Ка?рстен Е?ебо?р? Борхгрев?нк
(
норв.
Carsten Egeborg Borchgrevink
;
1 грудня
1864
,
Хр?ст?ан?я
?
23 кв?тня
1934
,
Осло
) ?
норвезький
полярний досл?дник та натурал?ст.
Карстен Борхгрев?нк став першою людиною, котра ступила на
Антарктичний материк
(23 с?чня 1895 року). Орган?затор науково? експедиц?? та зим?вл?. Першим пров?в ?? на континент?. Перший, хто проник в глиб Антарктиди, досягнувши широти 78 грд 50 хв. Перший, хто показав маршрут штурму
П?вденного полюсу
.
З дитинства Карстен, як ?стинний норвежець, захоплювався мандр?вками ? вже тод? визначив для себе незв?дану ц?ль: Антарктичний континент. Ц?й мет? п?дпорядкував усе життя. Вчиться на л?сотехн?ка, опановуючи в?дпов?дно потр?бн? для подорожей дисципл?ни, мови. Деякий час працю? за сво?ю спец?альн?стю, пот?м виклада? в Христ?ан??. Захоплю?ться мисливством, туризмом, нев?дворотно лижами. В 1888 вир?шу? перебратися ближче до сво?? мр?? ? в
Австрал?ю
, яку, працюючи геодезистом проходить за чотири роки вздовж ? впоперек, пот?м виклада? в с?днейському Корвел-коледж?. Знайомиться ? веде листування з авторитетами в досл?дженн? полярних широт.
Борхрев?нк не помилився: в 1894 роц? в
Мельбурн
прибува? китоб?йна шхуна ≪
Антаркт?к
≫ послана норвезьким п?дпри?мцем
Свеном Фойном
на розв?дку зв?роб?йних промисл?в за п?вденним полярним колом. Дек?лька натурал?ст?в прохають взяти ?х на борт, але рейс комерц?йний, пасажирських м?сць нема?, та й смор?д ворван? швиденько вс?х в?дляку?. Кр?м Карстена. В?н ста? рядовим членом ек?пажу, матросом, ? витриму? ус? труднощ? важкого плавання примудряючись при цьому уривати хвилини для наукових спостережень.
При наближенн? в?льно? в?д криги д?лянки суходолу ?
мису Адер
? вмовля? кап?тана, Леонардо Кристенсена, провести висадку на антарктичний берег. Розум?ючи ?сторичн?сть моменту шк?пер спец?ально став на н?с шлюпки ? першим ступив на суху поверхню, але Карстен скочив ран?ше, прямо у воду, на м?лин?. П?зн?ше шановн? вчен? муж?-географи д?йшли однозначного висновку: позаяк шельф це частина материка, то перш?сть за Борхгрев?нком. Але це пот?м, а тод? в?н за л?чен? години встиг описати антарктичний лишайник, зробити замальовку, з?брати зразки пор?д ? пом?тити у вод? медузу.
Повернувшись з плавання одразу вируша?, долаючи перешкоди та безгрош?в'я в
Лондон
на У1
М?жнародний географ?чний конгрес
, встига?, допов?да?, висува? ?дею зим?вл? в Антарктид?. Уперше пропону?ться св?домо в?дпустити судно ? залишитися на довгий полярний р?к в нев?домому м?сц? з незнайомими ? ворожими кл?матичними умовами, в абсолютн?й, косм?чн?й в?д?рваност? в?д решти св?ту, при наявност? ризику, що судно наступного сезону може не пробитися кр?зь кригу.
Висловлюються законн? сумн?ви, а ? головне ? грошей н?хто не да?. Борхгрев?нк не впада? у в?дчай, ста? в пригод? навичка сп?лкування з людьми ? врешт? отриму? 35 000 фунт?в стерл?нг?в в?д Джорджа Ньюса, видавця, п?д монопольне право на книгу про майбутню подорож. За них орган?затор придбав 521-тонний корабель Полакс (Pollux), котрий перейменову? в П?вденний Хрест (Southern cross), дообладну? для експедиц??; закупову?, замовля? необх?дне спорядження, ?нструмент, обладнання. На ходу конструю? потр?бне. П?дбира? людей. Бере з собою собак.
23 серпня 1898 року П?вденний Хрест в?дплива? з Лондона, а 17 лютого ста? на як?р б?ля мису Адер.
Дев'ять дн?в переправляють вантаж? та людей на берег, споруджують дв? хатинки. 2 березня корабель знявся з якоря. Перша наукова материкова зим?вля почалася.
Провадилася вона зразково-показово. Що дв? години метеоспостереження не зважаючи на негоду, почергова робота на камбуз?, по господарству, сп?льн? аврали, заняття-навчання для особового складу експедиц??, коли л?д став ? картограф?чн? зйомки, вилазки на розв?дку, загот?вля м'яса-я?ць як протицинготний зас?б, та на випадок не прибуття судна.
Вперше людина стикнулася з? сво?р?дн?стю норову Антарктиди: скажен? в?три, та нещадне сонце початку полярного л?та ? на лиц? виразки. Тод? ж, ?з безпосередньою участю начальника експедиц?? було знайдено протид??: троси для розчалювання-кр?плення будиночк?в, маски з прор?зами для очей. Вдався ? виб?р собак як основного засобу пересування. (Слабуючих дор?зали ? згодовували ?ншим. Жорстоко, але зрозум?ло для тих умов. Уц?л?лих Карстен не покинув, ? не пожал?в зусиль прилаштувати у добр? руки.)
Уперше в Антарктид? люди зустр?чають Новий р?к ? нове стол?ття.
У першу експедиц?ю прийшла ? перша смерть людини в Антарктид?. Помер Гансон, медико-б?олог. Травма. Засумував за домом, почав слабнути, втрачати ц?кав?сть до всього, пот?м зовс?м п?дводитися перестав, ледь д?ждався сонця… Вже в наш час визначили: це стандартна полярна хвороба, здавала печ?нка; що чому переду?: сум захворюванню, чи останн? тягне за собою депрес?ю ? питання сп?рне, хоча ? нин?, якщо людина в тих умовах почина? страждати за домом, то ?? евакуюють до того, як транспортний зв'язок з рештою св?ту об?рветься, ? ще не було випадку, щоб вивезеному не полегшало.
28 грудня 1900 року Полярний Хрест п?д?йшов до мису Адер. Зим?вля зак?нчилася. Та не зак?нчилася експедиц?я. Було з труднощами в?днайдено прох?д в бар'?р? Росса ? Борхрев?нк одноос?бно, не ризикуючи людьми, зробив розв?дку в глиб материка, досягнувши 78 грд 50 хв. На б?льше не вистачало в?дведеного часу, полярний день зак?нчувався, судно могло потрапити в крижаний полон.
Полярники щасливо повертаються додому. Карстен Борхгрев?нк с?да? за книгу. В н?й чесно ? детально переда? св?й досв?д. Хто йому сл?дував, той пот?м втрат в Антарктид? не мав.
А ще у сво?му пов?ствуванн? п?дкреслю?, що хоча на гафел? судна був британський
Юн?он Джек
, але судно було зроблено з норвезьких матер?ал?в, експедиц?я складалася з норвежц?в, а на щогл? в Антарктид? вони п?дняли норвезький нац?ональний прапор. Ц? зауваги стали причиною в?дносного забуття людини, котра за означенням перший трима? заслужене перше м?сце. Великобританцям чуж? подвиги не ц?кав?, а Норвег?я якраз була захоплена драмою свого безпосереднього д?тища: дрейфу нансен?вського
Фраму
.
Б?льше в Антарктиду Карстену Е?ебор?у Борхгрев?нку потрапити не довелося. Працював на б?останц?? на П?вноч?, викладав, був головою мисливського товариства Норвег??. Нехай в?н опинився в т?н? такого титана як
Нансен
, чи б?льш сенсац?йного
Амудсена
, проте заслужено сто?ть в ч?льн?й груп? найкращих син?в Норвег??, висунутих нею в боротьб? за незалежн?сть та пошуку свого м?сця серед ?нших кра?н св?ту.
Помер в 1934 роц? в
Осло
.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|