Босн?я ? Герцеговина Republic Bosna i Hercegovina Республика Босна и Херцеговина
Прапор Герб
Г?мн : Intermeco
Столиця (та найб?льше м?сто)	Сара?во
Оф?ц?йн? мови	босн?йська , хорватська , сербська
Форма правл?ння	Республ?ка
- Презид?я	Желька Цвиянович Желько Комшич Денис Бечирович
- Голова Ради м?н?стр?в	Боряна Кришто
- Верховний представник	Кр?ст?ан Шм?дт
Незалежн?сть	в?д СФРЮ
- проголошено	5 кв?тня 1992
Площа
- Загалом	51 129 км² ( 125 )
- Внутр. води	1,4 %
Населення
- перепис 2017	▼ 3 856 181 ос?б [1]
- Густота	69 ос?б/км² (  ? )
ВВП ( ПКС )	2018 р., оц?нка
- Повний	▲ $45 млрд. [2]  (  ? )
- На душу населення	$11 950 [2]  (  ? )
ВВП (ном.)	2018 р?к, оц?нка
- Повний	▲ $18 млрд. [3]  ( - )
- На душу населення	$4 836 [3]  ( - )
Валюта	Конвертовна марка ( BAM )
Часовий пояс	UTC +1 ( UTC+1 )
Коди ISO 3166	070 / BIH / BA
Домен	.ba
Телефонний код	+387
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Босн?я ? Герцеговина

Бо?сн?я ? Герцегови?на ( босн. Bosna i Hercegovina, BiH, БиХ , Сербо-хорватська вимова:  [bosna i x?rtse?o?ina] ) ? держава у п?вн?чно-зах?дн?й частин? Балканського п?вострова , що межу? на п?вноч? ? заход? з Хорват??ю , на сход? з Серб??ю , на п?вдн? ? сход? з Чорногор??ю ; площа 51 197 км²; столиця Сара?во ; рель?ф: г?рська кра?на , частина Динарських Альп , вапняков? ущелини. Населення становить 3 879 296 ос?б (2012 р.), з них 48 % мусульман-босн?йц?в (сун?ти), 37 % серб?в, 14 % хорват?в. Переважна б?льш?сть населення спов?ду? ?слам .

Голова держави ? президент, посада переходить до одного з член?в Презид?? за принципом ротац?? на строк 8 м?сяц?в (Презид?я ма? повноваження терм?ном 4 роки). У Босн?? ? Герцеговин? ? двопалатний законодавчий орган ? тричленне Президентство, до складу якого входять члени кожно? основно? етн?чно? групи. Однак повноваження центрального уряду вкрай обмежен?, оск?льки кра?на переважно децентрал?зована ? склада?ться з двох автономних утворень: Федерац?? Босн?? ? Герцеговини та Республ?ки Сербсько? , з трет?м п?дрозд?лом ? округом Брчко , яким керу? м?сцеве самоврядування. Федерац?я Босн?? ? Герцеговини склада?ться з 10 кантон?в. Виробництво: цитрусов? , овоч? ; зал?зо , вироби з? шк?ри , текстиль. Тут чинн? три державн? мови.

У 2010 роц? Босн?я ? Герцеговина отримала план д?й щодо вступу в НАТО .

15 лютого 2016 року Босн?я ? Герцеговина подала заявку на вступ до ?вропейського Союзу ^[4] .

16 грудня 2022 року Босн?я ? Герцеговина стала кра?ною-кандидатом на вступ до ?вропейського Союзу ^[5] .

Понад 2/3 територ?? Босн?? ? Герцеговини займають г?рськ? хребти; найважлив?ш? з них ? Босн?йськ? Рудн? гори (найвища точка гора Враниця 2107 м) та Динарське наг?р'я. Г?рський масив Маглич ( серб. Магл?? ) ? однойменна вершина на кордон? Босн?? ? Герцеговини ? Чорногор?? , складова внутр?шньо? частини Динарського наг?р'я . Найвищий п?к масиву ? Велик? В?тао ( серб. Велики Витао ; 2396 м) знаходиться в Чорногор??, тод? як вершина Маглич ( серб. Магл?? ; 2386 м) ? найвища вершина Республ?ки Сербсько? (Босн?я ? Герцеговина). Власне вершина Маглич ма? два п?ки, вищий (2388 м) знаходиться в Чорногор??. П?вн?чно-сх?дн? частини Д?нарського наг?р'я досягають Паннонсько? западини, а на п?вдн? межують з Адр?атикою. Д?нарське наг?р'я простяга?ться в напрямку п?вденний сх?д-п?вн?чний зах?д ? п?двищуються на п?вдень. ?нш? велик? гори включають Волуяк, Зеленгора, Лел?я, Лебршн?к, Ор'?н, Козара, Грмеч, Чврсн?ца, Прень, Вран, Вран?ца, Вележ, Влашич, Цинкар, Роман?я, Яхорина, Б?лашн?ца, Трескав?ца ? Требевич. Геолог?чний склад Динарського ланцюга г?р у Босн?? склада?ться переважно з вапняку (включаючи мезозойський вапняк), з покладами зал?за, вуг?лля, цинку, марганцю, боксит?в, свинцю та сол?, присутн?ми в деяких районах, особливо в центральн?й ? п?вн?чн?й Босн??. ^[6]

Назва кра?ни походить в?д двох н?бито рег?он?в Босн?? та Герцеговини, кордон яких так ? не був визначений. ?сторично склалося так, що оф?ц?йна назва Босн?? н?коли не включала жодного з ?? багатьох рег?он?в до австро-угорсько? окупац??.

В зах?дних г?рських районах поширений карст . На п?вноч? вузька смуга низовини р?чки Сави . Кл?мат пом?рно континентальний. Головн? р?чки ? Дрина , Босна , Врбас (прав? притоки Сави), Неретва . На п?вноч? (Босн?я) поширен? л?си з ялини, сосни; для п?вдня (Герцеговина) характерн? в?чнозелен? чагарники. На п?вдн? Динарського наг?р'я , в район? м?ста Неум , Босн?я ? Герцеговина ма? невеликий вих?д до одн??? ?з заток Адр?атичного моря (проте прибережн? води належать Хорват?? ). При тому в м. Неум нема? порту, та й сполучення м?ж цим м?стом та рештою територ?? держави слабке через г?рськ? хребти.

В перш? стол?ття п?сля нашо? ери територ?я Босн?? ? Герцеговини входила до складу Римсько? ?мпер?? ( ?лл?р?я ). Про заселення Босн?? ? Герцеговини слов'янами точн? в?домост? ? починаючи з VI ст. У XII стол?тт? Босн?я потрапля? у васальну залежн?сть в?д Угорщини. Спроби угорських корол?в посилити вплив католицько? церкви призвели до створення там м?сцево? патаренсько? церкви (р?зновидн?сть богомильства). На початку XIV стол?ття бани (правител?) Босн?? розширюють сво? волод?ння за рахунок сус?дн?х земель, у тому числ? при?днують Герцеговину. При бан? Твртков? [1353?1391] Босн?я добива?ться повно? незалежност?.

У 2-й пол. XV стол?ття Босн?я ? Герцеговина, ослаблен? феодальними м?жусобицями, були завойован? османами. Б?льш?сть феодал?в прийняла ?слам ? зберегла значною м?рою сво? волод?ння та прив?ле?. Також навернулася б?льш?сть в?руючих патаренсько? церкви, у той час як православн? та католики переважно залишилися в?рними християнству. У 50?60-т? роки XIX стол?ття у Босн?? ? Герцеговин? широко розгорнувся нац?онально-визвольний рух. У 1875 р. проти соц?ального ? нац?онального гн?ту м?сцевих феодал?в ? османсько? влади вибухнуло велике Герцеговинське повстання, п?дтримане Серб??ю ? Чорногор??ю, внасл?док чого Османська ?мпер?я у 1876 р. опинилася в стан? в?йни з Серб??ю ? Чорногор??ю, а пот?м ? з Рос??ю (1877?1878). За р?шенням Берл?нського конгресу 1878 р. , який переглянув Сан-Стефанський мирний догов?р 1878 року, Австро-Угорщина одержала право тимчасово окупувати Босн?ю ? Герцеговину. Ця окупац?я затягнулася на 30 рок?в ? зак?нчилася анекс??ю Австро-Угорщиною у 1908 р. Габсбурги зд?йснювали примусове он?мечування слов'янських народ?в, насаджували католицтво. Народи Босн?? ? Герцеговини в?дстоювали свою незалежн?сть. У 1918 р. Босн?я ? Герцеговина ув?йшли до складу новоствореного Корол?вства Серб?в, Хорват?в ? Словенц?в (з 1929 р. ? Югослав?я). Нац?ональн? права народ?в Босн?? ? Герцеговини в югославськ?й держав? ?гнорувались.

У 1941 р. г?тлер?вськ? в?йська окупували Югослав?ю. Народи Босн?? ? Герцеговини повстали ? вели вперту боротьбу проти нацистських окупант?в ? мар?онеткових режим?в. Босн?я ? Герцеговина стали ареною масово? партизансько? боротьби. Народно-визвольна арм?я Югослав?? в 1945 визволила Босн?ю ? Герцеговину.

Стала республ?кою Югослав?? в 1945 , у результат? вибор?в 1990 комун?сти були зам?нен? нац?онал?стами ; Сербсько-Хорватський конфл?кт поширився на Босн?ю ? Герцеговину, сербська арм?я зайняла прикордонн? райони в 1991. Республ?ка заявила про суверен?тет, але проти виступили серби, що хот?ли, щоб республ?ка залишилася частиною Югослав??. Виникли жорсток? конфл?кти на нац?ональному ?рунт?. У кв?тн? 1992 ?С ? США визнали незалежн?сть Босн??, ? в травн? вона була прийнята в ООН , але громадянська в?йна тривала. Надал? й тривали бо?, серби висунули свою точку зору ≪етн?чно? чистоти≫. У 1993 план ООН мирного врегулювання конфл?кту знову був в?дкинутий. Контингент сил ООН неодноразово п?ддавався нападам. У 1994 в?йська НАТО провели сер?ю бомбардувань сербських позиц?й, щоб зняти блокаду Сара?ва.

Конфл?кт зак?нчився п?дписанням Дейтонських угод 14 грудня 1995, як? передбачали збереження ?дино? держави, що склада?ться з двох частин: Мусульмано-хорватсько? федерац?? та Республ?ки Сербсько?.

У 2016 роц? подала заявку на вступ до ?С . У березн? 2018 року за публ?кац?ями деяких ЗМ? Рос?я планувала збройний конфл?кт. Мета Рос?? ? через конфл?кт м?ж сербами ? босн?йцями не допустити вступ кра?ни до ?С. Для цього вона озброювала ? ф?нансувала як серб?в, так ? босн?йц?в. До цього на початку 2017 року Рос?я планувала зд?йснити державний переворот у сус?дн?й Чорногор?? п?д час парламентських вибор?в. ^[7]

Босн?я ? Герцеговина за формою правл?ння ? парламентською республ?кою. Державними мовами ? босн?йська, хорватська ? сербська ^[8] . Республ?ка Сербська ?сну? на п?дстав? власно? Конституц??, прийнято? 14 вересня 1992 року ^[9] . Дейтонськ? угоди заснували посаду Верховного представника , над?леного вищою владою ? одноос?бним правом ?нтерпретац?? Конституц?? ? закон?в Босн?? ? Герцеговини ^[10] .

До орган?в влади загальнодержавного р?вня належать Презид?я , Парламентська асамблея та Рада м?н?стр?в. Парламентська асамблея ? орган законодавчо? влади, що склада?ться з двох палат: Палати представник?в ? Палати народ?в. Колективний глава держави ? Презид?я, що склада?ться з трьох член?в державотворчих народ?в. Терм?н повноважень презид?? ? 4 роки з правом переобиратися. Голова Презид?? обира?ться членами Презид?? з? свого складу. До повноважень Презид?? належать питання зовн?шньо? пол?тики, призначення посл?в та ?нших м?жнародних представник?в. Виконавчу владу зд?йсню? Рада м?н?стр?в, голова затверджу?ться Палатою представник?в ? признача?ться Презид??ю.

Представники етн?чних меншин не мають права балотуватися н? на посаду президента, н? до парламенту. Така можлив?сть да?ться лише представникам одн??? з трьох основних етн?чних груп: босняк?в , хорват?в ? серб?в . Представники меншин вже виграли к?лька процес?в в Страсбурзькому суд? , що, однак, поки не призвело до зм?ни дискрим?нац?йного закону.

Босн?я ? Герцеговина за формою державного устрою ? федеративною державою. Зг?дно з конституц??ю Босн?? ? Герцеговини 1995 року, держава склада?ться з двох утворень (ентитет?в): Федерац?? Босн?? ? Герцеговини та Республ?ки Сербсько?. ^[8] Округ Брчко з 1999 року керу?ться окремо в?д ентитет?в.

Федерац?я Босн?я ? Герцеговина розд?лена на 10 кантон?в ( босн. kantoni ):

• Унсько-Санський
• Посавський
• Тузланський
• Зен?цько-Добойський
• Босн?йсько-Подринський
• Середньобосн?йський
• Герцеговинсько-Неретванський
• Зах?дногерцеговинський
• Сара?вський
• Герцег-Босанський

Кантони под?ляються на 79 громад ( хорв. op?ine ).

Республ?ка Сербська под?ля?ться на 57 громад ( серб. општина, општине ), 6 м?ст або м?ських громад ( серб. град, градови ), в тому числ? м?сто ?сточно-Сара?во , що включа? як м?ський округ 6 (з 57-ма) самост?йними громадами. Громади та м?ста (м?ськ? громади) включають 2756 населених пункт?в ( серб. насе?ено м?есто, насе?ене м?еста ) ^[11] .

Збройн? сили Босн?? ? Герцеговини призначен? для захисту свободи, незалежност? ? територ?ально? ц?л?сност? держави. Включають в себе сухопутний ? в?йськово-пов?тряний компоненти. Збройн? сили були утворен? в 2005 роц? на основ? Арм?? Федерац?? Босн?? ? Герцеговини ? Арм?? Республ?ки Сербсько?.

Нараховують 16 000 б?йц?в. Арм?я комплекту?ться за нац?ональним принципом з розрахунку: a) босн?йц? 45,9 %, б) серби 33,6 %, в) хорвати 19,8 %, г) ?нш? 0,7 %.

В с?льському господарств? п?вн?чних район?в важливе значення ма? тваринництво . В долинах р?чок вирощуються зернов? (переважно пшениця , кукурудза , ячм?нь , овес ) ? техн?чн? культури ( льон , цукров? буряки ), розвинуте сад?вництво . В п?вденних районах ? виноградарство , тютюнництво , подекуди бавовництво .

За пер?од з 1994 по 2014 р?к обсяг прямих ?нвестиц?й з-за кордону склав 6 млрд ?вро, з боку Австр?? ? 1,3 млрд ?вро, Серб?? ? 1,1 млрд, Хорват?? ? 780 млн, Рос?? ? 518 млн, Словен?? ? 462 млн, Н?меччини ? 326 млн, Швейцар?? ? 278 млн, Н?дерланд?в ? 235 млн, Велико? Британ?? ? 180 млн, Люксембургу ? 169 млн. Структура ?нвестиц?й за вказаний пер?од: 36 % було вкладено у виробництво, 20 % ? в банк?вський сектор, 14 % ? в телекомун?кац??, 11 % ? в торг?влю ^[12] . Основн? зовн?шньоторговельн? партнери (2013) з експорту: Н?меччина, Хорват?я, ?тал?я, Серб?я та Австр?я; з ?мпорту: Хорват?я, Н?меччина, Рос?я, Серб?я та ?тал?я. Зовн?шня торг?вля Босн?? ? Герцеговини ор??нтована на кра?ни ?вросоюзу. Розпод?л зовн?шньо? торг?вл? Босн?? ? Герцеговини (на 2014 р?к) ^[13] :

• Кра?ни ?С ? 64,0 % (10,7 млрд долар?в)
• Рос?я ? 5,5 % (0,9 млрд долар?в)
• Китай ? 5,5 % (0,9 млрд долар?в)
• Туреччина ? 3,3 % (0,6 млрд долар?в)
• Кра?ни Америки ? 3,3 % (0,6 млрд долар?в)
• Кра?ни Африки ? 0,8 % (0,1 млрд долар?в)

За даними МВФ за 2015 р?к Босн?я ? Герцеговина належала до кра?н, що розвиваються. За даними Forbes на грудень 2015 року кра?на ма? перех?дну економ?ку, яка сильно залежить в?д експорту метал?в, текстилю, мебл?в, електроенерг??, а також в?д ?ноземно? допомоги ? грошових переказ?в; сегментований ринок ? бюрократ?я перешкоджають ?ноземним ?нвестиц?ям; державний борг становить 45 % ВВП, безроб?ття ? 43,9 %, ?нфляц?я ? 0,9 % ^[14] .

Зг?дно з прогнозами Всесв?тньо? туристично? орган?зац??, Босн?я ? Герцеговина мала трет?й за темпами зростання туризму в св?т? м?ж 1995 ? 2020 роками. ^[15]

У 2018 роц? 1 883 772 туристи в?дв?дали Босн?ю ? Герцеговину, зб?льшивши попередн?й показник на 44,1%, ? мали 3 843 484 ноч?вл? в готелях, що на 43,5% б?льше, н?ж у попередньому роц?. Кр?м того, 71,2% турист?в при?хали з ?ноземних держав. ^[16]

У 2006 роц?, п?д час рейтингу найкращих м?ст св?ту, Lonely Planet поставив Сара?во , нац?ональну столицю ? м?сце проведення зимових Ол?мп?йських ?гор 1984 року, на 43 м?сце в списку ^[17] . Туризм у Сара?во в основному зосереджений на ?сторичних, рел?г?йних ? культурних аспектах. У 2010 роц? ≪Кращий у подорожах≫ Lonely Planet ном?нував його як одне з десяти найкращих м?ст, як? варто в?дв?дати того року ^[18] . Сара?во також виграло конкурс туристичного блогу Foxnomad ≪Найкраще м?сто для в?дв?дування≫ у 2012 роц?, об?йшовши понад сотню ?нших м?ст у всьому св?т? ^[19] .

Меджугор’? стало одним ?з найпопулярн?ших м?сць паломництва католик?в з усього св?ту ? перетворилося на трет? за значим?стю рел?г?йне м?сце в ?вроп?, яке щороку в?дв?ду? понад 1 м?льйон людей ^[20] . П?драховано, що 30 м?льйон?в паломник?в прибули до Меджугор’я в?д початку в?домих об’явлень у 1981 роц? ^[21] . З 2019 року паломництва до Меджугор’я оф?ц?йно дозволен? та орган?зован? Ватиканом ^[22] .

Босн?я також ста? все б?льш популярним м?сцем для катання на лижах та екотуризму. Гори Б?лашн?ца, Ягор?на та ?гман, як? приймали зимов? Ол?мп?йськ? ?гри, ? найб?льш в?дв?дуваними лижними горами в Босн?? та Герцеговин?. Босн?я та Герцеговина залиша?ться одним з останн?х нев?дкритих природних рег?он?в п?вденно? частини Альп, з величезними масивами дико? та незаймано? природи, як? приваблюють авантюрист?в та любител?в природи. National Geographic назвав Босн?ю та Герцеговину найкращим м?сцем для пригод на г?рських велосипедах 2012 року ^[23] . Центральне Босн?йське Динарське наг?р'я (Динарськ? Альпи) ? улюбленими для турист?в ? альп?н?ст?в, оск?льки вони м?стять як середземноморський, так ? альп?йський кл?мат. Рафтинг у Босн?? та Герцеговин? став свого роду нац?ональною розвагою. Основн? р?чки, як? використовуються для рафтингу в кра?н?, включають Врбас, Тару, Др?ну, Неретву та Уну. Водночас найв?дом?шими р?чками ? Врбас ? Тара, оск?льки вони приймали Чемп?онат св?ту з рафтингу 2009 року ^[24] . Причина, чому р?чка Тара надзвичайно популярна для рафтингу, поляга? в тому, що вона м?стить найглибший р?чковий каньйон у ?вроп?, каньйон р?чки Тара. ^[25]

Газета Huffington Post назвала Босн?ю ? Герцеговину ≪9-ю найб?льшою пригодою у св?т? за 2013 р?к≫, додавши, що кра?на може похвалитися ≪найчист?шою водою та пов?трям у ?вроп?; найб?льшими незайманими л?сами; ? найб?льшою к?льк?стю дико? природи. Найкращий спос?б досв?д ? це подорож трьома р?чками, яка проходить через найкраще, що можуть запропонувати Балкани≫. ^[26]

Чисельн?сть населення кра?ни 2015 року становила 3,867 млн ос?б (129-те м?сце у св?т?). Природний прир?ст населення в кра?н? 2015 року був негативним ? становив -0,13 % ( депопуляц?я ) (207-ме м?сце у св?т?); 2006 року ? 1,35 %. Головн? м?ста держави: Сара?во (столиця) ? 318,0 тис. ос?б (дан? за 2015 р?к).

К?льк?сть мусульман становить 2/5 населення кра?ни, б?льш?сть ?з них босн?йц?; кр?м того, ?слам спов?дують албанц? та турки, ? посл?довники ?сламу ? серед босн?йських хорват?в ? серб?в.

Православ'я дотримуються серби (третина населення кра?ни). Католицизм спов?ду? хорватське населення (1/5 населення). Лютеранами ? дуже невелика частина хорват?в.

Оф?ц?йн? мови : босн?йська , хорватська ? сербська . Босн?я ? Герцеговина, як член Ради ?вропи , п?дписала 7 вересня 2005 року ? ратиф?кувала 21 вересня 2010 року (вступила в д?ю 1 с?чня 2010 року) ?вропейську харт?ю рег?ональних мов (вступила в д?ю 1 жовтня 2001 року). Рег?ональними мовами визнан?: албанська , чорногорська , чеська , словацька , хорватська , словенська , угорська , македонська , ?тал?йська , н?мецька , польська , румунська , русинська , турецька , укра?нська , ?диш ? ладино .

Найголовн?шими нац?ональними святами ?: 1-2 с?чня ? Новий р?к ; 7 с?чня ? Р?здво ; 1 березня ? День Незалежност?; 1 травня ? День прац? ; 9 травня ? День Перемоги ; 21 листопада ? День Нац?онально? Державност?.

Засоби масово? ?нформац?? представлен? наймасов?шими щоденними газетами ≪Дневни Аваз≫, ≪Горизонт≫ (6 найпопулярн?ших); 3-ма тижневиками, 9-ма найпоширен?шими часописами (≪Дани≫, ≪Слободна Босна≫ та ?н.); 5-ма найпрестижн?шими агенц?ями новин (ВН Ргез8, Б?ЧНА); 7-ма найб?льшими видавництвами (≪Нови Глас≫, ≪Светлост≫ та ?н.); 11-ма наймасов?шими теле- та рад?останц?ями (Радио-Телевизи а Босне и Герцеговине).

Кра?на займа? 65-е м?сце у зв?т? ≪?ндекс свободи преси 2016≫, складеному журнал?стами ≪Репортери без кордон?в≫ ^[27] .

Одним з найв?дом?ших письменник?в ? ?во Андрич , лауреат Нобел?всько? прем?? 1961 р. Його романи ≪Травницька хрон?ка≫ та ≪М?ст на Дрин?≫ (роки Друго? св?тово? в?йни) в?дтворюють життя пров?нц?альних м?стечок Травник ? Вишеград , у яких мали м?сце вза?мовпливи православно? ? мусульмансько? культури.

В?дом? також Алекса Шантич , Йован Дучич , Мак Диздар , Меша Сел?мович , М?ленко ?ргович , Петар Кочич , Александар Хемон , одна ?з ранн?х босн?йських поетес Ум?хана Чув?д?на та ?н.

Босн?я ма? багату к?нематограф?чну спадщину з час?в Корол?вства Югослав??. Першою к?нозйомкою з Босн??ю вважа?ться ≪Подорож по Босн??≫ 1912 року.

У 2002 р. босн?йський ф?льм режисера Тановича ≪Н?чия земля≫ одержав прем?ю Оскар Американсько? академ?? к?номистецтв як найкраща ?ноземна к?нокартина. Його ж драматичний ф?льм ≪Смерть у Сара?в?≫ здобув нагороду ≪Ср?бний ведм?дь≫ за найкращий ф?льм, а к?ностр?чка ≪Еп?зод ?з життя збирача зал?за≫  ? Великий приз жур? та ≪Ср?бний ведм?дь≫ за найкращого актора у 2013 . Душан Вукотич отримав прем?? багатьох м?жнародних к?нофестивал?в. Сербський к?норежисер босн?йського походження Емир Кустуриця отримав дв? ≪Золот? пальмов? г?лки≫ фестивалю в Каннах . Ф?льм Ясм?ли Жбан?ч ≪На шляху≫ було ном?новано на Золотого ведмедя на 60-му Берл?нале. Ф?льм ≪?рбав?ца≫ здобув прем?ю ≪Золотий ведм?дь≫ 2006.

У Босн?? ? Герцеговин? збереглися залишки ?лл?р?йського укр?плення Даорсон; римських поселень; замки ? житлов? веж? ≪кули≫; базил?ки ? середньов?чн? церкви. Кожен ?сторичний пер?од сприяв б?льш?й р?зноман?тност? культур та арх?тектурно? мови в цьому рег?он?.

Збудований у 1571 ? 1577 роках м?ст Мехмеда-паш? Соколовича занесено до списку Св?тово? спадщини ЮНЕСКО . Саме цей м?ст ? ≪М?ст на Дрин?≫ . Район Старого мосту в ?сторичному центр? м?ста Мостар у цьому списку з 2005 року. Кандидатами на звання надбання усього людства ? Сара?во та Ветрениця , поселення Почитель та могили ≪стечки≫, а також арх?тектурн? ансамбл? Столаць , Блидин? , Благай ? Яйце .

У 1984 роц? в Сара?во та його околицях проводилися зимов? Ол?мп?йськ? ?гри . 1992 року був заснований Ол?мп?йський ком?тет Босн?? ? Герцеговини для участ? кра?ни в Ол?мп?йських ?грах. Спортсмени ц??? кра?ни н?коли не завойовували Ол?мп?йських медалей. Ран?ше босн?йськ? спортсмени представляли  Югослав?ю (1920?1992 роки).

У Федерац?? Б?Г в 2010 роц? д?яло 37 спортивних об'?днань ? 1221 клуб, в Республ?ц? Сербськ?й ? 35 ? 603 в?дпов?дно, в окруз? Брчко ? 3 ? 75 в?дпов?дно.

Серед футбольний клуб?в кра?ни: ≪Железн?чар≫ в Сара?в?, ≪Борац≫ , ≪Зр?нськи≫ в Мостар? ? ?нш?. Футбол ? найпопулярн?ший вид спорту в Босн?? ? Герцеговин?. Його поява дату?ться 1903 р., але популярн?сть значно зросла п?сля Першо? св?тово? в?йни. Вища футбольна л?га ? Чемп?онат Босн?? ? Герцеговини з футболу. Зб?рна Босн?? ? Герцеговини з футболу бере участь в ?грах чемп?онат?в ?вропи та св?ту. Найв?дом?ш? гравц?: Ед?н Джеко , Асм?р Бегович , Ем?р Спахич , М?ралем П'янич , Мухамед Бешич , Ведад ?б?шевич . Зб?рна Югослав?? з футболу : Сафет Сушич , Златко Вуйович , Мехмед Баждаревич , Фарук Хаджибегич , Вах?д Хал?лходжич , Душан Ба?вич , ?виця Осим , Томислав Кнез та ?н.

Участь в м?жнародних змаганнях з ?нших вид?в спорту беруть зб?рн? кра?ни з баскетболу ? чолов?ча ? ж?ноча, зб?рн? з волейболу ? чолов?ча ? ж?ноча, зб?рна з регб?, зб?рна з хокею з шайбою, зб?рна з шах?в та ?нш?.

Босн?йська команда шах?ст?в була чемп?оном Югослав?? с?м раз?в.

Осв?та загальнодоступна та безкоштовна для вс?х д?тей в?д 7 до 15 рок?в (8-р?чна школа).

Середньоосв?тн? школи ?снують багатьох тип?в, серед яких найпопулярн?ш? профес?йно-техн?чн? та рем?снич?. ?снують 4-х-р?чн? г?мназ??, як? готують учн?в до ун?верситету. Чотири ун?верситети д?ють у Сара?во , Баня-Лука , Мостар? та Тузл? , в яких навча?ться 40 тис. студент?в.

• Туризм у Босн?? ? Герцеговин?

• Укра?нська д?аспора в Босн?? ? Герцеговин?
• Босн?я
• Герцеговина

• Klaar, Karl. Bosnia and Herzegovina [ Арх?вовано 20 червня 2017 у Wayback Machine .] // The Catholic Encyclopedia . Vol. 2. New York: Robert Appleton Company, 1907.
• Fine, John Van Antwerp, Jr. (1991). The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century . University of Michigan Press. ISBN   978-0-472-08149-3 .
• Fine, John Van Antwerp, Jr. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest . University of Michigan Press. ISBN   9780472082605 . Арх?в ориг?налу за 8 с?чня 2016 . Процитовано 13 червня 2018 .
• Basic, Denis (2009). 4.1.1. Early Medieval Bosnia in Porphyrogenitus' De Administrando Imperio . The Roots of the Religious, Ethnic, and National Identity of the Bosnian-Herzegovinian Muslims . University of Washington . Арх?в ориг?налу за 26 с?чня 2017 . Процитовано 13 червня 2018 .
• Coupland, Nikolas (2010). The Handbook of Language and Globalization . Blackwell Publishing. ISBN   978-1-4051-7581-4 .
• Jasmin Hasi?, D?eneta Karabegovi? Bosnia and Herzegovina's Foreign Policy Since Independence. Springer International Publishing; Palgrave Macmillan, 2019.
• Phillips, Douglas A. Bosnia and Herzegovina (Philadelphia: Chelsea House, 2004).
• Robin Okey Taming Balkan Nationalism: The Habsburg 'Civilizing' Mission in Bosnia, 1878?1914 (Oxford: Oxford University Press, 2007)
• Albertini, Luigi (1952). The Origins of the War of 1914: European relations from the Congress of Berlin to the eve of the Sarajevo murder . Oxford University Press. Арх?в ориг?налу за 6 с?чня 2017 . Процитовано 13 червня 2018 .
• Albertini, Luigi (2005). Jochen Thies (ред.). The Origins of the War of 1914 . Enigma Books. ISBN   978-1-929631-26-1 . Арх?в ориг?налу за 6 с?чня 2017 . Процитовано 13 червня 2018 .
• Malcolm, Noel (2002). Bosnia: A Short History . Pan Books. ISBN   978-0-330-41244-5 . Арх?в ориг?налу за 6 с?чня 2017 . Процитовано 13 червня 2018 .
• Velikonja, Mitja (2003). Religious Separation and Political Intolerance in Bosnia-Herzegovina . Texas A&M University Press. ISBN   978-1-58544-226-3 . Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2016 . Процитовано 13 червня 2018 .
• Batakovi?, Du?an T. (1996). The Serbs of Bosnia & Herzegovina: History and Politics . Dialogue Association. Арх?в ориг?налу за 24 грудня 2019 . Процитовано 13 червня 2018 .

Босн?я ? Герцеговина у сестринських В?к?про?ктах
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Босн?я ? Герцеговина у В?к?мандрах ?
	Файли у В?к?сховищ? ?

• В?к?сховище : Атлас Bosnia and Herzegovina.
• CIA. Bosnia and Herzegovina . The World Factbook . Арх?в ориг?налу за 15 березня 2018 . Процитовано 2016 .
• Bosnia and Herzegovina [ Арх?вовано 26 с?чня 2017 у Wayback Machine .] на Facebook
• Босн?я ? Герцеговина , каталог посилань Open Directory Project

Хорват?я	Хорват?я
Хорват?я		Серб?я
Хорват?я		Чорногор?я

п о р   Босн?я ? Герцеговина в темах ( ФБ?Г ? РС ) Державний лад Презид?я ? Прем'?р-м?н?стр ? М?н?стр?в закордонних справ ? Скупщина ( Палата народ?в ? Палата представник?в ) ? Адм?н?стративний под?л Державн? символи Прапор ? Герб ? Г?мн ( з 1998 ? 1992?1998 ) Економ?ка Грошова одиниця ? Центральний банк ? Список компан?й Босн?? ? Герцеговини Географ?я Столиця ? Список м?ст ? Список громад ? Босн?йська Кра?на ? природоохоронн? територ?? ? р?чка Босна ? р?чка Врбас ? Список г?р ?стор?я Держава Словенц?в, Хорват?в ? Серб?в (1918) ? Корол?вство Югослав?я (1918?1941) ? Соц?ал?стична Республ?ка Босн?я ? Герцеговина (1943?1992) ? Босн?йська в?йна (1992?1995) Культура Босн?йська культура ? Босн?йська мова ? Босн?йська церква ? Босн?йська кухня ? Спадщина ЮНЕСКО ? Туризм Населення Босн?йц? ? Герцеговинц? ? Босняки ? Хорвати ? Серби ? Укра?нська д?аспора Спорт Зб?рна з футболу ? Футбольна асоц?ац?я ? Суперкубок ? Зб?рна з хокею ? Хокейна л?га ? Босн?я ? Герцеговина на Ол?мп?йських ?грах Збройн? сили Збройн? сили Босн?? ? Герцеговини ? ЗС РС (1992?2005) ? АРБ?Г (1992?1995) ? Зелен? берети ? ТО Б?Г (1992) ?нше Список ссавц?в ? Список птах?в ? Паспорт громадянина Босн?? ? Герцеговини ? Список босн?йських телеканал?в

Пов'язан? статт? п о р Кра?ни ?вропи Незалежн? Австр?я · Азербайджан 1 · Албан?я · Андорра · Бельг?я · Б?лорусь · Болгар?я · Босн?я ? Герцеговина · Ватикан · Велика Британ?я · В?рмен?я 1 · Грец?я · Груз?я 1 · Дан?я · Естон?я · ?рланд?я · ?сланд?я · ?спан?я · ?тал?я · Казахстан 1 · К?пр 1 · Латв?я · Литва · Л?хтенштейн · Люксембург · Мальта · Молдова · Монако · Н?дерланди · Н?меччина · Норвег?я · П?вн?чна Македон?я · Польща · Португал?я · Рос?я 1 · Румун?я · Сан-Марино · Серб?я · Словаччина · Словен?я · Туреччина 1 · Угорщина · Укра?на · Ф?нлянд?я · Франц?я · Хорват?я · Чех?я · Чорногор?я · Швейцар?я · Швец?я Залежн? та ?нш? територ?? Дан?я Фарерськ? острови ( установча земля ) Ф?нлянд?я Аландськ? острови ( автономний рег?он ) Норвег?я Свальбард · Ян-Ма?н ( невключен? територ?? ) Велика Британ?я Акротир? ? Декел?я 1 ( суверенн? в?йськов? бази ) · Г?бралтар ( заморська територ?я ) · Гернс? · Джерс? · Остр?в Мен ( коронн? волод?ння ) Невизнан? Республ?ка Абхаз?я 1 · Косово · П?вденна Осет?я 1 · Турецька Республ?ка П?вн?чного К?пру 1 · Придн?стровська Молдавська Республ?ка 1 Частково в Аз?? , або ц?лком у Аз?? з культурними зв'язками в ?вроп?. п о р Кра?ни Середземного моря Г?бралтар ( Велика Британ?я ) ? ?спан?я ? Франц?я ? Монако ? ?тал?я ? Мальта ? Словен?я ? Хорват?я ? Босн?я ? Герцеговина ? Чорногор?я ? Албан?я ? Грец?я ? Туреччина ? К?пр ? Сир?я ? Л?ван ? ?зра?ль ( Палестинська автоном?я ) ? ?гипет ? Л?в?я ? Тун?с ? Алжир ? Марокко п о р Слов'янськ? кра?ни Сх?дн? слов'яни   Б?лорусь ?   Рос?я ?   Укра?на Зах?дн? слов'яни   Польща ?   Словаччина ?   Чех?я П?вденн? слов'яни   Болгар?я ?   Босн?я ? Герцеговина ? П?вн?чна Македон?я ?   Серб?я ?   Словен?я ?   Хорват?я ?   Чорногор?я п о р Центрально-?вропейська асоц?ац?я в?льно? торг?вл? Албан?я Босн?я ? Герцеговина Косово / UNMIK Молдова П?вн?чна Македон?я Серб?я Чорногор?я п о р Рада ?вропи Кра?ни-члени Австр?я ? Азербайджан ? Албан?я ? Андорра ? Бельг?я ? Болгар?я ? Босн?я ? Герцеговина ? Велика Британ?я ? В?рмен?я ? Грец?я ? Груз?я ? Дан?я ? Естон?я ? ?рланд?я ? ?сланд?я ? К?пр ? ?спан?я ? ?тал?я ? Латв?я ? Литва ? Л?хтенштейн ? Люксембург ? Мальта ? Молдова ? Монако ? Н?дерланди ? Н?меччина ? Норвег?я ? П?вн?чна Македон?я ? Польща ? Португал?я ? Румун?я ? Сан-Марино ? Серб?я ? Словаччина ? Словен?я ? Туреччина ? Угорщина ? Укра?на ? Ф?нлянд?я ? Франц?я ? Хорват?я ? Чех?я ? Швейцар?я ? Швец?я ? Чорногор?я Кра?ни-спостер?гач? Ватикан ? ?зра?ль ? Канада ? Мексика ? США ? Япон?я Члени у минулому Чехословаччина (1991?1992) ? Саар (1950?1956) ? Рос?я (1992-2022) ?нституц?? Генеральний секретар ? Ком?тет м?н?стр?в ? Парламентська асамблея ( Список гол?в , Список депутат?в ) ? Конгрес ? Ком?сар з прав людини ? Ком?с?я боротьби з расизмом ? нетерпим?стю ? ?вропейський суд з прав людини п о р Хронолог?я Югослав?? та незалежних балканських кра?н Хронолог?я До 1918 Створення 1918 ? 1941 ΙΙ Св?това в?йна 1938 ? 1945 Соц?ал?стична Югослав?я 1943 ? 1992 Розпад та Югославськ? в?йни 1990 ? Словен?я територ?? контролювались Австро-Угорщиною (1867 ? 1918) Включаючи Которську затоку Див. також: Корол?вство Хорват?я ? Славон?я (1868 ? 1918) Корол?вство Далмац?я (1815 ? 1918) Б?Г Кондом?н?ум (1878 ? 1918) Корол?вство Серб?в, Хорват?в ? Словенц?в (1918 ? 1929) ↓ перейменовано на ↓ Корол?вство Югослав?я (1929 ? 1943) Див. також: Держава Словенц?в, Хорват?в ? Серб?в (1918) Республ?ка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка ? Бараня (1918-1919) Республ?ка Ф?уме (1919 ? 1920) В?льна держава Ф?уме (1920 ? 1924) анексована фашистською ?тал??ю ? Трет?м Рейхом (1941 ? 1943/1945) Прекмур'я анексоване Угорщиною Демократична Федеративна Югослав?я (ДФЮ, 1943 ? 1945) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республ?ка Югослав?я (ФНРЮ, 1945 ? 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соц?ал?стична Федеративна Республ?ка Югослав?я (СФРЮ, 1963 ? 1992) Праворуч соц?ал?стичн? республ?ки та автономн? кра?, як? входили до складу СФРЮ → СР Словен?я (1944 ? 1991) Республ?ка Словен?я (з 1991; див. Десятиденна в?йна ) Далмац?я Незалежна Держава Хорват?я (1941 ? 1945) Мар?онеткова держава Третього Рейху, деяк? частини були окупован? фашистською ?тал??ю Меджимурська жупан?я ? Бараня були анексован? Угорщиною СР Хорват?я (1943 ? 1991) Республ?ка Хорват?я (з 1991; див. В?йна Хорват?? за незалежн?сть ) Див. також: САО Кн?нська Кра?на (1990) → САО Кра?на (1990 ? 1991) САО Зах?дна Славон?я (1990 ? 1991) САО Сх?дна Славон?я, Бараня ? Зах?дний Срем (1990 ? 1991) ? Республ?ка Сербська Кра?на ? (1990 ? 1995) → UNTAES (1996-1998) Славон?я Хорват?я Босн?я СР Босн?я ? Герцеговина (1943 ? 1992) Босн?я ? Герцеговина (з 1992; див. Босн?йська в?йна ); До складу входять: Федерац?я Босн?я ? Герцеговина (з 1995) Республ?ка Сербська (з 1995) Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республ?ка Босн?я ? Герцеговина , Хорватська республ?ка Герцег-Босна САО: Босн?йська Кра?на , П?вн?чно-Сх?дна Босн?я , Роман?я ? Герцеговина (1991 ? 1992) ? Республ?ка Сербська ? (1992 ? 1995) Герцеговина Во?водина Автономний Банат (формально - частина окуповано? Серб?? ) Бачка ? анексована Угорщиною (1941 ? 1944) Срем ? анексований Незалежною Державою Хорват??ю (1941 ? 1944) СР Серб?я (1943 ? 1990) Включаючи автономн? кра?: САК Во?водина ? САК Косово Союзна Республ?ка Югослав?я (1992 ? 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Серб?? та Чорногор?? (2003 ? 2006) До 2006 у склад? Союзу були: Республ?ка Серб?я (1990) Республ?ка Чорногор?я (1992) Див. також: Республ?ка Косово (1990 ? 2000, див. Косовська в?йна ) Республ?ка Серб?я (2006 ? 2008) Включаючи автономн? кра?: Во?водина ? Косово ? Метох?я (п?д адм?н?страц??ю ООН ) Республ?ка Серб?я (з 2006) Включаючи автономний край Во?водина Серб?я Корол?вство Серб?я (1882 ? 1918) Окупована Серб?я (1941 ? 1944) Мар?онеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республ?ка Косово Корол?вство Серб?я (1912 ? 1918) Окупована Албан?я (1941 ? 1944) разом з зах?дною Македон??ю ? п?вденно-сх?дною Чорногор??ю Республ?ка Косово (з 2008) Незалежн?сть була заявлена в односторонньому порядку, визнана частково Метох?я Корол?вство Чорногор?я (1910 ? 1918) Метох?я контролювалась Австро-Угорщиною (1915 ? 1918) Чорногор?я Протекторат був анексований фашистською ?тал??ю (1941 ? 1943) ? Трет?м Рейхом (1943 ? 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорват??ю (1941 ? 1944) СР Чорногор?я (1943 ? 1992) Чорногор?я (з 2006) П?вн?чна Македон?я Корол?вство Серб?я (1912 ? 1918) завойована Трет?м Болгарським царством (1941 ? 1944) СР Македон?я (1944 ? 1991) Республ?ка П?вн?чна Македон?я (1993 ? 2019 Колишня Югославська Республ?ка Македон?я або Республ?ка Македон?я див. Конфл?кт у Македон?? (2001) ) (з 1991)

У соц?альних мережах Сабредд?т   (англ.) Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz · Giant Bomb Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · ?сторичний словник Швейцар?? · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · Osterreichisches Musiklexikon Online · Proleksis Encyclopedia · TDV ?slam Ansiklopedisi · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання KBpedia · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project · UK Parliament thesaurus · Англ?йська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · ?тал?йська В?к?д?я · Каталанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · Namuwiki Нормативний контроль BLBNB :  000140746 · BNE :  XX456067 · BNF :  11709959t · FAST :  1212749 · Freebase :  /m/0166b · GND :  4088119-2 · J9U :  987007554893005171 · LCCN :  n81035836 · LIBRIS :  pm1358x74smx2mv · LIH :  LNB:weK;=B3 · N6I :  vtls001148509 · NCF :  ncf10180929 · NDL :  00577605 · NKC :  ge134079 · NLG :  2518 · NLI :  000984370 · NSK :  000100944 · RERO :  02-A005493861 · SKMASNL :  vtls007419865 · SUDOC :  223552356 · UIY :  000076979 · VcBA :  497/3033 · VIAF :  126120141