Аз?я

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Аз?я
Положення континенту на Земн?й кул? (ортогональна про?кц?я)
Географ?чне положення
Крайн? точки:  
 ? п?вн?чна мис мис Челюск?н
77°43′ пн. ш. 104°18′ сх. д.  /  77.717° пн. ш. 104.300° сх. д.  / 77.717; 104.300
 ? п?вденна мис П?ай
1°16′ пн. ш. 103°30′ сх. д.  /  1.267° пн. ш. 103.500° сх. д.  / 1.267; 103.500
 ? зах?дна мис Баба
39°29′ пн. ш. 26°04′ сх. д.  /  39.483° пн. ш. 26.067° сх. д.  / 39.483; 26.067
 ? сх?дна мис Дежньова
66°05′ пн. ш. 169°40′ зх. д.  /  66.083° пн. ш. 169.667° зх. д.  / 66.083; -169.667
Часов? пояси в?д UTC+02:00 до UTC+12:00
Територ?я
Загальна площа 44 614 500 квадратний к?лометр ( 1-ше )
 ? остров?в 2 700 000 км²
Довжина узбережжя 69 900 км
? Найвища точка Джомолунгма (8848 м)
? Найнижча точка р?вень вод Мертвого моря (-420 м)
Середн? висоти 950 м
Найдовша р?чка Янцзи (6300 км)
Найб?льше озеро Касп?йське море [a] (371 000 км²)
Населення
Чисельн?сть 4 164 252 000 ( 1-ше )
Густота 87 ос?б/км²
Назва мешканц?в [[Народи Аз??| аз?йц? ]]
Найпоширен?ш? мови
Найб?льш? м?ста
Економ?ка
ВВП ном?нальний 34,39 трлн USD (2020) ( 1-ше )
 ? за ПКС 63,35 трлн USD (2020) ( 1-ше )
 ? на душу населення 7850 USD (2020) ( 4-те )
Кра?ни
Незалежн? 49 + 6
Залежн? 6
?нтеграц?я СНД , АТЕС , СААРК , АСЕАН
CMNS:  Аз?я у В?к?сховищ?

А?з?я  ? найб?льша за площею (близько 43,4 м?льйон?в км²) ? за населенням частина св?ту , розташована у Сх?дн?й п?вкул? (за невеликими винятками). Разом з ?вропою утворю? материк ?враз?я . Площа Аз?? становить 8,7 % в?д загально? площ? поверхн? Земл? (або 30 % в?д суходолу ), к?льк?сть населенням близько 4,7 млрд (на 2021 р?к), що становить 60 % в?д населення Земл? . У 20 стол?тт? населення Аз?? зросло майже в чотири рази. [1]

Аз?я, за даними Британсько? енциклопед?? [2] та Нац?онального географ?чного товариства [3] , займа? 4/5 суш? ?враз?? (зах?дну частину займа? ?вропа) ? розташована на сх?д в?д Суецького каналу , Егейського , Чорного ? Касп?йського мор?в, р?чки Урал (за ?ншою верс??ю, р?чки Емби ) та Уральських г?р ? на п?вдень в?д Кавказьких г?р (або Кумо-Маницько? западини ), а також Касп?йського ? Чорного мор?в .

Етимолог?я [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Походження Аз??

Най?мов?рн?ше назва континенту походить в?д давньоассир?йського слова асу  ? сх?д . Можна пор?вняти: Оз (м?ф?чна кра?на), ост , Ассир?я , Ашшур , айсор .

З часом традиц?йне географ?чне поняття Аз?я сутт?во зм?нювалося за сво?м обсягом ? зм?стом. Саме поняття виникло в античну епоху , коли суц?льн? природн? кордони у вигляд? Середземного , Егейського та Мармурового мор?в наштовхували ф?н?к?йц?в та грек?в на протиставлення кра?н Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Аз?я поширилася на п?вдень  ? на Арав?йський п?востр?в та на п?вн?ч  ? на Кавказ та ск?фськ? степи. Впродовж середньов?ччя сх?дну межу ?вропи все б?льше посували на сх?д ? спершу межею був Дн?стер , пот?м Дн?про та Дон . Петер-С?мон Паллас наприк?нц? XVIII стол?ття запропонував проводити межу по Уральських горах , Загальному Сирту та Ергенях . В XIX стол?тт? почали вважати кордоном водод?л Уральських г?р. Багато суперечок свого часу спричинило питання меж? м?ж ?вропою й Аз??ю на Кавказ?. ? дв? верс??: по Кумо-Маницьк?й западин? або по г?рському хребту Великого Кавказу (за деякими даними ? ще п?вденн?ше, по р?чках Кура ? Аракс [4] ).

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Аз?я в?докремлена в?д П?вн?чно? Америки Берин?овою протокою , в?д Африки  ? Суецьким каналом ? Червоним морем , в?д ?вропи  ? протокою Дарданелли , Мармуровим морем , протокою Босфор ? Чорним морем; умовний континентальний кордон з ?вропою проходить берегом Касп?йського моря , р?чкою Урал (або Емба), сх?дними схилами Уральських г?р. Площа Аз?? разом з поверхнею Касп?йського моря становить 44,4 млн км², або близько 30 % поверхн? суходолу Земл? ; найб?льша мерид?анна протяжн?сть 8400 км, широтна ? 8590 км. Берегова л?н?я розчленована (довжина 62 тис. км); ? численн? п?вострови ( Арав?йський , ?ндостан , ?ндокитай , Мала Аз?я , Таймир ) ? острови (арх?пелаги: Малайський, Ф?л?пп?нський, Японський).

Кордон м?ж Аз??ю та Океан??ю проводять через Малайський арх?пелаг . Терм?н П?вденно-Сх?дна Аз?я та Океан?я, що з'явився в 19-ому стол?тт?, з моменту свого створення мав абсолютно р?зн? географ?чн? значення. Океан?я н?коли не вважалася частиною Аз??. Головним чинником у визначенн? того, як? острови Малайського арх?пелагу належать до Аз??, було розташування колон?альних волод?нь р?зних ?мпер?й (не т?льки ?вропейських). Лью?с ? В??ен зауважували, що ≪звуження П?вденно-Сх?дно? Аз?? до ?? нин?шн?х кордон?в було, таким чином, поступовим процесом≫. [5]

Рель?ф [ ред. | ред. код ]

Ф?зична карта Аз??

Аз?я ? найконтрастн?ша за в?дм?тками абсолютних висот частина св?ту. В Аз?? розташована найвища вершина Земл? Джомолун?ма (Еверест ? 8848 м) ? найглибша западина  ? Мар?анська (10924 м). Поблизу Аз?? розташована низка глибоких западин Св?тового океану, наприклад, Курило-Камчатська (9717 м) ? Ф?л?пп?нська (10265 м). На ?? територ?? розташоване найглибше озеро св?ту ? Байкал (глибина до 1620 м) ? озеро Мертве море , р?вень якого на 392 м нижчий в?д р?вня моря, а також Турфанська улоговина (-154 м). Середня висота Аз?? ? 950 м. Близько 75 % поверхн? Аз?? становлять гори ? височини м?ж Середземним морем й узбережжям Тихого океану ; в центральн?й частин? Аз?? найвищ? на Земл? гори ( Г?мала? , Каракорум , Г?ндукуш ), високо розташован? наг?р'я ( Тибет , Хентей ), а також велик? улоговини ( Каш?арська , Джун?арська ); розлог? низовини в п?вн?чно-зах?дн?й частин? ( Зах?дносиб?рська , Туранська ) ? прибережн?й зон? ( Маньчжурська , Велика китайська , ?ндо-Гангська ). Безст?чн? простори, переважно пустельн? улоговини, займають 37 % поверхн? Аз??.

Особлив?сть Аз?? ? вервечка остр?вних дуг, що становлять ?? сх?дне обрамлення. Для багатьох д?лянок сх?дного узбережжя Аз?? характерний активний вулкан?зм , воно входить до так званого Тихоокеанського вогняного кола .

У П?вн?чн?й Аз?? (Сиб?р) ? виходи викопного льоду. На п?вдн? Аз?? ? коралов? утворення .

Кл?мат [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Кл?мат Аз??

Кл?мат в?д субполярного та полярного на крайн?й п?вноч? до троп?чного, дуже вологого на п?вденному сход? ? троп?чного, дуже сухого на п?вденному заход?, на б?льшост? територ?? р?зко континентальний; на п?вноч? тундра ? зона хвойних л?с?в тайги (район в?чно? мерзлоти), в центральн?й та п?вденно-зах?дн?й частин? степи , що переходять в нап?впустел? та пустел? , на п?вденному сход? мусонн? та троп?чн? л?си .

Корисн? копалини [ ред. | ред. код ]

Незважаючи на значну площу ? р?зноман?тн?сть природних умов Аз?я займа? 1-е м?сце серед ?нших континент?в т?льки за запасами нафти , природного газу , руд олова ? самородно? с?рки, а також з видобутку нафти ? олов'яних руд. Слабка продуктивн?сть надр континенту ? низька концентрац?я г?рничо? промисловост? пояснюються не т?льки особливостями геолог?чно? будови, але ? недостатньою геолог?чною вивчен?стю, несприятливим географ?чним положенням, в?дсутн?стю необх?дно? ?нфраструктури ? низьким р?внем розвитку економ?ки у багатьох кра?нах Аз??. М?нерально-сировинна база ? г?рнича промислов?сть Аз??, за винятком запас?в ? видобутку нафти в кра?нах Персько? затоки ? олова в Сх?дн?й Аз??, не в?др?зняються високою концентрац??ю виробництва. Вуг?льна промислов?сть континенту за р?внем виробництва поступа?ться П?вн?чн?й Америц? ? Зах?дн?й ?вроп?, а за концентрац??ю видобутку, кр?м них, ще й Австрал?? ? П?вденн?й Африц?. Нафтогазовидобувний район Зах?дно? Аз?? ? найб?льший у св?т? центр з видобутку ? експорту нафти; загалом Аз?я да? близько 45-50 % загального видобутку нафти , який зд?йсню?ться на сучасному техн?чному р?вн?. Аналог?чний стан в оловодобувн?й промисловост? займають кра?ни Сх?дно? Аз??, але в цьому випадку техн?чний р?вень виробництва вельми строкатий: в?д сучасних потужних драг на прибережних площах до нап?вкустарного видобутку (старател?) з невеликих розсип?в. З ?нших вид?в м?нерально? сировини вид?ляються марганцев? руди в ?нд?? ? хромов? руди в Туреччин?, вольфрамов? руди в П?вденн?й Коре? ? кра?нах Сх?дно? Аз??, фосфорити ? самородна с?рка в Зах?дн?й Аз??. Серед кра?н Аз?? можна в?днести до найб?льших ? досить ун?версальних за видобутком м?нерально? сировини Рос?ю, ?нд?ю ? Китай, а до числа кра?н з? значним, м?нерально-сировинним потенц?алом, пор?вняно розвиненою г?рничою промислов?стю ? Туреччину, Ф?л?пп?ни, ?ран та ?ндонез?ю.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: ?стор?я Аз??

Культура [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Культура Аз??

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Економ?ка Аз??
С?нгапур ма? один з найб?льш пожвавлених порт?в св?ту ? четвертим за обсягами форексний ринок .

Аз?я ма? другий за величиною ном?нальний ВВП серед ус?х континент?в п?сля ?вропи , але найб?льший за паритетом куп?вельно? спроможност? . Станом на 2010 р?к, найб?льшими економ?ками Аз?? ? Китай , Япон?я , ?нд?я , П?вденна Корея та ?ндонез?я . Зг?дно з Global Office Locations 2011 , Аз?я дом?ну? як м?сце оф?с?в компан?й ? 4 з 5 верхн?х сходинок займають м?ста в Аз??: Гонконг , С?нгапур , Ток?о ? Шанхай (на четвертому м?сц? Лондон ). Близько 68 в?дсотк?в м?жнародних компан?й ма? оф?с в Гонконз?. [6]

Наприк?нц? 1990-х ? початку 2000-х рок?в, економ?ка КНР [7] та ?нд?? зростала дуже швидко, ?з середньор?чним темпом зростання понад 8 %. До ?нших кра?н Аз?? з дуже високими темпами зростання в?дносяться Малайз?я , ?ндонез?я , Пакистан , Та?ланд , В'?тнам , Монгол?я , Узбекистан , К?пр ? Ф?л?пп?ни , а також багат? корисними копалинами кра?ни, як Казахстан , Туркмен?стан , ?ран , Бруней , Об'?днан? Арабськ? Ем?рати , Катар , Кувейт , Сауд?вська Арав?я , Бахрейн ? Оман .

У сво?й книз? Св?това економ?ка: Тисячол?тня перспектива ?сторик економ?ки Ангус Мед?сон пише, що ?нд?я була найб?льшою економ?кою св?ту протягом двох останн?х тисячол?ть до нашо? ери. [8] [9] Китай був найб?льшою ? найрозвинен?шою економ?кою на Земн?й кул? протягом б?льшо? частини записано? ?стор??, [10] [11] [12] [13] до моменту, аж в середин? 19 стол?ття його об?гнала Британська ?мпер?я (не враховуючи ?нд??). Протягом к?лькох десятил?ть наприк?нц? XX стол?ття найб?льшою економ?кою в Аз?? ? другою за величиною у св?т? була Япон?я , яка перегнала Радянський Союз (вим?рюючи чистим матер?альним продуктом) в 1986 роц? ? Н?меччину в 1968 роц? (не враховуючи к?лькох наднац?ональних економ?к, таких як ?вропейський Союз (?С), П?вн?чноамериканська зона в?льно? торг?вл? (НАФТА, NAFTA) або Аз?йсько-Тихоокеанське економ?чне сп?вроб?тництво (АТЕС, APEC). У 2010 роц?, Китай об?гнав Япон?ю ? став другою за величиною економ?кою у св?т?.

В к?нц? 1980-x ? початку 1990-х рок?в, ВВП Япон?? (перерахований за поточним курсом ?ни ), майже дор?внював сумарному ВВП решти кра?н Аз??. [ джерело? ] У 1995 роц? економ?ка Япон?? на один день майже зр?внялася з США як найб?льша економ?ка св?ту внасл?док рекордно високого р?вня японсько? валюти (79 ?н/долар США). Економ?чне зростання в Аз?? в?д Друго? св?тово? в?йни до 1990-х рок?в були зосереджен? в Япон??, а також у чотирьох кра?нах Тихоокеанського рег?ону ? П?вденн?й Коре? , Тайван? , Гонконз? ? С?нгапур?  ? в?домих як аз?йськ? тигри , як? в даний час мають статус розвинутих кра?ни та найвищий ВВП на душу населення в Аз??. [14]

Мумба? ? одним з найгуст?ше населених м?ст на континент?, центром туризму та ?нфраструктури, в?д?гра? важливу роль в економ?ц? ?нд??

Прогнозу?ться, що ?нд?я обжене Япон?ю за ном?нальним ВВП в 2020 роц?. [15] За ВВП на душу населення, як ном?нальним, так ? ПКС , П?вденна Корея стане другою кра?ною Аз?? до 2025 року, об?гнавши Н?меччину , Велику Британ?ю та Франц?ю . За статистикою МВФ у 2010 роц?, тайванський ВВП на душу населення за паритетом куп?вельно? спроможност? склав $34743, що перевищую аналог?чний показник Ф?нлянд?? , Франц?? та Япон??. [ джерело? ] На думку Goldman Sachs , у 2027 роц? Китай стане найб?льшою економ?кою св?ту.

В Аз?? ?сну? к?лька геопол?тичних та економ?чних блок?в, з яких найрозвинен?шим ? Асоц?ац?я держав П?вденно-Сх?дно? Аз?? (ASEAN), до яко? входять 10 кра?н рег?ону.

Аз?я ? найб?льшим континентом у св?т?, вона багата природними ресурсами , такими як нафта, л?с, вода, м?дь ? ср?бло, можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Аз?? традиц?йно найсильн?ше у Сх?дн?й та П?вденно-Сх?дно? Аз?? , зокрема, Кита? (КНР), Тайван?, П?вденн?й Коре?, Япон??, ?нд??, на Ф?л?пп?нах ? в С?нгапур?. За к?льк?стю транснац?ональних корпорац?й продовжують дом?нувати Япон?я ? П?вденна Корея, але все б?льших усп?х?в досягають КНР та ?нд?я. Багато компан?й з ?вропи, П?вн?чно? Америки, П?вденно? Коре? ? Япон?? оперують в кра?нах Аз??, щоб скористатися з ?? надлишку дешево? робочо? сили ? в?дносно розвинено? ?нфраструктури .

За даними Citigroup 9 з 11 Глобальних генератор?в зростання (т. зв. кра?н 3G) знаходяться в Аз??, що обумовлено зростанням населення ? доход?в. Це Бангладеш , Китайська Народна Республ?ка , ?нд?я , ?ндонез?я , ?рак , Монгол?я , Ф?л?пп?ни , Шр?-Ланка ? В'?тнам [16] Аз?я ма? чотири основн? ф?нансов? центри: Ток?о , Гонконг , С?нгапур та Шанхай . Великими роботодавцями в ?нд?? та на Ф?л?пп?нах стають Центри обробки виклик?в ( англ. Call center ) ? аутсорсингов? б?знес-центри у зв'язку з наявн?стю великих ресурс?в висококвал?ф?кованих фах?вц?в та англомовних сп?вроб?тник?в. Широке використання аутсорсингу допомага? зростанню ?нд?? та Китаю як ф?нансових центр?в . Завдяки сво?й велик?й ? надзвичайно конкурентоспроможн?й ?ндустр?? ?нформац?йних технолог?й, ?нд?я стала головним центром аутсорсингу. [ джерело? ]

У 2010 роц? в Аз?? було 3,3 м?льйони м?льйонер?в (людей з чистою варт?стю ма?тку понад 1 млн дол. США за винятком вартост? ?х будинк?в), лише трохи менше, н?ж в П?вн?чн?й Америц? (3,4 м?льйони м?льйонер?в). У 2009 роц? Аз?я (без Близького Сходу ) вперше об?гнала за цим показником ?вропу. [17]

ВВП за кра?нами [ ред. | ред. код ]

Нижче наведено список аз?йських кра?н з поданим валовим внутр?шн?м продуктом за 2010 р?к за оф?ц?йним урядовим курсом обм?ну (ном?нальний ВВП) ? за паритетом куп?вельно? спроможност? (ПКС) у 2010 роц?. Дан? М?жнародного валютного фонду [18] (щоб розгорнути натисн?ть [показати]).

Кра?на ВВП (ном?нал)
млн. USD
ВВП (ПКС)
млн. USD
ВВП (ПКС) на особу
USD
Рег?он
Афганістан  Афган?стан 16,631 29,616 1,000 П?вденна Аз?я
Азербайджан  Азербайджан 52,166 90,074 8,634 Зах?дна Аз?я
Вірменія  В?рмен?я 8,830 17,086 6,400 Зах?дна Аз?я
Бахрейн  Бахрейн 21,733 29,663 37,200 Зах?дна Аз?я
Бангладеш  Бангладеш 105,402 257,545 1,600 П?вденна Аз?я
Бутан  Бутан 1,397 3,785 5,600 П?вденна Аз?я
Бруней  Бруней 11,963 19,925 51,800 П?вденно-Сх?дна Аз?я
  Б?рма 35,646 76,240 1,197 П?вденно-Сх?дна Аз?я
Камбоджа  Камбоджа 11,360 29,811 2,000 П?вденно-Сх?дна Аз?я
КНР  КНР 6 998,257 11 711,708 7,518 Сх?дна Аз?я
Кіпр  К?пр 22,752 23,017 28,381 Зах?дна Аз?я
Східний Тимор  Сх?дний Тимор 0,616 3,062 2,600 П?вденно-Сх?дна Аз?я
Грузія  Груз?я 11,234 22,194 4,500 Зах?дна Аз?я
Гонконг  Гонконг 226,485 322,486 45,736 Сх?дна Аз?я
Індія  ?нд?я 1 847,966 4 679,392 3,417 П?вденна Аз?я
Індонезія  ?ндонез?я 706,735 1 029,884 3,900 П?вденно-Сх?дна Аз?я
Іран  ?ран 337,901 818,653 11,200 Зах?дна Аз?я
Ірак  ?рак 84,136 115,330 3,600 Зах?дна Аз?я
Ізраїль  ?зра?ль 201,254 218,490 29,500 Зах?дна Аз?я
Японія Япон?я 5 885,872 4 319,432 32,817 Сх?дна Аз?я
Йорданія  Йордан?я 27,129 34,617 5,000 Зах?дна Аз?я
Казахстан  Казахстан 129,757 193,261 11,434 Центральна Аз?я
Північна Корея  П?вн?чна Корея 28,000 40,000 1,900 Сх?дна Аз?я
Південна Корея  П?вденна Корея 1 007,084 1 459,246 30,200 Сх?дна Аз?я
Кувейт  Кувейт 117,316 138,099 38,293 Зах?дна Аз?я
Киргизстан  Киргизстан 4,444 11,772 2,162 Центральна Аз?я
Лаос  Лаос 6,341 15,689 2,435 П?вденно-Сх?дна Аз?я
Ліван  Л?ван 39,149 59,906 15,331 Зах?дна Аз?я
Макао  Макао 22,100 18,470 59,451 Сх?дна Аз?я
Малайзія  Малайз?я 218,950 412,302 14,603 П?вденно-Сх?дна Аз?я
Мальдіви  Мальд?ви 1,433 1,755 5,483 П?вденна Аз?я
Монголія  Монгол?я 5,807 10,252 3,727 Сх?дна Аз?я
Непал  Непал 15,108 35,231 1,250 П?вденна Аз?я
Оман  Оман 53,782 78,100 26,197 Зах?дна Аз?я
Пакистан  Пакистан 164,792 464,711 2,789 П?вденна Аз?я
Філіппіни  Ф?л?пп?ни 199,591 351,370 3,725 П?вденно-Сх?дна Аз?я
Катар  Катар 126,518 149,995 88,232 Зах?дна Аз?я
Росія  Рос?я 1 884,079 2 222,957 15,807 П?вн?чна Аз?я
Саудівська Аравія  Сауд?вська Арав?я 434,440 619,826 23,742 Зах?дна Аз?я
Сінгапур  С?нгапур 217,377 291,712 57,238 П?вденно-Сх?дна Аз?я
Шрі-Ланка  Шр?-Ланка 48,241 104,124 5,103 П?вденна Аз?я
Сирія  Сир?я 59,633 105,324 5,108 Зах?дна Аз?я
Тайвань  Тайвань 426,984 810,487 34,743 Сх?дна Аз?я
Таджикистан  Таджикистан 5,578 14,529 1,907 Центральна Аз?я
Таїланд  Та?ланд 312,605 584,768 8,643 П?вденно-Сх?дна Аз?я
Туреччина  Туреччина 729,051 960,511 13,392 Зах?дна Аз?я
Туркменістан  Туркмен?стан 27,960 35,883 6,597 Центральна Аз?я
ОАЕ  ОАЕ 239,650 186,908 36,973 Зах?дна Аз?я
Узбекистан  Узбекистан 37,724 85,363 3,022 Центральна Аз?я
В'єтнам В'?тнам 101,987 275,639 2,793 П?вденно-Сх?дна Аз?я
Ємен  ?мен 30,023 63,329 2,595 Зах?дна Аз?я

Населення [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Населення Аз??
Зм?ни населення
Р?к Населення Зм?на
1500 243 000 000 ?
1700 436 000 000 +79.4%
1900 947 000 000 +117.2%
1950 1 402 000 000 +48.0%
1999 3 634 000 000 +159.2%
Джерело: "UN report 2004 data" (PDF).

Аз?я ? найб?льш заселеним континентом св?ту. Тут на 30 % суходолу планети мешка? 60 % людства. За оц?нками В?дд?лу народонаселення ООН у 2011 роц? населення Аз?? становило 4,21 млрд ? зростало на понад 1 % (46 млн) на р?к [19] . Темпи зростання населення коливаються в?д ?0,05 % в Япон?? до понад 3 % в Катар? , Афган?стан? , ?раку ? ?мен? . Левова частка приросту населення в абсолютних числах припада? на ?нд?ю (понад 17 млн) та Китай (6 млн).

Демограф?чний центр континенту розташований у район? ?ндостанського субконтиненту , це зони ?нтенсивного с?льського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою , ?равад? . В ?ндонез?? б?льш?сть населення концентру?ться на остров? Ява з родючими вулкан?чними ?рунтами (б?льше 700 ос?б/км²) [20] . С?льське населення П?вденно-Зах?дно? Аз?? зосереджене вздовж передг?р'?в Леванту , Ельбрусу , у межир?чч? Тигру ? ?вфрату . Досить висока густота населення на узбережж? Персько? затоки , що пов'язано з видобутком нафти . У Сх?дн?й Аз?? на берегах Японського моря густота населення в?д 300 ос?б/км² ( Японськ? острови ) до 500 ос?б/км² ( П?вденна Корея ) [20] . Високог?рн? простори та пустел? незаселен? або мало заселен?, сувор? кл?матичн? умови також завадили заселенню п?вн?чних рег?он?в Аз??, особливо Сиб?р ? Далекий Сх?д Рос?? , середня густота населення Рос??  ? 8,7 особи/км² [20] .

Населення переважно жовто? та б?ло? (на заход?) рас.

Ток?о  ? найб?льша агломерац?я Япон?? та св?ту

Р?вень урбан?зац?? в?д понад 90 % ( С?нгапур , Кувейт , ?зра?ль ) до 10 % ( Непал , Оман , Камбоджа , Бутан ); [ джерело? ] найб?льш? м?ськ? агломерац??: Ток?о , ?уанчжоу , Сеул , Шанхай , Дел? , Мумба? (Бомбей), Ман?ла . [21]

Сх?дна Аз?я ма? найвищ? темпи зростання ?ндексу розвитку людського потенц?алу [22] (?РЛП), досягши майже вдв?ч? вищого за середн?й приросту за останн? 40 рок?в, в?дпов?дно до анал?зу зв?т?в про охорону здоров'я, осв?ту ? даних про доходи. КНР , друга у св?т? за величиною приросту з 1970 року, ? ?диною кра?ною з? списку ≪10 найшвидших≫, яка досягла це передус?м за рахунок зросту доход?в, а не досягнень в галуз? здоров'я або осв?ти. Дох?д на душу населення в Кита? за останн? чотири десятил?ття зб?льшився у вражаюч? 21 рази, що видобуло сотн? м?льйон?в людей з б?дност?. Тим не менш, Китай не був серед найкращих у рег?он? за п?двищенням в?дв?дуваност? шк?л ? тривалост? життя. [23]

Непал , ?нша кра?на з? списку ≪10 найшвидших≫, досягла прогресу з 1970 року, в основному, за рахунок охорони здоров'я та осв?ти. У даний час (2010-?) оч?кувана тривал?сть життя ? на 25 рок?в б?льшою, н?ж в 1970-х роках. Понад чотири з кожних п'яти д?тей шк?льного в?ку в Непал? в?дв?дують початкову школу, у пор?внянн? з лише кожним п'ятим 40 рок?в тому. [23] Япон?я ? П?вденна Корея займають найвищ? м?сця серед аз?йських кра?н (м?сце 11 ? 12 у св?т?, знаходяться в груп? ≪дуже високого р?вня людського розвитку≫), дал? йдуть Гонконг (21) ? С?нгапур (27). Афган?стан (155 з 169 кра?н, що оц?нювалися) пос?в найнижчу сходинку серед аз?йських кра?н. [23]

Рег?они [ ред. | ред. код ]

Рег?они Аз??:

Можна вид?лити так? велик? частини Аз??:

Мови [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Мови Аз??

Аз?я ? батьк?вщиною к?лькох мовних с?мей ? багатьох мовних ?золят?в . Б?льш?сть аз?йських кра?н б?льш н?ж на одну мову, яка ? р?дною для населення. Наприклад, в?дпов?дно до Ethnologue , в ?ндонез?? говорять б?льш н?ж 600 мовами, в ?нд?? понад 800-ами, на Ф?л?пп?нах б?льше сотнею. Багато мов ? д?алект?в використову?ться в р?зних пров?нц?ях Китаю .

Оф?ц?йн? мови:

Рел?г?я [ ред. | ред. код ]

Аз?я ? колискою сучасних великих рел?г?й: християнства , юда?зму , буддизму , ?нду?зму та ?сламу .

Див. також [ ред. | ред. код ]


Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Байкал ? найб?льше озеро (31 500 км²), що повн?стю лежить у межах континенту.

Джерела [ ред. | ред. код ]

  1. Like herrings in a barrel . The Economist . The Economist online, The Economist Group (Millennium issue: Population). 23 December 1999. Арх?в ориг?налу за 4 с?чня 2010 . Процитовано 17 березня 2012 . .
  2. Asia . eb.com, Encyclopædia Britannica . Chicago: Encyclopædia Britannica, Inc. 2006. Арх?в ориг?налу за 18 листопада 2008 . Процитовано 17 березня 2012 .
  3. National Geographic Atlas of the World (вид. 7th). Washington, DC: National Geographic . 1999. ISBN   978-0-7922-7528-2 . ≪Europe≫ (pp. 68-9); ≪Asia≫ (pp. 90-1): ≪A commonly accepted division between Asia and Europe is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.≫
  4. How Is The Border Between Europe And Asia Defined? . WorldAtlas (амер.) . Арх?в ориг?налу за 11 серпня 2020 . Процитовано 6 вересня 2020 .
  5. Lewis та Wigen, 1997 , с. 170?173
  6. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 7 серпня 2011 . Процитовано 17 березня 2012 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  7. Five Years of China's WTO Membership. EU and US Perspectives on China's Compliance with Transparency Commitments and the Transitional Review Mechanism [ Арх?вовано 31 жовтня 2015 у Wayback Machine .] , Legal Issues of Economic Integration, Kluwer Law International, Volume 33, Number 3, pp. 263?304, 2006. by Paolo Farah [ Арх?вовано 1 червня 2016 у Wayback Machine .]
  8. The World Economy: Historical Statistics, Angus Maddison
  9. Арх?вована коп?я (PDF) . Арх?в ориг?налу (PDF) за 22 липня 2013 . Процитовано 18 березня 2012 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  10. Professor M.D. Nalapat. Ensuring China's "Peaceful Rise" . Bharat-rakshak.com. 11 вересня 2001. Арх?в ориг?налу за 22 червня 2013 . Процитовано 1 червня 2010 .
  11. Dahlman, Carl J; Aubert, Jean-Eric. China and the Knowledge Economy: Seizing the 21st century. WBI Development Studies. World Bank Publications . Eric.ed.gov. Арх?в ориг?налу за 22 червня 2013 . Процитовано 1 червня 2010 .
  12. The Real Great Leap Forward. The Economist. Sept 30, 2004 . The Economist . 30 вересня 2004. Арх?в ориг?налу за 27 грудня 2016 . Процитовано 1 червня 2010 .
  13. Chris Patten. Financial Times . Comment & Analysis: Why Europe is getting China so wrong. Accessed 30 January 2008 . Арх?в ориг?налу за 5 березня 2008 . Процитовано 5 березня 2008 .
  14. Rise of Japan and 4 Asian Tigers from . emergingdragon.com. Арх?в ориг?налу за 22 червня 2013 . Процитовано 1 червня 2010 .
  15. Commonwealth Business Council-Asia . Арх?в ориг?налу за 28 липня 2007 . Процитовано 12 кв?тня 2007 .
  16. Philippine potential cited . sme.com.ph. 24 лютого 2011. Арх?в ориг?налу за 22 червня 2013 . Процитовано 1 березня 2011 .
  17. World Wealth Report 2010 [ Арх?вовано 6 кв?тня 2012 у Wayback Machine .] . capgemini.com (необх?дна ре?страц?я)
  18. International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, October 2010: Nominal GDP list of countries . Арх?в ориг?налу за 18 жовтня 2012 . Процитовано 8 кв?тня 2012 .
  19. United Nations, Department of Economic and Social Affairs ? Population Division, Population Estimates and Projections Section ? World Population Prospects, the 2010 Revision . Арх?в ориг?налу за 7 серпня 2011 . Процитовано 19 березня 2012 .
  20. а б в Кузик С. П., 2002 .
  21. [1] [ Арх?вовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine .] Citypopulation
  22. ?ндекс розвитку людського потенц?алу [ Арх?вовано 20 лютого 2011 у Wayback Machine .] (англ.) (?сп.) (фр.)
  23. а б в 2010 Human Development Report: Asian countries lead development progress over 40 years (PDF) . UNDP. Арх?в (PDF) ориг?налу за 22 червня 2013 . Процитовано 22 грудня 2010 .

Л?тература [ ред. | ред. код ]

  • Економ?чна ? соц?альна географ?я кра?н св?ту. Навчальний пос?бник / За ред. Кузика С. П.  ? Л.  : Св?т , 2002. ? 672 с. ? ISBN 966-603-178-7 .
  • Г?рничий енциклопедичний словник  : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького . ? Д.  : Сх?дний видавничий д?м , 2004. ? Т. 3. ? 752 с. ? ISBN 966-7804-78-X .
  • Нова ?стор?я Аз?? та Африки: Постсередньов?чний Сх?д (XVIII ? друга половина XIX ст.): навч. пос?б. / В. А. Рубель. ? К. : Либ?дь, 2007. ? 560 с. ? ISBN 966-06-0459-9 .
  • Кравчук П. А. Рекорды природы . ? Любешов  : Эрудит, 1993. ? 216 с. ? ISBN 5-7707-2044-1 . (рос.)
  • Рег?онознавство: Аз?я, Африка й Латинська Америка: навч. пос?б. / Головченко Володимир ; Дип. акад. Укра?ни при М-в? закордон. справ Укра?ни. ? К. : Дип. акад. при МЗС Укра?ни, 2013. ? 343, [7] с. : ?л., портр. ? ISBN 978-617-7037-01-8
  • Чому Аз?? вдалося. Усп?хи ? невдач? найдинам?чн?шого рег?ону св?ту / Д. Стадвелл ; пер. з англ. О. Цехановська. ? К. : Наш Формат, 2017. ? 448 с. ? (Св?тоглядна л?тература). ? ISBN 617-7279-71-5 .
  • Lewis, Martin W.; Wigen, Karen (1997). The myth of continents: a critique of metageography . Berkeley and Los Angeles: University of California Press. ISBN   0-520-20743-2 .
  • Ventris, Michael; Chadwick, John (1973). Documents in Mycenaean Greek (вид. 2nd). Cambridge: University Press.
  • (рос.) Синицын В. М. [2]  / АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля. ? М .? Л.  : Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние, 1962. ? 268 с. ? 1400 прим. Арх?вовано з джерела 17 кв?тня 2021
  • (рос.) Синицын В. М. Древние климаты Евразии : [в 4 ч.]. ? Л.  : Изд-во ЛГУ, 1965-1970.
  • Страны мира. Справочник для эрудитов и путешественников./ Сост. С. Романцова ? Харьков, 2005. ? 159 с.

Посилання [ ред. | ред. код ]