Ол?мп?йська п?ктограма
Фехтування Укра?нка Олена Ворон?на атаку? рос?янку Яну ?горян в по?динку командно? першост? серед шабл?ст?в Чемп?онату св?ту з фехтування 2013 у Будапешт?
Спец?ал?зац?я	Використання збро?
Зброя	Рап?ри , шпаги , шабл? , важка клинкова зброя
Контакт	У сучасному фехтуванн?, легкий та середн?й дотик (контакт)
Походження	Кра?ни ?вропи , можливо, ?тал?я або Н?меччина
Заснування	До XIII-го стор?ччя (можливо, у XII-му стор?чч? зг?дно з книгою брат?в Де Серпенте з ?тал??)
Засновники	Нев?дом?
Ол?мп?ада	Починаючи з 1896 р. ? чолов?ки, з 1924 р. ? ж?нки (правила МФФ )
Сайт	М?жнародна Федерац?я Фехтування (МФФ), Асоц?ац?я ?сторичного Фехтування

Фехтува?ння (в?д н?м. Fechten ) ? спортивне ?диноборство .

• р?зновид спорту для чолов?к?в ? ж?нок
• мистецтво двобою холодною збро?ю (рап?рами, шпагами, шаблями), поширений з XIII?XIV стор?ччя ^{[1] [2]} ;

Фехтування ? суто ?ндив?дуальний вид спорту . Нав?ть у командних змаганнях бо? проводяться один на один.

Фехтування ? ол?мп?йським видом спорту .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Був поширений давн?ше переважно аристократами ? в?йськовою ел?тою. Входить у програму ол?мп?йських ?гор . Серед радянських чемп?он?в багато укра?нц?в: В.  Жданович , Я.  Рильський , С.  Косенко та ?н. В Укра?н? вправляються у фехтуванн? понад 10 000 спортсмен?в. У 2004 роц? на Ол?мп?ад? в С?дне? Владислав Третяк завоював бронзову медаль у ?ндив?дуальних змаганнях шабл?ст?в. У 2008 роц? золот? медал? на Ол?мп?ад? в Пек?н? здобула ж?ноча команда з? шабл?. До складу команду входили Ольга Жовн?р , Ольга Харлан , Олена Хомрова та Галина Пундик , а президентом федерац?? фехтування Укра?ни тод? був М?щенко Серг?й Олександрович ^[3] . 2012 року Яна Шемяк?на здобула золоту медаль в шпаз?, а Ольга Харлан  ? бронзову у змаганнях з шабл?.

Особливост? спорту [ ред. | ред. код ]

Б?й м?ж двома фехтувальниками на будь-якому вид? збро? проводиться на спец?альн?й дор?жц?, шириною 1,5 ? 2 м ? завдовжки 14 м, зробленою з електропров?дного матер?алу, яка ?зольована в?д ре?струючого уколи або удари апарату.

Б?й управля?ться ? оц?ню?ться арб?тром . Уколи ? удари, нанесен? фехтувальниками, ре?струються лампами на електричному апарат?. Ф?ксуються вони на основ? електрично? схеми , що проходить через зброю фехтувальника ? його одяг , пов'язаних з апаратом дротяною системою. Арб?тр оц?ню? удари ? уколи, ?рунтуючись на св?дченнях ре?струючого апарату при обл?ку правил бою в кожному вид? фехтування. Бо? у видах збро? мають власн? специф?чн? правила, що дозволяють зараховувати уколи ? удари або оголошувати ?х нед?йсними.

Розр?зняють так? види спортивного фехтування залежно в?д використовувано? збро?:

• Фехтування на рап?рах
• Фехтування на шпагах
• Фехтування на шаблях
• Фехтування на важк?й клинков?й збро? (?сторичне)

Фехтування на рап?рах [ ред. | ред. код ]

Рап?ра  ? зброя, що коле, завдовжки 110 см ? вагою 500 г, кисть руки захищена круглою гардою д?аметром 12 см.

Чолов?ки ? ж?нки змагаються на рап?рах в окремих турн?рах . Пружина в пуандаре? (наконечнику рап?ри) настрою?ться на тиск в 500 г. Легш? уколи апарат не ре?стру?. Зараховуються т?льки уколи, нанесен? у тулуб? . Уколи в руки , ноги ? маску ? нед?йсними.

Поверхня, що вража?ться, на фехтувальнику закрита метал?зованою курткою , укол в яку ре?стру?ться кольоровою лампою на апарат?. Укол в област?, не закрит? метал?зованою курткою, ре?струються б?лою лампою.

Б?й у фехтуванн? на рап?рах сформувався на основ? ?сторичного розвитку холодно? збро? . Бойове ?диноборство визначало необх?дн?сть вколоти ? ранити супротивника. В той же час було важливо уникнути отримання уколу. Тому основне сучасне правило визнача?, що атака супротивника повинна бути в?двернена перш, н?ж почата у в?дпов?дь д?я. Пр?оритет д?? переходить в?д одного фехтувальника до ?ншого, а перевагу визнача? арб?тр. В?н зупиня? д??, коли апарат, що ре?стру? уколи сигнал?зу? про ?х нанесення. Тод?, ор??нтуючись на покази апарату, арб?тр присуджу? укол або його анулю?. Пот?м продовжу? по?динок.

Фехтування на шпагах [ ред. | ред. код ]

Шпага  ? зброя, що коле, завдовжки 110 см ? вагою до 770 г, гнучкий сталевий клинок тригранного перетину, кисть руки захищена круглою гардою д?аметром 13,5 см.

У боях на шпагах чолов?ки ? ж?нки змагаються в окремих турн?рах. Наконечник потребу? тиску на нього принаймн? в 750 гр, щоб ув?мкнувся ре?струючий апарат. Уколи наносяться у вс? частини т?ла спортсмена , окр?м потилиц? . Зброя ? фехтувальна дор?жка ?зольован? в?д апарату, ? укол в них не ре?стру?ться.

У фехтуванн? на шпагах не ?сну? пр?оритету д?й. Апарат ф?ксу? т?льки той укол, який нанесений ран?ше ?ншого не менше чим на 0,04 сек. Одночасно нанесен? уколи вза?мно ре?струються ? присуджуються обом фехтувальникам. Лише останн? уколи в по?динку при р?вному рахунку потребують повтору.

Фехтування на шаблях [ ред. | ред. код ]

Шабля  ? зброя рублячо-колюча, завдовжки до 105 см, вагою 1 кг, сталевий гнучкий клинок з овальною гардою, що захища? кисть в?д удар?в.

Шабля ? зброя, що руба? ? коле. Удари ? уколи завдаються у вс? частини т?ла фехтувальника вище за тал?ю , включаючи руки (до зап'ястя ) ? маску. Поверхня, що вража?ться, закрита металевою курткою, тод? як маска також знаходиться в електричному контакт? з курткою. Удар ? укол ф?ксуються кольоровою лампою на апарат?.

Б?й на шаблях ? дуже схожим на фехтування на рап?рах. Т? ж основн? правила визначення переможця в сутичц?, де той, що атаку? ма? перевагу перед тим, що контратаку? при одночасно завданих удар?в або укол?в. Фехтувальна фаза розвива?ться в?д атаки до парирування ? спроби нанесення в?дпов?д?, переходом пр?оритету д?? в?д одного фехтувальника до ?ншого.

На в?дм?ну в?д рап?ри ? шпаги, у фехтуванн? на шаблях заборонений ≪схресний крок≫ (випередження одн??ю ногою ?ншу).

Фехтування на важк?й клинков?й збро? [ ред. | ред. код ]

У даний час з'являються ? набирають популярн?сть неоф?ц?йн? спортивн? змагання з Фехтування на важк?й клинков?й збро? (зокрема меч). З кожним роком цей вид фехтування ста? все в?дом?шим завдяки ентуз?астам, що захоплю?ться ?стор??ю ? реконструкц??ю. Як правило, реконструкторами ? любителями даного напряму фехтування, застосовуються одно- або дворучн? меч? вагою в?д 1200 г до 4?5 кг. Захистом служить: кольчуга , бригантина, панцир та ?сторичн? (або стил?зован? п?д конкретну ?сторичну епоху ) засоби захисту. Проведення змагань по даному фехтування трима?ться на ентуз?азм? учасник?в дек?лькох ?сторичних ? сусп?льних рух?в; не ма? ч?тких ?диних правил ? знаходиться у стад?? становлення. Участь у таких змаганнях ? надзвичайно травмонебезпечим у пор?внянн? з оф?ц?йним видами фехтування.

Школи фехтування [ ред. | ред. код ]

Венец?йська школа фехтування [ ред. | ред. код ]

Венец?йська школа фехтування ? узагальнювальний терм?н служить для визначення стилю фехтування, який виник у м?ст? Венец?я на початку XII стол?ття ? про?снував до початку XIX стол?ття.

Одним з яскравих представник?в Венец?йсько? школи фехтування ? Н?колетто Г?гант? - венец?йський майстер фехтування XVII стол?ття. В?н уславився трактатом "Scola, overo, Teatro" ^[4] .

Н?мецька школа фехтування [ ред. | ред. код ]

Н?мецька школа фехтування ? ?сторична система бою, стиль фехтування, поширений у Священн?й Римськ?й ?мпер??, який про?снував у епохи п?знього Середньов?ччя, Ренесансу та раннього Нового часу (з к?нця XIV по XVII стол?ття).

Найпершим документом н?мецько? спадщини, який визнача? способи фехтування, прийнято вважати Манускрипт I.33, який був написаний близько 1300 року ^[5] .

Неапол?танська школа фехтування [ ред. | ред. код ]

Неапол?танське фехтування ? стиль фехтування, який виник у м?ст? Неапол? на початку XV стол?ття. Неапол?танська школа фехтування вважа?ться одн??ю з найсильн?ших шк?л фехтування в ?тал?? ^[6]

Див. також [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Фехтування

• Симулятор фехтування
• Маска

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .

Джерела ?нформац?? [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Фехтування // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Фехтування , каталог посилань Open Directory Project
• Фехтування, програма 2014