В?к?нги
Експанс?я в?к?нг?в
Ареал	Скандинав?я Британськ? острови Сх?дна ?вропа Норманд?я ?сланд?я
Раса	?вропео?ди
Походження	Скандинав?я ( данц? , норвежц? , шведи )
Мова	давньоскандинавська мова

В??к?нги (в?д давньоскан. vikingr , ≪п?рат≫ ^[1] ) ? у VIII?XI стол?ттях во?ни - мореплавц? з? Скандинав?? ^[1] . Справили значний вплив на х?д ?вропейсько? ?стор?? ^[1] . Займалися розбо?м ? торг?влею в ?вроп? , Зах?дн?й Аз?? та П?вн?чн?й Африц? . Протягом IX?XI стол?ть колон?зували значн? рег?они ?вропи ^[1] : Сх?дну Англ?ю , Норманд?ю , ?сланд?ю , Фарерськ? та Шетландськ? острови , Сицил?ю , Русь тощо.

Складалися, переважно, з данц?в , норвежц?в ? швед?в ^[1] . Перв?сно спов?дували скандинавське язичництво ^[1] ; протягом Х?Х? стол?ть навернулися до християнства . Через тогочасне перенаселення Скандинав?? й в?дносну беззахисн?сть сус?д?в зд?йснювали част? граб?жницьк? наб?ги ^[1] . На мор? й р?чках використовували специф?чн? довг? веслово-в?трильн? корабл? в?к?нг?в ^[1] . Нападали ? плюндрували м?ста ? поселення, розташован? в прибережн?й зон? ^[1] . Очолювалися ватажками-землевласниками або головами род?в ^[1] . У в?льний в?д поход?в час займалися землеробством ^[1] ? торг?влею.

Розвинули Дн?провський ? Волзький торгов? шляхи ^{[ джерело? ]} . Першими з ?вропейц?в середньов?ччя досягли Гренланд?? ? П?вн?чно? Америки ^[1] . Епос в?к?нг?в збер?гся у сагах . Пер?од ?хньо? експанс?? у 793?1066 роках називають в ?стор?ограф?? добою в?к?нг?в . Також ? нормани , дани , варанги, варяги .

Досл?дження в?к?нг?в [ ред. | ред. код ]

Знання про ?сторичну спадщину в?к?нг?в поповнюються завдяки таким науковим напрямам, як:

• джерелознавство  ? досл?дження як письмових джерел ( хрон?к та ?н.), так ? усних ( саги )
• археолог?я  ? археолог?я в?к?нзьких осель та м?ст, могили та поховання в?к?нг?в, рун?чн? камен?, п?дводна археолог?я (п?дняття та реконструкц?я в?к?нзьких човн?в)
• етимолог?я , ономастика  ? нордичн? топон?ми та г?дрон?ми (назви р?чок-озер та населених пункт?в, що залишилися в?д в?к?нг?в дотепер).

Географ?я перв?сного розселення [ ред. | ред. код ]

Перв?сний ареал розселення племен ≪в?к?нг?в≫ ? Балт?йське узбережжя Норвег?? , Швец?? та Дан?? .

Оск?льки в?к?нги зд?йснювали географ?чну експанс?ю переважно водними шляхами, в ?вропейськ?й ?стор?ограф?? пану? точка зору, що ця експанс?я стала можливою лише завдяки винаходу специф?чного ≪транспортного засобу≫ ? корабля в?к?нг?в .

Уклад життя та господарство [ ред. | ред. код ]

Земл?, заселен? в?к?нгами, були горист? та л?сист? ? ? мало придатн? для хл?боробства . Общини в?к?нг?в мешкали малими оселями, керували якими так зван? ≪ярли≫  ? найбагатш? землевласники. Деяк? в?к?нги мали раб?в (≪трал?в≫), але здеб?льшого вс? вони були в?льними (≪карлами≫). За ментальн?стю в?к?нги мали жорстокий норов, були м?цн? т?лом, звиклими до труднощ?в. Вони дбали за укр?плення свого шлюбу та родинних зв'язк?в, були вз?рцевими батьками сво?х родин ^{[2] [ неавторитетне джерело ]} .

В?к?нги одягалися в товстий та теплий одяг. Часто св?й одяг вони змащували р?зними смолами, щоб захиститися в?д води та зберегти тепло. П?д час поход?в надягали кольчугу та сталев? шоломи. Дос? не доведено те, що в?к?нги носили шоломи з рогами, бо вс? знайден? шоломи були округлими ? лише ритуальн? шоломи були у форм? птах?в та ?нших тварин. Часто волосся в?к?нг?в не вм?щалося п?д шолом через те, що вони його не стригли, так само як ? бороди, це вважалося ганебно. Т?льки справжн? во?ни носили довге волосся та бороду, зрадникам та тим, хто вт?кав з поля бою, обпалювали волосся.

З початку 700-х рок?в у зв'язку з ростом населення ( демограф?чний вибух ) к?льк?сть в?льно? придатно? для господарювання земл? почала зменшуватися. До того ж, у в?к?нг?в ?снувала традиц?я, зг?дно з якою насл?дування земл? ? всього майна переходило т?льки до першого сина, ?нш? ж ? друг? ? трет? сини ? не одержавши н?чого, вирушали на пошуки нових родючих земель. Були це во?ни - п?рати , чия зброя складалася ?з важкого меча й сокири , якими в?к?нги волод?ли майстерно: вони грабували корабл?, мирн? поселення, монастир? й нав?ть окрем? м?ста. Зазвичай в?к?нги зганяли на берег ? забивали худобу, вели людей у рабство , а тих, хто пручався, вбивали.

≪ Доба в?к?нг?в ≫ ? це час морського ? р?чкового п?ратства ? работорг?вл?.

Мореплавство як вир?шальний чинник [ ред. | ред. код ]

В?к?нги були майстерними суднобуд?вниками, ? корабл? в?к?нг?в  ? бойов? довг? корабл? ? торгов? кнори та б?рдини були найдосконал?шими суднами свого часу. Оск?льки в скандинавському сусп?льств? було заведено ховати во?н?в разом з ?хн?ми човнами, археологи мають непогане уявлення про характеристики корабл?в в?к?нг?в. В Осло , Роск?лле ? деяких ?нших м?стах в?дкрит? спец?ал?зован? музе?. До найв?дом?ших зразк?в довгих корабл?в в?к?нг?в, що д?йшли до наших час?в належать Гокстадський ? Озеберзький корабл?. Обидва були виявлен? понад сто рок?в тому ? нин? експонуються у Музе? корабл?в в?к?нг?в в Осло. ?з саг в?домо, що в б?й корабл? ходили п?д стягом ?з зображенням чорного ворона. Флот в?к?нг?в складався переважно з бойових корабл?в, як? через свою форму називалися довгими кораблями , ? з торгових суден ? кнор?в та б?рдин?в . Бойов? корабл? ? торгов? судна дозволяли чолов?кам в?дв?дувати заморськ? кра?ни, а переселенц? ? досл?дники перетинали море в пошуках нових земель ? багатств. Численн? р?чки, озера та ?нш? водн? шляхи Скандинав?? давали в?к?нгам простий ? зручний спос?б пересування. У Сх?дн?й ?вроп? в умовах численних волок?в були поширен? човни-довбанки , як? були розрахован? для заходу в м?лководн? р?чки ? причалу до пологих берег?в, що дозволяло в?к?нгам дуже швидко пересуватися ? заставати сво?х ворог?в зненацька.

В?йськова тактика [ ред. | ред. код ]

В?к?нги були дуже усп?шними в походах на прибережн? м?ста ? монастир? завдяки сво?м ефективним в?йськовим кораблям, тактиц? залякування, вправному волод?нню рукопашним бо?м ? безстрашност?. Те, що починалося як наб?ги в?к?нг?в на невелик? м?ста, трансформувалося у створення важливих с?льськогосподарських територ?й та комерц?йних торговельних центр?в по вс?й ?вроп? шляхом колон?зац?? . Тактика в?к?нг?в у веденн? в?йни дала ?м величезну перевагу в усп?шних походах, незважаючи на те, що ?хн? населення було невеликим пор?вняно з населенням ?хн?х ворог?в ^[3] .

Значною м?рою усп?х в?к?нг?в був зумовлений техн?чною перевагою ?хнього суднобудування . ?хн? корабл? виявилися дуже швидкими. Вони не були призначен? для битв на мор?, оск?льки в?к?нги дуже р?дко вдавалися до цього виду в?йни, але ц? довг? вузьк? корабл? могли вм?стити 50-60 моряк?в, як? приводили корабель у рух веслуванням , а також заг?н во?н?в, ? таким чином могли швидко перевозити значн? сили на сушу, де це було виг?дно ^[4] . Завдяки невелик?й осадц? , корабл? в?к?нг?в могли висаджуватися безпосередньо на п?щаних пляжах. Корабл? в?к?нг?в дозволяли висаджуватися практично в будь-якому м?сц? узбережжя ? плавати по р?чках Британ?? та ?вропи, а також зд?йснювати наб?ги по таких р?чках, як Ельба , Везер , Рейн , Сена , Луара , Темза та ?нших. В?к?нги також ходили розгалуженою мережею р?чок у Сх?дн?й ?вроп? , але там вони част?ше займалися торг?влею, н?ж орган?зац??ю поход?в.

У 860-х роках, формування Велико? варварсько? арм?? спонукало до б?льш орган?зованого типу в?йни. Велик? загони нападник?в об'?днувалися для нападу на м?ста, висаджуючи десанти з флот?в, що складалися з сотень корабл?в ^[5] . Якщо в?к?нги стикалися з оран?зованим противником п?д час поход?в, вони створювали клинопод?бний порядок, з найкращими во?нами на передов?й цього клину. Вони кидали списи ? проривалися цим клином кр?зь ворож? бойов? порядки , де могли вступити в рукопашний б?й, який був одн??ю з переваг в?к?нг?в ^[6] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

В?к?нги [ ред. | ред. код ]

• 793 р?к в?к?нги пограбували англосаксонський монастир святого Кутберта на п?вн?чному сход? острова Л?нд?сфарн .
• 794 р?к в?к?нги напали на монастир у Джарроу у п?вн?чно-сх?дн?й Англ??.
• 795 р?к були зд?йснен? наб?ги на монастир на остров? Йона та в ?рланд?ю.
• 799 р?к було зд?йснено наб?ги на п?вденний зах?д Франк?? .
• 800 р?к в?к?нги осво?ли Шетландськ? та Оркнейськ? острови .
• 810 р?к данц? напали на Фр?сланд?ю .
• 812 р?к початок громадянсько? в?йни за датський трон.
• 830 р?к почаст?шали наб?ги на Фран?ю та Британськ? Острови
• 834 р?к в?дбуваються наб?ги на Дорестад Фр?сланд?я .
• 839 р?к в?к?нги заснували корол?вство в ?рланд?? з? столицею в Дублин? .
• 841 р?к вторгнення в долину нижньо? Сени , захоплення та розграбування Руана .
• 844 р?к в?к?нги досягли ?бер?й Л?сабона , пограбували Тулузу .
• 845 р?к в?к?нги пограбували Гамбург та Париж .
• 850 р?к дан? зд?йснили наб?г на Англ?ю.
• 860 р?к в?к?нги в?дкрили остр?в ?сланд?я; стали в?дбуватися наб?ги на П?вн?чну Африку та ?тал?ю .
• 861 р?к в?к?нги д?сталися Пампелуни в П?ренеях ? полонили м?сцевого правителя.
• 865 р?к напад в?к?нг?в на Нортумбр?ю .
• 867 р?к ≪Велика арм?я≫ заволод?ла Нортумбр?ю , страчував короля Нортумбр?? Еллу .

870 р?к року в?к?нг ?нгольф Арнарсон заснову? перше поселення в ?сланд?? (Рейк'яв?к).

• М?ж 870 ? 890 роками в?к?нги в?дкривають гирло П?вн?чно? Дв?ни джерело не вказано 2249 дн?в (Б?арм?я).
• 872 р?к Гаральд I Прекрасноволосий , об'?днавши частину норвезьк? земл?, ста? першим королем Норвег?? .
• 875 р?к в?к?нги вперше в?дв?дали Гренланд?ю .

" 878 р?к англосаксонський король Вессекса Альфред Великий розбива? дан при Ейдж?нгтон? (Есцедун?).

• 885 р?к величезний флот в?к?нг?в обложив Париж .
• 886 р?к утворилась область датського права
• 891 р?к в?к?нги п?д проводом З?гфр?да спочатку в битв? на р?чц? Гейле (поблизу Монатсеря) розбивають в?йсько короля сх?дних франк?в Арнульфа, але пот?м зазнають поразки в битв? при Левен?.
• 911 р?к Сен-Клер-сюр-Ептський догов?р передав до рук норманського вождя Роллона територ?ю Норманд?? .
• 912 р?к ?нгвар старий стал першим князем Рус?
• 917 р?к в?к?нги на чол? з ?нгвартом напали на Абасид?в
• 936 р?к Горм Старий став першим правителем ус??? Дан?? .
• 937 р?к в?дбулася битва при Брунабурз?. Перемога англосаксонського короля Етельстану над данами та норвежцями.
• 945 р?к Гаральд I Синьозубий ста? королем Дан?? .
• 965 р?к Гаральд I Синьозубий перетворю?ться на християнську в?ру.
• 968 р?к п?рати-в?к?нги не вперше розорили Гал?с?ю , вбили ?пископа Компостельського.
• 980 р?кв?дновилися наб?ги на Англ?ю .
• 980 р?к за наказом короля в Дан?? зводяться корол?вськ? фортец? б?ля Треллеборга та Фюрката.
• 980 р?к - перша згадка про князювання Рогволода в Полоцьку .
• 986 р?к в?к?нги досягли берега П?вн?чно? Америки В?нланд .
• 991 р?к в?дбува?ться битва при Молдон? в Англ?? , в як?й в?к?нги Олава I Трю??васона вбивають Ярла Б?ртнота.
• 999 р?к Олаф I Трю??васон зверта? норвежц?в у християнську в?ру.

• 1000 р?к в?дбува?ться морська битва у Свольдера, в якому Олаф I Трю??васон гине.
• 1000 р?к почалися спроби в?к?нг?в колон?зувати В?нланд . Близько цього року прийма? християнство ?сланд?я
• 1013 р?к Свен В?лобородий остаточно завоював Англ?ю.
• 1013 по 1042 датчани правлять Англ??ю.
• 1036 р?к в?дбува?ться битва при Ст?кластад?р? в Норвег??, в як?й гине король Олав I? Святий .
• 1036 - 1042 роках ярл ?нгвар Мандр?вник зд?йснив останн?й варязький пох?д у Касп?йське море, ?, можливо, побував у Сх?дн?й Груз??.
• 1059 р?к Нормандц? вторглися на Сицил?ю в травн? ? атакували Месс?ну , взявши ?? без бою. Пот?м Роберт , Рожер ? ?бн ат-Т?мнах, що прийшов ?м на допомогу, рушили в центральну частину острова, де взяли ряд м?ст. Незабаром у Апул?? виникли проблеми ? Роберт посп?хом повернувся на материк. Перед в?д'?здом в?н збудував фортецю Сан-Марко-д'Алунц?о - перший нормандський замок на Сицил??.
• 1066 р?к , 25 вересня, норвезький король Гаральд Суровий , зять конунга Ярослейва храмого , вторгся в Англ?ю ? був убитий у битв? при Стемфорд-Бр?дж?.

Сусп?льний лад [ ред. | ред. код ]

Сусп?льний устр?й в епоху в?к?нг?в зовс?м не надавав ус?м р?вних можливостей. Хоча класов? в?дм?нност? не носили абсолютного характеру, маси були ч?тко в?дд?лен? в?д тих, хто мав владу .

Раби , або серви , належали до нижчого прошарку сусп?льства , хоча вони не обов'язково були такими в?д народження. Банкрути , полонен? , д?ти раб?в ? виконували найбрудн?шу роботу на фермах сво?х господар?в. ?х продавали ? купували, як рухоме майно . Все, звичайно, залежало в?д господаря: життя раба могло ? не бути безпросв?тним. У деяких випадках раб нав?ть м?г наполегливою працею здобути свободу .

На наступн?й сходинц? знаходились карли, або в?льн? селяни, як? наймались на роботу до землевласник?в або господар?в, а ?нод? волод?ли власними шматочками земл?. До цього ж класу належали рем?сники , рибалки, др?бн? торговц? ? найман? солдати.

Власники великих уг?дь належали до верх?вки сусп?льства, аристократ?? . ?х називали ярлами, або князями . Найамб?ц?йн?ш? з них мр?яли про корол?вську корону. Вони могли добитися усп?ху або, волод?ючи достатньою к?льк?стю ср?бла , або використавши войовнич?сть для розширення свого впливу. В будь-якому раз? для досягнення сво?? ц?л? представникам цього стану випадало йти на ризик.

Тому саме аристократи та ?хн? д?ти були справжн?ми в?к?нгами. Для таких людей ≪бути в?к?нгом≫ означало в супровод? сво?х приб?чник?в вирушити в далек? кра?ни, зд?йснити там геро?чн? вчинки ? повернутися додому з тр?умфом ? багатими трофеями. Награбоване можна було перетворювати в дари, привертаючи на св?й б?к дедал? б?льше нових прихильник?в з числа молодих, м?цних селянських парубк?в. Це був свого роду трампл?н , який давав змогу зд?йснити стрибок у вожд?, ? нав?ть на трон невеликого корол?вства .

Пол?тична активн?сть та державотворення [ ред. | ред. код ]

Окр?м вже вищеназваних кра?н (середньов?чних феодальних корол?вств) Дан?я , Швец?я та Норвег?я , в?к?нги заселили остр?в ?сланд?ю , де була п?зн?ше створена держава, моноетн?чне населення яко? повн?стю склада?ться з нащадк?в в?к?нг?в або норман?в .

Англ?я [ ред. | ред. код ]

793 р?к ? пограбування монастиря Л?нд?сфарн норманами ? початок ≪пер?оду в?к?нг?в≫ на англ?йських землях.

838 р?к ? новий напад на Англ?ю данц?в . Част?шають напади в?к?нг?в.

866 р?к ? почина?ться планом?рне завоювання данськими в?к?нгами Англ?? в?д Лондону та в?д острова Танет в гирл? Темзи . Англ?я на п?вн?ч в?д Темзи ста? кра?ною, заселеною данцями (Денло), над якою данц? панують з ≪п'ятьох замк?в≫ (в Сх?дн?й Англ?? ? Мерс?? з 870 по 917 роки, в Нортумбр?? з 876 по 926 роки). ≪П'ятьма замками≫ були м?ста Л?нкольн , Нотт?нгем , Дерб? , Лестер ? Стемфорд .

871 - 899 роки ? правл?ння короля Вессексу Альфреда I Великого , котрий бореться проти данц?в (при цьому споруджу? замки та буду? флот).

878 р?к ? перемога Альфреда Великого б?ля Ед?нгтона над данцями, але, уклавши мир, Альфред був змушений в?ддати п?вн?ч ? сх?д Англ?? данцям , залишивши соб? лише Вессекс. Щоб запоб?гти завоюванню Англ?? данцями, Альфред споруджу? замки та буду? флот. 885 року Альфред здобува? Лондон, який в?н укр?плю? та домага?ться под?лу територ?? (прикордонна л?н?я Лондон ? Честер). За його наступник?в Едуарда I Старшого ( 899 - 924 роки) й Етельстану ( 924 - 939 роки) п?дкорено данськ? територ?? в Англ??.

937 р?к ? перемога Етельстана над союзними данцями (з Дубл?ну ), шотландцями ? валл?йцями б?ля Брунанбурга (м?сце розташування не в?доме).

978 - 1016 роки ? правл?ння короля Етельреда Безрадного , що марно намага?ться за допомогою високо? данини, яку в?н стягу? з? сво?х п?дданих як ≪данськ? грош?≫ (перший загальний податок), в?двернути вторгнення данц?в, котр? завойовують усю Англ?ю у 1013 роц?.

1016 - 1035 роки ? правл?ння данського короля Канута II Великого , якого англ?йц? сам? роблять королем ? який перетворю? Англ?ю у висх?дну базу для сво?? П?вн?чноморсько? держави. В?н одружу?ться з вдовою Етельреда ? ста? християнином. Над?лення землею його почту без сусп?льного в?дчуження. Данське в?йсько, окр?м особисто? охорони, Канут в?дпуска? на батьк?вщину. В?дмова в?д державно? ?дност? (створення нових герцогств, як? очолюються Кнутовими родичами, а також ? англ?йцями). П?сля смерт? Канута до 1042 року правлять його сини.

1042 - 1066 роки ? правл?ння англосаксонського короля Едуарда III Спов?дника , сина Етельреда, котрий у зв'язку з формуванням з норман?в центрально? г?лки управл?ння входить у суперечн?сть з англосаксонською нац?ональною парт??ю, очолюваною графом Годв?ном Вессекським . По смерт? Едуарда сина Годв?на Гарольда II обирають королем. 25 вересня 1066 року Гарольд перемага? норвежц?в п?д Стемфордбр?джем.

14 жовтня 1066 р?к ? Битва при Гаст?нгс? , в як?й Гарольд гине, зазнавши поразки в?д в?йська В?льгельма Завойовника , що висаджу?ться в Англ?? ? розпочина? Нормандське завоювання Англ?? . П?сля битви королем ста? В?льгельм I Завойовник .

Гренланд?я [ ред. | ред. код ]

В?к?нги вперше закр?пилися на п?вдн? Гренланд?? з прибуттям на нову землю Ер?ка Торвальдссона, також в?домого п?д ?менем Ер?ка Рудого , який прибув до Гренланд?? у 982 роц?, п?сля його вигнання з ?сланд?? . Невдовз? за ним прибули й ?нш?, утворивши громади в Ейстр?б???р? та Вестр?б???р?, як? процв?тали протягом стол?ть. Однак уже в XV ст. в?к?нги були змушен? залишити Гренланд?ю.

Ран?ше досл?дники припускали, що так? фактори, як зм?на кл?мату та економ?чн? зрушення, ймов?рно, змусили в?к?нг?в покинути Гренланд?ю. Зг?дно з новим досл?дженням, результати якого були опубл?кован? 17 кв?тня 2023 року в науковому журнал? ≪Proceedings of the National Academy of Sciences≫ , ключову роль у залишенн? в?к?нгами Гренланд?? з?грало п?двищення р?вня моря, яке занурило п?д воду к?лометри берегово? л?н??. М?ж 14-м ? 19-м стол?ттями ?вропа та П?вн?чна Америка пережили пер?од низьких температур, в?домого як Малий льодовиковий пер?од . За цих холодних умов Гренландський льодовиковий щит став б?льшим. У м?ру його просування, зростаюча вага обтяжувала ?рунт п?д ним, роблячи прибережн? райони б?льш вразливими до затоплень. Водночас посилення грав?тац?йного тяж?ння м?ж льодовиковим щитом, що розширювався, ? великими масами морського льоду виштовхувало б?льше морсько? води на узбережжя Гренланд??. Ц? два процеси могли спричинити широкомасштабн? повен? вздовж берегово? л?н??, де жили в?к?нги.

Вчен? перев?рили г?потезу, змоделювавши наростання льоду на п?вденному заход? Гренланд?? за 400-р?чний пер?од норвезько? присутност? й додавши ц? розрахунки до модел?, що показу? п?двищення р?вня моря за цей час. Пот?м проанал?зували карти в?домих м?сць перебування в?к?нг?в, щоб побачити, як ?хн? висновки узгоджуються з археолог?чними даними, що св?дчать про к?нець присутност? в?к?нг?в у Гренланд??. Створен? модел? показали, що приблизно з 1000 до 1400 року п?дняття р?вня моря навколо Гренланд?? затопило б поселень в?к?нг?в на 3,3 метра, зачепивши близько 204 квадратних к?лометр?в прибережно? земл? ? це не лише житлов? буд?вл?, а й територ??, що використовувалися для землеробства та пасовищ ^[7] .

Однак п?двищення р?вня моря, ймов?рно, було не ?диною причиною того, що в?к?нги покинули Гренланд?ю. ?нш? виклики також можуть призвести до розпаду сп?льнот, а по?днання низки чинник?в, таких як зм?на кл?мату, соц?альн? заворушення, вза?мод?я з ?ну?тами (кор?нне населення, яке жило там ще до прибуття в?к?нг?в) на п?вноч? та виснаження ресурс?в, могло п?дштовхнути в?к?нг?в до того, щоб назавжди покинути сво? поселення ^[8] .

Дан?я [ ред. | ред. код ]

Як в?домо, Об'?днане Корол?вство Дан?? утворилось у VIII ст. як мореплавна держава у боротьб? за контроль над Балт?йським морем . П?дтвердженням присутност? в?к?нг?в на територ?? сучасно? Дан?? ? останн? археолог?чн? розкопки та знайдення в?дпов?дних артефакт?в.

Так, восени 2022 року, група археолог?в-аматор?в виявила скарб ср?бла в?к?нг?в б?ля ру?н замку в?к?нг?в Ф?ркат у старовинному торговому м?ст? Хобро в П?вн?чн?й Ютланд?? на п?вноч? Дан??. У скарбниц? було понад 300 предмет?в, у тому числ? ср?бн? монети т??? епохи, а також шпильку для каблучки та декорован? кульов? наконечники на ср?бному стрижн?, як? могли бути частиною велико? к?льцево? брошки. Под?бн? прикраси носили високопоставлен? в?к?нги ?рланд?? , вони могли також належати ?пископу чи нав?ть королю ^[9] . Знах?дки датуються Х ст. та в?дпов?дають тому часу, коли король Гаральд I Синьозубий об'?днав Дан?ю та Норвег?ю . Вони будуть виставлен? в Музе? П?вн?чно? Ютланд?? (Nordjyske Museer) в м?ст? Ольборз? , неподал?к в?д м?сця виявлення скарбу, а пот?м ? в Нац?ональному ?сторичному музе? в столиц? Копенгаген? . Пошуковц? спод?ваються, що на м?сц? знах?дки можуть бути також виявлен? стародавн? буд?вл? в?к?нг?в, так? як, наприклад, залишки Великого залу в?к?нг?в ^[10] .

?сланд?я [ ред. | ред. код ]

Заселення ?сланд?? в?дбулося, коли люди почали пере?жджати в кра?ну, щоб жити в н?й. До того в ?сланд?? ? не було н? м?ст, н? людей, та майже не було тварин. Першим в?домим пост?йним мешканцем ?сланд?? був ?нгольф Арнарсон, який оселився на м?сц? сучасного Рейк'яв?ку ор??нтовно в 870 роц?. Впродовж пер?оду заселення ?сланд?? (870?930), тисяч? людей, переважно з Норвег?? , припливали до ?сланд??. Чолов?ки в супровод? дружин та раб?в, деяк? з них з ?рланд?? та Британських остров?в . Переселенц?, яких часто називали в?к?нгами, привозили ?з собою худобу, знаряддя прац? та обладнання. В?к?нги з нордичних кра?н та Британських остров?в, як правило, пливли в ?нш? кра?ни, де влаштовували наб?ги на м?ста ? села, а також викрадали людей. В?к?нги в ?сланд?? ? були насамперед фермерами . Однак вони також боролися м?ж собою за честь ? владу ^[11] .

В 2021 роц?, археологи знайшли в ?сланд?? печеру, зв?дки на думку в?к?нг?в, повинен був початися Рагнарок ^[12] . Печера була розташована б?ля вулкана, що вивергався майже 1100 рок?в тому. П?д час виверження в?к?нги т?льки колон?зували ?сланд?ю. Археолог?чн? розкопки показали, що п?сля того, як лава застигла, в?к?нги ув?йшли в печеру ? побудували споруду у форм? тури з камен?в. Усередин? ц??? споруди в?к?нги спалювали к?стки тварин, зокрема овець, к?з, коней, свиней як жертвопринесення. Можливо, це було зроблено для того, щоб запоб?гти Рагнароку. ?сторичн? записи також зазначають, що в?к?нги пов'язували печеру з вогняним велетнем Суртом , який у п?дсумку став причиною сер?? под?й, що призвели до Рагнароку. Зг?дно м?фолог??, св?т зак?нчиться, коли Сурт вб'? останнього з бог?в у битв?, а пот?м спалить св?т у полум'?. ≪Поруч з кам'яною турою археологи виявили 63 намистини, три з яких були привезен? з ?раку≫ , ? пов?домив головний куратор Музею антрополог?? Хаффенреффера Ун?верситету Брауна Кев?н См?т. ?мов?рно, в?к?нги залишали так? р?дк?сн? реч? в печер?, щоб заспоко?ти Сурта. За ?ншою верс??ю, п?дношення повинн? були надати б?льше сил богу Фрейру , який боровся з Суртом ^[13] .

В 2023 роц?, археологи знайшли зображення корабля в?к?нг?в, яке, можливо, ? найдавн?шим з виявлених в ?сланд??. В?дкриття було зроблено на археолог?чн?й д?лянц? поблизу села Стьодварфьордюр (Stoðvarfjorður) , розташованого в мун?ципал?тет? Ф'ярдаб?ггд на сх?дному узбережж? ?сланд??. Досл?дження показують, що це м?сце було сезонним табором для риболовл? та полювання, а також для китоб?йного промислу та виробництва риб'ячого жиру. Зг?дно з хрон?ками, цю територ?ю в IX ст. заселяв Þorhaddur ≪Старий≫ з м?ста Тронгейма (Норвег?я), який мешкав там до сво?? смерт?. На знайденому зображенн? розм?ром близько 1 см в ширину виграв?йовано зображення корабля в?к?нг?в п?д в?трилами в мор?. Попри те, що так? зображення були поширен? в скандинавських кра?нах, досл?дники припускають, що в?дкриття Stoð ? першим заф?ксованим зображенням корабля в ?сланд?? та може бути найран?шим зображенням, коли-небудь виявленим в кра?н? на сьогодн?шн?й день ^[14] .

Нижня ?тал?я [ ред. | ред. код ]

У середин? Х? ст. в Сицил?? в?к?нги при п?дтримц? Папи Римського Миколая II створили власне корол?вство.

1059 року в?к?нги визнають на синод? в Мельф? папське ленне правл?ння. Роберт Гю?скар ста? ?хн?м герцогом (Dux Apuliae et Calabriae). В?к?нги кладуть край пануванню в?зант?йц?в у Нижн?й ?тал?? , а також араб?в  ? на Сицил?? : здобуття Месс?ни ( 1061 року) та Палермо ( 1072 року). ≪П?вн?чн? люди≫ (нормани) утворювали в ц?й держав? дуже тонкий шар правлячо? верстви, основне ж населення кра?ни складали араби-мусульмани та ?вре?.

1130 року король Рожер II (правив у 1105 - 1154 роках) об'?дну? Сицил?ю з Калабр??ю й Апул??ю (Rex Siciliae, Calabriae, Apuliae) ? робить Палермо столицею. Також в?н здобув Амальф? ( 1137 ), Неаполь ( 1139 ) ? Гаету .

1186 року король Н?меччини Генр?х VI (з швабсько? династ?? Штауфен?в) одружу?ться з? спадко?мницею сицил?йського престолу Констанц??ю, дочкою Рожера ?? ? успадкову? Сицил?йську державу.

Норманд?я [ ред. | ред. код ]

896 р?к ? данськ? в?к?нги оселяються в гирл? Сени .

911 р?к ? угода Сен-Клер-сюр-Еп м?ж сенськими в?к?нгами на чол? з Роллоном ? франкським королем Карлом Простакуватим (правив у 898 - 923 роках): Роллон отриму? землю як лен ? бере на себе ?? охорону. П?сля свого хрещення у 912 роц?, в?н ста? герцогом ? васалом франкського короля, а його лен ? герцогством. Таким чином на заход? континентально? ?вропи нормани-в?к?нги створили власну державу ? герцогство Норманд?я . Норманд?я входила до корол?вства зах?дних франк?в, пот?м була васалом Англ??.

Польща [ ред. | ред. код ]

В 2023 роц? польськ? археологи знайшли на вершин? пагорба на остров? Вол?н у Балт?йському мор? залишки фортец? X ст. ^[15] . Ця знах?дка може допомогти в?дкрити одну з найб?льших та?мниць епохи в?к?нг?в, а саме п?дтвердження факту, що в?к?нги створювали аванпости на балт?йському узбережж? сучасно? Польщ? . Вони торгували с?ллю, бурштином та забирали у рабство слов'ян. Але залишалось загадкою м?сце найб?льшого поселення в?к?нг?в у цьому район?. М?сто та фортеця згадуються в ?сторичних текстах з початку XII ст. п?д назвою Йомсборг. Можливо, вона була пов'язана з м?ф?чним орденом найманц?в, в?домим як Йомсв?к?нг. Тепер?шня знах?дка могла бути саме ц??ю фортецею. Ще у 1930-х роках група н?мецьких досл?дник?в проводила розкопки на остров? Вол?н, яка намагалася спростувати твердження поляк?в про те, що цю м?сцев?сть населяли слов'яни. Тод? досл?дники знайшли дек?лька артефакт?в, але сл?д?в фортец? в?к?нг?в не знайшли ^[16] .

Ки?вська Русь [ ред. | ред. код ]

М?ж 800 ? 850 роками шведськ? в?к?нги ^[17] розбудовують в район? м?ж узбережжям Ф?нсько? затоки Балт?йського моря та верхн?х теч?й Дн?пра й Волги (в районах Ладозького озера ^[17] ) мережу м?ст ? фортець, що мала назву ≪гардар?ки≫ , (старо-шв. Gardarike ? ≪м?ста≫). П?зн?ше, у 862 роц? слов'янськ? ? ф?нськ? племена, що проживали в район? Новгорода запросили на правл?ння ватажка в?к?нг?в ^{[ джерело? ]} Рюрика I . Його наступники створили, п?дкоривши значн? територ?? сх?дних слов'ян, державу Ки?вська Русь ^{[ джерело? ]} .

Торг?вля [ ред. | ред. код ]

Панування у VIII ст. та IX ст. у торг?вл? ?вре?в (Середземномор'я та Сх?д) та фриз?в (у ?вроп? ) зм?ню?ться широкою торговою мережею в?к?нг?в. Товарообм?н в?дбува?ться морем та р?чками (перетягування човн?в через невеличк? д?лянки суходолу волоком).

Завдяки опановуванню руських торгових шлях?в ( Дн?пром до В?зант?? , Волгою до арабського св?ту) св?това торг?вля перем?щу?ться до Швец?? (шведський торговельний центр Б?рка), а з 900 року ? до Хайтхабу (Хедебю), що засновуються з метою панування над транзитним шляхом м?ж п?вденним сходом ? заходом та для скорочення шляху. Б?льше значення, н?ж торг?вля з греками , ма? торг?вля з арабами (ср?бло ?з Зах?дного Туркестану й Афган?стану : знах?дка 40000 арабських ср?бних монет на Готланд? ).

В?к?нги поставляють хутро, раб?в (з балт?йських, слов'янських ? ф?нських земель) ? прикраси з дорогоц?нних метал?в. Торг?вля в?к?нг?в занепада? близько 1050 року. Ср?бло гарцьких копалень зам?ню?ться арабським ср?бним потоком (ср?бн? копальн? в сх?дному хал?фат? вичерпуються).

Ц?кав? факти [ ред. | ред. код ]

В Канад? знайдено поселення в?к?нг?в 1000 л?тньо? давнини ? городище Л'Анс-о-Медоуз ^[18] . Що св?дчить про те, що в?к?нги добралися до П?вн?чно? Америки задовго до першого плавання Христофора Колумба (див. ≪Лейф Ер?ксон≫ ).

Сучасн? науковц? не одноразово знаходили поселення в?к?нг?в (вих?дц? п?вн?чно? ?вропи ) на територ?? П?вн?чно? Америки . За висновками науковц?в, дан? поселення були заснован? за дек?лька стол?ть до народження Христофора Колумба. Так одне з таких поселень було засновано на остров? Ньюфаундленд , де в?к?нги жили там в 1021 роц? ^[19] .

На початку 2023 року, у Норвег?? виявили корабель, який, ймов?рно, давн?ший за дос? в?дом? мореплавськ? судна епохи в?к?нг?в, а уся знах?дка археолог?в сутт?во доповню? знання про ?стор?ю ц??? доби. Судно розкопали, як елемент поховання на територ?? мун?ципал?тету Хармой, розташованого в район? невеликого м?ста Ставангер . За припущеннями фах?вц?в, цей корабель може бути давн?шим на 50 рок?в за Усеберзький корабель , який датували ор??нтовно 820 роком н. е. ^[20]

Вл?тку 2023 року, норвезька родина Гейланд?в в саду свого будинку в Сетесдал? виявила меч в?к?нг?в. Досл?дивши знах?дку, ?сторики з Музею ?стор?? культури в Осло д?йшли висновку, що вона дату?ться 800?900 роками н. е. Окр?м не?, ?м також вдалося знайти спис ? прикраси, а також щось, схоже на надгробок. Похований у Сеетсдал? в?к?нг був заможним власником одн??? з навколишн?х ферм. Досл?дники подякували господарям д?лянки, що т? зв'язалися з ними ? допомогли в?дновити частину культурно? спадщини Норвег?? ^[21] .

16 вересня 2023 року, п?д час розкопок старо? параф?яльно? церкви Гован-Олд у портовому м?ст? Глазго , що у зах?дн?й низовин? Шотланд?? , було знайдено ранньосередньов?чний кам?нь з епохи в?к?нг?в, який отримав назву ≪Во?н Гована≫ ^[22] .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Rudolf Simek: Die Wikinger. ? C.H. Beck Verlag, Munchen 2005. ISBN 3-406-41881-3 .
• Angus Konstam. Historical Atlas Of The Viking World. New York ? Thalamus Publishing, 2002. ISBN 0902-886-038
• Викинги: набеги с севера /Пер. с анг. Л.Флорентьева. ? М.: ТЕРРА, 1996. ? С. 28, 30.
• К?ндер Г., Х?льгеман В. ≪Всесв?тня ?стор?я: dtv-Atlas≫: Пер. з н?м. ? К.:Знання-Прес, 2001.
• Петков С. В. Варяги: Государства викингов в Северо-Восточной Европе. ? Запорожье: КПУ, 2009. ? 87 с. [ Арх?вовано 22 с?чня 2019 у Wayback Machine .] (рос.)
• Hall, Richard, Exploring the World of the Vikings. Thames and Hudson, 2007. ISBN 978-0-500-05144-3
• Lindqvist, Thomas, 'Early Political Organisation: (a) An Introductory Survey', in The Cambridge History of Scandinavia: Prehistory to 1520, ed. Knut Helle. Cambridge University Press, 2003. ISBN 0-521-47299-7 . pp. 160?67.
• Birgitta Wallace. Westward Vikings: The Saga of L'Anse Aux Meadows. ? Historic Sites Association of Newfoundland and Labrador, 2006. ISBN 0-919735-09-6

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Монограф?? [ ред. | ред. код ]

• Андрощук Ф. О. В?д в?к?нг?в до Рус? . ? Ки?в: Laurus, 2022.
• Андрощук Ф. О. Гаральд Суворий ? останн?й в?к?нг . ? Ки?в: Laurus, 2020.

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: В?к?нги

• BBC: History of Vikings [ Арх?вовано 19 вересня 2017 у Wayback Machine .]
• Загадка парагвайських в?к?нг?в (англ.)
• Borg Viking museum, Norway
• Мережа В?к?нг?в [ Арх?вовано 28 липня 2017 у Wayback Machine .] (англ.)
• Зброя В?к?нг?в. Опис та фотогалерея
• Арабськ? мандр?вники ?бн Фалдан ? Рус?йяхб про в?к?нг?в (англ.)

п о р В?к?нги Доба в?к?нг?в Культура Блот Бр?с?н?амен Данськ? грош? ?дизи Старша Едда Футарк Год? [en] Гольм?ан? Гнефатафл Давньоскандинавський похорон [en] Давньоскандинавська мова Давньоскандинавська м?фолог?я Давньоскандинавський пантеон [en] Давньоскандинавська рел?г?я Ск?дбладн?р ?ггдрасиль Обряди скандинавського культу Епоха в?к?нг?в П?вн?чне мистецтво Рун?чний кам?нь Сага Корабл? в?к?нг?в Довг? корабл? Репл?ки корабл?в в?к?нг?в Поховальний корабель Кам'яний корабель Торг?вля в епоху в?к?нг?в [en] Л?нзи В?сбю [en] Скальди Вельва Трел [en] Земл? та колон?? ?мпер?я П?вн?чного моря [en] ?сланд?я Гренланд?я Оркнейськ? острови Шетландськ? острови Поселення в?к?нг?в на Фарерських островах [en] Колон?зац?я П?вн?чно? Америки в?к?нгами Л'Анс-о-Медоуз В?нланд Йомсборг Варяги Експанс?я Експанс?я в?к?нг?в [en] Британськ? острови [en] Данелаг Сх?дна Англ?я Мерс?я Остр?в Мен Скандинавська Шотланд?я [en] Вессекс Wales Франц?я Норманд?я [en] Рейнланд [en] Померан?я [en] Естон?я [en] В?к?нги на П?ренейському п?востров? ?рланд?я [en] ?тал?я [en] Битви Тактика бойових д?й [en] Битва при Ешдаун? [en] Битва при Ассандун? [en] Битва при Барр? [en] Битва при Баудс? [en] Битва при Бриссарт? [en] Битва п?д Брунанбургом Битва при Катайр Куан [en] Битва при Клонтарф? [en] Битва при Конф? [en] Битва при Долар? [en] Битва при Ебингтон? [en] Битва при Еп?фан?? [en] Битва при Флорвог [en] Битва при Ф?р?свел?р? Битва при Гленмама [en] Битва при Хьйорунгаваз? [en] Битва при ?сландбридж? [en] Битва при Ларгс? [en] Битва при Люмнех [en] Битва при Маг Фемен [en] Битва при Молдон? [en] Битва при Ренфру [en] Битва при Скайх?лл [en] Битва при Стемфорд Бр?дж Битва при Стренгфорд-Лох [en] Битва п?д Сволдером Битва при Сулкойт? [en] Битва п?д Тарой [en] Битва при Тран-ла-Форе [en] Битва п?д Йорком [en] Рейд на Сев?лью [en] Пограбування Парижа Облога Парижа [en] Велике вторгнення Кнута в Англ?ю [en] Битва на Хельге [en] Зброя ? фортиф?кац?я Берсерк Велика варварська арм?я ?ерс?р [en] ??рд [en] Зброя в?к?нг?в Алебарда в?к?нг?в [en] Атгейр Бородопод?бний топ?р Скандинавський топ?р Меч в?к?нг?в [en] Меч? ULFBERHT Меч? Ingelrii [en] Кругов? фортец? Тактика наб?г?в в?к?нг?в [en] Д?ва щита [en] Svinfylking [en] Варязька гвард?я ?сторичн? ф?гури Хардекнут Олаф Кенкайрех [en] Олаф II Олаф I [en] Ба?сек? Берле-Кар? [en] Бьорн (856?858) [en] Бйорн Асбрандсон [en] Бйорн I Зал?знобокий Б'ярн? Герйольфссон Кнут Ег?лль Скалла?р?мссон Еохр?к Ейр?к I Кривава Сокира Ер?к Рудий Ер?к I (король Дан??) Ер?к (ярл Норвег??) Фрейд?с Ер?ксдотт?р Фрейгейрр [en] Гардар Сваварсон [en] Годфр?д Харальдсон [en] Годфр?д Гр?м Камбан [en] Гудр?д Торб'ярнардотт?р Гуннар Хамундарсон [en] Гутфр?т I Гутрум Гакон I Добрий Гакон I Гальфдан Довгоногий [en] Гальфдан I Хагрольд [en] Гаральд I Синьозубий Гаральд I Прекрасноволосий Гаральд III Суворий Гаральд Бо?зуб Гаст?нг Гемм?нг Гальфдансон [en] Флок? В?льгердарсон [en] Гв?тсерк [en] ?нгвар Мандр?вник ?нгольф Арнарсон ?вар Безкосний Ауд Мудра [en] Кет?ль Пласконосий [en] Кет?ль Троут [en] Лагерта Лейф Ер?ксон Магнус III Босон?г Наддод [en] Наттфар? [en] Олаф Трюггвасон Олаф II Гаральдссон Олаф Б?лий [en] Улоф III Шетконунг Орм Сторолфссон Оттар [en] Отт?р [en] Рагнар Лодброк Ранх?льд Ер?ксдотт?р [en] Рагнальд I Рауд Сильний [en] Рег?нер? [en] Регнвальд Ейстенсон [en] Ролло Рорик Ютландський Русла [en] Снефр?тр Свасадотт?р [en] С?гвальд Струт-Гаральдсон [en] С??урд Перстень С?гурд Зм??ноокий С?гурд Хлодв?рссон [en] С?гтри? I Гр?м Лисий [en] Снорр? Стурлусон Стейнунн Рефсдотт?р [en] Стюрбйорн Сильний [en] Свейн Аслейфссон [en] Свен I Вилобородий Торбйорг Л?т?лвйольва [en] Торф?нн Могутн?й [en] Торф?нн Турф-Ейнарсон [en] Торкель Довгий Тор?р Собака [en] Торстейн Рудий [en] Трюггв? Претендент [en] Тургейс [en] Вальтоке Гормсон [en] Вагн Окессон [en] Веборг [en] Убба Пов'язан? теми В?к?нгське в?дродження [en] Музей корабл?в в?к?нг?в (Осло) Музей корабл?в в?к?нг?в (Роск?лле)

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · Giant Bomb Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · American Cycl. (1879) · Britannica (11-th) · Cultureel Woordenboek · Cultureel Woordenboek · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Treccanis Dizionario di Storia · World History Encyclopedia Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · Баскська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/07_my · GND :  4066083-7 · LIBRIS :  pm136tj73pg9mnj · NKC :  ph118182