Республ?ка Молдова рум. Republica Moldova
Прапор Герб
Дев?з : Limba noastra-i o comoara
Г?мн : Limba noastr?    ( молдовська )дю ре( Румунська ) де факто Наша мова
Столиця	Кишин?в 47°00′ пн. ш. 28°55′ сх. д. country H G O
Оф?ц?йн? мови	румунська [1] [2] [3] [4]
Форма правл?ння	Парламентська республ?ка
- Президент	Мая Санду
- Прем'?р-м?н?стр	Дор?н Речан
Формування
- Молдовське княз?вство	1346
- Бессарабська губерн?я	1812
- Молдовська Демократична Республ?ка	15 грудня 1917
- об'?днання з Румун??ю	9 кв?тня 1918
- Молдовська АРСР	12 жовтня 1924
- Молдовська РСР	2 серпня 1940
- незалежн?сть в?д Радянського Союзу	27 серпня 1991 b
- вступ до ООН	2 березня 1992
- прийняття конституц??	29 липня 1994
Площа
- Загалом	33 843 км² ( 135-а )
- Внутр. води	1,4 %
Населення
- оц?нка (1 с?чня 2020)	4 035 000 (з Придн?стров'ям ) ( 129-а )
- Густота	129/км² ( 81-а )
ВВП ( ПКС )	2018 р., оц?нка
- Повний	$25 890 млрд. [5]
- На душу населення	$7 300 [5]
ВВП (ном.)	2020 р?к, оц?нка
- Повний	$11 400 млрд. [5]
- На душу населення	$3 220 [5]
?ЛР  (2020)	▲ 0,750 ( високий ) ( 90-а )
Валюта	Лей ( MDL )
Часовий пояс	EET  ( UTC+2 )
- Л?тн?й час	EEST ( UTC +3)
Коди ISO 3166	MD / MDA
Домен	.md
Телефонний код	+373
1 ( гагаузька та рос?йська ? оф?ц?йними в Гагауз?? ) 2 Перепис 2004 ( National Bureau of Statistics ; без Придн?стров'я ? м?ста Т?г?на ) 3 Включаючи Придн?стров'я (дан? ООН)
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Молдова

Молдо?ва ( рум. Moldova ), оф?ц?йна назва ? Респу?бл?ка Молдо?ва ( рум. Republica Moldova ) ? держава у Сх?дн?й ?вроп? , ма? вих?д до моря через р?чку Дунай у район? села Джурджулешти. На п?вноч?, сход? й п?вдн? межу? з Укра?ною , на заход? ? з Румун??ю . Столиця ? м?сто Кишин?в . Площа кра?ни ? 33 843 км² ( 135 м?сце у св?т? ). Адм?н?стративно под?ля?ться на 39 одиниць першого р?вня: 32 райони, 5 мун?цип??в та 2 автономн? утворення ? Гагауз?ю та Придн?стров'я .

Б?льша частина молдовсько? територ?? входила до складу Молдовського княз?вства з XIV стол?ття до 1812 року, коли вона була в?дд?лена Османською ?мпер??ю (до яко? Молдав?я була васальною державою) до Рос?йсько? ?мпер?? ? стала називатися Бессараб??ю . У 1856 роц? П?вденну Бессараб?ю було повернуто до Молдав??, яка через три роки об'?дналася з Волощиною , щоб утворити Румун?ю , але рос?йське панування над рег?оном було в?дновлено 1878 року. П?д час рос?йсько? революц?? 1917 року Бессараб?я ненадовго стала автономною державою у склад? Рос?йсько? Республ?ки , в?домо?, як Молдовська Демократична Республ?ка . У лютому 1918 Молдовська Демократична Республ?ка проголосила незалежн?сть, а п?зн?ше того ж року об'?дналася з Румун??ю п?сля голосування сво?х парламент?в. Це р?шення було оскаржене Радянською Рос??ю . 1924 року включена до складу Укра?нсько? СРР як Молдавська Автономна Радянська Соц?ал?стична Республ?ка (МАРСР) на частково заселених молдаванами територ?ях на сх?д в?д Бессараб??. 1940 року, скориставшись угодою з Н?меччиною , Радянський Союз змусив Румун?ю передати Бессараб?ю Радянському Союзов?, що призвело до створення Молдавсько? Радянсько? Соц?ал?стично? Республ?ки (МРСР), яка включала б?льшу частину Бессараб?? та найзах?дн?шу смугу колишньо? МАРСР (на сх?д в?д Дн?стра ).

27 серпня 1991 року у процес? розпаду Радянського Союзу , Молдавська РСР проголосила незалежн?сть ? отримала назву Молдова ^[6] . Конституц?я Молдови була прийнята в 1994 роц?. Смуга молдовсько? територ?? на сх?дному берез? Дн?стра з 1990 року фактично перебува? п?д контролем уряду так звано? ≪Придн?стровсько? Молдавсько? Республ?ки≫ .

Через зменшення промислового та с?льськогосподарського виробництва п?сля розпаду Радянського Союзу сфера послуг зросла, ? стала дом?нувати в економ?ц? Молдови , ? нин? становить понад 60 % ВВП кра?ни. ?? економ?ка ? найб?дн?шою в ?вроп? за р?внем населення та ма? найнижчий показник людського розвитку на континент?.

Молдова ? парламентська республ?ка з президентом на посад? глави держави та прем'?р-м?н?стром на посад? глави уряду. Кра?на ? членом Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й , Ради ?вропи , Св?тово? орган?зац?? торг?вл? (СОТ), Орган?зац?? з безпеки та сп?вроб?тництва в ?вроп? (ОБС?), ГУАМ , Сп?вдружност? Незалежних Держав (СНД) та Орган?зац?? Чорноморського економ?чного сп?вроб?тництва (ОЧЕС).

Походження назви [ ред. | ред. код ]

Назва ≪Молдова≫ походить в?д однойменно? р?чки , чия долина була пол?тичним центром раннього Молдовського княз?вства . Назва р?чки ≪Молдова≫ походить ?з легенди про д?вчину на ?м'я Молдова, що чекала свого коханого з в?йни, проте в?н загинув ? ?? хот?ли видати зам?ж за заможного пана. Молдова натом?сть стрибнула у р?чку, нав?ки залишившись цнотливою ^{[ джерело? ]} .

За ?ншою верс??ю, яку розпов?ли молдавськ? ?сторики Димитр?й Кантем?р ? Григор?й Уреке , князь Драгош I полював на тура, ? п?д час полювання в р?чц?, яка тепер в?дома як Молдова потонув гончак князя, якого звали Молдова. З тих п?р, за легендою, р?чку так ? назвали, а князю так сподобалися навколишн? земл?, що в?н там оселився ^[7] .

Румунський ?сторик Богдан Петричейку-Гашдеу , пов'язав назву р?чки Молдова з Мулде , р?чкою в Саксон?? , та Молдау, н?мецькою назвою чесько? р?чки Влтава . В?н доводив занесення назви р?чки ?отами , у ?отськ?й мов? яких слово ≪мулда≫ означа? ≪прах≫, ≪пил≫ . На додачу, в Румун?? ? ?нша р?чка, яка ма? назву в?д цього кореня, але вже з? слов'янських мов ? Прахова , що походить в?д слова ≪прах≫ ? ма? тотожне значення з ?отським ≪мулда≫.

Румунський мовознавець Йоргу Йордан вважав, що слово походить в?д ≪мол?д≫ ? смерека , але втрату ≪?≫ важко пояснити на основ? фонетики румунсько? мови.

В?д XIV ст. в укра?нськ?й мов? Молдову традиц?йно називали Молдовою , Молдавою , або Молдавською землею ^[8] . З к?нця 1980-х кра?ну стали називати на румунський лад.

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Див. також: Географ?я Молдови , Геолог?я Молдови , Г?дрогеолог?я Молдови , Сейсм?чн?сть Молдови , Список ссавц?в Молдови .

Кра?на розташована на п?вденному сход? ?вропи м?ж 26 й 30 градусами сх?дно? довготи ? 45 й 48 градусами п?вн?чно? широти. На п?вноч?, сход? й п?вдн? межу? з Укра?ною , на заход? ? з Румун??ю . Площа кра?ни ? 33 843 км² (136 м?сце у св?т?). Найб?льша довжина територ?? з п?вноч? на п?вдень ? 350 км, а ?з заходу на сх?д ? 150 км, на п?вдн? в?дстань м?ж зах?дним ? сх?дним кордоном скорочу?ться до 20?50 км.

Рель?ф [ ред. | ред. код ]

Рель?ф Молдови ? р?внина з численними пагорбами , розчленована балками та р?чками . Молдова займа? п?вденно-зах?дну частину Сх?дно-?вропейсько? р?внини , зах?дну околицю Причорноморсько? низовини , а на п?вн?чному сход? в?дроги Под?льсько? височини. Середня висота 147 м, максимальна ? до 430 м (гори Баланешти ). У межах Молдови вид?ляються Молдовське плато , П?вн?чно-Молдовська, П?вденно-Молдовська та Нижньодн?стровська р?внина , Придн?стровська й Т?гецька височини . Плато й р?внини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану р?чковими долинами й балками . Височини видовжен? в субмерид?ональному напрям?, ?нтенсивно розчленован?.

Найб?льш п?днесена ? розчленована частина Центральномолдавсько? височини  ? Кодри  ? займа? 14,5 % площ? Молдови. У межах Кодр вертикальне розчленування рель?фу становить 200?300 м.

Г?дрограф?я [ ред. | ред. код ]

Головн? р?чки  ? Дн?стер (з притоками Старий Реут , Бик , Ботна , Кам'янка та ?нш?) ? Прут (з притоками Чугур , Ларга , та ?нш?). Багато заплавних озер . Водосховища : Г?д?г?цьке , Дубоссарське , Комратське , Котовське , Таракл?йське та ?нш?.

Кл?мат [ ред. | ред. код ]

Кл?мат Молдови пом?рно континентальний . Середн? температури с?чня на п?вноч? ?5 °C , на п?вдн? ?3 °C, липня в?дпов?дно 19 ? 22 °C. Опад?в в?д 400 мм на п?вдн? до 560 мм на п?вноч? на р?к .

Охорона природи [ ред. | ред. код ]

До 2013 року в кра?н? не було жодного нац?онального парку. Нац?ональний парк Орхей заснований у 2013 роц? ? займа? приблизно 1 % територ?? кра?ни. Д?? також 5 запов?дник?в , 41 ландшафтний парк, три уг?ддя конвенц?? Рамсар , ? ?нш? охоронн? територ??. У червон?й книз? Молдови знаходяться види п?д загрозою знищення.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

У друг?й половин? XIII ? перш?й половин? XIV стол?ття п?вденно-сх?дна частина Дн?стровсько- Карпатських земель належала до складу Золото? Орди . Райони карпатських передг?р'?в безпосередньо не належали до волод?нь Орди, але перебували у васальн?й залежност? в?д не?. У XIV стол?тт? Золота Орда почала занепадати. У середин? 1340-х угорц? розгромили золотоординське в?йсько. Земл? в басейн? р?чки Молдова опинилися п?д владою угорських корол?в . На ц?й територ?? утворилося Молдовське княз?вство ? спочатку як васальне княз?вство Угорського корол?вства .

Першим нам?сником Молдови (бл. 1351?1353) був Драгош , волоський во?вода з Мармарощини , з ?м'ям якого пов'язують виникнення Молдовського княз?вства. П?сля Драгоша Молдовою керували його сини ? Сас (1354?1358) ? Балк (1359).

У 1359, внасл?док повстання проти угорського панування, княз?вство стало незалежним. Першим правителем незалежного Молдовського княз?вства став Богдан I (1359?1365), який до того був во?водою в Марамуреш? та васалом угорського короля.

Невдовз? п?сля цього у татар було в?двойовано межир?ччя Прута ? Дн?стра .

Роман I Мушат (1392?1394) в?дсува? кордони на п?вдн? до гирла Дунаю ? Чорного моря; п?вденна частина територ?? м?ж Лозиною ? Дн?стром, названа Бессараб??ю за ?м'ям першого ?? власника ? представника династ?? Басараб?в з Волощини , разом з? фортецями Кил?я ? Четатя Албе потрапля? до природних кордон?в ?сторично? Молдови. Сам Роман I гордо називав себе великим господарем, ?диним владикою Земл? Молдови в?д г?р до моря.

У 1400 роц? до княз?вства була включен? ? фортеця Б?лгород (сучасний Б?лгород-Дн?стровський ). Сх?дним кордоном княз?вства була р?чка Дн?стер. Зах?дний кордон проходив по вершинах Карпатських г?р, п?вденний ? по Чорному морю , р?чкам Дунай , Серет ? М?лк?в . На п?вноч? природного кордону не було, Покуття довший час було сп?рною територ??ю, через яку велись в?йни Молдовське княз?вство й Польща .

Таким чином, ?сторична Молдова охоплювала територ?ю м?ж Сх?дними Карпатами (л?систими Карпатами), Дн?стром, Чорним морем ? Дуна?м. Те, що Молдова знаходилася на перетин? ?нтерес?в Австр?? , Рос?? ? Туреччини , як? змагалися за перш?сть у П?вденно-Сх?дн?й ?вроп?, значною м?рою поясню? подальш? територ?альн? захоплення великих ?мперських держав.

Попри перемоги, здобут? над турецькими ? татарськими, угорськими ? польськими в?йськами, що нападали одне за одним на Молдову, Стефан III Великий (Штефан чел Маре), нац?ональний герой Молдови, змушений був зрештою поступитися султану Баяз?ду II вл?тку 1484 р. п?вденною частиною Молдови ? Бессараб??ю  ? разом ?з Кил??ю ? Четатя Албе.

У 1513, через к?лька рок?в п?сля смерт? Стефана III, Молдова змушена прийняти режим отоманського сюзерен?тету . Цей режим був закр?плений сер??ю двосторонн?х договор?в, що передбачали вза?мн? зобов'язання ? якими Молдова визнавалася не завойованою силою збро?, а такою, яка ≪п?дкорилася≫ туркам. Так, зам?сть того, щоб виплачувати султану данину, Молдова мала право жити за власними законами, проводити власну зовн?шню пол?тику, обирати власного господаря, використовувати румунську мову в школ? ? церкв?, а Отоманська ?мпер?я зобов'язувалася захищати ц?л?сн?сть Молдови.

З цього моменту ? до 1711 р. (останн? антиосманське повстання Кантемира) господар? Молдови, проте, як ? Волощини , намагаються зв?льнитися в?д сюзерен?тету Порти ? повернути незалежн?сть як в?йськовим, так ? дипломатичним шляхом.

У травн? 1600 р. господар Волощини ( Мунтен?? ) Михайло Хоробрий (М?хай В?тязул) також на короткий час ста? господарем Молдови, об'?днавши таким чином три княз?вства: Волощину , Трансильван?ю ? Молдову.

У договор?, п?дписаному в Москв? 7 травня 1654 р. господарем Молдови Георге Штефаном ? великим князем московським Олекс??м Михайловичем , Московське Княз?вство (Московське Царство) зобов'язувалося ≪шанувати честь ? порядки Молдови… тобто жодним чином не втручатися у пол?тику й управл?ння≫, в?двоювати фортец? Четатя Албе, Т?гина ? Кил?ю разом ?з рег?оном Буджака , як? були захоплен? ? безпосередньо управлялися Високою Портою, ? ≪повернути ?х Молдовському княз?вству назавжди≫.

XVIII?Х?Х стол?ття [ ред. | ред. код ]

Наприк?нц? XVIII стол?ття в результат? рос?йсько-турецько? в?йни до Рос?йсько? ?мпер?? в?д?йшло л?вобережжя Дн?стра, в 1812 роц? ? земл? м?ж Дн?стром ? Прутом.

ХХ?ХХ? стол?ття [ ред. | ред. код ]

У 1918 Молдовська Демократична Республ?ка була включена до складу Румунського корол?вства . З 1924 по 1940 ?снувала Молдавська Автономна Радянська Соц?ал?стична Республ?ка (Молдавська АРСР) у склад? Укра?нсько? СРР . У 1940 Румунське корол?вство поступилося Бессараб??ю СРСР . Бессараб?я п?сля деяких зм?н кордон?в була перетворена в Молдавську Радянську Соц?ал?стичну Республ?ку (МРСР).

У 1989 почалися нац?онал?стичн? виступи в столиц?, вимоги надання молдовськ?й мов? статусу державно?, етн?чн? тертя м?ж молдованами з одного боку ? рос?янами та укра?нцями з ?ншого. В 1990 роц? був оголошений економ?чний ? пол?тичний суверен?тет. 27 серпня 1991 прийнята декларац?я незалежност? Республ?ки Молдова, в як?й Молдова проголошувалась суверенною державою з? столицею в Кишинев? . У 1992 прийнята в ООН .

Пол?тичний устр?й [ ред. | ред. код ]

Молдова ? ун?тарною парламентською республ?кою . Це записано в конституц?? кра?ни , яку було прийнято 29 липня 1994 з наступними зм?нами, внесеними 19 липня 1996 ? 5 червня 2000. Також зг?дно з нею Молдова ? нейтральною державою. На чол? держави ? президент, який обира?ться на засадах прямого р?вного виборчого права шляхом та?много голосування на строк 4 роки ^[9] .

Президент [ ред. | ред. код ]

До 2016 року президента Молдови обирали в парламент? . П?сля парламентських вибор?в у кв?тн? 2009 депутати з двох спроб не змогли обрати президента ? комун?стичн?й коал?ц?? забракло 1 голосу, а п?сля дострокових вибор?в у липн? вже л?берально-демократичн?й коал?ц?? не вистачило голос?в ^[10] . Таким чином, восени 2010 в кра?н? в?дбулися ще одн? достроков? парламентськ? вибори ^[11] .

З 11 вересня 2009 року до обрання президента виконувачем його обов'язк?в ? сп?кер парламенту М?хай Г?мпу . П?сля позачергових вибор?в 2010 до березня 2012 виконувачем обов'язк?в президента був л?дер Демократично? парт?? Мар?ан Лупу . 16 березня 2012 президентом Молдови обраний Н?колае Т?мофт? .

4 березня 2016 року Конституц?йний суд республ?ки Молдова ухвалив р?шення, зг?дно з яким порядок вибор?в президента парламентом ? неконституц?йний. Наступн? вибори президента призначили на жовтень 2016 шляхом загальнонародного голосування ^[12] . Л?дерами президентських змагань стали ?гор Додон та Мая Санду . Перший займав пророс?йську позиц?ю, друга ? про?вропейську ^[13] . Президентськ? вибори у Молдов? 2016 завершилися перемогою ?горя Додона (52,11 %). У 2020 роц? на чергових виборах президента перемогу здобула вже Мая Санду .

Парламент [ ред. | ред. код ]

Парламент Молдови ? вищий представницький ? законодавчий орган кра?ни. Склада?ться з? 101 депутата .

Уряд [ ред. | ред. код ]

Уряд Республ?ки Молдова ? орган виконавчо? влади в Республ?ц? Молдова, який зг?дно з Конституц??ю Республ?ки Молдова ( 1994 ), забезпечу? зд?йснення внутр?шньо? ? зовн?шньо? пол?тики держави та зд?йсню? загальне кер?вництво державним управл?нням.

М?жнародн? орган?зац?? [ ред. | ред. код ]

Молдова входить до таких м?жнародних орган?зац?й ОБС? (з 30 с?чня 1992), ООН (з 2 березня 1992), МБРР , МВФ , СОТ , Ц?? , СНД .

М?жнародн? в?дносини [ ред. | ред. код ]

Нейтрал?тет [ ред. | ред. код ]

Зг?дно з Конституц??ю Молдови Республ?ка Молдова ? нейтральною державою. Стаття 11 Конституц?? Молдови говорить: Республ?ка Молдова проголошу? св?й пост?йний нейтрал?тет . Республ?ка Молдова не допуска? розм?щення на сво?й територ?? збройних сил ?нших держав. Таким чином, оск?льки нейтрал?тет Молдови закр?плений у ?? Конституц??, у кра?ни нема? план?в щодо вступу н? в НАТО , н? в ОДКБ .

Адм?н?стративний под?л [ ред. | ред. код ]

Анен?й-Нойський

Бессарабський

Бричанський

Кантем?рський

Калараський

Каушенський

Чим?шл?йський

Дондушенський

Дрок?йський

Дубесарський

?динецький

Фалештський

Флорештський

Глоденський

Гинчештський

Яловенський

Леовський

Н?споренський

Окницький

Орг??вський

Резинський

Ришканський

Синжерейський

Сороцький

Шолданештський

Штефан-Водський

Таракл?йський

Теленештський

Унгенський

Страшенський

Кагульський

КИШИН?В

Комрат

Б?льц?

Тирасполь

Румун?я

Укра?на

Молдова под?ля?ться на 39 адм?н?стративних одиниць першого р?вня: 32 райони, 5 мун?цип??в та 2 автономн? утворення ? Гагауз?я (G?g?uzia) та Придн?стров'я (Stinga Nistrului) ^[14] .

Загалом у Молдов? 60 м?ст та 917 с?л.

Автономне територ?альне утворення з особливим правовим статусом Придн?стров'я [ ред. | ред. код ]

Зг?дно ?з законодавством Молдови л?вобережна частина ма? статус Автономного територ?ального утворення з особливим правовим статусом .

Фактично ця частина територ?? контролю?ться невизнаною Придн?стровською Молдавською Республ?кою  ? державним утворенням в Сх?дн?й ?вроп? , незалежн?сть якого проголошена 25 серпня 1991, але дос? не визнана ?ншими державами. На заход? ПМР межу? з Молдовою по р?чц? Дн?стер , на сход? ? з Укра?ною .

Питання щодо статусу Придн?стров'я дос? залиша?ться актуальним. М?жнародна сп?льнота визна? рег?он частиною Молдови, проте Молдова не ма? контролю над Придн?стров'ям. Водночас незалежн?сть ПМР визнали ?нш? самопроголошен? республ?ки пострадянського простору ? Абхаз?я , П?вденна Осет?я та Наг?рний Карабах .

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

П?сля розпаду СРСР деф?цит енерг??, пол?тична невизначен?сть, торговельн? перешкоди ? слабкий адм?н?стративний потенц?ал спричинили зниження темп?в розвитку економ?ки. В рамках амб?тно? економ?чно? л?берал?зац?? Молдова ввела конвертовану валюту, л?берал?зувала ц?ни на все, припинила видавати п?льгов? кредити державним п?дпри?мствам, спираючись на ст?йку приватизац?ю земл?, л?кв?дувала систему експортного контролю та л?берал?зувала процентн? ставки. Уряд уклав угоди з? Св?товим банком ? М?жнародним валютним фондом для сприяння зростанню. Економ?ка в?дновлю?ться в?д занепаду наприк?нц? 90-х рок?в. З 1999 р. ВВП (ПКС) мав ст?йке зростання наступним чином: ^{[15] [16]}

Молдова ? аграрно-?ндустр?альна кра?на. На частку промисловост? припада? близько 60,0 %. У структур? споживання паливно-енергетичних ресурс?в нафта , вуг?лля , природний газ ? продукти ?х переробки становлять близько 80 %. Основн? галуз? промисловост?: харчова, с?льськогосподарське машинобудування, х?м?чна, текстильна, деревообробна, металург?йна. Транспорт: автомоб?льний, зал?зничний, р?чковий. М?жнародне летовище в Кишинев? .

Виробля?ться : вино, тютюн, консервован? продукти.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation , U.S.A. 2001]: ВВП ? $ 3,7 млрд. Темп зростання ВВП ? (+7,3)%. ВВП на душу населення ? $1500. Прям? закордонн? ?нвестиц?? ? $1,7 млрд (кра?на спод?ва?ться на ?х зб?льшення до 2?2,5 млрд). ?мпорт (нафта, природний газ, вуг?лля, машини, продовольство) ? $ 2,9 млрд (г. ч. Рос?я ? 20 %; Румун?я ? 15 %; Укра?на ? 14 %; Н?меччина  ? 11 %; ?тал?я  ? 6 %). Експорт (с?льськогосподарськ? продукти, насамперед вина ? тютюн, тканини, машини ? х?м?чна продукц?я) ? $ 2,3 млрд (г. ч. Рос?я ? 40 %; Румун?я ? 8 %; Н?меччина ? 7,8 %; Укра?на ? 7,3 %; ?тал?я ? 5,5 %).

Енергетика [ ред. | ред. код ]

У Молдов? браку? внутр?шн?х джерел викопно? енерг?? , кра?на повинна ?мпортувати значну к?льк?сть нафти , вуг?лля , природного газу та ?нших енергетичних ресурс?в. В кра?н? використову?ться в?дновлювана енерг?я , в першу чергу для виробництва електроенерг?? та опалення. Бачення розвитку енергетики Республ?ки Молдова, ?? удосконалення, перспективи, ?нтеграц?йн? напрямки в?дображен? в Енергетичн?й Стратег?? Республ?ки Молдова до 2030 року ^{[17] [18]} . Постачання газу до Молдови сильно залежне в?д Газпрому, також, судовими позовами рос?йський Газпром вимага? стягнення боргу у ~7 млрд долар?в за постачання газу в окуповане Рос??ю Придн?стров'я. Молдова виробля? лише 25 % необх?дно? енерг??, ? нав?ть ця частка склада?ться в основному з нев?дновних джерел. Постачання електроенерг?? сильно залежне в?д неп?дконтрольного самопроголошеного Придн?стров'я, ?мпорт електроенерг?? з якого становив 70?80 % у 2018?2019 роках в?дпов?дно. З приходом до влади Ма? Сандру, Молдова взяла напрямок на продовження ?нтеграц?йних процес?в у ?вропейську енергосистему разом або без Укра?ни. ?з 2021 на р?вн? президент?в досягнуто домовленостей про закупку левово? частки електроенерг?? ?з Укра?ни минуючи Придн?стров'я. Для стаб?л?зац?? газових конфл?кт?в з Рос??ю, Молдова плану? використовувати газов? сховища на територ?? Укра?ни та розгляда? побудову власних сховищ газу. Можлив?сть обм?ну електроенерг??ю з Румун??ю також обговорю?ться, прогнозовано, робота у цьому напрямку набере ново? сили з при?днанням енергосистем Молдови та Укра?ни до сп?льно? енергосистеми ?вропи ENTSO-E у 2025 роц?. ≪ Зелений тариф ≫ у Молдов? був затверджений лише у 2020 роц? у вигляд? 15-р?чних контракт?в. Максимальн? потужност? ? 1 МВт. при ц?н? ~ 0,1 дол. США * кВт/год. Таким чином, уряд Молдови розрахову? запустити 15 МВт нових сонячних потужностей ?з маломасштабних масив?в ^[19] .

Населення [ ред. | ред. код ]

У 2004 роц? в Молдов? був проведений Перепис населення . За результатами Перепису сукупна чисельн?сть пост?йного населення Молдови (без п?дконтрольних ПМР територ?й) склала 3 383 332 ос?б, у тому числ? 1 305 655 ос?б (або 38,6 %) м?ського та 2 077 677 ос?б (або 61,4 %) с?льського населення. До сукупно? чисельност? населення було включено й тимчасове в?дсутн? на територ?? Молдови населення, чисельн?сть якого склала 273 тисяч? ос?б.

Динам?ка у пор?внянн? з переписом населення 1989 була негативною ? чисельн?сть населення за цей пер?од зменшилася на 274 тисяч? ос?б. Скорочення населення було викликане зменшенням народжуваност? та в?д'?мним сальдо м?жнародно? м?грац?? населення . Характерною особлив?стю скорочення населення Молдови за цей пер?од стало сутт?ве перевищення темп?в зменшення населення м?ст над темпами зменшення с?льського населення ? ц? показники склали в?дпов?дно 15,2 % та 1,9 %.

Серед адм?н?стративних одиниць Молдови найб?льш населеними виявилися мун?цип?й Кишин?в , в якому мешкали 712 тисяч ос?б (21 % усього населення кра?ни), автономне територ?альне утворення Гагауз?я (156 тисяч ос?б) та мун?цип?й Б?льц? (128 тисяч). Населення понад 100 тисяч ос?б також мали Кагульський , Гинчештський , Оргейський та Ун?енський районии кра?ни.

Найб?льш? м?ста [ ред. | ред. код ]

Нац?ональний склад [ ред. | ред. код ]

За даними перепису 2014 року , молдовани були найб?льшою етн?чною групою Молдови (75,1 % населення). Кр?м того, 7,0 % населення назвали себе румунами на тл? суперечок щодо етн?чно? та мовно? ?дентичност? в Молдов? . Хоча ?сторична, поляризац?я, заснована на етнол?нгв?стичних критер?ях б?льшост? етн?чно? групи, знову з’явилася з рухом нац?онального в?дродження к?нця 1980-х рок?в, ? поки що нема? консенсусу щодо основно? ?дентичност? в Республ?ц? Молдова (молдовсько? чи румунсько?).

У кра?н? також ? важлив? етн?чн? меншини, як показано в таблиц? нижче. Гагаузи, 4,4 % населення, ? християнами-тюрками. Греки, в?рмени, поляки, укра?нц?, хоча й нечисленн?, були присутн? ще з XVII стол?ття ? залишили культурн? сл?ди. У 19 стол?тт? з Под?лля та Галичини прибуло значно б?льше укра?нц?в, а також нов? громади, як-от липованц?, рос?яни, болгари та н?мц?. Б?льш?сть ?врейського населення Молдови ем?грувала з 1979 по 2004 роки.

В?дпов?дно з попередн?ми даними перепису населення 2014 року, у Молдов? проживало 2 998 235 жител?в (у межах територ?й, контрольованих центральним урядом), що на 11,3 % менше в?д показника, заф?ксованого п?д час перепису 2004 року. Р?вень урбан?зац?? становив 45 % в?д загально? к?лькост? населення, що прожива? в м?стах (станом на 2015 р?к) ^[28] .

За даними останнього перепису населення у Придн?стров'? (жовтень 2015 року), населення област? становило 475 373 особи, що на 14,47 % менше, н?ж за переписом 2004 року. Р?вень урбан?зац?? становив 69,9 %. За нац?ональним складом населення Придн?стров’я розпод?лилося наступним чином: рос?яни ? 29,1 %, молдавани ? 28,6 %, укра?нц? ? 22,9 %, болгари ? 2,4 %, гагаузи ? 1,1 %, б?лоруси ? 0,5 %, придн?стровц? ? 0,2 %, ?нш? нац?ональност? ? 1,4 %. Близько 14 % населення ? не заявили про свою нац?ональн?сть. Кр?м того, вперше, у населення була можлив?сть ?дентиф?кувати себе, як ≪придн?стровц?≫ ^[29] .

Мови [ ред. | ред. код ]

Оф?ц?йною мовою Молдови ? румунська , романська мова , спор?днена з ?тал?йською , французькою , ?спанською та португальською .

У Декларац?? незалежност? 1991 року оф?ц?йною мовою названо румунську ^{[30] [31]} . У Конституц?? 1994 року було зазначено, що нац?ональною мовою Республ?ки Молдова ? молдовська мова , а ?? письмо засноване на латинському альфабет? ^[32] .

У 2013 роц? Конституц?йний суд Молдови постановив, що назва ≪румунська≫, яка використову?ться в Декларац?? незалежност? для визначення оф?ц?йно? мови ма? пр?оритет над назвою ≪молдовська≫ , наведеною у статт? 13 Конституц?? ^[33] . У жовтн? 2017 року Конституц?йний суд кра?ни схвалив про?кт поправки до Основного закону, зг?дно з якими назву державно? мови ма? бути зм?нено з молдовсько? на румунську ^[34] .

16 березня 2023 року, парламент Молдови у другому читанн? схвалив законопро?кт, запропонований фракц??ю парт?? ≪Д?я ? Сол?дарн?сть≫ . Було наголошено, що зм?на дозволить зробити законодавство в?дпов?дним до р?шення Конституц?йного суду 2013 року, який ухвалив, що Декларац?я про незалежн?сть Молдови переважа? над текстом Конституц??, у тому числ? в частин? найменування державно? мови. Ус? зм?ни необх?дно буде внести до нормативних акт?в протягом 30 дн?в п?сля набрання чинност? законом. За законопро?кт проголосували 58 депутат?в ^[35] .

Мови, якими зазвичай розмовляють у Молдов? (переписи 1989?2014 рр.)
Румунська мова за районами (2014) Рос?йська мова за районами (2014)	Перша мова	1989 [36]		2004 [37] (без Придн?стров'я)		2014 [38] (без Придн?стров'я)
		Цифри	%	Цифри	%	Цифри	%
	Молдовська *	2,687,793	62,00	1,988,540	59,02	1,486,570	54,65
	Румунська	790	0,02	554,814	16,47	652,394	23,98
	Рос?йська	1,003,563	23,15	540,990	16,06	394,133	14,49
	Гагаузька	140,000	3,2	104,890	3,11	74,167	2,73
	Укра?нська	370,000	8,5	130,114	3,86	73,802	2,71
	Болгарська	70,000	1,6	38,565	1,14	26,577	0,98
	Циганська	9,500	0,2	-		5,764	0,21
	?диш	17,000	0,4	-		-
	Н?мецька	2,300	0,05	-		-
	?нш? мови	38,000	0,9	11,318	0,34	6,970	0,26
	Не вказано	-				193,434	6,45
	Total	4,335,360		3,383,332		2,998,235
	* Молдавська мова ? одна з назв румунсько? мови, що використовуються в Республ?ц? Молдова.

П?д час перепису 2014 року, який не включав дан? з Автономного територ?ального утворення з особливим правовим статусом Придн?стров'я , 54,7 % населення назвали молдовську, тод? як 24,0 % назвали румунську сво?ю першою мовою в повсякденному вживанн?. Хоча лише 4,1 % ? етн?чними рос?янами , рос?йська мова все ще використову?ться як основна мова для 14,5 % всього населення. Близько 50 % етн?чних укра?нц?в , 33 % гагауз?в , 33 % болгар ? 5,7 % молдован оголосили рос?йську мовою щоденного вжитку.

Рел?г?я [ ред. | ред. код ]

Католицтво [ ред. | ред. код ]

• Кишин?вська д?оцез?я

Сх?дне Православ'я [ ред. | ред. код ]

• Бессарабська православна церква
• Молдовська православна церква Московського патр?архату
• Рос?йська православна автономна церква (Варсофон?я)
• Рос?йська православна старообрядська церква

Укра?нц? Республ?ки Молдова [ ред. | ред. код ]

Укра?нська меншина Молдови ? другою за чисельн?стю нац?ональною групою кра?ни п?сля молдован , п?д час перепису населення 2004 року 282,4 тисяч? мешканц?в кра?ни, тобто 8,4 % ?? населення вказали себе укра?нцями . Найчисельн?ша в абсолютному в?дношенн? укра?нська громада (58,9 тисяч ос?б) мешкала у мун?цип?? Кишин?в , укра?нц? становили 8,3 % населення столичного мун?цип?ю. У в?дносному вим?р? найзначн?шими були укра?нськ? осередки в Окницькому район? (30,7 % населення), а також Бричанському район? (25,6 %), мун?цип?? Б?льц? (23,7 %) та Ришканському район? (22,5 %).

У Придн?стров'?, за даними придн?стровського перепису населення 2004 року, прожива? 160 тис. укра?нц?в.

64,1 % укра?нц?в Молдови вважали р?дною мовою укра?нську , частка населення Молдови, що вказала укра?нську мову основною мовою щоденного сп?лкування, становила 3,8 % сукупного населення.

У Молдов? понад 300 населених пункт?в, у яких укра?нське населення становить б?льш?сть, основна маса укра?нського населення зосереджена в п?вн?чних та сх?дних рег?онах Молдови. З 2022 року територ?я кра?ни потрапляла п?д рос?йськ? ракетн? удари в ход? масованих обстр?л?в рос?йськими окупантами з боку РФ та Б?лорус?.

Культура [ ред. | ред. код ]

Культура Молдови  ? культура Молдовського княз?вства , п?зн?ше Бессараб?? ? зах?дно? Молдови , Молдавсько? АРСР , Молдавсько? РСР , сучасно? Республ?ки Молдова . Молдовська культура нерозривно пов'язана з народами що населяють Молдову, з румунською мовою та ?ншими мовами Молдови, знаходиться у вза?мод?? з культурами Румун?? й Укра?ни , а також ?нших кра?н.

Культура Республ?ки Молдова представлена широкою пал?трою творчо? д?яльност?: л?тература, театр, музика, образотворче мистецтво, арх?тектура, к?нематограф?я, рад?омовлення ? телебачення , фотомистецтво, дизайн, цирк, народна творч?сть, арх?ви ? б?бл?отеки, книговидавництво, науков? досл?дження, культурний туризм та ?нш?.

Виконавське мистецтво [ ред. | ред. код ]

Академ?чну концертну д?яльн?сть забезпечують три концертн? установи: Нац?ональна ф?лармон?я ?мен? Серг?я Лункевича (2 концертн? зали, симфон?чний оркестр, хорова капела, ансамбль народно? музики); Органний Зал (камерний оркестр ? камерний хор); Нац?ональний Палац (Концертна орган?зац?я ≪ Moldova-concert ≫: художн? ансамбл? народно? музики ? танц?в, легко? музики).

Театри [ ред. | ред. код ]

В Республ?ц? Молдова 22 театральних установ: 18 драматичних театр?в, Театр опери ? балету , етнофольклорний театр ? 2 лялькових театри. 17 театр?в знаходяться в столиц? кра?ни ? 5 в ?нших м?сцевостях. Головн? з них усп?шно беруть участь у закордонних фестивалях, орган?зовують м?жнародн? фестивал?, гастролюють у Франц??, ?тал??, США, Рос??, Япон??, Кита?, Румун?? та в ?нших кра?нах.

Образотворче мистецтво [ ред. | ред. код ]

Терм?н ≪образотворче мистецтво≫, укор?нений у Республ?ц? Молдова, охоплю? три жанру: живопис (монументальний ? станковий), граф?ки (станкова, книжкова, плакатна, рекламна та ?н.) ? скульптура (пластика ≪en ronde-bosse≫, барель?ф, високий рель?ф, перспективний рель?ф та ?н). В останн? роки в Молдов? з'явилися: ≪в?део-арт≫ , ≪к?нетична скульптура≫, ≪комп'ютерна граф?ка≫, ≪бод?-арт≫, ≪перформанс≫ та ?нш?.

Народне мистецтво представлено багатим розма?ттям жанр?в, тип?в ? полог?в. Б?льш?сть ?з них належать до сфери ≪декоративних мистецтв≫: керам?ка, народний килим, традиц?йний одяг, обробка каменю й дерева, вироби з? шк?ри, лози, обробка метал?в, народн? ?грашки тощо.

Виставков? зали: Виставковий центр ?мен? Костянтина Бринкушь, Нац?ональний музей мистецтв Молдови, приватн? виставков? галере?.

Фольклор [ ред. | ред. код ]

Фольклор у Республ?ц? Молдова ма? в основ? глибок? дако-латинськ? ^{[ джерело? ]} корен? та представля? систему народних в?рувань ? звича?в, з конкретним вираженням у музиц? ? танц?, в усн?й поез?? ? проз?, м?толог??, ритуалах, народному театр? та ?н. Дана культурна спадщина в ц?л?сност? свого прояву, становить велику, особливо? ц?нност? область нац?онального мистецтва, ? не т?льки основою його культурно? форми, але ? продовжила розвиток у сучасну епоху, надаючи профес?йн?й культур? ?? етн?чно? ориг?нальност?.

Культурна спадщина [ ред. | ред. код ]

У Республ?ц? Молдова збереглася, та ма? чимале поширення важлива культурна спадщина: археолог?чн? ландшафти, житлов? будинки, садиби, фортец?, монастир? ? церкви, роботи монументального мистецтва, пам'ятники та техн?чн? пристро?, буд?вельн? ансамбл? ? площ?, вулиц?, квартали, села та м?ськ? центри або етнограф?чн? зони з традиц?йною арх?тектурою .

До культурно? спадщини входять 87 музе?в кра?ни, 5 з яких ? 7 ф?л?й входять у безпосередн? п?дпорядкування М?н?стерства культури ? туризму, а 66 ? орган?в м?сцевого публ?чного управл?ння. ?х фонди м?стять близько 700 000 експонат?в належать до нац?онально? ? св?тово? ?стор?? та культури.

Археолог?чна спадщина Молдови багата стародавн?ми художн?ми творами. Знайден? зразки скульптури ще пер?оду п?знього палеол?ту. Керам?ка культури ≪Кукутень-Трип?лля≫ пер?оду енеол?ту знайдена у багатьох м?сцевостях Республ?ки Молдова, волод?? безперечною художньою ц?нн?стю, представляючи ц?лу м?толог?ю в зображеннях.

Культура нац?ональних меншин [ ред. | ред. код ]

В Молдов? д?ють десятки етнокультурних асоц?ац?й. 18 меншин ? укра?нц? , рос?яни , болгари , гагаузи , ?вре? , б?лоруси , поляки , н?мц? , цигани , греки , литовц? , в?рмени , азербайджанц? , татари , чуваш? , ?тал?йц? , корейц? , узбеки  ? об'?днан? у сп?льноти, товариства, об'?днання, центри, культурн? фонди тощо.

В?дпов?дно з принципом р?вност? й ун?версальност? культурного законодавства, етн?чн? меншини мають можлив?сть розвивати традиц?йну культуру, народну творч?сть. В Кишинев? працю? Рос?йський драматичний театр ?мен? А. П. Чехова , в Чадир-Лунге (АТО) Гагауз?я) Гагаузкий драматичний театр ?мен? Михайла Чекира; в Таракл??  ? Театр болгар Бессараб?? ?мен? Ол?мп?я Панова.

Музика [ ред. | ред. код ]

Молдовська музика ма? глибок? нац?ональн? традиц??. Для не? характерне використання таких народних музичних ?нструмент?в як най, флуер тощо. В останн? десятил?ття одержують розвиток сучасн? музичн? напрямки. У кра?н? ? за ?? межами стають в?домими музичн? рок-колективи ≪Zdob si Zdub≫ ? ≪Гиндул Мицей≫, а також попсп?ваки Аура, Р?ки Артез?ану та ?нш?. Клеопатра Стратан  ? дочка молдовського сп?вака Павла Стратана , занесена в книгу рекорд?в Г?ннеса як наймолодша естрадна сп?вачка. Почала виступати на сцен? в 2006 роц? у в?ц? трьох рок?в. Останн?ми роками Молдова активно бере участь у конкурс? ?вропейсько? п?сн? ? ≪?вробаченн?≫ . У 2005 роц? за Молдову виступала група ≪Zdob ?i Zdub≫ , в 2006 ? Натал?я Горд??нко ? Арсен?ум ^[39] .

Свята [ ред. | ред. код ]

Серед оф?ц?йних свят Молдови Новий р?к , Р?здво Христове , День незалежност? Молдови , День нац?онально? мови. В?домим молдовським ? румунським народним святом ? Мерц?шор ( рум. M?r?i?or , в?д рум. martie  ? березень) ? традиц?йне свято зустр?ч? весни, який наголошу?ться 1 березня ^[41] . Б?льш?стю населення наголошу?ться ряд православних свят, серед яких особливо широко Великдень , Батьк?вський день, Тр?йця . З радянського пер?оду збереглася традиц?я в?дзначати свята 23 лютого , 8 березня , 1 ? 9 травня . З нових свят треба в?дзначити Нац?ональний день вина, що святкувався вперше в 2002 роц? ^[40] .

Нац?ональна кухня [ ред. | ред. код ]

Молдовська кухня ? нац?ональна кухня Молдови. Молдова розташована в рег?он? багатих природних можливостей, винограда , фрукт?в ? р?зноман?тних овоч?в, а також в?вчарства ? птах?вництва, що обумовлю? багатство ? р?зноман?тн?сть нац?онально? кухн?.

Молдовська кухня складалася п?д впливом грецько? , турецько? , балкансько? , зах?дно?вропейсько?, а п?зн?ше ? укра?нсько? ? рос?йсько? кухонь, ? проте вона в?др?зня?ться самобутн?стю.

Осв?та [ ред. | ред. код ]

У Молдов? працюють так? заклади осв?ти:

• 35 виш?в.
• 1551 шк?л, г?мназ?й, л?це?в.
• 51 коледж.
• 1295 дитячих садк?в.
• 8 оздоровчих структур.
• 56 дитячих табор?в.
• 116 л?карняних установ.

Випускниками ун?верситет?в стали:

• 17,4 тисяч? ос?б ( 2005 ).
• 104,4 тисяч? ос?б ( 1998 ? 2005 ).

З 1996 року Молдова ? повноц?нним членом Франкофон?? . Тож ч?льне м?сце серед ?ноземних мов пос?да? французька . У 2009/2010 навчальному роц? серед школяр?в ?? вивчали 52 % як першу та 7 % як другу. Поступалася ?й англ?йська з 48 % та 6 % в?дпов?дно, ? н?мецька , яко? загалом навчалися трохи б?льше за 3 % ^[42] .

Ц?кав? факти [ ред. | ред. код ]

• Назва кра?ни походить в?д назви р?чки Молдова . До того ж ця р?чка тече сус?дньою Румун??ю та на молдовську територ?ю взагал? аж н?як не потрапля?.
• В Укра?н? на честь Молдовсько? Республ?ки названа одна ?з м?сцевостей в Одес?  ? Молдаванка .
• Молдавськ? вина не наст?льки знаменит?, як французьк? чи ?спанськ?, ? абсолютно марно. Адже перш? виноградн? лози в цих краях з'явилися понад 9000 рок?в тому, а вино м?сцев? жител? почали виготовляти ще 5000 рок?в тому.
• Кожен четвертий житель Молдови прямо або поб?чно залучений до виноробного процесу.
• За популярн?стю серед ?ноземних турист?в, Молдова займа? останн? м?сце серед вс?х кра?н ?вропи .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Список м?ст Молдови
• Рух за об'?днання Румун?? та Молдови

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Винодельческая Молдова. Годы и судьбы / Г. И. Козуб. ? [Кишинев]: [Combinatul Poligr.], 2005. ? 112 с.: фотоил.
• Орлова Т.   В . ?стор?я пострадянських кра?н: п?дручник / Т. В. Орлова ; Ки?в. нац. ун-т ?м. Тараса Шевченка. ? Ки?в: Знання, 2014. ? 502, [1] с. ? Сер. засн. у 2012 р. ? Б?бл?огр.: с. 483?502. ? (Ун?верситетський п?дручник). ? ISBN 978-617-07-0090-2
• Республика Молдова: краткий обзор. ? Кишинэу: [б. и.], 2002. ? 18 с.
• Укра?на ? Молдова: ?сторична спадщина ? перспективи розвитку сп?вроб?тництва: матер?али наук.-практ. конф. за м?жнар. участю, 26?27 червня 2002 р. / Одеський рег?ональний ?н-т держ. управл?ння Укра?нсько? академ?? держ. управл?ння при Президентов? Укра?ни ; заг. ред. В. М. Кривцова. ? О. : ОР?ДУ УАДУ, 2003. ? 162 с.
• Укра?на ? Румун?я ? Молдова: ?сторичн?, пол?тичн? та культурн? аспекти вза?мин у контекст? сучасних ?вропейських процес?в: зб. наук. пр. / [п?д заг. ред. А. М. Круглашова] ; Черн?в. нац. ун-т ?м. Юр?я Федьковича [та ?н.]. ? Черн?вц?: Букрек, [2009].

Т. 3. ? 2009. ? 478 с. : рис., табл.

Т. 4. ? 2011. ? 463 с. : табл.

• Укра?нц? Молдови. ?стор?я ? сучасн?сть: наук. досл?дж. ? матер?али / Укр. громада Республ?ки Молдова, Укр. громада ?м. Петра Могили м. Кишинева, Центр етнолог?? ?н-ту культ. спадщини Акад. наук Республ?ки Молдова ; [авт.-уклад.: Кожухар В. Г., Кожухар К. С. ; редкол.: Кожухар В. Г. та ?н.]. ? Кишин?в: Elan-poligraf, 2008. ? 255, [4] с. : ?л., табл.
• Степная растительность Республики Молдова / Г. А. Шабанова ; [науч. ред. Т. А. Попова]. ? Кишинев: Eco-TIRAS, 2012. ? 264 с. : рис., табл., фот. цв.

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Молдова

• Чисельн?сть та нац?ональний склад населення Молдовсько? Автономно? Соц?ал?стично? Республ?ки 1924?1940 рр. [ Арх?вовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine .] (укр.)
• Географ?я. Навчальний пос?бник для старшокласник?в та аб?тур??нт?в
• Геопол?тичне середовище ? зовн?шня пол?тика Республ?ки Молдова [ Арх?вовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine .]
• Республ?ка Молдова: шлях до м?жнародного визнання (1991?1995 pp.) [ Арх?вовано 26 грудня 2012 у Wayback Machine .]

п о р   Молдова ?стор?я Дак?я · Молдавське княз?вство · Бессарабська губерн?я · Молдовська Демократична Республ?ка · У склад? Румун?? · Бессарабська Радянська Соц?ал?стична Республ?ка · Молдавська АРСР ( конституц?я ) · Молдавська РСР · Придн?стровський конфл?кт · Пох?д на Гагауз?ю · Рух за об'?днання Румун?? та Молдови · ?стор?я Кишинева Географ?я Столиця · М?ста · Адм?н?стративний под?л · Населення · Мун?цип?й · Корисн? копалини · Червона Книга · Природоохоронн? територ?? Рег?они Автономне територ?альне утворення Гагауз?я · Автономне територ?альне утворення з особливим правовим статусом Придн?стров'я Пол?тика Державний лад ( прокуратура )· Конституц?я · Паспорт · Президент · Парламент · Уряд · М?жнародн? в?дносини Символи Герб · Прапор · Г?мн · Прапор Гагауз?? · Герб Гагауз?? Економ?ка Валюта · Нац?ональний банк · Транспорт · Промислов?сть · ?врорег?он ≪Дн?стер≫ · Po?ta Moldovei · Туризм Збройн? сили Сухопутн? в?йська · В?йськово-пов?трян? сили Культура Мови · Кухня · Нац?ональне вбрання · К?нематограф · Музика · Л?тература · Арх?тектура ? Молдова на ?вробаченн? Портал:Молдова · Молдова

п о р Кра?ни ?вропи Незалежн? Австр?я · Азербайджан 1 · Албан?я · Андорра · Бельг?я · Б?лорусь · Болгар?я · Босн?я ? Герцеговина · Ватикан · Велика Британ?я · В?рмен?я 1 · Грец?я · Груз?я 1 · Дан?я · Естон?я · ?рланд?я · ?сланд?я · ?спан?я · ?тал?я · Казахстан 1 · К?пр 1 · Латв?я · Литва · Л?хтенштейн · Люксембург · Мальта · Молдова · Монако · Н?дерланди · Н?меччина · Норвег?я · П?вн?чна Македон?я · Польща · Португал?я · Рос?я 1 · Румун?я · Сан-Марино · Серб?я · Словаччина · Словен?я · Туреччина 1 · Угорщина · Укра?на · Ф?нлянд?я · Франц?я · Хорват?я · Чех?я · Чорногор?я · Швейцар?я · Швец?я Залежн? та ?нш? територ?? Дан?я Фарерськ? острови ( установча земля ) Ф?нлянд?я Аландськ? острови ( автономний рег?он ) Норвег?я Свальбард · Ян-Ма?н ( невключен? територ?? ) Велика Британ?я Акротир? ? Декел?я 1 ( суверенн? в?йськов? бази ) · Г?бралтар ( заморська територ?я ) · Гернс? · Джерс? · Остр?в Мен ( коронн? волод?ння ) Невизнан? Республ?ка Абхаз?я 1 · Косово · П?вденна Осет?я 1 · Турецька Республ?ка П?вн?чного К?пру 1 · Придн?стровська Молдавська Республ?ка 1 Частково в Аз?? , або ц?лком у Аз?? з культурними зв'язками в ?вроп?.

п о р Сх?дне партнерство   ?вропейський Союз ?вропейська пол?тика сус?дства Кра?ни-партнери та ?хн? в?дносини з ?С   Азербайджан ( в?дносини )   Б?лорусь ( в?дносини ; партнерство призупинено)   В?рмен?я ( в?дносини )   Груз?я ( в?дносини )   Молдова ( в?дносини )   Укра?на ( в?дносини ) Сам?ти 1-й (Прага, 2009) 2-й (Варшава, 2011) 3-й (В?льнюс, 2013) 4-й (Рига, 2015) 5-й (Брюссель, 2017) 6-й (Брюссель, 2021) ?нше Асоц?йоване тр?о Парламентська асамблея ?ВРОНЕСТ

У соц?альних мережах Сабредд?т   · Сабредд?т Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Л?тература та б?бл?ограф?я Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Google Новини · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · ?сторичний словник Швейцар?? · Православная энциклопедия · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project · UK Parliament thesaurus · WordNet · Англ?йська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Namuwiki · Salzburgwiki Нормативний контроль BIBSYS :  90885010 · BLBNB :  000079382 · BNF :  119395392 · CANTIC :  981058615173106706 · CiNii :  DA12486340 · FAST :  1256791 · Freebase :  /m/04w4s · GND :  4039967-9 · J9U :  987007565250305171 · LCCN :  n90720192 · LIBRIS :  b8nqpkcv3tsj8ml · NCF :  ncf12004998 · NDL :  00577536 ,  00567856 · NKC :  ge130063 · NLI :  001027858 · RERO :  02-A000115051 · SELIBR :  154376 · SUDOC :  027329690 · UIY :  000077077 · VIAF :  152364951 · WorldCat :  lccn-n90720192