Ахмет Зогу
(
алб.
Ahmet Zogu
, до 1922
алб.
Ahmed Muhtar bej Zogolli
;
8 жовтня
1895
?
9 кв?тня
1961
) ? прем'?р м?н?стр (1922?1924), президент (1925?1928), король
Албан??
(1928?1939).
Ахмед-бей Мухтар Зоголл? народився 8 жовтня 1895 року в фортец? Бурга?т, поблизу Буррелл?. Ахмед Зогу був онуком с?льського байрактара Джелял-паш? Зоголли
[1]
? плем?нником Ессад-паш? Топтан?
[2]
? трет?м сином Кемаль-паш? Зоголли, нам?сника област? Мат?. Зоголли було впливовим феодальним с?мейством. Мати Ахмеда ? Сад?я Топтан? ? була нащадком сестри великого
Скандербега
.
Осв?ту Ахмед Зоголла отримав в стамбульському коледж? Галатасарай. А згодом пом?няв пр?звище Зоголли (Zogolli) на Зогу (що по-албанською означа?: ≪птах≫).
У 1911 роц? успадкував п?сля смерт? батька посаду губернатора Мат?. На ц?й посад? п?дписав в 1912 роц? декларац?ю про незалежн?сть Албан??. Брав участь у Перш?й св?тов?й в?йн? як доброволець на боц? Австро-Угорщини. П?сля повернення в 1919 роц? на батьк?вщину, зайнявся пол?тикою. Був губернатором Шкодера (1920?1921), м?н?стром внутр?шн?х справ (1920, 1921?1924) ? в?йськовим м?н?стром (1921?1922).
П?д час Червнево? революц?? 1924 року вт?к з Албан?? до Корол?вства серб?в, хорват?в ? словенц?в. За його п?дтримки ? за допомогою загону рос?йських ем?грант?в (п?д командуванням полковника К. К. Улагая), Зогу зробив в Албан?? в грудн? 1924 року державний переворот ? ? з цього часу став одноос?бним правителем кра?ни
[3]
: з с?чня 1925 року як президент республ?ки. 25 серпня 1928 року Ахмед Зогу проголосив себе монархом Албан??, а 1 вересня 1928 року знову обран? Установч? збори затвердили Зогу королем албанц?в п?д подв?йним гучним ?м'ям Зогу I
[4]
Скандербег III.
Дотримуючись авторитарних позиц?й, Зогу, як ? повалений ним Фан Нул?, хот?в зд?йснити модерн?зац?ю Албан??. В?н дом?гся усп?х?в у боротьб? з бандитизмом ? у викор?ненн? традиц?й кровно? помсти, сприяв об'?днанню роз'?днаних ф?с?в (клан?в, племен) шляхом буд?вництва дор?г, л?карень ? шк?л, направляв студент?в у ?вропейськ? ун?верситети, створив систему адм?н?стративного под?лу, вв?в в?дпов?дальн?сть чиновник?в перед м?н?стерством внутр?шн?х справ ? використовував ?вропейськ? зразки при розробц? кодекс?в крим?нального, цив?льного ? торгового права.
Реформи вимагали ф?нансово? п?дтримки та техн?чно? допомоги, як? Зогу отримував з ?тал??. У 1925 роц? ?тал?йським компан?ям були надан? права на розробку родовищ корисних копалин, а Нац?ональний банк, який знаходився п?д ?тал?йським контролем, став випускати албанськ? грош? й виконувати функц?? казначейства. У Рим? було засновано Товариство з економ?чного розвитку Албан??, яке ф?нансувало буд?вництво дор?г, мост?в та ?нших громадських об'?кт?в.
У 1926 роц?, п?сля ослаблення становища Зогу в результат? потужного повстання на п?вноч?, ?тал?я стала чинити активний вплив на зовн?шню пол?тику Албан??. 27 листопада 1926 року в Тиран? ?тал?я ? Албан?я п?дписали Догов?р про дружбу ? безпеку (т. зв. 1-й Т?ранський пакт) терм?ном на 5 рок?в. В?дпов?дно до договору, обидв? кра?ни зобов'язалися збер?гати пол?тичний, юридичний ? територ?альний статус-кво Албан?? ? не п?дписувати пол?тичн? та в?йськов? угоди, що завдають шкоди ?нтересам ?ншо? сторони. Через р?к, 22 листопада 1927 року, був п?дписаний Догов?р про оборонний союз (т. зв. 2-й Т?ранський пакт) терм?ном на 20 рок?в, п?сля чого з ?тал?? над?йшло озбро?ння ? прибули ?нструктори для модерн?зац?? албансько? арм??, яка нал?чувала в той час 8 тис. солдат?в.
Всупереч пол?тичному ? економ?чному тиску з боку ?тал?йц?в, в 1931 роц? Зогу в?дмовився в?дновити 1-й Т?ранський пакт. Через р?к Зогу в?дхилив пропозиц?ю про встановлення митного союзу з ?тал??ю ? вислав багатьох ?тал?йських в?йськових радник?в, а в 1933 роц? закрив ?тал?йськ? школи. Маневри ?тал?йських в?йськових корабл?в б?ля Дурреса в червн? 1934 року не допомогли отримати нов? концес?? в Албан??.
19 березня 1936 року було п?дписано ще одну угоду м?ж ?тал??ю та Албан??ю, що передбачала встановлення б?льш т?сних ф?нансових ? торгових в?дносин. Взам?н на списання заборгованостей по ран?ше виданим кредитам ? надання ново? позики (в 9 млн албанських франк?в) ? кредиту (в 3,5 млн албанських франк?в), Албан?я зобов'язалася повернути ?тал?йських в?йськових радник?в ? цив?льних ?нструктор?в в державний апарат ? арм?ю. ?тал?? надавалися нов? нафтов? й г?рничорудн? концес??, право на розв?дку корисних копалин ? спорудження ряду в?йськових укр?плень. Зн?малися вс? обмеження на ввезен? в кра?ну ?тал?йськ? товари.
Курс на стаб?льний розвиток, проголошений Зогу в 1925 роц?, був перерваний в кв?тн? 1939 року, п?сля окупац?? Албан?? ?тал??ю. Цьому передував, фактично ультиматум з вимогою встановлення ?тал?йського протекторату над Албан??ю. П?сля окупац?? кра?ни Зогу вт?к до Грец??, пот?м пере?хав до Лондона
[5]
, а прем'?р-м?н?стром окупац?йного уряду був призначений його давн?й ворог Шефкет Верладж?.
На життя Ахмета Зогу було ско?не понад 50 замах?в
[6]
.
Останн? роки жив у Париж? на кошти дружини Жеральд?ни, яка писала детективн? романи ? мемуари. У 2012 роц? останки короля були урочисто перепохован? в Тиран?. На церемон?? перепоховання були присутн? президент, прем'?р-м?н?стр кра?ни, представники албанського, чорногорського, рос?йського монарших будинк?в. Сал? Бер?ша в?дзначив роль Зогу в становленн? нац?онально? державност?. Головн?й вулиц? албансько? столиц? було повернуто найменування ≪Бульвар Зогу≫.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|