Христофор Колумб
?тал. Cristoforo Colombo ?сп. Cristobal Colon
?м'я при народженн?	лат. Christophorus Columbus
Народився	не ран?ше  25 серпня 1451 ? не п?зн?ше  31 жовтня 1451 Генуя , Генуезька республ?ка [4] [5]
Помер	20 травня 1506 [1] [2] […] Вальядол?д , Кастильське корол?вство , Кастильська Корона [6] [5] · серцева недостатн?сть
Поховання	Сев?льський катедральний собор
Громадянство	Генуезька республ?ка
Нац?ональн?сть	?тал??ць
М?сце проживання	?спан?я
Д?яльн?сть	мореплавець , мандр?вник
Галузь	морський транспорт , marine transportation d [7] ? seamanship d [7]
В?домий завдяки	орган?затор ? кап?тан перших трансатлантичних подорожей з ?вропи до Америки
Знання мов	?спанська [3] ? ?тал?йська [8]
Членство	Columbus Conquistador of America d
Титул	нам?сник короля ?спан?? на вс?х в?дкритих землях та островах
Посада	profanador d [9] ? Viceroy of the Indies d
В?йськове звання	грос-адм?рал
Конфес?я	Католик
Р?д	Колумб [d]
Батько	Домен?ко Коломбо d [10]
Мати	Сузанна Фонтанаросса d [10]
Брати, сестри	Бартоломео Колумб ? Д??го Колон
У шлюб? з	Filipa Perestrello de Moniz
Д?ти	Фернандо Колумб ? Д??го Колон [10]
Автограф
Висловлювання у В?к?цитатах   Мед?афайли у В?к?сховищ?

|розм?р_автографа=

Христофо?р Колу?мб ( ?тал. Cristoforo Colombo , ?сп. Cristobal Colon ; м?ж 26 серпня ? 31 жовтня 1451 ^[11] , Генуя , Генуезька республ?ка  ? 20 травня 1506 , Вальядол?д , Корол?вство Кастил?я ? Леон ) ? генуезький мореплавець на служб? ?спансько? Корони, першов?дкривач Америки ( Багамських та Антильських остров?в , узбережжя Центрально? та П?вденно? Америки ). Його вважають нац?ональним геро?м ?спан?? попри численн? протести кор?нних жител?в кра?н П?вденно? та Центрально? Америки ^{[12] [13] [14] [15]} .

Пр?звище Колумб ( Columba  ? голуб ) не схоже на ?тал?йське, тому припускають, що це зм?нене пр?звище в?д Колон, Колонна або Коломбо. Воно сп?взвучне ?мен? ранньосередньов?чного святого Колумбана ^{[ джерело? ]} .

Вважають, що Колумб народився в небагат?й генуезьк?й родин?: батько ? Домен?ко Коломбо ( ?тал. Domenico Colombo ^[it] ), мати ? Сузанна Фонтанаросса ( ?тал. Susanna Fontanarossa ^[it] ). Точна трансл?терац?я його ?мен? з ?спансько? ? Кр?стобаль Колон , однак всесв?тньо в?домим в?н став як Христофор Колумб ( Christophor трансл?терац?я дав.-гр. Χριστ?φορο? ). У родини, кр?м Христофора, були ще ?нш? д?ти: Джованн? (помер у дитинств?, в 1484 роц?), Бартоломео , Джакомо, Бьянкелла (вийшла зам?ж за Джакомо Баварелло). Традиц?йно ш?сть м?ст ?тал?? та ?спан?? оскаржують честь бути малою батьк?вщиною Колумба.

Зовн?шн?й вигляд Колумба в?домий за портретами, як? були написан? вже п?сля його смерт?. Бартоломе де Лас Касас , який бачив Колумба 1493 року, описав його так :

Зросту був високого, вище середнього, обличчя мав довге, що викликало повагу, н?с орлиний, оч? синювато-с?р?, шк?ру б?лу, з червон?стю, борода й вуса в молодост? були рудуват?, але в працях посив?ли.

Навчався в Пав?йському ун?верситет? . Приблизно в 1470 роц? одружився з донь?ю Ф?л?пою Мон?с де Палестрелло, донькою Бартоломео Перестрелло  ? мореплавця час?в принца Енр?ке . До 1472 року Колумб жив у Гену? , а з 1472-го ? в Савон? . У 1470-х роках брав участь у морських торговельних експедиц?ях. Вважають, що ще в 1474 роц? астроном та географ Паоло Тосканелл? пов?домив йому в лист?, що, на його думку, до ?нд?? можна д?статися набагато коротшим морським шляхом, якщо плисти на зах?д. Мабуть, уже тод? Колумб задумався про св?й про?кт морсько? подорож? до ?нд??. Пров?вши власн? розрахунки на п?дстав? порад Тосканелл?, в?н вир?шив, що зручн?ше всього пливти через Канарськ? острови , в?д яких до Япон?? , на його думку, залишалося близько п'яти тисяч к?лометр?в.

З 1476 року Колумб пере?хав до Португал?? , де жив дев'ять рок?в. В?домо, що в 1477 роц? Колумб в?дв?дав Англ?ю , ?рланд?ю та ?сланд?ю , де м?г ознайомитися з даними ?сландц?в про земл? на заход?. В?н також устиг побувати в Гв?не? у склад? експедиц?? Д?огу де Азамбужа , що вирушила туди 1481 року для буд?вництва фортец? Сан-Жоржи-да-М?на в Ельм?н? . Перше звернення Колумба з пропозиц??ю плисти до ?нд?? на зах?д було в 1475?1480 роках (точний час нев?домий). В?н адресував його до уряду та купц?в р?дно? Гену?. В?дгуку не над?йшло. У 1483 роц? в?н запропонував св?й про?кт португальському королю Жуану II , але п?сля довгого вивчення про?кт в?дкинули.

У 1485 роц? Колумб ?з сином Д??го пере?хав до ?спан?? (можливо, вт?к в?д пересл?дувань). Узимку 1485?1486 рок?в в?н знайшов притулок у монастир? Санта-Мар?я-да-Раб?да . Настоятель Хуан Перес де Марчена прийняв його й орган?зував перший лист до Ернандо де Талавер? , свого знайомого ? дух?вника королеви, з коротким викладом ?дей Колумба. Король ?спан?? перебував у м?ст? Кордов? , де проходила п?дготовка до в?йни з Гранадою з особистою участю государ?в.

Амб?ц?йний Колумб зрештою вивчив латинську , португальську та кастильську мови ? читав прац? з астроном??, географ?? й ?стор??, зокрема роботи Клавд?я Птолемея , кардинала П'?ра д'Ай? про подорож? Марко Поло та Джона Мандев?ля, ≪Природничу ?стор?ю≫ Пл?н?я Старшого , ? папи римського П?я II ≪Historia Rerum Ubique Gestarum≫.

У 1486 роц? Колумб зм?г зац?кавити сво?м про?ктом герцога Мед?на-Сел? . Оск?льки його власних ф?нанс?в було недостатньо для орган?зац?? експедиц?? на зах?д, Мед?на-Сел? зв?в Колумба з корол?вськими ф?нансовими радниками, купцями та банк?рами та з? сво?м дядьком ? кардиналом Мендосою .

Узимку 1486 року Колумба представили Педро Гонсалесу де Мендос? , арх??пископу Толедо й великому кардиналу ?спан??, який, сво?ю чергою, посприяв ауд??нц?? у католицьких корол?в . Для вивчення пропозиц?й Колумба була призначена ком?с?я богослов?в , космограф?в , юрист?в , ченц?в ? придворних на чол? з Талавера. Ком?с?я зас?дала чотири роки, але через потайлив?сть Колумба ? його небажання розкривати плани так ? не винесла остаточного вердикту.

20 кв?тня 1488 року Колумб, який прямував за корол?вським двором з м?ста в м?сто, неспод?вано отримав лист в?д португальського короля з пропозиц??ю повернутися в Португал?ю:

? якщо Ви побою?теся Нашого правосуддя з приводу деяких Ваших зобов'язань, то знайте, що н? п?сля Вашого прибуття, н? п?д час перебування в Португал??, н? п?сля в?д'?зду, Ви не будете н? заарештован?, н? затриман?, н? звинувачен?, н? засуджен?, н? пересл?дуван? за будь-яко? причини, що ? насл?дком застосування цив?льного, крим?нального, або якого-будь ?ншого права.

Колумб спрямував сво? пропозиц?? ? за ?ншими адресами: в?д короля Англ?? Генр?ха VII в лютому 1488 року в?н отримав прихильну в?дпов?дь, але без будь-яких конкретних пропозиц?й.

У 1491 роц? в Сев?ль? в?дбулося повторне особисте побачення з Ферднандо та ?забеллою . Результат для Колумба був знову невт?шний: ≪Зважаючи на величезн? витрати та зусилля, необх?дн? для ведення в?йни, початок ново? справи неможливий≫. До переговор?в було вир?шено повернутися п?сля зак?нчення в?йни.

У 1491 роц? Колумб звернувся до герцога Мед?на-Сидон?я , найб?льшого магната, власника близько ста торгових корабл?в, але ? в?д нього отримав в?дмову.

Нарешт? в с?чн? 1492 року в?дбулася довгооч?кувана под?я ? взяття Гранади . Колумб, мабуть, сильно переоц?нив переможний ентуз?азм короля ?спан??: коли в?н сформулював т? умови, на яких в?н припускав в?дкривати та волод?ти новими землями (призначити його в?це-королем нових земель, нагородити його титулом ≪головного адм?рала моря-океану≫), Його величн?сть визнав вимоги Колумба ≪надм?рними та неприйнятними≫, переговори було перервано, а король в?дбув ?з Санта-Фе.

Колумб у лютому 1492 року по?хав до Кордови , а пот?м задекларував нам?р зовс?м ем?грувати до Франц?? .

Тут крок назустр?ч зробила королева ?забелла. ?дея прийдешнього визволення Гробу Господнього наст?льки захопила ?? серце, що вона вир?шила не давати цього шансу н? Португал??, н? Франц??. Хоча ?спанське корол?вство ? було утворене внасл?док династичного шлюбу Фернандо Арагонського й ?забелли Кастильсько? , ?хн? монарх?? зберегли самост?йн? адм?н?страц??, кортеси та ф?нанси. ≪Я закладу сво? коштовност?≫, ? сказала вона.

30 кв?тня 1492 року корол?вське подружжя пожалувало Колумбу та його спадко?мцям титул ≪дон≫ (тобто зробили його дворянином) та п?дтвердила, що, у випадку усп?ху заокеанського проекту, в?н буде адм?ралом моря-океану та в?це-королем ус?х земель, як? в?н в?дкри? або придба?, ? зможе передати ц? титули у спадок. Тим не менш, грош? на спорядження експедиц?? Колумбу належало шукати самост?йно за рахунок недоотриманих державних податкових платеж?в ?? Величност? королеви Кастил?? . До того ж за договором восьму частину витрат повинен був нести сам Колумб, у якого взагал? не було ан? гроша.

Однак Колумбу допом?г Мартин Алонсо П?нсон . Один ?з корабл?в ? Pinta  ? був його власний, ? спорядив в?н його за св?й рахунок. Грош? на ще одну каравелу, Nina , в?н дав Христофору в борг, щоб Колумб м?г зробити св?й формальний внесок за договором.

Нема? жодного достов?рного портрета Христофора Колумба. У молод? роки в?н був б?дним моряком ? п?ратом , пот?м жив на островах, де не було портретист?в . Дек?лька раз?в Христофор був в'язнем р?зних тюрем ? ховався в монастир? в?д помсти. Нав?ть ц? розр?знен? факти б?ограф?? мореплавця доводять, що спок?йного життя той не мав ан? при житт?, ан? п?сля смерт?. Неймов?рно, щоби в?н знайшов час для позування в?домим портретистам Р?дольфо чи Домен?ко Г?рландайо , Себастьяно дель Пйомбо та ?н. Нав?ть якщо ? збереглися портрети Христофора, то давно загубилися в час?. Тому насправд? не в?домо, як в?н виглядав за життя.

Перша зв?стка про Христофора Колумба задокументована 1473 роком, коли ≪Морський суд м?ста Венец?я застер?гав в?д п?рата Коломбо≫, що був на служб? герцога Рене Анжуйського . Сам Христофор часто згадував герцога Рене, з яким д?лився п?ратською здобиччю. Як писали в англ?йських св?дченнях ? п?ратство тод? було ≪ц?лком пристойним для джентльмена≫ .

Був п?рат Колумб ? на служб? у Фландр?? . Христофор брав участь у морському поход? англ?йц?в ? португальц?в до Гренланд?? , тобто в?н бував ? в Англ??, знав про ?х мандри до остров?в на далекому заход?.

См?ливий ? ризикований Колумб досяг добробуту ? взяв шлюб ?з дочкою сеньйора Корреа, губернатора острову Порту-Санту в арх?пелаз? Мадейра . А зв?дти до Америки було значно ближче, н?ж в?д Н?дерланд?в чи ?спан??. Дружина народила Христофору сина.

Зг?дно з досл?дженнями професора Андр?е де Пр?нцессо (ун?верситет Вальядол?да ), Колумб народився в Гену? у родин? Домен?ко та Мар??-Сп?ноли Колонне й охрещений Христофором. 1451 року родина Колонне ем?грувала в Португал?ю, де юний Кр?стобан Кулон (так його тут називали) здобув осв?ту.

В?домо, що Колумб ц?кавився географ?чними картами ? торгував ними. Виготовлення мап було дуже виг?дним б?знесом. Мапи збер?гали як секретн? в?йськов? документи чи перепустки до багатства. Сво? секретн? мапи мали майже вс? корол?вськ? родини епохи великих географ?чних в?дкритт?в ? падран-реал у Португал??, падрон-реал в ?спан??, а також в Англ??, Голланд??, Фландр??, Франц??.

Деяк? секретн? мапи отримав ? Колумб, бо виявив велику наполеглив?сть в орган?зац?? сво?х подорожей до остров?в за океаном. Саме Христофор передав як?сь секретн? морськ? мапи Амер?го Веспучч? , морському штурману ?спансько? Каси-де-Контратасьйон , який давав грош? на експедиц?? Колумба. Член експедиц?? Колумба, шк?пер його флагманського коробля ≪Санта-Мар?я≫ Хуан де ла Коста  надрукував знамениту мапу в?домого на той час Св?ту у 1500 роц?.

Будучи переконаним, що Аз?? можна досягти, пливучи на зах?д, в?н заручився п?дтримкою ?спанського короля Фердинанда ?? Арагонського та королеви ?забелли ? Кастильсько?. 22 травня 1492 року Колумб прибув у порт Палос , у якому, в?дпов?дно до корол?вського указу, повинен був отримати дв? каравели . М?сто дало йому для використання каравели ≪П?нта≫ та ≪Н?нья≫ . Судна мали близько 20 м завдовжки ? 7 м завширшки. Як флагманське судно Колумб орендував у Хуана де ла Коси великий корабель ≪Санта Мар?я≫ .

3 серпня 1492 року карака ≪Санта Мар?я≫ (280 т) ? дв? каравели ? ≪П?нта≫ (240 т) ? ≪Н?нья≫ (100 т), на яких було загалом близько 90 ос?б, п?д?йняли якор?. П?сля зупинки у Лас-Пальмас? на Канарських островах 5 вересня ескадра суден почала рухатися на зах?д. П?сля б?льш н?ж двох м?сяц?в плавання, п?д час якого учасники експедиц?? почали висловлювати претенз?? в?д нетерп?ння, 12 жовтня о друг?й годин? один ?з матрос?в, Родр?го де Тр?ана , побачив землю. Експедиц?я висадилася, ?мов?рно, на невеликому остров? Сан-Сальвадор (Волт?нга) на Багамах , званий кор?ними жителями Гуанахан?. У туб?льц?в пом?тили золот? прикраси. На запитання про походження прикрас м?сцев? жител? вказували напрямок на п?вдень. Виходячи з того, що вони перебувають на п?вноч? материка, Колумб вибрав новий курс на п?вденний зах?д ? в?дкрив 28 жовтня остр?в Куба (Хуана) та 6 грудня Га?т? (Еспаньйола), остр?в, краса якого його зачарувала, ? в?н обрав його для розм?щення сво?? штаб-квартири.

Коли флагманський корабель ≪Санта-Мар?я≫ розбився, с?вши на рифи , а п?д час шторму було втрачено контакт з ≪П?нтою≫, Колумб вир?шив особисто на ≪Н?нь?≫ пов?домити новину щодо в?дкриття зах?дного шляху до земель Сх?дно? Аз?? ( Китаю , Япон?? та ?нд??). 16 грудня, залишивши форт Нав?дад (≪Р?здво≫) на Га?т?, укр?плений уламками та гарматами ≪Санта-Мар??≫, ?з 43 добровольцями з ек?пажу рушили у зворотному напрямку. Б?ля п?вн?чного берега Еспаньйоли ≪Н?нья≫ натрапила на ≪П?нту≫. Обидва судна рушили в напрямку ?вропи. Унасл?док шторму судна втратили зв'язок м?ж собою. 9 березня ≪Н?нья≫ кида? як?р у Л?сабон?, де Жуан II прийняв Колумба як ясновельможного князя ? наказав забезпечити того вс?м необх?дним. 15 березня 1493 р. ≪Н?нья≫ зупиня?ться в порту Палос, куди того ж дня прибува? ? ≪П?нта≫. Зв?дти Колумб тр?умфальним ходом рушив до корол?вського двору в Барселон? з допов?ддю кастильським монархам.

Колумб багато зусиль вклав у поширення ?нформац?? про св?й усп?х. За к?лька дн?в перед в?д'?здом до Барселони в?н в?дправив по шляху людей ?з золотом ? кольоровими арарами , як? проголошували його тр?умфальне повернення. У ход? зустр?ч? з корол?вським подружжям Колумб образно змалював багатства, як? попливуть в ?спан?ю, якщо експедиц?ю продовжать. Це призвело до лихоманки в?дкритт?в, еп?зодом яко? була друга експедиц?я Колумба.

Того ж року сп?шно орган?зовано ще одну експедиц?ю п?д командуванням Христофора Колумба.

Якщо навесн? та вл?тку 1492 року Колумбу довелося витратити дек?лька м?сяц?в на вмовляння 90 ос?б на першу по?здку, то п?сля повернення було так багато добровольц?в, що треба було робити в?дб?р, оск?льки число учасник?в друго? експедиц?? було обмежене приблизно 1500?2500 особами на 15?17 суднах (точне число людей ? суден ? сп?рним). Колумб п?зн?ше скаржився, що нав?ть кравц? були готов? в?дмовитися в?д профес?? ? п?ти у велику подорож, у як?й можна швидко розбагат?ти. Нарешт? група, у як?й разом ?з шукачами пригод ? легко? наживи виявилися м?с?онери , що прагнули навернути до християнства жител?в нових земель, поруч ?з визнаними злочинцями перебували ?деал?сти.

Друга експедиц?я вирушила 25 вересня 1493 року з Кад?са . На Канарських островах взяли цукрову тростину ? собак, спец?ально привчених до полювання на людей. Цього разу Колумб вир?шив рухатися п?вденн?шим маршрутом, ? тому вже через 20 дн?в досяг берега поблизу Малих Антильських остров?в . 3 листопада 1493 року, у нед?лю, в?дкрив остр?в Дом?н?ка , 4 листопада експедиц?я прибула до найб?льшого з тутешн?х остров?в, названого Гваделупа . На в?дкритих островах жили кариби , як? зд?йснювали на великих човнах наб?ги на острови мирних аравак?в . Збро?ю ?х були луки ? стр?ли з наконечниками з уламк?в черепахових панцир?в або зазубрених риб'ячих к?сток.

11 листопада в?дкрит? острови Монтсеррат , Антигуа ? Нев?с . Наступного дня б?ля острова Сент-Круа сталася перша збройна сутичка з карибами. 15 листопада на п?вн?ч в?д острова Сент-Круа в?дкритий арх?пелаг , який Колумб назвав ≪Островами Одинадцяти тисяч д?в≫ (зараз мають назву В?рг?нськ? острови ). Об?йшовши арх?пелаг з обох стор?н, судна флотил?? через три дн? з'?дналися б?ля зах?дного краю гряди. 19 листопада ?спанц? висадилися на зах?дному берез? великого острова, який Колумб назвав Сан-Хуан-Баут?ста. З XVI стол?ття в?н носить назву Пуерто-Рико .

22 листопада Колумб д?стався до Га?т?, щоб констатувати, що люди, залишен? ним у форт? Навидад п?д час першо? експедиц??, не вижили. За здогадами вс? вони загинули в боротьб? з туб?льцями ? ?нд?анцями . До с?чня 1494 року на сх?д в?д спаленого форту побудоване м?сто, назване ?забеллою . Багато ?спанц?в померли п?д час еп?дем?? ймов?рно жовто? гарячки . Заг?н, посланий на розв?дку всередину острова, знайшов золото в р?чковому п?ску в г?рському район? Кордиль?ра-Сентраль . У березн? Колумб зд?йснив пох?д всередину острова. Тим часом у ?забелл? через спеку з?псувалася б?льша частина харч?в ? Колумб вир?шив залишити на остров? лише 5 корабл?в та близько 500 ос?б, а решту в?дправити до ?спан??. З ними в?н передав королю ? королев? ?нформац?ю про те, що знайшов багат? родовища золота, ? просив над?слати худобу, ?ст?вн? припаси ? землеробськ? знаряддя, пропонуючи платити за них рабами з числа м?сцевих жител?в.

24 кв?тня 1494 року, залишивши в ?забелл? гарн?зон п?д командою свого молодшого брата Д??го , Колумб пов?в три невелик? корабл? на зах?д уздовж п?вденно-сх?дного узбережжя Куби. 1 травня було виявлено вузьку ? глибоку затоку (сучасна бухта Гуантанамо з однойменним м?стом). Зв?дси Колумб повернув на п?вдень.

5 травня в?дкрито остр?в Ямайка (Колумб назвав його Сантьяго). 14 травня, пройшовши уздовж п?вн?чного берега Ямайки ? не знайшовши золота, Колумб повернувся до Куби. 25 наступних дн?в корабл? рухалися кр?зь др?бн? остр?вц? уздовж п?вденного узбережжя острова.

12 червня, пройшовши майже 1700 км вздовж п?вденного узбережжя Куби ? не д?йшовши всього 100 км до зах?дного к?нця острова, Колумб вир?шив повернути, бо море сильно обм?л?ло, матроси виявляли невдоволення, та й зак?нчувалась пров?з?я. Перед цим, щоб захистити себе в?д звинувачень у малодушност?, як? могли д?йти до ?спан??, в?н зажадав в?д ус??? команди присягнути, що Куба ? частина континенту, а тому дал? плисти нема? сенсу. Повернувши назад, флотил?я в?дкрила остр?в Еванхел?ста (п?зн?ше названий П?нос , а з 1979 року ? ?сла-де-ла-Хувентуд .

29 вересня Колумб, вже на той час тяжко хворий, повернувся в ?забеллу . За п'ять попередн?х м?сяц?в другий брат Колумба, Бартоломе , прив?в з ?спан?? три корабл? з в?йськом ? запасами. Група ?спанц?в захопила ?х ? втекла додому. Решта розбрелися по острову, грабуючи ? ?валтуючи туб?льц?в . Т? вчинили оп?р ? вбили частину ?спанц?в. П?сля повернення Христофор хвор?в п'ять м?сяц?в, а коли одужав, то в березн? 1495 року орган?зував п?дкорення Еспаньйоли загоном ?з 200 солдат?в. Туб?льц? були майже беззбройн?, а Колумб застосовував проти них к?нноту ? привезених з собою спец?ально навчених собак. Через дев'ять м?сяц?в цього цькування остр?в був п?дкорений. ?нд?анц?в обклали даниною, забирали в рабство для роботи на золотих копальнях ? плантац?ях. Кор?нн? народи Америки т?кали з селищ в гори, гинули в?д нев?домих хвороб, привезених колон?стами з ?вропи. Тим часом колон?сти переселилися на п?вденний берег острова, де в 1496 роц? Бартоломе Колумб заклав м?сто Санто-Дом?нго  ? майбутн?й центр Еспаньйоли, а п?зн?ше ? столицю Дом?н?кансько? Республ?ки .

Тим часом ?спанська корол?вська пара, виявивши, що доходи в?д Еспаньйоли (трохи золота, м?д? , ц?нного дерева ? к?лькасот раб?в, спрямованих до ?спан?? Колумбом) незначн?, дозволила вс?м кастильським п?дданим переселятися на нов? земл?, розраховуючись ?з скарбницею золотом.

10 кв?тня 1495 року ?спанський уряд роз?рвав в?дносини з Колумбом, ? Амер?го Веспучч? д?став право постачати товари з ?нд?? до травня 1498 року. 12 с?чня 1496 року Веспучч? отримав 10 000 маравед? в?д скарбника П?неля для виплати зароб?тно? плати морякам ^[17] . Фактично в?н уклав контракт на формування в Андалус?? одн??? (якщо не двох) експедиц?й до ?нд??. Результат експедиц?? Колумба вселив у Амер?го думку полишити торгову справу ? познайомитися з новов?дкритою частиною св?ту.

М?ж тим, авторитарна ? безконтрольна повед?нка Колумба налаштувала проти нього значну частину його ек?пажу. Багато з учасник?в, збентежен? труднощами та в?дсутн?стю легендарного багатства, в?дд?лилися в?д експедиц?? ? розпочали самост?йн? пошуки. Т?, що повернулися до ?спан??, привезли багато скарг на Колумба. П?д впливом ворог?в Колумба пропону?ться забрати прив?ле?, ран?ше надан? йому, а на його м?сце призначити корол?вського губернатора в?дкритих земель. У ц?й ситуац??, Колумб 19 березня вирушив назад до ?спан??, куди в?н прибув 11 червня 1496 року. На суд? йому вдалося виправдатися ? в?дкинути висунут? проти нього звинувачення. В?н отримав п?дтвердження наданих йому ран?ше п?льг ? зобов'язання орган?зац?? наступно?, третьо? експедиц??.

Колумб в?дновив сво? прив?ле?, але не зм?г повн?стю в?дновити попередньо? дов?ри до себе. Щоб орган?зувати чергову, третю експедиц?ю, довелося чекати до 1498 року. На третю експедиц?ю вдалося знайти небагато кошт?в, ? з Колумбом вирушило лише ш?сть невеликих корабл?в ? близько 300 чолов?к команди, причому в команду брали злочинц?в з ?спанських в'язниць.

30 травня 1498 року флотил?я вийшла з гирла р?чки Гвадалкв?в?р . Цього разу Колумб вир?шив триматися ще п?вденн?ше, вважаючи, що золото можна знайти лише ближче до екватора . В?д острова ??рро (Канарськ? острови) три корабл? п?шли прямо до Еспаньйоли, а три ?нших ? до остров?в Зеленого Мису , зв?дки взяли курс на п?вденний зах?д, маючи нам?р триматися якомога ближче до екватора. Корабл? спустилися до 9° 30' п?вн?чно? широти, а дал? рухались на зах?д.

П?д час ц??? експедиц?? вперше досягнуто материково? частини Америки. До берега Колумб д?стався п?вденн?ше в?д гирла Ориноко . Рухаючись дал? на зах?д уздовж узбережжя , в?н в?дкрив остр?в Трин?дад . Пот?м в?н звернув на п?вн?чний зах?д ? вирушив на Еспаньйолу (Га?т?), де було закладене в той час перше пост?йне ?спанське поселення у Вест-?нд?? Санто-Дом?нго.

В?дносини в ?спанськ?й громад? в Санто-Дом?нго були не дуже добр?. Авторитарний Колумб розставляв всюди сво?х людей, у тому числ? свого брата Бартоломе та сина Д??го. 20 серпня Колумб прибув на Еспаньйолу, яку застав у жалюг?дному стан?. Колон?сти п?дняли збройний заколот проти його брата, який зак?нчився тим, що Колумб був змушений п?ти на введення системи закр?пачення кор?нних жител?в Америки за бунт?вними колон?стами (repartimiento), кожному з яких було в?дведено велику д?лянку земл?.

В ?спан?? прийшло розчарування у зв'язку з в?дсутн?стю основних економ?чних усп?х?в ? труднощами експедиц?? у в?дносинах ?з туб?льцями. Кр?м того, як ? п?д час друго? експедиц??, пов?домлення про проблеми д?йшли до корони. ?спанська корол?вська скарбниця майже не отримувала доход?в в?д сво?? ново? колон??, а в цей час португалець Васко да Гама в?дкрив морський шлях у справжню ?нд?ю (1498) ? повернувся з вантажем прянощ?в , дов?вши таким чином, що земл?, в?дкрит? Колумбом, зовс?м не ?нд?я, а сам в?н ? брехун.

У 1499 роц? монопольне право Колумба на в?дкрит? нов? земл? було скасовано. У 1500 роц? корол?вське подружжя направило на Еспаньйолу свого представника з необмеженими повноваженнями Франс?ско де Бобад?лья . Той взяв у сво? руки всю владу на остров?, заарештував Христофора Колумба разом ?з братами, закував ?х у кайдани ? в?дправив до ?спан??. П?сля прибуття, однак, м?сцев? ф?нансисти змогли переконати корол?вську пару зняти звинувачення з Колумба.

Христофор Колумб все ж хот?в знайти новий шлях в?д в?дкритих ним земель у П?вденну Аз?ю , до джерела прянощ?в. В?н був упевнений, що такий шлях ?сну?, оск?льки спостер?гав б?ля берег?в Куби сильну морську теч?ю, що рухалась на зах?д через Карибське море . Король зрештою дав Колумбу дозв?л на нову експедиц?ю.

9 травня 1502 року флотил??ю, що складалася з чотирьох суден з ек?пажем 150 чолов?к, Колумб рушив на зах?д. Оск?льки Васко да Гама в?дкрив шлях до ?нд?? навколо африканського континенту, Колумбу необх?дно терм?ново довести, що шлях на зах?д коротший, зручн?ший ? безпечн?ший. Колумб мав нам?р знайти перех?д у води, як? б зрештою привели його до ?нд??. В?н спод?вався знайти цей шлях на зах?д в?д Куби, куди ? скерував свою експедиц?ю.

У четверту експедиц?ю Колумб взяв ?з собою брата Бартоломе ? 13-р?чного сина Ернандо.

29 червня 1502 року, рятуючись в?д шторму, попросив у нам?сника Еспаньйоли Н?коласа Овандо дозволу сховатися в гаван? Санто-Дом?нго, але йому було в?дмовлено. На щастя, корабл? Колумба впоралися з бурею. У липн? Колумб вирушив на зах?д уздовж п?вденного узбережжя Еспаньйоли та Ямайки. В?н мав нам?р д?йти на заход? до материка ? в?дшукати протоку, рухаючись уздовж берега.

30 липня Колумб п?д?йшов до п?вн?чного берега земл?, населен?й народом мая ( Гондурас ). Бартоломе висадився на материк ? формально вступив у волод?ння кра?ною. У вересн? в?дкрито Моск?товий берег ( Н?карагуа ) ? ≪Золотий берег≫ (п?зн?ше, Коста-Рика , ≪Багатий берег≫).

5 жовтня в?д кор?них мешканц?в кра?ни Верагуа ( Панама ) Колумб д?знався, що до П?вденного моря ( Панамсько? затоки в Тихому океан? ) можна добратися через вузьку, але гористу смужку суш? ( Панамський перешийок ).

17 жовтня в?дкрито затоку Моск?тос . М?сцев? жител? розпов?ли про ?снування на п?вдн? кра?ни, населено? войовничими людьми, як? ?здять на тваринах, носять панцир?, волод?ють мечами, луками ? стр?лами (очевидно, що йшлося про Перу  ? високорозвинену державу ?нк?в , жител? яко? використовували лам як в'ючних тварин). Експедиц?я зустр?ла новий 1503 р?к у бухт?, яка через 400 рок?в стане п?вн?чним входом до Панамського каналу . В?д Тихого океану Колумба в?дд?ляло лише 65 км, але ?х в?н так н?коли ? не подолав.

У с?чн? 1503 року Колумб повернувся в затоку Моск?тос. В?н планував створити тут колон?ю п?д командою свого брата Бартоломе, але м?сцев? ?нд?анц? були наст?льки войовничими, що в?н в?дмовився в?д цього нам?ру. 16 кв?тня Колумб вийшов у море ? в?дновив пошуки протоки, рухаючись на сх?д.

1 травня, досягнувши мису Т?бурон у Дар'?нськ?й затоц? , Колумб д?знався в?д ?нд?анц?в, що в цьому район? вже два роки тому були ?вропейц?, а це означа?, що пошуки протоки можна припинити. Колумб повернув судна на п?вн?ч, до Ямайки. 25 червня Колумбу п?сля довгих мандр?в морем, протягом яких в?н в?дкрив Кайманов? острови , вда?ться вивести корабл? до п?вн?чного узбережжя Ямайки (200 км в?д Еспаньйоли), але тут в?н посадив ?х на м?лину. Колумб спрямував на Еспаньйолу посланця Д??го Мендеса в ?нд?анськ?й п?роз? ?з проханням до нам?сника ?спансько? колон?? прийти йому на допомогу. Лише через р?к на Ямайку прибув корабель, споряджений за кошти самого Колумба. В?н забрав ус?х уц?л?лих учасник?в експедиц??.

29 червня Колумб полишив Ямайку. До Еспаньйоли добиралися п?втора м?сяця. 12 вересня брати Колумби покинули Еспаньйолу ? з великими труднощами у листопад? 1504 року добралися до Кастил??.

П?д час четверто? подорож? Колумб в?дкрив материк на п?вдень в?д Куби ? берег Центрально? Америки ? дов?в, що Атлантичний океан в?дд?ля? в?д Тихого нездоланний бар'?р, про який в?н чув в?д ?нд?анц?в.

Тяжко хворого Колумба перевезли до Сев?ль?. В?н не зм?г домогтися в?дновлення дарованих йому прав ? прив?ле?в, а вс? грош? витратив на товариш?в по експедиц?ях.

Помер, вимовивши сво? останн? слова: ≪У тво? руки, Господи, я вручаю м?й дух≫, 20 травня 1506 року в ?спанському Вальядол?д? , його поховали у Кафедральному собор? в каплиц? Лу?са де Серда м?ста Сев?лья.

Сучасники майже не пом?тили його смерт?. Величезне значення в?дкритт?в Колумба для ?спан?? було визнано лише в середин? XVI стол?ття , п?сля завоювання Мексики , Перу та держав на п?вноч? Анд , коли до ?вропи п?шли судна з? ср?блом ? золотом.

Хоча загальноприйнято вважати Христофора Колумба першим ?вропейським мандр?вником який в?дкрив новий св?т ( Американський континент ), насправд? це не так ^[18] .

Сучасн? науковц? неодноразово знаходили поселення в?к?нг?в (вих?дц? п?вн?чно? ?вропи ) на територ?? П?вн?чно? Америки . За висновками науковц?в, дан? поселення були заснован? за дек?лька стол?ть до народження Колумба. Так одне з таких поселень було засновано на остров? Ньюфаундленд , де в?к?нги жили в 1021 роц? ^[18] .

• На його честь названа кра?на Колумб?я , що розташована у П?вденн?й Америц?.
• На його честь названа вулиця Колумба у Личак?вському район? м?ста Льв?в в Укра?н? .
• На його честь названо Федеральний округ Колумб?я з адм?н?стративним центром Вашингтон та Площа Христофора Колумба у Нью-Йорку у США , пров?нц?я Британська Колумб?я в Канад? та багато ?нших топон?м?в по вс?й планет? .
• У столиц? Дом?н?кансько? Республ?ки Санто-Дом?нго на честь Колумба зведено Маяк Колумба .
• 327 Колумб?я  ? астеро?д , який названо на честь мандр?вника.
• Колумб  ? метеоритний кратер на видимому боц? М?сяця .
• 1992 року Багами випустили пам'ятну банкноту ном?налом 1 долар на честь ≪ П'ятисотр?ччя першо? висадки Колумба на берег ≫

• Оксана Лущевська про Христофора Колумба, Джона Ньюбер?, Чарльза Дарв?на, Дн?прову Чайку, Перл Сайденстр?кер Бак] / Оксана Лущевська. ? К. : Гран?-Т , 2010. ? 93 с. : ?л. ? ( Життя видатних д?тей ). ? 2000 экз. ? ISBN 978-966-465-320-3
• Кравчук П. А. Географический калейдоскоп . ? К.: Рад. школа, 1988. ? 143 с.: ил. (рос.)

Христофор Колумб у сестринських В?к?про?ктах
	Цитати у В?к?цитатах ?
	265023 Генеалог?я на Родовод? ?
	Файли у В?к?сховищ? ?

• Етн?чне походження Христофора Колумба (чи був Колумб каталонцем) [ Арх?вовано 23 жовтня 2008 у Wayback Machine .] (кат.)
• Св?дчення про те, що р?дною мовою Христофора Колумба могла бути каталанська [ Арх?вовано 18 жовтня 2009 у Wayback Machine .] (рос.)
• Kolumb był… Polakiem [ Арх?вовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine .] (пол.)

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · Giant Bomb · The Trading Card Database · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Музей Ново? Зеланд?? Te Papa Tongarewa · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) · Швейцарський арх?в виконавських мистецтв Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Gravsted.dk · Родов?д · Родов?д · WeRelate · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · Bibliopoche · Bibliotheque interuniversitaire de Sante · Biodiversity Heritage Library · CoBiS · Digital Latin Library · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Index Theologicus · LibriVox · Lord Byron and his Times · Online Books Page · Open Library · openMLOL.it · openMLOL.it · Provenio · The LiederNet Archive · The Unz Review · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?отека Александера Тернбулла · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · Про?кт Гутенберг · Про?кт Рунеберг Наука zbMATH Open Database Тематичн? сайти Archivo de la Real Academia Espanola · Edition humboldt digital · SNAC · SNAC · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Православная энциклопедия · Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Appletons' (1887?1901) · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · World History Encyclopedia Дов?дков? видання Британський музей · Загальний каталог Diamond · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Collective Biographies of Women · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · KulturNav · LIMIS · National Historical Museums of Sweden · NNDB · SNAC · SNAC · symogih.org · WordNet · Англ?йська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · ?тал?йська В?к?д?я · Каталанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Fandom   (англ.) Нормативний контроль Autoritats UB :  a1266512 · BanQ :  0000024363 · BAV :  ADV11303130 ,  ADV12230054 ,  ADV11337403 ,  ADV11337400 ,  ADV11337401 · BIBSYS :  90147618 · BLBNB :  000157373 · BNB :  ColumbusChristopher · BNC :  a10462570 · BNCHL :  000275952 · BNE :  XX827907 · BNF :  119304566 · BNMM :  000026108 · CALIS :  n2004341434 · CANTIC :  981058521703806706 · CCAB :  000003422 · CiNii :  DA00509686 · CONOR.SI :  33409635 · CUT :  84095 · DBC :  87097968222206 · EGAXA :  vtls000904852 · ERRR :  a11175576 · FAST :  28086 · Freebase :  /m/01pwz · GND :  118564994 · GTAA :  90111 · GR-KtEL :  74115 · ICCU :  CFIV007642 · ISNI :  0000000121222444 · ItRSI :  24338 · J9U :  987007259925005171 · KANTO :  000074712 · KRNLK :  KAC199605497 · LCCN :  n78085478 · LIBRIS :  42gjjdzn0brfc4r · LIH :  LNB:V*94668;=BT · LNB :  000065036 · MAK :  9810564098605606 · Museo Galileo :  6714 · N6I :  vtls000103540 · NCF :  ncf12072352 · NDL :  00520808 · NKC :  jn20000700939 · NLA :  1086068 · NLC : 000041451 · NLG :  60896 · NLI :  000033790 · NLP : a0000001184244 · NLW :  columbus-christopher-1451-1506-poetry · NSK :  000043814 · NTA :  068886888 · NUKAT :  n93080672 · PTBNP :  23586 · PUSC :  17430 · PUST :  25 · RERO :  02-A000037998 · RILM :  1281 · SDBM :  437 · SEARCH :  21017 ,  62554 · SELIBR :  182090 · SHARE :  75511 · SUDOC :  027213595 · UCAL :  15426 · UIY :  000007944 · ULAN :  500237956 · UPSA :  652862 · URBS :  6727 ,  34626 ,  358895 · VcBA :  495/40954 · VIAF :  17231583 · РНБ :  770158471 ,  7757599

п о р Досл?дники Америки До Колумба Гуннбйорн Ульфсон ? Б'ярн? Герйольфссон ? Ер?к Рудий ? Лейф Ер?ксон ? Торф?нн Карлсефн? ? Жуан Ваш Корте-Реал Велик? морськ? в?дкриття Христофор Колумб ? Хуан де ла Коса ? Джон Кабот ? Себастьян Кабот ? Алонсо де Охеда ? Амер?го Веспучч? ? Педру Алвар?ш Кабрал ? Гонсалу Коелью ? Гашпар Корте-Реал ? М?гел Корте-Реал ? Жуан Фернанд?ш Лаврадор ? Джованн? да Верраццано ? Хуан Понсе де Леон ? Фернан Магеллан ? Ештеван Гом?ш ? Жуан Алвар?ш Фагунд?ш ? Жак Карть? Конк?стадори Веласкес де Куельяр ? Нунь?с де Бальбоа ? Альмагро ? П?сарро ? Гр?хальва ? Кортес ? Альварадо ? Монтехо ? Сото ? Кабр?льйо ? Вальд?в?я ? Орельяна ? Белалькасар ? Х?менес де Кесада ? Мендоса ? Коронадо ? Сарм'?нто де Гамбоа Нанесення на карту св?ту Вальдземюллер ? Дрейк ? Фроб?шер ? Дев?с ? Гудзон ? Гаклюйт ? См?т ? Шамплен ? Бафф?н ? Дежньов ? Маркетт ? Ла Саль ? Беринг ? Кук ? Маласп?на ? Шел?хов ? Ванкувер ? Макенз? ? Франкл?н ? В?лкс