Катинський розстр?л

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Катинський розстр?л
пол. zbrodnia katy?ska
Пам‘ятник біля підніжжя Лисої Гори
Пам‘ятник б?ля п?дн?жжя Лисо? Гори
Спос?б вбивства: розстр?л
М?сце вбивства: СРСР  СРСР : Катинь
Координати: 54°46′23″ пн. ш. 31°47′20″ сх. д.  /  54.77333300002777605° пн. ш. 31.78888900002777973° сх. д.  / 54.77333300002777605; 31.78888900002777973
Дата: початок кв?тня - к?нець травня 1940 року
Вбивц?: сп?вроб?тники НКВС СРСР
Убит?: 21 857 ос?б [1]
Зброя: П?столети ≪Вальтер≫ ? ≪Браун?нг≫

Координати : 54°46′24″ пн. ш. 31°47′20″ сх. д.  /  54.77333° пн. ш. 31.78889° сх. д.  / 54.77333; 31.78889

Ексгумац?я катинсько? могили. 1943.
Ексгумац?я катинсько? могили. 1943.
Польськ? полонен?

Кати?нський ро?зстр?л ( пол. zbrodnia katy?ska ) ? узагальнена назва во?нного злочину , масово? страти польських громадян, зд?йснено? органами НКВС СРСР за ц?лком секретним наказом парт?йно-державного кер?вництва СРСР (р?шення Пол?тбюро ЦК ВКП (б) в?д 5 березня та 5 кв?тня [2] 1940 року) одночасно у дек?лькох м?сцях ? головним чином у Катинському л?с? (поблизу села Катинь Смоленсько? област? ), в тюрм? м?ста Кал?н?н (нин? Твер ) та в Харков? навесн? 1940  року.

Як св?дчать виявлен? в 1990 ? 1992 роках документи [3] , розстр?ли проводили за р?шенням особливо? Тр?йки НКВС СРСР в?дпов?дно до постанови Пол?тбюро ЦК ВКП(б) в?д 5 березня 1940 року.

В?дпов?дно до висновк?в н?мецько? ком?с?? Г. Бутца ? м?жнародних ком?с?й 1943 року, органи НКВС проводили розстр?ли й поховання в Катинському л?с? як у 1940 роц?, так ? ран?ше ? в 1920?1930-х роках [4] .

Ц? висновки були п?дтверджен? у 1990?2004 роках Головною в?йськовою прокуратурою РФ, що констатувала винесення ≪тр?йкою НКВС≫ смертних вирок?в 14 542 польським в?йськовополоненим, ? достеменно встановлена смерть 1803 ос?б [5] .

Кер?вництво СРСР до 1990  року заперечувало свою причетн?сть до цих розстр?л?в. В?дпов?дно до радянсько? оф?ц?йно? верс?? (ком?с?я Миколи Бурденка ), польськ? громадяни були розстр?лян? в Катин? 1941 року н?мецькими окупац?йними в?йськами. Сьогодн? цю вже марг?нальну верс?ю п?дтримують деяк? рос?йськ? публ?цисти [6] [7] .

28 кв?тня 2010 року за р?шенням Президента РФ Дмитра Медвед?ва розсекречено арх?вн? документи Катинського злочину з так званого ≪пакету № 1≫, як? п?дтверджують провину СРСР [8] .

21 жовтня 2013 року судд? Велико? Палати ?СПЛ констатували факт вчинення кер?вництвом ? силовими структурами радянсько? Рос?? во?нного злочину  ? масового вбивства польських в?йськовополонених , а також факт невдало? спроби СРСР перекласти вину у вчиненн? цього злочину на нацистський режим Третього Рейху на Нюрнберзькому процес? [9] .

Окупац?я Польщ? [ ред. | ред. код ]

1 вересня 1939 року Н?меччина напала на Польщу. 17 вересня на територ?ю Польщ? вступили частини Червоно? Арм??. В?дпов?дно до норм тогочасного м?жнародного права, СРСР вчинив в?йськову агрес?ю проти Польщ?, окупувавши в?йськовою силою ?? сх?дн? територ??. Польське командування в?ддало наказ не чинити оп?р радянським в?йськам [10] , однак на м?сцях оп?р спонтанно чинився. Безповоротн? втрати радянсько? сторони в результат? бойових з?ткнень склали в ц?лому 1475 ос?б [11] , польсько? ? 3500 ос?б [12] .

Польський генерал Владислав Андерс , що пораненим потрапив у радянський полон, у спогадах писав [13] :

У Старому Самбор? мене в?двели до командарма Тюленева . В?н прийняв мене, оточений принаймн? двадцятьма оф?церами. ? в?дразу накинувся з докорами ? нав?що я не здався в?дразу, вчинив оп?р, внасл?док якого Червона Арм?я, що по-братерськи вв?йшла у Польщу, щоб зв?льнити народ в?д ≪пан?в та кап?тал?ст?в≫, втратила 18 танк?в ? багато ≪б?йц?в≫ (солдат). На мо? зауваження, що Сов?ти порушили догов?р [14] ? без яких-небудь на те п?дстав зайняли польську територ?ю, я одержав таку в?дпов?дь:
? У Радянського Союзу своя пол?тика.
Цей аргумент мен? доводилося чути ще не раз.

Червона Арм?я, просунувшись у результат? наступу до узгоджено? з Н?меччиною л?н?? под?лу Польщ? (що була близька до так звано? ≪л?н?? Керзона≫ ), зайняла територ?? Зах?дно? Укра?ни ? Зах?дно? Б?лорус? , як? ран?ше за Ризьким мирним договором 1921 року б?льшовики передали до складу Польщ?. Ц? д?? стали можливими в результат? п?дписання та?много протоколу до радянсько-н?мецького Пакту про ненапад (1939) й вже тод?шн?м радянським кер?вництвом неоф?ц?йно називалися ≪четвертим под?лом Польщ?≫ [15] таке найменування вжива?ться ? в сучасн?й рос?йськ?й ?стор?ограф?? [16] [17] . (Див. Вторгнення СРСР до Польщ? )

У ход? бойових д?й н?мецьк? в?йська захопили 420 тисяч полонених, Червона Арм?я ? 250 тисяч [18] . В?дом? випадки розстр?лу полонених як н?мецькими в?йськами, так ? червоноарм?йцями. Так, п?сля захоплення Гродно 22 вересня радянськ? в?йська розстр?ли на м?сц? 300 захисник?в м?ста, включно з командиром корпуса Ольшином-В?льчинським ? його ад'ютантом; наступного дня в Мокшр?анах було розстр?ляно 150 морських оф?цер?в, що в?дступали на Брест . Розстр?ли в?дбувалися ? в ?нших м?сцях, включаючи Льв?в [19] [20] .

Полонен? й ?нтернован? [ ред. | ред. код ]

19 вересня 1939 наказом НКВС № 0308 було створене Управл?ння у справах в?йськовополонених й ?нтернованих (УПВ?) при НКВС СРСР й орган?зовано 8 табор?в для утримання польських в?йськовополонених (Осташковський, Юхновський, Козельський, Путивльський, Козельщанський, Староб?льский, Южський ? Оранський). Начальником управл?ння був призначений майор П. К. Сопруненко [21] .

Усього в ход? просування Червоно? Арм?? було захоплено в?д чверт? м?льйона [22] до п?вм?льйона [23] польських громадян, серед яких були як в?йськовослужбовц? польсько? арм??, так й ?нш? особи, що чинили збройний оп?р.

За р?шенням Пол?тбюро ЦК ВКП(б) в?д 3 жовтня 1939 року, [24] рядових та унтер-оф?цер?в, уродженц?в територ?й Польщ?, що в?д?йшли до СРСР, розпустили по дом?вках, а понад 40 тис. жител?в зах?дно? й центрально? Польщ? передали Н?меччин?. В?йськовополонен?, що залишилися, були розпод?лен? в такий спос?б: [25]

Категор?я Розм?щення К?льк?сть ос?б Прим?тка
Оф?церський склад Староб?льський таб?р 4 000
Оф?церський склад Козельський таб?р 5 000
Жандарми, пол?цейськ? Осташковський таб?р ( Кал?н?нська область ) 4 700
Рядов? та молодший склад буд?вництво дороги Новоград-Волинський  ? Льв?в 18 000
Рядов? та молодший склад Наркомчормет на роботу в Кривор?зькому басейн? 10 000 приблизно
РАЗОМ 41 700 приблизно

Серед арештованих поляк?в (цив?льних) були так? в?дом? в майбутньому д?яч?, як майбутн?й президент Польщ? Войцех Ярузельський ? майбутн?й прем'?р-м?н?стр ?зра?лю Менахем Бег?н . Генерал Владислав Андерс , який утримувався у внутр?шн?й в'язниц? НКВС на Луб'янц?, згадував, що в?н пост?йно чув в?д радянських в?йськових ? сп?вроб?тник?в держбезпеки таке:

"ми з Н?меччиною тепер д?йсн? друз? й разом виступимо проти св?тового кап?тал?зму. Польща вислужувалася перед Англ??ю, тому загибель ?? була неминучою. Польщ? б?льше н?коли не буде" [13]

Узимку 1940 року осадник?в було вислано в Сиб?р на л?соповал. На початку весни до 26 тис. родин в?йськовополонених, а також представники деяких ?нших категор?й польського населення були депортован? на спецпоселення, головним чином у П?вн?чний Казахстан та Сиб?р. [26]

У той же самий час в?д оф?цер?в, що утримувалися в трьох таборах ? Осташковському, Козельському ? Староб?льському, ? перестали надходити листи, як? ран?ше регулярно доходили до родин через М?жнародний Червоний Хрест . З кв?тня-травня 1940 року родини цих оф?цер?в б?льше не одержали жодного листа. [27] [28] [29]

Розстр?л [ ред. | ред. код ]

Записка Бер?? Стал?ну
Р?шення Пол?тбюро ЦК ВКП(б) в?д 5 березня 1940  р.

Як св?дчать опубл?кован? в 1992 роц? документи, 3 березня 1940 (дату встановлено за номером записки [30] ) народний ком?сар внутр?шн?х справ Л. Бер?я запропонував Пол?тбюро:

У таборах для в?йськовополонених НКВС СРСР й у в'язницях зах?дних областей Укра?ни й Б?лорус? на сьогодн? утриму?ться велика к?льк?сть колишн?х оф?цер?в польсько? арм??, що були прац?вниками польсько? пол?ц?? й розв?дувальних орган?в, член?в польських нац?онал?стичних контрреволюц?йних парт?й, учасник?в розкритих контрреволюц?йних повстанських орган?зац?й, переб?жчик?в й ?н. Вс? вони ? заклятими ворогами радянсько? влади, сповненими ненавист? до радянського ладу.
<...>
У таборах для в?йськовополонених утриму?ться всього (не враховуючи солдат?в та унтер-оф?церського складу) 14736 колишн?х оф?цер?в, чиновник?в, пом?щик?в, пол?цейських, жандарм?в, тюремник?в, осадник?в ? розв?дник?в, за нац?ональн?стю понад 97 % - поляки.
<...>
Виходячи з того, що вс? вони ? закорен?лими, непоправними ворогами радянсько? влади, НКВС СРСР вважа? за необх?дне:
<...>
Справи в?йськовополонених, що перебувають у таборах ? 14 700 ос?б колишн?х польських оф?цер?в, чиновник?в, пом?щик?в, пол?цейських, розв?дник?в, жандарм?в, осадник?в ? тюремник?в, а також справи арештованих ?з зах?дних областей Укра?ни й Б?лорус? в к?лькост? 11 000 ос?б член?в р?зних к-р шпигунських ? диверс?йних орган?зац?й, колишн?х пом?щик?в, фабрикант?в, колишн?х польських оф?цер?в, чиновник?в й переб?жчик?в ? розглянути в особливому порядку, ?з застосуванням до них вищо? м?ри покарання ? розстр?лу . [31] [32]

Використовуючи ?нформац?ю НКВС , Пол?тбюро ВКП(б)  ? вищий кер?вний орган комун?стично? парт?? б?льшовик?в СРСР ? 5 березня 1940 року ухвалив р?шення вбити шляхом розстр?лу понад 21 000 польських в?йськовополонених та польсько? ?нтел?генц??. В ?сторичн?й л?тератур? цей еп?зод злочину радянського режиму в?домий як катинський розстр?л [33]

Для знищення ув'язнених Осташковського табору приготували Кал?н?нську в'язницю, заздалег?дь зв?льнену в?д ?нших ув'язнених. Одночасно неподал?к в?д Кал?н?на, в селищ? М?дно? , екскаваторами вирили к?лька величезних ям [17] . Так? ж ями викопали й поруч ?з Катинню, неподал?к Смоленська .

З початку кв?тня в?йськовополонених почали вивозити на розстр?л ешелонами по 350?400 ос?б. Жертвам пов?домляли, що ?х готують до в?дправлення на батьк?вщину.

Майор Адам Сольський, в?дправлений етапом ?з Козельського табору 7 кв?тня, записував у сво?му (згодом знайденому н?мецькою ком?с??ю Г. Бутца) щоденнику:

8 кв?тня. З 12 години сто?мо в Смоленську на запасн?й кол??.

9 кв?тня. П?дйом у тюремних вагонах ? п?дготовка на вих?д. Нас кудись перевозять у машинах. Що дал?? З? св?танку день почина?ться якось дивно. Перевезення в боксах ≪ворона≫ (страшно). Нас привезли кудись у л?с, схоже на дачне м?сце. Ретельний обшук. Ц?кавилися мо?ю обручкою, забрали рубл?, рем?нь, складаного ножика, годинника, який показував 6.30…

На цьому щоденник обрива?ться. [34]

Страти продовжувались з початку кв?тня до середини травня 1940 року. П?сля розстр?л?в у Москву в?дправили телеграму: ≪Операция по разгрузке лагерей закончена≫. [35]

Представники СРСР не могли надати вичерпно? та зрозум?ло? в?дпов?д? на неодноразов? запити польського уряду в Лондон? щодо зниклих польських в?йськовополонених протягом 1940?1943 р. [36] Можлив?сть захоплення та страти польських в?йськовослужбовц?в частинами Вермахту при наступ? в 1941 р., що стало оф?ц?йною верс??ю СРСР п?зн?ше, п?сля 1943 року, коли масов? м?сця поховань були знайден? та в?дкрит? н?мцями, у в?дпов?дях польськ?й сторон? на запити впродовж 1941?1943 р. ? нав?ть не розглядалася [36] . П?д час Нюрнберзького процесу над злочинами головних функц?онер?в Третього Рейху радянська сторона звинувачення намагалася звинуватити нацист?в за ско?ння власного радянського злочину масового вбивства польських в?йськовополонених та ?нтел?генц??, однак радянська верс?я причетност? нацист?в до катинських розстр?л?в трибуналом була в?дкинута. [37]

3 березня 1959 року в ц?лком та?мн?й допов?дн?й записц? нр. Н-632-Ш на ?м'я Хрущова голова КДБ Шел?п?н запропонував знищити 21 857 особових справ розстр?ляних польських громадян. Пропозиц?ю було затверджено ? виконано. За даними ц??? записки усього було розстр?ляно 21 857 ос?б, з них у Катин? 4 421 ос?б, у Харков? 3 820 ос?б , у Кал?н?н? 6 311 ос?б й 7 305 ос?б у таборах ? в'язницях Зах?дно? Укра?ни й Зах?дно? Б?лорус? [32] [38] .

м?сце розстр?лу, зг?дно з даними ≪Записки…≫ Шелеп?на к?льк?сть людей
у Катинському л?с? (Смоленська область) 4 421
у Староб?льському табор? б?ля Харкова 3 820
в Осташковському табор? (Кал?н?нська область) 6 311
в ?нших таборах ? в'язницях Зах?дно? Укра?ни й Зах?дно? Б?лорус? 7 305
Усього 21 857

Ця акц?я стала ударом по вс?й польськ?й ?нтел?генц??, оск?льки серед страчених були не т?льки кадров? оф?цери, але й оф?цери во?нного часу ? моб?л?зован? адвокати, журнал?сти, ?нженери, учител?, л?кар? ? т. д. [29] [39] , включаючи ун?верситетських професор?в, яких т?льки в Козельському табор? перебувало 20 чолов?к. [40]

Одночасно аналог?чн? акц??, за особистим наказом Г?тлера , в?дбувалися й у нацистському ≪Генерал-губернаторств?≫ . З 1 березня до к?нця травня там було арештовано близько 3 тисяч найвидн?ших поляк?в ? учених, фабрикант?в, громадських д?яч?в тощо. Вс? вони були розстр?лян? в Пальм?рах п?д Варшавою. [41]

Нагородження виконавц?в [ ред. | ред. код ]

Вс? виконавц? злочинного наказу ? в?д рядового ката до вищого кер?вництва Радянського Союзу ? НКВС були того ж року нагороджен?. Практично повний список причетних до Катинського злочину явля? собою секретний наказ № 001365 , виданий 26 жовтня 1940 року ? про нагородження велико? групи сп?вроб?тник?в НКВС за виконання ≪особливо важливого завдання≫. Рос?йський ?сторик Микита Петров, який досл?див ?стор?ю цього наказу, п?дкреслив, що в звичайних випадках нагородження виконавц?в оформлювалося звичайними в?дкритими наказами. ?х нагороджували збро?ю, значками почесного чек?ста тощо. Накази з двома нулями були ц?лком секретними наказами ? зазвичай стосувалися прац?вник?в НКВС-НКДБ, як? в?дзначилися за кордоном. ?х ?мена не можна було розголошувати, тому вони називалися в ц?лком секретному наказ?. За наказом № 001365 виконавц? нагороджувались т?льки грошима, тобто н?чим таким, що могло б залишити пом?тний знак. Суми нагороди були в?д м?сячного окладу до 800 рубл?в. Ц?лком та?мно характер цього наказу був ун?кальний, ?ншого такого в ?стор?? СРСР не було [2] .

Походження доказ?в злочину [ ред. | ред. код ]

22 лютого 1990 року зав?дувач М?жнародним в?дд?лом ЦК КПРС , Секретар ЦК КПРС Валентин Фал?н над?слав Михайлу Горбачову записку з ?нформац??ю про знайден? в Особливому арх?в? та Центральному Державному арх?в? СРСР документи, як? ? св?дченнями вчинення цього злочину кер?вництвом СРСР та НКВС . Також Фал?н запропонував звинуватити в орган?зац?? цього злочину Бер?я та Меркулова [42] :

Виявлен? вченими матер?али, а ними, безсумн?вно, розкрита лише частина схованок, в по?днанн? з даними, на як? спира?ться у сво?х оц?нках польська сторона, навряд чи дозволять нам дал? дотримуватися колишн?х верс?й ? ухилятися в?д п?дведення риски... Мабуть, з найменшими витратами пов'язаний наступний вар?ант... Можна зробити висновок про те, що загибель польських оф?цер?в у район? Катин? ? справа рук НКВД ? персонально Бер?? та Меркулова.

Розгляд справи ?вропейським Судом [ ред. | ред. код ]

Справу було розпочато в?дпов?дно до заяв (№ № 55508/07 ? 29520/09) проти Рос?йсько? Федерац?? , поданих до ?вропейського Суду з прав людини п'ятнадцятьма громадянами Польщ? 19 листопада 2007 ? 24 травня 2009 року.

Позиц?я польсько? Сторони [ ред. | ред. код ]

  1. Заявники, родич? вбитих в?йськовополонених, скаржилися на те, що нин?шня рос?йська влада не провела адекватного та ефективного розсл?дування цього вбивства, чим порушила статтю 38 Конвенц?? [43]  ? ≪Суд розгляда? справу разом з представниками стор?н ?, у раз? необх?дност?, проводить розсл?дування, для ефективного зд?йснення якого за?нтересован? Висок? Догов?рн? Сторони створюють ус? необх?дн? умови.≫ [44] . Б?льше того, вона засекретила значну частину матер?ал?в, включаючи постанову про закриття справи ? як таку, що явля? собою державну та?мницю Рос?? [45] .
  2. Заявники звинуватили Рос?ю в порушенн? статт? 3 Конвенц??, яка забороня? тортури ? катування . На думку Заявник?в, катування полягало у тривалому запереченн? ?сторичного факту ? приховуванн? ?нформац?? про долю ?хн?х родич?в, поряд з? зневажливими ? суперечливими в?дпов?дями рос?йсько? влади на ?хн? запити про надання ?нформац??, що ? поводженням нелюдським або таким, що принижу? ?хню г?дн?сть [46] .

Позиц?я Уряду Рос?? [ ред. | ред. код ]

Уряд Рос?? представляв Георг?й Матюшкин, Представник Рос?йсько? Федерац?? в ?вропейському Суд? з прав людини. Аргументи Уряду Рос?? в ?СПЛ по справ? катинського розстр?лу полягали в наступному:

  1. На момент вбивства Конвенц?? ще не ?снувало, а значить, не можна звинувачувати Рос?ю в неправильност? розсл?дування [47] . Рос?я взагал? не зобов'язана була це розсл?дувати, однак розсл?дувала ? роблячи ласку Польщ? [48] .
  2. Суд не ма? права характеризувати Катинський розстр?л як во?нний злочин тому, що ≪Катинськ? под??≫ в 1940 роц? во?нним злочином ще не вважалися [48] .
  3. Н?яких зобов'язань ? в?дпов?дальност? за розстр?л в?йськовополонених Рос?я не несе [48] .

Позиц?я судд?в ?СПЛ [ ред. | ред. код ]

У 2012 роц? судд? Велико? Палати ?СПЛ, розглянувши встановлен? ? п?дтверджен? ран?ше факти, як? не оскаржуються [49] Рос??ю ? Польщею , констатували таке:

  1. Масове вбивство польських в?йськовополонених ≪радянською та?мною пол?ц??ю≫ ( НКВС ) мало ознаки во?нного злочину [50] . Р?шення про вбивство було п?дписано Й. Стал?ним , К. Ворошиловим , А. М?кояном , В. Молотовим , М. Кал?н?ним ? Л. Кагановичем [51] .
  2. Душевн? страждання тих Заявник?в, як? народилися п?сля вчинення цього злочину, не можуть вважатися насл?дком тортур ? катувань ? на в?дм?ну в?д тих Заявник?в, як? народилися до вчинення злочину: вдови ? д?ти вбитих [46] .
  3. Нема? жодних сумн?в?в, що в той час, коли було ско?но масове вбивство польських в?йськовополонених, ?снували досить точн? норми м?жнародного гуман?тарного права, як? забороняли так? д?? ? були обов'язковими для Радянського Союзу . Це масове вбивство становить во?нний злочин зг?дно з сенсом м?жнародного права [52] .
  4. З погляду м?жнародного права нема? жодних сумн?в?в в тому, що, попри зм?ни уряд?в, Рос?я завжди ?снувала як одна ? та сама держава. СРСР був пов'язаний м?жнародними зобов'язаннями царсько? Рос?? . У в?дпов?дност? до м?жнародного публ?чного права, догов?рн? зобов'язання не зак?нчуються ?з зникненням держави, що ратиф?кувала догов?р , а передаються держав?-наступниц?. Рос?йська Федерац?я ? правонаступником колишнього СРСР, успадкувавши зобов'язання , узят? радянським кер?вництвом [53] .
  5. На Нюрнберзькому процес? радянський прокурор спробував звинуватити пров?дних нацист?в в ≪Катинськ?й р?занин?≫ [54] , зокрема Германа Гер?нга ? Альфреда Йодля .
  6. Влада Рос?? не розглянула справу разом ?з представниками стор?н, не провела ефективного розсл?дування злочину ? не створила для цього ус? необх?дн? умови, чим порушила статтю 38 Конвенц?? [55] .

Таким чином, судд? ?СПЛ констатували факт вчинення кер?вництвом ? силовими структурами радянсько? Рос?? во?нного злочину ? масового вбивства польських в?йськовополонених, однак при цьому Суд визнав, що р?шення про передачу засекречено? ?нформац?? може бути ухвалене т?льки урядом Рос??. Через в?дсутн?сть подальшого руху у розсл?дуванн? справи ?СПЛ не ма? законних п?дстав розглядати ?? по сут?, оск?льки в?дпов?дальн?сть за ефективний розгляд справи ц?лком лежить на нац?ональних судових органах Рос??:

Палата встановила, що масове вбивство польських в?йськовополонених радянською та?мною пол?ц??ю мало ознаки во?нного злочину, але в пер?од п?сля 5 травня 1998 року не було отримано або розкрито жодно? ?нформац??, яка могла б в?дновити процедурне зобов'язання провести розсл?дування, чи п?дняти нов? або б?льш широк? питання. Палата д?йшла висновку, що, в?дпов?дно, не було н?яких елемент?в, здатних перекинути м?ст м?ж далеким минулим ? недавн?м часом п?сля ратиф?кац?? Конвенц??, ? що ?снування особливих обставин, як? виправдовують зв'язок м?ж стратою ? ратиф?кац??ю, не було продемонстровано. У св?тл? цих м?ркувань, Палата ухвалила, що Суд не ма? компетенц?? ratione temporis розглядати по сут? скаргу в?дпов?дно до статт? 2 Конвенц?? [50] .

?СПЛ зазначив, що уряд повинен вилучити з документ?в чутлив? (що являють собою та?мницю) м?сця, ? в такому вигляд? надати ц? документи потерп?лим та Суду. Проте Уряд Рос?? категорично в?дмовився надати цей документ, пославшись на його надсекретн?сть [56] .

Таким чином, ?СПЛ залишив у сил? сво? ж Р?шення в?д 16 кв?тня 2012 року, в пункт? 140 якого зазначено, що ≪масове вбивство польських в?йськовополонених радянською та?мною пол?ц??ю ма? ознаки во?нного злочину. Гаазька конвенц?я 1907 ? Женевська конвенц?я 1929 рок?в забороняли акти насильства та жорстокого поводження з в?йськовополоненими, вбивства в?йськовополонених являють собою ?во?нний злочин“ за сенсом статт? 6 (б) Нюрнберзького Статуту 1945 року≫ [57] .

Реакц?я ЗМ? Рос?? [ ред. | ред. код ]

П?сля ухвалення Р?шення ?СПЛ, рос?йськ? ЗМ? в?дреагували у дус? заголовк?в ≪Справу вир?шено на користь Рос??≫, ≪Польща незадоволена≫ тощо [58] . При цьому деяк? ЗМ? Рос?? розповсюдили брехливу [59] , ман?пулятивну ?нформац?ю , якою стверджувалося, що н?бито Рос?я не винна в масовому розстр?л? поляк?в. Так журнал?сти видання ≪Московск?? новост?≫ Катерина Буторина ? М?ха?л Мошк?н в статт? ≪За Стал?на не в?дпов?да?мо≫ урочисто написали, що ≪Рос?я не винна в масовому розстр?л? поляк?в в 1940 роц? п?д Катинню. Поляки намагалися довести в Страсбурз?, що в 1940 роц? тисяч? людей були запроторен? органами НКВС в табори, а пот?м страчен? ? у Харков?, в Твер? ? п?д Катинню. Польська сторона майже повн?стю програла цю справу. Нав?ть т? поляки, чи? права ?СПЛ визнав порушеними, зг?дно з прийнятою постановою не отримають н? цента як компенсац?ю моральних страждань≫ [60]

?нше видання, ≪Правда.ру≫, у статт? ≪Катинь: вмокнули в бруд, не осуджуючи≫ в?дреагувало б?льш а?ресивно, зазначивши, що ≪вмочувати Рос?ю обличчям в бруд ?вропейським суддям приносить величезне задоволення≫ [61] .

Фатальний зб?г [ ред. | ред. код ]

Мемор?альний кам?нь Катинському розстр?лу та катастроф? польського л?така у Смоленську , розм?щений у Gardekirche , В?день .

Р?вно через 70 рок?в майже на тому самому м?сц? (в околицях Смоленська ) сталась нова трагед?я ( ав?акатастрофа ), в як?й загинув президент Польщ? Лех Качинський , низка високопосадовц?в кра?ни, громадських д?яч?в та представник?в духовенства  ? всього 96 ос?б (включно з 7 членами ек?пажу ) [62] [63] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Виноски [ ред. | ред. код ]

  1. Убиты в Катыни. Книга памяти польских военнопленных - узников Козельского лагеря НКВД, расстрелянных по решению Политбюро ЦК ВКП(б) от 5 марта 1940 года (PDF) . Мемориал. 2015. ISBN   978-5-78700-123-5 . Арх?в ориг?налу (PDF) за 3 травня 2016 . Процитовано 13 червня 2020 .
  2. а б Рад?о Свобода : Полный список палачей. [ Арх?вовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine .] 19.12.2017
  3. Записка Шелепина Хрущеву . Арх?в ориг?налу за 27 вересня 2007 . Процитовано 24 листопада 2007 .
  4. Зв?т професора медицини доктора Бутца . Арх?в ориг?налу за 27 вересня 2007 . Процитовано 24 листопада 2007 .
  5. В?дпов?дь ГВП на лист товариства ≪Мемориал≫ . Арх?в ориг?налу за 5 червня 2011 . Процитовано 24 листопада 2007 .
  6. ≪Катынский ревизионизм≫, фальсификация истории . Арх?в ориг?налу за 5 лютого 2012 . Процитовано 15 березня 2012 .
  7. Ю. И. Мухин. Катынский детектив . Арх?в ориг?налу за 24 березня 2012 . Процитовано 14 березня 2012 .
  8. Рассекреченные архивные документы по проблеме Катыни из ≪пакета № 1≫ . Арх?в ориг?налу за 1 травня 2010 . Процитовано 28 кв?тня 2010 .
  9. [ Решение ЕСПЧ по делу ≪Яновец и другие против Российской Федерации≫ . Арх?в ориг?налу за 25 червня 2014 . Процитовано 19 червня 2014 . (рос.) Решение ЕСПЧ по делу ≪Яновец и другие против Российской Федерации≫]
  10. Наказ Верховного головнокомандувача польсько? арм?? Е.Ридз-См?гли у зв'язку з наступом радянських в?йськ, Кути , 17 вересня 1939: Наказ, знайдений лише в коп??, у перш?й публ?кац?? був датований 18 вересня
  11. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 14 жовтня 2007 . Процитовано 24 листопада 2007 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  12. Мельтюхов М, ≪Советско-польские войны≫, ISBN 5-7838-0951-9
  13. а б Владислав Андерс. Без останньо? глави . Арх?в ориг?налу за 25 Листопада 2007 . Процитовано 24 Листопада 2007 .
  14. М?ж СРСР ? Польщею на той час д?яв Догов?р про ненапад 1932 року .
  15. Смертельное объятие: Гитлер, Сталин и нацистско-советский пакт, 1939?1941 [ Арх?вовано 13 серпня 2007 у Wayback Machine .] // Международные коалиции и договоры накануне и во время Второй мировой войны. М., ИНИОН РАН, 1990
  16. Краткая история Советского Союза (американский взгляд) . Арх?в ориг?налу за 29 травня 2017 . Процитовано 24 листопада 2007 .
  17. а б Н. С. Лебедева, ≪Четвертый раздел Польши и катынская трагедия≫ [ Арх?вовано 17 травня 2011 у Wayback Machine .] , ≪Другая война. 1939?1945≫, М.: РГГУ , 1996
  18. Анджей Пачковски, Павел Совински, Дариуш Стола. Поляки на фронтах II Мировой войны . Арх?в ориг?налу за 31 березня 2013 . Процитовано 27 березня 2022 .
  19. КАТЫНЬ Пленники необъявленной войны. Под общей редакцией академика А. Н. Яковлева [ Арх?вовано 12 жовтня 2008 у Wayback Machine .] М., 1999 ISBN 5-89511-002-9
  20. А.Татаренко. Недозволенная память: Западная Беларусь в документах и фактах, 1921?1954". СПб, 2007. Цит. по: [1] [ Арх?вовано 9 березня 2009 у Wayback Machine .]
  21. Катынь. Документы… Документ № 11
  22. Молотов на V сессии Верховного Совета 31 октября цифра ≪примерно 250 тыс.≫
  23. Мельтюхов М. И. Отчёт Украинского и Белорусского фронтов Красной Армии , с. 367.
  24. Катынь. Документы… Документ № 37
  25. Катынь. Документы… Документ № 76
  26. И. С. Яжборовская, А. Ю. Яблоков, B.C. Парсаданова Катынский синдром в советско-польских и российско-польских отношениях Глава 2 [ Арх?вовано 29 травня 2008 у Wayback Machine .] ISBN 5-8243-0197-2
  27. Реферат: Катынская трагедия . Арх?в ориг?налу за 28 вересня 2007 . Процитовано 24 листопада 2007 .
  28. В. В. Снегирев ≪Это было в Старобельске. Эхо Катынской трагедии: Свидетели и документы рассказывают≫ [ Арх?вовано 26 вересня 2007 у Wayback Machine .] Луганск, 2004. ISBN 5-7707-1244-9
  29. а б Уинстон Черчилль Вторая мировая война Том 3. Часть 42 [ Арх?вовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine .] У шести томах. Книга друга. Том 3-4. ≪Военное издательство≫, 1991 ISBN 5-203-00706-3
  30. ≪Катынь ? боль не только Польши, но и России≫ (Выступление Лебедевой Н. С.) . Арх?в ориг?налу за 27 вересня 2007 . Процитовано 24 листопада 2007 .
  31. Записка НКВС СРСР про польських в?йськовополонених написана не п?зн?ше 5 березня 1940 р. й п?дписана Л. П. Бер?я . Арх?в ориг?налу за 27 Вересня 2007 . Процитовано 24 Листопада 2007 .
  32. а б Вопросы истории", 1993, № 1, стр. 7-22
  33. Общая информация о катынском преступлении [ Арх?вовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine .] (рос.)
  34. Дневник майора Сольского (отрывок)
  35. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 28 травня 2008 . Процитовано 24 листопада 2007 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  36. а б Записка Берии Сталину и Молотову о проверке списка Сикорского . Арх?в ориг?налу за 11 липня 2012 . Процитовано 15 березня 2012 .
  37. Katyn massacre . Арх?в ориг?налу за 21 березня 2012 . Процитовано 31 березня 2012 .
  38. Записка голови КДБ при РМ СРСР А. Н. Шелеп?на в?д 3 березня 1959 р. № 632-Ш ?з пропозиц??ю л?кв?дувати вс? справи, що стосуються операц??, проведено? органами НКВС в?дпов?дно до постанови ЦК ВКП(б) в?д 5 березня 1940 р. Арх?в ориг?налу за 1 серпня 2012 . Процитовано 24 листопада 2007 .
  39. Семиряга М. И. Глава ≪Преступление в Катыни≫ [ Арх?вовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine .] з книги Тайны сталинской дипломатии 1939?1941 М.: Высшая школа, 1992
  40. Леопольд Ежевский КАТЫНЬ 1940 [ Арх?вовано 20 грудня 2007 у Wayback Machine .]
  41. В. М. Алексеев. Варшавского гетто больше не существует. [ Арх?вовано 28 червня 2007 у Wayback Machine .] М., 1998, стр.24
  42. [ РГАНИ. Ф. 89. Оп. 14. Д. 1. Л. 49-52. Копия. Машинопись . Арх?в ориг?налу за 6 травня 2015 . Процитовано 19 червня 2014 . (рос.) РГАНИ. Ф. 89. Оп. 14. Д. 1. Л. 49-52. Копия. Машинопись.]
  43. стор. 25 Р?шення
  44. Конвенц?я про захист прав людини ? основоположних свобод . Арх?в ориг?налу за 3 лютого 2014 . Процитовано 19 червня 2014 .
  45. стор. 16 Р?шення
  46. а б стор. 46 Р?шення
  47. стор. 28 Р?шення
  48. а б в стор. 29 Р?шення
  49. стор. 4 Р?шення
  50. а б стор. 27 Р?шення
  51. стор. 6 Р?шення
  52. стор. 78 Р?шення
  53. стор. 90-91 Р?шення
  54. стор. 91 Р?шення
  55. стор. 67 Р?шення
  56. стор. 61 Р?шення
  57. (англ.) CASE OF JANOWIEC AND OTHERS v. RUSSIA [ недоступне посилання з липня 2019 ]
  58. (рос.) ЕСПЧ, Катынь и ящик Пандоры [ недоступне посилання з липня 2019 ]
  59. (рос.) В связи с распространившимися в интернете утверждениями, что Европейский Суд по правам человека признал Россию невиновной… [ недоступне посилання з липня 2019 ]
  60. (рос.) За Сталина не отвечаем [ недоступне посилання з липня 2019 ]
  61. (рос.) Катынь: макнули в грязь, не осуждая [ недоступне посилання з липня 2019 ]
  62. Lista pasa?erow i załogi samolotu TU-154 [ Арх?вовано 13 кв?тня 2010 у Wayback Machine .] (пол.)
  63. ?гор Мельник. Дв? Катинськ? трагед?? // Zbruch, 10.04.2015 . Арх?в ориг?налу за 14 кв?тня 2015 . Процитовано 11 кв?тня 2015 .

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]