В?к?пед?я

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
В?к?пед?я
Wikipedia
Головна стор?нка багатомовного порталу В?к?пед??
Посилання wikipedia.org
Гасло (дев?з) В?льна енциклопед?я, яку може редагувати кожен
англ. The free encyclopedia that anyone can edit
Комерц?йний Н?
Тип онлайн - енциклопед?я
Ре?страц?я за вибором
Мови 309 мовних розд?л?в в активному редагуванн? (321 всього)
Власник Wikimedia Foundation
Засновник Джимм? Вейлз [5] ? Ларр? Сенгер [6]
Автор Джимм? Вейлз , Ларр? Сенгер [1] [2]
Започатковано 15 с?чня   2001 (23 роки)
Рейтинг Alexa #6 [3]
Адреса оф?су Маям? , Флорида
Мова програмування PHP
Л?ценз?я контенту CC BY-SA 4.0
GFDL
CMNS:  В?к?пед?я у В?к?сховищ?
Ця стаття про м?жнародний про?кт В?к?пед?я (Wikipedia) загалом. Про укра?нськомовний розд?л цього про?кту (укра?нську В?к?пед?ю) див. Укра?нська В?к?пед?я .

В?к?пе?д?я ( англ. Wikipedia , МФА :  [?w?k??piːd??] ) ? загальнодоступна в?льна багатомовна онлайн-енциклопед?я , якою оп?ку?ться неприбуткова орган?зац?я ≪Фонд В?к?мед?а≫ .

Назва утворена в?д сл?в ≪в?к?≫ (технолог?? для створення сайт?в) та ≪енциклопед?я≫ . Засновниками В?к?пед?? ? Ларр? Сенгер та Джимм? Вейлз [1] . Оф?ц?йне в?дкриття в?дбулося 15 с?чня 2001 року.

Будь-хто, у кого ? доступ до читання В?к?пед??, також може редагувати практично вс? ?? статт?. В?к?пед?я ? п'ятий за популярн?стю вебсайт у св?т? [3] .

У сукупност? випуски В?к?пед?? охоплюють понад 62 м?льйони статей, як? залучають близько 2 м?льярд?в ун?кальних в?дв?дувань на пристро? на м?сяць ? понад 14 м?льйон?в редагувань на м?сяць (приблизно 5,2 редагування в секунду в середньому) станом на листопад 2023 року. [7] 26% траф?ку В?к?пед?? припада? на Сполучен? Штати, дал? йдуть Япон?я ? 5,9%, Великобритан?я ? 5,4%, Н?меччина ? 5%, Рос?я ? 4,8%, а решта 54% розпод?ляються м?ж ?ншими кра?нами, зг?дно з даними, наданими SimilarWeb . [8] , що написан? добровольцями з усього св?ту. Учасник?в В?к?пед?? називають в?к?педистами . В березн? 2013 року сайт в?дв?дали понад 514 м?льйон?в ос?б [9] . Як ?нтернет - дов?дник В?к?пед?я ? найб?льшою ? найпопулярн?шою серед под?бних сайт?в. За обсягом в?домостей ? тематикою В?к?пед?ю вважають найповн?шою енциклопед??ю, яку коли-небудь створювали за всю ?стор?ю людства .

Матер?али В?к?пед??, як ? ?нших про?кт?в Фонду В?к?мед?а , ? в?льними до використання, розповсюдження та вдосконалення на умовах л?ценз?й Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported та GFDL , а сам сайт про?кту не м?стить рекламних банер?в ? працю? завдяки добров?льним пожертвам [10] . Деяк? оператори моб?льного зв'язку надають доступ до В?к?пед?? без стягнення плати за ?нтернет-траф?к [прим. 1] [11] .

Одн??ю з переваг В?к?пед?? ? можлив?сть подання ?нформац?? р?дною мовою ? сайт склада?ться з 342 мовних розд?л?в. Найб?льшою В?к?пед??ю за к?льк?стю статей ? англ?йська , яка м?стить понад 6 млн статей.

?стор?я

Див. також: В?к?пед?я:?стор?я укра?нсько? В?к?пед??

В?к?пед?я почалась як братн?й про?кт Нупед?? , безплатно? англомовно? онлайн-енциклопед??, статт? до яко? писали спец?ал?сти, п?сля чого статт? проходили процес формально? перев?рки. Нупед?я заснована 9 березня 2000 року ? була власн?стю Bomis, Inc , компан??, що волод?ла також однойменним вебпорталом . Головними ф?гурами були Джимм? Вейлз , головний виконавчий директор Bomis, та Ларр? Сен?ер , головний редактор Нупед?? та згодом В?к?пед??. Нупед?я спочатку публ?кувалась п?д власною л?ценз??ю в?дкритого контенту , а пот?м перейшла на GNU Free Documentation License перед заснуванням В?к?пед?? на наполягання Р?чарда Столмена [12] .

Головна стор?нка Англ?йсько? В?к?пед?? станом на 30 березня 2001 року.

Заснували В?к?пед?ю Джимм? Вейлз ? Ларр? Сен?ер. [1] [13] [14] Вейлзу приписують визначення напрямку в?льно редаговано? енциклопед??, [15] [16] а Сен?еру зазвичай приписують створення стратег?? використання в?к? для досягнення ц??? мети. [17] 10 с?чня 2001 року Ларр? Сен?ер запропонував у списку розсилки Нупед?? створити в?к?, як п?дготовчий про?кт для Нупед??. [18] В?к?пед?я була формально запущена 15 с?чня 2001 року як один англомовний розд?л на сайт? www.wikipedia.com, [19] про в?дкриття оголосили в списку розсилки Нупед??. [15] Пол?тика В?к?пед?? про ≪нейтральну точку зору≫ [20] сформувалася в перш? м?сяц?, вона була схожа на пол?тику ?неупередженост?“ Нупед??. Щодо ?ншого, то спочатку було в?дносно небагато правил ? В?к?пед?я функц?онувала незалежно в?д Нупед??. [15]

В?к?пед?я здобула сво?х ранн?х учасник?в в?д Нупед??, завдяки статтям на Slashdot та ?ндексуванню пошуковими машинами . Вона виросла до 20000 статей ? 18 мовних розд?л?в до к?нця 2001 року. На к?нець 2002 року вона досягла 26 мовних розд?л?в, 46 ? на к?нець 2003 ? 161 мовний розд?л був на останн? дн? 2004 року. [21] Нупед?я ? В?к?пед?я сп?в?снували поки колишн? сервери не були в?дключен? назавжди в 2003, а тексти були ?нкорпорован? у В?к?пед?ю. Англ?йська В?к?пед?я минула двохм?льйонну позначку 9 вересня 2007 року, ставши найб?льшою енциклопед??ю, що коли-небудь ?снувала ? перевершила нав?ть енциклопед?ю Юнле , що тримала рекорд р?вно 600 рок?в. [22]

Посилаючись на страх комерц?йно? реклами та в?дсутн?сть контролю у в?дчутному англоцентризм? В?к?пед??, користувач? ?спансько? В?к?пед?? в?докремились в?д В?к?пед?? та створили Enciclopedia Libre в лютому 2002 року. [23] П?зн?ше цього року Вейлз оголосив, що В?к?пед?я не буде розм?щувати рекламу, а вебсайт зм?нив адресу на wikipedia.org. [24] Також було розпочато багато ?нших про?кт?в в?к?-енциклопед?й, як? в?др?зняються ф?лософ??ю в?д в?дкрито? та НТЗ редакц?йно? модел? В?к?пед??. Wikinfo не вимага? нейтрально? точки зору ? дозволя? ориг?нальн? досл?дження. Нов? про?кти на зразок В?к?пед??, так? як Citizendium , Scholarpedia , Conservapedia , а також Google's Knol , у якому статт? мають б?льш творчий характер, [25]  ? було розпочато у в?дпов?дь на в?дчутн? обмеження В?к?пед??, так? як пол?тика щодо рецензування , ориг?нальних досл?джень ? комерц?йно? реклами .

Динам?ка росту 8 найб?льших в?к?пед?й у пер?од 2001?2010 роки

Про?кт набув популярности серед користувач?в Мереж? , ? п?зн?ше з'явилися розд?ли В?к?пед?? ?ншими мовами (Див. також Wikipedia ? багатомовний портал, який м?стить посилання на розд?ли В?к?пед?? вс?ма мовами), з укра?нською включно. (Див. ?стор?я укра?нсько? в?к?пед?? .)

Англомовний розд?л ? найб?льшим за обсягом у В?к?пед??, ? одн??ю з найб?льших енциклопед?й узагал?. До 9 вересня 2007 року титул найб?льшо? енциклопед?? 600 рок?в належав Енциклопед?? Юнле . Станом на грудень 2007 року в?н м?стив понад 2 млн статей, а в березн? 2010 вже б?льше н?ж 3,2 млн. З 15 червня 2013 року другим за розм?ром ? н?дерландський розд?л з понад п?втора м?льйона статей, об?гнавши завдяки використанню бот?в н?мецьку В?к?пед?ю (що до того була другою протягом 12 рок?в). Усього ж ? 321 розд?л В?к?пед?? р?зними мовами , хоча т?льки 47 м?стять понад 200 000 статей на 12 травня 2021 року, серед яких ? укра?нський, який ма? 1 322 562 статей.

Суть В?к?пед??

Мета

Джимм? Вейлз  ? один ?з засновник?в В?к?пед?? ? колишн?й голова Фонду В?к?мед?а

Засновник В?к?пед?? Джимм? Вейлз висловився про ?дею В?к?пед?? та сум?жних про?кт?в:

Уяв?ть соб? св?т, в якому кожна людина може в?льно д?литись знаннями всього людства [10] .

В?к?пед?я позиц?ону? себе як ≪в?льна енциклопед?я≫ ( англ. The Free Encyclopedia [26] ). Створюючи нов? чи редагуючи наявн? статт?, користувач? публ?кують св?й внесок на умовах в?льних л?ценз?й Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported та GFDL . Матер?али В?к?пед?? можна в?льно використовувати, розповсюджувати та вдосконалювати на умовах цих л?ценз?й, що робить ?? частиною т. зв. ≪в?льного вм?сту≫ або ≪в?льно? культури≫.

Одним з найголовн?ших принцип?в В?к?пед?? ? дотримання авторського права : до статей можна додавати т?льки власний текст або т? матер?али, на як? користувач ма? в?дпов?дн? авторськ? права. Лише так можна бути певними, що текст В?к?пед?? можна законно в?льно поширювати.

Окр?м того, слово ≪free≫ в англ?йськ?й мов? означа? також ≪безплатний≫. В?к?пед?я та ?нш? про?кти Фонду В?к?мед?а працюють без розм?щення рекламних банер?в чи надання платних послуг. Використання В?к?пед?? ? повн?стю безплатним та в?льним в?д реклами [10] .

Створення та редагування текст?в

Див. також: В?к?-розм?тка , Дов?дка:Як редагувати статтю  та В?к?пед?я:Шаблони

Тепер?шн?й руш?й В?к?пед?? назива?ться MediaWiki . В?н написаний на PHP ? поширю?ться безплатно за Сусп?льною Л?ценз??ю GNU . Кожна стор?нка може бути редагована анон?мно чи в?д обл?кового запису користувача через його браузер з використанням полегшено? в?к?-розм?тки (за винятком окремих стор?нок, як? перебувають п?д п?двищеною загрозою вандал?зму ).

Текст В?к?пед?? не перев?ря?ться н?якими оф?ц?йними орган?зац?ями; натом?сть у текст статей додають посилання на авторитетн? джерела , за якими можна перев?рити ?нформац?ю, а також уникають ориг?нальних досл?джень . Вм?ст статей погоджу?ться через консенсус на основ? правил В?к?пед??. [1]

Стор?нка ?стор?? редагувань, що прикр?плена до кожно? статт?, збер?га? запис ус?х попередн?х верс?й статт?, хоча верс?? з наклепницьким зм?стом, крим?нальними погрозами, розкриттям персональних даних та з порушенням авторських прав можуть згодом вилучатися. Ця функц?я дозволя? легко пор?внювати стар? та нов? верс??, скасовувати редагування, як? редактор вважа? небажаними чи в?дновлювати втрачений вм?ст.

Окр?м того, в ?стор?? редагувань збер?га?ться ?нформац?я про кожного автора того чи ?ншого редагування. Так ?нформац?я про авторство статей ? завжди доступною, що в?дпов?да? вимогам авторського права та в?льн?й л?ценз??, на як?й нада?ться текст В?к?пед??.

Стор?нка ≪Обговорення≫, що супроводжу? кожну статтю, використову?ться для того, щоб координувати зусилля к?лькох редактор?в [27] . Пост?йн? учасники також використовують ≪список спостереження≫ для статей, як? ?х ц?кавлять, щоб легко в?дсл?дковувати останн? зм?ни в цих статтях, та мати змогу швидко скасовувати вандал?зм. Широко використовуються комп'ютерн? програми, що називаються ?нтернет-ботами , для виконання багатьох однотипних редагувань, як? неефективно робити вручну, наприклад виправлення поширених орфограф?чних помилок або створення статей стандартного вм?сту, наприклад географ?чних.

Правила, що регулюють вм?ст

Принципи редагування В?к?пед?? вт?лен? в ≪п'яти основах≫ та численних пол?тиках ? настановах , що призначен? формувати в?дпов?дний вм?ст. Нав?ть ц? правила збер?гаються у в?к?-форм?, ? редактори В?к?пед?? як сп?льнота пишуть ? переглядають ц? пол?тики та рекомендац?? [28] ? сл?дкують за ?х виконанням ? видаляють, додають шаблони ?з зауваженнями або зм?нюють статт?, що не в?дпов?дають правилам. Правила р?зних В?к?пед?й загалом дуже схож?, хоча можуть в?др?знятися в деталях.

Окремим користувачам через голосування надають права адм?н?стратор?в . Так? користувач? можуть вилучати чи захищати окрем? статт? в?д редагування, блокувати користувач?в-вандал?в та виконувати ?нш? адм?н?стративн? функц??. Сп?льнота може також позбавляти адм?н?стратор?в ?хн?х прав.

Зображення типово? ≪хвороби≫ в?к?педист?в

Оск?льки В?к?пед?ю може редагувати кожен, одним з головних пункт?в критики В?к?пед?? часто ста? те, що н?хто не в?дпов?да? за правильн?сть ? повноту ?нформац??. Аби розв'язати цю проблему, до статей додають посилання на авторитетн? джерела , щоб п?дтвердити ту чи ?ншу ?нформац?ю та дати можлив?сть читачу самому перев?рити ?? точн?сть. Серед редактор?в В?к?пед?? це часто формулю?ться так: ≪вериф?кован?сть не означа? ?стини≫ ? тобто читач?, а не енциклопед?я, в к?нцевому п?дсумку в?дпов?дальн? за перев?рку правдивост? статей ? можуть формувати власн? ?нтерпретац?? [29] .

Зг?дно з правилами В?к?пед??, щоб стаття могла бути опубл?кована у В?к?пед??, вона повинна бути енциклопедичною ? не бути словниковою чи схожою на таку [30] . Тема статт? також повинна в?дпов?дати критер?ям значущост? [31] , що зазвичай означа?, що вона повинна бути достатньо розкрита в ?нших авторитетних джерелах, таких як пров?дн? мед?а чи академ?чн? видання, незалежн? в?д предмету статт?. Кр?м того, В?к?пед?я ма? поширювати знання, що встановлен? ? визнаються [32] . ?ншими словами, вона не може м?стити, наприклад, нову ?нформац?ю чи ориг?нальн? досл?дження .

Нарешт?, В?к?пед?я повинна бути неупередженою [33] та висв?тлювати вс? думки та точки зору, якщо можуть бути п?дтверджен? належними зовн?шн?ми джерелами [34] . Це правило в?доме як нейтральна точка зору .

Мовн? розд?ли

Докладн?ше: В?к?пед?я:Список В?к?пед?й

Розпод?л статей м?ж мовними розд?лами:

    Англ?йська (10.84%)
    Себуанська (9.72%)
    Шведська (4.11%)
    Н?мецька (4.62%)
    Французька (4.15%)
    Н?дерландська (3.43%)
    Рос?йська (3.14%)
    ?тал?йська (2.96%)
    ?спанська (3.1%)
    Польська (2.56%)
    Варайська (2.01%)
    В'?тнамська (2.05%)
    Японська (2.25%)
    Китайська (2.25%)
    ?гипет. арабська (2.58%)
    Укра?нська (2.1%)
    Арабська (1.96%)
    Португальська (1.79%)
    Перська (1.59%)
    ?нше (32.79%)

На в?дм?ну в?д б?льшост? енциклопед?й, В?к?пед?я доступна р?зними мовами. Нараз? ?снують приблизно 62.9 млн статей у 321 мовному розд?л? , серед яких нав?ть ? так? мови, як латина або церковнослов'янська мова . Для деяких мов ?снують розд?ли р?зними д?алектами або правописами, наприклад б?лоруська ≪нарком?вка≫ та б?лоруська ≪тарашкевиця≫ , або норвезька ≪букмол≫ та норвезька ≪нюношк≫ . Також ?сну? мовний розд?л простою англ?йською , в як?й використовують найпрост?ш? слова та граматику. Найб?льшим мовним розд?лом незм?нно ? англ?йський , який нал?чу? понад 6 млн статей. Укра?нський мовний розд?л нараз? нал?чу? 1 322 562 статей ? займа? 14-те м?сце за к?льк?стю статей, м?ж китайським (13-те м?сце) та в'?тнамським (15-те м?сце) розд?лами. Нараз? 18 мовних розд?л?в мають б?льше м?льйона статей:

  1. Англ?йський (6 820 946 статей)
  2. Себуанський (6 118 440 статей)
  3. Н?мецький (2 907 591 статей)
  4. Шведський (2 584 297 статей)
  5. Французький (2 610 166 статей)
  6. Н?дерландський (2 157 847 статей)
  7. Рос?йський (1 978 021 статей)
  8. ?спанський (1 951 110 статей)
  9. ?тал?йський (1 862 483 статей)
  10. ?гипетсько-арабський (1 623 278 статей)
  11. Польський (1 613 858 статей)
  12. Японський (1 414 653 статей)
  13. Китайський (1 417 726 статей)
  14. Укра?нський (1 322 562 статей)
  15. В'?тнамський (1 293 197 статей)
  16. Варайський (1 266 439 статей)
  17. Арабський (1 232 352 статей)
  18. Португальський (1 124 030 статей)

Оск?льки редактори одного мовного розд?лу можуть бути з р?зних кра?н, можуть виникати суперечки щодо правопису та граматики, а також щодо св?тогляду. Серед найв?дом?ших таких суперечок, деяк? з яких нав?ть переросли в судов? процеси [35] , суперечки щодо назв ≪Kyiv≫ проти ≪Kiev≫ в англ?йськ?й В?к?пед?? та ≪Беларусь≫ проти ≪Белоруссия≫ в рос?йськ?й В?к?пед??, а також ≪в Украине≫ проти ≪на Украине≫ (також в рос?йськ?й В?к?пед??).

Розм?ри В?к?пед??

Докладн?ше: В?к?пед?я:Шафа
≪Роздрукована≫ Англ?йська В?к?пед?я

Оск?льки В?к?пед?я не ? паперовою енциклопед??ю, ?? розм?р ? практично необмеженим. В?к?пед?я ? найб?льшою енциклопед??ю за всю ?стор?ю людства. Якщо роздрукувати Укра?нську В?к?пед?ю у формат? Велико? Радянсько? енциклопед?? , то вона буде займати приблизно 635 том?в. Якщо роздрукувати Англ?йську В?к?пед?ю у формат? Енциклопед?? ≪Британн?ка≫ , то вона займатиме приблизно 3032 тома. Якщо роздрукувати в?к?пед?? вс?ма мовами, то вони займатимуть приблизно 27 974 тома або 140 книжних шаф.

Сп?льнота редактор?в

Станом на 31 серпня 2018 у В?к?пед?ях ус?ма мовами число редактор?в, як? зробили 10 ? б?льше редагувань становило 2 609 944. [36]

Популярн?сть

Дом?нування р?зних мовних розд?л?в в?к?пед?? за в?дв?дуван?стю у св?т?.
>50 % <50 % код мова
   
   
en англ?йська
   
   
es ?спанська
   
   
fr французька
   
   
ar арабська
   
   
ru рос?йська
   
   
pt португальська
   
   
de н?мецька
   
   
zh китайська
   
   
?нш? мови
   
   
в?дсутн? дан?
Темним кольором позначено кра?ни у яких в?дв?дуван?сть даного розд?лу становить б?льше 50 % в?дв?дуваност? вс?х розд?л?в В?к?пед??, св?тлим ? менше 50 %.
Дом?нування р?зних мовних розд?л?в в?к?пед?? за к?льк?стю редагувань у кра?нах св?ту.

Зг?дно ?з сайтом alexa.com [37] , В?к?пед?я:

  • 5-й найв?дв?дуван?ший сайт св?ту;
  • 7-й ? в Укра?н? ;
  • ? нав?ть 107-й у Кита? , де в?н оф?ц?йно заборонений.

Зг?дно з досл?дженням компан?? Opera Software ≪State of the Mobile Web≫ у листопад? 2010 [38] сайт wikipedia.org пос?в в Укра?н? 6-е м?сце серед сайт?в, що мали найб?льшу к?льк?сть ун?кальних в?дв?дувач?в через застосунок Opera Mini .

Зг?дно з досл?дженням Лаборатор?? соц?ального маркетингу ≪Сарафанно? рад?о≫, сайт http://wikipedia.org належить до числа 7 найпопулярн?ших сайт?в в Укра?н? за п?дсумками 2017 [39] .

Популярн?сть р?зних мовних розд?л?в В?к?пед?? в Укра?н?

Укра?нськ? користувач? користуються трьома р?зними мовними розд?лами В?к?пед?? (частка кожного >5 %).

У IV квартал? 2009 з територ?? Укра?ни переглянуто 70,5 % стор?нок В?к?пед?? рос?йською, 13,8 % англ?йською ? лише 12,3 % укра?нською мовою.

В IV квартал? 2010 рос?йською переглянуто 67,4 % стор?нок, англ?йською 15,1 %, а укра?нською вже 15,0 %. Серед укра?нц?в також були популярн? В?к?пед?? н?мецькою ? 0,4 %, польською ? 0,2 %, французькою ? 0,2 %, ?спанською, ?тал?йською та арабською мовами ? по 0,08 %.

IV квартал 2011 року показав так? цифри: рос?йськомовна В?к?пед?я ? 64,0 %, укра?нська 14,9 %, англ?йська 7,9 %.

У IV квартал? 2012 року рос?йська в?к?пед?я мала 69,4 % перегляд?в, укра?нська ? 18,7 %, ? англ?йська 8,0 %.

Останн?й квартал 2013 року показав, що в?дв?дування рос?йськомовно? В?к?пед?? з територ?? Укра?ни залишилось майже незм?нним ? 69,3 %. Дещо зросла в?дв?дуван?сть укра?номовно? В?к?пед?? ? 19,5 % ? впала англ?йською ? 7,5 % в?д ус?х перегляд?в з територ?? Укра?ни.

У наступн? роки спостер?га?ться тенденц?я до подальшого зб?льшення в?дв?дувань укра?номовно? в?к?пед??. У вересн? 2018 року (1.2 % траф?ку з кра?ни) 23.9 % в?дв?дувань В?к?пед?? з Укра?ни припадало на Укра?нську В?к?пед?ю, 56 % ? на Рос?йську, 17.7 % ? на Англ?йську [40] .

Переглянути статистику для вс?х кра?н: http://stats.wikimedia.org/wikimedia/squids/SquidReportPageViewsPerCountryTrends.htm

У перспектив? укра?нська В?к?пед?я на територ?? Укра?ни може стати популярн?шою за рос?йськомовну, оск?льки сп?вв?дношення числа перегляд?в рос?йською до числа перегляд?в укра?нською невпинно зменшу?ться, що пов'язано з? зб?льшенням к?лькост? статей ? ?х зм?стового наповнення в укра?нськ?й верс??.

Сучасний стан

В?домо, що 23 с?чня 2020 року англомовна В?к?пед?я, що ? найб?льшим мовним розд?лом онлайн-енциклопед??, переступила позначку у 6 млн статей . Та попри це к?льк?сне зростання статей, глобальна участь В?к?пед?? в ?нтернет?, за даними Alexa, продовжувала знижуватися. До лютого 2020 року В?к?пед?я пос?ла одинадцяте м?сце в св?т? за в?дв?дуван?стю в мереж? ?нтернет [41] .

Все ж, як з ключовим ресурсом для поширення ?нформац??, пов'язано? з COVID-19, Всесв?тня орган?зац?я охорони здоров'я сп?впрацювала саме з В?к?пед??ю, ? щоб допомогти боротися з поширенням дез?нформац?? [42] [43] .

Супутн? про?кти

Фонд В?к?мед?а , некомерц?йна орган?зац?я, яка п?дтриму? роботу В?к?пед??, також п?дтриму? й ?нш? про?кти з? створення в?льних матер?ал?в у ?нтернет?. До них, зокрема, належать:

Значення

Посилання на В?к?пед?ю

Див. також: Над?йн?сть В?к?пед??

Окр?м к?льк?сних показник?в, про значення в?к?пед?? може св?дчити використання ?? вм?сту в академ?чних виданнях, конференц?ях ? нав?ть судових р?шеннях [44] . Наприклад, викладена у В?к?пед?? ?нформац?я використову?ться як джерело в федеральних судах США, а також Всесв?тньою орган?зац??ю ?нтелектуально? власност? [45] , щоправда б?льш як допом?жну ?нформац?ю. Вм?ст В?к?пед?? також зазначався як джерело у зв?тах Розв?дувального управл?ння США . [46] У грудн? 2008 науковий журнал RNA Biology в?дкрив новий розд?л для опису молекул ДНК ? зобов'язав автор?в, що працюють над цим розд?лом, представляти також про?кт статт? для публ?кац?? у В?к?пед?? [47] .

Не ? виключенням ? укра?нськ? науков? видання. Зокрема укра?номовний розд?л В?к?пед?? перел?чено у списку використаних дов?дкових джерел у ?? ? ??? томах Укра?нсько? музично? енциклопед?? [48] (2008, 2011 роки видання), хоча й в?дсутня у ? том? (2006 р?к видання).

В?к?пед?я ф?гуру? як джерело також у публ?цистиц? [49] [50] , нер?дко без належного зазначення авторства, що в окремих випадках призвело до зв?льнення з роботи за плаг?ат [51] [52] [53] .

Нагороди

В?к?педисти в парламент? Астур?? (?спан?я)

Уперше В?к?пед?я завоювала значн? нагороди 2004 року. [54] Першою нагородою став приз австр?йського щор?чного конкурсу Prix Ars Electronica , наступною ? м?жнародна прем?я Webby Award [55] .

2008 року В?к?пед?я здобула прем?ю Квадрига [56] , а 2015  ? Прем?ю Еразма [57] та прем?ю принцеси Астур?йсько? . [58] На церемон?? вручення ц??? нагороди Джимбо Вейлз в?дзначив дописувач?в В?к?пед?? Астур?йською мовою . [59]

В?к?пед?я в л?тератур? ? мистецтв?

Обкладинка першо? монограф?? про В?к?пед?ю ? ≪ How Wikipedia Works ≫
Пам'ятник В?к?пед?? у м. Слуб?це (Польща)
А. Бондаренко . ≪Г?мн В?к?пед??≫, 2016

В?к?пед?? ц?лковито присвячено щонайменше два документальн? ф?льми, низку монограф?й, пам'ятник ? музичний тв?р.

Перел?к ф?льм?в про В?к?пед?? включа?:

Англомовна б?бл?ограф?я нал?чу? щонайменше 11 монограф?й, присвячених В?к?пед??:

  • Ayers, Phoebe; Matthewslo, Charles; Yates, Ben (2008). How Wikipedia Works . No Starch Press. ISBN   9781593271763 . [60]
  • Broughton, John (2008). Wikipedia ? The Missing Manual . O'Reilly Media. ISBN   9780596521745 . [61]
  • Dalby, Andrew (2009). The World and Wikipedia . Siduri Books. ISBN   9780956205209 . [62]
  • Gourdain, Pierre; O'Kelly, Florence; Roman-Amat, Beatrice; Soulas, Delphine; Droste zu Hulshoff, Tassilo von (2007). La Revolution Wikipedia ( The Wikipedia Revolution ) . Paris: Les Mille et Une Nuits. ISBN   978-2-7555-0051-6 .
  • Gregianin, Leonardo; Pinheiro, Eduardo (2010). Wikipedia: a Enciclopedia Livre e Gratuita da Internet (Portuguese) . Novatec. ISBN   978-85-7522-216-4 .
  • Jemielniak, Dariusz (2014). Common Knowledge?: An Ethnography of Wikipedia . Stanford: Stanford University Press. ISBN   9780804789448 .
  • Lih, Andrew (2009). The Wikipedia Revolution . Hyperion. ISBN   9781401303716 . [63] [64]
  • Lovink, Geert ; Tkacz, Nathaniel, ред. (2011). Critical Point of View: A Wikipedia Reader . Amsterdam: Institute of Network Cultures. ISBN   978-90-78146-13-1 .
  • O'Sullivan, Dan (2009). A New Community of Practice? . Farnham , Surrey : Ashgate . ISBN   9780754674337 . OCLC   320696473 .
  • Reagle, Joseph M. Jr. (2010). Good Faith Collaboration . The MIT Press. ISBN   9780262014472 . [65] [66]
  • Tkacz, Nathaniel (2014). Wikipedia and the Politics of Openness . University of Chicago Press. ISBN   978-0-226-19244-4 .

2014 у польському м?сц? Слуб?це в?дкритий перший у св?т? Пам'ятник В?к?пед?? у вигляд? стату?. [67]

2016 року в Ки?в? було презентовано перший музичний тв?р, присвячений В?к?пед?? [68] [69] .

Критика

Докладн?ше: Критика В?к?пед?? та Передбачення к?нця В?к?пед??
Див. також: В?к?пед?я:В?дпов?д? на критику  та В?к?пед?я:Як ? для чого ми розвива?мо В?к?пед?ю
Цей розд?л потребу? доповнення . (с?чень 2016)

В?к?пед?ю нер?дко критикують, причому об'?ктами критики ста? як зм?ст ?? статей, так ? правила про?кту в ц?лому.

Так, критики вказують на забюрократизован?сть В?к?пед??, зокрема польський досл?дник ? в?к?педист Дар?уш ?мельняк нарахував в англомовн?й В?к?пед?? порядку 150 тисяч сл?в тексту оф?ц?йних правил [70] [71] . Надм?рну забюрократизован?сть визнавала й голова ради директор?в Фонду В?к?мед?? у 2012?2013 роках [72] .

При цьому правила В?к?пед?? пост?йно переписуються сп?льнотою [73] , але не виконуються повною м?рою [74] [75] .

Журнал?ст The Guardian Шарль Артур знаходив у сп?льнот? В?к?пед?? ознаки культу [76] .

Див. також

В?к?пед?я
у сестринських В?к?про?ктах
wikt: Означення у В?к?словнику ?
q: Цитати у В?к?цитатах ?
n: Новини у В?к?новинах ?
CMNS: В?к?пед?я у В?к?сховищ? ?

Прим?тки

  1. ↑ В Укра?н? таку послугу нада? Ки?встар .

Джерела

  1. ↑ а б в г Dariusz Jemielniak . ?ycie wirtualnych dzikich: netnografia Wikipedii, najwi?kszego projektu wspołtworzonego przez ludzi . Warszawa, Poltext, 2013. ? 376 s. ? ISBN 978-83-7561-285-1
  2. ↑ Jonathan Sidener. Everyone's Encyclopedia . San Diego Union Tribune . Процитовано 15 жовтня 2006 .
  3. ↑ а б wikipedia.org Site Overview . Alexa Internet . Процитовано 14 с?чня 2018 .
  4. ↑ В?к?пед?я:В?к?пед?я перебува? в процес? розробки [en]
  5. ↑ https://web.archive.org/web/20121004092019/http://www.utsandiego.com/uniontrib/20041206/news_mz1b6encyclo.html
  6. ↑ http://www.utsandiego.com/uniontrib/20041206/news_mz1b6encyclo.html
  7. ↑ Wikistats ? Statistics For Wikimedia Projects . Wikimedia Foundation . Процитовано 8 серпня 2023 .
  8. ↑ wikipedia.org . similarweb.com .
  9. ↑ Unique Visitors per Region (comScore)
  10. ↑ а б в Frequently asked questions . Wikimedia Foundation.
  11. ↑ Wikimedia Foundation. Mobile partnerships . Процитовано 28.12.2014 . (англ.)
  12. ↑ Richard M. Stallman (20 червня 2007). The Free Encyclopedia Project . Free Software Foundation. Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 2008-01-04а .
  13. ↑ Jonathan Sidener (6 грудня 2004). Everyone's Encyclopedia . The San Diego Union-Tribune . Процитовано 15 жовтня 2006 .
  14. ↑ Meyers, Peter (20 вересня 2001). Fact-Driven? Collegial? This Site Wants You . New York Times . The New York Times Company . Процитовано 22 листопада 2007 .  'I can start an article that will consist of one paragraph, and then a real expert will come along and add three paragraphs and clean up my one paragraph,' said Larry Sanger of Las Vegas, who founded Wikipedia with Mr. Wales.
  15. ↑ а б в Sanger, Larry (18 кв?тня 2005). The Early History of Nupedia and Wikipedia: A Memoir . Slashdot . Процитовано 26 грудня 2008 .
  16. ↑ Sanger, Larry (17 с?чня 2001). Wikipedia Is Up! . Internet Archive . Процитовано 26 грудня 2008 .
  17. ↑ Wikipedia-l: LinkBacks? . Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 20 лютого 2007 .
  18. ↑ Sanger, Larry (10 с?чня 2001). Let's Make a Wiki . Internet Archive. Арх?в ориг?налу за 14 кв?тня 2003 . Процитовано 26 грудня 2008 .
  19. ↑ Wikipedia: HomePage . Арх?в ориг?налу за 31 березня 2001 . Процитовано 31 березня 2001 .
  20. ↑ ≪ Wikipedia: Neutral point of view , Wikipedia (January 21, 2007)
  21. ↑ ≫ statistics Multilingual statistics . Wikipedia . 30 березня 2005 . Процитовано 26 грудня 2008 .
  22. ↑ Encyclopedias and Dictionaries. Encyclopædia Britannica, 15th ed . Т. 18. Encyclopædia Britannica. 2007. с. 257?286.
  23. ↑ [long] Enciclopedia Libre: msg#00008 . Osdir . Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013 . Процитовано 26 грудня 2008 .
  24. ↑ Clay Shirky (28 лютого 2008). Here Comes Everybody: The Power of Organizing Without Organizations . The Penguin Press via Amazon Online Reader. с. 273. ISBN   1-594201-53-6 . Процитовано 26 грудня 2008 .
  25. ↑ BBC News . BBC News. 15 грудня 2007 . Процитовано 13 липня 2010 .
  26. ↑ http://wikipedia.org/
  27. ↑ Fernanda B. Viegas, Martin Wattenberg, Jesse Kriss, Frank van Ham (3 с?чня 2007). Talk Before You Type: Coordination in Wikipedia (PDF) . Visual Communication Lab, IBM Research . Процитовано 27 червня 2008 .
  28. ↑ Who's behind Wikipedia? . PC World. 6 лютого 2008. Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 7 лютого 2008 .
  29. ↑ Wikipedia:Verifiability . Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 13 лютого 2008 . Material challenged or likely to be challenged, and all quotations, must be attributed to a reliable, published source.
  30. ↑ Wikipedia:ISNOT . Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013 . Процитовано 1 кв?тня 2010 . Wikipedia is not a dictionary, usage, or jargon guide.
  31. ↑ Wikipedia:Notability . Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 13 лютого 2008 . A topic is presumed to be notable if it has received significant coverage in reliable secondary sources that are independent of the subject.
  32. ↑ Wikipedia:No original research . Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 13 лютого 2008 . Wikipedia does not publish original thought
  33. ↑ Wikipedia:Neutral_point_of_view . Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 13 лютого 2008 . All Wikipedia articles and other encyclopedic content must be written from a neutral point of view, representing significant views fairly, proportionately and without bias.
  34. ↑ Eric Haas (26 жовтня 2007). Will Unethical Editing Destroy Wikipedia's Credibility? . AlterNet.org. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013 . Процитовано 26 грудня 2008 .
  35. ↑ Беларусь против Белоруссии: московский суд принял иск белоруса ? Народная Воля (рос.)
  36. ↑ Wikipedia Statistics - Tables - Contributors . Процитовано 25 вересня 2019 .
  37. ↑ Top Sites . Alexa . Процитовано 14 с?чня 2017 .
  38. ↑ http://www.opera.com/smw/2010/11/
  39. ↑ Рейтинг: Найпопулярн?ш? сайти Укра?ни // Mozok.net
  40. ↑ Page Views Per Country (англ.)
  41. ↑ https://www.alexa.com/siteinfo/wikipedia.org
  42. ↑ Matt, Chase (9 January 2021). ≪Wikipedia is 20, and its reputation has never been higher≫. The Economist . Retrieved 9 January 2021
  43. ↑ McNeil, Donald G. (22 October 2020). ≪ Wikipedia and W.H.O. Join to Combat Covid-19 Misinformation≫. The New York Times. Archived from the original on 27 December 2020. Retrieved 25 October 2020
  44. ↑ Wikipedian Justice (PDF) . Процитовано 9 червня 2009 .
  45. ↑ Arias, Martha L. (29 с?чня 2007). Wikipedia: The Free Online Encyclopedia and its Use as Court Source . Internet Business Law Services . Процитовано 26 грудня 2008 . (The name ≪ World Intellectual Property Office ≫ should however read ≪ World Intellectual Property Organization ≫ in this source.)
  46. ↑ Aftergood, Steven (21 березня 2007). The Wikipedia Factor in US Intelligence . Federation of American Scientists Project on Government Secrecy . Процитовано 14 кв?тня 2007 .
  47. ↑ Butler, Declan (16 грудня 2008). Publish in Wikipedia or perish. Nature News . doi : 10.1038/news.2008.1312 .
  48. ↑ див. с. 10 кожного з цих том?в в?дпов?дно
  49. ↑ Shaw, Donna (February?March 2008). Wikipedia in the Newsroom . American Journalism Review . Процитовано 11 лютого 2008 .
  50. ↑ Lexington (24 вересня 2011). Classlessness in America: The uses and abuses of an enduring myth . The Economist . Процитовано 27 вересня 2011 . Socialist Labour Party of America [...] though it can trace its history as far back as 1876, when it was known as the Workingmen's Party, no less an authority than Wikipedia pronounces it "moribund".
  51. ↑ Shizuoka newspaper plagiarized Wikipedia article . Japan News Review . 5 липня 2007.
  52. ↑ "Express-News staffer resigns after plagiarism in column is discovered" на сайт? Wayback Machine ( арх?вовано жовтень 15, 2007 ). [ недоступне посилання з 01.10.2015 ] , San Antonio Express-News , January 9, 2007.
  53. ↑ Frank Bridgewater. Inquiry prompts reporter's dismissal . Honolulu Star-Bulletin . Процитовано 9 вересня 2014 .
  54. ↑ "Trophy box" , Meta-Wiki (March 28, 2005).
  55. ↑ Webby Awards 2004 . The International Academy of Digital Arts and Sciences. 2004. Арх?в ориг?налу за 22 липня 2011.
  56. ↑ Die Quadriga ? Award 2008 . Процитовано 26 грудня 2008 .
  57. ↑ Erasmus Prize - Praemium Erasmianum . Praemium Erasmianum Foundation . Процитовано 15 с?чня 2015 .
  58. ↑ Premio Princesa de Asturias de Cooperacion Internacional 2015 . Fundacion Princesa de Asturias . Процитовано 17 червня 2015 .
  59. ↑ Los fundadores de Wikipedia destacan la version en asturiano [The founders of Wikipedia highlight the Asturian version] (Spanish) . La Nueva Espana . Процитовано 20 жовтня 2015 .
  60. ↑ Book review in the Sacramento Book Review, Vol. 1 Iss. 2, October, 2008, p.19.
  61. ↑ ≪The Charms of Wikipedia≫ , a review by Nicholson Baker , The New York Review of Books , Volume 55, No. 4, March 20, 2008.
  62. ↑ David Cox, ≪The Truth According To Wikipedia≫ in Evening Standard (22 October 2009)
  63. ↑ ≪Everybody Knows Everything≫ , Jeremy Philips, The Wall Street Journal , March 18, 2009
  64. ↑ ≪Wikipedia: Exploring Fact City≫ , Noam Cohen, New York Times , March 28, 2009
  65. ↑ Bulatovic, Peja (14 с?чня 2011). Wikipedia turns 10 . CBC News .
  66. ↑ Solon, Olivia (11 с?чня 2011). A Decade Of Wikipedia, The Poster Child For Collaboration . Wired .
  67. ↑ У Польщ? в?дкрито пам'ятник ≪В?к?пед??≫ // Дзеркало тижня
  68. ↑ ?вген?я Тюхтенко. Редактор укра?нсько? ≪В?к?пед??≫ створив для не? г?мн // Рад?о Свобода
  69. ↑ У МОН в?дбувся концерт з нагоди 15-? р?чниц? В?льно? ?нтернет-енциклопед?? В?к?пед?я . mon.gov.ua. 16 с?чня 2016.
  70. ↑ Jemielniak, Dariusz (22 червня 2014). The Unbearable Bureaucracy of Wikipedia . Slate . Процитовано 18 серпня 2014 .
  71. ↑ D. Jemielniak, Common Knowledge , Stanford University Press, 2014.
  72. ↑ Angwin, Julia; Fowler, Geoffrey A. (27 листопада 2009). Volunteers Log Off as Wikipedia Ages . Wall Street Journal . Процитовано 28 липня 2013 . (необх?дна п?дписка)
  73. ↑ Who's behind Wikipedia? . PC World. 6 лютого 2008. Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 7 лютого 2008 .
  74. ↑ The battle for Wikipedia's soul . The Economist . 6 березня 2008 . Процитовано 7 березня 2008 .
  75. ↑ Wikipedia: an online encyclopedia torn apart . Daily Telegraph . 10 листопада 2007 . Процитовано 11 березня 2008 .
  76. ↑ Arthur, Charles (15 грудня 2005). Log on and join in, but beware the web cults . The Guardian .

Посилання

Instagram   (англ.) · Facebook · Сабредд?т   (англ.) · Twitter   (англ.) · ВКонтакте   (рос.)
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Люди
Поточн?
Колишн?
WM
Орган?зац??
Програмне
забезпечення
Про?кти
Схож? про?кти
Р?зне
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=В?к?пед?я&oldid=41850083