Гестапо

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Та?мна державна пол?ц?я (Гестапо)
н?м. Geheime Staatspolizei (Gestapo)
Буд?вля Гестапо
Загальна ?нформац?я:
Тип: державна пол?ц?я
Юрисдикц?я: Третій Рейх  Трет?й Рейх та окупована ?вропа
Дата заснування: 26 кв?тня 1933
Дата л?кв?дац??: 8 травня 1945
В?домство-попередник: Прусська та?мна пол?ц?я
Структура:
Директори: Рудольф Д?льс (26 кв?тня 1933 ? 20 кв?тня 1934)
Рейнгард Гейдр?х (22 кв?тня 1934 ? 27 вересня 1939)
Генр?х Мюллер (27 вересня 1939 ? 8 травня 1945)
Кер?вна орган?зац?я: СС
К?льк?сть сп?вроб?тник?в: 32 000 (1944)
Штаб-квартира:
Мапа
Адреса штаб-квартири: Принц-Альбрехт-Штрассе, Берл?н
52°30′26″ пн. ш. 13°22′57″ сх. д.  /  52.50722° пн. ш. 13.38250° сх. д.  / 52.50722; 13.38250

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Та?мна державна пол?ц?я (Гестапо)

Геста?по або ?естапо ( н?м. Ge heime Sta ats po lizei ) ? та?мна державна пол?тична пол?ц?я Третього Райху в 1933 ? 1945 роках, призначена для боротьби з супротивниками нац?онал-соц?ал?стичого режиму. З моменту свого створення у 1933 роц? спочатку входила до складу М?н?стерства внутр?шн?х справ Н?меччини , а в?д 1939 ? до Головного управл?ння державно? безпеки (RSHA).

Маючи значн? повноваження, ?естапо було найважлив?шим ?нструментом зд?йснення карально? пол?тики як у Н?меччин?, так ? на окупованих нею територ?ях. Займалося розсл?дуванням д?яльност? вс?х ворожих щодо нац?онал-соц?ал?стичного режиму сил, при цьому роботу ?естапо було виведено з-п?д нагляду адм?н?стративних суд?в, в яких зазвичай оскаржувалися д?? державних орган?в. ?естапо мало право превентивного арешту ( н?м. Schutzhaft ) ? ув'язнення або заслання до концентрац?йного табору без судового р?шення.

За час?в альянсу м?ж нац?онал-соц?ал?стисно? Н?меччиною та Радянським Союзом (до 1941 року) гестапо активно переймало досв?д роботи НКВС , у тому числ? п?д час сер?? сп?льних конференц?й у 1939?1940 роках [1] .

М?жнародним в?йськовим трибуналом у Нюрнбер?у ?естапо визнане злочинною орган?зац??ю.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Початково гестапо заснував ?ер?н? у Прус?? 26 кв?тня 1933 року зам?сть в?дд?лу ?А старо? пруссько? пол?тично? пол?ц??. Спершу в?дд?л мав називатися Управл?ння та?мно? пол?ц?? (Geheimes Polizei Amt), але абрев?атура GPA надто нагадувала радянське ГПУ . Звичайний прац?вник пошти, якому дов?рили розробити печатку для франкування нового в?дд?лу, запропонував назвати його ≪Geheime Staatspolizei≫ ? Та?мна державна пол?ц?я ? скорочено GESTAPO.

Спочатку гестапо було лише особистим ?нструментом ?ер?н?а для арешту ? вбивств ворог?в режиму. Лише у кв?тн? 1933 року, коли ?ер?н? призначив Г?ммлера заступником голови Прусько? та?мно? пол?ц??, гестапо стало п?дрозд?лом СС ? розвивалося п?д пильним наглядом свого кер?вника, а також Рейнгарда Гейдр?ха . [2]

Вже у 1935 роц? Прусський вищий адм?н?стративний суд вин?с постанову про те, що накази ? д?? гестапо не п?длягали судовому перегляду. Основний закон про гестапо, прийнятий урядом в?д 10 лютого 1936 року, оголошував та?мну пол?ц?ю понад законом. Як пояснював доктор Вернер Бест : ≪ Оск?льки пол?ц?я викону? волю вождя, вона д?? законно ≫.

Перш? концентрац?йн? табори з'явилися протягом першого року правл?ння Г?тлера . На к?нець 1933 року ?х нал?чувалося близько 50 ? здеб?льшого були заснован? СА . П?сля року ув'язнень гестапо Г?тлер на Святвеч?р 1933 року оголосив амн?ст?ю 27 тисячам ув'язнених. [3]

Райхсм?н?стр внутр?шн?х справ В?льгельм Фр?к у кв?тн? 1934 року видав та?мн? декрети, як? накладали широке обмеження на використання ≪арешт?в для захисту≫ ? були покликан? зменшити к?льк?сть ув'язнених у таборах.

Вл?тку 1934 року Г?тлер передав концтабори п?д контроль СС . Охоронн? функц?? були покладен? виключно на заг?н Totenkopfverbaende (≪Мертва голова≫) ? перший командир табору Дахау , Теодор Айке , був призначений в?дпов?дальним за вс? табори. В правилах, що написав Теодор Айке для Дахау в?д 1 листопада 1933 року зазначалося:

Стаття 11. Так? правопорушники, що вважаються аг?таторами, будуть пов?шен?: Усякий, хто… займа?ться пол?тикою, веде п?дбурлив? розмови ? проводить м?тинги, збира? змовник?в, тиня?ться без д?ла разом з ?ншими; також т?, хто заради поширення серед опозиц?? пропаганди у вигляд? опов?дей про зв?рства, збира? правдиву чи неправдиву ?нформац?ю про концтабори, прихову? ??, розмовля? про не? з ?ншими, та?мно виносить ?? з табору, щоб передати до рук ?ноземних в?дв?дувач?в тощо.

Стаття 12. Правопорушники, як? вважаються бунт?вниками, будуть розстр?лян? на м?сц? чи п?зн?ше пов?шан?: усякий, хто ф?зично напада? на охоронця чи представника СС, в?дмовля?ться п?дкорюватися чи працювати, перебуваючи у наряд?… чи репету?, кричить, п?дбурю? чи виголошу? промови п?д час марширування чи за роботою. [4]

На Нюрнберзькому суд? було оприлюднено чотири випадки вбивства у концтабор? СС у Дахау , поблизу Мюнхена , як? в?дбулися навесн? 1933 року.

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ≪The Katyn massacre≫, Louis Robert Coatney . Арх?в ориг?налу за 2 лютого 2020 . Процитовано 23 серпня 2013 .
  2. Ширер, В?льям (2017). "Злет ? пад?ння Третього Райху. ?стор?я нацистсько? Н?меччини" том перший (укра?нська) . Ки?в: "Наш Формат". с. 304.
  3. Ширер, В?льям (2017). Злет ? пад?ння Тртього Райху. ?стор?я нацистсько? Н?меччини том перший (укра?нська) . Ки?в: "Наш Формат". с. 305.
  4. Ширер, В?льям (2017). "Злет ? пад?ння Третього Райху. ?стор?я нацистсько? Н?меччини". Том перший (укра?нська) . Ки?в: "Наш Формат". с. 306.