Штурмов? загони

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Штурмов? загони
н?м. Sturmabteilung
Абрев?атура SA (н?м.)
Тип нап?вв?йськова орган?зац?я
пол?тична орган?зац?я
пол?тична фракц?я [d]
Засновник Ернст Рем
Засновано 1921
Розпущено 10 жовтня 1945
Кра?на   Веймарська республ?ка ·   Трет?й Рейх
Штаб-квартира Мюнхен ( 48°08′38″ пн. ш. 11°34′03″ сх. д.  /  48.14388888891666340° пн. ш. 11.567500000027777673° сх. д.  / 48.14388888891666340; 11.567500000027777673 )
Попередник Сталевий шолом
Кер?вник Отто Вагенер , Ернст Рем , Франц Пфеффер фон Заломон , Герман Гер?нг , Генр?х Г?ммлер , В?ктор Люце , Бальдур фон Ширах ? В?льгельм Шепман
Член?в 3 000 000 ( 1934 )
Доч?рня(?)
орган?зац?я(?)
Q122194776 ?

Мапа

CMNS:  Штурмов? загони у В?к?сховищ?
Знак СА

Штурмов? загони , досл?вно: Штурмове управл?ння , СА ( н?м. Sturmabteilung, SA ) ? часто за кольором ун?форми зван? як ≪ коричневосорочечники ≫ ? парам?л?тарн? формування Нацистсько? парт?? Н?меччини , ≪в?йсько парт??≫, нац?лен? проти соц?ал?стичного ладу Веймарсько? республ?ки , призначалися для силового придушення сво?х противник?в-комун?ст?в [1] . Загони СА в?д?грали ?стотну роль у захопленн? влади в кра?н?.

Були утворен? 1921 року ? спочатку ?снували як ≪ спортивне в?дд?лення ≫ НСДАП, набиралися ?з залишк?в фрайкору та учасник?в невдалого путчу Каппа . П?сля приходу до влади НСДАП в 1933 були п?дпорядкован? МВС та були ≪допом?жною пол?ц??ю≫ . Нараховували понад 3 м?льйони член?в. П?сля ноч? довгих нож?в 1934 та страти верх?вки СА на чол? з Ремом штурмов? загони втратили значення, а член?в частково ?нкорпоровано до Вермахту й СС , яка повн?стю заповнила цю пол?тичну н?шу. П?сля кап?туляц?? 1945 розпущен? ? заборонен?.

Початок ? становлення

[ ред. | ред. код ]

Пол?тичне життя в Н?меччин? того часу не вир?знялося миролюбн?стю, й НСДАП потребувала людей для захисту сво?? справи та протид?? супротивникам, тому в серпн? 1921  р. в?дставний лейтенант-цур-зее ( лейтенант флоту) Ганс Ульрих Кл?нцш на Г?тлерове доручення сформував з числа найактивн?ших ? ф?зично найм?цн?ших член?в парт?? ≪Заг?н оборони та пропаганди НСДАП≫.

Завданнями цього загону були пропаганда ?дей нацизму , зб?р кошт?в до фонду парт??, розповсюдження нацистсько? л?тератури, охорона збор?в, м?тинг?в, штаб-квартир парт?? в?д напад?в пол?тичних супротивник?в ? ф?зична розправа з ними. У серпн? 1921 р. заг?н д?став назву ≪Sturmabteilung≫ (штурмовий заг?н), скорочено ? СА, б?льше в?домий як ≪штурмовики≫, ≪штурмов? батальйони≫, ≪буросорочники≫.

У листопад? 1926  р. Г?тлер перебрав на себе загальне кер?вництво СА й проголосив себе найвищим кер?вником СА, запровадив посаду начальника штабу СА та призначив на цей пост Франца Фел?кса Пфефера фон Саломона. Той створив струнку структуру СА з ч?ткою системою п?дпорядкування в?д рядового штурмовика до Г?тлера.

СА н?коли не входила до складу збройних сил Н?меччини. Ба б?льше, ця орган?зац?я н?коли не мала збро? [ джерело? ] , хоча вона й мала структуру арм?йського типу, була дуже численна, добре орган?зована й мала систему звань, под?бну до в?йськових. У серпн? 1930  р. з'ясувалося, що Саломон та?мно в?д Г?тлера використову? арм?йськ? навчальн? центри для вишколу загон?в СА, намага?ться змовитися з в?йськовиками про те, щоб озбро?ти загони СА, що могло потягти за собою проголошення НСДАП антидержавницькою парт??ю та ?? л?кв?дац?ю.

Кр?м того, п?д час передвиборчо? кампан?? в серпн? 1930 р. командир берл?нських загон?в СА Вальтер Штеннес , якому не подобалась ?дея приходу до влади законним шляхом, влаштував заколот проти парт?йного кер?вництва в Мюнхен? . Унасл?док цього ?нциденту розлючен? штурмовики захопили штаб-квартиру парт?? у Берл?н? . Г?тлер поквапився до Берл?на, перебрав на себе кер?вництво СА й узяв ситуац?ю п?д контроль, але пол?тичн? збитки в?д ц??? акц?? були значн?. Саломона було усунено в?д кер?вництва СА, ? 5 с?чня 1931  р. його м?сце пос?в Ернст Рем , який негайно перебудував СА, надав ?м ч?тк?шо? во?н?зовано? структури, й до середини 1931 р. п?д його кер?вництвом чисельн?сть СА сягнула 400 000 ос?б, перевищивши чисельн?стю рейхсвер (100 000).

Занепад

[ ред. | ред. код ]

З 1931 року командувач СА ? Ернст Рем . Кер?вництво СА робило спроби п?дпорядкувати соб? ?нш? в?йськов? сили Н?меччини, передус?м Вермахт , що спричинило гостру невдоволен?сть н?мецького генерал?тету, який мав ?сторичн? й соц?альн? корен? пруссько? шляхти та аристократ?? , а також власн? пол?тичн? ?нтереси. Це невдоволення, р?зн? погляди на соц?альн? перетворення в Рейху (штурмовики вимагали в?д Г?тлера зд?йснити ??-й етап революц?? ? ≪соц?альний≫), а може, ще й Г?тлер?в острах утратити абсолютну владу, власне, ? стали внутр?шньою пружиною змови верх?вки СС ? Г?тлера проти Рема й верх?вки СА та призвели до так званого Путчу Рема . П?сля якого СА втратила свою пров?дну роль у Третьому Рейху на користь СС .

П?д час Друго? св?тово? в?йни СА мали сво? в?йськов? п?дрозд?ли . П?сля кап?туляц?? Третього Рейху у Друг?й св?тов?й в?йн? СА за законом №2 Контрольно? ради кра?н антиг?тлеровсько? коал?ц?? було розпущено та заборонено.

В?дом? д?яч? СА

[ ред. | ред. код ]

Виноски

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]