А?з?я
? найб?льша за
площею
(близько 43,4 м?льйон?в км²) ? за
населенням
частина св?ту
, розташована у
Сх?дн?й п?вкул?
(за невеликими винятками). Разом з
?вропою
утворю?
материк
?враз?я
. Площа Аз?? становить 8,7 % в?д загально? площ? поверхн? Земл? (або 30 % в?д
суходолу
), к?льк?сть населенням близько 4,7 млрд (на 2021 р?к), що становить 60 % в?д
населення Земл?
. У
20 стол?тт?
населення Аз?? зросло майже в чотири рази.
[1]
Аз?я, за даними
Британсько? енциклопед??
[2]
та
Нац?онального географ?чного товариства
[3]
, займа? 4/5 суш? ?враз?? (зах?дну частину займа? ?вропа) ? розташована на сх?д в?д
Суецького каналу
,
Егейського
, Чорного ? Касп?йського мор?в, р?чки
Урал
(за ?ншою верс??ю, р?чки
Емби
) та
Уральських г?р
? на п?вдень в?д
Кавказьких г?р
(або
Кумо-Маницько? западини
), а також
Касп?йського
?
Чорного мор?в
.
Най?мов?рн?ше назва континенту походить в?д
давньоассир?йського
слова
асу
?
сх?д
. Можна пор?вняти:
Оз
(м?ф?чна кра?на),
ост
,
Ассир?я
,
Ашшур
,
айсор
.
З часом традиц?йне географ?чне поняття Аз?я сутт?во зм?нювалося за сво?м обсягом ? зм?стом. Саме поняття виникло в
античну епоху
, коли суц?льн? природн? кордони у вигляд?
Середземного
,
Егейського
та
Мармурового
мор?в наштовхували
ф?н?к?йц?в
та
грек?в
на протиставлення кра?н Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Аз?я поширилася на
п?вдень
? на
Арав?йський п?востр?в
та на
п?вн?ч
? на
Кавказ
та
ск?фськ?
степи. Впродовж
середньов?ччя
сх?дну межу ?вропи все б?льше посували на сх?д ? спершу межею був
Дн?стер
, пот?м
Дн?про
та
Дон
.
Петер-С?мон Паллас
наприк?нц?
XVIII стол?ття
запропонував проводити межу по
Уральських горах
,
Загальному Сирту
та
Ергенях
. В
XIX стол?тт?
почали вважати кордоном
водод?л
Уральських г?р. Багато суперечок свого часу спричинило питання меж? м?ж ?вропою й Аз??ю на Кавказ?. ? дв? верс??: по
Кумо-Маницьк?й западин?
або по г?рському хребту
Великого Кавказу
(за деякими даними ? ще п?вденн?ше, по р?чках
Кура
?
Аракс
[4]
).
Аз?я в?докремлена в?д
П?вн?чно? Америки
Берин?овою протокою
, в?д
Африки
?
Суецьким каналом
?
Червоним морем
, в?д
?вропи
? протокою
Дарданелли
,
Мармуровим морем
, протокою
Босфор
? Чорним морем; умовний континентальний кордон з ?вропою проходить берегом
Касп?йського моря
, р?чкою Урал (або Емба), сх?дними схилами Уральських г?р. Площа Аз?? разом з поверхнею Касп?йського моря становить 44,4 млн км², або близько 30 % поверхн? суходолу
Земл?
; найб?льша мерид?анна протяжн?сть 8400 км, широтна ? 8590 км. Берегова л?н?я розчленована (довжина 62 тис. км); ? численн? п?вострови (
Арав?йський
,
?ндостан
,
?ндокитай
,
Мала Аз?я
,
Таймир
) ? острови (арх?пелаги: Малайський, Ф?л?пп?нський, Японський).
Кордон м?ж Аз??ю та
Океан??ю
проводять через
Малайський арх?пелаг
. Терм?н П?вденно-Сх?дна Аз?я та Океан?я, що з'явився в 19-ому стол?тт?, з моменту свого створення мав абсолютно р?зн? географ?чн? значення. Океан?я н?коли не вважалася частиною Аз??. Головним чинником у визначенн? того, як? острови Малайського арх?пелагу належать до Аз??, було розташування колон?альних волод?нь р?зних ?мпер?й (не т?льки ?вропейських). Лью?с ? В??ен зауважували, що ≪звуження
П?вденно-Сх?дно? Аз??
до ?? нин?шн?х кордон?в було, таким чином, поступовим процесом≫.
[5]
Аз?я ? найконтрастн?ша за в?дм?тками
абсолютних висот
частина св?ту. В Аз?? розташована найвища вершина Земл?
Джомолун?ма
(Еверест ? 8848 м) ? найглибша
западина
?
Мар?анська
(10924 м). Поблизу Аз?? розташована низка глибоких западин Св?тового океану, наприклад,
Курило-Камчатська
(9717 м) ?
Ф?л?пп?нська
(10265 м). На ?? територ?? розташоване найглибше озеро св?ту ?
Байкал
(глибина до 1620 м) ? озеро
Мертве море
, р?вень якого на 392 м нижчий в?д р?вня моря, а також
Турфанська улоговина
(-154 м). Середня висота Аз?? ? 950 м. Близько 75 % поверхн? Аз?? становлять гори ? височини м?ж
Середземним морем
й узбережжям
Тихого океану
; в центральн?й частин? Аз?? найвищ? на Земл? гори (
Г?мала?
,
Каракорум
,
Г?ндукуш
), високо розташован? наг?р'я (
Тибет
,
Хентей
), а також велик? улоговини (
Каш?арська
,
Джун?арська
); розлог? низовини в п?вн?чно-зах?дн?й частин? (
Зах?дносиб?рська
,
Туранська
) ? прибережн?й зон? (
Маньчжурська
,
Велика китайська
,
?ндо-Гангська
). Безст?чн? простори, переважно пустельн? улоговини, займають 37 % поверхн? Аз??.
Особлив?сть Аз?? ? вервечка остр?вних дуг, що становлять ?? сх?дне обрамлення. Для багатьох д?лянок сх?дного узбережжя Аз?? характерний активний
вулкан?зм
, воно входить до так званого
Тихоокеанського вогняного кола
.
У П?вн?чн?й Аз?? (Сиб?р) ? виходи викопного льоду. На п?вдн? Аз?? ?
коралов? утворення
.
Кл?мат в?д субполярного та полярного на крайн?й п?вноч? до троп?чного, дуже вологого на п?вденному сход? ? троп?чного, дуже сухого на п?вденному заход?, на б?льшост? територ?? р?зко континентальний; на п?вноч?
тундра
? зона хвойних л?с?в
тайги
(район в?чно? мерзлоти), в центральн?й та п?вденно-зах?дн?й частин?
степи
, що переходять в нап?впустел? та
пустел?
, на п?вденному сход? мусонн? та
троп?чн? л?си
.
Незважаючи на значну площу ? р?зноман?тн?сть природних умов Аз?я займа? 1-е м?сце серед ?нших континент?в т?льки за запасами
нафти
,
природного газу
, руд
олова
? самородно? с?рки, а також з видобутку
нафти
? олов'яних руд. Слабка продуктивн?сть надр континенту ? низька концентрац?я г?рничо? промисловост? пояснюються не т?льки особливостями геолог?чно? будови, але ? недостатньою геолог?чною вивчен?стю, несприятливим географ?чним положенням, в?дсутн?стю необх?дно?
?нфраструктури
? низьким р?внем розвитку економ?ки у багатьох кра?нах Аз??. М?нерально-сировинна база ? г?рнича промислов?сть Аз??, за винятком запас?в ? видобутку
нафти
в кра?нах
Персько? затоки
? олова в Сх?дн?й Аз??, не в?др?зняються високою концентрац??ю виробництва. Вуг?льна промислов?сть континенту за р?внем виробництва поступа?ться П?вн?чн?й Америц? ? Зах?дн?й ?вроп?, а за концентрац??ю видобутку, кр?м них, ще й Австрал?? ? П?вденн?й Африц?. Нафтогазовидобувний район Зах?дно? Аз?? ? найб?льший у св?т? центр з видобутку ? експорту нафти; загалом Аз?я да? близько 45-50 % загального видобутку
нафти
, який зд?йсню?ться на сучасному техн?чному р?вн?. Аналог?чний стан в оловодобувн?й промисловост? займають кра?ни Сх?дно? Аз??, але в цьому випадку техн?чний р?вень виробництва вельми строкатий: в?д сучасних потужних драг на прибережних площах до нап?вкустарного видобутку (старател?) з невеликих розсип?в. З ?нших вид?в м?нерально? сировини вид?ляються марганцев? руди в ?нд?? ?
хромов?
руди в Туреччин?,
вольфрамов?
руди в П?вденн?й Коре? ? кра?нах Сх?дно? Аз??,
фосфорити
? самородна с?рка в Зах?дн?й Аз??. Серед кра?н Аз?? можна в?днести до найб?льших ? досить ун?версальних за видобутком м?нерально? сировини Рос?ю, ?нд?ю ? Китай, а до числа кра?н з? значним, м?нерально-сировинним потенц?алом, пор?вняно розвиненою г?рничою промислов?стю ? Туреччину, Ф?л?пп?ни, ?ран та ?ндонез?ю.
Аз?я ма? другий за величиною ном?нальний
ВВП
серед ус?х
континент?в
п?сля
?вропи
, але найб?льший за
паритетом куп?вельно? спроможност?
. Станом на 2010 р?к, найб?льшими економ?ками Аз?? ?
Китай
,
Япон?я
,
?нд?я
,
П?вденна Корея
та
?ндонез?я
. Зг?дно з
Global Office Locations 2011
, Аз?я дом?ну? як м?сце оф?с?в компан?й ? 4 з 5 верхн?х сходинок займають м?ста в Аз??:
Гонконг
,
С?нгапур
,
Ток?о
?
Шанхай
(на четвертому м?сц?
Лондон
). Близько 68 в?дсотк?в м?жнародних компан?й ма? оф?с в Гонконз?.
[6]
Наприк?нц? 1990-х ? початку 2000-х рок?в, економ?ка
КНР
[7]
та
?нд??
зростала дуже швидко, ?з середньор?чним темпом зростання понад 8 %. До ?нших кра?н Аз?? з дуже високими темпами зростання в?дносяться
Малайз?я
,
?ндонез?я
,
Пакистан
,
Та?ланд
,
В'?тнам
,
Монгол?я
,
Узбекистан
,
К?пр
?
Ф?л?пп?ни
, а також багат? корисними копалинами кра?ни, як
Казахстан
,
Туркмен?стан
,
?ран
,
Бруней
,
Об'?днан? Арабськ? Ем?рати
,
Катар
,
Кувейт
,
Сауд?вська Арав?я
,
Бахрейн
?
Оман
.
У сво?й книз?
Св?това економ?ка: Тисячол?тня перспектива
?сторик економ?ки
Ангус Мед?сон
пише, що ?нд?я була найб?льшою економ?кою св?ту протягом двох останн?х тисячол?ть до нашо? ери.
[8]
[9]
Китай був найб?льшою ? найрозвинен?шою економ?кою на Земн?й кул? протягом б?льшо? частини записано? ?стор??,
[10]
[11]
[12]
[13]
до моменту, аж в середин? 19 стол?ття його об?гнала
Британська ?мпер?я
(не враховуючи ?нд??). Протягом к?лькох десятил?ть наприк?нц? XX стол?ття найб?льшою економ?кою в Аз?? ? другою за величиною у св?т? була
Япон?я
, яка перегнала Радянський Союз (вим?рюючи чистим матер?альним продуктом) в 1986 роц? ? Н?меччину в 1968 роц? (не враховуючи к?лькох наднац?ональних економ?к, таких як
?вропейський Союз
(?С),
П?вн?чноамериканська зона в?льно? торг?вл?
(НАФТА, NAFTA) або
Аз?йсько-Тихоокеанське економ?чне сп?вроб?тництво
(АТЕС, APEC). У 2010 роц?, Китай об?гнав Япон?ю ?
став другою за величиною економ?кою
у св?т?.
В к?нц? 1980-x ? початку 1990-х рок?в, ВВП Япон?? (перерахований за поточним курсом
?ни
), майже дор?внював сумарному ВВП решти кра?н Аз??.
[
джерело?
]
У 1995 роц? економ?ка Япон?? на один день майже зр?внялася з США як найб?льша економ?ка св?ту внасл?док рекордно високого р?вня японсько? валюти (79 ?н/долар США). Економ?чне зростання в Аз?? в?д
Друго? св?тово? в?йни
до 1990-х рок?в були зосереджен? в Япон??, а також у чотирьох кра?нах Тихоокеанського рег?ону ?
П?вденн?й Коре?
,
Тайван?
,
Гонконз?
?
С?нгапур?
? в?домих як
аз?йськ? тигри
, як? в даний час мають статус розвинутих кра?ни та найвищий ВВП на душу населення в Аз??.
[14]
Прогнозу?ться, що
?нд?я
обжене Япон?ю за ном?нальним ВВП в 2020 роц?.
[15]
За ВВП на душу населення, як ном?нальним, так ?
ПКС
,
П?вденна Корея
стане другою кра?ною Аз?? до 2025 року, об?гнавши
Н?меччину
,
Велику Британ?ю
та
Франц?ю
. За статистикою МВФ у 2010 роц?, тайванський ВВП на душу населення за паритетом куп?вельно? спроможност? склав $34743, що перевищую аналог?чний показник
Ф?нлянд??
, Франц?? та Япон??.
[
джерело?
]
На думку
Goldman Sachs
, у 2027 роц? Китай стане найб?льшою економ?кою св?ту.
В Аз?? ?сну? к?лька геопол?тичних та економ?чних блок?в, з яких найрозвинен?шим ?
Асоц?ац?я держав П?вденно-Сх?дно? Аз??
(ASEAN), до яко? входять 10 кра?н рег?ону.
Аз?я ? найб?льшим континентом у св?т?, вона багата
природними ресурсами
, такими як нафта, л?с, вода, м?дь ? ср?бло, можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Аз?? традиц?йно найсильн?ше у
Сх?дн?й
та
П?вденно-Сх?дно? Аз??
, зокрема, Кита? (КНР), Тайван?, П?вденн?й Коре?, Япон??, ?нд??, на Ф?л?пп?нах ? в С?нгапур?. За к?льк?стю
транснац?ональних корпорац?й
продовжують дом?нувати Япон?я ? П?вденна Корея, але все б?льших усп?х?в досягають КНР та ?нд?я. Багато компан?й з ?вропи, П?вн?чно? Америки, П?вденно? Коре? ? Япон?? оперують в кра?нах Аз??, щоб скористатися з ?? надлишку дешево?
робочо? сили
? в?дносно розвинено?
?нфраструктури
.
За даними
Citigroup
9 з 11
Глобальних генератор?в зростання
(т. зв. кра?н 3G) знаходяться в Аз??, що обумовлено зростанням населення ? доход?в. Це
Бангладеш
,
Китайська Народна Республ?ка
,
?нд?я
,
?ндонез?я
,
?рак
,
Монгол?я
,
Ф?л?пп?ни
,
Шр?-Ланка
?
В'?тнам
[16]
Аз?я ма? чотири основн? ф?нансов? центри:
Ток?о
,
Гонконг
,
С?нгапур
та
Шанхай
. Великими роботодавцями в ?нд?? та на Ф?л?пп?нах стають
Центри обробки виклик?в
(
англ.
Call center
) ?
аутсорсингов? б?знес-центри
у зв'язку з наявн?стю великих ресурс?в висококвал?ф?кованих фах?вц?в та
англомовних
сп?вроб?тник?в. Широке використання аутсорсингу допомага? зростанню ?нд?? та Китаю як
ф?нансових центр?в
. Завдяки сво?й велик?й ? надзвичайно конкурентоспроможн?й ?ндустр?? ?нформац?йних технолог?й, ?нд?я стала головним центром аутсорсингу.
[
джерело?
]
У 2010 роц? в Аз?? було 3,3 м?льйони м?льйонер?в (людей з чистою варт?стю ма?тку понад 1 млн дол. США за винятком вартост? ?х будинк?в), лише трохи менше, н?ж в
П?вн?чн?й Америц?
(3,4 м?льйони м?льйонер?в). У 2009 роц? Аз?я (без
Близького Сходу
) вперше об?гнала за цим показником ?вропу.
[17]
Нижче наведено список аз?йських кра?н з поданим
валовим внутр?шн?м продуктом
за 2010 р?к за оф?ц?йним урядовим
курсом обм?ну
(ном?нальний ВВП) ? за
паритетом куп?вельно? спроможност?
(ПКС) у 2010 роц?. Дан?
М?жнародного валютного фонду
[18]
(щоб розгорнути натисн?ть [показати]).
Кра?на
|
ВВП (ном?нал)
млн. USD
|
ВВП (ПКС)
млн. USD
|
ВВП (ПКС) на особу
USD
|
Рег?он
|
Афган?стан
|
16,631
|
29,616
|
1,000
|
П?вденна Аз?я
|
Азербайджан
|
52,166
|
90,074
|
8,634
|
Зах?дна Аз?я
|
В?рмен?я
|
8,830
|
17,086
|
6,400
|
Зах?дна Аз?я
|
Бахрейн
|
21,733
|
29,663
|
37,200
|
Зах?дна Аз?я
|
Бангладеш
|
105,402
|
257,545
|
1,600
|
П?вденна Аз?я
|
Бутан
|
1,397
|
3,785
|
5,600
|
П?вденна Аз?я
|
Бруней
|
11,963
|
19,925
|
51,800
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
Б?рма
|
35,646
|
76,240
|
1,197
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
Камбоджа
|
11,360
|
29,811
|
2,000
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
КНР
|
6 998,257
|
11 711,708
|
7,518
|
Сх?дна Аз?я
|
К?пр
|
22,752
|
23,017
|
28,381
|
Зах?дна Аз?я
|
Сх?дний Тимор
|
0,616
|
3,062
|
2,600
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
Груз?я
|
11,234
|
22,194
|
4,500
|
Зах?дна Аз?я
|
Гонконг
|
226,485
|
322,486
|
45,736
|
Сх?дна Аз?я
|
?нд?я
|
1 847,966
|
4 679,392
|
3,417
|
П?вденна Аз?я
|
?ндонез?я
|
706,735
|
1 029,884
|
3,900
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
?ран
|
337,901
|
818,653
|
11,200
|
Зах?дна Аз?я
|
?рак
|
84,136
|
115,330
|
3,600
|
Зах?дна Аз?я
|
?зра?ль
|
201,254
|
218,490
|
29,500
|
Зах?дна Аз?я
|
Япон?я
|
5 885,872
|
4 319,432
|
32,817
|
Сх?дна Аз?я
|
Йордан?я
|
27,129
|
34,617
|
5,000
|
Зах?дна Аз?я
|
Казахстан
|
129,757
|
193,261
|
11,434
|
Центральна Аз?я
|
П?вн?чна Корея
|
28,000
|
40,000
|
1,900
|
Сх?дна Аз?я
|
П?вденна Корея
|
1 007,084
|
1 459,246
|
30,200
|
Сх?дна Аз?я
|
Кувейт
|
117,316
|
138,099
|
38,293
|
Зах?дна Аз?я
|
Киргизстан
|
4,444
|
11,772
|
2,162
|
Центральна Аз?я
|
Лаос
|
6,341
|
15,689
|
2,435
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
Л?ван
|
39,149
|
59,906
|
15,331
|
Зах?дна Аз?я
|
Макао
|
22,100
|
18,470
|
59,451
|
Сх?дна Аз?я
|
Малайз?я
|
218,950
|
412,302
|
14,603
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
Мальд?ви
|
1,433
|
1,755
|
5,483
|
П?вденна Аз?я
|
Монгол?я
|
5,807
|
10,252
|
3,727
|
Сх?дна Аз?я
|
Непал
|
15,108
|
35,231
|
1,250
|
П?вденна Аз?я
|
Оман
|
53,782
|
78,100
|
26,197
|
Зах?дна Аз?я
|
Пакистан
|
164,792
|
464,711
|
2,789
|
П?вденна Аз?я
|
Ф?л?пп?ни
|
199,591
|
351,370
|
3,725
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
Катар
|
126,518
|
149,995
|
88,232
|
Зах?дна Аз?я
|
Рос?я
|
1 884,079
|
2 222,957
|
15,807
|
П?вн?чна Аз?я
|
Сауд?вська Арав?я
|
434,440
|
619,826
|
23,742
|
Зах?дна Аз?я
|
С?нгапур
|
217,377
|
291,712
|
57,238
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
Шр?-Ланка
|
48,241
|
104,124
|
5,103
|
П?вденна Аз?я
|
Сир?я
|
59,633
|
105,324
|
5,108
|
Зах?дна Аз?я
|
Тайвань
|
426,984
|
810,487
|
34,743
|
Сх?дна Аз?я
|
Таджикистан
|
5,578
|
14,529
|
1,907
|
Центральна Аз?я
|
Та?ланд
|
312,605
|
584,768
|
8,643
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
Туреччина
|
729,051
|
960,511
|
13,392
|
Зах?дна Аз?я
|
Туркмен?стан
|
27,960
|
35,883
|
6,597
|
Центральна Аз?я
|
ОАЕ
|
239,650
|
186,908
|
36,973
|
Зах?дна Аз?я
|
Узбекистан
|
37,724
|
85,363
|
3,022
|
Центральна Аз?я
|
В'?тнам
|
101,987
|
275,639
|
2,793
|
П?вденно-Сх?дна Аз?я
|
?мен
|
30,023
|
63,329
|
2,595
|
Зах?дна Аз?я
|
Зм?ни населення
|
Р?к
|
Населення
|
Зм?на
|
1500
|
243 000 000
| ?
|
1700
|
436 000 000
| +79.4%
|
1900
|
947 000 000
| +117.2%
|
1950
|
1 402 000 000
| +48.0%
|
1999
|
3 634 000 000
| +159.2%
|
Джерело:
"UN report 2004 data" (PDF).
|
Аз?я ? найб?льш заселеним континентом св?ту. Тут на 30 % суходолу планети мешка? 60 % людства. За оц?нками В?дд?лу народонаселення ООН у 2011 роц? населення Аз?? становило 4,21 млрд ? зростало на понад 1 % (46 млн) на р?к
[19]
. Темпи зростання населення коливаються в?д ?0,05 % в Япон?? до понад 3 % в
Катар?
,
Афган?стан?
,
?раку
?
?мен?
. Левова частка приросту населення в абсолютних числах припада? на ?нд?ю (понад 17 млн) та Китай (6 млн).
Демограф?чний центр континенту розташований у район?
?ндостанського субконтиненту
, це зони ?нтенсивного с?льського господарства (вирощування рису),
дельти Гангу з Брахмапутрою
,
?равад?
. В
?ндонез??
б?льш?сть населення концентру?ться на остров?
Ява
з родючими вулкан?чними ?рунтами (б?льше 700 ос?б/км²)
. С?льське населення
П?вденно-Зах?дно? Аз??
зосереджене вздовж передг?р'?в
Леванту
,
Ельбрусу
, у
межир?чч?
Тигру
?
?вфрату
. Досить висока густота населення на узбережж?
Персько? затоки
, що пов'язано з
видобутком нафти
. У
Сх?дн?й Аз??
на берегах
Японського моря
густота населення в?д 300 ос?б/км² (
Японськ? острови
) до 500 ос?б/км² (
П?вденна Корея
)
. Високог?рн? простори та пустел? незаселен? або мало заселен?, сувор? кл?матичн? умови також завадили заселенню п?вн?чних рег?он?в Аз??, особливо
Сиб?р
?
Далекий Сх?д Рос??
, середня густота населення
Рос??
? 8,7 особи/км²
.
Населення переважно жовто? та б?ло? (на заход?) рас.
Р?вень
урбан?зац??
в?д понад 90 % (
С?нгапур
,
Кувейт
,
?зра?ль
) до 10 % (
Непал
,
Оман
,
Камбоджа
,
Бутан
);
[
джерело?
]
найб?льш? м?ськ? агломерац??:
Ток?о
,
?уанчжоу
,
Сеул
,
Шанхай
,
Дел?
,
Мумба?
(Бомбей),
Ман?ла
.
[21]
Сх?дна Аз?я ма? найвищ? темпи зростання
?ндексу розвитку людського потенц?алу
[22]
(?РЛП), досягши майже вдв?ч? вищого за середн?й приросту за останн? 40 рок?в, в?дпов?дно до анал?зу зв?т?в про охорону здоров'я, осв?ту ? даних про доходи.
КНР
, друга у св?т? за величиною приросту з 1970 року, ? ?диною кра?ною з? списку ≪10 найшвидших≫, яка досягла це передус?м за рахунок зросту доход?в, а не досягнень в галуз? здоров'я або осв?ти. Дох?д на душу населення в Кита? за останн? чотири десятил?ття зб?льшився у вражаюч? 21 рази, що видобуло сотн? м?льйон?в людей з б?дност?. Тим не менш, Китай не був серед найкращих у рег?он? за п?двищенням в?дв?дуваност? шк?л ? тривалост? життя.
[23]
Непал
, ?нша кра?на з? списку ≪10 найшвидших≫, досягла прогресу з 1970 року, в основному, за рахунок охорони здоров'я та осв?ти. У даний час (2010-?)
оч?кувана тривал?сть життя
? на 25 рок?в б?льшою, н?ж в 1970-х роках. Понад чотири з кожних п'яти д?тей шк?льного в?ку в Непал? в?дв?дують початкову школу, у пор?внянн? з лише кожним п'ятим 40 рок?в тому.
[23]
Япон?я
?
П?вденна Корея
займають найвищ? м?сця серед аз?йських кра?н (м?сце 11 ? 12 у св?т?, знаходяться в груп? ≪дуже високого р?вня людського розвитку≫), дал? йдуть
Гонконг
(21) ?
С?нгапур
(27).
Афган?стан
(155 з 169 кра?н, що оц?нювалися) пос?в найнижчу сходинку серед аз?йських кра?н.
[23]
Можна вид?лити так? велик? частини Аз??:
- П?вн?чно-Сх?дна Аз?я
(
Рос?я
).
- Зах?дна Аз?я
(кра?ни
Близького Сходу
:
К?пр
,
Туреччина
,
Сир?я
,
Л?ван
,
?зра?ль
,
Йордан?я
,
?рак
,
Кувейт
,
Сауд?вська Арав?я
,
Бахрейн
,
Катар
,
Об'?днан? Арабськ? Ем?рати
(ОАЕ),
Оман
,
?мен
; кра?ни
Закавказзя
:
Азербайджан
,
В?рмен?я
,
Груз?я
; кра?ни
Середнього Сходу
:
?ран
,
Афган?стан
,
Пакистан
).
- П?вденна Аз?я
(
Пакистан
,
?нд?я
,
Бангладеш
,
Шр?-Ланка
,
Бутан
,
Непал
,
Мальд?ви
).
- П?вденно-Сх?дна Аз?я
(
М'янма
,
Та?ланд
,
Малайз?я
,
С?нгапур
,
Лаос
,
Камбоджа
,
В'?тнам
,
Ф?л?пп?ни
,
?ндонез?я
,
Бруней
,
Сх?дний Тимор
).
- Центральна Аз?я
(
Узбекистан
,
Туркмен?стан
,
Киргизстан
,
Таджикистан
,
Казахстан
, також Зах?дний Китай,
Монгол?я
, Афган?стан,
Тибет
).
- Сх?дна Аз?я
(
Китайська Народна Республ?ка
,
П?вденна Корея
,
П?вн?чна Корея
,
Япон?я
,
Тайвань
).
Аз?я ? батьк?вщиною к?лькох
мовних с?мей
? багатьох
мовних ?золят?в
. Б?льш?сть аз?йських кра?н б?льш н?ж на одну мову, яка ? р?дною для населення. Наприклад, в?дпов?дно до
Ethnologue
, в
?ндонез??
говорять б?льш н?ж 600 мовами, в ?нд?? понад 800-ами, на Ф?л?пп?нах б?льше сотнею. Багато мов ? д?алект?в використову?ться в р?зних пров?нц?ях
Китаю
.
Оф?ц?йн? мови:
Аз?я ? колискою сучасних великих рел?г?й:
християнства
,
юда?зму
,
буддизму
,
?нду?зму
та
?сламу
.
- Рел?г?йний склад населення:
- Азербайджан
? 93,4 %
мусульмани-ши?ти
- Афган?стан
? 85 %
мусульмани-сун?ти
, 15 %
мусульмани-ши?ти
- Бангладеш
? 83 %
мусульмани-сун?ти
, 16 %
?нду?сти
- Бахрейн
? 85 %
мусульмани
, 15 %
християни
, прихильники
?нду?зму
?
парсизму
- Бруней
? 67 %
мусульмани
, 14 %
буддисти
, 8 %
християни
- Бутан
? 70 %
буддисти
, 25 %
?нду?сти
- В?рмен?я
? приблизно 99 %
християни
(94 % в?дносять себе до
ВАЦ
, 4 % до
РПЦ
, також ?
в?рмено-католики
)
- В'?тнам
- 55 %
буддисти
, 12 % спов?дують
даосизм
, 10 % ?
католицизм
. 23 % ?
?слам
,
протестантизм
,
язичництво
- Груз?я
? 65 % прихильники
грузинсько? православно? церкви
, 10 % ?
рос?йсько? православно? церкви
, 11 % ?
?сламу
, 8 % ?
в?рменсько? апостольсько? церкви
- ?мен
? 53 %
мусульмани-сун?ти
, 46 %
мусульмани-ши?ти
- ?зра?ль
? 83 %
юде?
, 13 %
мусульмани
, 2,4 % ?
християни
, 1,6 % ?
друзи
- ?нд?я
? 83 %
?нду?зм
, ?нш? ?
?слам
,
християнство
,
сикх?зм
- ?ндонез?я
? 87 %
?слам
, 6 %
протестантизм
, 3 %
католицизм
, 1 %
?нду?зм
, 1 %
буддизм
- ?рак
? 60 %
мусульмани-ши?ти
, 37 %
мусульмани-сун?ти
, 3 %
християни
- ?ран
? 94 %
мусульмани-сун?ти
- Йордан?я
? 96 %
мусульмани-сун?ти
- Казахстан
? 47 %
мусульмани
, 44 %
православн?
, 2 %
протестанти
- Камбоджа
? 95 %
буддисти
, 5 %
мусульмани
,
католики
- Катар
? 95 %
мусульмани-сун?ти
- К?пр
? 80 %
православн?
, 20 %
мусульмани-сун?ти
- Китай
? поширен?
даосизм
,
християнство
,
буддизм
,
конфуц?анство
,
?слам
- Корея П?вн?чна
? 68 %
ате?сти
, 32 % спов?дують
чхондо?зм
- Корея П?вденна
? 47 %
буддисти
, 48 %
християни
, 3 %
конфуц?анство
- Кувейт
? 85 %
мусульмани-сун?ти
- Киргизстан
? 70 %
мусульмани-сун?ти
, 6 %
православн?
- Лаос
? 60 %
буддисти
, 40 %
язичники
- Л?ван
? 58 %
мусульмани
, 27 %
християни
- Малайз?я
? 55 %
мусульмани
, 30 %
буддисти
- Мальд?ви
?
мусульмани-сун?ти
- Монгол?я
?
ате?зм
,
лама?зм
- М'янма
? 89 %
буддисти
, 4 %
християни
, 4 %
мусульмани
- Непал
? 90 %
?нду?зм
, 5 %
буддизм
, 3 %
?слам
- Об'?днан? Арабськ? Ем?рати
?
?слам
- Оман
? 75 %
мусульмани-?бадити
, а також
сун?ти
- Пакистан
? 97 %
мусульмани
, а також
християни
,
буддисти
,
сикхи
,
парси
- Сауд?вська Арав?я
?
мусульмани
(
ваххаб?ти
,
сун?ти
,
ши?ти
)
- С?нгапур
? 30 %
буддисти
, 20 %
християни
, 18 %
мусульмани
, 15 %
конфуц?анство
,
даосизм
- Сир?я
? 90 %
мусульмани
, 10 %
християни
- Сх?дний Тимор
?
католики
, прихильники м?сцевих в?рувань
- Таджикистан
?
мусульмани
- Та?ланд
? 94 %
буддисти
, 4 %
мусульмани
християнство
- Тайвань
? 93 %
конфуц?анство
,
буддизм
,
даосизм
, 4,5 %
християнство
, менше 1 %
?слам
- Туркмен?стан
? 87 %
мусульмани
, 11 %
християни
- Туреччина
?
мусульмани-сун?ти
- Узбекистан
? 88 %
мусульмани-сун?ти
, 9 %
православн?
- Ф?л?пп?ни
? 83 %
католики
, 9 %
протестанти
, 5 %
мусульмани
, 3 %
буддисти
,
язичники
- Шр?-Ланка
? 69 %
буддисти
, 15 %
?нду?зм
- Япон?я
?
синто?зм
,
буддизм
,
християнство
- ↑
Байкал
? найб?льше озеро (31 500 км²), що повн?стю лежить у межах континенту.
- ↑
Like herrings in a barrel
.
The Economist
. The
Economist
online, The Economist Group (Millennium issue: Population). 23 December 1999. Арх?в
ориг?налу
за 4 с?чня 2010
. Процитовано 17 березня 2012
.
.
- ↑
Asia
.
eb.com,
Encyclopædia Britannica
. Chicago: Encyclopædia Britannica, Inc. 2006. Арх?в
ориг?налу
за 18 листопада 2008
. Процитовано 17 березня 2012
.
- ↑
National Geographic Atlas of the World
(вид. 7th). Washington, DC:
National Geographic
. 1999.
ISBN
978-0-7922-7528-2
.
≪Europe≫ (pp. 68-9); ≪Asia≫ (pp. 90-1): ≪A commonly accepted division between Asia and Europe is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.≫
- ↑
How Is The Border Between Europe And Asia Defined?
.
WorldAtlas
(амер.)
. Арх?в
ориг?налу
за 11 серпня 2020
. Процитовано 6 вересня 2020
.
- ↑
Lewis та Wigen, 1997
, с. 170?173
- ↑
Арх?вована коп?я
. Арх?в
ориг?налу
за 7 серпня 2011
. Процитовано 17 березня 2012
.
{{
cite web
}}
: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title (
посилання
)
- ↑
Five Years of China's WTO Membership. EU and US Perspectives on China's Compliance with Transparency Commitments and the Transitional Review Mechanism
[
Арх?вовано
31 жовтня 2015 у
Wayback Machine
.]
, Legal Issues of Economic Integration, Kluwer Law International, Volume 33, Number 3, pp. 263?304, 2006.
by
Paolo Farah
[
Арх?вовано
1 червня 2016 у
Wayback Machine
.]
- ↑
The World Economy: Historical Statistics, Angus Maddison
- ↑
Арх?вована коп?я
(PDF)
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 22 липня 2013
. Процитовано 18 березня 2012
.
{{
cite web
}}
: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title (
посилання
)
- ↑
Professor M.D. Nalapat. Ensuring China's "Peaceful Rise"
. Bharat-rakshak.com. 11 вересня 2001. Арх?в
ориг?налу
за 22 червня 2013
. Процитовано 1 червня 2010
.
- ↑
Dahlman, Carl J; Aubert, Jean-Eric. China and the Knowledge Economy: Seizing the 21st century. WBI Development Studies. World Bank Publications
. Eric.ed.gov.
Арх?в
ориг?налу за 22 червня 2013
. Процитовано 1 червня 2010
.
- ↑
The Real Great Leap Forward. The Economist. Sept 30, 2004
.
The Economist
. 30 вересня 2004. Арх?в
ориг?налу
за 27 грудня 2016
. Процитовано 1 червня 2010
.
- ↑
Chris Patten.
Financial Times
. Comment & Analysis: Why Europe is getting China so wrong. Accessed 30 January 2008
. Арх?в
ориг?налу
за 5 березня 2008
. Процитовано 5 березня 2008
.
- ↑
Rise of Japan and 4 Asian Tigers from
. emergingdragon.com. Арх?в
ориг?налу
за 22 червня 2013
. Процитовано 1 червня 2010
.
- ↑
Commonwealth Business Council-Asia
. Арх?в
ориг?налу
за 28 липня 2007
. Процитовано 12 кв?тня 2007
.
- ↑
Philippine potential cited
. sme.com.ph. 24 лютого 2011. Арх?в
ориг?налу
за 22 червня 2013
. Процитовано 1 березня 2011
.
- ↑
World Wealth Report 2010
[
Арх?вовано
6 кв?тня 2012 у
Wayback Machine
.]
. capgemini.com (необх?дна ре?страц?я)
- ↑
International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, October 2010: Nominal GDP list of countries
. Арх?в
ориг?налу
за 18 жовтня 2012
. Процитовано 8 кв?тня 2012
.
- ↑
United Nations, Department of Economic and Social Affairs ? Population Division, Population Estimates and Projections Section ? World Population Prospects, the 2010 Revision
. Арх?в
ориг?налу
за 7 серпня 2011
. Процитовано 19 березня 2012
.
- ↑
[1]
[
Арх?вовано
13 вересня 2018 у
Wayback Machine
.]
Citypopulation
- ↑
?ндекс розвитку людського потенц?алу
[
Арх?вовано
20 лютого 2011 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
(?сп.)
(фр.)
- ↑
а
б
в
2010 Human Development Report: Asian countries lead development progress over 40 years
(PDF)
. UNDP.
Арх?в
(PDF)
ориг?налу за 22 червня 2013
. Процитовано 22 грудня 2010
.
- Економ?чна ? соц?альна географ?я кра?н св?ту. Навчальний пос?бник / За ред.
Кузика С. П.
?
Л.
:
Св?т
, 2002. ? 672 с. ?
ISBN 966-603-178-7
.
- Г?рничий енциклопедичний словник
: у 3 т. / за ред.
В. С. Б?лецького
. ?
:
Сх?дний видавничий д?м
, 2004. ? Т. 3. ? 752 с. ?
ISBN 966-7804-78-X
.
- Нова ?стор?я Аз?? та Африки: Постсередньов?чний Сх?д (XVIII ? друга половина XIX ст.): навч. пос?б. / В. А. Рубель. ? К. : Либ?дь, 2007. ? 560 с. ?
ISBN 966-06-0459-9
.
- Кравчук П. А.
Рекорды природы
. ?
: Эрудит, 1993. ? 216 с. ?
ISBN 5-7707-2044-1
.
(рос.)
- Рег?онознавство: Аз?я, Африка й Латинська Америка: навч. пос?б. / Головченко Володимир ; Дип. акад. Укра?ни при М-в? закордон. справ Укра?ни. ? К. : Дип. акад. при МЗС Укра?ни, 2013. ? 343, [7] с. : ?л., портр. ?
ISBN 978-617-7037-01-8
- Чому Аз?? вдалося. Усп?хи ? невдач? найдинам?чн?шого рег?ону св?ту / Д. Стадвелл ; пер. з англ. О. Цехановська. ? К. : Наш Формат, 2017. ? 448 с. ? (Св?тоглядна л?тература). ?
ISBN 617-7279-71-5
.
- Lewis, Martin W.; Wigen, Karen (1997).
The myth of continents: a critique of metageography
. Berkeley and Los Angeles: University of California Press.
ISBN
0-520-20743-2
.
- Ventris, Michael; Chadwick, John (1973).
Documents in Mycenaean Greek
(вид. 2nd). Cambridge: University Press.
- (рос.)
Синицын В. М.
[2]
/ АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля. ?
М
.?
Л.
: Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние, 1962. ? 268 с. ? 1400 прим.
Арх?вовано
з джерела 17 кв?тня 2021
- (рос.)
Синицын В. М.
Древние климаты Евразии : [в 4 ч.]. ?
Л.
: Изд-во ЛГУ, 1965-1970.
- Страны мира. Справочник для эрудитов и путешественников./ Сост. С. Романцова ? Харьков, 2005. ? 159 с.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Географ?я та географ?чн? карти
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|