День Перемоги
Репортаж на перш?й шпальт? видання New York Journal-American п?д заголовком ≪День перемоги! Нацисти оголосили про повну кап?туляц?ю≫, 7 травня 1945
Оф?ц?йна назва	рос. Праздник Победы ( 8 травня 1945 ) рос. Праздник победы над Германией ( 23 грудня 1947 ) рос. Праздник победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941?1945 гг. ( 26 кв?тня 1965 ) рос. День Победы ( 9 грудня 1971 )
Тип	в?йськове
Початок	9 травня
Зак?нчення	9 травня
Святкування	парад , панахида , покладання в?нк?в
Пов'язаний з	Другою св?товою в?йною , Н?мецько-радянською в?йною
День Перемоги у В?к?сховищ?

День Перемо?ги ( рос. День Победы ) ? державне свято СРСР , а п?зн?ше деяких кра?н, що були республ?ками СРСР. У СРСР святкувалося щор?чно 9 травня з формулюванням: на згадку про переможне завершення ≪Велико? в?тчизняно? в?йни радянського народу проти н?мецько-фашистських загарбник?в≫ ^[1] . Встановлене указом презид?? Верховно? Ради СРСР в?д 8 травня 1945 року (ще до п?дписання) як день ≪всенародного свята≫ ^[1] .

Дата пов'язана з прийняттям кап?туляц?? Н?меччини у в?йн? в радянськ?й зон? окупац?? в передм?ст? Берл?на Карлсхорст? за московським часом .

1948 року, враховуючи насл?дки в?йни, зокрема наявн?сть на той момент величезно? к?лькост? ?нвал?д?в, свято було скасоване ^[2] . В?дновлене 1965 року з? статусом державного свята й неробочого дня ^[3] . В?д того часу супроводжувалося урочистостями: в?йськовими парадами Радянсько? арм?? та демонстрац??ю на Красн?й площ? в Москв? . Також святкувалося у деяких кра?нах Варшавського договору .

В?д 1991 року, п?сля розвалу СРСР , святку?ться на державному р?вн? в низц? пострадянських кра?н  ? Рос?йськ?й Федерац?? , Б?лорус? , Казахстан? тощо.

День Перемоги в Укра?н? оф?ц?йно не святку?ться з 2016 року. Зам?сть нього був запроваджений День перемоги над нацизмом у Друг?й св?тов?й в?йн? , який був державним святом до 2023 року. Укра?на в?дзнача? 9 травня ? День пам?ят? та перемоги над нацизмом у Друг?й св?тов?й в?йн? 1939?1945 рок?в . ^{[4] [5]} Дата 9 травня як День Перемоги також не святку?ться в балт?йських кра?нах  ? Естон?? , Латв?? ^[6] та Литв? .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Останн? дн? в?йни [ ред. | ред. код ]

У кв?тн? 1945 радянськ? в?йська впритул п?д?йшли до меж Берл?на . Н?мецьк? в?йська займали оборону уздовж зах?дних берег?в р?к Одер й Нейсе . На п?дступах до Берл?на й у самому м?ст? було зосереджене угруповання в?йськ, що мало у сво?му склад? 62 див?з?? (у тому числ? 48 п?хотних, 4 ? й 10 моторизованих), 37 окремих п?хотних полк?в ? близько 100 окремих п?хотних батальйон?в , а також значну к?льк?сть артилер?йських частин ? п?дрозд?л?в. Це угруповання нараховувало б?ля м?льйона чолов?к, 1500 танк?в, 10400 артилер?йських систем ? м?номет?в, 3300 бойових л?так?в ^[7] .

Сам Берл?н також був перетворений у найсильн?ший укр?плений район ? п?дготовлений до ведення вуличних бо?в. Навколо Берл?на було створено три оборонних к?льця, усередин? м?ста споруджено б?льше 400 зал?зобетонних довгострокових вогневих точок з гарн?зонами до тисяч? чолов?к. Сам берл?нський гарн?зон нараховував у сво?му склад? близько 200 тисяч чолов?к.

Радянськ? в?йська до початку операц?? нараховували 149 стр?лецьких й 12 кавалер?йських див?з?й, 13 танкових й 7 механ?зованих корпус?в, 15 окремих танкових ? самох?дних бригад, загальною чисельн?стю б?льше 1 900 000 чолов?к. В операц?? брали участь 1-ша й 2-га арм?? в?йська Польського, що нараховували 10 п?хотних й 1 танкову див?з?ю, а також 1 окрему кавалер?йську бригаду, загальною чисельн?стю 155 900 чолов?к.

Взяття Рейхстагу [ ред. | ред. код ]

29 кв?тня почалися бо? за Рейхстаг , який обороняли близько тисяч? вояк?в. П?сля дек?лькох атак п?дрозд?лам 171-? й 150-? стр?лецьких див?з?й вдалося зайняти будинок уже вноч?. 30 кв?тня о 14-й годин? 25 хвилин лейтенант О. Берест ^[8] та сержанти М. ?горов ? М. Кантар?я п?дняли над Рейхстагом Прапор Перемоги ^{[9] [10]} . Проте в оф?ц?йн?й радянськ?й ?стор?ограф?? ^[11] Прапор Перемоги вважався встановленим лише М. ?горовим ? М. Кантар??ю, а пр?звище О. Береста несправедливо замовчувалось ^[12] .

П?дписання кап?туляц?? [ ред. | ред. код ]

Пов?домлення радянського рад?о про кап?туляц?ю Н?меччини.

Текст чита? Ю. Лев?тан

---

При проблемах гляньте в дов?дку .

1 травня о 3-й годин? 50 хвилин на командний пункт 8-й гвард?йсько? арм?? був доставлений начальник генерального штабу сухопутних сил ( Вермахту ) генерал п?хоти Кребс , що заявив, що в?н уповноважений вести переговори про перемир'я. Однак Й. Стал?н розпорядився не вести переговор?в, кр?м як про беззастережну кап?туляц?ю . Н?мецькому командуванню був поставлений ультиматум : якщо до 10-? години не буде дана згода на беззастережну кап?туляц?ю, радянськими в?йськами буде нанесений нищ?вний удар. Не одержавши в?дпов?д?, радянськ? в?йська о 10:40 в?дкрили ураганний вогонь по залишках оборони в центр? Берл?на. До 18-? години стало в?домо, що вимоги про кап?туляц?ю були в?дхилен?. П?сля цього почався останн?й штурм центрально? частини м?ста, де перебувала Рейхсканцеляр?я . Всю н?ч з 1 на 2 травня тривали бо? за канцеляр?ю. До ранку вс? прим?щення були зайнят? радянськими солдатами.

Уноч? 2 травня о 1-й годин? 50 хвилин по рад?о було прийнято таке пов?домлення: ≪Висила?мо сво?х парламентер?в на м?ст Б?смарк-штрассе . Припиня?мо во?нн? д??≫. П?зн?ше заступник м?н?стра пропаганди доктор Ганс Фр?че звернувся до радянського командування ?з проханням про дозв?л виступити по рад?о з? зверненням до н?мецьких в?йськ берл?нського гарн?зону про припинення опору. До 15-? години залишки берл?нського гарн?зону (б?льше 134 тисяч ос?б) здалися в полон.

7 травня о 2:41 ноч? в Реймс? , був п?дписаний акт про беззастережну кап?туляц?ю Н?меччини . В?д ?мен? союзник?в акт про кап?туляц?ю п?дписали генерал Вальтер Беделл См?т , генерал ?. Суслопаров (як св?док в?д СРСР) ? генерал Франсуа Севез (в?д Франц??). В?д Н?меччини його п?дписали адм?рал Ганс-Георг фон Фр?дебург ? генерал Йодль.

8 травня о 22:43 за центрально?вропейським часом ( 9 травня о 0:43 за московським часом) генерал-фельдмаршал В?льгельм Кейтель , а також представники н?мецьких ВМС, що мали в?дпов?дн? повноваження в?д Ден?ца , на вимогу Стал?на повторно ^[2] п?дписали Акт про беззастережну кап?туляц?ю Н?меччини, що ознаменувало зак?нчення Н?мецько-радянсько? в?йни.

За узгодженням м?ж урядами СРСР, США й Велико? Британ?? була досягнута домовлен?сть уважати процедуру в Реймс? попередньою ^{[ джерело? ]} . Проте, у зах?дн?й ?стор?ограф?? п?дписання кап?туляц?? н?мецьких збройних сил, як правило, пов'язу?ться ?з процедурою в Реймс?, а п?дписання акту про кап?туляц?ю в Берл?н? вважа?ться його ратиф?кац??ю.

Прийнявши кап?туляц?ю, Радянський Союз не п?дписав мир з Н?меччиною, тобто залишився з Н?меччиною в стан? в?йни. В?йна з Н?меччиною була зак?нчена 21 с?чня 1955 року прийняттям Презид??ю Верховно? Ради СРСР в?дпов?дного р?шення. Проте, п?д власне Великою В?тчизняною в?йною розум?ють лише частину в?йни з Н?меччиною до 8 травня 1945 року включно.

Берл?нська операц?я [ ред. | ред. код ]

Загалом у Берл?нськ?й операц?? , що тривала з 16 кв?тня до 8 травня , були зад?ян? понад 2,5 м?льйона солдат?в ? оф?цер?в, 6250 танк?в ? самох?дних установок , 7500 л?так?в.

Утрати виявилися величезними: за добу Червона Арм?я втратила, за оф?ц?йним даними, понад 15 тисяч солдат?в ? оф?цер?в. Усього радянськ? в?йська в Берл?нськ?й операц?? втратили 352 тисяч ос?б, у тому числ? 78 тисяч ос?б загиблими.

У ход? операц?? широко використалися танки в м?ст?. У под?бних умовах вони не могли виконувати широкий маневр ? ставали зручною м?шенню для протитанкових засоб?в н?мц?в. Це також привело до великих втрат: за два тижн? бо?в Червона Арм?я втратила третину танк?в, що брали участь у Берл?нськ?й операц??, ? САУ, що склало 1997 одиниць. Також було втрачено 2108 артилер?йських систем ? м?номет?в , 917 бойових л?так?в.

У результат? радянськ? в?йська повн?стю розгромили 70 п?хотних, 12 танкових й 11 моторизованих див?з?й противника, взяли в полон близько 480 тисяч ос?б.

Парад Перемоги на Красн?й площ? [ ред. | ред. код ]

9 травня на Центральний аеродром ?мен? Фрунзе приземлився л?так ≪?Л-2≫ з ек?пажем А. ?. Семенкова, що доставив у Москву акт про кап?туляц?ю Н?меччини.

24 червня на Красн?й площ? в?дбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський , приймав парад Жуков . ^[13]

На парад? урочистим маршем пройшли зведен? полки фронт?в у такому порядку: Карельського , Лен?нградського , 1-го Прибалт?йського , 3-го , 2-го ? 1-го Б?лоруських , 1-го , 4-го , 2-го ? 3-го Укра?нських , зведений полк В?йськово-морського Флоту. У склад? полку 1-го Б?лоруського фронту особливою колоною пройшли представники В?йська Польського . Попереду зведених полк?в фронт?в йшли командувач? фронтами й арм?ями, Геро? Радянського Союзу несли прапори частин ? з'?днань.

Парад завершився маршем 200 прапороносц?в, що кидала прапори переможених н?мецьких в?йськ на пом?ст б?ля п?дн?жжя Мавзолею .

Установлення свята [ ред. | ред. код ]

П?зно увечер? 8 травня 1945 року у передм?ст? Берл?на Акт про повну ? беззастережну кап?туляц?ю Н?меччини п?дписав генерал-фельдмаршал В?льгельм Кейтель , п?зн?ше пов?шений за вироком м?жнародного трибуналу . На той момент Г?тлер уже пок?нчив життя самогубством, деяк? нацистськ? ватажки, зокрема, Г?ммлер , т?кали на зах?д, щоб здатися в полон англо-американським в?йськам. З боку Червоно? Арм?? документ про кап?туляц?ю Н?меччини був п?дписаний без згоди ставки Стал?на . Тому Стал?н започаткував святкування Дня Перемоги в СРСР на 9-те травня , на день п?зн?ше н?ж святкування Дня Перемоги у решти кра?н антиг?тлер?всько? коал?ц??. 8 травня 1945 року, до п?дписання Акту про кап?туляц?ю, М. Кал?н?ним був п?дписаний Указ Презид?? Верховно? ради СРСР, що оголошував 9 травня ≪Святом Перемоги≫ ( рос. Праздником Победы ) та неробочим днем ^[14] . В?дпов?дн? декрети видали також уряди ?нших комун?стичних кра?н Сх?дно? ?вропи ^[15] .

Наприк?нц? 1947 року Стал?н скасував святкування цього дня. З огляду на перемогу у в?йн? весь народ, особливо фронтовики, оч?кували на пом'якшення стал?нського режиму, чого Стал?н робити не збирався. На думку одного з ?сторик?в Друго? св?тово? в?йни В?ктора Суворова , Стал?н перемогу у ц?й в?йн? ? за перемогу не вважав, а нав?ть навпаки ? п?дсумки в?йни оц?нював як поразку, оск?льки свого часу розраховував ? готувався захопити не лише Сх?дну, а й всю ?вропу . ^[16] В?дновили ж його святкування лише п?сля того, коли за часи хрущовсько? в?длиги народ дихнув трохи в?льн?ше ? зажив заможн?ше, вже в часи раннього Брежн?ва .

2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 та 9 травня Днями пам'ят? та примирення .

В?дзначення [ ред. | ред. код ]

В Укра?н? [ ред. | ред. код ]

Сусп?льна думка [ ред. | ред. код ]

За результатами соц?олог?чного опитування проведеного 2007 року Центром Разумкова ^[17] , найб?льшим святом цей день був для людей старших за 60 рок?в (82 %), у в?ков?й груп? 18?29 рок?в справд? великим святом його вважали 59,2 % опитаних. Опитування показало, що серед рег?он?в Укра?ни вид?лявся Зах?дний рег?он, де День Перемоги великим святом вважали 43,3 % опитаних, а майже кожний п'ятий (19,3 %) не вважали цей день святом.

За результатами соц?олог?чного опитування Центром Разумкова ^[18] , у 2011 роц? 70 % громадян Укра?ни вважали День Перемоги великим святом, ще 23,6 % опитаних вважали цей день звичайним святом. Не вважали День Перемоги святом 4,7 % респондент?в ? 1,7 % опитаних не змогли в?дпов?сти на питання. В?дпов?дно до цього опитування, станом на 2011 р?к Н?мецько-радянську в?йну укра?нц? переважно називали Великою В?тчизняною (до тако? назви схилялися 66,2 % опитаних, 28,6 % назвали цю в?йну Другою св?товою, ?нш? в?дпов?д? дали 2,4 % респондент?в, решта ? вагалися з в?дпов?ддю).

Серед тих, хто ? противником святкування Дня Перемоги 9 травня, популярною ? думка про необх?дн?сть перенесення святкування на 8 травня, як у б?льшост? кра?нах ?вропи. Так у 2012 роц? 8 травня молод? актив?сти провели панахиду за загиблими у Друг?й св?тов?й в?йн? у Ки?в? , Львов? , Запор?жж? та Дн?пр? ^{[19] [20]} . У Львов? на Ян?вському цвинтар? в?дбувся сп?льний молебень ^[21] . Орган?затори заход?в виступають за святкування перемоги 8 травня ^[22] .

Зг?дно з даними досл?дження, проведеного Ки?вським м?жнародним ?нститутом соц?олог?? (КМ?С) у лютому 2024 року, 11% укра?нц?в святку? День перемоги як найб?льш популярне свято, поки Р?здво Христове ? 70%, Великдень ? 68% та Новий р?к ? 47%. Соц?ологи зазначають, що у 2010 роц? День перемоги 9 травня був одним ?з найважлив?ших свят, так вважали 58% укра?нц?в. Проте вже 2021 року важливим святом його вважали лише 30% укра?нц?в. Пад?ння популярности Дня перемоги в Укра?н? поясню?ться тим, що цей день дуже активно в?дзнача?ться у Рос?? як агресивне м?л?таристське свято . ^{[23] [24]}

?стор?я вшанування [ ред. | ред. код ]

У Радянському Союз? (?, в?дпов?дно, на теренах Укра?нсько? РСР ) День Перемоги був оголошений неробочим днем Указом Презид?? Верховно? Ради СРСР в?д 26 кв?тня 1965 року як ≪Свято Перемоги радянського народу у Велик?й В?тчизнян?й в?йн? 1941?1945 рр.≫.

У 1991 роц? до статт? 73 Кодексу закон?в про працю Укра?нсько? РСР були внесен? зм?ни ? в перел?ку святкових дн?в 9 травня було зазначено як ≪День Перемоги≫. ^[25]

В Укра?н? на День Перемоги традиц?йно орган?зовуються паради, в яких беруть участь в?йськов? та ветерани. До параду може залучатися в?йськова техн?ка, але част?ше вони проходять без не?. Так, в Ки?в? за роки незалежност? в?йськова техн?ка вперше була представлена на парад? т?льки в 2010 роц?. Кр?м парад?в у цей день вшановують пам'ять загиблих. До в?йськових мемор?ал?в покладають кв?ти. У церквах служать панахиди ^[26] .

Багато людей святкують цей день без участ? у масових акц?ях. Так, за соцопитуванням 2013 року 75 в?дсотк?в укра?нц?в заявили про те, що планують в?дзначати День Перемоги ^[27] . Проте, за оц?нками МВС 2012 року оч?кувалось, що в масових святкових заходах в?зьмуть участь 2 м?льйони людей ^[28] .

Менш п?дтримки свято ма? на заход? кра?ни, переважно в трьох галицьких областях. Так, у Львов? перший парад за часи незалежност? провели у 2010 роц?, а ран?ше в?н не проводився. Неподал?к пройшов альтернативний м?тинг, учасники якого наполягали на тому, що цього дня необх?дно поминати ? молитися за померлих у Друг?й св?тов?й в?йн? , а не святкувати. Сталося дек?лька сутичок м?ж учасниками обох заход?в ^[29] . Також тут популярною ? думка про те, що святкування на честь перемоги повинно в?дбуватися 8 травня ^[22] .

Багато суперечок отримала спроба зобов'язати на державному р?вн? використовувати як символ свята червоний прапор. У 2011 роц? був прийнятий Законопро?кт № 8157, який зобов'язував вс? державн? органи та органи м?сцевого самоврядування зд?йснювати ≪оф?ц?йний п?дйом у День Перемоги коп?й Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором Укра?ни≫. Законопро?кт був визнаний неконституц?йним ^[30] та не вступив у д?ю, проте в 2011 його прихильники розпочали акц?ю по поширенню використання червоного прапора. Це покликало суперечки в сусп?льств?. Особливо погано до використання червоного стягу ставилися на заход?. Це не завадило створити там провокац?ю 9 травня 2011 року ^{[31] [32] [33] [34]} . До Львова при?хали представники пророс?йських укра?нофобських ^[35] орган?зац?й, що розгорнули прапор на Марсовому пол?. Так? д?? викликали найгостр?шу реакц?ю у Львов? ^[36] та ?вано-Франк?вську, де в?дзначення Дня перемоги супроводжувалися з?ткненнями м?ж прихильниками використання червоного прапора в Укра?н? як символ?ки свята Перемоги з одного боку та представниками ВО ≪Свобода≫ й м?сцевих жител?в з ?ншого.

До 2014 року серед символ?в Дня Перемоги використовувалася також георг??вська стр?чка . Однак в 2014 роц? вона стала символом рос?йсько? агрес?? щодо Укра?ни, тому ?? було вир?шено зм?нити на червоний мак . Дизайн символу розробив харк?вський дизайнер Серг?й М?шак?н.

2014 року 9 травня припав на трет?й м?сяць рос?йсько? окупац?? Криму та перший м?сяць тривання Антитерористично? операц?? на Сход? Укра?ни, що спонукало м?сцев? влади б?льшост? м?ст в?дмовитись в?д урочистих заход?в через ймов?рн?сть провокац?й. Зокрема святков? паради були скасован? у Ки?в?, Харков? та Одес? ^[37] , молебн? зам?сть парад?в в?дбулися у Луцьку ^[38] та Р?вному ^[39] , тод? як у Львов? ус? оф?ц?йн? заходи в?дбулися 8 травня ^[40] . Натом?сть урочистий парад мав м?сце в окупованому рос?янами Севастопол? за особисто? участ? президента Рос?? В. Пут?на ^{[41] [42]} .

Починаючи з 2015 року, 8 травня в Укра?н? щор?чно в?дзнача?ться День пам'ят? та примирення . ^{[43] [44]} З 2016 року зам?сть ≪Дня Перемоги≫ 9 травня в?дзначатиметься ≪День перемоги над нацизмом у Друг?й св?тов?й в?йн?≫ . 9 кв?тня 2015 року депутати також проголосували за законопро?кти, якими зокрема прибрали терм?н ≪Велика в?тчизняна в?йна≫ з укра?нського законодавства ^[45] ? заборонили пропаганду комун?зму та нацизму ^[46] .

8 травня 2023 року Володимир Зеленський подав законопро?кт у Верховну Раду Укра?ни, яким запропонував встановити 8 травня День пам?ят? та перемоги над нацизмом у Друг?й св?тов?й в?йн? 1939 ? 1945 рок?в . ^[47] 29 травня 2023 року Верховна Рада зробила День пам'ят? та перемоги над нацизмом у Друг?й св?тов?й в?йн? 1939 ? 1945 рок?в 8 травня державним святом , скасувавши День перемоги над нацизмом у Друг?й св?тов?й в?йн? 9 травня. ^[48]

У св?т? [ ред. | ред. код ]

День Перемоги в?дзначають 9 травня також у багатьох посткомун?стичних кра?нах (Естон?я, Латв?я, Литва, Укра?на не в?дзначають), зокрема:

• Б?лорус? ( б?л. Дзень Перамог? ) ^[49]
• В?рмен??  ? ≪День Миру≫ ^[50] ( в?рм. ????????? ?? ??????????? ??? ) ^{[51] [52]}
• Казахстан? ( каз. Же??с К?н? ) ^[53]
• Киргизстан? ( кирг. Же?иш майрамы ) ^[54]
• Рос?? ( рос. День Победы ) ^[55]
• Таджикистан?  ? ( тадж. Р?зи ?алабаи хал??о дар ?анги Бузурги Ватан? (1941-1945) ) ^{[56] [57]}
• Туркмен?стан?  ? День Перемоги у Велик?й в?тчизнян?й в?йн? 1941?1945 рок?в ^[58]
• Серб?? ( серб. Дан победе ) ^[59]
• Босн?? та Герцеговин? (рег?он Республ?ка Сербська ^[60] , серб. Dan pobjede na fa?izmom ) ^[61]

Аналог?? [ ред. | ред. код ]

Б?льш?сть зах?дно?вропейських кра?н в?дзначають День Перемоги в ?вроп?  ? переважно 8 травня, а кра?ни Британсько? Сп?вдружност?  ? 7 травня. Переважно 9 травня в?дзначають:

• Азербайджан  ? ≪День перемоги над фашизмом≫ ^[62]
• Груз?я  ? ≪День перемоги над фашизмом≫ ^[63]
• Узбекистан  ? ≪День Пам'ят? та Почестей≫ (назва ? з 1999 року) ^[64]
• Молдова  ? ≪День Перемоги та пам'ят? геро?в, що полягли за незалежн?сть Батьк?вщини≫ ^[65]
• Укра?на (оф?ц?йно ? з 2016 року) ? День перемоги над нацизмом у Друг?й св?тов?й в?йн?

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• День визволення Укра?ни в?д фашистських загарбник?в
• Встановлення Прапора Перемоги над Рейхстагом
• ≪Поб?доб?с??≫

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Category:Victory days

• Закон Укра?ни. Про ув?чнення Перемоги у Велик?й В?тчизнян?й в?йн? 1941?1945 рок?в. 20.04.2000 (N 1684-III) [ Арх?вовано 26 вересня 2021 у Wayback Machine .]
• Велика н?чия // Укра?нська правда , 20.10.2009. Стаття Володимира В'ятровича
• Дмитро Забор?н. Великая ничья // Верс?? . 13.11.2009 ^{[ недоступне посилання з травня 2019 ]}

п о р Друга св?това в?йна Театри во?нних д?й Основн? битви (1939?1942) Основн? битви (1943?1945) Основн? аспекти Учасники Початок: ? Причини ? Под?? в ?вроп? ? Под?? в Аз?? ? Под?? в Африц? Основн? театри во?нних д?й: ? Зах?дна ?вропа ? Сх?дна ?вропа ? Середземномор'я ? Близький Сх?д ? Африка ? Тихий океан ? Америка 1939: ? Польська кампан?я ? Радянське вторгнення до Польщ? ? При?днання Зах?дно? Б?лорус? до СРСР ? При?днання Зах?дно? Укра?ни до СРСР ? При?днання Бессараб?? та П?вн?чно? Буковини до СРСР ? Окупац?я балт?йських кра?н ? Радянсько-ф?нська в?йна ? ≪Дивна в?йна≫ ? Битва за Атлантику ? Блокада Н?меччини 1940: ? Операц?я ≪Везерюбунг≫ ? Французька кампан?я ? Битва за Середземномор'я ? Битва за Британ?ю ? Сх?дноафриканська кампан?я ? П?вн?чноафриканська кампан?я ? Кампан?я в Л?в?йськ?й пустел? ? Сенегальська операц?я ? Габонська операц?я ? Битва за Мальту ? ?тало-грецька в?йна 1941: ? Операц?я ≪Ауфмарш 25≫ ? Операц?я ≪Мар?та≫ ? Б?й б?ля мису Матапан ? ?ракська операц?я ? Операц?я ≪Меркур?й≫ ? Сир?йсько-Л?ванська кампан?я ? Операц?я ≪З?льберфукс≫ ? Битва за Борнео ? Н?мецько-радянська в?йна ? Операц?я ≪Барбаросса≫ ? Радянсько-ф?нська в?йна 1941?1944 ? Оборона Заполяр'я ? Битва за Ки?в ? Оборона Одеси ? Блокада Лен?нграда ? ?ранська операц?я ? Смоленська битва ? Битва за Москву ? Сумсько-Харк?вська операц?я ? Севастопольська оборона ? Напад на Перл-Гарбор ? Та?ландська операц?я ? Малайська операц?я ? Гонконзька битва ? Ф?л?пп?нська операц?я 1941?1942 ? Гуамська операц?я ? Вейкська операц?я ? Голландсько-Ост-?нд?йська операц?я ? Третя Чаншайська операц?я 1942: ? Ржевська битва ? Дем'янська операц?я ? Битва за Батаан ? Тиморська операц?я ? Битва за Австрал?ю ? Новогв?нейська кампан?я ? С?нгапурська оборона ? Битва за ?нд?йський океан ? Битва в Кораловому мор? ? Битва за М?двей ? Битва за Гуадалканал ? Битва за Дь?пп ? Битва б?ля Газали ? Битва б?ля сх?дних Соломонових остров?в ? Мадагаскарська операц?я ? Алеутська операц?я ? Андаманська операц?я ? Харк?вська операц?я ? Операц?я ≪Блау≫ ? Битва за Кавказ ? Стал?нградська битва ? Друга битва за Ель-Аламейн ? Операц?я ≪Смолоскип≫ ? Чжецзян-Цзянс?йська операц?я 1943: ? Деблокада Лен?нграда ? Воронезько-Харк?вська операц?я ? Третя битва за Харк?в ? Тун?ська кампан?я ? ?тал?йська кампан?я ? Курська битва ? Смоленська операц?я ? Сицил?йська операц?я ? Додеканеська кампан?я ? Центрально-Тихоокеанська кампан?я ? Б?рманська кампан?я ? Битва за Дн?про ?? Битва за Ки?в ? Хуа?нь-Янченська операц?я ? Чунцинська операц?я ? Битва при Чанде ? Дн?провсько-Карпатська операц?я 1944: ? Операц?я ≪Ш?нгл≫ ? Битва при Монте-Касс?но ? Наступ п?д Лен?нградом ? Корсунь-Шевченк?вська операц?я ? Кримська операц?я ? Виборзько-Петрозаводська операц?я ? Операц?я ≪Оверлорд≫ ? Операц?я ≪Нептун≫ ? Нормандська операц?я ? Операц?я ≪Драгун≫ ? Битва за Нарву ? Операц?я ≪Баграт?он≫ ? Прибалт?йська операц?я ? Курляндський м?шок ? Ф?л?пп?нська кампан?я 1944?1945 ? Варшавське повстання ? Льв?всько-Сандомирська операц?я ? Яссько-Кишин?вська операц?я ? Румунська операц?я ? Сх?дно-Карпатська операц?я ? Дебреценська операц?я ? Операц?я ≪Маркет-Гарден≫ ? Гуамська операц?я ? Мар?ансько-палауська операц?я ? Будапештська операц?я ? Петсамо-К?ркенеська операц?я ? Лапландська в?йна ? Битва за Пелел?у ? Арденнська операц?я ? Операц?я ≪?т?-Го≫ 1945: ? Битва за ?одз?му ? Операц?я ≪Боденплатте≫ ? В?сло-Одерська операц?я ? Борнейська операц?я ? Сх?дно-Прусська операц?я ? Рюкюсько-Бон?нська операц?я ? Балатонська операц?я ? Хенань-Хубейська операц?я ? Операц?я ≪Вер?тебл≫ ? Рурська операц?я ? Верхньо-С?лезька операц?я ? Нижньо-С?лезька операц?я ? Сх?дно-Померанська операц?я ? Битва за Берл?н ? Празька операц?я ? В?денська операц?я ? Радянсько-японська в?йна ? Ядерне бомбардування Х?рос?ми ? Нагасак? ? докладн?ше… М?жнародн? угоди: ? Мюнхенська угода ? Пакт Молотова ? Р?ббентропа ? Пакт чотирьох держав ? Догов?р м?ж СРСР та Н?меччиною ? Японсько-радянський пакт Ключов? конфл?кти напередодн? св?тово? в?йни: ? Маньчжурський ?нцидент ? Кампан?я у Внутр?шн?й Монгол?? ? Друга ?тало-еф?опська в?йна ? Угорсько-укра?нська в?йна ? Японсько-китайська в?йна Протиборч? сторони: ? Ленд-л?з ? Колаборац?он?зм ? Допом?жна пол?ц?я Третього Рейху ? Радянськ? фронти час?в Друго? св?тово? в?йни ? Пропаганда ? В?йськова техн?ка ? В?йськове виробництво ? Штрафн? в?йськов? п?дрозд?ли ? Операц?я ≪Вальк?р?я≫ ? Операц?я ≪Бернгард≫ ? Операц?я ≪Даунфол≫ ? Операц?я ≪Скр?пка≫ Гуман?тарн? катастрофи: ? Голокост ? Блокада Лен?нграда ? Марш Смерт? з Батаану ? Голод у Бенгал?? ? Голод у Н?дерландах ? Во?нн? злочини кра?н Ос? ? Во?нн? злочини союзник?в ? Во?нн? злочини РСЧА ? Катинський розстр?л ? Депортац?я народ?в у СРСР ? Операц?я ≪К?лгол≫ ? Видача козак?в у Л??нц? ? Ж?нки для вт?хи ? Стратег?чн? бомбардування ? Р?занина в Нанк?н? ? Американськ? в?йськовополонен? ? Британськ? в?йськовополонен? ? ?тал?йськ? в?йськовополонен? ? Н?мецьк? в?йськовополонен? ? Радянськ? в?йськовополонен? ? Румунськ? в?йськовополонен? ? Ф?нськ? в?йськовополонен? ? Французьк? в?йськовополонен? ? Японськ? в?йськовополонен? Окупац??: ? Чехословаччини ? Польщ? ? Дан?? ? Норвег?? ? Бельг?? ? Люксембургу ? Н?дерланд?в ? Нормандських остров?в ? Франц?? ? Югослав?? : ?? Серб?? ?? Словен?? ?? Босн?? ? Герцеговини ? ?? Македон?? ? Грец?? ? СРСР : ?? Укра?нсько? РСР ?? Б?лорусько? РСР ?? кра?н Балт?? ?? Рос?йсько? РФСР ? Китаю ? ?ндонез?? ? Малай? ? Ф?л?пп?н ? Та?ланду ? ?ндокитаю ? С?нгапуру ? Б?рми ? Н?меччини ? Япон?? Насл?дки: ? Насл?дки ? Втрати ? В?дзначання ? Депортац?я н?мц?в ? Нюрнберзький процес ? Ток?йський процес ? ?ранська криза ? Холодна в?йна Антиг?тлер?вська коал?ц?я ? Л?дери ? СРСР ? США ? Велика Британ?я ? Китай ? Канада ? Франц?я ? Норвег?я ? Польща ? Н?дерланди ? Бельг?я ? Люксембург ? Чехословаччина ? Югослав?я ? Грец?я ? ?гипет ? ?нд?я ? Австрал?я ? Нова Зеланд?я ? ПАС ? Бразил?я ? Мексика ? докладн?ше… Кра?ни Ос? ? Л?дери ? Н?меччина ? ?тал?я ? Япон?я ? В?ш?стська Франц?я ? Ф?нлянд?я ? Угорщина ? Румун?я ? Болгар?я ? Хорват?я ? Словаччина ? Та?ланд ? докладн?ше… Рух опору : ? Польща ? Норвег?я ? Дан?я ? Бельг?я ? Н?дерланди ? Франц?я ? Н?меччина ? Грец?я ? Югослав?я ? Радянськ? партизани ? Укра?на ? Б?лорусь ? В'?тнам День Перемоги у сестринських В?к?про?ктах Портал ≪Друга св?това в?йна≫ Файли у В?к?сховищ? ? Додаткова ?нформац?я ? Територ?ально-пол?тична експанс?я Третього Рейху ? Тотальна в?йна ? Друга св?това в?йна у св?тов?й культур? переглянути обговорити редагувати