Ол?мп?йська п?ктограма
Дзюдо П?сля такого прийому зак?нчиться сутичка у ст?йц? тат?-вадза та почнеться фаза боротьби на земл? (не-вадза)
Спец?ал?зац?я	Кидки та боротьба
Контакт	Повний контакт
Походження	Япон?я
Заснування	1882 р?к
Засновники	Кано Дз??оро
Попередники	Джиу-джитсу
Майстри	Маеда М?цуйо, М?фуне Кюдзо, Фукуда Кейко, К?мура Масах?ко, Джин ЛеБелл, Антон Гес?нк, Ямас?та Ясух?ро, Нейл Адамс, Йос?да Х?дех?ко, ?ноуе Косей
Ол?мп?ада	Включено

Дзюдо, джюдо ( яп. 柔道, じゅうどう , ''шлях беззбройно? боротьби'') ? японське бойове мистецтво ? вид спорту , що виникло на основ? джиу-джитсу . Основн? правила, принципи тренувань ? проведення змагань були сформульован? Кано Дз??оро . Датою народження вважа?ться день створення Кано першо? школи дзюдо в 1882 . Починаючи з 2011 року, 28 жовтня ( день народження засновника дзюдо Дз??оро Кано ) щор?чно в?дзначатиметься як Всесв?тн?й день дзюдо.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Становлення дзюдо припало на 1880-т? роки, важкий для бойових мистецтв пер?од п?сля реставрац?? Мейдз? . У той час серед л?дер?в Япон?? панувала пол?тика запозичення зах?дно? культури ? традиц?йним в?йськовим мистецтвам ( будо ) було завдано значно? шкоди ? вони були оголошен? ≪спадщиною дикост? ? варварства≫ . Стар? майстри припиняли вести заняття, деяк? нав?ть вмирали в злиднях.

Рання ?стор?я дзюдо нев?дд?льна в?д ?стор?? життя його творця ? Дз??оро Кано , видатного японського громадського д?яча ? педагога, чия д?яльн?сть була в?дзначена орденом Вран?шнього сонця. Дз??оро Кано з дитинства ц?кавився джиу-джитсу , в юност? вивчав стил? джиу-джитсу шк?л Тендз?н С?н'я Рю та К?то Рю. На ?х основ? в?н розробив нову систему боротьби, як?й дав назву Кодокан .

Назва "дзюдо" вже використовувалося до того часу в японських бойових мистецтвах як синон?м назви джиу-джитсу але Дз??оро Кано наповнив його новим зм?стом, оголосивши основою ≪Шлях≫ ( до ) самовдосконалення, а не техн?ку. Також вибором тако? назви Кано хот?в п?дкреслити гуман?стичну спрямован?сть дзюдо, щоб зайвий раз в?дзначити його в?дм?нн?сть в?д джиу-джитсу , що розглядалася п?сля реставрац?? Мейдз? багатьма людьми як заняття грубе, призначене т?льки для вбивства, нег?дне для осв?чено? людини.

Кано не став включати в список дозволених до застосування на змаганнях з дзюдо ряд найнебезпечн?ших прийом?в з дзюдзюцу, щоб зробити змагання якомога безпечн?шими для учасник?в. При цьому травмонебезпечн? прийоми продовжують вивчатися у форм? ката.

Перший зал школи дзюдо Кодокан мав площу всього 12 татам? (близько 22 м²), але, завдяки орган?заторським талантам Дз??оро Кано , дзюдо досить швидко стало широко в?домим. Сприяли цьому ? очолене Асоц?ац??ю в?йськово? чесноти (Дай Н?ппон Бутокукай) рух за в?дродження будо, ? змагання з представниками ?нших шк?л джиу-джитсу , що проходили в пер?од з 1885 року по 1888 п?д ег?дою Головного пол?цейського управл?ння, в яких брали участь дзюдо?сти.

До 1887 року п?д кер?вництвом Кано була сформована техн?чна база дзюдо, а в 1900 роц? розроблен? правила судд?вства змагань.

Подальшим розвитком дзюдо в Япон?? зобов'язане не в останню чергу включенням його в 1907 роц? в обов'язкову програму загальноосв?тн?х середн?х шк?л, що ?стотно зб?льшило к?льк?сть тих, хто займався цим бойовим мистецтвом, ? привернуло б?льшу увагу громадськост?.

В 1909 роц? Дз??оро Кано , як кер?вник найвпливов?шо? японсько? спортивно? орган?зац??, був обраний членом М?жнародного ол?мп?йського ком?тету . В 1911 роц? Кано заснував Японську спортивну асоц?ац?ю ? був обраний на посаду ?? президента. У 1922 роц? Кано був обраний членом верхньо? палати японського парламенту ? Палати Пер?в. У 1926 роц? у Кодокане була в?дкрита секц?я дзю-до для ж?нок.

До само? сво?? смерт? у 1938 роц? Дз??оро Кано активно розвивав дзюдо в Япон?? ? у св?т? . Професору Кано не було присво?но жодного дану , оск?льки в?н був засновником дзюдо, ? сам присвоював дани дзюдо?стам.

Сприяв популяризац?? дзюдо ? вих?д роману Цунео Том?та ≪Сугата Санс?ро≫, за яким згодом Ак?ра Куросава зняв однойменний ф?льм (в?домий також п?д назвою ≪Ген?й дзюдо≫ ).

П?сля Друго? св?тово? в?йни ? кап?туляц?? Япон?? окупац?йна влада заборонила викладання в?йськових мистецтв, що тимчасово зупинило розвиток дзюдо в Япон??. П?сля зняття у 1948 роц? заборони на вивчення в Япон?? бойових мистецтв, заняття дзюдо знову були включен? в програму загальноосв?тн?х шк?л.

Сучасний арсенал кидково? техн?ки дзюдо ?окьо-но-Вадза склався в процес? 120-л?тнього ?сторичного розвитку дзюдо. Можна вид?лити п'ять етап?в цього розвитку ? 1882-1895 рр., 1895-1920 рр., 1920-1954 рр., 1954-1982 р. П'ятий етап розпочався в 1982 р. ? трива? понин?.

З 1997 року в Япон?? почали проводитися змагання з ката .

Розвиток дзюдо за межами Япон?? [ ред. | ред. код ]

У 1887 роц? в Кодокан? почали займатися дзюдо перш? пост?йн? ?ноземн? учн? ? брати ?стлейк. На початку XX стол?ття клуби дзю-до з'явилися у США, Франц??, Велик?й Британ??. У 1903 роц? японський дзюдо?ст Йос?ак? Ямас?та пров?в демонстрац?ю прийом?в дзю-до для президента США Теодора Рузвельта ? дал? протягом двох рок?в викладав дзю-до у В?йськово-морсько? академ?? США .

У 1904 роц? Кано направив у США для розвитку дзю-до сво?х учн?в Цунедз?ро Том?та та М?цуо Маеду. Вони провели ряд показових виступ?в у Вест-Пойнт? та Б?лому дом? . М?цуо Маеда пот?м ос?бно вирушив у турне Америкою, беручи участь у змаганнях з борцями р?зних стил?в, ? в п?дсумку оселився в Бразил??, ставши засновником бразильського джиу-джитсу .

1929 року, п?сля в?дв?дин Кодокану Раб?ндранатом Тагором , ? на його прохання, Кано направив вчителя дзю-до в ун?верситет Бомбея , ?нд?я .

У 1929 роц? у Н?меччин? в?дбулися перш? ?вропейськ? м?жнародн? змагання з дзю-до м?ж дзюдо?стами з англ?йського клубу ≪Будоквай≫ ? спортсменами з клуб?в Франкфурта-на-Майн? та В?сбадену. Хоча починалися ц? зустр?ч? як турн?ри м?ж клубами, до 1932 року вони досягли р?вня повномасштабних м?жнародних змагань.

У 1932 роц? Дз??оро Кано виступив з промовою [ Арх?вовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine .] про роль дзю-до в осв?т?, приурочен?й до X Ол?мп?йських ?гор , перед студентами П?вденнокал?форн?йського ун?верситету (Лос-Анджелес, США). П?д час Ол?мп?йських ?гор, 10 серпня 1932 року, Дз??оро Кано ? близько 200 студент?в, як? вивчали дзю-до, провели показов? виступи та демонстрац?ю прийом?в дзю-до.

На початку 1930-их рок?в Гундз? Ко?дзум? запропонував груп? друз?в орган?зувати ?вропейський союз дзю-до, але Друга св?това в?йна завадила створенню орган?зац??.

24 липня 1948 року в Лондон? була створена Британська асоц?ац?я дзю-до. А вже 26 липня того ж року Велика Британ?я, ?тал?я, Н?дерланди та Швейцар?я утворили ?вропейський союз дзю-до (European Judo Union, EJU). У 1951 роц? у ?вропейський союз дзю-до вступили Австр?я та Франц?я.

У 1951 роц? було створено М?жнародну федерац?ю дзю-до (IJF).

У 1952 роц? була орган?зована Федерац?я любительського дзю-до США (US Amateur Judo Association, AJA). У 1953 роц?, сп?льно з Союзом аматорсько? атлетики (Amateur Athletic Union, AAU), в Сан-Хосе (Кал?форн?я) був проведений перший чемп?онат США з дзю-до. У 1955 роц? AJA зм?нила свою назву на Федерац?ю чорних пояс?в з дзю-до (Judo Black Belt Federation, JBBF), щоб п?дкреслити свою роль як орган?зац?? нац?ональних асоц?ац?й спортсмен?в з майстеровими ступенями. Ще через 12 рок?в назва JBBF було зм?нено на Федерац?ю дзю-до США ( US Judo Federation, USJF [ Арх?вовано 17 липня 2012 у Wayback Machine .] ).

У 1952 роц? в Гаван? (Куба) пройшов перший панамериканський чемп?онат з дзю-до.

1956 року в Ток?о в?дбувся перший чемп?онат св?ту з дзю-до. В?н проводився без под?лу на вагов? категор??. У чемп?онат? брали участь представники 21 кра?ни.

На третьому чемп?онат? св?ту, що проводився у 1961 роц? в Париж?, вперше було застосовано под?л спортсмен?в на вагов? категор??. У цьому чемп?онат? голландець Антон Гес?нк вперше порушив монопол?ю японських спортсмен?в, пос?вши перше м?сце в абсолютн?й вагов?й категор??.

дзю-до ? ол?мп?йським видом спорту . До програми л?тн?х Ол?мп?йських ?гор змагання з дзю-до серед чолов?к?в були вперше включен? в Ток?о ( 1964 р?к ).

У 1969 роц? з Федерац?? дзюдо США вийшли низка орган?зац?й ? орган?зували Асоц?ац?ю дзюдо США (USJA) . Ця орган?зац?я в результат? судового розгляду отримала р?вн? права з Федерац??ю дзюдо США. До року в США займалися дзюдо вже близько 135 000 спортсмен?в. Надал? AAU перетворився в орган?зац?ю United States Judo Incorporated (USJI) [ Арх?вовано 11 липня 2012 у Wayback Machine .] , яка стала кер?вним органом з дзюдо в США, а USJF ? USJA стали ?? р?вноправними членами.

1980 року був проведений перший чемп?онат св?ту серед ж?нок.

У 1988 роц? дзюдо було вперше включено до програми Парал?мп?йських ?гор в Сеул?.

На Ол?мп?йських ?грах 1988 року вперше були проведен? ж?ноч? показов? виступи з дзюдо, а через 4 роки змагання з дзюдо серед ж?нок були включен? в оф?ц?йну програму л?тн?х Ол?мп?йських ?гор 1992 року в Барселон?.

У 2004 роц? змагання з дзюдо серед ж?нок були включен? в оф?ц?йну програму л?тн?х Парал?мп?йських ?гор в Аф?нах.

З 2005 року ?вропейський союз дзюдо став проводити змагання з ката . В 2008 року в Париж? М?жнародна федерац?я дзюдо провела перший чемп?онат св?ту з ката .

П?дх?д до тренувань [ ред. | ред. код ]

У основ? дзюдо лежать два основн? ф?лософськ? принципи:

• якнайкраще використання т?ла ? духу;
• вза?мна допомога ? розум?ння для досягнення б?льшого прогресу.

Три головн? елементи в п?дготовц? дзюдо стилю Кодокан складають: ката (яп. 形 ката, букв. ≪форма≫, наб?р формальних вправ, як? виконуються в парах), рандор? (яп. ?取り рандор?, букв. ≪в?льн? захвати≫, боротьба за попередньо заданими правилами з метою навчання певних техн?чних прийом?в), с?ай (яп. ? 合 с?а?, ≪змагання≫).

Дзюдо як спорт [ ред. | ред. код ]

Дзюдо ? ол?мп?йським видом спорту з Ол?мп?ади 1964 , яка проходила в Ток?о . З 1988 в програму Ол?мп?йських ?гор включено також ж?ноче дзюдо. На Сеульськ?й ол?мп?ад? ж?ноче дзюдо було показовим видом, а в оф?ц?йну програму ув?йшло лише через чотири роки. Орган?зац??ю м?жнародних змагань ?з дзюдо оп?ку?ться М?жнародна федерац?я дзюдо (IJF).

М?сце для занять дзюдо [ ред. | ред. код ]

Татам? (яп. ?) (перв?сне значення "згорнений ? складений ") це мати, що використовують як покриття п?длоги в традиц?йн?й японськ?й осел?. У Япон?? площа к?мнат традиц?йно вим?рю?ться в татам? (яп. ? 場 дзьо:). Прим?щення у якому в?дбуваються заняття ? доджьо (яп. 道場 до: дзьо:, ≪зал для тренувань≫).

Змагання дзюдо?ст?в проходять на татам? розм?ром 8 на 8 або 10 на 10 метр?в. Нин? для дзюдо татам? виготовля?ться з литого поролону або пресовано? поролоновою крихти.

Форма для занять [ ред. | ред. код ]

Дзюдо?сти займаються ? виступають на змаганнях у дзю-дог? ( ≪г?≫ - ≪одяг≫ ). дзюдог? склада?ться з ≪уваг?≫ (яп. 上衣 уваг?, букв. ≪куртка≫), штани ≪дзюбон≫ (яп. ズボン дзюбон, букв. ≪штани≫) ? поясу ≪об?≫ (яп. ? оби, букв. ≪пояс≫). Класичне дзюдог? б?лого кольору, саме в б?лих дзюдог? в?дбуваються змагання за правилами Японсько? федерац?? дзюдо, але в м?жнародних ? нац?ональних змаганнях, що проводяться за правилами IJF, для сприяння роботи судд?в та спостереження глядачами, учасники одягнен? в дзюдог? б?лого ? синього кольор?в. На татам? займаються босон?ж, але для пересування в зал? за межами татам? потр?бн? зар? - легк? капц?.

Дзюдока (дзюдо?ст) [ ред. | ред. код ]

Традиц?йно, дзюдока (яп. 柔道家 дзю:до:ка, букв. (той хто займа?ться дзюдо) називали майстра з 4-го кю ? вище. Суф?кс -ка ( 家 ) , при додаванн? до ?менник?в, означа?, що людина ма? досв?д ? спец?альн? знання з певного питання. У сучасному дзю-до значення титулу дзю-дока, використовують стосовно ус?х, хто займа?ться дзю-до.

Учитель дзю-до назива?ться сенсей ( 先生? ). Слово сенсей виходить з? сл?в с?на (до) ? се? (життя) - тобто той, хто передував вам. Традиц?йно, ця назва використовувалась для викладач?в, як? мають 4-й дан ? вище. дзюдо?ст?в рангом нижче 4-го дану називали Кенкю-се? ( ?究生? , стажер)

На сьогодн? терм?н сенсей ста? загальним для звертання до ?нструктора будь-якого дана.

Система ранг?в у дзюдо (Кю ? Дан) [ ред. | ред. код ]

1883 року Дз?горо Кано вв?в систему ранг?в Кю-Дан, (учн?вськ? ступен? ? кю , майстерськ? ? дан ) Спочатку Кано присудив перший дан двом сво?м учням С?ро Сайго ? Цунедз?ро Том?та. Згодом цю систему перейняли й ?нш? бойов? мистецтва Япон??.

Для здобуття учн?вських та майстерських ступен?в претенденти здають ?спити, як? м?стять тести на знання базово? техн?ки, ката, знання теор?? ? ф?лософ??. Кр?м того, для складання ?спиту на певний ступ?нь претендент обов'язково повинен виконувати вимоги на вс? попередн? ступен?. Традиц?йно, дзю-дока (яп. 柔道家 дзю: до: ка, букв. (той хто займа?ться дзю-до) називали майстра з 4-го кю ? вище. ?нших називали кенкю-сей . Але тепер титул дзю-дока, використовують стосовно ус?х, хто тренуються дзюдо. Майстри з 4-го кю ? вище мають титул сенсей .

Кольори пояс?в дозволяють в?зуально визначити р?вень майстерност? дзю-дока.

Учн?вськ? ступен?:

• 6 кю ? б?лий пояс (рокю)
• 5 кю ? жовтий пояс (?окю)
• 4 кю ? помаранчевий пояс (йонкю)
• 3 кю ? зелений пояс (санкю)
• 2 кю ? син?й пояс (н?кю)
• 1 кю ? коричневий пояс (?ккю)

Майстерськ? ступен?:

• 1 дан, шодан ? чорний пояс
• 2 дан, н?дан ? чорний пояс
• 3 дан, сандан ? чорний пояс
• 4 дан, йодан ? чорний пояс
• 5 дан, ?одан ? чорний пояс
• 6 дан, рокудан ? б?лий з червоним
• 7 дан, с?ч?дан ? б?лий з червоним
• 8 дан, хач?дан ? б?лий з червоним
• 9 дан, кюдан ? червоний
• 10 дан, дзюдан ? червоний

Протягом ус??? ?стор?? дзю-до, лише ш?стнадцять майстр?в здобували р?вня 10-го дану. На сьогодн? у св?т? ? чотири таких майстра, серед них ?дина ж?нка. Це американка японського походження Кейко Фукуда , яка почала займатися дзю-до 1935 року, а червоний пояс 10-го дану здобула 2011, у в?ц? ? 76 рок?в.

Традиц?йн? методи тренування [ ред. | ред. код ]

• Тандоку-Ренсю : метод розвитку ф?зичних якостей, що виконуються поодинц?, задля моделювання просторового розм?щення власного т?ла ? уявного партнера.
• Уч?-Ком? : означа? "ув?йти в контакт". Вправи, що виконуються з партнером, багаторазово повторюючи вх?д в прийом без кидка партнера.
• Наге-Ком? : Виконання повного кидка. ? лог?чним продовженням уч?-ком?. Особлива увага прид?ля?ться страхуванню.
• Яку-Соку-?ейкьо : Виконання, як у наге-ком?. Ця вправа робиться в пост?йному перем?щенн?, при якому Тор? використову? можливост? для початку атаки, Уке не блоку? ц? атаки (? свого роду п?дготовкою до рандор?). Можлива поперем?нна робота партнер?в.
• Какар?-?ейкьо : це свого роду рандор?, з певним завданням. Приклад: Тор? ма? наступальних роль, в?н атаку? пост?йно. Уке повинен захищати себе, не повн?стю блокуючи Тор?, щоб дати йому можлив?сть працювати. Це можна назвати стандартним захистом.
• Рандор? : переклада?ться як " в?льн? захоплення ". Рандор? ? гнучкою формою ведення тренувально? сутички, в як?й обидва партнери не блокують один одного, а працюють з пом?рним опором, щоб ?м?тувати умови реально? сутички.
• С?ай : сутичка в умовах змагання.

Вагов? категор?? [ ред. | ред. код ]

Станом на 2010 р?к у дзю-до ? с?м вагових категор?й:

Правила змагань з дзю-до [ ред. | ред. код ]

Зм?ни в правилах [ ред. | ред. код ]

Правила дзю-до пост?йно зм?нюються, здеб?льшого для забезпечення безпеки спортсмен?в. Р?зн? правила можуть застосовуватися для р?зних в?кових категор?й дзю-дока, в залежност? в?д ?хнього досв?ду й р?вня майстерност?. У р?зних кра?нах, клубах та на р?зних змаганнях правила можуть дещо в?др?знятися, наприклад, на Ол?мп?адах, м?жнародних змаганнях ? нац?ональних змаганнях.

Зм?ни правил змагань М?жнародно? федерац?? дзю-до, що д?ють з 1 с?чня 2009 (укр.)

Зм?ни правил змагань М?жнародно? федерац?? дзю-до, що д?ють з 1 с?чня 2010 (укр.)

Зм?ни правил змагань М?жнародно? федерац?? дзю-до, що д?ють з лютого 2013 (укр.)

Традиц?йн? правила дзю-до продуман? таким чином, щоб забезпечити г?дний етикет ? запоб?гти травмам. Деяк? сучасн? нововведення мотивован? бажанням зробити спорт ц?кав?шим для глядач?в.

Сутичка розпочина?ться та продовжу?ться, в раз? тимчасово? зупинки, командою рефер?: "Хадж?ме!" (яп. хаз?ме? , букв. ≪Починайте!≫)

Тимчасова зупинка сутички в?дбува?ться п?сля команди рефер?: "Мате!" (яп. мате? , букв. ≪Чекайте!≫)

Зак?нчення сутички рефер? оголошу? командою: "Соре маде!" (яп. соре? маде? , ≪Час вийшов!≫)

П?д час змагально? сутички дзю-дока може бути покараний за пасивн?сть або за використання заборонених прийом?в. Сутичка може бути припинена, якщо супротивники вийшли за меж? татам?. Якщо рефер? на татам? та судд? повинн? щось обговорити впродовж боротьби лежачи, рефер? пода? команду соно-мама (як ?), ? обидва дзоюдока повинн? зупинитися в тому положенн?, в якому перебувають. Завершивши обговорення, суддя пода? команду йос? , ? сутичка продовжу?ться.

Ус? оц?нки та покарання присуджуються рефер? на татам?. Судд? можуть ухвалити р?шення зм?нити оц?нку чи покарання.

Нарахування очок [ ред. | ред. код ]

Мета сутички в дзю-до ? кинути супротивника на татам? на спину; притиснути його до татам? спиною вниз; або змусити його визнати свою поразку внасл?док задушення або больового прийому.

У дзю-до ?сну? три ступен? оц?нки: ?ппон (яп. 一本 ?ппон , букв. ≪одне повне очко≫), ваза-ар? (яп. 技あり ваза ар?, букв. ≪половина техн?ки≫) та юко (яп. 有? ю: ко:, букв. ≪ефективний≫).

?ппон приносить чисту перемогу. Присуджу?ться за:

• кидок, при якому супротивник пада? на спину, проведений техн?чно правильно й ?з силою;
• за утримання супротивника на татам? протягом певного часу (двадцять п'ять секунд);
• коли супротивник визна? поразку, внасл?док проведення больового прийому.

Ваза-ар? присуджу?ться при кидку, недостатньому за силою й контролем, щоб його можна було оц?нити як ?ппон, та за утримання понад двадцять секунд. Ваза-ар? ? половина перемоги. Два ваза-ар? дають разом одне очко, необх?дне для перемоги. У цьому випадку рефер? проголошу?: ≪Ваза-ар?-авасете-?ппон≫ (яп. 技あり合わせて一本 ваза ар? авасете ?ппон , букв. "по?дную ваза-ар? ? присуджую ?ппон).

Юко ? найнижчий ступ?нь оц?нки й врахову?ться т?льки при н?чи?й. Накопиченням юко неможливо перемогти одне ваза-ар?, але ваза-ар? та юко перемагають ваза-ар? без юко. Юко дають за п'ятнадцятисекундне утримання. Юко можна також отримати за кидок, недостатн?й за як?стю для отримання оц?нок ваза-ар? або ?ппон.

Так зван? ≪вм?л? повалення≫ дозволен?, але очок не приносять. Ран?ше вони давали четверту оц?нку, що називалася кока , але у 2009 ?? в?дм?нили. Кока була ще слабшою оц?нкою, н?ж юко. Як ? юко, кока використовувалася лише у випадку н?чи?? ? тод? коли обидва супротивники мали однакову к?льк?сть ваза-ар? та юко. Одна оц?нка юко перемагала будь-яку к?льк?сть оц?нок кока.

Якщо в к?нц? сутички результати супротивник?в однаков? ? признача?ться додаткова зустр?ч ≪Голден Скор≫ (≪Золота оц?нка≫). Тривал?сть додатково? зустр?ч? для юн?ор?в ? дорослих становить 3 хвилини або доти, доки один ?з дзю-дока не проведе техн?чну д?ю, що заслугову? на оц?нку. Якщо в додатковий час переможець все ще не визначений, його визнача? Хантей  ? б?льш?сть при голосуванн? судд?в: одного судд? на татам? та двох кутових судд?в.

Покарання [ ред. | ред. код ]

Перше покарання ш?до ? попередження. Воно лише в?добража?ться на табло. Друге ш?до означа? надання оц?нки юко для супротивника. Трет? ш?до ? покарання, яке приносить супротивнику ваза-ар?. За четверте покарання оголошу?ться хансоку маке ? це ?ппон для супротивника. При хансоку маке сутичка негайно припиня?ться.

Хансоку маке може бути надане зразу ж, при серйозних порушеннях правил. У цьому випадку дзю-дока, що отримав хансоку маке дисквал?ф?кують на весь турн?р.

Табло змагань з дзю-до [ ред. | ред. код ]

Табло в дзю-до показу? число ?ппон, ваза-ар? та юко для кожного дзю-дока. Ран?ше показувалися також оц?нки кока.

Зазвичай табло показують також число покарань для кожного ?з дзю-дока, ?нод?, також, число раз?в, коли супротивникам надавалася медична допомога. Кожен ?з дзю-дока може отримати медичну допомогу дв?ч? за сутичку, не виходячи за меж? татам?.

Кр?м того на табло висв?тлю?ться час сутички та час утримання.

дзю-до в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

Справами дзю-до в Укра?н? оп?ку?ться Федерац?я дзю-до Укра?ни. Укра?нськ? спортсмени мають непоган? усп?хи в м?жнародних змаганнях. Киянин Серг?й Нов?ков був чемп?оном Монреальсько? ол?мп?ади . Призерами ол?мп?ад ставали Роман Гонтюк (ср?бло в Аф?нах , бронза в Пек?н? ), Руслан Машуренко (бронзова медаль у С?дне? ). 2009 року Георг?й Зантарая у Роттердам? (Н?дерланди) став першим в ?стор?? укра?нським чемп?оном св?ту. На тому ж чемп?онат? св?ту Марина Прищепа здобула ср?бну медаль. 2018 року Дар'я Б?лод?д стала наймолодшою чемп?онкою св?ту серед дорослих, а 2019 року ? наймолодшою дворазовою чемп?онкою св?ту серед дорослих.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Айк?до
• Дзюдзюцу
• Карате
• Кендо
• ?цюань

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Сайт М?жнародно? федерац?? дзю-до [ Арх?вовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine .]
• ?нформац?йне агентство "дзю-до Укра?ни" [ Арх?вовано 1 с?чня 2012 у Wayback Machine .]
• "дзю-дока UA" - Сайт для юних дзю-дока [ Арх?вовано 10 с?чня 2021 у Wayback Machine .]
• Kodokan Judo Institute [ Арх?вовано 27 вересня 2010 у Wayback Machine .] ? Сайт ?нституту Кодокан дзю-до
• European Judo Union [ Арх?вовано 2 травня 2011 у Wayback Machine .] ? орган?затори чемп?онат?в ?вропи

У соц?альних мережах Сабредд?т Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Энциклопедия Кругосвет · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Klexikon Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) Нормативний контроль BNF :  126539926 · Freebase :  /m/03_8r · GND :  4028822-5 · J9U :  987007536162505171 · LCCN :  sh85070969 · NKC :  ph114840

Це незавершена стаття про бойове мистецтво . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .