Тра?вень
,
поет
.
,
розм
.
май
[1]
? п'ятий
м?сяць
року в
юл?анському
та
григор?анському
календарях
[2]
. Один ?з семи м?сяц?в, що нал?чують 31
день
.
Травень був трет?м м?сяцем
року
в
давньоримському календар?
(до реформи
Цезаря
).
Укра?нська назва ≪травень≫ пов'язана з
травами
, що рясно вкривають землю зеленим розма?м. Можливо, саме
прасл.
*travьnь
(в?д
*trava
? ≪трава≫) було перв?сним найменням п'ятого м?сяця в
давньослов'янському календар?
[3]
. У
б?лоруськ?й мов?
побуту? сп?взвучна назва
травень
, яка вжива?ться поряд ?з
май
. Того самого походження
старослов'янське
наймення
тр?венъ
, а також старопольське ?
trawie?
(сучасне
пол.
maj
)
[4]
. У
хорватськ?й мов?
словом
travanj
називають
кв?тень
. Под?бн? назви кв?тня вживалися в
сербськ?й
(
лажитрава
) ?
македонськ?й
(
тревен
) мовах.
Словенський
народний м?сяцел?к, що вжива?ться паралельно з оф?ц?йним латинським, познача? кв?тень ? травень як
mali traven
?
veliki traven
в?дпов?дно.
Слово ≪травень≫ (у написаннях:
травьнъ, травнъ
) трапля?ться в
давньоки?вських
писемних пам'ятках, зокрема в
Крилоському ?вангел??
та
Студ?йському устав?
, перекладеному в Ки?в? близько 1070 року
[5]
[6]
. Сучасне написання
травень
засв?дчене в
Путнянському ?вангел??
II пол. XIII стол?ття
[5]
.
У
руських
стародруках XVII?XVIII стол?ть, поряд ?з давн?м найменням
травень
[a]
, згаду?ться назва
маи
[b]
,
май
[c]
[7]
.
Слов'янську назву останнього м?сяця весни ? ≪травень≫, в
Укра?н?
оф?ц?йно повернено у
ХХ стол?тт?
.
Зр?дка вживана назва ≪май≫
[10]
[11]
запозичена через
староцерковнослов'янське
?
середньогрецьке
посередництво (
μ??ο?
) з латинсько? мови:
лат.
Maius
походить в?д ?мен? давньоримсько? богин? плодоносно? земл? й природи
Ма?
. Вже в укра?нськ?й мов? це слово стало асоц?юватися з омон?м?чним
май
(≪зелень≫)
[12]
. У народ?
ма?ком
називали м?сяць
вересень
? за його майже травневе тепло
[13]
. Латинська назва вжива?ться в б?льшост? мов, у тому числ? багатьох слов'янських (
пол.
?
словен.
maj
,
словац.
maj
,
б?л.
,
болг.
?
рос.
май
,
серб.
маj/maj
,
мак.
маj
)
[12]
.
Середня м?сячна температура пов?тря в травн? становить 13?17 °C, у
Карпатах
?
горах Криму
? 7?12 °C. Заморозки можлив? як на поверхн? ?рунту, так i в пов?тр?. Абсолютний м?н?мум температури склада? в?д 0 до м?нус 6 °C, м?сцями на
Сумщин?
та в г?рських районах ? до м?нус 10 °C, на узбережж? мор?в ? 1?3 °C. Абсолютний максимум ? 31?37 °C, у
Криму
, на п?вдн?
Одещини
та
Луганщини
? до 38?39 °C, у г?рських районах ? 22?30 °C. Ст?йкий перех?д середньо? добово? температури пов?тря через 15 °C, що ? кл?матичним показником початку л?та, в?дбува?ться на
Закарпатт?
, п?вдн? та сход? Укра?ни в перш?й половин?, на решт? територ?? ? у друг?й половин? м?сяця.
Середня м?сячна к?льк?сть опад?в становить 22?60 мм, у зах?дних,
В?нницьк?й областях
? переважно 62?81 мм, у г?рських та передг?рських районах ? до 148 мм
[14]
.
- Дуб у травн? в листя одяга?ться, а скотина трави на?да?ться
;
- Травневий дощ, як з грибами борщ
;
- У травн? пня вбери, то красним буде
;
- Травень л?с прибира? ? л?то в гост? наклика?
;
- Травень багатий на кв?ти, а хл?б у жовтня позича?
;
- Май ? волам ? коням с?на дай, а сам на п?ч ут?кай
;
- У маю ? баба в раю, як не затанцю?, то хоч молод?сть згада?
;
- Соловейко ? мала пташка, а май зна?
;
- На май коровам дай, та й вила ховай
;
- Прийде май, то всяк соб? дбай
;
- У маю розумний жениться, а дурна зам?ж ?де; а в жовтн? розумна зам?ж ?де, а дурний жениться
.
- Якщо травень холодний, то не будеш голодний ? р?к буде хл?бородний
;
- Якщо початок травня холодний, то наприк?нц? м?сяця буде тепло, ? навпаки
;
- Травень холодний ? пос?в ярини ранн?й
;
- Як у травн? дощ не впаде, то ? золотий плуг не виоре
;
- У травн? оженився, то в?к журився
;
- Дощ у травн? ? врожай справний
;
- Як у травн? дощ ? гр?м ? буде рад?сть людям вс?м
;
- Як випадуть у травн? три добрих дощ?, то вродить хл?ба на три роки
;
- Част? тумани в травн? ? на мокре л?то
;
- Якщо в травн? част? з?рниц? ? буде добрий урожай
;
- Якщо травневий дощ почина?ться великими краплинами, то в?н ненадовго
;
- Хто в маю зв?нча?ться, то буде в?к маятися
;
- Сухий ? теплий май ? скупий буде врожай
;
- Сухий березень, а мокрий май ? будуть каша й коровай
;
- Сухий марець, мокрий май ? буде жито, як той гай
;
- Як сухий май, то грош? на хл?б дбай
;
- Добрий кв?тень, мокрий май ? в
клун?
в серпн? зроблять рай
/
- Мокрий апр?ль, а сухий май, то буде в клунях рай
(вар?ант ?з запис?в
М. Номиса
).
- Перша нед?ля п?сля весняного
повного м?сяця
- Друга нед?ля травня
- Трет?й четвер травня
- Третя субота травня
- Третя нед?ля травня
- Остання субота травня
- Остання нед?ля травня
- Травень
:
1
,
2
,
3
,
4
,
5
,
6
,
7
,
8
,
9
,
10
,
11
,
12
,
13
,
14
,
15
,
16
,
17
,
18
,
19
,
20
,
21
,
22
,
23
,
24
,
25
,
26
,
27
,
28
,
29
,
30
,
31
- Список вс?х дн?в
- ↑
А саме:
- ↑
- ↑
- Франциск Скорина
.
Мала подорожня книжка
.
В?льна
, 1522
[9]
;
- Анфолог?он. Льв?в, 1643, 1651, 1694;
- Анфолог?он. Новгород-С?верський, 1678;
- Часослов. Ки?в, 1633;
- Полуустав. Ки?в, 1643;
- Псалтир. Ки?в, [1643?1644];
- Полуустав. Ки?в, 1672;
- Святц?. Ки?в, 1680;
- Полуустав. Ки?в, 1691;
- Часослов. Льв?в, 1642, [1668], 1692
[7]
.
- ↑
Май
//
Словник укра?нсько? мови
: у 20 т. ?
:
Наукова думка
, 2010?2022.
- ↑
Травень
//
Словник укра?нсько? мови
: в 11 т. ? Ки?в :
Наукова думка
, 1970?1980.
- ↑
?aur, Vladimir.
P?isp?vek k rekonstrukci praslovanskych nazv? m?sic?
// Sbornik praci Filozoficke fakulty brn?nske univerzity. A, ?ada jazykov?dna. ? Brno : Masarykova univerzita, Filozoficka fakulta, 1972. ?
Т. 21
. ?
С. 67?78
.
- ↑
Miesi?c maj // Pobo?nych Ksi??ek dla wiernych ka?dego stanu / praca zbiorova ; pod zarz?dem J. Gadowskiego. ? Krakow : Druk wł. L. Anczyca i społki, 1893. ? Т. II.
- ↑
а
б
Назви часових понять
// Давньоруська спадщина в лексиц? укра?нсько? мови /
В. В. Н?мчук
;
АН Укра?ни, ?н-т укр. мови
. ?
К
. :
Наукова думка
, 1992. ? С. 56?57. ? 412 с. ?
ISBN 5-12-000639-6
.
- ↑
≪Устав Студийский≫ по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ.
Д. С. Ищенко
// Источники по истории русского языка. ?
М
. : Наука, 1976. ? С. 228.
- ↑
а
б
в
Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI?XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. ≪Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях≫. ?
М
., 2019. ?
С. 229?239
.
- ↑
Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ издан?й : Матер?алы для истор?и славянскаго книгопечатан?я / Составилъ
С. Л. Пташицк?й
. ?
СПб
., 1895. ? Ч. I : XV и XVI в?къ. ? Табл. XXI, XXII.
- ↑
Скарына Ф.
Творы : Прадмовы, сказанн?, паслясло??, акаф?сты, пасхал?я / Уступ. арт., падрыхт. тэкста?, камент., сло?н?к А. Ф. Коршунава, паказальн?к? А. Ф. Коршунава,
В. А. Чамярыцкага
. ?
Мн.
: Навука ? тэхн?ка, 1990. ? 207 с. ?
ISBN 5-343-00151-3
.
- ↑
Май
//
Словник укра?нсько? мови
: в 11 т. ? Ки?в :
Наукова думка
, 1970?1980.
- ↑
Май
//
Словарь укра?нсько? мови
: в 4 т. / за ред.
Бориса Гр?нченка
. ?
:
К?евская старина
, 1907?1909.
- ↑
а
б
Май
//
Етимолог?чний словник укра?нсько? мови
: в 7 т. / редкол.:
О. С. Мельничук
(гол. ред.) та ?н. ?
К
. :
Наукова думка
, 1989. ? Т. 3 : Кора ? М. ? 552 с. ?
ISBN 5-12-001263-9
.
- ↑
Ма?к
//
Етимолог?чний словник укра?нсько? мови
: в 7 т. / редкол.:
О. С. Мельничук
(гол. ред.) та ?н. ?
К
. :
Наукова думка
, 1989. ? Т. 3 : Кора ? М. ? 552 с. ?
ISBN 5-12-001263-9
.
- ↑
Коротка кл?матична характеристика травня
.
betaren.ua
. Арх?в
ориг?налу
за 8 листопада 2021
. Процитовано 8 листопада 2021
.
- ↑
Календар оф?ц?йних свят в Укра?н?
.
Оф?ц?йний портал Верховно? Ради Укра?ни
. Процитовано 7 листопада 2021
.