Французьке вторгнення в Рос?йську ?мпер?ю
Наполеон?вськ? в?йни
За годинниковою стр?лкою в?д верхнього л?вого: ≪Битва за Москву≫ ( Лу? Лежен ) ; ≪Наполеон в палаюч?й Москв?≫ ( Альбрехт Адам ) ; ≪М?шель Ней в битв? при Каунас?≫ ( Огюст Раффе ) ; ≪У 1812 роц?≫ ( ?лар?он Прян?шн?ков ) .
Дата: 24 червня ? 14 грудня 1812 М?сце: Рос?йська ?мпер?я Результат: Перемога Рос?? [1] Знищення французько? союзно? арм?? Початок В?йни шосто? коал?ц??
Сторони
Французька ?мпер?я Варшавське герцогство Корол?вство ?тал?я Корол?вство Неаполь Рейнський союз Велике герцогство Баден Корол?вство Бавар?я Велике герцогство Берг Корол?вство Саксон?я Корол?вство Вестфал?я Корол?вство ?спан?я Швейцарська конфедерац?я Союзники: Австр?йська ?мпер?я Корол?вство Прусс?я Дан?я-Норвег?я	Рос?йська ?мпер?я Союзники: Велика Британ?я Корол?вство Швец?я (у в?йн? на територ?? Рос?? участь не брали)
Командувач?
Наполеон I Бонапарт Лу?-Александр Берть? Лу? Н?коля Даву М?шель Ней Еть?н Макдональд Н?коля Шарль Уд?но Жером I Юзеф Антон?й Понятовський Йоах?м I Ежен Богарне Карл Ф?л?пп Людв?к Йорк Юл?ус Граверт Йоган фон Евальд [2] [3]	Олександр I Кутузов М. ?. Барклай-де-Толл? М. Б. Баграт?он П. ?.   † В?тгенштейн П. Х. Тормасов О. П. Ч?чагов П. В.
В?йськов? сили
Велика арм?я : ~400-685,000 [4]	Рос?йська ?мператорська арм?я : регулярна: 198,250 станом на 20 червня 1812 р. [4] Близько 900 000 чолов?к (солдат?в ? м?л?ц??) на п?ку [4]
Втрати
Загинули: 380,000 [5] Вижили: 120,000 чолов?к (за винятком тих, хто ран?ше дезертирував). З них 50 000 були австр?йц? ? прусси, 20000 поляк?в ? 35 тисяч француз?в. [6]	Загинули: 210,000 [7]

Фра?нцузько-рос??йська в?йна? 1812 (у рос?йськ?й та укра?нськ?й ?стор?ограф?? ? В?тчизня?на в?йна? 1812 року ( рос. Отечественная война 1812 года ), у французьк?й ?стор?ограф?? ? Рос??йська кампа?н?я 1812 ро?ку ( фр. Campagne de Russie 1812 )) ? одна з к?лькох во?н , проведених Франц??ю в пер?од Консульства (1799?1804) ? ?мпер?? Наполеона (1804?1814, 1815).

Зак?нчилася майже повним знищенням наполеон?всько? арм?? ? перенесенням в?йськових д?й на територ?ю Польщ? та Н?меччини в 1813 роц?.

Найб?льша битва кампан??, Бород?нська , в?дбулася 7 вересня ( 26 серпня ) 1812 р. б?ля села Бород?но (125 км на зах?д в?д Москви ). Незважаючи на величезн? втрати стор?н у битв?, жодна не змогла досягти р?шучо? перемоги.

П?сля розгрому рос?йських в?йськ у битв? п?д Фр?дландом у червн? 1807 року рос?йський ?мператор Олександр ? уклав з Наполеоном I (Бонапартом) Т?льзитський мир , за яким зобов'язався при?днатися до континентально? блокади Англ??. За угодою з Наполеоном Рос?я в 1808 роц? в?д?брала у Швец?? Ф?нлянд?ю ? зробила ряд ?нших територ?альних займань; Наполеону ж розв'язала руки для п?дкорення вс??? ?вропи за винятком Англ?? та ?спан??.

Однак в наступн? роки франко-рос?йськ? в?дносини почали пог?ршуватись. У 1808?1809 роках Франц?я прийшла на допомогу Рос?? у в?йн? з? Швец??ю , завдяки чому та при?днала до сво?х волод?нь Ф?нлянд?ю . Проте у в?йн? Франц?? з Австр??ю в 1809 роц? Олександр ? не надав Наполеону жодно? допомоги.

У 1808 роц? на ерфуртськ?й зустр?ч? правител?в ?мператору Олександру ? в?д ?мен? Наполеона Бонапарта було зроблено пропозиц?ю про шлюб Наполеона з сестрою Олександра ? ? великою княжною Катериною Павл?вною , але цю пропозиц?ю Олександр в?дхилив. У 1810 роц? Олександр ? також в?дмовив Наполеону, який просив руки ?ншо? його сестри, 14-р?чно? велико? княжни Анни Павл?вни (згодом королеви Н?дерланд?в). У тому ж роц? Наполеон одружився з Мар??ю-Лу?зою Австр?йською , дочкою ?мператора Австр?? Франца II , зм?цнивши соб? таким чином тил ? створивши в ?вроп? точку опори. Це було розц?нено рос?йським ?мператором як образа ? посилення франко-австр?йського союзу.

У 1810 роц? Рос?я почина? в?дмовлятися в?д континентально? блокади Велико? Британ??, посилаючись на те, що виникли економ?чн? проблеми: припинення торг?вл? л?сом та ?ншими товарами для буд?вництва корабл?в ? скорочення експорту хл?ба загрожувало девальвац??ю рубля й викликало неабияке невдоволення купецтва. Олександр запровадив в?льну торг?влю з нейтральними кра?нами, що дозволило Рос?? торгувати з Англ??ю через посередник?в, ? п?двищив митн? ставки, головним чином на французьк? товари, що викликало обурення французького уряду ^[8] . У середин? того ж року виникли франко-рос?йськ? тертя щодо Балкан, де французьк? агенти проводили роботу серед серб?в проти рос?ян та ?х ?нтерес?в в Туреччин? ? Середземномор'?.

11 лютого 1811 року Наполеон формально анексував Голланд?ю (п?сля зречення його брата Лу?) та ганзейськ? м?ста. П?д анекс?ю п?дпали ? земл? родича Олександра ? герцога Ольденбурзького, чим рос?йський ?мператор був дуже ображений ^[9] . В травн? того ж року правляча франкоф?льська парт?я Швец?? неоч?кувано запропонувала шведський трон французькому маршалу Жану-Бат?сту Бернадоту , спод?ваючись отримати послаблення торг?вельних обмежень, як? вели кра?ну до кризи, ? гарант?? проти територ?альних домагань Рос??. Хоча Наполеон, недолюблюючи Бернадота, спочатку ? зустр?в цю пропозиц?ю неохоче, в?н зрештою погодився, а Олександр ? сприйняв це за доказ того, що Наполеон н?бито оточу? Рос?ю ворогами.

Каменем спотикання м?ж Рос??ю та Франц??ю стало ≪польське питання≫. ?з захоплених на зах?дному кордон? Рос?йсько? ?мпер?? земель Наполеон створив Герцогство Варшавське , де д?яла конституц?я, яка зв?льнила селян в?д кр?пацтва . Це становило загрозу для Рос?йсько? ?мпер??, ? Олександр ? п?дписав та?мний догов?р ?з Корол?вством Прусс?я про сп?льний напад на Герцогство Варшавське. У в?дпов?дь на це Наполеон вв?в до польських земель сво? в?йська ^[10] . Рос?йський ?мператор н?бито не хот?в в?йни ? бажав мирним шляхом вир?шувати проблеми, але його д?? говорили про зворотн?: в кра?н? розпочалася моб?л?зац?я, п?сля чого до кордон?в Варшавського герцогства були стягнут? значн? арм?йськ? сили.

24 лютого 1812 року Наполеон уклав союзний догов?р з Прусс??ю , яка повинна була виставити проти Р? 20 тисяч солдат?в, а також забезпечити матер?ально-техн?чне постачання французько? арм??. Наполеон також уклав 14 березня того ж року в?йськовий союз з Австр??ю, за яким австр?йц? зобов'язалися виставити 30 тисяч солдат?в проти Рос??

Рос?я також дипломатично готувала тили. В результат? та?мних переговор?в навесн? 1812 року австр?йц? дали зрозум?ти, що ?хня арм?я не п?де далеко в?д австро-рос?йського кордону ? взагал? не буде старатися на благо Наполеона. У кв?тн? того ж року з боку Швец?? колишн?й наполеон?вський маршал Бернадот (майбутн?й король Швец?? Карл XIV ), обраний насл?дним принцом у 1810 роц? ? який фактично очолював шведську аристократ?ю, дав запевнення у сво?й дружн?й позиц?? в?дносно Рос?? ? уклав союзний догов?р. 28 травня 1812 рос?йському послов? Кутузову вдалося укласти виг?дний мир ?з Туреччиною, зак?нчивши п'ятир?чну в?йну за Молдав?ю. На п?вдн? Рос?? вив?льнилася Дунайська арм?я адм?рала Чичагова як засл?н в?д Австр??, вимушено? бути в союз? з Наполеоном.

19 травня 1812 року Наполеон ви?хав до Дрездена , де пров?в огляд васальних монарх?в ?вропи. З Дрездена ?мператор в?дправився до Велико? арм?? на р?чку Н?ман , що розд?ляла Прусс?ю та Рос?ю. 22 червня Наполеон написав в?дозву до в?йськ, в як?й звинуватив Рос?ю у порушенн? Т?льз?тсько? угоди ? назвав вторгнення другою польською в?йною. Гасло визволення Польщ? залучило до складу Велико? арм?? багато поляк?в, як? виступили на боц? Наполеона. Одночасно з ц?м, у Петербурз?, французький посол Лор?стон ^[en] вручив кер?внику МЗС Рос??, О. М. Салтикову ^[ru] , дипломатичну ноту, у як?й пов?домив, що склада? з себе повноваження посла, позаяк прохання рос?йського посла у Франц??, князя О. Б. Курак?на ^[ru] про видачу йому паспорта для ви?зду у Рос?ю (в?дбулось ще 27 кв?тня), фактично ? розривом в?дносин, ? тому ?мператор вважа? себе у стан? в?йни з Рос??ю ^[11] . Треба зауважити, що в багатьох старих рос?йських джерелах, наприклад у енциклопед?? Брокгауза ? ?фрона , розповсюджене твердження, н?бито Наполеон вторгся на територ?ю Рос??, без жодного оголошення в?йни ^[12] , проте сучасн? рос?йськ? ?сторики визнають, що оголошення в?йни все ж було ^[13] .

З представлених рос?йському ?мператоров? Олександру I оборонних план?в в?н, всупереч бажанням в?йськового м?н?стра ? рос?йських генерал?в, вибрав план прусського генерала Пфуля, прийнятого на рос?йську службу. Рос?йська сторона планувала тривалий орган?зований в?дступ з тим, щоб уникнути ризику р?шучого бою ? можливо? втрати арм??.

?мператор Олександр ? сказав послу Франц?? в Рос?? Арману Коленкуров? у приватн?й розмов? у травн? 1811 року:

Якщо ?мператор Наполеон почне проти мене в?йну, то можливо ? нав?ть ймов?рно, що в?н нас поб'?, якщо ми приймемо б?й, але це ще не дасть йому миру. ?спанц? неодноразово були побит?, але вони не були н? переможен?, н? п?дкорен?. А м?ж тим вони не так далеко в?д Парижа, як ми: у них нема? н? нашого кл?мату, н? наших ресурс?в. Ми не п?демо на ризик. За нас ? неосяжний прост?р, ? ми збережемо добре орган?зовану арм?ю. [...] Якщо жереб збро? вир?шить справу проти мене, то я швидше в?дступлю на Камчатку, н?ж поступлюся сво?ми губерн?ями ? п?дпишу в сво?й столиц? договори, як? ? т?льки перепочинком. Француз хоробрий, але довг? понев?ряння та поганий кл?мат стомлюють ? бентежать його. За нас будуть воювати наш кл?мат ? наша зима

Вих?дний план генерала Пфуля зводився до наступного. Проти наступаючих французьких в?йськ передбачалося вести бойов? д?? двома арм?ями, одна з арм?й повинна була утримувати противника з фронту, а ?нша ? д?яти з флангу ? тилу. Планувалося, що якщо французи поведуть наступ проти 1-? арм??, то вона повинна в?д?йти до Дриського укр?пленого табору ? тримати там оборону доти, поки 2-я арм?я не поведе усп?шн? д?? на флангах ? у тилу наступаючих француз?в. Оборонн? д?? 1-? арм?? ? д?? 2-? арм?? на л?н?ях комун?кац?й француз?в мали примусити противника до в?дступу, оск?льки, на думку автора плану, в?н не м?г довгий час залишатися на спустошен?й територ??. На 3-у арм?ю за планом покладалося прикриття флангу 2-? арм?? ? прикриття ки?вського напрямку.

У ход? в?йни план Пфуля був в?дкинутий генералами як неможливий для виконання в умовах сучасно? маневрено? в?йни. Артилер?йськ? склади для постачання рос?йсько? арм?? розташовувалися на 3 л?н?ях.

З? стратег?чного плану французького командування, в?йна мала зак?нчитися швидкою перемогою за допомогою р?шучого розгрому рос?йсько? арм?? у генеральн?й битв?. Наполеон бажав провести обмежену кампан?ю у 1812 роц?. У бес?д? з французьким послом у Варшав? Прадтом в?н говорив: ≪Я йду в Москву ? за один або два бо? все зак?нчу≫. В?домо й ?нше висловлювання Наполеона: ≪Якщо я в?зьму Ки?в, я в?зьму Рос?ю за ноги; якщо я опаную Петербургом, я в?зьму ?? за голову; зайнявши Москву, я вдарю ?? в серце≫.

Наполеон зм?г зосередити проти Рос?? 450-тисячне в?йсько, з яких власне французи становили половину. У поход? брали участь також ?тал?йц?, поляки, н?мц?, голландц?, нав?ть моб?л?зован? силою ?спанц?. Австр?я ? Прусс?я вид?лили корпуси (30 ? 20 тисяч, в?дпов?дно) проти Рос?? за союзними угодами з Наполеоном. П?сля вторгнення сюди додалися п?дрозд?ли (загальною чисельн?стю до 20 тисяч), сформован? з жител?в колишнього Великого княз?вства Литовського, яке Наполеон об?цяв (з певними застереженнями) в?дновити п?сля поразки Рос??.

?спан?я, зв'язавши партизанським опором близько 200 тисяч французьких солдат?в, надала велику допомогу Рос??. Англ?я надавала матер?альну ? ф?нансову п?дтримку Рос??, але ?? арм?я була залучена в боях в ?спан??, а сильний флот англ?йц?в не м?г впливати на сухопутн? операц?? в ?вроп?, хоча ? був одним з фактор?в, що схилили позиц?ю Швец?? на користь Рос??.

У Наполеона залишалися так? резерви: близько 90 тисяч французьких солдат?в у гарн?зонах Центрально? ?вропи (з них 60 тисяч на 11-му резервному корпус? в Прусс??) ? 100 тисяч у Нац?ональн?й гвард?? Франц?? , яка за законом не могла воювати за межами Франц??.

Сильними сторонами французько? арм?? були велика чисельн?сть, гарне матер?альне ? техн?чне забезпечення, бойовий досв?д, в?ра в непереможн?сть арм??. Слабкою стороною арм?? був ?? дуже строкатий нац?ональний склад.

Рос?я мала велику арм?ю, але не могла швидко моб?л?зувати в?йська через поган? дороги ? велику територ?ю. Удар арм?? Наполеона взяли на себе в?йська, розм?щен? на зах?дному кордон?: 1-а арм?я Барклая-де-Толл? ? 2-а арм?я Баграт?она, всього 153 тисяч? солдат?в ? 758 гармат. Ще п?вденн?ше на Волин? (п?вн?чний зах?д Укра?ни) розташовувалася 3-я арм?я Тормасова (до 45 тисяч, 168 гармат), що служила заслоном в?д Австр??. У Молдов? проти Туреччини стояла Дунайська арм?я адм?рала Чичагова (55 тисяч, 202 гармати). У Ф?нлянд?? проти Швец?? стояв корпус рос?йського генерала Штейнгеля (19 тисяч, 102 гармати). У район? Риги знаходився окремий корпус Ессена (до 18 тисяч), до 4-х резервних корпус?в розм?щувалися дал? в?д кордону.

Нерегулярн? козацьк? в?йська, у тому числ? укра?нськ? , нараховували за списками до 110 тисяч легко? кавалер??, проте реально у в?йн? взяла участь менша к?льк?сть козак?в.

Рос?йська арм?я мала великий бойовий досв?д, волод?ла високими бойовими якостями, командування арм?? мало необх?дну п?дготовку ? р?шуч?сть. За техн?ко-в?йськовим даними рос?йська ?мператорська арм?я не в?дставала в?д арм?? Франц??.

Союзник Рос?? Швец?я не направляла в?йська на допомогу Рос??, але в?йськовий союз з нею дозволив рос?янам вивести 45-тисячний рос?йський корпус Штайнхайл з Ф?нлянд?? ? використати його в п?зн?ших боях (20 000 чолов?к було направлено до Риги) ^[14] .

У н?ч на 12 (24) червня 1812 року арм?я Наполеона Бонапарта почала в?йськову кампан?ю на зах?дних кордонах Рос?йсько? ?мпер?? . У момент вторгнення на зах?дних кордонах зосереджувалися арм??: перша п?д командуванням М. Б. Барклай-де-Толл? , друга ? П. ?. Баграт?она , третя ? О. П. Тормасова . Остання перебувала на Волин? м?ж Любомлем ? Старокостянтиновом. Французьк? в?йська захопили у Волинськ?й губерн?? Ковельський, Володимирський пов?ти ? частину Луцького.

Для забезпечення рос?йсько? арм?? продовольством, фуражем, спорядженням в ?зяслав? , Старокостянтинов? , Житомир? та ?нших м?стах створювалися так зван? ≪магазини≫ ? тилов? бази.

Варто звернути увагу, що наполеон?вськ? в?йська знайшли значну п?дтримку серед поляк?в, особливо польських шляхетських род?в, як? спод?валися за п?дтримки Наполеона в?дновити колишню велич Реч? Посполито?.

15 червня 1812 року над?йшов попередн?й наказ про формування в Ки?вськ?й та Под?льськ?й губерн?ях чотирьох к?нних козацьких полк?в ≪з людей до козацько? служби придатних ? здавна навичками ? бажаннями до не? в?домих≫. Кожний полк мав складатися з 1200 козак?в, 8 оф?цер?в, 88 унтер-оф?цер?в ? 17 сурмач?в. Селяни ? козаки Под?лля поставляли рекрут?в ? ополченц?в, забезпечували арм?ю продовольством, фуражем, транспортом, жертвували грош?, майно. Для потреб рос?йсько? арм?? з Укра?ни було передано понад 6 тис. воз?в, 7,5 тис. коней, 15 тис. вол?в, протягом 1812?1814 рр. населенням з?брано 3-5 пуд?в золота ? 13,5 пуд?в ср?бла.

Протягом 40 дн?в в Кам'янц?-Под?льському з рекрут?в м?сцевого, а також Летич?вського, Новоушицького, Проскур?вського пов?т?в був сформований 4-й Укра?нський козацький полк. Пооб?цявши укра?нським козакам повернути самоврядування, рос?йський уряд закликав ?х виступити проти Наполеона.

Олександр ? видав ман?фест про створення земського ополчення, до якого кр?паки набиралися за згодою пом?щик?в, а вих?дц? з ?нших стан?в ? добров?льно, його створення стало справою всенародною. Кр?м того, цар об?цяв поновити козацький стан. Але ентуз?азм, з яким селяни, спод?ваючись на визволення з кр?пацтва, вступали до ополчення, налякав царський уряд. Боячись озбро?ного народу б?льше, н?ж французьких в?йськ, правляча верх?вка скоротила число губерн?й, що ≪ополчалися≫. В Кам'янц?-Под?льському, Ки?вськ?й ? Волинськ?й губерн?ях були створен? загони ≪л?сово? варти≫ .

Готуючись до вир?шальних бо?в з ворогом, Кутузов не послабляв уваги до зм?цнення оборони Укра?ни. Генералу Тормасову в?н наказав ≪бути у Волин? ? Под?лл? для охорони цього краю≫. Нав?ть тод?, коли той одержав наказ перейти до р?шучих д?й проти в?йськ Наполеона на Волин?, для прикриття Под?лля з п?вноч? в район? ?зяслава  ? Старокостянтинова було залишено 6 батальйон?в п?хоти та 12 ескадрон?в кавалер??. В свою чергу, з Под?лля в 3-ю арм?ю, кр?м козацького полку, численних рекрут?в, влилося 505 чолов?к ≪л?сових козак?в≫.

Всього укра?нц? сформували 15 к?нних полк?в, як? поповнювали ? забезпечували сво?м коштом два роки. Але п?сля перемоги над французами уряд рос?йсько? ?мпер?? не виконав сво?х об?цянок ? повернув козак?в у п?днев?льний стан, на в?дм?ну в?д сус?дн?х донських козак?в, як? мали певн? свободи. А отаману Платову нав?ть було дозволено збудувати нову столицю в?йська Донського ? станицю Новочеркаську.

26 серпня (7 вересня) б?ля села Бород?но (за 125 км на зах?д в?д Москви) в?дбулося найб?льша битва франко-рос?йсько? в?йни 1812 року м?ж рос?йською ? французькою арм?ями.

Н?кола-Туссен Шарле. Еп?зоди в?дступу

Головна арм?я Наполеона клинопод?бно глибоко вр?залася в Рос?ю. У той час, коли Наполеон входив до Москви, над його л?вим флангом на п?вноч? в район? Полоцька вис?ла арм?я генерала В?тгенштейна, утримувана французькими корпусами маршал?в Сен-С?ра ? Уд?но. Правий фланг Наполеона топтався поблизу кордон?в Рос?йсько? ?мпер?? в Б?лорус?. Арм?я генерала Тормасова зв'язала сво?ю присутн?стю Австр?йський корпус генерала Шварценберга ? 7-й корпус генерала Рень?. Французьк? гарн?зони вздовж Смоленсько? дороги охороняли комун?кац?йну л?н?ю ? тил Наполеона.

18 жовтня головнокомандувач Кутузов атакував п?д селом Тарутине французький засл?н п?д командуванням маршала Мюрата, що стежив за рос?йською арм??ю. Втративши до 4 тисяч солдат?в ? 38 гармат, Мюрат в?дступив до Москви. Тарутинський б?й став знаковою под??ю, що ознаменував перех?д рос?йсько? арм?? до контрнаступу.

19 жовтня французька арм?я (110 тисяч) з величезним обозом стала покидати Москву по Стар?й Калузьк?й дороз?. Наполеон напередодн? наступаючо? зими планував д?статися до найближчо? велико? бази ? Смоленська, де за його розрахунками були запасен? припаси для французько? арм??, що в?дчувала нестатки. Д?статися в умовах рос?йського бездор?жжя до Смоленська можна було прямим шляхом ? Смоленською дорогою, якою французи прийшли до Москви. ?нший шлях в?в п?вденним маршрутом через Калугу. Другий маршрут був виг?дн?шим, оск?льки проходив через нерозорен? м?сця, а пад?ж коней в?д нестач? фуражу в французьк?й арм?? досяг загрозливих розм?р?в. Через в?дсутн?сть коней артилер?йський парк скоротився, велик? кавалер?йськ? з'?днання француз?в практично зникли.

Дорогу на Калугу Наполеону заступила арм?я Кутузова, розташувавшись п?д селом Тарутине на Стар?й Калузьк?й дороз?. Не бажаючи прориватися з ослабленою арм??ю через укр?плену позиц?ю, Наполеон звернув у район? села Тро?цького (сучасний Тро?цьк) на Нову Калузьку дорогу (сучасне Ки?вське шосе), щоб об?йти Тарутине.

Проте Кутузов перекинув арм?ю п?д Малоярославець, перер?завши шлях в?дступу француз?в Новою Калузькою дорогою.

24 жовтня в?дбувся б?й п?д Малоярославцем. М?сто в?с?м раз?в переходило з рук у руки. Врешт? французам удалося захопити Малоярославець, проте Кутузов зайняв укр?плену позиц?ю за м?стом, яку Наполеон не ризикнув штурмувати. Арм?я Кутузова до 22 жовтня нал?чувала 97 тисяч регулярних в?йськ, 20 тисяч козак?в, 622 гармати ? б?льше 10 тисяч ратник?в ополчення. Наполеон мав п?д рукою до 70 тисяч бо?здатних солдат?в, кавалер?я практично зникла, артилер?я була значно слабшою в?д рос?йсько?. Х?д в?йни тепер диктувала рос?йська арм?я.

В?д Малоярославця до села Червоного (за 45 км на зах?д в?д Смоленська) Наполеона пересл?дував авангард рос?йсько? арм?? п?д командуванням генерала Милорадовича . З ус?х бок?в в?дступаючих француз?в атакували козаки генерала Платова ? партизани, не даючи противнику н?яко? можливост? для постачання. Основна арм?я головнокомандувача Кутузова неквапливо рухалася на п?вдень паралельно до арм?? Наполеона, зд?йснюючи так званий фланговий марш.

1 листопада Наполеон пройшов Вязьму , 8 листопада зайняв Смоленськ , де пров?в 5 дн?в, чекаючи в?дсталих. 3 листопада рос?йський авангард сильно побив замикаюч? корпуси француз?в у битв? п?д Вязьмою. У розпорядженн? Наполеона в Смоленську залишалося до 50 тисяч солдат?в п?д рушницею (з них т?льки 5 тисяч кавалер??), ? приблизно ст?льки ж небо?здатних солдат?в ? поранених.

Також важкою для Наполеона була переправа через пограничн? р?чки. Втративши на переправ? до 30 тисяч чолов?к, Наполеон з 9 тисячами солдат?в, що залишилися п?д рушницею, рушив до В?льно, при?днуючи по дороз? французьк? див?з??, що д?яли на ?нших напрямках.

14 грудня в Ковно жалюг?дн? залишки Велико? Арм?? чисельн?стю 1600 ос?б переправилися через р?чку Н?ман у Варшавське герцогство, а пот?м до Прусс??. П?зн?ше до них при?дналися залишки в?йськ з ?нших напрямк?в. Франко-рос?йська в?йна 1812 року завершилася практично повним знищенням Велико? Арм??.

У с?чн? 1813 року почався ≪Закордонний пох?д рос?йсько? арм??≫ ? бойов? д?? перем?стилися на територ?ю Н?меччини ? Франц??. У жовтн? 1813 року Наполеон був розгромлений в битв? п?д Лейпц?гом, а в кв?тн? 1814 року зр?кся трону Франц??.

Цю статтю треба в?к?ф?кувати для в?дпов?дност? стандартам якост? В?к?пед?? . Будь ласка, допомож?ть додаванням доречних внутр?шн?х посилань або вдосконаленням розм?тки статт? . (березень 2015)

Анал?зуючи сучасну укра?нську ?стор?ограф?ю, що з'явилася в пер?од незалежност? Укра?ни, сл?д в?дм?тити, що под?? франко-рос?йсько? в?йни 1812?1814 описуються рег?онально та в загальних курсах ?стор??. В останн? десятил?ття почалося пожвавлення у питанн? участ? укра?нського народу у под?ях 1812 року. У ц?лому ряд? загальних курс?в ?стор?? Укра?ни, у велик?й к?лькост? випущених як центральними, так ? м?сцевими видавництвами працях, взагал? в?дсутня згадка про в?йну 1812 року й участь в н?й укра?нського народу. Водночас, гранд?озн? масштаби ц??? ?сторично? под??, вплинули на подальший розвиток, Рос?йсько? ?мпер?? ? Укра?ни, як ?? частини, не дозволяють повн?стю його ?гнорувати.

У 1999 р. побачило св?т 15-томне видання ≪Укра?на кр?зь в?ки≫ , п?дготовлене ?нститутом ?стор?? Укра?ни Нац?онально? Академ?? Наук . Дев'ятий том охоплю? пер?од XIX ? початок XX стол?ття, а його автором ? укра?нський ?сторик, академ?к В?тал?й Сарбей окремим параграфом вид?ля? ≪Укра?на у в?йн? Французько? ?мпер?? проти Рос?йсько?≫. Зм?ст тексту параграфа в?н д?лить на три невелик? частини: ≪Оборонн? заходи та п?дготовка в?йськових формувань≫, ≪Укра?нц? на фронтах бойових д?й ? в партизанськ?й в?йн?≫, ≪Завершення в?йни ? доля ?? укра?нських учасник?в≫. Висв?тлюючи завойовницьк? плани французького ?мператора, В?тал?й Сарбей пише, що Наполеон надавав Укра?н? виключного значення, ≪як осередку антирос?йського нац?онального руху≫, очевидно натякаючи, що такий рух насправд? мав м?сце. Дал? в?н зазнача?, що Наполеон ≪дивився на укра?нськ? земл? як на розм?нну монету, якою повинен був розплачуватися з? сво?ми союзниками по завоюванню Рос?йсько? ?мпер??≫ ? виклада? план розд?лу зах?дних ? п?вденних земель м?ж Варшавським герцогством , Австр??ю та Туреччиною ? створення ≪Наполеон?ди≫ в центральн?й та сх?дн?й частинах Укра?ни. Створю?ться враження, що мова йде про ц?л?сний задум ?мператора, хоча насправд? такий був в?дсутн?й. Були лише окрем? проекти, що виходили в?д р?зних ос?б, не пов'язан? м?ж собою, а часом нав?ть суперечили один одному. ≪Таким чином в?йна з наполеон?вськими в?йськами д?йсно стосувалася подальшо? дол? укра?нського народу. ? як не тяжко жилося йому п?д гн?том Рос?йсько? ?мпер??, в?н вир?шив захищати р?дну землю в?д чужоземних загарбник?в≫, ? робить висновок автор. Проте, визнавши таким чином, що для укра?нського народу в?йна мала справедливий, оборонний характер, поважний академ?к уника? називати ?? ≪В?тчизняною≫, що ? характерною особлив?стю практично для вс?х сучасних публ?кац?й.

Згаду? В. Г. Сарбей про укра?нських пом?щик?в, як? пов'язували з ?м'ям Наполеона Велику французьку революц?ю, вважали його ≪руйн?вником деспотичних ?мпер?й≫. Правда, тут ф?гурують лише два в?домих пр?звища: Я. Мочуговский ? В. Лукашевич. Розпов?даючи про формування ополчення, В. Г. Сарбей зверта? увагу, що на цей процес великий вплив зробили об?цянки влади в?дновити колишн? козацтво. Чисельн?сть вс?х укра?нських ополченц?в в?н вважа? становила близько 70 тис. ос?б, а суму пожертвувань населення на в?йськов? потреби ? 10 млн рубл?в. Автор говорить про ≪жорстокий режим окупац??≫ на Волин? та опор м?сцевого населення загарбникам, наводячи як приклад жител?в села Н?ковський Ковельського пов?ту, як? б?льше доби чинили оп?р рот? австр?йц?в, а пот?м втекли до л?су. Однак фраза про те, що ≪натрапивши на неспод?ваний оп?р укра?нського народу Наполеон змушений був в?дмовитися в?д нам?р?в просуватися дал? вглиб Укра?ни≫, звучить явним переб?льшенням. В?домо, що д?? на п?вденному фланз? мали другорядне значення. У друг?й частин? висв?тлю?ться участь ополчення ? укра?нц?в-вояк?в рос?йсько? арм?? в бойових д?ях. Згадуються пр?звища деяких солдат?в Ки?вського та Черн?г?вського драгунських полк?в, як? в?дзначилися в Бород?нськ?й битв?. Назван? в?дом? партизанськ? командири ? Ф. Потапов (Самусь) гусар ?лисаветградського полку ? Е. Четвертак (Четвертак), з Ки?вського драгунського. У висновку, В. Г. Сарбей п?дкреслю?, що п?сля перемоги над Наполеоном влада не виконали сво?х об?цянок: полки ополчення були розформован?, козацтво так ? не в?дновлено. З цими обставинами в?н безпосередньо пов'язу? бунти в?йськових поселян в Укра?н? у 1817 та 1819 роках. В ц?лому, робота В. Г. Сарбея ? спробою по?днати колишн?, радянськ? традиц?? у висв?тленн? в?йни 1812 року з деякими новими тенденц?ями, зумовленими сучасними пол?тичними реал?ями. До числа останн?х належить в?дмова в?д вживання поняття ≪В?тчизняна в?йна 1812 року≫, протиставлення патр?отичних д?й населення Укра?на пол?тиц? рос?йсько? влади ? так дал?.

У 1995 роц? у журнал? ≪Ки?вська старовина≫ з'явилася стаття О. Захарчука ≪Укра?на в планах Наполеона Бонапарта≫. Автор статт?, да? нам нову ?нтерпретац?ю под?й, що в?дбувалися до 1812 року. В?н пише: ≪серед суперечок у в?тчизнян?й, та ? заруб?жн?й л?тератур? довго панувала точка зору, що Наполеон намагався в?дновити Польську державу ? при?днати до не? зах?дноукра?нськ? та зах?дноб?лоруськ? земл?. Це не в?дпов?да? д?йсност?. По-перше головним во?нно-пол?тичним завданням було встановлення св?тового панування. По-друге, в жодному документ? Наполеона не заф?ксован? под?бн? намагання≫. Дал? О. Захарчук пов?домля?: ≪Важливу роль у планах Наполеона щодо Укра?ни в?д?гравала Туреччина. До лютого 1812 року французька дипломат?я змушувала ?? продовжувати в?йну з Рос??ю, домагалася в?льного проходу по територ?? Туреччини 25-тисячного корпусу маршала Мармона з Далмац??≫. З 1810 року у в?йськових колах Франц?? почалося обговорення питання про основн? напрями ? театр во?нних д?й у в?йн? проти Рос??. Зокрема, обговорювався напрям ? укра?нський: "Трет?й передбачав в?д?брати у Рос?? укра?нськ? ? литовськ? губерн??, захопити Ки?в, укр?питися на л?н?? Дв?на-Дн?про ? продовжити п?сля цього наступ на Москву. Наполеон говорив: ≪якщо я захоплю Ки?в, я в?зьму Рос?ю за ноги; якщо я овол?дую Петербургом, я в?зьму ?? за голову, захопивши Москву, я вдарю ?й у серце≫. У ц?й статт? йде мова про те, що коли арм?я Наполеона п?д?йшла до кордон?в Укра?ни, то укра?нська ?нтел?генц?я под?лилася на два табори: автоном?сти висловлювали неприховану рад?сть ? над??, що з приходом французько? арм?? буде впроваджено кодекс Наполеона ? Укра?на стане автономною, а може й незалежною. Друга, переважна частина укра?нсько? шляхти поставилася до приходу Наполеона негативно, не в?рила, що Наполеон визволить Укра?ну з-п?д рос?йського деспотизму.

Заслугову? уваги публ?кац?я з питання укра?нського фактору у ≪Ки?вськ?й старовин?≫ 2000 року стаття О. Голованова ≪?нженерна п?дготовка м?ста Ки?ва до оборони напередодн? та п?д час в?йни 1812 року≫. Автор статт? в?дводить важливе значення Укра?ни для Наполеона: ≪У планах в?йни з Рос??ю Укра?на ц?кавила Наполеона насамперед як стратег?чний плацдарм, як джерело постачання продуктами харчування≫. О. Голованов пода? св?дчення, що спец?альн? п?дрозд?ли французько? арм?? займалися розв?дувальною роботою в Укра?н?: спостер?гали за пересуванням в?йськ, за роботами у фортечних спорудах, влаштовували диверс??. Одним з таких диверс?йних акт?в була влаштована гранд?озна пожежа у Ки?в? на Подол? у липн? 1811 року, внасл?док чого згор?ло 2 тисяч? буд?вель. Враховуючи неминуч?сть в?йни з Наполеоном було вир?шено зробити комплекс оборонних заход?в. ? першочерговими заходами з п?дготовки м?ста до оборони були заходи з укр?плення Ки?во-Печерсько? фортец?. Також подаються в?домост?: про формування по вс?й губерн?? ополчення козацьких полк?в для в?дправки у д?ючу арм?ю; про з?брання кошт?в монастирями на потреби фронту ? 9 пуд?в 33 фунти ср?бла ? 3,5 фунта золота. Кияни з?брали 4710 карбованц?в на формування укра?нського козацького в?йська.

?диним пос?бником, де в?йна 1812 року названа ≪В?тчизняною≫ виявився ≪Курс укра?нсько? ?стор??≫, автором яко? ? Володимир Йосипович Борисенко. Цей курс, призначений для студент?в вищих навчальних заклад?в, м?стить авторську концепц?ю ?стор?? Укра?ни. Тут ма? м?сце сво?р?дний ≪укра?ноцентризм≫, що представля? Укра?ну ц?л?сним суб'?ктом ?сторичного процесу. Так, В. Борисенко пише, що в протиборств? з Рос??ю французький уряд важливе м?сце в?дводив Укра?н?. ≪Завдяки д?яльност? ?вана Мазепи, Пилипа Орлика та його однодумц?в Наполеон ? його прихильники вважали Укра?ну державою, яка потрапила в залежн?сть в?д Москви ? де неодм?нно повинн? були ?снувати антирос?йськ? сили≫.

Говорячи про плани Наполеона щодо Укра?ни В. Борисенко, абсолютно справедливо зазнача?, що ч?ткого плану пово?нного устрою краю у француз?в не було, а ?снували лише загальн? проекти. Водночас, вчений стверджу?: ≪Укра?на розглядалася французьким командуванням як над?йний плацдарм наступу на Рос?ю з п?вдня≫ [2,C.388]. На доказ ц??? тези, на наступних стор?нках сво?? роботи в?н розпов?да? про три спроби французьких в?йськ захопити Укра?ну: в липн?, вересн? ? жовтн? 1812 р. ? щоразу, натрапивши на оп?р охоплених патр?отичним поривом козак?в ? ополченц?в, ворог змушений був в?дступати. Т?льки п?сля битви п?д Малоярославцем 24 жовтня (12 жовтня за старим стилем) плани Наполеона щодо Укра?ни остаточно зазнали краху. Насл?дки в?йни В. Борисенко бачить у тому, що населення переконалося у в?дсутност? в царського уряду нам?р?в в?дновити автоном?ю краю, повернути старшин?, козацтву та м?щанству скасован? права ? прив?ле?. ≪Серед укра?нсько? ?нтел?генц?? зароджу?ться ?дея необх?дност? боротьби за зм?ну ?снуючих порядк?в≫. Що ж стосу?ться вживання визначення ≪В?тчизняна≫ стосовно до в?йни 1812 року, то В. Борисенко швидше за все просто п?шов за традиц??ю, що затвердилася в укра?нськ?й ?стор?ограф?? за попередн? десятил?ття.

• На ютуб-канал? hrendyabliki ?сну? розсл?дування ≪Наполеон н?коли не нападав на Рос?ю≫ ^[15]

• Укра?нськ? полки 1812 року
• ?лисаветградський 3-й гусарський полк
• М?жнародне Наполеон?вське товариство
• Укра?на у наполеон?вських в?йнах

• Владимир Бешанов . Шестьдесят сражений Наполеона. ? Минск: Харвест, 2000. ? 511 с. (рос.)
• В. Й. Борисенко. Курс укра?нсько? ?стор??: з найдавн?ших час?в до ХХ ст.: навч. пос?б. для студ. вищ. закл. осв?ти / В. Й. Борисенко. ? Вид. 2-ге. ? Ки?в: Либ?дь , 1998. ? 617 с.
• О. Голованов. ?нженерна п?дготовка м?ста Ки?ва до оборони напередодн? та п?д час в?йни 1812 року// Ки?вська старовина . ? 2000. ? № 4. ? С. 23?32.
• О. Захарчук. Укра?на в планах Наполеона Бонапарта // Ки?вська старовина. ? 1995. ? № 3. ? С. 73?78.
• Карл фон Клаузевиц. 1812 год / Перевод с немецкого А. К. Рачинского, М. П. Протасова, под редакцией комдивов А. А. Свечина, С. М. Белицкого. ? Москва: Госвоениздат, 1937. ? 274 с. (рос.)
• Арман де Коленкур . Мемуары. Поход Наполеона в Россию. ? Таллин-Москва: Скиф Алекс, 1994. ? 464 с. (рос.)
• Евгений Тарле . Нашествие Наполеона на Россию. ? Москва: ОГИЗ, 1943. ? 364 с. (рос.)
• П. Г. Усенко В?йна 1812 р. // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2003. ? Т. 1 : А ? В. ? С. 536. ? ISBN 966-00-0734-5 .
• Дэвид Чандлер . Военные кампании Наполеона. Триумф и трагедия завоевателя. ? Москва: ≪Центрполиграф≫, 1999. ? 693 с. (рос.)
• Paul Britten Austin, 1812: Napoleon's Invasion of Russia , Greenhill Books, 2000. (англ.)

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Французько-рос?йська в?йна (1812)

• ?стор?я Укра?ни. частина друга. Глава 1. Пол?тичне становище укра?нських земель у склад? Рос?йсько? держави. Укра?нськ? земл? наприк?нц? XVIII у перш?й половин? XIX стол?ття та ?х адм?н?стративний устр?й. Чисельн?сть населення . ellib.org.ua . Процитовано 1 серпня 2020 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url ( посилання )
• Укра?нц? в 1812 роц?
• М. Стиранка. Апотеоза шов?н?зму ? ?мпер?ял?зму (1962)

Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Башкирська енциклопед?я · Башкирська енциклопед?я · Башкирська енциклопед?я · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Православная энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet Дов?дков? видання Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/02tvsn · GND :  4133863-7 · J9U :  987007558114005171 · LCCN :  sh85089775 · LNB :  000340180 · NKC :  ph1011761