Стамбул

Стамбул ; тур. ?stanbul
	Стамбул
	Основн? дан?
	41.01224°00′00″ пн. ш. 28.976018°00′00″ сх. д. / 41.01224° пн. ш. 28.97602° сх. д. Координати : 41.01224°00′00″ пн. ш. 28.976018°00′00″ сх. д. / 41.01224° пн. ш. 28.97602° сх. д.
Кра?на	Туреччина
Рег?он	Мармара
Столиця для	Стамбул ? Османська ?мпер?я
Под?л	27 округ?в ;
Засновано	667 до н. е. як В?зант?й
Площа	5345 км²
Населення	15 415 197 (2021)
Агломерац?я	близько 16 млн.
Висота НРМ	40 м
Найвища точка	Aydos Hill d
Водойма	Босфор , Мармурове море , Чорне море , Золотий Р?г
Кл?мат	морський (Cfb) , вологий субтроп?чний (Cfa) , warm-summer Mediterranean climate d ? hot-summer Mediterranean climate d
Назва мешканц?в	англ. Istanbulite , есп. Istanbulano , н?м. Istanbuler ? фр. Stambouliote
М?ста-побратими	Алмати , Казахстан ; Аф?ни , Грец?я ; Амман , Йордан?я ; Бангкок , Та?ланд ; Баку , Азербайджан ; Берл?н , Н?меччина ; Бейрут , Л?ван ; Богота , Колумб?я ; Варшава , Польща ; Грозний , Рос?я ; Джакарта , ?ндонез?я ; Джидда , Сауд?вська Арав?я ; Дубай , Об'?днан? Арабськ? Ем?рати ; Кабул , Афган?стан ; Ка?р , ?гипет ; Кельн , Н?меччина ; Мари , Туркмен?стан ; Москва , Рос?я ; Одеса , Укра?на ; Ош , Киргизстан ; Прага , Чех?я ; Самарканд , Узбекистан ; Санкт-Петербург , Рос?я ; Сара?во , Босн?я ? Герцеговина ; С?ань , Китай ; Скоп'? , П?вн?чна Македон?я ; Х'юстон , Сполучен? Штати Америки ; Шанхай , Китай ;
Телефонний код	((+90)) 212 для ?вропейсько? частини ; 216 для Аз?йсько?
Часовий пояс	UTC+3
Номери автомоб?л?в	34
GeoNames	745044 , 745042
OSM	↑ 223474 · R (Стамбул)
Поштов? ?ндекси	34010 ? 34850 та 80000 ? 81800
	М?ська влада
mayor of Istanbul d	Екрем ?мамоглу
Вебсайт	Istanbul Portal
	Мапа
	Стамбул Стамбул (Туреччина)
	Стамбул у В?к?сховищ?
	Стамбул у В?к?цитатах

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Константинополь (значення) .

Стамбу?л ( тур. ?stanbul ) ? найб?льше м?сто Туреччини та ?вропи , тринадцяте м?сто св?ту за к?льк?стю населення (станом на 2021 р?к ? 15,4 млн ос?б). Важливий морський порт , великий промисловий та культурний центр Туреччини. Розташований на узбережж? Босфору , ма? велике м?жнародне, ?сторичне та культурне значення.

Назва [ ред. | ред. код ]

Стамбул ( тур. ?stanbul ) ? сучасна назва м?ста. Згаду?ться ще в 10-му стол?тт? як назва м?ста ще до завоювання 1453 . Етимолог?чно воно походить в?д грецького вислову "ε?? τ?ν Π?λιν " або за егейським д?алектом ≪ε?? τ?ν Π?λιν≫ (сучасна грецька ≪στην Π?λι≫), що ма? значення в м?сто , м?стом або нижн? м?сто ^[3]. Використовувалася поруч з назвою Константинополь ( осман. ????????? ‎, тур. Kostantiniyye ). З 1453 року ця назва стала першою, а з 1930 року ? ?диною ^[4].

Л?нгос ( дав.-гр. Λυγγο? ? перша в?дома назва м?ста. У 667 роц? до н. е. ?з заснуванням на його м?сц? мегарсько? колон?? вона отрима? назву В?зант?й ( дав.-гр. Βυζ?ντιον ), на честь ватажка колон?ст?в Б?заса .

Август Антон?н ? назва, на яку 196 року Септим?й Север перейменував м?сто, на честь свого сина.

Константинополь дав.-гр. Κωνσταντινο?πολι? , лат. Constantinopolis ? ?сторична назва м?ста у В?зант?йську та Османську добу.

Новий Рим ( дав.-гр. Ν?α ??μη , лат. Nova Roma ) ? назва дана 330 року, коли Костянтин Великий заснував нову столицю. Донин? залиша?ться в титулатур? Константинопольського патр?арха .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: ?стор?я Стамбула

Див. також: В?зант?й та Константинополь

Якщо Земля була б ?диною державою, Стамбул був би ?? столицею. ? Наполеон ^[5]

Першим поселенням на м?сц? Стамбула вважають неол?тичне селище, яке було розташоване в район? сучасно? станц?? стамбульського метро ?н?капи . Воно датоване 6500 до н. е. Перший за часом пам'ятник культури на Анатол?йському берез? Босфора ? курган Ф?артепе дату?ться 5500-3500 до н. е.

Фрак?йськ? племена, що заселили береги Босфору наприк?нц? II тисячол?ття до н. е., збудували поселення Семистра ? Л??ос (останн? на Палацовому мис?, б?ля сучасного палацу Топкапи ( 1100 ? 1000 рр. до н. е.). У 685 роц? до н. е. на мис? Мода (сучасний Кадикьой ) греки з Мегари заснували поселення Калхедон .

У 667 року до н. е. на м?сц? фрак?йського Л??оса мегарцями на чол? з Б?засом було засноване нове м?сто. На честь ватажка колон?ст?в воно отримало ?м'я В?зант?й . У 512 ? 478 роц? до н. е. В?зант?й перебував п?д владою Перс??. П?сля зв?льнення ув?йшов до складу Аф?нсько? архе . У 411 ? 409 ? 405 - 389 рр. до н. е. ? тимчасово перебував п?д контролем Спарти , у 364 роц? до н. е. ? Ф?в . У 357 роц? до н. е. остаточно виходить ?з п?дпорядкування Аф?н.

У 340 роц? до н. е. В?зант?й взяв в облогу Ф?л?пп II Македонський , але м?сто вистояло. У 227 роц? до н. е. м?сто атакували кельти ( галати ), як? згодом оселилися на п?вн?чному берез? Золотого Рогу . У 74 р. до н. е. В?зант?й ув?йшов до складу Римсько? республ?ки . У 193 роц? м?сто п?сля трир?чно? облоги було захоплене Септим??м Севером . В?н наказав зруйнувати м?ськ? мури та позбавити В?зант?й ус?х п?льг ? прив?ле?в.

У 324 ? 330 роках Костянтин Великий збудував на м?сц? В?зант?я нову столицю Римсько? ?мпер??, яку згодом на честь ?мператора почали ?менувати Константинополь . За часи Костянтина у м?ст? було зведено 30 палац?в ? храм?в, 4 тисяч? великих житлових будинк?в, по п?втори сотн? лазень ? пекарень, 8 водогон?в, 2 театри, цирк ? новий ?подром. У 395 роц? Римська ?мпер?я остаточно розпалася навп?л. Константинополь став столицею Сх?дно? або ж Ромейсько? ( В?зант?йсько? ) ?мпер??. За час?в Феодос?я II навколо м?ста збудували нов? мури.

Найвищого розкв?ту В?зант?я досягла за час?в ?мператора Юстин?ана ? ( 527 ? 565 ). В?н розгорнув у столиц? нечуване за масштабами буд?вництво. У 532 ? 537 був зведений собор Свято? Соф?? ? на т? часи найб?льший у св?т? християнський храм. У 625 ? 626 Константинополь тримали в облоз? перси ? авари . У 670 , 674 ? 678 , 717 ? 718 рр. м?сто штурмували араби, 705 року б?ля мур?в столиц? з'явилися болгари , 860 , 874 , 944 , 1043 на м?сто нападали руси . П?сля поразки п?д Манцикертом в 1071 роц? сх?дний кордон ?мпер?? в?дсунувся майже до передм?сть Константинополя. Олекс?й I Комн?н змушений був звернутися по допомогу до хрестоносц?в. Проте поява ?русалимського корол?вства ? активне просування на Сх?д зах?дних конкурент?в ? венец?йц?в , генуезц?в , п?занц?в завдали удару по економ?ц? в?зант?йсько? столиц?. Невдоволений цим Андрон?к I Комн?н у 1183 р. скасував прив?ле? ?тал?йських торговц?в ? вигнав ?х за меж? ?мпер??. Венец?йц? помстилися п?д час четвертого хрестового походу зах?дн? лицар? спочатку взяли Константинополь в облогу, а 13 кв?тня 1204 року здобули м?сто штурмом ? розграбували.

Константинополь був перетворений на столицю ново? держави, що отримала назву Латинська ?мпер?я . Повернути соб? м?сто грекам вдалося лише 15 липня 1261 року, коли мешканц? в?дкрили браму перед володарем Н?кейсько? ?мпер?? Миха?лом VIII Палеологом .

Проте Палеологам не вдалося зупинити занепад Константинополя, його населення скорочувалося, особливо в?дтод?, коли сус?дськ? султани з династ?? Осман?в почали об'?днувати п?д сво?ю владою до того розр?знен? турецьк? княз?вства Мало? Аз?? та поступово захоплювати в?зант?йськ? м?ста ? пров?нц??. 29 травня 1453 року м?сто було взято в?йськами османського султана Мехмеда Завойовника ? у 1457-58 стало столицею ?мпер?? . Сам? турки називали його на св?й лад ? Стамбул ( тур. ?stanbul ), проте оф?ц?йно м?сто не перейменовували ? нав?ть в оф?ц?йних документах ф?гурувала ? назва Константинополь ( осман. ????????? ‎, тур. Kostantiniyye ).

Знелюднене м?сто було швидко заселено. Б?льш?сть християнських церков перетворено на мечет?. Збудовано палаци Еск?-Сарай ? Топкапи , у центр? м?ста з'явився Великий базар . За час?в правл?ння Сулеймана Пишного в 1520 ? 1566 роках м?сто пережива? нову ≪золоту добу≫. Головний арх?тектор Сулеймана С?нан буду?, зокрема, мечеть Шехзаде (зак?нчена у 1548) ? мечеть Сулейман?? . За час?в Ахмеда I навпроти Свято? Соф?? зводять Блакитну мечеть ( 1609 ? 1616 ).

Осман II у 1622 р. вир?шив перенести столицю на сх?д ? до Дамаска або ж Алеппо , але був вбитий яничарами . За час?в султана Сел?ма III ( 1789 ? 1807 ) розпочато реформи ( ≪н?зам-и джед?д≫ ), як? продовжили Махмуд II ? Абдул-Меджид I ( ≪танзимат≫ ). У 1845 роц? в Стамбул? збудовано перший пост?йний Галатський м?ст , у 1850 роц? по Босфору п?шли пароплави . П?сля перемоги у Кримськ?й в?йн? резиденц?ю султана перенесли до палацу Долмабахче , збудованого за ?вропейським зразком. 1868 в?дкрили Галатасарайський л?цей . 1870 ? ун?верситет . У 1871 роц? в Стамбул? з'явилася перша трамвайна л?н?я , в 1875 роц? ? п?дземний фун?кулер Тюнель , у 1889 ? зал?зничний вокзал .

Панорамний вигляд м?ста в 1870-х з Галатсько? веж?

У 1908 р. спалахнула Молодотурецька революц?я . У 1914 р. ≪молод? турки≫ втягнули ?мпер?ю у Першу св?тову в?йну на боц? Н?меччини. П?сля п?дписання Мудроського перемир'я Стамбул окупували англ?йськ? й французьк? в?йська. Влада султана обмежувалася ст?нами його палацу.

У кра?н? спалахнула нова революц?я, яку очолив Мустафа Кемаль . Столицею новостворено? Турецько? Республ?ки стала Анкара , Стамбул втратив св?й столичний статус. 28 березня 1930 року ухвалено закон про пошту, який заборонив в оф?ц?йних документах ? поштових в?дправленнях використовувати назву Константинополь . ?диною оф?ц?йною назвою м?ста залишилося найменування Стамбул .

Починаючи з к?нця 1940-х ? на початку 1950-х рок?в Стамбул зазнав великих зм?н: будувалися нов? площ? (наприклад, площа Таксим ), бульвари ? проспекти, ?нколи на м?сц? знесених ?сторичних буд?вель. Починаючи з 1970-х рок?в населення Стамбула почало швидко зростати, оск?льки люди з Анатол?? м?грували, щоб влаштуватися на численних нових заводах, як? будувалися на околиц? м?ста. Це раптове р?зке зб?льшення м?ського населення зб?льшило попит на житлове буд?вництво, ? багато ран?ше в?ддалених с?л ? л?с?в стали частиною Великого Стамбула. Незаконне буд?вництво призвело до того, що 65 % буд?вель в Стамбул? будуються без належного планування ^[6].

району Стамбула

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Розташування [ ред. | ред. код ]

Стамбул розташований у горбист?й м?сцевост? на п?вн?чному заход? Туреччини на обох берегах протоки Босфор , з п?вдня омива?ться Мармуровим морем . Основна частина м?ста розташована в ?вроп? , менша в Аз?? . ?вропейська частина м?ста розд?лена бухтою Золотий Р?г . Площа м?ста ? 1 538,77 км². Неподал?к в?д Стамбула у Мармуровому мор? розташован? Принцев? острови .

Кл?матичн? умови [ ред. | ред. код ]

Стамбул розташований у зон? пом?рного кл?мату . Зима холодна й волога. Температури навесн? й восени пом?рн?. Вл?тку погода дуже тепла й вогка. (Середня температура в с?чн? ? в?д +3 до 9 °C, у серпн? ? в?д 18 до 28 °C). Опад?в ? 870 мм на р?к. ^[7] Зими дощов?, з листопада по кв?тень випада? сн?г, але в?н трима?ться трохи б?льше 4-5 дн?в. Град випада? част?ше, н?ж сн?г, ? переважно протягом ос?нн?х та весняних м?сяц?в. Грози зазвичай трапляються навесн? та вл?тку.

Найнижча температура (?16.1 °C) була заф?ксована 15 лютого 1927 року. Найвища температура (40.5 °C) була заф?ксована 12 серпня 2000 року. ^[8]

Найб?льше опад?в за день випало 9 вересня 2009 року ? (342 мм).

Таблиця середньом?сячного розпод?лу температур:

Кл?мат Стамбула, Туреччина
Показник	С?ч.	Лют.	Бер.	Кв?т.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Р?к
Абсолютний максимум, °C	18,3	24,0	26,2	32,9	33,0	40,2	40,5	38,8	33,6	34,2	27,2	21,2	40,5
Середн?й максимум, °C	8,7	9,1	11,2	16,5	21,4	26,0	28,4	28,5	25,0	20,1	15,2	9,7	18,3
Середня температура, °C	5,8	5,9	7,6	12,1	16,7	21,0	23,4	23,6	20,2	16,0	11,9	8,2	14,3
Середн?й м?н?мум, °C	2,9	2,8	3,9	7,7	12,0	16,0	18,5	18,7	15,2	12,0	8,5	5,3	10,3
Абсолютний м?н?мум, °C	?10,4	?16,1	?7	?0,6	3,6	8,0	10,5	8,2	5,2	1,0	?4	?9,4	?16,1
Норма опад?в, мм	102.4	80.2	69.9	45.8	36.1	34.0	38.8	47.8	61.4	100.9	110.7	123.9	843.9
Джерело: Всесв?тня метеоролог?чна орган?зац?я ( ООН ^[9] Devlet Meteoroloji ??leri Genel Mudurlu?u (DMI) ^[7]^[10] ? BBC Weather Centre ^[11]

М?сяць	Найб?льша температура		Найменша температура		Дощов? дн?	Сонячн? дн?
	Середня	Абсолютна	Середня	Абсолютна
С?чень	9	19	3	$-$ 13	18	2.6
Лютий	9	24	2	$-$ 16	15	3.3
Березень	11	27	3	$-$ 11	14	4.4
Кв?тень	16	33	7	$-$ 2	9	6.6
Травень	21	34	12	2	8	8.9
Червень	26	37	16	6	5	10.8
Липень	29	39	18	11	4	11.7
Серпень	29	41	20	10	3	11.3
Вересень	25	38	15	6	6	8.5
Жовтень	21	33	12	3	10	6.2
Листопад	15	27	9	$-$ 7	13	4.6
Грудень	11	22	5	$-$ 12	17	2.3

М?ське управл?ння [ ред. | ред. код ]

Управл?ння м?стом зд?йсню? мун?ципал?тет, що обира?ться на 4 роки. В?н займа?ться питаннями м?сцевого бюджету, податк?в ? збор?в, благоустрою й т.д. Стамбул розд?лено на 33 адм?н?стративних райони, назви яким часто дають в?д ?мен? мечетей, як? тут розташован?, або ж в?д назв прилеглих до них вор?т м?сько? ст?ни. У свою чергу райони д?ляться на квартали.

Райони та квартали [ ред. | ред. код ]

Стамбул склада?ться з 39 ?льче ( тур. Ilce, ilceleri ) або мун?ципальних район?в, що утворюють м?ську агломерац?ю Великий Стамбул, населення яко? становить 14 025 646 ос?б (2014 р?к) ^[12]. Стамбульська столична мун?ципальна мер?я ?BB ( тур. ?stanbul Buyuk?ehir Belediyesi ) координу? ? контролю? д?яльн?сть вс?х районних мун?ципал?тет?в. До ?? обов'язк?в входять питання загального бюджету, податк?в ? збор?в, соц?ального забезпечення, ?нфраструктурних про?кт?в, буд?вництва, транспорту, благоустрою та ?нше.

Транспорт [ ред. | ред. код ]

Аеропорти [ ред. | ред. код ]

Стамбул на цей час ма? 3 м?жнародних аеропорти: найб?льший ?з них в?дкрито 29 жовтня 2018 року Аеропорт Стамбул , який знаходиться в район? Арнавуткьой на фрак?йськ?й сторон? Стамбула за 35 к?лометр?в в?д центру м?ста. Новий аеропорт ма? зам?нити аеропорт Ататюрка .

М?жнародний аеропорт Ататюрк розташовано у район? Йешилкьой (Сан-Стефано) на ?вропейському боц?, за 24 км на зах?д в?д центру м?ста. Коли його було побудовано, то в?н був на зах?дному краю столично? област?, але зараз лежить у межах м?ста. П?сля перенесення вс?х рейс?в до нового аеропорту , з часом в?н буде закритий та демонтований.

Менший ? М?жнародний аеропорт Саб?ха Гекчен розташовано в район? Курткьой на аз?йському боц? м?ста б?ля ?станбул Парк , приблизно за 20 км на сх?д в?д аз?йських квартал?в ? 45 км на сх?д в?д центру на ?вропейському боц?.

Автомаг?страл? [ ред. | ред. код ]

E80 ? Транс'?вропейська автомаг?страль ( Trans European Motorway ) (TEM) з'?днують ?вропу ? Туреччину. Мережа автомаг?стралей навколо Стамбула швидко розвива?ться ? пост?йно розширю?ться. Автостради також ведуть на сх?д до Анкари ? на зах?д до Ед?рне . ? дв? швидк?сн? окружн? траси. Стар?ше O1, здеб?льшого використову?ться для внутр?шнього м?ського руху; нов?ше, шосе TEM, ? переважно для м?жм?ського або м?жконтинентального руху. Перший Босфорський м?ст на О1 та М?ст Султана Мехмета на ТЕМ зв'язують м?ж собою обидва боки Стамбула.

Морський транспорт [ ред. | ред. код ]

Морський транспорт ма? житт?ву важлив?сть для Стамбула, оск?льки м?сто практично з ус?х бок?в оточу? море: Мармурове море , Золотий Р?г , Босфор , Чорне море . Багато мешканц?в Стамбула живуть на аз?йському боц? м?ста, але працюють на ?вропейському. В?дом? прим?ськ? пороми формують основу щоденного перем?щення м?ж двома частинами м?ста ? ? транспортують у день б?льше, н?ж обидва висяч? мости через Босфор. Прим?ськ? пороми ? катамарани велико? швидкост? Морський автобус ( Seabus , Deniz Otobusu ) ? пров?дним сполученням м?ж м?стом ? Принцевими островами .

?DO ( ?stanbul Deniz Otobusleri ? Стамбульський морський автобус ) було засновано в 1987 роц?, д?? м?ж ?вропейською стороною ? Поромний порт ?н?кап? , аз?йською стороною ? Поромний порт Пенд?к ? деякими ?ншими пристанями в Мармуровому мор? . Автомоб?льн? пороми з ?н?капи з'?днують з Банд?рмою , ?зм?ром й ?ншими м?стами на Егейському узбережж? Туреччини. З Пенд?ку автомоб?льн? пороми прямують до ?н?капи , Ялови , Бурси ? Антал?? .

Стамбульський порт ? один ?з найголовн?ших у кра?н?. Старий порт на Золотому Роз? використову?ться для особисто? нав?гац??. Порт Каракьой у Галат? використову?ться для кру?зних корабл?в. Регулярн? кру?зн? рейси з Каракьой та Ем?ньоню зд?йснюються в деяк? порти на Мармуровому та Чорному мор? . Щотижневе поромне сполучення з Одесою . Головний Стамбульський вантажний порт розташований у район? Гарем на аз?йському боц? м?ста.

Стамбул також ма? дек?лька пристаней для особисто? нав?гац??, головн? ? Атакьой Марина на ?вропейському боц? та Калам?ч Марина на аз?йському.

Зал?зниця [ ред. | ред. код ]

Вокзал С?ркедж? був в?дкритий у 1890 як станц?я для Сх?дного Експресу

У 1883 бельг?йський п?дпри?мець Жорж Нагельмакерс розпочав експлуатац?ю зал?зниц? Париж ? Константинополь , використовуючи пасажирський пором в?д Варни до Константинополя. У 1889 було завершено буд?вництво зал?зниц? в?д Бухареста до Константинополя, що дозволило зд?йснювати всю по?здку суходолом. Цей маршрут ?з назвою Сх?дний Експрес став в?домим завдяки творам А?ати Кр?ст? ? ?рема ?р?на . ^[13]

Нин? Вокзал С?ркедж? Турецьких Державних Зал?зниць (TCDD), який був спочатку в?дкритий як к?нцева зупинка Сх?дного експреса , ? ? к?нцевою зупинкою вс?х л?н?й на ?вропейськ?й сторон? м?ста й головним вузлом Турецько? зал?зниц?, що забезпечу? зв'язок ?з рештою ?вропи. Босфорський Експрес щодня курсу? м?ж С?ркедж? й Бухарестом ( Румун?я ). Зв?дси ж прямують потяги до м?ст Салон?ки ( Грец?я ), Белград ( Серб?я ), Соф?ю ( Болгар?я ), Будапешт ( Угорщина ), Кишин?в ( Молдова ).

?з вокзалу Гайдарпаша к?лька раз?в на день вирушать потяги до Анкари та ?нших м?ст Анатол?? . М?ж аз?йським й ?вропейським берегами курсу? зал?зничний пором, але за планом, у 2012 роц?, його зам?нить зал?зничний тунель Мармарай , який буде ?нтегровано в систему Стамбульського метро. Вокзал Гайдарпаша було в?дкрито в 1908 роц? для Багдадсько? ? Х?джазько? зал?зниц? .

Громадський транспорт [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Громадський транспорт Стамбула

М?ський рейковий транспорт [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Стамбульський трамвай

Ностальг?йний трамвай [ ред. | ред. код ]

Наприк?нц? 1990-го на вулиц? ?ст?кляль м?ж площею Таксим ? Тюнелем було в?дновлено ?сторичний трамвай, довжина л?н?? 1,6 км.

1 листопада 2003-го ?нша ностальг?йна л?н?я (T3) трамвая була в?дновлена на Анатол?йському берез? Стамбула м?ж Кадикьой ? Мода . Ця л?н?я ма? 10 зупинок ? довжину 2,6 км. Подорож займа? 21 хвилину.

Сучасний трамвай [ ред. | ред. код ]

Л?н?я Т1

Швидкий трамвай (T1) розпочав перевезення пасажир?в ?з 1992, маючи ?вропейську ширину кол?? , з'?днавши С?ркедж? з Топкапи . Л?н?я була продовжена в?д Топкапи до Зейт?нбурну у березн? 1994, ? в?д С?ркедж? до Ем?ньоню у кв?тн? 1996. 30 с?чня 2005 л?н?ю було подовжено в?д Ем?ньоню до Финд?кл?, вперше за 44 роки перетнувши Золотий Р?г по Галатському мосту . Завершальний етап л?н?? до Кабаташ було в?дкрито в червн? 2006.

Л?н?я ма? 24 станц??, довжина становить 14 км. Спочатку обслуговувалась 22 потягами легкого метро виробництва ABB , як? зараз переведен? на ?нш? л?н??; тод? на станц?ях були тимчасов? висок? платформи. Ц? потяги в 2003 роц? було зам?нено на 55 вагон?в Flexity Swift виробництва Bombardier Transportation. Тривал?сть повно? по?здки становить 42 хвилини. Щоденна спроможн?сть перевезення 155 000 ос?б. Варт?сть про?кту US$110 млн.

Л?н?я Т2

В вересн? 2006 року була в?дкрита л?н?я трамвая Т2, яка пряму? на зах?д в?д Зейт?нбурну до Бахджилар. Л?н?я обслугову?ться 14 вагонами легкого метро виробництва ABB . Станц?? мають висок? платформи на р?вн? п?длоги рухомого складу.

Фун?кулер [ ред. | ред. код ]

У Стамбул? ? два п?дземн? фун?кулери , як? в?др?зняються в?ком та дизайном.

Найстарший ?з них ? Тюнель ? першим у континентальн?й ?вроп? метропол?теном, другий у св?т? п?сля лондонського (можливо трет?й, якщо рахувати Брукл?нський Тунель Атлантичного авеню). Довжина 573 м, висотний перепад 60 м, без пром?жних станц?й м?ж Каракьой ? площею Тюнель. Працю? безперервно з 1875. Два потяги рушають кожн? 3.5 хвилини, тривал?сть по?здки 1.5 хвилини. Щодня перевозяться 15 000 ос?б.

Друга л?н?я фун?кулера Кабаташ-Таксим в?дкрита в червн? 2006. З'?дну? станц?ю морських автобус?в ? зупинку трамвая Кабаташ з? станц??ю метро на площ? Таксим . Ма? довжину 600 м висотний перепад 60 м, тривал?сть по?здки 110 секунд.

Легке метро [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Стамбульський легкий метропол?тен

Стамбульський легкий метропол?тен ? склада?ться з двох л?н?й. Перша л?н?я (М1) розпочала роботу 3 вересня 1989 року м?ж Аксара?м та Карталтепе. П?зн?ше л?н?ю добудували до аеропорту Ататюрка . Рух на ц?й д?лянц? розпочався 20 грудня 2002. Друга л?н?я (T4) була в?дкрита в 2007 м?ж Ед?рнекап? й Мескид-? Салам. Л?н?? мають 36 станц?й, ?з яких 12 п?дземних ? 3 естакадн?, довжина 32 км. Л?н?? повн?стю в?докремлен? в?д ?ншого руху ? не перетинаються на одному р?вн? з ?ншими видами транспорту. Довжина п?дземно? частини 10.2 км обслугову?ться потягами, збудованими ABB в 1989.

Метро [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Стамбульський метропол?тен

Осв?та ? наука [ ред. | ред. код ]

Стамбул ? науковим центром Туреччини. У м?ст? розташовано три державних ун?верситети ? це Стамбульський ун?верситет , Стамбульський техн?чний ун?верситет ? Босфорський ун?верситет , а також к?лька приватних ун?верситет?в ? Ед?тепе, Мармара ? ?н. Також у Стамбул? знаходяться Стамбульська академ?я економ?ки й торг?вл?, Вища техн?чна школа, Академ?я образотворчих мистецтв, Стамбульська консерватор?я (засновник Юсуф З?я Паша ) та ?нш? вищ? навчальн? заклади. У м?ст? д?ють ряд наукових товариств ? Турецьке медичне товариство, Турецьке б?олог?чне товариство, Турецьке х?м?чне товариство. Найб?льш? б?бл?отеки м?ста ? б?бл?отека Стамбульського ун?верситету , б?бл?отека Стамбульського техн?чного ун?верситету, б?бл?отека Сулейман?? , б?бл?отека Баязида.

Див. також: Стамбульський ун?верситет та Археолог?чний музей Стамбула

Музе? [ ред. | ред. код ]

Визначн? пам'ятки [ ред. | ред. код ]

Соф?йський собор

Соф?йський собор , також Ая-Соф?я ? одна з найвеличн?ших пам'яток в?зант?йсько? арх?тектури, що збереглись донин?; символ ≪золото? доби≫ В?зант?йсько? ?мпер?? та один ?з символ?в сучасного Стамбула. Собор розташований в ?сторичному центр? м?ста в район? Султанахмет ? нин? д?? як мечеть .

Блакитна мечеть

Блакитна мечеть , або Мечеть Султанахмет ? перша за розм?ром ? одна з найгарн?ших мечетей Стамбула. Мечеть ма? ш?сть м?нарет?в : чотири, як зазвичай, по боках, а два трохи нижчих ? на зовн?шн?х кутах. Вона вважа?ться одним ?з найвидатн?ших шедевр?в ?сламсько? та св?тово? арх?тектури. Мечеть сто?ть на узбережж? Мармурового моря в ?сторичному центр? Стамбула в район? Султанахмет , навпроти Соф?йського собору .

Мечеть Сулейман??

Сулейман?? ? одна з найб?льших мечетей Стамбула. Споруджена у 1550 - 1557 за наказом султана Сулеймана Пишного видатним османським арх?тектором С?наном .

Мечеть Лалел?

Мечеть Лалел? ? пам'ятка ?сламсько? арх?тектури у ?вропейськ?й частин? сучасного Стамбула, зведена за про?ктом арх?тектора Мехмеда Тах?ра Аги у 1760?1763 роках.

Церква Хора

Одн??ю з пам'яток ?мператорсько? В?зант?? ? церква Хора , що також назива?ться музе?м Кар??. Збудована ще в IV ст. та прикрашена мармуровими плитами й фресками з р?зними в?зерунками.

Церква свято? ?рини

Церква свято? ?рини (миролюбна, в переклад? з давньогрецько?) збудована на м?сц?, де у латинян стояв храм Афрод?ти . Церква ? одн??ю з найдавн?ших пам'яток християнства (330). Так само, як ? Святу Соф?ю , перебудовував ? прикрашав цей храм ?мператор Юстин?ан . Значення храму п?дкреслю? той факт, що у 381 роц? тут в?дбувся Другий Вселенський Собор . До XVIII стол?ття османи використовували церкву свято? ?рини як склад збро?, а вже за час?в Турецько? Республ?ки ?? перетворили на Музей археолог?? та збро?.

Див. також: Палац Топкапи та Ром Орфанаж

Укра?на ? Стамбул [ ред. | ред. код ]

Стосунки Османсько? ?мпер?? та Укра?ни в?дбилися в ?стор?? Стамбула.

У Стамбул?, що був столицею Османсько? ?мпер?? , призначалися посадовц? до османських пров?нц?й Кефе , Очак?в , Ак-Керман , Кам'янець . У Стамбул? перебували представники правлячо? в Кримському ханств? династ?? ??ре?в , не раз влаштовуючи ?нтриги для здобуття ханського престолу; зв?дси в?дбували до Криму т?, хто д?ставав призначення на ханство. Стамбул в?дв?дували й правляч? хани. 1637 до палацу Топкапи при?здив хан ?на?т ?ерай .

Стамбул був м?сцем, де ос?дали кримськ? татари , як? м?грували з Криму . Водночас багато д?яч?в нац?онального руху кримських татар д?стали осв?ту в навчальних закладах Стамбула.

У Стамбул? побувало багато в?домих укра?нських козак?в. У 1553 роц? тут перебував князь Дмитро Вишневецький , а в 1564 роц? тут його було страчено. У д?льниц? Касима-паш? на п?вн?чному берез? Золотого Рогу перебував Богдан Хмельницький ? зупинялися козацьк? посольства. У 1625 козаки зробили напад на ?н?кьой (тод? село на ?вропейському боц? Босфору, а нин? район у склад? великого Стамбула). 1841?1872 у Стамбул? мешкав письменник Михайло Чайковський (Мегмед Садик-паша).

У Стамбул? ?снували посольства Укра?нсько? Народно? Республ?ки ? Укра?нсько? Держави , а пот?м тут опинилися к?лька член?в уряду УНР ^[14]

До Стамбула привозили товари з територ?? Укра?ни. Зокрема, коров'яче масло з Криму , яке називалося ≪маслом з Кефе≫, мало великий попит у м?ст?. Його постачанням до палацу займався штат чиновник?в, що перебував у Кефе . На жаль, нев?льники з XV до XVIII ст. були одним ?з головних товар?в укра?нського походження, а Стамбул був головним ринком ?хнього призначення.

В?дом? укра?нц? [ ред. | ред. код ]

Народилися [ ред. | ред. код ]

Померли [ ред. | ред. код ]

Дмитро Вишневецький-≪Байда≫ ? укра?нський магнат на Волин? , князь гербу Корибут , козацький ватажок, гетьман.
Заб?лло Катерина Васил?вна ? укра?нська в?йськова ? громадська д?ячка.
Заб?лло Микола Миколайович ? укра?нський в?йськовий ? громадський д?яч, кап?тан артилер??. Сп?вроб?тник спецслужби УНР.
Кушакевич Серг?й Юхимович ? укра?нський зоолог, професор Ки?вського ун?верситету.
Мурський Володимир Васильович ? журнал?ст, письменник, педагог, громадський д?яч, дипломат . Представник екзильного уряду УНР в Туреччин? (1929?1935).
Яценко Лука Степанович ? укра?нський церковний д?яч доби Гетьманщини, дипломат, письменник.

Галерея [ ред. | ред. код ]

В?дом? люди [ ред. | ред. код ]

Войцех Бобовський ( 1610 , Льв?в ? бл. 1675 ) ? капельмейстер ? драгоман Топкапи Османсько? ?мпер??. Перекладач Б?бл?? старотурецькою мовою . Створив Османський псалтир та склав граматику турецько? мови.
Ахмед М?дхат (1844?1913) ? турецький письменник, перекладач, видавець ? журнал?ст.
Хал?ль Паша ( 1857 ? 1939 ) ? турецький художник-пейзажист.
Шарль Жерар (1922?2019) ? французький к?ноактор
Фер?т Ед?у (*1936) ? турецький письменник
Орхан Памук (1952) ? турецький письменник, лауреат Нобел?всько? прем?? з л?тератури 2006 року
Чеки Кар?о (* 1953) ? французький актор турецького походження.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Виноски [ ред. | ред. код ]

↑ ^а ^б ^в ^г https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/370152
↑ http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
↑ The Names of Istanbul. Dunden bugune ?stanbul ansiklopedisi . Т. 5. Ciltli. 1994.
↑ Robinson, Richard D. (1965). The First Turkish Republic: A Case Study in National Development . Cambridge: Cambridge University Press.
↑ 5th World Congress of the International Economic Association (PDF) . Арх?в ориг?налу (pdf) за 25 вересня 2007 . Процитовано 12 вересня 2007 .
↑ Charles Correa. Yuzde 65'i imarsız 'dunya ?ehri' (A world city with 65% illegal buildings) . Cnn Turk . Процитовано 18 липня 2005 . ^{[
недоступне посилання з липня 2019
]}
↑ ^а ^б Yıllık Toplam Ya?ı? Verileri ? ?stanbul (Data of the total annual precipitacion of Istanbul) . Арх?в ориг?налу за 31 березня 2013 . Процитовано 25 серпня 2010 .
↑ Extreme Temperature Records Worldwide ? Istanbul . Арх?в ориг?налу за 8 жовтня 2007 . Процитовано 25 серпня 2010 .
↑ World Weather Information Service ? Istanbul
↑ Olculen En Du?uk Sıcaklıklar (Lowest Recorded Temperatures): 30.01.2012 06:00 - 31.01.2012 06:00 (UTC) - ?stanbul . Арх?в ориг?налу за 23.06.2012.
↑ BBC ? Weather Centre ? World Weather ? Average Conditions ? Istanbul
↑ Turkey: Provinces and Major Cities - Population Statistics in Maps and Charts . www.citypopulation.de . Процитовано 20 травня 2016 .
↑ Orient Express . Britannica Online . September 2007 . Процитовано 27 вересня 2007 .
↑ Charles Correa. Yuzde 65'i imarsız 'dunya ?ehri' (A world city with 65% illegal buildings) . Cnn Turk . Процитовано 6 червня 2018 . ^{[
недоступне посилання з липня 2019
]}

Джерела [ ред. | ред. код ]

Галенко О. ?. Стамбул // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2012. ? Т. 9 : Прил ? С. ? С. 792. ? ISBN 978-966-00-1290-5 .

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Стамбул

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Istanbul

Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.
Олена ЗВАРИЧ Хрести серед м?нарет?в . Християнськ? святин? Константинополя ще жив?. Вони перетворилися на музе?, в яких можна молитися // ≪Укра?на Молода≫ , Номер 136 за 25 липня 2008 року (укр.)
Lonely Planet Стамбул

[[https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/370152_https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/370152]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] а ^б ^в ^г https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/370152

[[http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf_http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf

[3] The Names of Istanbul. Dunden bugune ?stanbul ansiklopedisi . Т. 5. Ciltli. 1994.

[4] Robinson, Richard D. (1965). The First Turkish Republic: A Case Study in National Development . Cambridge: Cambridge University Press.

[5] 5th World Congress of the International Economic Association (PDF) . Арх?в ориг?налу (pdf) за 25 вересня 2007 . Процитовано 12 вересня 2007 .

[6] Charles Correa. Yuzde 65'i imarsız 'dunya ?ehri' (A world city with 65% illegal buildings) . Cnn Turk . Процитовано 18 липня 2005 . ^{[
недоступне посилання з липня 2019
]}

[Turkish_State_Meteorological_Service_(DMI)-7] а ^б Yıllık Toplam Ya?ı? Verileri ? ?stanbul (Data of the total annual precipitacion of Istanbul) . Арх?в ориг?налу за 31 березня 2013 . Процитовано 25 серпня 2010 .

[8] Extreme Temperature Records Worldwide ? Istanbul . Арх?в ориг?налу за 8 жовтня 2007 . Процитовано 25 серпня 2010 .

[9] World Weather Information Service ? Istanbul

[10] Olculen En Du?uk Sıcaklıklar (Lowest Recorded Temperatures): 30.01.2012 06:00 - 31.01.2012 06:00 (UTC) - ?stanbul . Арх?в ориг?налу за 23.06.2012.

[11] BBC ? Weather Centre ? World Weather ? Average Conditions ? Istanbul

[12] Turkey: Provinces and Major Cities - Population Statistics in Maps and Charts . www.citypopulation.de . Процитовано 20 травня 2016 .

[13] Orient Express . Britannica Online . September 2007 . Процитовано 27 вересня 2007 .

[14] Charles Correa. Yuzde 65'i imarsız 'dunya ?ehri' (A world city with 65% illegal buildings) . Cnn Turk . Процитовано 6 червня 2018 . ^{[
недоступне посилання з липня 2019
]}

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

п о р Найб?льш? м?ста Туреччини Дан? ?нституту статистики Туреччини, 2013 р?к.
	№	Назва	Пров?нц?я	Населення	№	Назва	Пров?нц?я	Населення
Стамбул Анкара	1	Стамбул	Стамбул	13 820 334	11	Кайсер?	Кайсер?	880 255	?зм?р Бурса
	2	Анкара	Анкара	4 474 305	12	Еск?шех?р	Еск?шех?р	670 544
	3	?зм?р	?зм?р	2 828 927	13	Гебзе	Коджаел?	582 352
	4	Бурса	Бурса	1 769 752	14	Шанлиурфа	Шанлиурфа	551 511
	5	Адана	Адана	1 645 965	15	Ден?зл?	Ден?зл?	540 000
	6	Газ?антеп	Газ?антеп	1 465 019	16	Самсун	Самсун	523 192
	7	Конья	Конья	1 138 609	17	Кахраманмараш	Кахраманмараш	458 628
	8	Антал?я	Антал?я	1 027 551	18	Адапазари	Сакар'я	449 290
	9	Д?ярбакир	Д?ярбакир	906 013	19	Малатья	Малатья	425 000
	10	Мерс?н	Мерс?н	898 813	20	Ерзурум	Ерзурум	381 104

Стамбул

Зм?ст

Назва [ ред. | ред. код ]

?стор?я [ ред. | ред. код ]