Депортац?я чеченц?в та ?нгуш?в

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Депорта?ц?я чече?нц?в та ?нгуш??в (23 лютого 1944 ? 9 березня 1944) ? злочин стал?н?зму , операц?я з депортац?? чеченц?в та ?нгуш?в силами НКВС з територ?? Ч? АССР до Центрально? Аз?? та Казахстану . В радянських джерелах мала назву операц?я ≪Чечевица≫ ( укр. Сочевиця ).

Перед?стор?я [ ред. | ред. код ]

Повстання проти радянсько? влади у Чечено-?нгусько? АРСР п?д головуванням Хасана ?сра?лова розпочалось взимку 1940 року ? ск?нчилось на початку 1944 року висилкою чеченц?в ? ?нгуш?в до Казахсько? РСР . Проте, оп?р в горах тривав до осен? 1947 ? останн?й бунт?вник був вбитий т?льки в 1976 у в?ц? 70 рок?в.

Причини депортац?? [ ред. | ред. код ]

Йосип Стал?н пояснив депортац?ю тим, що чеченц? ≪при?дналися добров?льно до орган?зованих н?мцями формувань ? виступили з? збро?ю в руках проти Червоно? арм?? .≫

У той ж час, видатний чеченський пол?толог Абдурахман Авторханов зазначив, що п?д час в?йськових д?й на Кавказ? в 1942?1944 роках територ?я Чечено-?нгушет?? окупованою не була. Головн? причини пересл?дування та знищення горц?в були наступними:

  1. Пост?йна боротьба за нац?ональну незалежн?сть чеченц?в ? горц?в Кавказу. Фактичне невизнання ними деспотично? системи радянського колон?ального режиму;
  2. Бажання Москви забезпечити Кавказ як тил в майбутн?х з?ткненнях ?з Заходом в?д неминучого внутр?шнього загальнокавказького нац?онального фронту проти радянсько? метропол??;
  3. Перетворити Кавказ на над?йний плацдарм для майбутньо? експанс?? проти Туреччини, ?рану, Пакистану та ?нд?? [1] .

Проведення депортац?? [ ред. | ред. код ]

Виселення [ ред. | ред. код ]

31 с?чня 1944 року прийнята ухвала ГКО СРСР N 5073 про скасування Чечено-?нгусько? АРСР ? депортац?? ?? населення до Середньо? Аз?? ? Казахстану ≪за пос?бництво фашистським окупантам≫. Ч? АРСР скасована, з ?? складу в Дагестанську АРСР передано 4 райони, на решт? територ?? утворена Грозненська область .

Виселення було почате 23 лютого о 5:00 в б?льшост? район?в за винятком високог?рних населених пункт?в. Було в?дправлено 180 ешелон?в ?з загальною к?льк?стю переселенц?в 493269 чолов?к. В дороз? проходження народилося 56 немовлят, померли 1272 людини. До л?кувальних установ направлено 285 хворих. За ходом виселення чеченц?в та ?нгуш?в стежив особисто Й. Стал?н. На його ?м'я Бер?я посилав секретн? телеграми. 29 лютого в?н допов?в Стал?ну про усп?шне завершення депортац?? б?льше н?ж 400 тисяч чолов?к. 1 березня написав Стал?ну про арешт 1016 ≪антирадянських елемент?в з числа чеченц?в та ?нгуш?в≫.

У проведенн? операц?? брали участь 19 тисяч оф?цер?в ? б?йц?в НКВС, а також б?льше 100 тисяч солдат?в регулярно? арм?? знятих з фронту. Також в операц?? були зад?ян? ш?сть тисяч вантаж?вок, близько 200 зал?зничих склад?в.

П?сля проведення депортац?? на територ?? Чечено-?нгусько? АРСР продовжували д?яти понад 80 повстанських угрупувань ? залишалося дек?лька тисяч чолов?к чеченц?в ? ?нгуш?в.

Знищення на м?сц? [ ред. | ред. код ]

Через сильний сн?гопад ? бездор?жжя, нестачу транспорту частина чеченц?в, переважно старих, ж?нок та д?тей з високог?рних район?в, була знищена на м?сц?.

? св?дчення про масове знищення людей в аул? Хайбах на територ?? Ч? АРСР при депортац??, де 27 лютого було спалено живцем близько 700 ос?б.

6 000 горц?в були розстр?лян?, спален?, або втоплен? в озер? Галанчож.

Насл?дки [ ред. | ред. код ]

На нових м?сцях переселенц? опинилися без засоб?в для ?снування ? житла. Лише в перш? м?сяц? депорт?ц?? чеченц?в загинуло понад 200 тисяч людей.

7 березня 1944 року указом Презид?? Верховно? Ради СРСР Чечено-?нгушська автономна республ?ка була л?кв?дована, а ?? територ?я була под?лена м?ж Груз??ю, П?вн?чною Осет??ю, Дагестаном ? Ставропольським кра?м. Зам?сть не? з'явилася Грозненська область РРФСР [2] .

1948 р?к СМ СРСР N 4367-1726сс: ≪В ц?лях зм?цнення режиму поселення виселенц?в з числа чеченц?в, карача?вц?в, ?нгуш?в, балкарц?в, калмик?в, н?мц?в, кримських татар тощо, а також посилення крим?нально? в?дпов?дальност? за втеч? переселенц?в з м?сць обов'язкового ? пост?йного поселення ЦК ВКП(б) ухвалю?: 1. Встановити, що переселення у в?ддален? райони Радянського Союзу чеченц?в, карача?вц?в, ?нгуш?в, балкарц?в, калмик?в, н?мц?в, кримських татар тощо проведене нав?ки, без права повернення ?х до колишн?х м?сць проживання. За самов?льний ви?зд (втечу) з м?сць обов'язкового поселення цих виселенц?в винних притягати до крим?нально? в?дпов?дальност?, визначивши м?ру покарання за цей злочин в 20 рок?в каторжних роб?т.≫

Станом на 1956 р?к на землях чеченц?в та ?гнуш?в проживало б?льше 200 тисяч завербованих з Центрально? Рос??, Дагестану та ?нших рег?он?в.

9 с?чня 1957 виданий Указом Презид?? Верховно? ради СРСР Чечено-?нгуська АРСР була в?дновлена. Чеченц? й ?нгуш? стали повертатися до Чечн? ? Дагестану. До 1959 року нал?чувалося близько 300 тис. ос?б чеченц?в й ?нгуш?в на територ?? Ч? АРСР, б?льше ста тисяч проживало в Середн?й Аз??.

Поправка, прийнята пленарною асамбле?ю ?вропарламенту 26 лютого 2004 року, стверджу?, що на основ? IV Гаазько? конвенц?? 1907 року та Конвенц?? про запоб?гання злочину геноциду 1948 року, депортац?я всього чеченського народу ? актом геноциду [3] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. 23 лютого 1944. День депортац?? чеченц?в та ?нгуш?в в Сиб?р ? в Середню Аз?ю . Арх?в ориг?налу за 30 червня 2015 . Процитовано 27 червня 2015 .
  2. Неспок?йний П?вн?чний Кавказ: Депортац?я чеченц?в та ?нгуш?в . Арх?в ориг?налу за 1 липня 2015 . Процитовано 28 червня 2015 .
  3. Chechnya: European Parliament recognises the genocide of the Chechen People in 1944 . 27 лютого 2004. Арх?в ориг?налу за 24 лютого 2021.

Джерела [ ред. | ред. код ]