Геста?по
або
?естапо
(
н?м.
Ge
heime
Sta
ats
po
lizei
) ? та?мна державна пол?тична
пол?ц?я
Третього Райху
в
1933
?
1945
роках, призначена для боротьби з супротивниками
нац?онал-соц?ал?стичого
режиму. З моменту свого створення у 1933 роц? спочатку входила до складу М?н?стерства внутр?шн?х справ
Н?меччини
, а в?д 1939 ? до
Головного управл?ння державно? безпеки
(RSHA).
Маючи значн? повноваження, ?естапо було найважлив?шим ?нструментом зд?йснення карально? пол?тики як у Н?меччин?, так ? на окупованих нею територ?ях. Займалося розсл?дуванням д?яльност? вс?х ворожих щодо нац?онал-соц?ал?стичного режиму сил, при цьому роботу ?естапо було виведено з-п?д нагляду адм?н?стративних суд?в, в яких зазвичай оскаржувалися д?? державних орган?в. ?естапо мало право
превентивного арешту
(
н?м.
Schutzhaft
) ? ув'язнення або заслання до
концентрац?йного табору
без судового р?шення.
За час?в альянсу м?ж
нац?онал-соц?ал?стисно? Н?меччиною
та
Радянським Союзом
(до 1941 року) гестапо активно переймало досв?д роботи
НКВС
, у тому числ? п?д час сер?? сп?льних конференц?й у 1939?1940 роках
[1]
.
М?жнародним в?йськовим трибуналом
у
Нюрнбер?у
?естапо визнане злочинною орган?зац??ю.
Початково гестапо заснував
?ер?н?
у
Прус??
26 кв?тня 1933 року зам?сть в?дд?лу ?А старо? пруссько? пол?тично? пол?ц??. Спершу в?дд?л мав називатися Управл?ння та?мно? пол?ц?? (Geheimes Polizei Amt), але абрев?атура GPA надто нагадувала радянське
ГПУ
. Звичайний прац?вник пошти, якому дов?рили розробити печатку для франкування нового в?дд?лу, запропонував назвати його ≪Geheime Staatspolizei≫ ? Та?мна державна пол?ц?я ? скорочено GESTAPO.
Спочатку гестапо було лише особистим ?нструментом
?ер?н?а
для арешту ? вбивств ворог?в режиму. Лише у кв?тн? 1933 року, коли
?ер?н?
призначив
Г?ммлера
заступником голови Прусько? та?мно? пол?ц??, гестапо стало п?дрозд?лом
СС
? розвивалося п?д пильним наглядом свого кер?вника, а також
Рейнгарда Гейдр?ха
.
[2]
Вже у 1935 роц? Прусський вищий адм?н?стративний суд вин?с постанову про те, що накази ? д?? гестапо не п?длягали судовому перегляду. Основний закон про гестапо, прийнятий урядом в?д 10 лютого 1936 року, оголошував та?мну пол?ц?ю понад законом. Як пояснював доктор
Вернер Бест
: ≪
Оск?льки пол?ц?я викону? волю вождя, вона д?? законно
≫.
Перш?
концентрац?йн? табори
з'явилися протягом першого року правл?ння
Г?тлера
. На к?нець 1933 року ?х нал?чувалося близько 50 ? здеб?льшого були заснован?
СА
. П?сля року ув'язнень гестапо
Г?тлер
на
Святвеч?р
1933 року оголосив амн?ст?ю 27 тисячам ув'язнених.
[3]
Райхсм?н?стр внутр?шн?х справ
В?льгельм Фр?к
у кв?тн? 1934 року видав та?мн? декрети, як? накладали широке обмеження на використання ≪арешт?в для захисту≫ ? були покликан? зменшити к?льк?сть ув'язнених у таборах.
Вл?тку 1934 року
Г?тлер
передав концтабори п?д контроль
СС
. Охоронн? функц?? були покладен? виключно на заг?н Totenkopfverbaende (≪Мертва голова≫) ? перший командир табору
Дахау
,
Теодор Айке
, був призначений в?дпов?дальним за вс? табори. В правилах, що написав
Теодор Айке
для
Дахау
в?д 1 листопада 1933 року зазначалося:
Стаття 11. Так? правопорушники, що вважаються аг?таторами, будуть пов?шен?: Усякий, хто… займа?ться пол?тикою, веде п?дбурлив? розмови ? проводить м?тинги, збира? змовник?в, тиня?ться без д?ла разом з ?ншими; також т?, хто заради поширення серед опозиц?? пропаганди у вигляд? опов?дей про зв?рства, збира? правдиву чи неправдиву ?нформац?ю про концтабори, прихову? ??, розмовля? про не? з ?ншими, та?мно виносить ?? з табору, щоб передати до рук ?ноземних в?дв?дувач?в тощо.
Стаття 12. Правопорушники, як? вважаються бунт?вниками, будуть розстр?лян? на м?сц? чи п?зн?ше пов?шан?: усякий, хто ф?зично напада? на охоронця чи представника СС, в?дмовля?ться п?дкорюватися чи працювати, перебуваючи у наряд?… чи репету?, кричить, п?дбурю? чи виголошу? промови п?д час марширування чи за роботою.
[4]
На
Нюрнберзькому суд?
було оприлюднено чотири випадки вбивства у
концтабор?
СС
у
Дахау
, поблизу
Мюнхена
, як? в?дбулися навесн? 1933 року.
- ↑
≪The Katyn massacre≫, Louis Robert Coatney
. Арх?в
ориг?налу
за 2 лютого 2020
. Процитовано 23 серпня 2013
.
- ↑
Ширер, В?льям (2017).
"Злет ? пад?ння Третього Райху. ?стор?я нацистсько? Н?меччини" том перший
(укра?нська) . Ки?в: "Наш Формат". с. 304.
- ↑
Ширер, В?льям (2017).
Злет ? пад?ння Тртього Райху. ?стор?я нацистсько? Н?меччини том перший
(укра?нська) . Ки?в: "Наш Формат". с. 305.
- ↑
Ширер, В?льям (2017).
"Злет ? пад?ння Третього Райху. ?стор?я нацистсько? Н?меччини". Том перший
(укра?нська) . Ки?в: "Наш Формат". с. 306.
|
---|
| Орган?зац??
|
|
---|
| ?стор?я
|
|
---|
| ?деолог?я та рел?г?я
|
|
---|
| Расова пол?тика
|
|
---|
| За межами
Н?меччин?
|
|
---|
| Списки
|
|
---|
| Пов'язан? теми
|
|
---|
| |
|
Орган?зац?я
СС
(Schutzstaffel)
|
---|
| Складов? частини
|
| |
---|
| Управл?ння
|
|
---|
| Л?дери
|
|
---|
| Основн? в?дд?ли
|
|
---|
| ?деолог?чн? установи
|
|
---|
| Пол?ц?я та служби безпеки
|
|
---|
| П?дрозд?ли для охорони фюрера
|
|
---|
| Парам?л?тарн? п?дрозд?ли
|
|
---|
| Ваффен-СС
|
|
---|
| П?дпри?мства, контрольован? СС
|
|
---|
| Нагороди СС
|
|
---|
| Звання, ун?форма, в?дзнаки
|
|
---|
|
Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|