Дата початку ?стор?? Сполучених Штат?в ? предметом гострих дебат?в серед ?сторик?в. Стар? п?дручники починаються, переважно, ?з прибуття Христофора Колумба 12 жовтня 1492 року ? особливо п?дкреслюють ?вропейський фон колон?зац?? Америки . В останн? десятил?ття американськ? школи та ун?верситети, як правило, в?д?йшли в?д традиц?йного опису, включивши в ?стор?ограф?ю колон?ального пер?оду минуле кор?нних американц?в.

Кор?нн? мешканц? жили на територ?? сучасних Сполучених Штат?в протягом к?лькох тисяч рок?в, перш н?ж перш? ?вропейськ? колон?сти ступили на в?дкритий континент. Перш? поселенц? прибули переважно з Англ??, початком ?х переселення стала подорож до берег?в сучасно? Ново? Англ?? Джона Кабота , який знаходився на англ?йськ?й служб?. ?нший великий мореплавець Хуан Понсе де Леон започаткував колон?зац?ю Америки ?спанськими колон?стами. Вони заснували невелик? поселення у Флорид? ? на п?вденному заход? США . Французи оселились уздовж р?чки М?сс?с?п? ? узбережжя Мексикансько? затоки .

До 1770-х рок?в тринадцять британських колон?й в?д Нью-Гемпшира на п?вноч? до Джордж?? на п?вдн? нараховували вже два з половиною м?льйони чолов?к, що проживали уздовж Атлантичного узбережжя на сх?д в?д Аппалач?в. П?сля зак?нчення франко-?нд?анських во?н 1760-х рок?в метропол?я наклала на переселенц?в ряд нових податк?в, в?дкинувши аргументи колон?ст?в про те, що будь-як? нов? збори повинн? схвалюватись ними. Податковий оп?р, зокрема Бостонське чаювання ( 1773 ), призв?в до прийняття британським парламентом закон?в про покарання (≪Нестерпн? закони≫), покликаних покласти край самоврядуванню в штат? Массачусетс .

Незабаром п?сля цього м?ж Англ??ю та ?? колон?ями в 1775 роц? спалахнула революц?йна в?йна . Погано забезпечен? ? слабо навчен? американц? протистояли чисельн?шим ? краще озбро?ним англ?йським в?йськам. П?д час в?йни спалахнула велика еп?дем?я натурально? в?спи . Переломним моментом у в?йн? стала поразка британсько? арм?? в битв? п?д Саратогою . Завдяки широкомасштабн?й в?йськов?й та ф?нансов?й п?дтримц? з боку Франц?? ? талановитому командуванню генерала Джорджа Вашингтона , американськ? патр?оти здобули в 1781 остаточну перемогу. Незадовго до цього 4 липня 1776 року Другий Континентальний конгрес прийняв Декларац?ю незалежност? Сполучених Штат?в, якою п?дтвердив ?снування не просто? сукупност? розр?знених колон?й, а ?дино? американсько? нац??.

Мирний догов?р 1783 року змусив Велику Британ?ю визнати незалежн?сть ново? держави. Однак центральний уряд новостворено? Конфедерац?? виявився неефективним у забезпеченн? стаб?льност?, оск?льки не мав достатн?х повноважень. Скликана Ф?ладельф?йська конвенц?я прийняла нову Конституц?ю , яка набрала чинност? в 1789 роц?. У 1791 до не? був доданий Б?лль про права , який м?стив гарант?? нев?д'?мних свобод. За президентства Вашингтона було створено сильний центральний уряд, а в роки правл?ння Томаса Джефферсона США викупили у Франц?? Лу?з?ану , подво?вши таким чином розм?ри кра?ни.

П?дтримуван? в?рою в явне призначення американц? поступово розширили свою територ?ю до Тихого океану . Швидкими темпами йшло зростання населення , досягнувши 7,2 м?льйона в 1810 роц?, 32 млн в 1860 роц?, 76 млн в 1900 роц?, 132 млн в 1940 роц? ? 321 м?льйона у 2015 роц?. Економ?чний р?ст за обсягом ВВП в?дбувався ще швидше. Розширення територ?? було обумовлене пошуками недорогих земель для фермер?в ? рабовласник?в. Питання рабства ставало все б?льш суперечливим ? слугувало причиною пол?тичних ? конституц?йних суперечок. П?сля того як в 1860 роц? президентом обрали Авраама Л?нкольна , який виступав за скасування рабовласництва, 11 п?вденних штат?в вийшли з Союзу ? заявили про свою незалежн?сть, оголосивши себе Конфедеративними Штатами Америки .

Жодна держава н?коли не визнала Конфедерац?ю, але саме вона розпочала громадянську в?йну , напавши на Форт-Самтер у 1861 роц?. Спочатку усп?х був на боц? арм?? п?вденних штат?в, ?? командири, особливо генерал Роберт Л? , виявилися блискучими тактиками. Бойов? д?? велись переважно на П?вдн?, величезн? матер?альн? та трудов? ресурси П?вноч? стали вир?шальними в кровопролитному протистоянн?. Результатом в?йни стало в?дновлення ?дност? США, зубож?ння П?вдня ? л?кв?дац?я рабства . Через к?лька рок?в п?сля зак?нчення громадянсько? в?йни Сполучен? Штати висунулися в число пров?дних ?ндустр?альних держав. 1869 року завершилося буд?вництво першо? трансконтинентально? зал?зниц?. Бурхливо розвивалася нафтова ? електрична промислов?сть, виникали текстильн? фабрики. У повсякденне життя американц?в ув?йшли нов? винаходи: телефон , електрична лампочка , грамофони ? трансформатори , а також к?нематограф .

На рубеж? 20-го стол?ття Сполучен? Штати стали пров?дною промисловою державою св?ту через спалах п?дпри?мництва на п?вн?чному сход? ? середньому Заход? й при?зду м?льйон?в роб?тник?в-?мм?грант?в та фермер?в з ?вропи. Масове невдоволення корупц??ю й неефективн?стю традиц?йно? пол?тики стимулювало поширення прогресивного руху, що призвело до проведення багатьох соц?альних ? пол?тичних реформ. 1920 року 19-а поправка до Конституц?? гарантувала виборче право ж?нок , а 16 й 17 поправки встановили нац?ональний прибутковий податок ? прям? вибори сенатор?в США до Конгресу . У 1914 роц?, коли в ?вроп? вибухнула Перша св?това в?йна , президент Вудро В?льсон виступив за пол?тику суворого нейтрал?тету Америки. Однак така позиц?я стала неможливою, коли Н?меччина оголосила тотальну в?йну проти вс?х суден, що прямували в порти кра?н-союзник?в. 1917 року США вступили у в?йну на боц? кра?н Антанти , зробивши ?стотний внесок у перемогу. П?дписаний пово?нний Версальський догов?р включав пропозиц?ю про створення Л?ги Нац?й , але Сенат США в?дмовився ратиф?кувати догов?р, тому Сполучен? Штати не взяли участ? в д?яльност? м?жнародно? орган?зац??.

П?сля благополучного десятил?ття загального економ?чного процв?тання крах Уолл-стр?та ознаменував початок десятир?чно? всесв?тньо? Велико? депрес?? . Прих?д президента-демократа Франкл?на Рузвельта завершив пер?од знаходження при влад? у Б?лому Дом? республ?канц?в. Новий американський л?дер реал?зував власну програму реформ. Отримавши назву ≪Новий курс≫, президентськ? зм?ни включали допомогу безроб?тним, п?дтримку фермер?в й упровадження соц?ального забезпечення. ≪ Новий курс ≫ Рузвельта не зм?г покласти край депрес??, але економ?ка стала зростати. Однак по-справжньому економ?чне покращення в?дновилося лише напередодн? вступу кра?ни в Другу св?тову в?йну .

Американська земля зазнала першого удару п?д час японсько? атаки на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року. Разом з Великою Британ??ю, Радянським Союзом, Кита?м та ?ншими державами Антиг?тлер?всько? коал?ц?? США зробили ?стотний внесок у перемогу над нацистською Н?меччиною . Бойов? д?? проти Япон?? завершились у серпн? 1945 року, коли президент Гарр? Трумен в?ддав розпорядження про нанесення атомних удар?в по м?стах Х?рос?ма ? Нагасак? . П?сля в?йни США стали сп?взасновником ново? м?жнародно? орган?зац?? ? Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й .

У пово?нний час Сполучен? Штати ? Радянський Союз стали конкуруючими наддержавами у Холодн?й в?йн? , протистоявши один одному ? в гонц? озбро?нь, ? в косм?чних перегонах, й ?деолог?чн?й та пропагандистськ?й конфронтац??. Зовн?шня пол?тика США будувалася навколо п?дтримки кра?н Зах?дно? ?вропи ? Япон?? поряд з пол?тикою стримування комун?зму. США взяли участь в Корейськ?й ? В'?тнамськ?й в?йнах , намагаючись зупинити поширення радянського впливу.

У 1960-т? роки, багато в чому завдяки руху за громадянськ? права, пройшла хвиля соц?альних реформ, що забезпечила дотримання конституц?йних прав на голосування ? свободу пересування афроамериканц?в та ?нших расових меншин. Завдяки переговорам з СРСР, ?н?ц?йованими Рональдом Рейганом , а згодом ? Джорджом Бушом , що зайняв пост президента в 1989 , настала локал?зац?я глобального протистояння. Холодна в?йна зак?нчилася повним колапсом соц?ал?стичного ладу ? розпадом Радянського Союзу в 1991 роц?, залишивши Сполучен? Штати ?диною наддержавою у св?т?.

У 1990-т? США зосередилися на м?жнародних конфл?ктах навколо Близького Сходу . Початок 21-го стол?ття ознаменувався терористичними атаками ≪ Аль-Ка?ди ≫ 11 вересня 2001 року, п?сля чого кра?на взяла участь у в?йнах в ?раку та Афган?стан? . 2008 року США пережили найг?ршу економ?чну кризу з час?в Велико? депрес??. За роки правл?ння президента Барака Обами , першого афроамериканця на дан?й посад?, було впроваджено реформи по  охорон? здоров'я  ? банк?вськ?й д?яльност?. 20 с?чня 2017 року склав присягу 45-й президент Сполучених Штат?в Дональд Трамп , обрання ? президентство якого викликали певн? суперечност? серед громадян США.

Остаточно не в?домо, як ? коли кор?нн? американц? вперше поселилися на територ?? сучасних Сполучених Штат?в. Переважна б?льш?сть теор?й припуска?, що люди м?грували з ?враз?? через сухопутний м?ст Беринг?? , який з'?днував Сиб?р ? Аляску п?д час льодовикового пер?оду. Згодом вони переселилися на п?вдень по вс?й Америц? ?, можливо, д?йшли до Антарктиди. Ця м?грац?я розпочалася приблизно 30 000 рок?в тому ^[1] ? тривала близько 20 000 рок?в, поки сухопутний м?ст не був затоплений внасл?док п?двищення р?вня моря, викликаного зак?нченням останнього льодовикового пер?оду . ^[2] Ц? давн? мешканц?, зван? палеоамериканцями, незабаром розд?лились на багато сотень р?зноман?тних народ?в, племен ? народностей.

Доколумбова епоха включа? в себе пер?од в ?стор?? ? перед?стор?? П?вн?чно? ? П?вденно? Америки до появи ?вропейц?в на американських континентах, охоплюючи час в?д початкового поселення у верхньопалеол?тичний пер?од аж до ?вропейсько? колон?зац?? п?д час Нового часу. Племена П?вн?чно? Америки пер?одично ворогували одне з одним. В?домий ?сландський в?к?нг Лейф Ер?ксон за 500 рок?в до Колумба в?дкрив Америку, назвавши ?? В?нланд.

П?сля в?к?нг?в першими ?вропейцями на американському материку були ?спанц?. В жовтн? 1492 року ?спанська експедиц?я на чол? з адм?ралом Христофором Колумбом висадилась на остр?в Сан-Сальвадор .

Першим досл?дником, який побував у гирл? р?чки М?сс?с?п? , перетнув сучасн? Лу?з?ану та Техас , д?йшов практично до Кал?форн?йсько? затоки, ? ?спанський конк?стадор та мандр?вник Альваро Нунь?с Кавеса де Вака . Це в?дбулося у 1528?1535 роках. Перше пост?йне поселення в сучасних США було засноване у 1565 у Флорид?.

Французи вперше ступили на земл? Нового св?ту як досл?дники, шукач? маршруту до Тихого океану та достатку. Найзначн?ш? досл?дження француз?в у П?вн?чн?й Америц? в?дбулися п?д час правл?ння короля Франц?? Франциска ? . 1524 року Франциск в?дправив ?тал?йця Джованн? да Верраццано знайти шлях до Тихого океану в район? м?ж Флоридою та Ньюфаундлендом . Землям пом?ж Новою ?спан??ю та англ?йським Ньюфаундлендом Верраццано дав назви Франческа та Нова Галл?я , просуваючи цим способом Франц?ю. ^[3]

Згодом, 1534 року, Франциск в?дправив Жака Карть? в першу з трьох подорожей досл?джувати узбережжя Ньюфаундленда та р?чку Св. Лаврент?я . Пот?м французи мали невдал? спроби заснувати дек?лька колон?й вздовж узбережжя П?вн?чно? Америки, як? провалилися через погодн? умови, хвороби або конфл?кт з ?ншими ?вропейськими колон?стами. Карть? пробував заснувати перше пост?йне ?вропейське поселення в п?вн?чн?й Америц? в Кап-Руж, але вс? 400 поселенц?в наступного року покинули поселення через погану погоду ? наб?ги кор?нного населення. Невелика група вояк?в, яка залишилась у П?вденн?й Карол?н? на остров? Парр?с, у 1562 роц? заснувала Шарльсфорт, але вже наступного року була змушена покинути його у зв'язку з припиненням постачання харч?в з Франц??.

Форт Карол?на, оснований на м?сц?, де сьогодн? сто?ть м?сто Джексонв?лл у штат? Флорида, про?снував лише один р?к та був знищений ?спанцями з Сент-Августина. Незабаром провалилась ? спроба розм?щувати засуджених на остров? Сейбл в Нов?й Шотланд??. 1604 року остр?в Сент-Круа в Акад? був м?сцем для ще одн??? французько? колон??, яка дуже постраждала в?д хвороби, мабуть, цинги . Наступного року поселення перевезли в Порт-Рояль . 1685 року в Техас? французи заснували Форт Сент-Лу?с, але до 1688 року його покинули.

У 1602 роц? уряд Республ?ки Об'?днаних пров?нц?й заснову? Голландську Ост-?нд?йську компан?ю для досл?дження нового шляху до ?нд?? та проголошення вс?х незв?даних земель територ?ями Республ?ки Об'?днаних пров?нц?й. Це призвело до створення к?лькох значних експедиц?й, як? посприяли створенню пров?нц?? Нов? Н?дерланди.

У 1585 ? 1587 роках сер Волтер Рел? за наказом Королеви Англ?? ?лизавети I зробив дв? спроби заснувати пост?йне поселення у П?вн?чн?й Америц?. Розв?дувальна експедиц?я досягла американського берега в 1584 роц? й назвала в?дкрите узбережжя В?рджин?я на вшанування ≪королеви-незайманки≫ ?лизавети I, що не була одруженою. Обидв? спроби зак?нчилися невдачею ? перша колон?я, заснована на остров? Роанок неподал?к в?д узбережжя В?рджин??, виявилася на меж? загибел? через атаки ?нд?анц?в ? брак припас?в та була евакуйована сером Френс?сом Дрейком у кв?тн? 1587 року.

Того ж року на остр?в висадилася друга експедиц?я колон?ст?в, чисельн?стю 117 людей. Планувалося, що навесн? 1588 року до колон?? прибудуть корабл? з? спорядженням ? пров?антом. Проте з р?зних причин постачальна експедиц?я затрималася на п?втора року. Коли вона прибула, ус? буд?вл? колон?ст?в були ц?л?, але не було жодних сл?д?в людей, окр?м останк?в одн??? людини. Доля колон?ст?в нев?дома донин?. ^[4] .

Перше пост?йне англ?йське поселення було створене в Джеймстаун? у 1607 роц?. Рел?г?йний ? пол?тичний хаос в ?вроп? стимулював ем?грац?ю в англ?йськ? колон??. Над?я на процв?тання привела сюди багатьох поселенц?в як з Англ??, Н?меччини, так ? з ?нших континентальних кра?н.

Починаючи з середини XVII стол?ття , Велика Британ?я намагалася встановити повний контроль над економ?чними операц?ями американських колон?й, реал?зуючи схему, в?дпов?дно до яко? вс? промислов? товари (в?д металевих ?удзик?в до риболовецьких суден) ?мпортувалися в колон?? з метропол?? в обм?н на сировину та с?льськогосподарськ? товари. За ц??? схеми англ?йськ? п?дпри?мц?, так само як ? англ?йський уряд, були вкрай незац?кавлен? у розвитку промисловост? в колон?ях, а також у торг?вл? колон?й з кимось ?ншим, окр?м метропол??.

А тим часом американська промислов?сть (здеб?льшого у п?вн?чних колон?ях) досягла значних усп?х?в. Зокрема американськ? промисловц? досягли усп?ху в суднобудуванн?, що дозволило швидко налагодити торг?влю з Вест-?нд??ю ? тим самим знайти ринок збуту для американсько? мануфактури.

Англ?йський парламент визнав ц? усп?хи наст?льки загрозливими, що 1750 видав закон, який забороняв будувати в колон?ях прокатн? стани та майстерн? з обробки зал?за. Зовн?шня торг?вля колон?й також зазнавала утиск?в. 1763 року були прийнят? закони про судноплавство, за якими товари дозволялося ввозити та вивозити з американських колон?й лише на британських суднах. Кр?м того, вс? призначен? для колон?й товари повинн? були вантажитися у Велик?й Британ??, незалежно в?д того, зв?дки ?х везли. Таким чином метропол?я намагалася поставити всю зовн?шню торг?влю колон?й п?д св?й контроль. ? це не враховуючи безл?ч? мит ? податкових збор?в на товари, як? колон?сти власноруч ввозили додому.

До друго? половини XVIII стол?ття населення американських колон?й дедал? виразн?ше виступало як сп?льн?сть людей, що перебували в конфронтац?? з метропол??ю. Значну роль у цьому в?д?грав розвиток колон?ально? преси. Перша американська газета з'явилася у кв?тн? 1704 , а до 1765 ?х було вже 25. Ол?? у вогонь п?длив закон про гербовий зб?р, що важко вдарив по американських видавцях. Невдоволення виявляли й американськ? промисловц? та торговц?, вкрай незадоволен? колон?альною пол?тикою метропол??. Присутн?сть англ?йських в?йськ, як? залишилися там п?сля семир?чно? в?йни , на територ?? колон?й також викликало невдоволення колон?ст?в. Чимраз част?ше звучали вимоги про надання незалежност?.

В?дчуваючи серйозн?сть ситуац??, як американська, так ? англ?йська буржуаз?я, шукали р?шення, котре задовольнило б ?нтереси як метропол??, так ? колон?й. Так 1754 року з ?н?ц?ативи Бенджам?на Франкл?на було висунуто про?кт з? створення союзу п?вн?чноамериканських колон?й з власним урядом, але на чол? з президентом, що признача?ться британським королем. Хоча про?кт ? не передбачав повно? незалежност? колон?й, у Лондон? в?н викликав вкрай негативну реакц?ю.

?скрою, з яко? розгор?лася американська революц?я, стало ≪Бостонське чаювання≫ 16 грудня 1773 року. Жител? м?ста перевдяглися в ?нд?анськ? костюми, вдерлися на корабл? з англ?йським крамом та скинули за борт тюки з привезеним ча?м. Бостон , як ? всю Массачусетську колон?ю, вже давно вважали в Британ?? ≪п?дбурювачами спокою≫. Тому англ?йський уряд п?шов на р?шуч? кроки, щоб упокорити бунт?вник?в. Порт був блокований аж до сплати м?ською владою компенсац?? за знищений вантаж. Англ?йц? вперто не хот?ли пом?чати розмаху заколоту, вважаючи його справою групи радикально налаштованих фанатик?в.

Але каральна акц?я проти Бостона не лише не втихомирила заколотник?в, а й стала для вс?х американських колон?й закликом згуртуватися для боротьби за незалежн?сть.

М?сцев? органи самоврядування США були створен? в англ?йськ?й Америц? ще в колон?альний пер?од . Перший загальний орган самоврядування ? Континентальний конгрес  ? був скликаний напередодн? революц?? як нарада представник?в окремих колон?й. П?д час революц?? в?н конституювався як Законодавч? Збори . На Другому Континентальному конгрес? , скликаному 10 травня 1775 року, представники м?сцево? колон?ально? влади обговорили становище, що склалося в результат? жорстких д?й британського уряду ? англ?йських в?йськ, як? фактично розпочали до цього часу бойов? д?? проти загон?в м?л?ц?? колон?ст?в.

Конгрес оголосив себе центральним урядом колон?й, що об'?дналися для сп?льного захисту в?д британсько? агрес?? ? доручив колон?альним законодавчим зборам виробити м?сцев? конституц??, як? передбачали ?х незалежн?сть в?д Велико? Британ??. Генерал Вашингтон , харизматичний пол?тичний л?дер з В?рджин?? , що висунувся ще в пер?од франко-?нд?ансько? в?йни , був призначений головнокомандувачем об'?днано? Континентально? арм?? .

У кожн?й колон?? частина населення залишилася лояльною до корол?вського уряду, але лоял?сти н?де не мали достатнього впливу, щоб контролювати м?сцев? органи влади. ?х д?? стали предметом уваги з боку м?сцевих ком?тет?в безпеки, створених в?дпов?дно до р?шень першого Континентального конгресу в 1774 року, як? тепер виконували функц?? тимчасових виконавчих орган?в Конгресу на м?сцях. Майно лоял?ст?в, як? виступили проти революц??, було конф?сковано, а сам? вони втекли п?д захист корол?вських в?йськ.

У липн? наступного 1776 року Конгрес проголосував за проголошення незалежност? США ? прийняв Декларац?ю незалежност? , що склала основу конституц?? ново? федеративно? держави. П?сля революц?? ?нш? органи федерально? влади були створен? в результат? конституц?йно? реформи 1786 - 1791 рок?в.

Бойов? д?? почалися ще до проголошення незалежност? внасл?док жорсткого тиску з боку англ?йсько? арм??, яка намагалася роззбро?ти загони м?сцево? пол?ц?? та заарештувати л?дер?в колон?ст?в. У 1775?1776 роках Континентальна арм?я зд?йснила вторгнення в Канаду , у ход? якого захопила Монреаль та взяла в облогу Квебек . Однак американськ? в?йська були вит?снен? британцями. Оск?льки сил британсько? корони в Америц? виявилося недостатньо, щоб взяти п?д контроль всю територ?ю колон?й, ? збройн? загони колон?ст?в намагалися нав?ть перейти в наступ, в серпн? 1776 р. в Нью-Йорку висадилася велика арм?я англ?йц?в. Загони м?сцево? м?л?ц?? були розгромлен?, а арм?я генерала Вашингтона п?сля к?лькох поразок була змушена в?дступити через Нью-Джерс? до Пенсильван??. Англ?йц? утримували м?сто Нью-Йорк до укладення мирного договору 1783, перетворивши його у св?й головний опорний пункт на територ?? П?вн?чно? Америки ^{[5] [6]} .

Сл?дом за американським в?йськом, яке в?дступало, британська арм?я вдерлася в Нью-Джерс?, але тут зазнала в?дс?ч? в?д арм?? генерала Вашингтона, яка до цього часу перегрупувалася ? форсувала р?чку Делавер в р?здвяну н?ч, в грудн? 1776. Англ?йц? були розбит? при Трентон? та Принстон? ? в?дступили назад до Нью-Йорку ^[7] .

Генеральний план англ?йц?в, розроблений в Лондон?, складався ?з влаштування одночасного наступу з Канади ? р?чкою Гудзон , щоб у 1777 захопити Олбан? та в?др?зати Нову Англ?ю в?д п?вденних колон?й. Але канадська арм?я п?д командуванням генерала Бергойна зазнала поразки при Саратоз?, а з Нью-Йорка арм?я англ?йц?в попрямувала не до Олбан?, а до Ф?ладельф??. Внасл?док цього вц?л?л? п?д Саратогою англ?йц? потрапили в полон з умовою репатр?ац?? до Велико? Британ??, але Континентальний конгрес не затвердив умови ?х здач?, ? полонених ув'язнили ^[8] . Перемога колон?ст?в прискорила вступ Франц?? в союз з США, який був укладений 1778 року. До союзу пот?м при?дналися ?спан?я та Н?дерланди, ? почалася нова в?йна.

Надал? англ?йц? зосередили сво? сили на спробах захопити п?вденн? штати. Маючи у сво?му розпорядженн? обмежений контингент в?йськ, вони зробили ставку на моб?л?зац?ю лоял?ст?в . ^[9] Под?бна тактика допомогла ?м утримати позиц?? на п?вн?чно-зах?дних територ?ях, попри поразку канадських в?йськ при спроб? наступати на Олбан?.

Наприк?нц? 1778 року британський флот висадив десант та захопив столицю Джордж?? , м?сто Саванну. 1780 точно так само було взято й Чарлстон . Але лоял?ст?в було замало, щоб просунутися вглиб кра?ни, ? англ?йцям довелося задовольнитися контролем над портовими м?стами. Подальший наступ на П?вн?чну Карол?ну та В?рджин?ю захлинувся, бо на окупованих територ?ях почалася партизанська в?йна, ? загони лоял?ст?в зазнали нищ?вно? поразки.

Залишки британсько? арм?? попрямували до м?ста Йорктаун, де збиралися завантажитись на корабл? британського флоту. Але флот з?ткнувся в Чесап?кськ?й затоц? з французьким флотом ? був змушений в?дступити. В?йська британського генерала Корнуолл?са, що опинилися в пастц?, у жовтн? 1781 здалися генералу Вашингтону ^[10] . Коли пов?домлення про цю поразку досягли Велико? Британ??, парламент ухвалив р?шення розпочати мирн? переговори з американськими повстанцями.

Результатом революц?? стала незалежн?сть 13 колон?й: Массачусетсу , Нью-Гемпширу , Коннектикуту , Род-Айленду , Нью-Йорку , Нью-Джерс? , Пенс?льван?? , Делаверу, Мер?ленду, В?рджин??, П?вн?чно? ? П?вденно? Карол?ни ? Джордж??. Зг?дно з Конституц??ю, написаною Конституц?йними зборами 1787 року, було створено нац?ональний уряд. Герой революц?? Джордж Вашингтон , обраний на посаду президента, започаткував багато державних установ, включаючи каб?нет, монетний дв?р ? перший банк США.

Джордж Вашингтон, який став л?дером нац?? ще в роки Американсько? революц?? , був обраний першим президентом США зг?дно з новою конституц??ю, прийнятою в 1789 ? 1791 роках ^[11] . Зг?дно з першим пово?нним переписом населення, в США на той момент проживало 3,9 м?льйони людей. Середня густота населення становила 4,5 ос?б на квадратну милю, але мешканц? були розселен? не дуже р?вном?рно: б?льша частина населення зосередилася в прибережних рег?онах, тимчасом як на зах?дних територ?ях б?лих поселенц?в практично не було. Б?льш?сть населення складалася з селян та ?хн?х с?мей, як? проживали в с?льських м?сцевостях. У США до к?нця XVIII ст. було лише 12 м?ст з населенням у понад 5 000 ос?б.

Судова влада в кра?н? була впорядкована прийняттям закону 1789  р. про створення системи федеральних суд?в. Верховний суд того часу повинен був складатися з шести судд?в. Кр?м того, були призначен? 3 окружних суди ? 13 Федеральних районних суд?в. Для виконання судових р?шень була сформована Служба маршал?в США , а для нагляду за законн?стю в кожному з 13 федеральних район?в був призначений районний прокурор. Столиця США була перенесена в штат Мер?ленд , на частин? територ?? якого був п?зн?ше створений незалежний федеральний округ Колумб?я ^[12] .

За п?дтримки президента Вашингтона секретар Казначейства Александер Гам?льтон впровадив через Конгрес законопро?кт про ф?нансову програму реструктуризац?? борг?в Конгресу, створення Центрального банку Сполучених Штат?в , призначення нових податк?в та митних тариф?в ^[13] . З них податок на в?ск? був найменш популярним ? нав?ть зумовив повстання в Пенсильван?? 1794 року.

В епоху французько? революц?? та наполеон?вських во?н США дотримувалися нейтрал?тету. Однак, 1794 року уряд США п?дписав з Великою Британ??ю угоду про вза?мовиг?дну торг?влю, в?дпов?дно до яко? Велика Британ?я в?дводила сво? в?йська, зосереджен? на канадському кордон? ^[14] . Ця угода була п?ддана критиц? парт??ю Джефферсона , але президент п?дтримав федерал?ст?в, як? виступали за п?дписання угоди, ? Джефферсон змушений був поступитися. Хоча президент Вашингтон був противником парт?йно? системи, в ц?лому в?н п?дтримував федерал?ст?в , ? п?сля його смерт? 1799 року став геро?м ц??? парт?? ^[15] .

Зг?дно з мирним договором з Великою Британ??ю зах?дний кордон США був встановлений по р?чц? М?сс?с?п? , а п?вн?чна, в свою чергу, ? по Великих озерах. Ран?ше територ?? м?ж М?сс?с?п? ? горами Аппалач? англ?йц? залишали сво?м ?нд?анським союзникам. Флорида була повернута ?спан??. ^[16]

П?сля зак?нчення в?йни за незалежн?сть США ще продовжували вести в?йну з ?нд?анцями на п?вн?чно-зах?дних територ?ях, що завершилася в 1795 роц? п?дписанням Гр?нв?лльського мирного договору, зг?дно з яким ?нд?анська конфедерац?я визнала суверен?тет США ? допустила б?лих поселенц?в на сво? земл?. Кр?м того, США вели переговори з ?спан??ю щодо сп?рних П?вденно-зах?дних територ?ях, де також велися активн? бойов? д?? з ?нд?анцями. Зг?дно з укладеним в тому ж 1795 роц? Мадридсько? угоди, ?спан?я визнала ц? земл? волод?нням США ? демаркувала кордон м?ж ними та ?спанською Флоридою по 31-й паралел?. 1798 року там була створена територ?я М?сс?с?п? .

П?сля англо-американсько? в?йни 1812?1815 рр. ?нд?анц? втратили п?дтримку Велико? Британ?? ? не змогли дати американськ?й експанс?? ?стотного опору. У 1830-х роках р?шеннями Конгресу ? адм?н?страц?? президента Джексона безл?ч ?нд?анц?в було виселено за р?чку М?сс?с?п? .

З початку XIX стол?ття тисяч? американц?в покинули все б?льш густо заселений сх?д США ? попрямували на зах?д в?д М?сс?с?п? , в абсолютно неосво?ний рег?он, званий Великими р?внинами . При цьому жител? Ново? Англ?? переселились в багатий л?сом Орегон , а вих?дц? з п?вденних штат?в заселяли простори Техасу , Нью-Мексико ? Кал?форн?? .

Основним транспортним засобом цих переселенц?в ? п?онер?в були запряжен? к?ньми або биками фургони . У шлях вирушали каравани з дек?лькох десятк?в фургон?в кожен. Для того щоб д?статися в?д долини М?сс?с?п? до узбережжя Тихого океану, такого каравану було потр?бно в середньому близько п?в року.

П?сля того, як в 1848 роц? в Кал?форн?? було виявлено золото, почалася так звана Кал?форн?йська золота лихоманка , що п?дсилила пот?к переселенц?в. Для ряду рел?г?йних груп переселення на малозаселен? зах?дн? територ?? надавало можлив?сть уникнути зовн?шнього впливу ? конфл?кт?в з представниками основних конфес?й та владою. Одним ?з приклад?в цього ? мормони , як? оселилися в штат? Юта в 1847 роц?.

На президентських виборах 1800 року Томас Джефферсон з великою перевагою перем?г Джона Адамса . Новообраний л?дер продовжив пол?тику демократизац?? влади, започатковано? колишн?м президентом, створення в?дпов?дального перед м?сцевою владою уряду ? посилення рол? с?льського господарства в економ?ц?. З метою досягнення контролю над Конгресом Джефферсон п?шов на компром?с з федерал?стською фракц??ю . Джефферсон продовжив економ?чну пол?тику Гам?льтона щодо Нац?онального банку ? тариф?в. В обм?н на це федерал?сти не перешкоджали зак?нченню д?? Закону про п?дбурювання в 1801 роц? ? скасування одного з Акт?в про ?ноземц?в, що супроводжувалося зв?льненням з в'язниц? арештованих за цими законами.

Прагнучи зменшити урядов? витрати, Джефферсон намагався л?кв?дувати нац?ональний борг, вважаючи, що кра?ни не повинн? зб?льшувати сво? заборгованост? шляхом отримання ?ноземних кредит?в, за що виступав Гам?льтон . Також були скасован? багато введених попередньою адм?н?страц??ю податк?в, зокрема, податок на др?бних виробник?в в?ск?, що викликало в 1794 роц? серйозн? хвилювання. Думка Джефферсона, що федеральний уряд може забезпечуватися т?льки митом без збору податк?в з населення, спочатку принесла усп?хи в економ?ц?, проте п?зн?ше, коли в результат? наполеон?вських в?йн торг?вля США з Великою Британ??ю ? Франц??ю була перервана, призвела до катастрофи.

Джефферсон в пер?од свого президентства пров?в значне скорочення чисельност? арм??, а також розпустив б?льшу частину флоту, побудованого при адм?н?страц?? Адамса, оск?льки, на його думку, велик? збройн? сили виснажували ресурси ? ф?нанси держави. В?н вважав, що в раз? в?йни достатня чисельн?сть арм?? буде досягнута за рахунок добровольц?в з цив?льного населення, як це сталося п?д час В?йни за незалежн?сть. Проте, визнаючи необх?дн?сть осв?ченого кер?вництва добровольчо? арм??, Джефферсон зб?льшив арм?йський корпус ?нженер?в ? заснував в 1803 роц? В?йськову академ?ю США у Вест-Пойнт? .

У 1803 роц? завдяки вдалим д?ям американських дипломат?в м?ж Сполученими Штатами ? Франц??ю була укладена угода, що отримала назву Лу?з?анська покупка ? яка дозволила держав? практично подво?ти свою територ?ю. Але головним досягненням ц??? угоди для США того часу було надання р?чки М?сс?с?п? , важливо? транспортно? артер??, яка ран?ше була прикордонною р?чкою, в повне розпорядження американських фермер?в ? торговц?в.

П?д час переговор?в ? безпосередньо п?д час проведення операц?? ?спан?я заявляла сво? претенз?? на частину територ?? штату Оклахома ? п?вденно-зах?дну частину штат?в Канзас ? Лу?з?ана. Зг?дно з угодою до США в?дходили територ??, як? з часом стали частиною канадських пров?нц?й Альберта ? Саскачеван . Придбана за результатами операц?? земля склала приблизно 23 % територ?? сучасних Сполучених Штат?в Америки.

≪Лу?з?анська покупка≫ стала одн??ю з важливих в?х в пол?тичному житт? третього президента США Томаса Джефферсона. Хоча Джефферсон ? був стурбований законн?стю проведення операц?? (Конституц?я США не м?стила статей з приводу придбання територ?й у ?ноземних держав) в?н, тим не менше, зважився на операц?ю у зв'язку з тим, що Франц?я ? ?спан?я перешкоджали американцям в ?х торг?вл? через порт Новий Орлеан .

В?йськов? д?? почалися в червн? 1812 ? в?дбувалися в район? американо-канадського кордону, чесап?ксько? ? мексикансько? заток ?з зм?нним усп?хом ? зак?нчилися навесн? 1815 . У союз? з англ?йцями виступали ?нд?анц? п?д проводом Текумсе . Велася також ?нтенсивна в?йна в мор?. В ход? кампан?й 1812 ? 1813 виявилася неп?дготовлен?сть американц?в до в?йни; провалилися спроби США заволод?ти територ??ю Канади. Англ?йцям поступово вдалося п?дсилити блокаду узбережжя США. Проте 10 вересня 1813 американська ескадра завдала поразки супротивников? на озер? Ер? ; в результат? США вдалося узяти п?д св?й контроль прикордонн? райони на Заход?.

Впродовж 1814 США знов загрожувала повна поразка: п?сля перемоги над Наполеоном в ?вроп? Велика Британ?я скерувала велик? сили на боротьбу з американцями, а уряд США до осен? був неплатоспроможним. Основними напрямами удар?в стали Нью-Йорк (з метою в?др?зати в?д решти частину США Нову Англ?ю), Новий Орлеан (з метою блокувати басейн р. М?сс?с?п? ) ? район Чесап?ксько? затоки (що було обманним маневром).

24 серпня 1814 англ?йц? захопили Вашингтон ? спалили його. Проте на п?дступах до Балтимору у Форт? Макгенр? 13 - 14 вересня англ?йц? наштовхнулися на запеклий оп?р. На п?вноч? 10-тисячна англ?йська арм?я виступила з боку Канади, але 11 вересня американц? розбили англ?йський флот у бухт? Платтсбург , ?, позбувшись п?дтримки флоту, британськ? сухопутн? сили були змушен? в?дступити до Канади.

Переговори щодо мирного договору почалися в червн? 1814 , ? 24 грудня був п?дписаний Гентський догов?р , що в?дновив дово?нний статус-кво, але не вир?шив територ?альних ? економ?чних суперечностей, як? призвели до в?йни. Загальн? втрати американц?в у в?йн? склали 2260 чолов?к. Ця в?йна також отримала назву Друго? в?йни за незалежн?сть (саме така назва прийнята в американськ?й ?стор?ограф??).

Закон про переселення ?нд?анц?в прийнятий конгресом США та п?дписаний президентом Ендрю Джексоном . В?н передбачав переселення ?нд?анц?в з п?вденно-сх?дних штат?в на необжит? земл? на зах?д в?д р?чки М?сс?с?п? . Закон набрав чинност? 28 травня 1830 року.

Переселення передбачалося як добров?льне для охочих провести ≪обм?н землями≫, зг?дно з законом. Уряд США зобов'язувався назавжди закр?пити нов? земл? за переселенцями та ?хн?ми нащадками. Конгрес вид?лив асигнування на допомогу переселенцям у раз? пере?зду та облаштування на новому м?сц?, допомогу на перший р?к п?сля переселення, а також в?йськовий захист в?д ?нших вороже налаштованих племен.

П?сля в?йни за незалежн?сть на м?сц? ?спансько? колон?? Нова ?спан?я у П?вн?чн?й Америц? була проголошена Мексиканська республ?ка . 4 жовтня 1824 року Мексика прийняла нову конституц?ю, якою кра?на була проголошена федеративною республ?кою, у склад котро? входили дев'ятнадцять штат?в та чотири територ??. Колишня ?спанська пров?нц?я Техас стала частиною новостворено? держави, штатом Мексики ?з столицею в м. Салт?йо.

У певний пер?од сво?? ?стор??, з огляду на невелику к?льк?сть населення рег?ону, уряд Мексики заохочував ?мм?грац?ю поселенц?в, як? мали створити сво? власн? в?йська для захисту штату та поселень в?д ворожо налаштованих м?сцевих ?нд?анських племен. ?мм?грац?йна пол?тика мексиканського уряду в?дзначалася сво?ю л?беральн?стю, що дозволило англомовним поселенцям заснувати перш? поселення вже у 1822 роц? п?д проводом адвоката Ст?вена Ост?на, якому було доручено вид?ляти земельн? д?лянки. Таким чином, б?льш?сть поселенц?в, як? заселяли величезн? територ?? Техасу були англомовними поселенцями, прибульцями ?з Сполучених Штат?в.

Ще у 1827  р. президент США Джон Кв?нс? Адамс звертався до Мексики з пропозиц??ю продати Техас США за один м?льйон долар?в, але йому було в?дмовлено. Два роки по тому, новий президент Ендрю Джексон знову звернувся з пропозиц??ю придбати у Мексики штат Техас вже за 5 м?льйон?в долар?в, але як ? ран?ше не отримав згоди. Шляхом масово? ?мм?грац?? англомовн? поселенц? дуже скоро опинилися у б?льшост? на територ?? цього мексиканського штату. Занепоко?ний такою ситуац??ю, президент Мексики Анастас?о Бустаманте 6 кв?тня 1830 року вв?в нов? обмеження на подальшу ?мм?грац?ю з? США, також був скасований закон, який передбачав зв?льнення переселенц?в в?д податк?в на майно протягом десяти рок?в та були п?двищен? митн? тарифи на ?мпорт товар? ?з Сполучених Штат?в.

Конфл?кт розпочався з прийняттям у 1835 роц? ново? Конституц?? Мексики, яка передбачала б?льшу централ?зац?ю держави та скасування рабства . Сво?м указом президент Мексики Антон?о Лопес де Санта-Анна скасував д?ю колишньо? конституц?? 1824 року, що викликало заворушення у дек?лькох рег?онах кра?ни. В?йськов? д?? розпочалися в Техас? 1 жовтня 1835 , хоча техаськ? повстанц? спочатку швидко оволод?ли найб?льшими м?стами Байя та Сан-Антон?о де Бехар, однак п?зн?ше зазнали поразки у цих самих м?сцях. В?йна зак?нчилася поразкою мексикансько? арм?? у битв? при Сан-Хас?нто, коли в?йська генерала Семюела Х'юстона розгромили мексиканський корпус на чол? з президентом Санта-Анною, який потрапив у полон незабаром п?сля битви.

Захоплений президент був змушений п?дписати догов?р про незалежн?сть Техасу ? п?сля цього його переправили до США. Догов?р передбачав припинення бойових д?й, передислокац?ю мексиканських в?йськ на п?вдень в?д Р?о-Гранде, повернення Мексикою захопленого майна та обм?н в?йськовополоненими; в обм?н на це Санта-Анна отримував можлив?сть повернутися в Мексику, як т?льки в?н вважатиме це в?дпов?дним (цей пункт договору був порушений). Мексика в?дмовилася ратиф?кувати догов?р, п?дписаний полоненим президентом, ? не дивлячись на припинення в?йськових д?й, статус Техасу залишався юридично невизначеним до тих п?р, поки 1845 року в?н не при?днався до США.

У 1846 роц? США через суперечку щодо кордону п?сля при?днання Техасу оголосили в?йну Мексиц?, ? арм?я американського генерала Тейлора розгромила в?йська президента Санта-Анни . У наступному 1847 роц?, арм?я генерала Скотта зайняла столицю Мексики, президент вт?к, а тимчасовий уряд уклав з американцями мир, поступившись США майже половиною територ?? сво?? держави. Зг?дно з мирним договором в обм?н на територ?? Мексика отримала 15 м?льйон?в долар?в, щоб розплатитися з зовн?шн?ми боргами, через як? втратила п?дтримку ?вропейських кра?н, залишивши ?? напризволяще дол? ? американських в?йськ.

У 1853 роц? Мексика поступилася ще частиною сво?? територ?? США в результат? операц??, звано? покупкою Гадсдена , яка остаточно сформувала новий американо-мексиканський кордон.

Вперше африканськ? нев?льники були завезен? до британсько? В?рджин?? англ?йськими колон?стами 1619 року. Станом на 1860 р?к, з 12-м?льйонного населення 15 американських штат?в, де збер?галося рабство, 4 м?льйони були рабами ^[17] . ?з 1,5 млн с?мей, що жили у цих штатах, понад 390 тис. с?мей мали раб?в.

Праця раб?в широко використовувалася у плантац?йному господарств?, що дозволяло отримувати американським рабовласникам висок? прибутки. У перш?й половин? XIX стол?ття нац?ональне багатство Сполучених Штат?в значною м?рою ?рунтувалося на експлуатац?? прац? раб?в ^[18] . За пер?од в?д XVI до XIX стол?ття до кра?н Америки було завезено близько 12 м?льйон?в африканц?в, ?з них близько 645 тис. ? на територ?ю сучасних США ^{[19] [20] [21]} .

18 вересня 1850 року Конгрес США прийняв закон про раб?в-ут?кач?в , що дозволяв пошук ? затримання раб?в-вт?кач?в на територ?ях, де рабство було вже скасоване. Закон зобов'язував населення вс?х штат?в активно брати участь у затриманн? раб?в-ут?кач?в ? передбачав суворе покарання для раб?в, а також тих, хто ?х переховував ? тих, хто не сприяв затриманню раба. У вс?х п?вденних ? п?вн?чних штатах засновувалися особлив? уповноважен? з ловл? раб?в, яким сл?д надавати сприяння. Сп?йманих раб?в пом?щали у в'язницю ? п?д озбро?ною охороною повертали рабовласников?. Щоб раб був визнаний зб?глим, достатньо було, щоб будь-який б?лий заявив ? п?дтвердив п?д присягою, що цей негр ? рабом, який вт?к в?д нього ^[22] .

На ?нд?анськ?й територ?? , яка формально не входила до складу США ? де проживали виселен? в 1830-т? рр. з п?вденних штат?в П'ять цив?л?зованих племен , рабство в окремих випадках збер?галося до 1870-х рр. При цьому положення раб?в в ?нд?анц?в було кращим у пор?внянн? з п?вденними штатами, а значну частину племен? сем?нол?в становили афроамериканц? ? нащадки зм?шаних ?нд?ансько-афроамериканських шлюб?в.

Рабство було скасоване п?сля завершення Громадянсько? в?йни 1861?1865 рок?в ? прийняття Тринадцято? поправки до Конституц?? США у грудн? 1865 року.

Основною причиною, яка привела США до громадянсько? в?йни стала наявн?сть в кра?н? штат?в двох тип?в: рабовласницьких ? в?льних. Територ?я Сполучених Штат?в поступово розширювалася на сх?д в?д Атлантики протягом майже всього XIX ст. ? кожен раз, коли була необх?дн?сть при?днати новостворений штат до кра?ни, виникала напружен?сть м?ж рабовласницьким П?вднем ? в?льною П?вн?ччю. Коли в Сенат? порушувався баланс к?лькост? рабовласницьких ? в?льних штат?в на користь перших або останн?х, з'являлася можлив?сть порушити р?вновагу ?нтерес?в обох систем.

Ситуац?я сутт?во загострювалася д?ями абол?ц?он?ст?в , як? не т?льки виступали ?з закликами щодо скасування рабства в США, але ? спонукали уряд кра?ни приймати закони, як? обмежували можливост? рабовласник?в, наприклад ввозити нових раб?в в США чи ?здити з рабами у в?льн? штати, а також допомагали б?гти рабам на П?вн?ч ? в Канаду . При цьому можливост? п?вденних плантатор?в повернути раб?в, що втекли, отримати якусь компенсац?ю в?д держави, покарати через судов? ?нстанц?? абол?ц?он?ст?в або зупинити ?х ?нформац?йну в?йну з рабством було практично неможливо.

При заселенн? Канзасу напруга м?ж П?вднем ? П?вн?ччю д?йшла до справжньо? конфронтац??: уряд США дозволив населенню штату вир?шувати або в?н буде рабовласницьким, або в?льним, внасл?док чого ?мм?гранти з рабовласницьких штат?в ? переселенц? з П?вноч? почали вбивати один одного. Деяк? ?сторики нав?ть назвали цей конфл?кт к?нця 1850-х рр. ≪Малою Громадянською в?йною≫.

В 1861 роц? президентом США було обрано Авраама Л?нкольна , який заявляв про неможлив?сть сп?в?снування протилежних економ?чних систем. Бажання зберегти рабство недоторканним призвело до того, що так? штати як П?вденна Карол?на, вир?шили залишити Сполучен? Штати ? створили нове, незалежне в?д Вашингтона державне об'?днання ? Конфедеративн? Штати Америки . У в?дпов?дь Л?нкольн оголосив це р?шення повстанням ? в?дправив в?йська заради збереження ц?лост? кра?ни. Конфедерац?я, до яко? з плином часу при?дналася 11 п?вденних штат?в, сформувала свою арм?ю ? розпочала бойов? д?? проти арм?? США . Це стало початком Громадянсько? в?йни 1861?1865 рок?в.

Пол?тичн? та громадськ? орган?зац??, як? протистояли рабовласництву, утворили в 1854 роц? Республ?канську парт?ю. Перемога на президентських виборах 1860 року кандидата ц??? парт?? Авраама Л?нкольна стала для рабовласник?в сигналом небезпеки ? призвела до сецес?? , виходу з? складу Союзу . У лютому 6 колишн?х штат?в утворили нову державу ? Конфедеративн? Штати Америки . 1 березня про незалежн?сть оголосив Техас , який вже того ж дня при?днався до Конфедерац??, а в кв?тн?-травн? його приклад насл?дували ще 4. Ц? 11 штат?в прийняли конституц?ю та обрали сво?м президентом колишнього сенатора в?д М?сс?с?п? Джефферсона Дев?са , який разом з ?ншими кер?вниками кра?ни заявив, що на ?хн?й територ?? рабство буде ?снувати ≪в?чно≫.

Столицею Конфедерац?? стало алабамське м?сто Монтгомер? , а п?сля при?днання В?рджин?? ? Р?чмонд . Ц? штати займали 40 % вс??? територ?? США з населенням 9,1 млн ос?б, у тому числ? понад 3,6 млн негр?в. 7 жовтня до складу Конфедерац?? ув?йшла ?нд?анська територ?я , населення яко? не було лояльне ан? до Конфедерац??, н? до уряду США, який фактично санкц?онував депортац?ю ?нд?анц?в ?з Джордж?? та ?нших п?вденних штат?в. Однак ?нд?анц? не побажали в?дмовлятися в?д рабовласництва ? ув?йшли до складу Конфедерац??. Бойов? д?? почалися 12 кв?тня 1861 нападом жител?в П?вдня на форт Самтер у бухт? Чарльстон, що п?сля 34-годинного обстр?лу був змушений здатися. У в?дпов?дь Л?нкольн оголосив п?вденн? штати в стан? заколоту, проголосив морську блокаду ?хнього узбережжя, призвав в арм?ю добровольц?в, а п?зн?ше вв?в в?йськову повинн?сть.

Перший серйозний б?й в?дбувся у В?рджин?? б?ля зал?знично? станц?? Манассас 21 липня 1861, коли погано навчен? в?йська жител?в П?вноч?, перейшовши струмок Булл-Ран, атакували жител?в П?вдня, але були змушен? почати в?дступ, що перетворився на втечу. Набагато усп?шн?ше зд?йснювалася блокада морського узбережжя Конфедерац??. Одним ?з ?? насл?дк?в було захоплення 8 листопада 1861 британського пароплава ≪Трент≫, на борту якого перебували ем?сари жител?в П?вдня, що поставило США на межу в?йни з Великою Британ??ю.

Наприк?нц? 1861 арм?я П?вноч? нараховувала близько 650 тисяч солдат?в. Але загальний план ведення в?йни (≪анаконда-план≫) призв?в до того, що арм?я була розосереджена по усьому величезному фронту. 1862 найб?льшого усп?ху жител? П?вноч? домоглися на зах?дному театр? во?нних д?й. У лютому-кв?тн? арм?я генерала Ул?сса Гранта , захопивши к?лька форт?в, вит?снила жител?в П?вдня з Кентукк? , а п?сля важких бо?в при Шайло очистила в?д них Теннесс? . До л?та був зв?льнений штат М?ссур? , ? в?йська Гранта вв?йшли в п?вн?чн? райони М?сс?с?п? й Алабами . Велике значення мало захоплення 25 кв?тня 1862 Нового Орлеана , важливого торговельного й стратег?чного центру. Конфедерац?я була розр?зана на дв? частини. П?д загрозою захоплення опинився Р?чмонд, але ус? наступи федерал?в були в?дбит? з великими втратами. ? лише перекидання частин ?з заходу дало змогу зупинити контрнаступ конфедерат?в п?д проводом генерала Л? .

30 грудня 1862 Л?нкольн п?дписав ≪Прокламац?ю про зв?льнення раб?в≫ з 1 с?чня наступного року. Дана ≪Прокламац?я≫, як ? р?шення про наб?р негр?в в арм?ю, кардинально зм?нила мету в?йни: мова тепер йшла про знищення рабства. Шлях рабству на ≪в?льн? земл?≫ Заходу ще ран?ше закрив прийнятий у травн? 1862 гомстед-акт . Цей акт надавав право будь-якому громадянинов? кра?ни, що не брав участ? в заколот? проти Сполучених Штат?в й сплатив мито в 10 долар?в, зайняти гомстед ? шмат земл? в 160 акр?в п?д ферму на в?льних землях. П?сля п'яти рок?в проживання на д?лянц?, ?? обробки й забудови вона в?ддавалася безкоштовно у власн?сть.

Част? повстання раб?в, усп?шна морська блокада п?дривали економ?ку П?вдня. Невелика промислов?сть не могла задовольнити вс?х потреб фронту. В?дчувалася нестача у медикаментах, збро?, ?ж?. Водночас П?вн?ч торгувала з ?вропою, при?жджали нов? ?мм?гранти з ?вропи, працювали на повну потужн?сть, промислов?сть ? с?льське господарство.

Останн?м великим усп?хом конфедерат?в стала битва п?д Чанселорсв?ллом навесн? 1863, п?д час яко? 130-тисячна арм?я жител?в П?вноч? зазнала поразки в?д 60-тисячно? арм?? генерала Л?. Однак людськ? та матер?альн? ресурси П?вноч? були величезн?. Вже на початку липня конфедерати зазнали поразки п?д Гетт?сбергом. У серпн? 1863 арм?я Л? була в?дкинута до В?рджин??. Восени 1864 була захоплена Атланта ? один ?з найб?льших промислових центр?в П?вдня. 9 кв?тня 1865 п?сля кривавих бо?в здався Р?чмонд . У битв? при Апоматокс? здалася П?вн?чнов?рджинська арм?я. Через м?сяць останн? сили конфедерат?в кап?тулювали. Громадянська в?йна завершилася.

Пер?од п?сля завершення громадянсько? в?йни ув?йшов у ?стор?ограф?ю п?д назвою Реконструкц?я, який тривав з 1865 по 1877 р?к. В цей час в Конституц?ю були внесен? ≪поправки Реконструкц??≫, як? сутт?во розширили цив?льн? права афроамериканц?в . Вони включали тринадцяту поправку , яка поставила рабство поза законом, чотирнадцяту поправку , яка гарантувала громадянство для вс?х народжених або натурал?зованих жител?в на територ?? США, ? п'ятнадцяту поправку , яка заборонила дискрим?нац?ю по ознакою ≪раси, кольору шк?ри або у зв'язку з перебуванням у рабств? в минулому≫.

У в?дпов?дь на Реконструкц?ю, з'явилася низка орган?зац?й жител?в п?вдня США, в тому числ? Ку-клукс-клан , що протид?яли реал?зац?? громадянських прав кольорового населення. Насильству з боку таких орган?зац?й протид?яли федеральна арм?я ? влада, яка у 1870 роц? визнала Ку-клукс-клан терористичною орган?зац??ю. Проте, в справ? Верховного Суду ≪США проти Cruikshank≫ стан дотримання громадянських прав населення було покладено на органи влади штат?в.

Невдач? федеральних орган?в посилили економ?чну кризу 1873 року. Внасл?док цього сформован? республ?канцями уряди втратили п?дтримку виборц?в п?вденних штат?в, ? до влади на П?вдн? повернулися демократи , як? хоча ? не в?дновили рабовласництво, але прийняли дискрим?нац?йн? закони, зван? законами Джима Кроу . 1877 року участь арм?? в державному управл?нн? на П?вдн? було припинено. В результат? афроамериканц? стали громадянами другого сорту, а расистськ? принципи переваги б?лих як ? ран?ше в?дновили панування в громадськ?й думц? ^[23] . Монопол?я демократично? парт?? на владу в п?вденних штатах тривала п?сля цього аж до 1960-х рок?в.

Експанс?я золотошукач?в, фермер?в ? власник?в великих ранчо на ≪Дикий Зах?д≫ супроводжувалася численними конфл?ктами з ?нд?анцями . Останн?м масштабним озбро?ним конфл?ктом б?лих американц?в з кор?нним населенням була В?йна за Чорн? Пагорби (1876?1877 рр.), хоча окрем? сутички з невеликими групами ?нд?анц?в тривали аж до 1918 р ^[24] .

В 1871 роц? влада США прийшла до р?шення, що угоди з ?нд?анцями не результативн? й кор?нн? племена не повинн? розглядатися як незалежн? народи або держави. До 1880 року в результат? масового в?дстр?лу американських б?зон?в майже вся ?хня популяц?я зникла, й ?нд?анц? втратили об'?кт свого основного промислу. Влада змушували кор?нне населення в?дмовлятися в?д звичного способу життя ? жити т?льки в резервац?ях . Окрем? племена ?нд?анц?в продовжували чинити запеклий оп?р, проте залишившись без б?зон?в, стомлен? голодом, вони врешт?-решт п?дкорились ? переселилися в резервац??.

К?нець XIX стол?ття став часом потужного ?ндустр?ального розвитку Сполучених Штат?в. ≪Позолочене стол?ття≫ , так охрестив цю епоху класик американсько? л?тератури Марк Твен . Найбагатший клас американського сусп?льства купався в розкош?, але не забував також ? про ф?лантроп?ю , яку Карнег? називав ≪?вангел??м в?д багатства≫, п?дтримуючи благод?йн? товариства ^[25] ? тисяч? госп?тал?в, шк?л, коледж?в, академ?й, б?бл?отек, музе?в, театр?в, оркестр?в.

Один т?льки Джон Рокфеллер на благод?йн?сть пожертвував понад 500 м?льйон?в долар?в, що склало б?льше половини його сукупного доходу. Безпрецедентна хвиля ?мм?грант?в принесла в США не т?льки робочу силу для американсько? ?ндустр??, але й створила велику к?льк?сть нац?ональних громад, як? заселили малолюдн? зах?дн? територ??.

Вважа?ться, що сучасна американська економ?ка була створена саме в епоху ≪позолоченого в?ку≫. У 1870-х ? 1880-х роках як економ?ка в ц?лому, так ? зароб?тна плата, багатство, нац?ональний продукт ? кап?тали в США росли найшвидшими темпами в ?стор?? кра?ни ^[26] . Так м?ж 1865 ? 1898 рр. пос?ви пшениц? зросли на 256 %, кукурудзи ? на 222 %, видобуток вуг?лля ? на 800 %, а загальна довжина зал?зничних кол?й ? на 567 % ^[27] . Дом?нуючою формою орган?зац?? б?знесу стала корпорац?я. До початку ХХ стол?ття дох?д на душу населення ? обсяг промислово? продукц?? в США стали найвищими в св?т?. Дох?д на душу населення в США вдв?ч? перевищив н?мецький ? французький ? на 50 % ? британський ^[28] .

П?сля ≪позолоченого стол?ття≫ настала ≪Ера прогресив?зму≫ , для яко? характерна висока пол?тична активн?сть середнього класу ? соц?альних низ?в, що призвело до масштабних соц?альних ? пол?тичних реформ ^[29] . Зокрема, були прийнят? чотири нов? конституц?йн? поправки ? в?д 16-? до 19-?. Одн??ю з ц?лей руху прогресист?в була боротьба з корупц??ю пол?тично? верх?вки США. Частина прогресист?в виступала також за закриття питних заклад?в ? прийняття сухого закону ^[30] . До них також при?днались прихильники надання виборчих прав ж?нкам, покращення охорони здоров'я ? модерн?зац?? в ряд? ?нших сфер сусп?льного життя. ^[31]

Спочатку рух прогресист?в д?яв лише на м?сцевому та рег?ональному р?внях ? лише через деякий час захопив всю нац?ю ^[32] . Багато ?дей вони запозичили ?з Зах?дно? ?вропи ^[33] , зокрема створення в 1914 роц? Федерально? резервно? системи ^[34] . ?де? прогресист?в под?ляло багато пол?тичних л?дер?в США, включаючи республ?канц?в Теодора Рузвельта , Чарльза Г'юза , Герберта Гувера ? демократ?в В?льяма Браяна й Вудро В?льсона .

У цей пер?од Сполучен? Штати розпочали св?й п?дйом як м?жнародна держава, беручи участь в збройних конфл?ктах, зокрема, в ?спано-американськ?й в?йн? , яка привела до зв?льнення Куби в?д ?спанського панування й при?днання колишн?х ?спанських колон?й Пуерто-Рико ? Ф?л?пп?ни до волод?нь США. Хоча в цей пер?од США, як ? ран?ше, дотримувалися пол?тики ?золяц?он?зму, держава активно брала участь в ?вропейськ?й пол?тиц?, особливо в Гаазьких конференц?ях.

На початку Першо? св?тово? в?йни в США переважало прагнення зберегти нейтрал?тет. Президент В?льсон , шокований руйн?вним характером конфл?кту ? стурбований його можливими несприятливими насл?дками для США у раз? затягування в?йськових д?й, намагався виступити посередником м?ж протиборчими сторонами. Але його миротворч? зусилля не ув?нчалися усп?хом, головним чином через те, що обидв? сторони не втрачали над?ю перемогти у вир?шальн?й битв?. Тим часом США все глибше грузли в суперечц? щодо прав нейтральних кра?н на море. Велика Британ?я контролювала обстановку у Св?товому океан?, дозволяючи нейтральним кра?нам зд?йснювати торг?влю ? одночасно блокуючи н?мецьк? порти. Н?меччина намагалася прорвати блокаду, застосовуючи нову зброю ? п?дводн? човни. ^[35]

У 1915 н?мецький п?дводний човен потопив британське пасажирське судно ≪Луз?тан?я≫ , при цьому загинуло понад 100 американських громадян. В?льсон негайно заявив Н?меччин?, що незпровокован? напади п?дводних човн?в на судна нейтральних кра?н ? порушенням загальноприйнятих норм м?жнародного права ? повинн? бути припинен?. Н?меччина на початку 1917 року погодилася припинити необмежену п?дводну в?йну, але лише п?сля загрози В?льсона застосувати найр?шуч?ш? заходи. Проте, в лютому ? березн? 1917 були потоплен? ще к?лька американських суден, а телеграма Циммермана мексиканському уряду з пропозиц??ю союзу проти США змусила В?льсона запросити згоду Конгресу на вступ кра?ни у в?йну. В результат? 6 кв?тня 1917 Конгрес оголосив в?йну Н?меччин?. ^[35]

США негайно розширили масштаби економ?чно? та в?йськово-морсько? допомоги союзникам ? розпочали п?дготовку експедиц?йного корпусу для вступу в бойов? д?? на Зах?дному фронт? . Зг?дно з прийнятим 18 травня 1917 закону про обмежену в?йськову повинн?сть, в арм?ю було призвано 1 млн чолов?к?в у в?ц? в?д 21 до 31 року.

З початку березня 1918 союзники стримували потужний наступ н?мц?в. До л?та за п?дтримки американського п?дкр?плення вдалося розгорнути контрнаступ. Арм?я США усп?шно д?яла проти Сен-М??льського угруповання супротивника ? взяла участь в загальному наступ? союзних в?йськ.

Для ефективно? орган?зац?? тилу В?льсон п?шов на безпрецедентн? заходи державного контролю над економ?кою. Закон про федеральний контроль, прийнятий 21 березня 1918 року, перев?в вс? зал?зниц? кра?ни п?д кер?вництво В?льяма Макад?, а спец?ально створене в?йськове кер?вництво зал?зниць мало пок?нчити з конкуренц??ю ? забезпечити сувору координац?ю ?х д?яльност?. В?йськово-промислове управл?ння було над?лене розширеними повноваженнями контролю над п?дпри?мствами з метою стимулювання виробництва та запоб?ганню зайвого дублювання. ^[36]

Керуючись законом про контроль над харчовими продуктами та пальним (серпень 1917), Герберт Гувер , глава федерального в?домства з контролю за харчовими продуктами, заф?ксував ц?ни на пшеницю на високому р?вн? ? з метою зб?льшення поставок продовольства в арм?ю вв?в так зван? ≪безм'ясн?≫ й ≪безпшеничн?≫ дн?. Гарр? Гарф?лд, кер?вник в?домства з контролю за паливом, теж запровадив жорстк? заходи щодо виробництва ? розпод?лу паливних ресурс?в. Кр?м вир?шення в?йськових завдань, ц? заходи принесли чимал? вигоди малозабезпеченим соц?альним верствам, зокрема фермерам ? промисловим робочим.

Кр?м великих витрат на розвиток власно? в?йськово? машини, США надали наст?льки велик? кредити союзникам, що в пер?од м?ж груднем 1916 ? червнем 1919 загальний борг останн?х (разом з в?дсотками) вир?с до 24 262 млн долар?в. Серйозним недол?ком внутр?шньо? пол?тики В?льсона стала його нездатн?сть над?йно захистити громадянськ? свободи: в?йськова ?стер?я всередин? кра?ни вилилася в пересл?дування американц?в н?мецького походження, член?в антиво?нних груп та ?нших ?накомислячих.

У с?чн? 1918 В?льсон представив в Конгрес сво? ≪14 пункт?в≫  ? загальну декларац?ю ц?лей США у в?йн?. У декларац?? була викладена програма в?дновлення м?жнародно? стаб?льност? ? м?стився заклик до створення Л?ги Нац?й . Ця програма багато в чому розходилася з в?йськовими ц?лями, ран?ше схваленими кра?нами Антанти ? включеними в ряд секретних договор?в.

У жовтн? 1918 центрально?вропейськ? кра?ни звернулися з пропозиц??ю про мир безпосередньо до В?льсона, через голови ?вропейських супротивник?в. Погодившись на умови союзник?в, 11 листопада 1918 Н?меччина п?дписала угоду про перемир'я . Попри попередню домовлен?сть про його умови, розб?жност? в позиц?ях ?вропи ? Америки вказували на те, що в ход? п?сляво?нних переговор?в виникнуть серйозн? протир?ччя. Ще одн??ю проблемою стала фактична дез?нтеграц?я старо? ?вропи, що не об?цяло швидкого ? легкого в?дновлення економ?чного життя. ^[37]

В ход? мирних переговор?в В?льсон п?дпорядкував вс? ?нш? завдання створенню Л?ги Нац?й . Для досягнення ц??? мети в?н п?шов на ряд компром?с?в, зокрема щодо контрибуц?й ? територ?альних питань, спод?ваючись згодом скорегувати ?х в рамках майбутньо? Л?ги. За столом переговор?в з ?ншими учасниками ≪велико? четв?рки≫ ? Ллойд Джорджем , який представляв Велику Британ?ю, Клемансо , який представляв Франц?ю, ? Орландо , який представляв ?тал?ю, ? В?льсон проявив себе вельми вправним дипломатом. Догов?р 28 червня 1919 став кульм?нац??ю його пол?тично? кар'?ри.

Однак в самих США п?сля перемоги республ?канц?в на виборах 1918 роц? посилилось внутр?шн? пол?тичне тертя. Сенатор Лодж очолив рух проти Л?ги Нац?й, йому ? його прихильникам вдалося надовго заблокувати розгляд договору в Сенат? ? з?рвати його ратиф?кац?ю. Сенатори-опозиц?онери отримали п?дтримку, по-перше, республ?канц?в, як? побоювалися несприятливих пол?тичних насл?дк?в дипломатичного тр?умфу В?льсона, по-друге, представник?в тих етн?чних груп, чи? кра?ни постраждали в?д версальських домовленостей , ?, нарешт?, тих прогресист?в-радикал?в, як? вважали, що м?жнародн? зобов'язання США загальмують подальший розвиток американсько? демократ??.

Таб?р американських прихильник?в Л?ги Нац?й був неспод?вано ослаблений, коли В?льсон, що почав вимотуюче пропагандистське турне по кра?н? на п?дтримку мирного договору, в самий розпал дебат?в тяжко захвор?в. ≪Червона пан?ка≫ , породжена страхом перед комун?стами, посилила розчарування, яке охопило кра?ну п?сля в?йни. Було зрозум?ло, що сенат не пропустить догов?р без внесення в нього зм?н, але В?льсон в?дмовився п?ти на компром?си, ? сенат дв?ч? його в?дхилив (в листопад? 1919 ? в березн? 1920). Тому формально США залишалися в стан? в?йни аж до 2 липня 1921 коли Конгрес (вже при адм?н?страц?? Гард?нга ) прийняв нарешт? сп?льну резолюц?ю обох палат, оф?ц?йно оголосивши про завершення в?йськових д?й. Л?га Нац?й почала свою роботу без участ? США.

Епохою ≪проспер?т?≫ або процв?тання називають пер?од господарського п?дйому в США в 1920-х роках. У л?тератур? п?д епохою ≪проспер?т?≫ найчаст?ше мають на уваз? нездорове, сумн?вне процв?тання. П?сляво?нна Америка виходила в л?дери за темпами економ?чного зростання, завдяки чому ще б?льше посилила сво? л?дируюч? позиц?? в св?т?. До к?нця 20-х рок?в Америка виробляла майже ст?льки ж промислово? продукц??, ск?льки весь ?нший св?т. Зароб?тна плата середньостатистичного робочого зб?льшилась на 25 %. Р?вень безроб?ття не перевищував 5 %, а в деяк? пер?оди нав?ть 3 %. Розкв?тав споживчий кредит, а ц?ни п?дтримувалися на стаб?льному р?вн?. Темпи економ?чного розвитку США залишалися найвищими в св?т?.

Причини п?дйому американсько? економ?ки вбачають у виход? США на л?дируюч? позиц?? в м?жнародн?й пол?тиц? та ?х перетворення в ф?нансовий центр св?ту. Маючи в сво?му розпорядженн? чимал? кошти, американськ? монопол?? усп?шно провели оновлення сво?х основних кап?тал?в, побудувавши нов? заводи ? фабрики. 1924 року був прийнятий план Дауеса по в?дновленню економ?ки Н?меччини. Н?меччин? вид?лялась позика, значну частину яко? надавали банки США. Прагнення кра?ни сприяти економ?чн?й стаб?льност? ?вропи пояснювалось прагненням завоювати нов? ринки збуту для американських товар?в, а також запоб?гти поширенню комун?стично? ?деолог??. У той же час, в 1921 роц? США надали Радянсько? Рос?? , де лютував голод , благод?йну допомогу. До 1929 року загальний обсяг американського експорту становив в грошовому екв?валент? 85 млн долар?в.

У роки процв?тання зб?льшення доход?в на душу населення ? ефективност? виробництва привело до 40 % зростання ВНП . У кра?н? встановився високий р?вень життя, при низькому р?вн? безроб?ття, невелик?й ?нфляц?? ? низьких процентних ставках по кредитах. Промислове виробництво в ц?лому зб?льшилася до 1929 року на 72 %. Особливо усп?шно розвивалося виробництво споживчих товар?в. ?мпульсом до його розвитку послужило широке поширення електрично? енерг??. Електриф?кован? житла американц?в стали оснащуватися побутовою техн?кою ? рад?оприймачами, холодильниками тощо. До к?нця 1920-х б?льш?сть промислових п?дпри?мств перейшло на електроенерг?ю.

У той же час, в пер?од Процв?тання так? галуз? як вуг?льна, легка (взутт?ва, харчова ? текстильна) промисловост?, суднобудування не розвивалися належним чином. Видобуток вуг?лля скоротився на 30 %. Економ?чний бум призв?в до кризи перевиробництва: до 1929 року ринок переповнився р?зними товарами, але ц? товари вже не знаходили попиту.

Велика депрес?я в США розпочалася з б?ржового краху наприк?нц? 1929 ? тривала до вступу в Другу св?тову в?йну. Дефляц?я робила виробництво товар?в невиг?дним. В результат? виробництво скоротилось й одночасно р?зко зб?льшилось безроб?ття : з 3 % в 1929 роц? воно п?днялося до 25 % в 1933. У с?льських районах Великих р?внин трапилась посуха , яка, в по?днанн? з недол?ками в с?льськогосподарськ?й практиц?, призвела до сильно? ероз?? ?рунту, викликавши еколог?чну катастрофу. М?ста протягом дек?лькох рок?в засипали пилов? бур?. Населення, втрачаючи житло ? засоби до ?снування в пиловому казан? , м?грувало дал? на зах?д, переважно в Кал?форн?ю, беручись за будь-яку оплачувану роботу ? збиваючи там самим, ? без того невисокий через економ?чну кризу, р?вень зароб?тно? плати. М?сцева влада шукала вих?д з положення в депортац?? нелегальних ?мм?грант?в з Мексики.

На американському П?вдн? тенд?тна економ?ка взагал? переживала колапс. С?льськ? жител? масами м?грували на П?вн?ч в пошуках роботи в ?ндустр?альних центрах, зокрема, Детройт?. В район? Великих озер фермери, страждаючи в?д зниження ц?н на свою продукц?ю, завалювали суди справами про приватн? банкрутства. ^{[39] [40]}

З США криза поширилася на увесь ?нший кап?тал?стичний св?т. Промислове виробництво скоротилося в США на 46 %, у Велик?й Британ?? на 24 %, в Н?меччин? на 41 %, у Франц?? на 32 %. Курси акц?й промислових компан?й впали в США на 87 %, у Велик?й Британ?? на 48 %, в Н?меччин? на 64 %, у Франц?? на 60 %. Колосальних розм?р?в досягло безроб?ття. За оф?ц?йними даними, в 1933 роц? у 32 кап?тал?стичних кра?нах нал?чувалося 30 млн безроб?тних, в тому числ? т?льки у США 14 млн. ^[41]

У 1933 роц? до влади в США прийшов президент Франкл?н Рузвельт , кандидат в?д демократично? парт?? , який запропонував американському народу ≪Новий курс≫, як стали згодом називати його пол?тику. Республ?канц? , яких звинувачували якщо не в наступ? економ?чно? кризи, то в нездатност? впоратися з нею, на президентських виборах 1932 зазнали нищ?вно? поразки ? багато рок?в не змогли згодом зайняти Б?лий д?м. Усп?х ≪Нового курсу≫ був наст?льки великим, що Рузвельт став ?диним в ?стор?? США президентом, якого переобирали чотири рази посп?ль, ? в?н залишався при влад? до само? сво?? смерт? в 1945 роц?. Хоча багато заход?в його адм?н?страц?? були згодом визнан? сп?рними, ц?лий ряд нововведень цього пер?оду, наприклад, програми соц?ального страхування ? страхування вклад?в д?ють в США до сих п?р. Найусп?шн?шою ?н?ц?ативою президента Рузвельта вважа?ться допомога безроб?тним, яких на замовлення федерального уряду залучали до роботи в Цив?льному корпус? охорони навколишнього середовища та ряд? ?нших урядових служб. ^[42]

Хоча заходи, вжит? адм?н?страц??ю Рузвельта, дозволили запоб?гти подальшому згортанню виробництва або, щонайменше, полегшили насл?дки економ?чно? кризи для широких мас населення, Велика депрес?я зак?нчилася в Америц? лише з початком Друго? св?тово? в?йни . Адм?н?страц?я розпочала ф?нансування в?йськових замовлень, в той час як виробництво продукц?? цив?льного призначення р?зко скоротилося, а ?? споживання стало квотованим. Це дозволило економ?ц? впоратися з труднощами: з 1939 по 1944 рр. виробництво зросло майже удв?ч?. Безроб?ття впало з 14 % в 1940 роц? до менше 2 % в 1943, хоча трудов? ресурси зросли на 10 м?льйон?в чолов?к. ^[43]

Як ? п?д час Першо? св?тово? в?йни, Сполучен? Штати не розпочали безпосередньо бойов? бо? п?сля початку Друго? св?тово? в?йни. Однак вже у вересн? 1940 року США запровадили програму ленд-л?зу  ? надання допомоги озбро?нням Велик?й Британ?? . Штати також п?дтримали Китай , який в?в в?йну з Япон??ю ? оголосили ембарго на поставки нафти в цю кра?ну. П?сля нападу Н?меччини на СРСР в червн? 1941 р програма ленд-л?зу була поширена ? на СРСР. ^[44]

7 грудня 1941 Япон?я неспод?вано напала на американську в?йськово-морську базу в Перл-Гарбор? , виправдовуючи сво? д?? посиланнями на американське ембарго. На наступний же день США оголосили в?йну Япон??. У в?дпов?дь на це Н?меччина оголосила в?йну США. ^[45]

На тихоокеанському театр? во?нних д?й ситуац?я для США спочатку складалася несприятливо. 10 грудня 1941 японц? почали вторгнення на Ф?л?пп?ни , ? до кв?тня 1942 повн?стю ?х окупували. Велика частина американських ? ф?л?пп?нських в?йськ, як? там базувалися, потрапила в полон. Але Битва при атол? М?дуей 4 червня 1942 року стала переломним моментом у в?йн? на Тихому океан?.

8 листопада 1942 року американськ? в?йська п?д командуванням генерала Дуайта Ейзенхауера в склад? трьох корпус?в (зах?дний, центральний ? сх?дний) за п?дтримки одн??? англ?йсько? див?з?? висадилися на Атлантичному узбережж? Марокко ? на Середземноморському узбережж? в Алжир? , на територ?ях п?дконтрольних мар?онетковому уряду В?ш? . До травня 1943 року н?мецьк? та ?тал?йськ? в?йська в П?вн?чн?й Африц? були повн?стю розбит?.

10 липня 1943 американська 7-ма ? 8-ма англ?йська арм?? усп?шно висадилися на п?вденному узбережж? Сицил?? . ?тал?йц? вже давно розум?ли, що в?йна, в яку втягнув ?х дуче , не в?дпов?да? ?нтересам ?тал??. Король В?ктор Емману?л III ухвалив р?шення заарештувати Муссол?н?. П?сля арешту 25 липня 1943 новий уряд ?тал?? на чол? з маршалом П'?тро Бадольо розпочав та?мн? перемовини з американським командуванням на предмет укладення перемир'я. 8 вересня новий ?тал?йський прем'?р-м?н?стр оф?ц?йно оголосив про беззастережну кап?туляц?ю ?тал??, а 9 вересня 1943 року американська 5-я арм?я висадилася в район? Салерно . ^{[46] [47]}

Зг?дно з р?шенням Тегерансько? конференц?? , де зустр?лися Рузвельт, Черчилль ? Стал?н , другий фронт в?йни з Н?меччиною був в?дкритий 6 червня 1944 року, коли в?йська США, Велико? Британ?? ? Канади висадилися в Норманд?? . Операц?я зак?нчилася 31 серпня зв?льненням вс??? п?вн?чно-зах?дно? частини Франц??. Париж був зв?льнений 25 серпня за п?дтримки з боку французьких партизан. 15 серпня американо-французьк? в?йська висадилися на П?вдн? Франц??, де зв?льнили м?ста Тулон ? Марсель . П?сля ряду в?йськових невдач, наприк?нц? березня 1945 роки 6-та, 12-та ? 21-ша групи арм?й союзник?в форсували Рейн, ? в кв?тн? оточили ? розгромили Рурське угрупування н?мецьких в?йськ . 25 кв?тня 1-ша американська арм?я зустр?лася з радянськими в?йськами на р?чц? Ельба . 8 травня нацистська Н?меччина кап?тулювала. ^[48]

На тихоокеанському театр? в?йськових д?й в жовтн? 1944 року в?дбулася найб?льша в ?стор?? морська битва в затоц? Лейте . Японський флот пон?с катастроф?чн? втрати, п?сля чого американськ? ВМС отримали абсолютне панування на мор?. Японська ав?ац?я також зазнала катастроф?чних втрат в?д переважаючих ?? ВПС США. 20 жовтня американц? п?д командуванням генерала Дугласа Макартура почали висадку на остров? Лейте (п?вденн? Ф?л?пп?ни) ? очистили його в?д японських в?йськ до 31 грудня. 9 с?чня 1945 року американц? висадилися на головному остров? ф?л?пп?нського арх?пелагу Лусон. Протягом с?чня-лютого б?льша частина японських в?йськ на Лусон? була розгромлена, а 3 березня ? американц? вв?йшли до ф?л?пп?нсько? столиц? . До травня б?льша частина Ф?л?пп?н була зв?льнена, лише залишки японських в?йськ в горах ? джунглях продовжували чинити оп?р до серпня.

19 лютого 1945 року морська п?хота США висадилася на остров? ?водз?ма , де японц? не припиняли потужний оп?р. Проте, до 26 березня остр?в був захоплений. 1 кв?тня американськ? в?йська висадилися на остров? Ок?нава за п?дтримки ВМФ ? ВМФ Велико? Британ?? та захопили його до 22 червня. ^[49]

У липн? 1945 союзники пред'явили Япон?? ультиматум, але вона в?дмовилася кап?тулювати. 6 серпня американський бомбардувальник B-29 Superfortress скинув атомну бомбу на Х?рос?му , а 9 серпня на Нагасак? , що призвело до величезних руйнувань. Це ?диний в ?стор?? людства приклад бойового використання ядерно? збро? . 15 серпня ?мператор Х?рох?то оголосив про беззастережну кап?туляц?ю Япон??. Акт про кап?туляц?ю Япон?? був п?дписаний 2 вересня 1945 року на борту л?нкора ВМС США ≪М?ссур?≫. ^{[50] [51]}

П?сля завершення Друго? св?тово? в?йни, Сполучен? Штати разом з СРСР перетворилися на одну з двох пан?вних наддержав. Сенат США ухвалив р?шення про участь кра?ни в Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, що ознаменувала перех?д в?д традиц?йного ?золяц?он?зму до розширення м?жнародно? участ?. ^[52] .

Фундаментальн? в?дм?нност? в уявленнях, сформованих в СРСР ? США щодо принцип?в побудови п?сляво?нного св?ту, залишали мало можливостей для досягнення компром?су. ООН , яка була створена для досягнення пол?тичних угод ? запоб?ганню нових в?йн, не змогла впоратися з цим завданням ^[53] . США в?дкидали колон?ал?зм ? тотал?тарне управл?ння, дотримуючись пол?тики, декларовано? в Атлантичн?й харт?? : самовизначення нац?й, в?льний св?товий ринок, в?дновлення ?вропи.

Вважалося, що для запоб?гання експанс?? комун?зму необх?дно створювати непереборн? перешкоди в кожн?й точц? дотику з Радянським Союзом до тих п?р, поки радянська влада не розвалиться зсередини. Ця пол?тика була озвучена президентом Гарр? Трумен в його посланн? до Конгресу в березн? 1947 року ? здобула популярн?сть як доктрина Трумена . На ?? проведення президент просив вид?лити 4 м?льярди долар?в. В цей час в Грец?? йшла ?нсп?рована комун?стами громадянська в?йна , неспок?йно було також в Туреччин? та ?ран? , ? Трумен вважав, що без терм?ново? американсько? допомоги ц? кра?ни неминуче стануть комун?стичними.

Щоб в?дновити зруйновану в?йною економ?ку Н?меччини, Япон?? та ?нших кра?н, що стали полем бою п?д час Друго? св?тово? в?йни ^[54] , в 1948 США розпочали виконання плану Маршалла , вид?ливши для цього 12 м?льярд?в долар?в. СРСР ? його союзники в цьому план? не брали участь ? в?дпов?ли на нього блокадою Зах?дного Берл?на , який перетворився на анклав глибоко всередин? територ?? Сх?дно? Н?меччини . Внасл?док цього США ? Велика Британ?я в 1948?1949 рр. були змушен? налагодити постачання м?ста пов?тряним транспортом.

П?д кер?вництвом держсекретаря США в 1949 роц? була створена Орган?зац?я П?вн?чноатлантичного договору (НАТО). Стал?н в?дпов?в на це ?нтеграц??ю економ?к сх?дно?вропейських кра?н, сво?м аналогом плану Маршалла, випробуванням власно? атомно? бомби ? п?дписанням в лютому 1950 альянсу з Китайською Народною Республ?кою , комун?стичний л?дер яко?, Мао Цзедун , при?хав для цього в Москву. ?вропейський в?йськовий альянс комун?стичних кра?н ? Орган?зац?я варшавського договору , була створена до 1955 року. Протистояння цих двох блок?в у друг?й половин? 20 стол?ття переросло в Холодну в?йну. Насл?дком цього стали стала сер?я конфл?кт?в, включаючи Корейську в?йну ? Карибську кризу . Одним з насл?дк?в холодно? в?йни були також ≪косм?чн? перегони≫ м?ж США ? СРСР.

Перша половина 50-х рок?в була в?дзначена епохою маккартизму , який виражався в р?зкому антикомун?зм? й гон?ннями на пол?тичних опонент?в, яких називали ≪антиамериканськ? налаштованими≫. В той же час в друг?й половин? 1950-х рок?в поступово набира? сила боротьба проти расово? сегрегац?? ? в 1963 роц? Джон Кеннед? п?д тиском численних протест?в вносить в конгрес законопро?кт про громадянськ? права, який забороня? сегрегац?ю в ус?х громадських м?сцях. ^[55]

Б?лий д?м в цей пер?од займали переважно демократи: Гарр? Трумен (1945?1953), Джон Кеннед? (1961?1963) ? Л?ндон Джонсон (1963?1969), але б?льшу частину 1950-х рок?в президентом залишався республ?канець Дуайт Ейзенхауер (1953?1961). 1960 року президентом США було обрано харизматичного л?дера Джона Кеннед? . Його вбивство в Даллас? 22 листопада 1963 року стало справжн?м шоком для громадян США.

Прийшовши в 1963 роц? до влади президент Л?ндон Джонсон проголосив пол?тику ≪Великого сусп?льства≫, п?д яким розум?лися заходи щодо зменшення соц?ально? нер?вност?. Протягом 1960-х рок?в було розпочато зд?йснення ц?лого ряду соц?альних програм. Расова дискрим?нац?я була заборонена законом.

У цей пер?од Сполучен? Штати вступили у В'?тнамську в?йну на боц? П?вденного В'?тнаму, непопулярн?сть яко? сприяла появ? антиво?нних громадських рух?в, зокрема, серед ж?нок, меншин ? молод?. Фем?н?зм ? рух за захист навколишнього середовища почали в?д?гравати пом?тну роль у внутр?шн?й пол?тиц?. Кр?м того, США, як ? б?льшу частину зах?дного св?ту, в 1960-х роках захопила ≪контркультурна революц?я≫.

У 1969 роц? наступником Л?ндона Джонсона на посад? президента США став Р?чард Н?ксон . До цього часу п?сляво?нний пер?од економ?чного процв?тання зак?нчився ?, в США настала глибока економ?чна криза 1970-х рок?в, яка пояснювалась загостренням м?жнародно? економ?чно? конкуренц??, за яким в?дбулося р?зке п?двищення ц?н на нафту та ?нш? товари. Хоча на виборах Н?ксон об?цяв зак?нчити в?йну у В'?тнам?, але вона продовжилася ще к?лька рок?в, попри протести американських громадян. Лише в 1973 роц? американськ? в?йська все ж були виведен? з П?вденного В'?тнаму п?сля укладення Паризько? угоди. Американц? втратили за час в?йни 58 тис. чолов?к.

Н?ксон використовував виг?дний для США конфл?кт м?ж Радянським Союзом ? КНР , п?шовши на зближення з Кита?м. У холодн?й в?йн? настала в?длига, знана як розрядка . У серпн? 1974 року Н?ксон був змушений з ганьбою п?ти у в?дставку через Вотергейтський пол?тичний скандал . При його наступника Джеральд? Форд? П?вденний В'?тнам був остаточно захоплений комун?стами.

У 1976 роц? президентом США був обраний Джимм? Картер . США страждали в?д енергетично? кризи, економ?чне зростання спов?льнилося, безроб?ття ? процентн? ставки за кредитами залишалися високими. На св?тов?й арен? Картер був знаний як посередник при укладанн? Кемп-Дев?дських угод м?ж ?зра?лем ? ?гиптом. 1979 року ?ранськ? студенти захопили американське посольство в Тегеран? ? взяли в заручники 52 американських дипломата . Картер не впорався з врегулюванням цього конфл?кту ? програв вибори 1980 року республ?канцев? Рональду Рейгану , який об?цяв ≪принести ранок в Америку≫.

В 1980 роц? президентом США було обрано Рональда Рейгана, який перем?г колишнього президента в 44 з 50 американських штат?в. Прийшовши до влади, в?н започаткував ряд реформ на подолання ?нфляц?? ? видужання американсько? економ?ки . Рейган оголосив про зб?льшення свободи ринку ? в 1981 роц? п?дписав податковий закон про в?дновлення економ?ки. Внасл?док зниження податк?в ? проведених реформ, знизилась ?нфляц?я й зб?льшилась к?льк?сть робочих м?сць. Кризов? явища були усп?шно подолан? завдяки зб?льшенню частки науко?мних галузей п?дпри?мств ? рад?оелектрон?ки, приладобудування ? космонавтики. Це дало змогу створити сприятлив? умови для залучення ?нвестиц?й в економ?ку ? привело до запровадження найнов?ших досягнень наукового процесу. ^{[56] [57] [58] [59]}

П?д час його президентства було п?днято в?йськовий бюджет ? зб?льшено ф?нансування арм??, поповнивши американський арсенал ядерно? збро? ? ф?нансуючи Стратег?чну оборонну ?н?ц?ативу , в?дом?шу за назвою ≪Зорян? в?йни≫. ^[60]

В результат? економ?ка почала набирати оберт?в ? р?вень безроб?ття з 11 % в 1982 знизився до 8,2 % в 1983 роц?. Валовий внутр?шн?й продукт зб?льшився на 3,3 %, побивши рекорд друго? половини 1970-х рок?в, в той час як ?нфляц?я тепер не перевищувала 5 % на р?к. Рейган оголосив все це перемогою сво?? економ?чно? пол?тики, що дозволило йому об?йти Уолтера Мондейла на президентських виборах 1984 року ? залишитися президентом на другий терм?н. ^[61]

У зовн?шн?й пол?тиц?, Рональд Рейган дотримувався жорстко? позиц?? щодо Радянського Союзу, називавши його у сво? виступах ≪?мпер??ю зла≫ . Сполучен? Штати брали активн?шу участь у св?т?, п?дтримуючи антикомун?стичну опозиц?ю в р?зних кра?нах. 1983 року США висадили сво? в?йська в Гренад? з метою захисту американських громадян ? в?дновлення стаб?льност? в кра?н? на прохання Орган?зац?? американських держав. 1986 року у в?дпов?дь на ф?нансування напад?в Л?в?? на американськ? об'?кти, американська арм?я зд?йснила нал?т на Трипол? . Проте п?дтримка партизан контрас в Н?карагуа внасл?док пол?тичного скандалу викликала глибоке обурення американсько? громадськост?, хоча на репутац?? самого Рейгана в?дчутно не позначилися.

Прих?д до влади в СРСР в 1985 роц? Михайла Горбачова ? розпочата ним пол?тика перебудови докор?нно зм?нили радянсько-американськ? в?дносини. П?д час другого терм?ну Рейган зосередив сво? зусилля на зак?нченн? Холодно? в?йни. Американський президент пров?в багато зустр?чей з Маргарет Тетчер та Папою ?оаном Павлом II . Рейган чотири рази зустр?чався з Горбачовим ? п?дписав Догов?р про л?кв?дац?ю ракет середньо? ? меншо? дальност?. ?х партнерство прискорило к?нець протистояння ? пад?ння Берл?нсько? ст?ни . ^{[62] [63]}

Процеси мирних ?деолог?чних, пол?тичних ? економ?чних зм?н в Сх?дн?й ?вроп? були п?дтриман? адм?н?страц??ю Джорджа Буша, який був обраний президентом США в 1988 роц?. Конфл?кт м?ж Заходом ? Сходом, який визначав теор?ю ? практику американсько? зовн?шньо? пол?тики зак?нчився об'?днання Н?меччини ? розпадом Радянського Союзу . США як ?дина наддержава , взяли на себе роль безперечного л?дера нового св?тового порядку, який сформувався в 1991 роц?. Основними напрямками ново? пол?тики кра?ни стали боротьба з тероризмом ? активна участь в поширенн? демократ?? в св?т?. П?сля вторгнення ?раку в Кувейт в 1990 роц?, Буш створив м?жнародну коал?ц?ю п?д мандатом ООН з метою вигнання ?ракських в?йськ, яка усп?шно завершилася визволенням Кувейту.

Швидка перемога США в операц?? ≪Буря в пустел?≫, у сп?вв?дношенн? з м?н?мальною к?льк?стю втрат серед американц?в, забезпечила президенту Бушу найвищий рейтинг схвалення в ?стор??. Однак внутр?шн? проблеми зробили його популярн?сть недовгов?чною. Сильний занепад традиц?йного виробництва, що почався ще в 1970-х роках, призв?в до великомасштабного зм?щення економ?ки в б?к сфери послуг та ?нших сектор?в. У штатах, як? багато в чому залежали в?д виробництва, включаючи б?льшу частину Середнього Заходу , виникла проблема безроб?ття.

У жовтн? 1992 року США посилили торгове ембарго в?дносно Куби з метою л?кв?дац?? комун?стичного режиму Ф?деля Кастро , але безусп?шно. Було ?н?ц?йовано скорочення американсько? в?йськово? присутност? в Аз?? ? ?вроп? та продовжено вза?мне роззбро?ння з наступником СРСР ? Рос?йською Федерац??ю. У той же час, економ?ка США п?шла на спад ? зб?льшилась загальна соц?альна напружен?сть. Антирасистськ? заворушення в Лос-Анджелес? в 1992 роц? потрясли кра?ну, п?сля оприлюднення в?деокасет з насильством з боку пол?ц?? проти невинних афроамериканц?в.

У 1992 роц? демократ Б?лл Кл?нтон перем?г Буша на президентських виборах , головним чином, завдяки об?цянкам соц?альних реформ ? економ?чного в?дродження, як? привернули на його сторону представник?в етн?чних меншин. В часи його правл?ння широко розвинулися телекомун?кац?? ? мед?а-технолог??, що викликало економ?чний бум ? створення м?льйон?в нових робочих м?сць. П?двищилась м?н?мальна зароб?тна плата, проте реформа охорони здоров'я, розроблена для забезпечення медичного страхування для вс?х американц?в, була заблокована консервативною б?льш?стю в Конгрес?.

У св?товому масштаб?, Кл?нтон уникав нав'язування американського панування, а займався вир?шенням м?жнародних проблем ? конфл?кт?в. Зокрема, у 1993 роц? в?н в?в переговори про часткову автоном?ю палестинських територ?й на Близькому Сход? . Кр?м того, США були в числ? ?н?ц?атор?в К?отського протоколу про зм?ну кл?мату в 1997 роц? , яка передбачала скорочення викид?в шк?дливих забруднюючих речовин. Кл?нтон брав безпосередню участь в мирних переговорах з метою урегулювання пол?тичного конфл?кту у П?вн?чн?й ?рланд?? . З метою п?дтримання миру ? в рамках свого мандату, США втрутилися в низку р?зних конфл?кт?в, таких як: югославськ? в?йни ? громадянська в?йна в Сомал?. Тим не менше, президентство Кл?нтона також було в?дм?чене скандалом з позашлюбними в?дносинами з практиканткою Б?лого Дому  Мон?кою Лев?нск? . Президента було п?ддано процедур? ?мп?чменту , але Сенат виправдав його.

На президентських виборах 2000 року результати демократа Альберта Гора ? республ?канця Джорджа Буша були дуже близькими. Сперечання щодо переможця виборчих перегон?в призвели до розгляду справи у Верховному Суд? США. 12 грудня 2000 року, п?сля дек?лькох тижн?в спор?в, Верховний Суд визнав Джорджа Буша 43 президентом США, попри те, що в?н здобув меншу к?льк?сть виборц?в чим його суперник.

11 вересня 2001 року (≪9/11≫) Сполучен? Штати стали жертвою одного ?з найб?льших терористичних напад?в, що глибоко потрясли кра?ну. Вранц? того дня чотири групи терорист?в, причетних до Аль-Ка?ди , загальною к?льк?стю 19 ос?б, захопили 4 рейсов? пасажирськ? ав?алайнери. Загарбники направили дво? л?так?в в башти Всесв?тнього торгового центру, розташован? в п?вденн?й частин? Манхеттена в Нью-Йорку.

Рейс 11 American Airlines вр?зався в башту ВТЦ-1 (п?вн?чну), а рейс 175 United Airlines ? у вежу ВТЦ-2 (п?вденну). Внасл?док цього обидв? буд?вл? обрушилися, викликавши серйозн? руйнування прилеглих територ?й. П?втори години потому, трет?й л?так вр?зався в Пентагон , штаб-квартиру м?н?стерства оборони США поблизу Вашингтона . Четвертий л?так розбився недалеко в?д П?ттсбурга, штат Пенсильван?я. Внасл?док атак загинуло близько 3000 чолов?к. У в?дпов?дь президент Джордж Буш 20 вересня оголосив ≪в?йну з терором≫. 7 жовтня 2001 року Сполучен? Штати ? НАТО ввели в?йська в Афган?стан, щоб вит?снити режим тал?б?в, який надавав притулок ≪Аль-Ка?д?≫ та ?? л?деру Осам? бен Ладену .

У вересн? 2008 року, Сполучен? Штати ? велика частина ?вропи, ув?йшла в найдовший п?сля Друго? св?тово? в?йни спад, який часто називають ≪Велика рецес?я≫.

8 листопада 2016 року, кандидат в?д республ?кансько? парт?? в президенти  Дональд Трамп  перем?г кандидата в?д демократ?в  Г?ллар? Кл?нтон  ? став президентом Сполучених Штат?в.

• В?йськова ?стор?я США

п о р   США в темах Географ?я Адм?н?стративний под?л  • Столиця  • М?ста  • Кл?мат  • Геолог?я  • Острови  • Р?чки  • Еколог?чн? проблеми Демограф?я Американц?  • Мови  • ?мм?грац?я до США  • Укра?нц? у США Ж?нки Аборти  • Ж?нки в наркоб?знес?  • Фем?н?зм Державний устр?й Конституц?я  • Президент ( список )  • Конгрес ( Палата представник?в  • Сенат )  • В?цепрезидент ( список )  • Уряд  • Верховний суд  • М?сцеве самоврядування  • Вибори  • Пол?тичн? парт??  • Зовн?шня пол?тика  • Право Економ?ка Долар США  • Федеральна резервна система  • Банки  • Промислов?сть  • Г?рнича промислов?сть  • Транспорт ( зал?зниця ) • Туризм Культура Американська англ?йська  • Мистецтво  • К?нематограф  • Л?тература  • Арх?тектура  • Осв?та  • Музика  • Кухня  • Спорт  • Свята  • ЗМ?  • Св?това спадщина Рел?г?я Християнство ( Католицизм , Протестантизм , Православ'я ) • Юда?зм  • ?слам ?нш? теми Прапор  • Велика печатка  • Г?мн  • Дев?з ( In God We Trust та E pluribus unum ) • ?стор?я  • Збройн? сили  • ?нтернет  • Список ссавц?в США Портал ≪США≫

У соц?альних мережах Сабредд?т   (англ.) Тематичн? сайти Quora · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · BabelNet · Britannica (11-th) · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль BNF :  11931291d · Freebase :  /m/0116ygc7 · J9U :  987007563463905171 · LCCN :  sh85140130