1907), The Scots in Sweden; being a contribution towards the history of the Scot abroad , Edinburgh: O. Schulze & Co., OCLC   4730173 , арх?в ориг?налу за 23 лютого 2014 , процитовано 17 лютого 2014
  • Frost, Robert I. (2000), The Northern Wars: War, State, and Society in Northeastern Europe, 1558?1721 , Modern wars in perspective, Upper Saddle River, New Jersey: Pearson Education, ISBN   0-582-06429-5
  • De Madariaga, Isabel (2006), Ivan the Terrible , New Haven, Connecticut: Yale University Press, ISBN   978-0-300-11973-2 , арх?в ориг?налу за 26 лютого 2021 , процитовано 17 лютого 2014
  • Nordstrom, Byron J. (2000), Scandinavia Since 1500 , Minneapolis: University of Minnesota Press, ISBN   978-0-8166-2098-2
  • Oakley, Steward (1993), War and peace in the Baltic, 1560?1790 , War in Context, Abingdon, New York: Routledge, ISBN   0-415-02472-2 , арх?в ориг?налу за 23 лютого 2014 , процитовано 17 лютого 2014
  • Peterson, Gary Dean (2007), Warrior kings of Sweden. The rise of an empire in the sixteenth and seventeenth centuries , Jefferson, North Carolina: McFarland, ISBN   0-7864-2873-2 , арх?в ориг?налу за 23 лютого 2014 , процитовано 17 лютого 2014

Н?мецькою [ ред. | ред. код ]

  • Bulow, Werner (2003), Als die Bayern Bonn eroberten. Aus der Erlebniswelt einer Generation im Europa des 16. Jahrhunderts (German) , Munich: Herbert Utz Verlag, ISBN   3-8316-0244-1 (н?м.)
  • Dyba?, Bogusław (2006), Livland und Polen-Litauen nach dem Frieden von Oliva (1660), у Willoweit, Dietmar; Lemberg, Hans (ред.), Reiche und Territorien in Ostmitteleuropa. Historische Beziehungen und politische Herrschaftslegitimation , Volker, Staaten und Kulturen in Ostmitteleuropa (German) , т. 2, Munich: Oldenbourg Wissenschaftsverlag, ISBN   3-486-57839-1 (н?м.)
  • Dyba?, Bogusław (2009), Zwischen Warschau und Dunaburg. Die adligen Wurdentrager in den livlandischen Gebieten der Polnisch-Litauischen Republik, у North, Michael (ред.), Kultureller Austausch: Bilanz und Perspektiven der Fruhneuzeitforschung (German) , Koln/Weimar: Bohlau, ISBN   3-412-20333-5 (н?м.)
  • Hartmann, Stefan (2005), Herzog Albrecht von Preussen und Livland (1551?1557). Regesten aus dem Herzoglichen Briefarchiv und den Ostpreußischen Folianten (German) , Koln/Weimar: Bohlau, ISBN   3-412-12505-9 (н?м.)
  • Hubner, Eckhard (1998), Zwischen alle Fronten: Magnus von Holstein als Konig von Livland, у Hubner, Eckhard; Klug, Ekkehard; Kusber, Jan (ред.), Zwischen Christianisierung und Europaisierung. Beitrage zur Geschichte Osteuropas in Mittelalter und fruher Neuzeit. Festschrift fur Peter Nitsche zum 65. Geburtstag , Quellen und Studien zur Geschichte des ostlichen Europa (German) , т. 51, Stuttgart: Steiner, с. 313?334, ISBN   3-515-07266-7
  • Kahle, Wilhelm (1984), Die Bedeutung der Confessio Augustana fur die Kirche im Osten, у Hauptmann, Peter (ред.), Studien zur osteuropaischen Kirchengeschichte und Kirchenkunde , Kirche im Osten (German) , т. 27, Gottingen: Vandenhoeck & Ruprecht, ISBN   3-525-56382-5 (н?м.)
  • Kreem, Juhan (2006), Der Deutsche Orden und die Reformation in Livland, у Mol, Johannes A.; Militzer, Klaus; Nicholson, Helen J. (ред.), The military orders and the Reformation. Choices, state building, and the weight of tradition (German) , Hilversum: Uitgeverij Verloren, ISBN   90-6550-913-5 (н?м.)
  • Korber, Esther-Beate (1998), Offentlichkeiten der fruhen Neuzeit. Teilnehmer, Formen, Institutionen und Entscheidungen offentlicher Kommunikation im Herzogtum Preussen von 1525 bis 1618 (German) , Berlin: de Gruyter, ISBN   3-11-015600-8 (н?м.)
  • Pauker, C. J. U. (1854), Der Ordens-Voigt, nachher Konigl. danischer Statthalter zu Sonneburg, Heinrich von Ludinghausen gen. Wolffund dessen Anspruche an Sonneburg und dessen Gebiet, у Bunge, F. G. v.; Pauker, C. J. U. (ред.), Archiv fur die Geschichte Liv-, Ehst- und Curlands (German) , т. 7.3, Reval: Lindsfors Erben
  • Rabe, Horst (1989), Reich und Glaubensspaltung. Deutschland 1500?1600 , Neue deutsche Geschichte (German) , т. 4, Munich: C.H.Beck, ISBN   3-406-30816-3 (н?м.)
  • Steinke, Dimitri (2009), Die Zivilrechtsordnungen des Baltikums unter dem Einfluss auslandischer, insbesondere deutscher Rechtsquellen , Osnabrucker Schriften zur Rechtsgeschichte (German) , т. 16, Gottingen: Vandenhoeck & Ruprecht, ISBN   3-89971-573-X (н?м.)
  • Tuchtenhagen, Ralph (2005), Geschichte der baltischen Lander , Beck'sche Reihe (German) , т. 2355, Munich: C.H.Beck, ISBN   3-406-50855-3 (н?м.)
  • Rasmussen K. Die Livandische Krise 1554?1561 . ? Kobenhavn, 1973.
  • Tiberg E. Zur Vergeschichte des Livandischen Krieges: Die Beriehungen zwischen Moskau und litanen 1549?1562 . ? Uppsala, 1984.

Рос?йською [ ред. | ред. код ]

Б?лоруською [ ред. | ред. код ]

  • Янушкев?ч А. М. Вял?кае Княства Л?то?скае ? ?нфлянцкая вайна 1558?1570 гг.: манаграф?я. ? М?нск: Медисонт, 2007. ? 356 с.

Укра?нською [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Л?вонська в?йна
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопед??
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Л?вонська_в?йна&oldid=42083412