Серен К'?ркегор

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
(Перенаправлено з К'?ркегор )
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Серен К'?ркегор
дан. Søren Aabye Kierkegaard
Зах?дна ф?лософ?я
Søren Aabye Kierkegaard. Скеч Н?льса Кр?ст?ана К’?рке?ора
Народження 5 травня 1813 ( 1813-05-05 ) [1] [2] […]
Копенгаген , Дан?я-Норвег?я [4] [5]
Смерть 11 листопада 1855 ( 1855-11-11 ) [1] [6] […] (42 роки)
Копенгаген , Дан?я [4] [5]
туберкульоз ? парал?ч [7]
Поховання Кладовище Асистенс
Громадянство ( п?дданство ) Корол?вство Дан?я
Проживання Копенгаген
Берл?н
Знання мов
  • данська [8] [9] , латина ? н?мецька
    • ?м'я при народженн? дан. Søren Aabye Kierkegaard
    Псевдон?м Victor Eremita [10] , A , Judge William , Johannes de silentio , Constantine Constantius , Young Man , Vigilius Haufniensis [10] , Nicolaus Notabene [10] , Hilarius Bookbinder , Johannes Climacus [10] , Inter et Inter , H.H. , Anti-Climacus [10] , B , Johannes de Silentio [10] , Constantin Constantius [10] ? P. CH. Kierkegaard [10]
    Д?яльн?сть
  • богослов , поет , письменник , проза?к-роман?ст , л?тературний критик
    • Науковий ступ?нь доктор ф?лософ??
    Основн? ?нтереси рел?г?я , метаф?зика , еп?стемолог?я , естетика , етика , психолог?я
    Значн? ?де? вважа?ться батьком екзистенц?ал?зму , розпач , екзистенц?альна криза , три сфери людського ?снування, лицар в?ри , неск?нченна як?сна в?дм?нн?сть, стрибок в?ри , ?снуючий мислитель
    Вплинув Ауден , Барт , Б?нсвангер , Бонгеффер , Борхес , Брандес , Брюннер , Бубер , Камю , С?мона де Бовуар , Дерр?да , В?ктор Франкл , Гайде??ер , Герман Гессе , ?бсен , Ясперс , Кафка , Марсель , Мей , Перс? , Р?льке , Сартр , Шестов , Стр?ндберг , Т?лл?х , Унамуно , Апдайк , Урс фон Бальтазар , ?рв?н Велш , В?т?енштейн , Славой Жижек
    Alma mater Копенгагенський ун?верситет ? Østre Borgerdyd school d
    Л?тературний напрям екзистенц?ал?зм
    Зазнав впливу
  • Абрагам , Ар?стотель , Гаманн , Гегель , Кант , Лесс?нг , Лютер , Сократ (через Платона ), Ксенофон , Аристофан , Тренделенбург
    • Вчител? Poul Martin Møller d , Frederik Christian Sibbern d ? Hans Lassen Martensen d
    Визначний тв?р
  • Either/Or d , Страх ? тремт?ння , The Concept of Anxiety d , The Book on Adler d , Christian Discourses d , Works of Love d , The Sickness Unto Death d , On the Concept of Irony with Continual Reference to Socrates d , Stages on Life's Way d ? Concluding Unscientific Postscript to Philosophical Fragments d
    • ?сторичний пер?од Ф?лософ?я XIX стол?ття
    Конфес?я лютеранство
    Батько Michael Pedersen Kierkegaard d
    Брати, сестри Peter Kierkegaard d
    Автограф
    CMNS:  Серен К'?ркегор у В?к?сховищ?
    Q:  Висловлювання у  В?к?цитатах
    S:  Роботи у  В?к?джерелах
    Ця стаття стосу?ться теми
    Лютеранство
    Троянда Лютера

    Сере?н (Сьоре?н) К'??ркегор ( дан. Søren Kierkegaard; locally  [?sœː?n ?k?i??k??????]  ( прослухати ) [12] ) ( 5 травня 1813 , Копенгаген , ун?я Дан??-Норвег??  ? 11 листопада 1855 , Копенгаген , корол?вство Дан?я ) ? данський ф?лософ ? теолог , вважа?ться основоположником екзистенц?ал?зму [13] . В?н сутт?во вплинув на ф?лософ?ю [14] , теолог?ю [15] та зах?дну культуру [16] XX стол?ття .

    К'??ркегор писав на теми рел?г?? , християнства , морал? , етики , психолог?? та ф?лософ?? рел?г?? мовою, сповненою символ?в, метафор, ?рон?? й г?пербол. Б?льш?сть ?з його ф?лософських роб?т присвячен? розгляду питання про те, як людина живе як ≪одиничний ?ндив?д≫, зосереджуючи увагу б?льше на конкретн?й реальност? людського життя, н?ж на абстрактному мисленн? й п?дкреслюючи важлив?сть особистого вибору й в?дданост? [17] .

    На противагу н?мецьк?й класичн?й ф?лософ?? , яка прагнула до об'?ктивност?, К'?ркегора ц?кавило суб'?ктивне ставлення особистост? до ?суса Христа [18] , яке приходить ?з в?рою [19] [20] . Значна частина його праць присвячена християнськ?й любов?. Водночас в?н надзвичайно критично ставився до орган?зовано? державно? рел?г?? , передус?м до державно? Дансько? Церкви .

    На початку творчост? К'?ркегор публ?кувався п?д псевдон?мами, викладаючи р?зн? погляди на одну й ту ж тему й влаштовуючи д?алог ?з самим собою [21] . Його прац? були написан? данською ? за життя були мало в?дом? за межами Скандинав?? , але, в ХХ ст. став одним з найб?льш в?домих ф?лософ?в Зах?дного св?ту [22] .

    Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

    Серен народився 5 травня 1813 року в Копенгаген? . На той час його батьки вже були досить старими для зачаття ? виношування дитини ? батьков?, заможному землевласнику М?каелю ? 57 рок?в, матер?, що спочатку була служницею М?каеля ? 45. Подружжя мало 7 д?тей, але 5 померли в ранньому в?ц?. Серен був ф?зично слабким, мав викривлений хребет ? ноги. П?зн?ше сво? народження в?н вважав протиприродним ? таким, що настало через насилля батька над мат?р'ю [23] .

    Виховання юного Серена перебувало п?д контролем батька ? лише у ш?сть рок?в Серен п?шов навчатись до школи. Восени 1830 року з вол? батька с?мнадцятил?тн?й юнак став студентом теолог?чного факультету Копенгагенського ун?верситету . Зарахований, як ? вс? студенти, до корол?всько? лейб-гвард?? , в?н уже через три дн? був в?драхований за станом здоров'я. На противагу строгост? домашнього виховання, К'?ркегор-студент провадив легковажне життя, властиве молод?жн?й богем? , в?ддаючи перевагу сумн?вним розвагам.

    Згодом розгульне життя призвело до внутр?шнього невдоволення, розчарування й депрес?? . З цього стану Серена вивело неспод?ване знайомство ?з його першою й ?диною любов'ю, чотирнадцятир?чною Ре??ною Ольсен . К'?ркегор уперше зустр?вся з нею в травн? 1837 року, а по трьох роках знайомства вони заручилися [24] . Проте Серен за р?к п?сля заручин пов?домив про розрив стосунк?в. В?н не пов?домляв однозначних причин свого вчинку, що в?дкрило прост?р для численних здогадок [25] [26] [27] . Через 6 рок?в Ре??на вийшла зам?ж за свого колишнього вчителя й шанувальника Фредер?ка Шле?еля, згодом данського губернатора на Антильських островах . Серен в?дгукувався на це, що Ре??на однак ув?йде в ?стор?ю як ж?нка, що була поряд ?з ним ? яка вплинула на його погляди ? творч?сть [28] .

    Незадовго до розриву з Ре??ною К'?ркегор захистив маг?стерську роботу ≪Про поняття ?рон??, з особливою увагою до Сократа≫ . В?н вирушив до Берл?на слухати лекц?? Шелл?нга , а по поверненню додому почав в?длюдькувате життя ? зайнявся ф?лософською творч?стю. К'?ркегор добре вивчив античну ф?лософ?ю, в?в полем?ку з Кантом ? Гегелем , захоплювався досл?дженнями народно? творчост?. У 1838 роц? п?шов з життя батько Серена ? залишив йому у спадок понад 30 тисяч ригсдалер?в та ц?нн? папери, що не т?льки забезпечило йому комфортне ?снування, але й дозволило оплачувати видання сво?х твор?в. За винятком тимчасового викладання латини, Серен б?льше н?коли й н?де оф?ц?йно не працював.

    У 1843 видав працю ≪Або ? або≫ з етики й естетики, надал? пл?дно писав роботи з етики, естетики, рел?г??знавства. ≪Або ? або≫ принесла К'?ркегору славу, хоча ?? зм?ст ? б?ограф?я автора стали предметом дискус?й та скандал?в. Йому приписувалися р?зноман?тн? псих?чн? в?дхилення ? хвороби, сам Серен вважав себе нещасною людиною ? в?дчував обтяжен?сть насл?дками молодого життя, але також сприймав себе ген??м.

    Останн?й р?к життя К'?ркегора позначився критикою ним у прес? клерикал?зму . Приводом до такого збурення стала смерть 1854 року оч?льника дансько? протестантсько? церкви ?пископа Мюнстера , друга й духовного наставника К'?ркегора-батька. Внасл?док нервового виснаження К'?ркегор знепритомн?в на вулиц? ? за к?лька дн?в помер, ?мов?рно в?д туберкульозу , в в?ц? 42-х рок?в 11 листопада 1855 року. В причаст? незадовго до смерт? йому було в?дмовлено, а сама смерть була сприйнята громадськ?стю як божа кара. Зг?дно з запов?том, на його надгробку були вис?чен? слова ≪Той самий одиничний≫, в?дсилаючи до його поняття ≪одиничного ?ндив?да≫.

    Ф?лософськ? погляди [ ред. | ред. код ]

    К'?ркегор критикував Гегеля , стверджуючи нерозумн?сть влаштування св?ту. В?н в?дстоював думку, що св?т, як його сприйма? людина, ? сукупн?стю в?дчутт?в, тому з чутт?вого досв?ду можна стверджувати суб'?ктивну ?стину, але неможливо знати об'?ктивну. Для кожно? людини ?сну? ?? власна ?стина ? нав?ть вза?мозаперечн? твердження ? р?вноправними. Натом?сть об'?ктивна ?стина п?зна?ться з? священних текст?в шляхом в?ри, оск?льки в?ра не потребу? розуму.

    У ф?лософ?? К'?ркегора сутт?ва в?дм?нн?сть людини в?д тварини поляга? в тому, що окрема людська особина сто?ть вище свого роду, позаяк створена за подобою Бога. У духовному зростанн? людина проходить три стад??: естетичну, етичну ? рел?г?йну. На естетичн?й гонитва за особистими задоволеннями призводить до пересичення, внасл?док чого наста? сумн?в ? розчарування. На етичн?й прагнення до задоволень зам?ню?ться почуттям обов'язку, добров?льним п?дкоренням моральному закону ? зрештою ? втратою ?ндив?дуальност?. На рел?г?йн?й стад?? в?дбува?ться усв?домлення конфл?кту загалу та ?ндив?дуальност?, що приносить страждання ? в?дчай, людина в?дмовля?ться в?д розуму й сусп?льних закон?в ? зверта?ться до в?ри, щоб досягнути ?ндив?дуального сп?лкування з Богом задля вир?шення сво?х проблем. Проте це сп?лкування нерозд?льне з? страхом, оск?льки не передбача? наперед в?домого результату, а лише волю Бога. Справжн? християнство, за К'?ркегором, пронизано ?ррац?ональн?стю та абсурдом, трепетом перед вищою силою. Разом з тим для Бога все можливо, тому в?ра в?дкрива? ? над?ю на диво.

    К'?ркегор вважав, що Бог та?мничим чином приходить до кожно? людини [29] [30] .

    Мислитель вид?ля? поняття ≪одиничний ?ндив?д≫ ? людину, що не т?льки п?днялася над загалом, а й ув?йшла до рел?г?йно? стад?? життя ? в?днайшла особисте сп?лкування з Богом. Хоча таких людей обмаль, ≪одиничним ?ндив?дом≫ може стати будь-хто, адже в?ра доступна незалежно в?д ?нтелектуальних та ф?зичних можливостей.

    К'?ркегор був переконаним прихильником монарх?? ? противником будь-яко? форми демократ??. В?н заперечував думку, зг?дно з якою там, де маса, там ? правда ? стверджував ≪З ус?х р?зновид?в тиран?? народовладдя ? найб?льш бол?сною, найб?льш бездуховною тиран??ю, яка явля? безпосередн?й занепад усього великого ? п?днесеного … Народний уряд ? це во?стину вт?лення пекла≫ [31] .

    Основн? твори [ ред. | ред. код ]

    • Про поняття ?рон?? (Om Begrebet Ironi med stadigt Hensyn til Socrates, 1841)
    • Або-або (Enten-Eller, 1843)
    • Страх ? тремт?ння (Frygt og Bæven, 1843)
    • Повторення (Gjentagelsen, 1843)
    • Ф?лософськ? крихти (Philosophiske Smuler, 1844)
    • Поняття страху (Begrebet Angest)
    • Стад?? на житт?вому шляху (Stadier paa Livets Vei, 1845)
    • Заключна ненаукова п?слямова (Afsluttende uvidenskabelig Efterskrift, 1846)
    • Повчальн? висловлювання в р?зному дус? (Opbyggelige Taler i forskjellig Aand, 1847)
    • Справа любов? (Kjerlighedens Gjerninger, 1847)
    • Християнськ? мови (Christelige Taler, 1848)
    • Хвороба до смерт? (Sygdommen til Døden, 1849)
    • Вступ до християнства (Indøvelse i Christendom, 1850)

    Див. також [ ред. | ред. код ]

    В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Серен К'?ркегор

    Прим?тки [ ред. | ред. код ]

    1. ↑ а б Bibliotheque nationale de France BNF: платформа в?дкритих даних ? 2011.
    2. ↑ Westphal M. Encyclopædia Britannica
    3. ↑ а б SNAC ? 2010.
    4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118562002 // Kierkegaard, Søren ? 2012?2016.
    5. ↑ а б Кьеркегор ? Москва : Большая российская энциклопедия , 2004.
    6. ↑ Westphal M. Encyclopædia Britannica
    7. ↑ https://biografieonline.it/biografia-kierkegaard
    8. ↑ а б в Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
    9. ↑ CONOR.Sl
    10. ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
    11. ↑ а б BeWeB
    12. ↑ Також переда?ться ?нод? неправильно як К'?ркегард
    13. ↑ Swenson, David F. ’’Something About Kierkegaard’’, Mercer University Press, 2000.
    14. ↑ Stewart, Jon (ред.). Volume 11, Tome III: Kierkegaard's Influence on Philosophy: Anglophone Philosophy . doi : 10.4324/9781315234854 .
    15. ↑ Stewart, Jon (ред.). Volume 10, Tome III: Kierkegaard's Influence on Theology: Catholic and Jewish Theology . doi : 10.4324/9781315234885 .
    16. ↑ Stewart, Jon (ред.). Volume 14: Kierkegaard's Influence on Social-Political Thought . doi : 10.4324/9781315234786 .
    17. ↑ Gardiner, 1969
    18. ↑ Point of View Lowrie p. 41, Practice in Christianity, Hong 1991 Chapter VI p. 233ff, Works of Love IIIA p. 91ff
    19. ↑ Duncan, 1976
    20. ↑ Concluding Unscientific Postscript to Philosophical Fragments Hong pp. 15-17, 555?610 Either/Or Vol II pp. 14, 58, 216?217, 250 Hong
    21. ↑ Howland, 2006
    22. ↑ Morice, George P. (october 1980). Seren Kierkegaard's Psychology. Translated and edited by Alastair McKinnon. Waterloo, Ontario, Wilfred Laurier University Press, 1979 . Scottish Journal of Theology (англ.) . Т. 33, № 5. с. 476?477. ISBN   0-88920-068-8 . Процитовано 31 с?чня 2023 .
    23. ↑ Thomas Henry Croxall, James Nisbet (1959). Glimpses and impressions of Kierkegaard . с. 51.
    24. ↑ Journals & Papers of Soren Kierkegaard. 11 August 1838.
    25. ↑ Garff, Joakim (2005). Søren Kierkegaard: A Biography, trans. by Bruce Kirmmse . Princeton: Princeton University Press. ISBN 978-0-691-09165-5 .
    26. ↑ Hannay, Alastair (2003). Kierkegaard: A Biography (new ed.). Cambridge, England: Cambridge University Press. ISBN 0-521-53181-0
    27. ↑ The Christianity of us men is, to love God in agreement with other men, to love and be loved by other men, constantly the others, the herd included. The Christianity of the New Testament would be: in case that man were really able to love in such a way that the girl was the only one he loved and one whom he loved with the whole passion of a soul (yet such men as this are no longer to be found), then hating himself and the loved one, to let her go in order to love God.-And it is in view of this I say that such men, men of such quality and caliber, are not born any more. Kierkegaard’s Attack Upon "Christendom" Lowrie 1944 p. 163
    28. ↑ Søren Kierkegaard, Stages on Life's Way , Hong trans., pp. 363?368.
    29. ↑ Kierkegaard, Søren (31 грудня 1992). Kierkegaard's Writings, XII, Volume I: Concluding Unscientific Postscript to Philosophical Fragments . с. 243 . Процитовано 4 березня 2023 .
    30. ↑ Kierkegaard, Søren (16 серпня 2018). Kierkegaard's Journals and Notebooks . Процитовано 4 березня 2023 .
    31. ↑ Kierkegaard S . Die Tagebucher. Dusseldorf? Koln, 1962?1963.

    Л?тература [ ред. | ред. код ]

    Посилання [ ред. | ред. код ]

    Перегляд цього шаблону
      Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
    Генеалог?я та некропол?стика
    Л?тература та б?бл?ограф?я
    Babelio · BD Gest' · BiblioNet · Bibliotheque interuniversitaire de Sante · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Goodreads · Goodreads · Hoopla · Index Theologicus · LibraryThing · LibriVox · Online Books Page · Open Library · Open Library · openMLOL.it · Perlentaucher · The LiederNet Archive · The Unz Review · www.adelphi.it · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · Про?кт Гутенберг · Про?кт Гутенберг (н?м.) · Про?кт Рунеберг · Твори Генр?ка ?бсена · Шведський л?тературний банк
    Наука
    Тематичн? сайти
    Словники та енциклопед??
    Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · Dizionario di Filosofia Treccani · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana
    Дов?дков? видання
    Нормативний контроль
    AAR :  12379434 · Autoritats UB :  a1237756 · BanQ :  0000011525 · BAV :  ADV10266222 ,  ADV12345508 · BIBSYS :  90058549 · BLBNB :  000256414 · BNB :  KierkegaardSøren1813-1855 · BNC :  a10459510 · BNCHL :  000007964 · BNE :  XX917283 · BNF :  11909736z · BNMM :  000047761 · CANTIC :  981058521611106706 · CCAB :  000035451 · CiNii :  DA01000786 · CONOR.AL :  3641702 · CONOR.BG :  23118437 · CONOR.SI :  20535907 · CONOR.SR :  4457319 · DBC :  87097968545137 · EGAXA :  vtls002792698 · ERRR :  a11129700 ,  a11219671 · FAST :  37558 · Freebase :  /m/06qvh · GND :  118562002 · GR-AtACA :  86525 · GTAA :  118718 · ICCU :  MILV148365 · ITO :  1473 · ISNI :  0000000458754884 · ItRSI :  9573 · J9U :  987007263701805171 · KANTO :  000047479 · KRNLK :  KAC199614851 · LCCN :  n79065447 · LIBRIS :  rp351rr91nx7v6k · LIH :  LNB:V*9406;=BF · LNB :  000013603 · MAK :  9810624790505606 · N6I :  vtls001232127 · NCF :  ncf10060282 · NDL :  00445643 · NKC :  jn19981001623 · NLA :  890977 · NLG :  158879 · NLI :  000075763 · NLP : a0000001179937 · NSK :  000001719 · NTA :  068234821 · NUKAT :  n93081221 · OpenVlacc :  000001436 · PTBNP :  28170 · PUSC :  42761 · PUST :  673 · RERO :  02-A000098203 · RILM :  56515 · RVK :  BF 6080 ,  GX 2570 · SEARCH :  16611 · SELIBR :  67029 · SHARE :  385743 ,  622643 ,  1221321 · SKMASNL :  vtls004416828 · SUDOC :  026949415 · UIY :  000028024 · UPSA :  15664 · URBS :  4970 ,  22404 · VcBA :  495/25286 · VIAF :  7392250 · WorldCat :  lccn-n79065447 · РНБ :  77114123 ,  778325
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Серен_К%27?ркегор&oldid=38691698