|р?д д?яльност?= |вчене звання= |науковий ступ?нь=

Алан Тюр?нг
англ. Alan Mathison Turing
?м'я при народженн?	англ. Alan Mathison Turing
Народився	23 червня 1912 ( 1912-06-23 ) [1] [2] […] Мейда-Вейл d , Вестм?нстер , Великий Лондон , Лондон [d] , Англ?я , Сполучене Корол?вство [4]
Помер	7 червня 1954 ( 1954-06-07 ) [1] [2] […] (41 р?к) В?лмслоу d , Сх?дний Чешир , Чешир , Англ?я , Велика Британ?я [1] · отру?ння ц?ан?стим кал??м d [5]
Поховання	Woking Crematorium d [6] [7]
М?сце проживання	Мейда-Вейл d Г?лфорд
Кра?на	Велика Британ?я
Д?яльн?сть	?нформатик , криптограф
Alma mater	Корол?вський коледж Кембриджа , Принстонський ун?верситет
Галузь	криптоанал?з , ?нформатика , математика , лог?ка ? криптограф?я
Заклад	Манчестерський ун?верситет В?ктор?? d [1] Центр урядового зв'язку [1] Кембриджський ун?верситет [8] Нац?ональна ф?зична лаборатор?я
Науковий кер?вник	Алонзо Черч
Вчител?	Алонзо Черч
В?дом? учн?	Роб?н Ганд? ( англ. Robin Gandy )
Асп?ранти, докторанти	Robin Gandy d Беатр?с Ворсл? [9]
Членство	Лондонське корол?вське товариство
В?домий завдяки:	Машина Тюр?нга , Прем?я Тюр?нга , Тест Тюр?нга
Батько	Julius Mathison Turing d [1]
Мати	Ethel Sara Stoney d [1]
Нагороди
Автограф
Особ. стор?нка	turingarchive.org
Роботи у В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах   Алан Тюр?нг у В?к?сховищ?

Алан Ма?т?сон Тю?р?нг ( англ. Alan Mathison Turing ; 23 червня 1912 , Мейда-Вейл , Вестм?нстер , Великий Лондон , Англ?я , Велика Британ?я  ? 7 червня 1954 , В?лмслоу , Чешир , Англ?я, Велика Британ?я) ? англ?йський математик , лог?к ? криптограф . Тюр?нга часто вважають батьком сучасно? ?нформатики .

До Друго? св?тово? в?йни навчався в британському Корол?вському коледж? Кембриджу та в американському Принстонському ун?верситет? .

П?д час в?йни працював над зламуванням шифр?в н?мецького командування разом з американськими науковцями та в?йськовими в британському секретному ?нститут? Блечл?-Парк . Зокрема, брав участь у розшифровуванн? пов?домлень, закодованих н?мецькою шифрувальною машиною ≪Ен?гма≫ . Зг?дно з ?сторичною л?тературою, яка лише зараз виходить п?сля багатор?чного засекречення подробиць, ця робота, хоча й не завжди усп?шна, допомогла союзникам виграти деяк? в?йськов? кампан?? та зберегти тисяч? людських житт?в.

Зробив вагомий внесок у досл?дження штучного ?нтелекту ; запропонував експеримент, який став в?домим як тест Тюр?нга .

Був засуджений за гомосексуальн?сть на х?м?чну терап?ю ж?ночими гормонами . Зак?нчив життя самогубством.

Рання б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Батько Алана Тюр?нга ? Джул?ус Мет?сон ? шотландський аристократ, зав?дував британським колон?альним в?домством в ?нд?? ^{[10] [11]} . Мати ? Етель Сара Стоун?, була донькою головного ?нженера Мадраських зал?зниць.

Алан був другою дитиною в с?м'?. В?н народився 23 червня 1912 року в лондонськ?й л?карн? ≪Ворр?нгтон-Лодж≫ . Дуже р?дко бачив сво?х батьк?в, як? працювали в ?нд??. У в?ц? 6 рок?в Алан п?шов до школи св. Михайла у Гаст?нгс?.

У 7 рок?в, як син аристократ?в навчався у Шернборнськ?й публ?чн?й школ? ^[en] . Вже в школ? Алан проявляв видатн? зд?бност? з математики, при цьому був одним ?з найг?рших учн?в у клас? з гуман?тарних предмет?в. Також у школ? в?н зрозум?в що ? гомосексуалом, закохавшись у однокласника ? Кристофера Моркома. Кристофер перед випуском з? школи помер в?д туберкульозу . Через цю трагед?ю Тюр?нг став ате?стом . ^[12] Проте в?н продовжував в?рити у безсмертн?сть людсько? душ?.

У 1929 роц? намагався вступити до Кембриджського ун?верситету разом з? сво?м найкращим другом Кр?стофером Моркомом, але безусп?шно. Через нелюбов до гуман?тарних наук , Тюр?нг не добрав бал?в на ?спит? й тому п?сля школи вступив до Корол?вського коледжу Кембриджа, хоча мав нам?р п?ти в Трин?т?-коледж . За частину сво?? стипенд?? в?н купив три книжки, одн??ю з яких була ≪Математичн? основи квантово? механ?ки ^[en] ≫ Джона фон Неймана . Тюр?нгу сподобалась ?дея, що св?т на субатомному р?вн? не п?дпорядкову?ться строгим законам, а лише статистичним ймов?рностям. В?н вважав, що саме це дозволя? людям проявляти свободу вол? ? в?др?зня? ?х в?д машин. ^[13]

У Корол?вському коледж? Тюр?нг навчався з 1931 по 1934 р?к п?д кер?вництвом в?домого математика ?одфр? Гарольда Гард? .

Тод? багато математик?в намагалися створити алгоритм для визначення ?стинност? висловлювань. Курту Геделю вдалося довести, що будь-яка корисна математична система акс?ом неповна в сенс?, що в н?й ?сну? висл?в, ?стинн?сть якого не можна н? спростувати, н? п?дтвердити. Це спонукало Тюр?нга довести, що нема? загального методу визначення ?стинност?, а, отже, математика завжди буде м?стити недов?дн? висловлювання.

У 1928 роц? н?мецький математик Давид Г?льберт привернув увагу св?тово? громадськост? до задач? розв'язност? ( н?м. Entscheidungsproblem ). Коли професор Макс Ньюман ^[en] викладав це питання розв'язност? Тюр?нгу, в?н сформулював його як ≪Чи ?сну? механ?чний процес який можна використати щоб довести доказов?сть твердження?≫. Тюр?нгу сподобалась ?дея механ?чного процесу, який в?н зрозум?в буквально, в 1935 роц? створивши мисленн?вий експеримент з таким механ?чним процесом. ^[14]

У сво?й робот? ≪On Computable Numbers, with an Application to the Entscheidungsproblem≫ (опубл?ковано 12 листопада 1936 року ^[15] ) Тюр?нг переформулював теорему Геделя про неповноту , зам?нивши ун?версальну формальну арифметичну мову Геделя на прост? г?потетичн? пристро?. У сво?й робот? в?н запропонував про?кт простого пристрою, що ма? вс? основн? властивост? сучасно? ?нформац?йно? системи: програмне керування, пам'ять ? покроковий спос?б д?й. Ця уявна машина, що отримала назву ≪Машина Тюр?нга≫ , використову?ться в теор?? автомат?в або комп'ютер?в. В?н дов?в, що под?бна машина була б здатна провести будь-як? математичн? обчислення, представлен? у вигляд? алгоритму. Дал? Тюр?нг показав, що не ?сну? розв'язку Entscheidungsproblem, спершу дов?вши, що проблема зупинки для машини Тюр?нга нерозв'язна: в загальному випадку неможливо алгоритм?чно визначити, чи зупиниться коли-небудь дана машина Тюр?нга.

Хоча доведення Тюр?нга було оприлюднено незабаром п?сля екв?валентного доведення Алонзо Черча , в якому використовувалися лямбда-числення , сам Тюр?нг був з ним не знайомий ^[16] . П?дх?д Алана Тюр?нга заведено вважати доступн?шим та ?нту?тивн?шим. ?дея ≪Ун?версально? Машини≫, здатно? виконувати функц?? будь-яко? ?ншо? машини, або ?ншими словами, обчислити все, що можна в принцип? обчислити, була вкрай ориг?нальною. Фон Нейман визнав, що концепц?я сучасного комп'ютера заснована на ц?й робот? Алана Тюр?нга. Машини Тюр?нга, як ? ран?ше ? основним об'?ктом досл?дження теор?? алгоритм?в.

З вересня 1936 по липень 1938 року Тюр?нг працював п?д кер?вництвом Черча в Принстон? . Кр?м занять математикою, науковець вивчав криптограф?ю , а також конструював електро-механ?чний б?нарний помножувач. У червн? 1938 року Тюр?нг захистив докторську дисертац?ю ≪Лог?чн? системи заснован? на ординалах≫ ^{[17] [18]} , в як?й була представлена ?дея зведення за Тюр?нгом, що поляга? в об'?днанн? машини Тюр?нга з оракулом. Це дозволя? досл?джувати проблеми, як? неможливо розв'язати за допомогою лише машини Тюр?нга.

У Кембридж? Алан Тюр?нг в?дв?дував лекц?? Людв?га В?тгенштайна про кризу основ математики. Науковц? багато сперечалися, оск?льки Тюр?нг виступав на захист формал?зму, тод? як В?тгенштайн вважав, що математика не шука? абсолютну правду, а вигаду? ??.

Тюр?нг повернувся до Велико? Британ?? з США на початку Друго? св?тово? в?йни . Одним з найважлив?ших озбро?нь ц??? в?йни була ЕОМ ≪Колос≫ за про?ктом ≪Ультра≫, яка почала в 1943 роц? зламувати надскладн? шифри н?мц?в. Робота ц??? системи значно допомогла в боротьб? з Н?меччиною та ?? союзниками. В?нстон Черчилль називав Тюр?нга ≪головним здобувачем перемоги над Г?тлером≫.

П?сля в?йни [ ред. | ред. код ]

П?сля в?йни в 1945 роц? Алан очолив про?кт створення комп'ютера ACE (Automatic Computing Engine), а в 1948 роц? Тюр?нг став працювати з ≪МАДАМ≫ (MADAM, Manchester Automatic DigitAl Machine), комп'ютером з найб?льшою пам'яттю у св?т? на той час. Роботи Алана з? спорудження перших ЕОМ ? розвитку метод?в програмування мали неоц?ненну важлив?сть, давши основу б?льшост? досл?джень у галуз? штучного ?нтелекту. В?н вважав, що комп'ютери, врешт?-решт, зможуть мислити як людина, ? запропонував просту перев?рку, в?дому як тест Тюр?нга , який оц?ню? здатн?сть машини мислити: поговорити з ЕОМ, ? хай вона перекона? вас, що вона ? людина.

У 1952 роц? Тюр?нг опубл?кував першу частину його теоретичного вчення розвитку форм живих орган?зм?в. Але ця робота залишилася незавершеною.

Пересл?дування за гомосексуальн?сть [ ред. | ред. код ]

Того ж року об?брали квартиру Тюр?нга, ? в ход? розсл?дування пол?ц?я з'ясувала, що крад?жку ско?в його коханець, 19-р?чний Арнольд Мюррей. Скандал набув широкого розголосу. 30 березня 1952 року в?дбувся судовий процес, на якому Тюр?нг був звинувачений у гомосексуальност? , адже в той час це розглядалося британським правосуддям як злочин . На виб?р йому було запропоновано два вироки ? або ув'язнення, або придушення л?б?до за допомогою х?м?чно? терап?? , а саме ?н'?кц?й естрогену . В?н обрав друге.

Насл?дки суду були катастроф?чними ? Алана Тюр?нга зв?льнили з шифроанал?тичного бюро ? Манчестерського ун?верситету . П?зн?ше йому все ж повернули можлив?сть викладати. Один ?з пров?дних криптограф?в Велико? Британ?? перестав з'являтися на публ?ц?, бо ≪л?кування≫ призвело до росту грудей та ожир?ння. Атлет , який ран?ше багато рок?в ?здив на велосипед? , б?гав марафонськ? дистанц?? ? за результатами майже пройшов квал?ф?кац?ю на участь в ол?мп?йських ?грах 1948 року , тепер?шн?й Тюр?нг став нездатний до найпрост?ших спортивних вправ.

В?н до 1954 року прожив на самот?, граючи в свою улюблену гру ≪Безлюдний остр?в≫, яка полягала в отриманн? р?зноман?тних х?м?чних речовин з популярних продукт?в. 7 червня 1954 року в?н помер у в?ц? 41 року за оф?ц?йною верс??ю, внасл?док самогубства .

Смерть [ ред. | ред. код ]

8 червня 1954 року Алана Тюр?нга знайшли мертвим у його квартир?. Розтин показав, що причиною смерт? було отру?ння ц?ан?дом . На тумб? було виявлено надкушене яблуко (дехто вважа?, що це яблуко стало символом ? логотипом компан?? Apple , але оф?ц?йна б?ограф?я Ст?ва Джобса спростову? цю теор?ю. ^[19] ), ? хоча його експертиза на наявн?сть ц?ан?ду н?коли не проводилася, думка, що саме воно м?стило отруту, дуже поширена. Розсл?дування встановило, що Тюр?нг пок?нчив життя самогубством. Т?ло було п?ддано кремац?? у Вок?нз? 12 червня 1954 року.

Ходжес ? Дев?д Лев?т припускають, що Тюр?нг в?дтворив сцену з мультф?льму Волта Д?снея ≪Б?лосн?жка≫ 1937 року ? улюблено? казки науковця. За словами Лев?та:

йому особливо подобалася сцена, в як?й Зла Королева занурю? яблуко в отруйне з?лля.

Прихильником ц??? ж верс?? ? один друг Тюр?нга ? Алан Гарнер, який у 2011 роц? написав про це у сво?й статт? для The Guardian .

Ф?лософ Джек Коупленд поставив п?д сумн?в р?зн? аспекти ?сторичного вердикту коронера . В?н запропонував альтернативне пояснення причини смерт? Тюр?нга: випадкове вдихання пар?в ц?ан?ду з апарату, який використовувався для гальван?чного нанесення золота на ложки. Для розчинення золота використовували ц?ан?стий кал?й. Тюр?нг встановив такий апарат у сво?й крих?тн?й в?льн?й к?мнат?. Коупленд зазначив, що результати розтину б?льше в?дпов?дають вдиханню отрути, н?ж прийому всередину. Тюр?нг також зазвичай ?в яблуко перед сном, ? не було н?чого незвичайного, коли яблуко було викинуто наполовину з'?деним. Кр?м того, як пов?домля?ться, Тюр?нг перен?с сво? юридичн? невдач? та гормональне л?кування (яке було припинено р?к тому) ≪з гарним гумором≫ ? не виявляв жодних ознак розчарування перед смертю. В?н нав?ть склав список завдань, як? збирався виконати п?сля повернення до оф?су п?сля святкових вих?дних. Мати Тюр?нга вважала, що проковтування було випадковим, оск?льки ?? син необережно збер?гав лабораторн? х?м?кати. Б?ограф Ендрю Ходжес висунув теор?ю, що Тюр?нг орган?зував доставку обладнання, щоб навмисно дозволити сво?й матер? правдопод?бно заперечувати будь-як? заяви про самогубство.

?сну? припущення, що в?ра Тюр?нга у ворож?ння могла бути причиною його депресивного настрою. У дитинств? ворожка сказала Тюр?нгу, що в?н стане ген??м. У середин? травня 1954 року, незадовго до сво?? смерт?, Тюр?нг знову вир?шив звернутися до ворожки п?д час одноденно? по?здки до Сент-Аннес-он-С? з родиною Гр?нбаум. За словами дочки Гр?нбаум?в, Барбари:

Але був чудовий сонячний день, ? Алан був у веселому настро?, ? ми по?хали... Тод? в?н подумав, що було б гарною ?де?ю п?ти на Pleasure Beach у Блекпул?. Ми знайшли намет ворожки, ? Алан сказав, що хот?в би туди, тож ми чекали, поки в?н повернеться... ? цей сонячний, веселий образ перетворився на бл?дий, тремтячий жах - уражене обличчя. Щось сталося. Ми не зна?мо, що сказав ворожбит, але в?н, очевидно, став глибоко нещасний. Я думаю, що ми бачили його востанн?, перш н?ж почути про його самогубство.

Посмертне помилування [ ред. | ред. код ]

У 2009 роц? прем'?р-м?н?стр Велико? Британ?? Гордон Браун оф?ц?йно попросив вибачення за те, що тод?шня британська влада засудила померлого 55 рок?в тому математика Алана Тюр?нга до примусового л?кування в?д гомосексуальност? ^[20] :

З Аланом ? з багатьма тисячами ?нших чолов?к?в-ге?в, засуджених за гомофобними законами, об?йшлися жахливо. А багато м?льйон?в тих, хто не були засуджен?, роками жили в пост?йному страху бути засудженими за те, що вони так?, як? вони ?. Я пишаюся тим, що т? часи минули, ? що за останн? 12 рок?в наш уряд зробив багато чого, щоб зробити життя справедлив?шим ? р?вним для нашо? сп?льноти ЛГБТ. Визнання Алана одн??ю з найв?дом?ших жертв гомофоб?? у Велик?й Британ?? ? ще одним кроком до забезпечення р?вност?. <...> В?д ?мен? британського уряду ? вс?х тих, хто живе на вол? завдяки внеску Алана, я з ус??ю щир?стю кажу: прости нас, ти заслугову?ш набагато кращого.

У Тюр?нга не залишилося живих родич?в, тому вибачення мало символ?чний характер. У пов?домленн? Браун назива? математика одн??ю з найв?дом?ших жертв гомофоб?? у Велик?й Британ??.

2012 року б?льше 21 тисяч? ос?б п?дписали електронну петиц?ю на користь помилування Тюр?нга на сайт? канцеляр?? британського прем'?р-м?н?стра, однак парламент Велико? Британ?? в?дмовився помилувати засудженого. Парламентар? висловлювали жаль через вирок, але наголошували, що р?шення суду ?рунтувалося на законах, як? д?яли в той час ^[21] .

24 грудня 2013 року, п?сля чергово? громадсько? кампан?? з вимогою помилування, в як?й брали участь багато видатних науковц?в та громадських д?яч?в, в тому числ? ф?зик Ст?вен Гок?нг . Королева Велико? Британ?? ?лизавета II скористалася корол?вською прерогативою помилування ( англ. Royal Prerogative of Mercy ), яке ? вкрай р?дк?сним явищем у кра?н?, ? посмертно помилувала Алана Тюр?нга, засудженого за 59 рок?в до того за гомосексуальн?сть ^[22] .

Науков? досягнення та в?дкриття [ ред. | ред. код ]

Проблема зупинки [ ред. | ред. код ]

Було виявлено, що комп'ютери все-таки можуть розв'язати не будь-яку математичну задачу. Алан Тюр?нг дов?в у 1936 роц?, що загальний алгоритм розв'язання проблеми зупинки для дов?льних можливих вх?дних даних не може ?снувати.

Розшифровка коду ≪Ен?гми≫ [ ред. | ред. код ]

П?д час Друго? св?тово? в?йни Тюр?нг працював у Блечл?-Парку  ? британському криптограф?чному центр?, де очолював одну з п'яти груп, Hut 8, як? займалися в рамках про?кту ≪Ультра≫ розшифровкою закодованих н?мецькою шифрувальною машиною ≪Ен?гма≫ пов?домлень кр?гсмарине ? люфтваффе . Внесок Тюр?нга в роботи з криптограф?чного анал?зу алгоритму , реал?зованого в ≪Ен?гм?≫, ?рунтувався на криптоанал?з? попередн?х верс?й шифрувально? машини, виконаних у 1938 роц? польським криптоанал?тиком Мар?аном Ре?вським .

На початку 1940 року в?н розробив дешифрувальну машину ≪Бомба≫ , яка дозволяла читати пов?домлення люфтваффе. Принцип роботи ≪Бомби≫ полягав у перебор? можливих вар?ант?в ключа шифру ? спроб розшифровки тексту, якщо була в?дома частина в?дкритого тексту або структура розшифровуваного пов?домлення. Переб?р ключ?в виконувався за рахунок обертання механ?чних барабан?в, який супроводжувався звуком, схожим на цокання годинника, через що ≪Бомба≫ ? отримала свою назву. Для кожного можливого значення ключа, заданого положеннями ротор?в (к?льк?сть ключ?в дор?внювало приблизно 10 ¹⁹ для сухопутно? ≪Ен?гми≫ ? 10 ²² для шифрувальних машин, як? використовуються в п?дводних човнах), ≪Бомба≫ виконувала зв?рку з в?домим в?дкритим текстом. Перша в Блетчл? ≪Бомба≫ Тюр?нга була запущена 18 березня 1940 року. Дизайн ≪Бомб≫ Тюр?нга так само був оснований на дизайн? однойменно? машини Ре?вського.

Через п?вроку вдалося зламати ? ст?йк?ший шифр кр?гсмарине . П?зн?ше, до 1943 року, Тюр?нг зробив в?дчутний внесок у створення досконал?шо? дешифрувально? електронно-обчислювально? машини ≪Колос≫, яку використовували в тих же ц?лях.

Turingery [ ред. | ред. код ]

У липн? 1942 року Тюр?нг розробив техн?ку, названу ≪Turingery≫ (або жарт?вливо ≪Тюр?нг?змус≫) ? покликану спростити розшифровку пов?домлень машини Лоренца . У Блетчл?-парку було розроблено роторний шифрувальний пристр?й для телетайпа , який називався ≪Tunny≫, Turingery, по сут? це був метод п?дбору параметр?в ротор?в ≪Tunny≫. Тюр?нг також познайомив команду, яка працювала над ≪Tunny≫ з Томм? Фловерсом , який п?д кер?вництвом Макса Ньюмана п?зн?ше створив ≪Колос≫  ? перший у св?т? програмований електронний комп'ютер, чия швидк?сть роботи дозволила ефективно застосувати статистичн? методи до дешифрування пов?домлень. Деяк? помилково вважають, що основн? заслуги з розробки ≪Колоса≫ належать Тюр?нгу. Turingery ? Banburismus без сумн?ву з?грали свою роль у злом? машини Лоренца, але сам Тюр?нг н?коли прямо не брав участь у розробц?.

Шифратор мови (Delilah) [ ред. | ред. код ]

Алан Тюр?нг продовжив роботу з? створення електронного пристрою для шифрування мови в телефонних мережах, розпочату ним у Bell Labs . В?н почав сп?впрацювати з рад?ослужбою розв?дки в Хенслоп-Парк. Разом з ?нженером Дональдом Бейл? Тюр?нг розробив дизайн портативного шифратора промов ? Delilah. Пристр?й не було пристосовано для роботи з рад?осистемами високо? дальност? ? було зак?нчено занадто п?зно, щоб застосовувати у во?нн? роки. Попри усп?шну демонстрац?ю, коли було зашифровано ? розшифровано промову В?нстона Черчилля , Delilah не п?шла в масове виробництво. У шифратор? Тюр?нга використовувалося менше н?ж 30 електронних ламп, ? ?нш? р?шення змогли перевершити його лише через 15 рок?в.

Машина Тюр?нга [ ред. | ред. код ]

Будь-яка ?нту?тивно обчислювана функц?я ? частково рекурсивною , або, екв?валентно, може бути обчислена за допомогою деяко? машини Тюр?нга.

Алан Тюр?нг висловив припущення (в?доме як теза Черча ? Тюр?нга ), що будь-який алгоритм в ?нту?тивному розум?нн? цього слова може бути представлений екв?валентною машиною Тюр?нга. Уточнення уявлення про обчислюван?сть на основ? поняття машини Тюр?нга (й ?нших аналог?чних йому понять) в?дкрило можливост? для строгого доведення алгоритм?чно? нерозв'язност? р?зних масових проблем (тобто проблем про знаходження ?диного методу розв'язку деякого класу задач, умови яких можуть зм?нюватись у в?домих межах). Найпрост?шим прикладом алгоритм?чно нерозв'язно? масово? проблеми ? так звана проблема застосовност? алгоритму (назива?ться також проблемою зупинки). Вона поляга? в наступному: потр?бно знайти загальний метод, який дозволяв би для дов?льно? машини Тюр?нга (задано? за допомогою сво?? програми) ? дов?льного початкового стану стр?чки ц??? машини визначити, чи завершиться робота машини за ск?нченне число крок?в, чи буде тривати необмежено довго.

Теор?я штучного ?нтелекту [ ред. | ред. код ]

Тюр?нг ? засновником теор?? штучного ?нтелекту . Машина Тюр?нга ? розширенням модел? ск?нченого автомату ? здатна ?м?тувати (при наявност? в?дпов?дно? програми) будь-яку машину, д?я яко? поляга? в переход? в?д одного дискретного стану до ?ншого.

Тест Тюр?нга [ ред. | ред. код ]

Тест Тюр?нга ? тест, запропонований Аланом Тюр?нгом у 1950 роц? в статт? ≪Обчислювальн? машини ? розум≫ ( англ. Computing Machinery and Intelligence ) для перев?рки, чи ? комп'ютер розумним у людському сенс? слова. У цьому тест? один або к?лька людей повинн? ставити запитання двом та?мним сп?врозмовникам ? на п?дстав? в?дпов?дей визначати, хто з них машина, а хто людина. Якщо не вдавалося розкрити машину, яка маскувалася п?д людину, передбачалося, що машина розумна.

Морфогенез [ ред. | ред. код ]

У 1952 роц? Тюр?нг опубл?кував працю п?д назвою ≪Х?м?чн? основи морфогенезу≫ ( англ. The chemical basis of morphogenesis ^[23] ), де вперше математично описав процес самоорган?зац?? матер??. Його основним ?нтересом у ц?й галуз? було листорозм?щення Ф?боначч?  ? наявн?сть чисел Ф?боначч? в структурах рослин . П?зн? роботи не були опубл?кован? аж до 1992 року, коли вийшов зб?рник його праць. Внесок Тюр?нга в цю галузь вважа?ться основоположним.

Вшанування пам'ят? [ ред. | ред. код ]

• Одна з щор?чних нагород Асоц?ац?? обчислювально? техн?ки назива?ться Прем?я Тюр?нга .
• Алан Тюр?нг згаду?ться в ?сторичному роман? ≪Криптоном?кон≫ Н?ла Ст?венсона ? ф?гуру? в роман? Роберта Гарр?са ≪Ен?гма≫.
• В?домий письменник-фантаст Гарр? Гарр?сон у сп?вавторств? з американським науковцем у галуз? штучного ?нтелекту Марв?ном М?нск? написав роман ≪Виб?р за Тюр?нгом≫ (≪The Turing Option≫, 1992).
• У роман? В?льяма Г?бсона ≪Нейромант≫ ф?гуру? ≪пол?ц?я Тюр?нга≫ (≪рег?стр Тюр?нга≫), яка займа?ться контролем ? стежить за розвитком штучних ?нтелект?в.
• 2011 року вийшов у св?т ф?льм режисер?в Клера Б?вена та Н?ка Стейс? ≪Дешифрувальник≫ ( англ. ≪Codebreaker≫, original UK title ≪Britain's Greatest Codebreaker≫ ) про Алана Тьюр?нга.
• У грудн? 2011-го сценар?й ф?льму ≪Гра в ?м?тац?ю≫ ( англ. ≪The Imitation Game≫ ), оснований на книз? Ендрю Ходжса ≪Алан Тюр?нг: Загадка≫ ( ≪англ. Alan Turing: The Enigma ≫), очолив так званий чорний список ? перел?к найкращих американських к?носценар??в, як? на той момент не були запущен? в роботу. У листопад? 2014 року в?дбулася прем'?ра ф?льму з т??ю ж назвою. Роль Тюр?нга виконав Бенедикт Камбербетч , К?ра Найтл? з?грала колегу ? подругу науковця ^[24] .
• 23 червня 2012 року, через 100 рок?в з дня народження Тюр?нга, на сайт? google.com логотип було зам?нено зображенням обчислювально? машини, яка зчитувала ? записувала дв?йковий код з/на стр?чку.
• На честь математика названо астеро?д 10204 Тюр?нг ^[25] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Ен?гма  ? н?мецька шифрувальна машина.
• Машина Тюр?нга
• Прем?я Тюр?нга (в?д англ. Turing Award ) за особливий вклад у розвиток комп'ютерних наук
• Тест Тюр?нга

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Алан Тюр?нг (англ.) в про?кт? ≪Математична генеалог?я≫ .
• Мат?ясевич, Ю. (2013). Алан Тьюринг и теория чисел . Математическое просвещение (Рос?йська) . 17 : 6?34. (рос.)
• Copeland, B. Jack (ed.). Alan Turing: Father of the Modern Computer. The Rutherford Journal. (англ.)
• Jack Copeland (ред.). The Mind and the Computing Machine: Alan Turing and others . The Rutherford Journal . Арх?в ориг?налу за 18 березня 2012 . Процитовано 23 березня 2012 . (англ.)
• Hodges, Andrew (27 серпня 2007). Edward N. Zalta (ред.). ing/ Alan Turing (вид. Winter 2009). Stanford University . Процитовано 10 с?чня 2011 . {{ cite book }} : Про?гноровано нев?домий параметр |encyclopedia= ( дов?дка ) ^{[ недоступне посилання з червня 2019 ]} (англ.)
• Gray, Paul (29 березня 1999). Computer Scientist: Alan Turing . TIME . Арх?в ориг?налу за 19 с?чня 2011 . Процитовано 23 березня 2012 . (англ.)
• Gleick, James, The Information: A History, a Theory, a Flood|The Information: A History, A Theory, A Flood , New York: Pantheon, 2011, ISBN 978-0-375-42372-7 (англ.)
• Leavitt, David, The Man Who Knew Too Much: Alan Turing and the Invention of the Computer , W. W. Norton, 2006 (англ.)
• Turing, A. M. (1937) [Delivered to the Society November 1936]. ≪On Computable Numbers, with an Application to the Entscheidungsproblem≫. Proceedings of the London Mathematical Society. 2 42. pp. 230?65. doi:10.1112/plms/s2-42.1.230. та Turing, A.M. (1938). ≪On Computable Numbers, with an Application to the Entscheidungsproblem: A correction≫. Proceedings of the London Mathematical Society. 2 43 (1937). pp. 544?6. doi:10.1112/plms/s2-43.6.544. (англ.)
• Айзексон, Волтер (2017). ?нноватори: Як група хакер?в, ген??в та ??к?в зд?йснила цифрову революц?ю . Ки?в: Наш Формат . с. 488. ISBN   978-617-7279-81-4 .
• Тюр?нг, Алан Мат?сон // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? С. 652. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Тьюр?н? // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Алан Тюр?нг

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Category:Alan Turing

• Алан Тюр?нг на сайт? Ун?верситету Сан-Франциско, США (англ.)
• Ар?адна Войтко (2.11.2012). Ен?гма ? значить загадка . DT.UA . Арх?в ориг?налу за 7 грудня 2016 . Процитовано 6.06.2014 .

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · Internet Movie Database · The Movie Database · Tabakalera · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · FamilySearch Family Tree · Find a Grave · Genealogics.org · GeneaStar · Geni.com · Roglo · The Academic Family Tree · The Peerage · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · BiblioNet · Bibliotheque interuniversitaire de Sante · Digital Bibliography & Library Project · Index Theologicus · LibraryThing · Open Library · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Наука Google Scholar · Mathematical Reviews · Scopus · Internet Philosophy Ontology project · zbMATH Open Database · ZOBODAT · Арх?в ?стор?? математики Мактьютор Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Quora · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Оксфордський словник нац?ональних б?ограф?й · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · NicoNicoPedia Дов?дков? видання Музей науки (Лондон) · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Evene · Google Doodle · KBpedia · NNDB · Open Plaques · SNAC · symogih.org · UK Parliament thesaurus · WordNet · Французька В?к?д?я · Fandom   (?сп.) · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · RationalWiki Нормативний контроль Autoritats UB :  a1284742 · BIBSYS :  90064316 · BLBNB :  000196900 · BNB :  TuringAlanMathison1912-1954 · BNC :  a11455408 · BNE :  XX945020 · BNF :  12205670t · CANTIC :  981058515637606706 · CiNii :  DA01256994 · CONOR.BG :  77771528 · CONOR.SI :  76161123 · ERRR :  a11796820 ,  a11796819 · FAST :  117605 · Freebase :  /m/0n00 · GND :  118802976 · GR-AtACA :  86208 · GTAA :  226316 · ICCU :  MILV072363 · ISNI :  0000000110589902 · J9U :  987007268998905171 · KRNLK :  KAC201624603 · LCCN :  n83171546 · LIBRIS :  vs68cswd1fdccq5 · LIH :  LNB:CjU+;=Bi · LNB :  000054740 · MAK :  9810594755105606 · Museo Galileo :  189707 · N6I :  vtls002682527 · NCF :  ncf12140243 · NDL :  00621580 · NKC :  jn19990008646 · NLG :  183693 · NLI :  000133188 · NLP : a0000001184480 · NTA :  070580685 · NUKAT :  n98045497 · PUST :  23081 · RERO :  02-A003915204 · RVK :  SF 8465 · SELIBR :  254262 · SHARE :  53370 · SUDOC :  030691621 · UPSA :  167399 · VIAF :  41887917 · WorldCat :  lccn-n83171546 · РНБ :  770159230 ,  770159228

п о р Штучний ?нтелект Ф?лософ?я Тест Тюр?нга ? Китайська к?мната ? Етика Ш? Напрямки Агентний п?дх?д ? Адаптивне керування ? ?нженер?я знань ? Модель житт?здатно? системи ? Машинне навчання ? Нейронн? мереж? ? Неч?тка лог?ка ? Обробка природно? мови ? Розп?знавання образ?в ? Ройовий ?нтелект ? Еволюц?йн? алгоритми ? Експертна система ? Сильний штучний ?нтелект ? Застосування Голосове керування ? Задача класиф?кац?? ? Класиф?кац?я документ?в ? Кластеризац?я документ?в ? Кластерний анал?з ? Локальний пошук ? Машинний переклад ? Оптичне розп?знавання символ?в ? Розп?знавання мовлення ? Розп?знавання рукописного введення ? Комп’ютерн? ?гри Досл?дники Джон Маккарт? ? Аллен Ньюелл ? Герберт Саймон ? Алан Тюр?нг ? Клод Шеннон ? Артур Семюель ? Норберт В?нер ? Марв?н М?нск? ? Едвард Фейгенбаум ? Вудро В?лсон Бледсоу ? Терр? Виноград ? Френк Розенблат ? Чарлз Бебб?дж ? Ноам Чомск? ? Джуда Перл ? Сеймур Пейперт ? Джозеф Вейценбаум ? Патр?к В?нстон ? Дональд М?к? [en] ? Алан Банд? [en] ? В. М. Глушков Орган?зац?? Асоц?ац?я з розвитку штучного ?нтелекту ? OpenAI ? ?нститут Аллена з питань штучного ?нтелекту [en] ? М?жнародна об'?днана конференц?я з? штучного ?нтелекту ? ?вропейська конференц?я з питань штучного ?нтелекту ? ?вропейське товариство нейронних мереж [en] ? ?нститут ?нформатики ? штучного ?нтелекту ДонНТУ ? Machine Intelligence Research Institute ? Artificial Intelligence Applications Institute [en]