Йога

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
?нду?зм
Категорія Категор?я ? Портал Портал
Велика статуя в Бангалор? ?з зображенням Шиви , який медиту?

Йо??а [К. 1] (в?д санскр. ??? , yoga IAST ? ≪?днання≫ ≪п?дкорення≫, ≪запрягання≫) [1] [2]  ? система психопрактики; духовна, ментальна та ф?зична практична методика зм?ни св?домост? , т?ла, та псих?ки. Сукупн?сть р?зноман?тних ?нд?йських духовних ? ф?зичних метод?в. Йо?у практикують як нерел?г?йн? люди так ? учасники р?зних напрямк?в ?нду?зму та буддизму з метою керування псих?кою та психоф?з?олог??ю ?ндив?да задля досягнення обраного псих?чного й духовного стану. Йо?а  ? езотерична система в ?нд?йськ?й традиц??, що несе в соб? архетипну ?дею духовного розвитку [3] . В?дома, як м?н?мум, починаючи з II ст. до н. е.

Мета йо?и ? зм?на онтолог?чного статусу людини у св?т? [ джерело? ] [3] .

У зах?дний св?т йо?а проникла в к?нц? XIX ? на початку XX стол?ття й здобула значну популярн?сть у 1980-х як система ф?зичних вправ [4] , хоча в ?нд?? вона не ст?льки ф?зичн? вправи, як медитативна й духовна практика [5] .

В ?нд?? вважа?ться, що практика йо?и ма? л?кувальний ефект, а також що йо?а допомага? людин? здолати р?зноман?тн? недуги. Численн? досл?дження пробували встановити ефективн?сть йо?и як додаткового засобу при л?куванн? раку, шизофрен??, астми та захворювань серцево-судинно? системи [6] [7] . Результати не дали однозначно? в?дпов?д? [6] [7] . 1 грудня 2016 року ЮНЕСКО включила йо?у у список нематер?ально? культурно? спадщини [8] .

Етимолог?я та вжиток [ ред. | ред. код ]

Санскритське слово йо?а ма? багато р?зних значень ? його переклад залежить в?д контексту. Слово походить в?д кореня ????, юдж- , що в р?зних класах означа? ≪контролювати≫, ≪запрягати≫, ≪об'?днувати≫, ? виводиться в?д пра-?.?. *yeug- (≪при?днатися≫; зв?дки також прасл. *jъgo , ≪ярмо≫ , ≪??о≫) [2] .

Слово ≪йо?а≫ у значенн? ф?лософсько?, езотерично? системи зазвичай не переклада?ться. Такий тип сл?в в санскрит? назива?ться yogar??h?rtha (??????????) - ?х значення пов?язане з коренем але не обмежу?ться лише цим.

?стор?я йо?и [ ред. | ред. код ]

В?дпов?дь на питання про те, коли зародилася йо?а, губиться в давнин?. Уже у ведичних Самх?тах йдеться про аскетизм , а аскетична практика ( тапас ) згаду?ться в ранн?х коментарях до Вед Брахманах . Однак, йо?а могла зародитися ще ран?ше, у доведичн?й ?нд??. На печатках час?в ?ндсько? цив?л?зац?? , знайдених у Пакистан? , ? зображення, що нагадують людей в позах медитац??, як? можна розц?нювати як св?дчення на користь тако? г?потези, хоча вир?шальних доказ?в нема?.

Техн?ка досягнення вищих стан?в св?домост? розвивалася в традиц?ях шраман?в та Упан?шад .

Чакри

Беззаперечних св?дчень ?снування медитац?? в добудд?йських брахман?чних текстах не ?сну?. Перш? тексти, як? описують техн?ку медитац??, належать будд?йськ?й л?тератур?. В ?нду?стських текстах терм?н йога вперше зустр?ча?ться в Катха-упан?шад? , де мова йде про контроль над почуттями ? вищий стан, в якому д?яльн?сть розуму припиня?ться. Подальший розвиток поняття йоги зустр?ча?ться в Упан?шадах середнього пер?оду, в Махабхарат? , зокрема в Бга?авад-??т? та в Йо?а-сутрах Патанджал? (II ст. до н. е.).

Патанджал? вважа?ться засновником ф?лософ?? йо?и. Хоча сам Патанджал? не вжива? терм?ну ≪раджа≫, описана ним система в?дома як раджа-йо?а (корол?вська йо?а). Суть йо?и да?ться в друг?й сутр?:

Йо?а ? це заборона зм?ни св?домост? .

Використання слова н?род?а (заборона) св?дчить про те, що Патанджал? був об?знаний ?з будд?йськими ?деями ? включив ?х у свою систему, та не доводить приналежн?сть Патанджал? до будь-якого рел?г?йного напрямку. ?снують також ?нш? переклади, та коментар? Йо?а-сутри Патанджал? [9] .

Сутри Патанджал? стали основою системи, яку називають аштан?а-йо?а (йога восьми щабл?в): ями , н?ями , асан , пранаями , пратьягари , дгарани , дг'яни та самадг? .

З точки зору ц??? школи найвищий досяжний стан св?домост? не в?дкрива? ?люзорност? р?зноман?тност? св?ту. Раджа-йо?а вважа? буденний св?т д?йсним, а тому найвищий стан св?домост? ? т?льки в?дкриттям самого себе, а не ?диного для вс?х людей ун?версального абсолюту.

У ≪ Бга?авад-??т? ≫ терм?н йо?а використову? в багатьох значеннях. ?? шостий розд?л повн?стю присвячений практикуванню йо?и, включно з медитац??ю. ≪Бга?авад-??та≫ опису? три системи йо?и: шлях д?янь ( карма-йо?а ), шлях в?дданост? ( бгакт?-йо?а ) та шлях знань ( джняна-йо?а ).

Визначення йо?и [ ред. | ред. код ]

Визначення йоги описане у Сутр? 1.2 Йо?а-сутри Патанджал?

?????????????????????:

yoga?citta v?tti nirodha:

?сну? б?льше 20 вар?ант?в [10] перекладу цього визначення, наприклад:

Йо?а ? утримання матер?? думки (ч?тта) в?д ≪одягнення≫ у р?зн? образи. ( В?векананда ).

Йо?а ? подавленням вр?тт? (стан?в, видозм?н) в ч?тт? (св?домост?). (Р?г?н)

Йо?а ? здатн?сть спрямовувати розум виключно на об'?кт ? утримання у цьому напрямку, не в?двол?каючись. ( Кр?шнамачар'я )

Йо?а ? припинення функц?й ч?тти. (Загуменнов). Та ?нш? [11] .

Також ?снують ?нш? визначення йо?и, що зустр?чаються у Сутрах ? потребують контекстного прочитання.

Ф?лософ?я [ ред. | ред. код ]

Ф?лософ?я йоги опира?ться на найдавн?шу ф?лософську систему ?нд?? санкх'я , прийма? ?? метаф?зику й теор?ю п?знання, в?др?зняючись в?д не? в?рою у всесв?тн?й дух Параматму , ?ншими словами ? у Бога. Йога, як ? санкх'я дуал?стична  ? св?т, з ?? точки зору ма? дв? першооснови ? ?деальну ( пуруша ) та матер?альну ( пракр?т? ). ?деальна першооснова св?ту плюрал?стична, тобто склада?ться з окремих душ ( джива ). Матер?альна пракр?т? ?дина ? пронизу? все, зв'язуючи ?ндив?дуальну душу з т?лом людини та ?? думками. Мета йоги ? зв?льнитися в?д цього зв'язку, ? р?зн? напрямки й школи йоги пропонують сво? методи для досягнення такого стану.

Джива ? чиста св?дом?сть, але через незнання вона пов'язу? себе з розумом (ч?ттою), який ? продуктом пракр?т?, й у якому саттва дом?ну? над раджасом ? тамасом . Ч?тта сама по соб? не ма? св?домост?, але через близьк?сть до дживи в?добража? ??, а тому зда?ться розумною й обдарованою св?дом?стю. Патанджал? стверджував, що зв?льнення можна досягнути завдяки безпосередньому п?знанню в?дм?нност? власного я в?д ф?зичного св?ту, зокрема в?д власного т?ла, в?д власного розуму та в?д власного его (в?века-джняна). Цього можна добитися т?льки обмежуючи функц?? т?ла й почутт?в та думок, разом ?з тим збер?гаючи трансцендентну самосв?дом?сть.

На в?дм?ну в?д санкх'? ф?лософська система йоги те?стична. Бог (Параматма) вважа?ться найвищим об'?ктом, на якому може зосереджуватися думка. Бог ? досконала ?стота, в?чна й присутня у всьому, ма? досконале знання й не ма? недол?к?в. Йога доводить ?снування бога таким аргументом: будь-що, що ма? ступен? повинно мати максимум. ?снування р?зних ступен?в п?знання означа? з необх?дн?стю ?снування досконалого знання. Той, хто ма? досконале знання ? богом. Розвиток св?ту в?дбува?ться завдяки сполученню пуруш? та пракр?т?, а причиною занепаду ? припинення такого сполучення. Але сполучення не властиве н? пракр?т?, н? пуруш?. Отже, повинна ?снувати верховна ?стота, яка встановлювала б зв'язок м?ж пракр?т? та пурушею у в?дпов?дност? з моральними ц?хами окремих душ.

Напрямки [ ред. | ред. код ]

Основн? напрями йоги [ ред. | ред. код ]

Кр?м чотирьох основних напрямк?в йоги, ?сну? також багато ?нших, серед яких широко в?дома хатха-йога  ? шлях впливу т?лесними вправами на псих?ку. К?нцева мета йоги може бути абсолютно р?зною ? в?д пол?пшення ф?зичного здоров'я до досягнення мокш? .

Як окремий вид арттерап?? ?сну? йоготерап?я ? проф?лактика та л?кування хвороб ф?зичного та ментального стану практикуючого методами йоги. Широко в?дома практика медитативного живопису , що ? по?днанням раджа та карма-йоги.

Протипоказання [ ред. | ред. код ]

Як ? кожен вид терап??, ? поняття протипоказань до ?? використання: [12]

Гостр? стани. ?нфекц??

Гостр? ?нфекц?йн? захворювання, в тому числ? ГРВ? з п?двищеною температурою. Гн?йн? та некротичн? процеси. Будь-як? гостр? стани, при загостреннях хрон?чних захворювань. Виражена ф?зична астен?я п?сля ф?зично? травми, оперативного втручання, перенесеного захворювання. П?сляоперац?йний пер?од.

Травми
Псих?ка

Орган?чн?, включно з? симптоматичними псих?чними розладами. Псих?чн? розлади та розлади повед?нки, пов'язан? з уживанням психоактивних речовин. Шизофрен?я, шизотип?чн? та маревн? розлади. Розлади настрою (афективн? розлади). Розлади особистост? та повед?нки в зр?лому в?ц?. Розумова в?дстал?сть.

Хвороби нервово? системи

Запальн? хвороби центрально? нервово? системи. Системн? атроф??, що вражають переважно центральну нервову систему. Екстрап?рам?дн? та ?нш? порушення руху. ?нш? дегенеративн? хвороби нервово? системи, зг?дно МКБ-10 (хвороба Альцгеймера, обмежена атроф?я головного мозку, …). Дем??л?н?зуюч? хвороби центрально? нервово? системи. Еп?лепс?я. М?нлив? транзиторн? церебральн? ?шем?чн? напади. Синдром передньо?, середньо?, задньо? мозкових артер?й. Пол?невропат?? та ?нш? ураження периферично? нервово? системи. Хвороби нервово-м'язового синапсу ? м'яз?в (м?астен?я, м?опат??, м'язова дистроф?я , …). Церебральний парал?ч та ?нш? парал?тичн? синдроми. ?нш? порушення нервово? системи, зг?дно МКБ-10 (г?дроцефал?я, пол?системна дегенерац?я, …).

Хвороби ока та його придаткового апарату

Гостр? ? п?дгостр? запальн? захворювання ? травми. Вивих кришталика. Оклюз?? судин с?тк?вки. Глаукома з не компенсованим внутр?шньоочним тиском. Дегенеративна м?оп?я. Загроза в?дшарування с?тк?вки, опероване в?дшарування с?тк?вки. Хвороби вуха та соскопод?бного в?дростка. Зниження слуху судинного характеру (лаб?ринтова ?шем?я або крововилив), запалення слухово? труби. П?сляоперац?йний пер?од при захворюваннях слухово? труби (отосклероз) ? протипоказан? перевернут? пози.

Хвороби вуха та соскопод?бного в?дростка

Зниження слуху судинного характеру (лаб?ринтова ?шем?я або крововилив), запалення слухово? труби. П?сляоперац?йний пер?од при захворюваннях слухово? труби (отосклероз) ? протипоказан? перевернут? пози.

Хвороби системи кровооб?гу

Ревматична хвороба серця за наявност? будь-якого ступеня активност?, супроводжувана пороками серця ??-??? ст. Ревматичн? патолог?? клапан?в ??-??? ступеня. Постм?окардичний кард?осклероз з дилатац??ю порожнин. Хрон?чний ревматичний перикардит. Г?пертензивна (г?пертон?чна) хвороба, ??-??? ст з не контрольованими цифрами АД. Г?пертон?чна хвороба ?-?? ст (при контрол? артер?ального тиску та консультац?? кард?олога ? не ? протипоказанням). Стенокард?я, починаючи з 3 функц?онального класу (2-й функц?ональний клас, з наявн?стю гемодинам?чно значущих стеноз?в коронарних артер?й (за даними коронарограф??)). Стенокард?я 1-2 функц?онального класу не ? протипоказанням. Перенесений ?нфаркт м?окарда (пост?нфарктний кард?осклероз). ?ХС з серцевою недостатн?стю 2А клас ? вище. Аневризма аорти. Аневризма коронарно? артер??. Аневризма легенево? артер??. Легенева г?пертенз?я при град??нт? тиску понад 40 мм рт. ст., як супутнього симптому при захворюваннях серцево?судинно? системи або як самост?йне захворювання. Легенева недостатн?сть ??-??? стад??. Серцева недостатн?сть (СН) II a ? вище (по Стражеско?Василенко), функц?ональний клас NYHA II. Артер?овенозна нориця легеневих судин. Перикардит. Ендокардит. Кард?ом?опат?я (дилатац?йна, обструктивна, г?пертроф?чна, при обм?нних порушеннях). Ендом?окард?альна (еозиноф?льна) хвороба. Ендокард?альний ф?броеластоз.

Порушення ритму ? пров?дност?

Передсердно-шлуночкова (атр?овентрикулярна) блокада, ??-??? (повна) ступен?в. Трьохпучкова блокада. Синдром передчасного збудження без наявност? супутн?х аритм?й ? не ? протипоказанням. Поворотна шлуночкова аритм?я. Пароск?змальне порушення ритму (надшлуночкова тах?кард?я, шлуночкова тах?кард?я). Синдром слабкост? синусового вузла. Серцева недостатн?сть. Набутий дефект перегородки серця.

Цереброваскулярн? хвороби

Субарахно?дальний крововилив. Закупорка ? стеноз прецеребральних артер?й. Розшарування мозкових артер?й. Церебральний атеросклероз. Прогресуюча судинна лейкоенцефалопат?я. Г?пертензивна енцефалопат?я. Хвороба Мойамойа. Негн?йний тромбоз внутр?шньочерепно? венозно? системи. Церебральний артер??т, не класиф?кований в ?нших рубриках. Обл?теруючий ТРОМБАНГ?Т (хвороба Бергера). М'язова та сполучнотканинна дисплаз?я артер?й. Синдром Бадда-К?ар?. Постфлеб?тичний синдром ??? ст. Стискання вен (синдром стискання верхньо? порожнисто? вени). Венозна недостатн?сть ??-??? ст.

Захворювання кров?

Еритроцитопен?я. Лейкопен?я. Тромбоцитопен?чна пурпура. Гемоф?л?я.

Захворювання ендокринно? системи

Цукровий д?абет з нейро- ? ретинопат?ю. Цукровий д?абет з нефропат??ю (ХНН ??-??? ст., З м?кроальбум?нур?? п?сля 300 мг / добу).

Хвороби орган?в травлення

Хвороба Крона. Випадання заднього проходу / прямо? кишки. Геморой у стад?? загострення, при наявност? кровотеч?. Печ?нкова недостатн?сть в декомпенсированной стад?? (??-??? ст.). Цироз печ?нки.

Хвороби к?стково-м'язово? системи

Синдром дуги аорти (Такаясу), з ускладненнями. Спинальний стеноз (в?дносний ПП). Поразка м?жхребцевого диска шийного в?дд?лу з м?елопат??ю. М?озит осиф?куючий травматичний/прогресуючий. Долонний фасц?альний ф?броматоз (Депю?трена). Остеопороз з патолог?чним переломом. Алгонейрод?строф?я. Хвороба Педжета (к?сток) (деформуючий осте?т).

Сечостатева система

Хрон?чн? захворювання нирок з хрон?чною нирковою недостатн?стю в?д ??-??? ст. Ниркова остеодистроф?я. Варикоцеле. Випад?ння та грижа я?чника ? матково? труби.

Дихальна система

Парал?ч голосових зв'язок ? гортан?. Стеноз гортан?. Поразки плеври (пневмоторакс, ф?броторакс, гемоторакс, …). Дихальна недостатн?сть ??-??? ст.

Онколог?я

Злояк?сн? новоутворення (вс?).

Хатха-йога [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Хатха-йога

Хатха-йога ? система, описана Йог? Сватмарама в трактат? Хатха-йога-прадип?ка в XV ст. В основному вона в?др?зня?ться в?д раджа-йоги Патанджал? тим, що робить наголос на очищенн? ф?зичного т?ла ( шаткарма ) як шляху до очищення розуму та житт?во? енерг?? прани . В пор?внянн? ?з сидячою позою раджа-йоги, призначеною для медитац??, хатха-йога розвинула систему поз для всього т?ла ? асан та дихальних вправ ? пранаями . Саме хатха-йога та ?? сучасн? р?зновиди зазвичай асоц?ю?ться з? словом йога в сучасному св?т?.

Йога в ?нших традиц?ях [ ред. | ред. код ]

Група людей, що практику? йогу в 2012 роц?.

Буддизм [ ред. | ред. код ]

Практикування стан?в медитативного занурення входило в практику раннього буддизму. Будда в сво?х ранн?х пропов?дях висловлював ?де?, схож? на вчення йоги. Однак, в?дм?нн?сть ?деолог?? буддизму в тому, що медитативн? стани ще не ? зв?льненням. Буддизм п?дкреслю? необх?дн?сть пробуджено? думки нав?ть в найглибших станах медитац??. На в?дм?ну в?д брахман?стсько? думки, що зв?льнення можливе т?льки п?сля смерт?, буддизм шука? зв?льнення при житт?.

В V?IV ст. до н. е. в ?нд?? розвинувся буддистський напрям йогачара , який використову? йогу, як шлях до просв?тлення, стану бодисатви .

Близький до йоги за ?деолог??ю дзен -буддизм, одна ?з форм махаяни . Корен? медитативно? практики дзен виходять ?з йоги.

?нду?зм [ ред. | ред. код ]

йога ? одна ?з шести ортодоксальних шк?л ( даршан?в ) ф?лософ?? ?нду?зму, за вченням яко? людина може практикувати саморозвиток шляхом самоп?знання, самозаглибленням, та шляхом св?домих в?дносин з зовн?шн?м св?том. йога виникла близько 2 ст. до н. е. як вчення ?деал?стичного спрямування.

У ф?лософ?? ?нду?зму йогою вважають систему раджа-йоги, викладену в ≪йога-сутрах≫ й т?сно пов'язану з базовими принципами санкх'? . Йога обговорю?ться в р?зноман?тних джерелах ?нду?зму, таких як Веди , Упан?шади , ≪Бгагавад-Г?та≫ , ≪Хатха-йога-прадип?ка≫ , ≪Шива-самх?та≫ ? ≪Тантри≫ .

Джайн?зм [ ред. | ред. код ]

Джайн?зм та йога наст?льки вза?мопов'язан?, що деяк? досл?дники стверджують, що джайн?зм ? йогою, яка виросла до р?вня рел?г?? [13] . ?конограф?я джайн?в зображу? просв?тлених ( т?ртханкар?в ), що медитують в йог?вських позах для медитац??. За переказом Магав?ра досяг стану абсолютного знання, сидячи в мулабандхасан? . З ?ншого боку п'ять припис?в ями аналог?чн? п'яти основним об?тницям джайн?зму.

?слам [ ред. | ред. код ]

?нд?йська йог?чна практика пом?тно вплинула на розвиток суф?зму [14] . Древньо?нд?йський текст з йоги, ≪Амр?такунда≫, (≪Озеро нектару≫) ще в XI стол?тт? був перекладений арабською та перською мовами [15] .

У 2008 роц? л?дери ?сламського духовенства в Малайз?? видали фетву проти мусульман, що займаються йогою. У н?й стверджувалося, що в йоз? м?стяться елементи ?нду?стського рел?г?йного вчення ?, в?дпов?дно, практика йоги для мусульман ? богохульною ? харамною . Мусульманськ? учител? йоги з Малайз?? критикували це р?шення, оц?нивши його як образливе [16] . У фетв? дозволя?ться практика йоги як ф?зичн? вправи, але забороня?ться така практика, як повторення мантр [17] .

Християнство [ ред. | ред. код ]

Абрахам Ооммен (?нд?йське товариство пропов?дування християнського знання) зазнача?, що одним з головних заперечень проти практики йоги християнами ? аргумент про те, що йога ? складовою частиною ?нду?зму. В?н вказу? на некоректн?сть цього аргументу, оск?льки ?снують численн? ?сторичн? св?дчення того, що йога практикувалася на територ?? ?нд?? ще в доар?йську епоху, тобто до виникнення ?нду?зму. За словами Ооммена, сама по соб? йога не ? н? рел?г??ю, н? складовою частиною будь-яко? рел?г??, вона явля? собою психосоматичну техн?ку, яку ?нду?сти використовують як практичний ?нструмент. Ооммен вважа?, що багато ?дей, на яких заснована йога, близьк? християнським в?ровченням, а тому християни ц?лком можуть практикувати свою власну йогу, яка в?дпов?да? ?хньому св?тогляду [18] .

Ф?тнес-йога [ ред. | ред. код ]

У зах?дному св?т? велико? популярност? набув особливий вид ф?тнесу, який використову? йог?чн? асани ? ф?тнес-йога та/або постуральна йога.

Галерея асан [ ред. | ред. код ]

  • Устрасана
    Устрасана
  • Урдгва прасарита екападасана
    Урдгва прасарита екападасана
  • Паванмуктасана
    Паванмуктасана
  • Ека пада кундіньясана
    Ека пада кунд?ньясана
  • Триконасана
    Триконасана
  • Джанусиршасана
    Джанусиршасана
  • Бгуджангасана
    Бгуджангасана
  • Сіддхасана
    С?ддхасана
  • Медитація у Сіддхасані
    Медитац?я у С?ддхасан?

М?жнародний День йоги [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: М?жнародний день йоги

11 грудня 2014 року Генеральна Асамблея Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й у склад? 193 член?в, прийняла консенсусом резолюц?ю про призначення 21 червня М?жнародним днем йоги . Оголошення цього дня в?дбулося п?сля заклику призначити 21 червня М?жнародним днем йоги прем'?р-м?н?стром ?нд?? Нарендра Мод? п?д час його виступу на Генеральн?й Асамбле? ООН 27 вересня 2014 р. Пропонуючи дату 21 червня, яка ? одним з двох сонцестоянь, як М?жнародний день йоги, Нарендра Мод? сказав, що ця дата ? найдовшим днем у роц? в п?вн?чн?й п?вкул? ? ма? особливе значення в багатьох частинах св?ту.

Перший М?жнародний день йоги св?т спостер?гав 21 червня 2015 року. Приблизно 35 тисяч людей, у тому числ? прем'?р-м?н?стр ?нд?? Нарендра Мод? ? велика к?льк?сть високопоставлених ос?б, виконали 21 асан протягом 35 хвилин в Нью-Дел? . День, присвячений йоз?, спостер?гали м?льйони людей у всьому св?т?. Под?я в Нью-Дел? встановила два рекорди Г?ннеса ? найб?льший клас йоги з 35 985 людей ? рекорд за к?льк?стю нац?ональностей, що брали у ньому участь (в?с?мдесят чотири).

Див. також [ ред. | ред. код ]

Коментар? [ ред. | ред. код ]

  1. ↑
    санск . ??? Yoga Йо?а
    пал? . ??? Yoga Йо?а
    кит . 瑜伽 Yuji? Юцзя
    яп . 瑜伽 ゆが Ю?а

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ *yeug- | Origin and meaning of root *yeug- by Online Etymology Dictionary . www.etymonline.com (англ.) . Арх?в ориг?налу за 7 лютого 2018 . Процитовано 7 лютого 2018 .
  2. ↑ а б Етимолог?чний словник укра?нсько? мови  : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ?н. ? К . : Наукова думка , 1985. ? Т. 2 : Д ? Копц? / ?н-т мовознавства ?м. О. О. Потебн? АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ?н. ? 572 с.
  3. ↑ а б А.Г. Сафронов (2016). Йога: физиология, психосоматика, биоэнергетика (рос?йською) . Харк?в: Ритм Плюс. с. 5?8. ISBN   978-966-2079-46-3 .
  4. ↑ Burley, Mikel (2000). Hatha Yoga: Its Context, Theory and Practice . Delhi: Motilal Banarsidass
  5. ↑ Marek Jantos (2012), in Oxford Textbook of Spirituality in Healthcare (Editors: Mark Cobb et al.), Oxford University Press, ISBN  978-0-19-957139-0 , pages 362?363
  6. ↑ а б * Smith, Kelly B.; Pukall, Caroline F. (May 2009). An evidence-based review of yoga as a complementary intervention for patients with cancer. Psycho-Oncology . 18 (5): 465?475. doi : 10.1002/pon.1411 . PMID   18821529 .
  7. ↑ а б Vancampfort, D.; Vansteeland, K.; Scheewe, T.; Probst, M.; Knapen, J.; De Herdt, A.; De Hert, M. (July 2012). Yoga in schizophrenia: a systematic review of randomised controlled trials. Acta Psychiatrica Scandinavica . 126 (1): 12?20. doi : 10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x . , art.nr. 10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x
  8. ↑ Yoga joins Unesco world heritage list . The Guardian . Арх?в ориг?налу за 29 червня 2018 . Процитовано 1 грудня 2016 .
  9. ↑ Сафронов, А.Г. (13.03.2018). О пяти переводах Йога- Сутры . http://www.yoga-sutra.org/2018/03/blog-post.html . Арх?в ориг?налу за 5 кв?тня 2018.
  10. ↑ Сафронов, А.Г. Сутра 1.2. Определения йоги . Арх?в ориг?налу за 18 кв?тня 2018.
  11. ↑ Визначення йо?и .
  12. ↑ Протипоказання до занять йо?ою УФЙ
  13. ↑ Zydenbos, Robert. Jainism Today and Its Future. Munchen: Manya Verlag, 2006. p.66
  14. ↑ Situating Sufism and Yoga [ Арх?вовано 27 березня 2009 у Wayback Machine .] [ недоступне посилання ? ?стор?я ]
  15. ↑ Carolina Seminar on Comparative Islamic Studies [ Арх?вовано 25 серпня 2009 у Wayback Machine .] [ недоступне посилання ? ?стор?я ]
  16. ↑ Top Islamic body: Yoga is not for Muslims [ Арх?вовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine .]  ? CNN
  17. ↑ " Malaysia leader: Yoga for Muslims OK without chant [ недоступне посилання ? ?стор?я ] , " Associated Press
  18. ↑ Abraham Oommen . A Christian Outlook on Yoga . ? New Delhi : Indian Society for Promoting Christian Knowledge, 2008. ? xiii + 84 p. ? ISBN 978-81-8458-034-1 .

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Йога
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Йога

Посилання [ ред. | ред. код ]


Класичн? види йоги
?нш? види йоги
Тексти
Ступен? раджа-йоги
Спор?днен? теми
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йога&oldid=42216660