П?ра?тство  ? явище морського розбою, широко в?доме ще з стародавн?х час?в. В минулому його роль була досить вагомою, у сучасност? п?ратство вже не гра? колишньо? рол?, однак дос? збереглося в деяких рег?онах.

Зг?дно з? статтею 101 Конвенц?? ООН з морського права в?д 10 грудня 1982 (ратиф?ковано Укра?ною 3 червня 1999),

п?ратство ? це будь-який неправом?рний акт насилля, затримання або будь-який граб?ж, що зд?йсню?ться з приватною метою ек?пажем або пасажирами будь-якого приватного судна проти будь-якого судна, особи або майна на борту судна.

П?ратством також вважа?ться добров?льна участь у використанн? судна, якщо було в?домо про те, що судно ? п?ратським. До п?ратства також належить п?дбурювання або св?доме сприяння таким злочинним д?ям.

Походження назви [ ред. | ред. код ]

За поширеною етимолог??ю слово ≪п?рат≫ ( лат. pirata ) ? запозиченням з грец. πειρατ?? , в?д грец. πειρ?ω (≪випробувати≫).

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Античн?сть [ ред. | ред. код ]

Найперш? задокументован? випадки п?ратства ? це подвиги народ?в моря, як? загрожували кораблям, що плавали в водах Егейського та Середземного мор?в у XIV стол?тт? до нашо? ери. У античн? часи ф?н?к?йц?, ?лл?р?йц? та тирренц? були в?дом? як п?рати. У докласичну епоху стародавн? греки потурали п?ратству як житт?здатн?й профес??; очевидно, це було широко поширене ? ≪вважалося ц?лком почесним способом зароб?тку на життя≫. У багатьох текстах, у тому числ? в ≪?л?ад?≫ та ≪Од?ссе?≫ Гомера, згаду?ться його ц?лком нормальна поява, а викрадення ж?нок ? д?тей для продажу в рабство було поширеним явищем. Але в часи Класично? Грец?? п?ратство вважалося ≪ганьбою≫ для профес?? ^[1]

В?дродження п?ратства у Зах?дному Середземномор'? [ ред. | ред. код ]

На початку середн?х в?к?в у Середземному мор? панував в?зант?йський флот, ? активн?сть п?рат?в була невисокою. Але з початком арабських загарбань В?зант?я змушена була зосередитися на протистоянн? ?з силами новоутвореного хал?фату.

В середин? VIII стор?ччя в ?спан?? утворю?ться самост?йна мусульманська держава ? Кордовський ем?рат (аль-Андалус). ? саме п?д його ег?дою у Зах?дному Середземномор'? в?дроджу?ться п?ратство.

До 825 року андалуськ? п?рати захопили ус? зручн? гаван? на Корсиц?.

У 825 роц? вт?кач? з ?спан?? спочатку оволод?ли ?гипетською Александр??ю , а коли ?х зв?дти вибили в?йська хал?фа, вирушили до в?зант?йського Крита . Майже не зустр?вши опору, вони захопили остр?в ? перетворили його на базу п?ратських рейд?в в Егейському мор?.

У 827 роц? за допомогою андалуських п?рат?в Аглаб?ди починають захоплення Сицил??.

У 838 ? 842 роках п?рати зд?йснили напади на Марсель , в 841  ? за закликом беневентського князя Радельх?за зруйнували Капую , в 846  ? розграбували Рим .

У 869 п?ратськ? ватаги заволод?ли Мальтою, в 876 спустошили Тоскану , Лац?й ? Кампан?ю , в 881 заснували б?ля гирла Гар?льяно фортецю, з яко? зд?йснювали регулярн? наскоки на сус?дн? ?тал?йськ? земл?.

У 888 роц? андалуськ? п?рати захопили шматок узбережжя Прованса ?з фортецею Фракс?нет , перетворивши ?? на справжн? кубло граб?жник?в ? работорг?вц?в.

Норманське п?ратство [ ред. | ред. код ]

Майже одночасно, з к?нця VIII стор?ччя, справжн?й сплеск пережива? п?ратство на П?вноч? ?вропи. Розб?й перетворився на пост?йний промисел численних ватаг ?з Скандинав??, що в джерелах отримали назву норманн?в або ж в?к?нг?в . ?хн?ми жертвами, вт?м, були не ст?льки корабл?, ск?льки прибережн? села, м?ста ? монастир?.

Першим нападом скандинавських п?рат?в на британськ? острови вважають пограбування Л?нд?сфарна у 793 роц?. Надал? ц? напади стали регулярними.

З 799 року норманни грабували земл? фр?з?в ? сакс?в. Карл Великий був змушений створити для захисту в?д п?рат?в прибережну охорону. Але вона допомагала мало.

З розпадом ?мпер?? Карла Великого п?рати знахабн?ли. Тепер вони нав?ть не поверталися взимку додому, як ран?ше, а зимували у пограбованих землях, щоб в?дновити грабунок вже ранньою весною. Географ?я напад?в розширю?ться. У 844 роц? жертвами п?рат?в стали Астур?я ? Португал?я . В 859 роц? ватажок в?к?нг?в Бйорн Зал?знобокий досяг Г?бралтару ? розграбував середземноморське узбережжя Марокко . Пот?м настала черга Балеарських остров?в , Провансу ? Тоскани . У 862 роц? Бйорн повернувся до Британ??, розоривши на зворотному шляху Валенс?ю .

На п?вноч? ?вропи в?к?нги досягли узбережжя Б?лого моря , на сход? вони спустилися Волгою через Касп?й до берег?в Перс?? .

У 886 роц? в?к?нги взяли в облогу Париж , але французький король Карл ?? Лисий зум?в в?д них в?дкупитися.

В?тал?йц? ? л?кеделери [ ред. | ред. код ]

Наприк?нц? XIV стор?ччя, п?д час в?йни м?ж Дан??ю ? Мекленбургом за контроль над Швец??ю , мекленбурзьк? герцоги, а також м?ста Росток ? В?смар , оголосили, що ?хн? гаван? в?дкрит? для будь-кого, хто ≪на св?й страх ? ризик наважиться завдавати шкоди Данському корол?вству≫. Того ж року в Балт?йському мор? з'явилося безл?ч п?рат?в. Здеб?льшого ними командували мекленбурзьк? дворяни, серед яких вид?лялися Аренд Штюк ? Клаус М?л?с . Оск?льки в данц?в практично не було флоту, п?рати фактично контролювали води Балт?йського моря ? майже безперешкодно постачали пров?ант до взятого в облогу данцями Стокгольма . Саме тому розб?йники називали себе ≪в?тал?йськими братами≫ (в?д Vitalie  ? пров?ант). Проте д?яльн?сть ≪брат?в≫ не обмежувалася допомогою нужденним. У 1393 вони розграбували Берген , в 1394  ? Мальме ? захопили Готланд .

Незабаром брати почали нападати на будь як? судна, тому ганзейзьк? м?ста були змушен? втрутитися, щоб примусити сторони до укладення миру. У 1395 в Л?ндхольм? був укладений догов?р, за яким Альбрехт Мекленбурзький отримував свободу, а Стокгольм як застава за обумовлену суму викупу передавався на три роки ганзеатам. Однак, незважаючи на угоду, в?тал?йськ? брати продовжили п?ратствувати на Балтиц?. ?х бойовим кличем стало ≪друз? Господа ? вороги вс?х≫. Головним притулком для себе вони облаштували ф?нське узбережжя, де ?м допомагав син Бу Йонссона Грипу Кнут Буссон, а також Готланд, де ними командували герцог Ер?к Мекленбурзький, а п?сля його смерт? ? Свен Стуре. На час ?м вдалося нав?ть захопити Або , Виборг , а також ряд фортець на ф?нському берез?. У 1398 Готланд п?дкорили тевтонц? , тим самим п?д?рвавши вплив брат?в на Балтиц?. В цьому ж роц? Свен Стуре, Аренд Штюк ? Кнут Буссон були змушен? п?дкоритися королев? Маргарит?.

П?рати змушен? були перенести свою д?яльн?сть з Балтики до П?вн?чного моря, чому значною м?рою сприяли чвари у Фрисланд?? . Самих розб?йник?в тепер ?менували ≪л?кеделерами≫  ? тобто ≪р?внод?льними≫, вочевидь натякаючи на спос?б розпод?лу здобич? м?ж п?ратами. Серед ватажк?в л?кеделер?в особливо уславився Клаус Штьортебекер , чи? пригоди послужили сюжетом для народних п?сень, а в б?льш п?зн? часи ? для романтичних в?рш?в. У 1401 гамбуржц? здобули б?ля Гельголанда перемогу над Штьортебекером. В?н був узятий в полон ? страчений. Вт?м, це принесло заспоко?ння лише на короткий час.

П?д час в?йни м?ж Ер?ком Померанським ? графами Гольштинськими (з 1416 р.) п?рати повернулися до Балт?йського моря. Ще п?зн?ше, п?д час перебування Ер?ка на Готланд? (1438?1449), вони нав?ть в?дновили контроль над островом. Але протрималися там недовго.

Доба великих географ?чних в?дкритт?в [ ред. | ред. код ]

Особливого розмаху п?ратство сягнуло у ранн?й новий пер?од , п?д час Доби великих географ?чних в?дкритт?в , коли загострилося суперництво м?ж ?вропейськими державами. Тордес?льяський догов?р проголосив под?л св?ту м?ж володарями ?спан?? та Португал?? . Проте французький король Франциск I його визнавати в?дмовився. Б?льше того ? надавав охочим особлив? документи з ≪дозволом≫ грабувати корабл? держав, що вели з Франц??ю в?йну. Таких ≪п?рат?в на корол?вськ?й служб?≫ називали каперами . Жан Флер? , один ?з французьких капер?в захопив нав?ть корабель ?з ≪золотом Монтесуми≫, здобиччю, що ?? Ернан Кортес в?дправив самому ?мператору Карлу V . Коли той обурився, Франциск I в?дпов?в, що ≪не бачив запов?ту прабатька Адама, який би запов?в Новий Св?т лише королям ?спан?? ? Португал??, а мене позбавив сво?? частки спадку≫. Португальц? спробували затримати французьк? корабл? в ?нд?йському океан?, але капери напали на Л?сабон ? змусили в?дшкодувати ус? збитки ^[2] .

П?сля захоплення ?спанцями Мексики та Перу Карл V заборонив закордонним купцям в?дв?дувати Новий Св?т , американськ? товари дозволяли купивати лише в ?спанськ?й Сев?ль? , сплативши мито до ?мператорсько? скарбниц?. ?ноземц?, щоправда, цю заборону пост?йно порушували, хоч якими суворими покараннями погрожували контрабандистам. А напади п?рат?в, б?льш?сть ?з яких були французами, перетворилися на справжню еп?дем?ю. Розб?йники не лише захоплювали корабл? з американським ср?блом, а й атакували прибережн? м?ста ? нав?ть так? велик?, як Картахена або Гавана . Щоб захиститися в?д п?ратських наскок?в, навколо поселень почали будувати м?цн? мури. А ?спанськ? корабл? з вантажами з Нового Св?ту ?мператор наказав збирати у велик? флотил??, як? згодом стали називати ≪ Ср?бним флотом ≫ або ≪Флотом скарб?в≫ ^[3] .

З укладання Като-Камбрезького мирного договору в 1559 роц? французький уряд, принаймн? оф?ц?йно, припинив п?дтримку п?рат?в. Але вже в 1566 роц? спалахнуло повстання проти влади Габсбург?в в Н?дерландах. Руш?йною силою повстання був простолюд. Голландськ? та зеландськ? рибалки ? моряки вже невдовз? почали створювати загони п?рат?в, або ж морських гьоз?в , як? грабували й топили ?спанськ? корабл? б?ля ?вропейських берег?в ^[4] .

Майже одночасно сус?ди голландц?в ? англ?йц?  ? намагалися налагодити з Новим Св?том власну торг?влю. ?спанц? вважали таку торг?влю контрабандою , тому почали полювати на англ?йськ? корабл?. Т? в?дпов?ли нападами на ?спанськ? транспорти. Королева ?лизавета I та?мно п?дтримувала п?рат?в, яких називала сво?ми ≪морськими псами≫, ? давала ?м грош? на буд?вництво суден.

Найв?дом?шим ?з ≪морських пс?в≫ був Френс?с Дрейк . В?н нападав не лише на корабл? ?спанц?в, але й на ?хн? м?ста. А в 1577 роц? об?йшов Америку з п?вдня ? неспод?вано атакував порти на тихоокеанському узбережж?. Здобич Дрейка була величезною ? вантаж одного лише ср?бла важив 26 тонн. Розум?ючи, що ?спанц? можуть чекати його на зворотному шляху, ≪морський пес≫ вир?шив повертатися додому через Тихий та ?нд?йський океани, ? зд?йснив таким чином другу в ?стор?? навколосв?тню подорож. Скарби, привезен? п?ратом-досл?дником, удв?ч? перевищували вс? доходи англ?йсько? державно? скарбниц? за р?к. ?спанський король Ф?л?п II вимагав покарати зухвальця ? повернути награбоване, проте ?лизавета I особисто в?дв?дала корабель Дрейка ? надала йому лицарський титул ^[5] .

Силами п?рат?в ? англ?йських ? голландських ? була розгромлена ≪ Велика Армада ≫, з?брана Ф?л?ппом II у 1588 роц?.

XVII стор?ччя [ ред. | ред. код ]

Справжн?й розкв?т п?ратства припав на XVII стор?ччя. У в?ддалених морях уряди ?вропейських держав не мали великих флотил?й, тому наймали морських розб?йник?в або ж просто надавали ?м каперськ? св?доцтва. Головним осередком п?рат?в стало Карибське море . Тут було чимало пустельних остров?в, на яких, попри заборони ?спансько? влади, облаштувалося чимало в?льних переселенц?в ?з ?вропи. Переселенц? полювали на дичину або випасали худобу, тому ?х називали букань?рами (тобто ≪мангальниками≫ ? ≪буканом≫ ?нд?анц? ?менували реш?тку, на як?й смажили м'ясо). Згодом букань?ри ? звичайн? шукач? пригод з? Старого Св?ту почали гуртуватися у ватаги, як? грабували торговельн? корабл? ? переважно ?спанськ?. За к?лька десятил?ть п?ратськ? загони набули тако? сили, що допомогли англ?йцям захопити острови Ямайка ( 1655 ) ? Тортуга .

Губернатори Ямайки охоче надавали п?ратам права капер?в, нав?ть не запитуючи згоди уряду. Коли Карл II замирився з ?спан??ю ? оголосив про скасування ран?ше наданих каперських ≪дозвол?в≫, в?йськова рада острова вир?шила, що на Карибське море корол?вське р?шення ≪не поширю?ться≫. Тортугу невдовз? захопили французи, але й французьк? нам?сники так само охоче п?дтримували корсар?в.

Найв?дом?шим ?з французьких п?рат?в був Франсуа л'Олоне . Його жорсток?сть не мала меж, в?н убивав нав?ть полонених. Разом з? сп?льниками л'Олоне захопив ? розграбував Маракайбо у П?вденн?й Америц?. Але п?д час одного з напад?в в?н був убитий ?нд?анцями. З англ?йц?в найб?льшо? слави зажив Генр? Морган . В?н також в?дзначився в Маракайбо, не раз грабував узбережжя Куби ? Мексики, захопив Портобелло , а найгучн?шим його здобутком стало захоплення ? пограбування Панами . Це заможне м?сто було розташоване на берез? Тихого океану, тому п?ратам довелося д?ставатися до нього суходолом. Мешканц? Ямайки зустр?ли Моргана як героя. Однак з'ясувалося, що Карл II напередодн? вчергове уклав мир ?з ?спан??ю. П?ратського ватажка заарештували ? в?дправили до Англ?? судити. Вт?м корол?вський суд ≪не знайшов доказ?в його вини≫, тому Морган повернувся до Ямайки в?йськовим командувачем, а згодом нав?ть став губернатором острова ^[6] .

Щоправда, наприк?нц? XVII стор?ччя грабунок ?спанських волод?нь у Новому Св?т? вже не приносив корсарам колишн?х прибутк?в. Головний прихисток карибських розб?йник?в ? м?сто Порт-Рояль на Ямайц? ? був у 1692 роц? зруйнований землетрусом . Та й каперськ? св?доцтва отримати ставало дедал? важче. Тому п?рати рушили на Сх?д.

Уже за р?к п?сля руйнування Порт-Роялю Томас Тью захопив перший ?нд?йський корабель у Червоному мор?. Здобич була справд? казковою ? тисяча фунт?в одного лише золота ? ср?бла, безл?ч коштовного кам?ння, шовку та слоново? к?стки. В?дтак мандр?вки до ?нд?йського океану стали пост?йними. Зазвичай п?рати в?дпливали з порт?в на узбережж? П?вн?чно? Америки, оминали мис Добро? Над?? ? зупинялися на Мадагаскар? чи сус?дн?х островах, а вже зв?дти зд?йснювали вилазки до берег?в ?нд?? й Арав??. Нападали переважно на корабл? Великих Могол?в або ?вропейських Ост-?ндських компан?й, ? з награбованим добром поверталися до Америки. Цей шлях д?став згодом назву ≪ П?ратський раунд ≫.

П?рат Генр? Евр? зум?в захопити нав?ть особистий корабель ?нд?йського падишаха Великих могол?в Аурангзеба . Обурений падишах позбавив англ?йську Ост-?нд?йську компан?ю доступу до порт?в чотирьох фактор?й. Купц? поскаржилися до англ?йського парламенту, ? депутати в?дправили полювати за розб?йниками кап?тана В?льяма К?дда . Але той ? сам вир?шив стати п?ратом. Ось лише не зм?г захопити жодного корабля, повернувся на батьк?вщину н? з чим ? був страчений ^[7] .

Розгром п?рат?в [ ред. | ред. код ]

З часом чимало п?рат?в зм?нило профес?ю. Багато хто з розб?йник?в стали, скаж?мо, плантаторами на Антильських островах . Колишн?й французький корсар Жан Дюкасс був нав?ть призначений губернатором Га?т? ? швидко перетворився на одного з найб?льших землевласник?в острову. Проте, якщо в часи боротьби з ?спанською ?мпер??ю володар? Франц?? та Англ?? ставилися до п?ратства поблажливо й охоче роздавали каперськ? св?доцтва, то в XVIII стор?чч? напади розб?йник?в почали заважати розвитку ?хн?х власних колон?й. Прихисток п?рати знайшли на спустошених п?д час В?йни за ?спанську спадщину Багамських островах . У столиц? остров?в ? м?стечку Нассау  ? облаштувалися одразу к?лька тисяч корсар?в.

Боротися з ними британський уряд доручив новому багамському губернаторов? Вудсу Роджерсу  ? людин? завзят?й, см?лив?й ? досв?дчен?й (в?н сам колись був капером). Тих розб?йник?в, як? погодяться скласти зброю, Роджерс пооб?цяв не карати. П?рати з?бралися в Нассау на нараду. Найзавзят?ш? пропонували створити на островах незалежну республ?ку, але вони опинилися в меншост?. Р?шення, зрештою, так ? не ухвалили, ? Роджерс здобув Нассау штурмом.

За корсарами, як? втекли, почалося справжн? полювання. Одним ?з найв?дом?ших розб?йник?в був Едвард Т?ч , якого називали також Чорною Бородою. Вид у нього був ? справд? моторошний. Щоб залякати ворога, перед бо?м Т?ч упл?тав до сво?? кудлато? бороди ще й запален? ?ноти. До соратник?в п?ратський ватажок, однак, ставився з? зневагою, команди його корабл?в були пост?йно п'яними. Але Чорна Борода змовився з губернатором англ?йсько? П?вн?чно? Карол?ни , який вчасно попереджував його про наближення небезпеки. У в?дча? м?сцев? плантатори звернулися по допомогу до губернатора сус?дньо? В?рджин?? , який вислав проти Т?ча в?йськову ескадру. П?рата застрелили п?д час бою, а його в?друбану голову пов?сили на щогл?.

Корсар?в, яких захоплювали в полон, зазвичай чекала шибениця. Дехто з розб?йник?в залишив небезпечн? американськ? води ? вирушив до берег?в Африки, однак ?х наздоганяли ? там. А чимало п?ратських ватажк?в завершили сво? життя на островах посеред океану, покаран? за сваволю ? жорсток?сть власними командами ^[8] .

?нш? назви п?рат?в [ ред. | ред. код ]

Букань?ри [ ред. | ред. код ]

Букань?ри  ? мисливц?, як? готували м'ясо вбитих ними тварин. Його солили, пот?м п?дсушували ? коптили на густому дим?. Приготоване таким способом м'ясо було легко збер?гати в умовах троп?к?в ? воно користувалось великим попитом на Антильських островах . Букань?ри з'явились в Карибському мор? в 30-х роках XVII стол?ття, в той час, коли ?спанц? , захопивши золото ацтек?в , мая та ?нк?в , незабаром п?сля в?дкриття Нового Св?ту покинули сво? колон?? на Антильських островах, вирушивши на Американський материк. На островах вони залишили привезен? ними з ?вропи домашн?х тварин, кор?в , к?з , овець ? свиней , як? з покинутих двор?в п?шли в л?сов? хащ?, поклавши там початок особливому р?зновиду здичав?лих домашн?х тварин. Саме на цих зв?р?в полювали букань?ри ? вих?дц? ?з середовища французьких моряк?в або корсари ? п?рати ?з загиблих корабл?в, як? оселились на ?спаньйол? (стара назва острова Га?т? ). Займались землеробством , скотарством , вичинкою ? торг?влею шк?рою.

Фл?бусть?ри [ ред. | ред. код ]

Фл?бусть?ри ( фр. flibustier , н?д. vrijbuiter  ? ≪той, який в?льно грабу?≫) ? французька назва ≪букань?р?в≫. Займались виготовленням ? торг?влею шк?ри. ?нколи займались пограбуванням рибалок в мор?. Таким чином букань?ри й фл?бусть?ри вели б?льш-менш мирний та ос?лий спос?б життя.

?нш? [ ред. | ред. код ]

• Тевкри  ? п?рати Близького Сходу в XV?XI стол?ттях до н. е., один ?з народ?в моря .
• Долоп?йц?  ? давньогрецьк? п?рати, в?дом? також як сир?йц?, в 2 половин? VI ст. до н. е. селились на остров? Ск?рос. Основний район д?й ? Егейське море.
• Ушкуйники  ? новгородськ? р?чков? п?рати, як? займались п?ратством по вс?й Волз? приблизно у 14 ст. н. е.
• Берберськ? п?рати  ? п?рати П?вн?чно? Африки, як? курсували на швидк?сних суднах в Середземному мор?. Кр?м напад?в на торгов? судна, зд?йснювали також рейди на прибережн? земл? з метою захоплення раб?в. Базувались в портах Алжиру ? Марокко, часто були ?х реальними правителями. Довгий час з ними боровся Мальт?йський орден.
• Приватир ( англ. privateer ) ? англ?йська назва капера чи корсара.
• Печел?нг чи флексел?нг  ? так в ?вроп? ? в Новому Св?т? називали голландських капер?в.
• Клефти чи морськ? гайдуки  ? грецьк? п?рати епохи Османсько? ?мпер??, як? нападали переважно на турецьк? корабл?.

Нов?тн?й час [ ред. | ред. код ]

Останн?м часом найнебезпечн?шими вважалися води б?ля узбережжя Сомал? , але з середини 2012 року тут не було заф?ксовано жодного п?ратського нападу. ^[9]

Також небезпечними ? зах?дне й сх?дне узбережжя Африки, Карибське море, прибережн? води Коста-Рики, Бразил??, Колумб??, райони П?вденно-Сх?дно? Аз?? ? Аз?атсько-Тихоокеанського рег?ону.

За 2008 р?к було захоплено 49 суден, на борту яких знаходилися 889 ос?б, 11 ос?б при цьому загинули, 21 вважаються зниклими безв?сти, ще на 46 суден було зд?йснено напад. На Аденську затоку та Сомал? припада? захоплення 42 суден та 815 член?в ек?паж?в.

За трет?й квартал 2016 року у св?т? заф?ксовано 42 п?ратських напади на судна, а всього з початку 2016 року ? 141 напад (на 25 % менше, н?ж за в?пов?дний пер?од 2015 р.) ^{[ джерело? ]}

В?дпов?дно до норм м?жнародного права в?йськов? судна можуть надавати допомогу захопленому кораблю т?льки на сво?й територ??. Тому п?рати, отримавши викуп, часто залишаються непокараними. Дв? головн? св?тов? орган?зац??, що займаються протид??ю п?ратству ? М?жнародна морська орган?зац?я (The International Maritime Organization ? IMO) та М?жнародне морське бюро (The International Maritime Bureau ? IMB), ? на практиц? можуть т?льки надати рекомендац??, щодо д?й у раз? захоплення судна, а також нанести на карти зони ризику.

Боротьб? з цим явищем св?тов? орган?зац?? не прид?ляють належно? уваги, тому що економ?чний збиток в?д п?ратства становить дуже незначну частину м?жнародно? морсько? торг?вл?.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Корсари
• Сомал?йськ? п?рати
• П?ратство в Гв?нейськ?й затоц?

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Маховский Я. История морского пиратства / Пер. с пол. В. Л. Кона. ? К.: Свенас, 1992. (рос.)
• Нойкирхен Х. Пираты. ? К.: Республиканский Центр духовной культуры. Общество ≪Знание≫ Украины, 1992. (рос.)
• Панченко В. В. М?жнародно-правов? аспекти захисту суден // ?вропейськ? перспективи Науковий журнал ? № 3, 2010

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• В. Ржевська . П?ратство в сучасному м?жнародному прав?// Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К.:Знання Укра?ни, 2004 ? Т.2 ? 812с. ISBN 966-316-045-4
• В. Ржевська . П?ратство // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с.557 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання [ ред. | ред. код ]

• П?ратство // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2002. ? Т. 4 : Н ? П. ? 720 с. ? ISBN 966-7492-04-4 .

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: П?ратство

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: П?ратство

• Сучасне п?ратство // Контракти, 2008
• Джеймс ?р?н . Морське п?ратство та його реальний вплив на Укра?ну // Укра?нський тиждень, № 16 (233), 20.04.2012
• ПИРАТЫ КОНЧИЛИСЬ. НАЕМНИКИ НАВЕЛИ ПОРЯДОК В СОМАЛИ БЕЗ ПОМОЩИ НАТО

п о р П?ратство Пер?оди Античне Середземномор'я Золота доба п?ратства XXI стол?ття Види п?ратства Албанське п?ратство Протестантсько-берберське п?ратство Балт?йське слов'янське п?ратство Берберськ? корсари Берегове братство Букань?ри ?усари К?л?к?йськ? п?рати Козаки Фл?бусть?ри П?рати моро Неретвянськ? п?рати Корсари Р?чн? п?рати Гези Морськ? пси Ушкуйники Ускоки В?к?нги В?тал?йськ? брати Японськ? п?рати Сомал?йськ? п?рати Рег?они Атлантичний океан Карибське море Венесуела Гв?нейська затока Балт?йське море ?нд?йський океан Сомал? ?ндонез?я Перська затока Малайська протока ?нш? води Бербер?я Албан?я П?вденнокитайське узбережжя Море Сулу П?ратськ? осередки ? бази Мамора (Марокко) П?ратська республ?ка в Сале (Марокко) о.Ланд? (Бристольська затока) Сен-Мало (Франц?я) о.Тортуга (б?ля Га?т?) Порт-Рояль (Ямайка) П?ратська республ?ка в Нассау (Багамськ? острови) о.Сен-Мар? (Мадагаскар) Форт-Доф?н (Мадагаскар) "Л?бертал?я" (Мадагаскар) Головн? ф?гури П?рати Ав?льда Клаус Штьортебекер Жан Флер? Джон Гок?нс Март?н Фроб?шер Френс?с Дрейк Волтер Рел? Томас Кавенд?ш Р?чард Гок?нс Джон Дев?с П?т П?терзон Гайн В?льгельм де ла Марк Арудж-ре?с Хайр ад-Д?н Барбаросса Джек Ворд Ян Янсзон Сулейман-ре?с Симон де Дансер К?рстен Роде В?льям Дамп?р Лайонел Вейфер Александр Ексквемел?н П'?р ле Гран Рок Бразил?ано Бартоломеу Португез Франсуа л'Олоне М?шель де Граммон Генр? Морган Томас Тью Джон Айрленд Генр? Евр? В?льям К?дд Джон Голз? Еммануель В?нн Едвард Дев?с Бенджам?н Горн??олд Генр? Дженн?нгс Чорна Борода ?зраель Гендс Семюел Беллам? Ст?д Боннет Чарлз Вейн Кал?ко Джек Енн Бонн? Мер? Р?д Едвард Лоу Джордж Лоутер Джон Кл?ппертон Кр?стофер Кондент Едвард ?нгленд Джеймс Плейнтейн Джон Тейлор Ол?в'? Левассер Гауелл Дев?с Бартолом'ю Робертс В?льям Флай Чжен Ши Абдувал? Мусе Мисливц? на п?рат?в Педро Менендес де Ав?лес Гней Помпей Вудс Роджерс Бенджам?н Горн??олд Джеймс Брук П?ратськ? корабл? та ?х жертви Летючий голландець ?андж-?-Савай Помста королеви Анни Urca de Lima Ср?бний флот 1715 року П?ратськ? та антип?ратськ? операц?? Напад берберських п?рат?в на ?сланд?ю Берберськ? в?йни Перша берберська в?йна (1801-1805) Друга берберська в?йна (1815) Патруль Великих озер Битва на р?чц? Хонгха (1849) Операц?я ≪Нескорена свобода≫ ? Африканський р?г Операц?я ≪Аталанта≫ Операц?я ≪Океанський щит≫ П?ратське законодавство Акти помилування Каперське св?доцтво Призове право П?ратська работорг?вля Берберська работорг?вля Трансатлантична работорг?вля П?рати в популярн?й культур? Вигадан? п?рати Кап?тан Фл?нт П?тер Блад Бен?то Бон?то Кап?тан Гак Нам? Кап?тан Немо Джон С?львер Б?лл? Бонс Бен Ганн Сл?пий П'ю Джек Спарроу Гектор Барбосса Дев? Джонс Корсари Умбару Книги та романи Загальна ?стор?я п?рат?в Остр?в скарб?в На дивних берегах Р?зне Кап?тан Чарлз Джонсон Веселий Роджер Прогулянка по дошц? Марун?нг Чорна м?тка П?ратський кодекс П?ратський раунд Л?бертал?я Заколот Ж?нки в п?ратств? Адам Болдр?дж Джон Л?дстоун Категор?? П?ратство П?рати Берберськ? п?рати П?ратки Вигадан? п?рати

п о р М?жнародне крим?нальне право Злочини Проти людства Во?нний Агрес?я Работорг?вля П?ратство Геноцид Апарте?д Транснац?ональн? М?жнародний трибунал Нюрнберзький процес М?жнародний в?йськовий трибунал для Далекого Сходу М?жнародний трибунал щодо колишньо? Югослав?? М?жнародний трибунал щодо Руанди Спец?альний суд з? С'?рра-Леоне Надзвичайн? палати в судах Камбодж? Особлив? колег?? з тяжких злочин?в у Сх?дному Тимор? Спец?альний трибунал з Л?вану Зм?шан? колег?? в судах Косово М?жнародний залишковий механ?зм для крим?нальних трибунал?в М?жнародний крим?нальний суд Надзвичайн? африканськ? палати Боротьба з? злочинн?стю ?нтерпол ?вропол Амер?пол Екстрадиц?я П?дстави Гаазьк? конвенц?? та декларац?? Женевськ? конвенц?? Статут Нюрнберзького трибуналу Нюрнберзьк? принципи Статут ООН Конвенц?я запоб?гання геноциду та покарання Конвенц?я проти катувань Римський статут Портал:Право Про?кт:Право

п о р Власн?сть За власником Безхазяйна Державна Звича?ва Колективна Комунальна Кооперативна Коронна Общинна Приватна Подружня [en] Суверен?тет особистост? Сусп?льна За природою ?нтелектуальна кор?нних народ?в [en] Межа [en] Реальна [en] Рухоме майно Загальн? ресурси [en] Альменда Глобальн? [en] Знання [en] ?нформарц?йн? [en] Сп?льнодоступн? [en] Цифров? [en] Теор?я Б?ржовий товар [en] Загальн? блага [en] Виключн?сть принцип гомстеду Власн?сть Джорджизм Економ?ка дарування Закон про оренду [en] Рентоор??нтування Природн? права Право власност? Суперництво Теор?я безб?летника Теор?я ?гор Теор?я права власност? [en] пр?моген?тура узуфрукт Теор?я сп?льнот антисп?льнот Трудова теор?я власност? [en] Додатково Асек?я [en] Верта [en] Ех?до [en] Землеволод?ння Майнов? права в?дчуження серв?тут нерухом?сть Спадкування Права Права на пов?тря [en] Виключна економ?чна зона Земельне право кор?нних народ?в сквот Полювання Право вс?х людей [en] Право на воду [en] прибережн? води [en] Право на надра [en] Право на пасовища [en] Право на про?зд [en] Накопичення та перерозпод?л Браконь?рство Ев?кц?я Експропр?ац?я Фаргуд Земельна реформа Колектив?зац?я Крад?жка Нац?онал?зац?я Незаконна вирубка дерев [en] Нелегальне рибальство Обгороджування Перв?сне накопичення П?ратство Податок податок на спадщину [en] поголовщина прогресивне оподаткування податок на нерухоме майно Приватизац?я Примусове переселення (загальне поняття) [en] перем?щення населення Рабство куп?вля наречено? [en] торг?вля людьми наймане Досл?дники ( ключова праця ) Фредер?к Баст?а Закон (книга Баст?а) [en] Дев?д Гарв? ?аррет Гард?н Генр? Джордж Прогрес ? б?дн?сть [en] Фр?др?х Ен?ельс Походження родини, приватно? власност? та держави Рональд Коуз Джон Лок Два трактати про правл?ння Карл Маркс Кап?тал Джон Стюарт М?лл Марсель Мосс Подарунок [en] Ел?нор Остром Карл Полань? Велика трансформац?я П'?р Жозеф Прудон Власн?сть ? крад?жкою [en] Дев?д Р?кардо Мюррей Ротбард Етика свободи Жан-Жак Руссо Про сусп?льну угоду Адам См?т Про природу багатства народ?в Категор??: Майно Речове право

Тематичн? сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · The Canadian Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNF :  12319293q · Freebase :  /m/0ddct · GND :  4128013-1 · J9U :  987007544595405171 · LCCN :  sh2006001424 · NDL :  00564695 · NKC :  ph124077