Джохар Дуда?в Dudin Musa-khant D?ovxar Дудин Муса-к?ант Жовхар
1-й Президент Чеченсько? Республ?ки ?чкер?я
27 жовтня 1991 ? 21 кв?тня 1996
Попередник:	посада заснована
Наступник:	Зел?мхан Яндарб??в ( в. о. )
Народження:	15 лютого 1944 ( 1944-02-15 ) Первомайське [ru] , Галанчозький район , Чечено-?нгуська АРСР , Рос?йська РФСР , СРСР
Смерть:	21 кв?тня 1996 ( 1996-04-21 ) (52 роки) Гех?-Чу , Чеченська Республ?ка ?чкер?я
Причина смерт?:	ракетний удар [d]
Поховання:	нев?домо ? Чечня
Нац?ональн?сть:	чеченець
Кра?на:	СРСР → Чеченська Республ?ка ?чкер?я
Рел?г?я:	?слам
Осв?та:	Тамбовське вище в?йськове ав?ац?йне ?нженерне училище [ru] , В?йськово-пов?тряна академ?я ?мен? Ю. О. Гагар?на
Парт?я:	КПРС (1968?1991)
Р?д:	тайп , цечой d ? ялхорой d
Батько:	Муса
Шлюб:	Алла Кул?кова
Д?ти:	тро? д?тей
В?йськова служба
Роки служби:	1962?1990 1991?1996
Приналежн?сть:	СРСР Чеченська Республ?ка ?чкер?я
Р?д в?йськ:	ВПС СРСР
Звання:	Генерал-майор ав?ац?? Генерал?симус
Командував:	13-ю ГВБД 31-ю ВБД 326-ю Тарноп?льською ВБД
Битви:	Холодна в?йна : В?йна в Афган?стан? 1-а рос?йсько-чеченська в?йна
Автограф:
Нагороди:
Мед?афайли у В?к?сховищ?
Висловлювання у В?к?цитатах

Джоха?р Дуда??в ( рос. Джохар Мусаевич Дудаев , чеч. Dudin Musa-khant D?ovxar, Дудин Муса-к?ант Жовхар ^{[1] [2] [3]} ; ( 15 лютого 1944 , с. Ялхорой , Галанчозький район , Чечено-?нгуська АРСР , РРФСР , СРСР ) ? 21 кв?тня 1996 , Гех?-Чу , Урус-Мартанiвський район , Чечня ) ? чеченський в?йськовий , державний та пол?тичний д?яч, перший президент Чеченсько? Республ?ки ?чкер?я (1991?1996). Генерал-майор ав?ац?? Радянсько? арм?? , Генерал?с?мус ЧР?.

У 1944 роц? за нац?ональною ознакою у в?ц? восьми дн?в був депортований до Казахстану . Згодом через це ж йому в?дмовили у вступ? до в?йськово? академ??. В 1962 ?1991 роках служив у В?йськово-пов?тряних силах СРСР , дослужившись до звання генерал-майора ав?ац??. Командував бомбардувальними див?з?ями, як? базувалися в Полтав? й Тарту . В Естон?? в?н керував ав?абазою стратег?чних бомбардувальник?в Ту-22 , важливих елемент?в ядерного протистояння час?в Холодно? в?йни . Тод? ж Дуда?в брав участь у складанн? плану килимових бомбардувань 1986 року в ход? в?йни в Афган?стан? . П?сля розпаду СРСР Дуда?в ста? одним з л?дер?в руху за незалежн?сть Чечн? , 27 вересня 1991 року обраний президентом Чеченсько? Республ?ки ?чкер?я . Рос?йська влада не визнала ?чкер?ю та ввела в?йська на ?? територ?ю в 1994 роц?. У 1996 роц? рос?йське кер?вництво вчинило вбивство чеченського л?дера з наведенням ракети.

Кавалер низки орден?в СРСР , зокрема орден?в Червоного Прапора та Червоно? З?рки . Його ?м'ям названо вулиц?, але? та площ? в р?зних м?стах ? у Босн?? ? Герцеговин? , Латв?? , Литв? , Польщ? , Туреччин? , Укра?н? тощо.

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

Перш? роки [ ред. | ред. код ]

Джохар Дуда?в народився 15 лютого 1944 року в сел? Первомайське Галанчозького району Чечено-?нгусько? АРСР Рос?йсько? РФСР (нин? село Ялхорой ^[ru] Ачхой-Мартановського району Чеченсько? Республ?ки Рос?йсько? Федерац?? ), був сьомою дитиною у родин? ?з дев'яти брат?в та сестер. Через в?с?м дн?в п?сля народження Джохара, 23 лютого, родину Дуда?вих депортували в Павлодарську область Казахсько? РСР разом ?з ?ншими малими народами СРСР ? балкарцями , ?нгушами , калмиками , кримськими татарами тощо. В?дтак в Казахстан? Джохар та його родина разом з? сво?м народом прожили у засланн? 13 рок?в.

1957 року Чеченську АРСР в?дновлено й чеченц? мали нагоду повернутися на р?дн? земл?, що й зробила с?м'я Дуда?вих. Вони оселилися у м?ст? Грозному . Через два роки п?дл?ток зак?нчив середню школу № 45. П?сля цього Джохар вивчився на електрика й почав працювати у буд?вельно-монтажному управл?нн? № 5, по?днуючи роботу з осв?тою у веч?рн?й школ? № 55. У 1960 роц? Джохар Дуда?в вступив на ф?зико-математичний факультет П?вн?чно-Осетинського педагог?чного ун?верситету ^[ru] у Владикавказ? . Прослухавши р?чний курс лекц?й з проф?льно? п?дготовки, 1962 року хлопець вступив до Тамбовського вищого в?йськового ав?ац?йного ?нженерного училища ^[ru] , де провчився до 1966 року. Сам Джохар вчився в училищ? на в?дм?нно, тому при видач? диплом?в чеченському льотчику диплом видавав укра?нський льотчик-ас, герой Друго? св?тово? в?йни , трич? Герой Радянського Союзу , ?ван Кожедуб ^[4] .

У радянськ?й арм?? [ ред. | ред. код ]

З 1966 року до 1970 року Дуда?в служив у 52-му ?нструкторському важкому бомбардувальному полку, що базувався на ав?абаз? ≪Шайковка≫ у Калузьк?й област? , де починав пом?чником командира л?така. Наступного, 1967 року, Джохар одружився з донькою оф?цера, Аллою Федор?вною Кул?ковою . Згодом у с?м'? народилося дво? син?в ? Авлур ? Дег?, а також донька Дана. У 1971 роц? Дуда?в забажав продовжити навчання в ав?ац?йн?й академ??, проте через заборону чеченцям бути старшими командирами, йому це не вдалося. Через це Джохар вирушив у Москву , вимагаючи зустр?ч? з тод?шн?м м?н?стром оборони СРСР Андр??м Гречком . Прочекавши у столиц? близько тижня, Дуда?в потрапив на прийом до генерал-майора Дмитра Язова , який, подивившись документи, в?дразу дав згоду.

З 1970 року майбутн?й президент проходив службу у 1225-му ав?аполку важких бомбардувальник?в на ав?абаз? ≪Белая≫ на Прибайкалл?, селище Середн?й Усольського району ?ркутсько? област? . У 1974 роц? Джохар зак?нчив командний факультет В?йськово-пов?тряно? академ?? ?мен? Ю. Гагар?на . У 1225-му полку, дислокованому поблизу ?ркутська , чеченський льотчик стр?мко п?д?ймався по кар'?рн?й драбин?: був командиром ав?аполку (1976?1978), начальником штабу (1978?1979), командиром загону (1979?1980), командиром полку (1980?1982). У 1982 роц? у тому ж гарн?зон? п?д ?ркутськом Дуда?в був призначений начальником штабу 31-? див?з?? важких бомбардувальник?в 30-? пов?тряно? арм?? . У 1985 роц? в?н був переведений до Полтавсько? див?з?? важких бомбардувальник?в.

У 1987 роц? Джохара Дуда?ва п?двищили у званн? до генерала та призначили командиром 326-? Тарноп?льсько? див?з?? важких бомбардувальник?в 46-? пов?тряно? арм?? стратег?чного призначення. Див?з?я базувалася в м?ст? Тарту Естонсько? РСР , де Дуда?в також був начальником во?нного гарн?зону м?ста. В Естон?? Джохар керував ав?абазою радянських стратег?чних бомбардувальник?в Ту-22 , як? були призначен? для можливого ядерного бомбардування ?вропейських столиць у ход? Холодно? в?йни . З т??? ж ав?абази проводилися килимов? бомбардування 1986 року п?д час в?йни в Афган?стан? 1979?1989 рок?в, план яких також розробляв Дуда?в. У Тарту радянський генерал вивчив естонську мову . Вже п?д час проголошення в?дновлення незалежност? парламентом Естон?? Дуда?в про?гнорував наказ радянського кер?вництва на блокування естонського телебачення та недопущення в?дновлення незалежност? Естон?? . Зам?сть того в?н направив туди польову кухню. У 1989 роц? Дуда?в отримав звання генерал-майора ав?ац??.

У 1990 роц? 326-ту Тарноп?льську див?з?ю важких бомбардувальник?в вивели з Естон?? п?сля в?дновлення ?? незалежност?, а сам чеченський в?йськовик зв?льнився у запас. За словами самого Дуда?ва, його зв?льнення напряму пов'язано з нац?онально-визвольним рухом у Балт?йських кра?нах , а також на прохання представник?в власного народу ^[4] .

Початок пол?тично? д?яльност? [ ред. | ред. код ]

У травн? 1990 року Дуда?в повернувся у Грозний ? почав займатись пол?тикою. 23 листопада 1990 року на запрошення ?деолог?в Загальнонац?онального конгресу чеченського народу Зел?мхана Яндарб??ва та Мовлад? Удугова генерал прибув на I-й Чеченський нац?ональний з'?зд ^[4] . Через два дн?, 25 листопада, з'?зд обрав кер?вний орган ? виконавчий ком?тет, головою якого обрано Дуда?ва. А вже 27 листопада члени виконавчого ком?тету одноголосно ухвалили декларац?ю про заснування та суверен?тет Чеченсько? Республ?ки Нохч?-Чо. Вже у липн? того ж року, на другому зас?данн? Загальнонац?онального конгресу, заявлено, що Чеченська Республ?ка не буде входити до складу СРСР або РРФСР.

З 19 до 21 серпня 1991 року в Москв? пройшла невдала спроба державного перевороту п?сля чого утворили Державний ком?тет з надзвичайного стану . У той же час Чечено-?нгуський республ?канський ком?тет КПРС , Верховна Рада та уряд автономно? республ?ки п?дтримали рос. ГКЧП . У свою чергу Загальнонац?ональний конгрес виступив проти ком?тету, який намагався втримати в?д розпаду СРСР , а також зажадав розпуску уряду республ?ки ? виходу з? складу СРСР та РРФСР. Вже 4 вересня п?сля багатоденного м?тингу Дуда?в оголосив про розпуск Верховно? Ради, а через два дн? буд?влю зас?дань Ради захопили м?тингувальники та гвард?йц? Загальнонац?онального конгресу. В?дтод? 6 вересня вважалося ? Днем незалежност? республ?ки. Вже 17 вересня призначили позачергов? вибори президента та парламенту республ?ки. ?х планувалося провести через десять дн?в 27 вересня. Призначеного дня пройшли, як президентськ?, так ? парламентськ? вибори. За даними Чечено-?нгусько? Центрально? виборчо? ком?с?? у виборах узяло участь 72 % виборц?в, з яких 90,1 % в?ддало св?й голос на президентських виборах за Джохара Дуда?ва. Щоправда, його конкуренти заявляли про фальсиф?кац?? ^[5] .

Зовн?шн? в?деофайли
	?нтерв'ю Джохара Дуда?ва. Тези про причини лих Рос?? та коли вони зак?нчаться

Президентство [ ред. | ред. код ]

У той же час 8 жовтня Верховна Рада РФРСР визнала ?диним законним органом влади у республ?ц? роз?гнану Верховну Раду. На ?? ж п?дтримку вступили пророс?йськ? пол?тики, як? почали формувати власн? парам?л?тарн? збройн? формування ^[5] . 1 листопада 1991 року Дуда?в п?дписав св?й перший указ ≪Про заяву суверен?тету чеченсько? Республ?ки≫ , яким проголосив незалежн?сть Чеченсько? Республ?ки ?чкер?я в?д Рос?йсько? Федерац?? . 7 листопада 1991 року рос?йський президент Борис ?льцин видав наказ про введення надзвичайного стану в Чечн?, що означало незгоду Московсько? влади з незалежн?стю чеченського та ?нгуського народ?в. У в?дпов?дь на це президент ?чкер?? вв?в у сво?й кра?н? во?нний стан . Однак, на той час у найвищому законодавчому орган? Рос??, Верховн?й Рад? , найб?льшу к?льк?сть депутат?в становили противники тод?шнього президента, через що його указ не затвердили, що означало, майже визнання незалежност? ?чкер?? ^[4] . Тод? ж у Чечню спрямували два л?таки з в?йськами спец?ального призначення , як? приземлилися на аеродром? в селищ? Ханкала , але спецпризначенц?в заблокували противники рос?йсько? влади. У той же час м?сцева чеченська влада нац?онал?зувала всю рос?йську в?йськову техн?ку та зброю на територ?? Чечн?. Вже 3 березня наступного, 1992 року, Джохар Дуда?в зголосився с?сти за ст?л переговор?в з московським кер?вництвом, однак, за умови, що т? визнають незалежн?сть Чечн? ^[5] .

12 березня 1992 року парламент Чечн? прийняв конституц?ю кра?ни . Згодом чеченська влада без спротиву узяла п?д контроль ус? рос?йськ? в?йськов? частини, розм?щен? в Чечн? ^[4] . До 8 червня 1992 року ус? федеральн? в?йська покинули територ?ю г?рсько? республ?ки, залишивши там усю техн?ку, зброю та бо?припаси. ^[5] Однак, через загрозу справжньо? в?йни з Рос??ю, яка не бажала визнавати незалежност? ?чкер??, Дуда?ву довелося ввести пряме президентське правл?ння та комендантський час у кра?н?. 7 кв?тня 1993 року президент розпустив уряд, парламент, конституц?йний суд, а також Грозненське м?ське з?брання.

11 грудня 1994 року м?ж Рос?йською Федерац??ю та Чеченською республ?кою ?чкер?я розпочалася в?йна . В?д ?? початку за колишн?м радянським генералом Дуда?вим полювали рос?йськ? спецслужби. Вони ж вчинили три невдал? замахи на життя президента Чечн? ^[4] .

≪Дуда?в був добре п?дготовлений оф?цер. В?н зак?нчив академ?ю ?мен? Гагар?на, г?дно командував полком ? див?з??ю. Твердо керував ав?ац?йною групою при виведенн? радянських в?йськ з Афган?стану, за що був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора. Його вир?зняли витримка, спок?й ? турбота про людей. У його див?з?? була обладнана нова навчальна база, облаштован? ?дальн? та аеродромний побут, наведений твердий статутний порядок у гарн?зон? Тарту. Джохару заслужено було присво?но звання генерал-майора ав?ац??≫, ? згадував Герой Рос?? генерал арм?? Петро Дейнек?н ^[6] . У березн? 1991 року Дуда?в зажадав саморозпуску Верховно? Ради Чечено-?нгусько? Республ?ки. У травн? зв?льнений у запас генерал прийма? пропозиц?ю повернутися в Чечню ? очолити громадський рух. 9 червня 1991 року на 2-й сес?? Чеченського нац?онального з'?зду Дуда?в був обраний головою Виконавчого ком?тету ОКЧН (Загальнонац?ональний конгрес чеченського народу), в який був перетворений колишн?й виконком ЧТВ. З цього моменту Дуда?в як кер?вник Виконкому ОКЧН почав формування паралельних орган?в влади в Чечено-?нгуськ?й АРСР, заявивши, що депутати ВР Ч?Р ≪не виправдали дов?ри≫ ^[7] ? оголосивши ?х ≪узурпаторами≫. 19 серпня з ?н?ц?ативи Вайнасько? демократично? парт?? на центральн?й площ? Грозного почався м?тинг на п?дтримку рос?йського кер?вництва, але п?сля 21 серпня в?н став в?дбуватися п?д гаслами в?дставки Верховно? Ради разом з його головою. 4 вересня в?дбулося захоплення грозненського телецентру та Будинку рад?о. Джохар Дуда?в зачитав звернення, у якому назвав кер?вництво республ?ки ≪злочинцями, хабарниками, казнокрадами≫ ? оголосив, що з 5 вересня до проведення демократичних вибор?в влада в республ?ц? переходить в руки виконкому та ?нших загальнодемократичних орган?зац?й ^[8] . 6 вересня Верховну Раду Ч?АРСР роз?гнали озбро?н? прихильники ОКЧН. Дуда?вц? побили депутат?в ? викинули у в?кно голову Грозненсько? м?ськради В?тал?я Куценка. У результат? глава м?ста загинув, а б?льше 40 депутат?в отримали травми. Через два дн? дуда?вц? захопили Аеропорт ≪П?вн?чний≫ ? ТЕЦ-1, блокований центр Грозного ^[7] . 1 жовтня 1991 року р?шенням Верховно? Ради РРФСР Чечено-?нгуська Республ?ка була розд?лена на Чеченську та ?нгуську Республ?ки (без визначення меж).

Вбивство [ ред. | ред. код ]

П?сля в?дступу з Грозного штаб Дуда?ва розташувався в г?рському селищ? у будинку в?йськового прокурора ?чкер?? Магомеда Жан??ва. Наказ про вбивство Джохара Дуда?ва в?ддав особисто президент Рос?йсько? Федерац?? Борис ?льцин. 21 кв?тня 1996 року сп?вроб?тники Федерально? служби контррозв?дки Рос?? ^[9] запеленгували сигнал супутникового телефону Джохара Дуда?ва у район? села Гех?-Чу , що за 30 к?лометр?в в?д Грозного. Через це одразу ж у пов?тря п?дняли два л?таки Су-25 з ракетами. Дуда?в загинув в?д вибуху ракети п?д час розмови по телефону з депутатом Державно? думи РФ , Костянтином Боровим . Магомед Жан??в загинув разом з ним ^{[4] [10]} .

К?лька людей, як? орган?зували цю операц?ю, зокрема головком ВПС В. Михайлов, стали Героями Рос?? ^[11] .

Вплив вбивства на подальш? под?? [ ред. | ред. код ]

Через чотири м?сяц? п?сля смерт? м?ж Рос?йською Федерац??ю та Чеченською республ?кою ?чкер??ю уклали так зван? Хасав'юрт?вськ? угоди , як? призвели до зак?нчення рос?йсько-чеченсько? в?йни й виводу федеральних в?йськ з територ?? республ?ки. П?сля смерт? Дуда?ва у влад? республ?ки зб?льшився ухил у рел?г?йну сторону. До влади в ?чкер?? прийшли прихильники ваххаб?зму , як? перевели чеченський нац?онально-визвольний рух на р?вень св?тового ?сламського тероризму ^[9] .

Верс?? щодо подальшо? дол? Дуда?ва [ ред. | ред. код ]

Майже в?дразу п?сля загибел? чеченського л?дера з'явилися верс??, що в?н, н?бито, насправд? залишився живим. Так у липн? 1996 року свояк президента Дуда?ва, Салман Раду?в , який на той час також вважався загиблим, на пресконференц?? у Грозному на Коран? поклявся, що Джохар живий. Також в?н пов?домив, що 5 липня, через три м?сяц? п?сля, н?бито, л?кв?дац?? президента, зустр?чався з президентом ?чкер?? в одн?й з ?вропейських кра?н. За його словами, поранений генерал був вивезений з кра?ни представниками ОБС? й збира?ться неодм?нно повернутися. Таке з?знання Раду?ва викликало великий резонанс у прес?, однак, жодного п?дтвердження його сл?в не з'явилося.

У серпн? 2001 року поновилися розмови про те, що Дуда?в живий. Багато у чому цьому слугувала заява мар?онеткового управл?нця Чечн?, Ахмата Кадирова . За його словами, в?н не ма? п?дтверджень, що Дуда?в загинув, а також припустив, що ≪вбивство Дуда?ва напряму пов'язано ?з виборами президента Рос?? 1996 року≫. Так, як стверджував Кадиров, передвиборчий штаб ?льцина порадив йому почати переговори з будь-ким ?з представник?в Чеченсько? влади, окр?м Дуда?ва, адже в?н вважався в Кремл? ?н?ц?атором конфл?кту. Однак, Кадиров, як ? перед тим Раду?в, не надав жодних доказ?в того, що перший президент незалежно? Чечн? живий.

Окр?м того, у вересн? 2003 року в рос?йському Оперативному штаб? Чеченсько? республ?ки з проведення контртерористично? операц?? ^[ru] заявив, що ма? ?нформац?ю про те, що дв?йник Дуда?ва ма? з'явитися у Панк?ськ?й ущелин? ^[ru] , у Груз?? . Також цей оперативний штаб заявив, що дв?йника Джохара хочуть показати турецьким телеканалам задля дестаб?л?зац?? перед виборами у Чечн? ^{[ru] [4]} .

Нагороди та почесн? звання [ ред. | ред. код ]

• Орден Червоного Прапора ^{[ джерело? ]}
• Орден Червоно? З?рки ^{[ джерело? ]}

Особисте життя [ ред. | ред. код ]

Родина:

• Муса Дуда?в  ? батько Джохара Дуда?ва.
• Бекмурза Дуда?в  ? брат Джохара Дуда?ва.
• Махарб? Дуда?в  ? брат Джохара Дуда?ва. У 1995 роц? був затриманий рос?йськими силовиками й був ув'знений у С?ЗО Лефортово .
• Ахмет Дуда?в  ? неб?ж Джохара Дуда?ва. У березн? та кв?тн? 1996 року працював головою С?ЗО Департаменту державно? безпеки Чеченсько? республ?ки ?чкер?я ^[12] .
• Алла Дуда?ва (у д?воцтв? Кул?кова ) ? дружина Джохара Дуда?ва, донька радянського оф?цера. Алла та Джохар одружилися 1967 року. Алла Федор?вна художниця, поетеса, телеведуча. П?сля смерт? свого чолов?ка Алла випустила книгу спогад ≪Джохар Дудаев. Миллион первый≫ .
• Авлур Дуда?в  ? старший син Джохара та Алли Дуда?вих. Вважа?ться, що Авлур помер п?д час першого м?сяця Першо? рос?йсько-чеченсько? в?йни , яку розпочала Рос?йська Федерац?я проти Чеченсько? республ?ки ?чкер?я 1 грудня 1994 року. Однак, за ?ншими даними, старший син президента, поранений, був перевезений за кордон, а згодом отримав громадянство Литви й залишився там жити.
• Дег? Дуда?в  ? молодший син Джохара та Алли Дуда?вих.
• Дана Дуда?ва  ? дочка Джохара та Алли Дуда?вих ^[4] .

Вшанування пам'ят? [ ред. | ред. код ]

Географ?чн? об'?кти [ ред. | ред. код ]

В усьому св?т? ?сну? багато об'?кт?в вшанування пам'ят? л?дера чеченського народу та першого президента Чеченсько? республ?ки ?чкер?я, Джохара Дуда?ва. Окр?м безл?ч? мемор?альних дошок ?сну? близько 19 вулиць та майдан?в, присвячених чеченському державному д?ячу. Так? приклади ? у Литв? (м?ста В?льнюс , Друск?н?нкай та Каунас ), Босн?? ? Герцеговин? (м?сто Горажде ). Навесн? 1996 року р?шенням Льв?всько? м?сько? ради вулицю Лермонтова перейменовано на вулицю Джохара Дуда?ва . У кв?тн? того ж року на пропозиц?ю депутат?в Ризько? м?сько? думи алею Космонавтики ( латис. Kosmonautikas gatve ) перейменували на алею Джохара Дуда?ва ^[ru] . У вересн? 1998 року в сквер?, названому ?менем Джохара Дуда?ва, у В?льнюс? , в?дкрили пам'ятник.

У турецьких м?стах Стамбул , Анкара та Бурса ?снують вулиц? та два парки, назван? на честь Дуда?ва. До початку 2000-х рок?в у Чечн? також ?снувало дв? вулиц? у м?стах Грозному та Аргун? . Також ?сну? вулиця Джохара Дуда?ва в ?вано-Франк?вську . А 17 березня 2005 року Варшавська м?ська рада ^[en] назвала одну з площ польсько? столиц? ?менем Дуда?ва ^[ru] .

П?сля перебування Джохара Дуда?ва в Естон?? його ?м'ям назвали багато об'?кт?в. Зокрема, велика к?мната в дом?, де розташований готель ≪Барклай≫, була штабом генерала п?д час ≪Сп?вочо? революц??≫ й нин? ма? назву ≪Дуда?вський люкс≫ . А на ст?н? цього готелю 20 липня 1997 року встановили першу мемор?альну дошку на пошанування президента Дуда?ва. На сам?й же дошц? написано: ≪У цьому дом? працював у 1987?1991 роках перший президент Чеченсько? Республ?ки ?чкер?я генерал Джохар Дуда?в≫ ^[4] .

15 лютого 2024 року у м?ст? Полтава урочисто в?дкрита мемор?альна дошка Джохару Дуда?ву на фасад? дитячо? м?сько? кл?н?чно? л?карн? ^[13] .

У ход? процесу деколон?зац?? на фон? рос?йського вторгнення в Укра?ну 24 лютого 2022 року чимало топон?м?в та географ?чних назв зм?нено, серед яких на честь Джохара Дуда?ва, зокрема:

• 26 травня 2022 року у Р?вному вулицю Пржевальського ^[14] .
• 8 вересня 2022 року у Ки?в? вулицю ?скр?вську ^[15] .
• 16 вересня 2022 року в м?ст? Кременчук перейменований провулок Грозненський ^{[16] [17]} .
• 28 жовтня 2022 року у Кривому Роз? вулицю ?сен?на ^[18] .
• У м?ст? Полтава ?мен?м Джохара Дуда?ва названа колишня вулиця Н?к?тченка.
• У ?зюм? перейменована вулиця Турген?ва ^[19] .
• 8 травня 2023 року у м?ст? Покровськ перейменована вулиця Пушк?на ^[20] .

Об'?кти, як? назван? на честь або присвячен? пам'ят? генерала Дуда?ва:

• 
  Площа у В?льнюс?
• 
  Площа у Варшав?
• 
  Пам'ятник у В?льнюс?
• 
  Вулиця в ?вано-Франк?вську
• 
  Вказ?вник на вулиц? Риги

В л?тератур? [ ред. | ред. код ]

Дитинство Джохара описане в книз? для д?тей ≪Богдан Логвиненко про Нестора Махна, Шарля де Голля, Олеся Бердника, Джохара Дуда?ва, Романа Шухевича≫ ^[21] .

На честь Джохара Дуда?ва названо в?йськовий батальйон ^[22] .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература та джерела [ ред. | ред. код ]

• О. В. Черкасов , О. П. Орлов . Россия-Чечня: цепь ошибок и преступлений . ? 1998. ? 104 с. (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

• С. Переломов. Джохар Мусаевич Дудаев . poltava-arenda.com.ua (рос.) . Арх?в ориг?налу за 9 листопада 2013 . Процитовано 30 серпня 2013 .
• Як убили Дуда?ва. 15 рок?в тому загинув перший президент Чечн? . Укра?нська правда (рос.) . 21-04-2011. Арх?в ориг?налу за 20 липня 2014 . Процитовано 26 червня 2014 .
• Це до останнього тримали в та?мниц?. Житт?пис Джохара Дуда?ва (в?део) . (рос.)

Генеалог?я та некропол?стика Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · Open Library · Арх?в преси XX стол?ття Словники та енциклопед?? Биография.ру · Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan Дов?дков? видання Munzinger IBA · NNDB Нормативний контроль BNF :  14644136t · FAST :  350590 · Freebase :  /m/036wjf · GND :  124288030 · GTAA :  94081 · ISNI :  0000000049508324 · J9U :  987007437036805171 · LCCN :  nr95001889 · NTA :  230019382 · NUKAT :  n2008125520 · SUDOC :  094233985 · VIAF :  55076852

п о р Глави Чеченсько? Республ?ки ?чкер?я Джохар Дуда?в (1991?1996) ? Зел?мхан Яндарб??в (1996?1997) ? Аслан Масхадов (1997?2005) ? Абдул-Хал?м Садула?в (2005?2006) ? Доку Умаров (2006?2007) ? Ахмед Зака?в (2007?2010, в екзил?)