Рад?омо?влення
? виробництво ? розповсюдження ауд?опрограм за допомогою
електромагн?тних хвиль
, що поширюються передавальними пристроями ? приймаються будь-якою к?льк?стю приймач?в.
Сучасне рад?омо?влення
? це
?нформац?йна
галузь, яка стала глобальним
засобом масово? ?нформац??
, засобом впливу на громадськ?сть. Важлив?сть впливу
рад?о
на громадську думку пов'язана сьогодн? з його масов?стю та з можлив?стю бути
суб'?ктом
громадянсько?
журнал?стики
[1]
.
Функц?? рад?омовлення
[
ред.
|
ред. код
]
Як ? для ?нших ЗМ?, для рад?омовлення вид?ляють так? функц??:
- ?нтеграц?я (п?дтриму?
функц?онування
сусп?льства
, його входження в
?нформац?йний прост?р
);
- Соц?ал?зац?я (
пропагу?
певний
стиль життя
, а також
моральн? ц?нност?
);
- Орган?зац?я (спонука? людей до д??, до прийняття р?шень);
- ?нформування (задовольня? потребу слухача в ?нформац??);
- Просв?тництво (набуття нових
знань
);
- Розважальна функц?я (допомага? в?двол?ктися в?д щоденних проблем ? просто
в?дпочити
);
- Виховання (вплива? на формування громадсько?
думки
);
- Сп?лкування (засобом ?нтерактивного сп?лкування в
еф?р?
да? змогу людям висловити свою точку зору на ту чи ?ншу проблему)
?стор?я рад?омовлення в Укра?н?
[
ред.
|
ред. код
]
Рад?о використову?ться в Укра?н? для
рад?отелеграфного
зв'язку з
1902
року. Початки рад?омовлення припадають на
1924
р?к, коли у
Харков?
, через 4 роки п?сля того, як почали д?яти 4-к?ловатн?
рад?останц??
в
Москв?
,
Лен?нград?
й
Казан?
, розпочато рад?опересилання через малопотужн? передавач?. 16 листопада 1924 о 19:00 в Харков? ? тод?шн?й столиц?
УРСР
? вийшла в еф?р перша в?тчизняна рад?опередача
Укра?нського рад?о
. На честь початку мовлення Укра?нського рад?о, в 1994 роц? 16 листопада в Укра?н? проголошено
Днем прац?вник?в рад?о, телебачення та зв'язку
.
Перш? потужн? рад?останц?? були збудован? у Харков? й
Ки?в?
1925
року Московським акц?онерним товариством для широкого мовлення по рад?о. Згодом постали рад?останц?? в
Одес?
,
Дн?пропертровську
,
Донецьку
та ?нших м?стах. Введена у д?ю
1927
Харк?вська ≪РВ 4≫ (Радиовещательная станция 4) була четверта за потужн?стю в усьому
СРСР
.
1941
найпотужн?шою довгохвильовою рад?останц??ю УРСР була Ки?вська (≪РВ 84≫), призначена також для пропагандних пересилань за кордон.
Розпочата
1928
року
[2]
, уже п?д кер?вництвом
Народного ком?сар?ату пошт ? телеграф?в СРСР
[ru]
,
рад?оф?кац?я
Укра?ни в?дбувалася головним чином релейною системою ? шляхом будування рад?овузл?в та подальшо? ретрансляц?? дротами до п?дключених репродуктор?в ? гучномовц?в. Пан?вний в ?нших кра?нах св?ту
еф?рний метод
? встановлення рад?оприймач?в ? використовувалася мало. Еф?рн? рад?оприймач? вироблялися у незначн?й к?лькост?, в основному для урядових ? парт?йних установ ? ос?б. К?льк?сть ?х почала зб?льшуватися лише п?д к?нець 1930-х рок?в, п?сля того, як удосконалено засоби заглушування рад?опересилань з-за кордону та коли розпочато виробництво еф?рних приймач?в, як? були придатн? винятково для слухання радянських рад?останц?й. В основному аж до останнього часу головним засобом рад?омовлення в УРСР, зокрема в роб?тничих кварталах м?ст ? по селах, були рад?овузли та трансляц?йн? рад?оточки з репродукторами. У 1940 трансляц?йних рад?оточок в УРСР було 1 047 000, у тому числ? у с?льських м?сцевостях 137 200. Ус?х рад?оприймач?в було лише 255 400, здеб?льшого по м?стах. ?х треба було ре?струвати в м?л?ц??.
У серпн?
1930
постановою Ради народних ком?сар?в УРСР була створена при уповноваженому Народному ком?сар?ату пошт ? телеграф?в СРСР при уряд? УРСР Всеукра?нська рад?опрограма з п?длеглими ?й рад?оцентром Автономно? Молдавсько? РСР та м?сцевими рад?оцентрами. У
1932
Всеукра?нську Рад?оуправу перейменовано на Всеукра?нський ком?тет рад?оф?кац?? та рад?омовлення при РНК УРСР (з
1938
скорочено ? Укра?нський Рад?оком?тет). Цей ком?тет одержував ?нформац?ю в?д
Рад?отелеграфного агентства Укра?ни
(
РАТАУ
). Допом?жною установою було створене
1930
з м?сцевих товариств друз?в рад?о республ?канське Рад?отовариство Укра?ни. У 1930-х роках д?яв також Ком?тет сприяння рад?оф?кац?? та рад?оаматорству при ЦК ЛКСМУ. Питанням рад?отехн?ки, рад?омовлення ? рад?оаматорства був присвячений журнал
≪Рад?о≫
(
1930
?
1941
).
УРСР була охоплена насамперед рад?опересиланнями московських рад?опередавач?в. Програми
укра?нською мовою
були обмежен? спершу щодо часу ? за зм?стом. Наприк?нц? 1920-х рок?в ? на початку 1930-х рок?в вони складалися на понад 70% з пол?тичного мовлення (пол?тосв?та й аг?тац?я). Програма Харк?всько? рад?останц??, кр?м ≪рад?огазет≫ ? роб?тничо?, селянсько?, комсомольсько?, п?онерсько?, ?врейсько? та есперанто ? складалася з допов?дей, бес?д, останн?х новин, пов?домлень з? з'?зд?в ? нарад. На мистецьке слово припадало з ус?х 18 годин щоденно? роботи ? 3?4 год. У друг?й половин? 1930-х рок?в програми рад?останц?й в УРСР доповнено музичними пересиланнями ? л?тературно-драматичними рад?омовленнями, як також окремими пересиланнями для д?тей ? молод?. 30?40% часу прид?лювано на обов'язкове транслювання московських пересилань на рад?омережу УРСР ? на пересилання з Москви
рос?йською мовою
12 раз на добу останн?х новин. П?д час
друго? св?тово? в?йни
, коли б?льш?сть рад?останц?й була знищена внасл?док во?нних д?й, населення Укра?ни було обслуговуване або рад?опересиланнями н?мецько? окупац?йно? влади, або ж рад?омовленням московських окупац?йних рад?останц?й та радянських в?йськових рад?останц?й. Укра?нськ? рад?опересилання у 1941?1944 роках вела
Рад?останц?я ?мен? Тараса Шевченка
?з Саратова, куди евакуйовано частково устаткування рад?останц?й з УРСР.
П?сля в?йни оправами рад?омовлення ? рад?оф?кац?? в УРСР в?дав Ком?тет рад?омовлення (з
1950
? телебачення) при Рад? м?н?стр?в УРСР. З лютого
1957
цей ком?тет вида? щодня сво? програми п?д назвою
≪Говорить Ки?в≫
.
1965
року в УРСР д?яло понад 50 потужних довго-, середньо-, коротко- ? ультракороткохвильових рад?останц?й. Стан рад?омовлення в УРСР за 1950?1969 унаочнюють нижче подан? таблиц? (з даними також для всього СРСР):
Тип
|
М?сце
|
К?льк?сть за роками, тис. шт.
|
|
|
1950
|
1960
|
1965
|
1970
|
Трансляц?йн? рад?овузли
|
УРСР
|
3 055
|
5 870
|
5 462
|
4 657
|
|
У тому числ? у с?льських м?сцевостях
|
1 910
|
3 655
|
3 168
|
?
|
|
В СРСР
|
18 919
|
39 033
|
34 206
|
35 145
|
Трансляц?йн? рад?оточки (у тис.)
|
УРСР
|
1 482
|
7 203
|
8 356
|
10 267
|
|
У тому числ? у с?льських м?сцевостях
|
334
|
4 418,5
|
4 850
|
4 970
|
|
СРСР
|
9 685
|
30 837
|
35 638
|
46 193
|
Рад?оприймач? (у тис.)
|
УРСР
|
528
|
4431
|
6571
|
8157
|
|
У тому числ? у с?льських м?сцевостях
|
158
|
1101
|
1535
|
1889
|
|
СРСР
|
3643
|
27 811
|
32 828
|
48 575
|
Виробництво
|
УРСР
|
|
|
|
|
|
рад?оприймач? й рад?оли
|
8,5
|
231,2
|
553
|
673
|
|
гучномовц?
|
165
|
899
|
700
|
1648
|
Пор?вняно до 1930-х програми рад?омовлення в УРСР значно поширилися. На початку
1965
-го обсяг республ?канського рад?омовлення становив перес?чно 3 години на добу. Кр?м 10 випуск?в ≪останн?х в?стей≫, передаваних щодоби з Ки?всько? рад?останц?, програми рад?останц?й в УРСР включали лекц??, бес?ди, консультац??, загальноосв?тн?, л?тературн? ? музичн? пересилання. Велися також рад?опересилання для д?тей ? молод? й окрем? програми чужими й укра?нською мовами для закордону. У 1960-х роках Укра?нська республ?канська рад?останц?я передавала сво? пересилання за трьома програмами ? першою, що ?? трансльовано рад?овузлами ? рад?оточками для масового слухача, ? другою та третьою ? для власник?в рад?оприймач?в здеб?льшого по м?стах або поблизу них. У перш?й програм? на теми м?сцевого парт?йного ? господарського життя припадало 20?25% часу, решту становили транслювання з Москви. У двох ?нших б?льше уваги присвячено загальноукра?нським справам, у тому числ? л?тератур? й мистецтву.
Поза тижневиком
≪Говорить ? показу? Укра?на≫
в УРСР не було жодного укра?номовного рад?ожурналу. У видавництв?
Ки?вського Пол?техн?чного ?нституту
виходить з
1958
року, як орган М?н?стерства вищо? ? середньо? осв?ти СРСР, двом?сячний журнал
≪Радиотехника≫
(3500?5000 накладу).
Рад?оаматорськ? клуби й гуртки в УРСР працювали в систем? Добров?льного товариства сприяння арм??, ав?ац?? ? флоту (
ДТСААФ
). У
1961
-му в УРСР було 220 самод?яльних рад?оклуб?в з понад 24 тисячами рад?оаматор?в. Працювало також понад 2500 аматорських рад?останц?й.
На глушення рад?опередач з-за кордону в СРСР витрачалися величезн? кошти, проте глушення було ефективним лише у великих м?стах.
На Зах?дних Укра?нських Землях п?д
Польщею
рад?о було включене у систему державного зв'язку, ? рад?ослухач? мали ре?струватися ? оплачувати щом?сяця абонемент у поштових урядах. Окрем? укра?номовн? рад?опрограми, розпочат? Льв?вським рад?о у 1930-х роках, були спорадичн? й обмежен? часом (15-30 хвилин) ? зм?стом. У нед?л? й у б?льш? свята передавано богослуження з укра?нських церков.
У 1930-х роках було розпочато укра?номовне рад?омовлення для населення
Закарпаття
. У рамках чехословацьких пересилань з Кошиць передавано дв?ч? на тиждень (з 1934-го 5 раз?в) 15-хвилинну програму укра?нською мовою. У 1934-му рад?о-журнал
Прага
ув?в щоденн? рад?опересилання для Закарпаття. П?д час карпато-укра?нсько? державност? пересилання укра?нською мовою передавалося з Бансько? Бистриц? на Словаччин?. З початку 1939 д?яла короткохвильова рад?останц?я у
Хуст?
.
П?д час друго? св?тово? в?йни, у 1939?1941 роках, укра?нське населення зах?дних земель обслуговували радянськ? рад?останц?? у Львов?,
Станиславов?
й
Тернопол?
. За н?мецько? окупац?? зах?дних укра?нських земель (
1941
?
1944
) д?яла н?мецька рад?останц?я у Львов? (30-хвилинн? укра?номовн? програми 3 рази на тиждень).
У незалежн?й Укра?н? питаннями рад?омовлення в?да?
Нац?ональна рада Укра?ни з питань телебачення ? рад?омовлення
. До ?? компетенц?? входять видача
л?цез?й на мовлення
й розпод?л частотних д?апазон?в.
Найб?льшою рад?омережою, аналог?в як?й нема? в кра?н?, ?
Укра?нське рад?о
, що входить до
сусп?льного мовлення
? ма? FM-частоти в 192 населених пунктах у 24 областях,
[3]
а також мовить на середн?х хвилях, супутнику та в кабельних телемережах.