Щодо ?нших людей з таким самим ?менем та пр?звищем див.
Джонсон
.
Л?ндон Бейнз Джонсон
(
англ.
Lyndon Baines Johnson
; в?домий також за ?н?ц?алами як ЛБД; 27 серпня
1908
? 22 с?чня
1973
) ? американський пол?тик, 36-й
президент Сполучених Штат?в
з 1963 по 1969.
Сенатор Сполучених Штат?в
в?д штату
Техас
. Обирався до
Палати представник?в
? до Сенату. 1955 року обраний л?дером б?льшост? у
сенат?
. 1960 обраний
в?цепрезидентом
. Заступив на посаду президента у 1963 роц?, п?сля вбивства президента
Джона Кеннед?
. Обраний президентом
1964
року.
Народився
27 серпня
1908
року б?ля
Стоунволла
в штат?
Техас
. Зак?нчив школу в
Джонсон-С?т?
, п?зн?ше ? П?вденно-зах?дний педагог?чний коледж (штат Техас,
Сан-Маркос
). П?сля зак?нчення осв?ти викладав майстерн?сть полем?ки та риторики в школ? ?мен? Сема Г'юстона (
Г'юстон
).
Пол?тична кар'?ра
[
ред.
|
ред. код
]
У
1931
роц? конгресмен Р?чард Клебер? запросив Л?ндона Джонсона на посаду свого секретаря. У серпн?
1935
року Джонсон був призначений техаським уповноваженим нац?онально? адм?н?страц?? у справах молод?.
У
1937
роц? в?н був вибраний в
Палату представник?в
в?д 10-го виборчого округу
Техасу
. Джонсон отримав призначення у впливов? ком?тети
Конгресу
? став активним поборником Нового курсу. У
1941
роц? в?н почав свою першу кампан?ю по виборах в
Сенат
. Не зважаючи на п?дтримку Рузвельта, в ход? попередн?х вибор?в Джонсон зайняв друге м?сце серед 29 претендент?в.
В?н став у
1942
роц? членом ком?тету палати представник?в у справах в?йськово-морського флоту, а в
1947
? членом ком?тету з в?йськових сил. Брав участь також в робот? спец?ального ком?тету з в?йськово? пол?тики ? об'?днаного ком?тету з атомно? енерг??.
У
1948
роц? Джонсон був обраний у Сенат. Там в?н зблизився з впливовим демократом
Р?чардом Расселом
з
Джордж??
, ? отримав два призначення ? у ком?тет з в?йськових сил ? ком?тет ?з зовн?шньо? торг?вл? ? торг?вл? м?ж штатами. У
1951
роц? в?н був вибраний заступником л?дера, а в
1955
? л?дером демократ?в в Сенат?. У
1954
роц? був переобраний в Сенат.
У
1960
роц? Джонсон вир?шив балотуватися на пост президента в?д Демократично? парт??. В?н заявив свою кандидатуру 5 липня, за дек?лька дн?в до скликання нац?онального конвенту парт??. У першому тур? первинних вибор?в в?н зазнав серйозно? поразки, а в другому програв
Джону Кеннед?
? був призначений кандидатом у в?це-президенти.
Ц?кавий диспут в?дбувся м?ж кандидатами Джонсоном ? Кеннед? в Лос-Анджелес?. Ось що почув тод? про себе ≪найяскрав?ший св?точ над??≫
демократ?в. За словами Джонсона, ≪послужний≫ список Кеннед? в сенат? ? це не т?льки част? в?дтерм?нування робочих завдань, незр?л?сть, недосв?дчен?сть, але ? ≪слабк?сть≫ в п?дход? до проблеми цив?льних прав афроамериканц?в. Кр?м того, ≪коли в?н, Джонсон, боровся проти сенатора Маккарт? ? всього реакц?йного маккартизму, Кеннед? ухилявся в?д коментар?в ? поводився безд?яльно. Б?льше того, коли в?н, Джонсон, разом з Рузвельтом домагався вступу Америки в Другу св?тову в?йну, його ≪старий Джо≫ (батько Кеннед?) боровся проти нього, бо в?н симпатизував
Г?тлеров?
? нацистам...≫ Такою риторикою послуговувався Джонсон у дебатах ?з сильним конкурентом
[3]
.
П?сля перемоги Кеннед? на президентських виборах
1960
року Л?ндон Джонсон вступив в повноваження в?це-президента
20 с?чня
1961
р.
Пер?од президентства
[
ред.
|
ред. код
]
Присяга Джонсона на борту Air Force One в день вбивства Кеннед?. Президента оточують три ж?нки: справа ? овдов?ла
Жакл?н Кеннед?
, зл?ва ? його власна дружина, прозвана Lady Bird, перед ним з Б?бл??ю в руц? ? суддя Сара Хьюз, перша ж?нка, що прийняла присягу в президента США
22 листопада
1963
року Кеннед? був
вбитий
, ? з цього дня Джонсон почав виконання обов'язк?в президента. Джонсон (що ?хав в тому ж кортеж? машин, що ? президент) приступив до виконання обов'язк?в президента, склавши присягу на борту президентського л?така, що стояв на аеродром?
Далласа
, безпосередньо перед вильотом до Вашингтона.
Внутр?шня пол?тика
[
ред.
|
ред. код
]
Одн??ю з перших ?н?ц?атив Джонсона було створення
≪Великого сусп?льства≫
, в якому не буде б?дност?. Конгрес вид?лив на цю програму близько м?льярда долар?в.
У
1964
роц? був прийнятий Акт про цив?льн? права, що знищив
расову сегрегац?ю
на П?вдн? США. Була заснована державна медична страховка (Medicare). На президентських виборах
1964
року Джонсон ?з значною перевагою перем?г, не зважаючи на те, що П?вдень, невдоволений в?дм?ною сегрегац??, вперше за 100 рок?в голосував за республ?канця ? в?домого
≪яструба≫
Холодно? в?йни
Барр? Голдуотера
.
Джонсон повторно вступив на посаду в с?чн?
1965
року, менш н?ж через 2 роки п?сля смерт? Кеннед?, тому мав право балотуватися ? на наступний терм?н.
У
1966
р. Джонсон добився вживання заход?в по створенню ≪вчительського корпусу≫, програми житлових субсид?й с?м'ям, що мають потребу, програми ≪Зразкових м?ст≫, нових заход?в боротьби ?з забрудненням води ? пов?тря, програми буд?вництва покращуваних автомаг?стралей, зб?льшення виплат по соц?альному страхуванню, нових заход?в в област? медично? ? профес?йно? реаб?л?тац??.
Проте п?зн?ше програма створення ≪Великого сусп?льства≫ була згорнута у зв'язку з початком в?йни у В'?тнам?.
П?д час другого терм?ну Джонсона знов почали загострюватися проблеми, пов'язан? з правами чорношк?рих американц?в. У серпн?
1965
р. в негритянському район? Лос-Анжелеса сталися безлади, в результат? яких загинуло 35 ос?б. Вл?тку
1967
р. сталися найб?льш? виступи афро-американського населення. У
Ньюарку
(штат
Нью-Джерс?
) загинули 26 ос?б, в
Детройт?
? 40.
4 кв?тня
1968
р. був вбитий л?дер руху за цив?льн? права
Март?н Лютер К?нг
. П?сля цього в 125 м?стах, у тому числ? ? у Вашингтон?, почалися заворушення негритянського руху.
Через втручання у
в?йну у В'?тнам?
перед ос?нн?ми виборами в Конгрес популярн?сть Джонсона значно впала.
Зовн?шня пол?тика
[
ред.
|
ред. код
]
Головною под??ю пер?оду президентства Джонсона стала
В?йна у В'?тнам?
. США п?дтримували уряд
П?вденного В'?тнаму
в його боротьб? з комун?стичними партизанами
ФНВПВ
, як?, у свою чергу, користувалися п?дтримкою
П?вн?чного В'?тнаму
. У серпн? 1964 року п?сля
двох ?нцидент?в в Тонкинськ?й затоц?
Джонсон наказав завдати у в?дпов?дь удар?в з пов?тря по П?вн?чному В'?тнаму ? добився прийняття Конгресом
резолюц??
про п?дтримку будь-яких д?й, як? президент визна? необх?дними для ≪в?дс?ч? нападу на
збройн? сили США
? запоб?гання подальш?й агрес??≫ в П?вденно-Сх?дн?й Аз??.
У
1965
р. в рамках проголошено?
≪доктрини Джонсона≫
були направлен? в?йська в
Дом?н?канську Республ?ку
. Сам Джонсон виправдав ?нтервенц?ю, стверджуючи, що комун?стичн? елементи намагалися узяти п?д контроль рух бунт?вник?в.
Вл?тку
1965
р. Джонсон ухвалив р?шення про зб?льшення американського контингенту у В'?тнам?. Чисельн?сть американських збройних сил у В'?тнам? зб?льшилася з 20 тисяч при Кеннед? до майже 540 тисяч до к?нця президентського терм?ну Джонсона.
У червн?
1967
р. в?дбулася зустр?ч на вищому р?вн? президента Джонсона з радянським прем'?ром
О. Косиг?ним
в Гласборо (штат Нью-Джерс?), що проклала дорогу до договору
1968
про нерозповсюдження ядерно? збро?, затвердження якого президент добивався впродовж трьох рок?в.
23 с?чня
П?вн?чна Корея
захопила поблизу сво?х берег?в американське судно-розв?дник ≪Пуебло≫ з ек?пажем з 82 чолов?к. Тижнем п?зн?ше партизани
НФВПВ
за п?дтримки п?вн?чно-в'?тнамсько? арм?? почали так званий
Тетський наступ
, одночасно атакував багато в?йськових об'?кт?в ? м?ста П?вденного В'?тнаму. Одне з найб?льших м?ст кра?ни
Хюе
було майже повн?стю захоплене, кр?м того, партизанам удалося добутися на територ?ю американського посольства в
Сайгон?
, що д?стало широкий резонанс в засобах масово? ?нформац?? США. Ця
атака
поставила п?д серйозний сумн?в допов?д? американських посадових ос?б ? во?начальник?в про усп?хи, н?бито досягнут? у В'?тнам?. Генерал
В?льям Вестморленд
, командувач американськими в?йськами у В'?тнам?, попросив скерувати туди додатково ще 206 тисяч солдат?в.
П?сля президентства
[
ред.
|
ред. код
]
Унасл?док сво?? низько? популярност? Джонсон не став висувати свою кандидатуру на президентських виборах 1968 р. Перемогу на них отримав
Р?чард Н?ксон
.
20 с?чня
1969
року пройшла ?навгурац?я Н?ксона, п?сля чого Джонсон в?дбув на сво? ранчо в Техас?. В?н п?шов з велико? пол?тики, писав мемуари й ?нколи виступав з лекц?ями в Ун?верситет? штату Техас. Помер
22 с?чня
1973
р. в р?дному м?ст? Стоунволл в?д третього ?нфаркту, причиною якого стало тривале кур?ння. Вдова Джонсона Клод?а Алта (в?дома як ≪Лед? Берд≫) Джонсон померла в 2007 роц?.
Вшанування пам'ят?
[
ред.
|
ред. код
]
На честь Джонсона названий косм?чний центр в
Г'юстон?
.
27 серпня
? день народження Джонсона в Техас? ? вих?дним днем.
|
|---|
| | XVIII стол?ття
|
| |
|---|
| | XIX стол?ття
|
|
|---|
| | XX стол?ття
|
|
|---|
| | XXI стол?ття
|
|
|---|
|
|
|---|
| | XVIII стол?ття
|
| |
|---|
| | XIX стол?ття
|
|
|---|
| | XX стол?ття
|
|
|---|
| | XXI стол?ття
|
|
|---|
|
|
|---|
| | 1927?1950
|
|
|---|
| | 1951?1975
|
|
|---|
| | 1976?2000
|
|
|---|
| | 2001?сьогодення
|
|
|---|
| |
|
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|