Ця стаття стосу?ться теми
Буддизм
?стор?я Хронолог?я Будда Ранн?й буддизм Собори [en] Поширення буддизму Шовковим шляхом [en] Будд?йський модерн?зм
Концепт [en] Чотири Благородн? ?стини В?с?мковий Шлях Колесо Дхарми П'ять складових Непост?йн?сть Страждання Не-Я Причинна обумовлен?сть Середн?й шлях Порожнеча Етика Карма [en] Переродження [en] Сансара [en] Космолог?я [en]
Тести Трип?така Тап?така Тибетський канон
Практика Три коштовност? Панча Шила Парам?та Медитац?я Ф?лософськ? м?ркування Пунья Праджня Будд?йськ? п?снесп?ви
Н?рвана Просв?тлення Чотири ступен? Аргат Пратьякабуддаяна Бодг?саттва
Традиц?я Тхеравада Махаяна Х?наяна Ваджраяна
Буддизм за кра?нами [en] Китай [en] Укра?на ?нд?я Япон?я Бутан Франц?я Корея [en] США [en] Шр?-Ланка [en] Тибет В'?тнам [en]
Критика   Портал ≪Рел?г?я≫
п о р

Частина сер?? статей на тему:
Традиц?йна рел?г?я
Великий Будда Ам?да у поз? медитац??, Камакур? , префектура Кана?ава , Япон?я
Ключов? поняття Божества Герой Монстр Дух Душа Космос Хаос Потойб?чний св?т Створення В?чне повернення Золота доба Доля Сакральне Жертвопринесення ?н?ц?ац?я М?ф Моноте?зм Антропоморф?зм Зооморф?зм Св?тове дерево Синкретизм Та?мн? товариства
Найдавн?ш? форми Ан?м?зм Зоолатр?я Культ предк?в Маг?я Пол?докс?я Тотем?зм Фетишизм Шаман?зм
?сторичн? ареали Аз?я: Айии Бон Буддизм Бурхан?зм Ведизм Г?ндукушська рел?г?я Даосизм Джайн?зм ?нду?зм Мусок Синто Тенгр?анство Шаман?зм Америка: ?нд?анськ? в?рування Африка: Стародавн?й ?гипет Африка п?вденн?ше Сахари Близький Сх?д ? Середземномор'я: Зороастризм ?слам Християнство Юда?зм Язичництво ?вропа: Адиге хабзе Ватт?сен яли Вацд?н Стародавня В?рмен?я Германц? Стародавня Грец?я ?нешк?паз?я Кельти Мокшень кой Слов'яни Удмурт вос Чимар?й юла
Служител? культу Жрець Шаман Оракул Брахман Волхв Дру?д Маг
Надприродн? сутност? Божество Демон Чорт Дух-посланець Янгол Привид Психопомп Вахана
Персонаж?-люди Нап?вбог Герой Чаклун В?дьма
Категор?я ? Портал
п о р

Будди?зм ( санскр. ????? ???? , buddha dharma ^IAST ; пал? ????? ????, buddha dhamma , ≪вчення Просв?тленого≫ ^[1] ) ? рел?г?йно - ф?лософське вчення ( дхарма ) про духовне пробудження ( бодг? ), яке виникло близько VI стол?ття до н. е. в Стародавн?й ?нд?? . Засновником вчення вважа?ться С?ддхартха Гаутама , який надал? отримав ?м'я Будда Шак'ямун?. Ориг?нальна назва вчення ? дгарма (закон, вчення) або будда-дгарма (вчення Будди). Терм?н ≪буддизм≫ введений ?вропейцями у XIX стол?тт? ^[2] .

Будди?зм ? одна з? св?тових рел?г?й ^[2] , яка зародилася в ?нд?? ? поширилася переважно в Аз?? : в?д Шр?-Ланки до Бурят?? , ? в?д Калмик?? до Япон?? ^[2] . Найб?льше посл?довник?в ма? в кра?нах П?вденно-Сх?дно? Аз?? , Сх?дн?й Аз?? та Тибет? ^[2] . ≪Без розум?ння буддизму неможливо зрозум?ти ? велик? культури Сходу ? ?нд?йську , китайську , не говорячи вже про культури Тибету та Монгол?? , як? пронизан? духом буддизму до самих основ≫ ^[2] . Однак, посл?довники буддизму зустр?чаються в усьому св?т?, зокрема в Укра?н? ^[3] .

Буддизм ? предметом вивчення буддолог?? . Хоча буддизм вважа?ться рел?г??ю ? ма? багато ознак рел?г??, як-от храми, чернецтво, молитви, у ньому нема? в?ри в Бога-творця, тому його нер?дко називають ≪ате?стичною≫ рел?г??ю ^[4] .

?стор?я буддизму [ ред. | ред. код ]

Виникнення [ ред. | ред. код ]

Буддизм виник на п?вн?чному сход? ?нд??, на територ?? держав Ма?адга , Кошала ? Вайшал? , де пропов?дував ?сторичний будда С?ддгартха ?аутама ^[5] . Час появи ц??? рел?г?? пов'язу?ться ?з датою смерт? ?аутами, яких в буддистськ?й традиц?? ?сну? дв? ? 544 до н. е. ? 486 до н. е. . Перша дата була прийнята ЮНЕСКО як дата заснування буддизму. Проте вона заперечу?ться буддологами ^[6] , як? вважають, що будда помер близько 400 до н. е. , до поход?в Александра Македонського в ?нд?ю. В?дпов?дно, появу буддизму сл?д датувати початком 4 стол?ття до н. е. , серединою ≪осьового часу≫ ^[6] .

Причиною виникнення буддизму називають кризу традиц?йного ведичного брахман?зму в середин? 1 тисячол?ття до н. е. . М?сце зародження буддизму ? п?вн?чно-сх?дна ?нд?я ? була форпостом альтернативних рел?г?йно-ф?лософських рух?в, як? п?дтримувалися станом во?н?в- кшатр??в для боротьби за владу ?з жерцями- брахманами ^[7] . В?дпов?дно, соц?альною опорою буддизму в ?нд?? стали во?ни, а точн?ше ?хн? л?дери ? правител? радж? ^[5] . Сам Будда ?аутама також походив з? стану во?н?в ^[7] .

Вплив на пол?тичн? вчення Стародавньо? ?нд?? [ ред. | ред. код ]

Оф?ц?йна наука брахман?в ? брахман?зм  ? зустр?ла реакц?ю в нов?й рел?г?? буддизм?. Нов? рел?г?? поширилися серед нижчих клас?в, бо не визнавали сусп?льно? нер?вност? й нав?ть пар??в приймали за сво?х визнавц?в. Але вищ? верстви залишилися при виг?дному положенн?.

Традиц?йно-теолог?чному брахман?стичному тлумаченню дгарми буддизм протиставив св?й, в багатьох випадках рац?онал?стичний п?дх?д до розум?ння тод?шньо? пол?тико-правово? думки та ?деолог?? в ц?лому. Трактування дгарми, як ? все св?тосприйняття раннього буддизму, пронизане пропов?ддю гуман?зму, добрих в?дносин м?ж людьми, любов? до ближнього, ненасильства. Для буддизму притаманна тенденц?я до зменшення рол? ? масштаб?в покарань. Саме вчення вихваля? законн?сть ? законний шлях в житт?. Для того, щоб виконувати ц? закони, людина повинна знаходитись на певному р?вн? розвитку.

Пер?од розкв?ту в ?нд?? та поширення в ?нших краях [ ред. | ред. код ]

З ростом числа ?? поборник?в зм?цнювались ?хн? позиц?? в сусп?льно-пол?тичному житт?. Згодом ?де? буддизму почали сильн?ше впливати на державну пол?тику ? законодавство. П?д час правл?ння Ашоки (268?232 рр. до н. е.), який об‘?днав ?нд?ю, буддизм був визнаний державною рел?г??ю. П?зн?ше вплив рел?г?? розповсюдився на ?нш? кра?ни П?вденно-Сх?дно? Аз?? . До I-го стол?ття ново? ери були записан? й кодиф?кован? священн? тексти буддизму, з?бран? в три ≪кошики≫. Це з?брання отримало назву Трип?така . Проте, одночасно з поширенням вчення почало дробитися ? виникли численн? школи.

Десь на початку I-го тисячол?ття буддизм проник у Китай, а десь з VII-го стол?ття ? в Корею та Япон?ю. У нових краях виникали сво? власн? школи. У сам?й ?нд?? в пер?од ?мпер?? Гупт?в буддизм став занепадати, ?з завоюванням ?нд?? мусульманами буддизм у н?й занепав зовс?м, поступившись частково ?сламу, а частково ?нду?зму .

У ?вроп? серйозний ?нтерес до буддизму виник у XIX стол?тт?, спочатку в ?нтелектуальних колах. У XX стол?тт?, з ем?грац??ю на зах?д значного числа китайц?в та представник?в ?нших народ?в, що спов?дували буддизм, ця рел?г?я стала справд? всесв?тньою.

Постмодерн?стський буддизм [ ред. | ред. код ]

На Шр?-Ланц? Обесекер? та Гомбр?х ^{[en] [8]} об?рунтували зм?ни, що в?дбулися в останн? десятил?ття ХХ ст.. При цьому вони характеризували ?х як широке проникнення в ус? верстви сусп?льства побожно? рел?г?йност? та маг?чних практик , вказуючи на постмодерн?стський характер таких зм?н.

Показов? десять основних нових тенденц?й у сучасному буддизм?:

-- сп?впраця буддист?в ?з так званим всесв?тн?м ≪зеленим рухом≫;

-- протид?я буддистському нац?онал?зму;

-- перегляд навчань та ц?нностей традиц?йного буддизму;

-- радикальне повернення до основ буддизму (наприклад, Santi Asoke ^[en] );

-- в?дновлення ?деалу ≪л?сових≫ ченц?в (araiiiiasthiina ^{[ уточнити терм?н ]} ) ^[9] ;

-- в?дродження медитац?? шаматха .Традиц?йно медитац?я проводилася т?льки всередин? Сан?га , однак ?з друго? половини ХХ ст. метод медитац?? Махас? Саядава ^[en] зарекомендував себе коротшим шляхом (принаймн?, через попередню стад?ю, саматху). В центрах bhavana madyasthana п?д оп?кою майстра займалося (1972 р?к) понад 700 000 учн?в ^[10] .

-- в?дродження ритуал?зму;

-- синкретизм з ?ншими будд?йськими традиц?ями;

-- тенденц?я до "рем?фолог?зац??";

-- в?дновлення прав ж?нок ^[11] .

28 березня 2006 р. 11-й президент ?нд?? Абдул Калам запропонував ?дею в?дродження ун?верситету Наланди ^[en]

Р?шення про створення ун?верситету було схвалено на другому та четвертому сам?т кра?н Сх?дно? Аз?? .

1 вересня 2014 року пройшли перш? заняття у сучасному М?жнародному Ун?верситет? Наланди у прилеглому м?ст? Раджг?р за участю 15 студент?в ^[12] .

У новому кампус? площею 455 акр?в Ун?верситет почав функц?онувати ?з с?чня 2020 року ^[13] .

Основн? вчення [ ред. | ред. код ]

Будда-дгарма ? рел?г?йно-ф?лософським вченням, що спира?ться на загальн? для ?нд?йського св?тобачення поняття карми й ре?нкарнац?? . Мета буддиста ? покласти край стражданням та досягти згасання ( н?ббани ) жадоби, злостивост? та хибних погляд?в, досягаючи при цьому пробудження ( бодг? ). Буддизм вчить робити добр? та вм?л? вчинки, уникати вчинк?в злих та невм?лих, а також очищувати та розвивати розум.

Чотири шляхетн? ?стини [ ред. | ред. код ]

Основн? положення буддизму викладен? в Чотирьох шляхетних ?стинах ^[14] , як? Гаутама Будда виголосив сво?м учням п?сля того, як досяг пробудження, медитуючи п?д деревом Бодг? :

1. життя неминуче пов'язане з? стражданнями;
2. причиною страждання ? жага буття ? чутт?вих насолод;
3. щоб уникнути страждань, сл?д зв?льнитися в?д ц??? жаги буття ? досягти повного заспоко?ння ? н?рвани ;
4. ?сну? шлях до припинення жаги буття, а отже, страждань.

Центральним поняттям першо? ?стини ? страждання  ? дукха або дуккха ( санскр. ???? , пал? dukkha? ? ≪страждання≫, ≪фрустрац?я≫, ≪дискомфорт≫). Переклад слова дукха як страждання приблизний. Воно може означати страждання т?ла чи душ?, але в загальному розум?нн? воно означа? скор?ше незадов?льн?сть . Тобто першу шляхетну ?стину можна розум?ти як ≪життя незадов?льне≫.

Центральним поняттям друго? ?стини ? причина (страждань) ? дукха самудая ( санскр. ?????? , пал? dukkhasamudayo (samudayo ? ≪виникнення≫, ≪походження≫, ≪поява≫). Вчення Будди проголошу? принцип ун?версального зв'язку причин ? насл?дк?в ( прат?тья самутпада ). Зустр?ча?ться дуже спрощене трактування: ≪причина страждань ? бажання≫. Це звучить поетично, але бажання теж мають причину. Будда вид?лив дванадцять н?дан , як? утворюють замкнуте коло, яке називають дванадцятичленною формулою буття . Найважлив?шою н?даною ? незнання ( ав?дья ).

Третя ?стина говорить про згасання (страждань) ? дуккха н?родга ( санскр. ????? , nirodha ^IAST , пал? dukkhanirodho (nirodho ? ≪припинення≫, ≪згасання≫, ≪притамування≫). З? словом н?родга спор?днене слово н?рвана , що буквально означа? задування (св?чки). Н?рвана ? передумовою духовного пробудження ( бодг? ). Досягнувши стану пробудження, людина отриму? знання ?стини про цей св?т, дола? незнання ( ав?дью ), а отже роз?рве цикл народжень ? смертей ? стане буддою .

Четверта ?стина вказу? шлях до такого звершення ? дуккха н?родга гам?н? пат?пада марга ; ( санскр. ????? , m?rga ^IAST  ? досл?вно означа? ≪шлях≫); пал? dukkhanirodhag?min? pa?ipad? (g?min? ? ≪той, що веде до≫, pa?ipad? ? ≪шлях≫, ≪практика≫). Будда Гаутама рекомендував Шляхетний в?с?мковий шлях , що встановлю? правила повед?нки для тих, хто бажа? досягти просв?тлення.

Вид?ляють чотири ступен? просв?тлення :

• т?, хто ув?йшов у пот?к;
• т?, хто повернеться ще раз;
• т?, хто вже б?льше не повернеться;
• людина, котра досягла н?рвани назива?ться шляхетною ( аргатом ).

?сну? велике число р?зних ?нтерпретац?й цих базових ?стин. Намагаючись збагнути ?х, прихильники вчення Будди розд?лилися на велику к?льк?сть шк?л ? сект, кожна з яких пропагу? св?й шлях до пробудження.

Три ознаки ?снування [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше:  Буддистська ф?лософ?я

Попри велику к?льк?сть шк?л буддизму, ?снують фундаментальн? елементи вчення, як? под?ляють вс? буддисти, зокрема трилакшана (три ознаки буддистського вчення):

1. ан?тья  ? визнання непост?йного, м?нливого характеру всесв?ту . Нема н?чого пост?йного.
2. дуккха  ? страждання як ун?версальний принцип непробудженого буття .
3. анатман  ? в?дсутн?сть в?ри в ?ндив?дуальну ≪душу≫ .

Буддизм заперечу? ?снування абсолютного трансцендентного Бога -творця, який вшанову?ться в авраам?чних рел?г?ях, зокрема в християнств?. Натом?сть буддисти допускають ?снування багатьох божеств або бог?в, як? ? частиною св?ту ? залежн? в?д його закон?в. Ц? божества так само як люди, прагнуть стати буддами  ? ?стотами, що вийшли з кола перероджень ? смертей , досягнувши пробудження , але завдяки довготривалост? свого життя не задумуються над м?нлив?стю та хиткою природою власного ?снування.

Сп?льним для вс?х буддистських шк?л ? заперечення ?снування ?ндив?дуально? душ? людини. В?ра в ?? ?снування вважа?ться основною перепоною на шляху до досягнення стану пробудження.

Напрямки [ ред. | ред. код ]

У межах буддизму в ?нд?? виникли два напрями: Х?наяна та Магаяна (Махаяна), кожен з яких пропону? способи пробудження людсько? св?домост?.

Х?наяна  ? ≪вузький≫ (або досл?вно ? ≪малий≫) шлях до пробудження, який передбача? певний аскетизм, в?длюдництво ? був розрахований в основному для практики ченцями- бг?кшу . Х?наяна встановлю? висок? вимоги до буддиста. Пробудження на шляху Х?наяни досяга?ться п?сля багатьох смертей ? народжень, а мирянин може спод?ватися т?льки накопичити позитивну карму впродовж свого життя, щоб бути в наступному ченцем.

Махаяна  ? ≪широкий≫ (або досл?вно ? ≪великий≫) шлях до пробудження, при якому припуска?ться можлив?сть досягнення самадг? та н?рвани мирянином, який дотриму?ться об?тниц? духовного вдосконалення п?д кер?вництвом бодисаттви . На в?дм?ну в?д ченц?в, мирянам давався б?льш спрощений етичний кодекс повед?нки, який зводився до дотримання п'яти запов?дей: 1) в?дмова в?д вбивства; 2) в?дмова в?д привласнення чужого майна; 3) в?дмова в?д надм?рного статевого життя; 4) в?дмова в?д зловживання дов?рою, брехн? та шахрайства; 5) в?дмова в?д речовин, як? збуджують св?дом?сть.

Практика буддизму [ ред. | ред. код ]

В?ддан?сть [ ред. | ред. код ]

В?ддан?сть ? важливою частиною практики багатьох буддист?в. ^[15] Практикування включа? певн? ритуали; поклони, жертвоприношення, паломництво та чанти ? монотонн? буддистськ? сп?ви. У буддизм? Чисто? земл? вшанування будди Ам?табга ? основною практикою. У буддизм? Н?т?рен-сю основною практикою ? в?ддан?сть Сутр? Лотоса .

Йога [ ред. | ред. код ]

Буддизм традиц?йно включа? практикування медитативного зосередження (пал?: jh?na ; санскрит: dhy?na ). ^[16] Уже пропов?д? Будди посилалися на ?де? йоги . ^[17] Одне з ключових нововведень Будди в пор?внянн? з в?домою ран?ше практикою йоги полягало в тому, що медитативне зосередження повинно по?днуватися з в?льним п?знанням. ^[18] Ця р?зниця м?ж вченням Будди та йоги в?дображена в брахман?чних текстах. Медитац?я сама по соб? не ? к?нцем, як каже Будда, нав?ть найвищ? медитативн? стани не дають зв?льнення. Зам?сть досягнення повно? зупинки думок повинна бути деяка ментальна активн?сть: зв?льнювальне п?знання, засноване на практиц? уважно? усв?домленост?. ^[19]

Йоги практикували медитац?ю протягом стол?ть ще до Будди. Будда взяв у них практику заглиблення в себе, зац?кавленого зосередження та ?нтроспекц?ю, розвинув ?хню медитативну техн?ку, але в?дкинув ?хн? теор?? зв?льнення. ^[20] У буддизм? уважн?сть, усв?домлен?сть та ясне бачення необх?дно розвивати завжди, а в добуддистськ?й практиц? йог?в нема? тако? ?нструкц??. Йог брахман?чно? традиц?? не зобов'язаний практикувати п?д час дефекац??, наприклад, тод? як буддистський чернець зобов'язаний. ^[21]

Як буддистськ?, так ? зовн?шн? джерела в?дзначають, що результатом медитац?? ? рел?г?йне знання або ≪бачення≫. Саманнафала Сутта зазнача?, що таке бачення виника? в адепта буддизму внасл?док по?днання усп?х?в у ≪медитац??≫ та усп?х?в у ≪дисципл?н?≫ ( с?ла мовами пал? та санскрит). Деяк? з буддистських метод?в медитац?? набули популярност? й вживаються не т?льки буддистами, але первинною була ?дея, що етика ма? причинно-насл?дковий зв'язок з досягненням ≪надлюдсько? мудрост?≫ ( праджня ). ^[22]

Буддистськ? тексти, мабуть, першими почали описувати практикування медитац??. ^[23] Вони згадують медитативну практику, що ?снувала до Будди, та практику, що розвинулася в буддизм?. ^[24] Дв? Упан?шади , написан? п?сля зародження буддизму, справд? м?стять ц?лком зр?л? описи йоги як засобу досягнення мокш?. ^[25]

Хоча нема? переконливих доказ?в медитац?? в добуддистських брахман?чних текстах, це не ? переконливим св?дченням, що безформна медитац?я походить з? шраман?чно? , а не брахман?чно? традиц??. М?цн? паралел? м?ж космолог?чними твердженнями Упан?шад та медитативними досягненнями обох вчень, на як? спирався Будда, проступають у ранн?х буддистських текстах. ^[26] Згадуються ? менш ймов?рн? можливост? ^[27] . Переконуючи, що космолог?чн? твердження Упан?шад також в?дображають традиц?ю контемпляц??, робляться спроби довести, що ведичний г?мн ≪Насад?я Сукта≫ м?стить докази контемпляц?йно? традиц?? не п?зн?ше п?знього доведичного пер?оду. ^[26]

Спас?ння у Трьох дорогоц?нностях [ ред. | ред. код ]

Традиц?йно першим кроком, початком рел?г?йно? практики особи, у б?льшост? буддистських шк?л ? вимога дов?ритися Трьом дорогоц?нностям ( триратна ) ^[28] , знайти в них опору, стати п?д ?хн?й захист. Практика отримання захисту в?д ?мен? маленько? чи нав?ть ненароджено? дитини згаду?ться ^[29] в ≪Мадджх?ма Н?кая≫ , що визна?ться б?льш?стю шк?л як ранн?й текст. Тибетський буддизм деколи дода? четверту опору ? ламу . У Махаян? особа, яка вибира? шлях бодисатви , да? об?тницю або да? заставу ^{[ джерело? ]} , що вважа?ться крайн?м виразом сп?вчуття.

У Махаян? Три дорогоц?нност? сприймаються також, як над?лен? в?чною та незм?нною суттю, та як так?, що мають незворотний ефект: ≪Три дорогоц?нност? мають як?сть неперевершеност?. Як ? справжн? самоцв?ти н?коли не зм?нюють сво?? здатност? та добротност?, чи хвален? чи критикован?, так само ? Три дорогоц?нност?, оск?льки вони мають в?чну ? незм?нну природу. Ц? Три дорогоц?нност? приносять плоди, як? незм?нн?, якщо людина вже досягнула стану просв?тлення Будди, то нема? можливост? впасти назад у страждання.≫ ^[30]

Трьома дорогоц?нностями ?:

• Будда  ? так називають тих, хто досягнув н?рвани (див.також Тата?ата та С?ддгартха ?аутама ). Будду можна також сприймати як концепц?ю, а не як конкретну особу: ?деальна мудр?сть, що розум?? дгарму та бачить реальн?сть у ?? правдив?й форм?. У буддизм? Махаяни будда може розглядатися як верховний захисник: ≪Будда ? ун?кальний абсолютний захисник. Будда ? непорушним, в?чним, незламним та абсолютним захисником.≫ ^[31]

• Дгарма (?нколи дхарма ) ? вчення або закон природи як його пропов?дував будда ?аутама. Вона також, особливо в Махаян?, може передбачати крайню та п?дтверджувану реальн?сть, яка ? нев?дд?льною в?д будди. Дал?, з певних погляд?в Махаяни, дгарма вт?лена у форм? велико? сутри (буддистських писань) може зам?нити потребу в особистому вчител? та може бути прямими й спонтанними вор?тьми до ?стини. Це особливо стосу?ться ≪Сутри Лотоса≫ . Доктор Х?рош? Канно пише про цей погляд на Сутри Лотоса : ≪це дгарма-ворота до раптового просв?тлення притаманного Велик?й кол?сниц?; це дгарма-ворота через спонтанне пробудження особи, без звертання до вчителя≫. ^[32]

• Сан?га  ? т?, як? досягли одно? з чотирьох стад?й просв?тлення , або просто сп?льнота буддистських ченц?в та черниць .

Як стверджують священн? тексти, Будда ?аутама пропонував себе як зразок для насл?дування. Дгарма пропону? захист шляхом надання вказ?вок щодо уникнення страждань та досягнення н?рвани. Вважа?ться, що сан?га забезпечу? захист, правильно подаючи вчення Будди та власним прикладом доводячи, що вчення Будди ? досяжним.

Етика в буддизм? [ ред. | ред. код ]

Будд?йська етика побудована на засадах незавдання шкоди та пом?рност?. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральност? (с?ла), зосередженост? (самадх?) та мудрост? (пання). За допомогою медитац?? буддисти п?знають механ?зми роботи розуму та причинно-насл?дков? зв'язки м?ж т?лесними та псих?чними процесами.

Благородний шлях до врятування м?стить 8 елемент?в (граней) (також в?домий як В?с?мковий Шлях ):

1. Правильн? погляди ? бачення реальност? такою як вона ? насправд?, а не такою, якою вона зда?ться, в?ра у вчення Будди.
2. Правильний нам?р ? тверде р?шення пройти шляхом до пробудження, нам?р самозречення, зв?льнення ? нешк?дливост?.
3. Правильна мова ? правдива ? необразлива мова.
4. Правильна д?я ? д?я, яка не завда? шкоди, не вбивати, не брати того, чого не дають, в?дмовитися в?д статевого життя.
5. Правильний спос?б життя ? мати т?льки необх?дне для життя, жити на пожертвування.
6. Правильне зусилля ? докладати зусиль не думати про те, що може завадити медитац??.
7. Правильна усв?домлен?сть ? ясно усв?домлювати сво? д??, сво? т?ло як сво? т?ло, сво? в?дчуття як в?дчуття, думки як думки, без пристрасно? симпат?? чи в?дрази.
8. Правильна зосереджен?сть ? правильна медитац?я чи концентрац?я.

У буддистськ?й етиц? ?сну? 10 невм?лих вчинк?в, як? приводять до страждань, як самого буддиста, так ? його оточення. ?х розд?лено на три категор??: т?лесн?, словесн? та духовн? невм?л? вчинки. До т?лесних в?дносяться: вбивство, крад?жка та помилков? сексуальн? в?дносини (подружня зрада, педоф?л?я та ?нше). Словесн? невм?л? д??: брехня, с?яння розбрату (розмови, як? ведуть до сварок), образлив? слова та безглузда розмова. Духовними невм?лими д?ями ?: користолюбство, недоброзичливе ставлення до ?нших та нев?рн? погляди.

Для звичайних людей Будда давав прост? моральн? накази: не вбивати н?яко? живо? ?стоти, не красти, не говорити неправди, не вживати п'янких напо?в, не провадити розгнузданого життя, бути прихильним до вс?х. Але за найвищий ?деал в?н уважав мудреця, що уника? любов? й радост? та перебува? в повн?й душевн?й безд?яльност?. Через те в буддист?в поширилося незвичайне чернече життя, постала велика сила монастир?в ? пустинь, в яких прихильники ново? рел?г?? насл?дували свого вчителя.

Чернече життя [ ред. | ред. код ]

В?ная ? це специф?чний моральний кодекс для ченц?в. В?н м?стить у соб? Пат?мокга , 227 правил для монах?в за Теравад?йською редакц??ю. Точний зм?ст в?наяп?така (писання В?ная) трошки в?др?зня?ться в?дпов?дно до р?зних шк?л, та р?зн? школи ? ?хн? п?дшколи встановлюють р?зн? стандарти щодо строгост? дотримання В?ная. Маленьк? монахи-нов?ц?ати використовують Десять запов?дей буддизму , як? ? базовими запов?дями для монах?в.

В?дпов?дно до чернечих правил Будда пост?йно нагаду? сво?м слухачам, що ? моральна сторона, яка ? важливою. З другого боку правила сам? по соб? створен?, щоб забезпечити прийнятне життя, та прекрасний трампл?н для вищих досягнень. Монахам даються настанови Буддою жити як ≪острови в соб?≫. У цьому сенс? жити життя як припису? В?ная ? це як один посл?довник ставить це: ≪б?льш н?ж просто зас?б для досягнення ц?л?: це вже майже сама ц?ль як така.≫ ^[33]

У Сх?дному Буддизм? також ?сну? в?дм?нна В?ная та етика, що включа?ться до Махаянсько? Брахмаяла Сутри (не плутати з пал?йським текстом за таким же ж ?менем) для бодх?сатв , у як?й, наприклад, вживання м'яса не схвалю?ться, а вегетар?анство активно заохочу?ться. У Япон?? вона майже повн?стю зам?нила монастирську В?наю, та дозволя? клиру одружуватись.

Медитац?я [ ред. | ред. код ]

Буддистська медитац?я фундаментально ? пов'язана з двома темами: трансформування розуму та використання його для досл?дження себе та ?нших явищ. ^[34] Зг?дно з Буддизмом Теравади Будда навчав двох вид?в медитац?? ? медитац?? Шаматха (Sanskrit: ?amatha ) та медитац?? В?пасана (Sanskrit: vipa?yan? , Пал?: Vipassan?). В китайському буддизм? вони ?снують (трансл?теру?ться ч? куан ), але найпопулярн?шою ? Чань (Дзен) медитац?я. ^[35] Зг?дно з П?тером Гарв? весь час коли буддизм був здоровий не т?льки монахи, монахин? та одружен? лами, але ? в?рн? мирськ? люди практикували медитац?ю. ^[36] Зг?дно з Енциклопед??ю Буддизму Рутледжа навпаки, протягом майже вс??? Буддистсько? ?стор?? до сучасност?, серйозна медитац?я для мирських людей була нетиповою. ^[37] Св?дчення ранн?х текст?в пов?домляють, що в часи Будди багато мирських чолов?к?в ? ж?нок практикували медитац?ю, деяк? нав?ть на р?вн? вм?ння вс?х восьми Дх'ян . ^[38]

Саматх? (медитативний розвиток): медитац?я шамата [ ред. | ред. код ]

Мовою Благородного в?с?мкового шляху сам'яксамад ^х ? це ≪правильна концентрац?я≫. Первинним значенням культивування самад ^х ? ? медитац?я. П?сля напрацювання самад ^х ? розум ста? очищеним в?д скверни, спок?йним, вр?вноваженим та ясним.

Коли медитатор досяга? ст?йко? та сильно? концентрац?? ? вр?вноваженост? ( санскр. ????? , трансл?т.   д ^х 'яна ), його розум готовий до практики прозр?ння природи реальност? ( в?пасана ), врешт?-решт досягаючи зв?льнення в?д ус?х страждань. Культивування усв?домленост? ? основоположним для ментально? концентрац??, яка необх?дна для досягнення просв?тлення.

Медитац?я шамата почина?ться з уважност? до об'?кта чи ?де?, поширю?ться на т?ло, розум та все оточення, що веде до стану повно? концентрац?? та вр?вноваженост?. ?сну? багато вар?ац?й стил?в медитац??, починаючи з сид?ння з перехрещеними ногами, вклякання для молитви або ходьба. Найб?льш вживаним способом медитац?? ? спостер?гання за диханням тому, що ця практика може вести як до шамати так ? до в?пасани .

У буддистськ?й практиц? говориться, що п?д час медитац?? шаматхи можна заспоко?ти розум, але т?льки медитац?я в?пасани може в?дкрити, яким розум був збаламученим, починаючи з? знань ( г'яна ) та розум?ння ( праджна ), ? так може вести до н?рвани . Коли перебува?ш у дх'ян?, весь бруд тимчасово придушу?ться. Т?льки розум?ння ( праджня або в?пасана ) повн?стю знищу? мотолох у голов?. Дх'яни це також так? стани, як? аргати переживають, щоб в?дпочити.

У Тхеравад? [ ред. | ред. код ]

У Буддизм? Тхеравади причина людського ?снування та страждання поляга? у пристрасному бажанн?, яке тягне за собою р?зноман?тн? осквернення. Ц? р?зноман?тн? осквернення традиц?йно п?дсумовуються як жадоба, ненависть та ?люз??. Вони вважаються глибоко закор?неними хворобами розуму, як? створюють страждання та стрес. Для того, щоб зв?льнитися в?д страждання та стресу ц? джерела осквернення необх?дно пост?йно викор?нювати шляхом внутр?шнього досл?дження, анал?зу, переживання досв?ду та розум?ння правдиво? природи цих джерел осквернення використовуючи Дж'яна , техн?ку, яка ? частиною Благородного восьмикратного шляху. ? це приведе медитатора до усв?домлення Чотирьох Благородних ?стин, Просв?тлення та Н?рвани . Н?рвана ? це к?нцева мета Теравад?йц?в.

Праджня (мудр?сть): медитац?я в?пасана [ ред. | ред. код ]

Праджня означа? мудр?сть, що базу?ться на усв?домленн? причинно-насл?дкового ланцюга , Чотирьох благородних ?стин та Трьох ознак ?снування . Праджня ? мудр?стю, яка спроможна усунути причини страждання та привести до бодг? . Кажуть, що це основний спос?б досягнути н?рвани через осягання правдиво? природи вс?х речей: дукхи (незадов?льност?, страждання), ан?ть? (непост?йност?) та анатману (не-Я). Праджня ? також шостою з шести парам?т Махаяни.

Спочатку праджня осяга?ться на концептуальному р?вн? через слухання пропов?дей (розмов про дгарму), читання, вивчення, деколи через повторення вголос буддистських текст?в та участь у бес?дах. Коли досягнуто концептуальне розум?ння, його застосовують до щоденного життя щоб кожен буддист м?г перев?рити правдив?сть вчень Будди на практиц?. М?ж ?ншим, теоретично можна досягнути н?рвани на будь-якому р?вн? практики, чи то глибоко медитуючи, слухаючи пропов?дь, зд?йснюючи щоденн? справи чи будь-яку ?ншу д?яльн?сть.

Чань / дзен [ ред. | ред. код ]

Чань-буддизм (?, сеон по-корейськи або дзен по-японськи) отримав назву в?д санскритського терм?ну дх'яна , який означа? ≪медитац?я≫. Школи цього напрямку роблять менший наголос на книжному навчанн? та надають перевагу фокусуванню на прямому духовному прорив?, шляхом до якого ? медитац?я. ^[39]

У японськ?й традиц?? ?снують дв? основн? школи, Р?ндзай (臨?宗) та Сото (曹洞宗), як? колись надавали перевагу медитац?? на Коан (公案, медитативна загадка чи головоломка) та п?зн?ше (п?сля певного практикування коан?в) ? на ш?кантадза чи ≪просто сидження≫. ^[40]

Вчення чань/дзен ? часто повне парадокс?в для того, щоб послабити хватку його та для полегшення проникнення в сферу Правдивого Я або Безформного Я, яке дор?вню? самому Будд?. ^[41] Зг?дно з? словами майстра дзен Уч?ями Кошо, коли думки та ф?ксац?я на маленькому ≪Я≫ виходять за меж? ≪Я≫, тод? ста?ться Пробудження до всесв?тнього, недуал?стичного Я: 'Коли ми в?дпуска?мо наш? думки та пробуджу?мося до реальност? життя, яке працю? поза ними (думками), ми в?дкрива?мо Я, яке живе всеохопне недуал?стичне життя (перед под?лом надво?), що пронизу? вс? жив? ?стоти та все ?снування ^{[42] [43]} .

Ваджраяна ? Тантра [ ред. | ред. код ]

Тибето-монгольський буддизм, хоча й базу?ться на Махаян?, ? одн??ю з? шк?л, що практикують Ваджраяну або ≪Д?амантову кол?сницю≫ (в?дому також як Мантраяна, Тантраяна, Тантричний буддизм або езотеричний буддизм). Ваджраяна прийма? вс? основн? концепц?? Махаяни, але також включа? величезну масу духовних та ф?зичних метод?в, призначених для покращення буддистсько? практики. Тантричний буддизм сильно пов'язаний з ритуалами та медитативною практикою. ^[44] Одним компонентом Ваджраяни ? об'?днання (збирання) психоф?зично? енерг?? через ритуали, в?зуал?зац??, псих?чн? вправи та медитац?ю як засоби розвитку розуму. Стверджу?ться, що, використовуючи ц? прийоми, практик може досягнути стану будди протягом свого життя, або нав?ть за три роки. У тибетськ?й традиц?? ц? методи можуть включати сексуальн? практики та ритуали з партнером ( Кармамудра ), хоча т?льки для дуже просунутих практик?в. ^[45]

Тексти [ ред. | ред. код ]

Виникнення буддизму було пов'язане з появою ряду твор?в, що ув?йшли згодом до складу канон?чного зводу буддизму ? Трип?таки ^[46] ; це слово означа? мовою пал? ≪три кошики≫. Трип?таку було кодиф?ковано в 1 ст. до н. е. Тексти Трип?таки розд?лено на три частини ? п?таки: В?ная-п?така , Сутта-п?така й Абг?дгамма-п?така . В?ная-п?така присвячена переважно правилам повед?нки ченц?в ? порядкам у чернечих громадах. Центральну ? найб?льшу частину Трип?таки склада? Сутта-п?така. Вона м?стить величезну к?льк?сть опов?дей про окрем? еп?зоди життя Будди та його вислов?в. У третьому ≪кошику≫ ? Абг?дгамма-п?така ? м?стяться головним чином пропов?д? й повчання на етичн? й абстрактно-ф?лософськ? теми.

• ≪Абг?дгармакоша≫  ? ф?лософський трактат Васубандгу

Теч?? та школи [ ред. | ред. код ]

?сну? к?лька десятк?в теч?й буддизму, як? можна загалом згрупувати у три типи: Н?кая , Махаяна та Ваджраяна . З? шк?л Н?кая до наших час?в збереглася лише школа Тхеравада . Кожна з г?лок буддизму вважа?, що вона представля? справжн? вчення Будди; разом з тим в деяких школах вважа?ться, що гнучкий характер буддизму дозволя? йому зм?нювати формулювання, терм?нолог?ю та п?дходи зг?дно з сучасними обставинами.

Школа Тхеравада , що означа? ≪Вчення стар?йшин≫, буду? вчення та практику винятково на Пал?йському канон? . В?н вважа?ться найстар?шим з наявних буддистських канон?в, його тексти сприймаються як автентичн? в ус?х г?лках буддизму. Практика Тхеравади спира?ться на розвиток ≪?рунтовно? уваги≫, що призводить до розвитку вм?лих якостей. Буддизм Н?кая, ? в тому числ? Тхераваду, ?нод? називають Х?наяною (≪Ницою кол?сницею≫), хоча це взагал? вважа?ться невв?чливим. Тхераваду сьогодн? спов?дують в Шр? Ланц?, М'янм?, Лаос?, Та?ланд?, частково у В'?тнам? та Малайз??; загалом у св?т? близько 124 ^[47] м?льйон?в людей. В Укра?н? ? окрем? посл?довники Тхеравади ^[48] , проводяться сем?нари з В?пассани ^[49] .

У Махаян? (≪Велик?й кол?сниц?≫) п?дкреслю?ться сп?вчуття до вс?х та самов?дданий ?деал Бодх?саттви. В доповнення до текст?в шк?л Н?кая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текст?в, записаних б?ля першого стор?ччя нашо? ери. Ц? п?зн?ш? тексти написан? на санскрит?, та присвячен? досягненню стану Будди через сл?дування шляхом Бодх?саттви протягом незл?ченних в?к?в. У зв'язку з такими величезними в?др?зками часу, в деяких школах Махаяни прийма?ться ?дея досягнення переродження в ≪Чист?й земл?≫, що не ? саме по соб? Пробудженням, але як середовище максимально сприя? досягненню Пробудження. Буддизм Махаяни спов?дують сьогодн? у Кита?, Япон??, Коре? та б?льш?й частин? В'?тнаму; загалом у св?т? близько 185 ^[50] м?льйон?в людей. В Укра?н? Махаяна представлена посл?довниками японсько? школи Н?т?рен-сю (Н?ппондзан Мьоходз?) Дзен ^[51] .

Ваджраяна (≪Д?амантова кол?сниця≫) под?ля? багато з основних концепц?й Махаяни, але разом з тим використову? велику к?льк?сть техн?к, призначених для вдосконалення буддистсько? практики. Одна з? складових Ваджраяни ? використання психоф?зично? енерг?? як засобу досягнення глибоких стан?в зосередження та усв?домлення. Ц? глибок? стани в свою чергу використовуються як шлях до стану Будди. Стверджу?ться, що за допомогою цих техн?к можна досягти стану Будди всього за одне життя. В доповнення до текст?в Тхеравади та Махаяни, буддисти Ваджраяни визнають велику к?льк?сть текст?в, в тому числ? буддистськ? Тантри. Ваджраяну сьогодн? спов?дують в основному в Тибет?, Непал?, Бутан?, Монгол??, Калмик??, п?вн?чн?й ?нд??, частково в Кита? та Япон??; загалом у св?т? близько 20 [1] [ Арх?вовано 15 березня 2015 у Wayback Machine .] м?льйон?в людей. Найв?дом?шим духовним л?дером Ваджраяни ? Далай-лама . В Укра?н? Ваджраяна представлена громадами Карма Ка?'ю (Й. С. Г'ялва Кармапи Тха? Дордже, Шамара Р?нпоче та Оле Н?дала [2] [ Арх?вовано 5 грудня 2006 у Wayback Machine .] , Лами Пунцога , а також Й. С. 17 Кармапи Ург'?на Тринле Дордже та Чог'яма Трунгпи ), Др?кун? Ка?'ю ^[52] та громадами Нь?н?ма та Дзогчен .

Осв?та [ ред. | ред. код ]

• Наланда  ? один з найб?льших ун?верситет?в середньов?ччя.
• В?крамаш?ла  ? один з найб?льших ун?верситет?в середньов?ччя.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Нин? у св?т? ? близько 360 млн мирян, як? спов?дують буддизм ^[53] , ? близько 1 млн ченц?в та черниць. Буддисти св?ту об'?днан? у дв? м?жнародн? орган?зац?? ? Всесв?тн? Братерство буддист?в ^[54] (штаб-квартира в Бангкоц? , Та?ланд ) та Аз?йську буддистську конференц?ю за мир (штаб-квартира в Улан-Батор? , Монгол?я). В Укра?н? ? 56 буддистських громад зг?дно з рел?г?йно-?нформац?йною службою станом на 1 с?чня 2015. ^[55]

В?дм?нност? в?д ?нших вчень та в?рувань [ ред. | ред. код ]

На в?дм?ну в?д моноте?стичних рел?г?й ( юда?зм , християнство , ?слам ), у буддизм? нема? н? всемогутнього Бога -творця чи Бога-особи, н? в?чно? душ? . У буддизм? нема? також поняття про ≪багатьох бог?в≫. Ц? ж положення та заперечення кастово? системи в?др?зня? буддизм в?д ?нду?зму та брахман?зму , хоча в?н ? визна? вчення про карму . Буддистськ? вчител? кажуть, що буддизм не ? рел?г?йною в?рою ? н?чого не потр?бно сприймати лише на в?ру, в?н ? знанням, результати якого видно в житт?.

Представники ?нших рел?г?й та ?деолог?й критикують буддизм ?з р?зних позиц?й, як? не узгоджуються з ?хн?ми власними засадами. Християнство дор?ка? буддизму за заперечення ?снування Бога та его?зм, марксизм-лен?н?зм бачить у буддизм? не т?льки заперечення матер?ал?зму , а й в?двол?кання трудящих в?д класово? боротьби, сучасна ф?лософ?я науки вважа? буддизм науково недоведеним, м?стичним та ?деал?стичним.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Буддизм у сестринських В?к?про?ктах
	Означення у В?к?словнику ?
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Файли у В?к?сховищ? ?

• Бх?мрао Рамдж? Амбедкар
• Авадана
• Будда в ?нду?зм?
• Буддистський прапор
• Теософ?я та буддизм
• Буддизм в Укра?н?
• Буддистська криза
• Буддистськ? монастир? в Япон??

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

• Бодуен Ж. Вступ до пол?толог??. ? К., 1995.
• Брегеда А. Ю. Пол?толог?я: Навч.-метод, пос?бник для самост. вивч. дисц. ? К., 1999.
• Гелей С., Рутар С. Основи пол?толог??. ? Льв?в, 1996.
• Лазоренко О. В. , Лазоренко О. О . Теор?я пол?толог??: Навч. пос?бник. ? К., 1996.
• Макарчик В. С. ?стор?я держави ? права заруб?жних кра?н. К.:2000, стр. 19-25.
• Мудрак ?. Д. ?стор?я держави ? права заруб?жних кра?н. ?рп?нь, 2001. Ч.1. стр. 18-69.
• Муляр В. ?. Пол?толог?я. Курс лекц?й. ? Житомир, 1999.
• П?ча В. М. Соц?олог?я. Загальний курс. ? К., 2000.
• Стрелкова А. Ю . Буддизм: ф?лософ?я порожнеч?: [монограф?я]. ? К.: Видавничий д?м ≪Ки?во-Могилянська академ?я≫, 2015. ? 408 с. ISBN 978-966-518-684-7 .
• Шевченко О. О. ?стор?я держави ? права заруб?жних кра?н. К.: Вен тур?, 1995. стр. 92-95
• Буддизм // 『日本大百科全書』 [ Енциклопед?я Н?ппон?ка ]. ? 第2版. ? 東京: 小?館, 1994?1997. ? 全26冊.
• (рос.) Торчинов Е. А. Введение в буддизм. Курс лекций. ? СПб.: Амфора,2005. ? 430 с.
• (укр.) Крижан?вський О. П. ?стор?я стародавнього Сходу: Курс лекц?й. ? Ки?в.: Либ?дь, 1996.
• (укр.) Крижан?вський О. П. ?стор?я стародавнього Сходу: П?дручник. ? Ки?в.: Либ?дь, 2000.
• Рубель В. А. ?стор?я середньов?чного Сходу: Курс лекц?й: Навч. пос?бник. ? Ки?в: Либ?дь, 1997.
• П. Яроцький . Буддизм // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? 808 с. ISBN 978-966-611-818-2 .
• Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. ? Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. ? 304 с. ? ISBN 5-93597-019-8 . (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

Огляди [ ред. | ред. код ]

• Буддизм [ Арх?вовано 22 с?чня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Буддизм // Л?тературознавчий словник-дов?дник  / за ред. Р. Т. Гром’яка , Ю. ?. Ковал?ва , В. ?. Теремка . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? С. 92-94.
• Етика джайн?зму ? буддизму [ Арх?вовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine .] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. ? Житомир: Вид-во ЖДУ ?м. ?. Франка, 2014. ? 416с. ISBN 978-966-485-156-2
• ≪?ВАНГЕЛ??≫ БУДДИ ТА ЕЗОТЕРИЧНИЙ БУДДИЗМ, ЧАСТИНА 1 [ Арх?вовано 21 липня 2019 у Wayback Machine .]
• (рос.) Привлекательность буддизма для современного мира. [ Арх?вовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine .] | Положение буддизма в современном мире. [ Арх?вовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine .] | Буддизм и наука. [ Арх?вовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine .] ( studybuddhism.com )
• (рос.) Ю.М.Рер?х . Буддизм и культурное единство Азии [ Арх?вовано 6 лютого 2011 у Wayback Machine .] (Сборник статей, выпущенный к столетию со дня рождения ученого)
• (рос.) ?.О.Торчинов . Введение в буддологию [ Арх?вовано 25 грудня 2010 у Wayback Machine .] ISBN 5-93597-019-8
• Щербатский Ф. И. Избранные труды по буддизму. ? М.: ≪Наука≫ , 1998
• Дхаммавирантха Ньяка Махатхера . Введение в буддизм [ Арх?вовано 18 вересня 2010 у Wayback Machine .]
• Сангхаракшита . Благородный Восьмеричный Путь Будды [ Арх?вовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine .] ISBN 5-94121-033-7 Читати online
• Сангхаракшита . Кто такой Будда? [ Арх?вовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine .] ISBN 5-94121-022-1 Читати online
• Сангхаракшита . Буддизм: основы пути [ Арх?вовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine .] ISBN 5-87761-019-8 Читати online

Будд?йська практика [ ред. | ред. код ]

• Й. С. Далай-лама XIV . Достижение мира посредством внутреннего спокойствия. [ Арх?вовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine .]
• Ценшаб Серконг Р?нпоче. Конечный пункт сансары ? страдание, конечный пункт Дхармы ? счастье. [ Арх?вовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine .]
• О. Берз?н . Как применять практику Дхармы в повседневной жизни. [ Арх?вовано 23 листопада 2010 у Wayback Machine .]

?нш? посилання [ ред. | ред. код ]

• Сайт, присвячений Майтре? [ Арх?вовано 9 кв?тня 2022 у Wayback Machine .]
• Укра?нське Об'?днання Буддист?в л?н?? Карма Ка?'ю [ Арх?вовано 5 грудня 2006 у Wayback Machine .]
• Будд?йський Центр ≪Др?кун? Сп?льнота Ратнашр?≫ [ Арх?вовано 9 с?чня 2016 у Wayback Machine .]
• (рос.) Будд?йська б?бл?отека Берз?на [ Арх?вовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine .]
• (рос.) Вебпортал ≪Буддизм в Укра?н?≫ [ Арх?вовано 29 с?чня 2013 у Wayback Machine .]
• (рос.) ?нтернет-форум ≪Буддизм в Укра?н?≫ [ Арх?вовано 10 серпня 2013 у Wayback Machine .]
• (рос.) Колесо Дхамми. Сайт буддизму традиц?? Тхеравада [ Арх?вовано 9 кв?тня 2008 у Wayback Machine .]
• Шамбала Укра?на. Л?н?я В?д'ядхара Чог'яма Трунгпи Р?нпоче [ Арх?вовано 5 грудня 2010 у Wayback Machine .]
• Дзен стор?нка Жанни
• Укра?нська Сангха Сото-дзен учн?в Майстра Кайсена. [ Арх?вовано 12 кв?тня 2022 у Wayback Machine .]
• (рос.) Стор?нка, присвячена Тхеравад? [ Арх?вовано 30 березня 2022 у Wayback Machine .] (з рекламою)
• (рос.) Жив? в?дпов?д? Майстра Дзен (сайт пере?хав на новий домен) [ Арх?вовано 2 кв?тня 2022 у Wayback Machine .] (з рекламою)
• Пробудження. Сайт вчення Будди в його перв?сному вигляд? ^{[ недоступне посилання з 25.04.2018 ]}
• (рос.) Медитац?я В?пасани в Укра?н? [ Арх?вовано 21 травня 2013 у Wayback Machine .] ^{[ недоступне посилання з 25.04.2018 ]}
• Будд?ка ? Шлях до Просв?тлення через медитац?? ^{[ недоступне посилання з 25.04.2018 ]}

У соц?альних мережах Сабредд?т   (англ.) Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Giant Bomb Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Велика укра?нська енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · ?сторичний словник Швейцар?? · Православная энциклопедия · Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic Encyclopedia · Cultureel Woordenboek · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · TDV ?slam Ansiklopedisi · The Canadian Encyclopedia · World History Encyclopedia Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я · Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online · Namuwiki · RationalWiki Нормативний контроль BNE :  XX4659777 · BNF :  11938935j · Freebase :  /m/092bf5 · GND :  4008690-2 · J9U :  987007292549405171 · LCCN :  sh85017454 · LNB :  000047248 · NDL :  00560947 · NKC :  ph114205