Вселенський Патр?архат грец. Ο?κουμενικ?ν Πατριαρχε?ον Κωνσταντινουπ?λεω? тур. ?stanbul Ekumenik Patrikhanesi
Патр?арший собор Святого Георг?я на Фенер?
Засновники	Апостол Андр?й
Дата заснування	? стол?ття
Статус	автокефальний
У склад?	Сх?дно? православно? церкви
Самост?йн?сть проголошена	381 в?д митропол?? Гераклея
Самост?йн?сть визнана	451
Перший предстоятель	Андр?й
Чинний предстоятель	Варфолом?й I (Архондон?с)
Центр	Фенер , Стамбул , Туреччина
Кафедральний собор	Собор Святого Георг?я , Фенер
Резиденц?я предстоятеля	Собор Святого Георг?я , Фенер
Основна юрисдикц?я	Туреччина : сх?д ? центр   Грец?я : п?вн?чний-сх?д, гора Афон , Додеканес , Крит
Юрисдикц?я для д?аспори	Земля
Л?тург?чна мова	катаревуса , грецька , англ?йська , укра?нська , французька , корейська , турецька
Музична традиц?я	в?зант?йська
Церковний календар	новоюл?анський , юл?анський на гор? Атос
?пископ?в	151
?парх?й	63
Монастир?в	20 ( США ) [1] , 32 (гора Атос та Грец?я ), 8 ( Австрал?я )
Параф?й	~3200 [2]
Ченц?в ? черниць	~1800 (гора Атос )
В?рних	~5,000 в Туреччин? [3] [4] ~3,800,000 в Грец?? ~1,500,000 в д?аспор? ~5,305,000 загалом.
Оф?ц?йний сайт	ec-patr.org/

Вселенський патр?архат ( грец. Ο?κουμενικ?ν Πατριαρχε?ον , трансл?т.   Oikoumenikon Patriarkhion ; лат. Patriarchatus Oecumenicus ^[5] ), в?домий як Гре?ко-правосла?вний патр?арха?т ( тур. Rum Ortodoks Patrikhanesi, ?stanbul Ekumenik Patrikhanesi ^[6] ), також часто згадуваний просто як Константино?польський патр?арха?т , або Вселе?нський патр?арха?т  ? у сх?дному православ'? церква ≪першого за честю≫, яка пос?да? 1-е м?сце в диптиху автокефальних церков з 16 автокефальних пом?сних сх?дних православних церков. У грецьк?й л?тератур? часто ймену?ться Вели?кою це?рквою Христо?вою ( ? Μεγ?λη το? Χριστο? ?κκλησ?α ). Одна з п'яти стародавн?х патр?архат?в Велико? церкви . Використову? у сво?й л?тург?? в?зант?йський обряд катаревуса , грецьку мову та новоюл?анський календар , вона ? частиною Сх?дного християнства . ?? очолю? Вселенський патр?арх Константинополя , нараз? Варфолом?й I , 270-й архи?пископ Константинополя. Адм?н?стративний центр Патр?архату, патр?арша резиденц?я ? кафедральний собор святого Георг?я , який знаходяться в Фенер? (район Стамбула ).

Завдяки сво?му ?сторичному розташуванню як столиц? колишньо? Сх?дно-Римсько? (В?зант?йсько?) ?мпер??  ? Константинополь (сучасний Стамбул ) та рол? материнсько? церкви б?льшост? сучасних православних церков, Вселенський патр?архат Константинополя пос?да? особливе почесне м?сце в православ'? разом з? Вселенським патр?архом, який ма? статус primus inter pares (перший серед р?вних) серед сх?дно-православних предстоятел?в ? вважа?ться представником та духовним л?дером сх?дних православних християн. ^{[7] [8] [9] [10] [11] [12]}

Вселенський патр?архат сприя? розширенню християнсько? в?ри та сх?дно-православно? доктрини , а Вселенськ? патр?архи беруть участь в екумен?зм? та м?жконфес?йному д?алоз?, благод?йн?й д?яльност? та захист? православних християнських традиц?й. Найважлив?шими питаннями пол?тики Вселенського патр?архату у XXI стол?тт? ? безпека в?рян на Близькому Сход? , примирення Сх?дно? православно? та Католицько? ( Латинсько? ) церков ^[13] та в?дновлення роботи Богословсько? школи в Халк? , яку турецька влада закрила в 1971 роц?. ^{[14] [15]}

Сам патр?арх Варфолом?й визнача? повноваження Константинопольського архи?рея так:

≪У нас ? прив?лей бути старшим братом у св?тов?й православн?й церкв?. Константинопольський патр?арх представля? у св?т? Православ’я , ? його виразником ? несе за нього ?сторичну, канон?чну ? теолог?чну в?дпов?дальн?сть. Прерогативою Вселенського патр?арха ? координац?я роботи св?тового православ’я , включаючи скликання собор?в, а також п?дтримка м?жцерковних ? м?жконфес?йних д?алог?в, у нього ? право арб?тра в церковних справах ? це право (канон 28) було надано Константинопольському архи?пископу в 451 роц? на IV Вселенському собор?.

Прот. О. Шмеман так визначав статус КПЦ: ≪Константинопольська кафедра, ? писав в 1923 роц? митрополит Антон?й , ? за вченням Христово? церкви, викладеному в постановах семи Вселенських собор?в… не ? одною т?льки з церковних пров?нц?й, але мислиться як незм?нний елемент повноти Православно? церкви, як ?нстанц?я, яка пов'язана не т?льки з? сво?м д?оцезом, а й з ус??ю Православною церквою по ц?лому св?тов?. <…> Заперечувати цю загальновизнану перш?сть Константинополя означа? заперечувати багатов?кову ?стор?ю церкви, включаючи й ?стор?ю Русько? церкви, яка нав?ть ставши автокефальною, н?коли ц??? першост? не заперечувала. <…> Пад?ння ?мпер?? не знищило першост? Константинопольсько? кафедри, як ? ?ви?снаження“ Сходу не скасувало старшинства сх?дних патр?арх?в. ?, повторю?мо, в епоху нав?ть свого найвищого ?мес?анського“ зльоту Рос?йська Церква н?коли не заз?хала на це ?первородство“ Сходу ? сво?? Матер?-церкви, яка колись просв?тила Русь св?тлом Христовим. У пам'ят? церкви ц? зв'язки ? не порожн?й звук, ? т?льки ?безбатченки“ ? справжнього духовного спор?дненення ? здатн? забути ?х. <…> ?дн?сть церкви, повнота ??, ц?л?сно ? непод?льно перебува? в кожн?й церкв?, в кожному м?сц? розкрива?ться ? зд?йсню?ться в ?дност? вс?х м?ж собою. А цей вселенський союз вимага? ? вселенського центру, вселенського Першо??рарха. ? кому як не йому взяти на себе роботу про це об'?днання, св?доцтво про цю ?дн?сть, ?н?ц?ативу л?кування хвороб? Такий центр Православна церква завжди мала, ма? ? зараз ? у Константинопольськ?й кафедр?≫ ^[16] .

Християнство в грецькому м?ст? В?зант?й прин?с сам апостол Андр?й , який в?дв?дав В?зант?ю , де заснував Престол В?зант?? в 38 роц? й призначив ?пископом Стах?я апостола , який залишався до 54 року. Тому Грецький Вселенський патр?архат Константинополя вважа? сво?м першим ?пископом апостола Андр?я, в?д якого подальш? священнослужител? мають посл?довн?сть через священн? та?нства.

У 330 роц? римський ?мператор Костянтин Великий перен?с свою резиденц?ю в м?сто, перейменувавши його в Нова Рома ( Ν?α ??μη ), або ≪Новий Рим≫. В?дтепер значення церкви там зростало разом ?з впливом ?? ?пископа.

До пере?зду ?мперсько? столиц? ?пископ В?зант?? перебував п?д владою митрополита Геракле?, але з IV стол?ття в?н зм?цнився, аби стати самост?йним ? нав?ть зд?йснювати владу на територ?? вс??? тепер?шньо? Грец?? , Мало? Аз?? , Понту та Трак?? . З розвитком ??рарх?чно? структури церкви ?пископ Константинополя став називатися екзархом (посада вища за митрополита). Константинополь був визнаний четвертим патр?архатом п?сля Ант?ох?? ( Ант?ох?йський патр?архат ), Александр?? ( Александр?йський патр?архат ) та Риму ( Латинська церква ). Патр?арха зазвичай призначала кафедра Ант?ох??.

Через важлив?сть положення Константинопольсько? церкви в центр? Римсько? ?мпер?? у столиц? обговорювались справи, пов'язан? з р?зними церквами, що не належать до безпосередньо? влади Константинополя, особливо там, де було необх?дне втручання ?мператора. Патр?арх, природно, став зв'язком м?ж ?мператором та ?пископами, як? ?хали до столиц?, тим самим встановивши позиц?ю патр?арха як такого, що включа? ?дн?сть ус??? церкви, особливо на Сход?.

У свою чергу, справами Костантинопольсько? церкви керував не т?льки патр?арх, а й синоди , що проводились, включаючи в?дв?дуючих ?пископ?в. Цей всеправославний синод почали називати ?νδημο?σα σ?νοδο? (endemousa synodos, ≪резидентський синод≫). Резидентський синод не т?льки керував справами патр?архату, але також розглядав питання, що стосуються вс??? церкви, а також сх?дно? половини старо? ?мпер??. ^[17]

Таким чином, патр?арх отримав титул Вселенського, який посилався не на владн?сть ?пископа над ?ншими ?пископами, а на позиц?ю патр?арха як центру ойкоумен?в, ≪домогосподарства≫ ?мпер??.

У м?ру стаб?л?зац?? та зростання Римсько? ?мпер?? зростав ? вплив патр?архату на ?? столицю. Цей вплив закр?пився в православному канон?чному прав? до тако? м?ри, що в?н був п?днесений вище нав?ть за б?льш древн?х патр?архат?в: Канон 3 Першого Константинопольського собору ( 381  р.) стверджував, що ?пископ цього м?ста ≪матиме почесний примат п?сля ?пископа Риму , бо Константинополь  ? це Новий Рим≫.

У сво?му сп?рному 28-му Канон? Халкедонський собор у 451  р. визнав розширення меж Константинопольського патр?архату та його влади над ?пископами ?парх?й ≪серед варвар?в≫, що по-р?зному тлумачилося як таке, що стосу?ться або район?в за межами Б?зант?? або негрекам. Результатом собору став розкол з Александр?йським патр?архатом.

У будь-якому випадку, майже тисячу рок?в Константинопольський патр?арх очолював церкву в Сх?дно-Римськ?й (В?зант?йськ?й) ?мпер?? та ?? м?с?онерську д?яльн?сть, яка принесла християнську в?ру у ?? в?зант?йському вигляд? до багатьох народ?в на п?вн?ч в?д ?мперських кордон?в. Соборна церква Константинополя, собор Свято? Соф?? (Свята Премудр?сть), була великим центром рел?г?йного життя у сх?дному християнському св?т?. ^[18]

Вселенський патр?архат почали називати ≪Великою церквою Христа≫, ? в?н ор??нтиром для церковних справ на Сход?, будь то з точки зору церковного управл?ння, в?дносин з державою чи л?тург?йних питань.

В ?стор?? та в канон?чн?й л?тератур? (тобто канонах церкви та традиц?йних коментарях до них) Вселенський патр?архат отримав певн? прерогативи ( πρεσβε?α , presveia ), яких не мають ?нш? автокефальн? православн? церкви. Не вс? ц? прерогативи сьогодн? ? загальновизнаними, хоча вс? мають прецеденти в ?стор?? та канон?чн? посилання. Дал? наводиться (невичерпний) перел?к цих прерогатив та ?х ор??нтир?в:

• Р?вн? прерогативи щодо Старого Риму (Канон 28 Четвертого Вселенського собору , Канон 36 Кв?н?секстського собору );
• Право слухати апеляц??, якщо вони запрошен?, щодо суперечок м?ж духовенством (канони 9 ? 17 четвертого Вселенського собору);
• Право висвячувати ?пископ?в на територ??, що не визначен? канон?чними межами (Канон 28 Четвертого Вселенського Собору);
• Право на створення ставроп?г?альних монастир?в нав?ть на територ?ях ?нших патр?архат?в

У VIII ? IX стол?ттях рух ?коноборц?в викликав серйозн? пол?тичн? заворушення по вс?й ?мпер??. У 726 роц? ?мператор Лев III видав указ проти ?кон ? наказав знищити образ Христа над одн??ю з дверей Халки, що викликало протистояння громадян. ^[19] Костянтин V скликав церковний собор у 754 роц?, який засудив поклон?ння зображенням, п?сля чого багато скарб?в було розбито, спалено або розмальовано зображеннями дерев, птах?в або тварин: одне джерело посила?ться на церкву Пресвято? Богородиц? в Блахернах перетворившись на ≪фруктовий магазин та воль?р≫. ^[20] П?сля смерти свого сина Лева IV в 780 роц? ?мператриця ?рена в?дновила шанування зображень через Другий Н?кейський собор в 787 роц?.

Суперечка з ?коноборцями розпочалась знову на початку IX стол?ття, але ще раз була вир?шена в 843 роц? п?д час регентства ?мператриц? Феодори, яка в?дновила шанування ?кон.

В?дносини м?ж папством ? в?зант?йським двором були добрими в роки, що передували 1054  р. ?мператор Костянтин IX ? папа Лев IX були союзниками за посередництвом лангобардського катепану ?тал?? Арг?ра, який пров?в роки в Константинопол? , спочатку як пол?тв'язень.

Патр?арх Михайло I К?рулар?й наказав написати листа ?пископу Трани, в якому в?н засудив ≪юда?стичну≫ практику Заходу, а саме на використання пр?сного хл?ба. Лист повинен був над?слати ?ван ус?м ?пископам Заходу, включаючи Папу Римського . ?ван негайно передав лист Гумберту з Муа?нмуть? , кардиналу-?пископу С?льви Канд?ди, який переклав лист на латинську мову ? прин?с його Пап? Римському, який наказав дати в?дпов?дь на кожне звинувачення та захист папсько? зверхност? викласти у в?дпов?д?.

Хоча в?н був ?мпульсивний, Михайло вир?шив зупинити дебати ? таким чином спробувати запоб?гти майбутньому розколу ?дино? церкви. Однак Гумберт ? папа не п?шли на поступки, ? першого з легатичними повноваженнями в?дправили до ?мперсько? столиц? для вир?шення поставлених питань раз ? назавжди. Гумберт, Фредер?к з Лотаринг?? та П?тер, архи?пископ Амальф?, прибули в кв?тн? 1054 р. ? ?х зустр?ли вороже; вони вирвалися з палацу, залишивши папську в?дпов?дь у Михайла, який, у свою чергу, був ще б?льше розлючений ?х д?ями. Патр?арх в?дмовився визнати ?х владу або, практично, ?х ?снування. ^[21] Коли папа Лев помер 19 кв?тня 1054  р., повноваження легат?в законно припинилися, але вони фактично про?гнорували це. ^[22]

У в?дпов?дь на в?дмову Михайла розглянути актуальн? проблеми, легатинська м?с?я вжила крайню м?ру, зайшовши до церкви Свято? Соф?? п?д час Божественно? л?тург?? та поставивши листа в?длучення на в?втар.

Под?? сх?дно-зах?дного розколу зазвичай датуються актами 1054 року. Однак ц? под?? лише спричинили початок розколу. Повний розкол насправд? тод? ще не в?дбувся, а саме, вза?мним в?длученням в?д церкви . Нова Католицька Енциклопед?я пише, що легати були обережн?, щоб не натякати, що лист в?длучення мав на уваз? загальне в?длучення В?зант?йсько? церкви. Лист в?длучив в?д церкви лише Керулар?я, Лева Ахридського, та ?хн?х прихильник?в. Таким чином, Нова Католицька Енциклопед?я стверджу?, що суперечка не мала спричинити пост?йний розкол, як в?длучення будь-якого ≪скромного ?пископа≫. Розкол почав розвиватися, коли вс? ?нш? сх?дн? патр?архи п?дтримали Церулар?я. Зг?дно з Новою Католицькою Енциклопед??ю, п?дтримка ?мператора Михайла VI Страт?отикоса спонукала ?х п?дтримати Керулар?я. ^[23] Деяк? ставлять п?д сумн?в д?йсн?сть документа на т?й п?дстав?, що Папа Лев IX помер на той час, ? тому повноваження легат?в видавати такого листа неясн?. ^[22]

Легати ви?хали до Риму через два дн? п?сля видач? листа в?длучення, залишивши за собою м?сто поблизу бунт?в. Патр?арх мав величезну п?дтримку народу проти ?мператора, який п?дтримував легат?в на свою шкоду. Щоб вгамувати народний гн?в, листа спалили, а легат?в п?ддали анафем? . Однак лише ц? легати були п?ддан? анафем?, ? в цьому випадку також не було явних вказ?вок на те, що вся Зах?дна церква п?дда?ться анафем?.

У булл? про в?длучення в?д церкви, видан?й пап?архом Михайлом I Керулар??м папськими легатами, одн??ю з причин, наведених, ? н?бито вилучення Сх?дними церквами ≪Filioque≫ з ориг?нального Н?кейського символу в?ри . Насправд? все було якраз навпаки: Сх?дн? церкви н?чого не вилучали; саме Зах?дна церква додала цю фразу до Н?кейсько-Константинопольського символу в?ри. ^[22]

Як пише ?пископ Калл?стос Вер , ≪нав?ть п?сля 1054 р. дружн? в?дносини м?ж Сходом ? Заходом продовжувались. Дв? частини християнства ще не усв?домлювали велико? затоки розмежування м?ж ними. […] Суперечка точилась щодо того, з чим перес?чн? християни на Сход? та Зах?д значною м?рою нав?ть не знали≫. ^[24] Фактично, у наступн? стол?ття Папи Римськ? та Патр?архи докладали зусиль, щоб вил?кувати розрив м?ж церквами. Однак низка фактор?в та ?сторично-пол?тичних под?й сприяли розширенню под?лу, що призвело до повного розколу та припинення ?вхарист?йного сп?лкування м?ж церквами. ^[25]

Четвертий хрестовий пох?д в обм?н на об?цян? кошти мав на мет? допомогти поваленому ?мператору Олекс?ю IV повернути соб? трон. Зайнявши Константинополь, повернувши на престол Олекс?я IV, повстання проти Алекс?я IV та вбивство залишили хрестоносц?в без кошт?в. 12 кв?тня 1204  р. хрестоносц? три дн? жорстоко розграбували Константинополь, п?д час якого багато античних та середньов?чних римських та грецьких твор?в були або викраден?, або знищен?. Незважаючи на сво? клятви та загрозу в?длучення в?д церкви, хрестоносц? безжально ? систематично знищували священн? м?ськ? святилища, руйнуючи, осквернюючи чи викрадаючи все, на що вони могли покласти руку; н?чого не пощадили. Говорили, що загальна сума, викрадена з Константинополя, становила близько 900 000 ср?бних марок. Венец?йц? отримали 150 000 ср?бних марок, що належало до них, тод? як хрестоносц? отримали 50 000 ср?бних марок. Ще 100 000 ср?бних марок розпод?лили пор?вну м?ж хрестоносцями та венец?йцями. Решта 500 000 ср?бних марок та?мно збер?гали багато лицар?в-хрестоносц?в.

Н?кета Хон?ат яскраво розпов?да? про розграбування Константинополя франкськими та венец?йськими хрестоносцями четвертого хрестового походу:

Латинський солдат п?ддав найб?льше м?сто ?вропи невимовному знищенню. Протягом трьох дн?в вони вбивали, ?валтували, грабували та знищували в масштаб?, який нав?ть давн? вандали та готи вважали б неймов?рним. Константинополь став справжн?м музе?м античного та в?зант?йського мистецтва, емпор??ю такого неймов?рного багатства, що латиняни були вражен? багатством, яке вони знайшли. Хоча венец?йц? високо ц?нували мистецтво, яке вони в?дкрили (вони сам? були нап?вв?зант?йцями) ? врятували б?льшу частину його, французи та ?нш? знищували без розбору, зупиняючись, щоб осв?житися вином, порушенням монахинь та вбивствами православних священнослужител?в. Хрестоносц? виявили ненависть до грек?в найб?льш вражаюче п?д час осквернення найб?льшо? церкви в загальновизнаному християнств?. Вони розбили ср?бний ?коностас, ?кони та священн? книги собору Свято? Соф??, а на патр?аршому престол? посадили пов?ю, яка сп?вала груб? п?сн?, коли вони пили вино з? святих посудин церкви. В?дчуження Сходу ? Заходу, яке тривало протягом стол?ть, завершилось жахливою р?заниною, яка супроводжувала завоювання Константинополя. Греки були впевнен?, що нав?ть турки, якби вони захопили м?сто, не були б такими жорстокими, як латинськ? християни. Поразка В?зант??, яка вже була у стан? занепаду, прискорила пол?тичне виродження, так що з часом В?зант?я стала легкою здобиччю турк?в. Таким чином, хрестовий рух призв?в, зрештою, до перемоги ?сламу, результату, який, звичайно, був прямо протилежним його початковому нам?ру. ^[26]

У цю епоху латинсько-константинопольськ? в?дносини були на найнижч?й точц?, ? помста п?д час р?занини грек?в латинянами зробить роз?рван? зв'язки з Великого схизми пост?йними ? под?ливши християнство на р?вень, який не був би бачений до протестантсько? Реформац?? . ^[27]

Коли Папа ?нокент?й III д?знався про те, що нако?ли хрестоносц?, в?н був сповнений сорому ? докорив хрестоносц?в.

Тим часом була створена Константинопольська Латинська ?мпер?я , а в?зант?йськ? б?женц? заснували власн? держави-спадко?мц?, найвизначн?шими з яких були Н?кейська ?мпер?я за час?в Феодора Ласкар?са (родича Олекс?я III ), Трапезундська ?мпер?я ? Еп?рський деспотат .

Нове м?сце перебування Вселенського Патр?архату Константинополя було встановлено в м?ст? Н?кея до 1261 року, коли Константинополь був в?двойований у латинян в?зант?йським ?мператором Михайлом VIII Палеологом .

На рубеж? XIV ? XV стол?ть В?зант?йська ?мпер?я все б?льше в?дчувала загрозу з? сторони осман?в. В?зант?йський ?мператор ?оанн VIII Палеолог разом з? сх?дним духовенством, що його п?дтримувало вир?шив п?ти на ун?ю з Католицькою церквою , адже бачив у церковному союз? можлив?сть в?йськово? допомоги в?д заходу. Хоча були м?ж грецькими ??рархами й так?, що хот?ли ун?? з рел?г?йних мотив?в (патр?арх Йосиф II , архи?пископ В?ссар?он й ?нш?). П?сля повернення до Константинополя багато грецьких ?пископ?в, як? погодилися на ун?ю у Флоренц??, в?дмовилися в?д не?, заявивши, що ?х насильно примусили до угоди з латинянами. Грецьке духовенство ? народ, д?знавшись про ун?ю були шокован?; ун?ат?в вважали за ?ретик?в . Навколо Марка Ефеського згрупувалися вс? захисники православ'я ? колишн?й прихильник ун?? Геннад?й Схолар?й , який прийняв чернецтво п?д ?м'ям Геннад?я. В?н вив?сив на дверях сво?? кел?? анафему за адресою латинян ? погрожував прихильникам ун??. ^[28] Визначним д?ячем Флорент?йсько? ун?? також був ки?вський митрополит ?сидор , який на Ферраро-Флорент?йському собор? представляв Церкву Руси.

Патр?архи Александр?йський, Антиох?йський та ?русалимський скликали у 1443 роц? в ?русалим? собор на якому виголосили в?длучення вс?х прихильник?в ун??. Повторне засудження сх?дними патр?архами Флорент?йсько? ун?? в?дбулося в 1450 р. на собор? в Константинопол?, на цьому ж собор? був позбавлений влади ун?ат Григор?й III (патр?арх Константинопольський) ? зведений на патр?арший престол православний Атанас?й.

Коли у 1453  р. Константинополь був узятий турками - османами , про Флорент?йську ун?ю перестали згадувати взагал?. Спод?вана в?йськова допомога Заходу проти осман?в не була дана, ? тому Флорент?йська ун?я у В?зант?? не мала усп?х?в. Р?шення Флорент?йського собору не змогли об'?днати Зах?дну ? Сх?дну церкви.

В?дпов?дно до традиц?йного на той час звичаю, султан Мехмед II дозволив сво?м в?йськам та його оточенню три повних дн? нестримного грабежу м?ста незабаром п?сля того, як воно було захоплене. П?сля проходження трьох дн?в в?н вимагав для себе весь його вм?ст. ^{[29] [30]} Однак до к?нця першого дня в?н проголосив, що мародерство ма? припинитися, оск?льки в?н в?дчував глибокий смуток, коли в?дв?дував пограбоване та поневолене м?сто. ^{[31] [29]} Собор Свято? Соф?? не був зв?льнений в?д грабежу та грабунку ?, зокрема, став його центром, оск?льки загарбники вважали, що в ньому м?стяться найб?льш? скарби та ц?нност? м?ста. ^[32] Незабаром п?сля того, як захист ст?н Константинополя впав, ? османськ? в?йська переможно ув?йшли до м?ста, граб?жники та мародери пробралися до собору Свято? Соф?? та збили його двер?. ^[33]

Протягом усього пер?оду облоги Константинополя, захоплен? м?ста брали участь у Божественн?й Л?тург?? та Молитв? Годин у Соф?йському собор?, ? церква створила сховище та притулок для багатьох з тих, хто не зм?г внести св?й внесок до оборони м?ста, до складу яко? входили ж?нки, д?ти, люди похилого в?ку, хвор? та поранен?. ^{[34] [35]} Потрапивши в пастку в церкв?, багато згромаджених людей ? ще б?льше б?женц?в всередин? стали в?йськовою здобиччю. Буд?вля була осквернена та розграбована, а безпом?чн? мешканц?, як? шукали притулку в церкв?, потрапляли в рабство. ^[32] Хоча б?льш?сть людей похилого в?ку та нем?чних / поранених та хворих було вбито, а решта (переважно чолов?ки-п?дл?тки та хлопц?) були прикут? ? продан? в рабство. ^[33]

Ж?нки Константинополя також постраждали в?д з?валтування з боку османських в?йськ. ^[36] За словами Барбаро, ≪протягом усього дня турки велике р?зання християн через м?сто≫. За словами ?сторика Ф?л?па Манселя, мали м?сце широкомасштабн? пересл?дування цив?льних жител?в м?ста, в результат? яких в?дбулися тисяч? вбивств ? з?валтувань, а 30 000 мирних жител?в були поневолен? або примусово депортован?. ^[37] Джордж Сфранцес говорив, що османи ?валтували як ? ж?нок , так ? чолов?к?в всередин? Свято? Соф??.

П?сля того, як Константинополь був захоплений турками-османами в 1453 роц?, Патр?архат почав п?клуватися про вс?х православних, як? мешкають в Османськ?й ?мпер?? . Мехмед II призначив Геннад?я II патр?архом у 1454 р. духовним л?дером, а також етнархом або, по-турецьки, м?ллетом ус?х православних християн в ?мпер??, незалежно в?д етн?чного походження; не т?льки греки, але й болгари, серби, албанц?, волохи, молдавани, хорвати, сир?йц?, православн? араби, грузини та лази потрапляли п?д духовну, адм?н?стративну, ^[38] податкову, культурну та юридичну ^[38] юрисдикц?ю Вселенського Патр?архату. ^[39] Деяк? ?нш? патр?архи при?жджали в р?зн? пункти, щоб пост?йно жити в Константинопол? та функц?онувати як частина м?сцевого церковного уряду. Ця ситуац?я, на думку деяких сходознавц?в та ?сторик?в, св?дчить про Pax Ottomana (або Pax Ottomanica, буквально ≪Османський мир≫).

Церква Москов?? , яка впродовж стол?ть була частиною Ки?всько? митропол?? в склад? Вселенського патр?архату, оголосила про свою незалежн?сть у 1448 роц? незадовго до пад?ння Константинополя. З 1448  р. Церква Москов?? стала функц?онувати самост?йно. Протягом десятил?ть п?сля пад?ння Константинополя до Мехмеда II Османсько? ?мпер?? 29 травня 1453 року деяк? висували Москву як ≪Трет?й Рим≫ , або ≪Новий Рим≫.

У 1589 роц?, 141 р?к потому, Вселенському патр?архату довелося визнати незалежн?сть церкви Москов??, оголосивши ?? Московським патр?архатом , визначивши московського ?пископа п'ятим в диптиху автокефальних церков п?сля древн?х патр?архат?в. У т? часи Константинопольська церква переживала пер?од негаразд?в ? ф?нансових труднощ?в. Новий патр?арх ??рем?я II незабаром п?сля обрання вирушив у московитськ? земл? за грошима. 11 липня 1588 року в?н прибув до Москви, де його зустр?чали з великими почестями ? розм?стили на Рязанському подв?р'?. Через 5 дн?в ?рем?ю прийняли в себе цар Фед?р ?ванович ? цариця ?рина . Вони обдарували грецького ??рарха ср?блом, грошима, соболями. ?рем?я передав царю ? цариц? привезен? в Москву святин?, в тому числ? частину мощей ?мператора Костянтина. П?сля урочистого прийому в?дбулися переговори ?рем?? з Борисом Годуновим. Тут з'ясувалося, що ?рем?я не готовий обговорювати домовленост? 1586 р. рос?йського уряду з Ант?ох?йським патр?архом Йоакимом про заснування Московського патр?архату ? при?хав т?льки ≪заради милостин? на церковн? будови≫. Константинопольський патр?арх наполягав, що без соборного обговорення в?н таке важливе питання вир?шувати не може. Опинившись фактично п?д домашн?м арештом на Рязанському подв?р'?, ?рем?я п?шов на поступки, запропонувавши Москв? обмежену автокефал?ю. При цьому необх?дно було поминати Константинопольського патр?арха за богослуж?нням ? отримувати в?д нього освячене миро. ^[40]

Однак ?рем?я продовжив пошуки компром?су: в?н був готовий сам, втомившись в?д неск?нченних негаразд?в в Константинопол?, залишитися патр?архом в Москов??. Московська сторона запропонувала ?рем?? в такому випадку резиденц?ю у Володимир? на Клязьм? , а у Москв? при государ? залишиться митрополит ?ов . ?рем?я погоджувався стати московським патр?архом т?льки за умови якщо його кафедра буде перебувати в столиц?. Переговори Годунова з ?рем??ю тривали майже п?в року. У середин? с?чня 1589 р. ?рем?я дав об?цянку поставити в Москов?? патр?арха з московит?в ? благословити подальше поставлення патр?арх?в Москов?? собором московитських архи?ре?в; цар же повинен був в?дпустити його в Константинополь. ^[40] Московський патр?архат став найб?льшою з? сх?дних православних церков у св?т?.

У м?ру ослаблення османського панування р?зн? частини православно? церкви, що перебували п?д безпосередн?м впливом Вселенського патр?архату, стали незалежними. Спочатку ц? церкви зазвичай оголошували свою незалежн?сть без загального схвалення, яке настало п?сля того, як Константинополь дав сво? благословення. Швидк?сть, з якою ц? нов? автокефальн? (≪самоглав?≫) церкви почали зб?льшуватися в XIX стол?тт?, особливо за час?в незалежност? Грец?? .

У 1833  р. Церква Грец?? оголосила про свою автокефал?ю, яку згодом визнав патр?архат у 1850  р. У 1865  р. Румунська православна церква проти протест?в Константинополя проголосила свою незалежн?сть, яка була визнана в 1885  р. За р?к до автокефал?? Грец?? була самопроголошена, Сербська православна церква була визнана автокефальною м?сцевим св?тським урядом, але Константинополь в?дмовляв у визнанн? до 1879 року. У 1860 роц? болгари фактично в?докремилися в?д Вселенського патр?архату; в 1870  р. болгарська церква була пол?тично визнана автономною п?д назвою Болгарський екзархат, але лише в 1945  р. вона була визнана Вселенським патр?архатом як Болгарська православна церква . У 1922 роц? Автокефальна православна церква Албан?? оголосила свою автокефал?ю, але ?? було визнано лише 1937 роц?.

На додаток до цих церков, територ?я яких була узгоджена ус?ма п?д юрисдикц??ю Константинополя, Вселенський патр?архат ма? ще к?лька сп?рних автономних церков, включаючи Ф?нляндську православну церкву та Естонську апостольсько-православну церкву в 1923  р., як? перебувають у його склад?. Сп?рними свого часу були такого надан? Вселенським патр?архатом автокефал??, наприклад Польська автокефальна православна церква в 1924  р. ? Православна церква Чеських земель ? Словаччини в 1998  р. через, що диптих Вселенсього патр?архату Константинополя та Московсього патр?архату ? р?зними. Б?льш?сть цих суперечок ? результатом експанс?? Рос?йсько? ?мпер?? , яка часто включала п?дкорення православних церков на завойованих землях Московському патр?архату. Через це Московський патр?архат часто заперечу? роль Вселенського патр?арха як головного представника та духовного л?дера сх?дних православних християн св?ту, посилаючись на те, що в?н представля? чисельну найб?льшу православну громаду. ^[41]

Будучи правлячою установою, Османська ?мпер?я запровадила положення про те, як будуватимуться м?ста (гарант?? якост?) та як повинна формуватися арх?тектура (структурна ц?л?сн?сть, соц?альн? потреби тощо). Введен? спец?альн? обмеження щодо буд?вництва, оновлення, розм?р та використання дзвон?в у церквах. Наприклад, у м?ст? церква не повинна бути б?льшою за розм?ром, н?ж найб?льша мечеть. Деяк? церкви були зруйнован? (наприклад, церква святих апостол?в ), багато перетворено на мечет? (серед них собор Свято? Соф?? та Хори в Константинопол? , а також Ротонда ? Базил?ка святого Дмитр?я у Салон?ках ) або служили для ?нших ц?лей (наприклад, церква свято? ?рини в Константинопол?, яка стала озбро?нням яничар?в, ? мечеть Гюля (Ая Теодос?я або Христос Ев?ер?ет), також Константинопол?, який п?сля завоювання деякий час служив для морського верф?). Так? правила спочатку були дуже суворими, однак з часом вони почали все б?льше ? б?льше нехтувались, у XIX стол?тт? в Стамбул? стався справжн?й буд?вельний бум православних церков, багато серед них мали висок? дзв?ниц? та цеглян? куполи, обидва з яких ран?ше були суворо заборонен?.

З 1586  р. Вселенський патр?архат ма? штаб-квартиру у в?дносно скромн?й церкв? Святого Георг?я в район? Фенер у Стамбул? , Турецьк?й Республ?ц? . Через законодавч? обмеження, накладен? на рел?г?йн? орган?зац?? в Турецьк?й Республ?ц?, Вселенський патр?архат не ма? статусу юридично? особи.

Нин?шня територ?я Патр?архату значно зменшена в?д т???, що була. На даний час його канон?чна територ?я включа? б?льшу частину сучасно? Туреччини , п?вн?чно-сх?дну Грец?ю та Афон , Додеканес та Крит . Трактуючи Халкедонський канон 28, Константинополь також претенду? на юрисдикц?ю над ус?ма територ?ями, що лежать за межами канон?чно визначених територ?й ?нших православних церков, що м?стить всю Зах?дну п?вкулю , Океан?ю , Сполучене Корол?вство , Зах?дну ?вропу , П?вденно-Сх?дну Аз?ю . Цю претенз?ю оскаржують ?нш? автокефальн? церкви з ?парх?ями в цих районах, а також уряд Туреччини. (див. Турецька православна церква )

Православна присутн?сть у сам?й Туреччин? невелика; однак б?льш?сть православних у П?вн?чн?й Америц? (близько двох третин) перебувають п?д Вселенським патр?архатом, головним чином у Грецьк?й православн?й архи?парх?? Америки . ^[42] Патр?архат також ма? б?льш?сть у Сполученому Корол?вств?. Кр?м того, албанська, укра?нська юрисдикц?? в Америц? також ? частиною Патр?архату.

Б?льша частина ф?нансування Патр?архату надходить не безпосередньо в?д церков, що входять до нього, а в?д уряду Грец??, завдяки домовленост?, зг?дно з якою Патр?архат передав свою власн?сть Грец??. В обм?н на це прац?вники, зокрема духовенство Патр?архату отримують винагороду в?д грецького уряду. Грецька православна архи?парх?я Америки нада? значну п?дтримку у вигляд? щор?чного внеску, в?домого як лодж?я. Також серед ?? установ, зокрема американського Товариства греко-православних дам ф?лоптохос?в та архонт?в Вселенського патр?архату, ? важлив? миряни, що роблять велик? пожертви на утримання Патр?архату. Сво?ю чергою, ?м надаються почесн? звання, як? колись належали членам патр?аршого апарату в минул? стол?ття.

Патр?архат виступа? посередником м?ж православними церквами, а також у в?дносинах з ?ншими християнами та рел?г?ями. Ця роль ?нод? вводить Патр?архат у конфл?кт з ?ншими православними церквами, оск?льки його роль у церкв? обговорю?ться. Питання зосереджу?ться навколо того, чи Вселенський патр?архат Константинополя просто найб?льше шанований серед православних церков, чи в?н ма? якийсь реальний авторитет чи прерогативи ( πρεσβε?α , presveia ), як? в?др?зняються в?д ?нших автокефальних церков. Ця суперечка часто виника? м?ж Фенерем та Москвою, найб?льшою за чисельн?стю населення сх?дною православною церквою, особливо, як це висловлено в теор?? Третього Риму, яка ставить Москву на м?сце Константинополя як центру св?тового православ'я. Так? суперечки ?нод? призводять до тимчасових перерв у ?вхарист?йному сп?лкуванн?, хоча зазвичай не дуже довгих.

В?дносини м?ж Вселенським патр?архатом Константинополя та Османською ?мпер??ю часто були вельми г?ркими. У св?тськ?й Турецьк?й Республ?ц? напруга все ще ?сну?. Туреччина зг?дно ?з законом вимага?, щоб Патр?арх був громадянином Туреччини за народженням, яким були вс? Вселенськ? патр?архи з 1923 року ? ус? етн?чн? греки в?д незначно? та пост?йно зменшувано? грецько? меншини Туреччини , що спричиня? деф?цит священник?в та, як насл?док, потенц?йних кандидат?в на посаду Вселенського патр?арха. ^[43] Експропр?ац?я державою церковного майна та закриття православно? богословсько? сем?нар?? Халках також ? труднощами, з якими стика?ться Вселенський патр?архат Константинополя.

У результат? вигнання православного населення з Анатол?? (1922), грецьке православне населення Мало? Аз?? зникло. До к?нця 1920-х рок?в турецький уряд закрив ус? православн? митропол?? Мало? Аз??, ? позбавлен? сво?х ?парх?й митрополити або ви?хали до Грец??, або проживали в якост? титулярних ??рарх?в в буд?влях патр?арх??, створюючи для не? серйозн? економ?чн? труднощ?. Але нав?ть п?сля того, як грецьк? б?женц? з Мало? Аз?? розселилися по всьому св?ту, Вселенський патр?архат Константинополя продовжував вважати ?х сво?ю паствою. Б?льш того, починаючи з патр?арха Мелет?я ( Метаксак?с ) Вселенський патр?архат заявля? про канон?чну належн?сть йому вс??? православно? д?аспори, тобто ос?б православного в?роспов?дання, як? проживають за межами юрисдикц?? пом?сних православних церков, ? посилаючись на 9-е, 17-е ? 28-е правила Халкедонського собору . Под?бн? претенз?? не з?знаються негрецькими пом?сними православними церквами (кр?м Православно? церкви Укра?ни та Автокефально? православно? церкви Албан?? ) ? служать каменем спотикання ? предметом суперечок у вза?минах з ?ншими автокефальними церквами. ^{[44] [45] [46]} У 1964 роц? в ?русалим? в?дбулася зустр?ч м?ж патр?архом Ат?нагором ? римським папою Павлом VI , в результат? яко? вза?мн? анафеми були знят? ? в 1965 роц? було п?дписано Сп?льну Декларац?ю. ^[47]

У 1954 роц? в?дбувся погром патр?архату. У 1955 роц? громили всю громаду православних грек?в у Стамбул? . У 1994 роц? було п?дкладано вибуховий пристр?й в храм святого Георг?я. 3 грудня 1996 року у храм? святого Георг?я вибухнула бомба. У серпн? 1971 року, Туреччина закрила богословську школу на остров? Халка. У листопад? 1998 року п?клувальна рада ц??? школи була розпущена. У результат? предстоятель церкви патр?арх Варфолом?й (Арходон?с) неодноразово заявляв громадськост?, що починаючи з 1992 року Туреччина веде психолог?чну в?йну проти Вселенського патр?архату Константинополя. ^[48]

З 1991 року предстоятель церкви ? Свят?ший архи?пископ Константинополя ? Нового Риму ? Вселенський патр?арх Варфолом?й I. ^[49]

У лютому 2008 року в кер?вництв? Патр?архату в?дбулися значн? зм?ни, що спостер?гачами було розц?нено як посилення позиц?й патр?арха Варфолом?я. ^{[50] [51]}

У 2010 ? 2015 роках, у в?дпов?дь на заклик патр?арха Варфолом?я про зб?льшення числа кл?рик?в Патр?архату, як? мають турецьке громадянство, що дозволяло б ?м брати участь у виборах патр?арха, к?лька десятк?в архи?ре?в та ?нших високопоставлених кл?рик?в, як? не мали громадянства Туреччини, отримало його. ^{[52] [53] [54]}

У 2016 ? 2018 роках Патр?архат ? вперше п?сля 1922 року ? справив зам?щення скасованих кафедр в Анатол??, обравши Варфолом?я (Самараса) митрополитом Смирнським ? ?рем?ю (Калл?йорг?са) ? митрополитом Анкарським в?дпов?дно. ^[55]

31 серпня зранку о 10:00 б?ля церкви Святого Георг?я, оф?ц?йно? резиденц?? Вселенського патр?арха Варфолом?я близько 50 укра?нц?в просили надати автокефал?ю УПЦ ? помолилися за не?. ^[56] П?сля цього в?дбулася зустр?ч патр?арх?в: Кирила ? Варфолом?я ?. Патр?арх Кирил заявив що зустр?ч пройшла в ≪братерськ?й атмосфер?≫ ^[57] . По завершенню зустр?ч? представник Константинопольського патр?арха Варфолом?я митрополит Гальський Емману?л запевнив, що зустр?ч з рос?йським патр?архом не вплинула на р?шення Варфолом?я щодо автокефал?? укра?нсько? церкви ^[58] .

Того ж дня Константинопольський патр?арх Варфолом?й пов?домив московському патр?арху Кирилу про ?мплементац?ю р?шення про автокефал?ю в Укра?н?. ^[59]

	Константинопольська церква сильна ? у не? ? можливост? по всьому св?ту. Вселенський патр?архат з його довгим життям ? досв?дом ? перша церква в православн?й родин?, в?н в?д?гра? особливу роль. Тому р?шення ?нод? виходять зв?дси. Головне питання, яке обговорювалося, ? питання ситуац?? в Укра?н?. Ви зна?те, що там розкол, що трива? б?льше 25 рок?в. Вселенський Патр?архат вир?шив використовувати вс? шляхи, щоб вир?шити питання надання автокефал?? Укра?нськ?й православн?й церкв?. Р?шення було ухвалено в кв?тн?. ? ми ?мплементу?мо це р?шення. Про це було пов?домлено Патр?арху Кирилу п?д час його в?зиту
? митрополит Еману?л, [60]

П?сля того, як глава РПЦ Кирило (Гундя?в) ≪д?став кадилом≫ в?д вселенського патр?арха Варфолом?я, у нього сталася ≪дика ?стерика≫, вважа? рос?йський публ?цист, ате?ст Олександр Невзоров . Так в?н прокоментував процес надання автокефал?? православн?й церкв? в Укра?н? ^[61] . На в?дкритт? Архи?рейського собору Константинопольсько? церкви 1 вересня у Стамбул? Вселенський патр?арх Варфолом?й прочитав допов?дь, у як?й зазначив що: ≪Москва впродовж багатьох стол?ть розпоряджалася Ки?вською митропол??ю, православною церквою в Укра?н?, без в?дома Константинополя≫ ^[62] . На Архи?рейському собор? Константинопольсько? церкви у Стамбул? 2 вересня ?пископи ухвалили що ≪Константинопольський патр?архат може надавати автокефал?ю без будь-яких узгоджень≫ ^[63] .

У вересн? 2018 року Вселенський патр?архат п?сля початку Надання автокефал?? Укра?нськ?й православн?й церкв? пов?домив, що н?коли не визнавав анафеми , яка була накладена на укра?нського гетьмана ?вана Мазепу Московським патр?архатом . ^{[64] [65]}

У вересн? 2018 священний Синод Вселенського патр?архату Константинополя дозволив другий шлюб для священник?в. Дозв?л не поширю?ться на тих, хто покида? сво?х дружин ? бажа? одружуватися з ?ншою ж?нкою. П?дкреслю?ться, що кожен випадок буде розглядатися окремо Священним Синодом Вселенського Патр?архату Константинополя. ^{[66] [67]}

9? 11 жовтня 2018 року в?дбувся синод Вселенського патр?архату Константинополя, на якому було ухвалено к?лька р?шень: ^{[68] [69]}

• П?дтвердити вже ухвалене р?шення про те, щоб Вселенський Патр?архат приступив до надання автокефал?? церкв? Укра?ни (була надана 6 с?чня 2019 року) .
• В?дновити станом на сьогодн?шн?й день ставроп?г?ю Вселенського Патр?архату в Ки?в? , одну з його багатьох ставроп?г?й в Укра?н?, як? завжди там ?снували.
• Прийняти та розглянути прохання про апеляц?ю в?д Ф?ларета Денисенка , Макар?я Малетича та ?хн?х посл?довник?в, як? опинилися у схизм? не з догматичних причин, у в?дпов?дност? до канон?чних прерогатив Константинопольського патр?арха отримувати так? звернення в?д ??рарх?в та ?нших священнослужител?в з ус?х Автокефальних церков . Таким чином, згадан? вище особи були канон?чно поновлен? у сво?му ?пископському або священицькому сан?, також було в?дновлено сопричастя ?хн?х в?рних з церквою.
• Скасувати зобов'язання Синодального листа 1686 року , виданого за обставин того часу, який надавав у порядку ?коном?? право Патр?арху Московському висвячувати Ки?вського митрополита , обраного собором духовенства та в?рян його ?парх??, який мав згадувати Вселенського Патр?арха як свого Першо??рарха за будь-яким богослуж?нням, проголошуючи та п?дтверджуючи свою канон?чну залежн?сть в?д Матер?-церкви Константинополя .
• Звернутися до вс?х залучених стор?н ?з закликом утримуватися в?д захоплення церков, монастир?в та ?ншого майна, а також в?д будь-яких ?нших насильницьких д?й та помсти, щоб перемагали мир ? любов Христа.

15 жовтня 2018 року було проведено синод Московського патр?архату в М?нську , який вдруге в ?стор?? в?дбувся за межами Рос??. (Перший в?дбувся 26.07.2012 в Ки?в?). Зас?дання синоду в?дбулося в прим?щенн? М?нсько? ?парх??. ^[70] Прес-секретар патр?арха Кирила священник Олександр Волков заявив що синод Московського патр?архату готу? ≪адекватну та жорстку≫ в?дпов?дь на р?шення Вселенського патр?архату надати Томос про автокефал?ю. ^{[71] [72]} На зас?данн? Синод Рос?йсько? православно? церкви вир?шив роз?рвати ?вхарист?йне сп?лкування з Вселенським патр?архатом, почавши М?нську схизму : ^{[73] [74] [75]}

В?дтепер ? надал? до в?дмови Константинопольського Патр?архату в?д прийнятих ним антиканон?чних р?шень для вс?х священнослужител?в Рос?йсько? православно? церкви неможливо сп?вслуж?ння з кл?риками Константинопольсько? церкви, а для мирян ? участь в Та?нствах, що зд?йснюються в ?? храмах.

20 жовтня 2018 року оф?ц?йне кер?вництво Московського патр?архату оголосило, що вважа? Вселенського патр?арха Варфолом?я ≪розкольником≫. ^[76] 23 жовтня Патр?арх ?русалимський Феоф?л ??? звернувся до Вселенського патр?арха Варфолом?я з листом щодо допомоги його церкв?, тим самим давши ч?тко зрозум?ти, яку сторону займа? церква ?русалиму в под?ях у православному св?т?. ^[77] П?д час поширення коронав?русу в 2020 роц? Вселенський патр?арх пожертвував Грец?? 50 000 та Туреччин? 42 000 ?вро на боротьбу з ним. ^[78]

П?сля хрещення Рус? у 988  р. св. р?вноапостольним князем Володимиром , в?дпов?дно до вс?х церковних правил та канон?в, п?д зверхн?стю Вселенського патр?архату Константинополя постала Ки?вська митропол?я . П?сля розпаду Ки?во-Русько? держави на окрем? княз?вства та монголо-татарсько? навали Ки?вськ? митрополити (як? в б?льшост? сво?й були греками-чужинцями) перенесли свою кафедру спочатку до Сараю пот?м до Володимира на Клязьм?, а згодом до Москви. При цьому вони зберегли за собою титул Ки?вських митрополит?в. Спричинилося до цього не ст?льки ≪спустошення≫ Ки?ва ордами хана Батия, ск?льки т? п?льги, як? давали церкв? аз?йськ? завойовники, та прагнення чинити оп?р зм?цненню Галицького княз?вства (з його ?вропейською ор??нтац??ю) й утворенню Ки?во-Галицько? митропол??, яка реально мала вс? п?дстави перетворитися на духовний осередок тод?шньо? Руси-Укра?ни.

В?дзначимо, що православн? укра?нц? та б?лоруси в склад? Великого княз?вства Литовського зв?льнилися в?д монгольського панування вже у XIV ст., в той час як Московське княз?вство перебувало в ≪союз?≫ з ординцями до к?нця XV ст., успадкувавши в?д них деспотично-самодержавницький устр?й влади. Перебуваючи у склад? Литовсько? держави, укра?нц? в?дновили свою прадавню Ки?вську митропол?ю. Але й московськ? ??рархи продовжували називати себе ≪Ки?вськими≫ митрополитами, фактично н?якого в?дношення до Ки?ва не маючи.

Скориставшись складною ситуац??ю, в як?й опинився Константинополь п?д ударами турк?в-осман?в, 15 грудня 1448  р., Москва позбавила сану канон?чно поставленого митрополита ?сидора ? самочинно, без згоди Вселенського патр?арха, оголосила про свою церковну автокефал?ю, обравши свого власного митрополита з титулом ≪Московського≫. Цей вчинок пояснили буц?м-то ≪в?дпад?нням≫ грек?в в?д справжнього православ'я в ун?ю з католицьким Римом , яка була проголошена на Ферраро-Флорент?йському собор? 1438 ? 1439  рр. За це самочинство Вселенський патр?архат Константинополя наклав на церкву Москов?х в?длучення, яке не скасоване й дотепер. В?домо, що Флорент?йська ун?я про?снувала лише 10 рок?в ? була скасована, ? в Константинопольськ?й церкв? знов було в?дновлено православ'я.

До Вселенського патр?архату Константинополя у р?зн? часи належали:

• Ки?вська митропол?я ( Х ст. до 5 с?чня 2019 року)
• Галицька митропол?я ( 1302  р. до 5 с?чня 2019 року)
• Литовсько-Руська митропол?я
• Буковинська митропол?я
• Готська ? Кафська митропол?я
• Бра?льська митропол?я
• Дороська митропол?я

Вселенський патр?архат Константинополя вважа? сво?ю канон?чною територ??ю територ?ю Ки?всько? митропол?? у межах до 1686 року, тобто, щонайменше, Укра?ну ? Б?лорусь. Вселенський патр?архат Константинополя визна? канон?чну територ?ю Московського патр?архату лише в межах 1686 року, тобто до при?днання до нього Ки?всько? митропол??, а також про те, що саме це при?днання було зд?йснене ≪без згоди ? затвердження Святого ? Священного Синоду Велико? церкви Христово?≫, себто Вселенського патр?архату Константинополя, у юрисдикц?? якого Ки?вська митропол?я в той час перебувала.

З початком укра?нсько? революц?? 1917 року у Ки?в? була скликана Всеукра?нська церковна рада , яка ставила за мету створення Укра?нсько? автокефально? православно? церкви ^[79] . Головою ВПЦР був обраний архи?пископ Олекс?й (Дородн?цин) . В?н п?дтримував ?дею апеляц?? до арб?тражу Константинополя при врегулюванн? питання статусу православно? церкви в Укра?н?. Однак, 19 с?чня робота Собору перервалася наступом б?льшовик?в.

Вселенський патр?архат Константинополя дв?ч? сво?м соборним р?шенням засудив п?дпорядкування Московськ?й церкв? Ки?всько? митропол?? як неканон?чне. 1688 року константинопольського патр?арха Д?он?с?я було позбавлено патр?аршо? кафедри собором архи?ре?в, як? побачили в д?ях патр?арха симон?ю ? продаж за грош? ≪духовних дарован?й≫ (Д?он?с?й отримав 120 собол?в та дв? сотн? золотих за протиканон?чне в?дступлення найб?льшо? митропол?? Вселенського патр?архату Константинополя). У 1924 роц? вселенський патр?арх Григор?й VII видав томос (декрет) з нагоди визнання автокефал?? тих ?парх?й давньо? Ки?всько? митропол??, як? п?сля Першо? св?тово? в?йни опинилися в склад? Польсько? Республ?ки .

Укра?нська православна церква Ки?вського патр?архату ? Укра?нська автокефальна православна церква , незважаючи на розб?жност? у багатьох питаннях, пост?йно вели перемовини з Константинополем щодо автокефал?? та оф?ц?йного визнання. Найближче до визнання була УПЦ КП у 2008 роц?, коли за сприяння президента В?ктора Ющенка вона ледь не отримала визнання. ^[80]

2015 року п?сля смерт? предстоятеля УАПЦ митрополита Мефод?я, в Тернопол? був оприлюднений його Духовний Запов?т ^[81] , в якому наголошу?ться на продовженн? довгол?тнього курсу УАПЦ на встановлення сп?впричастя з? Вселенським Патр?архатом та д?алогу з ?пископатом УПЦ Ки?вського Патр?архату та укра?ноцентричною частиною ?пископату УПЦ МП на чол? з митрополитом Олександром (Драбинком) про об'?днання в ?дину пом?сну та канон?чно визнану Вселенським Православ'ям Православну церкву, але не приймати р?шень щодо по?днання з ?ншими православними юрисдикц?ями в Укра?н? без канон?чного благословення Вселенського патр?арха Варфолом?я .

Напередодн? Всеправославного собору 16 червня 2016 року Верховною Радою Укра?ни була прийнята постанова № 1422-VIII ≪Про Звернення Верховно? Ради Укра?ни до Його Всесвятост? Варфолом?я, Архи?пископа Константинополя ? Нового Риму, Вселенського Патр?арха щодо надання автокефал?? Православн?й церкв? в Укра?н?≫. ^[82] В цьому зверненн? ВРУ просила Вселенського Патр?арха:

• визнати нечинним акт 1686 року як такий, що був ухвалений з порушенням священних канон?в Православно? церкви;
• взяти участь у подоланн? насл?дк?в церковного под?лу шляхом скликання п?д ег?дою Вселенського Патр?архату Всеукра?нського об'?днавчого собору з метою вир?шення вс?х суперечливих питань та об'?днання Укра?нського православ'я;
• видати Томос про автокефал?ю Православно? церкви в Укра?н?.

У 2016 роц? р?чн? загальн? збори Св?тового кон?ресу укра?нц?в ухвалили р?шення ? оф?ц?йне звернення до Вселенського свят?йшого патр?арха щодо надання автокефал?? укра?нськ?й православн?й церкв?. В?д того моменту почався активний д?алог, президент Св?тового конгресу укра?нц?в ?вген Чол?й к?лька раз?в нав?дувався до Стамбула з оф?ц?йним в?зитом до Вселенського патр?арха.

19 листопада 2016 Голова Верховно? Ради Укра?ни Андр?й Паруб?й зустр?чався ?з Всесвят?йшим Патр?архом Варфолом??м, який високо оц?нив Звернення Верховно? Ради до нього в?д 16 червня 2016 року. Це Парламентське звернення п?сля тривалого часу дало поштовх до розгляду Вселенською Патр?арх??ю питання Автокефал?? Православно? церкви в Укра?н?. ^[83]

9 кв?тня 2018 року Президент Укра?ни Петро Порошенко в?дбув до Стамбула, де зустр?чався з? Вселенським патр?архом Варфолом??м ? з членами Святого ? Священного Синоду. ^[84]

17 кв?тня 2018 року Порошенко в Ки?в? пров?в зустр?ч з головами фракц?й у Верховн?й Рад? Укра?ни ? закликав ?х п?дтримати Звернення до Варфолом?я ? про надання укра?нськ?й церкв? Томосу про автокефал?ю: ^[85]

Я, як Президент, прийняв р?шення звернутися до Вселенського Патр?арха з проханням щодо надання Томосу про Пом?сну автокефальну церкву. ? просив би вас, шановн? колеги, бо ? реч?, як? нас точно вс?х об'?днують, щоби Парламент п?дтримав це звернення ? зробив це якомога швидше.

Початково оч?кувалося, що наступне зас?дання Синоду КПЦ в?дбудеться до 28 липня 2018 року, до 1030-? р?чниц? хрещення Рус?-Укра?ни, на день пам'ят? великого князя Володимира. ^[86]

19 кв?тня Верховна Рада Укра?ни прийняла за № 2410-VIII постанову про п?дтримку звернення Президента Укра?ни до Вселенського Патр?арха Варфолом?я про надання Томосу про автокефал?ю Православно? церкви в Укра?н?. Того ж дня цю постанову п?дписав Голова Верховно? Ради Укра?ни. ^{[87] [88] [89]} 20 кв?тня Заступник голови президентсько? адм?н?страц?? Ростислав Павленко вилет?в до Стамбула для передач? Вселенському Патр?арху Варфолом?ю звернення про надання Томосу про автокефал?ю Православно? церкви в Укра?н?. ^[90]

19?20 кв?тня 2018 року в?дбулося зас?дання Священного синоду Вселенського Патр?архату з приводу укра?нського питання. За результатами Синоду 22 кв?тня опубл?ковано комюн?ке: ^[91]

Комюн?ке Святого ? Священного Синоду Святий ? Священний Синод п?д головуванням Його Всесвятост? Вселенського Патр?арха Варфолом?я завершив сво? чергове зас?дання, яке в?дбулося з четверга, 19 кв?тня, на п'ятницю, 20 кв?тня. Вс? питання порядку денного були розглянут? та обговорен?, та прийнят? в?дпов?дн? р?шення. В?дпов?дно до Божественних ? Священних Канон?в, а також в?кового церковного порядку ? Святого Передання, Вселенський Патр?архат зац?кавлений в збереженн? всеправославно? ?дност? та п?клу?ться про Православн? церкви у всьому св?т?, особливо укра?нського православного народу, який отримав спасительну християнську в?ру ? святе хрещення в?д Константинополя. Таким чином, як його ?стинна Церква-мат?р, в?н розглянув питання, що стосуються церковно? ситуац?? в Укра?н?, як це було зроблено на попередн?х синодальних зас?даннях, ?, прийнявши в?д церковно? ? цив?льно? влад, як? представляють м?льйони укра?нських православних християн, звернення, що проха? про надання автокефал??, вир?шив т?сно сп?лкуватися та узгодитися з? сво?ми сестринськими Православними церквами щодо цього питання. Ориг?нальний текст (англ.) Communique of the Holy and Sacred Synod The Holy and Sacred Synod, under the chairmanship of His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew, concluded its regular session, which took place between Thursday, April 19th, and Friday, April 20th. All the items on the agenda were reviewed and discussed and the appropriate decisions were made. In accordance with the Divine and Sacred Canons, as well as century-old ecclesiastical order and Holy Tradition, the Ecumenical Patriarchate concerns itself with the preservation of Pan-Orthodox unity and the care for the Orthodox Churches throughout the world?especially of the Ukrainian Orthodox Nation that has received the salvific Christian faith and holy baptism from Constantinople. Thus, as its true Mother Church, it examined matters pertaining to the ecclesiastical situation in Ukraine, as done in previous synodal sessions, and having received from ecclesiastical and civil authorities?representing millions of Ukrainian Orthodox Christians?a petition that requests the bestowal of autocephaly, decided to closely communicate and coordinate with its sister Orthodox Churches concerning this matter. At the Ecumenical Patriarchate, the 22nd of April, 2018. From the Chief Secretariat.

На в?дкритт? Архи?рейського собору Константинопольсько? церкви 1 вересня у Стамбул? Вселенський патр?арх Варфолом?й прочитав допов?дь, у як?й зазначив що: ≪Москва впродовж багатьох стол?ть розпоряджалася Ки?вською митропол??ю, православною церквою в Укра?н?, без в?дома Константинополя≫ ^[62] . На Архи?рейському собор? Константинопольсько? церкви у Стамбул? 2 вересня ?пископи ухвалили що ≪Константинопольський патр?архат може надавати автокефал?ю без будь-яких узгоджень≫ ^[63] .

22 кв?тня 2018 року Святий ? Священний синод Вселенського Патр?архату прийняв до розгляду Звернення в?д Президента Укра?ни Петра Порошенка до Вселенського Патр?арха Варфолом?я про надання Томосу про автокефал?ю Православн?й церкв? в Укра?н?, Постанову Верховно? Ради Укра?ни на п?дтримку цього звернення, а також звернення ??рарх?в укра?нських православних церков ? УПЦ КП ? УАПЦ . ^[92] Також Синодом Вселенського Патр?архату прийнято р?шення про початок процедур, необх?дних для надання автокефал?? Православн?й церкв? в Укра?н?. ^{[93] [94]}

7 вересня Вселенський патр?арх Варфолом?й призначив двох екзарх?в (представник?в) у Ки?в? архи?пископа Дани?ла Памф?л?йського ?з США та ?пископа ?лар?она Едмонтонського з Канади у рамках п?дготовки до надання Православн?й церкв? в Укра?н? автокефал??. Екзархи мали вза?мод?яти з укра?нською владою ? церквами для орган?зац?? об'?днавчого собору . ^{[95] [96] [97] [98]} . Екзархи також мали вир?шити питання ?снуючого в Укра?н? церковного розколу. ^[99]

У к?нц? вересня 2018 року Вселенська Патр?арх?я оприлюднила досл?дження ?сторичних церковних документ?в, у яких довела, що Константинополь н?коли не в?ддавав Ки?вську митропол?ю в канон?чну територ?ю Московського патр?архату. ^{[100] [101]}

18 жовтня 2018 року в Верховн?й Рад? 237 голосами ≪за≫ було проголосовано законопро?кт 9208, поданий Президентом Порошенком 17 жовтня. Андр??вська церква Нац?онального запов?дника ≪Соф?я Ки?вська≫ переда?ться в безоплатне пост?йне користування Вселенського патр?архату для зд?йснення богослуж?нь ? обряд?в (при цьому Андр??вська церква залиша?ться в державн?й власност?). У н?й заплановане розм?щення ставроп?г?? Вселенського патр?архату , яка фактично буде виконувати роль амбасади.

27? 29 листопада в Стамбул? Вселенський Патр?архат пров?в зас?дання Священного синоду, де, окр?м ?нших питань, обговорювався текст Томосу про автокефал?ю Укра?нсько? церкви. За результатами синоду було видано комюн?ке, у якому зазначено про створення про?кту статуту пом?сно? православно? церкви в Укра?н?. ^[102]

Патр?арх Варфолом?й у сво?х листах-запрошеннях закликав Предстоятеля РПЦвУ Онуфр?я (Березовського) та ?нших ??рарх?в православних церков в Укра?н? взяти участь в Об'?днавчим у собор? 15 грудня. Патр?арх Варфолом?й написав митрополиту Онуфр?ю, що п?сля вибору Предстоятеля ново? церкви в?н вже не зможе носити титул ≪ Митрополит Ки?вський ≫, ^[103] який, в?н все одно носив ? ≪порушував умови оф?ц?йних документ?в 1686 року≫. ^[104]

Об'?днавчий собор в?дбувся 15 грудня 2018 року в Соф?йському собор?. На собор? було розпущено УАПЦ та УПЦ КП та шляхом ?х об'?днання та за участ? двох ??рарх?в РПЦвУ створено нову церкву ? Православну Церкву Укра?ни . Шляхом голосування новим предстоятелем обрали митрополита Еп?фан?я. ^[105] Екзархи Вселенського патр?архату подарували новобраному предстоятелю панаг?ю. У Видубицькому монастир? Екзарх Вселенського Патр?арха в Грец?? ? Митрополит Адр?анопольський Амф?лох?й в?дслужив разом з монахами ПЦУ божественну л?тург?ю. ^[106] Таким чином це засв?дчило ?вхарист?йне сп?лкування м?ж церквами.

5 с?чня 2019 року його всесвят?сть вселенський Патр?арх Варфолом?й п?дписав Томос про Автокефал?ю. ≪Побожний укра?нський народ чекав цього благословенного дня ц?лих с?м стол?ть≫, ? заявив патр?арх Варфолом?й п?сля п?дписання. 6 с?чня на свято Богоявлення за новоюл?анським календарем у церкв? святого Георг?я у резиденц?? Вселенського патр?архату в Фенер? п?д час святково? л?тург?? за участю патр?арха Варфолом?я предстоятелю Православно? церкви Укра?ни Еп?фан?ю вручили томос про автокефал?ю укра?нсько? церкви. ^{[107] [108]} Також митрополиту Еп?фан?ю вручили посох ? символ?чну пляшечку мира. ^[108] 7 с?чня томос виставили у собор? св. Соф?? в м?ст? Ки?в?. ^[109] 9 с?чня на Томос? поставили сво? п?дписи вс? члени Синоду Вселенського патр?архату Константинополя. ^[108]

Константинопольська церква, яка ? попередницею автокефальних церков ? ма?, ?сторично та теолог?чно, право та в?дпов?дальн?сть ?н?ц?ювати та координувати д?? православного значення. КПЦ продовжу? залишатися пом?сною Церквою, юрисдикц?я яко? обмежена певною географ?чною областю. Адм?н?страц?? Понта, Трак?? та Мало? Аз?? були першими м?сцями церковно? юрисдикц?? Вселенського Престолу. Вони були додан? до район?в, що належать до сх?дних ?лл?р?йц?в, в?д Адр?атики до Нестосу ? в?д Дунаю та Родоп до Криту. Ц? област?, хоча пол?тично з к?нця IV стол?ття були частиною сх?дно? римсько? держави, але також церковно з указом Феодос?я II (421), продовжували залишатися екзархатом або в?кар?атом Салон?к, який належав церкв? Риму до 733 р. Слов'янськ? народи, як? прийшли до християнства з турботою про його м?с?ю, також були включен? в юрисдикц?ю Константинополя. Московський патр?архат до XV стол?ття, тобто протягом п'яти стол?ть, була одн??ю ?з митропол?й Вселенського Престолу. В район? Балкан формуються автономн? архи?пископ?? Тирнова, Охридська, як? п?д час турецько? окупац?? повернувся в пряму юрисдикц?ю Константинополя, який також впав, ? в 14 стол?тт? орган?зував митропол?? Угорську та Молдавську. ^[110]

Ця величезна юрисдикц?я Константинополя поступово почала зменшуватися ?з наданням автокефального статусу м?сцевим Церквам: Рос?йськ?й православн?й церкв? (1589), Грецьк?й ПЦ (1850), Сербськ?й ПЦ (1879), Румунськ?й ПЦ (1885), Церкв? Албан?? (1937), Церква Болгар?? (1945), Церкв? Груз?? (1990), Церква Чех?? та Словаччини (1998) та Церкв? Укра?ни (2019). ^[110]

У склад? Константинопольсько? православно? церкви 2 автономних церкви (в склад? яких 1 архи?парх?я, 3 митропол?? ? 2 ?парх??), 6 архи?парх?й (Австрал?йська, Американська, Канадська, Константинопольська, Критська, Ф?ат?рська), 116 митропол?й (42 митропол?? Туреччини (з них 34 ?сторичних), 5 митропол?й Додеканесу, 8 митропол?й Криту, 36 митропол?й ≪Нових земель≫, як? також п?дпорядкован? ЕПЦ , 8 митропол?й Американсько? архи?парх??, 17 митропол?й в ?нших кра?нах) ? 2 ≪нац?ональн?≫ ?парх?? (албанська ? карпаторуська), а також Патмоський екзархат ? гора Атос.

Патр?арх Варфолом?й (Деметр?ос Архонтон?с) народився в 1940 роц? в сел? Айос-Теодорос (?γιοι Θε?δωροι) ? на остров? ?мброс ( Туреччина ). Його батько волод?в там перукарнею ? кав'ярнею. Схильний до наук хлопець вчився в Константинопол?, пот?м у в?дом?й богословськ?й школ? Халки , п?сля зак?нчення яко? став дияконом п?д ?менем Варфолом?й. Пот?м диякон Варфолом?й служив у турецьк?й арм??, а в 1963 роц? продовжив навчання у Папському сх?дному ?нститут? Григор?анського римського ун?верситету . Темою його дисертац?? було канон?чне право Православно? Церкви. Цим навчання майбутнього Патр?арха не зак?нчилось ? у вищих навчальних закладах Швейцар?? та Мюнхена в?н продовжу? спец?ал?зуватися в царин? церковного законодавства. Патр?арх волод?? п'ятьма ?ноземними мовами, окр?м, зв?сно, грецько? ? турецько?. Написав ? видав багато друкованих праць.

Повернувшись ?з Зах?дно? ?вропи до Константинополя, Варфолом?й був призначений на посаду пом?чника декана Теолог?чно? школи в Халки , де невдовз? був висвячений у священика (1969 р?к). Через ш?сть м?сяц?в Вселенський патр?арх Аф?нагор (той самий Патр?арх, який разом з римським папою Павлом VI зняв вза?мн? анафеми 1054 року) п?двищив молодого священика до чину арх?мандрита Патр?аршо? каплиц? св. Андр?я. Патр?арх Димитр?ос , який насл?дував Аф?нагору, зробив Варфолом?я директором Патр?аршо? канцеляр??. А в 1973 роц? в житт? 33-р?чного арх?мандрита сталася видатна под?я ? в?н став ?пископом Константинопольсько? архи?пископ??, одержавши за якийсь час сан митрополита Халкедонського.

Протягом 19 рок?в митрополит Варфолом?й був найближчим пом?чником ? однодумцем Патр?арха Димитр?оса, а п?сля його смерт?, в 1991 роц? став Архи?пископом Константинополя, Нового Рима, ? Вселенським патр?архом (повний титул Константинопольських патр?арх?в).

По обранн? новий Патр?арх зд?йснив ряд закордонних в?зит?в, зустр?чаючись з впливовими пол?тичними д?ячами багатьох кра?н, виступаючи на сес?ях ЮНЕСКО , ?вропейського парламенту тощо. У Патр?арха, як громадянина мусульмансько? Туреччини, ? власний досв?д д?алогу як ? м?ж двома рел?г?ями, так ? м?ж двома культурами. Такий досв?д дав йому можлив?сть зробити значний внесок, зокрема, у врегулювання в?йськових конфл?кт?в на територ?? колишньо? Югослав??. Всюди й посл?довно Патр?арх виступа? за рел?г?йну свободу ? права людини.

За останн? десятир?ччя Патр?арх Варфолом?й в?дв?дав майже вс? пом?сн? православн? церкви, а також багато ?нших рел?г?йних об'?днань, докладаючи чимало зусиль для пол?пшення в?дносин м?ж общинами католик?в, мусульман, юде?в ? православних в усьому св?т?. Варфолом?й в?домий у ?вроп? як ≪Зелений патр?арх≫, тому що став першим серед рел?г?йних л?дер?в захисником навколишнього середовища. В?н пост?йно орган?зову? м?жнародн? сем?нари, де обговорюються напрями моб?л?зац?? вс?х можливих засоб?в для досягнення гармон?? м?ж людством ? природою.

У приватному житт?, не зважаючи на високий сан, веде простий спос?б життя, ма? звичку уважно вислуховувати в?дв?дувач?в.

Окр?м патр?арха, д?йсними членами Синоду ? так? архи?ре? (на пер?од з 1 вересня 2019 року до 29 лютого 2020-го) ^[111] :

• архи?пископ Канадський Сот?р?й
• архи?пископ Критський ?риней
• митрополит Анк?рський ?рем?я
• митрополит Анейський Макар?й
• митрополит Лаод?к?йський Феодорит
• митрополит Гортинський Макар?й
• митрополит Бельг?йський Аф?нагор
• митрополит Ганський Амф?лох?й
• митрополит К?дон?йський Дамаск?н
• митрополит Коський Нафана?л
• митрополит К?дон??ський Аф?нагор
• митрополит Новозеландський Мирон

• Болгарська православна церква ; автокефал?я, надана в 870  р.; автокефал?я знову надана в 1235 ? 1945 роках.
• Рос?йська православна церква ; самопроголошена у 1448  ? в?дбувся розкольницький в?дрив в?д Ки?всько? митропол?? ; автокефал?я надана в 1589 роц?.
• Церква Грец?? (Архи?парх?я Аф?н та вс??? Грец?? ); автокефал?я надана в 1850 роц?.
• Сербська православна церква ; автокефал?я, надана в 1219 роц?; скасована в 1463 та 1766  рр., знову надана в 1557 та 1879  рр.
• Румунська православна церква ; автокефал?я надана в 1885 роц?.
• Польська автокефальна православна церква ( Варшава ); автокефал?я надана в 1924  р.
• Православна автокефальна церква Албан?? (Архи?парх?я Тирани , Дурресу та вс??? Албан?? ); автокефал?я надана в 1937 роц?.
• Православна церква Чеських земель ? Словаччини ( Празька митропол?я, Чеських земель та Словаччини ); автокефал?я надана в 1998  р. Вселенським патр?архатом Константинополя.
• Православна Церква Укра?ни ; автокефал?я надана 5 с?чня 2019 року.

• Ставроп?г?я Вселенського патр?арха в Ки?в?
• Московсько-Константинопольська схизма (1996)
• Константинопольськ? патр?архи
• Московсько-Константинопольська схизма (2018)

• П. Л. Яроцький . Константинопольський патр?архат [ Арх?вовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2009. ? Т. 5 : Кон ? Кю. ? С. 46. ? ISBN 978-966-00-0855-4 .
• А. М. Колодний . Константинопольська православна церква [ Арх?вовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни  / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни , НТШ . ? К . : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни , 2001­?2023. ? ISBN 966-02-2074-X .
• П. Л. Яроцький . Константинопольська православна церква [ Арх?вовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 1998?2004. ? ISBN 966-749-200-1 .

• Константинопольська православна церква [ Арх?вовано 20 кв?тня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Константинопольський патр?архат ? Оф?ц?йна Стор?нка [ Арх?вовано 9 червня 2012 у WebCite ]
• Укра?нська православна церква в США (Константинопольський патр?архат) [ Арх?вовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine .]
• Укра?нська православна церква Канади (Константинопольський патр?архат) [ Арх?вовано 29 жовтня 2009 у Wayback Machine .]
• Карпаторуська православна ?парх?я в США (Константинопольський патр?архат) [ Арх?вовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine .]
• Норвезька православна церква (Екзархат православних параф?й рос?йсько? традиц?? в Зах?дн?й ?вроп?) [ Арх?вовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine .]
• Вселенський Патр?архат Константинополя в Грец??. Каталог оф?ц?йних сайт?в
• Ставроп?г?я Вселенського Патр?архату в Укра?н?. Оф?ц?йна стор?нка

п о р Сх?дн? православн? церкви Православна Католична та Апостольська Церква Автокефальн? церкви Пентарх?я Константинопольська · Александр?йська · Ант?ох?йська · ?русалимська Нов? патр?архати Рос?я · Серб?я · Румун?я · Болгар?я · Груз?я Арх??пископ?? ? митропол?? К?пр · Грец?я · Польща · Албан?я · Чех?я ? Словаччина · Америка * · Укра?на · П?вн?чна Македон?я * ?сторичн? Картл?йська (V ст. ? 1811) · Охридська (1018?1767) · Пецька (1219?1463; 1557?1766) · Тирновська (1235?1393) · Абхазька (XV?1814) · Карловацька (1766?1920) · Чорногорська (1766?1920) · Германштадтська (1864?1919) · Буковинська (1874?1919) · Белградська (1879?1920) Автономн? церкви КПЦ: Естонська · Ф?нляндська ? ?ПЦ: Синайська ? РПЦ: Японська · Китайська ? СПЦ: Охридська ? Румунська ПЦ: Бессарабська · Двох Америк · Зах?дно? та П?вденно? ?вропи Нап?вавтономн? церкви : КПЦ: Критська ? Ант?ох?йська ПЦ: Океан?? · П?вн?чноамериканська ? РПЦ: Естонська · Латв?йська · Рос?йська православна церква закордоном · Укра?нська · Молдовська ?стор?я Перш? с?м Вселенських собор?в · Отц? Церкви · Державна церква Римсько? ?мпер?? · Велика Церква · Сх?дно-зах?дний розкол · Розкол рос?йсько? церкви ( Старообрядництво ) · Катакомбна церква · Старокалендарники · Новокалендарники · Московсько-константинопольськ? розколи ( XV-XVI ст. · 1996 · з 2018 ) · Надання автокефал?? православн?й церкв? Укра?ни Л?тург?я В?зант?йський обряд ( Л?тург?я ?вана Золотоустого · Л?тург?я апостола Якова · Л?тург?я святого Марка ) · Зах?дний обряд · Новоюл?анський календар · Юл?анський календар ?нше Неканон?чн? сх?дн? православн? церкви ( Б?лоруська · П?цундська · Турецька · Хорватська · Чорногорська ) * автокефал?я не визна?ться б?льш?стю православних церков

Л?тература та б?бл?ограф?я Арх?в преси XX стол?ття Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Велика каталанська енциклопед?я · Православная энциклопедия · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Britannica · TDV ?slam Ansiklopedisi Нормативний контроль BNF :  11869208d · FAST :  538534 · Freebase :  /m/01f52v · GND :  1029170-2 · ISNI :  0000000405113733 · J9U :  987007266116105171 · LCCN :  n79129567 · NKC :  kn20080613003 · NLA :  1266008 · NLG :  9788 · NLI :  000101978 · PUSC :  139592 · SUDOC :  026445794 · ULAN :  500300582 · VIAF :  132861835 · WorldCat :  lccn-n79129567