Вандали

Вандали  ? давн? сх?дногерманське плем'я.

Походження [ ред. | ред. код ]

Схож?сть ?мен натяка? на знаходження батьк?вщини для вандал?в в Норвег?? (Hallingdal), Швец?? (Vendel), або ж Дан?? (Vendsyssel). Вважають, що вандали перетнули Балтику й прибули на терени сучасно? Польщ? приблизно в ??-му стор?чч? до н. е. та оселилися у С?лез?? близько 120 р. до н. е.

Тацит описав м?сце проживання вандал?в м?ж р?чками Одер ? В?сла в твор? ≪Герман?я≫ ( 98 р?к н. е.); цю ?нформац?ю п?дтвердили п?зн?ш? ?сторики: зг?дно з Йорданом , ?х ? руг??в вит?снило прибуття гот?в . Ця розпов?дь п?дтриму? ототожнення вандал?в з Пшеворською культурою , оск?льки Вельбарська культура гот?в зам?нила Пшеворську.

Прокоп?й Кесар?йський стверджу?, що:

Вандали перше жили близько Меотиди ( Азовського моря ). Страждаючи в?д голоду, вони попрямували до германц?в, званих тепер франками , ? до р?чки Рейну , при?днавши до себе готське плем’я алан?в [1] .

Слов'янський ?сторик Мавро Орб?н? , на основ? доступних йому джерел, на меж? XVI?XVII ст. у книз? ≪Слов'янське царство≫ св?дчить:

Слов’янський народ озлоблював сво?ю збро?ю ледь не вс? народи св?ту... ? в?д цього славного народу у давн? часи п?шли найсильн?ш? народи, а саме ? слов’яни, вандали, ... венеди або енети, що заселили берег моря Балт?йського, ? розд?лилися на багато начал... Вс? були вони народ слов'янський [2] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Вандали були розд?лен? на дв? плем?нн? групи ? сил?нги ? асдинги. П?д час в?йни Риму з маркоманами ( 166 ? 181 ) сил?нги жили в област?, яка звалась римлянами Велика Герман?я ( лат. Magna Germania ). У ??-му стол?тт? асдинги на чол? з королями Раусом (Raus) ? Раптом (Rapt) зм?стилися на п?вдень ? вперше напали на римлян нижче за теч??ю Дунаю . В 271 роц? римському ?мператору Аврел?ану довелося захищати проти них середню теч?ю Дунаю. Був укладений мир, за яким вандали оселилися в зах?дн?й Дак?? ? римськ?й Угорщин? .

За ≪?стор??ю Гот?в≫ Йордана, асдинги вступили в конфл?кт з готами в часи Констянтина Великого . Тод? вандали жили на територ??, п?зн?ше заселен?й геп?дами , яку оточували ≪на сход? готи, на заход? маркомани, на п?вноч? хермандури (Hermanduri) ? на п?вдн? Дунай≫ . На вандал?в напав готський король Гебер?к (Geberic) ? ?х король В?з?мар (Visimar) був убитий. По тому вандали м?грували до Паннон?? , де Константин Великий (близько 330  р.) надав ?м земл? на правому берез? Дунаю, де вони жили наступн? ш?стдесят рок?в.

У 400 або 401 роц?, можливо через напади гун?в , вандали на чол? з королем Годиг?селом (Godigisel) разом ?з сво?ми союзниками аланами та свевами почали рухатися на зах?д. В цей час асд?нги вже були обернен? в християнство . Завдяки ?мператоров? Валенту вандали прийняли ар?анство , як ? готи ран?ше. Вандали-сил?нги при?дналися до них п?зн?ше. Вони на чол? ?з королем Фр?дубальдом рушили до П?ренейського п?вострова.

Галл?я [ ред. | ред. код ]

У 406 роц? вандали досить легко просувалися в?д Паннон?? на зах?д уздовж Дунаю, але коли вони досягли Рейну , то зустр?ли Франк?в , як? заселяли римськ? пров?нц?? в п?вн?чн?й Галл?? . Двадцять тисяч вандал?в, разом з? сво?м королем, загинуло в битв?. Але з допомогою алан?в вони зум?ли завдати поразки франкам , ? 31 грудня 406 року, вандали перетнули замерзлий Рейн, щоб вторгнутися у Галл?ю, яку вони спустошили. П?д проводом Гундер?ка (Gunderic), сина Годиг?села, вандали грабували усе на шляху на зах?д ? п?вдень, рухаючись через Акв?тан?ю .

?бер?я [ ред. | ред. код ]

Восени 409 року вандали в союз? з аланами ? свевами вторглися до Римсько? ?спан?? (сучасний П?ренейський п?востр?в ), пройшовши через Галл?ю (сучасну Франц?ю ) ^[3] . Там вони отримали землю в?д римлян, як федерати, в пров?нц?ях Гал?с?я (на п?вн?чному заход?) ? Бет?ка (п?вдень). Алани отримали земл? в Лузитан?? (на заход?) ? рег?он навколо м?ста Картаго Нова (зараз Картахена) . Свеви також отримали частину Гал?с??. Вестготи , як? перед тим як одержати земел? у Септ?ман?? (рег?он в п?вденн?й Франц??) вторглись до ?бер?? , та 426 роц? розгромили алан?в, серед загиблих був ? король зах?дних алан?в Атакес (Attaces). Залишок алан?в згодом звернувся до короля вандал?в Гундер?ка аби той прийняв корону алан?в. П?зн?ше корол? вандал?в в П?вн?чн?й Африц? називали себе королями вандал?в та алан?в ( лат. Rex Wandalorum et Alanorum ).

Африка [ ред. | ред. код ]

З 427 року королем вандал?в був Гейзер?к (Genseric, Gaiseric), зв?дний брат Гундер?ка. В?н почав буд?вництво флоту ? висадився в 429 роц? в П?вн?чн?й Африц? з близько 80 000 посл?довник?в (за ?ншими даними ус?х вандал?в з союзниками було значно менше нав?ть враховуючи ж?нок та д?тей). В?д Г?бралтарсько? протоки у 430-х вандали просунулись на сх?д до Карфагена . Було укладено мир м?ж вандалами ? римлянами.

У 435 роц? римляни надали ?м земл? в П?вн?чн?й Африц?. Але мир був роз?рваний Гейзер?ком, який в 439 роц? зробив Карфаген його столицею. Вандали узяли ? пограбували м?сто без битви, захопивши його, коли б?льш?сть мешканц?в були на ?подром?. Гейзер?к, захопивши з часом Сицил?ю , Корсику , Сардин?ю та Балеарськ? острови , перетворив сво? корол?вство у велику державу.

Розграбування Риму [ ред. | ред. код ]

Протягом наступних тридцяти п'яти рок?в, з великим флотом Гейзер?х грабував узбережжя Сх?дно? ? Зах?дно? ?мпер?й. П?сля смерт? Атт?ли римляни нарешт? змогли зайнятися вандалами, як? контролювали одн? з найбагатших пров?нц?й ?мпер??. Дипломатичн? стосунки м?ж двома сторонами перервалися, а в 455 роц? вандали захопили Рим ? грабували м?сто протягом двох тижн?в починаючи з 2 червня . Вони покинули Рим з незл?ченими ц?нностями, зокрема з? здобиччю з ?русалимського Храму , що ?? прив?з до Риму Т?т Флав?й Веспас?ан , ? з ?мператрицею Л?к?н??ю ?вдокс??ю (Licinia Eudoxia) та ?? дочками ?вдок??ю ( лат. Eudocia ) ? Плак?д??ю ( лат. Placidia ) як заручницями. Стверджують, що ?мператриця ?вдокс?я просила короля Гейзер?ка зв?льнити ?? в?д ненависного шлюбу з ?мператором Петрон??м Максимом , вбивцею ?? чолов?ка Валентин?ана III .

Л?тописець Проспер Акв?танський пов?домля?, що 2 червня 455 року папа римський Лев I зустр?чався з Гейзер?ком ? благав його утриматися в?д вбивств ? п?дпал?в, а задовольнитись грабунком.

Тимчасове об'?днання [ ред. | ред. код ]

З 462 року корол?вство вандал?в включало П?вн?чну Африку й острови Середземного моря, зокрема Сицил?ю, Сардин?ю, Корсику та Балеарськ? острови. Проте, под?бно до ?нших германських корол?вств на римському ?рунт?, африканське корол?вство вандал?в скоро почало занепадати.

У 468 роц? вандали знищили величезний флот, над?сланий проти них В?зант??ю. У в?дпов?дь вандали спробували вторгнутися до Пелопоннесу , але були в?дбит? з важкими втратами. У в?дплату, вандали узяли 500 заручник?в на остров? Закинтос ? порубали ?х на шматки на шляху до Карфагену.

Занепад [ ред. | ред. код ]

Гейзер?к був одн??ю з наймогутн?ших ос?б часу Великого переселення народ?в . В?н помер в глибок?й старост? 25 с?чня 477 року. Зг?дно з проголошеним ним законом спадкування ? не син, а найстар?ший чолов?к корол?вського дому мав успадкувати корону (закон старшинства). Гейзер?ку спадкував його незд?бний син Гунер?к (Hunerich, 477?484), який спершу захищав католик?в ^[4] , унасл?док побоювання Константинополя. Але з 482 року царювання Гунер?ка в?доме здеб?льшого його рел?г?йними пересл?дуваннями ман?хейц?в ? католик?в в найжахлив?ш?й форм?.

Гунтамунд (Gunthamund 484?496), його двоюр?дний брат ? наступник, намагався помиритися з католиками. Починаючи з? смерт? Гейзер?ка влада вандал?в втрачала силу ? Гунтамунд втратив значну частину Сицил??, яку захопили остроготи, а також змушений був боротися з усезростаючим натиском кор?нних берберських племен.

Хоча Трасамунд (Thrasamund 496?523) унасл?док свого рел?г?йного фанатизму був ворожий до католик?в, в?н обмежувався безкровними пересл?дуваннями.

Бурхливий к?нець [ ред. | ред. код ]

Х?лдер?к (Hilderich, 523?530) був найтолерантн?шим королем вандал?в у ставленн? до католицько? церкви. В?н надав католикам рел?г?йну свободу. В?н не ц?кавився в?йнами, як? залишав на родича Хоамера (Hoamer). Коли Хоамер зазнав поразки в?д мавр?в, ар?анська фракц?я в корол?вському с?мейств? п?дняла повстання ? зробила його двоюр?дного брата Гел?мера (Gelimer 530?533) королем. Х?лдер?к, Хоамер ? ?х родич? були кинут? у в'язницю. Х?лдер?к був убитий в 533 роц?.

Ц? под?? стали приводом для втручання В?зант?йського ?мператора Юстин?ана ? , який оголосив в?йну вандалам. Арм??ю Сх?дно? ?мпер?? командував Вел?зар?й (Belisarius), який почувши, що найб?льша частина флоту вандал?в придушу? повстання в Сардин??, вир?шив д?яти швидко ? висадився на Тун?ському берез?, а пот?м рушив маршем до Карфагена. У к?нц? л?та 533 року король Гел?мер зустр?в Вел?зар?я в десяти милях на п?вдень в?д Карфагена; вандали вигравали, коли плем?нник та брат Гел?мера загинули; по тому Гел?мер злякався ? вт?к. Вел?зар?й захопив Карфаген.

15 грудня 533 року Гел?мер ? Вел?зар?й знов зустр?лися в битв? п?д Т?камероном, приблизно за 30 к?лометр?в в?д Карфагена. Знову вандали мужньо билися, але були розбит?, коли Гел?мер д?знався про смерть другого брата. Вел?зар?й захопив Гел?мера навесн? 534 року. П?вн?чна Африка знову стала римською пров?нц??ю, а вандал?в з не? вигнали. Гел?мер отримав велик? ма?тки в Галат?? . Йому також пропонували чин патриц?я, але в?н в?дмовився в?д нього, оск?льки не був готовий зрадити заради цього свою ар?анську в?ру.

Вандальська мова [ ред. | ред. код ]

Дуже мало в?домо про вандальську мову , яка належала до сх?дно-германських мов , була близько спор?днена з готською мовою (в?дома в?д перекладу Б?бл?? ?пископом Ульф?ла). Обидв? мови ц?лком вимерли. Деяк? сл?ди, можливо, залишаються в андалузькому д?алект? , найп?вденн?ш?й груп? ?спанських д?алект?в, на який, проте, значно б?льший вплив справила арабська мова .

Ц?кав? факти щодо вандал?в [ ред. | ред. код ]

• В епоху Просв?тництва Рим ?деал?зувався, а до гот?в ? вандал?в в?дносилися з? зневагою. Слово Вандал?зм походить в?д фр. vandalisme , яке з'явилося п?д час Французько? революц?? . Терм?н ≪вандал?зм≫ став означати безглузде руйнування через розграбування вандалами Риму за короля Гейзер?ка в 455 роц?. ?сторики погоджуються, що вандали були не б?льше руйн?вними, н?ж ?нш? в т? часи.
• ?м'я Андалуз?я (найп?вденн?ший рег?он ?спан??) можливо походить в?д етн?чного ?мен? ≪вандали≫ (Vandalusia).

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Collins, Roger. Visigothic Spain, 409?711 . Oxford: Blackwell Publishing, 2004.

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Вандали

Л?тература та б?бл?ограф?я ToposText Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic Encyclopedia · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · World History Encyclopedia Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/0ckvg · NDL :  00577527 · NKC :  ph515677