Цю статтю потр?бно повн?стю переписати в?дпов?дно до стандарт?в якост? В?к?пед?? . Ви можете допомогти, переробивши ??. Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н. (лютий 2015)

Атт?ла
Атт?ла. Фрагмент фрески Ежена Делакруа , бл. 1843 - 1847 рр.
Каган гун?в
434  ?  453
Попередник	Руг?ла та Бледа
Наступник	Елак
Народився	близько 396 Кавказ
Помер	453 ( 0453 ) Паннон?я
В?домий як	вождь
Кра?на	?мпер?я гун?в
Пол?тична парт?я	антиримська
Батько	Мундзук
У шлюб? з	?льд?ко , Крека, Кримг?льда (?удрун) та ?н.
Д?ти	Еллака, Денгизих , Ернак , Емнетзура та Ултз?ндурекс
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Атт??ла (Аттило, Етеле, Atli ; 396  ? 453 року, Паннон?я ) ? каган гун?в з 434 , п?дн?с Гунську ?мпер?ю (м?сцезнаходження столиц? нев?доме) до вершини могутност? ? ?? сфера впливу простягалася в?д р?чки Урал та Кавказу до р?чки Рейн ? в?д р?чки Дунай до Балт?йського моря .

З 445 року ? володар велетенсько? держави в Сх?дн?й ?вроп? , що, за приблизними описами стародавн?х ?сторик?в, простягалася в?д Чорного моря до Рейну та в?д данських остров?в до правого берега Дунаю. Зд?йснив спустошлив? походи в ?лл?р?ю ( 447 ), Гал?ю ( 451 ) та ?тал?ю ( 452 ).

Атт?ла ? син Мундзука (Мунд?уха, Маджака) , представника правлячого роду гун?в, що, за легендарними переказами, походили в?д князя Балтазара . П?сля смерт? свого дядька кагана Роаса (Ругили), та недовгого правл?ння батька, 434 року, разом з сво?м братом Бледою (Вледою) очолив гун?в, що панували в степах на п?вн?ч в?д Чорного моря ? Дунаю. В?д 444 року, вбивши Бледу, правив одноос?бно.

• У 434 ? 441 роках, п?дпорядкувавши алан?в , остгот?в, геп?д?в, герул?в ? багато ?нших племен, створив могутн?й плем?нний союз, що контролював величезну територ?ю в?д Рейну до меж Китаю . П?дкорив акацир?в, плем'я, що мешкало на теренах сучасно? Укра?ни. ?хн?й каган Карадах був вимушений стати васалом короля гун?в, проте шукав п?дтримки у В?зант??, як потенц?йного союзника в боротьб? проти гун?в, але безрезультатно.
• у 436 роц? розгромив перше Бургундське корол?вство.
• у 441 роц? почав систематичн? наб?ги на придунайськ? пров?нц?? Сх?дно? Римсько? ?мпер?? ( Паннон?ю , Дак?ю , Мез?ю); розорив Серд?ку (сучасна Соф?я ) ? Сингидун (сучасний Белград ) ^[1] .
• у 447 роц?, п?сля невдалого походу до Перс?? ? В?рмен?? , зробив широкомасштабне вторгнення на Балкани: одна частина гун?в обрушилася на Фессал?ю ? д?йшла до Фермоп?л, ?нша рушила на Константинополь. Страшному спустошенню п?ддалися Фрак?я , Македон?я ? Грец?я ; було розгромлено с?мдесят м?ст; уц?л?ли т?льки Адр?анополь ? Гераклея Понт?йська ^[2] . У битв? на Херсонес? Фрак?йському (сучасний Галл?пол?) каган завдав поразки арм?? Сх?дно? Римсько? ?мпер??, але не зробив спроби узяти сильно укр?плений Константинополь (гуни не волод?ли мистецтвом облоги фортець) ? уклав з ?мператором Феодос??м II мир, за яким ?мпер?я поступилася йому частиною територ?? на п?вдень в?д Дунаю ? зобов'язалася виплачувати щор?чну данину розм?ром у дв? тисяч? золотих монет. Вимоги Атт?ли, що пост?йно росли, спонукали Сх?дний Римський дв?р орган?зувати проти нього змову, яка, проте, була розкрита.
• У 450 роц? принцеса Гонор?я, сестра ?мператора Зах?дно? Римсько? ?мпер?? Валентин?ана III , що знаходилася в ув'язненн? в Константинопол?, звернулася до Атт?ли з проханням про допомогу ? запропонувала йому одружитися з нею. Атт?ла зажадав в?д нового ?мператора Сх?дно? Римсько? ?мпер?? Марк?ана видач? Гонор??, а коли ?? в?д?слали в Равенну, пред'явив ту ж вимогу Валентин?ану III. Отримавши в?дмову, п?д цим приводом зд?йснив в 451 роц? пох?д на зах?д. З?бравши величезне в?йсько ?з залежних племен, перейшов Рейн, вторгся в Гал?ю, розорив Д?водур (сучасний Мец ) ? обложив Генаб (сучасний Орлеан ). Проте полководець Зах?дно? Римсько? ?мпер?? Флав?й Аец?й за п?дтримкою вестгот?в примусив його зняти облогу ? в?дступити в Шампань . На Каталаунських полях (долина Марни) на зах?д в?д Августобони (сучасне Труа ) 23 червня 451 в?дбулася ≪битва народ?в≫ , в як?й об'?днан? сили римлян , вестгот?в , бургунд?в ? франк?в майже завдали поразки Атт?л?, але через темряву битва припинилася. За св?дченням ?сторика Йордана, тут лягло з обох стор?н близько 180 тис. во?н?в. Але Аец?й Флав?й не розгромив гун?в до к?нця ? дозволив ?м в?д?йти за Рейн .

• Навесн? 452 року, з?бравши нове в?йсько, Атт?ла вторгся до ?тал??; в?н захопив Акв?лею, Конкорд?ю, Альт?нум, Патав?ум (сучасна Падуя ), розграбував Мед?олан (сучасний М?лан ) ? Т?цинум (сучасна Пав?я ); перед ним в?дкрили ворота В?цет?я (сучасна В?ченца ), Верона , Бр?ксия (сучасна Бреш?я ) ? Бергамум (сучасний Бергамо ). Проте п?сля зустр?ч? з римським Папою Левом I на берез? р. М?нций (сучасна М?нчо) Атт?ла в?дмовився в?д план?в походу на Рим, задовольнившись об?цянкою щор?чно? данини. Середньов?чна християнська традиц?я припису? ≪порятунок Риму≫ втручанню апостол?в Петра ? Павла; науковц? ж пов'язують його ?з страхом кагана перед еп?дем??ю нев?домо? хвороби, що лютувала тод? в ?тал??.

• Петрон?й Гел?опум Савил?ян  ? римський полководець, перейшов на сторону Атт?ли, пом. 448 р. н. е.
• В?ктор Флав?й Юст  ? римський полководець, консул, вбитий у Рим? 449 р. н. е.
• Октар
• Регула
• Альмар?он  ? в?йськовий радник (Varior et Postate) в 446?453 рр. н. е.
• Неомах Теократ (389?467) ? грецький стратег Аф?н 440?442.444-450 рр. н.е
• Обадир (OUBAUDRUS) ? Саврський найманець на служб? Атт?ли.
• Салгур (Saulugur) ? стратег Феодос??.
• Саттак (SOLTACUS) ? венед або ск?ф, за Ат?ли, захопив всю Меотську долину(438?)…
• Енадезир?г  ? готський найманець

У 453 роц? в розпал п?дготовки до вторгнення у Сх?дну Римську ?мпер?ю, Атт?ла вир?шив зм?цнити власн? сили, заручившись п?дтримкою гот?в. Для цього в?н влаштував власне вес?лля з готською принцесою ?льдеко. Помер в?д внутр?шнього крововиливу у вес?льну н?ч у сво?й ставц? (ймов?рно на р. Тиса в Паннон??). ?снують також ?нш? р?зноман?тн? верс?? смерт?: одна з них ? вбивство власним збро?носцем при пособництв? ?льдеко за намовою Аец?я.

За переказами та легендами, Атт?ла похований у трьох трунах ? золот?й, ср?бн?й ? зал?зн?й. Слуги та св?дки поховання були вбит?. Тому м?сце розташування могили Атт?ли нев?доме.

П?сля смерт? Атт?ли державу ном?нально очолив його старший син Елак . Але м?ж синами швидко розпочалась боротьба за владу, яка переросла в громадянську в?йну серед гун?в. В?д цього союз гун?в розпався. Нащадками Атт?ли були представники ?мператорських ? корол?вських двор?в вс??? ?вропи. Сини та васали Атт?ли розд?лили його ?мпер?ю на каганати, корол?вства та княз?вства. Найб?льшими ? найвпливов?шими у Центральн?й ?вроп? були: Аварський каганат та Велика Болгар?я . Прям? нащадки династ?? Атт?ли ( р?д Дуло ) довгий час очолювали державн? утворення у П?вн?чному Причорномор'? та Подунав'?.

1858 року рос?йський ?сторик О. Вельтман , швед за походженням, видав книгу ≪Аттила и Русь IV и V века. Свод исторических и народных преданий≫, де ретельно проанал?зував подорож в?зант?йського посольства ?мператора Феодос?я в 447 роц?, в?д переправи на Дуна? до столиц? Атт?ли, детально описану ?? учасником Пр?ском . Знаючи з п?зн?ших ?сторичних джерел, що швидк?сть руху посольства була 40?50 верст за добу ^[a] , порахувавши вс? пере?зди, зупинки, переправи через р?ки Серет , Прут ? Дн?стер , автор виявив, що столицею Атт?ли був Ки?в , а не поселення в Угорщин?. Тим б?льше, що за описом Пр?ска, царський дв?р, який в?н описав як ≪дубова розк?ш варвар?в≫, дуже нагадував дерев'яне зодчество Ки?всько? Рус? . Ще ран?ше, под?бн?сть звича?в гун?в та рус?в в?дм?тив ?сторик укра?нського походження Г. Венел?н . В наш час, продовжив досл?дження О. Вельтмана, укра?нський кра?знавець Серг?й П?ддубний , працею ≪Аттила. Нов?тн? досл?дження≫.

Гуни вважали Атт?лу надприродною особою, володарем меча бога в?йни, що дару? непереможн?сть ^{[ джерело? ]} . В?н став персонажем н?мецького ? скандинавського геро?чного епосу: у П?сн? про Н?белунг?в в?н ф?гуру? п?д ?м'ям Етцеля, в Старш?й Едд? ? Атл? ^[3] . Для християн 5 ст. Атт?ла був ≪бичем Божим≫, покаранням за гр?хи язичник?в-римлян, ? в зах?дн?й традиц?? затвердилося уявлення про нього як про найстрашн?шого ворога ?вропейсько? цив?л?зац??. Його образ привертав увагу багатьох письменник?в, композитор?в ? художник?в ? Рафаеля (ватиканська фреска ≪Зустр?ч Лева I з Атт?лою≫), П. Корнеля (трагед?я ≪Атт?ла≫), Дж. Верд? (опера ≪Атт?ла≫), А. Борнь? (драма ≪Вес?лля Атт?ли≫), З. Вернера (романтична трагед?я ≪Атт?ла≫) та ?н. Атт?ла, п?д ?менем Богдан Гатило виступа? головним геро?м культового роману ?вана Б?лика ≪Меч Арея≫ . Роман мав такий великий культурний резонанс, що витримав 15 перевидань та був у списку заборонених у радянськ? часи ^[4] .

На честь Атт?ли названо астеро?д 1489 Атт?ла ^[5] .

У в?деогр? Zombie Army Trilogy , в замку Адольфа Г?тлера Фольтершлосс висять портрети ?сторичних постатей, як? прославились сво?ю жорсток?стю. Серед них ? ? портрет Атт?ли. ^{[ джерело? ]}

У сучасн?й Угорщин? Атт?ла ? одним з найпопулярн?ших чолов?чих ?мен, причому використову?ться к?лька вар?ант?в його написання.

• 
  Фреска ≪Зустр?ч Лева I з Атт?лою≫ . Автор: Рафаель
• 
  Атт?ла. Зображення бл. 1360 року
• 
  ≪Бледа й Атт?ла≫

• Битва на Каталаунських полях

• Малий словник ?стор?? Укра?ни  / в?дпов. ред. В. А. Смол?й . ? К . : Либ?дь , 1997. ? 464 с. ? ISBN 5-325-00781-5 .
• Галльська хрон?ка 452
• Вельтман О. Аттила и Русь IV и V века. Свод исторических и народных преданий . ? М . : Университетская типография, 1858. ? 219 с. (рос.)
• Вус О. В. Балканы в огне: Вторжение Аттилы во Фракию и Восточный Иллирик в 40-х годах V века // Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория. Харьков, 2018. С. 192?204 https://www.academia.edu/85750235/Balkans_on_fire_Attilas_invasion_of_Thrace_and_East_Illyricum_in_the_40s_of_the_5th_century
• Аттила. Свод исторических и народных преданий А. Вельтмана ? Нов?тн? досл?дження С. П?ддубного. ? К. : ФОП Стебеляк, 2020. ? 176 с. ? ISBN 978-966-1635-76-9 . (рос.)

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Атт?ла

• Атт?ла [ Арх?вовано 26 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? Ки?в  : Наукова думка , 2003 . ? Т. 1 : А ? В. ? 688 с. : ?л.

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · Корол?вська академ?я мистецтв Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Родов?д · WeRelate · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus · Lord Byron and his Times · Open Library · Sandrart.net · ToposText · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Про?кт Гутенберг Тематичн? сайти Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Л?тературна енциклопед?я · Православная энциклопедия · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (9-th) · Britannica (11-th) · Catholic (1907?13) · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · NicoNicoPedia · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · World History Encyclopedia Дов?дков? видання Британський музей · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · NNDB · WordNet · Французька В?к?д?я · Vienna History Wiki Нормативний контроль AAR :  12377783 · Autoritats UB :  a1267402 · BanQ :  0000094305 · BAV :  ADV12383012 · BIBSYS :  90393177 · BLBNB :  000603600 · BNC :  a11136297 · BNCHL :  000028687 · BNE :  XX979135 ,  XX536045 · BNF :  11960874v · CANTIC :  981058614788306706 · CCAB :  000075272 · FAST :  1805681 · Freebase :  /m/0k26 · GND :  118504959 · ISNI :  0000000108022077 · J9U :  987007312589005171 · LCCN :  n50030729 · LIBRIS :  hftx2tf154fnm4r · LIH :  LNB:Ngy;=B+ · LNB :  000193564 · MAK :  9810628920805606 · N6I :  vtls001131842 · NCF :  ncf12069355 · NDL :  00620293 · NKC :  jn20000720015 · NLG :  68817 · NLI :  000381860 · NLP : a0000001689194 · NLR :  000010786 · NSK :  000368266 · NTA :  072823259 · NUKAT :  n98021110 · RILM :  146793 · SELIBR :  318961 · SUDOC :  027604551 · SVKKL :  0200305-Attila-asi-406453 · UIY :  000054942 · ULAN :  500372098 · URBS :  7719 ,  157926 ,  282196 · VIAF :  48005872 ,  79741671 ,  713154381062430292481 ,  5145856987522920907 ,  32151776820218012587 ,  264149196564974792607 ,  27862417 ,  397152138690410982720 · РДБ :  000027909