Баас ??? ????? ?????? ?????????
Голова парт??	Сир?я : Башар Асад ?рак : ?ззат ?браг?м ад-Дур?
Ген. секретар	М?шель Афляк d
Засновник	М?шель Афляк d , Салах ад-Д?н Б?тар d ? Зак? Арсуз? d
Дата заснування	7 кв?тня 1947
Дата розпуску	23 лютого 1966
Штаб-квартира	Дамаск , Сир?я
?деолог?я	Баасизм , включа? в себе: панараб?зм нац?онал-соц?ал?зм етн?чний нац?онал?зм ?нтегральний нац?онал?зм державний соц?ал?зм арабський соц?ал?зм авторитаризм секуляризм [ джерело? ] антис?он?зм
Дев?з	≪?дн?сть, Свобода, Соц?ал?зм≫
Оф?ц?йний сайт	baath-party.org

Парт?я арабського соц?ал?стичного в?дродження ( араб. ??? ????? ?????? ????????? ‎ ?izb Al-Ba‘ath Al-‘Arab? Al-Ishtir?k? [?ħ?zb al?ba?aθ al??arabiː al????t?raːkiː] , скорочена назва ≪Баас≫) ? пол?тична парт?я, заснована в Сир?? М?шелем Афляком , Салахом ад-Д?ном Б?таром ? соратниками Зак? Арсуз? ^[en] . Парт?я п?дтримувала баасизм (в?д арабського ??? ba?th, що означа? ≪в?дродження≫ або ≪воскрес?ння≫), який ? ?деолог??ю, яка по?дну? Арабський нац?онал?зм , панараб?зм , арабський соц?ал?зм та анти?мпер?ал?зм . Баасизм заклика? до об'?днання арабського св?ту в ?дину державу. Його дев?з ≪?дн?сть, свобода , соц?ал?зм≫ означа? арабську ?дн?сть ? свободу в?д неарабського контролю та втручання.

Парт?я була заснована в результат? злиття Арабського руху Баас ^[en] , очолюваного Афляком ? аль-Б?таром, ? Арабського Баас ^[en] , очолюваного аль-Арсуз?, 7 кв?тня 1947 року як Арабська парт?я Баас. Парт?я швидко створила ф?л?? в ?нших арабських кра?нах, хоча вона утримувала владу лише в ?раку та Сир??. Арабська Парт?я Баас об'?дналася з Арабським соц?ал?стичним рухом ^[en] , очолюваним Акрамом Хавран? ^[en] , в 1952 роц?, та створили Арабську соц?ал?стичну парт?ю Баас. Новостворена парт?я мала в?дносний усп?х ? стала другою за величиною парт??ю в сир?йському парламент? на виборах 1954 року ^[en] . Це, у по?днанн? з? зростанням впливу Сир?йсько? комун?стично? парт?? , призвело до створення Об'?днано? Арабсько? Республ?ки (ОАР), союзу ?гипту та Сир??, у 1958 роц?. ОАР виявилася невдалою, ? сир?йський переворот в 1961 ^[en] скасував ??.

П?сля розпаду ОАР парт?ю Баас було в?дновлено. Однак у пер?од ОАР в?йськов? актив?сти створили в?йськовий ком?тет, який перебрав контроль над парт??ю Баас в?д цив?льних. Тим часом в ?раку м?сцевий осередок парт?? Баас ^[en] захопив владу, орган?зувавши та очоливши Революц?ю Рамадану , проте втратили владу через пару м?сяц?в ^[en] . В?йськовий ком?тет за згодою Афляка перебрав владу в Сир?? п?д час революц?? 8 Березня 1963 року .

М?ж цив?льною фракц??ю на чол? з Афлаком, аль-Б?таром ? Мун?фом ар-Раззазом ^[en] ? В?йськовим ком?тетом на чол? з Салахом Джад?дом ? Хафезом Асадом швидко розгорнулася боротьба за владу. Оск?льки в?дносини м?ж двома фракц?ями пог?ршилися, В?йськовий ком?тет ?н?ц?ював державний переворот у Сир?? 1966 року ^[en] , який усунув Нац?ональне командування на чол? з аль-Раззазом, Афляком та ?хн?ми прихильниками. Переворот 1966 року розколов парт?ю Баас на рух Баас, який дом?ну? в ?раку, ? рух Баас, який дом?ну? в Сир?? ^[en] . Сир?йська фракц?я править Сир??ю ? зараз, тод? як ?ракське крило було в?дсторонено в?д влади у 2003 роц?, але збер?га? вплив у лавах ?раксько? опозиц??.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Загальноарабська пол?тична парт?я, заснована 7 кв?тня 1947 року в Дамаску М?шелем Афляком та Салах ад-Д?ном Б?таром п?д назвою Парт?я арабського в?дродження. В 1954 роц? об'?дналася з Арабською соц?ал?стичною парт??ю Акрама Хауран? та з того часу ма? нин?шню назву. Основн? ц?л? ПАСВ ? побудова соц?ал?зму та об'?днання араб?в.

ПАСВ прийшла до влади в ?раку (8 лютого 1963) та Сир?? (8 березня 1963). В ?раку в?дсторонена в?д влади у листопад? 1963 року, знову прийшла до влади 17 липня 1968 року ? знову усунута у кв?тн? 2003 року.

У лютому 1966 року влада в Сир?? перейшла до л?вого крила парт?? (Салах Джад?д , Нуредд?н аль-Атас? ). ?ракське в?дд?лення Баас не погодилося ?з внутр?шньопарт?йним переворотом ? п?сля свого приходу до влади в 1968 притулило ?сторичних л?дер?в парт?? (М?шеля Афляка, Шибл? аль-Айсам? тощо). У Сир?? М?шель Афляк та його найближч? соратники на початку 70-х рок?в були заочно засуджен? до страти за звинуваченням у п?дготовц? державного перевороту.

На початку-середин? 1970-х рок?в сир?йськ? та ?ракськ? баасисти вступили в союз ?з комун?стичними парт?ями в рамках ≪Прогресивних фронт?в≫. Обидв? г?лки ПАСВ встановили дружн? зв'язки з КПРС . В ?раку сп?впраця ПАСВ з комун?стами зруйнувалася невдовз? п?сля приходу до влади Саддама Хусейна (1979): комун?сти були звинувачен? у пол?тробот? в арм?? та перейшли на нелегальне становище. П?сля цього р?вень м?жпарт?йних в?дносин Баас ? КПРС був знижений, а у в?тальних телеграмах та промовах радянських кер?вник?в на оф?ц?йних зустр?чах Саддам Хусейн ?з ≪товариша≫ перетворився на ≪пана≫.

У 1978?79 сир?йськими та ?ракськими баасистами було зд?йснено спробу нормал?зац?? в?дносин, президенти Сир?? Хафез Асад та ?раку Ахмед Хасан аль-Бакр вели переговори про об'?днання двох кра?н. В?дразу п?сля зм?щення аль-Бакра в липн? 1979 року в Багдад? було оголошено про розкриття сир?йсько? змови за участю ряду член?в рег?онального кер?вництва ?раксько? Баас, яких незабаром було засуджено ? страчено.

Генеральним секретарем (?????? ????? ????) ПАСВ (за сир?йською верс??ю) був до сво?? смерт? 10 червня 2000 року Хафез аль-Асад. Секретарем рег?онального кер?вництва (?????? ?????? ????) ПАСВ з 2000 року ? президент Сир?? Башар аль-Асад .

Генеральним секретарем загальноарабського кер?вництва ПАСВ (за ?ракською верс??ю) залишався до сво?? смерт? 23 червня 1989 року засновник парт?? М?шель Афляк (помер у Париж?). Стверджу?ться, що перед смертю перейшов до ?сламу та прийняв ?м'я Ахмед, а мавзолей Афляка зруйнований американськими в?йськами у 2003 роц?. Генеральним секретарем (???? ??) ?ракського рег?онального кер?вництва ПАСВ з 1979 року був Саддам Хусейн. 17 с?чня 2007 року на сайт? ?ракського опору albasrah.net було опубл?ковано р?шення рег?онального кер?вництва ^[1] ,, датоване ≪серединою с?чня≫ про обрання генеральним секретарем рег?онального кер?вництва ?заата ?браг?ма ^[en] , який до цього був заступником генерального секретаря (???? ???? ??).

Парт?я д?? в ?мен? (обидв? фракц??, з них просир?йська представлена ??в парламент?), Л?ван? (просир?йська), Палестин? (просир?йська ? ≪ас-Са?ка≫ та про?ракська ? ≪Арабський фронт визволення≫) та ?нших арабських кра?нах.

В ?раку д?? Нац?ональний ком?тет ?з дебаасиф?кац??, повноваження якого зазначен? у статт? 145 Конституц??, ухвален?й на референдум? 2005 року. Ком?тет може бути розформований Радою представник?в (парламентом) ?раку, коли зак?нчить свою роботу ^[2] .

26 лютого 2012 року на референдум? б?льш?сть сир?йц?в схвалила новий проект конституц?? Сир??, зг?дно з якою парт?я Баас втратила свою ч?льну роль ? зр?внялася в правах з ?ншими парт?ями ^[3] .

Рег?ональн? в?дд?лення [ ред. | ред. код ]

?рак [ ред. | ред. код ]

Фуад аль-Р?каб? ^[en] заснував ?ракську рег?ональну ф?л?ю в 1951 ^[4] або 1952 р. ^[5] Але ?нша точка зору, шо в?дстежу? заснування ф?л?? Абд ар Рахманом ад Дам?ном ? Абд аль Хал?ком аль Худайр? в 1947 роц?, п?сля ?хнього повернення з 1-го Нац?онального конгресу, який проходив у Сир??. ^[6] ?нша верс?я поляга? в тому, що г?лка була заснована в 1948 роц? Р?каб? та Са'дуном Хамад?, мусульманами ? ши?тами. ^[7] Однак Ефра?м Карш та ?нар? Рауц? стверджують, що рег?ональне в?дд?лення було створено в 1940-х роках, але воно отримало оф?ц?йне визнання як рег?ональне в?дд?лення парт?? Баас у 1952 роц? Нац?ональною верх?вкою ^[8] . Достеменно в?домо, що Р?каб? було обрано першим рег?ональним секретарем рег?онального в?дд?лення в 1952 роц? ^[7] .

Парт?я спочатку складалася з б?льшост? мусульман-ши?т?в, оск?льки Р?каб? набирав прихильник?в переважно серед сво?х друз?в ? родини, але поступово стали дом?нували сун?ти . ^[9] Рег?ональне в?дд?лення та ?нш? парт?? пан-арабсько? спрямованост? мали труднощ? з вербуванням ши?т?в. ^[10] Б?льш?сть ши?т?в розглядали пан-арабську ?деолог?ю як сун?тський проект, оск?льки б?льш?сть араб?в ? сун?тами. ^[10]

П?д час Революц?? 14 липня 1958 року , яка повалила Хашим?тську монарх?ю , рег?ональний осередок мав 300 член?в. ^[11] ?ракське рег?ональне в?дд?лення п?дтримало правл?ння Абд аль-Кар?ма Кас?ма на т?й п?дстав?, що в?н домагатиметься входження ?раку до Об'?днано? Арабсько? Республ?ки. ^[12] З 16 член?в каб?нету Касима 12 були членами рег?онального в?дд?лення. ^[12] П?сля приходу до влади Кас?м зм?нив свою позиц?ю щодо ОАР, повернувшись до старо? пол?тики ≪?рак насамперед≫ ^[12] . Цей поворот викликав невдоволення Рег?онального в?дд?лення та ?нших груп арабських нац?онал?ст?в. ^[13] Через зм?ну його пол?тики рег?ональне в?дд?лення з?брало групу на чол? з Саддамом Хусейном , яка спробувала, але не змогла вбити Касима. ^[14]

Рег?ональне в?дд?лення захопило владу п?д час Революц?? Рамадану . ^[15] Переворот очолив пров?дний член рег?онального в?дд?лення Ахмед Хасан аль-Бакр . ^[15] Змовники призначили Абдула Салама Ар?фа президентом, а аль-Бакра призначили прем'?р-м?н?стром кра?ни. ^[16] Проте реальна влада була в руках Ал? Сал?ха ас-Сад?, рег?онального секретаря в?дд?лення. ^[17] П?сля взяття влади рег?ональне в?дд?лення через свою м?л?ц?ю, Нац?ональну гвард?ю, ?н?ц?ювало те, що ?ракський експерт Кон Кофл?н назвав ≪орг??ю насильства≫ проти комун?ст?в ? л?вих елемент?в. ^[16] Ц? репресивн? заходи в по?днанн? з фракц?йн?стю в Рег?ональному в?дд?ленн? призвели до державного перевороту в ?раку в листопад? 1963 року, зд?йсненого президентом Ар?фом ? його прихильниками . ^[18] Експерт з ?раку Мал?к Муфт? вважа?, що Афлак м?г п?дтримати державний переворот Ар?фа, оск?льки в?н послабив позиц?? ас-Сад? в парт?? та зм?цнив його власну. ^[19] Переворот змусив осередк? п?ти в п?дп?лля. ^[20] Через переворот к?лька пров?дних баасист?в були ув'язнен?, так? як аль-Бакр ? Саддам. ^[20] Незважаючи на це, рег?ональне в?дд?лення обрало аль-Бакра рег?ональним секретарем у 1964 роц? ^[20] .

Йордан?я [ ред. | ред. код ]

П?сля створення парт?? в Сир?? баасистськ? ?де? поширилися по всьому арабському св?ту. У Йордан?? баасистська думка вперше поширилася на Сх?дний берег наприк?нц? 1940-х рок?в, особливо в ун?верситетах. ^[21] Хоча рег?ональне в?дд?лення не було сформовано до 1951 року, в ун?верситетах в?дбулося к?лька зустр?чей, на яких студенти та професори обговорювали баасистську думку. ^[21] Незважаючи на те, що ?деолог?я була дуже популярною, потр?бен був час, перш н?ж було створено фактичне рег?ональне в?дд?лення. ^[22] Група вчител?в заснувала рег?ональне в?дд?лення у м?ст? Ель-Карак . ^[22] На самому початку кл?н?ка, що належала Абд аль-Рахману Шук'яру, використовувалася як м?сце зустр?ч? ф?л??. ^[22] Бахджат Абу ?арб?я став першим членом рег?онального в?дд?лення на Зах?дному Берез? , ? таким чином в?н в?дмовився в?д в?дпов?дальност? за розбудову парт?йно? орган?зац?? в рег?он? як секретар в?дд?лення на Зах?дному берез?, ?, таким чином, був в?дпов?дальним за цю територ?ю. ^[22] На Зах?дному Берез? р?чки Йордан ф?л?я була найб?льш активною в м?стах ?русалим ? Рамалла . ^[22]

Перший рег?ональний конгрес в?дбувся в 1951 роц? в будинку Абдулли Р?мав? ^[en] . ^[22] З'?зд визначив ≪майбутн?й курс парт??≫. ^[22] Наступного року в?дбувся 2-й рег?ональний конгрес, цього разу в дом? Абдаллаха На'васа. ^[22] Було обрано рег?ональне командування та призначено Р?мав? рег?ональним секретарем в?дд?лення. ^[22] Шуг'яр, Гарб?я ? На'вас погодилися працювати в Центральному ком?тет? рег?онального в?дд?лення. ^[22] Р?мав? та На'вас, його заступник, виявилися ефективними л?дерами. ^[22] Невдовз? п?сля 2-го Рег?онального конгресу ф?л?я розпочала усп?шну рекрутингову кампан?ю в районах ? м?стах Йордан?? та Палестини. ^[22] 28 серпня 1956 року ф?л?я була легал?зована Верховним судом. ^[23]

? Р?мав?, ? На'вас були обран? до парламенту на виборах 1950 ? 1951 рок?в як незалежн? (на той час в?дд?лення не було легальною парт??ю). ^[24] На виборах 1951 року в?дд?лення змогло обрати трьох депутат?в до парламенту. ^[22] Р?мав? зм?г зберегти сво? м?сце в парламент? до вибор?в 1956 року . ^[22] Жодн? з цих вибор?в не можна вважати демократичними. ^[25] П?д час вибор?в 1951 року Шук'яра було ув'язнено владою, оск?льки його погляди були визнан? радикальними. ^[25] Менш н?ж за м?сяць до дня вибор?в британське посольство в Амман? передбачало, що Шук'яр легко здобуде перемогу. ^[25] Проте через недемократичний характер вибор?в Шук'яр не був обраний. ^[25] Як показали модел? голосування, виборц?, як? голосували за баасистських кандидат?в, жили в ?рб?д? та Амман? на Сх?дному берез?, а також в ?русалим? та Наблус? на Зах?дному Берез?. ^[22]

Шук'яр п?д час заслання до П?вденно? Йордан??, накладеного урядом, використовував в?льний час для вивчення марксистсько? та лен?нсько? л?тератури. ^[24] Хоча в?н так ? не став комун?стом, Шук'яр почав п?дтримувати комун?стичн? концепц??. ^[24] П?сля повернення з вигнання в?н намагався переконати Рег?ональне в?дд?лення при?днатися до виборчого фронту з Комун?стичною парт??ю Йордан?? . ^[24] Однак л?дери рег?онального в?дд?лення Р?мав?, На'вас, Гарб?я та Мун?ф аль-Раззаз виступили проти тако? ?де?, ? через це Шук'яр покинув парт?ю Баас. ^[24]

Р?мав? та Навас були обран? до Нац?онально? адм?н?страц?? на 2-му Нац?ональному конгрес? (в?дбувся в 1952 роц?). ^[26] На 6-му та 7-му Нац?ональних конгресах Рег?ональне в?дд?лення обрало Раззаза до Нац?онального командування. ^[27]

Л?ван [ ред. | ред. код ]

Л?ванське рег?ональне в?дд?лення було сформовано в 1949?1950 роках. ^[28] П?д час ?снування ОАР кра?вий осередок був розколотий на дв? фракц?? ? на п?дтримку та опозиц?ю Насера. ^[29] Проте у кв?тн? 1960 року ОАР в?дмовив Рег?ональному в?дд?лу As Sahafah у доступ? до керовано? ОАР Сир??. ^[29]

Рег?ональний осередок був найсильн?шим у м?ст? Трипол? . ^[30] На виборах 1960 ^[en] року Абд аль-Маджиду аль-Рафе? ^[en] не вистачило лише к?лькох голос?в, щоб бути обраним до парламенту. ^[30] Проте пост?йною проблемою для нього п?д час виборчо? кампан?? була гучна критика його та рег?онального в?дд?лення з боку Комун?стично? парт?? Л?вану ^[en] . ^[30] У Трипол? комун?сти п?дтримали кандидатуру Рашида Карам? , щоб забезпечити соб? перемогу рег?онального в?дд?лення. ^[31] 17 липня 1961 року група ворогуючих баасист?в на чол? з Р?мав? в?дкрила вогонь по к?лькох членах рег?онального в?дд?лення. ^[32]

П?д час ?снування ОАР т? сам? фракц?йн? л?н??, як? розвивалися в Сир?йському рег?ональному в?дд?ленн?, прийшли до Л?ванського рег?онального в?дд?лення. ^[33] На 4-му Нац?ональному конгрес? (в?дбувся в Л?ван?), на якому були присутн? в основному делегати, що представляли Л?ван, було схвалено к?лька резолюц?й з яскраво вираженим антинасер?вським зм?стом. ^[34] Водночас критика Афляка та Б?тара була гострою, як ?хн? л?дерство, так ? ?хня ?деолог?я були п?ддан? критиц?. ^[35] Було схвалено резолюц?ю, в як?й говорилося, що парт?йн? л?дери Афляк, аль-Б?тар тощо мали терм?ново вступити в союз з ?гиптом, помилково розпустили Сир?йське рег?ональне в?дд?лення в 1958 роц?, враховуючи перевагу панараб?зму, коли соц?ал?зм був важлив?шим, необх?дн?сть використання марксистських, а не баасистських ?нструмент?в для анал?зу поточно? ситуац?? та потреба парт?? зм?цнити сво? позиц?? серед народних клас?в ? роб?тник?в, селян, рем?сник?в ? крамар?в. ^[35] Через позиц?ю Л?ванського рег?онального в?дд?лення Aflaq на 5-му нац?ональному конгрес? запросила достатню к?льк?сть делегат?в в?д ?ракського рег?онального в?дд?лення, щоб нейтрал?зувати л?ванських делегат?в. ^[36] Проте, водночас Л?ванське рег?ональне в?дд?лення виступило проти Гавран? та його фракц??. ^[37] На 6-му нац?ональному конгрес? Л?ванське рег?ональне в?дд?лення обрало Джубрана Мадждалан? та Хал?да аль-Ал? до Нац?онального управл?ння. ^[27]

На 7-му Нац?ональному конгрес? Нац?ональне управл?ння. у сп?впрац? з В?йськовим ком?тетом або виключили, або усунули л?вих, таких як т?, що були в Л?ванському рег?ональному осередку, з кер?вних посад, а в найсувор?ших випадках виключили ?х з парт??. ^[38] Л?ванському рег?ональному в?дд?ленню вдалося обрати трьох член?в Нац?онального управл?ння на 7-му Нац?ональному конгрес?; Мадждалан?, аль-Ал? та Абд аль-Маджид Раф?. ^[27]

Л?в?я [ ред. | ред. код ]

Рег?ональне в?дд?лення було засновано в 1950-х роках ^[39] . Амром Тахером Дегайсом. ^[40] Баасизм був основною пол?тичною силою в Л?в?? п?сля створення Об'?днано? Арабсько? Республ?ки. Баасистська ?деолог?я приваблювала багатьох ?нтелектуал?в протягом останн?х рок?в ?снування Л?в?йського корол?вства . Проте за допомогою насеристсько? пропаганди к?лька баасист?в зм?нили свою приналежн?сть ? зам?сть цього стали насеристами ^[41] Зростання цих пан-арабських ?деолог?й стурбувало уряд, що призвело до ув'язнення к?лькох насеристських ? баасистських в?йськових оф?цер?в на початку ш?стдесятих ^[42] . Баасист?в звинувачували в робот? над поваленням ≪пол?тично?, економ?чно? та соц?ально? системи≫ Корол?вства; вироки вар?ювалися в?д восьми м?сяц?в до двох рок?в ^[43] . До 1964 року Л?в?йському рег?ональному в?дд?ленню вдалося створити лише один р?вень нижче рег?онального командування, р?вень в?дд?лення ^[44] . Спец?ал?ст ?з Сир?? Джон Девл?н п?драхував, що в Л?в?йському рег?ональному в?дд?ленн? в 1964 роц? було 50 ? 150 член?в ^[44] .

Сир?я [ ред. | ред. код ]

В 1954 роц? було повалено в?йськовий уряд Ад?ба Шишакл? та в?дновлено демократичну систему. БААС, нин? велика й популярна орган?зац?я, виграла 15 з? 142 м?сць у парламент? на виборах у Сир?? того року, ставши другою за чисельн?стю парт??ю в парламент?. Кр?м Сир?йсько? комун?стично? парт?? (SCP), парт?я БААС була ?диною парт??ю, здатною орган?зувати масов? протести серед роб?тник?в. ^[45] Парт?ю п?дтримала ?нтел?генц?я через ?? про?гипетську та анти?мпер?ал?стичну позиц?ю, а також п?дтримку соц?альних реформ ^[46] .

Баас з?ткнувся з? значною конкуренц??ю з боку ?деолог?чних конкурент?в, зокрема Сир?йсько? соц?ал-нац?онал?стично? парт?? (SSNP), яка п?дтримувала створення Велико? Сир?? . Головним противником парт?? Баас була SCP, чия п?дтримка класово? боротьби та ?нтернац?онал?зму була анафемою для Баас. ^[47] Окр?м конкуренц?? на р?вн? парламенту, ус? ц? парт?? (як ? ?слам?сти) змагалися на вуличному р?вн? та прагнули залучити п?дтримку серед в?йськових. ^[48]

До к?нця 1957 року SCP змогла послабити парт?ю Баас до тако? м?ри, що парт?я Баас у грудн? п?дготувала законопроект, який закликав до союзу з ?гиптом, крок, який виявився дуже популярним. Кер?вництво Баас розпустило парт?ю в 1958 роц?, вважаючи, що нелегал?зац?я певних парт?й зашкодить SCP б?льше, н?ж Баас. ^[49]

В?йськовий переворот у Дамаску в 1961 роц? поклав к?нець ОАР. ^[50] Ш?стнадцять в?домих пол?тик?в п?дписали заяву на п?дтримку перевороту, серед них аль-Хавран? та Салах ад-Д?н аль-Б?тар (який п?зн?ше в?дкликав св?й п?дпис). ^[51] П?сля розпуску ОАР парт?ю БААС було в?дновлено на з'?зд? 1962 року. ^[52] В?йськовий ком?тет на цьому з'?зд? не проявив себе перед цив?льним крилом парт??. ^[53] П?д час конгресу Афляк ? В?йськовий ком?тет через Мухаммеда Умрана вперше встановили контакт; ком?тет просив дозволу на початок державного перевороту; Афляк п?дтримав змову. ^[54]

П?сля усп?ху Революц?? Рамадану, очолювано? ?ракським рег?ональним в?дд?ленням парт?? Баас, В?йськовий ком?тет посп?шно з?брався, щоб орган?зувати державний переворот проти президента Наз?ма аль-Кудс? . ^[55] Революц?я 8 Березня виявилася усп?шною, ? в Сир?? було створено баасистський уряд. ^[55] Першим наказом змовник?в було заснувати Нац?ональну раду революц?йного командування ^[en] (NCRC), яка повн?стю складалась ?з баасист?в ? насерист?в ? з самого початку контролювалася в?йськовослужбовцями, а не цив?льними. ^[56]

Хоча парт?я БААС досягла влади, ?снувала проблема; внутр?шня боротьба. [121] ^[57] В?йськовий ком?тет, який сам по соб? складав незначну менш?сть ? без того невелико? парт?? Баас, був змушений керувати силою. ^[57] До середини 1963 року парт?я Баас нал?чувала лише 2500 член?в, парт?? бракувало бази. Нав?ть якщо членство розшириться, авторитарний спос?б правл?ння, який в?н запровадив, прийшовши до влади, стане г?ршим, а не кращим. ^[57]

?нша проблема полягала в тому, що цив?льне крило було роз'?днане внутр?шньою боротьбою м?ж радикальними соц?ал?стами та пом?ркованими фракц?ями, тод? як в?йськов? були б?льш згуртован?. ^[58] У будь-якому випадку, Сир?йське рег?ональне командування пов?льно нарощувало сво? повноваження, послаблюючи Нац?ональне командування. ^[58] Усе це досягло сво?? вершини п?д час державного перевороту в Сир?? 1966 року. ^[58]

?нш? [ ред. | ред. код ]

П?сля заснування парт?? Баас рег?ональн? в?дд?лення були створен? в Кувейт? та Сауд?вськ?й Арав?? . ^[59] Невдовз? п?сля цього було в?дкрито ф?л?? в П?вн?чному та П?вденному ?мен? . ^[60] У Тун?с? рег?ональне в?дд?лення було створено в 1950-х роках, але б?льшу частину свого ?снування було змушене працювати в п?дп?лл?. ^[61] Сауд?вськ? рег?ональн? в?дд?лення обрали Ал? Ганнама представляти ?х у 7-му нац?ональному командуванн?. ^[27] Хоча нараз? нев?домо, на чи?му боц? став Сауд?вський Баас п?сля розколу 1966 року, в?н видавав газету Sawt al-Tal'iyya , в 1973?1980 роках. Був палким критиком сауд?всько? корол?всько? с?м'? та американського ?мпер?ал?зму. Б?льш?сть його член?в складали мусульмани ? ши?ти. ^[62] Наприк?нц? 1963 року осередки Баас створювалися в Судан?, ? нав?ть ходили чутки, що осередок Баас було створено в ?гипт?. ^[63] Рег?ональний осередок парт?? Баас було створено в Алжир? в 1988 роц? п?сля того, як однопарт?йна система зак?нчилася. ^[64]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Баасизм

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Ben-Tzur, Avraham (July 1968). The Neo-Ba'th Party of Syria . Journal of Contemporary History . Sage Publications . 3 (3): 161?181. doi : 10.1177/002200946800300310 . JSTOR   259704 . S2CID   159345006 .
• Kaylani, Nabil (January 1972). The Rise of the Syrian Ba'th, 1940?1958: Political Success, Party Failure . International Journal of Middle East Studies . Cambridge University Press . 3 (1): 3?23. doi : 10.1017/s0020743800030014 . JSTOR   162353 .

Б?бл?ограф?я

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Баас // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Сайт парт?? Баас (Б.Асада) [ Арх?вовано 1 грудня 2011 у Wayback Machine .]
• Сайт ?ракського в?дд?лу просир?йсько? Баас
• Сайт судансько? Баас (про?раксько?)

Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · BabelNet · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання WordNet Нормативний контроль Freebase :  /m/0169d2 · GND :  2063730-5 · J9U :  987007262636805171 · NKC :  kn20030523008 · SUDOC :  027427137