Га?т?

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Цей терм?н також посила?ться на назву острова, на якому розташована кра?на. Див. Га?т? (остр?в) .

Республ?ка Га?т?
га?т. креол. Repiblik d Ayiti
фр. Republique d'Haiti

Прапор Герб
Дев?з : Liberte, Egalite, Fraternite
≪Свобо?да, р??вн?сть, брате?рство≫
Г?мн : ≪La Dessalinienne≫
Розташування Гаїті
Розташування Га?т?
Столиця
(та найб?льше м?сто) 		Порт-о-Пренс
18°32′ пн. ш. 72°20′ зх. д. country H G O
Оф?ц?йн? мови Французька , га?тянська креольська
Форма правл?ння Нап?впрезидентська республ?ка
 - Президент Ар??ль Анр? ( в. о. )
 - Прем'?р-м?н?стр Ар??ль Анр?
Незалежн?сть  
 - в?д Французько? республ?ки 1 с?чня 1804  
Площа
 - Загалом 27 750 км² ( 147 )
 - Внутр. води 0,7 %
Населення
 - оц?нка 2011  9 719 932 ( 88 )
 - перепис 1982  5 053 792
 - Густота 292,7/км² ( 36 )
ВВП ( ПКС ) 2012 р., оц?нка
 - Повний $12,94 м?льярд?в ( 124 )
 - На душу населення $1242 ( 134 )
?ЛР  (2004) 0,482 ( low ) ( 154 )
Валюта ?урд ( HTG )
Часовий пояс PET ( UTC?5 )
 - Л?тн?й час ( UTCм 4)
Коди ISO 3166 332 / HTI / HT
Домен .ht
Телефонний код +509
Мапа
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?
за темою: Га?т?

Респу?бл?ка Га??т? ( га?т. креол. Repiblik d Ayiti , фр. Republique d'Haiti , вимовля?ться [а?т?]) ? кра?на в Карибському мор? , що займа? зах?дну частину острова Га?т? , на сх?дн?й розташована Дом?н?канська Республ?ка . Площа 27 750 км², столиця ? Порт-о-Пренс . Рель?ф переважно гористий, троп?ки, багато л?с?в.

З 7 липня 2021 року державу очолю? Клод Жозеф , тимчасовий виконувач обов'язк?в президента п?сля вбивства президента Жовенеля Мо?за . Пол?тична система ? перех?дна. Експорту? каву, цукор, бавовну, какао, боксити .

Населення [ ред. | ред. код ]

Населення 9 м?льйон?в (2009). Етнорасов? групи: чорношк?р? 95 %, мулати ? б?л? 5 %.

Рел?г?я: римськ? католики 80 %, протестанти 16 % ( баптисти 10 %, п'ятдесятники 4 %, адвентисти 1 %, ?нш? 1 %), ате?сти 1 %, ?нш? 3 %.

При цьому приблизно половина населення практику? рел?г?ю вуду [1] .

Мови [ ред. | ред. код ]

Оф?ц?йн? мови Га?т? це французька та га?тянська креольська . Французька ? основною письмовою та адм?н?стративною мовою (а також основною мовою преси), нею розмовляють 42 % га?тян [2] [3] . Французькою послуговуються ус? осв?чен? га?тяни, вона ? засобом навчання в б?льшост? шк?л ? використову?ться в б?знес?; також французька використову?ться в церемон?альних под?ях, як-от вес?лля, випускн? та церковн? меси. Га?т? ? одн??ю з двох незалежних нац?й в Америках (разом ?з Канадою), як? визнали французьку мовою оф?ц?йною; ?нш? франкомовн? американськ? територ?? це заморськ? земл? Франц??, зокрема Французька Гв?ана .

Га?тянською креольською, яка нещодавно зазнала стандартизац??, розмовля? практично все населення Га?т?. Га?тянська креольська мова ? одн??ю з французьких креольських мов. ?? словниковий запас на 90 % походить в?д французько?, але граматика нагаду? граматику деяких зах?дноафриканських мов. На не? також вплинули ?спанська та португальська [4] .

?спанською мовою розмовляють деяк? га?тяни, як? живуть уздовж га?тянсько-дом?н?канського кордону. Англ?йською та ?спанською також можуть розмовляти га?тянц?, депортован? з? Сполучених Штат?в та р?зних кра?н Латинсько? Америки. Загалом близько 90?95 % га?тян в?льно розмовляють га?тянською креольською та французькою, причому б?льш н?ж половина волод?ють лише креольською [5] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: ?стор?я Га?т?

Незалежн?сть в?д Франц?? отримана в 1804 роц?; 1915 року Га?т? було окуповане в?йськами США , п?д ?х контролем кра?на перебувала до 1934 року. Франсуа Дюваль? був обраний президентом 1957 року, став дов?чним президентом 1964 року; помер 1971 року, владу успадковував його син, Жан-Клод Дюваль? , ≪Беб? Док≫; був скинутий 1986 року. У 1988?1989 роках в?дбулося к?лька переворот?в, 1991 року Жана-Бертрана Ар?ст?да було обрано президентом, але того ж року його було скинуто в?йськовою хунтою п?д кер?вництвом бригадного генерала Рауля Седра ; Робера Мальваля призначено прем'?р-м?н?стром 1993 року, попри санкц?? США , спрямован? на в?дновлення Ар?ст?да на посад?.

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Географ?я Га?т?

Республ?ка Га?т? розташована на зах?дн?й частин? острова Га?т? , другого за величиною серед Великих Антильських. Назва кра?ни походить в?д ?нд?ансько? назви острова, що на м?сцевому д?алект? означа? ≪гористий≫. Га?т? третя за величиною кра?на серед Карибських п?сля Куби та Дом?н?кансько? Республ?ки (остання ма? кордон протяжн?стю 360 км ?з Га?т?). У найближч?й точц? в?дстань в?д Га?т? до Куби становить 80 км. Також Га?т? ма? другу за довжиною (п?сля Куби) берегову л?н?ю (1771 км). М?сцев?сть переважно склада?ться з важкопрох?дних г?р, що перетинаються незначними прибережними та р?чковими долинами.

П?вн?чний рег?он склада?ться з П?вн?чного масиву ( Massif du Nord ) та П?вн?чно? р?внини ( Plaine du Nord ). П?вн?чний масив ? продовженням Центральних Кордиль?р у Дом?н?канськ?й республ?ц?. В?н почина?ться б?ля п?вн?чного кордону Га?т?, у п?вн?чн?й частин? р?чки Гуаямоук ? продовжу?ться на п?вн?чний зах?д через п?вн?чний п?востр?в. Низовини П?вн?чно? р?внини лежать вздовж п?вн?чно? меж? з Дом?н?канською Республ?кою, м?ж П?вн?чним масивом та п?вн?чним Атлантичним океаном. Центральний рег?он склада?ться з двох р?внин та двох г?рських систем. Plateau Central (Центральне плато) проходить вздовж двох бок?в р?чки Гуаямоук, на п?вдн? П?вн?чного масиву . Йде в?д п?вденного сходу до п?вн?чного заходу. На п?вденному заход? в?д Центрального плато розташован? Чорн? гори , крайня п?вденно-зах?дна частина яких по?дну?ться з П?вн?чним масивом . Його найзах?дн?ша точка в?дома як Cap Carcasse .

Адм?н?стративний под?л [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Адм?н?стративний под?л Га?т?

Адміністративний поділ Гаїті

Га?т? под?ля?ться на 10 департамент?в.

Департаменти под?ляються на 41 округ та 133 комуни.

№ Департамент Фр. Г. к. Площа, км² Населення, 2003 Адм. центр
1 Артибон?т L'Artibonite Latibonit 4 895 1 070 397 Гона?в
3 Гранд-Анс Grand' Anse Grandans 1 871 337 516 Жерем?
8 Зах?дний Ouest Lwes 4 595 3 093 698 Порт-о-Пренс
4 Н?п Nippes Nip 1 219 266 379 М?рагоан
5 П?вн?чний Nord No 2 175 773 546 Кап-А?ть?н
6 П?вн?чно-Сх?дний Nord-Est Nodes 1 698 300 493 Фор-Л?берте
7 П?вн?чно-Зах?дний Nord-Ouest Nodwes 2 094 445 080 Пор-де-Пе
2 Центральний Centre Sant 3 597 565 043 Енш
9 П?вденно-Сх?дний Sud-Est Sides 2 077 449 585 Жакмель
10 П?вденний Sud Sid 2 602 627 311 Ле-Ке

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Економ?ка Га?т?

Га?т? ? одна з найб?дн?ших кра?н св?ту ? найв?дстал?ша в Центральн?й та П?вденн?й Америц?. Р?вень безроб?ття ? 60 %, письменност? ? 54,8 %, 80 % населення живе за межею б?дност?. 6 % населення хвор? на СН?Д .

Економ?ка Га?т? дос? в?дновлю?ться п?сля потужного землетрусу, який в?дбувся в с?чн? 2010 року . ВВП за паритетом куп?вельно? спроможност? у 2010 роц? скоротився на 8 % (з 12 150 млн дол. до 11 180 млн дол., а ВВП на душу населення (за ПКС) не зм?нився ? склав 1200 дол. [6]

Пор?вняльний анал?з соц?ально-економ?чних показник?в св?дчить, що Га?т? в?дста? в?д ?нших кра?н ?з низьким р?внем доходу (особливо Зах?дно? п?вкул? ) ще з 1980 року. У 2010 роц? Га?т? займала 145 м?сце з? 182 кра?н за ?ндексом людського розвитку ООН, а для 57,3 % населення характерн? щонайменше три ознаки б?дност? з ?ЛР [7] .

Всесв?тня книга факт?в пов?домля? про нестачу квал?ф?ковано? робочо? сили, значн? масштаби безроб?ття та неповно? зайнятост?, заявляючи, що ≪б?льш як дв? третини працездатних не мають формальних робочих м?сць≫. Ще до землетрусу 2010 року Га?т? була найб?дн?шою кра?ною Зах?дно? п?вкул?, у як?й 80 % населення перебувало за межею б?дност?, а 54 % проживало у крайн?й убогост?. Дох?д б?льшост? га?тян становить менше 2 дол. на день [8] .

За р?зними оц?нками, р?вень грамотност? дорослого населення кра?ни становить в?д 52,9 % ( World Factbook ) до 65,3 % ( Орган?зац?я Об'?днаних Нац?й ), а за даними Св?тового банку , у 2004 роц? понад 80 % випускник?в коледж?в ?з Га?т? проживали за кордоном, ?хн? перекази складають 52,7 % ВВП Га?т? [9] . С?те-Солей [en] вважа?ться одним ?з найг?рших нетр?в у П?вн?чн?й та П?вденн?й Америц? [10] , значна частина з його 500 тис. мешканц?в проживають в умовах крайньо? убогост? [11] . Б?дн?сть змушу? принаймн? 225 тис. га?тянських д?тей працювати як restavecs (домашня прислуга). Орган?зац?я Об'?днаних Нац?й назива? це сучасною формою рабства [12] .

Близько 66 % га?тянц?в зайнято в с?льськогосподарському сектор?, який склада?ться в основному з др?бних натуральних господарств. Така д?яльн?сть форму? лише 30 % в?д ВВП. Найважлив?шими експортними товарами кра?ни ? манго ? кава .

Природн? ресурси Га?т? р?зноман?тн?, вони об'?днують родовища боксит?в , м?д?, карбонату кальц?ю, золота , мармуру . Кра?на ма? також значний потенц?ал для розвитку г?дроенергетики. Надра кра?ни м?стять також незначн? родовища ср?бла, сурми, олова, кам'яного ? бурого вуг?лля, с?рки, н?келю, г?псу, вапняку, марганцю, зал?за, вольфраму, сол?, глини, а також буд?вельних матер?ал?в. Невелик? родовища золота ? м?д? розташован? на п?вноч? кра?ни. У 1985 роц? уряд кра?ни оголосив про в?дкриття нових родовищ золота в п?вн?чн?й частин? п?вострова, однак плани щодо ?хньо? розробки реал?зувались дуже пов?льно. М?дь добува?ться у Га?т? з 1960-х рок?в, але обсяги виробництва руди незначн?. Родовища боксит?в (алюм?н??во? руди) розташован? на п?вденному п?востров?, але масштабн? г?рськ? роботи з ?хньо? розробки були припинен? у 1983 роц?. На початку 1980-х рок?в працювала т?льки одна шахта (Miragoane) у п?вденн?й частин? п?вострова, яка виробляла в середньому 500 тис. тон боксит?в у р?к. Однак, зниження вм?сту металу в руд?, зростання виробничих витрат та перенасичення св?тового ринку боксит?в призвели до закриття шахти 1982 року. Свого часу боксити були другою за значенням статтею експорту кра?ни. Га?т? не ма? запас?в вуглеводн?в, а тому дуже залежить в?д ?мпорту енергонос??в (нафти ? нафтопродукт?в) [13] .

У кра?н? спостер?га?ться високий ступ?нь майново? нер?вност?, 1 % га?тянц?в волод?? майже половиною нац?онального багатства кра?ни [14] .

Га?т? незм?нно входить до числа найб?льш корумпованих кра?н св?ту за ?ндексом сприйняття корупц?? [15] . З час?в ≪Папи Дока≫ Дюваль?, уряд Га?т? сумно в?домий сво?ю корупц??ю. Вважа?ться, що президент ≪Бейб? Док≫ Дюваль?, його дружина М?шель, а також тро? наближених до них ос?б у пер?од м?ж 1971 ? 1986 роками привласнили з державно? скарбниц? 04 млн дол. [16]

?ноземна допомога становить близько 30?40 % бюджету нац?онального уряду. Найб?льшими донорами кра?ни ? США, Канада ? ?вропейський союз [17] . У 1990?2003 рр. Га?т? отримала понад 4 млрд дол. як допомогу, з яких т?льки США вид?лили понад 1,5 млрд дол. [18] Допомогу економ?ц? Га?т? у р?зн?й форм? надавали також Венесуела ? Куба, особливо у 2006?2007 роках. У с?чн? 2010 року Китай пооб?цяв вид?лити для постраждалих в?д землетрусу 4,2 млн дол. [19] , Президент США Барак Обама об?цяв 1,15 млрд дол. допомоги [20] , ?вропейський Союз  ? понад 400 млн ?вро (616 млн дол.) [21] .

Американська допомога уряду Га?т? була повн?стю припинена з 2001 року до 2004 року, п?сля того, як були оскаржен? результати вибор?в 2000 року, а президент Аристид звинувачений у р?зних зловживаннях [22] . Допомога була в?дновлена у 2004 роц? п?сля в?д'?зду Ар?ст?да та початку миротворчо? м?с?? ООН ?з залученням п?дрозд?л?в бразильсько? арм??. П?сля майже 4 рок?в спаду, у 2005 роц? економ?ка кра?ни виросла на 1,5 % [23] .

У 2005 роц? загальний зовн?шн?й борг Га?т? за оц?нками, досяг 1,3 млрд дол., що в розрахунку на душу населення становить 169 дол. У вересн? 2009 року Га?т? погодилась на умови, встановлен? МВФ ? Св?товим банком для участ? у програм? скасування заборгованост? найб?дн?шим кра?нам [24] .

За даними рейтингу ≪Неспроможних держав≫ на 2013 р?к, Га?т? пос?да? в ньому 8-ме м?сце [25] .

М?жнародн? в?дносини [ ред. | ред. код ]

В?дносини з Укра?ною [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Укра?нсько-га?тянськ? в?дносини

Галерея [ ред. | ред. код ]

  • Мапа Гаїті
    Мапа Га?т?
  • Вигляд Гаїті зі супутника
    Вигляд Га?т? з? супутника
  • Вигляд островів Куби та Гаїті з супутника
    Вигляд остров?в Куби та Га?т? з супутника

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ CIA ? The World Factbook ? Haiti . Арх?в ориг?налу за 31 с?чня 2016 . Процитовано 10 жовтня 2009 .
  2. ↑ La langue francaise dans le monde 2014 (PDF) . Nathan. 2014. ISBN   978-2-09-882654-0 . Арх?в ориг?налу (PDF) за 12 кв?тня 2015 . Процитовано 20 травня 2015 .
  3. ↑ A ce propos, voir l'essai Pretendus Creolismes: le couteau dans l'igname , Jean-Robert Leonidas, Cidihca, Montreal 1995
  4. ↑ What Languages Are Spoken in Haiti? . 29 липня 2019.
  5. ↑ Schools Teaching in Creole Instead of French on the Rise in Haiti . 13 листопада 2019.
  6. ↑ Haiti . The World Factbook . Central Intelligence Agency . Арх?в ориг?налу за 11 березня 2008 . Процитовано 10 жовтня 2009 .
  7. ↑ International Human Development Indicators: Haiti . United Nations Development Programme . 2008 data in 2010 Report. Арх?в ориг?налу за 3 березня 2011 . Процитовано 23 червня 2013 .
  8. ↑ Haitians Hit Hard by Food Crisis [ Арх?вовано 10 вересня 2013 у Wayback Machine .] . National Public Radio (NPR), 7 February 2008. Retrieved 16 February 2010.
  9. ↑ Latin America Shouldn't Bet Everything On Remittances . World Bank . 31 October 2006. Арх?в ориг?налу за 5 червня 2013 . Процитовано 23 червня 2013 .
  10. ↑ U.N. Troops Fight Haiti Gangs One Street at a Time [ Арх?вовано 29 кв?тня 2011 у Wayback Machine .] , The New York Times, 10 February 2007. Retrieved 16 February 2010.
  11. ↑ ≪Ghosts of Cite Soleil≫ a harrowing look at Haiti's hellish slums [ Арх?вовано 12 с?чня 2012 у Wayback Machine .] , The Seattle Times, 10 August 2007. Retrieved 16 February 2010.
  12. ↑ Report: 225,000 Haiti children in slavery [ Арх?вовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine .] , USATODAY.com, 2009-12-22. Retrieved 16 February 2010.
  13. ↑ Hadden, Robert Lee and Steven G. Minson. 2010. The Geology of Haiti: An Annotated Bibliography of Haiti's Geology, Geography and Earth Science [ Арх?вовано 11 с?чня 2020 у Wayback Machine .] . Page 8.
  14. ↑ Haiti: An economic basket-case [ Арх?вовано 28 липня 2013 у Wayback Machine .] , BBC News, 1 March 2004. Retrieved 16 February 2010.
  15. ↑ Haiti tops world corruption table [ Арх?вовано 28 липня 2013 у Wayback Machine .] , BBC News, 6 November 2006. Retrieved 16 February 2010.
  16. ↑ Siri Schubert (2009-05-22). Haiti: The Long Road to Recovery [ Арх?вовано 1 вересня 2013 у Wayback Machine .] , Public Broadcasting Service. Retrieved 16 February 2010.
  17. ↑ $1 Billion Is Pledged to Help Haiti Rebuild, Topping Request [ Арх?вовано 12 травня 2013 у Wayback Machine .] By CHRISTOPHER MARQUIS, The New York Times, 21 July 2004. Retrieved 16 February 2010.
  18. ↑ Anastasia Moloney (2009-09-28), Q+A-Haiti's aid controversy [ Арх?вовано 17 с?чня 2010 у Wayback Machine .] . Reuters. Retrieved 16 February 2010.
  19. ↑ Annie Huang and Cara Anna (2010-01-16) Haiti aid a telling test of China-Taiwan relations [ Арх?вовано 15 с?чня 2014 у Wayback Machine .] , Associated Press via China Post.
  20. ↑ Jonathan M. Katz (2010-04-11). Haiti's police struggle to control ravaged capital [ недоступне посилання ] , The Washington Post. Retrieved 24 April 2010.
  21. ↑ Haiti fears grows despite surge in relief effort , Yahoo News. 2009-01-18. [ недоступне посилання з 01.02.2010 ]
  22. ↑ Before fall of Aristide, Haiti hit by aid cutoff [ Арх?вовано 15 вересня 2013 у Wayback Machine .] by Farah Stockman, The Boston Globe, 7 March 2004. Retrieved 16 February 2010.
  23. ↑ ≪ Haiti: Economy [ Арх?вовано 23 липня 2013 у Wayback Machine .] ≫ Michigan State University.
  24. ↑ Haiti: Enhanced Initiative for Heavily Indebted Poor Countries ? Completion Point Document [ Арх?вовано 14 вересня 2013 у Wayback Machine .]  ? International Monetary Fund, September 2009.
  25. ↑ The Failed States Index 2013 . Арх?в ориг?налу за 6 лютого 2015 . Процитовано 30 вересня 2013 .
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Га?т?


Континентальн?
Остр?вн?
Залежн? територ??
Незалежн?
Залежн?
Сабредд?т   (англ.)
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Географ?я та географ?чн? карти
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · ?сторичний словник Швейцар?? · Православная энциклопедия · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (9-th) · Britannica (12-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic Encyclopedia · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · Treccanis Dizionario di Storia
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Га?т?&oldid=41937035