Економ?ст (журнал)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Економ?ст
The Economist
англ. The Economist [1]
Кра?на видання   Велика Британ?я
М?сце публ?кац?? Лондон
Тематика пол?тичн? под?? , м?жнародн? в?дносини , ф?нансов? , економ?чн? ? д?лов? новини , наука ? культура
Пер?одичн?сть виходу тижневик
Мова англ?йська
Головний редактор Зенн? М?нтон Беддоуз
Власник The Economist Group
Видавець The Economist Group
Засновник Джеймс У?лсон d
Засновано 1843
Об?г 1,2 м?льйони прим?рник?в
Ц?на US$5.99
ISSN-L 0013-0613
ISSN 0013-0613
OCLC 531780543
economist.com

≪ Економ?ст ≫ ( англ. The Economist ) ? впливовий щотижневий англомовний журнал . Публ?ку?ться в Англ?? з 1843 року. 2006 тираж перевищив м?льйон екземпляр?в, б?льше половини яких була продана в П?вн?чн?й Америц? [2] . Через глобальну ор??нтац?ю ≪Економ?ст≫ не вважа?ться виключно британським виданням. Традиц?йно видання вважа? себе газетою ? не п?дпису? публ?кац?? [3] .

Основн? теми, що осв?тлюються журналом, ? пол?тичн? под?? , м?жнародн? в?дносини , ф?нансов? , економ?чн? й д?лов? новини , а також наука ? культура . Редакц?я журналу дотриму?ться позиц?й класичного л?берал?зму .

≪Економ?ст≫ публ?ку?ться компан??ю The Economist Group , що на 50 % належить приватним ?нвесторам ? на 50 % холдингу Exor [4] . До цього журнал належав газет? ≪ Файненшл таймс ≫ та холдингу Pearson PLC [en] [3] .

В Укра?н? статт? ≪Економ?ста≫ за ексклюзивною л?ценз??ю публ?ку? журнал ≪ Укра?нський тиждень ≫. Рос?йськомовна верс?я ексклюзивного випуску ≪Економ?ста≫ ≪Св?т у 2018 роц?≫ в Укра?н? була опубл?кована журналом ≪ Новое время ≫ [5] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Джеймс В?лсон [ ред. | ред. код ]

Засновник журналу, Джеймс В?лсон , народився 1805 року в шотландському прикордонному м?стечку Хо?к . Був четвертим сином у багатод?тн?й с?м'?. П?дл?тком працював пом?чником капелюшника , але дуже ц?кавився економ?кою ? багато часу присвячував вивченню цього предмету. У 1824 роц? в?н по?хав у Лондон , де разом ?з братом за ф?нансово? п?дтримки батька в?дкрив капелюшний б?знес ? Wilson, Erwin and Wilson [6] .

Незважаючи на свою об?знан?сть у економ?ц? та д?лову хватку, В?лсон не зм?г розвинути п?дпри?мство ? наприк?нц? 1830-х втратив св?й б?знес. Це його не затримало ? В?лсон долучився до боротьби за в?дм?ну Хл?бних закон?в (стосувалися вони мита на вв?з зернових , що не давало змоги розвиватися др?бним п?дпри?мцям ) [6] . Закони скасували в 1946 роц?.

Джеймс В?лсон , засновник журналу; робота сера Джона В?лсона Гордона

Саме задля боротьби з Хл?бними законами В?лсон заснував ≪Економ?ст: Журнал пол?тики, комерц??, с?льського господарства та в?льно? торг?вл?≫ ( The Economist: The Political, Commercial, Agricultural and Free Trade Journal ). Сво?ю метою в?н вважав надихнути кожного на вивчення сусп?льних справ. Усп?х до видання прийшов не одразу. Коли це сталося, В?лсон вир?шив, що може в?д?йти в?д справ ? зайнятися пол?тикою, залишаючись ном?нальним видавцем до 1857 року [6] .

У 1847 роц? почалася пол?тична д?яльн?сть В?лсона ? в?н був обраний у члени парламенту . У 1850-х його кар'?ра зробила неспод?ваний поворот: спочатку його призначили секретарем Ком?тету з управл?ння (?нд?йського ком?тету), згодом ? ф?нансовим секретарем Казначейства, а пот?м членом Ф?нансово? ради ?нд??. Робота привела його до Калькутти , де в?н ? помер у 1860 роц? в?д дизентер?? (можливо це був амеб?аз ) [6] .

Бюст Джеймса В?лсона виставлений у приймальн? ≪Економ?ста≫ [6] .

Х?Х стол?ття [ ред. | ред. код ]

У проспект? для майбутнього видання було зазначено тринадцять тем, на яких редакц?я планувала зосередити увагу [7] :

  1. Програмн? статт?, у яких найважлив?ш? проблеми розглядатимуться у контекст? принцип?в в?льно? торг?вл? .
  2. Матер?али на практичн? теми, як? становлять мимох?дний ?нтерес: наприклад, ?ноземн? договори .
  3. Матер?али, у яких елементарн? принципи пол?тично? економ?ки розглядатимуться на практиц? (закони, ц?ни , зароб?тн? плати , оренда , обм?н, джерела прибутку , податки ).
  4. Зв?ти з парламенту, закцентован? на комерц?йн?й д?яльност? , с?льському господарств? та в?льн?й торг?вл?.
  5. Матер?али про популярн? рухи , що спов?дують в?льну торг?влю.
  6. Загальн? новини з Сент-Джеймського палацу , Великого Лондону , пров?нц?й , Шотланд?? та ?рланд?? .
  7. Комерц?йн? теми: зм?ни у податковому законодавств? , стан та перспективи ринк?в , ?мпорт та експорт , ?ноземн? новини, стан промислових район?в, пов?домлення про важлив? механ?чн? вдосконалення , корабельн? новини , грошовий ринок , розвиток зал?зниць та публ?чних компан?й.
  8. С?льськогосподарськ? теми, зокрема застосування у господарств? геолог?? та х?м?? ; пов?домлення про нов? та вдосконален? машини, стан зернових культур, ринки, ц?ни, ?ноземн? ринки та ц?ни, конвертован? у англ?йськ? грош?.
  9. Теми, що стосуються колон?й та ?ноземних кра?н: торг?вля , виробництво, зм?ни у пол?тиц? та податковому законодавств?; викриття недол?к?в торговельних обмежень та заборон ? розписування переваг в?льного об?гу та торг?вл?.
  10. Юридичн? зв?ти на теми торг?вл?, промисловост? та с?льського господарства.
  11. Книги, зазвичай зосереджен? на торг?вл?, промисловост? та с?льському господарств?; трактати на теми пол?тично? економ?ки, ф?нанс?в та оподаткування.
  12. Ц?ни та тижнева статистика .
  13. Листування з читачами.

Уже з самого початку ?снування тижневик почали розповсюджувати за межами Велико? Британ?? [8] . У 1843 роц? тираж видання сягав 1969 прим?рник?в [9] ; журнал складався з 16 стор?нок.

У 1845 роц?, протягом зал?знично? ман?? , ≪Економ?ст≫ зм?нив назву на The Economist, Weekly Commercial Times, Bankers' Gazette, and Railway Monitor. A Political, Literary and General Newspaper [9] .

У перш? роки ?снування видання активно шукало форми подання матер?алу. Стрижневими матер?алами були редакц?йн? статт? В?лсона з актуальних проблем економ?чного ? пол?тичного життя. Кр?м того, в?дводилося м?сце св?тськ?й хрон?ц? , але подальшо? бульваризац?? зм?сту не в?дбулося [8] .

Найб?льший наклад ≪Економ?ста≫ у перш?й половин? Х?Х стол?ття становив 4483 екземпляри (1847) [9] .

До 1860 ? 1870-х рр. ≪Економ?ст≫ не мав конкурент?в. Проте у 1859 роц? заснували тижневик Investors Cronicle , а у 1870-х  ? Statist [8] .

У 1861 роц? головним редактором видання став Волтер Беджет , зять В?лсона. В?н вважа?ться одним ?з найяскрав?ших редактор?в в ?стор?? ≪Економ?ста≫. Саме в?н зробив пол?тику одним ?з основних напрямк?в д?яльност? журналу [3] . Його ?менем названа одна з авторських колонок тижневика.

Волтер Беджет , редактор журналу

У 1877 р. тираж журналу становив 3700 прим?рник?в [9] .

Читачем журналу був Карл Маркс , в?н назвав ≪Економ?ст≫ ≪?вропейським голосом ф?нансово? аристократ??≫ [10] .

П?д час Великого голоду в ?рланд?? ≪Економ?ст≫ виступав за пол?тику невтручання . В?н критикував нам?ри англ?йського уряду надати ?рланд?? матер?альну допомогу, оск?льки вважав, що ?рланд?? допоможе т?льки в?дмова в?д протекц?он?зму , самозабезпечення та в?льна торг?вля [11] .

Проте згодом, з? зм?ною соц?альних настро?в у кра?н?, позиц?я журналу щодо пол?тики невтручання зм?нилася.

ХХ стол?ття [ ред. | ред. код ]

У 1920 роц? тираж ≪Економ?ста≫ вир?с до 6000 прим?рник?в [9] , а п?сля 1945 року сягнув 18 000 [9] .

З 1928 року половиною акц?й волод?? ≪ Файненшл таймс ≫ (з 1957 р. ? група П?рсона [en] ) [9] .

У 1934 роц? ≪Економ?ст≫ вперше зм?нив оформлення, а в 1935 роц? кардинально модерн?зував обкладинку [9] .

У 1946 роц? сп?льно з Лондонською школою економ?ки створю?ться книжковий магазин ≪Економ?ст≫ [9] . Цього ж року засновано The Economist Intelligence Unit , власну анал?тично-досл?дницьку службу видання. Сьогодн? це один ?з найб?льших ?нформац?йних провайдер?в для транснац?ональних компан?й , який забезпечу? об'?ктивний ? системний анал?з пол?тичного, економ?чного й б?знесового середовища в понад 180 кра?нах св?ту та пода? прогнози розвитку св?тово? економ?ки [8] ..

З 1949 року п?д брендом ≪Економ?ст≫ починають випускати щоденники [9] .

До к?нця 1950-х ≪Економ?ст≫ займав проамериканськ? позиц??. Велика Британ?я розглядался як осередок св?тово? сили.

Коли йшлося про сп?вроб?тництво Велико? Британ?? з ?вропою , журнал схилявся до кооперац?йного п?дходу, але не до ?нтеграц??. Але з к?нця 1950-х по 1980-т?, коли почала йти мова про долучення Велико? Британ?? сп?льного ?вропейського ринку , ≪Економ?ст≫ зм?нив позиц?ю ? почав активно коментувати ситуац?ю. На перше вето , накладене на вх?д Британ?? до сп?льного ринку у 1963 р., журнал в?дреагував обурено та виразив невдоволення ?вропою. ≪Економ?ст≫ закр?пився у сво?й проамериканськ?й позиц?? та повернувся до давньо? ?де? Атлантичного во?нного ? торговельного товариства. Але друге вето у 1967 роц? ≪Економ?ст≫ сприйняв вже пок?рно, в?дмовившись в?д ?де? св?тово? сили. Журнал почав розглядати сп?льний ринок як економ?чну необх?дн?сть для Велико? Британ?? ? закликав до р?шучост? та наполегливост? у переговорах [12] .

У 1944 роц? ≪Економ?ст≫ опубл?кував статтю ≪Noble Negatives≫. Вона з'явилася у пер?од зростання вза?мно? критики США ? Велико? Британ?? ? викликала бурхливу дискус?ю в ЗМ? обох кра?н. Стаття була н?бито в?дпов?ддю на ≪вибух критики та зневаги≫ з боку США в б?к Британ??. Журнал ставив питання ц?ни, яку Велика Британ?я мала заплатити Америц? за допомогу у Друг?й св?тов?й в?йн? ; у статт? вважалося, що Америка дума? про Британ?ю як про ?мпер?ал?стичну , его?стичну та пасивну кра?ну. Журнал закликав уряд в?дмовитися в?д принизливо? пол?тики умиротворення. Британськ? видання п?дхопили позиц?ю ≪Економ?ста≫, вибухнувши низкою публ?кац?й, з нею погодилося ? м?н?стерство закордонних справ. У той же час американськ? видання вимагали оф?ц?йно? реакц?? у президента Рузвельта та уряду . На думку державного секретаря Едварда Стетт?н?уса , Велика Британ?я не могла змиритися з роллю друго? скрипки п?сля ст?лькох рок?в л?дерства [13] .

З 1955 року ≪Економ?ст≫ почав п?дтримувати пол?тичн? парт?? на загальних виборах . До цього в?н дотримувався нейтрал?тету , пояснюючи це тим, що ≪Журналов?, що перейма?ться сво?ю незалежн?стю, було б нерозумно компрометувати ??, обираючи сторони в загальних виборах≫ [14] . Ст?йко? позиц?? щодо парт?й видання не ма? ? пер?одично п?дтриму? то лейборист?в , то консерватор?в .

У 1956 роц? тираж сягнув 55 тис. У 1959 р. Рейнольдс Стоун створив логотип видання [9] .

У 1987 роц? журнал знову кардинально зм?нив зовн?шн?й вигляд ? запустив щор?чний додаток ≪Св?т у…≫ [9] .

У 1989 роц? ≪Економ?ст≫ назвав холодний синтез тим, задля чого ?сну? наука [15] . З цього ж року журнал почина? висловатися у п?дтримку легал?зац?? наркотик?в [16] .

У травн? 1991 року ≪Економ?ст≫ почина? використовувати спец?ально створену для нього групу шрифт?в [3] .

Журнал був проти во?нного вторгнення в Босн?ю .

У 1996 роц? ≪Економ?ст≫ запустив власний сайт [9] .

XXI стол?ття [ ред. | ред. код ]

2001 року ≪Економ?ст≫ вперше виходить повн?стю кольоровим. У 2005 роц? тираж перевищу? 1 млн [9] .

З 2004 року The Economist Group почина? випускати журнал Intelligent Life [en] , присвячений трендам ? стилю життя [9] .

≪Економ?ст≫ п?дтримував вторгнення до ?раку у 2003 роц? [17] (але критикував подальший переб?г под?й) та в?йну в Афган?стан? [18] . Видання також п?дтримало д?? уряду щодо глобального потепл?ння [19] .

З 2010 року електронн? верс?? журналу доступн? на Kindle , iPhone та iPad , а наступного року з'являються верс?? для Android , Barnes & Noble's Nook та Amazon Fire . Станом на листопад 2011 року журнал читають б?льше м?льйона користувач?в цифрових пристро?в [9] .

2015 року The Economist Group сп?льно з Exor викупляють акц?? у Pearson PLC [en] . Цього ж року головним редактором видання вперше ста? ж?нка ? Зенн? М?нтон Беддоуз [9] .

У листопад? 2019 року видання потрапило в скандал, опубл?кувавши в?део, де на карт? Укра?ни був в?дсутн?м Кримський п?востр?в. На помилку виданню вказали представники посольства Укра?ни в Британ??, згодом в?део було видалено [20] .

Реклама [ ред. | ред. код ]

Чимало уваги у розбудов? бренду ≪Економ?ст≫ прид?лялося маркетингу .

Рекламн? кампан?? журналу заснован? на ?де? доступно? ел?тарност?. Один ?з слоган?в журналу зазнача?, що ≪Економ?ст≫ ? це ?деальний буквар для тих, хто хоче справити враження розумно? людини за столом. У реклам? присутн? вс? атрибути журналу: сила ?нтелекту , незалежн?сть , в?дсутн?сть п?длесливост?, ?нтернац?ональний св?тогляд . Багато реклами спрямовано на створення в?дчуття, що читач ≪Економ?ста≫ розумн?ший за ?нших [6] .

Саме ?дея доступно? ел?тарност? стала основою для знаменито? плакатно? рекламно? кампан?? ≪White out of Red≫. У 1980-х журнал почав сп?впрацювати з рекламним агентством Abbott Mead Vickers. У той час тираж видання становив близько 70 тис. ? над?й на зростання не було. Метою кампан?? було змусити читач?в пишатися тим, що вони читають ≪Економ?ст≫, а ?нш? люди бачать ?х за цим заняттям. Треба було сформувати навколо видання клубну атмосферу, а потенц?йним читачам натякнути, що потратити в цей клуб зовс?м нескладно; головна перепустка ? ?нтелект [6] .

Таким чином з'явилися червон? плакати з б?лим текстом ? короткими дотепними фразами у стил? журналу.

Наприклад [21] :

Мовчання ? золото, але не п?сля незручного питання.
Ориг?нальний текст (англ.)
Silence is golden except when it follows an awkward question.
Зг?дно анал?зу громадсько? думки, 100% читач?в Економ?ста ?? мають.
Ориг?нальний текст (англ.)
In opinion polls, 100% of Economist readers had one.

Жодна газета чи журнал на той час не використовувала плакати у такому масштаб?, тому ≪Економ?сту≫ вдалося заволод?ти вуличною рекламою. Для кожно? кампан?? купляли рекламн? м?сця на основних дорогах м?ста: перспективний читач мав змогу ?х добре роздивитися, розшифрувати ?рон?ю ? долучитися до клубу. Для особливого ефекту текст на плакат? прив'язували до м?сця його розташування ? наприклад, на вокзал? вис?ли плакати з жартами про потяги [22] .

Рекламна кампан?я пост?йно оновлю?ться, в?дпов?даючи зм?нам у навколишньому св?т? й у самому виданн?. Сер?я плакат?в виходить щороку в травн? ? жовтн?.

Головн? редактори [ ред. | ред. код ]

Зм?ст [ ред. | ред. код ]

≪Економ?ст≫ виходить у журнальному формат? ? на журнальному папер?, але принципово назива? себе газетою . Це пояснюють тим, що кр?м типових журнальних анал?тики та коментар?в видання намага?ться охопити вс? ключов? под?? тижня [3] .

Основна увага журналу зосереджена на под?ях у св?т? , пол?тиц? та б?знес? . Ведуться регулярн? рубрики , присвячен? науц? та технолог?ям , л?тератур? та мистецтву . Приблизно кожн? два тижн? виходять спец?альн? репортаж? (ран?ше вони називалися оглядами). Кожн? три м?сяц? публ?ку?ться квартальна рубрика, присвячена огляду останн?х тренд?в та вдосконалень у галуз? технолог?й .

≪Економ?ст≫ в?домий сво?м ?ндексом Б?г Мака , вперше опубл?кованим у 1986 роц?. Куп?вельна спроможн?сть валют визнача?ться шляхом пор?вняння ц?н на гамбургери у р?зних кра?нах [23] .

Редакц?йну позиц?ю ≪Економ?ста≫ можна описати терм?ном ≪економ?чний л?берал?зм≫ . Журнал п?дтриму? в?льну торг?влю , глобал?зац?ю [24] та в?льну ?м?грац?ю , схвально ставиться до податк?в на вуг?лля у зв'язку з глобальним потепл?нням [25] , дотриму?ться л?берально? позиц?? у таких соц?альних питаннях як визнання одностатевих шлюб?в [26] та легал?зац?я наркотик?в [16] . П?дтриму? урядов? заборони у галуз? охорони здоров'я [27] , програму тимчасового працевлаштування ?мм?грант?в , амн?ст?? [28] , контроль над вогнепальною збро?ю [29] ? одного разу надрукував некролог Бога [30] .

Журнал часто звинувачу? пол?тичн? ф?гури та кра?ни у корупц?? чи нечесност?. П?д його критику п?дпадали: колишн?й президент Св?тового банку Пол Волфов?ц , прем'?р-м?н?стр ?тал?? С?льв?о Берлускон? , пок?йний президент Демократично? республ?ки Конго Лоран-Дез?ре Каб?ла , голова уряду З?мбабве Роберт Мугабе , колишн?й президент Аргентини Кр?ст?на Фернандез де К?ршнер . ≪Економ?ст≫ закликав до ?мп?чменту Б?лла Кл?нтона , п?дтримував Барака Обаму на виборах 2004 ? 2008 року.

Стиль ? редакц?йна анон?мн?сть [ ред. | ред. код ]

Точка зору ≪Економ?ста≫ виклада?ться посл?довно й добре аргументу?ться, у обмежений прост?р намагаються вм?стити якнайб?льше ?нформац??. Хоча журнал ма? багато тематичних авторських колонок , у текстах витриму?ться ?диний стиль . Слова точно добираються, дозволя?ться стримана дотепн?сть. Журнал прагне створити у читача в?дчуття, що в?н написаний одним автором .

Матер?али в ≪Економ?ст≫ не п?дписуються нав?ть в авторських рубриках. Статт? зазвичай мають визначену точку зору, яка належить не окремому журнал?сту , а вс?й редакц?? . Редакц?я поясню? це тим, що ≪багато рук пишуть ?Економ?ст“, але голос у нього один≫ [3] . Себе автори позначають, як правило, словами ≪ваш кореспондент≫ чи ≪цей оглядач≫. У спец?альних рубриках автор познача? себе назвою рубрики.

Головний редактор традиц?йно п?дпису? лише один матер?ал ? той, що пишеться з нагоди його в?дставки.

Кр?м того, текст може мати п?дпис, якщо: це експертна думка в?домо? особистост?; це спец?альний репортаж ; в?н публ?ку?ться у щор?чному спец?альному випуску Year in Review (≪Огляд року≫); якщо ? конфл?кт ?нтерес?в . ?мена редакц?йного колективу можна знайти на сайт? видання [31] . Матер?али онлайн-блог?в п?дписуються ?н?ц?алами автора, автори друкованих матер?ал?в мають право вказати сво? авторство на особистих сайтах.

Американський письменник Майкл Лью?с розкритикував редакц?йну анон?мн?сть журналу:

Журнал пишуть молод? люди, що прикидаються старими. Якби американськ? читач? поглянули на прищав? личка сво?х гуру економ?ки, то масово б скасували п?дписки" [32] .

Джон Ралстон Саул [en] також критику? анон?мн?сть журналу, але з ?нших причин: в?н вважа?, що ?диний голос необх?дний виданню, щоб видавати суб'?ктивну думку за безпристрасну правду [33] .

Оск?льки ≪Економ?ст≫ все ж таки ма? тематичне спрямування, передбача?ться, що його читач об?знаний у загальних економ?чних концепц?ях . Зазвичай економ?чн? терм?ни не пояснюються, а економ?чн? теор?? описуються у к?лькох словах. При цьому тематичн? матер?али не вимагають у читача спец?ал?зованих знань. Коротк? французьк? та н?мецьк? цитати ? фрази не перекладаються. Журнал обов'язково вказу? сферу д?яльност? нав?ть дуже в?домих людей та орган?зац?й.

≪Економ?ст≫ дозволя? дозволя? соб? стриманий гумор. Зазвичай в?н виража?ться у каламбурних п?дписах до ?люстрац?й та у рубриц? з листами.

Структура [ ред. | ред. код ]

У кожному номер? ≪Економ?ста≫ незм?нно друку?ться програма:

Публ?ку?ться з вересня 1843 року, щоб ≪брати участь у суворому протистоянн? м?ж ?нтелектом, що руха?ться вперед, та нег?дною, боязкою неосв?чен?стю, що затриму? розвиток.≫
Ориг?нальний текст (англ.)
Published since September 1843 to take part in "a severe contest between intelligence, which presses forward, and an unworthy, timid ignorance obstructing our progress."

Журнал м?стить так? рубрики :

  • ≪Св?т цього тижня≫ (The world this week), що займа? одну-дв? стор?нки ? становить собою дайджест головних новин тижня;
  • ≪Л?дери≫ (Leaders), у як?й розглядаються основн? под?? тижня;
  • ≪Листи≫ (Letters), у як?й публ?куються листи в?д читач?в;
  • ≪Бриф?нг≫ (Briefing), що м?стить короткий огляд певно? ситуац??;
  • ≪Сполучен? Штати≫ (United States), присвячена под?ям у США ;
  • ≪Америки≫ (The Americas), присвячена под?ям у кра?нах П?вн?чно? та П?вденно? Америки ;
  • ≪Китай≫ (China), присвячена под?ям у Кита? ;
  • ≪Близький Сх?д ? Африка≫ (Middle East and Africa), присвячена под?ям на Близькому Сход? та у Африц? ;
  • ≪?вропа≫ (Europe), присвячена под?ям у ?вроп? ;
  • ≪Британ?я≫ (Britain), присвячена под?ям у Велик?й Британ??;
  • International, присвячена под?ям м?жнародного значення;
  • ≪Б?знес≫ (Bussiness);
  • ≪Економ?ка та ф?нанси≫ (Finance and economics);
  • ≪Наука ? техн?ка≫ (Science and technology);
  • ≪Л?тература та мистецтво≫ (Cooks and arts);
  • ≪Економ?чна та ф?нансова статистика≫ (Economic and financial indicators);
  • ≪Некролог≫ (Obituary).

≪Економ?ст≫ ?диний серед британських тижневик?в представля? авторитетний огляд оф?ц?йно? статистики, його оц?нка ма? вир?шальний характер. Ця ?нформац?я представлена у рубриц? економ?чно? статистики.

Авторськ? колонки мають символ?чн? назви, що в?дпов?дають ?х тематиц?:

Назва рубрики Тема Пояснення назви
Analects Китай ; з лютого 2012 року Названа на честь ≪ Бес?д ? суджень ≫ ( англ . Analects of Confucius ) ? зб?рки афоризм?в Конфуц?я .
Bagehot Британ?я Названа на честь третього редактора журналу Волтера Беджета .
Bello Латинська Америка ; з с?чня 2014 року Названа на честь Андреса Бельо , дипломата , поета , законодавця та ф?лософа , що жив ? працював у Чил? .
Charlemagne ?вропа Названа на честь французького ?мператора Карла ? Великого ( фр. Charlemagne ).
Lexington США ; з 1942 року Названа на честь м?сця, де почалася В?йна за незалежн?сть США ? Лекс?нгтон , Массачусетс .
Banyan Аз?я ; з кв?тня 2009 року Названа на честь дерева баньян .
Baobab Африка ? Близький Сх?д ; з липня 2010 року Названа на честь дерева баобаб .
Buttonwood Ф?нанси ; до 2006 року т?льки у онлайн-режим? Названа на честь платана зах?дного ? дерева, п?д яким збиралися перш? маклери з Волл-стр?т .
Babbage Технолог?? ; з березня 2010 року Названа на честь винах?дника Чарльза Бебб?джа ( англ . Charles Babbage ).
Prospero Л?тература та мистецтво Названа на честь персонажа п'?си В?льяма Шексп?ра ≪Буря≫ .
Game theory Спорт Названа на честь теор?? ?гор , що за допомогою математики передбача? можлив? виходи з певно? ситуац??.
Schumpeter Б?знес Названа на честь економ?ста Джозефа Шумп?тера ( англ. Joseph Schumpeter )

Листування з читачами [ ред. | ред. код ]

Листи до ≪Економ?ста≫ пишуть велик? п?дпри?мц? , пол?тики , посли , сп?кери уряд?в та неурядових орган?зац?й. Добре написан? або дотепн? листи публ?куються, обговорюються, часто викликають полем?ку . Часто в листах критику?ться позиц?я журналу чи його коментар?.

Опубл?кован? листи зазвичай довжиною 150?200 сл?в ? починаються з традиц?йного прив?тання ≪Сер≫.

Ран?ше сайт журналу мав спец?альний розд?л ≪Вх?дн?≫ ( англ. The Inbox ), де читач? залишали сво? коментар? щодо онлайн-матер?ал?в [34] . Зараз ввели можлив?сть коментування п?д самим текстом.

Тираж та поширення [ ред. | ред. код ]

На початку 1990-х , щоб п?дкреслити ел?тарн?сть, журнал обрав соб? слоган: ≪The Economist не читають м?льйони людей≫ . Сьогодн? його тираж становить 1,4 млн прим?рник?в.

Журнал йде у друк у четвер, а вже в п'ятницю доставля?ться передплатникам та у роздр?бн? торговельн? точки . Терм?н доставки залежить в?д географ??: якщо у Велик?й Британ?? передплатники отримують новий випуск у п'ятницю, то до ?вропи в?н доходить аж у понед?лок.

Як стверджу? сам журнал, в?н друку?ться у семи друкарнях у р?зних м?сцях св?ту. Кр?м головного оф?су у Лондон? редакц?? ≪Економ?ста≫ ? у Атлант? , Пек?н? , Берл?н? , Брюссел? , Ка?р? , Чикаго , Л?м? , Мех?ко , Москв? , Мумба? , Найроб? , Нью-Дел? , Нью-Йорку , Париж? , Сан-Франциско , Сан-Паулу , Сеул? , Шанха? , Сингапур? , Ток?о , Вашингтон? .

Редакц?я журналу у Лондон?

Матер?али кожного випуску публ?куються у електронному вигляд? на сайт? ввечер? в четвер.

З липня 2007 року ≪Економ?ст≫ почав створювати ауд?оверс?? журналу. Компан?я запису? повний текст випуску включно з додатковими стор?нками британського видання у формат? mp3 . Запис важить 130 мегабайт ? з'явля?ться на сайт? у 21:00 за Лондоном щочетверга. Скачування безкоштовне для передплатник?в ? за грош? для гостей [35] .

У 2010 року журнал випустив верс?? для смартфон?в .

М?жнародний статус [ ред. | ред. код ]

Останн?ми роками ≪Економ?ст≫ випереджа? по зростанню популярност? ?нш? журнали США : з 1993 по 2006 к?льк?сть передплатник?в зросла вдв?ч?. Впливова американська некомерц?йна орган?зац?я NPR поясню? цей феномен особливостями видавничо? пол?тики журналу [2] :

Усп?х The Economist в США поясню?ться тим, що журнал да? серйозн? в?домост? з? вс?х кутк?в св?ту.

Передплатники журналу ? ф?нансово-спроможн? люди: кожен трет?й передплатник в США ма? дох?д , що перевищу? 100 000 американських долар?в на р?к [2] . Американський видавець ≪Економ?ст≫ в США, Пол Росс? ( англ. Paul Rossi ) в?дзнача? [2] :

Багато наших передплатник?в займають дуже висок? пости. [...] Нас читають вищ? менеджери, пол?тики ? ф?нансисти по всьому св?тов?.

У той же час, профес?йна спрямован?сть журналу не дозволя? йому конкурувати за тиражем з популярн?шими виданнями, такими як Newsweek або Time . Як в?дзнача? американський професор журнал?стики Шам?р Хусн? ( англ. Samir Husni ) [2] :

Це дуже спец?ал?зоване видання, а коли [число передплатник?в] перевищу? п?вм?льйона, ця спец?ал?зац?я почина? втрачатися ? ви перетворю?теся на масове видання; масов?сть же погано по?дну?ться з [високим] класом.
Ориг?нальний текст (англ.)

It's a very specialized publication and once you go over half a million, you start losing some of that specialty and you start becoming mass and somehow mass and class don't combine.

≪Св?т у…≫ [ ред. | ред. код ]

Св?т у... ( англ. The World in ) ? спец?альний про?кт журналу, м?стить анал?з , прогнози на майбутн?й р?к в?д впливових експерт?в , пол?тик?в ? д?лових людей. Вида?ться з 1986 року. ≪The World in 2010≫ було видано в 90 кра?нах накладом б?льш н?ж п?втора м?льйона прим?рник?в ? перекладено на 20 мов .

Укра?нська верс?я вида?ться з 2011 року сп?льно з журналом Укра?нський тиждень .

Прем?? [ ред. | ред. код ]

≪Економ?ст≫ ? спонсором щор?чно? прем?? за ?нновац?? , що вруча?ться з 2002 року. Ном?нанти визначаються з 2 по 30 кв?тня кожного року, церемон?я нагородження в?дбува?ться 15 листопада.

Змагання в?дбува?ться у таких ном?нац?ях [36] :

У 1999 р. ≪Економ?ст≫ сп?льно з Royal Dutch Shell орган?зував всесв?тн?й письменницький конкурс ≪Св?т у 2050≫. Перший приз становив 20,000$ та публ?кац?ю у щор?чному виданн? ≪Св?т у…≫ ( англ. The World In… ). Було отримано б?льш н?ж 3000 роб?т. [37]

Цензура [ ред. | ред. код ]

≪Економ?ст≫ часто п?ддають цензур? через конфл?кти з владою .

Рубрики, що критикують авторитарн? режими деяких кра?н, видаляються з журналу. Так, журнал мав складност? з правлячою парт??ю Сингапуру [38] , п?дпада? п?д цензуру у ?нд?? через ≪неавтентичн?≫ карти Кашм?ру [39] . У 2006 роц? ?ран заборонив продаж журналу через те, що там м?стився матер?ал, у якому Перську затоку назвали просто ≪затока≫ (формулювання ма? пол?тичне значення через дискус?ю з назви Персько? затоки) [40] .

Уряд З?мбабве ув'язнив кореспондента ≪Економ?ст≫ Ендрю Мелдрума [en] , звинувативши його у публ?кац?? неправдиво? ?нформац?? . Причиною став матер?ал про ж?нку, яку обезголовили прихильники правлячо? парт?? З?мбабве. Врешт? решт ?нформац?ю спростували, оск?льки ?? н?бито сфабрикував чолов?к вбито?. Кореспондента виправдали, зв?льнили з-п?д варти ? одразу ж виписали наказ про депортац?ю [41] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ а б The ISSN portal ? Paris : ISSN International Centre , 2005. ? ISSN 0013-0613
  2. ↑ а б в г д "Журнал The Economist подоба?ться американцям" ( англ. мовою ) . NPR . Арх?в ориг?налу за 5 травня 2007 . Процитовано 27 грудня 2006 .
  3. ↑ а б в г д е About us [ Арх?вовано 24 березня 2018 у Wayback Machine .] . The Economist
  4. ↑ ≪Exor to get 40 percent of The Economist after Pearson stake sale≫ [ Арх?вовано 7 березня 2016 у Wayback Machine .] . Reuters, 11 August 2015.
  5. ↑ ≪Новое время≫ випустить до Нового року спецпроект з The Economist . detector.media (укр.) . Арх?в ориг?налу за 10 липня 2018 . Процитовано 10 липня 2018 .
  6. ↑ а б в г д е ж Тангейт М. Медиагиганты: Как крупнейшие медиакомпании выживают на рынке и борются за лидерство: Учебник, М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. ? 252 с.
  7. ↑ ≪Prospectus≫ [ Арх?вовано 18 с?чня 2016 у Wayback Machine .] . The Economist. 5 August 1843. Retrieved 27 December 2006
  8. ↑ а б в г Грень З. Тижневик ≪The Economist≫ у контекст? розвитку журнал?стики Велико? Британ?? XIX?XX стол?ть, www.pdffactory.com [ Арх?вовано 9 березня 2012 у Wayback Machine .] .
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Our History [ Арх?вовано 12 липня 2017 у Wayback Machine .] . Economist Group
  10. ↑ Karl Marx, The Eighteenth Brumaire of Louis Bonaparte, VI (1852)
  11. ↑ O Grada, Cormac (1995). ≪Introduction≫. The great Irish famine. Cambridge University Press. p. 1. ISBN 0-521-55787-9
  12. ↑ Juan Diez Medrano (2003). ≪Journalists and European Integration≫. Framing Europe: attitudes to European integration in Germany, Spain, and the United Kingdom. Princeton University Press. pp. 128 et seq. ISBN 9780691116112 .
  13. ↑ Lanxin Xiang (1995). Recasting the Imperial Far East. East Gate. pp. 6?8. ISBN 1-56324-460-8 .
  14. ↑ The Economist, 4 February 1950, p. 243
  15. ↑ Michael Brooks, ≪13 Things That Don't Make Sense≫ ( ISBN 978-1-60751-666-8 ), p. 67
  16. ↑ а б ≪Hooked on just saying no≫ [ Арх?вовано 13 с?чня 2016 у Wayback Machine .] . Economist.com. Retrieved 2010-5-26.
  17. ↑ ≪The case for war?revisited≫, The Economist(2003-7-17) (The Economist Newspaper Limited)
  18. ↑ ≪Obama's war≫, The Economist Volume 393 Number 8653 (2009-10-17) (The Economist Newspaper Limited)
  19. ↑ ≪The Copenhagen Summit≫, The Economist Volume 393 Number 8660 (2009-12-5) (The Economist Newspaper Limited)
  20. ↑ Британське видання показало ролик з картою Укра?ни без Криму . 24 Канал . Арх?в ориг?налу за 1 грудня 2019 . Процитовано 24 листопада 2019 .
  21. ↑ [The Economist White Out of Red Ad Campaign. Режим доступу: http://www.inqmind.co/2012/10/the-economist-white-out-of-red-ad-campaign [ Арх?вовано 2 серпня 2016 у Wayback Machine .]
  22. ↑ The Economist: The importance of selling a brand not next weeks issue. Режим доступу: http://www.warc.com/fulltext/ipacases/77172.htm [ Арх?вовано 14 с?чня 2016 у Wayback Machine .]
  23. ↑ ≪On the Hamburger Standard≫. The Economist. 6?12 September 1986.
  24. ↑ ≪Globalisation: The redistribution of hope≫. The Economist. 16 December 2010. Retrieved 23 April 2011.
  25. ↑ ≪Buttonwood: Let them heat coke≫ [ Арх?вовано 21 лютого 2012 у Wayback Machine .] . The Economist. 14 June 2008. Retrieved 25 May 2012.
  26. ↑ Let them wed [ Арх?вовано 24 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] , cover article on 4 January 1996
  27. ↑ ≪Smoking and public health: Breathe easy≫ [ Арх?вовано 21 лютого 2012 у Wayback Machine .] . The Economist. 10 June 2010. Retrieved 25 May 2012.
  28. ↑ Sense, not Sensenbrenner [ Арх?вовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine .] , The Economist, 30 March 2006
  29. ↑ ≪Lexington: Reflections on Virginia Tech≫ [ Арх?вовано 11 травня 2011 у Wayback Machine .] . The Economist. 8 April 2009. Retrieved 13 April 2011.
  30. ↑ [[" http://www.economist.com/node/347578%7C "Obituary [ недоступне посилання ] : God"]]. The Economist. 23 December 1999.
  31. ↑ ≪Media directory≫ [ Арх?вовано 24 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] . The Economist.
  32. ↑ ≪The Economics of the Colonial Cringe: Pseudonomics and the Sneer on the Face of The Economist.≫ [ Арх?вовано 23 березня 2010 у Wayback Machine .] . Washington Post. Retrieved 27 April 2008
  33. ↑ ≪The Doubter's Companion: A Dictionary of Aggressive Common Sense≫ . Amazon.co.uk. Retrieved 9 August 2013.
  34. ↑ ≪Latest blog posts≫ [ Арх?вовано 17 с?чня 2016 у Wayback Machine .] . The Economist. Retrieved 9 August 2013.
  35. ↑ ≪Economist launches audio magazine≫ [ Арх?вовано 16 березня 2016 у Wayback Machine .] . The Guardian (London). Retrieved 16 August 2007.
  36. ↑ ≪Economist Innovation Awards Categories≫ [ Арх?вовано 17 с?чня 2013 у Wayback Machine .] . The Economist Group. Retrieved 25 May 2012.
  37. ↑ ≪What is your vision of the future?≫ [ Арх?вовано 5 кв?тня 2017 у Wayback Machine .] . New Straights Times. 22 April 2000.
  38. ↑ ≪Inconvenient truths in Singapore≫ [ Арх?вовано 29 грудня 2006 у Wayback Machine .] . Asia Times. Retrieved 31 January 2007.
  39. ↑ ≪Censorship in India≫ [ Арх?вовано 3 березня 2016 у Wayback Machine .] . The Economist. 7 December 2010.
  40. ↑ ≪Iran bans The Economist over map≫ [ Арх?вовано 23 грудня 2011 у Wayback Machine .] . The Jerusalem Post. Retrieved 31 January 2007.
  41. ↑ ≪Guardian and RFI correspondent risks two years in jail≫ . Reporters Without Borders. Archived from the original on 17 January 2013. Retrieved 2 April 2014.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль


Газета Це незавершена стаття про друковане видання .
Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Економ?ст_(журнал)&oldid=41868136