Ця стаття м?стить перел?к посилань , але походження окремих тверджень залиша?ться незрозум?лим через брак внутр?шньотекстових джерел-виносок . Будь ласка, допомож?ть пол?пшити цю статтю, перетворивши джерела з перел?ку посилань на джерела-виноски у самому текст? статт?. Зверн?ться на стор?нку обговорення за поясненнями та допомож?ть виправити недол?ки.

Ця стаття м?стить текст, що не в?дпов?да? енциклопедичному стилю . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , погодивши стиль викладу з? стил?стичними правилами В?к?пед?? . Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н.

Б?дн? солдати Христа ? Храму Соломона
Pauperes commilitones Christi Templique Solomonici
Печатка Ордену: два вершники символ?зують б?дн?сть, вза?мопом?ч, подв?йне чернече ? лицарське служ?ння; Храм Господн?й ? назву Ордену.
На служб?	1119 ? 1312
Роль	християнський ( католицький ) чернечий лицарський орден
Чисельн?сть	15000-20000 член?в ордену, з яких лише близько 10% були профес?йними в?йськовими (лицарями).
Гарн?зон/Штаб	Храмова гора
Гасло	Non nobis, Domine, non nobis, sed tuo nomini da gloriam! Ora et labora!
В?йни/битви	Хрестов? походи
Мед?афайли на В?к?сховищ?

Тампл???ри  ? у 1119 ? 1312 роках католицький чернечо - лицарський орден .

Заснований у ?русалимському корол?вств? п?сля Першого хрестового походу ( 1096 ) для гарантування безпеки велико? к?лькост? паломник?в ?з ?вропи , що йшли до ?русалима . Тампл??ри по?днували чернецтво з в?йськовою справою, ? були першими во?нами-монахами в Зах?дному св?т? ^[1] Тампл??ри часто виконували пров?дну роль у Хрестових походах , а його ф?нансова ?нфраструктура вперше м?стила елементи, як? використовуються в сучасн?й банк?вськ?й справ? . К?льк?сть член?в ордену та його вплив поширювався по вс?й ?вроп?, аж до час?в французького короля Ф?л?па IV (Ф?л?па Вродливого), за наказом якого багатьох член?в ордену було закатовано та спалено за обвинуваченням у ?рес? . Папа Климент V розпустив орден у 1312 роц?.

Назва [ ред. | ред. код ]

• Тампл??ри (в?д лат. templum , ≪храм≫), або храмовники ^[1]  ? в?д Купола Скел? , прозваного у часи хрестоносц?в Храмом Господн?м.
• Б??дн? Брати?-Во??ни Христа? та Соломо?нового Хра?му ( лат. Pauperes commilitones Christi Templique Solomonici )
• Храмовий орден  ? в?д Купола Скел?, прозваного у часи хрестоносц?в Храмом Господн?м.

Орган?зац?я [ ред. | ред. код ]

Тампл??ри були орган?зован? як чернечий орден , за правилами, як? для них встановив ?хн?й покровитель Святий Бернард Клервоський  ? член Цистер?анського ордену . У кожн?й кра?н? був св?й Маг?стр Ордену Тампл??р?в, над ними стояв Великий Маг?стр, що призначався дов?чно. Великий Маг?стр керував як в?йськовими справами ордену на Сход?, так ? ф?нансовим станом на Заход?.

Брати-тампл??ри под?лялися на чотири групи:

• лицар?, споряджен?, як важка кавалер?я (носили б?л? накидки з червоним хрестом );
• сержанти ( serjens ), споряджен?, як легка кавалер?я. ?х набирали з нижчих соц?альних клас?в, н?ж лицар?в (носили коричнев? плащ?);
• брати-прислужники: freres casaniers (брати-домос?ди), як? керували власн?стю ордену та freres de metiers (брати профес?й), як? виконували функц?? прислуги та займались ремеслами;
• капелани були посвячен? в сан та п?клувалися про духовн? потреби ордену.

Оск?льки потреба в лицарях була дуже великою, були лицар?, як? вступали до ордену на визначений пром?жок часу, ? згодом поверталися до св?тського життя. Також ?снували Fratres conjugati  ? одружен? брати. Останн? дв? категор?? лицар?в носили чорн? або коричнев? плащ? з червоним хрестом, щоб в?др?знятися в?д дов?чних член?в ордену, як? оголосили цел?бат . Вони мали нижчий статус, н?ж останн?. Також брати-прислужники не в?дд?лялися в?д сержант?в, навпаки, сержанти, як? були добрими рем?сниками або не могли воювати за станом здоров'я, виконували функц?? прислужник?в. Б?льш?сть член?в ордену, включаючи лицар?в та маг?стр?в не вм?ли н? читати, н? писати (як ? б?льш?сть лицар?в того часу), вони походили з вищо? знат? , проте з малов?домих род?в.

В ус? часи на кожного лицаря припадало до десяти людей, що його обслуговували. Деяк? брати займалися лише банк?вською справою (переважно т?, що мали осв?ту ), тому що ордену часто залишали сво? статки на збереження учасники Хрестових поход?в . Проте основною м?с??ю тампл??р?в була в?йськова справа. Тампл??ри використовували сво? багатство, щоб збудувати численн? укр?плення в Свят?й Земл? та, напевне, були одним з найб?льш вм?лих та дисципл?нованих в?йськових формувань свого часу. Також вони були знаменит? сво?м б?лим вбранням з червоним хрестом на серц? або на грудях, що вир?зняло ?х в?д ?нших во?н?в.

Посвячення в члени ордену накладало на людину велик? зобов'язання та включало та?мну церемон?ю . Небагато подробиць ц??? церемон?? було в?домо в той час, що викликало п?дозри середньов?чно? ?нкв?зиц?? . Посвячен?, принаймн? на початку ?снування ордену, мали бути знатного походження, мати лег?тимний спадок та мати бажання передати весь св?й статок разом з майном до власност? ордену. П?зн?ше для посвячення в члени ордену потр?бно було дати об?тницю б?дност?, незайманост?, благочестя та послуху. Головним правилом для во?н?в ордену було н?коли не здаватися у полон . Безстрашн?сть та безкомпром?сн?сть тампл??р?в, у по?днанн? з в?дм?нним бойовим вишколом та важким озбро?нням зробили ?х ел?тним формуванням середньов?ччя , що наводило страх на ворог?в.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Орден було засновано близько 1118 року французькими лицарями Гуго де Пейном , учасником Першого хрестового походу , та Годфре?м де Сент Омером для захисту п?л?грим?в на ?х шляху ?з Яффи та ?русалима . Спочатку лицар? (яких було тод? дев'ятеро) жили подарунками та речами, що були вже непотр?бн? ?х власникам. Через це вони стали в?домими як Б?дн? Лицар? Христа . Король Балдв?н ?? ?русалимський вид?лив м?сце для ?хнього головного органу на Храмов?й гор? над ру?нами буд?вл?, що вважалася Храмом Соломона . Саме через цю обставину орден взяв соб? назву Б?дних Лицар?в Христа та Храму Соломона .

Орден швидко р?с завдяки п?дтримц? церковних л?дер?в, таких як Бернард Клервоський , ? був зв?льнений в?д сплати податк?в будь-кому, окр?м Папи . Завдяки так?й оф?ц?йн?й санкц?? орден отримував велик? пожертви грошей, земель та молодих людей ?з знат? по вс?й ?вроп?, оск?льки знатн? роди заохочувалися духовенством в такий спос?б брати участь у Хрестових походах . Тампл??ри воювали разом з королями Людовиком VII французьким та Р?чардом ? англ?йським, а також брали участь у битвах в ?спан?? та Португал?? .

Хоча найважлив?шою м?с??ю тампл??р?в була в?йськова, лише невелика к?льк?сть ?з них насправд? воювала, в той час як багато ?нших розбудовували ф?нансову ?нфраструктуру для п?дтримки во?н?в. Орден також запровадив дов?рч? листи для п?л?грим?в, як? йшли до Свято? Земл?. П?л?грими залишали сво? ц?нност? ордену перед подорожжю. Ц? листи можна розглядати, як перш? чеки . Завдяки по?днанню пожертв та практичного б?знесу, орден протягом XII?XIII стол?ть мав велик? площ? земл? в ?вроп? та на Близькому Сход? , будував церкви та замки, купував ферми та виноградники, займався рем?сництвом, а також ввезенням та вивезенням товар?в, мав св?й власний флот ? нав?ть деякий час волод?в островом К?пр .

П?сля того як Салад?н здобув ?русалим наприк?нц? Х?? стол?ття, Хрестов? походи поступово припинилися ? п?дтримка ордену тампл??р?в в ?вроп? також почала зменшуватись. У п'ятницю 13 жовтня 1307 року (дата, що пов'язу?ться, можливо помилково, з народженням легенди про п'ятницю тринадцяте) за наказом Ф?л?па IV Красивого було заарештовано вс?х французьких тампл??р?в, ?х звинувачено в численних ?ресях , та катовано французькою владою (ном?нально ? ?нкв?зиц??ю ), доки вони не ≪з?зналися≫. Це зв?льнило Ф?л?па в?д зобов'язання сплатити величезн? кошти, як? в?н позичав у ордену та виправдало розграбування орденського майна. 1312 року через сусп?льну думку та скандал, а також через тиск з боку Ф?л?па (не без допомоги якого Клемент V став Папою) Клемент V оф?ц?йно розформував орден п?д час В'?нського собору , незважаючи на бажання Собору зберегти орден. ? хоча вс? земл? та майно тампл??р?в переходили до ордену госп?таль?р?в , Ф?л?пов? вдалося заволод?ти великою частиною земель ордену в Франц??.

Влада деяких ?нших ?вропейських кра?н також пересл?дувала орден у судовому порядку, намагаючись зменшити к?льк?сть церковних волод?нь. 1314 року трьох л?дер?в тампл??р?в, включаючи Великого Маг?стра Жака де Молея, було спалено живцем французькою владою п?сля того, як вони публ?чно в?дмовилися визнавати будь-яку провину.

Тампл??р?в, як? ще залишалися в ?вроп?, заарештовували та судили за папським наказом (проте, майже н?кого не було засуджено). Члени ордену п?сля його розформування вступали до ?нших в?йськових орден?в, таких як Орден Христа чи Лицар? Госп?таль?ри, або до рел?г?йно-ф?лософських Бенедиктинських чи Августинських орден?в. Деяк? поверталися до св?тського життя, а ?нш?, можливо, т?кали до кра?н, на як? не поширювалася папська юрисдикц?я, наприклад, до Англ?? або до в?длучено? в?д церкви Шотланд??. Але лишаються запитання, що ж сталося з тисячами тампл??р?в по вс?й ?вроп?, ? куди под?вся флот ордену, який зник з Ла-Рошел? в п'ятницю 13 жовтня 1307 року. Також не було знайдено велетенського арх?ву тампл??р?в, в якому м?стилися вс? в?домост? про ?хню ф?нансову д?яльн?сть. Нев?домо, чи було його знищено.

У нов?тн? часи Римо-католицька церква визнала д?? в?дносно ордену несправедливими, ? не було н?чого, щоб суперечило ?? вченню н? в д?ях ордену, н? в його Правилах. Також Церква в?дзначила, що Папа у той час перебував п?д сильним тиском з боку Ф?л?па IV.

Д?яльн?сть в епоху хрестових поход?в [ ред. | ред. код ]

За одн??ю верс??ю, протягом наступних дев'яти рок?в дев'ять лицар?в не приймають у сво? товариство жодного нового члена. Але сл?д зазначити ?снування факт?в, що дозволяють засумн?ватися або у створенн? Ордену в 1119 роц?, або в його дев'ятир?чн?й замкнутост?. В?домо, що в 1120 роц? в Орден був прийнятий Фульк Анжуйський , батько Жоффруа Плантагенета , а в 1124 роц? ? граф Шампанський . До 1126 року були прийнят? ще дв? людини.

Ф?нансова д?яльн?сть [ ред. | ред. код ]

Одним з найголовн?ших занять Ордену були ф?нанси. За словами Марка Блока , до Х|| стол?ття ≪грош? мало циркулювали≫. Вони були не реальними монетами, але перекладними, рахунковими. ≪Лише в самому к?нц? XIII стол?ття французьк? лег?сти стали розр?зняти ?? ( монети ) справжню варт?сть (вага в золот?) ? натуральну, тобто ?? трансформац?ю в грошовий знак, ?нструмент обм?ну≫ , ? писав Жак Ле Гофф .

Величина л?вра зм?нювалася з 489,5 грама золота (час Карол?нг?в ) до 89,85 грама у 1266 роц? ? до 72,76 грама ? в 1318 роц?.

Карбування золотих монет поновилася з середини XIII стол?ття: флорин 1252 (3,537 г), екю Людовика IX , венец?анський дукат 1284 . Насправд?, за словами Жака Ле Гоффа , карбували ср?бло : гр?ш Венец?? (1203), Флоренц?? (бл. 1235), Франц?? (бл. 1235).

Грошов? в?дносини, таким чином, носять ваговий характер ? що ?х дещо утрудню?. Спроби ж оц?нити будь-яку ступ?нь багатства можуть призвести до неадекватних результат?в. Можна, прим?ром, оц?нювати за р?внем 1100  ? коли л?вр коливався в межах 367?498 г, а можна за р?внем 1318  ? л?вр 72,76 г. Таким чином, автор яко?-небудь роботи може, оперуючи даними, отримати потр?бний йому результат ? про величезну величину багатства тампл??р?в, наприклад.

Зважаючи на великий ризик, ф?нансовими операц?ями заробляли т?льки певн? особи та конгрегац??. Лихварством займалися, зазвичай, ?тал?йц? ( ломбардц? ) ? ?вре?. Конкуренц?ю ?м складали абатства, як? зазвичай давали грош? п?д заставу ≪земл? ? плод?в з не?≫. Метою кредиту звичайно було паломництво в ?русалим , строком ? повернення зв?дти. Величина кредиту становила, як правило, 2/3 суми застави .

Значно б?льш сол?дно виглядав на цьому пол? ф?нансово? д?яльност? Орден тампл??р?в. У нього був особливий статус ? не т?льки св?тсько? орган?зац??, але й духовно?; отже, напади на прим?щення Ордену розглядалися як святотатство . Кр?м того, тампл??ри отримали п?зн?ше у Папи право займатися ф?нансовими операц?ями, завдяки чому вели свою д?яльн?сть в?дкрито. ?ншим конгрегац?ям доводилося вдаватися до всякого роду хитрощ?в (наприклад, давати грош? в р?ст ?вреям).

Саме тампл??ри ? винах?дниками чек?в , причому, якщо сума вкладу вичерпувалася, то ?? можна було зб?льшити з подальшим заповненням родичами.

Дв?ч? на р?к чеки посилали в комтур?? випуску для остаточних п?драхунк?в. Кожен чек забезпечувався в?дбитком пальця вкладника. За операц?? з чеками Орден брав невеликий податок . Наявн?сть чек?в зв?льняло людей в?д необх?дност? перем?щень дорогоц?нних метал?в (грали роль грошей), тепер можна було вирушати в паломництво з невеликим шматочком шк?ри ? в будь-як?й комтур?? тампл??р?в отримати повноц?нну монету. Таким чином, грошова власн?сть власника чека стала недоступною для розб?йник?в, число яких у Середньов?ччя було досить велике.

В Орден? можна було взяти позику п?д 10 %, для пор?вняння, кредитно-позичков? каси ? лихвар? давали позики п?д 40 %.

На думку Сюварда, найтривал?шим заняттям тампл??р?в, ?хн?м внеском у руйнування монопол?? Церкви на лихварство, було заняття економ?кою. Жодна середньов?чна установа не зробила б?льшого для розвитку кап?тал?зму .

Орден мав величезн? земельн? волод?ння: у середин? XIII стол?ття близько 9000 мануар?в, а до 1307 ? близько 10500 мануар?в ^[2] Все ж, земельн? волод?ння Ордену Св. ?оанна б?льш н?ж вдв?ч? перевершували за землеволод?нням Ордену Храму.

Поступово тампл??ри стають найб?льшими кредиторами ?вропи. У числ? ?хн?х боржник?в вс? ? в?д селян до корол?в ? Папи. Банк?вська справа у них наст?льки розвинена, що Ф?л?пп II Август дов?рив скарбнику Ордену виконання функц?й м?н?стра ф?нанс?в: ≪Протягом 25 рок?в корол?вська скарбниця управлялася скарбником Ордену Гаймаром, пот?м Жаном де М?лл?≫. За Людов?ка IX Святого корол?вська скарбниця знаходилася в м?ст? Тампль.

При наступнику Людовика вона продовжувала там залишатися ? майже злилася з касою Ордену. ≪Головний скарбник Ордену став головним скарбником Франц?? ? зосередив ф?нансове управл?ння кра?ною≫, ? пише Лозинський С. Г. Не т?льки французьк? корол? дов?ряли скарбницю держави тампл??рам: ще за 100 рок?в до того один ?з ключ?в в?д ?русалимсько? скарбниц? також був даний на збер?гання Ордену.

Лицарям Храму були знайом? бухгалтерський обл?к ? принцип подв?йного запису , чеков? розрахунки ? складн? в?дсотки ; в усьому християнському св?т? не було б?льш досв?дчених ? чесних економ?ст?в .

Орден в?в активн? буд?вельн? роботи. На Сход? вони здеб?льшого полягали у зведенн? замк?в ? мощенню дор?г. На Заход? зусиллями ? за рахунок Ордену будувалися дороги, церкви, собори ? замки. У Палестин? тампл??рам належало 18 важливих замк?в, наприклад, Тортоза, Лют, Торон?, Кастель-Пелегр?нум, Сафет, Гаст?н та ?нш?.

Окремо сл?д вид?лити такий вид д?яльност? тампл??р?в, як буд?вництво дор?г. У той час брак дор?г, множинн?сть ≪митних бар'?р?в≫ ? збор?в ? мит , що стягуються кожним др?бним феодалом у кожного моста та пункту обов'язкового про?зду, не рахуючи розб?йник?в ? п?рат?в , ускладнювали можлив?сть пересування. До того ж як?сть цих дор?г була, на думку С. Г. Лозинського, дуже низькою. Сво? дороги тампл??ри охороняли ? на ?х перехрестях будували комтур??, де можна було зупинитися на ноч?влю. Люди були захищен? на дорогах Ордену. Сутт?ва деталь: за про?зд по цих дорогах не стягувалося мито ? явище, виключне для Середньов?ччя.

Значною була благод?йна д?яльн?сть тампл??р?в. Статут наказував ?м трич? на тиждень годувати б?дних у сво?х будинках. Кр?м жебрак?в у двор?, четверо ?ли за столом. Г. Л? пише, що коли п?д час голоду в Мостер? ц?на м?ри пшениц? п?днялася з 3 до 33 су , тампл??ри годували 1000 чолов?к щодня.

1291 року Акра впала , ? обидва ордени перенесли сво? резиденц?? на К?пр . Ще задовго до ц??? под?? тампл??ри, використовуючи сво? накопичення ? найширш? зв'язки, стали найб?льшими банк?рами ?вропи, так що в?йськова сторона ?хньо? д?яльност? в?д?йшла на другий план.

Особливо великий був вплив тампл??р?в в ?спан??, Франц?? та Англ??. Орден склався у жорстку ??рарх?чну структуру з великим маг?стром на чол?. Вони розпод?лялися за чотирма розрядами ? лицар?в , капелан?в , збро?носц?в та слуг . За оц?нками, в часи найб?льшо? могутност? в орден? нал?чувалося близько 20 000 член?в ? лицар?в ? сержант?в.

Завдяки м?цн?й мереж? командорств ? в XIII стол?тт? ?х нал?чувалося п'ять тисяч, що, разом з залежними замками ? монастирями, покрива? майже ц?лком ?вропу та Близький Сх?д, тампл??ри могли забезпечувати п?д невелик? позиков? в?дсотки не лише охорону дов?рених ?м ц?нностей, а й ?х перевезення з одного м?сця в ?нше, в?д позикодавця до позичальника або в?д загиблого паломника до його спадко?мц?в.

Ф?нансова д?яльн?сть та непом?рн? багатства ордену викликали заздр?сть ? ворожнечу сильних св?ту цього, особливо французького короля Ф?л?ппа IV Вродливого , який побоювався посилення тампл??р?в ?, в?дчуваючи пост?йну нестачу грошей (в?н сам був великим боржником ордену), прагнув прибрати до рук ?хн? майно . Особлив? прив?ле? ордену (п?дсудн?сть лише папськ?й кур?? , вилучення з-п?д юрисдикц?? м?сцевих феодал?в, зв?льнення в?д сплати церковних податк?в та ?н.) викликали недоброзичлив?сть до нього з боку як церковного кл?ру , так ? св?тсько? влади.

Велик? Маг?стри [ ред. | ред. код ]

• Докладн?ше: Велик? маг?стри тампл??р?в

Починаючи ?з Гуго де Пейна , який заснував орден 1118 року, головною людиною був Великий Маг?стр. Ця посада була дов?чною, хоча через те, що орден був в?йськовим, ?нколи Великий Маг?стр об?ймав ?? недовго. Великий Маг?стр наглядав як за в?йськовими операц?ями ордену, так ? за ф?нансовими. Також в?н м?г бути головнокомандувачем, хоча ?нколи це було не дуже мудрим р?шенням. Так, наприклад, Великий Маг?стр Жерар де Р?дфор зазнав поразки в?д Салад?на при облоз? Акри 1189 року, ? його стратили, в?друбавши голову.

Б?льш?сть Великих Маг?стр?в походили з Франц??, а також з Арагонсько? Корони.

Легенди [ ред. | ред. код ]

Майже ?з самого заснування, орден тампл??р?в був оточений та?мничими та м?стичними легендами. Б?льш?сть з яких була пов'язана з тим, що орден довго займав Храмову Гору в ?русалим?. Ходили чутки про рел?кв?? , як? члени ордену могли там знайти, так? як Святий Грааль , Ковчег Запов?ту , або фрагменти справжнього хреста, на якому було розп'ято ?суса Христа . Ще б?льше легенд ходило про багатства, схован? тампл??рами. Ц? легенди було використано в двох Голл?вудських ф?льмах ≪Код да В?нч?≫ ( англ. The Da Vinci Code ) та ≪Скарб нац??≫ ( англ. National Treasure ).

Багато орган?зац?й заявляють, що вони ? нащадками традиц?й тампл??р?в, особливо що стосу?ться добрих вчинк?в (наприклад, масони почали застосовувати символ?ку та ритуали ордену тампл??р?в у XVIII стол?тт?). Деяк? з таких орган?зац?й ? дос? д?ють по всьому св?ту, п?дтримуючи л?карн?, медичн? центри для знедолених та ?нш? заклади под?бного проф?лю.

Тампл??ри в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

У пер?од середньов?ччя тампл??ри, як? мали неабиякий п?дпри?мницький хист, отримали право в?д Галицьких княз?в на торг?влю солотвинською с?ллю. Соляний шлях з П?дкарпатських копалень в ?вропу проходив через Закарпаття . Тампл??ри дуже добре вм?ли не т?льки торгувати, а й захищати сво? економ?чн? ?нтереси. Вони швидко зводять уздовж усього соляного шляху низку укр?плень, як? використовувались як митн? пости, а при потреб? ? як пункти дислокац?? невеликих в?йськових гарн?зон?в, що обер?гали той соляний шлях. Одне з таких укр?плень збереглося в Середньому .

У XII ст. на м?сц? сучасного селища Середн? був збудований замок Фруа де Бермань? (1088?1169) найсильн?шого в Зах?дн?й ?вроп? католицького ордену тампл??р?в (храмовник?в).

Нап?взруйнований, в?н збер?гся до наших час?в ? по праву вважа?ться одн??ю з головних пам'яток Закарпаття.

Досл?дження археолог?в, розкопки ? зам?ри дають прив?д твердити, що квадратна центральна вежа, видима над поверхнею земл? ? лише частиною Середнянського замку, який сто?ть на р?внин?. Площа ж усього замку становить близько 3-х гектар?в. Замкова споруда була захищена чотирма оборонними л?н?ями. Численн? знах?дки, як? були розкопан? на територ?? замку, в?дносяться до XV?XVI стол?ть. Це керам?ка, скло, прикраси ? зброя: наконечники арбалетних стр?л, ядра мушкет?в та мортир.

Капелани Закарпаття:

• Фруа де Бармань? 1146?1160
• Роже дю Маар 1160?1169
• Андреас Дотте 1170?1202
• Пь?р Ла Фент?рр? 1202?1228
• Карл Ведебургардт 1228?1234.

У 1999?2002 роках у Ки?в? д?яла легально заснована орган?зац?я ? ≪Орден лицар?в тампл??р?в≫, яка заре?стрована 2 червня 1999 року по вул. Кита?вськ?й, 15, в дореволюц?йн?й буд?вл? православного монастиря. Головою з 1999 року був п?дпри?мець Яблонський Олександр Володимирович (народився 23 с?чня 1963 року, родом з села Кульчини Красил?вського району). В?це-президентом орган?зац?? став князь Масальський Володимир Володимирович, мешканець Ки?ва. ^[3]

Дал?, 9 серпня 2013 року при оф?сному прим?щенн? в Ки?в? заре?стрована благод?йна орган?зац?я ≪Благод?йний фонд ОЛТ? (Ордену лицар?в тампл??р?в ?русалиму)≫, головою став Ф?л?ппов Анатол?й Леон?дович, а у 2018 роц? його зам?нив Серг??нко Микола Петрович (код у ре?стр? ?ДРПОУ 38886382) ^[4]

А вже 2014 року Серг??нко очолив ще одну, громадську орган?зац?ю п?д назвою ≪Орден Лицар?в Тампл??р?в ?русалима - Великий Пр?орат Укра?ни≫ . За даними сайту "Клар?т?", сп?взасновником став Котенко Олег Анатол?йович. ^[5]

З того часу пр?оритет мала саме орган?зац?я Серг??нка, а колишня тампл??рська структура Яблонського поступово занепала.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Середнянський замок
• Лук?в (смт)
• Knights of the Temple 2
• Assassin's Creed
• Орден Лицар?в Тампл??р?в ?русалима
• Госп?таль?ри (?оан?ти)
• Мечоносц?
• Тевтонський орден
• Ав?ський орден  ? лицарський орден у Португал??.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Б?бл?ограф?я [ ред. | ред. код ]

• Тампл??ри, храмовники // Рел?г?йна пол?тика стародавн?х ? середньов?чних держав: Навч. пос?бник  / Омельчук В. В., Л?снича В. М. ? Ки?в : Персонал, 2011. ? С. 572.
• ?стор?я ордену тампл??р?в (рос.) . Арх?в ориг?налу за 8 листопада 2014 . Процитовано 8 листопада 2014 .
• Орден тампл??р?в (рос.) . Розд?л сайту DeusVult.ru присвячений ?стор?? ордену тампл??р?в. Арх?в ориг?налу за 8 листопада 2014 . Процитовано 8 листопада 2014 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Тампл??ри [ Арх?вовано 22 с?чня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Тампл??ри // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Тампл??ри

• http://templiers.org.ua МГО Орден Лицар?в Тампл??р?в Укра?ни
• ?нтернет-ресурс ≪?стор?я ордену тампл??р?в≫ (рос.)
• Жак де Моле ? Великий Маг?стр Ордену тампл??р?в (рос.)
• Орден Лицар?в Тампл??р?в ?русалиму Пр?орат Укра?ни [ Арх?вовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine .]
• Орден тампл??р?в

п о р Лицарство Лицарськ? ордени п о р Лицарськ? ордени Монарх?чн? ордени Орден Лицар?в Круглого столу | Орден Будяка | Орден Лазн? | Орден Веж? й Меча | Орден Британсько? ?мпер?? | Корол?вський В?ктор?анський орден | В?йськовий орден ?тал?? | Вищий орден Святого Благов?щення (?тал?я) | Орден Римського орла | Орден Святого ?оанна | Колон?альний орден З?рки ?тал?? | Корол?вський гвельфський орден | Орден Святих Маврик?я та Лазаря | Орден Непорочного зачаття Д?ви Мар?? В?лла-В?козсько? | Орден Дракона | Орден ?нд?йсько? ?мпер?? | Орден З?рки ?нд?? | Орден Корони ?тал?? | Орден Н?дерландського лева | Орден Почесного лег?ону В?йськово-чернеч? ордени Ав?ський орден | Алькантарський орден | Вифле?мський орден | Орден Госп?таль?р?в | ?русалимський Орден Святого Гробу Господнього | Добжинський Орден | Калатравський орден | Орден Святого Лазаря | Л?вонський орден | Орден Монтегаудио | Орден Монтеси | Орден Святого Духа | Орден Святого ?вана Акрського ? Святого Фоми | Орден Сан-Хорхе де Альфама | Орден Свят? Мар?? В?фле?мсько? | Орден Сантьяго | Орден Святого Стефана (в?йськовий орден) | Орден Сантьяго да Еспада | Тампл??ри | Тевтонський орден | Орден Христа Чернеч? ордени та кон?регац?? Августинц? | Алекс?ани | Амаде?ти | Августинц? Усп?ння Пресвято? Богородиц? | Васил?яни | Б?л? отц? | Бернардини | Орден сестр Богоматер? в С?он? | Бон?фратри | Брати християнських шк?л | Бриг?дки | Валломброз?ани | Варнавити | Верб?сти | В?зитантки | Г?льбертинц? | Дом?н?канц? | Дочки Мар?? Пом?чниц? Християн | Дочки милосердя | ?зуати блаженного ?ронима | Товариство ?суса | ?рон?м?ти | Камальдули | Кам?лл?анц? | Кармел?тки | Кармел?ти | Картуз?анц? | Кларетинц? | Клариссинки | Клюн? (конгрегац?я) | Конгрегац?я сестер в?д Ангел?в | Латеранськ? канон?ки | Мавристи | Мар?ани | М?н?ми | Мх?таристи | Назаретянки | Назаретянц? | Товариство Христа для Закордонно? Полон?? | Ол?ветанц? | Паллотинки | Паллотинц? | Паул?ни | П?ари | Премонстранти | Редемптористи | Лицар? Колумба | Сестри милосердя | Сестри Непорочного зачаття Пресвято Д?ви Мар?? | Сестри служниц? ?суса в ?вхарист?? | Серв?ти | Сестри Милосердя з М?ядзаки | Сестри М?с?онерки Любов? | Сестри Служебниц? Непорочно? Д?ви Мар?? | Сомаски | Театинц? | Терц?ар?? | Трапп?сти | Трин?тар?? | Урсулинки | Фельянтинц? | Францисканки М?с?онерки Мар?? | Францисканц? | Целестинц? Див. також Укра?нськ? чернеч? ордени | Лицарськ? ордени Лицарськ? титули п о р ?вропейськ? титули Монархи Басилевс Великий герцог Великий князь Герцог / Дюк Ерцгерцог / Архикнязь ?мператор Ц?сар / Кайзер Князь Конунг Король Курфюрст Цар Титулована шляхта Бан Барон Баронет В?дам В?конт Граф ( Бургграф ? ?мперський граф ? Маркграф ? Ландграф ? Пфальцграф ) Деспот ?нфант Марк?з Принц / Принцеса Фрайгер Ярл / Ерл Нетитулована шляхта Баннерет Каштелян Лицар Лицар-бакалавр Маг?стр ордену Староста Лицарськ? обладунки п о р Лицарськ? обладунки Лицарська зброя Арбалет ? Клеймор ? Лук ? Меч ? Копия ? Щит Лицарськ? обладунки Бригантина ? Забороло ? Зерцало ? Кольчуга ? Лускат? обладунки ? Мисюрка ? Напл?чники ? Панцир ? Понож? ? Топхельм ? Цукрова голова ? Шишак ? Шолом Лицарськ? обряди Посвячення в лицар?   · Позбавлення Лицарського звання Лицарська культура Лицарський роман   · Лицарська поез?я   · Лицарськ? доблест? ...

Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · LibraryThing · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (9-th) · Britannica (11-th) · Catholic Encyclopedia · Cultureel Woordenboek · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Gran Enciclopedia Aragonesa · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia · World History Encyclopedia Дов?дков? видання KBpedia · Nuovo soggettario Нормативний контроль BIBSYS :  1450248439834 · BNE :  XX130246 · BNF :  11877777b · CiNii :  DA07780203 · Freebase :  /m/049jc · GND :  4134088-7 · ISNI :  0000000121871735 · J9U :  987007268823305171 · LCCN :  n80113860 · NKC :  ko2002148896 ,  ph126532 · SDBM :  2421 · SUDOC :  026551314 · VIAF :  152491765 · WorldCat :  lccn-n80113860