Глобал?зац?я

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Глобал?за?ц?я ( англ. globalization ) ? процес всесв?тньо? економ?чно? , пол?тично? та культурно? ?нтеграц?? та ун?ф?кац?? . У ширшому розум?нн? ? перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосу?ться вс??? Земл? . Основними насл?дками глобал?зац?? ? м?жнародний под?л прац? , м?грац?я в масштабах ус??? планети кап?талу , людських та виробничих ресурс?в , стандартизац?я законодавства, економ?чних та техн?чних процес?в, а також зближення культур р?зних кра?н. Це об'?ктивний процес, зумовлений розвитком транспорту та засоб?в зв'язку, в?н ма? системний характер, тобто охоплю? вс? сфери життя сусп?льства . В результат? глобал?зац?? св?т ста? б?льш зв'язаним ? залежним в?д ус?х його суб'?кт?в. В?дбува?ться зб?льшення як к?лькост? сп?льних для груп держав проблем, так ? к?лькост? та тип?в ?нтегрованих суб'?кт?в.

Економ?чно глобал?зуються виробництво, послуги та кап?тал, технолог?я й дан? [1] [2] . Паровоз, пароплав, реактивний л?так, контейнерн? морськ? судна ? приладами поступу в галуз? транспорту, а телеграф ? його сучасн? потомки ?нтернет та моб?льний телефон ? прикладами розвитку ?нфраструктури телекомун?кац?й. Ус? ц? винаходи стали важливими чинниками глобал?зац?? й зумовлюють дедал? б?льшу вза?мозалежн?сть економ?ки й культурного життя [3] [4] [5] .

У 2000 роц? М?жнародний валютний фонд ?дентиф?кував чотири базов? аспекти глобал?зац??: торг?влю й ф?нансов? транзакц??, рух кап?талу та ?нвестиц?й, м?грац?ю людей та розповсюдження знань [6] . З глобал?зац??ю пов'язують також проблеми довк?лля, наприклад глобальне потепл?ння, забруднення вод за межами кордон?в, забруднення пов?тря та надм?рний вилов риби в океанах [7] . Процеси глобал?зац?? впливають на б?знес та зайнят?сть, економ?ку, соц?окультурн? ресурси та на природне довк?лля. В академ?чн?й л?тератур? глобал?зац?ю зазвичай розбивають на три основн? област?: економ?чну , культурну та пол?тичну глобал?зац?ю [8] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Пров?сником глобал?зац?? стала поява Великого шовкового шляху , що з'?днав Китай ? Римську ?мпер?ю . Утворення власне глобального ринку почалось з початком ?вропейсько? Доби великих географ?чних в?дкритт?в ? п?дштовхувалось ?вропейською в?йськово-пол?тичною та економ?чною експанс??ю по планет?. Глобал?зац?я, зокрема утворення планетарного ринку, дещо призупинялася в пер?оди под?лу людства на ворож? табори ( Семир?чна в?йна , В?йна за незалежн?сть США , Велика французька революц?я ? Наполеон?вськ? в?йни , св?тов? в?йни) та холодно? в?йни , коли економ?чний ? культурний розвиток окремих сусп?льств планети, таких як СРСР та КНР , в?дбувався в?дособлено в?д розвитку решти людського сп?втовариства.

Маршрути Шовкового шляху ? торг?вл? прянощами , як? контролювала Османська ?мпер?я в 1453 роц?
Д?аграма п?дводних телеграфних кабел?в компан?? Eastern Telegraph Company 1901 року як приклад технолог?? початку ХХ-го ст., що несла з собою модерн?зац?ю та глобал?зац?ю.

Особливих темп?в глобал?зац?я набрала в останн? десятил?ття XX стол?ття ? на початку XXI стол?ття . З одного боку це пов'язано з пад?нням зал?зно? зав?си та ?нтеграц??ю Китаю в св?тову економ?ку, з ?ншого ? ?з швидким розвитком ?нформац?йних технолог?й , завдяки яким зросли можливост? доступу до будь-яко? ?нформац?? у св?т?.

Хоча глобал?зац?я ? об'?ктивний процес, оц?нки його ходу ? насл?дк?в тривалий час викликають активну пол?тичну дискус?ю, а ставлення до зм?н, спричинених нею в локальних ? нац?ональних сп?льнотах, актив?зу? пол?тичну боротьбу в р?зних державах. Глобал?зац?я на сучасному етап? (початок 21 стол?ття ), ма? як палких прихильник?в, так ? опонент?в.

Походження слова [ ред. | ред. код ]

Слово запозичене з англ?йсько? мови та походить в?д лат. globus  ? куля , земна куля , глобус . В?д цього слова було утворено прикметник ≪глобальний≫ англ. global  ? той, який ма? в?дношення до земно? кул?: св?товий, планетарний. В?д слова global було утворено д??слово globalize  ? перетворювати певне явище на глобальне, ≪глобал?зувати≫, ? а також ?менник globalization  ? перетворення певного явища на св?тове, на таке, яке стосу?ться вс??? земно? кул?.

Спочатку ц? слова почали вживатися у сусп?льних науках, але в 1961 слово globalization уперше заф?ксовано в англомовному словнику. В 1983 роц? Теодор Лев?тт ( англ. Theodore Levitt ), професор Гарвардсько? школи б?знесу опубл?кував статтю ≪Глобал?зац?я ринк?в≫, тому сучасну популярн?сть ? широкий вжиток терм?ну часто приписують йому [9] .

Негативн? ефекти [ ред. | ред. код ]

Прискорення темп?в глобал?зац?? призвело до виникнення у св?т? опозиц?йного до не? пол?тичного руху антиглобал?зму . Антиглобал?сти звинувачують глобал?зац?ю в зб?льшенн? соц?ально? нер?вност? , зниканн? традиц?йного сусп?льного устрою (зокрема доморобництва ) й деградац?? довк?лля . Невдоволення глобал?зац??ю характерне як у розвиткових , так ? в економ?чно розвинених кра?нах. Перенесення виробництва з кра?н Заходу в Трет?й св?т через дешевшу робочу силу призводить до л?кв?дац?? робочих м?сць ? безроб?ття у св?т? Першому. Наприклад, на Середньому Заход? США глобал?зац?я виробництв ? ?хня оптим?зац?я спричинила зниження конкурентоспроможност? м?сцевих п?дпри?мств промисловост? та с?льського господарства , знижуючи цим як?сть життя ?хн?х прац?вник?в.

Дехто також вбача? зростаючу загрозу у вплив? глобал?зац?? на культуру . Р?вноб?жно з глобал?зац??ю економ?ки та торг?вл?, культура ?мпорту?ться та експорту?ться також, через що можуть н?велюватися локальн? традиц?? й ц?нност?.

Позитивн? ефекти [ ред. | ред. код ]

Ця стаття може м?стити ориг?нальне досл?дження . Будь ласка, удоскональте ?? , перев?ривши сумн?вн? твердження й додавши посилання на джерела . Твердження, як? м?стять лише ориг?нальне досл?дження, мають бути вилучен?. (травень 2014)

Глобал?зац?я, зумовлена доцентровими тенденц?ями св?тових ?нтеграц?йних процес?в, покликана консол?дувати планетарне сп?втовариство на ?рунт? ?диного в глобальному масштаб? економ?чного простору. В геометричн?й прогрес?? всеохопна економ?чна ?нтеграц?я в пер?од XXI стол?ття, форму? ?дину транснац?ональну систему господарства  ? глобальний економ?чний монол?т. Процес ?нтернац?онал?зац?? виробництва наст?льки втягу? народи, кра?ни, рег?они у ?диний св?товий мегасоц?ум, що це само собою, треба спод?ватись, н?велю? в майбутньому суть ? обрис нац?онально-державних утворень. Державн? структури з часом почнуть розчинятися, ?х в?йськово-пол?тичн? потенц?? ? самоанулюватися, м?ждержавн? кордони ? руйнуватися. Загальна економ?чна ?нтеграц?я, усуваючи м?жнац?ональн? бар'?ри, руйнуючи м?ждержавн? кордони, розчиняючи власне сам? нац?онально-державн? утворення, об'?ктивно покликана трансформувати ц? утворення в ?дину, ц?л?сну, непод?льну м?жнац?ональну сп?льн?сть ? глобальний соц?омонол?т ? з ?диним наднац?ональним центром координац??, управл?ння, контролю…

Доцентровий вектор ?нтеграц?йних процес?в однозначно дикту? формування моноц?л?сного св?тового устрою.

Перспектива формування ц?л?сного, непод?льного св?ту в процес? глобально? економ?чно? ?нтеграц?? ? об'?ктивна неминуч?сть, зумовлена природною ходою сусп?льно? еволюц??. Отже, ? вона виправдана. Насамперед тому, що в м?ру формування соц?ально-економ?чного в глобальному вим?р? монол?ту зникнуть будь-як? п?дстави для м?жнац?онального суперництва, ворожнеч? ? конфл?кт?в. Ц?л?сний, непод?льний св?т на ?рунт? ?диного економ?чного простору тим хороший, що в?н виключить з життя людського можлив?сть з?ткнення у вигляд? руйн?вних в?йн. В?дтак доцентрова тенденц?я глобал?зац?йних процес?в об'?ктивно покликана забезпечити самовиживання людсько? цив?л?зац?? ? ?? прогрес.

Економ?чна глобал?зац?я [ ред. | ред. код ]

Сингапур очолю? список кра?н за показником сприяння торг?вл? (станом на 2016 р?к)
Торговий баланс США та пол?тика област? торг?вл? (1895?2015)
Число кра?н ?з банк?вською кризою кожного року, починаючи з 1800 [10] . Враховано т?льки 70 кра?н. Загальну тенденц?ю до зростання можна пояснити багатьма факторами. Один ?з них поступове зростання числа людей, що отримують грош? за працю. Особливою рисою граф?ку ? практична в?дсутн?сть банк?вських криз у пер?од д?? Бреттон-Вудсько? угоди (з 1945 по 1971).

Економ?чна глобал?зац?я означа? зб?льшення вза?мозалежност? нац?ональних економ?к усього св?ту, зумовлене швидким зростанням руху через кордони товар?в, послуг, технолог?? та кап?талу [11] . Тод? як глобал?зац?я б?знесу зосереджена навколо зменшення регуляц?? м?жнародно? торг?вл? й тариф?в, податк?в та ?нших перешкод глобальн?й торг?вл?, економ?чна глобал?зац?я ? процесом зб?льшення економ?чно? ?нтеграц?? м?ж кра?нами, що веде до формування глобального або св?тового ринку [12] . Залежно в?д парадигми економ?чну глобал?зац?ю можна розглядати ? як позитивне, ? як негативне явище. Економ?чна глобал?зац?я включа? глобал?зац?ю виробництва, тобто отримання товар?в ? послуг з р?зних м?сць у св?т? з метою виграшу в затратах та якост?. Аналог?чно, вона включа? глобал?зац?ю ринк?в, тобто формування об'?днання окремих ринк?в у величезний глобальний. Економ?чна глобал?зац?я також включа? [13] глобальну конкуренц?ю, технолог?ю, корпорац?? та ?ндустр?? [11] .

На сучасному етап?, тобто на початку 21 стол?ття, переважа? тенденц?я ?нтегрування економ?к розвинених кра?н ?з економ?ками кра?н, що в?дстали в розвитку, шляхом прямих ?нвестиц?й, зниження торгових бар'?р?в та ?нш? економ?чн? реформи, а також, у багатьох випадках, ?мм?грац?ю населення. При цьому сл?д враховувати, що спец?ал?зац?я вс?х багатих кра?н, заснована на пор?вняльних перевагах, як? створюються зусиллями громадян, а б?дн? кра?ни ?дуть за сценар??м пор?вняльних переваг природного походження. [14]

М?жнародн? стандарти зб?льшили ефективн?сть торг?вл? товарами та послугами. Як приклад такого стандарту можна навести контейнер. Контейнеризац?я радикально зменшила варт?сть транспортування й була значним чинником у п?сляво?нному розкв?т? м?жнародно? торг?вл? [15] , тобто була елементом глобал?зац??. М?жнародна орган?зац?я з? стандартизац?? ? м?жнародним органом, до складу якого входять представники р?зних нац?ональних орган?зац?й з? стандарт?в.

Транснац?ональна корпорац?я або св?тове п?дпри?мство [16] ? орган?зац??ю, що або волод?? виробництвом товар?в та послуг у багатьох кра?нах, або контролю? його [17] . Про таку корпорац?ю можна сказати, що вона не належить жодн?й кра?н? [18] .

Зони в?льно? торг?вл? виника? при утворенн? торгового блоку, члени якого п?дписали угоду про в?льну торг?влю. Так? угоди передбачають сп?вроб?тництво м?ж принаймн? двома кра?нами з метою зменшення торгових бар'?р?в, квот на ?мпорт та тариф?в [19] . Якщо при цьому люди можуть в?льно рухатися м?ж кра?нами, тод? говорять про в?дкрит? кордони. Мабуть, найважлив?шою зоною в?льно? торг?вл? у св?т? ? ?вропейський Союз. ?С розвинув сп?льний ринок завдяки стандартизац?? закон?в, що д?ють у кра?нах-членах. Пол?тика ?С ставить соб? за мету забезпечення в?льного руху людей, товар?в, послуг ? кап?талу у простор? внутр?шнього ринку [20] .

Спрощення процедур торг?вл? ма? на мет? покращення умов руху товар?в через кордони для забезпечення зменшення витрат ? зб?льшення ефективност?, водночас збер?гаючи легальн? регулятивн? функц??.

Велике значення ма? також глобальна торг?вля послугами. Наприклад, в ?нд?? аутсорсинг б?знес-процес?в проголошений ≪основним двигуном розвитку кра?ни в наступн? десятил?ття, забезпечуючи р?ст ВВП, зайнятост? та зменшення б?дност?≫ [21] [22]

Культурна глобал?зац?я [ ред. | ред. код ]

Колумб?йська багатомовна сп?вачка Шак?ра виступа? на чужин?.

Коли говорять про культурну глобал?зац?ю, мають на уваз? поширення ?дей, значень та ц?нностей у св?т? з розширенням та збагаченням культурних стосунк?в [23] . Цей процес в?дзнача?ться сп?льним споживанням культурних продукт?в поширених через ?нтернет, засоби популярно? культури та завдяки м?жнародному туризму. В?н доповню? процеси обм?ну товарами, що вже давно сприяли обм?ну культурними ц?нностями на планет?. Циркуляц?я культурних продукт?в дозволя? ?ндив?дами брати участь у соц?альних стосунках, що виходять за меж? кра?н та рег?он?в. Утворення та збагачення соц?альних стосунк?в спостер?га?ться не т?льки на матер?альному р?вн?. Культурна глобал?зац?я означа? формування сп?льних норм ? знання, як? люди асоц?юють з? сво?ми ?ндив?дуальними й колективними ?дентичностями. Вона призводить до зростання вза?мозв'язаност? м?ж р?зними народами й культурами [24] . Те, як сп?лкуються м?ж собою люди з р?зними культурними традиц?ями вивча? область м?жкультурно? комун?кац?? .

Терм?н дифуз?я культури означа? поширення у св?т? культурних сутностей: ?дей, моди, рел?г?й, технолог?й, мов тощо. Культурна глобал?зац?я зб?льшила контакти м?ж культурами, але може супроводжуватися зменшенням ун?кальност? колись ?зольованих сп?льнот.

Наприклад, суш? можна купити не т?льки в Япон??, а й у Н?меччин?, але паризький Д?снейленд приваблю? людей ?з м?ста, зменшуючи попит на автентичн? паризьк? т?стечка [25] [26] [27] . Глобал?зац?я розширила можливост? розважитися, поширивши попкультуру, особливо через ?нтернет та супутникове телебачення.

Серед культурних елемент?в одними з перших глобал?зувалися рел?г??, ?х поширювали силою, через м?грац?ю, ?вангел?зм, ?мпер?ал?зм та торг?влю. Християнство, ?слам, буддизм, а останн? часом так? секти як мормон?зм, вкор?нилися й стали чинити вплив на культуру в краях, далеких в?д м?сць свого зародження [28] . Глобал?зац?я сильно вплинула на спорт [29] . Наприклад, в Ол?мп?йських ?грах сучасност? беруть участь спортсмени з понад 200 кра?н [30] . Чемп?онат св?ту з футболу збира? б?ля телеекран?в найб?льше глядач?в, б?льше нав?ть, н?ж Ол?мп?ади; дев'ята частина усього населення планети дивилася ф?нал чемп?онату св?ту 2006 року [31] [32] [33] [34] .

Глобал?зац?я означа? зм?ни. Традиц?йна для культури музика може бути втрачена або злитися з музикою ?нших стил?в. Унасл?док глобал?зац?я може скластися ситуац?я, в як?й пр?оритетом ста? збереження музично? спадщини. Окрем? актив?сти намагаються з?брати й записати репертуар, перш н?ж мелод?? асим?люють або зазнають зм?н, а м?сцевим музикантам ?нод? бува? важко зберегти автентичн?сть й м?сцев? музичн? традиц??. Глобал?зац?я може змусити виконавц?в в?дмовитися в?д традиц?йних ?нструмент?в. ?нод? виника? сплав стил?в, що може бути ц?кавим полем анал?зу [35] .

Музика в?д?гра? важливу роль в економ?чному й культурному розвитку п?д час глобал?зац??. Так? музичн? жанри як джаз та рег? зародилися м?сцево, але згодом стали м?жнародним явищем. Завдяки глобал?зац?? етн?чна музика кра?н, що розвиваються, досяга? ширшо? аудитор?? [36] . Хоча спочатку терм?н музика св?ту означав специф?чно етн?чну музику, але зараз його розум?ють ширше, включаючи так? г?бридн? п?джанри як св?товий ф'южн, глобальний ф'южн, етн?чний ф'южн [37] та св?товий-б?т [38] [39] .

Вживання в ?жу перцю чил? проникло з Америки в кухн? багатьох кра?н, зокрема: Та?ланду, Коре?, Китаю та ?тал?? [40] .

П'?р Бурдь? стверджував, що сприйняття споживання можна розглядати як само?дентиф?кац?ю та формування особистост?. У музиц? це означа?, що кожна людина ма? свою особисту музичну ?дентичн?сть, залежно в?д уподобань та смак?в. На ц? вподобання на смаки значно вплива? культура, й це основна причина бажань та повед?нки особи. Концепц?я власно? культури тепер, через глобал?зац?ю, проходить через пер?од зм?ни. Кр?м того, глобал?зац?я зб?льшила вза?мну залежн?сть пол?тичних, особистих, культурних та економ?чних чинник?в [41] .

Допов?дь ЮНЕСКО 2005 року [42] св?дчить, що культурний обм?н ?з кра?н Сх?дно? Аз?? зроста?, але основними експортерами культурних продукт?в залишаються кра?ни Заходу. У 2002 роц? Китай був трет?м найб?льшим експортером культурно? продукц?? п?сля Велико? Британ?? та США. М?ж 1994 та 2002 роками частка як П?вн?чно? Америки, так ? ?вропейського Союзу в культурному експорт? впала, тод? як культурний експорт ?з Аз?? зб?льшився й перевищив експорт ?з П?вн?чно? Америки. Пов'язаним чинником ? те, що населення та площа кра?н Аз?? у к?лька раз?в б?льш? за в?дпов?дн? показники П?вн?чно? Америки. Американ?зац?я в?дноситься до пер?оду, коли США були дуже сильними пол?тично, ? американськ? крамниц?, ринки та предмети заполонили ?нш? кра?ни.

Критики глобал?зац?? закидають ?й те, що вона шкодить р?зноман?тност? культур. Завдяки глобал?зац?? культура могутньо? кра?ни проника? в культуру слабких кра?н ? шкодить ?хн?й окремост?.

Сутн?сть та етапи глобал?зац?? [ ред. | ред. код ]

Глобал?зац?я охоплю? практично вс? сфери сусп?льно? д?яльност?, включаючи пол?тику , ?деолог?ю , культуру , спос?б життя , сам? умови ?снування людства. Глобал?зац?я виража?ться в таких процесах:

  • зм?цнення зв'язк?в м?ж найв?ддален?шими куточками планети, небувале поширення по вс?й планет? ?дей та ?нформац?? , технолог?й, культури, ц?нн?сних ор??нтац?й, способу життя, повед?нки;
  • зростання ?нтенсивност? вза?мозв'язк?в у сфер? торг?вл? , ф?нанс?в , м?грац?? населення внасл?док розвитку всеосяжних систем транспорту та комун?кац?й ;
  • виникнення сп?льних для св?тового сп?втовариства проблем, процес зростання загальнолюдських ?нтерес?в у вс?х сферах людського буття, стертя граней м?ж м?сцевими й всепланетарними под?ями.

Процеси глобал?зац?? ?нтенсиф?кувалися п?сля 1945  року. Друга св?това в?йна була глобальною в?йною, у яку т??ю чи ?ншою м?рою були залучен? вс? континенти. У 1945 -му була створена ООН , виникли могутн? наддержавн? ф?нансов? установи ? М?жнародний валютний фонд ( МВФ ), Св?товий банк . Науково-техн?чна революц?я стала впливовим сусп?льним явищем.

Другий пер?од 1970-их  ? 1990-их рок?в тривав на тл? розвалу радянського блоку, а згодом ? самого СРСР, завершення ≪холодно? в?йни≫ . У цей пер?од людство усв?домило наявн?сть глобальних проблем ? зд?йснило спроби ?хнього розв'язання.

З початку XXI  ст. розпочався трет?й пер?од глобал?зац??: П?сля атак на США глобального характеру набула боротьба проти св?тового тероризму; у 2007  роц? св?дченням глобального характеру економ?ки стали сп?льн? д?? центробанк?в пров?дних держав та початок св?тово? ф?нансово? кризи.

Потог?нне виробництво [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Потог?нне виробництво

У багатьох б?дн?ших кра?нах глобал?зац?я ? результатом д?яльност? закордонного б?знесу, що експлуату? прац?вник?в цих кра?н, з метою отримати перевагу над конкурентами завдяки нижч?й зароб?тн?й платн? прац?вник?в.

Прикладом таких потог?нних виробництв ? п?дпри?мства, що виробляють спортивне взуття , зокрема ? компан?я Nike . У б?дних кра?нах будуються фабрики де прац?вники згодн? працювати за низьку платню. Пот?м, якщо закони прац? у таких кра?нах зм?нюються на користь прац?вник?в, то фабрики закриваються ? пере?жджають до ?нших кра?н з приваблив?шими умовами для ведення б?знесу.

Оптимальн? шляхи подолання св?тових глобальних проблем [ ред. | ред. код ]

В ?деальному вар?ант?, глобал?зац?я ма? принести позитивн? результати для всього людства, але т?льки в тому випадку якщо швидко ? над?йно вир?шити проблему ≪м?нус?в≫, таких як Макдональдизац?я. Основна проблема сто?ть в тому, що усунення недол?к?в потр?бно вир?шувати зараз. Але це не знаходить чинного м?сця в списку проблем, яке вир?шу? людство. Велика увага прид?ля?ться питанню ≪миру≫, ≪голоду≫ африканських народ?в, ≪глобального потепл?ння≫ ?. т.д. Безперечно, це велик? проблеми, як? потребують негайного р?шення. Але в цей же час, ми повинн?, ще в зародку вир?шити проблему м?нус?в глобал?зац??. Людство намага?ться прибрати вже результат, в той час як повинно усунути саму проблему.

Укра?на в контекст? глобал?зац?? [ ред. | ред. код ]

Визначний норвезький економ?ст Ер?к Райнерт , говорячи про шлях Укра?ни, зазначав, що секрет багатих кра?н простий ? кожна з них, перш н?ж перейти до в?льного ринку, пройшла шлях державного регулювання, захисту внутр?шнього ринку та нарощування виробництва. Пол?тику МВФ ? Св?тового банку до кризових економ?к Райнерт пор?вню? з л?ками, як? зн?мають тимчасовий б?ль, але не л?кують власне хворобу.

Укра?на ?? вже точно не ≪трет?й св?т≫, вважа? Райнерт. Для Укра?ни найнагальн?ша проблема ? конфл?кт к?лькох ?деолог?й управл?ння кра?ною та груп, як? ?х обстоюють; м?ж залишками радянсько? економ?ки та неол?беральними концепц?ями, що ?х пропонують зах?дн? кра?ни. Важливо самим д?йти думки, як розбудовувати кра?ну функц?онально, яке м?сце Укра?ни в св?т?. Радянська ? зах?дна кап?тал?стичн? системи пр?оритетним визначали виробництво. П?сля розвалу Союзу б?льш?сть пострадянських держав, зокрема й Укра?на, обрали неол?берал?зм, якому властиво продавати будь-що, а не виробляти.

≪Не можна легковажити ?з набутками минулого≫, ?- зауважу? Райнерт. Укра?н? варто ? надал? розвивати науком?сткий виробничий сектор, дорожити людськими ресурсами. Адже багато недавн?х член?в ?С допустили в?дт?к фах?вц?в на користь Зах?дно? ?вропи. Людей треба залишати, нав?ть якщо виробництво буде невиг?дне. Серед пр?оритет?в Укра?ни ? в?дбудова свого внутр?шнього ринку, який дасть б?знесу можлив?сть ?нвестувати в економ?ку. Райнерт стверджу?, що голод бува? т?льки в тих кра?нах, як? спец?ал?зуються на с?льському господарств?. У державах Зах?дно? ?вропи ? США лише 3% населення залучено до с?льського господарства, водночас така частка забезпечу? потреби сво?х кра?н ? нав?ть дозволя? торгувати с?льськогосподарською продукц??ю. Дуже важливо досягти синерг?? м?ж с?льським господарством ? промислов?стю. Що оброблен?шим буде с?льськогосподарський продукт, то краще кра?на буде захищена. [43]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Albrow, Martin and Elizabeth King (eds.) (1990). Globalization, Knowledge and Society London: Sage. ISBN  9780803983236
  2. ↑ Albrow, Martin; King, Elizabeth (1990). Globalization, knowledge, and society: readings from International sociology . Sage Publications. ISBN   978-0-8039-8323-6 .
  3. ↑ Imagining the Internet . History of Information Technologies . Elon University School of Communications. Арх?в ориг?налу за 23 березня 2009 . Процитовано 17 серпня 2009 .
  4. ↑ Stever, H. Guyford (1972). Science, Systems, and Society. Journal of Cybernetics . 2 (3): 1?3. doi : 10.1080/01969727208542909 .
  5. ↑ Wolf, Martin (2014). Shaping Globalization (PDF) . Finance & Development . 51 (3): 22?25. Арх?в (PDF) ориг?налу за 22 вересня 2018 . Процитовано 7 кв?тня 2018 .
  6. ↑ International Monetary Fund . (2000). ≪Globalization: Threats or Opportunity.≫ 12 April 2000: IMF Publications. [ Арх?вовано 26 березня 2018 у Wayback Machine .]
  7. ↑ Bridges, G. (2002). Grounding Globalization: The Prospects and Perils of Linking Economic Processes of Globalization to Environmental Outcomes . Economic Geography . 78 (3): 361?86. doi : 10.2307/4140814 . JSTOR   4140814 .
  8. ↑ Babones, Salvatore (15 кв?тня 2008). Studying Globalization: Methodological Issues. У Ritzer, George (ред.). The Blackwell Companion to Globalization . John Wiley & Sons. с. 146. ISBN   978-0-470-76642-2 .
  9. ↑ ≪The Globalization of Markets≫ [ Арх?вовано 29 грудня 2009 у Wayback Machine .] .
  10. ↑ Works, Anchor Media. This Time is Different - A Book by Carmen M. Reinhart and Kenneth S. Rogoff . reinhartandrogoff.com. Арх?в ориг?налу за 4 с?чня 2019 . Процитовано 11 березня 2019 .
  11. ↑ а б Joshi, Rakesh Mohan, (2009) International Business, Oxford University Press, New Delhi and New York ISBN  0-19-568909-7 .
  12. ↑ Riley, T: ≪Year 12 Economics≫, p. 9. Tim Riley Publications, 2005
  13. ↑ Hill, Charles W. L. (2014). International business: competing in the global marketplace (вид. 10th). New York, NY: McGraw-Hill . ISBN   9780078112775 . OCLC   864808614 .
  14. ↑ ?гор Шаров. В?д мр?? ? до д??! ? К.: Арт Економ?, 2016. ? С. 118. ISBN 978-617-7289-19-6
  15. ↑ Levinson, Marc. Sample Chapter for Levinson, M.: The Box: How the Shipping Container Made the World Smaller and the World Economy Bigger . The Box: How the Shipping Container Made the World Smaller and the World Economy Bigger . Princeton University Press. Арх?в ориг?налу за 22 с?чня 2013 . Процитовано 17 лютого 2013 .
  16. ↑ Pitelis, Christos; Roger Sugden (2000). The nature of the transnational firm . Routledge. с. H72. ISBN   0-415-16787-6 .
  17. ↑ Multinational Corporations . Арх?в ориг?налу за 14 кв?тня 2018 . Процитовано 9 кв?тня 2018 .
  18. ↑ Roy D. Voorhees, Emerson L. Seim, and John I. Coppett, "Global Logistics and Stateless Corporations, " Transportation Practitioners Journal 59, 2 (Winter 1992): 144?51.
  19. ↑ O'Sullivan, Arthur ; Sheffrin, Steven M. (2003). Economics: Principles in Action . Upper Saddle River, New Jersey: Pearson Prentice Hall. с.  453 . ISBN   0-13-063085-3 .
  20. ↑ European Commission. The EU Single Market: Fewer barriers, more opportunities . Europa web portal. Арх?в ориг?налу за 1 жовтня 2007 . Процитовано 27 вересня 2007 .
    Activities of the European Union: Internal Market . Europa web portal. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2007 . Процитовано 29 червня 2007 .
  21. ↑ Kuruvilla, Sarosh; Ranganathan, Aruna (October 2008). Economic Development Strategies And Macro- And Micro-Level Human Resource Policies: The Case Of India's "Outsourcing" Industry (PDF) . Industrial & Labor Relations Review . 62 (1): 39?72. doi : 10.1177/001979390806200103 .
  22. ↑ Outsourcing to Africa: The world economy calls | The Economist . 16 кв?тня 2011. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2011 . Процитовано 16 кв?тня 2011 .
  23. ↑ James, Paul (2006). Globalism, Nationalism, Tribalism . London: Sage Publications. Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2021 . Процитовано 10 кв?тня 2018 .
  24. ↑ Manfred B. Steger and Paul James, ‘Ideologies of Globalism’, in Paul James and Manfred B. Steger, eds, Globalization and Culture: Vol. 4, Ideologies of Globalism [ Арх?вовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine .] , Sage Publications, London, 2010. Inda, Jonathan; Rosaldo, Renato (2002). Introduction: A World in Motion. The Anthropology of Globalization . Wiley-Blackwell.
  25. ↑ Cowen, Tyler; Barber, Benjamin (May?June 2003). Globalization and Culture (PDF) . Cato Policy Report . Арх?в ориг?налу (PDF) за 19 листопада 2012 . Процитовано 15 березня 2017 .
  26. ↑ Nadeem, S (2009) Macaulay's (Cyber) Children: The Cultural Politics of Outsourcing in India [ Арх?вовано 20 червня 2010 у Wayback Machine .] . Cultural Sociology
  27. ↑ Hacker, Violaine (2011), ≪Building Medias Industry while promoting a community of values in the globalization: from quixotic choices to pragmatic boon for EU Citizens≫, Politicke Vedy-Journal of Political Science, Slovakia
  28. ↑ McAlister, Elizabeth. 2005. ≪ Globalization and the Religious Production of Space. [ Арх?вовано 6 травня 2014 у Wayback Machine .] ≫ Journal for the Scientific Study of Religion , Vol. 44, No 3, September 2005, 249?255.
  29. ↑ Globalization and Sport: A Review by Susan Froetschel [ Арх?вовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine .]
  30. ↑ Overview of Olympic Games . Encyclopædia Britannica . Арх?в ориг?налу за 3 червня 2008 . Процитовано 4 червня 2008 .
  31. ↑ 2006 FIFA World Cup broadcast wider, longer and farther than ever before . FIFA.com . Federation Internationale de Football Association . 6 лютого 2007. Арх?в ориг?налу за 20 с?чня 2012 . Процитовано 11 жовтня 2009 .
  32. ↑ Dunmore, Tom (16 вересня 2011). Historical Dictionary of Soccer . Scarecrow Press. с. 235. ISBN   978-0-8108-7188-5 . The World Cup is now the most-watched sporting event in the world on television, above even the Olympic Games.
  33. ↑ Dobson, Stephen; Goddard, John (10 лютого 2011). The Economics of Football . Cambridge University Press. с. 407?. ISBN   978-1-139-49630-8 . The World Cup is the most widely viewed sporting event in the world: the estimated cumulative television audience for the 2006 World Cup in Germany was 26.2 billion, an average of 409 million viewers per match.
  34. ↑ Wong, Glenn M. (8 березня 2012). The Comprehensive Guide to Careers in Sports . Jones & Bartlett Publishers. с. 144?. ISBN   978-1-4496-0203-1 . The World Cup is the most-watched sporting event in the world. In 2006, more than 30 billion viewers in 214 countries watched the World Cup on television, and more than 3.3 million spectators attended the 64 matches of the tournament.
  35. ↑ Clayton, Thomas. 2004. ≪Competing Conceptions of Globalization≫ Revisited: Relocating the Tension between World-Systems Analysis and Globalization Analysis. In: Comparative Education Review, vol. 48, no. 3, pp. 274?94.
  36. ↑ Throsby, David. (2002.) ≪The music industry in the new millennium: Global and Local Perspectives.≫ Paper prepared for The Global Alliance for Cultural Diversity Division of Arts and Cultural Enterprise UNESCO, Paris. [ Арх?вовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine .]
  37. ↑ Ethnic fusion Music . Allmusic. Арх?в ориг?налу за 29 кв?тня 2012.
  38. ↑ Worldbeat . Allmusic. Арх?в ориг?налу за 3 травня 2012.
  39. ↑ World Fusion Music . worldmusic.nationalgeographic.com. Арх?в ориг?налу за 14 березня 2012.
  40. ↑ ≪Chili: Small Fruit Sets Global Palettes on Fire≫ [ Арх?вовано 31 грудня 2016 у Wayback Machine .] , History of Globalization, YaleGlobal Online.
  41. ↑ Beard, David and Keneth Gloag. 2005. Musicology: The Key Concepts. London and New York: Routledge.
  42. ↑ International Flows of Selected Goods and Services (PDF) . Арх?в (PDF) ориг?налу за 5 липня 2010 . Процитовано 31 липня 2010 .
  43. ↑ ?гор Шаров. В?д мр?? ?? до д??! ?? К.: Арт Економ?, 2016. ?? С. 118-121. ISBN 978-617-7289-19-6

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Глобал?зац?я
Перегляд цього шаблону
  Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · ?сторичний словник Швейцар?? · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Universalis · Klexikon · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глобал?зац?я&oldid=42351805