Було запропоновано при?днати цю статтю або розд?л до В?йськова диктатура , але, можливо, це варто додатково обговорити . Пропозиц?я з вересня 2016.

Форми державно? влади й пол?тичн? системи
Л?дери в?йськово? хунти генерала П?ночета
Пол?тичн? режими
Автократ?я Деспотизм Диктатура В?йськова Нацистська Пролетар?ату Фашистська Цив?льна Лег?зм
Ол?гарх?я Аристократ?я Ген?ократ?я Геронтократ?я Етнократ?я Корпоратократ?я Критарх?я Ноократ?я Партократ?я Петрократ?я Плутократ?я Стратократ?я Теократ?я Технократ?я Тимократ?я
Демократ?я Аф?нська Буржуазна Демарх?я ?м?тац?йна Керована Лаократ?я Л?беральна Нап?вдемократ?я Нел?беральна Плюрал?стична Представницька Пряма Тотал?тарна Теодемократ?я
?нше Анарх?я Анократ?я Б?партизм Електорал?зм Монопартизм Система дом?нування
Форми правл?ння
Республ?ка Зм?шана ?сламська Народна Парламентська Президентська Радянська
Монарх?я Абсолютна Всесв?тня Виборна Д?арх?я Конституц?йна Дуал?стична Парламентська Станово-представницька Теократ?я Феодальна Подв?йна
Соц?ально-економ?чн? ?деолог??
Авторитаризм Деспотизм Колон?ал?зм Комун?зм Л?вий Св?товий [en] Корпоратизм Нац?онал?зм Б?знес [en] Нац?онал-комун?зм Нац?онал-соц?ал?зм Синдикал?зм Нац?ональний синдикал?зм Соц?ал?зм Трибал?зм Феодал?зм
Л?бертар?анство Анарх?зм Анарх?чний комун?зм Дистрибутизм Кап?тал?зм Анархо- Анти- Державний Кум?вський Космопол?тизм Л?берал?зм Класичний Нео- Соц?ал- Пол?тичний плюрал?зм
?деолог?? громадських свобод
Анарх?зм Анарх?я Анарх?чний комун?зм Анархо-кап?тал?зм М?нарх?зм
Етатизм Авторитаризм Пол?ц?йна держава Тотал?таризм
Гео-культурн? ?деолог??
Глобал?зац?я Глобал?зм Новий св?товий лад Св?товий уряд Таласократ?я Телурократ?я Гартленд
Локальн?сть М?сто-держава Мун?ципал?тет
Структура влади
Сепарац?я Асоц?йована держава Дом?н?он Вожд?вство
Федерал?зац?я Федерац?я Конфедерац?я Деволюц?я
?нтеграц?я Асоц?йована держава Гегемон?я ?мпер?я Васал Дом?н?он Колон?я Протекторат Мар?онеткова держава П?дпорядкована держава Сател?т Трансконтинентальна держава Ун?тарна держава
Портал ? Категор?я
п о р

В?йсько?ва ху?нта або просто ху?нта ( ?сп. Junta militar, junta , в?д лат. junctus  ? об'?днаний, пов'язаний) ? вид авторитарного пол?тичного режиму , в?йськово - бюрократична диктатура , встановлена внасл?док в?йськового перевороту ? яка зд?йсню? диктаторське правл?ння методами терору ^[1] . Розповсюдження поняття отримало в?д в?йськових режим?в у латиноамериканських кра?нах. В радянськ?й пол?толог?чн?й науц? п?д ≪хунтою≫ малася на уваз? влада реакц?йних в?йськових угруповань в ряд? кап?тал?стичних держав, що встановили режим в?йськово? диктатури фашистського або близького до фашизму толку ^[2] .

На пострадянському простор? поняття отримало ч?тко негативну конотац?ю, тому також використову?ться в пропагандистських ц?лях для створення негативного образу уряду т??? чи ?ншо? держави ^{[3] [4]} . В переносному сенс? поняття ≪хунта≫ також застосову?ться щодо уряд?в клептократичних держав з високим р?внем корупц?? . У розмовн?й мов? терм?н може застосовуватися нав?ть в?дносно групи ос?б, як? д?ють за вза?мною згодою з непорядними ц?лями ^[5] .

Цей розд?л не м?стить посилань на джерела . Ви можете допомогти пол?пшити цей розд?л, додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено.

В?йськова хунта була одним з наймасов?ших вид?в авторитарних режим?в , що виникли в пер?од зв?льнення низки кра?н в?д колон?ально? залежност? ? формування нац?ональних держав : в традиц?йних сусп?льствах в?йськов? виявлялись найб?льш орган?зованою ? згуртованою соц?альною групою , здатною об'?днати сусп?льство на основ? ?де? нац?онального самовизначення .

П?сля приходу до влади пол?тичний курс в?йськово? верх?вки в р?зних кра?нах отримував р?зно? спрямованост?: в одних державах в?н призводив до в?дсторонення в?д влади корумпованих компрадорських ел?т ? в ц?лому був на користь формуванню нац?онально? держави ( ?ндонез?я , Тайвань ). П?сля Друго? св?тово? в?йни б?льш?сть в?йськових хунт мали перех?дний характер, зазвичай еволюц?онуючи в?д авторитаризму до демократ?? ( ?спан?я , Чил? , П?вденна Корея , Бразил?я , Аргентина та ?н.). Причинами цього вважаються, з одного боку ? зростання пол?тико-економ?чних протир?ч, як? не можна вир?шити при авторитарн?й форм? правл?ння, з ?ншого боку ? зростанням впливу ?ндустр?ально розвинених кра?н , як? намагалися розширити сферу демократичних ц?нностей.

Кра?на	Роки	Назва
Та?ланд	1932?1973 1976?1980 1991?1992 2006?2008	В?йськове правл?ння Хунта 1976 року Нац?ональна миротворча рада Рада нац?онально? безпеки
Н?гер?я	1966?1979 1983?1998	В?йськов? хунти
Грец?я	1967?1974	Режим полковник?в
Перу	1968?1980	Диктаторський в?йськовий уряд
Бразил?я	1930 1969	Перша в?йськова хунта Друга в?йськова хунта
Сомал?	1969?1991	Верховна революц?йна рада
Бол?в?я	1970?1971 1980?1982	Бол?в?йськ? в?йськов? хунти
Чил?	1973?1990	Диктатура П?ночета
Португал?я	1974?1976	Рада нац?онального порятунку
Еф?оп?я	1974?1987	Дерг
Аргентина	1976?1983	Процес нац?онально? реорган?зац??
Сальвадор	1979?1982	Революц?йна Хунта
Л?бер?я	1980?1986	Рада народного порятунку
Польща	1981?1983	В?йськова рада нац?онального порятунку
М'янма	1988?2011	Державна рада миру ? розвитку
Га?т?	1991?1994	Хунта генерала Седра
Мавритан?я	2008?2009	Хунта Абдель Аз?за
?гипет	2011?2012	Вища рада Збройних сил
Мал?	2012?2013	Нац?ональний ком?тет з в?дновлення демократ?? ? в?дродження держави в Мал?
Центральноафриканська Республ?ка	2013?2014	Уряд Мишеля Джотод?я
Мадагаскар	2009?2014	Високий тимчасовий орган

• Путч генерал?в  ? заколот французьких в?йськ в Алжир? проти де Голля (1961)

Частина ?нформац?? в ц?й статт? застар?ла . Ви можете допомогти, оновивши ??. Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н.

•   Н?гер (з 2023)
•   Ф?дж? (з 2006)
•   Та?ланд (з 2014)
•   М'янма (3 2021)

• В?йськова диктатура

• В. Г. Круговая. ≪Черные полковники≫ в Греции. 1967?1974 гг. // ≪Новая и новейшая история≫ (Москва). ? 2001. ? № 3. ? С. 64-80. (рос.)
• Пол?толог?чний енциклопедичний словник. / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабк?на. ? К., ≪Генеза≫, 1997.
• Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.
• Сирота Н. М. Политические системы и режимы. // Политология. Курс лекций. ? С-Пб : ≪Питер≫, 2006. ? С. 106-108. ? 272 с. ? ISBN 5-469-01194-1 .
• Andre Gunder Frank, ≪Economic Genocide in Chile: Open Letter to Milton Friedman and Arnold Harberger≫, in Economic and Political Weekly , Vol. 11, No. 24 (12 June, 1976), pp. 880?888. (англ.)
• Edward Luttwak, Coup d'etat: A Practical Handbook , Harvard University Press, 2016, 304 p. (англ.)
• Mary Helen Spooner, Soldiers in a Narrow Land: The Pinochet Regime in Chile , Berkeley, Los Angeles and London: University of California Press, 1994, 322 p. (англ.)
• В. Смолянюк . Хунта // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с.765 ISBN 978-966-611-818-2

• Дмитрий Воронин. Аргентина времен хунты: коллапс права (2013) [ Арх?вовано 4 липня 2019 у Wayback Machine .] (рос.)
• Лев Македонов. Диктаторы сели за похищение детей (2012) [ Арх?вовано 4 липня 2019 у Wayback Machine .] (рос.)
• Андрей Сидорчик. Режим ≪черных полковников≫. История последней военной диктатуры в Европе (2017) [ Арх?вовано 4 липня 2019 у Wayback Machine .] (рос.)
• Роман Тиса. Укра?нська ?деоло??я. Частина 2. П?ночетоф?л?я (2015) [ Арх?вовано 26 червня 2019 у Wayback Machine .]
• Е. Трифонов. Палачи и жертвы ≪грязной войны≫ [ Арх?вовано 4 липня 2019 у Wayback Machine .] (рос.)