Штурмов? загони
,
досл?вно:
Штурмове управл?ння
,
СА
(
н?м.
Sturmabteilung, SA
) ? часто за кольором ун?форми зван? як ≪
коричневосорочечники
≫ ?
парам?л?тарн? формування
Нацистсько? парт?? Н?меччини
, ≪в?йсько парт??≫, нац?лен? проти соц?ал?стичного ладу
Веймарсько? республ?ки
, призначалися для силового придушення сво?х противник?в-комун?ст?в
[1]
. Загони СА в?д?грали ?стотну роль у захопленн? влади в кра?н?.
Були утворен? 1921 року ? спочатку ?снували як ≪
спортивне в?дд?лення
≫ НСДАП, набиралися ?з залишк?в
фрайкору
та учасник?в невдалого
путчу Каппа
. П?сля приходу до влади НСДАП в 1933 були п?дпорядкован? МВС та були
≪допом?жною пол?ц??ю≫
. Нараховували понад 3 м?льйони член?в. П?сля
ноч? довгих нож?в
1934 та страти верх?вки СА на чол? з
Ремом
штурмов? загони втратили значення, а член?в частково ?нкорпоровано до Вермахту й
СС
, яка повн?стю заповнила цю пол?тичну н?шу. П?сля
кап?туляц??
1945
розпущен? ? заборонен?.
Пол?тичне життя в Н?меччин? того часу не вир?знялося миролюбн?стю, й
НСДАП
потребувала людей для захисту сво?? справи та протид?? супротивникам, тому в серпн?
1921
р. в?дставний
лейтенант-цур-зее
(
лейтенант
флоту) Ганс Ульрих Кл?нцш на
Г?тлерове
доручення сформував з числа найактивн?ших ? ф?зично найм?цн?ших член?в парт?? ≪Заг?н оборони та пропаганди НСДАП≫.
Завданнями цього загону були пропаганда ?дей
нацизму
, зб?р кошт?в до фонду парт??, розповсюдження нацистсько? л?тератури, охорона збор?в, м?тинг?в, штаб-квартир парт?? в?д напад?в пол?тичних супротивник?в ? ф?зична розправа з ними. У серпн? 1921 р. заг?н д?став назву ≪Sturmabteilung≫ (штурмовий заг?н), скорочено ? СА, б?льше в?домий як ≪штурмовики≫, ≪штурмов? батальйони≫, ≪буросорочники≫.
У листопад?
1926
р.
Г?тлер
перебрав на себе загальне кер?вництво СА й проголосив себе найвищим кер?вником СА, запровадив посаду начальника штабу СА та призначив на цей пост Франца Фел?кса Пфефера фон Саломона. Той створив струнку структуру СА з ч?ткою системою п?дпорядкування в?д рядового штурмовика до Г?тлера.
СА н?коли не входила до складу збройних сил Н?меччини. Ба б?льше, ця орган?зац?я н?коли не мала збро?
[
джерело?
]
, хоча вона й мала структуру арм?йського типу, була дуже численна, добре орган?зована й мала систему звань, под?бну до в?йськових. У серпн?
1930
р. з'ясувалося, що Саломон та?мно в?д Г?тлера використову? арм?йськ? навчальн? центри для вишколу загон?в СА, намага?ться змовитися з в?йськовиками про те, щоб озбро?ти загони СА, що могло потягти за собою проголошення НСДАП антидержавницькою парт??ю та ?? л?кв?дац?ю.
Кр?м того, п?д час передвиборчо? кампан?? в серпн? 1930 р. командир берл?нських загон?в СА
Вальтер Штеннес
, якому не подобалась ?дея приходу до влади законним шляхом, влаштував заколот проти парт?йного кер?вництва в
Мюнхен?
. Унасл?док цього ?нциденту розлючен? штурмовики захопили штаб-квартиру парт?? у
Берл?н?
. Г?тлер поквапився до Берл?на, перебрав на себе кер?вництво СА й узяв ситуац?ю п?д контроль, але пол?тичн? збитки в?д ц??? акц?? були значн?. Саломона було усунено в?д кер?вництва СА, ?
5 с?чня
1931
р. його м?сце пос?в
Ернст Рем
, який негайно перебудував СА, надав ?м ч?тк?шо? во?н?зовано? структури, й до середини 1931 р. п?д його кер?вництвом чисельн?сть СА сягнула 400 000 ос?б, перевищивши чисельн?стю
рейхсвер
(100 000).
З
1931
року командувач СА ?
Ернст Рем
. Кер?вництво СА робило спроби п?дпорядкувати соб? ?нш? в?йськов? сили Н?меччини, передус?м
Вермахт
, що спричинило гостру невдоволен?сть н?мецького генерал?тету, який мав ?сторичн? й соц?альн? корен?
пруссько?
шляхти
та
аристократ??
, а також власн?
пол?тичн?
?нтереси. Це невдоволення, р?зн? погляди на соц?альн? перетворення в Рейху (штурмовики вимагали в?д Г?тлера зд?йснити ??-й етап революц?? ? ≪соц?альний≫), а може, ще й Г?тлер?в острах утратити абсолютну владу, власне, ? стали внутр?шньою пружиною змови верх?вки
СС
?
Г?тлера
проти Рема й верх?вки СА та призвели до так званого
Путчу Рема
. П?сля якого СА втратила свою пров?дну роль у
Третьому Рейху
на користь
СС
.
П?д час
Друго? св?тово? в?йни
СА мали сво? в?йськов?
п?дрозд?ли
.
П?сля кап?туляц??
Третього Рейху
у
Друг?й св?тов?й в?йн?
СА за законом №2
Контрольно? ради
кра?н
антиг?тлеровсько? коал?ц??
було розпущено та заборонено.
|
---|
| Орган?зац??
|
|
---|
| ?стор?я
|
|
---|
| ?деолог?я та рел?г?я
|
|
---|
| Расова пол?тика
|
|
---|
| За межами
Н?меччин?
|
|
---|
| Списки
|
|
---|
| Пов'язан? теми
|
|
---|
| |
|
Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|