Св?товий банк
Абрев?атура	Помилка Lua: expandTemplate: template "ref-pt-br" does not exist.
Гасло	Working for a World Free of Poverty
Тип	м?жнародна ф?нансова орган?зац?я [1]
Засновано	27 грудня 1945
Галузь	Допомога розвитку
Кра?на	США [2]
Штаб-квартира	Штаб-квартира Св?тового банку d ( 38°53′56″ пн. ш. 77°02′33″ зх. д.  /  38.89888889002777717° пн. ш. 77.04250000002778620° зх. д.  / 38.89888889002777717; -77.04250000002778620 )
Членство	Конфередац?я репозитор??в в?дкритого доступу d [3] [4] DataCite d [5]
Оф?ц?йн? мови	англ?йська арабська французька ?спанська
Кер?вник	Кр?стал?на ?ор???ва ( 2 с?чня 2017 ) [6]
Партнерство	United Cities and Local Governments [7] М?жнародний фонд с?льськогосподарського розвитку [8]
Вебсайт: worldbank.org
Св?товий банк у В?к?сховищ?

Св?тови?й банк  ? кредитно- ф?нансова установа , заснована 1945 року, ? одн??ю з найб?льших у св?т?, що нада? допомогу з метою розвитку. Банк, який надав у ф?нансовому 2002 роц? кра?нам-кл??нтам позики на загальну суму $ 19,5 млрд. США, в цей час зд?йсню? свою д?яльн?сть б?льш н?ж у 100 кра?нах, що розвиваються, надаючи ф?нансову й консультац?йну допомогу з метою п?двищення р?вня життя ? його пол?пшення серед найб?дн?шого населення. Банк розробля? стратег?? допомоги для кожно? з? сво?х кра?н-кл??нт?в у сп?вроб?тництв? з державними органами, неурядовими орган?зац?ями й приватним сектором. Представництва Банку в р?зних кра?нах св?ту займаються реал?зац??ю його програм, п?дтримують зв'язок з урядом ? громадянським сусп?льством, сприяють б?льш глибокому розум?нню проблем розвитку.

Св?товий банк в?др?зня?ться в?д Групи Св?тового банку тим, що до Св?тового банку входять лише дв? ?нституц?? ? М?жнародний банк реконструкц?? та розвитку (МБРР) та М?жнародна асоц?ац?я розвитку (МАР), в той час як до Групи Св?тового банку входять, кр?м двох названих, ще три ?нституц??: М?жнародна ф?нансова корпорац?я (МФК), Багатостороння агенц?я з гарант?й ?нвестиц?й (БАГ?) та М?жнародний центр з урегулювання ?нвестиц?йних спор?в (МЦУ?С).

Ус? п'ять орган?зац?й входять до Групи орган?зац?й Св?тового банку . В окремих випадках п?д Св?товим банком розум??ться М?жнародний банк реконструкц?? та розвитку, який дос? склада? основу д?яльност? Св?тового банку.

?стор?я створення ? розвитку [ ред. | ред. код ]

Формування Групи Св?тового банку розпочали р?шенням Бреттон-Вудсько? конференц?? про заснування МБРР водночас з МВФ . Ц? два ?нститути т?сно пов'язан? м?ж собою за основними ц?лями, а також орган?зац?йно. Так, членом МБРР може стати т?льки учасник МВФ . Структурно вони обидва входять до системи ООН .

Радянський Союз був одним з активних учасник?в Конференц??, однак згодом в?дмовився в?д участ? в д?яльност? М?жнародного валютного фонду ? Св?тового банку, тому що в?дпов?дно до статуту не мав можливост? впливати на прийнят? р?шення, на в?дм?ну в?д Сполучених Штат?в Америки.

На перших етапах сво?? д?яльност? з 1945 по 1968  рр. Св?товий банк не зд?йснював активного кредитування внасл?док п?двищених вимог до позичальник?в. П?д кер?вництвом першого президента банку Джона Макклоя (John McCloy) першою позичальницею обрали Франц?ю , як?й видали кредит сумою 250 млн долар?в США. Причому умовою надання Франц?? кредиту була неучасть у коал?ц?йному уряд? комун?ст?в. Два ?нших претенденти ? Польща та Чил? ? допомоги не отримали. Надал? Св?товий банк брав активну участь у кредитуванн? кра?н Зах?дно? ?вропи, яка активно в?дновлювала зруйновану Другою св?товою в?йною економ?ку, реал?зуючи план Маршалла . Ф?нансування цього плану значною м?рою йшло по л?н?? Св?тового банку.

Спочатку д?яльн?сть МБРР була пов'язана з кредитуванням розвинутих кра?н, у першу чергу ?вропейських, що постраждали п?д час Друго? св?тово? в?йни. П?сля в?дбудови ?хньо? економ?ки, а також внасл?док появи велико? групи нових держав, що зв?льнилися в?д колон?ально? залежности, мета й функц?? МБРР зм?нюються. Поста? необх?дн?сть створити ?нститут, структурно пов'язаний з банком, який би зосередився на допомоз? кра?нам, що розвиваються. З ц??ю метою в 1956 р. утворили М?жнародну ф?нансову корпорац?ю.

Для сприяння економ?чним перебудовам у найменш розвинутих кра?нах у 1960 р. розпочала д?яльн?сть М?жнародна асоц?ац?я розвитку.

У 1968?1980 рр. д?яльн?сть Св?тового банку була спрямована на допомогу кра?нам, що розвиваються. Зб?льшувалися обсяги та структура наданих кредит?в, охоплюючи р?зн? галуз? економ?ки ? в?д ?нфраструктури до розв'язання соц?альних питань. У цей пер?од на посад? кер?вника Св?тового банка був Роберт Макнамара . Спираючись на св?й досв?д кер?вно? роботи як М?н?стра оборони США та президента компан?? Форд , в?н привн?с у його д?яльн?сть технократичний стиль управл?ння. Макнамара створив нову систему надання ?нформац?? потенц?йними кра?нами-позичальниками, що дозволяло скоротити час на ухвалення р?шення про умови надання кредиту.

У 1980 роц?, за поданням тод?шнього президента США Рональда Рейгана , Макнамара на посту президента Св?тового банку зм?нив Клаузен (A. W. Clausen). У цей пер?од ф?нансову допомогу надавали в основному кра?нам третього св?ту. Для пер?оду 1980?1989 рр. характерна пол?тика, спрямована на скорочення залежности економ?к кра?н третього св?ту в?д зовн?шн?х кредит?в. Така пол?тика призвела до скорочення кредит?в, що надаються на вир?шення соц?альних завдань. З 1989 р. пол?тика Св?тового банку зазнала сутт?вих зм?н п?д впливом критики р?зних недержавних орган?зац?й, зокрема, пов'язаних з охороною довк?лля . У результат? в?дбулося сутт?ве зростання к?лькост? напрямк?в та завдань, що ф?нансувались коштами Св?тового банку.

Президенти Св?тового банку [ ред. | ред. код ]

Ц?л? та завдання [ ред. | ред. код ]

Зараз, в?дпов?дно до Декларац?? тисячол?ття, Св?товий банк зосередив свою д?яльн?сть на досягнення ц?лей розвитку тисячол?ття ^[10] . У перех?дний пер?од до третього тисячол?ття п?д ег?дою ООН були сформульован? в?с?м ц?лей, на досягнення яких повинн? бути спрямован? зусилля м?жнародних орган?зац?й. Ц?л? розвитку тисячол?ття повинн? бути досягнут? до 2015 року ? включають в себе наступн?:

• л?кв?дац?я б?дност? ? голоду;
• забезпечення загально? початково? осв?ти;
• заохочення р?вност? чолов?к?в ? ж?нок та розширення прав ? можливостей ж?нок;
• скорочення дитячо? смертност?;
• пол?пшення охорони материнства;
• боротьба з В?Л/СН?Дом, маляр??ю та ?ншими захворюваннями;
• забезпечення сталого розвитку довк?лля;
• формування глобального партнерства в ц?лях розвитку.

Вир?шуючи глобальн? завдання розвитку людства, Св?товий банк, використовуючи механ?зм надання кредит?в МБРР, кредиту? кра?ни з середн?м р?внем доходу за процентними ставками, в?дпов?дними р?вню ринку для цих кра?н. ?нша ф?нансова орган?зац?я Св?тового банку МАР кредиту? кра?ни з низьким р?внем доходу за м?н?мальними в?дсотковими ставками або без в?дсотк?в.

Членство [ ред. | ред. код ]

Сп?ввласниками Св?тового банку ? 187 кра?н-член?в, ?нтереси яких представляють Рада керуючих ? Рада директор?в, що перебува? у Вашингтон?. Кра?ни-члени ? акц?онерами Св?тового банку, що мають право приймати остаточне р?шення.

Умовою членства в Св?товому банку ? членство в М?жнародному валютному фонд? , тобто кожна кра?на-член МБРР повинна спершу стати членом М?жнародного валютного фонду. Т?льки т? кра?ни, як? ? членами МБРР, можуть бути членами ?нших орган?зац?й, що входять до Групи Св?тового банку .

В?дпов?дно до Статуту М?жнародного банку реконструкц?? та розвитку кожна кра?на ма? певну квоту в статутному кап?тал?, пропорц?йно квот? розпод?ляються голоси при прийнятт? р?шень. Станом на 2006 р. голоси розпод?лялися наступним чином:

Ц?л? [ ред. | ред. код ]

Ця стаття м?стить правописн? , лексичн? , граматичн? , стил?стичн? або ?нш? мовн? помилки, як? треба виправити . Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши ?? ?з чинними мовними стандартами . (кв?тень 2013)

Одн??ю з ц?лей Св?тового банку ? заохочення ?нвестування кра?н-член?в в ?нш? кра?ни, особливо в так?, що розвиваються. Проте соц?ально-пол?тична нестаб?льн?сть в деяких рег?онах робить ?нвестування там ризикованим. Щоб убезпечити сво?х учасник?в в?д ф?нансових втрат, Св?товий банк форму? в 1988 р. орган?зац?ю, яка б гарантувала в?дшкодування можливих втрат в?д некомерц?йних ризик?в, ? Багатосторонню агенц?ю з гарант?й ?нвестиц?й. З проблемами ?нвестування пов'язано утворення в 1966 р. М?жнародного центру з урегулювання ?нвестиц?йних суперечок. Таким чином, сформувалася група Св?тового банку ?з п'яти орган?зац?й.

Попри певну р?зницю у функц?ях, вс? орган?зац?? Св?тового банку т?сно зв'язан?, перш за все, ?дн?стю ц?лей: сприяння стаб?льному економ?чному зростанню кра?н-член?в, допомога в реконструкц?? господарства кра?н, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення ?ноземного ?нвестування.

Група ?дина й орган?зац?йно: практично вс? структури п?дпорядкован? ?диному кер?вников? ? Президенту Св?тового банку, мають сп?льну адм?н?стративну систему. Водночас за функц?ями ?нститути Св?тового банку мають специф?чн? розб?жност?.

Банк використову? сво? ф?нансов? ресурси, висококвал?ф?кований персонал ? велику базу знань для надання допомоги кожн?й ?з кра?н, що розвиваються, у процес? забезпечення стаб?льного, ст?йкого розвитку, заснованого на принципах соц?ально? справедливост?. Основна увага прид?ля?ться наданню допомоги найб?дн?шим групам населення й найб?дн?ших кра?н, однак вс?м сво?м кл??нтам Банк указу? на необх?дн?сть вживання наступних заход?в:

• ?нвестування в розвиток людських ресурс?в, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров'я й утворення;
• концентрац?я зусиль на соц?альному розвитку, залученн? широких верств населення до розв'язання проблем розвитку, удосконалюванн? метод?в керування й нарощуванн? ?нституц?онального потенц?алу як основних факторах зниження р?вня б?дност?;
• зм?цнення здатност? уряд?в надавати як?сн? послуги, забезпечення ефективност? й прозорост? ?хньо? д?яльност?;
• охорона довк?лля;
• п?дтримка й стимулювання розвитку приватного п?дпри?мництва;
• п?дтримка реформ, спрямованих на макроеконом?чну стаб?л?зац?ю, що забезпечу? умови для ?нвестиц?й ? довгострокового планування.

Видаючи кредити, проводячи консультац?? з питань економ?чно? пол?тики й надаючи техн?чну допомогу, Св?товий банк сприя? реал?зац?? в кра?нах широкого кола програм, метою яких ? скорочення б?дност? й п?двищення р?вня життя населення в кра?нах, що розвиваються. Завданням глобально? боротьби з б?дн?стю ? надання людям в усьому св?т? шансу пол?пшити сво? життя й життя сво?х д?тей. За пер?од життя останнього покол?ння для скорочення р?вня б?дност? й п?двищення р?вня життя людей було зроблено б?льше, н?ж за який-небудь ?нший пер?од в ?стор??. У кра?нах, що розвиваються:

• середня тривал?сть життя зб?льшилася з 55 до 65 рок?в;
• число грамотних серед дорослого населення подво?лося;
• загальна к?льк?сть д?тей, що навчаються в початков?й школ?, зросла з 411 до 681 м?льйона;
• дитяча смертн?сть знизилася на 50 в?дсотк?в.

Попри досягнут? усп?хи, дуже багато чого ще ма? бути зробити для р?шення завдань розвитку. З 4,7 м?льярда людей, що живуть в 100 кра?нах, що ? кл??нтами Св?тового банку:

• 3 м?льярди живуть менш н?ж на 2 долари США в день, а 1,2 м?льярда ? менш н?ж на 1 долар у день;
• майже 3 м?льйони д?тей у кра?нах, що розвиваються, щор?чно вмирають в?д хвороб, як? можна попередити за допомогою вакцинац??;
• 113 м?льйон?в д?тей не в?дв?дують школу;
• 1,5 м?льярда людей не мають доступу до чисто? питно? води.

Найважлив?шими коштами р?шення вартих перед Банком завдань ? ефективн? стратег?? скорочення б?дност? й кредитування на мет? боротьби з б?дн?стю. Найпр?оритетн?шими завданнями, установлюваними в рамках зд?йснюваних Банком програм, ? забезпечення ст?йкого соц?ального розвитку, розвиток людського потенц?алу й п?двищення ефективност? керування економ?кою, причому усе б?льше уваги прид?ля?ться залученню р?зних верств населення до р?шення завдань розвитку, удосконалюванню керування й ?нституц?ональному буд?вництву.

Банк також нада? допомогу кра?нам у зм?цненн? й п?дтримц? основних умов, як? необх?дн? для залучення приватних ?нвестиц?й ? п?дтримки ?х на належному р?вн?. Опираючись на сприяння Банку у вигляд? кредитування й консультац?й, уряду проводять всеб?чне реформування економ?ки сво?х кра?н ? зм?цнюють банк?вську систему. Вони ?нвестують кошти в розвиток людських ресурс?в, в ?нфраструктуру й охорону довк?лля, що п?дсилю? приваблив?сть кра?ни для приватних ?нвестор?в ? п?двищу? ефективн?сть кап?таловкладень.

У 2001 ф?нансовому роц? надання допомоги Банком кра?нам, що розвиваються, зд?йснювалося по наступних напрямках: Прискорене полегшення тягаря заборгованост?. В?дпов?дно до розширено? ?н?ц?ативи в?дносно б?дних кра?н з високим р?внем заборгованост? (ХИПК), у 2001 ф?нансовому роц? був досягнутий значний прогрес у розширенн? масштаб?в ? прискоренн? темп?в полегшення тягаря заборгованост? ряду найб?дн?ших кра?н св?ту, багато з яких розташован? на африканському континент?. На 30 червня 2002 року в рамках ц??? ?н?ц?ативи була скорочена заборгован?сть 26 кра?н, ? оч?ку?ться, що згодом тягар заборгованост? буде полегшено на загальну суму, складову 41 млрд дол. США. Завдяки скороченню боргового тягаря в рамках ?н?ц?ативи ХИПК (у сполученн? ?з традиц?йними видами скорочення заборгованост?) загальний обсяг боргу в 26 кра?нах зменшиться на дв? третини, зб?льшаться видатки на соц?альн? потреби й скоротяться видатки на обслуговування боргу.

Допомога в боротьб? з В?Л / СН?Дом . Еп?дем?я В?Л/Сн?да становить найб?льшу небезпеку для кра?н Африки до п?вдня в?д Сахари. У вересн? 2000 року Банк разом з партнерами приступився до реал?зац?? Багатокра?нно? програми боротьби з В?Л/Сн?дом (МШС) для Африки ? першо? програми такого роду. Програма МШС передбача? швидке й гнучке ф?нансування розроблених кра?нами конкретних про?кт?в боротьби з В?Л/СН?Д на умовах М?жнародно? асоц?ац?? розвитку ? установи Банку, що нада? кредити на п?льгових умовах.

Багатоб?чна п?дтримка програм скорочення б?дност?. У Допов?д? Банку про св?товий розвиток за 2000/2001 р?к основними умовами скорочення б?дност? у вс?х ?? проявах були назван? розширення прав ? можливостей ? п?двищення захищеност? населення. У цьому зв'язку, наданий Банком обсяг кредитування на боротьбу з ?нфекц?йними захворюваннями досяг 608 млн дол. США, що вдв?ч? перевищу? середньор?чн? обсяги кредитування за останн? чотири роки. Надавана Банком допомога в галуз? осв?ти направля?ться в першу чергу на забезпечення доступност?, високо? якост? й р?вних можливостей у його одержанн?. Д?яльн?сть Банку по забезпеченню б?льше чистого й здорового навколишнього середовища зажадала проведення по усьому св?т? великих консультац?й для збору ?нформац??, необх?дно? для розробки еколог?чно? стратег??. Швидко, що розвива?ться напрямком, д?яльност? Банку ? надання допомоги кра?нам в област? вдосконалювання законодавства й судово? системи, причому д?яльн?сть Банку кр?м реформування конкретних аспект?в законодавства в цей час охоплю? правове утворення населення, реал?зац?ю програм боротьби з корупц??ю в судових органах, створення механ?зм?в дозволу споровши з використанням м?сцевих традиц?й ? правову допомогу незаможним ж?нкам.

П?двищення ефективност? д?яльност? в област? розвитку. За останн? п'ять рок?в число про?кт?в у портфел? Банку, реал?зац?я яких, як вважа?ться, п?д загрозою зриву, було скорочено вдв?ч? й у цей час перебува? на найнижч?й за багато рок?в оц?нц?. Значно п?двищилася також як?сть оц?нки про?кт?в ? нагляду ? ?хн?м виконанням; аналог?чна тенденц?я спостер?га?ться й в?дносно послуг, не пов'язаних ?з кредитуванням.

Сп?вроб?тництво Св?тового банку та Укра?ни [ ред. | ред. код ]

До Св?тового Банку Укра?на вступила в 1992 роц? (водночас ?з вступом до МВФ); вона ? членом вс?х його структур ? МБРР, МФК, МАР ? БАГ?. Серед м?жнародних кредитно-ф?нансових орган?зац?й М?жнародний банк реконструкц?? та розвитку ? другим, п?сля МВФ, кредитором Укра?ни; його частка становить 32,8 % вс?х позичок. При цьому спостер?га?ться тенденц?я зростання частки кредит?в МБРР за рахунок зменшення частки МВФ.

За ц?льовим призначенням кредити МБРР под?ляються на 4 групи: ?нституц?йн?; реаб?л?тац?йн?; на розвиток певно? галуз? економ?ки; на структурну перебудову галузей економ?ки.

?нституц?йн? кредити спрямован? на реформи та розвиток державного управляння ф?нансами, економ?кою. Реаб?л?тац?йна позика ма? ?нвестиц?йний характер. Кошти, що надходять в?д Св?тового Банку, на в?дм?ну в?д кошт?в МВФ, використовуються б?льш р?зноман?тно. Вони спрямован? не т?льки на погашення деф?циту бюджету й плат?жного балансу, але й на реал?зац?ю довгострокових ?нвестиц?йних про?кт?в, п?дтримку укра?нських п?дпри?мств, страхування ?мпорту.

Позики Св?тового Банку для Укра?ни виг?дн?ш?, н?ж позики з ?нших джерел, оск?льки умови надання ним кредиту сприятлив?ш?. За класиф?кац??ю СБ Укра?на належить до III категор?? кра?н (р?вень доход?в нижче середнього), тому терм?н погашення кредит?в продовжу?ться до 20 рок?в з п?льговим пер?одом 5 рок?в. В?дсотки за кредит сплачуються за плаваючою ставкою ? становлять близько 6,5 % р?чних.

За рахунок Св?тового Банку в Укра?н? реал?зу?ться 16 про?кт?в на загальну суму 2895 млн долар?в та 15 млн ?вро. Розпод?л ф?нансування за окремими про?ктами такий:

• реаб?л?тац?йна позика (500 млн дол.);
• ?нституц?йна позика (27 млн дол.);
• про?кт реаб?л?тац?? г?дроенергетики (114 млн дол.);
• про?кт ?з розробки нас?нництва (32 млн дол.);
• експериментальний про?кт у вуг?льн?й галуз? (16 млн дол.);
• про?кт розвитку п?дпри?мств (310 млн дол.);
• про?кт структурно? перебудови вуг?льно? галуз? (300 млн дол.);
• про?кт ≪Морський старт≫ (100 млн дол.);
• про?кт структурно? перебудови с?льського господарства (300 млн дол.);
• про?кт розвитку п?дпри?мств, II етап (300 млн дол.);
• про?кт розвитку експорту (60 млн дол. та 15 млн марок);
• про?кт розвитку ринку електроенерг?? (317 млн дол.);
• про?кт п?дтримки соц?ального захисту (2,6 млн дол);
• про?кт структурно? перебудови ф?нансового сектора (300 млн дол);
• про?кт реаб?л?тац?? та розширення теплопостачання м. Ки?ва (200 млн дол.);
• розвиток системи казначейства (16,4 млн дол.).

Про?кт реаб?л?тац?йно? позики вже реал?зовано. Вона була спрямована на ф?нансування деф?циту, дозволила зд?йснити заходи по макроеконом?чн?й стаб?л?зац??, створенню конкурентного середовища на ринку товар?в та послуг.

Позики Св?тового Банку надаються у к?лька транш?в; кожний наступний нада?ться при виконанн? певних умов. Представником позичальника виступа? М?н?стерство ф?нанс?в Укра?ни .

У структур? позик СБ значне м?сце пос?дають позики на структурну перебудову й розвиток паливно-енергетично? галуз?. Зокрема, 300 млн дол. вид?ля?ться на реструктуризац?ю вуг?льно? промисловост?. Про?кт передбача? закриття нерентабельних шахт та переобладнання перспективних. Кредит на цей про?кт вид?ля?ться двома траншами по 150 млн дол. кожний. Перший транш одержано наприк?нц? 1996 року, кошти другого ? в 1999 роц?.

Про?кт реструктуризац?? с?льського господарства передбача? запровадження ринкових в?дносин в агропромисловому комплекс?, зокрема, впорядкування користування землею. Кредит на це, також двома траншами, вже одержано в 1996 ? 1998 роках.

Кошти на розвиток п?дпри?мств надаються в два етапи. На першому етап? 310 млн долар?в п?шли на п?дтримку масово? приватизац?? п?дпри?мств. Завдання другого етапу ? реформування економ?ки Укра?ни, що передбача? прискорення процесу приватизац??, створення прозорого ринку ц?нних папер?в, упровадження м?жнародних стандарт?в бухгалтерського обл?ку п?дпри?мств.

Позика на перебудову ф?нансового сектора передбача? забезпечення в?дпов?дност? укра?нсько? банк?всько? системи св?товим стандартам та ?? зм?цнення.

Затверджено ще два про?ти варт?стю по 200 млн дол., що будуть кредитуватись Св?товим Банком: Про?кт реформування державного управл?ння ? Про?кт реформування державних ресурс?в.

Але все ж таки пр?оритетним напрямком сп?вроб?тництва Укра?ни з? Св?товим Банком ста? одержання кошт?в на ?нвестиц?йн? про?кти, що надасть наш?й кра?н? в?дчутн?шого ?мпульсу для розвитку економ?ки.

Критика [ ред. | ред. код ]

Д?яльн?сть Св?тового Банку протягом тривалого часу критику?ться р?зними неурядовими орган?зац?ями, науковцями, серед яких ч?льне м?сце займа? нобел?вський лауреат з економ?ки ? колишн?й головний економ?ст Св?тового банку Джозеф Ст?гл?ц .

Зокрема Дж. Ст?гл?ц назвав помилковою економ?чну пол?тику, розроблену МВФ, Св?товим Банком та економ?стами в американському уряд?. На його думку, якщо б ц??? пол?тики сл?дували сам? США, значного економ?чного зростання не в?дбулося б. В?н також вказав на те, що Рос?я сл?дувала рекомендац?ям ? зазнала пад?ння реальних доход?в населення, а Китай не прийняв ?х ? пережива? економ?чний п?дйом.

Анал?з розвитку св?тово? економ?ки показу?, що програми Св?тового Банку в тому вигляд?, як в?н ?х формулював, не забезпечували ст?йкого ? справедливого розвитку економ?ки. У зв'язку з цим почав наростати тиск на Банк з боку р?зноман?тних громадських орган?зац?й. Неурядов? орган?зац?? на нац?ональному та м?жнародному р?вн? стали домагатися в?дкритого ? демократичного розгляду р?шень, альтернативних пол?тиц? Св?тового Банку.

У 2001 роц? Ком?с?я Конгресу США провела оц?нку результат?в д?яльност? м?жнародних ф?нансових орган?зац?й ? прийшла до висновку, що 60 % про?кт?в Св?тового Банку завершилися невдало. Св?товий Банк покликаний боротися з б?дн?стю, але за останн? п'ять рок?в лише 1% кредит?в отримали ≪б?дн?≫ держави. За цей час р?вень б?дност? у св?т? дещо знизився, проте це не можна пояснюватись лише д?яльн?стю Св?тового Банку. Усп?х?в досягли держави, як? практично не отримували ф?нансово? допомоги Св?тового Банку. У тих кра?нах, що отримали основн? пакети допомоги, не т?льки не було усп?х?в у боротьб? з б?дн?стю, але ситуац?я в них нав?ть пог?ршилася.

Досл?дницький ?нститут The Heritage Foundation проанал?зував, який вплив справили на найб?дн?ш? кра?ни кредити Св?тового Банку. За пер?од з 1980 по 2003 роки його кредити та гранти отримали 105 ≪б?дних≫ держав. В результат?, в 39-ти кра?нах валовий внутр?шн?й продукт зменшився, в 17-ти ? зростання ВВП було м?н?мальним (в?д нуля до 1%), в 33-х ? пом?рним (1-4%). Лише 12 одержувач?в допомоги змогли ?стотно зб?льшити темпи економ?чного розвитку. Ще критична ситуац?я склалася в Африц?. Тут грош? Св?тового Банку отримали 48 держав, лише три з них усп?шно розвивалися, у 23-х був в?дзначений економ?чний спад.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Вашингтонський консенсус
• Група Св?тового банку
• М?жнародний банк реконструкц?? та розвитку
• М?жнародна ф?нансова корпорац?я
• М?жнародний валютний фонд
• Глобал?зац?я
• Шеф-економ?ст Св?тового банку

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Всесв?тн?й банк: кредитн? ресурси м?жнародного банку реконструкц?? та розвитку / В. ?. Хорошковський. ? К . : ?нформ.-вид. центр ?нтелект, 1999. ? 196 c.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Св?товий банк //Словник ф?нансово-правових терм?н?в / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Вороново? . ? 2-е вид., переробл. ? доповн. ? К.: Алерта, 2011?558 с.
• Св?товий банк // Банк?вська енциклопед?я  / С. Г. Арбузов , Ю. В. Колобов , В. ?. М?щенко , С. В. Науменкова . ? Ки?в : Центр наукових досл?джень Нац?онального банку Укра?ни  : Знання , 2011. ? 504 с. ? (?нституц?йн? засади розвитку банк?всько? системи Укра?ни). ? ISBN 978-966-346-923-2 .
• СВ?ТОВИЙ БАНК // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 1998?2004. ? ISBN 966-749-200-1 .
• Оф?ц?йний сайт Св?тового банку
• Worlbank Data Catalog .
• The World Bank: розпод?л голос?в (стан: кв?тень 2009) (н?м.)

У соц?альних мережах Instagram · Facebook · Twitter · Twitter · Twitter · Twitter · Twitter · Twitter · Twitter · Twitter · Twitter · Twitter · Twitter Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · YouTube Л?тература та б?бл?ограф?я Biodiversity Heritage Library · Open Library · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?отека Александера Тернбулла Тематичн? сайти Google Новини · LinkedIn · Quora · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · BabelNet · Cultureel Woordenboek · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet Нормативний контроль BIBSYS :  90079831 · BLBNB :  000578373 · BNCHL :  000015536 · CANTIC :  981058518863106706 · CiNii :  DA00129652 · ERRR :  a11331008 ,  a1133101x · Freebase :  /m/02vk52z · GND :  121364-7 · ISNI :  0000000404829086 · J9U :  987007269953005171 · LCCN :  n79043403 · LNB :  000055429 · MAK :  9810571248205606 · NCF :  ncf10127741 · NDL :  01192439 · NKC :  kn20010710102 · NUKAT :  n97700455 · PTBNP :  362043 · SHARE :  119281 · SKMASNL :  vtls001761734 · SUDOC :  027605000 · UIY :  000048387 · VcBA :  494/17480 · VIAF :  128990950