Остготи ( остроготи лат. Ostrogothi ) або грейтунги ( Greutungi ) ? давньогерманський народ, сх?дна г?лка гот?в , що розд?лилися з к?нця IV стол?ття на вестгот?в (зах?дних гот?в) ? остгот?в (сх?дних). Межею м?ж ними в IV ст. був Дн?стер ^[1] ; остготи жили в степах м?ж Дн?пром ? Доном ^{[ джерело? ]} . Але незабаром обидва народи посунули на зах?д.

?стор?я ?тал??
Стародавн?й св?т
До?сторична ?тал?я
Етруски (XII??VI ст. до н.е.)
Велика Грец?я (VIII??VII ст. до н.е.)
Стародавн?й Рим (VIII ст. до н.е. ? V ст. н.е.)
Остготське корол?вство (V?VI ст.)
Середньов?ччя
Середньов?чна ?тал?я
?тал?я п?д владою В?зант?? (VI?VIII ст.)
Лангобардське корол?вство (568?774)
Середньов?чне ?тал?йське корол?вство
?слам та нормани у п?вденн?й ?тал??
Морськ? республ?ки та ?тал?йськ? м?ста-держави
Новий час
?тал?йський ренесанс (XIV?XVI ст.)
?тал?йськ? в?йни (1494?1559)
?тал?я у нов? часи (1559?1814)
Р?сорджименто (1815?1861)
Нова ?стор?я
?тал?йське корол?вство (1861–1945)
?тал?я у Перш?й св?тов?й в?йн? (1914?1918)
Фашизм та колон?альна ?мпер?я (1918?1945)
?тал?я в Друг?й св?тов?й в?йн? (1940?1945)
Нов?тня ?стор?я ?тал?? (1945? тепер?шн?й час )
Свинцев? роки (1970-??1980-?)
Окрем? теми
?сторичн? держави ?тал??
В?йськова ?стор?я ?тал??
Економ?чна ?стор?я ?тал??
Генетична ?стор?я ?тал??
Виборча ?стор?я
?стор?я моди в ?тал??
Поштова ?стор?я
Зал?знична ?стор?я
?стор?я грошей в ?тал??
?стор?я музики в ?тал??
Портал ≪?тал?я≫ переглянути обговорити редагувати

Остготи за Германар?ха [ ред. | ред. код ]

Творцем остготсько? могутност? був Германар?х , який походив з царського роду амал?в , що колись правив вс?ма готами. Спершу в?н був конунгом одного племен?, але пот?м об'?днав п?д сво?ю рукою сус?дн? ф?нськ? та слов'янськ? племена. За Йорданом , волод?ння Германар?ха простягалися в?д Тиси до Волги ? гирла Дону , в?д Чорного до Балт?йського або й нав?ть до Б?лого моря .

Сус?ди поважали його за хоробр?сть та прославляли у народних переказах ^{[ джерело? ]} . За легендами, ≪йому було понад сто рок?в, коли з'явилися гуни ? кинулися на багат? волод?ння остгот?в. В?н хоробро виступив проти гун?в, але дв?ч? був розбитий. Не стерп?вши сорому, Германар?х заколовся в 373 роц?≫. Його наступник В?н?тар безнад?йно боровся з гунами, але зазнав поразки ? ≪пол?г на пол? бою≫. Уц?л?л? остготи на чол? з Алате?м ? Сафр? , п?д прикриттям табору вестгот?в (останн? п?дкорилися гунам ? т? залишили ?х жити на р?дних землях), ганебно втекли на терени Римсько? ?мпер?? за Дн?стер , врятувавши малол?тнього сина В?н?тара.

Зв?льнення з-п?д влади гун?в [ ред. | ред. код ]

Багато остготських во?начальник?в ? нав?ть нащадки Амал?в зустр?чаються серед полководц?в Атт?ли , до в?йськ якого входили й загони остгот?в. При Феодос?? частина остгот?в була поселена в Л?д?? ? Фриг?? . П?сля смерт? Атт?ли його держава розпалася, ? остготи оселилися в Паннон?? , повставши проти гун?в на чол? з трьома братами з роду Амал?в, Валамером , Теодемером ? В?демером . У 454 роц? в?дбулася вир?шальна битва в Паннон??, на р?чц? Нетаде, де син Атт?ли, Елах , геройськи загинув, а гуни орган?зовано в?дступили. При цьому, остготи н?коли б?льше н?коли не наважували ? носа показати на землях П?вн?чного Причорномор'я, з яких ?х вигнали гуни.

Корол?вство остгот?в [ ред. | ред. код ]

Остготи часто нападали на ?лл?р?ю , вимагаючи сплати данини, а згодом включили ?лл?р?ю ? Далмац?ю разом з ?тал??ю до складу сво?? держави, яка в укра?нськ?й мов? отримала назву Корол?вство остгот?в . Вони уклали союз з Гейзер?хом для нападу на Сх?дну Римську ?мпер?ю . У 454 роц? улюблена наложниця короля Теодемира , Ерел?ва (Евсев?я або ?лена), народила сина Теодор?ха , якого згодом прозвали Великим. У дитинств? його в?дправили заручником у Константинополь , де в?н виховувався ? отримував осв?ту. Повернувшись до батька у 18 рок?в, в?н успадкував його волод?ння близько 475 року, а 481 року став ?диним королем вс?х остгот?в. З в?дома ?мператора Зенона , Теодор?х вирушив у пох?д в ?тал?ю , де царював тод? Одоакр .

Взимку 488 готи з?бралися з Паннонських р?внин у нову столицю корол?вства Теодор?ха, ? рушили на ?тал?ю. Завдяки м?цним ст?нам Равенни , Одоакр дек?лька рок?в захищався, але 493 року з ним був укладений мирний догов?р, за яким вони з Теодор?хом повинн? були правити ?тал??ю разом. Через деякий час Теодор?х убив Одоакра ? залишився ?диним правителем ?тал??, а також Норика , Вир?ши , Т?ролю . Мр??ю Теодор?ха було об'?днати остгот?в ? римлян в один народ, об'?днати римський елемент з н?мецьким, насадити римську культуру германцям ? цив?л?зувати варвар?в .

Але Теодор?х не був ?мператором: в?н був нам?сником ?мпер?? (dominus rerum) ? готським королем. Його в?дносини з В?зант??ю були фальшив?. Йому необх?дно було жити в мир? з нею, та одночасно в?н хот?в бути незалежним правителем. Зовн?шня пол?тика Теодор?ха мала мирний характер; в?н був найстаршим серед вс?х варварських корол?в. В?н бачив себе ? остгот?в як посередник?в м?ж античним ? варварським св?том. Родина Теодор?ха отримала римську осв?ту. Сам ар?анин , в?н в?др?знявся в?ротерпим?стю, але рел?г?йний антагон?зм гот?в-ар?ан ? католик?в -римлян був головною перешкодою усп?ху його прагнень. При двор? Теодор?ха жили Симах , Боец?й ? Касс?одор ; з'явився у остгот?в ? нац?ональний ?сторик Йордан .

Рел?г?йн? розбрати служили приводом для з?ткнень з В?зант??ю, тому п?д к?нець життя Теодор?х почав пересл?дувати римських сенатор?в ? католик?в. 526 року Теодор?х помер, ? з того часу почався швидкий занепад остготського корол?вства, яке при Теодор?ху досягло найвищого ступеня сво?? могутност?.

Спочатку правила дочка Теодор?ха Амаласунта ( 526 ? 534 роки), як оп?кунка свого малол?тнього сина Аталар?ха . Вона була розумною ? осв?ченою, але готи ?? не любили за покровительство римлянам. Вона повернула д?тям Боец?я ? Симмаха конф?скован? ма?тки батьк?в, керувала в сво?й д?яльност? радами, а свого сина Аталар?ха примушувала займатися науками.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Остготи // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2002. ? Т. 4 : Н ? П. ? 720 с. ? ISBN 966-7492-04-4 .
• Готи ? гуни на територ?? Укра?ни
• На Волин? виявлено культову споруду племен? гот?в ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]}
• Поселення гот?в 2-4 стол?ть нашо? ери в?дкрито на Р?вненщин?

Л?тература [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Ostrogoths

• Manso, ≪Geschichte des Ostgothischen Reiches in Italien≫ (Бреславль, 1824);
• Deltuf, ≪Theodoric, roi des Ostrogothes et d'Italie≫ (П., 1869);
• Dahn, ≪Die Konige der Germanen≫; Wietersheim, ≪Geschiche der Volkerwanderung≫ (1880);
• ≪Urgeschichte der germanischen und romanischen Volker≫ (в сборнике Онкена);
• П. Н. Кудрявцев ≪Судьбы Италии≫;
• Грановский, ≪Италия под владычеством остготов≫;
• Виноградов, ≪Происхождение феодальных отношений в лангобардской Италии≫.

Це незавершена стаття з ?стор?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Це незавершена стаття з етнолог?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Catholic Encyclopedia · Encyclopædia Britannica · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN · World History Encyclopedia Нормативний контроль Freebase :  /m/05m3b · NKC :  ph123351