Не плутати з
в?йськовим злочином
? злочином проти встановленого порядку несення в?йськово? служби.
Китай, 1938 р. Р?в, наповнений китайськими громадянами, вбитими японськими солдатами.
Во??нний зло?чин
(
англ.
war crime
) ? св?доме грубе порушення
закон?в та звича?в в?йни
.
[1]
Зб?рне поняття
у
м?жнародному прав?
, що об'?дну? групу серйозних порушень правил ведення бойових д?й (≪закону в?йни≫) та норм ? принцип?в
м?жнародного гуман?тарного права
, що вчиня?ться
умисно
або через грубу необережн?сть.
Во?нний злочин ? одним з м?жнародно-правових злочин?в (злочин?в за загальним м?жнародним правом), до яких також належать
злочин геноциду
,
злочини проти людяност?
та
злочин агрес??
.
Правове визначення та ?стор?я виникнення терм?ну
[
ред.
|
ред. код
]
Б?льш?сть науковц?в дотримуються думки, що вперше цей терм?н виник у 2 пол. XIX стор?ччя, а саме у 1864 роц?, коли було прийнято
Женевську конвенц?ю
про пол?пшення дол? поранених ? хворих во?н?в в д?ючих арм?ях, та ряд ?нших документ?в, що регламентували правила ведення бойових д?й. Також необх?дно зазначити що вперше правила регламентування та обмеження метод?в ведення бойових д?й з'явилися ще в III тисячол?тт? до н. е. в
?гипт?
, а надал? ? в ?нших державах.
[2]
Таким чином, виникнення поняття во?нних злочин?в прямо пов'язано ?з гуман?зац??ю в?йни шляхом формування закон?в та звича?в в?йни ? обмеження способ?в та метод?в ?? ведення через заборону певних вид?в збро? та набо?в, як? завдавали непотр?бних страждань, обмеження кола ос?б та об'?кт?в, як? могли бути об'?ктом нападу. Зверталася також особлива увага на поводження ?з самими в?йськовими, особливо тими, як? вже не могли брати участь у во?нних д?ях (полонен?, поранен?).
Першим сучасним джерелом м?жнародного гуман?тарного права, де вказано на порушення закон?в та звича?в в?йни як на д??, що мають пересл?дуватись у судовому порядку, хоч ? без перел?ку таких д?й, став
Версальський мирний догов?р
1919 року, який заф?ксував зак?нчення
Першо? св?тово? в?йни
. В?дпов?дно до статт? 228 Договору н?мецький уряд визнав за союзними та об'?днаними державами право ?х в?йськових суд?в на притягнення до в?дпов?дальност? ос?б, як? п?дозрюються у вчиненн? д?й, що суперечать законам та звичаям в?йни.
Наступним поштовхом для значного розвитку поняття во?нних злочин?в стала
Друга св?това в?йна
, по завершенню яко? св?т вперше побачив систему во?нних м?жнародних трибунал?в. 1945 року кра?нами-переможцями було ?н?ц?йовано створення першого м?жнародного во?нного трибуналу в м?ст? Нюрнберг, який ? дав назву однойменному процесу над кер?вниками г?тлер?всько? Н?меччини. У статт? 6 Статуту М?жнародного во?нного трибуналу, прийнятого 8 серпня 1945 року, вперше перел?чено
м?жнародно-правов? злочини
:
злочини проти миру
,
во?нн? злочини
та
злочини проти людяност?
. Во?нним злочином в?дпов?дно до Статуту визнавалось порушення закон?в та звича?в в?йни, так? як: вбивство, катування чи взяття у рабство чи для ?нших ц?лей цив?льного населення окуповано? територ??; вбивство чи катування в?йськовополонених чи ос?б, як? знаходяться у мор?; вбивство заручник?в; пограбування державно? чи приватно? власност?; безглузде знищення м?ст чи с?л; розорення, не виправдане в?йськовою необх?дн?стю, та ?нш? злочини.
Базуючись на положеннях Статуту згодом були сформульован? так зван?
Нюрнберзьк? принципи
, в?дпов?дно до яких:
- Будь-яка особа, яка зд?йснила будь-яку д?ю, що в?дпов?дно до м?жнародного права вважа?ться злочином, несе за так? д?? в?дпов?дальн?сть ? ма? бути покарана.
- Та обставина, що в?дпов?дно до нац?онального права не встановлено покарання за будь-яку д?ю, що в?дпов?дно до м?жнародного права вважа?ться злочином, не зв?льня? особу, яка його вчинила, в?д в?дпов?дальност? за м?жнародним правом.
- Та обставина, що будь-яка особа, яка зд?йснила д?ю, що в?дпов?дно до м?жнародного права вважа?ться злочином, д?яла як голова держави чи в?дпов?дальна посадова особа уряду, не зв?льня? таку особу в?д в?дпов?дальност? за м?жнародним правом.
- Та обставина, що будь-яка особа д?яла на виконання наказу свого уряду чи начальника, не зв?льня? таку особу в?д в?дпов?дальност? за м?жнародним правом, якщо св?домий виб?р був фактично для не? можливим.
- Кожна особа, яка обвинувачу?ться в ско?нн? м?жнародно-правового злочину, ма? право на справедливий розгляд сво?? справи на п?дстав? факт?в та права.
Перел?к во?нних злочин?в
[
ред.
|
ред. код
]
Найширший перел?к во?нних злочин?в наведено в Статут? М?жнародного крим?нального суду (дал? ? ≪
Римський статут≫
), що по сут? консол?ду? б?льш?сть актуальних порушень м?жнародного гуман?тарного права, закр?плених низкою м?жнародних конвенц?й та м?жнародним звича?вим правом. За джерелами порушуваних норм можна умовно вид?лити так? три групи порушень:
- Груб? порушення (‘grave breaches’) Женевських конвенц?й в?д 12 серпня 1949 року та Першого додаткового протоколу до Женевських конвенц?й 1949 року в?д 8 червня 1977 року.
- ?нш? серйозн? порушення закон?в та звича?в в?йни, що застосовуються до м?жнародних збройних конфл?кт?в, базуючись на зобов'язаннях, передбачених Гаазькою декларац??ю 1899 року, Постановами Четверто? Гаазько? Конвенц?? 1907 року, Женевським протоколом 1925 року про заборону застосування на в?йн? задушливих, отруйних чи ?нших под?бних газ?в та бактер?олог?чних засоб?в, Гаазько? конвенц?? 1954 року про захист культурних ц?нностей у випадку збройного конфл?кту та протокол?в до не?, Конвенц?? про права дитини 1989 року, Конвенц?? про захист персоналу ООН та пов'язаного з нею персоналу 1994 року, Статуту М?жнародного крим?нального трибуналу по колишн?й Югослав??.
- ?нш? серйозн? порушення закон?в та звича?в в?йни, що застосовуються до нем?жнародних збройних конфл?кт?в, базуючись на положеннях чотирьох Женевських конвенц?й 1949 року та Другого додаткового протоколу 1977 року, Протоколу 1999 року до Гаазько? конвенц?? 1954 року про захист культурних ц?нностей у випадку збройного конфл?кту, Конвенц?? про права дитини 1989 року, Конвенц?? про захист персоналу ООН та пов'язаного з нею персоналу 1994 року, Статут?в М?жнародних трибунал?в по Руанд? та колишн?й Югослав??, Статуту Спец?ального Суду по Сь?ра Л?оне.
Таким чином, в?дпов?дно до Римського статуту
во?нними злочинами
?:
1.
Груб? порушення Женевських конвенц?й в?д 12 серпня 1949 року, а саме будь-як? ?з д?янь проти ос?б чи майна, що користуються м?жнародним захистом, як? застосовуються до м?жнародних збройних конфл?кт?в [
стаття 8 (2) (a) Римського статуту
]:
- умисне вбивство;
- тортури чи нелюдське поводження, включаючи б?олог?чн? експерименти;
- умисне завдання сильних страждань чи запод?яння важких т?лесних ушкоджень;
- незаконне, безглузде та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, що не викликане во?нною необх?дн?стю;
- примушування в?йськовополоненого чи ?ншо? особи, яка користу?ться м?жнародним захистом, служити у збройних силах ворожо? сторони;
- умисне позбавлення в?йськовополоненого чи ?ншо? особи, яка користу?ться м?жнародним захистом, права на справедливий та звичайний судовий процес;
- незаконне обмеження свободи;
- взяття заручник?в.
2.
?нш? серйозн? порушення закон?в та звича?в в?йни, що застосовуються до м?жнародних збройних конфл?кт?в [
стаття 8 (2) (b) Римського статуту
]:
- умисний ц?леспрямований напад на цив?льне населення чи окремих цив?льних ос?б, як? не беруть безпосередньо? участ? у во?нних д?ях;
- умисний напад на цив?льн? об'?кти, тобто об'?кти, як? не ? во?нними ц?лями;
- ц?леспрямоване завдавання удар?в по персоналу, об'?ктам, матер?алам, п?дрозд?лам чи транспортним засобам, зад?яним у наданн? гуман?тарно? допомоги чи м?с?? по п?дтриманню миру в?дпов?дно до Статуту ООН, поки вони мають право на захист, яким користуються цив?льн? особи чи цив?льн? об'?кти за м?жнародним правом збройних конфл?кт?в;
- умисне зд?йснення нападу, коли в?домо, що такий напад стане причиною випадково? загибел? чи травмування цив?льних ос?б чи завдаватиме шкоди ?х майну, цив?льним об'?ктам чи спричинить загальну, довготривалу та серйозну шкоду навколишньому середовищу, що не можна буде пояснити конкретною чи оч?куваною во?нною перевагою внасл?док таких д?й в ц?лому;
- напад на незахищен? та так?, що не ? во?нними ц?лями, м?ста, села, жил? прим?щення чи буд?вл? чи ?х обстр?л ?з застосування будь-яких засоб?в;
- вбивство чи поранення комбатанта, який склавши зброю чи не маючи б?льше засоб?в захисту, здався у полон;
- неналежне використання прапору тимчасового перемир'я або переговор?в (б?лого прапору), нац?онального прапору чи в?йськових в?дзнак та форми ворожо? сторони чи ООН, а також емблем, передбачених Женевськими конвенц?ями, що призвело до загибел? людей чи завдання ?м тяжких т?лесних ушкоджень;
- пряме або непряме перем?щення окупац?йною державою частини ?? власного цив?льного населення на окуповану нею територ?ю, чи депортац?я або перем?щення частини чи всього населення окуповано? територ?? як в межах в?дпов?дно? територ??, так ? за ?? меж?;
- умисне завдавання удар?в по буд?влях, що мають рел?г?йне, осв?тн?, культурне, наукове чи благод?йне призначення, ?сторичним пам'яткам, госп?талях та м?сцях зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не ? во?нними ц?лями;
- завдання особам, як? п?дпорядкован? ворож?й сторон?, ф?зичних травмувань чи проведення над ними медичних чи наукових експеримент?в будь-якого виду, як? не виправдан? необх?дн?стю медичного, стоматолог?чного чи ?ншого л?кування в?дпов?дно? особи ? не зд?йснюються в ?? ?нтересах, ? як? спричиняють смерть чи серйозно загрожують здоров'ю тако? особи чи ос?б;
- п?дступне вбивство чи поранення ос?б, як? ? громадянами протилежно? сторони конфл?кту чи представниками ворожо? арм??;
- заява про те, що пощади н?кому не буде;
- знищення або захоплення ворожого майна за винятком випадк?в, коли таке знищення або захоплення викликане во?нною необх?дн?стю;
- заява про в?дм?ну, призупинення чи недопустим?сть в суд? прав та позов?в громадян протилежно? сторони;
- примушування громадян протилежно? сторони до участ? у во?нних д?ях проти ?х власно? держави, нав?ть, якщо вони знаходились на служб? воюючо? сторони до початку в?йни;
- пограбування м?ста чи населеного пункту нав?ть, якщо в?н захоплений штурмом;
- застосування отрути чи отру?но? збро?;
- застосування задушливих, отруйних чи ?нших газ?в та будь-яких аналог?чних р?дин, матер?ал?в чи засоб?в;
- застосування куль, як? легко розриваються чи сплющу?ться в т?л? людини, таких, як оболончат? кул?, тверда оболонка яких не покрива? всю серцевину чи ма? надр?зи;
- застосування збро?, бо?припас?в та техн?ки, а також використання таких метод?в ведення в?йни, як? спричиняють надм?рн? пошкодження чи непотр?бн? страждання, чи мають не виб?ркову д?ю, що порушу? норми м?жнародного права збройних конфл?кт?в, за умови, що така зброя, бо?припаси, техн?ка та методи ведення в?йни ? забороненими та зазначен? у в?дпов?дному додатку до Статуту шляхом застереження ?з врахуванням положень, викладених у статтях 121 та 123 Статуту;
- заз?хання на людську г?дн?сть, в тому числ? ставлення, що обража? чи принижу? людську г?дн?сть;
- з?валтування, навертання в сексуальне рабство, примушування до проституц??, примусова ваг?тн?сть в розум?нн? пункту 2 ≪f≫ статт? 7, примусова стерил?зац?я та будь-як? ?нш? види сексуального насильства, що ? грубими порушеннями Женевських конвенц?й;
- використання присутност? цив?льно? особи чи ?ншо? особи, яка користу?ться м?жнародним захистом, для захисту в?д во?нних д?й певних пункт?в, район?в чи збройних сил;
- умисне завдавання удар?в по буд?влях, матер?алах, медичних закладах та транспортних засобах, а також персоналу, який використовую? в?дпов?дно до м?жнародного права в?дзнаки, встановлен? Женевськими конвенц?ями;
- умисне вчинення д?й, як? п?ддають цив?льне населення голоду, як способу ведення в?йни шляхом позбавлення його предмет?в, необх?дних для виживання, включаючи умисне створення завад для допомоги, як це передбачено Женевськими конвенц?ями;
- наб?р чи вербування д?тей в?ком до п'ятнадцяти рок?в до складу нац?ональних збройних сил чи ?х використання для активно? участ? у збройних д?ях.
3.
У випадку збройного конфл?кту не м?жнародного характеру серйозн? порушення статт? 3 сп?льно? для чотирьох Женевських конвенц?й в?д 12 серпня 1949 року, а саме будь-як? з наведених нижче д?й проти ос?б, як? не беруть активно? участ? у во?нних д?ях, включаючи учасник?в збройних сил, як? склали зброю та не здатн? брати подальшо? участ? у во?нних д?ях внасл?док хвороби, поранень, затримання чи з будь-яко? ?ншо? причини [
стаття 8 (2) (с) Римського статуту
]:
- насильство над життям та особист?стю, зокрема вбивство будь-якого виду, завдання т?лесних ушкоджень, жорстке поводження та тортури;
- приниження людсько? г?дност?, зокрема принизливе та образливе ставлення;
- взяття заручник?в;
- винесення вироку та зд?йснення покарання без попереднього винесення судового р?шення, прийнятого звичайний судом, ?з дотриманням вс?х процесуальних прав обвинуваченого.
4.
?нш? серйозн? порушення закон?в та звича?в в?йни, як? застосовуються до збройного конфл?кту не м?жнародного характеру [
стаття 8 (2) (e) Римського статуту
]:
- умисне ц?леспрямоване завдавання удар?в по цив?льному населенню, а також умисний напад на окремих цив?льних ос?б, як? не беруть безпосередньо? участ? у во?нних д?ях;
- умисне завдавання удар?в по буд?влях, матер?алах, медичних закладах та транспортних засобах, а також персоналу, який використову? в?дпов?дно до м?жнародного права в?дзнаки, встановлен? Женевськими конвенц?ями;
- ц?леспрямоване завдавання удар?в по персоналу, об'?ктах, матер?алах, п?дрозд?лах чи транспортних засобах, зад?яних у наданн? гуман?тарно? допомоги чи м?с?? по п?дтриманню миру в?дпов?дно до Статуту ООН, поки вони мають право на захист, яким користуються цив?льн? особи чи цив?льн? об'?кти за м?жнародним правом збройних конфл?кт?в;
- умисне завдавання удар?в по буд?влях, що мають рел?г?йне, осв?тн?, культурне, наукове чи благод?йне призначення, ?сторичних пам'ятках, госп?талях та м?сцях зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не ? во?нними ц?лями;
- пограбування м?ста чи населеного пункту, нав?ть, якщо в?н захоплений штурмом;
- з?валтування, навертання в сексуальне рабство, примушування до проституц??, примусова ваг?тн?сть в розум?нн? пункту 2 ≪f≫ статт? 7, примусова стерил?зац?я та будь-як? ?нш? види сексуального насильства, що ? грубими порушеннями Женевських конвенц?й;
- наб?р чи вербування д?тей в?ком до п'ятнадцяти рок?в до складу нац?ональних збройних сил чи ?х використання для активно? участ? в збройних д?ях;
- видання наказ?в про перем?щення цив?льного населення з причин, пов'язаних з конфл?ктом, якщо т?льки це не вимага?ться задля забезпечення безпеки в?дпов?дних ос?б чи
крайня необх?дн?сть
во?нного характеру;
- п?дступне вбивство чи поранення комбатанта ворожо? сторони;
- заява про те, що пощади н?кому не буде;
- завдання особам, як? п?дпорядкован? ворож?й сторон?, ф?зичних травмувань чи проведення над ними медичних чи наукових експеримент?в будь-якого виду, як? не виправдан? необх?дн?стю медичного, стоматолог?чного чи ?ншого л?кування в?дпов?дно? особи ? не зд?йснюються в ?? ?нтересах, ? як? спричиняють смерть чи серйозно загрожують здоров'ю тако? особи чи ос?б;
- знищення або захоплення ворожого майна, за винятком випадк?в, коли таке знищення або захоплення викликане во?нною необх?дн?стю.
Ознаки во?нних злочин?в
[
ред.
|
ред. код
]
До найголовн?ших ознак во?нних злочин?в можна в?днести наступн?:
1)
Об'?ктивна сторона
даних д?й вчиня?ться п?д час та безпосередньо пов'язана з? збройним конфл?ктом
2) Вчинення д?й, що вважаються грубим порушенням норм м?жнародного гуман?тарного права:
- д??, що вчиняються мають грубо потурати норми м?жнародного гуман?тарного права, як? знайшли сво? в?дображення у Женевських конвенц?ях 1949 року, Додаткових протокол?в до них 1977 р., Гаазьких конвенц?ях 1899 та 1907 р., та ще деяких НПА, що встановлюють перел?к во?нних злочин?в, а також грубе порушення звича?в м?жнародного гуман?тарного права
- так? д?? повинн? грубо потурати найважлив?ш? принципи м?жнародного гуман?тарного права
- так? д?? будуть визнаватися во?нними злочинами незалежно в?д ?х насл?дк?в
3) Так? д??, за загальним правилом, мають вчинятися
комбатантами
(тобто особами що волод?ють правом вести бойов? д?? в?д ?мен? держави та уповноважен? на це нею) або особами, як? волод?ють правом ?м наказувати вчиняти певн? д??
4) Перел?к
об'?кт?в
, що можуть бути ц?ллю протиправного заз?хання закр?плен? в нормах м?жнародного гуман?тарного права та користуються його захистом
5)
Суб'?ктивною стороною
даних протиправних д?й ?
умисел
чи груба необережн?сть.
[2]
Окр?м того, во?нн? злочини характеризуються такими обов'язковими ознаками (елементами)
:
- под?я, яка призвела до правопорушення, сталася у зв'язку чи у контекст? збройного конфл?кту;
- порушник усв?домлював фактичн? обставини, як? визначили наявн?сть збройного конфл?кту.
Для оц?нки наявност? зазначених вище ознак:
- не ма? значення юридична оц?нка порушником наявност? збройного конфл?кту чи визначення його характеру як м?жнародного чи не м?жнародного;
- так само не ма? значення усв?домлення порушником факт?в, що визначили характер конфл?кту як м?жнародний чи не м?жнародний;
- вимага?ться лише усв?домлення порушником фактичних обставин, як? визначили наявн?сть збройного конфл?кту.
Сфера застосування
[
ред.
|
ред. код
]
Во?нн? злочини в?дпов?дно до Римського статуту под?ляються на дв? групи: (
i
) злочини, як? застосовуються у випадку
збройного конфл?кту м?жнародного характеру
, тобто конфл?кту, де сторонами ? держави, та (
ii
)
збройного конфл?кту не м?жнародного характеру
, тобто конфл?кту всередин? одн??? держави, де сторонами конфл?кту ? регулярн? в?йська, збройн? сили, правоохоронн? органи держави з одн??? сторони та орган?зован?, тобто як? перебувають п?д центральним командуванням, збройн? формування з ?ншо? сторони.
Варто зазначити, що в?дпов?дно до Римського статуту [
стаття 8 (2) (d), (f) Статуту
], т? його положення, як? стосуються конфл?кт?в не м?жнародного характеру, не застосовуються до внутр?шн?х короткочасних заворушень, порушень громадського порядку чи окремих акт?в насилля, чи ?нших аналог?чних за природою под?й. Таким чином, зазначен? положення Римського статуту будуть застосовуватись виключно за умови тривалого збройного конфл?кту м?ж урядовими збройними та правоохоронними силами та орган?зованими збройними групами чи м?ж такими групами.
Натом?сть, починаючи з друго? половини ХХ стол?ття, збройн? конфл?кти почали набувати характеру так званих г?бридних конфл?кт?в або
г?бридних в?йн
, коли фактичн? учасники конфл?кту оф?ц?йно не декларують себе, ан? як агресор, ан? як сторона, що обороня?ться, а досягають сво?х ?нтерес?в через пряму або част?ше непряму п?дтримку орган?зованих збройних формувань з протилежними ?нтересами всередин? окремо? держави. У такому раз? в?дпов?дний конфл?кт сл?д анал?зувати в комплекс? вс?х можливих аспект?в м?жнародного гуман?тарного права, а порушення закон?в та звича?в в?йни, якщо так? мали м?сце, в контекст? кожно? окремо взято? ситуац??.
Застосування поняття во?нного злочину сво?ю чергою не залежить в?д формального визнання державою, на територ?? яко? в?дбува?ться збройний конфл?кт, стану в?йни чи ?ншого виду збройного конфл?кту, адже значення мають саме фактичн? обставини та стан речей, за яких в?дбуваються под??, як? оц?нюються з точки зору ?х можливо? квал?ф?кац?? як во?нних злочин?в.
Невизначен?сть щодо характеру конфл?кту як м?жнародного чи не м?жнародного характеру може бути принциповою зокрема в частин? визначення статусу та порядку поводження ?з полоненими у такому конфл?кт?. Так, у випадку конфл?кту м?жнародного характеру полонен? мають статус в?йськовополонених ?з ус?ма гарант?ями, передбаченими м?жнародним гуман?тарним правом, як?, в?дпов?дно, за умови в?дсутност? в ?х д?ях ознак во?нних злочин?в, не можуть притягуватись до крим?нально? в?дпов?дальност? за самий лише факт участ? у такому конфл?кт?, а можуть лише утримуватися у полон? до моменту зак?нчення конфл?кту або можуть бути в?дпущенн? п?д об?цянку не приймати подальшо? у ньому участ?. Натом?сть за умови конфл?кту не м?жнародного характеру учасники орган?зованих збройних формувань, як? виступають проти урядових сил, нестимуть крим?нальну в?дпов?дальн?сть в?дпов?дно до нац?онального законодавства, передбачену за так? д?? (незаконне поводження з? збро?ю, заз?хання на життя, насильницька зм?на чи повалення конституц?йного ладу тощо).
В?дпов?дальн?сть за вчинення во?нних злочин?в. Строк позовно? давност? в?дносно во?нних злочин?в
[
ред.
|
ред. код
]
Сьогодн? м?жнародне гуман?тарне право встановлю? не лише особисту, а й командну в?дпов?дальн?сть за во?нн? злочини. Командир певного в?йськового об'?днання несе в?дпов?дальн?сть за порушення його п?длеглими норм м?жнародного гуман?тарного права у тому випадку, якщо в?н волод?в ?нформац??ю про можлив?сть вчинення ними правопорушень, проте не приклав зусиль для ?х попередження чи припинення зг?дно статт? 86 ? протоколу до Женевських конвенц?й 1949 року.
На сучасному етап? розвитку м?жнародного права терм?н давност? не може бути застосовним до во?нних злочин?в та злочин?в проти людства та людяност?, що закр?плено у Конвенц?? ООН ≪Про незастосування строку давност? до во?нних злочин?в ? злочин?в проти людства≫ в?д 1968 року
[3]
та Конвенц?? держав-учасниць Ради ?вропи ≪Про незастосування строк?в давност? до злочин?в проти людяност? та во?нних злочин?в≫.
[4]
Кровопролитн? локальн? конфл?кти та подальше продовження виявлення факт?в геноциду, во?нних злочин?в та злочин?в проти людяност? змусило м?жнародну сп?льноту у 1998 роц? скликати у
Рим?
Дипломатичну конференц?ю
ООН
з питань створення пост?йно д?ючого м?жнародного крим?нального суду. 17 липня 1998 року 120 держав п?дписали
Римський статут
, яким передбачалося створення такого органу, за яким було у 2002 роц? створено незалежну в?д ООН, функц?онуючу за рахунок держав-учасниць, добров?льних внеск?в кра?н та благод?йницьких кошт?в. М?сцем розташування суду стала
Гаага
,
Н?дерланди
. Проте багато кра?н, що грають важливу роль в м?жнародних в?дносинах не п?дписали (
Китай
,
?нд?я
,
?ндонез?я
,
Пакистан
) або не ратиф?кували (наприклад:
Рос?я
,
США
,
Укра?на
) його.
Тим не менш варто зазначити, що у сучасному м?жнародному прав? крим?нальна в?дпов?дальн?сть ?ндив?д?в за во?нн? злочини ?рунту?ться не лише на положеннях м?жнародних договор?в (передовс?м Римський статут) та ?нших м?жнародних документах (статути МКТЮ, МКТР), але ма? статус звича?во? норми, що склалася через розповсюджене усв?домлення, як? саме д?? вважаються неприпустимими протягом во?нного конфл?кту. До останн?х можна зокрема в?днести груб? порушення Женевських конвенц?й 1949 року та Першого протоколу. ?з цього виплива?, що нестача догов?рно? чи законодавчо? бази сама по соб? не внеможливлю? притягнення до в?дпов?дальност? во?нних злочинц?в, хоч ? може породити серйозн? практичн? складнощ?.
Крим?нальний кодекс Укра?ни та во?нн? злочини
[
ред.
|
ред. код
]
Укра?нське законодавство не м?стить визначення поняття ≪
во?нний злочин
≫, який у вжитку часто плутають з ≪
в?йськовим злочином
≫, тобто злочином проти встановленого порядку несення в?йськово? служби, передбаченим Розд?лом XIX Крим?нального кодексу Укра?ни (ККУ). Попри в?дсутн?сть законодавчого визначення во?нних злочин?в, деяк? з тих, що передбачен? ККУ, ? саме во?нними, а не в?йськовими, злочинами, а саме:
- насильство над населенням у район? во?нних д?й (стаття 433 ККУ);
- погане поводження з в?йськовополоненими (стаття 434 ККУ);
- незаконне використання символ?ки Червоного Хреста, Червоного П?вм?сяця, Червоного Кристала та зловживання ними (стаття 435 ККУ);
- мародерство (стаття 432 ККУ).
Мародерство в?дпов?дно до Крим?нального кодексу Укра?ни ма? значно вужче застосування у пор?внянн? ?з тим, яке йому надають Женевськ? конвенц?? та в?дпов?дно Римський статут. Так, за укра?нським законом мародерство це ? викрадення на пол? бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених, тод? як в?дпов?дно до Римського статуту мародерство це заволод?ння будь-яким майном без згоди його власника для особистого користування.
Ун?версальна норма саме щодо во?нних злочин?в м?ститься у Розд?л? ХХ ККУ. Так, в?дпов?дно до
статт? 438 ККУ ≪Порушення закон?в та звича?в в?йни≫
вважа?ться злочином ? жорстоке поводження з в?йськовополоненими або цив?льним населенням, вигнання цив?льного населення для примусових роб?т, розграбування нац?ональних ц?нностей на окупован?й територ??, застосування засоб?в ведення в?йни, заборонених м?жнародним правом,
?нш? порушення закон?в та звича?в в?йни, що передбачен? м?жнародними договорами
, згода на обов'язков?сть яких надана Верховною Радою Укра?ни, а також в?ддання наказу про вчинення таких д?й. Покарання за так? д?? передбачене у вигляд? позбавлення вол? на строк в?д восьми до дванадцяти рок?в [
частина 1 статт? 438 ККУ
]. Якщо так? д?яння були по?днан? з умисним вбивством, то застосову?ться покарання у вигляд? позбавлення вол? на строк в?д десяти до п'ятнадцяти рок?в або дов?чного позбавлення вол? [
частина 2 статт? 438 ККУ
].
Во?нн? злочини в контекст? агрес?? Рос?йсько? Федерац?? проти Укра?ни
[
ред.
|
ред. код
]
В умовах триваючого м?жнародного во?нного конфл?кту м?ж Рос??ю та Укра?ною, що розпочався з окупац?? Криму в березн? 2014 року та згодом був доповнений збройним протистоянням м?ж укра?нськими добровольцями, Збройними силами Укра?ни, п?дрозд?лами М?н?стерства внутр?шн?х справ Укра?ни та Служби безпеки Укра?ни, з одного боку, та рос?йськими озбро?ними формуваннями та контрольованими Рос??ю незаконними озбро?ними формуваннями, з ?ншого, на територ?? деяких район?в Донецько? та Луганських областей (в тому числ? м?стах Донецьк та Луганськ) ? под?? ? правопорушення, що мали м?сце впродовж цього конфл?кту, мають оц?нюватись кр?зь призму Женевських конвенц?й та м?жнародного гуман?тарного права.
[
джерело?
]
Окремо сл?д зазначити, що 17 кв?тня 2014 року Уряд Укра?ни подав заяву до М?жнародного крим?нального суду в?дпов?дно до статт? 12(3) Римського статуту, визнавши юрисдикц?ю Суду щодо ймов?рних злочин?в, ско?них на територ?? Укра?ни протягом пер?оду з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. У кв?тн? 2014 року Прокурор Суду, пан? Фату Бенсуда, в?дкрила попередн? вивчення ситуац?? в?дпов?дно до встановлено? процедури, а саме чи в?дпов?да? ситуац?я в Укра?н? встановленим Римським статутом критер?ям для в?дкриття провадження.
8 вересня 2015 року Уряд Укра?ни подав другу заяву, визнавши юрисдикц?ю Суду щодо ймов?рних злочин?в, вчинених на територ?? Укра?ни, починаючи вже з 20 лютого 2014 року ? надал?. Таким чином, Прокурор Суду ма? встановити чи поширю?ться юрисдикц?я Суду на под??, що мали м?сце в Укра?н? протягом вказаного пер?оду, та чи ? серед таких под?й, так?, що можуть квал?ф?куватись як злочини в?дпов?дно до Римського статуту.
П?д час
пандем?? коронав?русно? хвороби
були виявлен? масов? приховування, замовчування ? викривлення ?нформац?? про поширення коронав?русу з боку окупац?йно? влади ≪ЛНР≫, факт?в захворювання людей на
COVID-19
на тимчасово окупован?й територ??. Дан? факти були квал?ф?кован? прокуратурою за статтею 438 (порушення закон?в та звича?в в?йни) Крим?нального кодексу Укра?ни
[5]
.
Во?нн? злочини, що мали найб?льший розголос
[
ред.
|
ред. код
]