Засоби масово? ?нформац?? (ЗМ?) , часто мас-ме?д?а ^[1]  ? р?зновид мед?а , ор??нтований на одночасне передавання ?нформац?? великим групам людей. Охоплюють засоби передавання, збер?гання та в?дтворення ?нформац?? , так? як преса (газети, журнали, книжки), рад?о , телебачення , ?нтернет , к?нематограф , звукозаписи та в?деозаписи, в?деотекст, телетекст, рекламн? щити та панел?, мультимед?йн? центри. Вс?м цим засобам притаманн? сп?льн? якост? ? звернення до масово? аудитор??, доступн?сть багатьом людям, корпоративний зм?ст виробництва ? розповсюдження ?нформац??. Терм?н мед?а застосову?ться також до орган?зац?й, як? забезпечують ц? технолог??, наприклад, телев?з?йних канал?в або видавництв ^{[2] [3]} . Мас-мед?а ? основним засобом пропаганди ^[4] .

Характеристики мас-мед?а [ ред. | ред. код ]

Мас-мед?а виникли як насл?док стандартизац?? та механ?зованого масового виробництва, зокрема винаходу й удосконаленню книгодрукування ^[5] . мас-мед?а в сучасному розум?нн? засоб?в комун?кац??, пов'язаних ?з електриф?кац??ю та електрон?кою виникли в перш?й половин? XX стол?ття, а саме рад?о й телебачення ^[6] . мас-мед?а, забезпечуван? електронними пристроями, переважно ? мультимед?йними , тобто, по?днують р?зн? види представлення ?нформац??: текстову, статичн? й рухом? зображення, звук. Прикладами мультимед?йних ЗМ? слугують журнал?стськ? матер?али на телебаченн?, вебсайтах, а також ?х нос?? та виробники ^[7] .

У 1980-? роки виникають ≪нов? мед?а≫, пов'язан? з використанням комп'ютерно? техн?ки та мереж , зокрема ?нтернет . Сучасн? мас-мед?а глибоко ?нтегрован? з комп'ютерними мережами технолог?? Web 2.0 , де ?сну? багато р?внозначних центр?в з численними зв'язками. ?м притаманна велика фрагментован?сть, пропонуючи споживачам виб?р ? яку ?нформац?ю та коли споживати. Ця фрагментован?сть започаткувалася ще рег?ональними газетами, а в ≪нових мед?а≫ впроваджу?ться як численн? телеканали на виб?р, або вебсайти та вебстор?нки. Вм?ст ≪нових мед?а≫ значною м?рою створюють сам? користувач? дописами в соцмережах , блогах , публ?кац?ями у в?деохостингах , створенням ?нд?-?гор . Такий тип створення вм?сту ма? назву ≪користувацький контент≫ ? передбача? пор?вняно високий р?вень комп'ютерно? грамотност? та волод?ння в?дпов?дним програмним забезпеченням . У середовищ? ≪нових мед?а≫ зника? р?зниця м?ж аматорами й профес?оналами ^[8] .

Мереж? ≪нових мед?а≫ ст?йк?ш? пор?вняно з ≪традиц?йними мед?а≫, бо блокування нав?ть значно? к?лькост? центр?в ? зв'язк?в, не припиня? д?яльност? мереж? загалом, тод? як ≪традиц?йн? мед?а≫ мають ч?ткий центр, з якого керуються. В ≪нових мед?а≫ працю? саморегуляц?я, а регуляц?я ззовн? ускладнена ^[8] . Разом з тим преса, а саме газети й журнали, зазвичай мають вищий авторитет, оск?льки ?нформац?я пода?ться на паперових нос?ях, на в?дм?ну в?д електронних нос??в, де ?нформац?я може згодом редагуватися ^[9] .

Мас-мед?а ? одним з найважлив?ших ?нститут?в громадянського сусп?льства , що забезпечу? ?нформац?йн? потреби сусп?льства та п?дтриму? пол?тичну комун?кац?ю ^[10] . Дедал? б?льше вони виступають не лише необх?дною ланкою передавання ?нформац?? у систем? механ?зм?в пол?тики, а й зчаста ?? творцем ^[11] . Завдяки здатност? впливати на пов?домлення на шляху ?х створення та трансляц??, мас-мед?а слугують засобом пропаганди . Головн? методи пропаганди: встановлення порядку денного наполегливим висв?тленням певних проблем або обмеженням висв?тлення ?нших; формування ф?ксованих установок ( прайм?нг ), коли активац?я за допомогою мед?а одн??? думки у споживача ?нформац??, може викликати пов'язан? з нею думки; обрамлення, за якого певн? докладност? зумисне залучаються до пов?домлення або замовчуються ^[4] .

Види мас-мед?а [ ред. | ред. код ]

• Масова преса ( газети , журнали , книги , бюлетен? , лист?вки з текстом). Це друкован? видання, що виходять зазвичай п?д пост?йною назвою, визначеним наперед накладом ? з певною пер?одичн?стю, надаючи здеб?льшого текстову ?нформац?ю;
• Масов? статичн? зображення ( рекламн? щити й лист?вки ). Зазвичай рекламн? зображення з невеликим текстом чи взагал? без нього, що демонструються чи розповсюджуються в людних м?сцях;
• Рухом? зображення ( к?нематограф ? телебачення , в?деотекст, телетекст , вебсайти , комп'ютерн? програми з в?зуальним ?нтерфейсом ). Сутт?ва особлив?сть таких мед?а ? в?зуал?зац?я , використання асоц?ативно? лог?ки та в?зуальних ефект?в , як? дають змогу унаочнити пов?домлюване, показати його в приваблив?й та зрозум?л?й загалу форм?, натом?сть при цьому може постраждати рац?ональн?сть та аргументац?я. Насправд? б?льш?сть мас-мед?а з рухомими зображеннями ? мультимед?а. Переважно так? мас-мед?а за сучасност?, т?сно пов'язан? з ?нтернетом у ход? створення й розповсюдження. Web 2.0 зумовлю? активний вплив користувач?в на ?х ум?ст, вза?мод?ю з в?ртуальними об'?ктами;
• Ауд?озаписи чи трансляц?? ( рад?о , подкасти ). Мед?а, що д?ють винятково на органи слуху. Рад?омовлення головним чином, под?ля?ться на ?нформац?йне (новини), музичне та комерц?йне (реклама). Подкаст в?др?зня?ться тим, що нада? не трансляц?? по рад?о, а цифров? мед?афайли, розповсюджуван? ?нтернетом для в?дтворення на портативних мед?апрогравачах чи персональних комп'ютерах;
• Тиражован? зн?мн? нос?? ?нформац?? ( касети , компакт-диски ). Нос?? ?нформац??, що в?дтворюють ?? за допомогою певного пристрою, яким, як передбача?ться, волод?? користувач; на в?дм?ну в?д, наприклад, преси, що одразу п?сля придбання готова до використання. За сучасност? це здеб?льшого оптичн? диски з ф?льмами чи в?део?грами ^{[6] [12]} .

Вир?зняються також ?нш? види мас-мед?а за специф?чними критер?ями. Наприклад, громадськ? мед?а , часто пов'язано з ≪громадськими комун?кац?ями≫ та можуть брати р?зн? форми, можуть стосуватись р?зних груп людей та бути пов'язаними з великою к?льк?стю р?зних напрямк?в. Разом ?з тим, громадськ? мед?а являють собою зас?б для створення дискус?? та залучення звичайних громадян, що об'?днан? певними ц?лями. Головна риса громадських мед?а поляга? в тому, що вони не залежать в?д комерц?йних тенденц?й та поширених тем для обговорення. Це дозволя? створювати р?зн? модел? громадських мед?а, як? можуть пропонувати в?дкриту редакц?йну пол?тику, або б?льш зосереджену на залученн? громадян. Загалом засоби масово? ?нформац?? ? д??вою формою впливу громадськост? на владу та ?? р?шення ^[13] .

Особливим видом засоб?в масово? ?нформац?? ? друкован? парламентськ? видання , як? д?ють у вигляд? парламентсько? газети та парламентського журналу. Головною метою ?хньо? д?яльност? ?: 1) об'?ктивне ? сво?часне висв?тлення д?яльност? парламенту та його орган?в; 2) оф?ц?йне оприлюднення прийнятих закон?в, нормативно-правових акт?в та ?ншо? оф?ц?йних даних; 3) роз'яснення з боку авторитетних правник?в ухвалених закон?в або законопро?кт?в, як? ще знаходяться на стад?? обговорення чи будуть найближчим часом подан? на розгляд парламенту; 4) п?дняття та розгляд актуальних питань державотворення, правотворення та соц?ально-економ?чних перетворень, як? важлив? для кра?ни, тощо ^[14] .

Масова комун?кац?я [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Психолог?я масово? комун?кац??

Психолог?я масово? комун?кац??  ? галузь соц?ально? психолог??, яка досл?джу? вплив об'?ктивних ? суб'?ктивних чинник?в на ефективн?сть масового сп?лкування, формування, закр?плення ? зм?ну масових установок, виникнення ? функц?онування сусп?льного настрою та громадсько? думки , способи спонукання людей до певних д?й, законом?рност? засво?ння ? переробки ?нформац??, ?? сприйняття або несприйняття. Психолог?я масових комун?кац?й зач?па? ?ндив?дуальн? особливост? передавання та отримання ?нформац??. З точки зору рецип??нта , важливо розум?ти як саме сприйма?ться та засвою?ться ?нформац?я яка переда?ться ? з боку ж ?нформатора важливим ?, яким саме чином цю ?нформац?ю потр?бно передавати, щоби вона була почута та засво?на певною людиною.

ЗМ? у св?т? [ ред. | ред. код ]

Загальне становище [ ред. | ред. код ]

Ринок мас-мед?а станом на 2020 р?к складав $1,7 трлн. При цьому область преси розвива?ться найпов?льн?ше (+1,1 % за 2016?2020 роки), а найшвидше ?нтернет (+7,8 %). Мас-мед?а в XXI ст. притаманн? перех?д у цифров? форми та зростання фрагментарност? ^[15] : мед?а дедал? б?льше зосереджуються на потребах окремих груп сусп?льства, зростання к?лькост? платформ розповсюдження вм?сту. Також зб?льшу?ться частка користувацького вм?сту та контроль над мед?а з боку ц?льово? аудитор?? ^[16] . Зроста? значення моб?льних пристро?в, таких як смартфони . Доступ до ?нтернету з 2014 року зд?йсню?ться переважно саме з них ? частка моб?льного ?нтернету б?льша? з кожним роком. Перес?чн? користувач? витрачають понад 150 хв. щодня на ?нтернет ? понад 160 хв. на телебачення ^[17] .

Головними власниками мас-мед?а у св?т? ? так? п?дпри?мства як Alphabet (власник Google ), The Walt Disney Company , Comcast , 21st Century Fox , Facebook ? Bertelsmann , прибутки кожного з яких станом на 2015 р?к перевищували $10-20 млрд ^[18] .

Закордонн? ЗМ? [ ред. | ред. код ]

Тут наведено приклади з держав, становище ЗМ? в яких вир?зня?ться сво?ю значущ?стю чи/або винятков?стю.

США [ ред. | ред. код ]

?ндустр?я мас-мед?а США найб?льша у св?т?, на не? припадало $717 млрд, станом на 2018 р?к. ?нтернет в США ? головним джерелом ?нформац??, популярним лиша?ться телебачення ^[19] . Найб?льш? газети США: ≪USA Today≫ , ≪Wall Street Journal≫ , ≪New York Times≫ , ≪Los Angeles Times≫ , ≪Washington Post≫ . Вони виходять сукупним щоденним тиражем у 9,7 млн прим?рник?в ^[20] . Загалом вида?ться понад 1 тис. газет, але ?хня к?льк?сть зменшу?ться з кожним роком ^[21] .

До основних англомовних комерц?йних телемереж Сполучених Штат?в належать NBC , CBS , ABC та Fox , кожна з яких ма? власн? еф?рн? телев?з?йн? станц??, а також трансляц?? на платних телеканалах. ^[22] Перес?чн? американц? дивляться телебачення 4 години на добу ^[23] . В середньому кожному глядачев? доступно понад 100 телеканал?в ^[24] .

США пос?да? 3-? м?сце за к?льк?стю користувач?в ?нтернету п?сля Китаю та ?нд??, в 2019 роц? досягнувши 312 млн користувач?в ^[25] . Пост?йно ним користуються 90 % населення ^[26] . За к?льк?стю ?нтернет-провайдер?в США пос?дають перше м?сце у св?т? ? понад 7000 ^[27] .

Агентство США з глобальних мед?а (Broadcasting Board of Governors, BBG) призначене слугувати над?йним джерелом новин та наочним прикладом в?льно? фахово? преси для кра?н, як? не мають незалежних ЗМ? ^[28] . Особливим видом засоб?в масово? ?нформац?? у США ? американськ? ?нформац?йн? служби, п?дконтрольн? BBG, так? як ≪Голос Америки≫ , ≪Рад?о В?льна ?вропа/Рад?о Свобода≫ , ≪Рад?о В?льна Аз?я≫, ≪Близькосх?дн? мереж? мовлення≫, ≪Рад?о та телебачення Март?≫ та ?н., як? утворюють складну систему ?ноземного мовлення США ^[29] . Так? як ≪Голос Америки≫, охоплюють сотн? м?льйон?в користувач?в за межами США ^[30] .

Свобода слова в США зумовлю?ться Першою поправкою до Конституц?? : ≪Конгрес не ма? права видавати закони щодо впровадження будь-яко? рел?г?? чи заборони в?льно спов?дувати ??, а також не ма? права видавати закони, що обмежують свободу слова, друку ? права народу мирно збиратися ? звертатися до уряду з проханням усунути якусь кривду≫. Як ? ?нш? свободи Першо? поправки, свобода преси не ? абсолютною. За свободами, якими користуються газети, нагляда? судова система США, тод? як телерад?омовники контролюються як судами, так ? урядовою Федеральною ком?с??ю з? зв'язку США ^[31] . Цензура в ?нтернет? формально в?дсутня, проте зд?йсню?ться видалення неприйнятного/незаконного вм?сту; найчаст?ше цей контроль поклада?ться на приватн? орган?зац??, п?дтримуван? державними заохоченнями чи зобов'язаннями ^[32] . На в?дм?ну в?д б?льшост? кра?н св?ту, де ?нтернет-провайдери п?дпадають п?д державн? мандати, б?льш?сть регулювання ?нтернет-контенту в США в?дбува?ться на приватному або добров?льному р?вн? ^[33] .

Канада [ ред. | ред. код ]

Модель засоб?в масово? ?нформац?? в Канад? в?др?зня?ться в?д модел? в Сполучених Штатах , а також у б?льш?й частин? решти св?ту. Передус?м це зумовлено франкомовн?стю населення Квебеку , для якого створюються франкомовн? мед?а, що майже не мають впливу ? решт? пров?нц?й. Близьк?сть Сполучених Штат?в також ? фактором впливу на канадськ? мед?а ^[34] . Досл?дник Джон ?рв?н?, анал?зуючи близьк?сть до США в 1960-?, пояснював, що ≪б?льша частина труднощ?в, як? загрожують засобам масово? ?нформац?? в Канад? ? прямим результатом американського економ?чного ? культурного ?мпер?ал?зму≫. ^[35] Через значний вплив США на канадськ? ЗМ?, Канада не змогла утворити власну ?дентичн?сть в засобах масово? ?нформац?? ^[34] . Вт?м, один з найвидатн?ших досл?дник?в мед?а, Маршалл Маклуен , був канадцем.

У Канад? вида?ться 98 щоденних газет загальним тиражем 5,2 млн прим?рник?в ^[36] . Це означа?, що кожен п'ятий канадець купу? щоденну газету, а за тиждень принаймн? одне видання купують 58 % населення ? один ?з найвищих показник?в у св?т?. Б?льш?сть газет виходить у пров?нц?ях, що в?дбива? федеративний характер кра?ни. ? лише дв? загальнонац?ональн? газети ≪The Globe and Mail≫ ? ≪National Post≫ (обидв? англомовн?). Найдавн?шою канадською газетою, що вида?ться з 1778 р., ? ≪Montreal Gazette≫. Найб?льший тираж у ≪Toronto Star≫. Б?льш?сть канадських газет належить газетно-видавничим концернам ^{[37] [38]} .

Канадська телерад?омовна корпорац?я (CBC) була першою орган?зац??ю, яка розпочала трансляц?ю телев?з?йних програм у Канад?. Але телев?з?йн? станц?? США, в тому числ? ф?л?? ABC, NBC ? CBS, завоювали значну аудитор?ю. Багато в чому, особливо з часу консол?дац?? ? к?нця 1990-х та початку 2000-х рок?в, телев?з?йна ?ндустр?я Канади б?льше нагаду? британську або австрал?йську, в яких переважна б?льш?сть станц?й безпосередньо належать ?х мережам, на в?дм?ну в?д американсько? партнерсько? модел?. В деяких випадках одна станц?я фактично обслугову? ц?лу пров?нц?ю кр?зь мережу ретранслятор?в ^[39] .

Канада пос?да? 21-е м?сце у св?т? за використанням ?нтернету, станом на 2016 р?к, 31,77 м?льйона користувач?в (89,8 % населення) мали до нього доступ ^[40] . ?нтернет у Канад? вир?зня?ться пор?вняно малою швидк?стю ^[41] .

Китай [ ред. | ред. код ]

Мас-мед?а в Кита? почали активний розвиток у 1950-? та до 1997 року лишалися п?д жорстким контролем держави (зак?нчення правл?ння Дена Сяоп?на ). Надал? китайськ? мас-мед?а стають дедал? р?зноман?тн?шими, хоча контроль над ними довол? сильний. Ц? мас-мед?а значною м?рою автономн? у висв?тленн? св?тових под?й, пор?вняно з мед?а ?нших держав, замкнут? в межах ?нтерес?в Китаю. Переважно це кабельне та супутникове телебачення. Д?? понад 700 телеканал?в, 3 тис. кабельних канал?в ? 1 тис. рад?останц?й. КНР отриму? мовлення 20 закордонних супутникових телеканал?в. Телебачення контролю?ться ?диною нац?ональною мережею Китайського центрального телебачення (CCTV), в якому д?? Департамент пропаганди та М?н?стерство Рад?о, к?но й телебачення. Вс? м?сцев? телеканали зобов'язан? передавати щоденн? новини CCTV ^[42] . Пост?йна аудитор?я CCTV склада? близько 1,2 млрд людей ^[43] .

Головне друковане видання Китаю ? газета ≪Женьм?нь жибао≫ (≪Народна газета≫), що виходить щоденним тиражем 3 млн прим?рник?в. Вебсайт газети ? найб?льший ?нформац?йний вебсайт китайською мовою . Вт?м, аудитор?я китайсько? преси з кожним роком зменшу?ться з огляду на поширення телебачення й ?нтернету ^{[44] [45]} .

К?льк?сть користувач?в ?нтернету в КНР у 2020 роц? сягнула 904 млн. Б?льш?сть користувач?в (71,8 %) ? м?ськ? жител? ^[46] . В КНР ?нтернет п?дда?ться державн?й цензур? ? вона вважа?ться найпотужн?шою в св?т?. Нев?дпов?дн? сайти блокуються, а також провадиться стеження за тим, як? сайти в?дв?дують користувач? ^[47] . Для контролю над ?нтернетом наймаються багатотисячн? колективи та розробляються алгоритми штучного ?нтелекту ^[48] . Прим?тно, що в КНР д?ють власн? платформи мережевого сп?лкування та соц?альн? мереж?, так? як WeChat , Qzone , Weibo ^[46] . Сукупн?сть засоб?в для обмеження доступу до ?нтернету в КНР ма? умовну назву ≪Великий китайський фа?рвол≫ чи ≪Золотий щит≫ . Низка зах?дних компан?й, таких як Google, Yahoo!, Microsoft, виконують вимоги китайсько? влади з обмеження доступу до ?нформац??, самост?йно ф?льтруючи ?нформац?ю для користувач?в з Китаю ^[49] . Гонконг не п?дпада? п?д обмеження материкового Китаю завдяки сво?му особливому адм?н?стративному статусу ^[50] .

Укра?нськ? ЗМ? [ ред. | ред. код ]

Загальне становище. Телебачення в Укра?н? ? л?дером за поширенням ? впливом на громадськ?сть серед мас-мед?а. За даними 2018 року, абсолютна б?льш?сть жител?в Укра?ни ? 86 % ? отриму? ?нформац?ю про становище в кра?н? ? св?т? в?д укра?нських телеканал?в. 27 % укра?нц?в одержують ?нформац?ю з укра?нських ?нтернет-сайт?в, 24 % ? з соцмереж. 57 % жител?в дивляться винятково укра?нськ? мас-мед?а ^[51] . Доступ до ?нтернету мають 85 % укра?нц?в ? ця частка дедал? зроста?, аудитор?я звичних мед?а при цьому зменшу?ться ^[52] . В 2019 роц? в Укра?н? видавалося 3143 друкованих видання сукупним тиражем 607,2 млн прим?рник?в на р?к. Серед них ? 1 371 газет ? 1 772 ?нших пер?одичних та продовжуваних видань. Переважна б?льш?сть друкованих ЗМ? виходила укра?нською мовою ? 1 321, укра?нською та рос?йською ? 533, рос?йською ? 497, англ?йською ? 67 ^[53] .

В Укра?н? д?яльн?сть ЗМ? регулю?ться законами ≪Про друкован? засоби масово? ?нформац?? (пресу) в Укра?н?≫, ≪Про ?нформац?ю≫, ≪Про рекламу≫, ≪Про телебачення та рад?омовлення≫ та низкою ?нших. Загальн? засади д?яльност? мас-мед?а визначаються Законом Укра?ни ≪Про ?нформац?ю≫. Зокрема, зг?дно з? статтею 24 цього Закону заборонена цензура . Також Законом заборонен? втручання у профес?йну д?яльн?сть журнал?ст?в та контроль за зм?стом поширювано? ?нформац??. В той же час в?д журнал?ст?в друкованих видань вимага?ться п?дтвердження ?хньо? профес?? та повноважень, ? надання редакц??ю преси в?рог?дно? об'?ктивно? ?нформац??.

Стаття 6 Закону Укра?ни ≪Про ?нформац?ю≫ встановлю? обов'язок суб'?кт?в владних повноважень (у тому числ? орган?в державно? влади) пов?домляти громадськ?сть та мас-мед?а про свою д?яльн?сть ? прийнят? р?шення.

Попри закони, мас-мед?а в Укра?н? мають низку проблем з незалежн?стю та свободою слова. Станом на 2016-й найб?льш? мед?агрупи (76,25 % аудитор??) контролювали чотири власники ? П?нчук , Коломойський , Ф?рташ ? Ахметов ^[54] . В рег?ональних онлайн-мед?а на 2020 р?к до 37 % новин виконан? на замовлення м?сцево? влади ^[55] . Щом?сяця ста?ться в?д 10 до 30 випадк?в порушення свободи слова ^[56] . Дов?ра до мас-мед?а невисока: за п?дсумками 2019 року, 19 % аудитор?? дов?ря? загальнонац?ональн?й прес?, 22 % м?сцевому рад?о. Водночас 49 % дов?ря? загальнонац?ональним телеканалам, а ?нтернет-мед?а дов?ря? 51 % ^[52] .

?нформац?йн? агентства Укра?ни. ?нформац?йн? агентства в?д?грають дуже важливу роль в повсякденн?й робот? укра?нсько? мед?асистеми. Багато ЗМ? часто покладаються на той контент, який публ?кують ?нформац?йн? агентства. Особливо це стосу?ться рег?ональних ЗМ?, новинних сайт?в ? рад?останц?й. Характерно, що ?нформац?я, надавана ?нформац?йними агентствами, р?дко перев?ря?ться редакц?ями. Якщо в первинних пов?домленнях ?нформац?йних агентств з'являються помилки або викривлення, то вони швидко поширюються серед читач?в по вс?й Укра?н?. Нав?ть коли ?нформац?йн? агентства виправляють помилки, багато ЗМ? цього не роблять сл?дом за ними ^[57] .

Укра?нськ? ?нформац?йн? агентства, як ? б?льш?сть ?нших ЗМ?, мають сп?рний статус д?йсно незалежних, оск?льки часто ? частиною великих мед?агруп, що належать ол?гархам ^[57] . Наприклад, ?нформац?йне агентство УН?АН входить в мед?агрупи ≪1+1≫ , що належить ?горю Коломойському. ≪Укра?нськ? Новини≫ входять до складу Inter Media Group , що належить Дмитру Ф?рташу ? Серг?ю Льовочк?ну. Хоча ≪?нтерфакс-Укра?на≫ наголошу? на ц?лковит?й незалежност?, воно д?? за л?ценз??ю рос?йського агентства ≪?нтерфакс≫ . Укр?нформ  ? це державне агентство, яке перебува? п?д впливом укра?нського уряду ^[57] .

В Укра?н? також ? оф?си м?жнародних ?нформац?йних агентств, таких як Bloomberg (американське), Reuters (британське) або AFP (французьке) ^[57] .

Журнал?стська осв?та. В Укра?н? 39 виш?в мають л?ценз?? щодо набору студент?в на спец?альн?сть ≪журнал?стика≫. Серед них 37 ун?верситет?в пропонують програми бакалаврату ? 30 пропонують програми маг?стратури, 2 ? пропонують винятково маг?стерськ? програми ^[58] . 

На бакалаврат щор?чно може вступити близько 3000 студент?в, на маг?стратуру ? 1400. З цих ун?верситет?в (39): 31 ? державно? форми власност?, 8 ? приватн?; 9 ? розташован? в Ки?в?, а решта 26 ? в обласних центрах. Загалом ?сну? 26 кафедр журнал?стики, 2 кафедри соц?альних комун?кац?й, 1 кафедра журнал?стики ? засоб?в масово? комун?кац?? та 1 кафедра стил?стики укра?нсько? мови ? журнал?стики ^[58] .

Прим?тно, що у певних мед?акомпан?й, ? власн? школи журнал?стики. Наприклад, телеканал ≪ ?нтер ≫ ма? власний навчальний заклад ≪?нтершкола≫, який готу? фах?вц?в для ?ндустр?? телебачення, нових мед?а та к?но. Також ?снують пропозиц?? вивчати журнал?стику онлайн. Найяскрав?шим прикладом, ? платформа масових в?дкритих онлайн-курс?в Prometheus , яка слугу? укра?нською подобою платформи Coursera ^[58] .

?вропейський центр журнал?стики вид?ля? з-пом?ж ун?верситет?в, як? пропонують програми в галуз? журнал?стики: Навчально-науковий ?нститут журнал?стики Ки?вського нац?онального ун?верситету ?мен? Тараса Шевченка ; Льв?вський нац?ональний ун?верситет ?мен? ?вана Франка ; Харк?вський нац?ональний ун?верситет ?мен? В. Н. Караз?на ; Нац?ональний ав?ац?йний ун?верситет ; Ки?вський ун?верситет ?мен? Бориса Гр?нченка ; Ки?вський нац?ональний ун?верситет культури ? мистецтв ; Запор?зький нац?ональний ун?верситет ; Нац?ональний ун?верситет ≪Острозька академ?я≫ ; Черн?вецький нац?ональний ун?верситет ; Мар?упольський державний ун?верситет ; Укра?нський католицький ун?верситет ^[58] .

Профес?йний розвиток журнал?ст?в. Укра?нське законодавство не вимага?, щоб укра?нськ? журнал?сти проходили п?двищення квал?ф?кац??. Проте, багато спец?ал?ст?в зац?кавлен? в ньому, тому п?двищення журнал?стсько? майстерност? поширене. Курси п?двищення квал?ф?кац?? численн? ? пропонуються р?зними орган?зац?ями. Насамперед, так? курси доступн? в ун?верситетах та асп?рантурах. По-друге, так? програми можуть впроваджуватися чи асоц?ац?ями мед?асектору, або ?ноземними / м?жнародними журнал?стськими орган?зац?ями, такими як Ukrainian Media E-School (UMESchool), ≪Школа Журнал?стики≫ ^[59] .

Послуги з профес?йного розвитку пропонуються ? орган?зац?ями з розвитку засоб?в масово? ?нформац??. Прикладом слугу? OPEN Media Hub. Велику роль у навчанн? журнал?ст?в в?д?грають так? громадськ? орган?зац??, як ≪?нтерньюз Укра?на≫, ≪ Детектор мед?а ≫, ≪Фонд розвитку ЗМ?≫, Укра?нський кризовий мед?ацентр (УКМЦ), ?нститут розвитку рег?онально? преси (?РРП) та ?нш?. ^[59]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Засоби масово? ?нформац??

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Засоби масово? ?нформац??

• Understanding Mass Media and Mass Communication [ Арх?вовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine .]
• A Complete Guide To Different Types Of Mass Media [ Арх?вовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine .]
• The 6 Companies That Own (Almost) All Media [ Арх?вовано 3 вересня 2020 у Wayback Machine .]
• Дов?дник орган?зац?й Укра?ни: ЗМ? [ Арх?вовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• ?нститут масово? ?нформац?? [ Арх?вовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine .]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Укра?нський словник мед?акультури / О. Т. Баришполець ; Нац. акад. пед. наук Укра?ни, ?н-т соц. ? пол?т. психолог?? ; л?т. ред. Т. А. Кузьменко. Ки?в: М?лен?ум, 2014. 196 с.
• Лозовицький О. Засоби масово? ?нформац?? // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. К.: Парламентське видавництво, 2011 с.265-266. ISBN 978-966-611-818-2
• Зернецька О. В. Мед?а-дипломат?я // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. К.:Знання Укра?ни, 2004 Т.2 812с. ISBN 966-316-045-4
• Яцим?рська Мар?я. Культура мови журнал?ста. Навч. пос?бник. 2-ге вид. Льв?в: ПА?С, 2017. 168 с. https://journ.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/11/Posibnyk_pdf.pdf [ Арх?вовано 20 с?чня 2021 у Wayback Machine .]
• Lister Martin, Dovey Jon, Giddings Seth, Grant Iain, Kelly Kieran. New Media: A Critical Introduction. Taylor & Francis, 2009 446 p.

п о р Мед?азнавство Поняття Мед?а   · Он-лайнов? мед?а   · Мед?апов?домлення   · Мас-мед?а   · Аудитор?я   · Маси   · Публ?ка   · Натовп   · Користувач   · Мед?а-тетрада   · Мед?азалежн?сть   · Мед?йна прозор?сть   · Мед?апрост?р   · Мед?акомпетентн?сть   · Теор?я Голла   · Теор?я порядку денного   · Досл?дження ефект?в мед?а   · Нов? мед?а-досл?дження Досл?дни(ц?)ки М. Маклуен   · Г. ?нн?с   · Дж. Ф?ске   · Р. Дебре   · Зи?фр?д Зел?нськ?   · Лоренц Ен?ель   · Ем? Брукман   · Едвард Кастронова   · Дан?ель Бернард?   · Шерр? Теркл   · Н?к Й?   · Генр? Дженк?нс   · Джеральд Голдберг   · Тодд Холден   · Джон Калк?н   · О. Федоров   · Еспен Аарсет   · Пер Торсв?к   · Гартмут В?нклер   · П'?р Лев?   · Д?к Г????нс   · Н?л Постман   · Ненс? Байм   · Н. Негропонте   · Н. Хомск?   · Д. Мак-Квейл   · Дж. Л. Сал?ван   · С. Л?в?нгстон   · Дж. Дом?н?к Напрямки використання Мед?аграмотн?сть   · Вплив мед?а   · Мед?акрат?я   · Мед?а-осв?та   · Мед?аеколог?я   · Мед?а-аудит   · Масова комун?кац?я   · Мед?атизац?я   · Пропаганда   · Мед?апсихолог?я   · Мед?апедагог?ка   · Мед?акультура   · Теор?я культивац??   · Оц?нка мед?а   · Трансмед?ац?я   · Мон?торинг ЗМ?   · Рамковий анал?з   · Мед?а-мистецтво   · Сучасн? мед?асистеми: три модел? в?дносин ЗМ? та пол?тики   · Мас-мед?а право   · Мед?олог?я  • Фейков? новини  • Мед?а-економ?ка Установи Всесв?тня газетна асоц?ац?я   · MIT Media Lab   · ?нститут ?нформац?йного, телекомун?кац?йного та мед?а права   · Ки?вська незалежна мед?а-профсп?лка   · Незалежна мед?а-профсп?лка Укра?ни Див. також: ≪Методолог?я мед?а-досл?джень≫ у В?к?п?дручнику

п о р Цензурування в ?стор?? Фальсиф?кац?я ?стор?? Damnatio memoriae Спалення книг та поховання книжник?в Л?тературна ?нкв?зиц?я Цензура в Рос?йськ?й ?мпер?? Цензура в СРСР Цензура нацистсько? Н?меччини Цензура НДР [ru] ?деолог?чна репрес?я [en] Придушення ?накодумства Натурал?стична помилка Мова ворожнеч? Крим?нальна гов?рка [en] Системна упереджен?сть Мед?а-упередження Цензура ?сламського сусп?льства [en] за методами В?йськова цензура Ворож? голоси Заборонен? книги Заборонен? ф?льми [en] Корпоративна цензура [en] Самоцензура ( Кодекс Гейза ) Спалення книг В?дд?л спец?ального збер?гання Глуш?ння Глушник моб?льних телефон?в Зап?кування Рад?оглуш?ння Затримка мовлення [en] Контент-ф?льтр Змова мовчання [en] Ефект охолодження [en] ?рати цензора [en] Ц?дило сл?в [en] В?дб?лювання [en] Евфем?зм  • Масове спостереження [en] Негласне спостереження Мон?торингов? програмн? продукти Стратег?чний судовий процес проти участ? громадськост? [en] Очищення [en] Чистка Отв?р пам'ят? [en] Затемнення [en] Викреслення [en] регулюванням ЗМ? Список заборонених в?део?гор Цензура музики [en] Список заборонених ф?льм?в [en] Цензура в ?нтернет?  • Цензура книг [en] Пол?тична цензура [en] Рел?г?йна цензура Свобода сов?ст? Свобода слова Свобода преси Перлюстрац?я Модель пропаганди Попередня цензура [en] П?ксел?зац?я Крад?ж газет [en] Нац?ональний ?нтранет [en] ?нтернет-пол?ц?я [en] Затикання рота [en] Протид?я цензуруванню Ареопаг?тика Езоп?вська мова Сократ?вська метода Гра сл?в Каламбур Анекдот Чорний гумор Самвидав Обх?д ?нтернет-цензури [en] Морал?стична помилка Свобода слова в кра?нах св?ту ?нтернет-цензура ? нагляд у кра?нах [en] Цензура у кра?нах [en] Досл?дження ЗМ? [en] Та?мнопис мови [en] Геклерове вето [en] Портал:Право

У соц?альних мережах Twitter topic Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Google Новини · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · BabelNet · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online Нормативний контроль BNF :  119323312 · FAST :  1011219 · Freebase :  /m/04z0z · GND :  4037877-9 · J9U :  987007555594405171 · LCCN :  sh85081863 · LNB :  000052153 · MAK :  9810588945905606 · NDL :  00567519 · NKC :  ph115233 ,  ph115395