| Ця стаття
потребу? ?стотно? переробки
.
Можливо, ?? необх?дно доповнити, переписати або в?к?ф?кувати. Пояснення причин та обговорення ? на стор?нц?
В?к?пед?я: Статт?, що необх?дно пол?пшити
.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб пов?домити основних автор?в статт? про необх?дн?сть пол?пшення, додавши до ?хньо? стор?нки обговорення такий текст:
{{subst:пол?пшити автору|Ванкувер|25 кв?тня 2022}} ~~~~
,
а також не забудьте описати причину ном?нац?? на п?дстор?нц?
В?к?пед?я:Статт?, що необх?дно пол?пшити
за в?дпов?дний день.
(25 кв?тня 2022)
|
Ванкувер
(
англ.
Vancouver
) ? м?сто на зах?дному узбережж?
Канади
, найб?льший населений пункт пров?нц??
Британська Колумб?я
та трет?й за розм?ром в Канад?. У 2010 роц? в Ванкувер? проводилися
XXI зимов? Ол?мп?йськ? ?гри
. Досл?дницька група
Economist Intelligence Unit (EIU)
британського видання
Економ?ст,
трич?, ? в
2005
,
2007
,
2009
роках надавала Ванкуверу звання ≪найкращого м?ста Земл?≫
[4]
[5]
[6]
, у 2011 роц? це звання отримав
Мельбурн
[7]
.
Населення самого м?ста ? 631 468 особи (станом на
2016
р?к)
[8]
, але в
Великому Ванкувер?
(
англ.
Greater Vancouver
) мешка? понад 2,4 млн ос?б
[8]
. Великий Ванкувер також часто називають
Ловер Мейнленд
(
англ.
Lower Mainland
), маючи на уваз? його розташування на узбережж? (на в?дм?ну в?д
острова Ванкувер
, де знаходиться столиця пров?нц?? м. В?ктор?я). Разом з ?ншими сус?дн?ми мун?ципал?тетами Ванкувер входить до ради
Greater Vancouver Regional District (GVRD)
.
М?сто заселене в
1860-х
унасл?док ?мм?грац??, спричинено?
золотою лихоманкою у каньйон? Фрейзер
, та появою у Ванкувер? трансконтинентально? канадсько? зал?зниц?
Canadian Pacific Railway
y
1887
роц?, що дало поштовх до стр?мкого розвитку з малого деревообробного м?стечка в м?ський центр. Порт Ванкувер набув м?жнародного значення п?сля завершення
буд?вництва Панамського каналу
. У
1920-х
канал зменшив варт?сть перевезення та уможливив експортування зерна з р?внин Канади за кордон. В?дтод? порт Ванкувера став найзавантажен?шим портом кра?ни ? з нього експорту?ться б?льше вантаж?в, н?ж через будь-який ?нший порт
П?вн?чно? Америки
[9]
.
Однак, попри велике значення порту, економ?ка Ванкувера значно диверсиф?кована. У Ванкувер? набува? великого значення туризм. За останн? роки м?сто стало трет?м за розмахом центром к?но?ндустр?? П?вн?чно? Америки за такими г?гантами як
Лос-Анджелес
та
Нью-Йорк
, через що набув назви П?вн?чний Голл?вуд. Нещодавно у Ванкувер? почала стр?мко розвиватись ?ндустр?я високих технолог?й, зокрема ?ндустр?я комп'ютерних ?гор.
Протягом останн?х дек?лькох рок?в Ванкувер вважають одним ?з трьох найкомфортн?ших для життя м?ст у св?т?. У
2006
роц? Ванкувер був 56-м серед 143 головних м?ст планети ? другим у
Канад?
п?сля
Торонто
.
М?сто розташоване на п?востров?
Беррард
, а саме в гирл? р?чки
Фрейзер
на берегах протяжно? затоки Беррард. Ванкувер захищений в?д
Тихого океану
островом з
однойменною назвою
, який в?дд?ля?ться в?д континентально? частини
Британсько? Колумб??
протокою
Джордж?я
. Остр?в та м?сто отримали свою назву на честь кап?тана
корол?вського флоту Велико? Британ??
Джорджа Ванкувера
.
Площа м?ста становить 114 км², включаючи як р?внини, так ? м?сцев?сть з пагорбами. Ванкувер в?домий сво?ми мальовничими кра?видами й ма? найб?льший в П?вн?чн?й Америц? м?ський
парк Стенл?
.
З боку берега Ванкувер огорнено горами, у ясний день можна побачити г?рськ? хребти штату
Вашингтон
(
США
).
Ванкувер ? одним з найтепл?ших м?ст Канади в зимовий пер?од. Його кл?мат за канадськими стандартами пом?рний ?, класиф?ку?ться як
морський
, в?дпов?дно до
системи класиф?кац?? Кеппена
. У л?тн? м?сяц? спостер?га?ться суха погода, у середньому дощ припада? т?льки на один з п'яти дн?в у липн? й серпн?. Однак у пер?од з листопада по березень опади бувають майже в половину в?д ус??? к?лькост? дн?в
[10]
.
Ванкувер також вважа?ться одним з найб?льш вологих канадських м?ст, однак у межах його агломерац?? к?льк?сть опад?в колива?ться. Р?чна к?льк?сть опад?в, вим?ряна поблизу
м?жнародного аеропорту Ванкувера
в
Ричмонд?
склада? 1189 мм, у пор?внянн? з 1588 мм центрально? частини м?ста ? 2044 мм у
Норт-Ванкувер?
[11]
[12]
. Максимальна денна температура становить у середньому 22 °C в липн? й серпн?, з р?дкими максимумами до 30 °C
[13]
.
Найвища температура була заре?стрована в аеропорту
30 липня
2009
року ? склала 34,4 °C
[14]
, а найвища температура в межах м?ста Ванкувер, з показником у 35,0 °C, спостер?галась
31 липня
1965
року
[15]
, пот?м знову
8 серпня
1981
року
[16]
? востанн?
29 травня
1983
року
[17]
.
У середньому, сн?г пада? одинадцять дн?в на р?к, при цьому за три дн? випада? 6 см ? б?льше. Середн?й р?чний шар сн?гу, що випав за р?к склада? близько 38,1 см, але в?н зазвичай не залиша?ться на земл? надовго
[13]
.
Кл?мат Ванкувер
|
Показник
|
С?ч.
|
Лют.
|
Бер.
|
Кв?т.
|
Трав.
|
Черв.
|
Лип.
|
Серп.
|
Вер.
|
Жовт.
|
Лист.
|
Груд.
|
Р?к
|
Абсолютний максимум,
°C
|
15,3
|
18,4
|
19,4
|
25,0
|
30,4
|
30,6
|
31,9
|
33,3
|
29,3
|
23,7
|
18,4
|
14,9
|
33,3
|
Середн?й максимум, °C
|
6,1
|
8,0
|
10,1
|
13,1
|
16,5
|
19,2
|
21,7
|
21,9
|
18,7
|
13,5
|
9,0
|
6,2
|
13,7
|
Середня температура, °C
|
3,3
|
4,8
|
6,6
|
9,2
|
12,5
|
15,2
|
17,5
|
17,6
|
14,6
|
10,1
|
6,0
|
3,5
|
10,1
|
Середн?й м?н?мум, °C
|
0,5
|
1,5
|
3,1
|
5,3
|
8,4
|
11,2
|
13,2
|
13,4
|
10,5
|
6,6
|
3,1
|
0,8
|
6,5
|
Абсолютний м?н?мум, °C
|
?17,8
|
?16,1
|
?9,4
|
?3,3
|
0,6
|
3,9
|
6,7
|
6,1
|
0,0
|
?5,9
|
?14,3
|
?17,8
|
?17,8
|
Норма опад?в,
мм
|
154
|
123
|
114
|
84
|
68
|
55
|
40
|
39
|
54
|
113
|
181
|
176
|
1199
|
Джерело:
Environment Canada
,
World Climate Guide
|
Щедра еколог?чна система на м?сц? нин?шнього Ванкувера, багата рослинним ? тваринним св?том, забезпечувала ?жею ? матер?алами людей протягом понад 10000 рок?в. Перше в?доме поселення в гирл? р?чки
Фрейзер
було засновано близько 3000 рок?в тому п?д назвою Маскв?м (Musqueam), що означало ≪люди трави≫. П?д час перших контакт?в ?вропейц?в з аборигенами тут знаходилося вже к?лька с?л племен Маскв?м ? Сквам?ш.
[18]
? також в?домост? про плем'я Тсле?лвотут (Tsleil'wauthuth), попередник?в сучасно? групи Буррард (Баррард) в Норт-Ванкувер?. Загальн? культурн? традиц?? об'?днували
абориген?в
, що селилися уздовж океанського узбережжя, у долин? р?чки Фрейзер ? на п?вн?чних територ?ях нин?шнього штату Вашингтон. Сп?льною мовою був халкомелем (
англ.
Halkomelem
), але ?нд?анц? племен? Сквам?ш говорили сво?ю мовою.
Племена перебували на досить високому щабл? соц?ального розвитку. Соц?альний статус кожного члена племен? знаходився в залежност? в?д особистих пожертвувань на користь громади, що зм?цнювало громаду в ц?лому (прототип сучасно? податково? системи). Так? церемон?? передач? особисто? власност? в сусп?льне користування ? потлач ? складали важливу частину соц?ального ? духовного життя племен?. Ц?каво, що з к?нця
XIX стол?ття
потлач? стали заборонятися державною адм?н?страц??ю ? були скасован?.
Археолог?чн? записи вказують на присутн?сть племен на землях тепер?шнього м?ста 4500-9000 рок?в тому. Канадське узбережжя
Тихого океану
було досл?джене
Джеймсом Куком
в
1778
роц?, який досл?див п?вн?чно-зах?дне узбережжя в?д острова Ванкувер до
Аляски
. Берегова смуга Пойнт Грей була вперше досл?джена в
1791
роц? ?спанцем Хозе Мар?я Нарва?зом, сл?дом за Джорджем Ванкувером, котрий також в?дкрив затоку Буррорд ?нлет у
1792
роц? й дав британськ? ?мена р?зноман?тним географ?чним м?сцям узбережжя.
В?дкривач та торговець П?вн?чно-Зах?дно? Компан?? Саймон Фрейзер та його ек?паж ? перш? ?вропейц? котр? першими ос?ли на землях тепер?шнього Ванкувера. У 1808 роц? вони спустилися р?чкою Фрейзер можливо до узбережжя Пойнт Грей, б?ля
Ун?верситету Британсько? Колумб??
(UBC).
?стор?я м?ста почина?ться взимку
1824
року, коли компан?я Гудзоново? затоки встановила дек?лька тихоокеанських форпост?в для торг?вл? хутром. Група з 40 ос?б п?д кер?вництвом Джеймса Макм?ллана (
англ.
James McMillan
) обрала м?сце в долин? р?чки Фрейзер ? сьогодн? район
Ленгл?
(
англ.
Langley
) ? де через дек?лька м?сяц?в почав будуватися форт. Це було 27 липня
1827
року ? що можна умовно вважати датою заснування м?ста. Форт Ленгл? займався торг?влею хутром (в
1832
роц? було продано 2000 бобрових шкур), а до
1840-х
рок?в став найб?льшим експортером риби (солоний осетер) на тихоокеанському узбережж? з основним ринком збуту на
Гаваях
.
Губернатор Дуглас покида? форт Ленгл? п?сля оголошення колон??
Британська Колумб?я
. Все р?зко зм?нилося з в?дкриттям золотих родовищ на р?чц? Фрейзер.
19 листопада
1858
року губернатор острова Ванкувер Джеймс Дуглас (Даглас) (
англ.
James Douglas
) у форт? Ленгл? проголосив долину р?чки Фрейзер Британською колон??ю. В?дразу сюди кинулися близько 25000 американських старател?в. Щоб уникнути американсько? експанс??, Англ?я направля? в новоспечену колон?ю невелику групу ?нженер?в для демонстрац?? англ?йського прапора ? буд?вництва дор?г. Перш? 25 сапперс?в (кличка ?нженер?в в?д слова sap ? риття траншей) прибули з Англ??
25 листопада
1858
року п?д кер?вництвом Р?чарда Муд?. ?х поселення називалося Саппертон ? нин?шн?й
Нью-Вестм?нстер
(
англ.
New Westminster
). Назву
Нью-Вестм?нстер
було запропоновано
королевою В?ктор??ю
? незабаром це поселення, захищене в?д американсько? сторони р?чкою Фрейзер, ста? столицею двох об'?днаних колон?й британсько? корони (острова Ванкувер ? долини р?чки Фрейзер). Однак в
1868
роц? м?сто В?ктор?я знову повернуло соб? титул столиц?. У
1859
роц? Муд? побудував дорогу м?ж Нью-Вестм?нстером ? затокою, що не замерза?, Буррард (в наш? дн? ? це межа м?ж
Бернаб?
?
Кокв?тламом
).
В
1871
роц? Канада пооб?цяла Британськ?й Колумб??, що ?? при?днання до Конфедерац?? приведе до не? трансканадську зал?зницю. Так Британська Колумб?я стала пров?нц??ю Канади.
Розвиток нового м?ста
[
ред.
|
ред. код
]
Ванкувер ? одне з канадських наймолодших м?ст.
Поселення
Газтаун
(район порту, тепер центр м?ста) розросталось стр?мко навколо таверн заснованих ≪Газз?≫ Джеком Дейтоном в
1867
на околиц?
Гейст?нгс-М?лл
. У 1870-му колон?альна влада розмежувала поселення та затвердила меж? м?ста, давши ?м'я
?ренв?лл
[20]
. Це м?сце, завдяки природним портам, було вибрано як к?нцева станц?я Канадсько? Тихоокеансько? Зал?зниц? до великого розчарування мешканц?в
Порт-Муд?
,
Нью-Вестм?нстеру
та
В?ктор??
? вс?х м?ст, як? змагалися бути центром зал?зниц?. Будування зал?зниц? було одною з передумов вступу Британсько? Колумб?? до Канадсько? Конфедерац?? у
1871
роц?.
М?сто Ванкувер було заре?строване 6 кв?тня 1886, у цьому ж роц? сюди прибув перший трансконтинентальний потяг. Назву м?ста на честь Джорджа Ванкувера було вибрано В?льямом Ван Горне, президентом Канадсько? Тихоокеансько? Зал?зниц?. Велика пожежа 13 червня 1886 зруйнувала вщент все м?сто. Воно було швидко розбудоване ? Ванкуверський Пожежний департамент був заснований в той самий р?к. В?д поселення у 1000 ос?б у
1881
, населення Ванкувера зросло до б?льш н?ж 20.000 на початку наступного стол?ття, а за даними
1911
року населення Ванкувера становило 100.000.
Впродовж Золото? Лихоманки у Клондайку
1898
р., ванкуверськ? торговц? розвинули продаж устаткування для золотошукач?в. Один з цих торговц?в, Чарлз Вудворд у
1892
в?дкрив першу крамницю Вудворда де зараз перехрестя Джордж?? та Мейн-стр?т. Упродовж 1892 року разом з? Спенсерс та
Компан??ю Гудзоново? затоки
(
англ.
HBC
) ? багатоц?льовими магазинами (ун?вермагами) Вудворд сформував ядро роздр?бно? торг?вл? у м?ст? на десятки рок?в.
Компан?я Гудзоново? затоки
? л?дером багатоц?льових роздр?бно-торгових центр?в Великого Ванкувера й сьогодн?.
В економ?ц? раннього Ванкувера дом?нували велик? компан?? так?, наприклад як CPR, яка потребувала великих вкладень для стр?мкого розвитку нового м?ста. Деяк? фабрики також почали розвиватись, але головним стрижнем ванкуверсько? економ?ки були природн? ресурси. Спочатку загот?вля л?су, п?зн?ше експорт через морський порт, комерц?йн? перевезення ? все це створило найб?льший економ?чний сектор у Ванкувер? до 1930-х. Дом?нування великих компан?й супроводжувалось войовничим рухом трудящих. Перший страйк сол?дарност? пройшов у
1903
роц? коли роб?тники зал?зниц? виступили проти CPR за признання ?х профсп?лки. Л?дер роб?тник?в Франк Роджерс був вбитий пол?ц??ю CPR впродовж страйку, ставши першим мучеником руху Британсько? Колумб??. Перший загальноканадський страйк стався усл?д за смертю ?ншого л?дера роб?тничого руху ? Джинджера Гудв?на у
1918
роц? на вуг?льних шахтах острова Ванкувер. Тимчасове затишшя в промислов?й напруженост? у друг?й половин? 1920-х перервалось неспод?вано Великою депрес??ю. Б?льш?сть страйк?в як? пройшли протягом 1930-х були орган?зован? л?дерами Комун?стично? парт??. Страйки загострилися у
1935
роц? коли безроб?тн? прибули у м?сто протестувати. П?сля двох м?сяц?в щоденних та руйн?вних м?тинг?в протесту страйкар? вир?шили висунути св?й конфл?кт на розгляд федерально? влади у м?ст?
Оттава
та ?х бунт було припинено Корол?вською канадською к?нною пол?ц??ю у м?ст?
Реджайна
.
?нш? соц?альн? рухи так? як
Перша хвиля фем?н?зму
були також важливими у розвитку Ванкувера. Мер? Еллен См?т, прихильниця р?вноправност? чолов?к?в та ж?нок, було першою ж?нкою вибраною до Законодавчих збор?в канадських пров?нц?й ? територ?й у
1918
роц?. Заборона торг?влею алкоголем тривала протягом Першо? Св?тово? В?йни й продовжувалась до
1921
року коли пров?нц?йний уряд встановив контроль за торг?влею алкоголем, що ?сну? ? зараз. Канадське антинаркотичне законодавство вперше прийняте п?сля розсл?дувань у Чайнатаун? та Джапантаун? ? було заборонено виробляти, розповсюджувати та ?мпортувати оп?ум поза медичним призначенням. П?д час розсл?дування було знайдено багато в?дв?дувач?в оп?умних салон?в як серед китайських чолов?к?в, так ? серед б?лих ж?нок.
Об'?днання з
Пойнт-Гре?м
та
П?вденним Ванкувером
надало м?сту сучасн? меж? незадовго до того, як воно стало трет?м найб?льшим м?стом кра?ни. 1 с?чня 1929 населення склало 228.193 чолов?к.
Ванкувер ма? дв? профес?йн? команди.
≪Ванкувер Канакс≫
(
англ.
Vancouver Canucks
) ? профес?йна
хокейна
команда член в
Нац?ональн?й хокейн?й л?з?
грають в
Роджерс-арен?
.
≪
Б?-С? Лайонз
≫
(
англ.
BC Lions
) ? членом в
Канадськ?й Футбольн?й л?з?
.
У
Ванкувер?
, а також у м?стечку
В?стлер
, що за 125 км на п?вн?ч в?д нього, в?дбулись
Зимов? Ол?мп?йськ? ?гри 2010
.
- Музей космосу
- ≪Науковий св?т≫
- Морський музей
- Музей Ванкувера
- Художня галерея
- Форт Ленгл?
- Музей ав?ац?? в Ленгл?
- Музей б?ор?зноман?ття Бьют?
- Антрополог?чний музей
- Музей пол?ц??
У 1950-60-х роках м?сто забудовувалося хмарочосами й багатоповерховими житловими будинками. Компактна забудова разом з розвинутою мережею громадського транспорту, велосипедних дор?жок, тротуар?в створили особливий колорит центру м?ста з високою щ?льн?стю населення тут (121 особа на гектар (2001)). Висока щ?льн?сть населення в?та?ться м?ською владою (як концепц?я EcoDensity) ? вважа?ться, що еколог?чне чистий побут при висок?й щ?льност? населення створить умови б?льшо? доступност? житла ? послуг.
Ванкувер також називають ≪м?стом сус?д?в≫, кожен закуток ма? св?й характер ? часом етн?чне забарвлення. ?сторично найб?льш? етн?чн? групи м?ста це
англ?йц?
,
шотландц?
й
?рландц?
. Елементи англ?йського побуту спостер?гаються на вулицях П?вденний ?ренв?лл ? Керр?сдел. Поза тим
китайц?
? найб?льшою етн?чною меншиною м?ста. Також в?дом? так? етн?чн? закутки як
Пунджаб?
базар, Маленька ?тал?я, м?стечка грек?в ? японц?в.
До початку масово? ?мм?грац?? з
Гонконгу
у 1980-х найб?льшими небританськими етн?чними групами були у порядку чисельност?: н?мц?, укра?нц?,
скандинави
, ?тал?йц?, ? аж пот?м китайц?.
Укра?нц? в Ванкувер?
[
ред.
|
ред. код
]
У Британськ?й Колумб?? укра?нськ? переселенц? були ще у
1867
роц? ? у р?к утворення Канади й
продажу Аляски
Сполученим Штатам Рос??ю: тут в?доме ?м'я православного священника й м?с?онера Агап?я Гончаренка з
Ки?ва
, який жив тод? ж у Британськ?й Колумб??.
Масове й орган?зоване переселення укра?нц?в сюди почалося, як ? по вс?й Канад?, у
1891
роц?. Як ? б?льш?сть населення пров?нц?? того часу укра?нц? працювали на копальнях, на загот?вл? дерева, фермерських господарствах ? на зал?зниц?. У
1900
роц? групов? поселення укра?нц?в в?дбулися в Новому Вестм?нстер? (зараз частина Великого Ванкувера) та в ?нших м?стечках пров?нц??. Зг?дно з даними державно? статистично? агенц?? Канади
Statistics Canada
у
2006
роц? населення м?ста Ванкувера становило 2.2 млн ос?б, з них укра?нц? становили 81 тис. ос?б (близько 3 %).
- Лобай Володимир
? д?яч ОУН, сусп?льний референт крайово? екзекутиви ОУН ПЗУЗ
- Юр?й Диба
(1914,
Буковина
? 2.1.1986, Ванкувер) ? укра?нський ф?лантроп, пожертвував 100 тис. дол. на побудову пам'ятника жертвам б?льшовицького ? нацистського терор?в в Укра?н?
[21]
.
|
|
---|
| Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Географ?я та географ?чн? карти
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|